Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Экономико- и социально-географические проблемы развития малых городских поселений (на материалах Тернопольской области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Экономико- и социально-географические проблемы развития малых городских поселений (на материалах Тернопольской области)"

ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖЛВНПЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡меш 1ВАНА ФРАНКА

о .. .

' . I

На правах рукопису

ТКАЧДМИТРО ВОЛОДИМИГОВИЧ

ЕКОНОМ1КО- I СОЦIАЛЬНО-ГЕОГРАФ 1Ч111 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МАЛ ИХ М1СЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ ( на матер]алах ТсрнотльсысоТ обласп )

11.00.02 - економгша 1 сошалыш географ1я

Автореферат

дисертацн на здобутта паукового ступени кандидата географ'пннх наук

Л Ь В I В -1995

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! географ!5 Украшн Тернол!льського державного педагогичного !нституту

Наукогй нершюл:

кандидат географгчних наук, доцент Б. I. ЗАСТАВЕЦЬКШ

НауковнЛ консультант: доктор географ1чних наук, професор О.1.ИАБЛ1Й

ЩацШн! опонеити:

доктор географЧчних наук II. I. Фащемьшш кандидат еконоьачних наук, доцент Л.Т.Шевчук

Яров1дна установа:

управления еконошки Тернол1льсъко1 обласно! державно! адкингстрацП

Захист вгдбудеться 2 лютого 1996 р. о 15.30 год. на засиданн! спец!ал!вовано1 вчено! ради К.04.04.02 з географ1чних наук у Льв1вськ0му державному ун1верситет1 1м. I.Франка (290000. м.Льв1в, вул. Дорошенка, 41)

3 дисертац1ею можна ознайомитись у науков^й бКШотец! Лъв!вського державного университету дм. I.Франка (м.Льв1е, вул.Драгоманова,5)

Автореферат роза слано "_2Э_" грудня 1995 р.

Вченмй секретар

спетал!г.ОЕанэ1 ьчено! ради, ^

кандидат геогр:4-1чн«х наук,. доцеш^^^Г?-—С. I.Кукурудза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА I СТРУКТУРА ГОБОТИ

Актузлыпсть теми. В перюд розбудови незалежнсЯ Укра-!нсько1 держави, реформування П економ!ки важливим завдан-ням е лошук шлях1в удосконалення територ1ально'1 орган!зац13 сусп!льства, зокреыа регулювання процесу розселення у зв'яэ-ку з соц1ально-економ!чним розвитком кра!ни 1 окремих П рег1он1в. Визначна роль при цьому выводиться повн!шому ви-користанню моиливостей розвитку малих м!ст 1 селищ м1сытого типу. Вони повимй стзти рационально сртан!зованими системами, як1 об'еднували б житлов! масиви, виробни^! зоки, об'ск-ти виробничо1 1 социально') гнфраструктури, зони в1дпочинку, забезлечували б найкрааЦ умови для життя 1 дзяльност1 людей.

Для науковсго обгрунтуванкя економ1чного 1 сощального розвитку малих ьпсъких поселень (ШП) особливого значения набував розробка теоретичних, методшних 1 прикладник питань 1х досл!дж.ення. 1Ц питачня до деяко'1 м!ри в1дображеН1 в нау-ков1й Л1тератур1, однак поки що не энайпши розв'язання проб-леми економ1чного 1 соц1аль кого роввитку ШП в умовах переходу державй до ринкових вхдносин. Вгдсутня цШсна методика комплексного вивчення таких поселень. Багато теоретичних, методолог1чних 1 методичних- положень вимагають перегляду з огляду на ам!ну сусШльних В1ДН0СИН. 3 урахуванням цього, а також у вв'язку 1в зм!ною управл1ння соц1алько-еконэм1чним розвитком м!ст 1 рег1он1в, необх1дн1стго структурно'] перебу-дови економгки, вм!ною 1нфраструктурно'{ пол1тики посилюеться увага до географ1чних досл!дкень демограф!чно5, еколог!чно1 ситуац1й, соц1ально-екоНом1чно1 бази ММП. Так1 досл1дження неск5х1дШ для встановлення основних напрям!в актив!аацП соц1альна-економ1чного роввитку м1ських поселень, оп-тим!зац11 1х рол! у системах розселення, роав'язання проблем комплексного розвитку рег!ону. Все це 1 визначило тему, мету 1 голсвн! напрями дослАдження.

Об'ектом досл!дження вибрано мал! м!ськ! пойелення як дентри локальних систем ровселення 1 соц1ально-економ!чних комплексов на територП з ниеьким р!внем урбан!зац11, висо-кою щ1льн1спо с!льських 1 малих м1ських .¡аселених пунга^в. Прикледом тако'1 територП е Терноп1льська область, в як!й

- г -

во! MicbKi поселения, KpiM обласного центру, е малими.

Предметом дослгдження е економ1ко- i соцгалъно-геог-раф1чн1 проблеми розвитку рхзних за лхдапстю i функц1ональ-ними типами малих м!ських поселень Терноп1льсько1 облает!.

Мета ! завдання досл1дження. Основна мета роботи досл!дити особливост! фунюцонування сучасно! мереж! ММП TepHoniJbCiKO'i облает!, визначити основн! проблеми социально- еконоьачного розвитку цих поселень, обгрунтувати шляхи ix розв'язання.

Для досягнення uiei мети в дисертацП були поставлен! i розв'язан! так! вавдання:

- визначити мгеце ШП у локальних системах розеелення, Jx взавмозв'язки м!ж собою, а великими м!стами ! с!льськими населенный пунктами;

- поглибити науково-методичн! основи доелгдження ММП;

- досл!дити сучасну демограф!чну сигуад!ю, економ1чну 1 соц!алъну базу, еколог1чн1 умови розвитку ММП Тернопхльсько! облает!;

- розробити типолог1ю ММП обдаст!, встановити головн! проблеми розвитку поселень р!зних тигпв у сучасних умовах;

- досл!дити особливост!. геритор!ально-функц1онально! структура ШЛ;

- обгрунтувати основна напрями комплексного розвитку малих MicT i селищ MicbKoro типу в умовах реформування еко-ном1ки Укра'1ни.

Методологiя,.методн досл!дження, використаи! матер!али. Методологi4Hon основою досл!дження е теор!я комплексного екшоы1чпого ! соц!ального розвитку рег!он1в 1 населених пунктiB, формування територ!альних систем гооподарства 1 розеелення.

