Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Фитофильные обоснования бесхребетных горловой области Днепра

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Фитофильные обоснования бесхребетных горловой области Днепра"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ПГТІГГУТ ГІЛГОВІОЛОГІ ї

РГ-Б ОД

Ня щярэх руттку

' ГРИГОРОВИЧ ІГОР АНТОНОВИЧ

ФІТОГІЛЬШ УГРУПОВАННЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ ГИРЛОВОІ ОБЛАСТІ ДНІСТРА ,

03.00.18 - гідробіологія :

ABTOPBVKP6T

дисертації на здобуття паукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 19Р5

Дисертаціеіи е рукопис;

Робота виконана в Інституті гідробіології НАН України.

■Науковий керівник - доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник ' . ШЕВЦОВА Л. В.

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук, професор Зіибллевська Д М. кандидат біологічних наук,

• доцент Еабко Р. В.

Провідна організація - Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузеї . НАН України, м. Клїв .

Захист відбудеться "21!' червня 1995 р. ' ' _

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.77.01 при Інституті гідробіології НАН України за адресою: 254655, Київ-210, проспект Гороїв Сталінграда 12.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інститут: гідробіологи НАН України. .

Автореферат розіслано ■ "¿а." травня 1995 р.

. Вчений секретар спеціалізованої вчено» ради,

кандидат біологічних наук ' II {^£М“ К Ч Смі

Аятуажність проблем* ¡Збереження недеградованих водних екосистем 1 природних1ландшафтів - одне а нагальних завдань сьогодення. Гирлова область Дністра з п лиманом, заплавними водоймами та плавневими водно-болотяними угіддями е неповторною і багатою природною системою на півдні України. Частина II водних об'єктів внаслідок сільськогосподарського освоєння втрачає своє унікальне природне вначоння, а широкомасштабне гідротехнічне будівництво на річці ставить під загрозу спроможність збереження різноманіття рослинних та тваринних ресурсів естуар-ноі вони Дністра.

Розробка науково-обгрунтованих водоохоронних заходів базується на детальному вивченні гідробіоцено8ів, одним із важливих компонентів яких е фітофільні угруповання безхребетних.

Різнобічне вивчення фітофільних угруповань безхребетних, їх формування залежно від абіотичних і техногенних чинників набуває важливого значення при опрацюванні рекомендацій в комплексного використання природних ресурсів Дністра, оскільки ці угруповання виконують виключно важливу роль у трансформації речовин і потоках енергії та слугують кормовою базою для риб і водяних птахів. Крім того, окремі групи зоофітосу можуть бути використані як індикатори екологічного стану водних екосистем.

• Спеціального вивчення фітофільних безхребетних Дністра на цей час не проводилось, а відомостей про ці організми вкрай недостатньо для пояснення особливостей їх екології, ровподілу 1 ролі в екосистемі. ,

Мета та завдання досліджень. Метою роботи було вивчення якісних та кількісних характеристик фітофільних угруповань безхребетних гирлової області Дністра, а також встановлення їх

амін залежно від режиму роботи Дністровського водоймища.

Для досягнення вказаної мати буди поставлені такі завд&чня:

- встановити видовий склад та кількісний розвиток воо-фітосу, дослідити зв'язок міх цими показниками та певними еколог ічиими угрупованнями рослин у рівиотипних водних об’єктах;

- дослідити сезонну динаміку розвитку фітофільних угруповань безхребетних з урахуванням особливостей сезонного розвитку домінуючих видів і груп;

- визначити характер впливу деяких,абіотичних та біотичних факторів на видовий склад 1 численність аоофітосу з метою встановлення оптимальних уюв для їх розвитку;

■- з’ясувати придатиїсть використання структурних показників зоофітосу як інд>лгзторіБ саяробіощгіч;юго стану водойм;

- оцінї.ти запаси безхребетних зосфітосу та рівень їх мінералі заційко! активності. .

Изукаса їшбкеїе. Епоргз в ¡гірокому обсязі проведено дослідйзняя фіто$ільш:х угруповань безхребетних гирлово! області Длістра та складено детальну характеристику їх структур-ішх показників.

■ Встановлено чиииккн. ю визначасть бпдобо різноманіття та кількісній розвиток зоофітосу. •

Ш ПІДСТаЗІ ДОСЛІДЖЗІЇКЧ РІЗНОТИПНИХ водойи гирлової області Дністра вперш виявлено якісні та кількісні залежності ша обсягами витрат води і розвитком фітофільних безхребетних. Показано, пр підвищення водності річки при екологічних попусках їв Дністровського водоймища внаслідок затоплення рослинних субстратів обумовлює розширені«! життєвого простору воофітосу. Значно посилюється дрифг безхребетних в системі зарості - дно, щр має істотне значення в перерозподілі та міграціях тваринного

з .

населенна на акваторіях, вкритих заростями вищих водяних рослин.

Теорепмие і лрзктмчда значення. Робота виконувалась в межах комллесних досліджень Інституту гідробіології ІІАН України, в яких автором особисто вивчались фітофільні спільноти безхребетних та вида водяна рослинність. Результати досліджень е першим докладним зведенням врдо фітофільного тваринного населення р. Дністер. Встановлено закономірності формування воофітосу залежно від біотичних чинників, таких як екодого-систематичний склад, густота і просторове складання заростей, та абіотичних -витрат води і її солоності.

Одержаний матеріал, е одним із компонентів, необхідних для оцінки сучасного стану екосистеми гирлової області Дністра і може слугувати для прогнозування змін в екосистемі під впливом антропогенної дії.

