Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологическое обоснование и технологическое усовершенствование выращивания риса на семена в условиях юга Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Экологическое обоснование и технологическое усовершенствование выращивания риса на семена в условиях юга Украины"

Херсонський державний сільськогосподарський інститут

иЙАНЦОВСЬКИЙ Анатолій Антонович УДК 633.18:631.51.02:57.033

ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЧНЕ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОЩУВАННЯ РИСУ НА НАСІННЯ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон -1998

Дисертація є рукопис

Дисертаційна робота виконана на Дослідній станції рису Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ТИТКОВ О.О., зав. кафедрою меліорації; Кримський державний с.-г. інститут,

Провідна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра рослинництва, м.Одеса.

Захист дисертації “М/” 1998 р. відбудеться

о /Ж^ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 19.02.01 Херсонського державного сільськогосподарського інституту за адресою: 325006, м.Херсон, вул. Рози Люксембург, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного сільськогосподарського інституту.

Автореферат розісланий 1998 року

Вчений секретар спеціалізованої

ЖАРІНОВ В.І., Херсонський державний сільськогосподарський інститут, зав. кафедрою рослинництва та агроекології

кандидат сільськогосподарських наук, ЛАКТІОНОВ Б.І., провідний науковий співробітник НДІ зрошуваного землеробства

вченої ради

- І -

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнхсть_теми. Важливою і невід "ємною умовою одержання високого і сталого врожаю зерна рису, як і іншої польової культури, е використання для пос і ву" високо як існого на с і ння іт сокспроду ••• • тивних сортів. Насінництво баз^ться на обов"язковому щорічному розмноженні в достатній кількості посівного матеріалу вищих репрс дукцій. Стосовно рису, це пов"язано насамперед з тим, що сортове насіння швидко втрачаз цінні якості і засмічується червонозерними формами дикорослого рису.

Для науково-обгрунтованого ведення насінництва на базі створених сортів, які значно відрізняються по групах стиглості, біоло гічних особливостях і екологічних умовах формування врожаю, потрі на об"ективна рекомевдація за відмінностями сортової технології вирощування рису насінницьких посівів.

Це одне із актуальних завдань подальшого вирішення проблеми ведення вітчизняного рисосіяння.

Зв"язок £о^ота_з_наукощш_п£ограмами,_планамиі_ темашь Визначені в дисертаційній роботі питання включалися до темаиічного плану наукових досліджень Дослідної станції рису УААН по темі "Розробити і освоїти систему промислового насінництва рису, що забезпечує виробництво високоякісного насіння і впровадження нових сортів" /номер державної реєстрації АО 1001349 Р/.

.. Мета_і_3зв£.ання ¿осл^ддсень. Мзтою досліджень була розробка основних прийомів вирощування високоякісного насіннзвого матеріал: Рису різкостиглих сортів на базі загальноприйнятої регіональної технології. Для досягнення цієї мети передбачалось вирішити такі конкретні завдання:

- дати екологічну оцінку температурним уповай вегетації рису і формування врожаю посівів різностигдих сортів;

- виявити реакцію на продуктивність насіннзвих посівів ранньо і середньостиглих сортів на розміщення по попередниках;

- встановити доцільність застосування диференційованих доз

внесення мінеральних добрив під насіннзвї посіви різних сортів в залежності від попередшна; ,

- визначити оптимальні норми висіву насіння по сортах різних груп стиглості з метою забезпечення максимального виходудобро-якісного посівного матеріалу;

- дати економічну оцінку ефективності прийомів вирощування

рису на насіння;

.....- провести перевірку рекомевдованих прийомів у виробничих

умовах. ......

Наукова новизна досяідаень^полягае в тому, що в умовах рио

сіяння України..вперше розроблейикомплекс основних.агротехнологі

них прийомів вирощування насінницьких посівів рису.

При вивченні питань розміщення насіннєвих посівів по різни; попередниках, внесення мінеральних добрив, вибору оптимальної » ми висіву насіння пов"язувались з біологічними особливостями со; тів основних груп стиглості, їх реакцією на мінливий температурі режим на протязі вегетації. В роботі визначені сортові характері тики структури стеблестою і формування зерна насіншвої фракції

Практичне зна_чекня_і_рєаліз_аптя £езульта^ід доитдкень^ На основі проведення дослідів було визначено, що при вирощуванні рі ньостиглого сорту Мутант 42.8 і середньостиглого Перекат насінь: посіви в першу чергу треба розміщувати по пласту люцерни двох рі ків використання з одночасним внесенням азотно-фосфорних добрив /^30^50^* Це забезпечу одержання максимального загального врок; зерна рису та високий вихід фракції насіннзвого матеріалу висок« якості. Позитивний вплив даного комплексу агроприйомтв проявляз1 ся незалежно від температурного режиму вегетаційного періоду та взятого сорту.

Комплекс застосування агроприйомів разом із диференціюванні норми висіву даз змогу одержувати загальний збір зерна рису.ранньо- і середньостиглих сортів 36-44 ц/га з виходом насіння 20-£3 ц/га і одержанням прибутку 223-1224 грн/га.

Практичні розробки представлені у виданих "Рекомендаціях.. К., 1990; Снадовськ, 1998/.

