Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему
Этиология ожога листьев черешни
ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Этиология ожога листьев черешни"

rs од

AKASEJîIn НАУК УКРА'КЙ "

1КС7И7У7 MIKFuEIüESTI* I Bïtotiu&ii'll ■ ЫХК.ЗАВОЯОТШГО'

На правах рукооису

«¡ESñEHKO СЕпПй 1ВАК03КЧ

ЕТ1иЛиГ1К СП1КУ JSXTK1Е ЧЕРсшИ

D3- X. С?. - MiKpoSíOJioriE •

Автореферат дисертацП на здоСуття нченогс-Отупевн Кандидата Ciczori^jrox наук

йПв - 1333

Робста Еиконана у в1дд1д1 |51тоаахогенних Сактер!к [нстатуг/ м1кроб1ологП 1 Bipycaaari' 1и.«.К.ЗаС.:ий?йога AH Укра1ки (ы.К«1а)

Науковий кйр1ааик1 ааггухёяхи д!яч аауки Укра'ан,

доктор «ЛолоПчних наук, ярефесоо Р.1. ГБС35ЯК

0ф1ц1йн1 свонента: акаа«м1к AIH Укра!зш,

дскгор аю2ог1чнях наук, npajecop Я.Г. KSSKO

старика наухсыи cntapcGlra«, кандидат öioicri'-üDix наук O.A. ЗАКСгдОНЕиЬ-

Бедуча установи: Ки1вськаД дерхаааий yHiBcpcsneT

Захиот в1дбудеться "_**_183-1 року на зас1данн!

cneulaaiaoBaHoT ради Л 016.06.01 по задосту докгсрськах дисерта-Шй при iHcrar/Ti MlKpoöiajoril 1 в1русслотП 1м. Д.К.ЗаСолйтяого АН УКра1ни за. адресов: £52143. м. Кя1в, гул. З^оготного, 15«. ¡нститут ы1кроб1олог11 1 aipycaaarlJ. 1м. Д.К.ЗаСо^отного АН УкраХ-нн.

Автор0фераг"в1дпраыено '_1S33 року.

Вчеяий секрехар опвц1ад1аова&а1 ради, кандидат (ЛашПчних наук

, Л.Ы. BTFSSu

ЗАГАЛЬЧА ХАРАКТЕРИСТИКА PQBOÍK &3ya.r>gicib прейди-ел. .На •г'i cíceras ж нбй6!;п.е розповзсджен!

ДЗо T2ÜIÍ CSSTpi&SLEJK eSXbC'pSbSSS, Hf- ОЗКТВр! S&HEXH РЗК КаСТСЧКЗ-

гик агкдакзавй rScudc^cT'iös syrlnjae, та "oniK ялозойкх" - г&удккк Ereirtia as.ilovora /Ггмдггс,158а/. OctcHkím чххт/. га чордсном гкай-д&ка sosa груз» Ф1гспвЮгев1Б, ¡¡¡о уражаз i Чгрелпш. При уражг-Ек! 22СПЯ , СХГКК. MÍiv¡É¿2f .iJEMCÍ, SLEIsHä, ДУ5а, гИНОГрЭД}' ЛрОЯМЯЕТЬ одкаксв! ohíkobí сюспсйе. 2 гв'яаку. в цкм «ахворхзапня ихримаяо нагну "erais ZECTKÍ2" /Wells,1983; French,lS82/.

В 1SS7 анбрикакакям'вченим едзлсся зстановитз* таксодо-м!чгк яодсвк-еея д!е! грувн naxcr&His. ЛЬ корфагсгП та удьтрассг-руКГ/р'х, 6ÍGXÍMÍ4KEM &Л05ГИВ0СТЯМ ВОНИ СЛ0р1ДН5Н1 ПредСТйЗЕИКЗМ .родина /íantananas sp. Bsraepil були об'едкая! в ковки виз Xylelia fastidiosa, в.1дй=с£еей до нового•роду Xylelia /Wells et.al. ,1387/.

hfc szäxsbvs ss ts, Sp в gbítí н6кзпечвво бзгвтс д5в55х ed сзй

груз! íixciüatüi'eKiE, в aasiá KpaiHi 1снузлг cSussaesi дан! до l>: öiorpril. Не«а даних про роввиток гахвореванвя ешку лксгк!з червив!, бхохшзлшим■ адасгивостям абудника хвороби, такоонокП, про роейСБСедкенЕЯ хвфекцП б екосиетвмах, ке взтаален! взвей ирозяк-HvEEK na?or&EiB в таагази росдинЕ-хпгя1на та Ix вгавмод1й.

ísaw-чгвем, ек ва кердоной, гак i в яагйй Kpalsi £1дсухк1 ДЗЙ ПО tfiluSOTiV GHiKy ISCTKÍB 4£p=EHÍ. В сЪ*я сКГу £ Ц&£ CTSS HS-OÖXiJiHiCTb ДёгаЗгНСГО ЕЕЕЧёЗШЯ ЕЕЬйГО ёЗХЗйрЕВйЗйЯ. ■

Stets та газдакнз. • • • ■

x. вкявденЕЯ в г чеыгоеих назалдекнях га - розоаднпкзх .дерев червяк!, уражених х^орсДо» слпку лисгк1в;

2. Бляал&ння осередкхв 1;ф:-кц11,злях1в рогпсЕсг^декяя та роо-. лип pesepsaiopiB !Е§екц11;;

3. ЗИЕЧ£ЕЕЯ СОРТОЕОГ 'Чугливост! ДерЭВ Чсрезн! ДО 'б2КХ5р1£;'

■4. ЭоЗГОСуваННЯ . ДОСТУШЖХ USTCSIB ' ЕИЯЬл&КЗЯ 13 SKSiSeKHñ: . ■ аСудклка эвхворввавнн. Шдб!р оёредовяща .дзя кудьзжЕувангя эйудви-ка iö 1НДИКВТ0р5Ял рССДИН ДЛЯ -ВСТЗНОВДсгННи, ЙОГО ДаХСТс'ЬлйСТ!;

5. 6í€K^pOHKG-kiKpD^íDSÍ«ífe Д0йЗ!ДЖ0НКЯ УРЗЖс-ЕИЯ ÍK2HI3 500-

ДИЕИ;'

. 6. ВКВЧ5ННЯ мор5алйг!1 волон1й, ультрасхрудауря jísítus еэд! ню- Сактер!й, Их Cícxími4kux адархквоот&й га тажз^сагП г

- г -

Наукова новизна. ■ В ирсмисдовнх на:ад»гннях г: i в дня Ул-païHH ви-явдено HQES захвсрсванЕя Чврешй1, лке itftaraao е!лр1гняапся э!д з1домсгй С актуального раку к1стечяових та с ¡су .—с Scra-

ноалвно ocoGjsibocti динам ira роэзитку эзхворазгаия, эа'яаск йога э середозиЕэы.

