Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Этиологическая диагностика послетравматической костно-гнойной инфекции и экспериментальная разработка специфических иммунотерапевтических препаратов при нагноениях, обусловленных бактериями рода Proteus

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Этиологическая диагностика послетравматической костно-гнойной инфекции и экспериментальная разработка специфических иммунотерапевтических препаратов при нагноениях, обусловленных бактериями рода Proteus"

КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОПЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім.Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЮТКО ОЛЬГА БОРИСІВНА

УДК 616.71-001-002.3:615.37:616-002.7.001.6

ЕТІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОЇ КІСТКОВО-ГНІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОЗРОБКА СПЕЦИФІЧНИХ ІМУНОТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРИ НАГНОЄННЯХ, ОБУМОВЛЕНИХ БАКТЕРІЯМИ РОДУ PROTEUS

03.00.07 - Мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1997

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник Бідненко Світлана Іванівна .

Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії, головний науковий співробітник

Науковий консультант доктор медичних наук, професор Гайко Георгій Васильович Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії, директор інституту Офіційні опоненти: ■

доктор медичних наук, професор Руденко Ада Вікторівна,

Київський науково-дослідний інститут нефрології та урології, керівник лабораторії

кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Поліщук Олена Іванівна,

Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб

ш.Л.В.Громашсвського,

старший науковий співробітник •

Провідна установа

Медична академія післядишюмної освіти МОЗ України (м.Київ)

Захист відбудеться “ 26 ” листопада 1997р. о_______годині на засіданні

спеціалізованої Вченої Ради Д-50.22.02. при Київському науково-дослідному інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського,

(252038, м.Київ, узвіз Протасів Яр, 4). .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського науково-дослідного інститута епідеміології' та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашсвського,

(252038, м.Київ, узвіз Протасів Яр, 4).

Автореферат розісланий “ Ш ” жовтня 1997р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради кандидат медичних наук

Л.С.Красюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Ускладнення травм гнійним процесом є одною з актуальних проблем сучасної травматології та ортопедії. При відкритих переломах кінцівок гнійні ускладнення реєструються у 2,4-31,0%, а при тяжких травмах - у 25,0-50,0% хворих (Чайка Н.А. та ін., 1980; Шапошников Ю.Г., 1991; Попов В.А., Третяк

О.Д., 1996; Каплан А.В. та ін., 1995). В 12,0-61,0% такі нагноєння приводять до розвитку остемієліту (Житницький Р.Е. та ін., 1988; Шумада І.В., 1985).

Умови виникнення й розвитку гнійного запалення травмованих тканин 5агатоіранні, ряд аспектів залишаються нез’ясованими. Одним з них є всебічна характеристика мікробного етіологічного фактора нагноєння. Більшість дослідників при визначенні етіології нагноєння обмежуються вивченням видової і кількісної характеристики мікрофлори виділень з рани та біологічних властивостей виділених мікроорганізмів. Але приналежність збудників тагноєнпя до умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ) вимагає застосування тевних діагностичних критеріїв. Відомо, що використання їх при кишкових і урологічних інфекціях підвищує об’сктивнясть етіологічного діагнозу (Андреева

З.М., 1983; Ансоліс Л.Є. та ін., 1995; Бідпенко С.І., 1985; Горев Б.С., 1980). В равматології та ортопедії відпрацюванню критеріїв етіологічної діагностики ■нійних ускладнень не надавали належного значення, віддаючи перевагу 1-2, і :аме кількісним, показникам мікрофлори (Королкж А.М. та ін., 1989; Кузін УІ.І.,'Костюченок Б.М., 1990). ’

Найбільш об’єкпівні критерії можуть бути сформульовані на основі іивчення особливостей взаємодії в системі мікроб-хазяїн, які відбивають революційно сформовані стосунки між макро- і мікроорганізмом, зокрема іинаміки та складу мікрофлори при ускладненнях травм різної давності, юзвитку специфічної імунної відповіді організма хворого на антигени збудника, іиникнення спільних антигенних субстанцій у збудника та хворого.

Відомо, що використання серологічних методів, які ще недавно вважались ;опоміжними, дозволяє отримувати не менш доказове обгрунтування для іагнозу ніж виділення можливого збудника (Пегровська М. та ін., 1991; На\'1еу, 986). Між тим, при діагностиці кістково-гнійної інфекції такі дослідження :оодинокі.

Залишаються також нез’ясованими закономірності зміни мікрофлори і оль різних видів мікроорганізмів при травмах різної давності.

Відсутня повна характеристика серологічних показників до різних будників при гнійних ускладненнях травм різної давності. Не визначено собливостей взаємозалежності цих показників для різних видів мікроорганізмів а характера перебігу інфекційного процесу.

Одним з показників інтимних взаємовідносин мікро- і макроорганізму є наявність гетероантигенів у бактерій, не властивих по таксономії даному виду, але ідентичних груповим ізоангагенам еритроцитів та інших тканин організму за системою АБО. Наявність таких гетероантигенів у грамнегативних УПМ та вплив антигенної спільності збудника і хворого на характер перебігу інфекційного процесу майже не вивчали. •

Володіння вищезазначеними данними може бути корисним не тільки для встановлення об'єктивного діагнозу післятравматичного нагноєння, але й для відпрацювання лабораторних критеріїв прогнозування клінічного перебігу гнійного ускладення у хворих з порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА).

У комплексному лікуванні гострих та хронічних форм гнійно-запальних захворювань, викликаних УПМ, важливе місце займають антигенні і імунні препарати. Відомі численні розробки імунопрепаратів стафілококової, синьогнійної, ешеріхіозної спрямованості, менше розроблені антилротейні

• препарати. Між тим, найчастіше з ентеробакгерій серед -збудників гнійно-запальних захворювань виділяють саме бактерії роду Proteus (Єфремова В.Н. та ін., 1992; Фредерік А.Мсрфі, 1990).

Більшість фахівців розробляють протейні імунопрепарати на основі 0-антигенів, хоча окремі дослідники переконливо доводили патогенетичну важливість Н-антигенного компоненту рухливих патогенних бактерій та доцільність його включення в вакцинні препарати (Геккер В.Д., Ссргеєва Н.С., 1973; Holder, 1986; Schranck, 1976). Важливість Н-антигенів протеїв, їх роль в патогенезі протейної інфекції та формуванні специфічної імунної відповіді, практичне використання в серологічній діагностиці, з розробкою технології виготовлення полівалентного НО-антигснного еріггроцитарного двагаосгакуму для реакції пасивної гемаглютинації вперше подані в серії праць Бідненко С.І та співавторів (1978, 1981, 1985).