РоароСка теоретико-методичних основ дисертацП Оаэуеться на основних положениях, викладених у наукових працях еко-ношко-географ1в ! економ!ст!в - Н.ЬБлажко, В.Г.Давидовича, М. ЬДсшшнього, А. ЬДоценка, Ф. Д.Заставного, П.С.Ковален-ка, Л.М.КореЦького, Г.М.Лаппо, 0.П.Литовки, С.С.Мохначука, С.Я.Шшмик, С.М. Писаренко, М.Д.Шстуна, Ю. ЫИтюренка, А.В.Степаненка, I.M.Таборисько!, I .М Фащевського, Б.С.Хоре-»а. 0.1.Шабл!я, ЛЛ.Еевчук та

В роСст! викоркстовувались таю метоли i прийоии : сис-

темний анал!з, статистичний, пор1вняльно-географ1чний, 1сто-рико-географ1чний, картограф1чний, багатовим1рний математич-ний анал1э, теор1я граф1в та 1н.

При написант роботи використовувались статистичн! ма-тергали ТернопШського обласного управл!ння статистига, ул-равл1нь економ!ки, арх1тектури, охорони природи- Терноп1льоь-ко'1 облдержадмШстрацП, Терноп^льського обласного центру зайкятост! населения, ТернмЦльсько'1 обласно! сан!тар-но-епЗдемЮлоПчно! станцН, схеми 1 проекти районного пла-нування, первинн! матер!али м1сьюгх та селищних Рад, дан! польових досл!джень ММП облает!.

Наукова новизна досд!дження. Поглиблено тесретичн! положения концепцП територ!ально'1 орган!аац11 розеелення 1 ви-робництва; розширено науково-метсдичн! п!дходи до комплексного досл!дження мерена ШП; зд!йснено тип 1 вши ю ММП Тер-ноп1льсько5 облает! на основ! багатовим!рного математичного анал!зу; роэробленр основй перспективного розвитку малих м!ських поселень облает! в умовах реформування економ!ки 1з врахуванням тенденвдй ! зм!ни геодемограф1чно!, еколог 1чно1 ситуац!й, стану соц1аяьно-еконсшчно'1 бази цих поселень. Зокрема обгрунтовано: шляхи актив!зац!1 економ!чного розвиг-ку; необх!дн!сть вдосконалення соц!ально! сфери 1 реформу-вання вадносин у ц1й галузх в сучасних умовах; напрями ращенального зикористання працересурсного лотенщалу Ш1 в умовах активного формування ринку прац!. Побудовано сер!ю карт, що в!дображають економ!чну ! соц!альну базу м!ських поселень Терноп1льсько'1 облает!, як! можуть використовува-•гись для потреб управлшня, планування 1 територ!ального ре-гулювання.

Практичне значения роботи. Теоретичн! ! науково-мето-дичн! висновки дисертацП можуть бути використан! для вдосконалення наукових основ територ1ального управления 1 прог-нозування, складання нових схем ! проект!в районного планування, для социально- ! економ!ко-географ!чного вивчення ШП !нших недостатньо урбанхзованих рег!он1В УкраЧни.

Конкретн1 рекомендац!1, спрямован! на вдосконалення соц!ально-економ1чно1 бази, полапшення використання працересурсного потенц!алу ММП Терноп1льько! облает!', передан! управляю) економ!ки Терноп1льоько1 облдержадмШстрацП для

практичного використання.

Теоретичн! i прикладч1 полсження дисертацП викладен! у роадыах "Населения" i "Внутршньообласн! соц!ально-еко-homí4hí райони" навчального пос1бника "География Тер-ноп1льсько"1 облает!", який використовуетъся у навчалъному ripoueci Терноп1льсъкого державного педагогхчного гнституту та шк1л область

Дпробац1я роботи. OchobhI реьультати досл1джень викладе-но на VII а'13Д1 Укрз'1Нського Географ]чного товариства (Кшв, 1995), обласшй наукою-лрактичнiй конференцП з пи-тань вивчення лрироди, населения i государства Терноп1льсь-ko'í област1 V загальноосв1тн1й школх (Терноп1ль, 1991), все-укра1нськ1й каукоЕ1Й конференцп э питань краезнавства (XapKiB, 1S94), науковхй конференцП а питань icTopi'i роа-витку укра'1нсы«л геогрэфп 1 картограф!'] (Терногплъ, 1995), на bbíthkx иаукових кокференц!ях у Терношльському державному педагог i чному анститут! та Терноп1льськ1й академП народного господарства (1990, 1391, 1992, 1993, 1994, 1995).

Публ1кащ 'i. По теш дисертацП опубл1 ковано 1Б праць за-гальним обсягом 4.5 друкованих аркуш!в.

Обсяг 1 структура роботи. Дисертащя викдадена на 165 стор1нках машинописого тексту; складайться гэвступу, чо-тирьох роздШв, BHCiioBiíiB, списку використаноЗ л!тератури (£02 пози'-пй), 28 додаткгв, ¡дюстрована 22 таблицами, 16 рисунками. Багальний обсяг дисертацП - 252 ciopiHOK. ■

оснаип павохшш i результаги дослдшаш

1. Мал! MiobKi поселання (мюта i селища мгськога типу, а5о м1стечка) як формн розселення людей i м!сця ix »1ттед1ядьност1 s важ-дивими осередками господарства, вузлами соцдадьно-еконстчннх зв'яаюв, особливо на територ1ях а кизьюм píbhom урбан 1зап,П. високою густотою с!льських посе-день. Bohii bispiзн.чються в1д íhiehx kicbioix поселень менпою

людн!стю (до 50 тис. жит.), нижчим р!внем концентрацП соц1ально-'еюэном1чного потенЩалу, значною зайнят1стю людей у с!льськогосподарському виробництв! або у галузях, як! його обслуговують, кращими сан1тарно-г1г1ен!чними умовами проживания, менш налруженим ритмом життя, т!сн!шими зв'язками 1з навксшгашьою с1льською мгсцев1стю. Але в них обмежен! умови для реал1зац11 людиною свого творчого потенциалу, задоволен-ня соцгальних потреб.

Одночасно ММП 6 ядрами локальних (низових, кущових, ра-йонних, м1жрайонних) систем розселення, орган1зовують свош впливом розвиток прилеглих с1льських 1 м1ськ:и поселень в системах розселення, виконують роль з'еднувально! ланки в обласн!й систем! розселення м1ж Л центром 1 с1льськими на-селеними пунктами. 3 обласним центром (великим м1стом) ММП мають переважно адмШстративн!, орган1зац1йно-господарськ1 зв'язки та зв'язки по обслуговуванню населения, а !з сиською м1сцев1стю - орган1зад1йно-госпог.арськ1, виробнич!, трудов!, зв'язки по обслуговуванню населения. Через обласний центр нергдко зд1йснюються зв'язки м!ж селищами та м1сгами, як1 знаходяться поблизу одне одного, що робить ц1 зв'язки розтягнутими у час1, ускладненими. Так! неращональн! зв'язки повинн1 бути выкинут! в сучасний пер1од реформування економ!ки, зам!нен1 новими. .

