Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Этнокультурные традиции природопользования и оптимизация рекреационных функций ландшафтов Тернопольщины

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Этнокультурные традиции природопользования и оптимизация рекреационных функций ландшафтов Тернопольщины"

Лыивський державний ун!верснтет ¡м. 1вана Франка

- (-: ; г-

ПИТУЛЯК Мирослава Ромашина

УДК 398.38(477.84)=833

+

911.52:502.7(477.84)=833

ЕТНОКУЛЬТУРН! ТРАДИЦН ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА 0ПТИМ13АЦ1Я РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й ЛАНДШАФТ1В ТЕРНОШЛЬЩИНИ

11.00.11 — конструктивна географ'ш та рацюнапьне використання природних pecypciB

АВТОРЕФЕРАТ дисертацГГ на здобуття наукового ступеня кандидата географ|'чних наук

Дисертащоо е рукопис.

Робота виконаиа у Львшському державному ушверсщст ш. I. Франка Мгшстерства освгга Украши.

Науков! кер1вники: доктор географйних наук, професор

Мшлер Гаврило Петрович

доктор географгаиих наук Пащенко Володимир Михайлович, провадний науковий ствробггник вщцшу лавд-шафтознавства 1нстшуту географц HAH Украши

Офпийи1 опоненти: доктор бюлопчних наук,

старший науковий ствробггник Третяк Платон Романович, провщшй науковий ствробггник Боташчного саду Льв1Вського державного ушверситету iM. 1вана Франка

кандидат географ1чних наук Денисик Григорш 1ванович,

доцент кафедри фвично1 географц Вшницького державного педагогяного шстигуту

Провщна уетанова; Чсршвецький державний утверсшет iM. IOpia Федьковича, кафедра хеографй i картографа Украши, МЬвстерство освпи Украши, м. Чершвщ

Захист вщбудеться 14 квгтя 1998 року о 15 годиш на засщант ciieninisoBanoi вчено! ради К.35.051.05 у Льв1вському державному ун1версигет1 ш. 1вана Франка (290000, м. JlbBiB, вул. Дорощенка, 41).

3 дисерта1дею можна ознайомитись у науковш 6i6jiioTeui Льв1вського державного ушверситету iM. Ьвана Франка (290000, м. JlbBiB, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розгсланий 13 березня 1998 рок}'. Вчений секретар /1 .

cneniaJiijoBaiioi вченоТ ради ^¡М^^

кандидат гсограф1чних наук, доцент Кукурудза С. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалъмстъ теми. Реашзащя рекреацшно! даяльносп залежигь В1Д сучасиого р1вня розвитку економиси й матер1ального добробуту людей, а ще — це треба довести — вщ народних традшцй { звшшв у ставленш до пр1фоди. Тернотлыцина с регюном давньо! аграрий' культури — 1 мае великий потенщал лгсових, водних, пдромтеральних та гнших ресурс^, яю забезпечутоть всеб1чний розвигок рекреацц, опгимальний за умови вщроджегаи етнокультурюк традицШ у природо користуванга.

Поеднання ландшафтознавчого анатзу з конструктивно-географ1чним шдходом, оцшка природних рекреацдйних ресурсов дае можгпшсть виявиги ландшафта комшекси з р!зним природно-рекреащйним потенщалом, з'ясувати стан гх сучасного використання та спрогдазувати перспекгиви на майбутне. Така робота нова для Терношлыцини. Репональна актуальтсть цього дослщжешм носднуегься п започаткуванням рекреалопчного опращовання етнокулыурних традшцй пргфодокористування. Це складае нову, але законошрну галузь географо-рекреащйних дослщжень ландшафтов у межах теригорш давнього освоения.

Зв'язок роботы з_ науковимы программны, планами, темами. Робота е гадроздшом науково1 теми кафедри фЬично! географа" Терношльського державного педагопчного ушверсигету "Комплексш ф1зико-географ1чш дослвдження природно-господарських систем" (на приклада Подшля).

Об'ектами доаиджент е ландшафта 1 ландшафтоутворюкга складов! природа Тердагалыцгаш.

Предметом досмдженпя е з'ясування ресурсно-рекреащйних можли-востей лавдшафтних комплекмв Терногальсько! облает та встановлеиня шлях1в оттизацц к використання, конструктивного — 1 спадкоемного щодо традшдй природокористування.

Мета 1 заедания дошджепня. Метою доюертацшного дослщження е опрацювати конструктивт шляхи оппсшзацц рекреацШних функщй ландшафт Терношльсько! обласгх, використавши досвад етнокультурних традицш украшщв у природокористуванш.

Для досягнеиня ще! мети вирйпувались таю завдання:

— ввести в ландшафтознавче та рекреалопчне прикладне використання вщомосп про етнокультурш традицн }'крашськоп> народ)' в природокористуванш, зокремя в Захцщому Подаш;

— решизувати мгжгалузевий досладницький синтез конструктивно-географ1чного, ресурсознавчого 1 рекреалопчного шдходав та ладдшафтознавчого методу з виходом да прикладне ландтафтознавчо-рекреалопчне районування;

— виконати репональний географо-рекреалопчний ана:пз 1 здойсиити

ресурсознавчо-рекреалопчний синтез знань про ландшафтоутворюкта складов! природа Терношлыцини;

— визначиги шляхи оптгонзацц рекреацШних функцш лацдшафттв Тернотльсько!" обласп та рекреащйного природокористування, снадкоемиого щодо трдцицга украшського народу.

Теоретико-методологлчна основа вгшдт матерхапи дасл1дження. Теоретико-мегодолопчною основою е даалектично р1зноб1Чпе тзнання рекреащйного природокористування, вчення про природний рекреащйний потенщал 1 тер1го>р1алъно-рекреацшт система

При виконанш робота використано наукою здобутки, викладеш в працях В.О.Анучина, Ю.О.Ведеина, 1.П.Герасимова, К.1.Геренчука,

A.Г.1саченка, О.М.Маршшча, Г.П.Мгалера, Л.1.Мухшо1, В.М.Пащенка,

B.С.Преображенського, П.Г.Шищенка та шших.