Результати досліджень були використані при розробці регламенту екологічних попусків води із Дністровського водоймищ, направлених на збереження унікального природного ландшафту дельти Дністра та її багатої флори і фауни. Рекомендації ухвалені Комітетом водного господарства України і впроваджені Національним диспетчерським управлінням з енергоресурсів України.

Апро&щіа ‘«боги. Матеріали дисертації доповідались на: Міжнародній ек..логічній конференції по захисту та відродженню ріки Дністер (Одеса, 1993); І з’їзді гідроекологічного товариства України (Київ, 1094).

Структура і об'єм робот Робота складається з вступу, 7 розділів, закінчення, висновків, списку літератури та додатку. Бібліографічний перелік нараховує 1(35 д^іел, з яких 10 іноаеи-нимя мовами. Дисертація викладена на 216 сторінках, у тому шіс-

лі додаток об’ємом 27 сторінок. Текст ілюстровано 18 таблицями та 16 малинками..

зміст ровита

ВИВЧЕНІСТЬ ДОННИХ І ФІТОФІЛЬНИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ ГИРЛОВОЇ ОБЛАСТІ ДНІСТРА (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД)

Систематичне дослідження тваринного населення гирлової області Дністра почалося в кінця XIX ст.. гали були виконані перші детальні фауністичні описи безхребетних (Гребницкий, 1873-1874; Остроумов .. 1897. 1898).

Аналі8 літературних джерел, опублікованих до другої світової війни, показав, ар на той період переважали роботи чисто описового, фауністичного характеру (Лрендель. 1915. 1923; Лебедев. 1910; Макаров. 1928, 1938; Милер, Зубовский, 1917; та ін.). Гідробіологічний напрямок був започаткований працями ^ С. Б. Грінбарта (1953) і XXIL Иарковського (1953). З цього часу вивчення тваринного населення проводилось у двох напрямках -фауністичному та гідробіологічному. У ході досліджень зообентосу нижнього Дністра, його заплави, лритоків та Дністровського лиману розширювалось коло питань, вр розглядались, і здійснювався комплексний підхід до їх розв'язання (Ярошенко, 1957, 1964, 1970; Ярошенко. Вальковская. 1962; Ярошенко. Гонтя. 1970; Вурнашев. 1970; Бурнашев. Ракитина, 1970; Дедю, 1967. 1980; Григорьев, 1976; Григорьев, Гильман, Гильман и др., 1975; Грия-. барт, Попова, 1974; Гринбарт, 1953; Мороз. 1993; Сергеев, 1993; та ін. ). фоте, спеціального дослідження фітофільних безхребетних гирлової області Дністра до цього часу не проводилось. У численних наукових працях, присвячених вивченню безхребетних

басейн/ Дністра, містяться лиш епізодичні відомості про окремі види і групи тварин, по мешкають у заростях вищих водяних рослин.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ «

Матеріалами дисертант послужили збори зоофітосу. проведені за період 1091-1994 pp. на водоймах гирлової області

Дністра Обстежені головне русло Дністра, придаткові рукави Ту-рунчук і Глибокий Турунчук. заплавні о?ера і протоки межиріччя Дністер-Турунчук та Дністровський лиман.

Закладено 6 тралсект. Відібрано і опрацьовано 250

кількісних проб зоофітосу, 60 укосів вищих водяних рослин разом з макробезхребетними з площі 0,25, 0,05 та 1,00 ма.

Збір і обробку проб проводили загальноприйнятими методами (Зимбалевская, 1972. 1973, 1981; Dvorak, Best. 1982). У вв'язку а неоднаковим поширенням у заростях водяних рослин окремих

видів безхребетних та відмінними їх розмірами.' для визначення оптимального обсягу проби використовували підхід, запронований Л. U. Зімбалепсьісою (1981). Шляхом зіставлення кількості видів безхребетних з сирою масо» рослини доцільними для відбивання проб зоофітосу були прийняті такі величини наважок: для занудних рослин - 150 г; для повітряно-водних рослин - 300 г. № очерету звичай!.-:го оптимальна вага проби при наявності ршишу-того придаткового коріння складала 150 г. без нього - 300 г.

Обробку даних проводили за стандартними «зтодами BapiMUiV ноі статистики з використанням програм Гідробіологічної p мадійної системи, розроблених в Інституті гідробіології ііаіі України аа участю автора.

Більш детально методичні підходи оішсшії у ііідпоьі,;:;п<

розділах дисертації. '

. УМОВИ ІСНУВАННЯ ФІТОФІЛЬНИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ ГИРЛОВОЇ ОБЛАСТІ ДНІСТРА

Гирлова область Дністра розташована в гі і вн і чло-аах і дному При-чорномср’!. 1 включає в себа Дністровський лиман, руслові ділянки Дністре нижче його розгалуження на рукави Дністер і Турун-чук, а Тисо» заплавні озера і протоки. Основну частину цього великого фізшсо-географічного. регіону складає Дністровський лиман, плода якого становить 360 км* (Тимченко, 1992).

• Природний водний режим гирлової області Дністра у наш час сильно порушений внаслідок гідротехнічноіо будівництва Зарегу-лшшшя стоку Дністра після спорудження Дубосарського і, особливо, Дністровського водоймищ, призвело до амін природної динаміки річки, стабілізації витрат та рівнів води, вирівнювання піків під час весняної повені і літньо-осінніх паводків в дельті. У зв'язку а тривалими періодами малих обсягів водного стоку із Дністровського водоймища у водоймах заплавної частини Дністра погіршився водообмін, стали частішими випадки дефіциту кисню та появи сірководню, прискорились процеси евтрофцсаці і.