Мета і задачі дослідження

Мета представленої роботи: обгрунтувати і запропонувати комплексні мікробіологічно-серологічні критерії об’єктивізації етіологічного діагнозу і характера перебігу післятравматичної кістково-гнійної інфекції та розробити в експерименті специфічні імуногерапевтичні препарати при нагноєннях, обумовлених бактеріями роду Proteus для підвищення ефективності консервативних методів лікувати. Для досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання:

1. Охарактеризувати мікрофлору виділень з pan у хворих з післятравматичними кістково-гнійними ускладненнями різної давності і виявити закономірності її зміни під час перебігу інфекційного процесу.

з

2. Вивчити у хворих з післятравматичними кістково-гнійними ускладненнями різної давності наявність, рівень та динаміку специфічної імунної відповіді до виділених мікроорганізмів різних видів і визначити її інформативну цінність для встановлення етіологічного діагнозу.

3. Вивчити гетерогенність хворих на шелятравматичний остеомієліт і ібудшікіп нагноєння по наявності та відповідності спільних антигенних іетермінант зі специфічністю ірупових антигенів еритроцитів за системою АБО га виявити їх можливий вплив на перебіг нагноєння.

4. Експериментально визначити імуногенні і протективні властивості іротейного полівалентного антигену, розробити оппшалышй спосіб отримати шсокоактивного препарату антипротейної плазми для імунотерапії кістково-пійної інфекції протейної етіології.

Наукова повпзиа одержаних результатів

На основі аііаліза даних мікробіологічній досліджень, виконаних іабораторією мікробіології' і хіміотерапії, вперше виявлено певні закономірності міни видового складу мікрофлори виділень в залежності від давності травми та становлено взаємозв'язок між характером перебігу післятравматичних нагноєнь видовим складом мікрофлори виділень.

На основі проведених вперше комплексних серологічних досліджень становлено високу інформативну цінність серологічних тестів і доведено іезалежність рівня специфічних антибактеріальних антитіл від тривалості :агноєнь. '

Виявлено у збудників кістково-гнійної інфекції гетероантигени, ідентичні руповим ізоантигенам еритроцитів хворих (за системою АБО). Встановлено заємозв'язок між характером перебігу післятравматичного остеомієліту та ідповідністю цих гетероантигенів і ізоантигенів еритроцитів хворого.

Взято участь в розробці мікробіологічно-ссрологічшіх критеріїв рогнозуваїгая імовірності хронізації та реиидивування ніслятравматичної істково-гнійної інфекції для визначення групи ризику серед хворих.

Експериментально встановлено високу імуногенність та протективність ротейного полівалентного антигену з визначенням оптимальної схеми іунізації та більш ефективного застосування його з інгібітором протеолізу -/кдинатом амбену.

Розроблено разом з співробітниками КНДІ гематології та переливання зові новий простий спосіб виготовлення препарату антипротейної плазми ісокої активності.

Теоретичне значення одержаних результатів

Отримані результати доповнюють існуючі теоретичні положення щодс встановлення об'єктивного етіологічного діагноза післягравматичних піійігю ускладнень ОРА, а також сучасні знання про наявність гетероантигенів з специфічністю антигенів тканин людини (у межах системи АБО) умовне патогенних бактерій та вплив їх відповідності у збудника і хворого на характер перебігу гнійно-запального процеса.

Експериментально розроблено нові засоби специфічної імунотерапіі протейної інфекції та обгрунтовано оптимальні способи їх застосування прк кістково-гнійній інфекції.

Практичне значення одержаних результатів

Розроблені та обгрунтовані мікробіологічно-серологічні критерії встановлення етіології нагноєнь при травмах різної давності та можшівогс прогнозування імовірності хронізації і рецидивування кістково-гнійної інфекції у кожного конкретного хворого. Це дозволить підвищити об'єктивність і своєчасність етіологічної діагностики гнійних ускладнень травм ОРА різної давності і, таким чином, забезпечити ефективність лікувальних заходів, в першу чергу, адекватність антибактеріальної терапії.

Розроблений спосіб отримання високоспецифічного препарату антипротейної плазми дозволяє в комплексі з іншими консервативними засобами підвищити ефективність лікування важких ускладнень протейної етіології. ■

Запропонований препарат використовувався у клініці кістково-гнійної хірургії УкрНДІ травматології та ортопедії, Українському опіковому центрі.

Комплекс мікробіологічно-серологічних досліджень з розробленими критеріями, за матеріалами дисертації, викоритовувався в повсякденній практиці вищезазначеної клініки Українського НДІ травматології та ортопедії і подібному відцілешті лікарні № 15 Подільського району м. Києва, а також при етіологічній діагностиці гематогенного остеомієліту та артритів нез'ясованої етіології у дітей раннього віку для визначення оптимальної тактики хіміотерапії в Українській спеціалізованій дитячій лікарні “Охматдит”.

Основні наукові положення впроваджені в учбовий процес на курсі післядипломної підготовки клінічних ординаторів і інтернів на базі Українського НДІ травматолога та ортопедії.

Особистий внесок здобувача

Експериментальна частина по визначенню імуногеїших і протекгивгшх властивостей протейного полівалентного імуногену та антипротейної плазми.

1137 серологічних досліджень по виявленню рівня антибактеріальних антитіл за допомогою тестів: реакції аглютинації з аутокультурою, реакції пасивної гемаглютинації з видоспецнфічним еритроцитарним діашостикумом Б.аигеш та визначення коїщентрації антистрептолізину-О в сироватках 292 хворих на післятравматичний остеомієліт. Скринінг 675 сироваток одноразових нсімунних донорів. Дослідження по виявленню гстероантигенів у 256 культур Б.аигеш та грамнегатившіх бактерій, подібних еритроцитарним груповим антигенам хворих. Статистична обробка всіх отриманих в ході роботи результатів.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації були викладеш на:

- науковій конференції молодих вчених Українського НДІ травматології та ортопедії (м.Київ, 1990);

- Республіканськії! науково-практичній конференції “Профілактика ускладнень при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату” (м.Донецьк, 1991);

- XX науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Актуальні питання медицини” (м.Харків, 1992);

- Київській міській науково-практичній конференції травматологів-ортопедів “Теоретичні та клінічні аспекти кістково-гнійної інфекції” (м.Київ, 1992);

- науково-практичній конференції “Оптимальні засоби і методи імунокорегуючої, протизапальної і протимікробної терапії” (м.Харків, 1993);

- науково-практичній конференції “Роль центрів кістково-гнійної хірургії в діагностиці, профілактиці та лікуванні хворих на остеомієліт в Україні” (м.Київ-Житомир, 1996).

