Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Энергетический обмен у свиней при технологическом и транспортном стрессе и профилактике его натрием янтарнокислым

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Энергетический обмен у свиней при технологическом и транспортном стрессе и профилактике его натрием янтарнокислым"

Національний аграрний університет

Чумаченко Володимир Володимирович

УДК 577. 3: 616 - 003. 96: 616 - 084: 636. 4

Енергетичний обмін у свиней при технологічному та транспортному стресі і профілактиці його натрієм янтарнокислим

03. 00. 04 - біохімія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ - 1998

Робота виконана у Всеросійському науково-дослідному ветеринарному інституті патології, фармакології та терапії РАСГН і в Інституті ветеринарної медицини УААН

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор,

академік РАСГН

• Самохін Валентин Трохимович,

Всеросійський науково-дослідний ветеринарний інститут патології, фармакології та терапії РАСГН, завідувач лабораторії біохімії

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Коноііськіш Олексій Іванович,

_ Білоцерківський державний аграрний

університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії

кандидат біологічних наук, доцент

• Любецька Тетяна Валентинівна,

Національний аграрний університет, докторант кафедри біохімії та біотехнологїї

Провідна установа Інститут екогігієни і токсикології

ім. Л.І. Медведя МОЗ України, лабораторія біохімії, м. Київ

Захист відбудеться "23" червня 1998 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 в Національному аграрному унізерситеті за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус N2 10

Автореферат розісланий травня 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради [ Цвіліховський М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із першочергових завдань, поставлених перед агропромисловим комплексом (АПК) України, є збільшення виробництва м’яса і насамперед свинини. Досягти цього можна за рахунок інтенсифікації свинарства, яка передбачає спеціалізацію, концентрацію, біологічно повноцінну годівлю, поліпшення племінної справи і впровадження передової технології утримання свиней.

Проте, інтенсивна технологія вирощування високопродуктивних свиней, яка включає часті перегрупування, переміщення в інші станки і приміщення, транспортування та інші заходи, викликає в їх організмі стресовий стан, що супроводжується зниженням продуктивності та якості м’ясопродуктів, збільшенням захворюваності і загибелі тварин (Фурдуй Ф. з співавт,, 1982; Бузлама B.C., Санжаров В.А.,1984; Коруков Г., 1985; Головач В.М., Снітинський В.В., Аксьонова Г.В., 1990 та ін.).

Для профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней поряд з селекцією стресостійких порід і типів, створенням оптимальних умов утримання та годівлі необхідно застосовувати препарати, які підвищують адаптацію їх організму до дії несприятливих факторів промислової технології вирощування. Тому вивчення механізму розвитку стресу і методів зменшення його негативних наслідків є важливою проблемою тваринництва (Бузлама B.C. з співавт., 1985; Плященко С.І., Сидоров В.Т.,1990; Береза І., 1996 та ін.). Ці питання в літературі висвітлені недостатньо. Мало робіт по вивченню метаболічних процесів і, особливо, енергетичного обміну у свиней при стресі.

В літературі є велика кількість наукових праць з вивчення антистресових асобів (вітамінів, транквілізаторів та ін.), проте більшість із них не икористовуються з різних причин: висока вартість, дефіцитні, нетехнологічні для астосування, тривале знаходження препаратів і їх метаболітів у тканинах ірганізму тварин, що небезпечно для людей, які вживають м’ясо таких тварин. У в’язку з цим перспективнішими для профілактики стресу у ільськогосподарських тварин є регулятори природного походження, до яких іалежить янтарна кислота. Вона є складовою частиною організму тварин і як іетаболіт окисних процесів у циклі трикарбонових кислот відіграє важливу роль обміні речовин і енергії.

В літературі є дані про використання янтарної кислоти для профілактики стресу у птахів і лабораторних тварин (Фисинін В.І., 1976; Голова І.Д., 1986; Рачков А.К., 1988). У медицині застосовують сукцинат натрію як засіб загальнопідсилювальної дії на організм, що скорочує відновний період після фізичних навантажень (Кондрашова М.Н. з співавт., 1976).

У лабораторії профілактики неінфекційної патології Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук (ІВМ УААН) вперше в світовій практиці (АС № 1503731, 1989) були проведені дослідження щодо використання натрію янтарнокислого (сукцинату натрію) для профілактики стресу у свиней. Незважаючи на одержані позитивні результати цих досліджень, окремі питання залишалися маловивченими, що стримувало розробку науково обгрунтованої рекомендації по застосуванню даного препарату для підвищення адаптації організму свиней до дії стрес-факторів. Зокрема, залишався нез’ясованим вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у свиней при технологічному та транспортному стресі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконана робота є частиною комплексних досліджень з державних тем: "Розробити та впровадити оптимальну систему ветеринарних заходів по груповій профілактиці технологічного та транспортного стресу у тварин в господарствах промислового типу" (№ держ. реєстрації 01823012433) та "Розробити та впровадити комплексну систему заходів по підвищенню резистентності у свиней" (№ держ. реєстрації 01870076239).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є вивчення впливу натрію янтарнокислого на енергетичний обмін і підвищення резистентності організму свиней до технологічних та транспортних стрес-факторів. При цьому були поставлені такі завдання:

1.Вивчити стан енергетичного обміну у свиней при технологічному та транспортному стресі.

2.Вивчити вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у свиней при технологічному та транспортному стресі.

3.Вивчити вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у інтактних свиней.