Лп£обадія £оботи_та публікації^ Основні результати робота , повідались на щорічних науково-практичних конференціях Науково-дослідної станції рису /1993, 1995, 1996, 1997 рр./, науково-ви робничій конференції рисоводів України Дрим, Красний Перекоп, 1997/ науково-виробничій конференції "Цільова комплексна програ ма" рис Херсонщини" /Херсон, 1996/, на нараді при Міксільгосппр ду України /К., 1997/, республіканській науково-практичній нонсЬ ренції "Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплекс; Причорноморського району" /Херсон, 1997/. ...

Опубліковано з питань рисосіяння 17 робіт, з них з матеріа. ми досліджень в дисертації - п"ять у фахових виданнях.

- З -

Декларацх_я_о£обистого Ш£ску__дисертанта. Проведення польових, лабораторних досліджень, аналіз і висновки з одержаної інформації

виконано дисертантом..особисто............... .......

________Обсяг роботи.. Дисертація викладена на 126 листах.мащинописно-

___го тексту і складається .із-вступу,-п"яти розділів, висновків { .

пропозицій виробництву. Робота ілюстрована 36 таблицями, 12 таблиць представлено в додатку. Перелік посилань нараховує 112 найменувань, з них 16 - на іноземній мові.

УЮВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДШЕНЬ

Експериментальна частина роботи була проведена на дослідному полі Дослідної станції рису /с.Антонівка Скадовського району, Херсонської області/. Грунти - лугово-каштанові, середньосолонцюваті, середньосуглинкові на лесї. Глибина гумусового горизонту 40-60 см. Вміст гумусу в орному шарі грунту складад І,8-2,&%. Сума обмінних катіонів дорівнюв Зо мг-екв на 100 грунту. Яегкогід-ролізованого азоту /за Тюріною і Кононовой/ 3,4-6,4, рухомих фосфатів /за Чіріковим/ 5,8-9,4, калію/за Масловою/ 27-40 мг на 100г грунту.

Південний Степ України характеризузться великими ресурсами світла і тепла, посушливістю з низькою вологозабезпеченістю.

Погодні удави вегетаційного періоду рису /ІУ-ІХ/ за роки досліджень складались таким чином:

" - у 1991 році за вегетаційний період сума опадів становила

115 мм, середня температура повітря 19,6°, сума середньодобових температур 15° - 2539°; у 1992 році за вегетаційний період сума опадів була 164 мм, середня температура повітря 18,5°, сума середньодобових температур ^ 15° - 2289°; у 1993 році відпо-

відно - 120 мм. І7|7°» 2080°; у 1994 році відповідно - 120 мм, 20,0°, 2550°; у 1995 році відповідно - 126 мм, 20,5° і 2616°.

Сприятливі погодні умови для росту, розвитку і формуванню урожаю зерна даної культури складалися в 199І, 1994 і 1995 роках, несприятливі - 1992 і 1993 роках. Це позначилося на Рівні продуктивності посівів рису у виконаних польових дослідах.

Польові досліди проводились згідно з загальноприйнятими методиками /Б.0.Доспехов, 1986/ шляхом постановки двох польових дослідів: 1-й /трьохфакторннй/ - фактор А /попередники - пласт люцерни дворічного користування, зайнятий пар/, фактор В /сорти - ранньостиглий %тант 428 і середньостиглий Перекат/, фактор С - /добри-

ва - 0-контроль; Рдд-фон; ^здРдо і %0^9с/* ^“й /дво Факторний, фактор А-/сорг Мутант -428, Перекат і пізньостиглий Краснодаре: кий 424/, фактор В /нории висіву насіння 5, 7 і 9 ылн.шт схожі насінин/га/, ______________ ______________________________

Дослідження проводкдись у чогириразовійповгорностг. плоі облікових ділянок ЭЗ іГ, розміщення - рендоыезоване. Облік і І робку результатів урсжаю проводили методом дисперсійного анал: відповідно методичних вказівок Б.О.Доспзхова /1986/, В.О.Ушка] ко і Ы.І.Полякова /1997/. Крім обліку урожаю був виконаний об< відповідних спостережень, розрахунків і аналізів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ШЛИВ ПОПЕРЩШІВ, ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІ СОРТІВ РИСУ РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ

Аг£охімгчний_стан грх.н£т,в після прпе£едщшхв.і Загально п] нато посіви рису у сівозмінах розміщувати по пласту та оборот: пласта люцерни дворічного строку використання, а також по зайї тому пару /однорічні трави на корм/. Ца стосуються і насівд-в; посівів культури.

Вказані попередники мають різницю по характеру впливу на гальну родючість грунту і на вміст окремих опживних речовин. І даними проведених досліджень у ланці сівозміни пласт багаторі' трав + рис після збирання урожаю в орному шарі грунту накопич: ся різних рослинних залишків до Ш т/га із загальним вмістом: ту 270-280, фосфору - 65-65 і калію 59-60 кг/га. Спостерігає ті збільшення гумусу /+0,43^ при початковій кількості - І,88%/.

В ланці зайнятий пар + рис залишків накопичується до 9,0-

9,5 т/га із вмістом: азоту 95-100, фосфору 60-65 і калію 5657 кг/га. Вміст гумусу менший, але теж відбувається його зрос' з 1,77 до 1,94% за рахунок гуміфікованої фракції.