Публікації

За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць (14 у співавторстві), в ому числі 5 - в наукових журналах, 1 нововведення - у відповідному ■Реєстрі...”, 7 - тези доповідей, 1 - авторське свідоцтво, 1 - патент.

Положенім, які виносяться па захист

Об’єктивізація етіологічного діагнозу нагноєнь травм різної давності за [опомогою комплексного мікробіологічно-серологічного обстеження хворих з іістково-гнійною інфекцією.

Визначення наявності гетероантигенів у головних збудників кісгково-нійної інфекції і можшвості впливу їх відповідності на перебіг інфекційного :роцесу.

Мікробіологічно-серологічні критерії визначення груп ризику на ронізацію та рецидивування кістково-гнійної інфекції.

Експериментальна характеристика імуногенносгі і протективност протейного полівалентного імуногену при кістково-гнійній інфекції.

Новий спосіб отримання антипротейної плазми для імунотерапії кістково гнійної інфекції одноіменної етіології.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація складається із вступу, 2 розділів огляду літератури, 4 розділі] власних досліджень, розділу “Аналіз і узагальнення результатів досліджень” висновків, списку використаних джерел. Останній містить 2.20 джерел: літератури країн СНД та 59 - іноземної. Обсяг дисертації становить сторінок машинописного тексту. Робота ілюстрована 2.6 таблицями, (0 рисунками.

Приносимо щиру подяку керівнику клініки кістково-гнійної хірургії д.м.н Грицаю М.П. та її співробітникам за допомогу при виконанні роботи.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під час роботи обстежено 352 хворих : ніслятравматичними гнійними ускладненнями переломів кінцівок різної давності, госпіталізованих у клініку кістково-гнійної хірургії Українського НД] травматології та ортопедії. Всі дослідження проведено в лабораторії мікробіології та хіміотерапії інституту. Матеріалом для мікробіологічних досліджень служили 976 зразків виділень з ран, вмісту нориць, абсцесів, гематом, шматочки ураженої тканини, взяті під час перев’язок або операцій від зазначених хворих. Переведений у рідку фазу матеріал засівали на тверді поживні середовища напівкількісним способом по Гоулду. Ідентифікацію 1815 культур виділених мікроорганізмів здійснювали згідно з діючими інструктивно-методичними матеріалами.

Виділені в динаміці експериментального інфекційного процесу культури протеїв піддавали подібним дослідженням з кількісним визначенням їх в органах

і фекаліях за допомогою посіву десятикратних розведень досліджуваного матеріалу в 0,85% розчині NaCl від початкового МО'1 до МО10 на м’ясопептонному агарі з 3% крові барана цо ІПукевичу.

Серологічні дослідження проведено у 292 хворих в динаміці інфекції з 997 зразками сироваток за трьома тестами (реакції аглютинації - РА - з аутокультурою, реакція пасивної гемаглютинації - РПГА - з видоспецифічним S.aureus діагностикумом та визначення концентрації антистрептолізину-О -АСЛ-О) з середньою кратністю - 3,4. Для РА використано 881 культуру мікроорганізмів (S.aureus, P.mirabilis, P.aeruginosa та інших ентеробактерій).

Реакцію проводили з живими і грітими культурами, сироватки розводили від 1:20 до 1:1280. РПГА проводили за загальноприйнятим методом у мікроваріанті з протейним еритроцитарним діагностикумом (ПЕД) згідно методичніш рекомендаціям (Бернасовська Є.П. та ін., 1985), з видоспецифічним S.aureus еритроцитарним діагностикумом за відповідною інструкцією. Визначення рівня ACJI-0 проводили також відповідно інструкції. Діагностичними титрами в РА для S.aureus були >1:640; для P.aeruginosa ->1:160; для бактерій роду Proteus та для інших ірамнегативних бактерій ->1:80. Діагностичним титром в РПГА для протейної інфекції був >1:80; для стафілококової ->1:6400. За діагностичний титр АСЛ-0 приймали розведення сироватки хворого >1:250 МО/мл.

Встановлена серовароприналежність 99 штамів бактерій роду Proteus, 113 штамів P.aeruginosa і фагонейзаж 171 штама S.aureus, виділених від хворих, в РА на склі з обліком результатів за 4-плюсовою системою через 5 хвилин. Серотипування P.mirabilis та P.aeruginosa проводили за загальноприйнятою методикою з комерційними полі- та моновалентними сироватками -антипротсйніши Московського НДІ вакцин і сироваток та антисипьошійшши -Дніпропетровського підприємства по виготовленню бактерійних препаратів. Фаготипування S.aureus - набором діагностичних фагів НДІ епідеміології і мікробіології ім. Гамалеї М.Ф.

Для виявлення гетероантигенів у мікроорганізмів, подібних антигенам еритроцитів хворих (в межах системи АБО) досліджено 63 штами S.aureus від 57 хворих, 53 штами P.aeruginosa від 34 хворих і 140 штамів бактерій роду Proteus від 71 хворого з хронічним післягравматичним остеомієлітом. Дослідження проведено в РА на склі з високотитражними сироватками для визначення груп крові, діагностичними абсорбованими сироватками для судово-медичішх цілей, моноклональними сироватками - Цоліклонами для визначення груп крові людини в межах системи АВ0. Облік результатів здійснювали за 4-шпосовою системою через 5 хвилин після постановки реакції.

Протейний полівалентний антиген (ППА) з високим вмістом 3 найбільш поширених у клінічних штамів Н-антигенів протеїв отримували у відповідності з авторським свідоцтвом № 908323. Імуногенні і протективні властивості ППА досліджено в експериментах на 52 кролях породи шиншила, 90 білих безпорідних мишах та 77 білих щурах. В моделюванні інфекційного процесу використовували штами P.mirabilis 1088 (033:Н:1) та 708 (033:Н2).

