Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Фитотрофная микробиота плодовых культур и винограда в Закарпатье

ВАК РФ 03.00.24, Микология

Автореферат диссертации по теме "Фитотрофная микробиота плодовых культур и винограда в Закарпатье"

О. -'л;

АКАДЕМ !Я НАУК УКРАГНИ ШСТИТУТ БОТАН1КИ ¡м. М. Г. ХОЛОДНОГО

ГЛАГОЛА 1ван Андржович

Ф1ТОТРОФНА М1КОБЮТА ПЛОДОЗИХ КУЛЬТУР ТА ВИНОГРАДУ НА ЗАКАРПАТТ1

03. 00.24 — мжолопя

Автореферат

дисертацм на здобуття вченого ступеня кандидата бюлопчних наук

Кто — 1992

Робота виконана у в!ддШ м1кологх1 1ногитуту ботан!ки !ы.Ы.Г.Холодвого АН Укра1ни.

Неуков! кер!вники: доктор 61олог1чнех ваук М.Я.ЗЕРСВА

доктор <51олог1чвих наук

. вл.потйчлс

0ф1ц1йЕ1 опоненти: доктор б!олог1тних наук Е.З.КОБАЛЬ

кандидат б!олог1чних наук В.Ы.СОЛСИШНА.

Пров!дна орган! вагйя: УкраЯнський науково-доыйднвй

Институт сад!вництва.

Захис? в!дОудеться " /:/ " /7^*'19ЭЗ-р. о /У годин! на зас!данн1 опец!ал1зовано! ради Д,016.52.01 в 1нотитут! бо-тав1ки 1ы.К.Г.Холода ого АН УкраЗня /252601, ы.Шв, МСП-1,-вул.Терещенк!вська,2/.

3 дисертац1сю ыожва ознайомитися в б1бл!отец! 1нституту ботан!ки 1ы.М.Г.Холодного АН Украхни /252025, м.Ки!в, вул.В.Ев-томирська, 28/.

Автореферат роз! олений 1992 р.

Вчений секретар опегйазйаоваво! ради кандидат 61олог1чних наук

1.Л.НАВРШШ.

Б С Т 7 Б

■Актуалып оть темв. Серед культурних рослвн родини розопв!тих в£ Закарпатт! зкачне шспе зашають плодов! зернятков! - яблуня, ттусг ! шсточков! - слива, абрикос, персик, черешня, вишня, плоде якгх використовувться як у св1ж0му вигляд!, так i в коксервшЁ врокгсловост1. ВелЕке екоьга.пчне значения в дьому регхсш мае такое БР.роцування винограду. Середаьор1чне виробництво плод!в зер-еятковех за 1989-1551 рр. становило 60 тис. тонн, мсточкоеих -3£,£ ! винограду - 25,5 тис. тонн.

Эростанкя спокиванвя 1 проиислового використання плод1в I винограду Еыгагае зСхлывення IX виробництва : полхпшекня якост! одер-яувгно! продукп!I. Лроте плод!вництву та виноградарству в район! досл!дження в!дчутно1 шкоде завдають пшдники та хворооя, серед якех пров!дна роль належать грибнвм патогенам. Щор1чш втрати винограду е1д ураження наседжеяь млдью та с1рою гншшс становлять 2с-50л, при пьому ь1дчутно зняжуеться яысть урожаю. Ча.;то спосте-рЛгаеться загвбель молодих виногрэднЕХ насаджень. 1£кбнЛ хвороби у оагать07 вг.падках спрлчиншть передчасне всихаккя мсточкових пор1д: абрикоса, персика, вг.шк!, черепш!, рхдше слеве.

Актуальнвм непрямом у вдосконаленш проиислового сад1внвцтва та виноградарства ва Закарнатт! у комплексному вивчешп плодовех I вЕреграху сл:д вважатк !нвентарвзад!ю пов"язано'1 з ними М1коб!о-ти. кеэвазкагчи на ран!те проведен! до сложен в я по вввченню гри-61 е, як! уртжують ц! культури, на УкраШ ! дос1 немае повяого введения гргб1Е як паразитам, так з сапрос[!твих .вид!в. Майже" вена е таких зведэнь 1 по окреылх рег!онах Украшк, зокрема на За-карпатт1.

Нсдостатньо винчений не лише ведовек склад гри01в плодоввх . I винограду, слабо досл:дкен! також !х б!олог!я та еколопя. В р!зр.нх екслог!чнвХ' умовах один ! той же вид гриба в продесах патолог! 5 рослик проявляе р!зву активность /паразит, факультатив-ви$ паразит, сапротроф/. Для Закарпаття характерна значна р!зни-пя е умовах вирощуванвя сад!в 1 виноградник!в /низкнна, передг!р-вв те г!рська зоаи/, цо вгшзвэе ! на зшву 51олог1 г гриб!в. Тому

досл!даення ïx б!олог!чннх та еколог!чвях особяявостей s одним з актуальних завдань.

Зивчення MiKoöloTn плодових культур i винограду в досл!дяува-ному péri oui мае велика значения для виявленвя загальнкх закономерностей поширення грисНв, уточнения ïx ареал!в, виязлення збуд-HKKiB нових хвороО i змпш властизоств2 деяхзх патогев!в.

Дослхдження в'такому аспект! на Закарпатт! paHise ае прозо-дилиоя.

Завдання досл!дження." Метод робота е максимально повнэ вив-чення MiKoöi оти влодових i винограду на Закарпатт!. Ссоблава уза-га прдд!ляеться грибним патогенам них культур. Для досягнення метя поставлено таи завдання: встановита вадсзий склад гряО!в, якх розвпвазоться на плодових i виноград!; скласта клася'4'1кац1Йн1 табллцх для 1денти±1кащï виявлених таксон!в; скласта сзстенатач-ний список rpnöiB, де вказати м!сцезнаходження взд!в, ïx рослив-господар!з, частоту урахення; визначита вадову налегн!стъ най-бхльш небэзпечних гряоних збуднвк!в хворой, зазчдтн ьх dlaxoriö та екологхю; встановг.ти попшрення хвороб в насазженнях плодсввх культур i винограду, форми ïx проявления залеяно Eiд умов вяро-шувзнпя рослин; дати ф!топатолог!чну оц!нку ураження доолхетуза-HÎ1X COpTiB pi3HJ!MH ГрИбНПМИ хворобами t вишуката Д9ЯК! спосооз пнияення ïx розвитку б садах ! виноградниках periony.