Ос£блшюст£ ^э£М2;вання_агрофхГоцен£з^. Погоди і умови, зо: ма, температурні вегетаційного періоду по роках складалися по-ному, що зумовило неоднаковий розвиток посівів різностиглих с< Мутант 428 і Перекат. В цілому період вегетації посівів Мутан’ був на 4-14 днів коротший /в середньому на II днів/, ніж Пере: Він становив 105-127-днів. Збільшення тривалості вегетації сої Перекату в основному відбувається за рахунок подовження міжфа: періоду кущіння-викидання волоті.

На протязі вегетації посіви рису природно засмічуються р

манітними видами іших рослин, які в більшості випадків розглядаються як б.ур"яни./найбільш поширені - плоскуха звичайна і Рисова, частуха подорожня,; бульбокомиш, сить бульбоносна/. Загальний рівень засміченості по роках був в межах 275-524 шт/м^. ГТо попередниках рівень засміченості був неоднаковий: менвкй - по пласту багаторічних трав, по зайнятому пару - на 26,6% вище. Забур'яненості посівів рису сприяз внесення азотних добрив /%q/. Так, в середньому порівняно з контрольними посівами їх кількість зростає нг 40-45 шт/f/*.

Попередники і добрива впливали на процес накопичення загальної біомаси посівів визначених сортів. Порівняно кращі результати отримані при розміщенні по пласту багаторічних трав. Так, в середньому за І99І-І993 рр. контрольні посіви сформували суху біомасу по обох сортах 61 ,;/4- 63,7 ц/га із відношенням зерна до соломи 0,93-0,99. По зайнятому пару відповідно 50,0-50,4 ц/га і 1,121,14. Застосування добрив позитивно позначається на прирості біомаси рису. Наприклад, в 1992 році у фазі повного достигання по зайнятому пару на фоні додатковий приріст становить 18,4-

23,2$, а по багаторічних травах - 11,8-14,1$.

Спостерігається різниця між сортами. На початку с&ормування вегетативної каси у більшості випадків виділиться ранньостиглий сорт Мутант 428. По-дальшому - сорт Перекат накопичуз більшу біомасу на одиницю площі посіву. Це характерно і на варіантах з внесенням добрив. ............................ .......

Вивчався вплив взятих агрофакторів /попередник, сорт, добриво/ на хімічний склад соломи, зерна і винос основних елементів живлення з урожаєм. Відмічено, що в зерні рису в посівах по пласту багаторічних трав міститься порівняно більше азоту /І,17-1,21%, ніж вирощеного по зайнятому пару /1,10-1,15^/. 6 незначна різниця і між сортами: по сорту Мутант 428 - 1,15-1,21%, а по Перекату -1,10-1,17^ /контрольні посіви по попередниках/. Внесення азотного добрива /$зо» %q/ на фоні Pqq такок сприяє збільшенню, азоту в зерні /+0,02-0,08%/.

Комплекс змін впливає на винос основних елементів живлення посівами. При формуванні на контрольних посівах загального врожаю /солома+зерно/ в межах,50-80 ц/га стеблестій загальний винос скла дав: азоту-41-56; фосфору 24-29 і калію 56-75 кг/га. Більше азоту виносять посіви, розміщені по багаторічних травах. Наприклад, на контрольних посівах порівняне збільшення становить 8,4-15,0 кг/гг

ніж на відповідних посівах по зайнятому пару. Більше азоту засв юють- посіви обох сортів, під які вносили мінеральний азот Д30» №6оЛ-Так,.п° сорту Перекат /зайнятий пар/ по варіанту Pqq було

засвоєно азоту 41,2; при внесенні $зо^90 " і %о^до “...............

58,9 кг/га. Між сортами значної PigragLне. відьіінадться. Вт дно с. фосфору посіви, які сформувалися на варіантах з внесенням Р90» більше засвоюють фосфору /+І,8-9,2. кг/га при контролі 22,3-

27,5 кг/га/. По відношенню до калію зберігаться вказана закономірність.

І^одуктивнхсть_по.схв_ів__та ї_х_стрл/ктува^ Неоднакові температурні умови по роках вплинули на формування і рівень продуктивності насіннзвих посівів. Вони обумовили коливання дії вивчених агрофакторів - попередника, сорту, добрив.

Визначено, що по всіх варіантах досліду формувався нормаль: розвинений стеблестій. Порівняно високорослими були ті, які роз: щені по пласту багаторічних трав нік по зайнятому пару A4-11 сі Серед сортів виділився Перекат /+14-&7 си/. Вплив мінеральних д рив на довасину стебел був менший /+2-І2 см/. Практично не бідні1 ш впливу попередника, сорту і добрив на кількісний склад росли на одиниці площі. Репрезантивно їх кількість коливалась у дослі, в межах 135-167 т/і?. По відношенню до формування продуктивних стебел на одну рослину і одиницю площі встановлені відмінності. Зокрема, на посівах сорту Перекат по обох попередниках внесення мінеральногоазоту А’зо-бо/ сприяз продуктивній кущистості /+І0 32 шт/)Д/. Порівняно вища кущистість сорту Перекат /І,6-І,6 щт рослину/, ніж Мутант 428 /І,3-1,6 ит/рослину/. Довжина волоті у рослин Мутанта 428 знаходиться в межах від 14,8 до 16,0 см, Пер кату від 16,0 до 19,0 см. Відмічено незначне зростання під впли вом добрив.

