Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Фауна листоверток (Lepidoptera, Totricidae) балочных лесов северо-востока Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Фауна листоверток (Lepidoptera, Totricidae) балочных лесов северо-востока Украины"

ХАРКТВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОПЧНИЙ УНГВЕРСИТЕТ ,, •*. 1 ¡меш Г.С. Сковороди

,<".? v

На правах руконису

ВЯЛЩЕНКО 1РИНА АНДРПВНА

ФАУНА ЛИСТОВ1ЙОК (ЬЕРШОРТЕ11А, ТОИТШСШАЕ) ЯРУЖНИХ Л1СГВ П1ВНГЧНОГО СХОДУ УКРА1НИ

03.00.09 - ентомолопя

/

Автореферат дисертаци на здобуття наукоаого ступешо кандидита бшлопчних наук

Харив - 1997

Дксертацш представлена у кнгащ рукопису.

Робота виконана в Харювському державному шдагопчному уювершхетг шеш Г.С.Скоаородп.

Науковий кер1внкк - доктор йолопчних наук, професор ЗЛОТ1Н Олександр Зжошйович

Офодйш опоненти - доктор бюлопчних наук, професор, чнен-кореепоядент HAH Украши ДОЛИН Володгашр Гдашч

« доктор бюпопнгагх науи, професор ПОКОЗИЙ йосип Трохимович

Провщна устаноЕа- Украшський дауково-дослщний. шститут шсового гослодзрства i агрошсометорацд ш. Г. М. Висоцького.

Захистдисертадцвщбудеться K&JWр. о fä^ годит на заоданш Спегцатзовано! Ради К.02.26.04 при Харювсъкому державному педагогичному унгаерситеп im. Г.С. Сковороди: 310 168 м.Харкш-168, вул.Бдюхера, 2, зал заадань.

3 дисертащао можна ознакомится у б1блзотещ Харкчвського державного педагопчяого уншереигету iM. Г.С.Сковороди

Автореферат розкланий

Вчений с-екретар л р ^ ^ /

Спещашзоваяо! Ради

кандидат бюяошндх наук, доцент Н.П.Чепурна

загальна ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Адстуальгасть те?.щ. Вадсутшстъ даних про видовий склад листовшок яружшос ШС1В твденного сходу, особлпвосп розподшення IX в на-садженнях. недостатня втченкш, фенолога та 610 лога окремлх вид ¡в, Ьс господарського •значения в райош дослзджень, змши видоеого ргзкома-нггга ллстовШок та к ентомофапв гад втпгаом эастссуванни петщидав вганашти актуальтстъ теми досгаджень.

Мета робота. Вивчити особтагвоси бюлогй". роэповсюджетш, шь еельгасть, фенологйо 1 значения основню: видов лисгобШок е яружких гасах твтчног-о сходу Украши.

Завдашм досшдженнн - вкзначити видовий склад лиетовйюк в ярузкних лках тивгачного сходу Украши;

- встаиоЕИтя IX ротодшегагя по породах дерев та бютопах;

- простежити за фенолопею оспеятгх видю та всього £х комплексу;

- вивчиш в сучасних умовах бголспчт особлнЕОст! найбшыд масо-енх впдш;

- влзначити вилке обробок насаджень пестицидами на листовшок та 1х ентомофапв.

Наукова новизна дослщження. Внерше встановлено, що яружга. тлей твтчного сходу Украпги заселкяохъ 94 види листовшок. Виявлено, що найбшьш масовими 1 небезпечгаши в цих л!сах е 5 вкдгв (АгсЫрз crataegana НЬ., АгсЫрз ху1оз!еапа Ь., АгсМря гозапа Ь., Рапс1ет1з пЬеапа НЬ. 1 Тогтх утаЗапа Ь.) Утошгсга особливосй ¡х бюлот та фенологи в бютопах. Встановяею факгори, що впливаютъ на розподшення 1 чи-сельгасть листовшок в яружних тсах, виявлено видовий склад 1 значения IX ентомофапв. Запропоновано не эаетосовувати пеегтщщп в

яружних лгсах, а лосипити бюлогт-ппш з ахи ст.

Практичне значения робота. Даш, одержат в результат! проведет« досдщжень, дозволяюсь Екробншникам мат докдадне уяьпення про вияовий склад 1 особливосп бюлоги деяких еид:ш лясхоеШок га к паразит в яружних тсах. Результат можуть буш викорисхаш для розробки метсдов прогяозувакня спшгахга цих шюдншов, гндикацц с сану яружних тс'т 1 планування захксяих заходав.