Наукова новизна. йстановленай t проанал!зеваний вддовай оклад гриб!в, як! тралляються на плодових культурах Î зянсг^ад-,лй лоз1 в умовах Закарпяття. Изведена х1'льнхове оп1яв1аьозэная ïx вид!в по систематичних групах. Складене перше для Закарпаття зведення rpnöiB, so включав 140 вид!з. оперла в пьсму pertcHi виявлено 60 бид!в гриб!в на плодовях культурах t 29 зпд1з -на вкноградкхЗ лоз!. Вставовлено патогенн! эластавост! вдершэ знайцэного в per!он! kosellinia necatrix Herl. , а такса Polyatigraa rubrum /Вгая./ .Tint. Еиявлено загальз! патогена* видя на плодовпх культурах ! виноград! Jonuia iructir»na Fer-з. /збудник ПЛОДСВО! гнил!/ та Kosellinia necatrix /ЗОудНЛК КО-рекевоУ гнял! плодовях/, як! уражукть взнохтад. Показано, що sa Закарпатт! резервата! Tanhrina pnrai ?uck. /збуззнзса "кгпе-ньок" плед! в слез/ е терея prunn я spinosa l. Дана характя-

ргствюа видового окладу гриб1в, що уражутоть господарсько дхнв! культура. Ьг,явлек1 збудники наЁбхльЕ поширеншс в район! дослхд-генкя хьорсс головах культур. I винограду, дана ф1топатолог1таа сшнка хвсг-оОа.м рхзьвх сорт1Е.

Практична гпнрлсть робота. Нагромаджеи! багзторга! експери-ыентальш метерхалп будуть ВЕкорзсташ для обгрунтування захиских ьцроприеыстз 1з уточнениям календарних строив проведенвя про-ф!лакт£гхвих заходхв боротьби з хворобами стосовно до виробничвх умов Закарпаття. Рекомендовано вироОхшцтЕу сортв длодових культур I винограду, як1 мало уражуються грибними хворобами 1 перспективах для проьшслового ВЕрощування на Закарпатт!. Матер1зли дисёртаШ! Оудуть викоркстан1 при .складаннх мхкологхчнох' фпори Украхнк.

АтгроОацхя цоботи. Результата дослхджень допов1далвся на заседаниях В1дк1лу ыхколсгН' 1нстктуту ботанхкя 1м.М. Г. Холоди ого АН Украхнк е 1ЭЬЬ, 1992 рр. ! на заслданн! вченох радв Закарпат-ського 1нсгятуту агропромислового влробнЕцтва в 1992 р.

01гу0л1кування результат!в дослхдкекь. За матер! ¿.ламп дослхд-жекь опубл!ковано чотври лрац!.

Ос.новн1 штання. вир.есен! на захкст;

- беловвё склад грио^в, що розвиваготься на плодових культурах 1 вкноград! в умовах Закарпаття;

- особлквост! б!ологН та екологП патогенпвх ехдов гркбхв, якх уражувть р!зн! оргаии плодовех х винограду;

- попжрення грябних хвороб у иасадженнях плодсвкх культур та к: кограду.

Об'еы I структура тюботд. Дисерташя вЕклздена на 165 сто-рхнках капжнопксу, складаеться 1з вступу, 7 глав, вксновхав, списку лхтературЕ, яккй нэраховуе 23? наЬ/.екувань, у тому чкслх 21 яе 1яозешшх ковах, 1 додагку, де наведен! календари! строга; заетсвих заход!б. Робота $люстревана 24 таблипдаи та 11 рИСуНКаМИ.

Еаава i. КОРОТКА 1ст0р1я ВЙВЧШШ МТОШЙШ К1К0Е10ТИ Ш0Д0БК2 КУЛЬТУР 1' ЬУ^ЭГРАДУ

М1коб1от2 медовы культур 1 винограду £ умовах Закарпаття

дос! пдаксшрно не вивчалася. б деяй в!домост! про хьороба, Ix шк!длав!сть, попшрення та заходи боротби з нямя. Так, про способа боротьбп з ооновниыи хворобами плодових у дослхдзуваному peri oñi noBiдомляз 1.3.Боговик /1958/. B.I .Потлайчук /1964/ з1а-значаз, шо в Закарпатт! було зареестровано всихання к!сточковвх плодових, внкликане aytoaoora r-аЬеэзРпа I.A.Глагола /127С/ cnocTepiraB у 1ршавсьному pañoHi зсэзростаючэ ттошревня пол1-стагмозу сливй, паршх яблун! та грутп!, бсросэисто! рсса яблтя\, кластэроспор!озу нгсточковпх, а тзкож хвороб, спрачанЕваких та<р-риновими грибами. На плодових культурах у пьому perica! нем заявлено 21 вид rpnöia.

Про значив пошрекяя napmi яблун! та rpyai, борошэясто? ро-си яблун!, буро i плямгстосп груш: у плодорозсадяяках Тяч!зсько-го i Хустського районхв cnoaiigauTb М.М.Мазур та I.A.Глагола /1972/.

Деяк! BiflOMocTí про хвороби винограду подан! в npani В.В.Скрипнзка /1960/.

Глава 2. ПРИРСЕН0-1<Л1МАТ.1ЧН1 7МСБИ ЗА КАРПА ТТЯ

2а характером рельефу Закарпаття - г!рська область. Абсолюта! висотя Закарпатсько'1 нпзпни коливавться sis IC5 ло 120 а, :-кчо!»у мппмальна висота знаходпться з район i ierra / м /. -к',хня межа промислового виродуваная эервятковлх плодових zo-ртд проходить на зисот! 40J-500 м над р!знем моря ~о тзет.х аэ-оелэяих пунктах: С!ль, .\Sip4a, Чорноголова, Смерексзе, Плоска, -елхпино, Тябава, Лулншхя, Дваедька Поляна, Еарвзовэ, üparoso. Велика Уголька, Дурове, Кобялепька Поляна, Луг. Зеухая мета ранн!х к!сточкових i зянограду проходпть зах!днга пэр91Г1~"ян, до 30G м над ргвнем меря через багзто населен их nygR7i3: • .евяпьке, Зерхнз Солотвино, Микул!вШ, Грибов;;!, Налево, Бастилия, Арданово, Дешховвпя,. Чорний Поттк, Ылка, йааа Ксданя, Хззз,

■ул!м«т. Максимальна стча рад! asi Sacro балансу enoersni га-агься з ляла! /3,3 ккзд/ся~/. 1з мгз.-зно" х!лз>хост! тепла, sra одсикув позерхня облает! /48 хкал/ааГ/, Зй—2'? тезд ззггячаогься па вапарсвування, so евтдчать его взсозт золен с-ь.