По масі зерна з однієї волоті кращі показники одераант з п сівів обох сортів, розміщених по пласту багаторічних трав /приріст 0,15-0,30 г/волоть/. Більш позитивний вплив добрив ®з{у90 %сА)0 на Рівень даного показника відмічається по зайнятому пар /приріст становить 0,20-0,22 і 0,31-0,36 г/волоть/. Такі зміни : рактерні і по виходу зерна з однієї рослини.

Аналіз структури насіннзвого стеблестою виявив, що утворен повноцінного насіння і пустозерність волоті значно коливаються роках в залежності від температурних умов на період формування достигання насіння. Наприклад, найменший рівень пустозерності в

лоті відмічено в 1991 році /25,0-32,0%/, найвищий - в 1993 році -/42,0-50,4%/.^Попередники суттєво не -вплинули на рівень пустозер -ності. Mis сортами;спостерігається незначна різниця - у Мутанта 428 менша на 0,5-4,3%, ніж у сорту Перекат. Добрива в більшості випадків- знижують рівень пустозерност% на 0» 4^ 7, /nopjвняно .

з контрольними показниками/. По кількості утвореного повноцінного насіння з розрахунку на одну волоть кращі результати одержані з посівів, розміщених по пласту багаторічних трав з внесенням азотно-фосфорних добрив /приріст 4-ІІ шт зерен/волоть, сорт Мутант 428,

За три роки досліджень /І99І-І993 pp./ вказані вище агрофак-тори відповідно вплинули на продуктивність посівів рису /табдД/.

Так, розміщення рису по пласту багаторічних трав постійно забезпечує підвищення урожаю зерна в середньому на 4,1-5,4 ц/га або на 16,5-20,4% порівняно із зайнятим паром. При цьому ранньостиглий сорт Ілутант 428 поступиться по продуктивності середньостиглому Перекату на І,6-2,9 ц/га або на 6,4-11,0%. Застосування Мінеральних добрив теж впливаз на продуктивність посівів із відповідними відаіностяда. Наприклад, по обох попередниках сорти позитивно реагують на внесення фосфору /Рдо/, забезпечивши приріст урожаю в межах від 2,4 до 3,5 ц/га /+9,7-12,5%/. Додаткове внесення №30 на фоні PgQ маз позитивний ефект /приріст І,3-2,4 ц/га/. Збільшення дози до №gQ виявилось цінним лише па посівах по зайнятому пару /•*3,8-6,4 ц/га або 13,8-21,4 по відношенню до варіанта з р9с/* По пласту .багаторічних^ трав, _навпаки- відмічено зниження урожаю на І,2-1,9 ц/га.

І&тематична обробка матеріалів даного польового досліду за проведені роки досліджень дозволила встановити рівень дії і взаємодії взятих факторів /А, В, С/ на кінцевий результат - урожай зерна рису. Виявлено, що питома вага прямої їх дії значна /82,2-Є8,5%/. Порівняно більший сплив на продуктивність дають добрива /28-56%/, менший - попередники /18-31, ?%/.

Питома вага виходу насіннєвої фракції із загального збору зерна рису по роках і варіантах досліду була в межах від 48,7 до 66,0. Найбільша в 199Х році /59,5-66%/, найменша в 1993 році /48,7 -54%/. Середньорічні дані в табл. 2. .

Порівняно значний вихід насіння одержано з посівів, розміщених по пласту багаторічних трав-по обох сортах /+2,9-3,1 ц/га, контрольні посіви/. Ця тенденція зберігаться і на варіантах з добривами.

Таблиця І

Вплив'попередника, сорту і добрив на йрскайність рису

. .фактор , , “ . " ~гму за 19?

/фактор А/ j/фактор В/ , /С/ | J І ц/га^'

Пласт бага- Мутант 428 0 35,4 27,2 24,2 29,0

торічних Р90 38,4 £8,5 27,2 31,4

трав S0 39,7 30,7 27,7 32,7

%0Р90 37,2 29,4 28,1 31,5

Перекат 0 39,7 30,0 26,1 31,9

Р90 43,1 34,7 28,4 35,4

%Р90 44,7 36,8 29,2 36,7

%0Р90 40,1 35,5 28,8 34,8

Зайнятий Мутант 42.8 0 30,4 23,1 23,3 24,9

пар Р90 34,2 25,6 23,0 27,6

%0Р90 36,2 27,2 26,5 • 30,0

^6(^90 37,4 28,7 28,4 31,4

Перекат 0 3.4,2 22,4 22,8 26,5

- Р90 37,4 28,1 24,2 29,8

^3(^90 39,8 30,5 26,2 32,2

%0Р90 43,1 32,0 30,4 35,2

НСРо5 ц/га: для А 1,1 1,4 2,1 -

для В - 1,2 1,5 1,1 -

для С - 1,6 2,1 1,6 -

Самі добрива і, зокрема ^зо^дц, %о^90’ СПРКЯЮ'ГЬ збільшенню виходу тасіннзвої фракції по сортах Мутант 428 на 1,3-4,б ц/га, Перекату - на 2,0-5,5 ц/га. Кращі результати одержані по пару з внесенням %с?до /4,5-5,5 ц/га, або 33,8-36,6%/. Внесення одного