На захист еиносяться слздукта основш положения:

- даш про видовкй склад, фенологш i бйлогао домшуючж видов листовжок е яружних шсшс пшдетшого сходу Украяш;

- оцшка впяиву пеетицндш на чиселыпстъ лиетовйок та *х епто-мофага.

РеалЬзлдя результатов досдщження. Залропоновано вщмовитися вед заетосування пестицидов в яружних шеах. яю. е резервацшми ентомо-фаукн в умовах анхрогачного таску.

Алробацк робота й лублкахщ. Результат дослщжень були обговореш на X з"гзд1 Всесоюзного Ентомояопчного Товариства (Ле-шнград, вересень, 1989); на конференциях молодих вчених та вик-ладачш ХДШ (Харыв, 1989, 1990, 1991); на "Леншських чиханиях" в ХДШ (Харкш, 1988, 1989, 1990Д991); на конференцп Еикладачзв ледагопчних вузт СРСР (Махачкала, жовтень, 1990).

За матер1алами дослзджень опубликовано 111 роогг.

Структура 1 обсяг дисертащг. Длсертахця складаетъся з вступу, 6 глав, висновюв та пропозицШ, стгнску лйератури. Остангай шетить 171 публжацио слов'янськими мовами, в тому шкзп 46 робгг на мовах з латинським алфавитом. Робота вшеладена на 153 сторожах машинописного тексту, вюпочае 15 хаблиць, 24 малюнха.

зм1ст робот глава 1. сучасний стан проблеми дана юторм вивчення 1 характеристика шш в райош дослэд-жень, зокрема яружних лгав, яю. щдггршоть грунго- та водозахислу, гщролопчну, саштарно-ппетчну, рекреацшну та естехичну роль.

оглянуй роботе про формуваетш ентомофауни в яружних шсах. одоачена здатшсть листогризучих итдолдав утворювати спалахи масо-вого розмноження в шсах району дослщжень. серед листогризучих шюдгашв помггне мкце зайдають представники родиня лисговшок (тогшайае).

обговорюються особливосп формування популящй дистовшок в яружних шсах е за'язку з шсорослингаши умовами, рельефом та по-в'яваниы з ними мшрокшматом.

глава 2. природно-гсторичш умови району дослщжень i методика робгг дослщжсння по теш днсертаци вкконана нами на лоетшнлх та тимчасових пунктах спостереження в насадженнях харшвсько! 1 сум-сько! областей. в робот! дана характеристика району доешджень, рельефу, хтдрографи, природно-кгпыатячшсс умов, грунт, рослинносп i тваринного свпу. облисовх пункта були роэташоваш в липецькому та золсгавсъкому тцеництвах жовтневого держтсгостгу, печешзькому .тцсництв1 чугуево-бабчзнсысого держшсгоспу (харювська область) та велико-1стропському лкшицта лебединсысого дерзклгсгоспу, тростя-нецькому л1снихцв1 тростянедького держшсгоспу (сумська область).

спостереження та збирання материалу (листовшок) проводили протягом всього вегетащйного лерюду. методи облку чисельиосп листовзйок та стану а. попушщш вибрапи з лмературних джерел

(Егоров, Рубцов, Соложеюшина, 1951; Надзор, учет и прогноз..., 1965; Фасулати, 197?; Велик, 1970; Дтщмашщзе, 1962; Бычко, 1970; Титова, 1990; Мешкова, 1990,1992).

При маршрутному обстеженш иасаджень метелшав ведловлювали сачком. •

Найбшыы масов1 1 повт збори давало впкориегання свшгових пасток (Дидманидзе, 1962, Велик , 1970, Фасулати , 1977). В якосп джерела свила використовували лампи ультрафкщетового (ПРК-2, ДРТ I ДРК 250-400 вт) та звичайного Еипромзнюваннн (ыд 100 до 1000 вт), а також автомобшьш лампи на щач.1удятс>рному живленш. Джерело свила булорозтапхованев лют абонедалековщнъого.

Вивчешш В1ЩОВОГО складу та бюеколопчшсс особлшостей паразит проводили вздбираючи гусеющь лисговШок га виховугочи в ш-дивщуально в проб!рках до виходу параэипв або до перетворення ха-зшна у лялечку.