Значения ММП як центр1в локальних систем розселення по-силюеться в староосвоених районах з аграрно-промисловим типом освоения, в яких мало великих ! середн!х мхст. В ция уновах ММП мають наступи! риси: значне в1дставання темп!в Чх росту в1д росту великого м1ста, при цьому дуже пов!льними темпами розвиваються, або й занепадають, поселения з меншою люднгстю; поступове зменшення рол! ММП пор1вняно з великим м!стом в облаопй систем! розселення; незцачн! вэаемозв'язки малих М1ськю( поселень м1ж собою; т!сн! вэаемозв'язки м!ж малими м!ськими ! с!льськими поселениями в локальних системах розселення. Положения одних м!ських поселень в!дносно 1нших 1 1х !ерарх1чну п!дпорядкован!сть добре ¿люструють по-казники м1ри абсолютно! 1 вхдносно! центральност!, м!ри 1ерарх1чного положения поселень у систем!, обчислен! з допо-могою прийом1в теорП графив. Просторов! аз'язки ММП з обласним центром ! с!льськими населеними пунктами у систем!

розселення виэначаються на основ1 анал1зу потенциалу поля розселешш.

8. Виявлення основних економ1ко- I сощалыю-геог-раДичних проблем розвитку малих м1ських-поселень передбачае всеб1чне дослгдження цих пооелень, аокрема, анализ сучасноУ мереж! малих м1ст 1 селищ м1ського типу за особливостями ¡л виникнення 1 розвитку, економшо-географгчним положениям, люднютю, функц1онадьнсир структурою, м1сцем 1 роллю в системах розселення р!зних таксоном!чних рангов, вивчення демог-раф1чно! ситуацП 1 працересурсного потенц!алу, економ1чно'( 1 соц!ально1 бази поселень; вияснення економ!чних, социальна* 1 еколог1чних умов далыюго розвитку поселень та 1н. Та-ке досл1дження проводиться шляхом застосування рхзномакИни* економ1ко-географ1чних метод1в з використанням математичних прийом!в. Ефективним при цьому е багатовим!рний анал!з (при-йом "дерево поеднань"), який на основ1 врахування значно! к!лькост! ознак (таких у досл^дженн! 33 ) дозволяе провести титаащю ММП. Бона е основою для створення перспективно} модел1 м1ських поселень, визначення основних параметров '¡х розвитку.

Мережа м!ських поселень у давньоосвоенних аграрно-про-мислових регионах вхдзначаеться р1зким переважанням малих Ы1ст 1 селищ м1ського типу, пов1льним розвитком (а 1нод1 1 занепадом) таких поселень. На територП одн!е'1 з найменш ур-башзаваних областей Укра!ни - Терноп!льсько! (частка м1сь-кого населения - ,41,8%)- е одне велике (обласний центр) 1 1Б малих м1ст, 19 селищ м!ського типу. Мал1 м!ськ1 поселения концентрують 54,52 м1ського 1 21,ЗХ всього населения обдаст!.

Батата поселень област1 - стар! м!ста, як1. викикди у фе-одальний пер1од, як торговельн! 1 военно-оборони! пункти 1 тепер розвиваються як промисдов!, культурно-осв1тн!, ср-ган1зашйно-господарськ1 центри (Чортк!в, Кременець, Збаралс, Теребовля, Шдгайц!, Збор1в, Копичинц!, Скалат та 1Н.). Значна частина- (М1 - селища мгського типу, у творен! з великих С1Д внасл!док надання "!м статусу центр1в ади1н1стратив-них район!в.

Переважна б1дьш1сть поселень - ы1ста 1 селища м1ського типу, ям мають ыенше 10 гис. гмтедгв (таких в област1 - 25),

т1льки 6 1з них мають в!д 10 до 20 тис. жит., 1 3 - понад 20 тис. жит.' Чисельшсть населения у ММП зб1лыпуеться пов!льно, що е насл!дком ix пов1ль'ного соц!ально-економ!чного розвит-ку. Пор1вняно найшвидше зростае к!льк1сть жител!в у райцентрах i тих ММП, в яких в1дбувалося нове промислове буд!вницт-во (Кременець, Чортк1в, Збараж, Бережани, Бучач, Заводсвке, Шдволочисък, Дружба та 1н.). За 1959-1994 p.p. чиоельн!сть населения кожного з них зб!льшилась у 2,2 -2,7 рази (у ц!лому по ММП облает! - у 2 рази). Найпов1льн1ше аростають мал1 селища, деяк1 з них мають нав1ть меншу к1льк1сть жител1в, н1ж вони мали ран!ше (КсзлГё, Мельниця-Под1льська, Заложц!, Гримайл1в). Це s насл1дком втрати ними частини функц!й п!сля укрупнения адм1н!стративних район1в, недостатнього розвитку ixHbo'i сощально-економ1чно! бази, а також поМршення демог-раф!чних процес1в (насамперед внасл!док зниження природного приросту населения).

3. М1сце малих м!ських поселенъ в системах розеелення 1 У територ!альному подШ та ДнтеграцП прац!, ваавмод!я з 1ншими населеними пунктами, визначаеться 'ix функц!ями. Ос-Танн1 зумовлюють величину зон впливу м!ських поселень як Ядер системоутворения, потужн1сть 1 регулярн1сть р!зно-ман1тних м1жсельбишдих зв'язк1в. Mix величиною, функц1ями поселень i ix роллю в системах розеелення 1с.нуе TicHa додат-Ья кореляц1йна залежн!сть (показник парно! параметрично! ко-реляцГ!, обчислений м!ж лкдапстю ММП i бальною оц1нкою роз-йинутост! ix функщй,становись 0,94).

ФункцП ММП визначаються р1внем роавитку i структурою ix економ1чно1 i сощальноЧ бази. Економ!чна база визначае роль Поселения в народногосподареькому комплекс! ! систем! розеелення periOHy, забезпечуе його участь в територ!апьному Под1л1 та 1нтеграцП прац!, визначае можливост1 його дальшо-го розвитку, обумовлюе р1вень i як!сть життя людей. Сопельна база, яка включав систему Баклад1в невиробничо! сфери, забезпечуе умови для функц!онування економ!чно! бази i життя населения. Мал! MicbKi поселения в1дзначах>ться нижчим, н!ж велик! чи середна м1ста, ргвнем розвитку uiei бази, що зу-мовлюе пов!льн!вий pier таких поселень, нижчий р!вень життя людей в них.