Середнъорхчне тег.шература е Захарпатсыс1$ нвзшп становить 5-1 С°С. 3 п!дняттяк в горя температура знЕкусться до 8,5°С. У бесоког!г": бокз становить 9°С вкжче нуля. Середня температура наСбхльЕ холодного г.чсяця на низши дето нвкча —3°С.

Лобов! коливання температури на р1внин! становлять 15-25°С, хнодх ш днп'.аеться до 36-37°. Ь горах температура коливаеться в менах 10-20°С. Безморознай пергод на р!вшш та в передир"! тривае 245 дшв, або в середньому 260 вегетащкнвх дшв. Сума активных температур становить в середньому 3100-3200°С.

Спостерхгастъся вертикально: розпод!л опад1в, з шдняттям над рхвнем моря !'х к!льк!сть зб!льшуеться. Так, на рхвнин! р1чна сума опад1в становпть 600 мм, у передир" 1 вона зростас до . 800 км. У горах за рЛк випадае понад 600 м.м опадхв, а на воловинах - в!д 12ОС. до 170 С мм. Еайбьтыпа кхлькхсть опад!в првпадас на червень.

Грунтв. На Закарпатт! видхляються три грунтов! зонд: гхрсько-л!сова зонах бурях л1соввх грунив, грунта Зэкарпатськсгс передир1^ х грунта Закарпатськох нвзини. У пзредгхршй зон! перевахь-сть п!дзолието-буроземч1 оглеенл грунтк. Ш грунта характеризу-ються малин вшстом гумусу, свльнокнслою реагопею, досить велв-ког гхдролхтечкою актквнхстю. Бм!ст рухомого алкшнпо у верхрлх г-.ргзонтзх с та повить 25-32,5 мг/100 г грунту. Та кик вмхст алк-м!шс токсично д!с не рослинк, шдвищуе кислота!сть грунту. Окультурен! рхзновиди цих грунив казть тдвпшекий в:лст гумусу /до 2,5-Ы,'", групочкувату структуру, нейтральну чи слабоквслу реакдХЕ. доне :;!тевсивно вккорксторунться п!д сади, виноградники, е також п!д просапя! культури.

Ь пониззях передг!р"я зусярхчанться шдзолвсто-буроземш глеюватх грунте, на б!лье кругах: ехклах попгарен1 оуроземнх кислх, часто огпдзелеш та оглеен! груктк.

Для Закарпатськох низин- характер;! лучно-буроземнл квел! огласи! та алвв1альн1 дерново-оуроземн! грувти, що залягають в 1ршавськ!С котловин! ! на ПрктЕсянсынЙ низин! та лучно-бурозем-н! в заплавах р1чок Притисянсько! ннзинк.

Глава 3. ЫАТЕПАЛ: ТА Ь2Т0ДК Д0СЛ1ШМЬ

П ошв рения гриб! в 1 розвиток хвороо па плодових культурах та ■рад! у р!зннх екологхчних уыовах вивчався шашы стаи!о-

нарних слостережень i обстежень насаджень яблун! С1а1-..з io-nsstica

3orkh.), груш (Ругиз communis L. ) . СЛИВИ ( Prtir.ue donsstica L. ) , ВИШН1 (Зегаяиэ vulj-nrls' Mill. ) , ЧереПВ1 (I?rasU3 aviara (Ь. ) Moench ) , абрикоса (Az-neninca vulgaris L.) , Персика (Pérsica vulgaris Mill.)та ВИНОГрада (Vitla vinifera L., labrusca L. i v. riparia rich.) y acix грунтово-щпматстчнпх зонах облает!.

Матер1алом для досл1джень послужили зласн1 збора, одарлан! протягом вегетащйних перходхв I98I-IS88 pp. /блазько dCC гврбар-них зразкгв/. Використаяо також мзтер!али гербаргхз siддглу м!ко-jiori'i 1нституту ботангкл in. М.ГЛолоднсго All /крахни та лаоора-Topt'i MiKcxnoriY BI3P ! лхтвратурн! дани

Обробка гербарного матерхалу проводилася у 31дд!л1 aisemerií iнетитуту ботан1КИ ан 7кра1на.

Зивчення розвитку i тюшгрення хвороб, ступэня ураження роо-лин грибами проводялося за методикою, викладанов в ярапях ГЛ.До-брозракозо! /1966/, i.v.íemshtbsbo'i /1970/, b.i.Потлайчук /1976/ та М.К.Хохрякова з! спхвавторами /1984/. Статястачий* обробда даних - за методикою Б.В.Доспехоза /1Э65/.

Систематячний список гриб!в енладенай за Хаксзортсм, Сат-ТОИОМ, ЕЙНСВОрТОМ (Hawksworth, Sutton. Alnnrrorth, Х^ЗЗ).

Глава 4. ВДОВИЙ СКЛАд ГРИБ1В

4.1. Хлэсиф!кац1я граб!в та Тх знзначевня за кенспектпзнпми таблицяма

Конспектизнх визиачальн! таблиц!, складен! наыз для !доятз-ф1кашх таксошв, виявленлх у per!он! досл!дхеная гриб!в, як! мхетять 'iítkí, найб1льш характера! .морфолог! чвi озяака эхдд1л1в, клас!в i род!в гриб!в з вказхвкою ix к!льк*снсго видового ехдаду.

4.2. Систематичной список гриб!в, 'ix пезиранзя на тераторН Закарпатськох облает:

У результат! досл!джень в умовах Закарпаття на плздззгх культурах i виноград! 2лявлено 140 вид!з гриб!з, складэно Тх састчаз-тзчний список. При пьем у враховано Ix пелиреннд i зп ерганз рсс-лин зони уражуютъ. Зстансалэко, зга заявлен: ггаба зрлеззть zo pía»

с

них таксоьхв, зокреыа до 5 вхддШв, 3 кдайв, 12 порядив : Б4 род1В /табл.1/. Кайбхлыпа шльшстъ вщцв В1дноситься до Б1ДД1ЛУ :>еигеголусо1:1па /90 ВЭД1Б/ 1 45 род1в до класу Ну-р^окуиегес /29 ВЩЦВ/, а до класу Сое1о:зусе1ев " 61 ¿с А.есо.-=усог1пь належать 32 види /26 род!в/,' Вав1<иотусо1:1пв - II ВЕД1Б /9 род!в/, 2уеопасоипа - 6 вид! в /3 роди/ I до в1дд!лу ¡¿а;5г;1£:о,т.усо11пЕ - один вид /одного роду/.