Зважування мете лик ¿в, лялечок та гусеющь проводили на тор-сийних терезах. Яйцекладки втнрювали за допомогою окуляр-ликро-метра, користуючись бшокулярним мйероскопом.

Визначеннк видц; лисговШок проводили на кафедр1 зоолога Харгавеького державного педшсттстуту, користуючись визначникаыи яйцекладок, гусениць, лялечок (ЬхлЬкький, 1962; ПадШ, 1979), шаго (Тарбинський, Плавш1ьщиковД958; Медведев, 1978).

Для визначегаш видав готували препарат з гешталйв. Правиль-гасть внзначення шдтЕерджено в Е1ддип ентомологц 1нститугу Зоолога ш. I. I. Шмальгаузена Нацюнально! Академн наук, перешрено за ко-лекщею ЮА.Косткжа. В цьому ж шстшуп визначет ва паразит листоийок, за що автор висловлюе подяку ствробггаикам.

Для: характеристики температуря та опадав в района досладження

використовага даго метеостаяцй Тростанець та Хармв. Для вивчешш температурного режиму у простор! яруги застосовували тершяов1 тер-мометри га термографи.

Статистична обробка результат досшдт проведена на ПЕОМ IBM PC за допомогоюпрограм Microsoft Excel 5.0.

Глава 3. СКЛАД ЛИСТОВ1ЙОК В ЯРУЖНИХ Л1САХ

За час проведения дослзджетсь було з1брано та вшначено 94 впди лиекшйок, що ещносяться до двох гвдродлк, трьох надтриб , cesoi триб, сорока трьох роди;. В дпсертаци для кожного евда вказат яатинська та украшська назви, розповсюджеяня та частота знаходження на об'ек-тах дослщжень в Харкшсысш га Сумсысш: облает.

Пред ставники бшыпосд видан були знайдеи в одному' або деюлъ-кох екземплярах (Мал.1). MacoEi впди (строкасто-золотиста, глодова, розанна, кртшовусн омородинова та вседага листордйки) зустр1чалнеъ в значнш ктькосп в обох областях.

Вивчення троф!чних зв'язкхв пистовн'гок показало наявн1сть моно-, ojiiro i гешфат. Бшьшсть вид1в може жиштась на дектькох породах (Мал. 2). За юльюстю видав листовшок, пов'язаних з тими чи «тшими гасовимп породами, переважають береза, терен, яблуия, дуб, груша, глод (Мал.З). За чисельгастю особт в перюд живлення на дуб! в роки дослщжень переважали багатоздга види - глодова, свшщевосмугаста, роззнна, смородинна кривовуса та зелена дубоЕа листовииси.

Встановлено, що на розподшеиня листовшок в простор! дружного nicy впливаютъ мшрошпматячга умови, ят пов'язаш з експозитею схитв, IX крутизною, довжиною (табл.1), а , також бюлопя окремих видй. Висока концентрация хусениць на ysnicei яружних niciB веде до значного понпгоджеиня дерев, пор1вдапьно з деревами в глибит nicy.

Частот» шаходхошя видав лисговШок

Мал. i - РозподатенияЕИДйз jiiicíobüíok за частотою зкаходження

Таблица 1 - Загальна чиселыясть гусениць, листовйок в рсних частиках яружного nicy (Липецьке лкдащтво, 1990 р.)

Експози- ц$я cxjoiy Юлыасгъ гусениць на ,100 роетових пагоюв

узлкся 5ы Юм 15 м 25 м дно яруга

Швденна 125 ±6 83± 5 57 ±3 17± 2 6 ±0,1 I ± 0,02

Схадна 84 + 2 53 ±2 31 ±3 8+2 0 0

Швтчна 62 ±2 27 ±1 И ±2 4±1 0 " 0

Захвдкз 74 + 3 36 ±2 22 + 2 0 0 0

Обговорюетъся еплиг. факторов довкшлн, зокремг, гвзньо-вееня-

Мал. 2 - Юльисть кормоыгх псрщ, прянаднпх для годування

скрс'.игх впдш листоешок

них заморозив на гусешщь та на кормов! породи. Показано, що по Mipi наближення до дна яруги тривалкяъ розаитку bcíx фаз эбшьшуеться, поки не досягае 12-20 дюв.

За нашими досзодженнями, попу.тащйт показники лиетовшок рлдрйкжшсъ при жнвлегал гусснппъ на pisiatx породах. Значения по-казтпаов у глодово! лисктйки подаш в таблиц! 2.