Maui мЮьк! поселения облаетi залежно в!д людност1, ге-

- а -

ографДчного положения виконують р1зноман1тн1 функцп. В таких поселениях найбыьше людей зайнято у промисловост1 (1/3 працездатного населения). Найвищу частку зайнятих у ц!й га-луз! мають аначн! промислов1 центри (Чортк1В, Вережани, Кре-менедь та !н.), а також мюта 1 селища, в яких д)и,ть два-три невеликих промислових п!дприемства, ш,о при незначн^й к1ль-кост! населения впливае виршальним чином на частку промис-ловост1- в економ1чн1й структур! населеного пункту 1 на ильисть населения, зайнятого в нш (Хоростк1в, Поча')в, Дружба, Заводське, Заложщ та ан.).

Розширення функщй м1ст щодо навколишньо! територП привело до зб1льшення к^лькост! людей, зайнятих у невиробнич!й сфер!. В одиннадцяти м1ських поселениях облает! ця частка вища в!д 50Х, найб!льша вона у местах ЗаЛ11Щ1ки (понад 60%), Крсменець, Шдгайц!, селищах Шдеолочиськ, Шумськ, Велик! Бгрки (понад 55Х).

В ММП облает! значка частина людей зайнята у с1льському господарств1, найбгльша вона у селищах Коропець (56,57.), Козлов (45,22), Гримашпв, Скалат, Мельнидя-Под^льська, Ска-ла-Под!льська, Вишпвець, (понад 257.). Пор1вняно невисока частка зайнятих на транспорт! (найвища у м.Копичинц! -18,12). буд1вництв1 (найвища у Велик!й Березовшц - 28,1%).

Мал! м!ськ1 поселения облает! мають р!зний р!вень розви-нутост! функций. На основ! використання системи бальних оц1нок встановлено, то найвшций р1вень (70-130 бал1в) мають районн! центри, лише селища Хоросттв 1 Копичинц! за сумою бал!в перевшцують центр району, в якому вони энаходяться. Б1льш!сть з них обмежують св1Й вплив територ!ею "свого" амШстративного району, тальки Чоргк1в (182 бали) та Креме-нець (162 бали) виконують м!жрайонн! функцп. Маючи значно 0!льший в!д решти малих м1ст облает! демограф1чний, еко-ношчний потенц)али, вони е м1жрайонними центрами у обласн!й систем! розеелення. Менший ступень розвинутост1 функц!й (35-70 бал1в) мають центри кущових систем роаселення, в них основне ы)сце займають показники розвитку функц!й по обслу-говувашпо населения (культурно-осв!тн!, дДкувадьно-профхлак-тичн!, торговельн1 та !н.).

На основ! анал!ау людност1, функхЦонально! структури МАГ оОласт! встановлено, до в сучасних умовах не 1снуе значних

в!дм!нностей цих ознак м!ж малими мютами з к1льк1спо жи-тел1в менйе 10 тис, чол. 1 селищами м!ського типу. Сели-ща-райцентри нередко мають складшшу функц!ональну структуру господарства, н!ж м1ста, як1 не в центрами район!в. В ба-гатьох селищах частка вайнятих у нес!льськогосподарських га-лузях б1льша, Н1Ж у малих м!стах. Все це, а таксон в!дсутн1сть ч!тких критерЛв у розмежуванн! малих м!ст та селищ мюькогс типу даб п1дставу об'еднати вс! м!ськ! поселения, що мають менше 10 тис. лит., единою назвою 'Чистеч-ка".

4. 0дн1ею з найважлив!шп% проблем, характерних для малих м!ських поселень в с:учасних умовах, в геодемограф1чна. Бона виявлявться у постойному пог!ршеюи демограф!чно1 ситуацП: поступове зниження показник1в природного приросту населения (зменшення народжуваност!, аростання смертност!), посилення процес1в стар1ння населения, вбгльшення показник1в демог-раф!чного навантаження на населения працеэдатного в!ку, зменшення величини працересурсного потемДалу. Цен процес посилюеться внасл!док зб1льшення частки людей молодших в1ко-вих труп, як! м1грують з ММП у велик! на навчання ! роботу, та зменшення юлькост! молодих людей, як! при!жджають у так! поселения !з с!льсько'1 м!сцевост!. ПоНршення демограф!чно! ситуац!'! торказться майже вс!х малих поселень, за винятком нових промислових центр!в, де в останн! роки швидкими темпами зб!льшувалась чисельн!сть населения переважно шляхом м!грац!1 !з с1льсько1 м!сцевост!.

На основ! анал!зу демограф!чних процес!в у ММП Тер-ноп!льсько1 облает! можна вид1лити так1 групи поселень:

а) м1ськ1 поселения, я яких швидко зб!льшувться чи-сельн!сть населения, е ще пор1вняно високий природний прир!ст населения (понад 13%.) ! висока частка працездатного населения (57%)- селище Заводське;

б) м!ста !з значною к!льк!стю населения, невисоким при-родним (1,5-5,2%.) 1 високим механ!чним приростом населения, високою часткою працездатного населенна (63-57%) - Чортк!в, Кременець, Борщ!в;

в) м1ськ! поселения, у яких в останн1 роки спов!льнились темпи росту чисельиост! населения внасл1док значного зменшення показник1В природного (1,9-6,0%.) 1 механ!чного при-

росту населения, 1в эначною часткою (53-55%) працездатних людей - Зач1[цики, Козова, Лангвщ, Бучач, Збараж, Бережани, Шдгайи,1, Микулинц!, Збор!в, Велика Березовиия;

г) маета 1 селища а нульовим, або дуже малим (менше 12У природним приростом населения, низькою часткою.працездатних (менше 50%) - Поча'1в, Вишн1вець, Золотий Потж, Заложщ, Скала-Под1льська, Копичинц1;

д) м1ськ1 поселения з в1д'емним природним приростом населения, низькою часткою працездатного населения (50-40%) -Монастириська, Мельниця-Подгльська, Шдволочиськ, Хоростк1в, Товсте;

ж) селишд, в яких чисеЛьн!сть населения эб1льшуеться пор!вняно швидкими темпами (лереважно щляхом механ1чного ру-XV), з високою часткою працездатних людей (55-572) - Ведши Е1рки, Гусятин, Дружба, Шумськ.

Псшпшення демографп:но1 ситуацп у вс1х ьиських поселениях облает! можливе лише за умови '¡х соц1ально-еко-ном!чного Шднесення, пол1пшення умов життя людей.