Зпервэ э уражеиах дерев вид!лено бакхерП, яр в енсаеримен-таоккх у^огах на тестоаих рсслкках викликаюта рооаяток йп:коаих симптошв на листках.

Зстзновлано gcoC-Shboctí пронккаення та рсгповп:дл<гкнл Сзкт€~ р1й а кл1тин1 та ткаяыках хворо*, рссдкни.

Остановлено тс-ксичну д!г продукт!в *игггд1яаы»ест1 галтер^л.

Заерше длл рослзм астзноалгно мутаггнну д!в и-хаСолШз вчз:-лёник arrsMiH flaKîôpifi.

Виявлен! основа! фаз и аруйнуз^аня протсмэзту рослизко! кд1-тини та npjicyîHiCTb р1гних бахтер1згьних форы в результат! íavisai!. •

Вид1лвН1 штами Сактергй в1днесен! до роду Xylella.

Практична ц!нн1оть, Еиивлен! ocotoaocTi peaвитку саштгом!в хвороба даютъ можлнзЮТь передчасно в1дСракоауаата в прошелов*«' насаждениях хворих росл,та.

Рсзрсйлен^ сервдовице та иетсди вшЦленЕЯ догволаоть заадйдв-rira 1дентиф1куваги эбудника хворейи in vitro та in vivo.

Зкявлений за'яаок 1ытеасивносг1 та дяазмИяс розвитку ззхворо* аання э пагоднши умовавд. -

Апсойац1я робота. Результат робота Зуди nosiflOMisHi на- ада- -фереацх! в С^сько^гсовддарськхА АкадеыП 1м.Тим1ряэвва, «Москва, 1386-,на pôcnyCûiKaacbKià кйнференпД по еколагП, 3aaopixxa,i9S8; на VII э*1эд1 Укра1ноько1. Ы1кроС!адог.!чно1 calara, " "epsiaoi, 1383;наукав1Й ксафгренцП анкладач1в державного педагаг1чного. 1нс- , гатуту, М0л1тойааь,_ 1S89; на BceccœaHià конфаренцН по баэтер1алъ-ним-хворобам рослян, JîbBia ,1290. Дан! дося1д*ень- визсористовуиться на пракзачнгас эааяттях по курса« циуояоги, ricrroioriï, генетик* а Державному .педагогичному iacrinyTi и. ЫалИоггалн. .

ПубдгкацП. Па материалам роб!т асубд!вдвазо 13 po6iT.

Структура та об'вы роботи. ДисертаЩя складаеться is вступу, л!тературЕого агляду, ' роэд1лу "uarepíam та метода дослпдг&еяня", 1С-тл роздШв, щр складають•власне результата досайджень та ïx обговореная. Робота написала на 155 стор1нках ызаинопионого тек"-

- s -

ту, i^xcrpoBása b гаЬккяка, l гра£1кш, 2 c>:«¿a*as if. "0 áaTorps-¿iKfeK. У сзкгку iíTrparypa 212 наев, сер*д ник х77 Лнюмовнкх.

■уЧкгк ВинЕлекк-п сЗХЕсраьакня a оззгп-

тсхаах от*:; .тг. civil г -«pseií зрззсдкси-в государствах Sasc-

piEifcc;, Дн1прог.гтрйьсмю!, Херсоксгко1, г Смаете:":. Стег

itfcüapEi облхку гахьорсвань череик! ркилпглжакся г èferiTc-caíbCiKOK)' та районах Запср1еько; о5л. Зеталъне aiœ-

ченкя вахверова» виконаво в роашдноиу гэсяодарзтв! "í-.íejrirc-пасьськг" 7гсра:нськзгз KZI зрезг/вагьззго csElESKsiaa м. Мгд! годуя z& Cio5ori4HPï crassiï ИШтапэасакого дерязг5д1йзтнг>ту.3зга1ька zrosa ztoctîèhd дс/сдхджуваких насаджнь чер~;Ш счладада Dlrtros .333 ra.

Спостереженкя за ровгкткш ШЯ проводите на пирокэ ракокове-еик сортах черетз! МеПгсподьсакЕ рання, Валерий Чкалов, Црксади5-вв, Satyze, Червнеаа разкя, Франсис, Мех1тосодъська торна, круп-ЕосзЦдна, Драгана -жвта а тасож дико! черешн! та eíekí íferansCcb-

KOÏ.

Для виг1деязя датоген!в викпрзктавуЕаля Ееедерев'ян1л1 нагони, черешки, зроазш-ж íkctíb та молод! корхыц дерез Ttepasi з сиютомаьш опаку jsjctkís. Bík дерев складаз 3-14 potó в. Акалго-ri4Ei onepsûiï вксаували стосовко граэгЛЕ г sdehí гдоровкх конт-рольннл дерев. Середозкдаш-; Сули картсаиЕик агар - /КА/ та osps-довизё BC-ZE /Сэдобський, 1385/.

Патогенн! акаогивосг! видьаенях газ 1зсиит1ввигчалк г тегзте-них та подьоеж умргах на роедшзх господар-н - та рс-олпнах 1ндгкаго-рах.

Мутагенну меть, ^iítís бактер!йв вивчадн на лроросткак го-року. Пресаратн фарСувапт за Гекдегг:.лисм, Ерл1хом.Коркстузалкся фарСшпсзш гематоксилином,dpc&îhom, ацетокаршном /Еайль,1547/.

Для елега,ронно-м1крооказ1чних досг!зжеиь виксркстовувагк ме-тоди Ш.лгон1Ега та Рейнольдов /Milloning,i9Bl; Reynolds, " 653/.

" Морфадсг1чн1, куштуральн!, $ieiQSQrí4Hl влестквсст! яих 6екяер1й, та аяткгекн! оооЬливпсП визчаан ьа к^тздшн кевгяе-яиии. у Seswmœoï, а сл£гавт./1Э63/, ХЧ-ркевдта/ 1903,1954/.

Жяркяпгдесяий склад вагадыпос iíaisís а&в&яа метода«! Сн-Еяка /1974/.

ДНК аидиили сикдкам мэгодсм за Л~в!са*. Продлят Г-~ в ЛКК вкзчали по точд1 плавления. Молекула?ну гаг/ 0и::-а:2для -гЛвгстрсСе-р&осм а 0,8Х агароакоыу гс-л1. Маркера»: Суди ДИК £йга га Е.сс11

гЕЗ^ЛЬГАТл ТА исхСЕСгЕККЯ.