Кшьк1сть видт листош'йок

Мал. 3 - Кдяьюсгь видав ж-ютовшок, що жиеляться на окремих люових породах.

Загибеяь глодово! диетовШки в!д паразит та хвороб також ввд-рЬнялась на рюних породах 1 в рша роки.

Глава 4. ФЕНОЛОПЯ ЛИСТОВГЙОК

Ю.А.Костюк (1968) видшив 5 фенолопчних аспект появи та льоту лпстовгйок: осанне-весняна, весняна, ранньо-дпня, зшньо-линя, осшня групп, язяш вадповщае 7 пер1одгв: ранньо-весняний, газньо-весняний, рагашо-лший, газга>о-штнп1 ранньо-осаннш, газнъо-осшни!

Таблица 2 - Значения популяццЬгогх показниюв глодово! лнстовнгси на риних кормових породах (Липецьке лютщхло, 1990 р.)

1 П о к а з н и к и

Порода | початок одрод- початок вага лялечок

| ження гусешщь, задяльку ватпга, самок, мг

| даш дати датл

дуб рантй 18.04 15.05 58.0 ±5.6

дуб П13Н1Й 1 15.05 1606 12.0 3.2

липа | 30.04 28,05 4б.5± 4.2

клен гоетр 1 29.04 3.06 32,0 ± 5.3

глод | 22.04 23.05 28.2±3.1

яблуня ! 24.04 25.05 42.5 ±5.8

в'яз 1 26.04 27.05 22.1 ± 4.3

зимовий. Алалгз змш фенолопчних аспект листовшок в яружних шсах Хармвсъко! обласп цсзвошк помтгш, що кшыйсть видгв, представлених метеликаыи, зростае вд ранньо-Еескяного перюду, досягае максимума в рагойо-лпньиму, а поим рЬко зменшуехъся. Б дисертацц подана списки видав, пьот яккхидбуваегьеяв кожний з иазваних нермэдв.

Анагаз погодних умов в роки досапджень показуе, хцо 1989 рис характергоувався незвняайно раншм накегагченням суми позитявних температур, тютрубно» для одроджекня гусекга*ь.

Спостсреження за фенолоиею маеових вид!в листовШок на ста-цюнарнпх участках показало, що гусениц? глодово! листловлйки 1 вису з'явилисяв 1989 рощ майже на 2 ткжга рашпе тж в 1990. Проте весь розвиток плодника зайияв майже однакову гальюсть дпгв (Таблица 3).

РЬке потеплпшй у квйш-травш 1990 р. обумовило мзкжй одно-часний розвиток гусешщь зелено! дубово'1, строкзстозонотисто! тагло-

д0в01 листов1йок.

Обговорюеться зв'язок строив розвитку хусешщь цггс еидш з ¡к бюлопею, зокрема з оеобливостяыл розташуваиня яець у простор! дере-востану та з харчовою спехпалЬащею.

Таблица 3 - Фенологи глодово1 листовшки (Липецьке л1сшщтво, Харклвсъка область, 1989-1991 p.p.)

Стадм, вк Дати знаходження

1989 1990 1991

Гусеница 1в 12.04-27.04 24.04-7.05 3.05-8.05

Гусеница 2в 22.04-3.05 4.05-12.05 5.05-12.05

Гусениця Зв 28.04-9.05 8.05-17.05 10.05-16.05

Гусеница 4в 4.05-17.05 13.05-25,05 13.05-21.05

Гусениця 5в 6.05-21.05 15.05-30.05 19.05-26.05

Лялечка 19.05-1.06 28.05-13.06 25.05-10.05

Метелик 28.05-16.06 6.06-30.06 2S.05-15.06

Глава 5. БЮЛОГШ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕНИЯ

НАЙБ1ЛЫИ МАСОВИХ ВИД1В За перюд досгпджень найбшьш поширеяими були глодова Arcliips crataegaлa Hb., строкастозолотиста Archips xylosteana L., розанна Aichips rosana L., кривовуса сыородинова Pandemia ribeana Hb. i в 1991 p, - зелена дубова листовшка Tortrix viridana L. Чиселъшсгь щпс тщт штсговшок складала ввд 83 до 91% вщ загальжп кшъкоеп особхт ща групи лускокрилих, в залежносп ещ типу яружного nicy, породного складу. Проведено шосгереження за бюяопао та фенолопею них вид1в, вюначеи. популяпзйл показники в рЬга роки спостережень.