5. В сучасних умовах активного формування ринку прац! важливою проблемою для малих м1ських поселень е використання працересурсного потенщаду. Зменшення кхлькост! працездатного населения, зумовлене погхршенням демограф1чно) ситуацГ!, ще не в1дбивавться на розвитку господарства, Со у б!льшоит! малих м!ських поселень облает! 1снуе надлишок трудових ре-сурс!в (реальне ! приховане безроб!ття), але воно буде вгдчутним в умовах економ1чного Шднесення. Найб!льш неспри-ятлива ситуащя щодо величини працересурсного потенц!алу складаеться у перспектив! у тих м1ських поселениях, як! ма-ють високий покаэник демограф!чного навантажения на людей працездатного в!ку, особливо тих, дё це навантаження фор-иуеться перевалено за рахунок пенс1онер1В (Монастириська, Мельниця-Под1льська, Гримайл!в, Коропець, Козл1в, Вишпвець, ПочаЗв, Заложц! та 1н.). У тих мЮьких поселениях, де серед непрацездатних переважають д!ти ! п!дл!тки (Золотий Потж, Скала-Под!льська, Шдгайц!, Збор1в, Дружба, Заводське та 1н.)) е слриятлив1 умови для поповнення числа працездатних у ыаибутньому.

В умовах еконошчно! кризи в!дбуваетъся аниження р1вня вайнятост! працездатного населения у тих поселениях, де е

значна к1льк1сть промислових п!дприемств, ям зменшили свою потужн!стъ (Борщ!в, Бучач, Кременець, Чортк!в, Теребовля), 1 у селищах з обмзженою сферою прикладання прац! (Коропець, Зо-лотий Пот!к, Копичинц!, Товсте).

■ Проблема зайнятост! населения в ММП може бути'розв'язана т1льки при ч дадыюму п!днесенн! р1вня соц1альн"о-економ1чяого розвитку цих поселень, переход! економ!ки облает! на нов! форми господарювання.

Вже на к!недь 1994 р. в нових формах господарювання (кооперативах, малих ! сп1льних гпдприемствах, р!эноматн!тних господарських товариствах) у ММП було зайнято 12,8 тис- чол. Найб!лыне таких людей - у Вережанах, Збараж!, Чортков!, Кре-менц1, Гусятин!, найменше у невеликих селищах - Золотий Пот1к, Коропець, Козл!в, Заводське, Дружба та !н. Зб!ль-шуеться к1льк!сть людей, як1 займаються !ндив1дуальною д!яльн1стю - в М№ IX 4,6 тис. чол. (46,0% в!д к!лькост! в област1), що становить 12,2% в!д пр цездатного населения цих населених пункт!в. В деяких малих селищах вони становлять помхтну частку серед працездатного населения (Виишвець, Велика Березовиця, Мельниця-Шуцльська, Велик! В!рки та !н.), але найб1льша !х к!льк!сть - у райцентрах. ■

В сучасних умовах проведения ринкових перетворень в ММП зб!льшуватиметься к1льк!сть незайнятого населения, вив!льне-ного з державного сектора економ1ки, тому необх!дне розши-рення ринкових структур.

6. В сучасний пер!од проведения ринкових реформ важливим е розв'язання центрально! проблеми - актив!зац11 соц!аль-но-економгчного розвитку малих поселень. Одним 1в шлях1в розв'язання ц!е'1 проблеми. е п!днесення р!вня розвитку 1 структурна перебудова промисловост!, що стала м1стоформуючою галуззю для б!лыгаст1 ММП облает!. В таких поселениях зосе-.реджено 70,1% промислових п1дприемств, на яких виробляеться 56,3% товарно! промислово! продукцП 1 сконцентровано 48,4% промислово-виробничого персоналу облает!. В структур! промисловост! пров!дна роль належить харчов!й, машинобуд!вн!й, легк1Й галузям ! виробництву будгвельних матер1ал1в.

Анал!з умов розвитку промисловост!, особливостей розмщення промислових п1дприбмств р1знкх галузей дозволяв запропонувати так! шляхи.дальшого розвитку цього сектора у

Г 12-

ММП областх: створення невеликих шдприеыств (блиаько 200 роб1тник1в) для переребки р1зноман1гно1 с!льськогосподарсь-ко! сировини у ВС1Х поселениях; розвиток невеликих п1дприемс?е легко! промисловост1 (швейних, трикотажних, га-лантерейних фабрик) в високим р1внем механ1зацг- та автомат;-зац!л виробничих процесгв (Коропець, Гримайл!в, Гусятин та 1н.)> збереження наявних гадприемств машнобуд!вного комплексу внасл!док перепроф!дювання багатьох а них на випуск конкурентноздатно! продукщ!, техничного переоэброення ви-робництва; сгворення др!бних високотехнолог^чних п1дприемств малшнобудування у поселениях з висским профес!йним 1 осв!тн1м р1внем населения (Збараж, Скалат, Велит Б!рки, ТИдгайц!, Ковова та ); роэширення мере»! Шдприемств, як1 ааймалися б ремонтом с1льськогосподарсько'1 технжи та вироб-ництвом запчастин до не}; розвиток невеликих Шдпривмств для переробки м!сцевих буд1вельних матер!ал!в тощо. При цьому необх!дне широке эастосування нових форм господарювання -оренда, ащЮнування, створення сп!льних Шдпривмотв хз аа-лученням 1новемного капиталу.

Важливу роль у п!двищенн! р!вня соцаально-екоком1чного роввитку поселень, вокрема у роаширени! м!кседьбиш#их зв'яак1в вЩграватиме транспорт.

Одним 1з напрям1в актив!вац!! соц!ально-економ!чшго роавитку ММП, пол!пшення умов життя 1 д!яльност! людей в них б вдосконалення тёритор!адьно! орган1зацП соц1адьво"1 сфери. Рхвень забеапеченост! дих населених путтв об'ектами соц1влы!о1 !нфраструктури в б!лыпост! випадкХв досягае нормативна покагник!в. Проте необх!дно 1стотно патйпшити техн1чний стан багатьох цих об'еет1в, гидвищити яккггь ка-дання населению р1аних вид!в послуг в уехх шп. Розвиток ц!е'1 сфери не в1дпов!дас потребам населения н! за обсягом, н1 аа структурою послуг у селищах, як! виконують роль ценгр!в кущрвих систем роаселення - Вшпивець, Товсте, Золо-тий Пот!к, у новостворених селищах - Заводське, Дружба, ио-ааму районному центр! - ГЦдгакц!. Для полШшенпя функцшиу-ьання соц!аяьно! сфери необх!дно спрямовувати основну увагу не на Суд1вництво новкх об'екПв, а на реформування в1дносин у ц!й гадуз! шляхом створення ринкознх структур. Особливо! увгга васлуговуе розвиток житловогс господарства, насамлеред

зб1дъиення житлового фонду, полгпшення наявного. Введения плати за землю зумовить зб!лыиення щ!льност! забудови, пос-тупову зм1ну зовн!инього вигляду поселень (зб!льшення Юлькост! багатоповерхових буд1вель).