Зарості вищих водяних рослин, що займають близько 32000 га (Клоков, Козина. 1992) мілководі. Дністровського лиману і дельти Дністра - один із провідних факторів, ир впливає на формування їх режиму. Неоднорідний рослинний покрив водойм, ПОВ’Я8аЛИЙ 8 Гідролого-геоморфологічними особливостями їх території.

Основний фон рослинності складають рдесники (РоіатоееЬол регГоІіаЬшз і., р. ресИпаЬиз L). якими з домівкою деяких інших ваяурекях макрофітіЬ вайнято май» 90Х усіє і площі гаростей

1 7

гирлово! області Дністра (Клоков, 1994; Іілоков, Козина, 1992).

Важливим елементом заплавно-літоральних ландшафтів у пониззі Дністра є різною мірою обводнені зарості очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.; близько 8X від загальної площі заростей). Плавневі угіддя очерету, гар простягаються від розгалуження ріки на рукави Дністер і Турун-чук до Дністровського .лиману, займають значну площу заплави 1 включать в себе, за И. Ф. Ярошенком (1957), близько 200 заплавних водойм різного розміру .

ІІа ділянках, що перебувають в умовах достатнього водообміну (наприклад, дельтовий конус винесення алювію, прируслові >.нлководдя заплавних озер). вита водяна рослинність досягає найбільшого розвитку і різноманіття при домінуванні угруповань рослин з плаваючим листям (переважно Nuphar lutea (L.) Smith., Trapa natans L.).

Зарості віщих водяних рослин е істотним фактором формування мікроклімату літоралько-пркбєреккого іюгяілексу. Вони вдатні змінювати характер впливу точи на лота, перетворювати фіви-ко-хімічні показники та обумовлювати спзцифічність біоценотич-кого середовкзз для існування фітофіяьних безхребетних.

Стабільність і стійкість фітофільнж: спільнот безхребетний підтримується яукупністи топічних, трофічних 1 фабричних симфізіологічшч зв'язків з рослинами, серед яісих головне значення маять топічні відносини, а трофічні і фабричні масть супідрядний характвр.

БКОЛЗГО-ФЛУНІСТЯЧІИ ХАРАКТЕРИСТИКА ЗООФІТОСУ

У складі зоофітосу гирлової області Дністра виявлено 306 видів

в

безхребетних, щр належать ло 9 типів та 16 класів (табл. 1). Порівняння видового складу зоофітосу і зообентосу в рівних типах водойм на підставі власних та літературних даних, показало, по заростові біотопи за рівнем видової різноманітності тварин помітно переважають донні. Це свідчить про надзвичайне видове багатство бюфондів у біотопах заростей, які можна розглядати як своєрідний екотоп, перехідну зону МІЖ дном, рослинністю і водною товвдзю.

В межах гирлової області Дністра найбільшим видовим багатством фітофільно! фауни (249 видів) характеризуються пов’язані з руслом заплавні водойми, в яких при значному ступені заростання (до 50%) розвивається багата і різноманітна &а складом рослинність. В руслових ділянках Дністра, які внаслідок течи заростають менше, видова різноманітність зоофітосу дещо нижча - 236 видів. У Дністровському лимані, в якому фітофільна фауна зазнає впливу солоності, в заростях знайдено лише 144 види безхребетних. -

Аналіз таксономічного складу фітофільних угруповань безхребетних, ер розвиваються у різних категоріях водойм серед домінуючих видів макрофітів,. виявив їх певну фауністичну відокремленість, зумовлену пристосованістю цих спільнот до існування у визначених умовах середовища. Це підтверджується низькими показниками схожості по Серенсену (в межах 10-302).

Встановлено особливості розподілу провідних систематичних груп зоофітосу в межах гирлової області Дністра. Вниз за течією у зв'язку з підвищенням солоності води у видовому складі 800-фітосу' зменшується питома вага комах від 42-52%. у пониззі Дністра до 28-35% у лимані, а аід русла до заплави частка комах у'складі зоофітосу зростає до 50і59%. У розподілі ракоподібних,

Таблиця і. Таксономічний склад зоофітосу гирлової області Дністра

: : Руслові : Заплавні : Дністровський:

: Групи : ділянки : водойми : лиман :

,і «”>**"■»■.ГГГп-ГїТмГнУ-ГПГППІ

; Spotîgla ......: 1 1:1 1 : :

: Hydrozoa'..........і З 3:2 2 2:3 З 3 :

: Tut bel lana ....il : 2 1 1 ! j

iNematoda................il 1 і 1 1 1 і 1 1 1 і

iPolychæta. .... і 3 2:2 1 : б 6 6 і

iOlitrochaeta . . . .: 33 14 і 27 17 16 і 23 14 10 і

iHirudlnea...........і 8 11 : 1Ü 10 10 : 8 7 8:

І Вгуогоа............і 5 3:5 3 £ і 4 4 3 і

iKanipto^oa..........і 1 : / і 1 1 і

і Мзі lusca..........І 20 29 і 31 35 33 і 18 16 15 :

і Ost i-acoda........il і;* 1 і і і і;

iCirripedia .... і і і 1 1 1 і

і Isopoda 2 1:1 1 1І4 5 4:

iAmphipoda. .....: 24 20 і 11 10 9 : 18 18 16 і

і Mysidaeea..........il. 1:1' 1:2 2 1:

і Cumaoya............і 2 1: ¡2 1 і

і Decapoda .;...і і і 1 1 1:

ІАгашша . .... і 2 2І2 2 2І1 1 1;

iHydracarina ....il 2:2 2 2 і і

і Coll&iiibola ....il * І * * 1 І І

і Ephemeroptera. ...і 6 10 і 7 9 9:4 5 4 і

¡Plecoptera . . . . і 1 . 1 і 1 і і

:0donata.............: 8 9 ; 12 14 15 І 4 5 4 і

iHeteroptera . . . . і 3 10 і 6 12 9 Í 1 і

і Coleóptera . . . . і 7 3:0 Ö 0:4 1 ’ 1 :

і Megaloptera .... і : 1 1 і і

і Triehoptera........і 11 17 і 10 17 10 : 2 4 4;

і Lepldopteia........і 2 3:3 4 4:1 1 1 і

і Cliironomidat?. ... і 42 34 : 43 47 44 : 18 19 18 :

і Díptera, varia. . . і 4 5:6 5 5:3 4 3 :

.ГУсього"' . . Г203’"Ї85 :І9й _205 182:136 120 104:

: Равом : В ІП.^'МУ :• В уусму : ' В •

' Примітки. Прийняті такі ПОЬН’і'ІсіШЯ: і - Л08іТр<Ш0-ИиДНІ [ЮСЛИ-ни. II - аанурілм рослини. Тії - рослини <¡ плаваючим листям.

представлених переважно понто-каспійськими видами амфіпод і ізопод, виявлено протилежну тенденцт !х питома вага збільшувалась від 12-14Z у П0НИ381 до 20-27Z у лимані. У 8аплавних водоймах частка ракоподібній в складі фітофільної фауни зменшувалась до 6-7Z. Аналогічним був розподіл і поліхет. які в русловій частині 1 заплавних водоймах складали близько ЇХ видів, а в Дністровському лимані внаслідок появи морських видів - 4%.

Простежується зв’язок між розподілом окремих систематичних груп зоофітосу та основними екологічними угрупованнями вищих водяних рослин. Найбільше видове різноманіття комах (крім хіро-номід) і легеневих черевоногих молюсків зазначено на зануреній рослинності. Максимальні показники різноманітності олігохет (за рахунок представників родини Tublflcidae)-, приурочені до заростей повітряно-водних рослин. В інвих екологічних угрупованнях рослин - зануреній і з плаваючим листям - в результаті відсутності тубіфіцид питома вага олігохет в складі зоофітосу Істотно знижується.

Внаслідок складного геологічного минулого регіону його фітофільна фауна неоднорідна за походяенням. По відношенню до солоності в 1! складі виділяються три екологічні комплекси -прісноводний; содонуватоводний, або олігогалінно-прісноводний (переважно понто-каспійської належності; Дед», 1980) та морський, представлений середземноморсько-атлантичними іммігрантами. Представники прісноводного фауністичного комплексу складають більшість видів зоофітосу у всіх категоріях водойм гирлової області Дністра -

Авалів розподілу фітофільних безхребетних залежно від глибини і типу субстрату, проведений на підставі власних та літературних даних (Ярошенко, 1057, 1970; Зимбалевская, 1966, 1981;

Дедю, 1967, 1980; Тодераш, 1980 та ін. ), дозволив виділити у складі зоофітосу 5 екологічних угруповань (мал. 1). Дон-но-фітофільні види, в основному ракоподібні і молюски понто-

касшйського походження, домінують по числу видів у Дністровському лимані, де вони складають 42%, і в русловій частині Дністра - 38,6%. У заплавних водоймах їх частка у видовому складі зоофітосу знижується до 34.9%, а прибереж-но-фітофільні види (переважно первинноводні безхребетні) складають близьісо 36.1*. Власне фітофільні види в руслі, придатковій системі і заплавних водоймах складають 13,6-16,3%, у Дністровському лимані - 11,3%.

КІЛЬКІСНИЙ РОЗВИТОК ЗООФІТОСУ

З огляду ьі специфіку гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режимів кількісний розвиток зоофітосу у водоймах різної категорії неоднаковий. Максимальний рівень біомаси (15-40 г/ісг, або 26-76 г/м~) властивий ваилашшм водоймам, до пов’язані з руслом, мінімальний (2-18 г/кг. або 2-41 г/м*-) -мілководним ділянкам і затокам Дністровського лимгшу, де внаслідок коливань рівня води, зумовлених вітровими агошіми та нагонами. і збільшення мінералізації води пригнічується розвиток

т

♦

□

з

0 2

Н

1

Мал. 1. Співвідношення екологічних угруповань зоофітосу в різних типах водойм гирлової області Дністра; 1 - фітофільне, 2 -прибере*но-фітофільне, 3 -фітофільно-пелагі'ше, 4 -донно-фітофільне, 5 - донне.

і

прибережно-фітофільних молюсків і комах. Основу біомаси зоофі-їосу у дельтовій частиш Дністра складають черевоногі молюски (3-Ü7X) і Dreissena polymorpha (Pall. ) (7-73Х). Чисельність і основному визначають личинки хірономід ( 17-822) і олігохетії (1-602). меншою мірою - амфіподи (1-402). У Дністровському лимані домінують представники понто-каспійської фауни, головним чином дрейсена (6-432 біомаси) та амфіподи (1-302 біомаси).

Аналіз розподілу фітофільних безхребетних серед різній єісологічних угруповань рослин виявив тенденцію збільшеная чисельності і біомаси аоофітосу в такій послідовності: рослі»!и

о плаваючим листям -> повітряно-водні -> занурені. Це пов'язано зі складом та розвитком домінуючих груп.