Pqq менш .ефективно, /по зайнятому пару/. __________

Аналіз посівних якостей насіння обох сортів виявив, що сутш вого впливу попередників і добрив на «асу 100 шт насінин по рока досліджень не встановлено. По схожості насіння виділеної фракції

Таблиця 2

.. Вплив попередника, сорту. і добрива на виход насіння рису ___ /в середньому за І99І-І993 рр./

-..... -—------- ------1—— ---------Шюоід насіннзвоГ-фракції-в за-

Попередник ! Сорт !„лежності від добривх и/га_ _ _

____________________________________!____!_ ^90 _!^30Р90_!%0Р50

Пласт багаторічних Мутант 428 16,5 18,3 18,6 17,6

трав Перекат 18,0 £0,3 21,1 20,0

Зайнятий пар Мутант 428 13,6 15,7 17,4 18,2

Перекат 14,9 17,3 18,8 20,4

кращі показники одержані з урожаю 1991 року, трохи нижчі - з урожаю 1992 р. Порівняно вищий рівень цього показника мало насіння, одержане з посівів по пласту багаторічних трав /+0,7-І,5%/. Те ж стосується і енергії проростання /+І,5-3,2%/„

вплив норм висіву на. формування і продуктивність

ПОСІВІВ СОРТІВ РІЗНИХ ГВУП СТИГЛОСТІ

Досліди проведені на протязі 1993-1995 років з сортами різних груп стиглості: ранньої- Мутант 428, середньої - Перекат і пізньої Краснодарський 424. . . ... .. . .

Ріст_і_розвит°к посівів. Вегетаційний період по роках коливався у посівів сорту Мутант 428 - 107-127 днів, у Перекату - 121-141 днів і у Краснодарського 424 - 130-148 днів. Застосування різних норм висіву позначилось на густоті сходів і в по дальшому

- на густоті стеблестою. Значної різниці між сортами по кількості сходів на одиниці площі не відмічено. Загальна закономірність -зростання норми висіву від 5 до 9 млн.шт/га сприяло збільшенню кількості сходів від 165-187 до 213-237 шт/ь£. Але прямої математичної залежності не відмічазться. По мірі розвитку посівів кількість рослин змінюється і на період достигання від 15 до 30% їх гине з різних причин. Загальна тенденція - відсоток загибелі в більшості випадків зростад із збільшенням норми висіву. На період достигання посіви рису даних сортів 'мали таку густоту; прк посіві 5 шш.шт/га - 142-153; 7 ылн.шт/га - 153-166; 9 млн.шт/га - 172-ІБ2 штДг.

На протязі всіх років досліджень посіви рису формували достатню площу листової поверхніV38-5I-тис.i/Vra/:. Найменшу площу е ни.мали в. I9SЗароці /38,-47 тис.м^/га/, відносно більшу б 1995 році /45-51 тис.АГ/ra/. При- одній нормі висівуjuis посіват сортів .._с..певна...різниця. .Порівняно., більшу, листову..поверхню.утворюють -посі ви сорту Краснодарський 42.4, меншу - Перекату /-0,5-2,З тис.і^/га найменшу - Мутанту 428 /-3,0-5,2 тислД/га/. Це характерно для всіх норм висіву. Дія норм висіву менш значна, але теж проявляєте ся - посіви, сфорговані при більших нормах висіву, мають і більшу листову поверхню.

На період достигання зерна рис формує загальну біомасу стеблестою в середньому на Рівні 70-64 ц/га при співвідношенні зерна до соломи від 0,94 до I,II. Відповідно мешу біомасу дали посіви сорту Мутант 428 - 70,5-75,0 ц/га при співвідношенні зерна до соломи 0,94-0,95. Більш значну - сорту Краснодарський 424 - 7189 ц/га. /співвідношення 0,98-1,1/. Сорт Перекат - 74,3-77,3 ц/гг і 1,00-1,11. Відмічено незначний вплив на величини даних показників при застосуванні різних норм висіву.

Ст£укт^ра стеблестою. Взаємопов'язані елементи структури си блестою посівів рису під дією агрофакторів мають тенденцію зміню вати свої показники. Так, висота стебел дещо зростаз на посівах збільшенням норм: . - висіву насіння /+2-4 см/. Найбільший вплив и сорт. Різниця по висоті стебел між Мутантом 428 і Перекатом дося -гад 18 см, а між Мутантом 428 і Краснодарським 424 - 23 см.-Мзнш ніж Перекатом і Краснодарським 424.

По продуктивній куотистоеті е: наявні відмінності по сортах. В середньому кількість продуктивних стебел на одну рослину скла^ ла: по %танту 428 - 1,3-1,7; Перекату - І,6-І,9 і Краснодарське ыу 424 - І,7-2,0 шт/рослину. По продуктивній густоті за роки дос ліджень одержані такі дані: по сорту Мутант 428 густота була 23S 260 шт/ь? /з врахуванням даних по варіантах з нормами висіву/; г Перекату - 27£~288 і Краснодарському 424 - 310-320 штЛ/~.