Звхзороааяня ч&ре-шн! починав прсагедлтася а «радаа! черанл -початку лиши. Сиыатсыи г'яэдлйсься на лйсгхк у г;!глд;ц "рснзо-аоот1 а васг/пгам роаЕоааодаь&аяяи ао л?.стк>. Ллстя зк-учусться задов* централа за! жилки та пергдчасна опала»-ь /мал.!-'.

- г - л • V •.. * у, ■

,7 - Г

Мак.1. Урален! листки /А/' череда! сорту Срансис опхку дистйв-, /Е/ здоровий листок.

ЗбУдпйлиЫ

На раннгх стадиях рсавитьту хворс<5д. сиаптсмн псявлязтся тйь-кн на лист:чах окремкх чн труп! г!дск. Сяочатку на загон! ураааатъ-ся £шжн!-листки, попм верхи!.

Характер проявдення эовн11н1х сииатаШа на листках проходил а декыъка фаз. В першхй $аэ1 захворввання -мае аигляд .слаСкого крадоэога хлорозу чи бронзовост1, част 159 а аервкзи листого! шас-тинки .ТаКх Е5КрОЗК б1.дд 31Д ёдс'рйЗО! чдитлнн ЛЛСТКа ву5ьнизй дкфуэнов нвкротичнсао смутою. Ч-грзэ Дск1лька дайз.хзорстичн! ки темкзхть, наСувашта бронзового пафарбування . 3 наступнхи фаз! прогресуючий симптом охоплззе лас тки на есхх г!лках дерева. За ра-

ЗСУНОК уроженку. ЛК07К1з ВОНО ЯбйУвяБ СЛ6Цй£5«ЯСГО купюру /МЗЛ. I/. Згодом листяк сизлавтъ. 5 середка! червнн г!лка та окреш деьевь аавть впгхяд огаггних 1 «1ткз в1др18нзз2бея в!д здоровяк. У апагж лксгк1е некритична зона стае коричнево», е&ыоб оСпалека гогне-«.

Хгср! дерева -утворивть сеередии 8 3-8 дерев. Зля 1-4 лхтн!х дерев характерна изидкотечна форш! хьороби, для 4-В та ЫльЕе Я1х дерев - хроя!чна. Для хрон!чких дерев характерна почергове ае-скхаяна схрекш: г!лок.

зоекхлнх св<г:тош{ сй!ку ЛИСГЛ!» черевз! /олч/ 10т0тнъ0 В1Л-

р!ёнявтъса в!д шсренога в ша районах '-актуального раку, • век-

ЛЕканого гзеиаатоаав аупп^ае та !кык з!ди,шх ф1тояатоген1в.- в

перЮд! прояалеянл скьштомхв, формами некроз1в на лиотках, ло;<ал!-

гас11 хворях лкстк!в на дерев!, эггаганомустан! воьогс'листового

апарату дерева прк хвороб!, стан1 ксрк осьовкх орган1в, осоСлквоо-

хнш5 ^роСудяекня Сруньок, станом пледов, терг^ном появи ахворсван-

гя, нгратк лиотогаге адаргту урахеного дерева.

ДгнаШка роавктку гахвораванан.

Результат!: богаюрхчнис дослЦрцень покагувть, ю г

за^аджезнлх черезз! Йде достутгове росповсядженЕК эахворЕвання

_ _ 1абхкпл 1.

Дявам!ка рогвктк-/ ол1ку лкст?к1в чеоеЕН! на фон! пигосд-ньото !пф!:--у35нзн./р!к посадки 1335, ЛЕГ УкрЯ«:ЗС/

Сорт

Еа рання

Валер! к Чкалов Емкь-¡дибна

¡Ораноис

¡ЯаСуле

1 г зине

!«ел!то-i польськб

ШСЛО ДООЛ.

рос-лла

3 анх в *

1386

1В87

1383

хьо

50 50 50 50 50

•Е0

1.5 2,0 2,0

1.6

0,5

1,5

2К-I

0,5 1,0 1,0

о

хео рИХ

1»ЭЭ

1530 '

ёя~1 лбо ; зе- ;тяо\ ви-пад ] рик; дай'! вйх < пал

хео|ер-рКл;ЯЯЦ

г, 5

6,0 7,0 В,О

0.5 0,Б

1,0 1,5

0,5

1.5

1.5

1.6

1,а|1,5 7,511,5

О 0,5 О О

3,0 2,5

3,5 3,0

2,010,5

0|7,0{0,5»г.а! 0|1,51 0;С,5

0,5 0,5

2,5 г,о

0,511,0

■0.5] 0,5;

0,5

0|1,5[ 0,5 2,о1о,с| 0,5

!

Сбредне гначоння

50 |1,Б|0

! ! I

^с.ис.з^'.-М

/Табл.х/. OchcskI сорти череде! a першта pin п-д-данк bas Зулх 1н-ф1кован1. Наступкогз реку з!слл гтеелдхл д=;р-:-а ар-двлдли за-

^lurii CiîïiKC'Si С"», ГушУДi¿. dû ZC-ÛTy.il pVri. Зйрг. Д/Ь^НпЯ Д^г*

pes ;<^орих CTSHOB'AZO е!д 5.5Â до 2SS, зипад - д-- -tí. 2 скр<?и1 роки ''liait В1ДЫ1Ч5КО plSKê 3б1¿Í=vHH« Ч.ПCJâ КВСРЖ Д /TiC-l. i -'.

3 1367 poui к1дьк1сть ypaawaax дер^в дсслхджуванкл ccpiia ч?-Гешн! була чкзев а порХвнянн! а аспереднЫ та яьег/пша» релймн. ,Масоз1 спалзхи л'исрсйи прапададя на зерду декаду ч^рзня. !¿e-

uiTancjttcsKai ммбсстанцИ, яка энаходзтася на 7~p;rrcp¿: "кр-ЗД133С, эвертал» уаагу на те, ер s перюд Суде KiüKccri спад1з /мал.Г,'.

Динам1ка эакаорасэаняя од!ку ляегкаа чгргап з гв'яоку э нкеоумааам »-ч®ран1 шсжа.

аих дерев.

Зидглення абудякка аахвосазаняк.

На модяфхкеваному середозкгц 3C-ZE, ир тр;*ыаз а ccöi основе! комсоненти др1ндкаэйй гкетракт та каэе1н, з уражендх ткакш рссл«-ки 'уди зид1дён1" 150ляти úsktépíh. Наибгаьш легко ж13ш1 зЗудникё эахворювання межна акд^лити' is аоан! здерознх тканкн росдани.