Таблица I

Свстематачни!: склад гркб!в на плодових культурах : вевоград! е умовах Закарпаття • \

_ • Л1лькють В1дд!л 1 . глас I Порядок ;-

_|_!_•_! род! в ! вид! в

0о-усе1ее 1'егопозрога1еЕ I I

2угстусе^ев Гиоог&1ев 3 6

ТарЬг1па1ез I 3

Т} г- ^ п^гД о с- 3 3

Бо^ЛЗеаХе.«? II 13

ГсЛуз^спа^Хея т I

КуроггеьДес 2 *5,

ЗрЬг.ег1£!! ев 5 С

Шарот^^шЛег ? 2

Пе1о1:1&1еЕ 2

аз. Т т о.

игеИг.а1ея ' е 1С

V т. те™*" с о tе НугУ'.о-.усе1еБ НугУ.отО'СеНеЕ 17 ?9

"рЬг^гсрр 1с1е1 оя п (I

Влерае на Закарпаттх знайдено 69 вид!в гриб!в, з них 60 -ЕЛСЛОВЕХ К у ЛЬ ТурСХ ! 29 - на вкноград!. Привертаять увагу таЯ! ВТЛЕ: Ко8е111г.1в Г»есс1г17., КопШп сагИ!--?«; 71о>;., Sr.ornir5.chu~ геге1оее Го11., "ег^гИИит". d3.hli.ii К1г'* . , 3\'1оят)отг. сет".'!^^ Зс^г.. С. оегеопЕЛа ?г. , 2. гиЪеезепс ?г. , АвсогЬу!.?. "г.ос.,

Засс., 1Йг>1ос51е ргиг.1 ¡Лиссг гя = е~о°ир: ?г»з.

Ъасчае Лаг./ лоуаг, Ь. ЫЛуеПП /311./ 71а1в 7ег-

41с1111ч!П з*:11Ъо13еи:г! Заос.. 3 опт» о га "о—:.

Пошарення гриб!в на зшвильнах рослинах луза нер!вном!рнэ. НаЙб1льша IX К1 лысеть виявлена на 71«з т1г.1Гзт - 58 вп-д!в, на !!а1из <1орея1;1за - 53 ВИДЯ, На Р—ч'Пза -

- 44, на Ругиз ооп^.ип1з - 43, на ?эгаяиэ тч1^чг!э - 43, на С. аг1ит1 - 37, на АгчеШаза - 36, на ?«гч!зч

- 34, на 7Шл 1аЪгияса - 24 I НЭ 7. г1^аг1з - 13 ВИДХВ.

Найб!льша к1льк1сть гриб!в зареестрована в низана!й та тте-редг!рнхй зонах, м1н!мальна - у прсъкхй зон!.

Аналхз гриб1в за субстратаии дозволив эийлита IX в еколо-Г1чн1 групи. Кайб!лыпе видгв зустр!чаеться на плнах 1 стовйурах

- 52, на лист1 - 46, на плодах - ~7, на ягодах винограду - 19 ! на коренях - 6 вид!в. 1з виявлених гр?.б!в 62 з!дсм! /за л!те-ратурними даними ! за нашими спостереженнями/ як патогена!.

о

Глава 5. ОСОБЛИВССТ1 РОЗВИТКУ ГРШВ ЗАЛШО 31Д УМОВ НАЗКОЛИШНЪОГО СЕРЩЭДЗ

При дослхдавнн! мхкоб!отл плодовпх культур 1 винограду з •лтоззх оакарпатгя нами виявлэно двякх ¿лспчн! та внслопчах особллвостх опремих груп гриб!з. Тая, у низана:* тз лэрезг:раг2 зонах региону к!льк!сть видхв, вдяалвних на плодсззх ! здногра-д!, майяв хдентична. У г!рськ!й зон! двцо зб!дкюбться вгдсзий склад ! змэншувться частота окремих ахццз /табл.2, с/.

Пэроноспоров: грцби !з хлаоу , заразстрован!

на винограда!й лоз!, представлен! одним вадом - ?1°_л-:з-ага тт-оо1а Зег1.., То-1.

Погодн'о-кл!матячн1 умови зони розм!зення зпноградяакхз слрз-явть його розвитку. 3 окрем1 роки /1961, 1333, 1355/ хатчнсиззий розвпток ! цсширвння гриба призвало до эя!4!тот!1 а!.тдьв. 2 уловах Т6ПЛ01 ВОЛОГОУ ПОГОДЛ "ОЗЗИТОК Г1?.я-о-чга П^-^а ~СГХС-

дать р:вногл!рно з саредпаа травня, зак!ачуе?ься !з наставая» заморозив.

Габлиця 2

Млыйсть вид1в гриб1в, виявлених на плодових деревах в р1зеех зонах Закарпаття

Розподхл вшпв по зовах

Биде елодозих . низинна * перед гхрна 1 1 гхрська

культур всьо-го !в т.ч.па->всьо-!в т.ч.па*всъо-!в т.ч.па-!тогенних!го !тогенних!го ¡тогеннкх

Amen.iE.cs пЛ^-ЕгАг 35 12 36 ' 12 _ -

Зегауиз 43 3 35 4 - -

2. пт1шг. 35 з 37 4' - -

52 12 53 I? 47 то

33 20 34 10 - -

ртопие do~.6sti.cf. ¿3 ь 44 6 26 с

Ртгие сопгаил1р 43 1с 43 10 37 1с'

. Таблнця 3

К1лыс1сть ейд1в гриб!в, виявлених на виноградной лоз1 в р!зних районах Закарпаття

! Розподхл вид1в по зонах_

Виде винограду ; низинна_! передпрна_

¡есього ! в т.ч. па- !всього ! в т.ч. па! ' ! тогеннкх ! ! тогенних

УИ1е 1пЬгивге Т. г1раг!о V. т1п1Геге

21 16 13 4

54 16

24 16

13 4

53

За вегетац!йниЁ пэр1од гриб в умовах низинно! зоне дае 1214 покол!еь кон1д1й. у передг!ршй - 17 поколхнь. У болог1 Р. теп-л! роки посилветься розвиток 1 шк!длив1сть.мукорових гриб1в, 30-крша вед!в роду ЦоггЫегеИе 3 в1дд1лу Зу(~о"1ус .

Встановлево, ио яблука, вирошен! в садах !з застосуванням шдви-вених доз азотнвх добрив, !нтексивв!тб уражуготься мукоровими грийаяи п!ж час Их збер!гання.

Тафринов! гриби, знявлен! в роки нагет досл1джень - ?aphrí-па Dini.nl, т. cerasi Sad. , nonmpeiii виключно на деревах при-садибних делянок i придорсянях смут. Сливов1 сада, як i межують з чагарником Prunus ят)1г<"-= L. , уракуються Tarhrir.n pruni бьтьш интенсивно. Не дзс шдставу припустити, ко терен служить резерватом iHibeiciii гриба.