По продуктивності суцвіття волоті встановлено, що висів 7 млн.тт/га забезпечує її формування з низьким рівнем відсотку пустозерності /32,6-49$/. По сортах більш продуктивна волоть фо] му&ться на посівах сорту %тант 428 /69-70 шт повноцінних зерен на волоть/. Менш продуктивна по сорту Краснодарський 424 /55-61 на волоть/.

В середньою маса зерна з однієї волоті була по варіантах

нормами висіву в меках сортів: по %танту 428 - 1,79-1,93; Перекату - І;99-1,72 і Краснодарському 424 - 1,50-1,75 г/волоть. По і,-зс зерна на одну рослину величина коливалась в межах від 2,53 до 3,25 г. Наявні коливання по вказаним елементам структури стеблестою ‘вплинули на рівень фактичної продуктивності _поаівівл _

Прод^кташість^осівівд По роках досліджень .одержані такі дані врожайності зерна рису по варіантах досліду /табл. З/.

Таблиця З

Вплив сорту і норм висіву на урожайність рису

Сорт ! Норма .'.Загальний збір зерна по!Збір в сере-!Еисіву,! Роках, ц/га !дньому за ішін.шт , , . ” ,І99І-1993рр., насінин- 1993 • 1994 1995 • ц/га ! на га ! ! ! !

Мутант 428 5 24,9 32,3 41,2 32,8/36,8

7 27,2 34,5 45,4 35,7/40,0

9 26,1 32,1 31,0 33,1/36,6

Перекат 5 24,2 36,8 47,2 36,1/42,0

7 28,8 41,2 46,9 39,0/44,0

9 26,4 38,4 46,0 36,9/42,2

Краснодарський 424 5 20,8 38,9 48,4 36,0/43,7

7 25,4 44,4 52,9 40,9/48,7

9 22,0 46,5 55,2 41,2/50,9

НІР: по фактору А 1,5 3,0 1,8

по фактору В 1,7 3,0 1,9

при взаємодії АВ 2,6 5,2 2,8

Примітка: в чисельнику середній уроаай за 1993-1995 рр„, в знамеь нику за 1994-1995 рр.

Середньорічні дані показують на відносно вищу продуктивніси посівів сорту Краснодарський 424 /40,9-41,2 ц/га/. Мзш продукт: ккй Мутант 423 /32,8-35,7 ц/га/. Проміжне місце займаз Перькат /36,1-39,0 ц/га/. Аналогічна закономірність проявилась і в роки і сприятливими погодюшиумовами /1934 і 1995 рр./.

При посіві сорту Мутант 426 оптимальна норма висіву е 7 млн, шт/га. Вона забезпечує можливість одержання урожаю зерна на рівн-36-40 ц/га і перевищує посіви з нормою 5 млн .шт/га на 2,9-3,2 ц/:

Застосування 9 млн.шт/га неефективне /-2,6-3,4 ц/га/. На посів« сорту Перекат теж доцільно застосовувати норму висіву 7 млн.шт/ Д2,0-2,9 ц/га/« По сорту Краснодарський 424 встановлена ефекті ні еть висіву 9 млн .шт/га. Особливо це проявляться в роки із сг

ятливши погодниіщ умовами />2,2 п/га/. ..............

. Пряма.дія факторів'сорту і норми висіву значна. На їх долк припадаз 84,5-95,4$ зміни продуктивності посівів у проведених ; лідах. З них найбільший вплив дає сорт /50,6-76,6%/. Особливо '■ ка реакція сортів в окремі роки /76,3-78,^/. Вплив норм висіву був незначним /6,3-12,5%/.

Вихій І £°сівні якості_насіннял Питома вага насіннавої фрг ції коливалась по роках і варіантах досліду в меках від 40 до £ Між сортами в середньому за роки досліджень значної різниці не відмічено /51,9-53,9%/. Вищий відсоток насіншвої фракції одерн по варіантах з 5 і 7 млн .шт/га /+1,4-4,3%/.

Абсолютний вихід насіння коливався в широких межах від 9,с 31,0 ц/га. Порівняно менший був в 1993 році /9,3-14,1 ц/га/, б і ший - в 1994 і 1995 роках /17,5-31,0 ц/га/.

Мтж сортами відмічається різниця. Так, в середньому з пос] сорту Мутант 428 одержано 17,2-19,3 ц/га, сорту Перекат - 18,720,3 ц/га і Краснодарському 424 - 19,2-21,6 ц/га.

Вплив норми висіву був неоднаковий по сортах. На посівах с ту Мутант ^8 на протязі трьох років досліджень більший вихід *■ _сіння забезпечив висів 7 млн.шт/га. На посівах Перекату теж -7 млн,шт/га. Як встановлено, пізньостиглий сорт Краснодарський доцільно використовувати на насіннзві цілі в роки зі сприятливу умовами. В такі роки чітко проявляється вплив застосування норь висіву 9 млн.шт/га /+І,6-3,5 ц/га/.