Конструктивтсть виконаного дослщження полягае в трьох головннх рисах: 1) в ада залучиги етнолопчно-культуролопчний пласт знань до опрацювання географо-рекреацшнйх завдань; 2) у синтезно-ипегративному опращованш поставлених завдань, а самс — в деевому поеднанш юлькох досладницьких гпдходов 1 метода; 3) в опрацюванш кошфетних рекомевдацш з оттазацд рекреацшного природокористува1шя на Терношлыциш.

У процес! дослдакення застосовувались ресурсознавчий, рекреалопчний 1 лацдшафтознавчий шдходи, прикладне спещальне оцшювання, прикладне районування, метод польових дослщжень.

При налисанш роботи використовувались фондов! матер1али управлшня архгёеюури Тернотльеького облвиконкому, управлншя статистики Терногальсько!" обласп, обласного державного управлшня еколопчно! безнеки у Терношльськш области Тернотльеького репонального вщщлу водних ресурса, об'еднашш "Терношлыис", Тернотльеького обласного лдрометцетру, матер1али науково-практичних конференции а також матер^али власних лацдшафтних польових екпедицшних дослщжень 1986-1997 рр.

Наукоеа новизна. В теоретико-методичному та джерелознавчому аспектах обгрунтована доцтьшсть 1 реальшсть шжгалузевого синтезу етнолопчно-культуролопчних, ресурсознавчих 1 лавдшафтознавчих даних про природокористування в репонах давнього освоения.

В репоналыюму аспекп здшснено цшьовий синтез знань про ресурси 1 складов! прпроди об'ектно! теригорп — як ландшафтознавчо-рекреалопчне районування теригорй Тернотльсько! обласп.

В прикладному аспекп визначено, що головними шляхами опгшазацц рекреацшних функцш ландшафт Тернотлыцини е поеднання науково

обгрунгованих конструктивних ландшафтознавчо-рекреалопчних рекомендации ¿з природоохоронно-виховною роботою серед найширших верств населенна, спрямованою на вщродження народшк традицш дбайлнвого ставлення громадян до природа.

Практичне значения. Вщомосп про етнокулыурш традацн укра1нського народу у природокористуванш мають незаперечне просвшшцьке, виховне 1 снадкосмнс прикладне значения, зокрема для вщродження нащоналыю! самосвцюмосп та культивування надежного ставлення громадян Украши до 1фироди.

Дослвдження дало можтдасгь всеб1чно оццпгги првродно-рекреатцйний потенщая лавдшафта Терношльсько1 обласп та визначиги шляхи оптишзацц рекреащйного нриродокористування.

Результата робота використовуготься об'сднапням "Тернопшынс" для розробки платв рекреащйного освоения люгв област1 та управлшням архггектури Терношльського облвиконкому.

Матер1али дослвджень використовуютъся також у тзнавально-навчаль-ному та виховному процесс гeoгpaфiчнoгo факультету Терношльського державного педагогичного утверситету.

Особистий внесок дисертанта.

— введено до географо-рекреалопчного виагпсу етнолого-культуролопчш дат гфо традшш украипцв у природокористуванш;

— виконано циьовий гесграф1чний анашз вихщних матер1ал1в дослвдження та прикладний синтез залучених знань;

— проведено польове географо-рекреалопчне обетежегаш ландшафта Терногальсько! обласп;

— виконано функщонально-рекреалопчне оцшювання лацдшафтоут-ворюючих складових природа Тернотльсьюн обласп;

— проведено лавдтафтозпавчо-рскреалопчне райопувашм Терношль-щини й опрацювано конструктивно-географ1чш рекомендаци до оптгоизаш рекреащйпих футацй ландшафта репону.

Апробспт роботы. Основш положения дисертаци доповщались на наукових конференшях професорсько-викладацького складу Терношльського державного иедагопчного шетигуту (1992, 1993, 1994), на репоналышх конференшях "Проблеми охоропи природа 1 вщгворення природно-ресурсного потенциалу Захадного Подашя" (Тернотль, 1990), "Еколойчна оевгга та виховання" (Луцьк, 1996) на шжобласнШ науково-практичшй конференцц "Актуальш проблеми сон?ально-еконошчного розвитку Подшьського репону" (Тернотль, 1992), Всеукрашсыай науково-пракгичшй конференнд "Проблеми розвигку туризму в Укра'нп 1 завдання вуцювлсння юторичноГ пам'яп народу засобами туризму" {Кий-

Косш,1994), науково-пракшчних конференциях "Еколопчпа сшуащя в Тернопшьсьюй обласп, И ашипз та перспекпши полшшення" (Терношль, 1994) "Ефекгившеть реформува1шя аграрно! сфери 1 шляхи рацкшального використання природиих ресурсов Подаяля" (Терношль, 1996), на мшнароднШ науково-практичшй конферешш "Сощально-еконошчш та еколопчш проблеми розвитку адмйистративних райошв" (Льв1в, 1997).

ПублкаиП. Вщповщно до теми дисертаци здобувачем онублшовано 14 робгг загалышм обсягом 3,7 д. а., а них 3 статп — без сшвавтор1в (1,7 да.).

Структура £ обсяг роботи. Дисертащя мае вступ, п'ять роздшв, висновки, список використано! лиератури, додатки. У встуш обгрунговусться актуальность теми, вибip об'скту, формуетъся предмет, мета 1 завдання дослщження, розкривасться наукова новизна 1 практична значимшть роботи.

У першому роздш викладеш етяокулыурт традицц у природокорис-тувант украшщв Захщного Подшля. Другий роздан присвячений дослщницькии пщходам, методам рекреалолчно-лавдшафтознавчого використання етнокультурних традицш та змюту конструктивно-географ1чнего забезпечення дослщження. У третьему роздш дано рекреалопчну характеристику природиих ресурив Терношльсько1 обласп. В четвертому роздш! представлено рекреалопчну диференщащю компоненгних складових ландшафта Тернопшьсько! обласп та рекреалопчне районування ландшафт. У п'ягому роздш викладено стан та основш шляхи конструктивно! олтшизацц рекреащйшк функцш лацдшафтно-рекреащйних областей 1 райошв Терношлыцшш. У висновках подано основш пщсумюда результата проведеного дослщження.