Імуногенні властивості ППА встановлено в 4-х серіях дослідів по 3-, 5- та 10-тикратній підшкірній імунізації кролів загальною сумою на тварину 0,8-1,0 та 5,0 мг. Доказом розвитку інфекції було: клінічне спостереження за станом рани, рівень і динаміка висіюваності введеного інфекту з внутрішніх органів з

серотипуванням виділеної культури, рівень і динаміка сироваткових антитіл д збудника. Термін спостереження - 21 тиждень.

Протективність ППА визначали при введенні добової культури P.mirabili 1088 у дозі 2 ' 109 мікробних клітин імунізованим мишам перорально т внутрішньочеревно. Оцінку протекгивності ППА для кістково-гнійної інфекці проводили в дослідах на щурах на моделі інфікованої кістково-м’язевої рани з Гунько Ю.Г., Сгецулою В.І., 1988, при загальному знеболюванні тварш гексеналом (150 мг/кг) разом з співробітниками лабораторії гістофізіологі УкрНДІТО. Доказом розвитку кістково-гнійної інфекції було клінічн спостереження за станом рани, рівень і динаміка висіюваності введеного інфекг (добова культура P.mirabilis 1088 у дозі 2 • 109 мікробних клітин в 1 мл) кістково-м’язевої тканини рани та внутрішніх органів, рівень і динамік сироваткових антитіл до збудника.

Розробка способу отримання антипротсйної плазми проводилась спільно : науковцями КНДІ гематології та переливання крові Для скринінгу булі використані 675 сироваток одноразових неімунних донорів з визначеною ірупок крові.

Протективна активність отриманих 5 серій препаратів рідкої та сухої форі* плаз™ була визначена в експериментах на білих безпорідних мишах. В перші}

серії дослідів препарати плазми вводили внутрішньочеревно в стандартнії)

загальноприйнятих умовах мишам вагою 16-18 г (концентрація препарату 21 мг/мл) з зараженням через 1,5-2 години добовою культурою P.mirabilis в доза> від 2 до 0,125 млрд. в 0,5 мл. Термін спостереження-- 7 днів. В другій серіі дослідів протектнвність антипротейної плазми перевірено на моделі інфікованої кістково-м’язевої рани у білих мишей. Термін спостереження - 2 тижні.

Протективна активність вираховувалась за формулою:

lg LDs,, = lgx, - lg2 • (x2 - 0,5),

де x, - максимальна заражаюча доза;

х2 - сума числових відхилень (з досліду).

вірулентність досліду LD50 досліду

ІЕ=---------------------------= —------------------

вірулентність контролю LD50 контроля

Статистична обробка даних мікробіологічних та серологічних досліджень здійснена за методом варіаційної статистики (Ашмарін І.П., Вороб’йов А.А). Більшу частину результатів серологічних досліджень оброблено, визначаючи середні титри (Т) антитіл згідно з методикою Сайдуддіна Т.С. (1981).

Результати досліджень та їх обговорення

Представлена робота грунтується на аналізі результатів клінічних спостережень, лабораторних досліджень та експериментальних даних.

Були встановлені певні закономірності у видовому складі та характері мікрофлори раневих виділень в залежності від давності травми.

Загалом серед виділених культур 38,6% склали S.aureus і S.haemolyticus, а ' 57,6% - грамнегативні бактерії, і саме P.aeruginosa, протеї, переважно P.mirabilis, інші ентеробактерії та нефермеїпуючі (табл. 1).

При ускладненнях травм до 6 місяців в мікрофлорі переважають грамнегативні бактерії (70,0%), при цьому домінують P.aeruginosa до 35,0% та різні ентеробактерії і нефермеїпуючі - до 25,5%. Частка грампозитивних коків (S.aureus, S.haemolyticus) складає близько 30,0%. При більш давніх ускладненнях частка коків збільшується і досягає після 9 місяців майже 60,0%. Частка стрептококів досягає 14,2%, причому до 100,0% вони представлені S.haemolyticus. Кількість грамнегативних бактерій зменшується до 30,0%.

Щодо характеру мікрофлори, то монокультури найчастіше виділяли у хворих (38,0%) з тривалістю післятравматичних ускладнень понад 3 роки. Частота виявлення хворих з так званими асоціаціями мікроорганізмів найвища при нагноєннях травм до 3 місяців (70,3%), причому домінують в асоціаціях -S.aureus (до 80,0%) та P.mirabil is (до 31,4%). Превалювання грамнегативних бактерій у випадках ускладнення травми давністю до 6 місяців відбиває, на наш погляд, її екзоінфікування штамами мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарах. При більшій давності післятравматичних гнійних ускладнень збільшення висіюваності таких мікроорганізмів як S.aureus, S.haemolyticus і P.mirabilis, відомих як етіологічні фактори переважно ендоінфекції, відбиває дійсних збудників нагноєнні.

Виявлені особливості мікрофлори дали можливість встановити певний взаємозв’язок між характером перебігу гнійного процесу та показниками мікрофлори. Так, з 113 хворих, від яких при первинній госпіталізації в клініку збудник виділено в монокультурі, при повторних госпіталізаціях гнійні виділенім з рани відзначено у 10,6%, а з 222 хворих з первинно виявленою асоціацією мікроорганізмів при повторних госпіталізаціях нагноєїшя зареєстровано у 35,6% хворих, тобто в 3,5 рази частіше, що демонструє тенденцію до більшої частоти рецидивів у хворих з первинною асоціацією мікроорганізмів в рані (табл. 2).

Висіюваність мікроорганізмів різних видів з патологічного матеріалу хворих з кістково-гнійною інфекцією різної давності

Давність Кількість Всього в тому числі по видах мікроорганізмів

травми дослід- жених хворих культур S.aureus Strepto- coccus sp. вт.ч. S.haemo- lyticus P.aerugi- nosa Proteus sp. ентероба-ктерії та неферме-нтуючі інші мікроор- ганізми

до 3 міс. 91 588 132*/22,4** 29/4,9 7/24,1 176/29,9 83/14,1 150/25,5 18/3,1

3-6 міс. 58 271 65/24,0 15/5,5 3/20,0 95/35,0 28/11,1 57/21,0 11/4,05

6- 9 міс. 42 181 66/36,5 10/5,5 6/60,0 38/21,0 32/17,7 29/16,0 6/3,3

9-12 міс. 32 127 56/44,9 18/14,2 18/100,0 23/18,1 11/8,7 16/12,6 3/2,4

1-3 роки 59 275 101/36,7 33/12,0 25/75,7 54/19,6 40/14,5 38/13,8 9/3,3

більше 3 років 71 373 129/34,4 47/12,6 38/81,0 58/15,5 65/17,4 52/13,9 22/5,9

Всього 352 1815 549/30,2 152/8,4 97/63,8 444/24,5 259/14,3 . 342/18,8 69/3,8

Примітки:

1. * - в чисельнику - абсолютні значення.