Значних відмінностей по показниках якості насіння /маса І( шт. насінин, схожість, енергія проростання та сила росту/ між і антами досліджень не спостерігавгься.

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведений нами аналіз економічної ефективності вирощувані рису на насіннзві цілі показує, що їх виробництво прибуткове. Г посіві сортів Мутант 426 і Перекат з. одержанням загального урод на рівні 31-37 ц/га і виходом настння 18-21 ц/га витрати коштії складають 1502-1592 грн/га. При цьому забезпечуйтьея одержання чистого прибутку в меках від г/28 до ІІІО грн/га. Рентабельний

- ІЗ -

вирощування складаз 31,6-41,3%, а собівартість 433,2-503 гря/т.

Застосування; рекомендованих агроприйомів економічно виправдане. Так, розміщення насіншвих посівіз сортів .Чутан? 42Б і Перекат по пласту багаторічних трав порівняно.; із зайнятим паром дад

можливість одержати, додатково чистого прибутку в розмірі 95- .......

126 грн/га, а собівартість Іт насіння знизити на 24,2-25,1 грн.

При вирощуванні даних сортів з нормою висіву 7 млн .шт/га витрати коштів зростають на 64-71 грн/га, а вартість одержаної продукції збільшується на 326-357 грн/га. Цз дає змогу додатково одержати 155-193 грн/га прибутку. Рентабельність виробництва наст ня зростаз на 6,6-16,8%. Аналогічні результати одержані при виропг ванні сорту Краснодарський 424 з оптимальною нормою висіву -9 млн.шт/га.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Одержані матеріали виконаних польових досліджень, результати їх обробки і перевірки в умовах виробництва дозволяють зробити узагальнені висновки:

1. В зоні вітчизняного рисосіяння за об’єктивних умов різкої коливання по роках сули необхідних середньодобових температур

/’ ^ 15°С/ за вегетаційний період даної культури стале вирощувакк; насіння з виходом на рівні £0-23 ц/га при загальному урожаю зерна 36-44 ц/га гарантованого на базі посівів ранньостиглого /Мутанта 428/ і середньостиглого /Перекат/ сортів. Одержання висояоякісногг насіння на рівні 25 ц/га і більше пізньостиглого сорту Краснодаре; кий 424 реально можливе лише в роки зі сприятливими породними умовами .

2. В ланці сівозміни багаторічні трави /люцерна двох років використання/ + рис в верхньому шарі грунту накопичується до

12 т/га сухої речовини різних залишків із загальним вмістом: азот 279-280, фосфору 65-67 і калію 59-60 кг/га. Де сприяє зростанню вмісту гумусу /Ю,4о%/, та покращенню агрохімічного стану грунт:; -

3. В ланці сівозміни зайнятий пар /однорічні трави на корм/

+ рис також відмічається збільшення до 9,0-9,5 т/га сухої речовш рослинних залишків з вмістом: азоту 95-100, фосфору 60-65 і калік 56-57 кг/га. Підвищення вмісту гумусу незначне /+0,17%/ при початковій кількості 1,77%. рису ..

4. По пласту багаторічних трав посіви більш інтенсивно формують надземну біомасу, яка у фазі повного достигання складає 61-

64 ц/га сухої речовини, що на 16,4-21,9$ більше, нік у посівів по зайнятому пару. Утворкеться більше високорослкх гіродуктивню стебел на одиниці ллощі _/+2.-4S / з формуванням 73-75 шг. г

ноцінних зерен на одну волоть із співвідношенням зерна до солоі. 0,90-І,00...3агальна продуктивність - становить 33«37-ц/г-а-з--вюед насіннєвої фракції І9-Й1 ц/га.

5. По зайнятому пару формується порівняно менш продуктивну стеблестій з співвідношенням зерна до соломи І,1-І,2. Загальний збір зерна складає 31-35 ц/га з виходом насгннз вої фракції IB-SO ц/га.

6. При розміщенні ранньо- і середньостиглих сортів рису пс пласту багаторічних трав ефективне внесення помірної норми азоа добрив на фоні фосфорних - %о^90* яке забезпечує покращення фс мування продуктивних стебел, зниження пустозерності волоті і зі тання кількості і маси повноцінного насіння у волоті. Загальний збір зерна підвищується на 3,7-8,4 ц/га або на 12,7-14,7%, a в? кондиційного насіння на 2,1-3,І ц/га.

7. При посіві рису різностиглих сортів /Мутант 428 і їїерев по зайнятому пару найбільший позитивний вплив має застосування %0%0' Порівняно з контрольними посівами загальний збір зерна зроетаз на 6,5-8,7 ц/га /+26,0-32,8%/, а вихід ковдиційного нас ня на 4,6-5,5 ц/га /+33,8-36,8%/.

8. При вирощуванні ранньостиглого сорту Мутант 428 і середі стиглого Перекат-на насіннєві цілі достатньо висівати 7 млн.шт. схожих насінин/га, що дає змогу формувати високопродуктивний пс з густотою відповідно 250-260 і 300-310 продуктивних стебел/^ озерненістю 70-80 шт повноцінного насіння на одну волоть. Забез чується одержання загального урожаю в межах 36-44 ц/га і виходе насіння 20-23 ц/га.