Дисертащя викладена на 143 сторшках машинописного тексту, шострована 29 рисунками, 18 таблицами, шстить 6 додатюв. Список лггератури вкшочас 227 найменувань (5 — латиницею).

ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ТА РЕЗУЛЬТАТЕ РОБОТИ (Предмет захисту / його обгрунтуеання)

1. Вивчення етнокультурних традицш природокористування склада с нову законом1рну галузь географо-рекреащйних дослщжень ландшафта у межах територщ давнього освоения. Оптималышй результат таких дослщжень досяжний за умов шжгалузевого конструктивно-географ1чного синтезу етаолопчно-культуролопчних, ресурсознавчих { ландшафто-знавчих наукових даних.

В гсторичних теренах украйпдв оптималышй результат у эзаемода людини з природою можливий за умови збереження егшчних традицш народу. За стнолопчно-культуролопчгоши даними автор з'ясував, що

ставлення лгодшш до природа як цшого штегруе весь й' юторичний досвщ ставлення до окремих компонент природа. Етнокулкгурш вадшнносл в теренах Украши менше диференщйоваш, шж ландшафта вщмппгосп. В цьому складщсть репонального застосування етнолопчно-культуролог!чного гадходу географом. Постною трапшпоться етнокулыурш складов! ширшого, шж репональне значения. Ця особливклъ позначасться на репоналыюму врахуванш досвщу етнокультурних традищй, але теж е своерадним результатом пошукового дослщжегаш.

Вивчення етнокультурних традицш природокористувстня дае можптютъ з'ясуеати ктор'т розеитку дозвшля та розкрити своергдний переход окремих виЫв занять зг сферы пращ до сферы в/дпочинку г паепаки. Так, яйцо для перших поселегацв Подшля занята полюванням, рибальством, збиранням трав. гриб1в, ялд було зкиттевою необхщтстго, то згодом щ ввди занять стають найпошнретшими в час дозвшля, особливо в сучасних умовах — збернаючи, однак, 1 первинт, утилггарт сво! цшшст складов!.

Структура рекреащйно! даяльносп змнюегься I тенер.

Спостернаеться збишпення илькосп рекреандпшх занять та зростання активних форм вадпочинку (В.С.Преображенський,1971).

Для кожного поколшня подолян властхта певт види рекреацШних занять, як! поряд !з виншшенням нових частково повторюютъ аналопчш ввди рекреащйно!" Д1яльносп шшулих поколшь — це загальна тевденщя. Але можна простежиги I певт традшщ, ям зараз, на думку автора, можна вважати етнокультурною рекреащао.

Традшщ, звшш та обряди в свош пертооснов! належали до релшйно-мапчних явищ. Люди в!ршт, що за !х допомогою можна досягти бажаного результату: забезпечига родючють грунту, позбавигися нечисто* с или, зберегти врожай тощо. Зараз обрядов! дп дедат частнпе набувають рол! традищйних складових етнограф!чних свят, тобто стають оргашчними складовтш рекреащйних занять населения. Часом вони набувають розва-жального характеру, хоча за традищею мають певну мапчну спрямовашсть ! саме так сприймаються нащоналыю свщомими учасниками дойств.

Ус! етнокулиурш традшщ можна подшита на загалшоукрашсыо, яю харакгерш для век етшчних украинцв, репоналыа та м!сцев!. Найяскравнпе традшщ проявляются у ставленш людей до складових природа: до земл!, до води, до рослин! тварин.

Людина своею цшеспрямованою даяльшетю, поступово змшюючи окрем! компонента природа, разом з там змнповала цшет ландшафтш комплекси (Ж), впливаючи на них. 1сторично вплив людини на Ж, як! на окрем! ко\тоненти природа, попри бережливе ставлення, майже завяеди

зводився до негативного. Тут спрацьовують глобальш закономерность Антропогенно перетвореш ландшафта Тернотльсько'! обласп на 1990-i роки становлять 90%. Вадродження етнокультурних традицш у ставленш до природа мае пом'якншга загальиу жорстку законошршсть. Високий ршенъ нащонально1 самосвщомосп подолян дае пщстави д ля таких сподавань.

Сучасний етагх взаемода природа i людини tícho пов'язаний з використашшм природних pecypciB. У географ1чних достпджешшх Í3 проблем природокористування виконуеться всебхчне i безпосередне вивчешш взаемозв'язив ycix компонентов природа i Ж. Це дае належш природшгн дат для здшснеши шгеграда i синтезу bcíx наукових знань разного спрямувашш, яю залучет до опрапювання.

Мгжгалузевий синтез знань — провщна риса рекреалопчио-лавдшафто-знавчих досладжень. Цшьовий синтез етнолопчно-культуролопчЕШх, ресурсознавчих i лавдшафтознавчих ведомостей про природокористування в репонах давнього освоения, до яких належшъ i Тернопшьщина, — доцшышй i новий в теоретико-методичному i региональному аспектах дослщженш, це чшпшк зростання нащоналыкм самосвщомослт громадян.

2. За результатами виконаного дослщження, регюнальнш диференщацн природа Тернопшыцини вщповвдають три лацдшафтно-рекреащйш области. Природним забезпеченням рекреащйних функшй ландшафта цих областей зумовлеш регюналыд bíhmíipioctí рекреашйного природокористування (рис. 1).

1з трьох лавдшафтш-рекреацШних областей Тернопшьщшш — Швшчно!, Центрально! та ГЕвденши — найбшьшим рекреацшним потенхцалом i найбагатшими перспективами розвитку рекреацшного природокористування вданачаегься ГБвденна область.

