Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Экологические закономерности динамики энтомокомплекса свекловичного агробиоценоза и принципы его регуляции в центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Экологические закономерности динамики энтомокомплекса свекловичного агробиоценоза и принципы его регуляции в центральной Лесостепи Украины"

РГ6 од

1 9 ДПР 1993

Ш11СТВРСТБО ШЬСЫЮГО' ГОСПОДАРСТВЛ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

УКРАХНИ

ЮСРАХНСШЙ ДОТЛВНИЙ АГРАРИЙ УНГВЕРСШЕТ

На правах' рукопнсу ЙДОРЕМЮ ЭГТАЛШ ПЕТРОВИЧ

ИЮЛОПЧЙ ЗАШШИЮСДО ДИНШГКИ ЕИГОШЮШШЕКСУ БШПЮБОГО * ЛГРОБЮЦЗКОЗУ ТА ПРШЦИПИ' ЙОГО РЕГУЛ ЩП В ЦЕНТРАЛЬНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРЛ?Ш

Об.01.11 - Зах5|ст роелии гид вшднгаив та хвороб

Автореферат дисертдцГх на здобуття паукового ступеня доктора б!0Л0г1чних наук

Ъав - 1993

Робо$& виконана ъ хаборагорН ентоыодогИ Б1лоцерк*ЕСько1 доед1дно-овяекц1йно][ стаицН 1нотитута цукравих буряк1в в 1972-* 1992 ^р.

Наукогий консультант! доктор с1льськогооподароышх паук

Трибель С.О«.

Оф1ц1йн1 оповенти: доктор бгологьчния наук • Дядечко М.П. доктор 61 ологгчних наук Смглянець В.П. •/< доктор бгологгчних наук Бглецький б.М.

Яров^а уотанова - 1 нститут зоолог! 5 АН -Укратни

Захиот дисортацН вГдбудвтьоя "¿3" гЛс,п(с1 ШУ р. о год, на зас!данн1 опец1ал18овано2 ради Д 120.71.01 при Укра1ноькому держанному аграрному ун1вероитет1 вб8 аудитор!I 3 учбового корпусу. . ■->.

Прохання прийияти учаотъ в обговорадш1 досертацП при П , захист!, або нвд!олати Баш в!дгук на автореферат в деох лрш^р* киках, зав1реиий печаткой на адр0оу: 2КО^1, ДСи!»-^!, вул. ГероХв Оборови, 15. Сектор ; захноту диоертац1й*.

3 диоертац1вв ыожна р8найоиитиоь в б!бл1отец$ УДйУ.

Автореферат ^оз1сданий аМ " 1993-року»

Ъчений оекретар , опец1ал1зовано! рада. : кандидат б1одог!чни)С наук»

доцент л 'Гончаренко

ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуаяьн!еть темя, Переведения бурях1виицтва на tiysjcrrpl-гадьйу: технологи немоялива без иадМного захисту uisl культура ,в!д mi^inm .opraHtsiiía. .

^!Шнэпия чиовльноот1ип1днив!в на йурякояих плантац!ях за рахуцов^ иирокого аао*»вуван»я 1ноевтицвд1в привело до оуттево-гопорушошш pifiHOEara в овдгомокомплокоЛ 1 забрудненнз arpo6io-«ено?íb*: Оадбшао в!дчутно цв прояаяя^ьоа на долях, що зазнали ;зараа@шш ntojM aaaptí на Чорнобидьоьк1й АБС. :, цього,: ивобх1дио здШошигн оиотемний п!дх1д до

фауна ок1ддивих t

воряопях Еекак у бурякоЕоиу orpoúíoueimsi дляроэройки около-rt'sio ópicnsoir'útnr .típuncaiij управлЬпш amierititoa популяцЩ з 'ispa^acaanfii 'osbpcni вазжогясаьвсо' аерайовйпа,;".";'''^ -",'". Дзод Iдамгад.: по tcjií дисвртагй! с частппов дергавних науко-по»лсся!7аго: ■ оагл^-чь по зачету рзв.?::п«7затсордкстпс Дэриавним . koíilTOTOíi пз.'сауп! i Tsxnlttf -Рада Miniorpia ЙРСР: а 1971Л975 рр. *■ O.SI.S25 Í0.5I.E27; q IST&ICCD рр„ а 0.51.05 i 06.02; в I98I-Í933 - jsp. цШотаХ . ввшиёюям! програгш: .0»Ц.030 í. загаль-паоаазяаГ'.програгя na l535-is?0 pp. 0.51»lft по-заэдшшп 03.