4.Визначити ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлена кореляція між вмістом кортикостероїдних гормонів (гідрокортизон і кортихостерон) та кількістю окремих видів лейкоцитів крові. Встановлено, що стрес, який виникає при перегрупуванні та переміщенні свиней в інші станки й приміщення, а також при транспортуванні їх на м’ясокомбінат, супроводжується посиленням гліколізу та порушенням енергетичного гомеостазу. Вперше доведено, що натрій янтарнокнелий активізує енергетичний обмін і збільшує вміст макроергічних сполук в тканинах організму, які сприяють підвищенню адаптації і продуктивності тварин при дії на них технологічних та транспортних стрес-факторів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних результатів досліджень розроблена й впроваджена в виробництво "Настанова по застосуваніпо натрію янтарнокислого для підвищення неспецифічної резистентності у свиней", затверджена ГУВ Державної Комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупках в 1990 р. Результати виробничих дослідів, проведених в КМК "Нивотрудівський" Дніпропетровської області, свідчать про високу економічну ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней. При цьому підвищується середньодобовий приріст маси свиней, зменшуються їх захворюваність, загибель і втрати маси порівняно з контрольними тваринами.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведені наукові та виробничі досліди, лабораторні дослідження крові і тканин з вивчення показників гліколізу, циклу трикарбонових кислот та енергетичного обміну у свиней при технологічному та транспортному стресі.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорені на: вченій раді ІВМ УААН в щорічних звітах про наукову роботу лабораторії за 1989-1996 рр.; респ. наук.-практ. конференції "Наукове забезпечення АПК УРСР", Біла Церква, 1990; наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів УСГА "Учені с.-г. вузів-АПК", 1992 і УДАУ, 1993; науково-практичній конференції "Збереження молодняка с.-г. тварин - запорука розвитку тваринництва України", Харків, 1994; науково-практичній конференції "Неінфекційна патологія тварин", Біла Церква, 1995; научно-производственной конференции "Состояние и перспективы развития научных исследований по профилактике и лечению болезней с.-х. животных и птиц", Краснодар, 1996; Международном координационном совещании "Экологические проблемы патологии, фармакологии и терапии животных", Воронеж, 1997; Международной научнопрактической конференции "Ветеринарные и зооинженерные проблемы в животноводстве и научно-методическое обеспечение учебного процесса", Витебск, 1997.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць і складається із вступу, огляду літератури за темою, виберу напрямків досліджень, загальної методики та основних методів досліджень, експериментальної частини, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаної літератури, який включає 266 джерел, у тому числі 68 іноземних, та 3 додатки.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для з’ясування енергетичного обміну і впливу на нього натрію янтарнокислого при технологічному та транспортному стресі проведено 10 науково-виробничих дослідів на помісних (велика біла х ландрас) свинях (541 гол.) 3-8-місячного віку, яких вирощували в умовах спеціалізованих господарств "Трубізький” і "Калитянський" Київської та КМК "Нивотрудівський" Дніпропетровської областей. Досліди проведені за методом груп і періодів.

Для проведення дослідів відбирали і формували групи із клінічно здорових тварин за принципом парних аналогів (стать, вік, маса). У період дослідів господарства були благополучні щодо гострих інфекційних захворювань.

Технологічними стрес-факторами у поросят при переведенні їх із цеху дорощування у цех відгодівлі були: зважування, перегрупування, переміщення в інші станки та приміщення.

Транспортними стрес-факторами у відгодівельних свиней були: зважування, навантажування на автомобілі, транспортування, розвантажування і в окремих дослідах передзабійна витримка на м’ясокомбінаті.

Годівля та умови утримання піддослідних свиней відповідали прийнятій у господарстві технології. Для годівлі тварин використовували повнораціонні комбікорми СК-28 і СК-33.

Для визначення стресового стану у свиней вивчали вміст у крові кортикостероїдних гормонів (гідрокортизон і кортикостерон) та кількість еозинофілів, а також зміни маси.

Для вивчення енергетичного обміну у свиней при стресі і застосуванні натрію янтарнокислого використовували показники крові і тканин (печінка та найдовший м’яз спини).

Дослідження крові і тканин проводили залежно від мети досліду- за 5, 3 і 1 добу до, а також відразу, через 4 і 6 годин, 1, 7, 15 і ЗО діб після дії на організм технологічних та транспортних стрес-факторів. Кров для лабораторних досліджень брали із зовнішньої вушної вени. Кров і тканини тіере/і дослідженням первинно обробляли і консервували за відповідними методиками. Кількість еритроцитів, лейкоцитів і вміст гемоглобіну в крові визначали за загальноприйнятими методиками, еозинофілів - за методикок

І.С. Піралішвілі (1962), вміст загального білка в сироватці крові - за методом Л.І. Слуцького (1974), білкових фракцій - за методом Олла і Маккорда і модифікації С.А. Карпюка (1962).

При вивченні енергетичного обміну застосували такі методи досліджень: глюкозу в крові визначали ортотолуїдиновим методом за Гультманом

(Меньшиков В.В., 1973); глікоген в тканинах - за методом Шомоді (Мільман Л.С. з співавт., 1974); піруват у крові і тканинах - за методом Умбрайта в модифікації П.М. Бабаскіна (1976); лактат - за методом Баркера і Саммерсона (Прохорова М.І., Тулікова З.Н.,1965); малат - за методом Хохорста (Єщенко

H.Д.з співавт., 1977); цитрат - за методом Нательсона (Єщенко Н.Д. з співавт., 1977); а-кетоглутарат - за методом Бергмейера і Бернта (Прохорова М.І., 1982); сукцинат - за методом Сінгера і Керні (Прохорова М.І., 1982); неорганічний фосфор - за методом М.Н. Кондрашової з співавт. (1965). Вміст аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ), аденозиндифосфорної кислоти (АДФ) і аденозинмонофосфорної кислоти (АМФ) в крові і тканинах визначали за методом тонкошарової хроматографії на пластинах "Сілуфол UV-254" (Беріташвілі Д.Г., Кафіані К.А.,1975). Рухомою фазою була суміш, запропонована Хейнсом і Ішервудом (Асатіані B.C., 1965); креатинфосфат - за методом А.І. Алексєєвої (1967), потенціал фосфоришовання розраховували за методом Ф.З. Меєрсона (1973), а енергетичний заряд системи АТФ-АДФ-АМФ в крові і тканинах - за D.E. Atkinson (1968).

Активність креатинфосфокінази (КК,КФ 2.7.3.2) в крові визначали за методом S.S.Kuby, H.A.Lardy (1954); альдолази (КФ 4.1.2.7) в сироватці крові і тканинах - за методом В. І. Товарницького і Є.Н. Волуйської (1965) у модифікації В.А. Ананьева і В.Р. Обухової; лактатдегідрогенази (ЛДГ,КФ

I.1.1.27) - уніфікованим методом П.М. Пиркова з співавт. (1970); аланінамінотрансферази (АлАТ,КФ 2.6.1.2) і аспартатамінотрансферази (АсАТ,КФ 2.6.1.1) - уніфікованим методом Рейгмана і Френкеля (Меньшиков

В.В., 1973). Вміст кортикостероїдних гормонів (гідрокортизон і кортикостерон) в крові визначали за методом А.Н. Панова і В.Г. Шаляпіної (1968) в модифікації В.Г. Шаляпіної і Б.Н. Нарбаєва (1971).

Одержані результати досліджень опрацьовували біометрично за Н.А. Плохінським (1967). Ступінь вірогідності результатів досліджень визначали за таблицею Стьюдента.