Нами вперпе виязлена itpaeiiinia necatrix , яка в перед-ripHiiS 30KÍ Закарпатья на важких грунтах е патогеннпм видом, ви-кликас кореневу гниль плодових i винограду. Влерие тут выявлена -такой laestadja bid-?veTiii , яка в оптнмальних умовах /воло-riCTb i тепло/ викликае гниль виноградних яНд.

Б низинрлй зон: nomEpeni борояшисторосяш гриби з род1в PoionDhp.pm, Unci-ula, Gchaorotheca , ЯК i уражують ЯблунЛ , ВИноград та персик. Рсзвиток i'x починаеться 18-22 траьня i зак1н-чуеться в середин! вересня, залеяно в!д погодних умов. Встанов-лено, со ВИДИ роду Sohaerotheca прИСТОСОВЭЙ! ДО BÍ ДНОСНО З'ЭСуИ-ливих углов /Виноград13ський i Берег1вський райони/. Але в 1985 р. в радгосш "Бобовишенський" в пер1од з високою температурою i

КИЗЬКОЮ BiflHOCHOÍO ВОЛОГ1СТЮ П0В1ТРЯ Sphaerotheca pannosa Lev.

уповЬчьнила CBiñ розвяток на 10-12 днгв.

В оптимальних умовах облает! так1 еиди сумчастих грибхв, як

/ег.twiria inacqualiR /З'яе./ .,'ir.t. i V. pirir.a Aderh. 38 ве-

гетап1йний пер1од дають у низкннхй 30Hi 8 покол1вь анеморф, у передгхрнхЕ - 9-10.

Серед виявлених rpaóiB значну частину становлять незаверше-hi гриби. Б1льт{сть з них виявлена в nepeflripHífi 30Bi. Тут час-Time, híя у явзвннхй 30HÍ зустр1чаються тазсоя сфвропсидальш Гриби pOfliB Sp;¡seropsÍ3, íestalotia, Diplodina, I'icrodiplodia, Henderconia, Запагоспогхит?..

В оптимальних умовах /волопсть i виоона температура/ кош-lia fractif-ena Духе уражуе ВИНОГраД. Виде Penicilliura expan-nun /Link/ Thon. разом 3 Botrytis cir.erec. lers. 3"ЯВЛЯЮТЬ-

ся масозс в nepi. од дозр1вання винограду, що значно знижуе урокай. Ка ягодах шд час тривалого збер1гання розвивакться Peniciiiiun еграчгил, ^Eperfillun ñipar Tiegh, f'ueor гаоелояиз Та 1НИ1 ВИ-ди. Всього на ягодах, що загнивають, виявлено II вид!в rpnöiB /табл.4/.

Таблаця 4

Патогннн! видя грибхв - збудники загнивания япд винограду /за данями радгоспу "Свреднянський"/

- '.'Роки

Зиди грибIB г

»1985 ! 1986 ! 1987 ! 1988

Aspergillus glaueun Linie. - +■ + -

A. niger + - +

Botrytis cinerea + ч. f _

Coniothyriun diplodiella /Speg/ 5acc. + + - +

Laeata'lia bidvellii + +

Melanionium fuligineum /3erv. et Vlala/ + + - - +

Uonilia fruetigsna • +• + + +

Kucor circinelloides Tiechem ?rea. +

K. racenogus - - +

Pénicillium expanaum - + + +

■V. ruguloaun Thom. +• *

На всихаючих деревах персика, абрикоса, сливи виявлено 5 вид}в гриб!в /табл.5/, i на кущах винограду - 5 вид! в /табл.6/.

Для розвитку б1Льшост1 вид!в найбхлъш сприятливп' пер!одом е липень-серпеаь /кр!м ripcbKoi л1сово1 зони/. В цей ¡ас розви-ваеться валика к1льк!сть патогенних ниддв на листках.

Таблиця 5

Грпби, 3iöpaHi на всихаючих деревах персика, абрикоса, сливи /радгосп "Ужгородський", 1987р., bik насадаень - 9 рокхв/

j-В'лди рослин-господархв_

ВйДИ rpHÖiB ip^raica Ameniaca Prunus

¡vulgaris vulgaris ioT.erjtlca

■llfi.'jterofrnoriura carpophilluni /Lev./

A; lerh. + + +

JytOTporn rubescens - - +•

C. po;-3onata - -i- к

Phorra ar^aniaca Thira. - +• + '

locslUnia necatrix ► +• t-

Таблиця 6

1£иби, виявлен! на всихаючих кущах винограду /радгосп-завод "Середнянський", 1985 р., bík насадкень - 12 рок!в/

Види гриб1в ! Види роду Vitis

! ! ! ! V. vinifera'7. labran inj V . rio-ría

Fusarium viticolura Xhuen. + +

Khacodiella vitis Sterenb. + + -

НояеШгЛа necetrix Berl. + + +

Verticillimi oanielsbrum 3on. 4- + +

V. stiboiáeuTj С,юс. + + +

t

Глава 6. ХВСРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР 1 ВИНОГРАДУ 6.1. Загалын bíaomoctí

3 iHTencnílKani ею садх'вництва i виноградарства в1дбувають-ся 3MÍни ареалу i ступеня яшдливост1 деякнх грибннх хвороб. Завдяки проведению таких агрозаходгв, як дренаж, глибоке розпу-шення грунту е деяках районах знвзялася шидлле1сть коренево! гнил1, яка спричиняеться Koneiiinia necatrix . 3 той же час 3 б i лыпи ли ся ЗбИТКИ В1Д П0л1стига03у сливе, гнил1 плодових, kíсточковях i винограду. Характерний переххд патогенних вид!в з одних рослин на íheu, на новий жиеильниё субстрат, зм1на прнуро-чепост! до пеших орган i в рослин. Так, збудник гнил1 плодових bonilla frustitent все част1ше виявляеться як збуднпк гнил: яг1д винограду. Ран1ше борилниста роса винограду /ошум/ уражу-вала лише ягоди, а тепер - молод: частини лози. 1Шдлив1сть де-яких хвороб поселюсться 3 bíком рослин. Так, ар!ЯЛЯр103 плодових i винограду спостерхгаеться лише на отарих росливах з пошкоджен-ними тканинами. Звичакний рак плодових i чорний рак яблуш трапля-еться лише- в старих, занедбаних садах, t/йлдью та о1д!ум винограду, борошниста "роса персика уражують лише жолодий прир1ст рослян.