Кількісний розвиток домінуючих видів безхребетних е показником умов, щр якнайліпше відповідать їх екологічній валентності. Так, з-поміж різних видів водяних рослин, щр використо-вуогься дрейсеною як субстрат для обростання, на очереті частота виявлення молюсків була 66Х, середні чисельність і біомаса - 76 ека./кг і 4,8 г/кг. lia "м’яких" занурених рослинах ці показники звішувались відповідно до 41%, 1-17 екз./кг 1

О,2-0,4 r/кг. Найменша перевага віддавалась скупченням нитчастих водоростей роду Oladophora, серед яких зазначено найбільш слабшій розвиток дрейсени (мал. 2).

Для сезонної динаміки аоофітосу характерне наростання біомаси від весни до осені у зв’язку а масовим розвитком молюску Dreissena polynorpha 1 мохуватки Plumatolla fungosa (Pall.)-. Сезонна динаміка чисельності аоофітосу у різних екологічних угрупованнях вищих водяних рослин різна і залежить від складу домінуючих груп. При переважаїліі одігохет і хірономід чисельність знижується від весни до літа і зростає від літа до осені.

140

10 j—,

120

"З . Чисемьтсгь

‘в Біомаса

-7

б

-4

-З

-2

-1

- -О

U1

О

Очерег РОесник ВоОопериц* Hrtfsarn-t

Кал. 2. Показники чисельності і біомзси дрейсени на ріаних водяних рослинах у Дністровському лимані. Стовпчиками позначені середні величини, прямими лініями - межі коливань.

амфіпод - збільшується влітку і зменшується навесні та восени.

Структурні характеристики зоофітосу визначаються впливом комплексу біотичних та абіотичних'факторів середовища. •

. По поздовжньому профілю в заростях рослин різних екологічних угруповань виявлені аміни у чисельності і біомасі ао-офітосу, а також у складі і розподілі провідних систематичних груп. Найрізкіше зменшення чисельності і біомаси тварин (до 50-70%) при просуванні від краю до центру спостерігається у заростях повітряно-водних рослин, наприклад, очерету з проективним покриттям 60-100%. В угрупованнях занурених рослин (Potamogeton perfoliatus, Р. pectmatus) і рослин а плаваючим листям (Trapa nataiis) вздовж трансекти від периферії до центру чисельність зоофітосу мол® збільшуватись, головній* чином, за

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА РОЗПОДІЛ ФІТОФІЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ БЕЗХРЕБЕТНИХ

. 14

рахунок олігохет роду Nais і черевоногих молюсків. Біомасу зоо-фітосу визначають прибережно-фі тофільні молюски, щр максимально представлені на відстані 3-6 м від краю заростей.

Рівень розвитку фітофільних угруповань безхребетних залежить від щільності варостання вищих водяних рослин. Зворотна залежність між густотою травостою і ступенем розвитку зоофітосу найбільш виралвна у цупкій повітряно-водній рослинності при 861льшенні проективного покриття в 10 до 50X. У зануреній та з плаваючим листям рослинності залежність між густотою травостою

і чисельністю зоофітосу проявляється меншою мірою, а біомаса при ебільшенні щільності заростей може зростати завдяки черевоногим молюскам. •

Скидання у створі греблі Дністровської І'ЕС великих об'ємів води істотно змінює умови існування фітофільних спільнот безхребетних у водоймах гирлової області Дністра Внаслідок вростання обсягів витрат води, щр супроводжується підвищенням швидкості течі», мутності води та зниженням її температури (вода із Дністровського водоймища забирається з придонних охолоджених шарів) посилюється дрифг безхребетних в системі зарості -дно, щр має суттєве значення в перерозподілі та міграціях тваринного населення па акваторіях, вкритих зарсотями рослин. Шдвии^ннн водності річки під час проведення екологічних попусків внаслідок оатоплення рослинних субстратів обумовлює розширення життєвого простору зоофітосу. Лри цьому дойно 8атоплеш субстрати заселяються екологічно мішаним комллесом видів, а переважанням еьрибюнтів. Починаючи з 350 м'/с подальше підвищеній витрат води спричиняє перебудову таксономічної структури 80-oiimvy. В ічгаультаті динамічного підйому рівня води і посилення ИИДКОСТі течи пригнічується РОЗВИТОК ПрИОереЖНО-фіТОфіЛЬ-

них молюсків і комах. 'Частина цих організмів бурхливим потоком води виноситься у заплавні водойми, що призводить до помітного зниження (приблизно на порядок) питомих показників чисельності зоофітосу, розрахованих на 1 кг сирої маси рослин. Зменшується чисельність фітофільних хірономід, насамперед Endochlronomus albipennis (Mg.). Збільшується питома вага евритопних видів -Crieotopus gr. silvestris Fabr., C. alearum, які досягають переважаючого розвитку.

Збільшення витрат води у створі греблі Дністровської ГЕС вище 550 м»/с справляє пригнічуючий вплив на фітофільних безхребетних, особливо в русловій частині ріки. Попуски води із Дністровського водоймища менш негативно ьпяивають на фітофільні спільноти безхребетних у заплавних водоймах пониззя Дністра.

Власні дослідження розподілу фауни у гирловій області Дністра підтвердили припущення RB. Хлєбовича (1962, 1974) про те, по біологічні адаптації до різноманітних чинників середовища можуть здійснюватись лише за умови попереднього пристосування водних організмів до сольового режиму водойми.