Розрахунки економічної ефективності застосування натрію янтарнокислого для профілактики стресу проводили за методикою ГУВ МСГ СРСР від 4 травня 1982 р.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Динаміка вмісту кортикостероїдних гормонів і кількості лейкоцитів в крові свиней при технологічному та транспортному стресі

При технологічному та транспортному стресі в крові свиней виявили лейкоцитоз, нейтрофілію, еозинопенію, лімфопенію, збільшення вмісту кортикостероїдних гормонів (гідрокортизону, кортикостерону).

Математична обробка результатів досліджень свідчить про позитивну кореляцію між вмістом кортикостероїдних гормонів (КСГ) і кількістю загальних лейкоцитів (г=0,27-0,32;Р>0,05), між КСГ і нейтрофілами (г=0,45-0,40;Р<0,05), а також негативну кореляцію між КСГ і еозинофілами (г=-0,61-

0,70;Р<0,001), між КСГ і лімфоцитами (г=-0,49-0,45;Р<0,05).

Таким чином, найбільший коефіцієнт кореляції у свиней при технологічному та транспортному стресі виявлено між рівнем кортикостероиу і гідрокортизону та кількістю еозинофілів у крові, що свідчить про можливість використання показника еозинопенії як експрес-методу для визначення стресового стану у свиней.

Енергетичннй обмін у поросят при технологічному стресі

Проведені дослідження показали, що через добу після перегрупування і переведення поросят на відгодівлю в їх крові порівняно з вихідними даними вірогідно підвищилася концентрація глюкози на 22,2 % і лактату на 30,9 % (Р<0,01), зменшився вміст пірувату на 13 %, а -кетоглутарату - на 67,8 % і сукцинату - на 55 % (Р<0,001). Співвідношення лактату до пірувату збільшилося на 50,4 %. При цьому вірогідно зменшився у крові вміст АТФ на

32,2 %, енергетичний заряд - на 25,4 %, співвідношення АТФ/АДФ - на 44,3 % і підвищилася концентрація АДФ на 21,9 %, АМФ - у 4 рази, потенціал фосфорилювання - на 94,3 %. Така динаміка показників свідчить про посилення в організмі гліколітичних процесів, спрямованих на компенсацію зростаючої потреби енергії у стадії тривоги та адаптації.

Через сім діб після дії на поросят технологічних стрес-факторів у їх крові порівняно з показниками, одержаними через одну добу, суттєво знизилася концентрація глюкози, лактату, співвідношення лактат/піруват, АДФ, АМФ, потенціал фосфорилювання і збільшився вміст пірувату, а-кетоглутарату, сукцинату, АТФ, співвідношення АТФ/АДФ і енергетичного заряду, хоча ці дані ще не досягай вихідного (до перегрупування) рівня. Відмічені зміни в крові через сім діб свідчать про посилення у поросят аеробних окисних процесів.

Через 15 діб після дії стрес-факторів установлено подальше зменшення вмісту глюкози і лактату, підвищення концентрації пірувату, а-кетоглутарату, сукцинату, АТФ і енергетичного заряду, які наблизилися до вихідних даних.

Через 30 діб після переведення поросят з цеху дорощування у цех відгодівлі показники гліколізу, циклу трикарбонових кислот і аденілатів у крові досягли вихідного рівня, що свідчить про нормалізацію енергетичного обміну в їх організмі.

Внаслідок порушення енергетичного гомеостазу в організмі поросят після дії технологічних стрес-факторів знизилися їх енергія росту й

резистентність. Так, середньодобовий приріст маси поросят протягом семи діб після їх переведення на відгодівлю був меншим на 40 %, а з 8-го по 15-й день -на 17,5 % порівняно з вихідними даними. В ці періоди захворюваність тварин становила відповідно 24 і 28 %. З 16-го по 30-й день після дії стрес-факторів захворюваність поросят у дослідній групі зменшилася до 8 %, а енергія росту збільшилася на 3 % порівняно з вихідними показниками.

На підставі одержаних результатів досліджень можна припустити, що для забезпечення зростаючої потреби поросят в енергії, особливо в перші сім діб після дії стрес-факторів (у стадії тривоги та адаптації"), в їх організмі використовуються всі резерви енергозабезпечення, у тому числі й за рахунок посилення гліколізу. В перші дні (до семи діб) після дії стрес-факторів у поросят превалюють катаболічні процеси з використанням вуглеводів, ліпідів і білків для енергозабезпечення організму, що супроводжується зменшенням середньодобового приросту маси тварин. У подальшому з 8-го по 15-й день спостерігається підвищення енергії росту поросят, яке збігається з посиленням аеробних окисних процесів і фосфоришовання, що збільшує рівень енергетичного забезпечення організму. З 15-го по 30-й день енергозабезпечення організму відбувається в основному за рахунок аеробних окисних процесів з оптимальним використанням пластичних компонентів вуглеводного, ліпідного та білкового обмінів, що сприяє підвищенню продуктивності і загальної резистентності тварин.

Енергетичний обмін у свиней при транспортному стресі

Транспортний стрес подібно до технологічного стресу супроводжується посиленням гліколітичних процесів в організмі. При цьому відразу, а також через 4 год і одну добу після транспортування свиней у їх крові порівняно з початковими даними збільшується вміст глюкози відповідно на 25,7; 26,7 і

21,2 % (Р<0,05); лактату - на 28,7; 31,6 і ЗО % (Р<0,05); співвідношення лактат/піруват - на 9,6 - 6,7 %; АДФ - на 76,6; 69,2 і 54,9 % (Р<0,05); АМФ - на 39,2; 40,5 і 37,9 %; неорганічного фосфору - на 45,9; 36,8 і 13,6 % (Р<0,05); потенціал фосфорилювання - на 275; 199 і 116 % (Р<0,05) і знижується концентрація цитрату- на 5,6; 16,2 і 13,6 %; а-кетоглутарату - на 38,3; 61,7 і

55,4 % ( Р<0,001); сукцинату - на 30,6; 69,5 і 55,6 % (Р<0,001); малату - на 44,8;

39,7 і 29,4 % (Р<0,05); АТФ - на 31,3; 22,7 і 18,6 % (Р<0,01); креатинфосфату - на 28,6; 40,5 і 14,3 % (Р<0,001); співвідношення АТФ/АДФ - на 61,2; 54,5 і 47,6 % (Р<0,01); енергетичний заряд - на 14; 11,4 і 9,6 % (Р<0,01).