СТЗбХДЬНё ВИД1Д5ЕЕЯ uöSXepiii б'у'ЛО При ЕЕКОрПСТЗЗНх исТОДУ по-CiSy ОТйрКЛ! BOESHOl pOBTêpTOÏ ТКаНПНИ Не 3Lâ3CTïiSrjI ХарЧС'ЗОГО CêpS-

дякаа. Haspian та 1ядаа=еьаяня соку не дагаш! бажаного результату. На ¡Х5сст;гакал агару коазнИ s '.~&-ezhzr черев 3G дк!в кудьюту-Еааня при 25°С. Рогьцр ксдок^й в аеробких умоззх досягав С, ¿"í, litó. При гсгирнс«-/ bKCÍBÍ на ТВ-рдё СгрёдоЕ 12Ц& -iL-рег С-В дн-1в форкувадяся оэтвг-чк! н&гокП патогену. ТоСто picr kczckíí:, hkí Сегпксредгйо г уракешк дерев, з 2-3 раэи дог^г.-

sisü:, Hix nbü дйзтсрних пере:iba:-:.

Кзевзicís у ведкки": kísusctí Сак~£р1й в ткавинагс гважаегьоя тгг1, кадк г&жру?« spasKía утвсрю-ггься вугыдай сухЦдьний ашгю-тей

Стаж;® p'ícx SaKiepíñ г1дм1ча5тася при гяачс-ккях pK 6,? -6,S. кьндакращз 6,CxlD® ms/кл £актер1й в р1дкаму

ВС-ГЕ C5P5Í3ES3Í Н0СГ,~а5 ч£Р=с 7-12 ДЕаВ KyVüTKSyBHSH» при 2Z°C.

Такам чйнзи, в тказив черетн!, урзкепо! ое1кои дгкгк1н Де31 КСЗРлП баKffipiÉ. ' ' • '

seic-essi гавстпвэст! 1гсдят:в бактер1к. - 3 83 ЕИд1я5Е:т sis-mis ¿•рамнегахгзкк ís-cre-piñ бу-до взято 22 стал: лгя вивчевял пзтэ-геншР: та 6íqxím14HJE властиБосхей.

Зарачекгя геггк1в черепн! проведши черев кореневу слдгему ха .грэвшй днопйв. Ефэхтввяе заражения сЦякйв будо дгкягкуто при s5üg~/bshhx в SacrepiajLBHiñ cycnessíí кореневсЛ скстемк черезк: у issi 2-4 жистлхз. Червь SC-35 ,де!е s'suasass ctxsbí cniiaoei хггт-щ:, рОДДКНй Б'ЕЕу'ДЗ ~а ГЯНУДП. иСробка Т-ОКСКЧНСВ р^дкксс ÍóZZLaS£r нйх ¿HCiKiE'Ta nsrcHiB черс-дн! г дйдткамн зшаиказ-псеурАННя kobéz жядок, гке карактерйе дан iHí'iKC'S5KiE рзсдин. Реакп.". стае зигзага черев 1S-72 гг чи ai едя обрзбкк гоякапаи у .вигдвд! аак-рстлаадП система та парезх1ыи .üktíe.

НайСхльш чухдкгики для всхаЕйвлепкя патсгекногг! йуяк сячрки Cürjmis sativas у éasi утворевня д!йсксго листка. Через 14-18 де!е сюда заражения росадя в тепличник уыовак рогзяьався спетещдй хдорог. Se через 3-4 де! гак! -д1дяккк zkctkíb пвчкназя в'якута та эаснхати.

6-ти доС'Оьа куаьтурадьйа р!дкна лпп Е4 гедзтяс»о> амзченн1 на-Схякя-гороху на ЭЭ-ЮОГ. паваядяе ix .етсж1сгь в ро?зеденн1 u¿, s кукуруза - "Б ро?ьедгнн1 i¡5. .-

Hexpisass екадоггсия /1 тор/ точка рэсту шршйЕ гсрокт гогдгтурадькш р!дяною fiascrspiií, . яетглею« -гкглжо?

дригяАчаана ■ 1х ркту яа 13-18«. На та д£ьд«-нях zztsszszrx

- а -

таких гарант в виявлено, го тсксинн викликэоть хрсмосоши. та хро-матидк! айершИ. Загадь ка 1х к!лак1сть схладаз S7,7±2,7EX. Сснсв-ку масу 'ix стзновлять к1дык та фрагмента, xjx-mcccuhi :а ./роматнд-hí мости, одяяочн! та парн! Фрагмента, в1дстасч1 хрсырсс*. kIcví юлацевия аберац1й стаиовило 20,Si3,c5». хромосомна.-: та хро-ма~:*лних мост!в - i3,3±2,72S, парких слгнсчаих ¿рал^нпэ -2»,Ч±3,465 та 2Э,3±3,662. Сг-рад не1ндеф1козаних aúepaцгй соосTepi-галыся в1дстаюч1 та паличковидн;. хроысссыи, эагальна Ix складала 11,46^2,555.6 контрол! в!джченг одяноча! a£epa¿Ul.

Таким чином вид!лен1 бактерП, эдатн! лллхом гнокулли! р роолини-1ндика~сри та с!янц1 черелк! зикликати гипоз: сп:коа! сгаштсми на листка;«, культуралька раднна маа токсячну та «г/таг-кну д1ю на рослини.

EloxiMlntil азадтизоот! вжнленнх 1эоллт1з. Saracépl 1 оп1к>* ЛИОТК1В череан! грамнагатквн!, аеробн, катадаао аогятнвн!, сксида-эо негативна не утвсрЕзэть 1ндсл с1рководенг>, «аютг лухну реакции на лакмусову сировотку, пентон1зуют1> та гзертзлть молоко, не роэ-р1джутоть желатину, утил1зувтъ г!пурат процент Г-д в ДКК - 48, молекулярна вага ДНК моде бути сц!нена в медах 5x10 пв аналогично фагу . ЕактерИ викориотовугть apaOisioay, ксилозу, глгкоау, галактозу, мальтозу, сахарозу, гд1дарин, маяозу, лактозу. Не вихсристс-аутотъ рамнозу, iHOBHTa, манна, серб ¡.та, развози, дульцата, целс-31оаи. •

Збудняк 0JH подi0ний до Xylella fastidiosa в каталазя!й, ок-скдаэн!й, не утворсоть 1ндол та с1ркоаодеяъ, утнл1задП ппураг/, у використанн1 зрабыози, ксдлози, глепози, гадактсэл, мальтсэн, манозк, цвДоОЮзи прцентаыл Г-ц пар в ДКК. ВщрХзнязтаСл рсзр1длен-няы желатини.