У Дністровському лимані представники понто-каспійського фауністичного комплексу приурочені до авандельти і північного району (прісна зона), де на їх частку припадає близько* 15% числа видів, щр створюють більше 50% загальної біомаси. ГЬ поз- , довяній осі лиману з ростом солоності частота виявлення, чисельність і біомаса прісноводних та понто-каспійськйх видів зьюнау-ються. На мейомезогалінну зону (6-8 Х„) припадає мінімум біомаси зоофітосу. Аналогічна закономірність розподілу . зоофітосу залежно від солоності спостерігалась у Дніпровсько-Бузькому лимані (Зімбалевська,' 1971). В південному районі Дністровського лиману, . який найбільше зазнає впливу жзря, ш-'

рокого розповсюдження набули види морського походження: (Nereis dl versicolor (Mull.), N. succlnea (Leuck.), Polydora Umlcola Annen., Balanus Jmprovlsus Darv.. , Rhlthropanopeus harrisl tridentata (Maltl.), I do tea baltica Pall, і Gammarus aequicauda (Mart.). На їх частку у пригирловій частині лиману (мезогалінна 80^а) припадало до 50% біомаси зоофітосу. .

ЗНАЧЕННЯ ФІТОФІЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ БЕЗХРЕБЕТНИХ ДЛЯ ЕКОСИСТЕМИ ГИРЛОВОЇ ОБЛАСТІ ДНІСТРА

Наведені в роботі теоретичні матеріали дозволяють дійти висновку, ир фітофільні угруповання безхребетних посідають чільне Місце в основних біоценозах усіх типів водойм гирлової області Дністра. Запаси безхребетних зоофітосу. розраховані за період 1991-1994 pp., складають 14711 т. Приблизно такого ж порядку і середньобагаторічні аапаеи зообентосу, величини яких у 1948-1993 pp. за літературними даними (Гринбарт, 1953; Марковский, 1953; Григорьев и др.. 1975) і власними матеріалами становили у середньому 14900 т (при коливаннях у межах Ьбі2-27839 т), а В 1991-1993 pp. - 8320 т. Такии чином, для формування кормової бази риб і водно-болотяних птахів фіто-фільні безхребетні мають таке ж велике значення, щр і донні, фякі представники зоофітосу, наприклад дрейсена, можуть завдавати шкоди, зокрема створювати перешкоди при водопостачанні, послаблювати розвиток зоопланктону і тим самим створювати конкуренцію для риб-лланктофагів.

Ьияьлено зворотню залежність між розмірним угрупованням аооіиактону 30-400 мкм > біомасою дрейеени (коефіцієнт кореляції -0.4). щр обумовлюється здатністю молЮсків-фільтраторів

ІУГНГуї'П'Н у ВВІДНИЙ сіЩхлі -порівняно ВЄЛІІКІ частки сестону, ВК.ШпЧаІп'ІИ І ДрІбНИХ б'*ЗХр‘:биТНИХ ГІООПЛаІІКТОІіу (ГрИГОрОВИЧ, ФрИ-

нопскпя. 1Л',.)!; Пі-іігл оУ'ісіі, і>Іі>Мг.оуа, 1990). Нм-ативна кореляція готгжовл'Чіа, також ири порівнянні біомаси дрейсени 1 61 ом; їси '['і льтраторі і:-с'!димі*нтаторі п зоопланктону (коефіцієнт

КОр'МІЯНІ І -О.Ь) (. МНЛ. З),

ГГ> МО

X

™ І2П

=-100

О

* 00

«ї

с: с: 00-

о 40

<и

а 20

*

іп 0

в

7 ~

ч. в й. 5 ї

[* І -З Є «і

2 а

. §

ю

о

Мал.

, - - з т 5-

■ СтенШІ МООори проО

ІЗміма біомаси розмірної групи зоопланктону 20-400 мкм

(1) 1 біомаси фільтраторів-седиментаторів зпоплаїїктону (3) при

різній щільності поселень дрейсени (2).

' !?а нашими розрахунками, активність деструкції органічної

речовини безхребетними зоофітосу складає від 6 до Біб Дж/кг сирої маси рослин за 1 годину. Мінералізаційна активність зоофітосу залежить від його біомаси, тому в місцях масових поселень мотмсів-фільтраторів вона є максимальною і зоофітос' відіграє істотну роль, у процесах мінералізації органічної речовини.

Оскільки фітофільні угруповання безхребетних розвиваються в умовах підвищеної трофності літоральної зони (Оксиюк, Зимба-левская, Протасов и др. , 1994), для оцінки сапробіолсгічноґо

стану водойм досліджували угруповання безхребетних у крайовій

зоні заростей, що перебувають під дією сталого впливу факторів водного середовища (Бсітеиігхжа, ОгікогоиИзсЬ, 1994). Для Водойм гирлової області Дністра за структурними показниками зо-офітосу встановлено рівень органічного забруднення, ідо відповідає в-мезосапроОній зоні. Погіршення якості води (завдяки зниженню водообміну під час тривалих періодів малих обсягів стоку) констатовано для заплавних озер, що підтверджуються і даними еколого-санітарно» оцінки якості води. Зростання питомої ваги органІ8МОВ-Індикаторі в високої сапробності та збільшення чисельності і біомаси макрозо^фітосу на іоні інтенсивного заростання водойм витими водяними рослинами 'дозволяє зробити висновок про посилення процесів- евтрофікації у дельтовій ділянці Дністра за останні роїш.