Деякх хвороби уразують плодов! й виноград по всьому íx ареалу, í иш! - лише в деяких Його частинах. В умовах Закарпаття Оорош-

¡¡кета рсса яблунi, персика, винограду б1льш интенсивно уражуе роелккг. в низинних, а парша яблун! та rpymi, пол1стишоз сливи i »ллд^ю винограду - е породг1рних районах облает!.

лвороби :псточ:-:озкх. влюшкаш тафриновими грибами, завдають б!льиих зоитклв у перэдг!ршй зонх, на присад'ибнйх дхлянках i в г.ридороащих Л1 coGMyrax.

:!алб1лыд збитковими i масочими хворобами плодових в умовах ■Закарнаття е парша яблунх та rpymi /Venturia inaaqualis , V. pirina / , ЧОРНИЙ рак /opbasropgla maloru-i/ , ПЛОДОВЭ ГНИЛЬ /"or.ilia iruotigena/ , ЦИТОСПОрОЗ /iytospora rubsscena/ , ÖO-роишисга роса яблун1 /Tciosphaera lsuootrioha ~J1'. et 3verh/,n.iK-.vhctocti листя, збудниками яких e гриби. KiсточкОвии найб!льших збиткхв завдае монШоз /tionilia cinerea Зопаг-i./ ,'кластеро-CH0piO3 /Claaterosporiun carpophillura / , ПОЛХСТИПЛОЗ СЛИ-

ВИ /Polystigme. гиЬгил/, бороПШИСТЭ роса персика /Sphaerotheca раппопа/ , ТафрИНОВ1 Гриби.

Найбхльш набезпечнпми хворобами винограду е мхлдью /Иазяо-рага viticola/ . 01д!уМ /Uncinula necator Зигг. / , ГШШ ягчд /збудняка - Botrytis cinerea, Monilia fruetigena та XH./, ПЛЯ-МИСТИЙ некроз ! розелхшоз /Khacodiella vitis Storenberh., Rosel-linia necatrix/.

6.2. Симбтоми уракення рослин

Нами виявлено ряд хвороб,плодових культур i вино: пду й описано симптоми ураженяя ними рослин, а також деянх особливост1 i'x розвитку.

На плодових зареестровяно "в!дьмин! мхтли" - на черешн! та BHiai /Taphrina cerasi / , КуЧерЯЭ1сТЬ ЛИСТОВ ПерСИКЭ /Taphri-na defortnans Puck,/. борошНИСта роса ПврСИКЭ /Sphaerotheca раппоаа/ кзшанькя слив /дутики/ZTaphrina pruni / , борошиста роса яблун! /Podosphaera leucatricha / , парша яблун! та Груш! /збуднкки Venturia inaaqualia, V. pirir.a / , П0Л1СТ11ГМ03 СЛИВИ /Polyatig-т.а rubrum / , р03ел!н103 ПЛОДОВИХ /Roselllnia necatrix / , ЗВИ-чаЗний рак /Nectria galligena / , !рЖЗ яблуш та rpymi /Gumnoapo-rangium tremelloides Hartig, G. sabinae / . ПГСОДОВа ГНИЛЬ /Ио-uilia i'ructigena / . eipa ПЛОДОВЭ ГНИЛЬ к!сточкових /Н. cinerea Jon/. Ввртацяльоз /Verticillium dahlia /, кластероспорх03 KiCT04-Г.0ВЛХ /Olaatijroaporiua carpopnillvW , ЧорНИЙ рак яблун! /Sphae-

ropnin malorum/, cenTOpi03 /Septoria plricola Oes. / , буро-BaTiCTb листя rpynii'/2ntomooporium macula tur; / , cpbtoctik- • T03 /Phylosticta pirina Jacc., Ph. mail Prill, et Dell./.

Винограды насадження урахуе !.йлдью /piosmopara vitícola/, Oifliy?.! /Uncinulü ñeca tor / , cipa ГНИЛЬ / Botrytis cinerea /, чорна ГНИЛЬ ЯГ1Д /laestaiia bicMellii / , 01Ла ГНИЛЬ ЯГ1Д /3oniothyrium diplodiellc/ , ГОЛуба ГНИЛЬ ЯПД /Арреге illus cus/ , Цвркоспороз /Зегсоэрога vitis /Lev./ Sacc / , рОЗОЛ1-BÍ03 /Rosellinis пегаtris / , меяаноз /Septoria nelanosa ?,lenk./t ПЛЯМИСТИЙ некроз /P.hncodiellfi vitis / , Краснуха /Pseudopeaiza tmcheiphila /"ill. / Thune./ » антранноз /Gloeosporium ampelopha-gttn /Pr.?s./ Sacc.

Глава 7. БЮЮПЧНЕ ОБГРУНТУВАКНЯ ЕШСНИХ ЗАХОДИ 7.1. Захист плодових культур в1д хвороб

ycnix захисту рослин залежвть в!д своечасного проведения проНлактичних заход1в i рхвня ахротехшки догляду за васадяен-вж15 /ре&онувавня сорив, правильна закладання саду, рад1ональ-не ззстосуванвя добрив i утримання грунту, формування крони дерев i т.д./.

Нами встановлено, ¡ло в умовах Закарпаття розелШоз розви-ваеться на вологах, слабо аерованих грунтах з miльнем непро-никним шдгрунтом. Тому не рекомендугться вхдводити там д!ляв-ки шд нов! сади. Наявнх сада, зараленх розелШозом, 'шдлягають поен i £ реконструкщ í з обоз"язксэим проведениям дренування.

Всахання абрикоса, персика та сливи no.v.iTHO зникуеться при утримакн$ грунту п!д черни:.; паром. Задершння грунту сприяе ура-жепню сливи пал1стт.:олст.:. Вис1вання Еесною в М1згряддях саду люпину такой сприяй розвитку пол1стигмозу.

Не Bei сортк слизи уражуються псшстигмозом. Угорка звичай-на, прищеплена на алич:, ураяуеться бгльш 1нтенсивно, His коре-невлзслг дерева.

Встзн'овлено, що внесения надшику азотнах добрив знижуе CTifixiсгь дерёв персика до боропнисто! роев. Пояснюэться де там, що гриб бурхливо розвпваеться на деревах, ям дають великий прирост пагонгв.

Голозады заходам у боротьб! хз борошнпстою росою яблуш в ткоесх Закарпаттк г мр1тше обрхзування дерев - видалення ураже-ьих паггапв I плодушох.

У бсрстьбх з мсхллхозом источкоеих ейективна обр1зка ура-неьих плок, цс всихаить.шсля листопаду, а такок в!дразу п!сля цв!т1еня, з "кишеньками" слив - обр1зування зеленнх патешв - -нос11в хворих плод1в.