ГБвденна (Придшстровська) лацдшафтно-рекреащйна область (JIPO) охогопое два ландшафтно-рекреащйш райода (JIPP) (рис.1) Тут найсприятлившц природш умови та ресурси, придана для оргашзацц i розвигку рекреацц р1зних вцгцв. Првдшстров'я — одна з найщкавшпк в рекреацШному i науково-шзнавальному вщношент JIPO не лише на Подаш, a i в Укранп. Мальовшга Ж долини р.Дшстср та ií приток у нижнш течи з аышетричнтши крутими схилами, велша меандри й тераси, значна млыасть геолопчних, палеонтолопчних, ботатчних та пдролопчшк пам'яток природа приваблюють сюда туристнз i рекреанив. Заплава Дтстра — це переважно гащаш шиита. Найбшыпа щншсть низьких терас Дтстра — сприятливий мшроюнмат. Тут пошрно-тепла зима, тривалий (106... 109 дшв) теплий сезон Í3 середньодобовою температурою вшце +15°С. У долиш Дтстра здавна лжують захворювання оргашв дакания. В цш JIPO е щромшеральт ресурси, що використовуються в

I ГНвдекна ЛРО

1 Монастирисько-Коропецький ЛРР

2 Заллцицько-Борл^вський ЛРР Ц Центральна ЛРО

3 Берехансько-ГНдгаецький ЛРР

4 Збор1всько-Бучацьк.ий ЛРР

5 Терноп1льсько-Теребовлянський ЛРР 4 У* л\\-1

6 Гримайл1всько-ГусятинсъкиЯ ЛРР , Ч' л\\\у

7 Збараэько-СкалатськиЯ ЛРР // V / в Лан1вецько-ГЦдБ0лочиськнй ЛРР/ ^ ^^

[II ГИвщчиа ЛРО

9 Кременецько-Шумський ЛРР

I Ч ^

- 8 •

лу\ Л "> О Збарах,

'^Чч 4 Г

---ХЛ 7 ч

• / 1>ТЕРНб№ЛЬ ' \

\ > ^илволочиськ

чч %ч/ л

Береи^нш . ^ ^ \ с I А \

> »И^а г —

> ..-" л - # \ и-' V; Щдгайиг А- '

Ч. ; : © / | II

0 ^ ггЧ] \ \

мин гганд'-еш

Вуд1шга^гво ЭЗЮЕШ1Й' оекреэцП

А &альнеагерэпгвтичи>0

А туристсьюо< баз.

А А

бязгоусгрШ берзг

-¿3^* аэ&генення вадхжорэнних зон

фар.(ування аегених эсн Роэтащування эаклад1в рекреаци. нзамолэ тст

к г с^РзЙ-, 3- с. Рек1в. 4. с.НирЛв. 5. с.Ксизч?

Дедерсим. 18. и. Гусятин. 13. смг.Микуданцг. 20. с.ГЬсух1а.

Рис. 1. Перспективна рекреащйна орган!зац1я територП Терношлыцнни.

лкувальних цшях. Вони представлеш сульфатными мшеральними водами (м.Борнцв, смт.Мельниця-Подшьська, смт.Товсте), хлоридними (м.Борнцв, с.Яргор!в Монастириського району) та водами з щдвищеним bmíctom оргашчних речовин тип}' "Нафтуся".

JlicHCTÍCTb JIPO становить 15...25%. Шеи, в основному, дубово-грабов! та rpa6oBÍ, в окремих мюцях збереглися дубов! та буков! люи, з субсередземноморськими елеменгами apyciB. Збережсшм дшянок з наскельно-степовою рослиншстю мае важливе шзнавальне, господарське та наукове значения. Своерщшсть еколопчних умов Придшстров'я сирияла збереженню релштових рослин.

В межах ще! JIPO найбшыш гшовд займають Ж, сириятамм та най-сприяглившн для рекреацшного використагаш, яю представлсш заплавними мкщевостями з великими водосховшцами, кругами ртовими схилами, вкригими дубово-грабовими люами, та схилами "стшками", надзаплавними глибокорозчленовашши лесовими р1внинами, в окремих мюцях вкригими люом. Природш рекреацШш ресурси ГЦвденно! JIPO використовуються для лнеування, спортивно-оздоровчо!, шзнавально! та любигельсько! рекреацй.

ГЬвшчна JIPO, до складу яко! входить одаш ЛРР (рис. 1), мае теж виеокий природно-рекреацШний потснщал, друтий серед трьох областей Тернотлыщши. На територи ГЬвшчно* JIPO представлеш Ж гешського (в межах Кременецько-Дубшвсько'1 р!внини) i широколистянолкового (в Кременецьких горах) тишв. Це створюе сприятлшй умови для рекреацц pi3imx видав, осюлыш поеднаиня горбопршк, остаодевих залюених i р1вшшних Ж посилюе естетичшстъ вигляду мгсцевосп. Мальовшгц Кременецью гори належать до радюсного тип}' денудацшних або ерозшних rip, що утворились внаслщок розмиву водами древнього Подшьського плато. Окрем1 дшянки Кременецьких rip та гори-осташц взят! пщ охоропу осюлыш мають важливе шзнавальне та наукове значения. Вони також використовуються для оздоровчо! i лшувальшн рекреацй' (фгготерашя). JIích тут переважно дубово-сосшда та грабово-cochobi, подекуди чисто cochobí, а па захода, де Кременецьи гори переходягь у Вороняки, — переважають буков i та дубово-грабовт Лклгстютъ ГБвшчло! обласп сягае бшыпе 20%. Це багай за ввдовим складом прсью л!си з релжгами. На степових дшянках Кременецьких rip також збереглася релистова флора (ковила периста, типчак борознистий, молочай волтшський тощо). ГИвшчна JIPO б ¡дна водними i пдромшералышми ресурсами.

Центральна JIPO вкшочае ппсть ЛРР (рис. 1). Ця теригор!я мае pÍ3HO-маштш природа рекреащйш ресурси. В и межах сприятлив! для рекреацй Ж займають незначш плопц, бо переважна бшлпеть земель

використовуеться як сшьськогосподарсью улддя. Такими е Ж в межах Терношльського плато, Схвдно-Подшьеького плато та ш. Вони несприятлив1 та обмежено сприятлкм для рекреащйпого використання.