Активність лактатдегідрогенази і креатинфосфокінази в крові була вищою початкових даних відразу після транспортування свиней

відповідно на 15,2 (Р<0,01) і 88,7 % (Р<0,001), через 4 год - на 17,8 (Р<0,01) і

84,7 % (Р<0,001) і через одну добу - на 17,9 і 43,5 % (Р<0,01).

Для вивчення енергетичного обміну в тканинах за принципом аналогів було підібрано три групи свиней. Тварин першої групи забивали через 4 год, другої - через одну добу після транспортування на м’ясокомбінат. Тварини третьої групи були контрольними, яких залишили і забивали в господарстві. Результати досліджень (табл.1) свідчать, що в печінці і м’язі свиней через 4 год і одну добу після їх транспортування порівняно з тваринами контрольної групи вірогідно зменшилися вміст глікогену, пірувату, цитрату, а-кетоглутарату, сукцинату, малату, АТФ, креатинфосфату, енергетичний заряд, співвідношення АТФ/АДФ, сума аденілатів і збільшилась концентрація лактату, співвідношення лактат/піруват, АДФ, АМФ, неорганічного фосфору та потенціал фосфорилювання.

При транспортному стресі спостерігалося зниження активності аланінамінотрансферази в печінці на 32,3 і 21,8 % (Р<0,01) тав м’язі- на 31,3 і 31 % (Р<0,001). Активність аспартатамінотрансферази за цей час знизилася порівняно з контролем у печінці на 6 і 31 % (Р<0,05) та в м’язі -на 4,9 і 3,9 %. Активність лактатдегідрогенази в печінці дослідних свиней вірогідно підвищилася після транспортування на 12,6 і 10,4 % та в м’язі - на 11,5 і 8,6 %, а альдолази в печінці - на 35,7 і 34,7 % та в м’язі - на 32,1 і 29,9 % порівняно з контрольними тваринами.

Втрата маси дослідними свиньми за період транспортування становила 4,8 кг або 3,9 %, а при перетримці на м’ясокомбінаті протягом однієї доби -

6,2 кг, або 5 % від їх маси до транспортування.

Таким чином, транспортування свиней викликає з організмі стресовий стаи, що супроводжується порушенням енергетичного гомеостазу, посиленням гліколіти-іних процесів і втратою ними маси.

Вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у поросят при технологічному стресі

Дослідження щодо вивчення впливу натрію янтарнокислого на енергетичний обмін при технологічному стресі проводили на поросятах масою

40,2 - 40,8 кг. За принципом аналогів було сформовано дві групи: контрольну й дослідну. Поросята дослідної групи одержували препарат у суміші з кормом з розрахунку 30 мг на 1 кг маси протягом трьох діб до і в наступні 15 діб після перегрупування і переведення їх на відгодівлю. Результати досліджень показали, що перегрупування поросят і переміщення їх в інші приміщення супроводжувалося еозинопенією. Однак її рівень був значно меншим у поросят контрольної групи, ніж у дослідних тварин, що свідчить про стресопротективну дію натрію янтарнокислого у поросят дослідної групи.

Показники гліколізу, циклу трнкарбоношіх кислот і енергетичного обміну в тканинах свиней при транспортному стресі (М ± ш, п-5)

Показники Печінка М'яз

Контрольна група (інтактна) Після транспортування, через Контрольна група (інтактна) Після транспортування, через

4 год одну добу 4 год одну добу

Глжоген, г/кг 45,3 ± 2,4 29,2 ±3,1 ** 32,1 ±2,7* 14,01 ±0,91 5,98 ± 1,03** 6,32 + 0,83**

Лактат, ммоль/кг 7.81 ±0.34 9,44 ± 0,42* 8,03 ± 0,41 15,07 ±0,54 18,11 ±0,37** 17,92 ±0,42*

Ируват, ммоль/кг 0,79 ± 0,009 0,68 ±0,019* 0,63 ± 0,016* 0,298 ±0,011 0,291 ±0,017 0,274 ±0,015

Лактат/труват 9,8 ± 0,20 13,8 + 0,35** 12,7 ±0,41* 50,5 ± 0,64 62,2+ 1,03*** 65.4 ± 0.57***

Цитрат, ммоль/кг 0,149 ±0,010 0,123 ±0,009* 0,128 ±0,012* 0,102 ± 0,01 0,89 + 0,008** 0,94 ±0,011*

а-кетоглутарат,мм!йЬ/кг 0,117 ±0,007 0,06 ± 0,006** 0,08 ± 0,009* 0,121 ±0,008 0,043 + 0,009*** 0,056 ± 0,008***

Сукцинат,ммоль/кг 0,80 ± 0,06 0,28 ± 0,07** 0,30 ± 0,06** 0,266 + 0,049 0,095 ±0,021*** 0,107 ±0,047***

Малат, ммоль/кг 0,83 ± 0,01 0,57 ± 0,02*** 0,62 ±0,015*** 0,450 ±0,021 0,331 ±0,029* 0,362 ±0,019*

АТФ, ммоль/кг 1,869 ±0,024 1,203 ±0,031** 1,298 ±0,018** 5,591 ± 0,093 3,884 + 0,101*** 4,011 ±0,112***

АДФ, ммоль/кг 1,851 ±0,041 2,149 ±0,017** 2,131 ±0,028** 2,394 ±0,108 3,563 ±0,145** 3,487 ±0,101**

АМФ, ммоль/кг 2,097 ± 0,036 2,385 ± 0,042* 2,334 ± 0,029* 1,428 ±0,047 1,753 ±0,052** 1,707 ±0,062**

АТФ/АДФ 1,009 ±0,08 0,559 ± 0,06** 0,609 + 0,11** 2,335 ± 0,104 1,090 ±0,137*** 1,150 ±0,125***

ПА, ммоль/кг 5,817 ±0,089 5,737 ± 0,060 5,763 ± 0,095 9,413 ±0,230 9,200 ±0.150 9,205 ±0,180

КФ, ммоль/кг - - - 2,81 ±0,024 1,92 ±0,031*** 2,04 ± 0,027***

НФ, ммоль/кг 10,921 ± 0,080 11,580 ±0,113* 11,379 ±0,104* 22,987 ±0,271 24,273 ±0,188* 24,084 ±0,175*

ПФ 10,815 ±0,113 20,686 ± 0,404*** 18,681 ±0,307*** 9,842 ±0,162 22,266 ± 0,084*** 20,937 ± 0,052***

ЕЗ 0,480 ± 0,009 0,397 ± 0,006*** 0,410 ±0.007*** 0,721 ± 0,013 0,615 + 0,003*** 0,625 + 0,011***

Примітка. * означає Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 порівняно з контрольною групою.