2. ** - в знаменнику - відсотки від загальної кількості культур, виділених при травмі даної давності.

Таблиця 2

Частота повторних поступлень хворих з кістково-гнійною інфекцією при первинно виявленій моно-та змішаній мікрофлорі рани

Давність Кількість Кількість хворих

травми досліджених з моноінфекцією зі змішаною інфекцією

хворих І* II** І* II**

до 3 міс. 91 22/24,2 5/22,7 64/70,3* 23/35,9

3-6 міс. 58 21/36,2 1/5,0 34/58,6 17/50,0

6- 9 міс. 42 15/35,7 1/6,7 26/61,9 6/23,0

9-12 міс. 32 8/25,8 1/12,5 20/64,5 9/45,0

1-3 роки 59 20/33,9 2/10 35/59,3 10/28,6

більше 3 років 71 27/38,0 3/11,1 43/60,6 14/32,6

Всього 352 113/32,1 12/10,6 222/63,1 79/35,6

Примітки:

1. *- перше поступлення в клініку.

2. ** - повторні госпіталізації, чисельник- абсолютні числа,

знаменник*- відсотки від числа обстежених в групі даної давності травми, знаменник** - відсотки від числа хворих, первинно госпіталізованих.

Вперше проведені систематичні серологічні дослідження по виявленню антитіл до всіх виділених з рани мікроорганізмів, а також до S.aureus та S.haemolyticus, незалежно від фату їх виділення в культурі, внесли чіткі корективи в розуміння мікробної етіології нагноєнь при травмах різної давності і підтвердили безперечну інформативну цінність всіх використаних серологічних тестів.

За допомогою РА з аугокультурою вдається підтвердити стафілококову інфекцію у 44,4% хворих. РПГА з соматичним антигеном виявляє наявність її також у половини хворих, від яких S.aureus не виділений (табл. 3). Щодо етіологічного значення в сучасній травматології S.haemolyticus, то за допомогою визначення рівня ACJI-0 в крові хворих на хронічну рецидивуючу кістково-пшшу інфекцію, що погано піддається лікуванню, нами встановлена набагато більша етіологічна роль цього збудника, ніж дозволяють тільки мікробіологічні методи - до 46,0% таких хворих мають

S.haemolyticus як самостійний або асоційований етіологічний фактор. Значну рагу в нашій роботі було приділено вивченню особливостей специфічної

Антистафілококові антитіла в сироватці хворих з гнійними ускладненнями травм опорно-рухового апарата різної давності

Дапність Кількість Кількість Результати серологічних досліджень в реакціях

травми хворих досліджень РА з аутоштамом РПГА

S.aureus при виділенні S.aureus без виділення З.аигеш

1 2 3 1 2 3 1 2 3

п Т п Т п Т

до 3 міс. 58 135 38 47,3 30 598 13 38,4 10 7350 21 61,9 19 9700

3-6 міс. 35 74 23 43,4 19 • 368 9 55,5 . 7 6400 10 80,0 11 10395

6- 9 міс. 20 47 15 20,0 6 788 8 37,5 2 9050 7 42,8 4 7880

9-12 міс. 23 46 18 47,0 18 844 3 66,6 3 12800 6 16,0 1 25600

1-3 роки 35 70 26 50,0 21 788 8 62,5 6 14705 6 14,5 3 12800

більше 3 років 43 90 33 48,5 26 686 9 55,5 9 8445 12 41,6 6 7350

Всього 214 462 153 44,4 112 679 50 50,0 37 9792 62 50,0 44 12287

Примітки:

1 - кількість обстежених хворих.

2 - кількість хворих з діагностично значущим результатом (%).

3 - середній статистичний титр антитіл у хворих з діагностичним результатом, п - кількість досліджень.

Т - середній статистичний титр антитіл.

гуморальної відповіді на грамнегативні бактерії, що обумовлено високою іастотою їх знахідок в ранах в сучасний період та слабкою з’ясованіспо їх ролі в розвитку нагноєнь (табл. 4). Загалом, етіологічну роль Р.тігаЬі1і5 за допомогою урологічних досліджень вдалось довести у 55,5% хворих, що виділяли цей мікроб, Р.аеп^іпова - у 60,2% інших ентеробактерій - у 41,7% хворих. Вперше 5уло доведено, що рівень гуморального імунітету до всіх видів збудників не залежить від давності травматичного процесу, про що свідчать майже однакові значення середньо-статистичних діагностичних титрів антистафілококових, аш ипротейних та аптисішьогнійних антитіл при травмах різної давності

Таблиця 4.

Сироваткові антитіла до грамнегативних бактерій, виділених від хворих з гнійними ускладненнями травм різної давності (за результатами РА з аутоштамом)

Давність травми Кількість хворих P. aeruginosa P.mirabilis

1 2 3 1 2 3

п Т п Т

[о 3 міс. 51 35 60,0 51 212 24 62,5 36 98

і-6 міс. ЗО 24 58,3 40 278 9 66,6 12 184

і- 9 міс. 14 8 100,0 11 242 7 57,4 5 122

'-12 міс. 12 11 54,5 12 184 4 75,0 9 184

-3 роки 25 13 53,8 12 242 13 45,4 12 160

• 3 років 27 12 50,0 23 212 15 53,3 34 212

Всього 159 103 60,2 149 282,3 72 55,5 108 176,7

Примітки:

1 - кількість обстежених хворих.

2 - кількість хворих з діагностично значущим результатом (%).

3 - середній статистичний тиір антитіл у хворих з діагностичним результатом.

Взаємодія в системі мікроб-хазяїн не обмежується формуванням специфічної імунної відповіді на збудник. Встановлена здатність збудників інфекційних хвороб включати в свою структуру аптигенні компоненти, подібні антигенам тканин людини, і, найперше, в межах еритроцитарної системи АБО.

Нами вперше проведено визначення у головних збудників кістково-гнійної інфекції гетероантигенів, ідентичних труповим ізоантигенам

еритроцитів, і виявлено їх наявність у 46,4% культур протеїв, 38,0% культ Б.аигеш та 7,5% культур Р.асп^іжка.