Проблема вдосконалення територ1ально! оргая1заци охоро-ьи адоров'я, осв!ти повинна розв'язуватись не ст!льки шляхом створення нових установ, ск1льки внасл!док техн!чного пере-оснащення 1 реконструкцП наявних. В торговельн1й сфер! основна увага повинна бути звернута на розширення мереж! коо-перативних 1 приватних заклад1в. Сл!д нарощувати участь ШП у зовншн!й торг!вл1 Укра1ни, це стане одним !а шлях!в по-повнення бюджету м!ст валютними ресурсами.

Наявн!сть в 1 облает! природних рекреац1йних ресурс!в (кл1матичних, л!сових, м1неральних вод, л^кувальних грязей), пам'яток культури дозволяе розширити, або заново створити заклали в!дпочинку 1 санаторно-курортного господарства у Залхщиках, Гусятин1, Микулинцях, Золотому Потоц!, Коропц1, Мельнице-Под1льськ1Й, Скала-Под 1льськ1й, ПочаевЬ

Роавиток соц1ально! сфери в ШП повинен в!дбуватись в1дпов1дно до едино! системи обслуговування населения облает!. Для цього в деяких м!ських поселениях сл!д розширити наб!р заклад1в ц!е5 сфери, щоб забевпечити потреби у послу-гах не т!льки даного населеного пункту, а й вс!е1 системи розеелення, центром яко! в!н е. Це стосуеться ааклад1в районного значения, як! надають пер!одичн! послуги людям (л!карн!, пол!кл!н1ки, станц!'! аахисту рослин, ветлабора-. тори та !н.). 1х доц!льно рогм!стити у центрах кущрвих систем розеелення. В районних центрах роавиток соц!ально1 сфери повинен БАДбуватись у напрям! створення такого комплексу заклад!в, як! забезпечували б надання повного асортименту послуг для населения адмШстративного району.

7. Соц!ально-економ1чннй роавиток малих м!ських поселень повинен в!дбуватись 1а врахуванням еколог!чно1 ситуацП. яка скдалася в них. Анал1з навколишнього середогица У МЛП Тер-нопШсько! облает! дае п!дставу вид1лити так! групи поселень задежио в!д типу еколог1чно! ситуацП: 1) м!ста 1 селища 1з нормальною еколог!чною ситуаЩею (показншеи забруднен-ня значио менва е!д гранично допустиыкх) - Поча5в, Вкдн<вець, Збор!в, Коропець, Шдгайц!. Гримайд!в, Мельии-

ця-Под!льська, Золотий П0Т1К; 2) М1ськ1 поселения 13 напружено» еколог!чною ситуац!ею (показники забруднення близьк! до гранично допустимих) - Бережани, Копичинцг, Хоростк1в, Гусятин, Товсте, Збараж, Заложц1, Козл1в, Козова, Монасти-риська, Шдволочиськ, Теребовля, Микулшиц, Велик1 Б1рки, Шумськ, Лан1вд1; 3) поселения з р1зко загостреною еко-лог!чною ситуац1ею (показники забруднення значно перевищують допустима) - Чортк!в, Заводське, Зал1щики, Скалат, Дружба, Велика Верезовиця, Скала-Шдальська, Кременець, Бучач.

Для кожноЗ з груп 1снують певн! особливост1 дальшого роавитку господарства: в поселениях першо'1 групи немае еко-лог1чних обмежень щодо розм1щення промислових п1дприемств, а для друго'1 1 третьо! груп так1 обмеження досить суттев! - . в них доц1лы!о розвивати виробництва,як! не завдаватимуть шко-ди навколишньому середовищу, а також у першу чергу споруджу-ваги об'екти еколог1чно1 . П1фраструктури (системи очищения вод, газопиловловлювач1 тощо).

8. В сучасних умовах реформування економ1ки, запровад-ження приватно! власност1 на землю вежливою проблемою е рац!ональне використання територп ММП. Для ¡1 розв'ягання необх1дне вдосконалення внутр1шньо5 територ1альио1 ор-гай1зац1) поселень, або IX територ1ально-функд1онально) структура. Така структура в ММП формуеться Шд впливом IX людност!, функц1й, особливостей виникнення 1 сощально-еко-вом1чного розвитку, ф1зико-географ1чиих умов та 1н. Г) ос-новн! риси: невелика к1льк1сть функц!ональних зон 1 неч!тке "1х розмежування, низькх показники иЦльност1 населения 1 жит-лового фонду.

В ММП з людн1стю менше 10 тис. чол. вщцляються переваж-нс^дв! зони: сельбищна 1 виробнича; в межах сельбищно'1 зони житлов1 масиви чергуються з промисловими п1дприемствами, ко-мунально-складськими примщеннями, дорогами, зеленими нас-ад-женнями. В б!льшост1 поселень, що мають понад 10 тис. чол., вже вид1ляються сельбищна, промислова, зелена, транспортна зони, нер1дко в сельбищпй зон! також е промислов1 п1дприемства, комунально-складськ! примщення. Майже вс1 ММП област1 мають зиачн! иезабудованЗ територП, що створюе певн1 можливост1 для розвитку '¡х вшир. Однак для розмщеняя нових промислових шдприемств 1 житлового буд1вництва у ба-

гатьох НМЛ юнують значн! планувальн! обмеження (наявисть навколо М1СТ цпших орних земель, виробничих споруд - ферм, склад1в, очиснмх слоруд тощо, яр1в, бодИ); найб!льш1 вони у м1стах Хоросгк1в, Кременець, Зал1щики, селищах Шумськ, Лан1вц1. ВнаслЗдок цього дальший розвиток ММП повинен в!дбу-ватисъ за рахунок рац!онального використання наявних тери-тор!й.

'• Важливими напрямами вдосконалення територ1ально-функц!о-нально* структур« ММП в сучасних у швах е так1: створення фунмЦональних зон в!дпов1дно до вимог тстобудування, ефек-тивна планувальна орган!защя сельбищно! територП (члену-вання на квартали, впорядкування вулично! мереж1 та 1н.), орган1зац1я ч1тко'1 системи обслуговування населения в р1зних частинах населеного пункту з врахуванням траяспортно! 1 п1шох1дно) доступност1 та 1Н. Для рац!онал!аац1'1 забудови територП ММП необх1дне встановлення в1дносио'1 ц!нност! ок-ремих д1лянок м1ста, це стане основою для нарахування дифе-ренц1йованого податку 1 орендно! плати для аемлекористу-вач!в, роам1р1в плати за приватиэац1ю земедъних д!лянок та об'ект1в незавершеного буд1вництва,

9. Розвиток мЮьких поселень як цШсних систем в!дбу-вавться в напрям! розширення '¡х функц!й, п!двищеиня р!вня комплексност!. Можливост! для ц1л!сного розвитку м!ст, до-сягнення повноти структурних елемент!в, Зх господарських комплекс1в залежать в1д величини 1 структури соц1ально-еко-ном1чного потенцаалу, рол1 населеного пункту в систем! роз» селения. За цими ознаками на основ1 эастосувания иетод!в 6а-гатовим1рного анал!зу зроблено типодоПю мал их Шських поселень Терноп!льсько1 облает!. Вил!лено так! типи поселень:

I. Центри м1жрайонних систем розееленкя - Сагатогалуэев! промислов! мЮта iз значнии розвитком транспортних 1 соц!альних функц!й.