У контрольних поросят через 1,7 і 15 діб після перегрупування порівняно

з вихідними показниками вірогідно зменшився вміст у сироватці крові загального білка на 9,5 - 5,7 %, альбумінів - на 21,7 - 14,9 %, а-глобулінів - на

28.7 - 12,9 %, тоді як у дослідних тварин спостерігається зменшсння-в-значно менших величинах: загального білка - на 1,8 - 0,5 %, альбумінів - на 6,2 - 2,6 % і а-глобулінів - на 8,3 - 0,9 %. Суттєвих змін концентрації р- та у- глобулінів у крові дослідних і контрольних поросят не спостерігалося протягом 30 діб. Через ЗО діб після дії технологічних стрес-факторів білковий спектр крові у контрольних і дослідних поросят був у межах фізіологічних коливань.

Суттєве зменшення вмісту загального білка у крові поросят контрольної групи за рахунок альбумінів і а-глобулінів можна пояснити катаболічними процесами в їх організмі під дією стрес-факторів.

Із показників табл. 2 видно, що натрій янтарнокислий сприяє енергетичному забезпеченню організму за рахунок посилення аеробних окисних реакцій і фосфоршповання у поросят при дії стрес-факторів. У крові поросят дослідної групи порівняно з контрольною групою через 1, 7,15 і ЗО діб відмічено вищу концентрацію АТФ відповідно на 40; 21,6; 16,2 і 5,6 %, співвідношення АТФ/АДФ - на 109,4; 51,6; 37,9 і 11,8 %, енергетичний заряд -на 18-3 % і менший вміст АДФ - на 32,9; 19,5; 15,7 і 5,5 %, АМФ - на 33,3; 32,5;

32.7 і 16,1 %, неорганічного фосфору - на 17,2; 19,1; 17,9 і 10,5 %, потенціал фосфоршповання - на 60,9; 46,4; 41,0 і 21,4%.

Застосування натрію янтарнокислого сприяло підвищенню енергії росту поросят дослідної групи. Найбільш суттєва різниця приросту маси поросят дослідної групи порівняно з контрольною групою спостерігалася у перші 15 діб після перегрупування, що збігається з періодом згодовування їм препарату. Так, середньодобовий приріст маси за перші сім діб у поросят дослідної групи становив 451 г, а контрольної - 297 г, що на 51,8 % більше; з 8-го по 15-й день -відповідно 502 і 376 г, або на 33,5 % більше.

Таким чином, на підставі аналізу результатів досліджень метаболітів гліколізу і циклу трикарбонових кислот, показників енергетичного обміну та енергії росту поросят можна стверджувати, що натрій янтарнокислий виявляє адаптогенний вплив на їх організм при технологічному стресі. Причому цей вплив найбільш виражений у період застосування препарату.

Вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у свиней при транспортному стресі

Для вивчення впливу натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у свиней при транспортному стресі за принципом аналогів було сформовано дві

Вплив натрію янтарнокислого на динаміку показників енергетичного обміну в крові поросят при технологічному стресі ( М ± т, п = 7)

Показники Група За 5 діб до перегрупування Після перегрупування, через .... діб ■

1 7 15 ! 30

АТФ, мМ к 0,605+ 0,020 0,417 ±0,019*** 0,486 ± 0,024** 0,523 ±0,031 0,Б80 ± 0,025

Д 0,613 ± 0,034 0,584 ± 0,023 0,591 ±0,018 0,608 ± 0,023 0,613 ±0,032

АДФ, мМ к 0,195 ± 0,010 0,301 ±0,009*** 0,252 ±0,013** 0,230 ± 0,008* 0,201 ±0,014

д 0,186 ± 0,017 0,202 ±0,019 0,203 ± 0,023 0,194 ±0,015 0І190± 0,018

АМФ, мМ к 0,065 ± 0,004 0,132 ±0,009*** 0,117 ±0,009*** 0,104 ±0,014 0 081 ± 0,008

д 0,071 ±0,007 0,088 ±0,015 0,079± 0,007 0,070 ± 0,006 0,068 ±0,011

ПА, мМ к 0,865 ± 0,039 0,850 ± 0,025 0,855 ± 0,040 0,857 ± 0,055 0,862 ± 0,053

д 0,870 ± 0,040 0,874 ± 0,047 0,873 ± 0,051 0,872 ± 0,049 0,'871 ± 0,052

АТФ/АДФ к 3,1 ±0,185 1,38 ±0,201*** 1,92 ±0,230** 2,27 ± 0,230* %88 ± 0,200

д 3,2 ±0,173 2,89 ± 0,204 2,91 ±0,190 3,13 ±0,200 3^22 ± 0,230

НФ, мМ к 1,57 ±0,037 1,92 ±0,045*** 1,88 ±0,056** 1,79 ±0,048* 1|,62± 0,039

д 1,43 ±0,045 1,59 ±0,031* 1,52 ±0,050 1,47 ±0,033 1і,45 ± 0,042

ПФ к 0,50 ± 0,043 1,38 ±0,039*** 0,97 ± 0,027** 0,78 ± 0,050 * 0,56 ± 0,045

д 0,43 ± 0,039 0,54 + 0,041 0,52 ± 0,023 0,46 ± 0,030 0,44 ± 0,029

ЕЗ к 0,812 ±0,009 0,667 ±0,011*** 0,715 ±0,013** 0,744 ±0,018* 0,788 ±0,012

д 0,811 ±0,008 0,783 ±0,015 0,793 ± 0,021 0,808 ± 0,023 0,Ьі2 ± 0,019

КК, од./л к 10,7 ±1,02 15,4 ± 1,10* 14,2 ± 1,07* 11,1 ± 1,01 11,0 ±0,94

д 11,5 ±0,93 11,9 ±0,84 12,0 ±0,97 11,8 ± 1,05 11,7+ 1,12

Примітки:

1. к - контрольна; д - дослідна.

2. * означає Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001 порівняно з вихідними даними (за 5 діб до перегрупування).

групи: контрольну і дослідну. Свині дослідної групи перед транспортуванням на м’ясокомбінат одержували натрій янтарнокислий у суміші з комбікормом три дні підряд, включаючи і день відправки, в дозі 50 мг на 1кг маси. Відгодованих свиней перевозили автомобілями на відстань 70 км (швидкість 40 км/год, температура повітря +2°С, відносна вологість повітря 83%, атмосферний тиск 742 мм рт. ст.).