Б1льие уваги сл1д прид1ляти виявлекню ст1йких до паразитных гриб!в сорт!в плодоеих культур. 31 Оран! нами в польових умовах матерхаля мають значения для районування сортхв в умовах Закар-паття.

Встановлено, що плоди уторки звичайно! сильно уражуються "киаеньками", менш хнтенсивно - Закарпатсько!' червонох, -Угорки !тал!йсько'х, зовсхы не пхддаються цьому захЕорвэванню сорта Ренклода зеленого та Ренклода Альтана.

Так: сорти яблунь, як Бхлнй налив, Иельба, Сол!Бароьке благородие, Гольден Делшес менте уражуються паршею, н!к Батуллен, джонатан.

Пол!стигмозом сильно уражуеться Угорка звичайна, Закарпат-оька червона, менше - Ренклод Альтана, Ренклод зелений, Угорка хталхйська.

31дносно стНш до слро'х гаши сливи сорту Угорка звичайна, Ренклод зелений, абрлкоси сорту Угорський ярупвохшдний, вишя1 сорту Грхотт украхнський.

Зг!дно з нашими спостерекеннями,яблун! сорту Пармен зимовий золотий найбхлыпе, пор!вняно з хншими плодовими, уражуються цито-спорозом.

Бхлып ст1ЙК1 до борошнисто! роси сорти персика Антон Чехов, Кармен, Пути стай раннхй 1 Кремлхвський. Кучеряв! ста листя ура-яаютъся вс! сорти персика, проте червонощокий ! Пупшстий ранйй - менш вгд хнаих.

7.2. Засоби захлсту винограду

Виноград,як I плодов! культури в умовах Закарпаття, урагу-аться розелгшозом. Пя хвороба стала одч!ею з причин передчас-нох загибал! виноградккххв на вологих, з вдльнлм нвпроникням глдгрунтям дхлянхах у первдтпрнхй зон!. Е£ектввн1 у боротьб! з

111 ею хворобою щор!чне глибоке розпуыування грунту, дрена.*. пере-зволокеннх дкчянок.

Встановлено, що ст1Йк1сть винограду до г.цлдью залелить е1д фсрми куш в, схеми посадки, строшЕ вк^вання спдерат:в, НаШн-тенсиВяНие уражувться чаи'овидн! та вхяловидш низькоштамбов! кущ:, менше - високостаноов1 кордонн1 з площега живленкя 3,5x2 м. Вксокоота?..бозе формування купив забезпечуе також хоро1п умовн для ст!Йкост1 винограду до гриб1в-збузшгк1в загнивания грон. Та-ке йор.чуванкя кущ б створюе умовп для добро! аерацп ЯГ1Д, запо-61 гае дотиканнп грон до грунту.

Выявлено, що ст1йк1сть винограду до мхлдыо задеетть також В1д строкхв вис1ванкя сидерапЕ. Весвяний псс1в люпину в мя-ряддях негативно вшп'Еав на стхйкхсть рослин до гллдъю. Це зу-мовлюеться затхненням куше i шдвищенням е!дбосно! вологост! повхтря та грунту.

Крайне вех свровекськд сорти винограду в тооЕах облает! несший до М1лдью. Найб1льк! уразлив1 - Шасла, Берлина Сабо, Ле-анка, Королева, депо кенше - Каберне-Сов1ны":он, Рисл!нг рейн-ський, Фур(.цнт Липовина, '¿ерло. Уракуються такок ! сорти УИ;1з 1вЪгинса , зокрема Хззбелла. Пор!вняно з свропейськими сортами ¡забелла б!льш ст1йка до (.илдью. Сорт.Отелло так само !нтенсив-но, як ! европейськ! сорти, уражусться шддью.

Втрати в!д ураження борошистов росою /ошум/ в роки Интенсивного прояву хвсрсби величезн!. Особливо уразлив! сорти Шасла та Рисл1нг 1тал1йськз^1, Фуршнт I Леакка, Перлина Сабо, менше -1забелла, 1«атраса, Тралинер рожевий, Королева 1 Липовина.

В умовах Закарпаття зизначити строк х!м1Чно!' обробки винограду в!д м1лдью п!сля зэк1нчення тгубащйного переду збуд-ника дуже важко тому, до переривчаст!с?ъ розвитку хвороба вхд-сутня, нов! уракенкя з"являються щоденво. Нами встановлено строки перзого про$!лактичного обприскування - шеля виявлення на листках перпо!" яиропод1бно1" пляж цього захворвванкя. Протягом трьох рок!в /1983, 1264, 1985/ !'х виявляли ка сорт! Шасла -26 травня - 3 червня. Численш спостерезкення за розвитком збуд-ника дали мралив!сть вегановити строки першого дроф!лактичного обприскування рослин в умовах передг!рно!" зона - з 25 травня до X червня.

^ожне наступив обприскування проводили в я!ру варостання ло-

зи на 4-5 листшв /через кожи 10-12 днхв/. Таким чином удалося встаговити, ио оптимальним для сбприскування виноградника проти м!щдью у передггршй зош Закарпаття е пер!од з 25 гравня до 15 серпня /п"ятикратне облрискування/. Шелл 15 серпня обприс-кування проводили недощльно. Найбхлън ефективним фунгицидом у бороуьб! з мьтдью виявилась бордоська рхдина.

в и с н о б к и

1. В результат: планомгрних доащджень, проведених на пло-дових культурах 1 виноградниках в умовах Закарпаття вперше выявлено 140 вид1в гриб1в з 5 в!дцШв 3 клас1В 12 порядк1в I 84 родхв. Еиявлен! гриби розподхляються по вхддхлах таким чином: Mastygoтnycotina - I, Яу^отусс^З-па - 6, Лзсо'пусссЬЗ.па - 32, заз1<иотусо'1:тг1 - ii Та ваигеготуссыпа - 90 вид1в.

2. Особлив!стю мхкобхоти плодових культур I винограду Закарпаття е переважання в II склад! незавериених гриб1в - 90 вид1в. Байчастше зустр1чаються слеропсидальн! гриби з род1в ЗрЬаегоря1я, Рея1а1о11а, НеП'1егзоп1а, 2аоагозрог1ит, 31п1ог!1а

а такоя г!фог»ицети з род!в С1оеозрог1и,и, Моп1Иа та деяк1 !нш1. Друге М1сце за к1льк1стю видхв займають сумчасп - 32 вида. Серед них д0м1нують вида р0д1в ЭрИавго^еса, ГогХоатзЬаега, 7еп-Ьиг1а, РХеозрога, Ро1уэ1:1ггпа, йоаеШгиа, ТарЬ.т-'-ч та !н. Серед Еияэленях в умовах Закарпаття на плодових кулгтурах I виноград! гркб!в 32л патогена:. Видова Г. склад гриб!в на плодових у низиншй ! передпрнгй зонах майяе однаковий, в прсыий -к1льк!сть вид1в зменшуеться ! трапляэться вони р1дше. М!коб1ста винограду в р!зних зонах /низинна I передг!рна/ хдеитична. В той яе час значм зональн! згпни в!даичено в розвитку патогенно! флори. В низигшй зон: й!лып поширеними ! шк1 дливши е боротипсто-РОСЯН! Гриби - ВИДИ род!В РойоарЬаега, Sphaerotheca , ипо1пи1а, у Перадг!рН1Й зон! - Уеп4иг1а, Р1аагаорагп,

Ро1;;а*:1£па, Tc.phri.na, !<:оп111а.