II. Дентри районних ситем розеелення:

а) багатогалузев! промислов1 центри з розвинутини функц!ями ы!жрайонного значения;

б) багатогалузев! промислов1 центри э розвинутини галЦальними 1 транспортними функц!ями;

в) поселения 1а значним розвиткои соц1ально! сфери, недостатнЫ - транспортних 1 промислових функц!й;

- 16 -

г) поседения з piara вираженкми соц1альними функц1ями, недостатньо розвинутою виробничою сферою.

III. Центри кущових систем розселення:

а) ia розвинутими промисловими, агропромисловими 1 недостатньо розвинутими соц1альними функц!ями;

б) агропромислов! центри 1э розвинутими соц!альними функц!ями;

в) промислов1 селища з недостатньо розвинутими соц1альними функщями. Найвищий р!вень сощально-економхчно-го розвитку мають MicbKi поселения першого i другого тип!в (п1дтипи а,б), в них розгалужена структура виробничо! 1 соц1ально! сфер, достатньо високий р!вень комплексност!. В перспектив! вони повинн1 розвиватись у напрям! про-порц1йност! ! збалансовзюст! м!ж п!дс.истемами господарства, п!движения р!вкя комплексност!.

Значно нижчий р!вень соц!ально-економ!чного розвитку мають поселения другого (п1дтипи в,г) 1 третього типу. В них розвинута одна - дв1 галуз1 виробництва, спостер!гаеться не-достатня 0балансован1сть окремих подсистем господарства. !х дальший розвиток повинен в!дбуватись в нзпрям! створення абалансовано! структури робочих м!сць, вб!льшення р1вня обс-луговувания населения до нормативного покаэника, оптимального поеднання виробничо! 1 невиробничоЗ сфер. п!двищення р!вня комплексност!.

10. Концепц!я перспективного розвитку малих. м!ських по-селень враховуе тенденцП ам!ни демограф!чноi, еколог!чно1 ситуац!й, стану економ!чно1 1 соЩальноЧ бази цих поселень. Зд!йснення економ!чно'1 реформи i зм!на сусп!льних в!дносин посижяоть необх1дн1сть комплексност! у розвитку населения пункт!в. Нами встановлено, що за можливостями перспективного розвитку в облает! вщЦляються так! групи поселень :

- м!ста з обмеженими можливостями для розширення промис-лового виробництва, сприятливими умоеэми для розм!щення п!дприемств соц!ал}>но1 сфери м!жрайонного значения (спец!ал!зованих медичних, вищих ! середн1х спеЩальних нав-чальних закдад!в тощо);

- м!ста i селища м!ського типу is сприятливими умовами для розвитку малих i середнхх промислових п1дприемств, розширення сфери послуг районного значения;

- 17 -

типи малих шсьш поселень 1

ндпрями 1х развитку

®»

© г

ф з ® *

в в Ф 7

О

□ AVOcnO 15

иду Осз о ie

+ О 17

□ 9 Д Ю

v '!

О '2

□ 13 О 14

'"»««МСМЦк д

I

ео

зможщ

U>mbl£

г Л0ЧА1»

S ©а

Ти»«цГ\

I КК1Ш I

ЗБДМЖ

ЗЕОР» козли

Л(|) еслкн! ярки "да

юзоы

И*Ш|

«0

СКАШ{

(

ВДГШШ „ шшшрксыи

премии

гтиши* 1OPOCTHÍ0O

1ШЛНЧМИШ/-

ITS Ж»«""» »пи з»мдсь«_

80

Л _ мЛ»» }

1}1ш1 ммм micjга» пмшеду 1 - межрайонн! центри - багатофункцюнальи) Miera. Центри районных систем роэселення. 2 - багатогалузев! промислов! центри а роэвинугими соц!альними функциями шжрайакнога значения; 3 - Багатогалузев! промислоа! центри з роэвинугими соц1альними i трамспортними функцими; 4 -поселения э значним розвитком социльшм сфери, недостатки - транспортнях I лромислоеих функций; 5 - поселения з ргако вираженими софальними фунйуями, недостатньо розвинутога виробничою сферою. Центри кущоаих систем роэселення: в - э роэвинугими промисловими. агропромисловими i недостатньо роэвину>иии соц|альними. функциями; 7 - агропромислов! цвнтри з роэвинугими соц>аяьними функциями; в - промислов) селища з иедостатньо роэвинугими соцальними функциями.

Псрспсктнвний ваприм розштку поселеиь: 9 - uicra 3 обыежеииии можливостями для роэширення лромислового виробницгва, сприятпивими уиошхии для розмицення пщприеиста соцюльна" сфери мжрайонного значения; 10 - нсыо поселения з слриятливими умоеами для роэвитку малих i середнк гкдлриеиств. роэширення сфери лослуг районного значеннг, 11 - u'tcьи поселения э сприятливими умоеами для роэвитку АПК, стеорення заклад/в еиробничс» i еоцллыю! ¡нфраструктурм районного значения; 12 - ыюья поселения з сприятливими умоеами для роэвитку проииспоеост! no переробц) шсцевс* сироеиии - оf/i »тзаи/Ичку госпсдарсьи центри внугрцэайониих систем роэселення; 13 - иныо поселения -центри рекреацп; 14 - селища мсыаэго типу з нвобхдним присюэремим роэвитюм соцальк* сфери

Екаашзи! мгжигииоту п°едс№>; 15 - без евооопмм«« о£иеже»ь для ву-{увмицтва господа рсыкх об ame; 16 - з етолопчними обиелеямяыи для рс-звятгу водомет»« емробництв. 17-3 еюлопчними сСыеженияии для рсэ«мт«у прсыисловсст!

- 18 -

- мзськ! поселения 1з сприятливими умовами для розвитку агропромислового комплексу, . створення заклаШв виробничо! 1 соЩально! !нфраструктури районного значения;

- м!ськ! поселения !з сприятливими можливостями для роа-. витку промисловост!, яка переробляла б м1сцеву сировину -орган1эац1йно-господарськ1 центри внутр!районних систем розеелення;.

- м1гы;1 поселения з сприятливими умовами розвитку рек-реац!3;

- селища м!ського типу э необхШим першочерговим роз-витком соц1ально5 сфери.