Результати досліджень свідчать, що у крові контрольних свиней через

4 год після транспортування порівняно з дослідними тваринами було більше глюкози на 22,9 %, лактату - на 21,4 %, пірувату - на 6 %, співвідношення лактат/піруват - на 14,5 %, активність лактатдегідрогенази - на 33,3 %, активність креатинфосфокінази - на 62,3 % і менше цитрату на 24 %, а-кетоглутарату - на 54,6 %, сукцинату - на 62,9 %, малату - на 49,2 %. Вірогідне зменшення кількості еозинофілів у крові свиней контрольної групи свідчить про їх стресовий стан.

У крові свиней дослідної групи концентрація АТФ, сума аденілатів і енергетичний заряд були вірогідно більшими, а вміст АДФ, АМФ, неорганічного фосфору і потенціал фосфорилювання - меншими, ніж у свиней контрольної групи.

При забої свиней через 6 год після транспортування у тварин дослідної групи порівняно з контрольними встановлено більший вміст глікогену в печінці на 64,1 %і в м’язі - в 2,2 раза (Р<0,05), пірувату - відповідно на 4,5 і

4.1 %, цитрату - на 21,5 і 26,7 % (Р<0,01), а-кетоглутарату - на 52,5 і 136,7 %

(Р<0,001),сукцинату - на 136,3 і 189,8 % (Р<0,001), малату - на 57,1 і 36,6 % (Р<0,05), а також меншу концентрацію лактату - на 16,1 і 12,7 % (Р<0,05), співвідношення лактат/піруват - на 20 і 16,2 % (Р<0,01). Активність аланінамінотрансферази в печінці свиней дослідної групи була вищою, ніж у контрольній групі на 44,6 % і в м’язі - на 33,5 % (Р<0,001).

аспартатамінотрансферази - відповідно на 8,4 і 12,3 % (Р<0,01), а лактатдегідрогенази - меншою на 14,7 і 7,3 % (Р<0,05), і альдолази - на 12,7 і 8,2% (Р<0,01).

У свиней, які одержували в раціоні натрій янтарнокислий порівняно з контрольними тваринами встановлено вищу концентрацію АТФ в печінці на 30,9 % (Р<0,001) і в м’язі - на 11,9 % ( Р<0,01), АДФ - відповідно на 1,2 і 3,6 %; співвідношення АТФ/АДФ - на 29,3 і 8,0 % ( Р<0,01 і 0,05), суму аденілатів - на

7.2 і 5,6 % (Р<0,05), енергетичного заряду - на 10,2 і 3,9 % (Р<0,05), а також менший вміст АМФ - на 1,0 і 8,4 %, неорганічного фосфору - на 13,7 і 10 °/ (Р<0,05), потенціалу фосфорилювання - на 33,3 і 16,7 % (Р<0,05). У найдовшому м’язі спини свиней дослідної групи рівень креатинфосфату був на 75,6 / (Р<0,01) вищим, ніж у контрольних тварин. Середня втрата маси тварин при

транспортуванні в контрольній групі становила 4,6 кг, або 3,4 %, а в дослідній -

0,9 кг, або 0,7 %.

Таким чином, застосування натрію янтарнокислого при технологічному та транспортному стресі посилює аеробне окислення вуглеводів і його поєднання з фосфорилюванням, що супроводжується інтенсивним поповненням макроергічних сполук у стадіях тривоги та адаптації. Збереження енергетичного гомеостазу у свиней, які одержували натрій янтарнокислий порівняно з контрольними тваринами, сприяло підвищенню резистентності організму, ростового ефекту і зниженню втрат маси при технологічному та транспортному стресі.

Вплив натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у інтактних свиней

Для вивчення впливу натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у інтактних свиней за принципом аналогів було підібрано дві групи поросят по п’ять голів у кожній. Тварини першої групи були контрольними. Поросятам другої групи протягом 15 діб застосовували натрій янтарнокислий у суміші з комбікормом один раз на добу в дозі 30 мг на 1 кг маси. Результати досліду свідчать, що застосування натрію янтарнокислого поросятам, які знаходилися в стані фізіологічного спокою, суттєво не вплинуло на їх клінічний статус, показники гліколізу, циклу трикарбснових кислот і енергетичного обміну з крові. У тварин дослідної групи температура, пульс, дихання, кількість еритроцитів, лейкоцитів і лейкограма крові були в межах фізіологічних показників. Порівняно з контрольними поросятами у них спостерігалося підвищення апетиту і середньодобового приросту маси на 11,4 %.

Проведений дослід свідчить, що у поросят, які знаходяться у стані фізіологічного спокою, при застосуванні натрію янтарнокислого відмічена стійка тенденція підвищення енергоємності аденілової системи (вмісту АТФ) і креатинфосфату.

Таким чином, застосування натрію янтарнокислого поросятам, які знаходяться у стані фізіологічного спокою, активізує обмінні процеси і енергоутворення в організмі, що зумовлює підвищення інтенсивності їх росту.

Ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики

технологічного та транспортного стресу у свиней в виробничих умовах

Застосування натрію янтарнокислого поросятам для профілактики технологічного стресу зменшило їх захворюваність на 36 %, падіж - на 7 % і

сприяло підвищенню середньодобового приросту маси на 27,6 % порівняно з контрольними тваринами. Економічна ефективність становила 8,15 грн. на одну тварину, або 6,61 грн. на 1 грн. витрат.

Застосування натрію янтарнокислого відгодівельним свиням для профілактики транспортного стресу зменшило порівняно з контрольною групою втрату їх маси на 5,1 кг, або на 3,7 %. Економічна ефективність становила 8,77 грн. на одну тварину, або 6,14 грн. на 1 грн. витрат.

Таким чином, застосування натрію янтарнокислого для профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней економічно ефективне.

На підставі проведених науково-виробничих дослідів можна зробити висновок, що застосування свиням натрію янтарнокислого підвищує у їх організмі аеробне окислення, фосфорюповання і рівень енергозабезпечення, що зумовлює його високий стреспротективний ефект. Вищезазначене дає підставу рекомендувати використання натрію янтарнокислого для підвищення резистентності організму і профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней.

ВИСНОВКИ

1. Інтенсифікація свинарства, особливо в умовах промислової технології, поставила перед наукою та практикою ряд невідомих раніше проблем. Однією з них є виникнення у свиней стресового стану, який супроводжується погіршенням якості м’яса, зниженням продуктивності та збільшенням загибелі тварин.