3. Розпод!л гриб:в по рослинах, як! 1х.еивлять, характеризуемся значною нер!в1юм!рн10тю. 1з 140 вид!;в 87 виявлено на 7 видах плодових 1 60 - на трьох видах винограду. Вперша на Закар-патт! на плодових культурах знайдено 60 вид!в гриб!в, на вино-

града i fl лоз1 - 29 вид1в. На Malus doneotica виязлено 53 веди, На Pyrus ootmiunis - 43, на Prunus domestica - 44, на Аг-neniaca vulgeris - 36, на Tersica vulgaris - 34, Зегазиа vulcaris - 24, на С. aviun 37, на VItie vinifera - 58, на V. labrusca - 24 t на V. riparia 13 вид1в гриб!в.

4. 3 органотропному розподШ rpndiB на плодових i виноград: Bijwi4GHa така законом!ррЛсть: найб1льша к1льк1сть видхв зустрхча-еться на гчлках цих культур - 52 види /37£ в1д загально: к!лько-CTi/, дещо мекше - 46 вид1в /32л/ - на лист!, на ягодах винограду - 19 i на коренях .- 6 вид!в.

5. Для плодових культур i дикорослих чагарникхв родлни розо-nBiTux, а такоя винограду виявлено сшлып патогенн! види гриб!в: ronilia fr;:ctifепга /збуДНИН ПЛ0Д0В01 ГНИЛХ/ i Rosellinia ne -catrix /збудник кореневох гнилх/. Встановлено такок., шо резерватом ToDhrim Tj-uni /збудник "кишеньок" плод1в сливи/ е терен.

6. Встановлено, цо пор1вняно з культурними деревами дикорос-л! яблун! на Закарпатп уражуються грибом Venturia inaeouaii.4 /збудник napmi/ набагато сильн!ие, що зумовлено еколошчники умо-вами 'ix зростання /пхдвищена волопсть, затхнення рослин/.

7. Виявлен1 законом! dhoctí сезонного поширення основних груп гриб1Е протягом вегеташйного пер!оду - з травня до листопада. Максимут.; розвитку вш-пчений в липш-серпн!: cnocTepira-еться найбЬтыва млъкхстъ гриб1в-паразитхв на лист!.

6. ВиВЧеН! 6!ОЛОГ1ЧНХ ОСОбЛИВОСт! розвитку Plas-iopara vitícola í Venturia inaequalis . Вперше встановлено, ЩО В оптимальних умовах /температура поБ1тря 23-25°С, част1 допц чи роси/г. citicola /, за вегеташйний пер1од дае 12-14 покоях нь кон!д!й в hh3Ehhí2 30Hí i 17 покоясь у передг!рв!й; v. inaequalis - в1длов1дно 8 i 9-10'при температур! hobítph I8-20oC i рясному зволоженш.

9. Встановлена патогенн!сть виявленого на Закарпатт! факультативного сапротрофа Rosellinia necatrix . КОТрИЙ НЭ ВЭЖКИХ перезволоже.них грунтах спрпчиняе кореневу гняль плодових культур i винограду. Вперше виявлена в perioHi досл!джень Lae3tadia bidvrellii , що спричинюе гниль яг!д винограду.

10. Виявлено також основа! грибн! хвороба плодових культур í винограду та ix пошлрення на Закарпэт?!. Найчаст1ше зустр!чаються парша яблунх та груд!, плодова гниль, мон!л!оз кхсточкових плодовых, борошниста роса яблунх, борошниста poca i кучеряв:сть листя персика, клястероспорхоз к!сточкових, полхститаоз сливи, мхлдью, о!д!ум i гниль винограду та po3ejiato3 плодових í винограду.

11. Показана залежахсть !н^евсивност! розвитку патогенних rpnöiB i хвороб, якх ними виюшкаються, в1д "агротехн1Чних заход!в. Яблука, вирощенх в садах, де вносились niдвипенх дози азотних добрив, б!лыа гнтенсивно уракузоться мукоровкми грибами в пер!од íx збер!гання. Розвиток i пмдлевхсть збудника М1лдыо винограду Piasmopara vitícola залегать В1д форми кущхв, схем посадки, строк!в nociBy сидерат1в. Силън!па уражуються чашевиднх та вiядовито! низькоштамбовх куш, ыеншв - високоттамбовх, кордонн! Í3 схемою посадки 3,5x2 м. Весняне вис!вання сидератхв у мтзряддях виноградникхв сприяе розввтну ыхлдью.

12. На ochobí ф1топаталог1Чно'1 ошнки сорт!в р!зних вид!в плодових культур i винограду визначена ix уражуванхсть патоганил-ми "грибами - збудниками хвороб, що дало мозшш сть рекомендувати у виробництво таи сорта плодових культур: сливи сортхв Угорка 1тал!йська, Угорка звичайна, Ренклод Альтана i Ренклод золений; яблун! - Сол!варське благородна, Гольдея дел!аес, Мельба; персики - Пухнастий раннхй, Кремлхвський, Кармен, Антон Чехов; виноград - Королева. Каб9рне-Сов1ньйон, Рисл!нг рейноыгай Ьурм!нт.

Список роб!т, опубл!кованих по тем! дисертад!i

1. Глагола I.A. Боротьба з хворобами плодових та яг! днях культур. - Ужгород: Карпати, 1970. - 70 с.

2. Мазур М.М., Глагола I.A. Варощування плодових саджанц1в. -Ужгород: Карпати, 1972. - 77 с.

3. Глагола I.A. М1коб!ота виаоградно! лози на Закарпатт! /IX з"*зд УкраИнського ботамчного товараства. Тези допов1дей. -Kaiв: Наук, думка, 1992. - С.427-428.

4. Глагола I.A. MiKoöioTa плодових культур 1 винограду на Закари/, тт! // Укр. боган. журя. - 1992. - 49. - * 6.