Встановлгйо, щр за сво!ми 5íoxímí4híd<gi оэнакаии йактерП 0.7-í мають схоласта' з представниками родина Fseudorcnaceae а каталаан1й та оксидаэн!й ókthbhoctí, в утворенн! íhsüjt/, викссястаян! apaúi-нози, глякоэи, галактозн, ксилози, сахароза, глицерину, манозк. Але в1др1анялксв у здатноот! рйзрхДНЕзати лелатпн, викорде г.? г н i iHGcHxy, малiту, лактози, сорб1ту, разноги . 5они такол слОл! до Erwinia вкаталазн1й, окоидазкхй актив нее т i, не утзсрюЕтз 1®;сл та о1рководень, аде збудник ОЛЧ не розрхднюе желакш. /табл. cJ.

- & -

Т&Зллия 3.

SopiBKcrsHa характе-ркттика морфолог!чних, ôieiaaoriSHîoc та 5ícxík:43ik влхотиьостеЁ патогенних иакт&р1к та гЗуднияь

СП : Г/ ЛИСТКЛЕ 4ép«3HÍ.

•—---- — ОКЕ г ÍXylelIs t F sí шжшь i Xsnt orrcnas

ЧС-pêEKl i í ast idiosa! syringae ¡ caTipestr is

Т^стп í (Cl ZT&-;(Weils ег. ыг> ¡al. ,1537) ! ÍBerg-ey, ¡13S4-

ItopKS KIITKKK з&зягка

; Рушьасть - +

!r-oa«ip кл!тани C,25"u.25K G,5-3,5 0,5-íx 0,4-1,0

! (шве) 1,5-4,0 cipi/eiei

КЗД1р kûzdhii cipi опадес- JS03T1

ESETEi

OapS. по rp£MV - - - -

&-'SKB5po6lî sepo&a -и-

!Катздааа + + +

1Окснда&а - - - -

¡Утв. хнггагу - - - -

С1рС-30ДЯ£) Г - - - +

Лаг-аг. слвсротка z л ;

Молоко:

аверненнн + +

пептон,! ?дп1я + -f +

Рогвхд.ж&латнзи « ■+ + +

Угшт. .rinyperv i Г-3 В ДНК + 48,6 + 51-53 53-70 6S,2-63,5

ВикозЕстаннг:

sDsôitioay. К К К К/- . j

1ксклоаи К К ■ К к/- !

j глвдозк К К •к к ;

iгзлактоок IÍ к . .К К 1

!рамоаи - .

¡мала тог:: К . rf К ;

i инозита к i

■сахаооги . К к - К i

; гл1цер1ва к к к к :

]ман1та ! j 1 к !

i салшлна ! I -

¡макса;: j К I к Í к ;

iтрегалоак ¡ к i • к i ] к ;

1лактоги ¡ ) i ¡

.ссоЗхта i - 1 К ! Í

'ра£'1ноэи 1 1 ! к , 2 !

дульцига ¡ j 1 i ~ i

.irvjeihs i i 1 i * i

излоЗХозв i 5 -- ! ** (

r¿pffiíitív-.. -KíiKEBicrb р&акаП; - eíhcithic» csaa'-í -,

"К" -утЕсреит каалсхв! "i" - утворэчпл лугхз.

3 аагальних д1п!дзх баюгер1й ÜJÍ4 агяалаа! aíiphí кислоти, до MicïRTb ais 14 до 13 aKMis а^глвшо а дакзд"/. CcHcsHiatii дхршгми кислотами ллшшнин д1д1д1в патогена s огадд^ценоаа, гбгд-од^дйно-за. гектадекадова. На дол» цих кислот припадаа 01Д1Дэ ¿5S 31Д аа-rajaaoi kíjükoctí ïx в складl л1гЛд!а. Е спектр! лдретх кислот дг-р«аа*аитъ sóHaoíweHl, 1:< сума с-дидаа 62,GX. !»1норни*и д;гоа;ыл кислотами яздлятъсл C15:G,C17:G,C17:1,С13:0, З-снситс-трад^г^ксза кислота та на1дэнтиЯкованз нахи /X/ кислота, д~по им: от

тетрадеканоао! кислота /тайл.*/.

Гайлядя 4.

2apacK¡:ciaiffií¿ склад kütkehhx д1п!Д1э СакгерГа оп1ку дастк!в черешн! та Xyleila fastidiosa

1 * склад ¿arasbaoi- t Ir. í

i KtSbKOCTl Ж.К. 555ЧсНЗл ДЛЯ *

SíipHÍ —ïfiHzlXcHis: STSÍIÍS ;

КЛСЛОТЙ С?3.э ¿astiodiosa tâSûiuluSok '

Сл. к. ) qepeaai слааи (Wèils etiiWéiis ,13o*"} ?

al. „1387) ! . .

; S:0 - 2,1 i 0,S2-K>,35

! 10:0 - 1Д 1,22-^0,07 ;

¡ECK-10;G - 0,8 1,36+0,23 '

i G0H-12:Q - 0,2 ¡ 0,ô3rû,c3 •

!U:0 -1,5 - !

asTHiao 15:0 0,5 : -! . . гя i ! Ü,<-»TU,Í.Li I

115:0 сл. 5,2 t "Г _г— . -i ■ j < ;

л 'SOK-U-.O _ 2,5 - t >

Sä* 5 Wi с U.,3 1 ne t* t . г* л л i j to, > -s1"*., л. a

¿o:u 25,4 ! 30,K*2,12

12C-17:G - ¡ 3,33^-0, Si I

tBHTÍÍÍSQ l7;G - 5,5 ! 3,52+0,72 j

17:1 2,6 - i ~ '

17: С ils i 11,32*2,23 !

13:2 5.2 í 3,Bs+o,a¿ i

13:* 34,3 2,0 I UTLÍfOi i

1Э:0 1,3 - I i t _ <

13:0 1,7 - ( i i '

не зазкачshí 0,3 0,7 i . . 0,75^,13 f

-rto- X ~ ЛШрйЗ КИПДО^а; -СД. а» « гГД 3&1Дg£ariylfuЛюя• jx ЮД23ГИ; - KiTOgïa Se БННЕЕёЗа.