Разом з тим окрем) мгсцевосп (схтшш, заплавш, горбопрш) мздоть сприятлив1 природш рекреащйш ресурса Розвитков1 лшувально! рекреапд на щй теригорй" сприяють запаси мшеральних вод (шрководневих, типу "Нафтуся" та хлоридних натр1евнх або хлоридно-1йтр1ево-калъщевих високомшералЪованих 1 розсольних), а також лшувальш торфов! гряз1 На баз1 цих ресурс)в працюють санатори "Збруч" та "Медобори" у смг.Гусятиш, "Медобори" у с. Конопювка та наш лнсувальш заклада. Для розвигку фгготерапц сприятливими е лков1 масиви на теригорй Бережансько-Щдгаецького ЛРР. Долини рр.Серету, Збруча, Золото! Лили, Стрипи, Коропця, в окремих мгсцях ¡з значними масивами л!с1в вздовж течи, е зонами оздоровчо-спортивного короткочасного та довготривалого вщпочинку в теплий Нерюд. Красу природа доповнюютъ водосховшца (Верхнымванавське, Терношльське, Бережанське) та ставки, а особливо озера карстового походження Вшпши, яга влтсу е районами активного короткочасного вщпочшпсу. Поширеними формами вщпочинку в цш ЛРО е риболовля та актив ний вщпочинок на садово-городнк дшянках. Центральна ЛРО мае сприяшш умови для розвигку газнавально! рекреаци. 3 метою збереження ушкальних нриродгак комплекав Подшьських Товтр створено заповедник Товтри багатл на карстов1 форми рельефу, серед яких вертикальна печера "Перлина". Об'екгами газнавально! рекреаци е чисельш пдролопчт заказники, девдропарки, тощо.

3. Для опттапзацц рекреащйних функщй ландшафта Тернопшьсько! об-ласл необхщно ггоеднати дотримання наукових рекомецдащй ландшафто-знавчо-рекреалопчного змюту Ь природоохоронно-виховною роботою серед найширших верств населения. Терногалыцина зберпае для пього достатньо традишй 1 гумашстичного потенщалу, властивих украшському народов».

Рекреадаше природокористувашм, як 1 будь-який шпшй акггивний ангропогешшй вплив на природа явшца г процеси, потребуе рацюнального шдходу да використання природшк ресурав репону та 1х охорони. Лпалп забезпеченосэт теригорй нриродно-рекреащйшми ресурсами та загальним 1фиродно-рекреащшшм потенщалом свщчигь, що на Терношлыциш значна юлыасть ЛРР (сш п дев'яти) достатньо забезпечет ресурсами р1зних вцлдв, але малоосвоет. Це сприяе розвишш рекреаци вмх функгцональних напрям1в — лнсувально-оздоровчоГ, оздоровчо-спортивши, спортйвно-туристсько'1, щзнавально!, любительсьюм.

Актуальшсть оппанзацц рекреащйпого природокористування на

Терногалыциш, окрш iinnoro, зумовлена високим piBHeM господарського освоения територп. Використання Ж для рекреаци ускладнюеться тим, що рекреащйшш попит найвищий саме в густозаселених районах Í3 шгенсивним сшьським господарством. Тому важливо пор1вняти ефекхившеть використання Ж для pi3iinx господарських потреб у pÍ3imx JIPO. Проблема оргатзацд вщпочинку може бути виршгена повноцшно як складова чаетина комплексного розвитку шсподарства híci територц. Ьтотним мае бути чинник врахування традищйного для украивдв дбайливого ставлення до природа. Опгимальш умови для розвитку bcíx функцюнальних тигав рекреаци е там, де bcí вида рекреацШних pecypciB представлеш комплексно, а саме в Пгвдсннм JIPO.

Високий природно-рекреащйний потенщал Придшстров'я використовуеться в сучасних умовах недостатньо. Багатство та pÍ3HOMaHÍTHÍCTb рекреацшних pecypciB визначатимуть розвиток рекреаци тут i в майбутньому. Розвиток лцсувалыкй рекреаци в цш JIPO буде базуватися на мюцевих 1эдромшеральних ресурсах, представлених сульфатними, гщрокарбонатними та хлорвдними водами, а також на торфових грязях. Розвиток шсцево! бальнеотераш потребуе бшьга активного використання цих pecypciB у мюцевих лнсувальних закладах — фiзioтepaпeвтичниx кабшетах лжарень, у санатор1ях м. Залйцики, с. Яблушвка Бучацького адмипстративного району (р-ну). Сприятлив1 умови для розвитку бальнеологи на перспективу е в смт.Скала Подшьська та Бшьче Золоте, м.Борщов1, сс.Бабинщ, Зaлiccя, Устя (Боршдвського р-ну). Потребують актшшацп використання míchcbí ресурси столових вод. Перспективним напрямком розвитку лжувальнот рекреаци е спелеотератя. У ГБвденнШ JIPO, де переважае оргашзащя тривалого вщпочинку, доцшьним е будовшщгво бальнео- та юпматотерапевтичних заклада (cJIpropiB Монастириського р-ну, смт.Мельниця Подшьська Борвдвського р-ну), з метою повинного використання pecypciB ще! територц. 3 огляду на цодорожчання рекреащйних послуг, з падшня добробуту бшыпосп людей, нестойкий еконошчний розвиток, значку увагу доцшьно придшяти коротхочасному оздоровчому вущочинку датей i дорослих. Слад актившще використовувати flicoBi масиви, поблизу сс.Бсдриювцд, Сороки, Берем'яни, Соылець, смг.Золотий Погас; можуть бути рацюналышпс використаш затшави рр. Золота Липа i Стрипа (при умов1 рекреащйно! мелюрацц i, мкцями, регулювання русла), рр. Серсту, Шчлави, Дшстра — та водосховшца. Рекреащйна мелюращя гфоводшъся з метою шдвищення ctüíkocti, Tepiffopiajibnoi пеихофгаолопчно! комфортности естетичиосп, ццшост] ЛК.