^Тота -.ya.тто<ед&гает>. - fbta двол!даонь подятас в роорокгирту сбгругггтг:*:::! та рззройц! йгеогроналого управл1н-

агробЬцевозу з »рахуваняям «^••^•'sáiómtpítóíhícS^ • isa. ц^даярь" е.- вагоквк«шявкоом на títo-aouors4HSiíir. í i' üsi^^iitltnéisy ptsnaít ntд ^плпвог) гвХ11олог4 n аи-рсаувагйя 15ул'ьтур«:- ца cacriCno SMiiinnsbón.

" SB'flsstfl ;пк1дааи! й <цукё?вдго ~tjjj¡m*t

¡-.-■¿¿»ЧВ^^^ dypwcej-' .

:: ; ^ буряка

в Заднихyáói^

р4'знЬман1тноот1 «а рясност! енто-мофаунн <5у|!якозо1 с1возм1яи i навколишн!x tíioToniBj

v .': - багаторйноГ динамки\чисельносг1 та законом 1рноотей «а-сових рсзмножень основних- шк1 дник: в та корионих комах;

4 ':; V-,: ■..-.-•: .'-.::;:. -сезонно! дннам!ки чиоельиост! вк1дливих зд корксши шь- ' мах в с1воам1на* з резким наоиченаям 1х¿уряшоц

-> основних влемент1в 1нтегрованого; ¿ахиоту^фвромго 'оде* «а в2д шс1дншс1в та Хх: теоретичнвобгруя^вашш.••? "С-1

Наукова новизна досд1даевь, Вдерзо вааошша еитомодой чаа; оц1ыка бурякового агроб1оцонозу, йк цШоно!! еколог1чвоХ овоге-ми; Встаиовлена структура ситомокоыпдоксу та аяяхд опуш! ¿ац!1: ф!тооан1тарцо! обстановки* ВавченГ ссобдпво8т1 б!одогН, ;<екоде* г11 1 етологИ ооновннх ик1дник1в цукровсго буряга, соэошга 1: багатор1чыа днншЛка 1х чйовльв6ог1 в оучаонах уиовах 1нтенои-ф!кац!1 буряк!вництвата обгрунтовааа Т0хврл0г1я 8йх150,гу й1б! культура в!д шк1дливих. комах.;; '-.• Л- *

Практична значущ1оть доол!дкэць поддтао в' 0бррув$уваш1: технолог {иного забозпечония ошгшадьшх р1сзаь пра пхалукшиГ, та оперативному; управляй!, процооои зр-»

безпеченн! рац!овального шлюриотшит роарабЕЗПо!! до зона. сно- -тени захисту цукрового буряка в1дшс1дааг1в^. цо до8Е0.?лд0.п!д-вищити над1йн1отьаахпоту культура, сксротитя сбоят ЕасвЬоуБан-» ня 1нсектицвд1в б1дыз, ы1а £ 20 раа1в 1 звгсти ыШнуиу, ваб-руднення довк!для 1ноект:щцдаиа, ■ ' ; ■ ■.-г--Г,."'' ■'■/■■•;:. -

Теоретичне значения дксертан!£. Дало, 5?еарзгачаэ ■ а5груйту~['. вання эаконои1раоотей агрз-

б1оценоау, процэоу"переровподгду .дом|Еаа»;В ко-. ■

мах при I х генезио I. - Доношена теория ,до 'Ыо&ъ*:.

т.ицвд1в та м1норалыщх добршз. ' Доведаао'-егуйщЗ ,

вальних .заход!»-- бор отьби сС^уо*'-

товано ношшв! о*ь'утршшввя шгщшжх'й ¿лряаа'ъиащ.вощ&в? шкодочинноо*1\на ;освов! ;сиотегшог6,;аааз18у.;' комплексу буряхгово! с1вобы!гох« : . ' • : . '

Ооновн! ■ полокення, цо вгшооятьсш: ка захкот. ■-■•....

1. Теоретична обгрунтування пр11йои1£ 1нтегровслоро управ-лхння динам!ков шпулей пк!длщш комах у-бурядовому агроб1о~ ценоз1 на оонов! генезису ентокофауни, уточцешш особливостая б!олог!Х-, еколог^У та етолог11/.Бавчення троф1чшх.'вв?язк1в1 ба-гатор1чнох та сезонно* динам!кк чиоельност1-оо1ювних ак!дцик1в цукрового: буряка, хх ентомофаг1в:;в оучаоиих -уиовах 1нхеисиф!ка-цИ буряк1вництва» 1 . ,

2. 0ц1нка б1оцонотичного .р!шя икодочшшоот1,- як-^нтеградь-

....„■•■.,; V;; 5 '

воЬхар&гтарнотаки втгагу пк1ддивах комах бурякових агроб!оцено-' uta. ■. ■ '■

Э, ОбррувгуваЕВя освовзнх оле««нт1а tiwerpoBSHoI оиотени з'ахнсту цукрового буряка.в!д ш«!;ушшх комах. ' . ; Роал tзац! л результат!а доол1джонь» Результата доод!даекь ¿нгортотав!: .''.'''••"■:•