- it -

Хлкгаа --osaCM, ча ocucai пгтпзнягьно! '..=Côicr-:-rs; .тж! ~,íoximí-í-злх is^TszozTik a друпша лдалаи .$1т<;яз7СГ*йл.мк TS .ю сум i tó-aax ознал аеуддкча сзгк/ дас?к1з чврззз'. сг.д эггачсдя дгз .чу! lela rsstiiiîsa пгадстамвма редана :<v¡l*la so

=ияа agy-ya» э ут-а^ша.

=¿>~ípí¿ lyxz a;t?aieH¿ sa гснжвс <ф;за» пзгднхэ.

д»'стэк;з, та аерхгг&КйЛ ткзлкк уралнгд; сссдж».

2;гр1дздьн* заачгнях uaa -де г.д'^ру э;зал13. сгд51дднс та а э^л;.': 2уди .--'лсут:;; з мсщдл/., з-тгетуичих

гзяах pocsaia« ча тдккж ззазадсся кетла гнач-

Î3 даа::», дэ драт&у scaaisí/. сздзтздв. Û-.-Â дерид припадав -л ^руту пздижгу та rreprry пслсз;дг/ кг!тдл. ГТрггед-зн! середа.;

даа! э >5 здаззя&э-лз&лзаасос рсслхк 2D гр1о;з косного зсазку.

ГаДдкпя 2.

Свгоаза кйе»зтрз21я Saswçiâ сзгю/ яэстккг • череда! сорту -ране/л /1237 д./

i ЧИСДЭ/Mi- i

i сааь.

Х1дь:ч1ст2 урагсе-НЖ СУДИЯ ' Д7/.

дьгесгз судии 3 —соками /~/

J

Ласт Саг :з ¡ "егепск • Ллст;

2, i G Ü u, 4> 0

15/Ci 1.1 0,3 0.3 0,3 0,4

5/G5 2.S 1,0 3,0 2,3 1Д

5/С6 17.? 6.7 2.2 13,3! 1-1,2

6/G7 17.5 3,3 1.5 13.3| 11,1

IS/CS 7,j; 4,3! D.c 14,51

SiSpasi зрагка з pióssí строка /а лилия до жуат-

îH/' зг о1ст2да зиугыж гкудчень г8удвяка. На apisss Суди видлых тиака д1дднни акоркоа1дд1 ткдзинн.

Опечатку, жйтдни Зактерхй задазнгазть .чюдодг нед-лгеренгийога-н1 кддтгнп. йзенгдьн! стстаа' ааегавяг Сруток, га китиня зон ди-¿йрендтгевкл - 61зя зрсяамСдд, маййутнього ийятрадьного цгд!ндра росдигя зне íHáísrjsaal "5ажгйВ1яаи.-

На шперечних эр!г~х зеадгрез'янгддх пагсШа черешнх ypaseEi щЦ.гана дакаг:1зувтзс2 заща&но до -alтан кам51адьно1 эони /«ад.З/.

'•îêpeasi.BoBepeœKK эрхэ /. К-каь^хй. ыалахгь - 400 ш. /А^-хнора,/Б/-мороза тканеас.

«.-U-WKJCX"- гранулярного матёрхалу, що . ааловьлль рослзшнх клххншх, гагёжкта Els vary уражекж. ШлкззерЕкггжг матсрХал 2 окрешж рос-лиекнх кдхткаах акааус ка по<гаткаву -gasy poorv 5а.ч?ер1£.

Методами хы>^о&г№ресц«ш111 вдалосн ютзеовкге причетнхсть зидАлеаих бгктс-plí- до фордававвя пробок в сравхлшк вувгах. га П-зерхоофокших кгхтаз, гадовненюс |х Шомасос в керистеинвк -вешан та г зонах даферёпййаьгсв исвднвх вегеглочих oprssla.

Мэтсдаьш сзхтловоХ кИфооксдП доказано, ао кошентрахия кс-xorííí ааасогену в розднавах вкааквах у bscíhhík зерход не завяда

cy!ip'j'¿gflmyctbcii ? ' sîbsvhkhm scjbhíffiíix qj2¿e~üí4í£ oülkv деоткхх..

SaasMoglH Сакгеохй г прогсгигдток росакас-! кгхтикг» •

Початков i еаапи бгияерхшоно! хяфгкцП »ивчали на молодих ко-píaiSDE чересз! весхгаьггс приросту, до спхввадое с- нерходом активного вро5уяя«яня брукьок". йайб!ав в1кава азхказька чаотина меркс-темк коревг, де ааяднайио йооьреяжвн! tuirasajsHi wsítíjhk, покрое« tí. ix контакт s кйввсшпзнш овредовийеи.

На удырагояких spisa? sieï аоки kopíhoíb •". 'erfexyesiböH 'bssí-mosxtk (îakïrpji: г клХткеямк корблево! йёркстеш' • ïïousïkqsîk osai 1нойкх:хиног^ яроцесу /кдь.аилЛг, ctdííkíí/

••• л

' - ~

*

£ '

-- ; ' ''.и»«*'-».

7г\

л

•ч

-I "/ -у

£ ' 5

мол.4. ПрСЗИКН&НпЯ СЛДйЗИмЗС'! Су"0С73КЦХ1 балГчрХЙ ОЛЧ Через ЗруЙНСЕЗН! ДХЛДНКЗ! КД1ТИНН01 СТХНКИ КСрбЕЯ.

Адссрба1я бзстерхи- на асверхя1 ксренево! с не теми супрсвсэтсу'-зтасл эы:ясг> едектрояна! тлькост! д1лянки кдгтикно! стхнки. Через так! зруйвозааг дХллнгса проходять структури у виглядх тлях в чи кдуб.чХв, як! доз'яаанх а алссрСованими ядхтянами Сактерхй.

Передбачааться, во яанцвговиана субетзашя Сактар1й,лка проникай э утворе-нх розризи, в геномом патогена,або модллзо його'час-тязоэ. ,

г^о'/ДЬТаТЗ 1ЬГ>гНО>дГуОрёСцс,йТНиГи ЭНЗДХЗу П1ДХ36рДлу1иТЬ хену-

ВаННЯ СаКТерХяЛЬНС! ЫаС'Л "ЭС5рёДИ31 рОСДКНЕОХ КЛ1ПШХ.

Гнфегадйнкй ср-оцес супрсзоджуоться руинуЕанням ядра. Ендоп-лагматичнзш ретякудш $рагментугться за тонях нитгавядга струкг/-ри. Яоблпзу ядерно! мембрана га а самому ядр! утворпстъся елект-, ронно-ггрезер'х. овадьн! дорсашини.' Електронно-прозорх порожнина вхд-носно'однгкового розмхру, • магть мембрани. .Зони В1дмежуються вхд едектронйо-щхлаяого зруйновааога протопласту. електронко-проворою аонсаз /мад. 5,1/." Обмелев! м&мбраасш електронно-прозор! овальн! ут-зоренвя- набуваота втг/трХшьо! елеятронно! аальлост1.