Для розвитку шзнавалыю! рекреаци слщ збшышгги юльюсть

шшохщшх (Бучач — Берем'яни — Ьане-Золоте — Залшщки тощо) та автобусних маршрута, особливо в лтпй час. 3 метою збереження i рационального використання в рекреацшних, культурних, просвшшцьких i наукових цшях Ж Середнього Првдшстров'я створено природний ландшафтний парк "Дшстровський каньйон" (протяжтстю 215,2 км) — потенщйна основа майбутнього нащоналыюго парку.

Природно-рекреацшний потенщал ГЕвшчно! JIPO також не вичерпаний. Слрководневе джерело i торфогряз! в с.Велиш Дедеркали недостатньо використовуються для лйсування опорно-рухово! та нервово! систем. Тут дощльне буданицгво санаторйо. В щй JIPO тайсприятлившп умови для розвитку оздоровчо-спортшшо!, газнавально! та любительсько! рекреацц. Для розвитку короткочасно! оздоровчо! рекреацц дощльно використовувати люовг i лкопарюш масиви, особливо поблгоу сс.Кутянка, Мала Садки, Велим Бережщ, Лшпня. В урочииц Оборе, поблизу Великих Дедеркал, на 6epe3i озера плануеться розмютига будинок вадпочинку, в м.Кременщ — туристську базу та кемшнг. Водт ресурси, представлет рр.1ква та Вшя, а також невеликими ставками в сс.Загайщ, Сураж, Васьювщ, Ацдруппвка та íh., теж використовуються недостатньо; мгсцями noTpióiia мелюращя рхчкових заплав; на берегах водойм слад упорядкувати imraá, вщкрити човновг стаяли з метою зменшення антропогенного впливу на природне середовшце. В обласп е можливост щодо активпацц розвитку скелелазання.

Для ГЕвшчно! JIPO доцшьним було б створення Кременецького нащонального парку, або природно-рекреащйного парку, що дало б можливють збйхьппгги рекреащйне навангаження ца окрем1 Ж, i сприяло б ращональ-шшому & використашпо та охорош.

Особливост! розвитку рекреацц у Ценгральшй JIPO пов'язаш з розв'язанням рхзшк господарських проблем, бо це теригорш з високим piBHeM освоения i використання земель у сшьському господарст (особливо центральна i схщиа часпщи), а також Í3 високою густотою населения. Тут найбшыпе закладов довготр ив алого ввдючинку. Кзльюсть вщючиваючих у них тепер pÍ3Ko зменшуегься. Тому зростатиме ильюсть неоргатзованих туриста та рекреанпв i посилюватиметься навангаження на Ж, особливо в пртпсьюй зош Тернополя, а надго — на молод1 за bíkom лконасадження, на прибережш смут рш, ставив, водосховшц. Основшши шляхами вирнпення щс! проблеми е: вдосконалення оргашзаци рекреащйного люокористувати i piBiioMipHe розмццення вщпочиваючих у межах yciei зелено! зони; тдвшцення екостШкосп та збтьтення плопц насаджень, а також широка пропаганда, направлена на еколопчне виховання населения, на щдвищення його культури сгалкувания з

природою (еколопчш стежки тощо).

Потеншйш можливост! розвигку лшувалыю-курортно! рекреаци в Цешралынй JIPO перевшцують попит. У зв'язку Í3 виявленням та досдщженням 3anacÍB мшеральних вод у райош смг.1усятина, тут нередбачена оргашзащя курорту державного значения, санаторцо-профшакторйо (на дольовш учасй пщприемств), круглорлного дагячого оздоровчого табору. Передбачено посилення шгенсивносп використання шрководневих вод.

Центральна JIPO мае достатнШ потенщал^для розвигку оздоровчо-снор-тивно! рекреацц. Ж р1чковИх заплав та прир1чкових схшйв, вкритих люовою та лу чною рослиншстю в межах Терношльського плато i Схщно-Подшьського плато, а особливо шрбопрш района Товтр i Подшьського горбопр'я мають для цього належш ресурса Рекреахвя оздоровчо-спортивного типу е переважно короткочасною. Основою для К розвигку е i будуть аквалып й теригор1альш Ж долин рр.Серету. Стрипи, Горит, Золото! Лили (потребуе мелюраци заплави), Коронця, а ще ставки й водосховшца, особливо Тернопшьське, Вертелювсью (íx 2), Борсуивське, Плотицыа (3 ставки) тощо, а також jiícobí рекреацшш ресурси, мальовшга ландшафта Товтр та Бережанського горбопр'я. Для використання них pecypciB нланусться будовницгво нових i перепрофшювання даочих закладов вщпочинку.

У зв'язку Í3 збшьшенням кшькост1 oci6, що надають перевагу короткочасному вщпочинку, навколо бшлпих míct — Тернополя, Чорткова, Бережан та шпшх — зростае навантаження на mícbkí парки, лесопарки, jjícobí зони навколо шсць тривалого вщпочинку, на приборежш зош вздовж аквальних комплекав. Тут встановлюегься режим обмеженого господарського використання та охорони. Значш масиви рекреащйних територш потребують благоустрою, що дасть можливють шдвищиги ixiao емгасть.

Важливий зв'язок оптшйзахщ рекреацшних функщй Ж Тернопшьщини з гаггашшм штьо! ctíükoctí. Але bíii не може бути з'ясований без попереднього вивчеши та анатзу змш Ж й окремих компоненпв год вшивом рекреацшно! дальности Осильки стндасть характерюусться навантажегаыми на Ж, при яких не виникаютъ незворотш змши, з'ясуванняиотребуе окремих дослщжень.

Важливим напрямом природоохоронно! робота е пщвшцення егично! культури рекреаттв. Дотримання етичних норм поведшки в природа е елеменгарною вимогою, воно повинно бути невщ'емною складовою самосвщомосй кожного громадянина. Саме тут кршоться труднопц географтчного впровадження етнокулиурних традицШ природокористуван-

ня: суб'ектшш, адресатами такого епроеаджент с не ЛК, не ЛРР чи ПРО, навтъ не дгя природокористування, а сегдомють громадян, яю те природокористування плануют ь, оргашзоеують, здШснюютъ. Цей висновок — теле своерщний результат пошукового ттегративного дослщження.