2. Розробка ефективних заходів профілактики стресу у свиней можлива лише на основі глибоких знань про механізм його розвитку. В літературі мало робіт стосовно вивчення обмінних процесів і, зокрема, енергетичного обміну у тварин при стресі. Відсутні дані щодо впливу натрію янтарнокислого на енергетичний обмін у свиней, що стримує розробку науково обгрунтованого його застосування для профілактики технологічного та транспортного стресу. Тому темою наших дослідів було вивчення стану енергетичного обміну у свиней при технологічному та транспортному стресі і профілактиці його натрієм янтарнокислим.

3. При технологічному та транспортному стресі у свиней установлена від’ємна кореляція між рівнем кортикостероїдних гормонів (гідрокортизон і кортикостерон) та кількістю еозинофілів у крові (г = - 0,61 та - 0,70, Р<0,001), що дає змогу використовувати показник еозинопенії як критерій стресового стану у даних тварин.

4. Технологічний та транспортний стрес у свиней супроводжується порушенням енергетичного гомеостазу в їх організмі: в перші 24 год і до семи діб після дії стрес-факторів у крові, печінці і найдовшому м’язі спини порівняно з вихідними та контрольними показниками знижується вміст АТФ до 32,2 % і креатинфосфату до 45,8 % (Р<0,001), підвищується концентрація АДФ, АМФ і активність креатинфосфокінази відповідно до 76,6 % (Р<0,01), 53,7 (Р<0,05) і

88.7 %(Р<0,001).

5. При технологічному та транспортному стресі у свиней, особливо в перші 24 год, посилюється гліколіз і знижується аеробне окислення вуглеводів: в крові, печінці і м’язі підвищується концентрація глюкози до 26,7 % (Р< 0,05), лактату - до 45,2 % (Р<0,001), співвідношення лактат/піруват - до 69,8 % (Р<0,001), активність лактатдегідрогенази - до 41,7 % (Р<0,01) і знижується вміст глікогену до 57,4 % (Р<0,01), а-кетоглутарату - до 67,8 % (Р<0,001), сукцинату -до 69,5 % (Р<0,001), цитрату - до 20,2 % (Р<0,05), малату - до 44,8 % (Р<0,05).

6. Через 7 і 15 діб після дії на поросят технологічних стрес-факторів порівняно з показниками через одну добу в крові спостерігалися зниження рівня гліколізу, активізація аеробного окислення вуглеводів з посиленням процесів фосфоршповання (підвищення концентрації АТФ), які через ЗО діб досягай вихідних даних, що свідчить про відновлення енергетичного гомеостазу в організмі тварин.

7. Енергетичний дефіцит у свиней, який виникає внаслідок адаптації до технологічних та транспортних стрес-факторів, зумовлює посилення в організмі катаболічних процесів, що супроводжується втратою маси, зниженням енергії росту і загальної резистентності. У поросят за сім діб після дії технологічних стрес-факторів середньодобовий приріст маси зменшився на 40 % (Р<0,001), захворюваність тварин збільшилася на 24 %. Втрата маси свиней при транспортуванні становила 4,6 - 6,1 кг (Р<0,05), або 3,4 - 4,5 % порівняно з вихідними показниками.

8. Застосування свиням натрію янтарнокислого активізує аеробне окислення вуглеводів і фосфорилювання, що сприяє підвищенню енергетичного потенціалу організму й тим самим сприяє його адаптації до дії технологічних та транспортних стрес-факторів.

У крові і тканинах свиней, які одержували препарат, порівняно з контрольними тваринами відмічено: більшу концентрацію глікогену, цитрату, а-кетоглутарату, сукцинату, малату, АТФ, креатинфосфату, співвідношення АТФ/АДФ і енергетичного заряду відповідно до 220,2 % (Р<0,05), 31,5 (Р<0,05),

136.7 (Р<0,001), 189,8 (Р<0,001), 96,6 (Р<0,001), 30,9 (Р<0,001), 75,6 (Р<0,01), 109 (Р<0,01) і 17,3 % (Р<0,01); підвищення активності аспартатамінотрансферази в печінці на 8,4 % (Р<0,01) і в м’язі на 12,3 % (Р<0,01), аланінамінотрансферази -відповідно на 44,6 (Р<0,001) і 33,5 % (Р<0,001), зниження активності альдолази -на 12,7 (Р<0,01) і 8,2 % (Р<0,01), і лактатдегідрогенази - на 14,7 і 7,3 % (Р<0,05).

9. У поросят, які знаходяться в стані фізіологічного спокою, через добу після застосування натрію янтарнокислого порівняно з вихідними даними відмічено несуттєве підвищення у крові концентрації пірувату на 13,3 %, цитрату - на 17,3 %, малату - на 3 %, а-кетоглутарату - на 18,7 %, сукцинату - на

31,8 %, АТФ - на 18,1 %, енергетичного заряду - на 3,8 %, зменшення лактату - на 11,7 %, глюкози - на 14,4 %, потенціалу фосфорилювання - на 18 %, що свідчить про тенденцію посилення аеробного окислення вуглеводів і збільшення вмісту макроергічних сполук в їх організмі. При цьому середньодобовий приріст маси поросят за 15 діб застосування препарату був на

11,4 % більшим, ніж у тварин контрольної групи.

10. Підвищення енергозабезпечення організму і його адаптації до дії стрес-факторів під впливом натрію янтарнокислого зменшує негативні наслідки технологічного та транспортного стресу, що виявляється в збільшенні енергії росту, зменшенні втрат живої маси, захворюваності та загибелі свиней порівняно з тваринами контрольної групи.

10.1. У поросят, в раціон яких вводили препарат, були вищими інтенсивність росту на 27,6 % (Р<0,01), збереженість на 11 % і менша захворюваність на 36 %, ніж у контрольній групі. Економічна ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики технологічного стресу становить 8,15 грн. на одну тварину, або 6,61 грн. на 1 грн. витрат.

10.2. При транспортуванні свиней дослідної групи на м’ясокомбінат втрати живої маси були на 3,7 % менші, ніж у тварин контрольної групи. Економічна ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики транспортного стресу становить 8,77 грн. на одну тварину, або 6,14 грн. на 1 грн. витрат.

11. На підставі результатів досліджень була розроблена "Настанова ііо застосуванню натрію янтарнокислого для підвищення неспецифічної резистентності у свиней", затверджена ГУВ Державної Комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупках в 1990 р.