Глодова листовшка - Archips crataegana НЪ.- була самим масовим видом на век дое.!!лдних участках е лерюд дослщженЬг-В-458аЛ520_ роках чисельшсхь цього виду бупа максимальною., а в 1991 зшглласъ.

Облжи на нгокшх двохмегрових вщрЬках стовбурш дерев рхзгосх порад показали наявтстъ найбшьшог кшькост! яйцекладок глодово1 i листов!Йки на дуб] ранньо! фоpwi (в 1989, 1990 та 1991 pp. 4б=3±0,03: 2б,3±0,5 та 4,б±0,3 шт. ещпоещно). На лига в li ж cami роки середня кшыасть яйцекладок стяношиа вадповщно 30,5+0,08; 16,3±0,3 та

3,2+0,1 шт.

Няйбшыяс пошкодження листа ведшчеяе нала! на дуб! ранньо! формл, в 1989 та 1990 роках окреш дерева були oo'i^eíá Maíbxc на 100%. Прицьому облагай лили, кленв тайшшх пор1д не перевгацу-вало 40-50 %. Була вщтчена ыдсутнють цвтння лили при велик® чисельност гусенкць. Дуб птгьо! форми був пошкоджений не бшыц як на 5 - 10% , навйъ, при 100%-ному обгеданш сумдтх дерев шших nopifl.

JIiicroBÜÍKa схрокастозолотисга - Aichips xylosteana L. за чиседь-шетю в роки дослщжень займала друге мюце. Кшыасть 'лп\ъ у клэдц! складала в 1989-1991 роках 35, 1+0.1; 18.3+ОД та б,9±0,1 зщттовщно, а рочшри коливались вщ 3.1 до 7.2 мм. За вибором харчових порщ та шзядливоспо строкзстозолошста яистоийка схожа на глодоЕу, але розЕиваеться псвшышпе, i при велтпой чиселъност! глодово! листоеихЕпт $í не залшпаеться r,ía. Самостшннх спалахэв в Jiicax вона не дае.

ЛпстовШка криЕовуса шородкнна - Pandemis ribeana Hb. На вщмту ещ двох поперед!их видав, зимуе в стада гусениш третьего Biry в трнцинах кори, розвилках плок, бшя бруньок, а також гад луеочками кори, М1Ж сухим листам, яке попередньо прикртлюютъ шовковою ниткою до плок. Шюдливгстъ цього виду ноже бути значною навеет, а живяення гуекгощь у лггнш лерюд менлге вздбивае ться на стага дерев.

ЛистовШкз розаннз - АгсМрз resana L. за роки спостерезеень по-ступалася попередньоописаним видам за чиселъгастю, але поедала перше мюце за ешыпстю пошкоджуваних порщ.

Зелена дубова листов1йка - Tortnx viiidana L.- за три роки наших дослщжень тшыш в 1991 р. теля згасалня спалаху розмноження глО-довох лиетовШки чисельшстъ цього виду полгала збшыпуватись.

Глава б. ВПЛИВ П1РЕТР0!Д1В НА ЛИСТОВШОЕ ТА IX ЕНТОМОФАГ1В В 1989 рот сшвробтгжами УкрНДШГА проводились дослщ-ю випробування третроздних препарат сумьальфа, баккол, цимбуш е ур. Полковничий кут (кв. 1-5) Липецького люництва з застосуваншш лггакя АН-2. Ми проводили облк листовШок за дошжогою свгшових пасток в 1989 р. одночасно на дшянках е кв. 94-101 Липецького тс-ницгва, як! нколи не оброблали пестицидами, та в ур. Полковничий кут, обробяеному в 1989 р. Облк робили 7 - 18 липня (коли шдбу-ваеться пьот видав, проти якго: спрямована боротьба), та 15-22 серпня (коли ^тають еиди осшнього га оешньо-вееняного аспект).

" Встановлено, що, крш комах, яш. можуть завдавати значну шкоду л!су (строкасто-золотиста, палева, зелена дубова лхгсговшки) пщ пряму дйо песищидхв попадають шнп. представники рагшьо-лшаого фено-лопчного аспекту (листовШки горобинова, розаина, сливова, крезш розанна та бшоплямисга та ряд шших), що зимують в фаз! яйця 1 вадроджуються е перюд розпускання бруньок на харчових породах.