Одним ¡з головпих пгогав оштаозаци рекреащйного викориетання ландшафт Тернотлыцини с поеднання наукових рекреалопчпо-лащцпафтознавчих рекомевдащй п природоохоронно-виховною роботою серед найширгаих верств населения. Зокрема, особливо! ваги набирае таке поеднання, коли воно ейрямоване на вщродження традищй дбайливого ставлешш до природа, здавна пригаманного украшцям. У поеднаши з нормуванням рекреацШних навангажень та ¡ншими регулятивними заходами щодо антропогенного вшшву на природу тут можна добигися значних позитивных результата.

висновки

1. Викориетання етнолодчних та культуролопчних ведомостей про традаци прйродокористування та 1х цшьове вивчення складае нову законо-м1рну галузь географо-рекреацшних доелвджень ландшафта у межах теригорШ давнього освоения. Даш м1ф1в, вipyвaнь7 усно! народно! творчосп, лпописш вщомосп доцшьно використовувати як джерело знапь про етнокультурш традаци народу в природокористуванш.

2. Далектичпо piзнoбiчнe вивчення рекреащйного природокористуван-ня оптимальне при здШсненш .\пжгалузевого досладницького синтезу ресурсознавчого, рекреалопчного 1 конструктивно-геотраф1чного щдходав, лавдшафтознавчого методу та еп юло пчно- культу ролопчних знань. По-еднане географ1чпе викориетання уах таких даних складае надайну теоре-тичпу 1 фактолопчну основу для результуючого прикладного лащцпафто-знавчо-рекреалопчного райопувашш i картографування.

3. Природш рекреащйт ресурси Терногальсько! обласп представлеш лковими, водними, бюгенщши складовими, мальовничими ландшафтншш комплексами, що сприяе розвитку рекреащшю! даяльносп р(зних вида. Об'ектившй, реальшй даференщаци природа Тернотлыцини ввдповщають три ландшафтно-рекреащйш обласп, в межах яких розвиток та оттаизащя рекреащйного природокористування мають репональш вщмишосп й специфнсу. Найвищий природно-рекреацшний потенщал мають Швдешга та ГЕвшчна ландшафтно-рекреащшп обласп — Придтстров'я, Кременецью гори 1 Товтри; е достатш передумови, щоб у майбутньому саме тут якнайбшыпе розширити рекреащйпу даялыйсть.

4. В результат! дослщження й анал1зу вщмшностей природних умов та ресурслв у межах трьох ландтафтио-рекреащшшх областей Терношльськот

обласп виявлено територ1альну диференшацио на 9 ландшафтно-рекреа-цШних райошв та встановлено pi3HÍ функцюнальш зони рекреаци. Укладена картосхема лацдшафтно-рекреацшного районування Терношлъ-щшш дае можлившть проанашзувати стан i перспективи рекреащйного природокористування в periom, опрацювати шляхи бшып рацюналъного використання ландшафтних комплекс1в i Ixhíx рекреацшних pecypciB, нормувати рекреащйне навантаження у р1зних районах.

5. Картосхема ландшафтшк комплекс Тернопшьського плато (М 1:50 ООО), укладена дисертангом. дала можливкпъ провести рекреалойчне оцшювання ландшафтшк комплекмв i визначиги piBenb íx сприятливост! * для рекреаци окремих функцюнальних вцщв.

6. Сучасшш стан освоения рекреацшних pecypciB лацдшафтно-рекреащйних областей та лацдшафтно-рекреащйних райошв Терношль-щини дае шдстави визначати його як такий, що мае значш можливосп для спадкоемного нарощення потужностей у використанш рекреащйного потешсалу. Основш напрями акташзацц рекреацШного природокористування в майбутньому таю. В ГБвденнш JIPO з найвшцим пр1фодним рекреацШним потешдалом основними видами рекреаци в майбутньому будуть лшувально-курортна, оздоровчо-спортивна та туристично-тзпавальна. ГЬвшчна JIPO мае найсприятлившп умови для розвигку оздоровчо-спортившн та туристично-шзнавально! рекреацц. Центральна JIPO мае достатшй потенщал для розвигку лшувально-оздоровчо!, спортивно!, шзнавально! та любетельсько! рекреаци.

7. Для оттапзаци рекреащйного використання ландшафт Тернопшь-щишг дощлышм с поеднання наукових рекреалопчно-лавдшафтознавчих, конструктивно-географ1чшк рекомеццащй Í3 природоохоронно-виховною роботою серед найтирших верств населения. Така робота мае бути спрямована на виродження народних традицш дбайливого ставдення украшщв до природа свого краю. Ь' слад сутфоводжувага роз'яснешыми, яке саме ставлсння до складових природа е традищйним на теренах Украши. Терношльщини зберяае для цього досигь духовних глибш1 у самосвщомост) людей i гумашстичного ресурсного потенщалу — в ландшафтах Захщного Подшля.

Основ»! положения дисертац» викладеш в публжашях:

1. Етнокультурш традшш i рекреацшне використання ландшафт Терношлля // Науков! записки Тернопшьського державного педагопчнот ушверсигету. Серш: географ1я. — N I. — Тернопшь, 1998. — С.76-82.

2. Рекреалопчна характеристика водних pecypciB Терношлля // Украшська наука: минуле, сучасне, майбутне. Щор1чшпс. — Тернопшь:

Економкна думка, 1998. — С.151-154.

3. Розвигок туризму на Тернопшыциш у 20-30-х роках XX столптя // 3 1сторц вп-чизняного туризму. Зб1рник наукових статей. - Кий, 1997. с.76-83.

4. Рекреащйний потенщал шсових ресурав Тернотльськог областг // Украхнська наука: минуле, сучасне, майбутне. ГЦор1чник. — Тернопшь, 1997. — с.199-203. (сшвавт. ГЬпуляк М.В.).

5. Еколопчш проблеми в рекреащйних районах Тернопшьсько!" обласн // Сощалыго-екоткхшчш та еколопчш проблеми розвитку адмиастративних райошв: Науков1 доповда мхжнар- наук.-практ. конференци. — Льв1в, 1997, я.2, с.212-216. (сшвавт. ПитулякМ.В., Гур Л.М.).