ВИСНОВКИ

1. У складі воофітосу гирлової області Дністра виявлено 306 видів безхребетних, шр належать до 9 типів та 16 класів. Надзвичайно висока видова різноманітність безхребетних тварин серед вищої водяної рослинності порівняно з донним тваринним населенням (240 ВИДІВ), обумовлюється специфічністю біОЦіНОТИЧНОГО середовища, ир створиться рослинами. Максимальним видовим ба-

гатством фітофільної фауни (249 видів) характеризуються пов’язані з русло« ваплавні водойми, в яких при значному сту-

пені заростаний (до БОХ) розвивається багата і різноманітна за складом рослинність. В руслових ділянках Дністра, які внаслідок течії заростають менше, видовий'сіуіад зоофітосу дещо менший -£36 видів. У Дністровському лимані, де фітофільні угруповання

безхребетних вазнасть впливу солоності, в варостях виявлено 144

• . 19

ВИДИ. ’

Фітофільні угрупоьаннн безхребетних, що розвиваються у різнотипних водоймах серед домінуючих видів макрофітів, ,'харак-. ■герияуіитюя пивною фауністично« відокремленістю, щр підтверджується низькими показниками схожості по Соренсену (в межах 10-307.).

3. Внаслідок складного геологічного минулого гирлової області Дністра її фітофільна фауна неоднорідна за походженням. По відношенню до солоності В складі 300ф:''0С'У ВИДІЛЯЮТЬСЯ три екологічні комплекси - прісноводний; солонуватоводшіЛ (перевалено понто-каспійськоі належності) та морський. Представники прісноводного фауністичного комплексу скд-щають більшість видів зсофітосу в усіх категоріях водойм.

4. Залежно від глибини і типу субстрату в складі зоофітосу виділяється п’ять екологічних угруповань безхребетних: фітофільне, прибережно-фітофільне, фітофільно-пелагічне, ДОН-но-фітофільне і донне. Донно-фітофільні види, в основному ракоподібні і молюски понто-каспійського походження, переважають по числу видів у Дністровському лимані (42%) та в русловій частині Дністра (39%). прибережно-фітофільні види (35%; головням чююм, первинноводні безхребетні) - у заплавних водоймах.

5. З огляду на специфіку гідрологічного, гідрохімічного 1

гідробіологічного режимів кількісний розвиток зоофітосу у водоймах рівного типу неоднаковий. Максимальний рівень біомаси (15-40 г/кг, або 26-75 г/м-*) властивий заплавним водоймам, пр пов’язані з руслом, мінімальний (2-18 г/кг, або 2-41 г,'и*) -

мілководним ділянкам та затокам Дністровського лиману, де внаслідок коливань рівня води, зумовлених вітровими згонами та нагонами, і збільшення мінералізації води пригнічується розвй-

. . ко

ЇОК Прибережно-фі'ГОфі ЛЬІІИХ' МС..ШОСК1В 1 Кі'іьих'. Основу ОіОМ.ІгИ ао-офітосу у дельтовій частині Дністра <:клад-і* пч. черевоногі молюски і дрейсена, чисельність визначають г^лонним чиним личинки ХІрОНОМІД І ОЛІГОХ'М'И, МеНІІІОК) Мірою - амфіИоДИ. У ДіІШТриВСЬКО--

му лимані домінують представники понто-касційеької і{<іуии -дрейсена та амфіподи.

б. У РІЗНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ Угруношишях ВИІЦИХ ВОДЯНИХ рослин

виявлено таку закономірність збільшення показник пі видового різноманіття і' кількісного розвитку зоофітосу: рослини з плаваючий листям -> повітряно-води і ваііурнщ. В молах одного ідеологічного угруповання рослин кількісний і якісний склад-аи-офітосу залетить Від просторового складання заросто(і, наоамгіе-ред від густоти травостою та фітомаси рослин.

1 7. Для сезонної динаміки аоофітосу характерне; наростання

біомаси від весни до осені. Сезонна динаміка чисельності ао-офітоеу у ріаних екологічних угрупованнях вищих водяних рослин вилежить від складу домінуючих груп. При домінуванні олігохет і хірономід чисельність знижується від весни до літа і вростає від літа до осені, амфіпод - збільшуються влітку і зменшу*ться навесні та восени. •

б. Скидання у отьор; грюлі Дністровської ‘гііо великих о&Чмій води істотно аміїїї*; умови існування фітофілміих угруно-ьань безхребетних у водоймах гирлової області Дністра. Починаючи а С^іО и*/с подальше збільшення обсягів витрат води призводить до посилення Дрифту бе&хробетних в системі зарості - дно, від і трас важливу роль у перерозподілі тц міграціях тваринного Посиленій на акваторіях, вкритих заростями рослин. Підвищений ьодносп річк»і обумовлю затоплення рослинних субстратів, цр »йееіат’ьсіі еколог(чно мішаним компдесом видів, а Переважнії-

ням еврибіонтів. Збільшення витрат води вище 550 м»/с справляє пригнічуючий вплив на зоофітос, особливо в русловій частині ріки.

9. Одним із головних абіотичних факторів, що впливають на розвиток фітофільних безхребетних гирлової області Дністра, е солоність води. У Дністровському лимані максимальна кількість прісноводних і полто-каспійських видів приурочена до авандельти

і північного району (прісна зона). По подовжній осі лиману з ростом солоності частота виявлення, чисельність і біомаса прісноводних та понто-каспійських видів зменшуються. На мейоме-зогалінну зону (5-8 %„) припадає мінімум числа видів і біомаси зоофітосу. У південному районі при солоності води вище 7-8X., (мезогалінНа' зона) широкого розповсюдження набувають види морського походження.

10. Запаси безхребетних зоофітосу у водоймах гирловой області складають 14711 т і наближаються до середньобагаторічних запасів зообентосу, величини яких у 1948-1993 рр. становили у середньому 14900 т при коливаннях в межах 6612-27839 т.

11. Мінералізаційна активність безхребетних зоофітосу коливається від б до 515 Дж/кг сирої маси рослин за 1 годину 1 істотно зростає (На один-два порядки) в місцях масових поселень молюсків-фільтраторів.