В сучасних умовах лосилюеться роль ММП як опорних центр!в систем розеелення р!ани.х таксоном1чних- ранг1в. Мережа таких центр!в у Терноп1льськ!й облает^ в основному сформована, вона в1дзначаеться такими рисами: значне дом1нування в обласн1й- систем! розеелення обласного центру внасл!док несформованост! значних м1жрайонних центр!в; м1жрайонн1 центри формуються пешльно; за функц!ональною структурою вони слабо в!др!аняються в1д районних центров; в багатьох ра-йонних системах розеелення в!дсутн1 кущов! центри. Для вдосконалення мережа опорних центр1в систем розеелення в Тер-ноп1льськ1й облает! необх!дне формування нового м1жрайонного (Теребовля), кущових (Велик! Дедеркали, Нове Село, Золотники, Б!льче-Золоте та !н.) центр1в. Можливе також перенесения центра адм!н1стративного району !з смт. Гусятин у м. Хо-ростк!в, який в!дзначаетьея наибольшим у район! соц1аль-но-економ1чним потенц!алом ! вшчдним (центральнш) еко-ном1ко-географ1чним положениям.

Вдосконалення мереж1 опорних центр!в у области- систем! " розеелення матиме важливе значения у розв'язанн! проблеми раД!онал1вац1Ч ц1е! системи, формуванн1 пр1оритетних нап-рям!в соц!ально-економ!чного розвитку малих м!ських поселень в умовах переходу господарства облает! до ринкових в1дносин. ■

0сновн1 положения дисертац!! викладен! 6 таких опубл!ко-ваних працях.

1. М1сце ! роль малих мхських поселень в обласн!й систем! розеелення //VII з'!зд Укра!нського географ1чного товаг •риства. - Ки1в,1995. - С.279.

2. Мал! М1ськ) поселения як ядра систем роаселення Тер-ноп1льсько1 област1 // Тези доп. першо! ав1тно! наук, конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Терноп1дьського пед. 1н-ту. - Терноп1ль,1991. - С.29.

3. Сучасн! еколог!чн1 проблеми м1ст Терноп1дьськоЧ област1 та шляхи '¡X вир!шення // Тези доп. першо» зв!тно! наук, конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Тернотльського пед. 1н-ту. - Тернотль, 1991. - С.30.

4. Сучасна демограф1чна ситуац!я в м. Тернопол! // Тези доп. першо'! звзтно) наук. конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту ТерноШльського лед. Я-ту эа 1991 р1к. - Терноп1ль,1992. - С.39 (у сп1вавторств1).

5. Статево-вгкова структура м1ського населения Терноп!льсь-ко1 облает 1 та шляхи Г) вир1шения // Тези доп. першо'1 зв1тно1 наук. конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Тер-нопгльського пед. 1Н-ту за 1991 р1к. - Терноп!ль,1992. -С.38.

6. Сучасна демограф!чна ситуашя в м1ських поселениях Тер-ноп1льсько1 облает1 // Матер1али третьоЧ зв1тно! наук, конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Терноп1дьського пед. 1Н-ТУ. - Териоп1ль,1993. - С.41-44.

7. Особливостг статево-в1ково'1 структури населения мал их М1ських поселень Терноп1льсько'1 област1 // Матер1али третьо! зв1тно5 наук. конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Териоп1льського пед. 1н-ту. - Терноп!лъ,1993. - С.50-53.

8. Положения ращентрхв у систем 1 розеелення Терноп1льська'( област1 // Матор1али четверто! зв!тно'1 наук. конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Терноп1льського пед. 1н-ту за 1993 р1к. - Терноп1ль,1994. - С.52-54.

9. Особливост! розвитку промисловост! у ыалих м1ських поселениях Тернол1льсько1 област1 // Матер1али четвертой зв!тно! наук. конф. викл. 1 студ. географ. 4>-ту Тер-ноп1льського пед. 1н-ту за 1993 р1к. - Терноп1ль,1094. -С.80-82 (у ствавторств!).

10. Географ1я Терноп1льсько1 област1. Роад1ли: Виутр1шньооб-дасн! соц!ально-економ!чн1 райони. Населения, - Тернопио», 1994. - С.37-45, 60-72.

11. М1ськ1 поселения ТернопШсько! облает!: динам!ка л»д-ност1, функц1ональн! тили та перспективи розвитку // При-

рода, населения та господарство Тернол1льсько') область '¡к вивчення у загальноосв1тн1й школь Матергали обл. наук.-практ. конф. - Терноп1Ль,1991. - С.114-119 (у сп!вав-торств1).

12. Роль маятникових М1граД1й нйселення в забезпеченн! тру-довими ресурсами м1ських поселень Терноп1льсько') област1 // Природа, населения та господарство Терноп1льсько'1 область IX вивчення у загальноосв1т1пй школь Матер1али обл. наук.-практ. конф. - Терноп1ль.1991. - С.120-123.

13. Про деяк! аспекта трудоресурсного потенциалу // Тези доп. друго! наук. конф. викл. 1 студ. географ, ф-ту Тер-ношльського пед. 1н-ту. - Терноп1ль,1992. - С.41 (у сп!вавторств1).

14. 1сторико-географ1чн1 особливост1 розвитку малих М1ських поселень Тернотльсько! облает! // 1стор1я украЗнсько! географП 1 картограф!1. -Матер1али наук. конф. - Тер-Н0П!ль,1995. - С. 147-149.

15. Картограф1чне моделювання соц1ально-економ!чного розвитку М1ських поселень // 1стор!я украЧнсько! географ!'! ! картограф!!. Матер1али наук. конф. - Терноп1ль,1995. - С. 206-206.

Ткач Д.В. Экономикс»- и социально-географические проблемы развития малых городских поселений ( на материалах Тёрнопольской области ). Диссертация на соискание учёной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. Львовский государственный университет им. И.Франко, Львов, 1995.

В диссертации рассматриваются вопросы функционирования современной сети малых городских поселении (МГП) Тёрнопольской области. Углублены научно-методические положения экономико-географического исследования МГП. Анализируются экономике- и социально-географические проблемы развития МГП в слабоурбанизованых регионах, обоснованы основные направления их решения в период реформирования экономики Украины.

D.V.Tkach Economical and socio-geographical problems of development of smaller town settlements (based on Ternopil region materials). The dissertation for searching the scientific degree of the candidate of geographical sciences in speciality 11.00.02 - economical and social geography. Lvjv I.Franko state university, Lviv, 1995.

In the dissertation the questions of functioning of the modem network of smaller town settlements ( STS ) in Temopil region are studied. The scientific t methodical backgrounds of the economical - geographical investigation of STS are developed. Modem economical and socio-geographical problems of STS development in less - urbanised regions are analysed, the main trends of their solution during the period of economical reformation in Ukraine are grounded.