12. Для збереження енергетичного гомеостазу організму і зменшення негативних наслідків технологічного та транспортного стресу у тварин поряд з поліпшенням годівлі, умов утримання і селекційної роботи необхідно застосовувати натрій янтарнокислий з комбікормом у дозі 30 мг/кг маси поросят протягом трьох діб до і 15 діб після їх переведення з дорощування на відгодівлю, і в дозі 50 мг/кг маси свиней протягом трьох діб підряд перед їх транспортуванням.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

І.Чумаченко В.В. Антистресові засоби // Застосування біологічно активних речовин у тваринництві.-К.:Урожай,1989.-С.197-201.

2.Чумаченко В.В. Кормові добавки // Застосування біологічно активних речовин у тваршшицтві.-К.:Урожай,1989.-С.213-256.

З.Чумаченко В.В. Факторы, влияющие на состояние естественной резистентности и обмена веществ // Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных. -К.: Урожай, 1990. -С.19-46.

4.Чумаченко В.Е., Чумаченко В.В. Влияние возраста поросят при отъеме на естественную резистентность организма // Ветеринария. -1991. -№1. -С. 54 -57. (Особисто проведені експериментальні дослідження).

5.Чумаченко В.В. Вплив натрію янтарнокислого на показники гліколізу і циклу трикарбонових кислот у крові поросят при технологічному стресі // Ветеринарна медицина України. -1997. -№ 9. -С. 34.

б.Чумаченко В.В. Вплив натрію янтарнокислого на показники енергетичного обміну в крові поросят при технологічному стресі // Ветеринарна медицина України.- 1997.- № 10.- С. 28.

7. Чумаченко В.В. Профілактика транспортного стресу у свиней // Тези доп. респ.наук. - практ. конф. "Наук, забезпечення АПК УРСР". - Біла Церква,1990. - Ч. 1.-С. 101-102.

8.Висоцький А.М., Сердюк Н.О., Чумаченко В.В. Вплив сукцинату натрію

на резистентність і продуктивність свиней // Збірник статей наук.-практ.конф. "Збереження молодняка с.-г. тварин - запорука розвитку тваринництва України".-Харків, 1994.-С. 137-139. .

9.Чумаченко В.В. Показники енергетичного обміну у свиней при технологічному і транспортному стресі // Матеріали наук.-иракт.конф. "Неінфекційна патологія тварин".-Біла Церква, 7-8 червня 1995 р.-Ч.І.-СЛОб-107.

ІО.Чумаченко В.Ю.,Чумаченко В.В. Проблеми імунології у ветеринарній медицині // Матеріали наук.-практ.конф. "Неінфекційна патологія тварин".-Біла Церква, 7-8червня 1995 р.- Ч.1.-С.20-21.

11.Чумаченко В.В. Некоторые морфологические и биохимические показатели крови при технологическом и транспортном стрессе у свиней // Материалы научн.- произв. конф. "Состояние и перспективы развития научных исследований по профилактике и лечению болезней с.-х. животных и птиц", посвящ. 50-летию Краснодарской НИВС (10-11июня1996г.) .-Краснодар,1996.-

С. 176-177.

12.Чумаченко В.Е., Чумаченко В.В. Проблема резистентности животных в связи с последствиями аварии на ЧАЭС // Материалы Международного координационного совещания "Экологические проблемы патологии, фармакологии и терапии животных". - Воронеж, 19-23 мая 1997. - С. 151 -152.

1 З.Чумаченко В.Е., Чумаченко В.В. Влияние натрия янтарнокислого на показатели естественной резистентности у поросят при технологическом стрессе // Материалы II Международн. научн. - практ. конф. "Ветеринарные и зооинженерные проблемы в животноводстве и научно - методическое обеспечение учебного процесса". - Витебск, 25 - 26 сентября 1997. - С. 158 - 160.

Чумаченко В.В. Енергетичний обмін у свиней при технологічному та транспортному стресі і профілактиці його натрієм янтарнокислим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Національний аграрний університет України, Київ, 1998.

Стрес, який виникає при перегрупуванні та транспортуванні свиней, супроводжується порушенням енергетичного обміну, послабленням аеробного окислення вуглеводів і фосфорилювання, а також посиленням гліколізу в їх організмі. Застосування з кормом натрію янтарнокислого посилює аеробне окислення і фосфорилювання, збільшує вміст макроергічних сполук в організмі, що сприяє підвищенню енергетичного потенціалу, адаптації і продуктивності тварин при дії технологічних та транспортних стрес-факторів. Установлена висока економічна ефективність застосування натрію янтарнокислого для профілактики технологічного та транспортного стресу у свиней.

Ключові слова: стрес, енергетичний обмін, гліколіз, фосфорилювання, аеробне окислення, транспортування, профілактика.

Чумаченко В.В. Энергетический обмен у свиней при технологическом и транспортном стрессе и профилактике его натрием янтарнокислым. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Национальный аграрный университет Украины, Киев, 1998.

Стресс, возникающий при перегруппировке и транспортировке свиней, сопровождается нарушением энергетического обмена, снижением аэробного окисления углеводов и фосфорилирования, а также усилением гликолиза в их организме. Применение с кормом натрия янтарнокислого усиливает аэробное окисление и фосфорилирование, увеличивает содержание макроэргических соединений в организме, что способствует повышению энергетического потенциала, адаптации и продуктивности животных при воздействии технологических и транспортных стресс-факторов. Установлена высокая экономическая эффективность использования натрия янтарнокислого для профилактики технологического и транспортного стресса у свиней.

Ключевые слова: стресс, энергетический обмен, гликолиз, фосфорилирование, аэробное окисление, транспортировка, профилактика.

Chumachenko V.V. Energy metabolism in pigs under technological and transport stress and its prevention by sodium succinate. - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of veterinary sciences on speciality 03.00.04 -biochemistry. - The National Agrarian University of Ukraine, Kyiv, 1998.

Stress occurring in regrouping and transportation of pigs is accompanied by a metabolic disorder, the decrease in level of an aerobic oxidation of carbohydrates and phosphorylation as well as by the increase in glycolysis in their organism. The application of sodium succinate with food intensifies the aerobic oxidation and phosphorylation, increases the content of macroergastic compounds in the organism, thus increasing the energy potential, adaptation and productivity of the pigs under the effect of technological and transport stress-factors. A high economic efficiency of using the sodium succinate for prevention of the technological and transport stress has been established.

Key words: stress, energy metabolism, glycolisis, phosphorylation, aerobic oxidation, transportation, prevention.