9. Формування високопродуктивного посіву пізньостиглого сс Краснодарський 42.4 з густотою 315-325 стебел/іі' досягається зас суванням оптимальної норми висіву 9 млн.шт схожих насінин на ге роки з оптимальним температурним режимом вегетаційного періоду вень урожаю зерна досягає 50 ц/га з виходом насіння 26-27 ц/га.

10. Вирощування рису на насіння економічно вигідне. При рс

міщенні різностиглих сортів /Мутант 428, Перекат/ по пласту баг торічних трав з внесення« №30^90 забезпечується одержання умовь чистого прибутку в розмірі 823-ІІІ0 грн/га при рівні рентабелм ті 34,6-41,3%. По зайнятому пару відповідно - 728-984 грн/га і 31,6-38,256. ' .

_ II. Застосування при посіві сортів Мутант 428 і Перекат норми висіву 7 млніШТ схожих насінин/га даз можливість одержати додатково 155-193 г^н/га чистого прибутку, а рентабельність виробництва підвищувться на 6,6-16,8%. .

____ 12. При виро^ванні рису на насіння ранньостиглого сорту Му~

тант 42.8 і середньостиглого Перекат, доцільно, застосувати такі агроприйоми:

- розміщувати насіннзві посіви в першу чергу по пласту люцерни двохрічного користування з внесенням добрив %о^90»

- при розміщенні по зайнятому пару вносити %о С|0*

- висівати насіння з нормою 7 млн.шт схожих насінин/га;

- у випадку розмноження пізньостиглого сорту Краснодарський 424 застосовувати норму висіву 9 млн.шт схожих насінин/га.

01 ШОК ОПУБЛІКОВАНИХ ІИУКОВИЙ РОБІТ , ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ .

1. Ванцовський A.A. Насінництво рису важливий фактор збільшення виробництва зерна культури, підвищення його Якості//Втоник аграрної науки. - K., 1997 - Я» 2. - G. 23-25.

2. Ванцовський A.A., Шрмуль Л.О., Морозов В.Р. Еколого-економіч-ні проблеми розвитку виробництва рису в Херсонській області/ /Таврійський науковий вісник. - X: 1997. - вип. 5„ - G. І7В-182.

3. Ванцовський A.A., Жарїнов В. і. Сортова технологія виротцування рису на насіння. Повідомлення І. Оцінка екологічної забезпеченості формування урожаю сортів різних груп стиглостї//Таврійсь кий науковий вісник. - X: 1997. - вип.2, G. - 18-22.

4. Ванцовський A.A. Сортова технологія вирощування рису на насіння» Повідомлення 2. Попередники, добрива//Таврійський наукови? вісник, - X: IS97. - вип.2. - С. 22-26.

5. Ванцовський А.А. Сортова технологія вирощування рису на насіння. Повідомлення 3. Ефективність різних корм висіву//ТаБргйеь~ кий вісник. - X.: 1997. - вип.2 - С. 26-30.

АНОТАЦІЯ

ВАНЦОВСЬКИЙ А.А. Екологічне обгрунтування та технологічне.удо коналенш вирощування рису на насіння в умовах півдня України. - Р; копис.

----- Дисертаці-я на-здобу-т-т-я-науково-ро—с-тупеня-кан-дидата сільського

"-•дарсъких ^аук з'а’шецгалънттзтю^ш - “ртелйншщтво ГХерсо^нськй: державний сільськогосподарський інститут, Херсон, 1998. -

Дисертація присвячена питанням вирощування рису на насіння з хуванням екологічних умов і біологічних особливостей сорту. Встано но раціональне розміщення насіннєвого посіву, дози внесення азотнофосфорного добрива і оптимальної норми висіву насіння сортгв різни: груп стиглості.

Ключові слова: рис, насіння, технологія, екологічне обгрунтув, ня, сорт, попередник, добрива.

АННОІАЦШ

ВАНЦОВСЬКИЙ А.А. Экологическое обоснование и технологическое вершенствование выращивания риса на семена в условиях юга Украины.

- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозя венных наук по специальности 06„01.09 - растениеводство. Херсонскк государственный сельскохозяйственный йнститут, Херсон, IS9&.

Диссертация посвящена вопросам возделывания риса на семена с том экологических условий и биологических особенностей сорта. Опре, лет рациональное ..размещение семенного посева,, дозы внесения азотн фосфорного удобрения и оптимальная норка высева семян сортов разны групп спелости.

Ключевые слова: рис, семена, технология, экологическое обосно ние, сорт, предшественник, удобрения.

Annotation.

Vantsovsky A. A. Ecological grounding and technological perfection of the growing of rice for the seeds in the condition of the South of Ukraine — Manuscript

Thesis for a degree of the science in the field of the agricultural sciences in the speciality 06.01.09 - plantgrowing. Kherson State Agricultural Institute, Kherson, 1998.

The thesis is devoted to the problems of the rice cultivation for the seeds taking into consideration the ecological conditions and biological peculiarities of the sorts growing The most rational disposition of seeds growing, the dose of asoto-phosphatic fertilization and optimal norm of the seeds growing of different groups of ripeness are defined.

Key words: rise, seeds, the insurance of ecological technology, sorts, fertilization.