12. Водойми гирлової області Дністра за структурними показ-

никами зоофітосу належать до »-мезосапробної зони. Ця оцінка співпадає з . результатами еколого-санітарної характеристики якост і води. . ,

1. Пособие по определению Сокоплавов проених и солоноватых вод iùi’o-аапада СССР/ Редко л. ГидроОиол. журн. - Киев, 1989. -94 с. - Ден. В ВИПИТИ, 01. 09.89 КЄ184 Ш9.

/ 2. Оценка влияния весенних попусков ьоды из Днестровского водохранилищ на экосистему устьевой ооласти Днестра/ редкол. ' ГидроОиол. журн. - Киев, 1994. - 111 с. - Дея. В ВИШ1ТИ,

.17.03.04 Н640-В94 (у сиіваьт. з Л В. Шевцоьою, В. М. Тімченко,

\ Р. А. Ждановою та і н. ).

, 3. Гидроэкологическая оценка весеннего попуска поды из

Днестровского водохранилища для акосиотеми нижнего Днестра// Международная эколог. конф. по заіциге и возрождении реки Днестр; Тез. докл., Одесса, НО 24 Сент. 19ÜJ г. - Одесса, 1993

- С. 76-77 (у співаьт. з Л. В. Шевцовой, В. М. Тімченко, Т. В. Го. ^овко та їй. ).

4. Про значення весняного екологічного попуску води ¡3 JlHIOTfiÜBOLKOro водоймища для оздоровлення екосистем нижнього Дністра//1-й а’іуд пдроекологічиого товариства України: Тези

доп; , Київ, 16-19 лист. 1993 р. - Київ, 1994. - С. 140 (у _

спіЕаьт. а Л. В. Икьцовою, В. М. Тімченко, Т. В. Голсзко та ін. ).

Еі. ШкіГ dlé УеПї.'ІИ-!і.т£і1ІОь'1 ІОІіКеї t der Zooper iphyton-Kdiinwtirto txMm lfc>mtorni£ dus .saprobiolocisohen 7ustands der Doiiau //• 30 Arbol tsta^uiig der і AD, ZUOZ, 1994.-S. 389-393 (y смпвавт. s 1Ц itobiiûiioiO.

6. О ВЛИЯНИИ HeKOTüpUX ijwicfopob на ¡^определение летнего stX''iiJi;UiKiv>Hrt fc Главком Каховском магистральном канале// Гидроэко-Ä>rM4fCK»c (40гдыми ьиу'їі-сяних ьодоімов Украйни.-Киев: Наук,

uyur;.-., lùui. - 0. 35-41 (у сіп вам-, з Т. В >tyHHOw:i.KOw) . .

- 7. Effect of the mussels Dreissena on the development of

;:oop lank ton tv; exempli lied by the main Kahovka canal// 5th International Zebra mussel ft other aquatic nuisance organisms

conference: Abstract, Toronto, 21-24 Feb. 199’li (друкується).

8. Effect of the Mussels Drelssena on the distribution of zooplankton as Exemplified by the Main Kakhovka Canal// 5th Internnt ional Zebra mussel & other aquatic nuisance organisms

conference: Proceedings, Toronto, 21-24 Fob. 1995 (друкується) (у елівавт. з .Я. Б. Шевцовом).

ANNOTATION

Grigorovich ,1. A. Phytophilic groupings of invertebrates in tlie Dniester estuarine area. Manuscript. Dissertation for a Candidate’s degree in biological sciences on a speciality

03.00.18 - Hydrobiology; Institute of Hydrobiology of National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1995.

The comprehensive researches, of phytophilic groupings of invertebrat.es in the Dniester estuarine area are first conducted and the detailed characteristic of their structural

parameters is given. The rich biofund of phytophilic fauna

including 306 species is established. Features of quantitative development of invertebrates In stands of prevailing species’ higher aquatic vegetation and in water-bodies of different are analysed. The items of information on seasonal dynamics of abundance and blcmass of zoophytos In view of features of seasonal development of dominant species and groups of animals are indicated. Regularity of phytophilic groupings formation of Invertebrates depending on a complex of biotic, abiotic and anthropogenic (technogenic) environmental factors ire stated.

' ■ 24 "

On the basis or study of the structural characteristics of ’ zoophytes the account of reserves of phytophilie Invertebrates and their mineralization activity is conducted, that It is necessary for valuation of the lnvolment of these organism- in self-purlflcatlon. .

АННОТАЦИЯ . '

Григорович И. А. Фитофильные группировка беспозвоночных устьевой . области Днестра Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.18 -гидробиология, Институт гидробиологии НАН Украины, Киев, 1995.

. . ' Впервые проведены всесторонние исследования фитофильных группировок беспозвоночных устьевой области Днестра и дана детальная характеристика их структурных показателей. Установлен богатый Оиофонд фитофильной фауны, включающий 306 видов беспозвоночных. Проанализированы особенности количественного развития беспозвоночных в зарослях преобладающих видов высших водных растений и в разных категориях водоемов. Приведены сведения о сезонной динамике численности и биомассы зоофитоса с учетом особенностей сезонного развития доминирующих видов и групп жи-вотНах. Изложены, закономерности формирования фитофильных группировок беспозвоночных в зависимости от комплекса биотических, абиотических и антропогенных (техногенных) факторов. На основании изучения структурных характеристик зоофитоса , проведен расчет запасов беспозвоночных зоофитоса и их минерализационной активности, что необходимо для оценки роли этих организмов в процессах самоочищения. .

Ключом слова: ф]тофш.н1 угруповання безхребетних. эооф1тос,

гщшяа область Днютра. . .