Визначено тенденцію до підвищення сприйнятливості , післятравматичного остеомієліту (ПТО), обумовленого участю Р.тігаЬіІіз Б.аигеш, осіб з В(ІИ) і АВ(І\0, а Р.аепщшоБа - з А(ІІ) і В(ІІІ) групами крої В’ялий перебіг з частими рецидивами зустрічався в 4,3 рази частіше щ наявності відповідності гетероантигенів збудника і ізоаіггигенів ершроцш хворого, і ця різниця статистично достовірна, що може свідчить на корис певного взаємозв’язку між характером перебігу ПТО та характеристико гетерогенності хворих і гетероантигенів збудників (табл. 5).

Таблиця;

Особливості клінічного перебігу кістково-гнійної інфекції у хворих з відповідністю та невідповідністю ізоантигенів збудника та еритроцитів

Характе- ристика Відповідність ізоантигенів Невідповідність ізоантигенів

мікрофлори 3 НИХ 3 3 знихз 3

рани кількість в’ялим тяжкими КІЛЬКІСТЬ в’ялим тяжкими

хворих довготри- валим перебігом формами хворих довготри- валим перебігом формами

S.aureus 2 2 0 26 2 10

P.aeruginosa 0 0 0 7 2 4

Proteus 6 4 0 7 2 4

S.aureus+ Proteus 3 2 1 13 2 6

S.aureus+ P.aeruginosa 2 2 0 19 4 7

S.aureus+ Protcus+ 7 5 1 14 2 5

P.aeruginosa Proteus+ P.aeruginosa 8 5 3 11 2 5

Всього 28 20/71,4% 5/17,9% 97 16/16,5% 41/42,3%

Узагальнення та аналіз результатів, отриманих в ході виконання роботи дозволив сформувати мікробіологічно-серологічні критерії для прогностичного визначення серед хворих з гнійними ускладеїшями травм групи ризику по хронізації гнійного процесу, які стали основою нововведення, рекомендованого

ля використання у практиці і занесеного у відповідний “Реєстр ...” (1996. -іип.6. - С.29.). До них відносяться:

. Виявлення в рані з початку травматичного процесу змішаної ірамнегативної мікрофлори, в першу чергу Р-тігаМія, особливо за учаспо в асоціації Б-аигеш. !. Наявність в виділеннях з рани Б.ЬаешоІуІісиБ чи Р.піігаЬіІіз.

. Відповідність гетероантйгенів виділеного з раїга мікроорганізма та ізоантигенів еритроцитів хворого.

. Наявність сироваткових антитіл до виділенних культур у діагностичних титрах.

У випадку загоєїшя рани, прогностичним критерієм, що свідчить про іерсистенцію збудника в тканинах та можливість рецидиву нагноєння, є береженім діагностичного рівім антитіл до збудника, а його різке підвищення, к правило, передує рецидиву в межах 10 днів. Тому доцільно включити изначення рівня сироваткових антитіл до встановленого збудника в перелік >бов’язко0вих аналізів хворих на кістково-шійну інфекцію перед випискою та [ід час диспансерного нагляду.

При розробці ефективних засобів для специфічної активної і пасивної мунотерапії кістково-гнійної інфекції протейної етіології нами, після детального ознайомлення з існуючими імунопрепаратами протейної спрямованості, було изначено перевагу протейного полівалентного антигену з високим вмістом З іайбільш поширених у клінічних штамів Н-антигенів протеїв /а.с. № 908323/.

В результаті досліджень на кролях виявлено високу імуногенність ППА гри підшкірному введенні і відпрацьована оптимальна 3-кратиа схема імунізації, цо дозволяє підгримувати протягом майже півроку достатні для захисту від іротейної інфекції рівні специфічних антииротейних антитіл, представлених іереважно Є. Проведений ваговий контроль тварин та аналіз показників іериферійної крові визначив відсутність хронічної інтоксикації від введення іротейної вакцини. З метою перевірки ефективності цього імуногену при істково-тійній інфекції експериментально визначено протиставну активність ША на білих щурах з відтвореною моделлю інфікованої кістково-м’язевої рани і дослідах, проведених спільно з лабораторією гістофізіології УкрНДІТО. ’озвиток інфекції підтверджено за всіма загальноприйнятими критеріями, іфекгавність і оптимальність проведеної 3-кратної імунізації доведена раннім акритгям інфікованої рани з різким зниженням обсіміненості тканин протеєм в іісті перелому, дисемінацією збудника в легені і селезінку лише на 1-у тижні іісля травми, формуванням нориць лише у окремих інфікованих тварин та іисоким рівнем антипротейних антитіл (рис. 1).

4

3.5 З -

2.5 2

1.5 1

0,5 -

»

09-

3 ТИЖНІ 4

- - - неімунізовані імунізовані

Рис. 1 Обсіміненість протеєм кістково-м'язевої тканини рани (А), селезінки (В), і легенів (С) неімунізованих і імунізованих підшкірно щурів.

Враховуючи стан протеолізу в рані та особливу протеолітичну активність протеїв, було визначено ефект від комплексної дії ППА з інгібітором протеоліза-сукцинатом амбена. Комплексне застосування вказаних препаратів характеризувалось мінімальною поширеністю нагноєння, швидкою епітелізацією рани, припиняло дисемінацію протею в органи в перші дні після травми, а обсіміненість тканин рани - до кінця першого тижня. Таким чином, ППА є препаратом, який має перспективи для проведення активної імунотерапії кістково-гнійної інфекції в комплексі консервативних і оперативних засобів при отриманні позитивних результатів апробації в клініці.

Розроблено спільно з науковцями КНДІ гематології та переливання крові простий спосіб виготовлення специфічного високоактивного препарату аптипротейної плазми, що дозволяє отримати його в кількості, якої потребує практика. В його основу покладено виявлення антитіл за допомогою НО-еритроцитарного протейного полівалентного діагности куму. Після проведенім скринінгу плазми крові донорів визначено доцільним використовувати плазму иеімунних одноразових донорів О (І) та А(ІІ) груп крові, а для кістково-гнійної інфекції - всіх груп крові. Приналежність виявлених антипротейних антитіл плазми переважно до класу С дала можливість отримати ліофілізовану форму як більш прийнятну для збереженім активності і транспортування. Отримано авторське свідоцтво (№ 1536980).