3 видав тзньо-л!тнього аспекту, гусеница яких живились в перюд обприскування насаджень, а шаге лгтають у кепи, ильки плоска сггчаста листовЖка зустр1чалась на оброблених дшянках.

3 5 видав оаннього та осшньо-весняного аспект, льот яких буде проходиги с еередини серпня, над час обробки насаджень перебувають в фаз; яйця, штенсившсть льогу плоско! дубоЕог листовШки була вшца на необробления дшянках, для двох видш вона не вщргашгасъ, а два еиди були вздеутнши на оброблеких дшянках.

За перюд дослщжекь нами не було одержано жодного паразита яець листовшок. Серед паразит гусешщь найбшыи розповсюджений буЕ ЗсатЬш аппиМиз Кеех., який заселюваЕ зелену" дубову, глодову,

сморсдинну кривовусу та палеву листсшйок.

Серед паразит лялечок найчаетлпе зустр1чзлись Phaeogenes invisor (заселяв зелену дубову та палеву), Itoplectis maculator, Itoplectis altemans (глодова, палева, крпвовуса, зелена) та Apechtis rufata (палева).

3 тахин (Tachinidae) знайдено Apechtis rufata Gmel; Apechtis quadridentata Thorns; Itoplectis maculatoi F.

Заселетсть гусениць i лялечок паразитами в yci роки облшу була нижча в оброблених пестицидами насадженнях. В необроблених делянках заселешсть гусениць паразитами поступово зростала, а лялечок - змсишувалась. На оброблених дшянках заражешсть як гусениць, так i лятечок паразитами зменшувалась з 1989 по 1991 piK.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦН

1. Листовайки в яружних Jiicax твтчного сходу Украши представлен! 94 видами, що належать до двок шдродин, трьох надтриб, семи триб та сорока трьох родгв.

2. Найбшыл масовтш видами е глодова листовшка Archips crataegana Hb.5 строкастозолотиста листовшка Archips xylosteana L„ розанна листовшка Archips rosana L., листовйка кривовуса смо-родинова Pandemia ribeana Hb. i в 1991 p.- зелена дубова листовШка Tortrix viridana L.

3. В яружних jiicax видове р1зномашггя листовшок, 1х чисельнкггъ га фенолопя обумовлкмються породним складом насаджень та роз-ташуванням в певнш частит яруги. Дли бшыпосп листовшок. характерна розтягнутгеть появи ргзних фаз, яка збмыпуеться в неоднорщних мшроклгматичних умовах яружних nicia.

4. В района досщджень льот виявлених кидов листов'йок вздбу-ваеться прогягом всього вегетадйшого перюду. Вони належать до 5 фе-нологшних грул (осшне-весняна, весняна, рашгьо-л^тня, тпзньо-ттш, осшня). Льог ix ввдбуваетъся прогягом 7 перюдш: ранньо-весняний, газньо-весняний, ранньо-лтий, шзньо-штнш, ранньо-осаннш, шзньо-осшшй, зимовий.

5. Фенолопя окремих видав пов'язаиа не ильки з погодшши умо-вами, але з ix бюлопею. зокремз з особливостями розташування кець у npocropi деревостану та з харчовою спацатпзахпего. Зюна кормових порад год час високо1 чисельносп глодоео! яистовШки призводить не ильки до ослабления стану популяци, але й до подовження тривалосп окремих стадш розвигку.

6. Застосування шрегроадних шсектицтедв прговодшь до зни-ження чисельносп не тьтьки 1шадяик1в nicy, але й шших представ-никзв ранньол1тньо1 фенолопчшм групп. В меншому ступет страждають види ociifflboi та оопньо-весняно! фенолопчних груп, яи гад час оброб-ки насаджень перебуваютъ в стади яйця.

7. ЛистовШки в яружних шсах paiioiiy заселяються 21 видом паразит з ряду перетанчастокрилих родин ¿хневмощди, браконщи i халь-щдади.

Серед паразит гусениць найбшьш розповсюджений був Scam-bus annulatus "Nees., серед паразпгпв лялечок - Phaeogenes invisor, Itoplec-tis maculator, Itoplectis alternans TaApechtis tufata.

3 ряду двокрилих масовими ввдами були Apechtis rufata От el, Apechtis quadridentata Thorns, Itoplectis maculator F.

Заселешстъ гусениць i лялечок паразитами повсюдно иижча в об-роблених пестицида!»! насадженнях.