6. Питания охорони природа в рекреащйних територ1ЯХ ТерногальськоГ обласп Н Проблеми охорони природа 1 вщгворення I гриродно -ресурсно го потенщалу Захвдюго По доля: Тези доп. репон. конф. — Тернопшь, 1990. — с.50-52. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

7. До питания ращонального використання природ!шх рекреащйних ресурс1в Терношльсько'х облает! // Акгуалыа проблеми сощально-економ1Чного розвитку Подшьського репону: Тези доп. М1жобл. наук.-практ. конф. — Тернопшь, 1992. — с. 18-21, (сшвавт. Питуляк М.В.).

8. Рекреацшне використання лклв Тернопшыцини та 1х охорона / Тези доповвдей друго! звтю! науково* конфершт викладач1в та студенпв географлного факультету Терношльського державного недагопчного шетшуту за 1991 р. — Терношль, 1992. — с.17-18. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

9. Значения лацдшафтних доавджень для ращонального природо-користування (на приклада Бережанського горбопр'я) // Там же, с.23-24. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

10. Природоохоронш об'екти Терношльщини та к використання для туризму // Проблеми розвитку туризму в У крапп 1 завдання вщновлення юторично! пам'яп народу засобами туризму: Тези доп. та повщ. Всеукрашсько! наук.-практ.конф. —Ктв-КоЫв, 1994 р. с. 103-105. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

11. До питания використання рекреащйних зон Тернопшыцини для туршму // Там же, с.86-88. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

12. Своерщшсть природа Брежанського горбопр'я, и охорона та використання для туризму та рекреацп // Матергали четверки звтю! науково! конференци виклaдaчiв га студенпв географ1чного факультету Тернопшьського державного педагопчного шеттугу за 1993 р. — Тернопшь, 1994. — с.14-16. (сшвавт. 1вашв О.).

13. Рекреащя та еколопчне виховання // Еколопчна екдата Та виховання: Матер, конф. — Луцьк, 1996. — с.144-145. (сшвавт. ПитулякМ.В.).

14. Люотн ресурси Терношльщини та шггання 5х ращонального використання // Ефективтсть реформування аграрно! сфери \ шляхи ращонального використання природних ресурмв Подшля: Матер, наук.-практ. конф. — Тернопшь, 1996. — с.72-73. (сшвавт. Пшуляк М.В.).

АНОТАЦШ

Питуляк М. Р. Етнокультурш традицн природокористування 1 онтимЬацш рекреацШних функцш ландшафпв Терноп1льщвии

Мжгалузевий синтез знань - головна риса рекреалопно-ландшафтознавчих дослдаень. Щпьовий синтез етнокультурних, ресурсознавчих 1 ландшафго-знавчих вдамостей про природокористування на Тернотлыциш, доцшьний 1 новий в теоретико-методичному 1 репональному аспектах доыддження. Вивчення етнокультурних традиций природокористування складае нову законом!рну галузь географо-рекреащйних достджень ландшафпв в межах територш давнього освоения. Для опттизацп рекреахцйного природокористування в ландшафтах Терношлыцини необхцщо поедпати: а) спадкоемне шанобливе ставлення до природно! спадщшш до складових природа - у в1дпов1дносп з етнокулыурними традшвями етносу; б) дотримання наукових, а саме, географ1чних рекомендаций у природокористуванш; в) природоохоронно-виховну роботу серед широких верств населения.

Ключов! слова: етнокультурш традицц природокористування, природно-рекреацШш ресурс и, рскреащйш функцц ландшафпв, ландшафгознавчо-рекреалопчне районування, огггимтщя природокористування.

АННОТАЦИЯ

Пытулнк М.Р. Этнокультурные традиции природопользования и оптимизация рекреационных функций ландшафтов Тернопалыцины.

Межотраслеюй синтез знаний — ведущая черта рекреалогическо-ландшафтоведческих исследований. Целевой синтез этнокультурных, ресурсо-ведческих и ландшафтоведческих сведений о природопользовании на Тернополыцине — целесообразный и новый в теоретико-методическом и региональном аспектах исследования. Этнокультурные традиции природопользования составляют новую закономерную отрасль географо-рекреационных исследований ландшафтов в пределах территорий древнего освоения. Целям оптимизации рекреационного использования ландшафтов отвечает сочетание: а) преемственного уважительного отношения к составляющим природы по этнокультурным традициям этноса; б) следования научным географическим рекомендациям; в) природоохранительно-воспитательной работы среди широких слоев населения.

Ключевые слова: этнокультурные традиции природопользования, прцродно-рекреационные ресурсы, рекреационные функции ландшафтов, ландшафтоведческо-рекреалогическое районирование, опгимизиция природопользования.

ABSTRACT

M.RPytuIyak

Ethnocultural traditions of the use of nature and optimization recreation function landscapes of Ternopil Region.

Inierindustrial synthesis of knowledge is aleadingfeature of the recreational anc landscape scientifical researches. The special purpose synthesis of the ethnocultural resources scientifïcal and landscape scientifical knowledge about the use of nature ir Ternopil land is a purposeful and a new one in the theoretico-methodical and regional aspects of investigations. Ethnocultural traditions of the use of nature compose a nev natural branch of the geographic-recreational researches of landscaprs witlin th< territories of the ancient developing. The purposes of optimization of the recreationa use of landscapes are met by the follaving combinations: a) successive and respectfu relation to the components of nature concerning etnocultural traditions of ethnology; b' following the scientific geographical researches; c) nature protectional and educationa work with, the wide sections of the population.

Key words: ethnocultural traditions of the use of nature, recreation function landscapes, traditions of the use of nature, of the use of nature recreational researches optimization of the use of nature.

ГБдписано до друку 12.03.1998р. Формат 60x90/16 друк.арк. 1,0 Тираж 100. Замовлення 28

Редакщйго-видавничий в!ддш Терношльського державного педагопчнош утверсигету м. Тернотль, вул. М. Кривоноса, 2, тел. 33-50-55