Протиставну активність рідкої та сухої форм плазми було доведено в експерименті на білих мишах. Вираховані індекси ефективності (ІЕ) обох форм препарата (від 2,5 до 4,6) є об’єктивним показником їх достатньої протективності. Захисні можливості препаратів антипротейної плазми були підтверджені в експерименті на моделі інфікованої м’язевої рани у мишей.

Обмежене клінічне випробування препарату антипротейної плазми, проведене у клініці кістково-гнійної хірургії УкрНДІ травматології та ортопедії та дитячій клінічній інфекційній лікарні № 12, дало позитивний результат.

ВИСНОВКИ

1. Виявлено закономірні зміни видового складу мікрофлори виділень з рани при післятравматичному остеомієліті (ПТО) в залежності від давності травми, які полягають в превалюванні мікробіпіх асоціацій (до 70,3 %) з домінуванням (до 70,0%) в них ірамнегативних бактерій при травмі до 6 місяців давності і зросгаїгаі питомої ваги моноінфекції (до 40,0%) та домінуванні у мікрофлорі Б.ашеиз, З.ііаетоіуіісиз та Р.тігаЬіІіз при травмах більшої давності.

2. Встановлено, що первинне виділепня при післягравматичній кістково-гнійній інфекції багатокомпонентної асоціації мікроорганізмів сприяє зростанню в 3,5-5 разів частоти рецидивування нагноєнь у хворих в порівнянні з первинним виділеням монокультури.

3. Підтверджено високу інформативність комплексного серологічно: дослідження для встановлення об’єктивного етіологічного діагнозу нагноєння доведено, що рівень специфічних антибактеріальних антитіл у хворого залежи. від наявності інфекційного процесу, а не його тривалості

4. Виявлено вперше наявність гетероантигенів, ідентичних ірупови ізоантигенам еритроцитів за системою АБО у головних збудників кісткове гнійної інфекції - 46,4% культур Р.тігаЬіІіз, 38,0% культур Б.ашеш та 7,5! культур Р.аеп^іпоза. Встановлено взаємозв’язок між характером перебігу ПТО відповідністю гетероантигенів збудника та ізоантигенів еритроцитів хворого, пр наявності якої в’ялий перебіг з частими рецидивами зустрічався в 4,3 раз частіше, ніж при невідповідності гетероантигенів.

5. Розроблені лабораторні критерії прогнозування імовірності хронізації т рецидивування післятравматичного кістково-гнійного ускладнення дя визначення групи ризику серед хворих на основі апаліза інформативпост мікробіологічних і серологічних досліджень та відповідності гетероантигені збудника і еритроцитів хворого.

6. Експериментально встановлено високу імуногенність та протектшшіст; протейного полівалентного НО-антигену при 3-кратній підшкірній чі иероральній імунізації з максимальною елімінацією збудника при поєднаному застосуванні імуногену та ішібітора протсолізу-сукщшата амбену.

7. Розроблено новий простий спосіб виготовлення препарату антопротейної плазми за допомогою скринінга плазми одноразових неімунню донорів всіх іруп крові НО-протейним полівалентним еритроцитарним діапюстикумом (ІЕ 2,5-4,6). Обмежене клінічне застосування антипротейно'і гомологічної плазми у хворих з важким перебігом кістково-гнійної протейної інфекції підтвердило її високу ефективність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблені та обгрунтовані мікробіологічно-серологічні критерії дозволяють встановлювати етіологію нагноєнь при травмах опорно-рухового апарату різної давності та прогнозувати імовірність хронізації і рецидивування кістково-гнійної інфекції у кожного хворого, їх рекомендовано застосовувати в повсякденній практиці профільних медичних установ.

2. Розроблені в експерименті оптимальні схеми імунізації протейного полівалентного антигену після апробації б клініці дозволять використовувати його у хворих з в’ялим довготривалим перебігом післятралматичних гнійних ускладнень протейної етіології.

Застосування препаратів антипротейної плазми додатково, в комплексі консервативних заходів, рекомендовано хворим з тяжким перебігом ускладнень зазначеної етіології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антипротейная активность сыворотки крови доноров и препарата “Иммуноглобулин” /В соавт. Л.В.Назарчук, С.И.Бидненко //Врачебное дело.

- 1988. - № 8. - С.86-88.

2. Экспериментальное изучение иммуногенности поливалентного протейного антигена- /В соавт. Л.В.Назарчук, С.И.Бидненко, Е.А Федоровская //Физиологический журнал. - 1991. - Т.37, № 5. - С.81-87.

3. Состояние антибактериального иммунитета у людей в динамике наблюдения при измененной радиационной ситуации /В соавт. С.И.Бидненко, Л.В.Назарчук, Е.АФедоровская, Л.В.Опенько //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1992. - № 1. - С.33-36.

4. Объективный этиологический диашоз нагноения при костной травме как одно из условий ускорения реабилитации больных /В соавт. С.И.Бидненко, И.П.Вернигора, Н.М.Озеряпская, Л.И.Пустовалова //Ортопедия,

• травматология и протезирование. - Киев, 1993. - Вып.23. - С.71-74.

5. Сучасні аспекти етіологічної діагностики кістково-гнійної інфекції та тактики її хіміотерапії /В співавт. С.І.Бідненко, Н.М.Озерянська, Л.І.Пустовалова //Ортопедія, травматологія і протезування. - Харків, 1995. - С.40-44.

6. Мікробіологічно-серологічні критерії ризику хронізації кістково-гнійної інфекції післягравматичної рани та розвитку остеомієліту' /В співавт. С.І.Бідненко //Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень. -Київ, 1996. - Вип.6.- С.29.

7. А.с. СССР, МПК Є 01 N 33/531. Способ получения антипротейной плазмы /В

соавт. Л.В.Назарчук, С.И.Бидненко, Е.АФедоровская, Л.В.Опенько (СССР). -№ 1536980; Заявлено . .87; Опубл. 15.09.89, Гос.реестр изобр. - 3 с.

8. Пат. 14123 Україна, МПК О 01 N 33/531. Спосіб одержання аіггипротейної

плазми /В співавт. Л.В.Назарчук, С.І.Бідненко, О.О.Федоровська, Л.В.Опенько (Україна).- № 4234420/; Заявл. 24.04.87; Опубл. 25.04.97; Бюл. №2.- З с. .