ЗактерП зиявдез1 в лдр! уражеко! щЦтжш.Бони рогмхщуютъея з ядерному матриксг,обмеиенога вхд еухроматику ядра електрокво-протерев зоной.З диутчя втадках так! утвореяня роатазован! б!дя ядерпд.

Мал.Б. Схема руйнувакня. протопласта pooîkheoï клхтшш б

в ревультат! багете pi альног iKieraUî. I.Початкова фаьа ру1шування; П.СЕрагм-ект&'Ля протопласта на гзнцргк та ийфоф16ршш; Ш.Утаорення гр :лулярно! цитоплаа-'ii:i;VI.Дбград5д1я ioiítkhhík ctíhok.

Hacryx-nw р/ЛнуаалаЛ« протопласту рослиг.по: лл1т;:нн s -ipar-мгзтуваи?л <:-гс na дакает» тг дяссадзаш ix на кактсчш mi-xcoi'-рилм э люмя r.cs'.issiii балТгр;зльн1 кд-.?'лкя.

3 ллелгрся»:: -дддъакх. данютах ззр^гсгреэана лод1Д патоген:*;, ôvcpwosasi oiÇrvii SsKî*pi.a»«i ¡ai::2H y as» гргдкьок-

д1~ш?.:.1гу .-.poo-pci урал*но1 кл!тннк. Неоднор1дна елек-ропка плд-Я1СТ5 Сактергс^ада кд17гм зкагуе яз ргану фазу :х розвитгс/ /иаа.5,:;/.

KiHiirrcs зруйаузакяя лрзгсддзсту ро:„;:кяоï Aairsma та уёсгэга д:.-ес£ дагсг*з:а мслнз аьа^ати р-;йдр15н^н:-:я нога ка «1дкд-ддсдерсн: гранул;:. 2 делглк »кладках гранула кскденсувтгся, утас-pzari са-:ер1дя1 "иосгп"м:.л окрч-лМ! Сакт*р1адьнял1 таатллоьи. 3 щи ¿aal у '2Д2гсст1 5алтер:й фср^/етаса cpraHiaGaami наду-хйран-йи>: комплекс. Деяк: за- мдагь таких ггворекъ /мал. 3, IV/.

Tsîc34 чдзсм, 5сриугання патогена з росдкнних •спгжах, tîcho поэ'лэан! з пронесами деградацП ï:< протопласт/. Sopmîî кл1тнн патогену заделать als Micia !х лонзл1аа^11 а кз1тин1-хаэя1Ш. Еияе-Лсно зв'аэск вадклхт-.ишта: структур бактерхй а фрагментам» эруйко-. зансга протопласту pocjcaaei кдптлян.

Ультраструкгура кд!тин патоген-/. Зфорисван1 вахтер! ï - грам-н«гатнза1,нсру>:ом1, . неспорса!, маать акгдяд коротких заскруглах а oflox cTopia палзкск 0,3-0,4 к 0,3-1,3 тал. Поаерхня Сактергадьккх кл1г.а складчата, морцккиста. Гака поверхлл характерна для kxîtsïh зр!лих культур.Кд1ткни мсдодих культур макгь меня хвнлясту от!нку.

Длл кд1тян молодпх культур in vitro та in vivo характерна наязнхсть зелико! ел-ктронно-прогоро! зона з середда!, та грану-длрнны мат&р15дсы протопласт/. Едектронно-йрозора зона а середин! CsKT-piû каллз coCcs де-г/эелй нукдесйд, яредетаал&зий тонкий; нит-каии ДНК /мал. о/.

3 10-та soûoaiA Кудьту-pi' опостер1га5тъся ущльненкя дкфузно-га нукдесхда /тгы ¿л/. Длд них,- характерна складчатость позерхнегкх культур та npoaopv перкплагматичн! s они. Ддз клиин молодик

культур ¿г» vitro характерна наязнгсть гранудярнкх верияяазматичвих гон.

3 кл1тик&х -.лолодих культур ш&атяа цитоплагматичка мембрана. 3 дгльк1доыу зона маокуеться протопластом Сактерхй. Kpiii рибосом на api s ах noaiïsi едсктронпо-адльк! дод1гл1г£>г"лдн1 гранудк /мад.З,II/.

Мал.6. Уэагалвнека схема збудника оШку листк1в череЕн!. а - I - II - схеми будовк шяш молодих культур;

III - IV -- б удава клики старик культур; б - будова оболонои кл1тшших форм в зв'яку.г умовамк

1х проживания; .... 1 - аовтаня мембрана; 2 - пеат1догл1паиовий Е-иар; Ь - ыг/тр!шня мембрана контактуе г ни:- .лзлавмш та вкут-piEHiMK структурами кл1тини; v - електронко-прозор1' гони перашизаматичного простору.

3 хз1?хнэд ашкадьких деркстм уралмяих poojua каин з;шйл«нс яркутнхсга р!гних форм эбудаика /мал.3,1-7/. скрсш ае1гмня иаать соигфхдьн! аиросткя. Сзоза аугьшо частинсп всни дсг'¿гта. а ■адекгрснно-21дь®м изгрихсси, який оржигав до зознгзаао* «дедяш íaKTspií .друтий - Öizba гирский, аиано рсзтавоэании у акутриззъ-о.чд1тиянсму простор!. Дистадгн! к1нщзки вхдрсоткхз поа'дзустгся з граяудярял* мат?р1адом, лакизгаыи, нктьоаидкими формами эаглтаз протопласту кз1тзпи. За дспомсгсс aiipcctsuB утзсршгьсд

зкуйчсннл 'актер i ir э кл!тлн1-хзгя1н1.

У зд*р*э'лк1-^я рссдилгшх тканинах аростав к1дък1сть кд1т«н ocaiíiirbH:tx утзср~къ. Кд1тини акдсджакх, вакусл1эсзан1.

Пе п г i д сг л 1 каь о s ;тл R-sap дс£р& дсмгтялй з кд iтиках мсдсдих да-дд-зхй :д vive, ir» vitro ala йрактичао ке з1др!йн.-.стъск.

Taws« тинсм, m vitro та In vivo эилвдгн! 4ор*и кдидн даго-геку, як1 характ&р;йув» ы!сдэ энахедягнвл xa bik ¡cozohi'I. Показано рсэзатх-с КД17ЛННЙЛ ферм з ентогенез! kotchíÍ.