8. В стшкостт jncy, як екоеиетеми, суттеву роль вщграе рвнома-

п

aira зидгл, а тахожтрсфмт та шпп за'шкг? змж пи ski.

Яружт nica, дс вдагааю високе рйноматхтя ентомофауии, зокреиа púcatx видев ra bhjíb, що зкизашть, ыожуть служила: резер-ващямн енгоиофзупи при ангротчноау та техногенному тиеку. В зв'язку з цим гвд засгосування атчгшх пргоаратзв з ярушшх aicax доцшыго утрнмуватнсь, всьтяпео вгасористогзук/чи бюяопэдшй захисг.

публткацп по temí дисертащ!

1. Ваащсико Й.А. Налочкенн&з копеоптерофаува бгйрачных аешв Харысовской об дacra.//Вестjim: зоологии. Киев, «Наукова думка», 1990, Ш, CJo-79,

2. Влалхенко И.Л... Зпстш А.З., Мешкова В Л. Фгнодогкя лета листоверток в балочных лесах Харьковской области i/Изв. Харкков-ского энтомологического общества, Харшв, !996. C.108-J 11.

3. Влахдетпго И.Л. Трофические связи баючных лесов Северо-Востока Украины//Изв. Харьковского энтомологического общества, Харкга, 1996.СЛ í 2-i 16.

4. Влащснко И.А. Напочвенная кояеоптерофауна байрачиых лесст Харьковской области^/Леншсыа чихания за пздсуыкагш науково-досшдио! робота у 1987 poní. Хзрк1в, 1988. С.58,

5. Взащевко ЙЛ, Редкие и исчезающие насекомые байралных лесов Харьковской oóaacraj/llepraa пщсумкова кояфергншя мсшодия вчсних та викяадачш у Í987-Í9SS рр. Харгав. 1983. С.ЗО.

6. Влащенко I.A. До бгологн гяодово! лкстовнши (Archivs ccataegaaa IIb.) у баяочяих лках Харшвсько! об.части'/Друга тсумкова наукова конфереищг молодих вчених та викяадачгв у 1.988-1989 рр. Харкш. 1989. C.3Ö. Т. Влащенко H.A. Лмсговерки балочных лесок северо-восточной части УкраиныJIX съезд Всесоюзного энтомологического общества, Ленинград, «Наука», ¡989. С.58.

8. Влащенко I.A. Бюлогш та еколопя яисговшок байрачно-бзлочних iricie XapidccbKo'i обяастй//Грегя шдсуштвг наукова коиферентя молодик вченкх га виклздачав у 19S9-1990 рр. Харкав 1990. С.ЗЗ.

9. Влащенко I.A. До фауни дисховШок ХаркзвськоТ области/ Леишсью чктапкя за тдеууками науково-досждноТ робота у 1989 рощ. Харюв, 1990. С.24.

10. Влащенко И.А. К фауне листоверток Харьковской облас-тн.//Материалы Всесоюзного науодю-методического совещания педвузов, Махачкала, 1990. С.67-48.

i 1. Влащенко I.A. до бюлогй листовшок бзлочннх лш'ш УкраЗии JIIV. зЪд Украшського ентомояогачного товарисгва. Тези доповздей. Харкт. 1992. С.36.

Влащешго К .А. Фауна листоверток (Lepkloptera, Töfiriddae) балочных лесов северо-востока Украины. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03,00,09 - Знтомояошя. Харьковский государствешгый педагогический университет ыхени Г.С. Сковороды. Харьков. 1997 Рукопись.

В работе представлены реазльгаты изучения видового состава листоверток в байрачных лесах северо-востока Украины, их распределения по породам а биотопам, фенология и биология основных видов. Исследовано влияние, обработок пестицидами на ввдовой состав листоверток, и их паразитов.

Vlashchcnko i.A. Leafrollers fauna (Lepidoptera, Tortricidae) in the ravine forests of the northern east of Ukraine and peculiarities of it's forming. Thesis for a Phylosophy Doctor's degree (Biology), speciality 03.00.09 - Entomology . Kharkov State Teachers University named after G.S. Skovoroda. 1997. Handwriting copy.

Results of species composition of leafrollers in the ravine forests of the northern east of Ukraine, their localization in the different hosts and biotopes, phenology and biology of the main species are presented in the work. Influence of pesticides treatment on the species composition of leafrollers and their parasites was investigated.

KiuouoBi cnosa: apyami men, JUiCTOBiihcH, «JjeHOJieria.