9. Специфические антитела к возбудителю в этиологической диагностике костно-гнойной инфекции /В соавт. С.И.Бидненко, Л.И.Пустовалова //Профилактика осложнений при травмах и заболеваниях опорнодвигательного аппарата: Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. - (21-22 ноября 1991г.), Донецк, 1991. - С.31-33.

10. Протейный полявалептный иммуноген /В соавт. СИ.Бидненко, Л.В.Назарчук //Новые средства и методы противомикробной и противовоспалительной терапии в современной клинике: Тез. докл. науч.-практ.конф.

- Харьков, 1992.- С.23.

11. Спільність антигенів мікробів-збудників та еритроцитів ізоіруп А і В у хворих

з хронічною кістково-гнійною інфекцією /В співавт. С.І.Бідненко //Теоретичні та клінічні аспекти кістково-гнійної інфекції: Тез. доп. міської наук.-пракг. конф. травм.-ортопедів.- Київ, 1992.- С.11-13.

12. Комплексное применение бактериального иммуногена и ингибитора протеолиза в профилактике послеоперационной диссеминации возбудителя /В соавт. С.И.Бидпенко, ТАКуценко, Т.М.Скородед //Оптимальные средства и методы иммунокорригирующей, противовоспалительной и противомикроб-ной терапии: Тез. докл. науч.-практ. конф. - Харьков, 1993. - С.39.

13. Серологічні дослідження в етіологічній діагностиці кістково-гнійної інфекції /В співавт. С.І.Бідненко //Наук.-пракг. конф. мол. вчених та фахівців (15 червня 1993 p.): Тез. доп. - Київ, 1993. - С.3-4.

14. Визначення рівнів антистрептолізину-0 у хворих з кістково-гнійною

інфекцією //Вестник проблем современной медицины. - Харьков, 1994. -С.99-101. .

15. Мікрофлора та специфічний антибактеріальний імунітет при травматичному остеомієліті після аварії на ЧАЕС /В співавт. С.І.Бідненко, І.П.Вернигора, Н.М.Озсрянська //XII з'їзд травматологів-ортопедів України: Матеріали з'їзду.- Київ,1996.- С.185-186.

АНОТАЦІЯ

Ліотко О.Б. Етіологічна діагностика післятравматичної кістково-пгійної інфекції та експериментальна розробка специфічних імунотєрапевтичних препаратів при нагноєннях, обумовлених бактеріями роду Proteus.- Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07. - мікробіологія. - Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб, Київ, 1997.

Дисертація та 15 опублікованих праць присвячені питанням розробки та обгрунтування комплексу мікробіологічно-серологічних критеріїв встановлення об’єктивного етіологічного діагноза післятравматичної кістково-гнійної інфекції та прогнозування імовірності її хронізації і рецидивування у конкретного хворого.

В роботі дана оцінка даних мікрофлори виділень при ускладненнях травм різної давності та визначена інформативність серологічних тестів при даній патології. Встановлено взаємозв’язок між характером неребіїу ПТО і відповідністю гетероантигенів збудника та ізоантигенів еритроцитів хворого.

Визначено імуногенні і протективні властивості протейного полівалентного антигена при кістково-гнійній патології і розроблено оптимальні схеми його застосування. Розроблено новий простий спосіб отримання антипротейної плазми з стабільними властивостями протягом 5-6 років і

визначено індекс її ефективності. Запропонований імунопрепарат знайшов клінічне впровадження і дав виразний антипротейний ефект.

Ключові слова: кістково-гнійна інфекція, мікрофлора виділень,

антибактеріальні антитіла, гетероантигени мікробів-збудників, етіологічний діагноз, протейний полівалентний антиген, антипротейна плазма.

Лютко О.Б. Этиологическая диагностика послстравматической костногнойной инфекции и экспериментальная разработка специфических иммунотерапевтических препаратов при нагноениях, обусловленных бактериями рода Proteus. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.07 - микробиология. - Киевский научно-

исследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней, Киев, 1997.

Диссертация и 15 опубликованных работ посвящены вопросам обоснования комплекса микробиологически-серологаческих критериев установления объективного этиологического диагноза послетравматической костно-гнойной инфекции и протезирования возможности ее хронизации и рецидивирования у конкретного больного.

В работе дана оценка данных микрофлоры выделений при осложнениях травм разной давности и определена информативность серологических тестов в данной патологии. Установлено взаимосвязь между характером течения ПТО и подобием гетероантигенов возбудителя и изоантигенов эритроцитов больного.

Определены иммуногенные и протективные свойства протейного поливалентного антигена при костно-гнойной патологии и разработаны оптимальные схемы его применения.

Разработан новый способ получения антипротейной плазмы со стабильными свойствами в течении 5-6 лет и установлен индекс ее эффективности. Предложенный иммунопрепарат нашел клиническое внедрение и дал выраженный антипрогейный эффект.

Ключевые слова: костно-тойная рапа, микрофлора выделений,

антибактериальные антитела, гетероантигены микробов-возбудителей, этиологический диагноз, протейный поливалентный антиген, антипротейная плазма.

Lutko О.В. Etiologic diagnosis of posttraumatic bone purulent infection and experimental development of specific immunotherapeutic preparations with suppuration caused by bacteria of Proteus kind/ - Manuscript.

Thesis for submittance of a candidate of medical sciences degree on speciality

03.00.07 - microbiology. - Kiev Research Institute of Epidemiology and Infectious Diseases, Kiev, 1997.

The thesis and 15 published papers are dedicated to the problems of substantiation of the complex of microbiologic and serologic criteria of the objective etiologic diagnosis of posttraumatic bone purulent infection and prediction of its possible delayed process and recurring in a specific patient. Side by side with evaluation of cxcreta microflora findings with complicated traumas of various remoteness and definition of serologic tests, information at the given pathology the thesis has exhibited tendency to the effect of first revealed in pathogenic organisms of bone purulent infection heteroantigens with specificity of erythrocyte isoantigens (by the ABO system) on the nature of course of purulent inflammatory process with their compliance.

The immunogenic and protective properties of proteus polyvalent antigen with bone purulent pathology have been determined, and optimal outlines of its use have been developed.

The new method of antiproteus plasma taking with stable properties during 5-6 years has been developed, and the index of its efficiency has been determined. The proposed immunoprepaxation has founf clinical introduction and given the pronounced antiproteus effect.

Key words: bone purulent infection, discharge microflora, Proteus polyvalent antigen, heteroantigens of microorganisms, antiproteus plasma, etiologic diagnosis, antibacterial antibodies. .