3 я С H О В К И

1. £стаксвл*ва ет1олог1л эахвораванни ойку лясгк1а череян! /CJî/'.ncisposa йдго Caxtspiajasa. Симптома гахверювакая 0Л5 з1др!г-завггед в!д в!дсзлос гахзорьзань на• зйсточкозюс .

2. Зйудвяк захзоргвання яа адреан! в1дноситася до нового рог/ Xyliela, до зегановдазо за основ! пср1знлдьного гквчеккл. морцшо-Пчних, 3ioxiMi'íKnx ta фгзЮлогг-ших ознак.

3. r-сгзкт-к cairrrcwia яа дерэах та раепсЕССдженна aaxzcpxasH-нд а прсмисдсзиx насаджв.-злх череда! tíohd пез'язано а атмсоф-=рнп-да спадами. Залворгзакнл дрогр=суе п1сдл рясних jziraix дое!в. Де даз гмогу ирогнозузати сг-алахи ураженая з perxoai.

4,. гсгрсвдгно евредзааза ддз зэдШяая зСудника хгеробк. встзвоеден1 особдизсст! подготовка рсс-пякого мат&р!алу та уыовп ддд задхдгння 1войлт1Е датогега.

ö.EoiBsoBZrHi з!рудентн1 здастивост! зидзленгк 1зсдят!з бз»-Т£р1й. ¡нддкаторяиыа реедзнэлй для визяаченкк датогенност! s orip-кл у фаз! дермузагнг дгйезик диотк!з та езджанщ чередн!, як! вк-реден! а тзодечеях утюга?..

5. Штаыд îaKrepiîi утзориють ф1тотскс<РШ1 речов!Ши.

7. Вперде аотановдеко мутзгевну та тс>:сш1ь бзк-repiiî на кд1-

- • .кк зони рослив.

íúíciwü; лс-кал1с2д1Л патогеда £ ткагсзак oifvfsc'i росганк £ посьхдц! куга: ксклеьгк, флс^л-. та мерг.::1еккг ггш'. корекгв, ^stceil •та брук^ок.

3. Бакте-pi'i 0.75 е внутрi¡lkiс-к:iтикк¿м: иод-зПЁ патогена тюко яог'ггако г ьа&гэсадо дегрздоваасгс протоп-:;а.:та уражыгоЗ иítkek.

1с. sctóeollxeeo ССОблКВЗСТ! ЛрОКККЕеКЕК ibkiípii". e pocjkeey

rcziTiffiy, 3K3Ü6HD oühobhí фаэк де-градахц! протекаете.

11. Moppoioriß КЛ1ТИЕ uóKTcpiK EáíOJCtTi OTaSÍK pOSBKTiv."

рослкнкох клише:.

СПпСС'К POSIT, иПУЕй!K03AKKX ПО ТЕШ

1. ^евчекко С.Я. . Садовский Ю.П. Ийркулндй» фитодатогбнкьй: ркккетссеподобЕых бактерий в агроценоге //Tee.Feen.кон£."Féskc-Еальков использование, охрана, воспроизводство биологических ресурсов к экологическое воспитание." (27-Е9 сентября 1388 г.,Зало-мтаг).--Запорожье. 1SSS.- С. 185.

Е. Пйьченко С.И., Садовский E.H., ПанчбЕКО Л.Я. Токсическое к МУТаГ&ККОгг ДёНСТЬКс ПРОДУКТОВ КИЗНсгДЕ'ЯТёДЬНОСТК р2лл&ТС2ё:10Д0баНл, бактерии //Дктодогкя и геветика. -13S8.-22, К4.-С.17-22.

3. Садовский ЕЛ., Шевченлс С.К. Здектроето-шяфсхжапЕЧ&ское изучение м&ркстематическис тканей плодовых деревьев, пораженных рикетсиеаодобными баетерияш1//Иетолсгиг. к генетика.-19SS.-22, SE.-C.S-B. •

4.. Садовский Ю.И.. Еевченко С.Е. Ультраструктурные 'изменения протопласта растительных, клеток, пндгаьтрсаанЕнх рпккетспеводобиы-lís: бактсрзаьм //VII сьеггд Укр. шкробизд. о- ва (Черковщг, . сентябрь, 19ВЭ): Тег.дакд.-Черновцы, 19S9.-С.30-31.

5. шевченко С.'Л.. Садовский P.S. Ожог лз^тьев черешни.- Там же.-С.54-Зэ.

6. Шевченко. С.«:., Сэдоьокий Е.П., Дятлов З.К. Токсины риккет-сиеподобных SäriTfcpJKi мухагенвый фактор внешней среды//Всеыжа. науч. конф."Онгогеяетика вксапк растений"(17-18 декабря 183» г-.Кшш-кев):Тез.докл.-Киаинев, 1339.-0.352-353.

7. Садовский -U.U., -Шевченко С.К.Растения - реаврваторы рик-кетсиельдобних бактерий// Защита растений.-1586.-НУ. С. 16-20.

- ta -

a. Сглсзооги S.u., Зс-вченко С.Л. Егаиыодейстнне риккетсиепо-добных бактерия : клетками 'корневой иаркстемы а начальной фазе феяуиозного лр-с-тсса//Цлтолсг;и в генетика. - 13S3. -24, С.2-5.

3. £ёэченда С.»t., Садовский D.П. Выявление ряккетоулг.сдсокыл бактерий а тканях йорал&няых растении метелей иммунофяуоресцен-да» // Материала жаф. (ЛЬзоа, сентябрь, 1S90). - Львов, 1Э30.-ЧЛI.-' С.132-133.

10. Гзсггяк ".'Л., Зевченхо С.«., Садовский 33.П. Изучение аез-Судггте^л слога дяолеа черешня// МШфебиол. ¿(урн. -1350. -52, !Î2.~

U.Tu-гТ.

11. ■CqSo.Bcretó Ö.3., Левченко С.И. Выявление рикквтеиелодобныл бактерий в растительных тканях методаун световой микроско-ДНХ//С. -л.. Сл0Дст;й. -С. 1£3-125.

12. Пзркй /1.5. .Сздсзсюи Й.И. ,2свченко С.Я. Млечнык блеск абрикоса и персика//Садзасдсгзо- и- виноградарство.-19Э1. -42. -С. 14-17.

13. Саазасюш S.U., Зевченко С. Я. Зле термине- иикрос ко гпгсе око е изучение а:-из;чений а тканях растений, инфицированных риккетеяепо-дс'якыи бактеркяла // Цитология и геяет.ка. ГЭ91. -25,КЗ.-С.2-7.