пря овладмя! "Рекомендаций по защите сахарной своюн от врэдатаггЯ и бодо'апоП при;индустриальной технологии возделывания"

56 a»)i /"';>

- - а опувл1ко2аш1х ,,рэйом8вдац!шх по определении экономичао-. ¿гй/'порзгоэ Ерэдеибопсетп вродэтадай оольокохозяйогвонннх куль' туп'Я пя псзольгоггдо .з прзетпко заяптц раотеннй" ОШв: Уро-1S37.- G2'o.)iУ

,:. > з.cír^Tjcaint.nponobjmin.flepHjtoHioiS по xímImhux эаоо-(jDK'sasnsty рз'олгп.^зтп2.гр2йрогд:СРОР. по. внесения зм!и t допоз-псщ» tíiaíiari^nnx паообхэ.боротьби э шйдни-

сал; яроряйзя jcasnn ra бур»япашг, •. дозволила для зякорпотаи-сз .3 й^иг.кту 'господарзта! пв I935-I9P0 i 1992—1995 рр.;

- •' ^^TcntcrieiiCTlíl.-no. йитоиошшт технолог!X вя-

рззрсшгз' ír/sja'2op» £>jn~r;n "з пауково-взройнпч|й систем! "Цукро-

'СБ!ла' 1Ьр;за, 1958,- II' o.)í ■'"л-при ^Здйяаяспз!' fssaitomtaiiiJi-l'ArpoToxiíHHoowie преиц за-.rjnj йГсгатноЗ'сгетгм.ст хрэл?я6лоЗ,;.б6лаэиеа. и сорпянов" М.: ВО

' язя -по задятв еоходов сахарной овек-

аи ¿3'.¡д/сзпзяагааапкс!! семян, ■ обработанных сиотеннымя

1989,- 16 о.)í '•••-.'"' >';' зашгеа сахарной овеклы

от upaatísaisn^. СэдошЬа агеоршп:оз" ('!,: ВО "Лгропромиздат", .1209,-53 o.)i. • V^UV/'VVyvW?'"

';<* 'яря:реая1зйц1Т- сйогеяй; !нтсгрсзаиого захиоту цукрового ' бурйЕа-:в2я ;.'пк!й!1355!р; j"'Blrd«0ps!sc'bito¡iy,Ставищеноькому, Воло-дароьдоку, 'С|!ПзрзЬЕог5у^ |?аот1г!Оькому, Тог4еЕоькому та Рокнтняноь-• миу,районах-Пм1вЬь!со| облает!,, а такой в окрзмнх бурякоо1вчих. господаротз'ах- зона д!лль»оот! Б1лоцзрк1воькоХ доол!дно-оелекц!й-

. Апроб^ц!я' ройоти. Обнови! результата доол!джень допов!далиоь

'/^qpí^'víxf вчвно'к ради БЦДСС (I972-I992 pp.)í

б ...

- цор!чних рег1онгииних народах внтомолог!в доол1дло-оедек-" ц1йних станц!й НВО "Цукробуряк" та иаукошх уотанов, но коорди-. • ну велись ВШЦ (п. Ккш; 1973-1992 рр.); ■■;;■• ^ ! ' , ■

- на вченШ рад! 1нотитута цукрових буряк!в (Ки?в, 1973, '■„•• 1979, 1986, 1990, 1992, 1993 рр.){ , ч

- I М1иреспубл1каиоькому аф!дол6Нчноиу ошпо^уи!\"Сиото~ матика 1 еколоПя попелиць ик!дник!в рослая" (Рига, бсрозаиь,

р.)» ' ■ Л:' ",Л\

- IX Я'1ал1 Воесовэного .ентомодог1чного говариогЕа (Ка!в, ' ковтень, 1984 р.); Л'/-.' . .1

- Ш з*1зд!- Укра!иоысого ентомодог!чцого ^товариотва (Каы1в,' воресеиь, 1987 р.); ■•/'. /

- парад! * Болгароькоыу !потиту?! цукрового бурава (Щуиеи, липень, 1988 р,)»

- Радянсько-1хал1йоькону симпозиум! (В!шшця, чорвэиь,1989 р.)

- науково-практичноиу сем!пар! по е&хцогу поо!в!в цуврово-го буряка (Б!ла Церква, лкпоць, 1990 р,);

- Всесосзд1й науково-проктцчн!й каифврояцИ "Лгрометеоро-лог!чн! реоурои та продукции! процесп в роолшдащтз! бо-реэень, 1991 р.); ••..'-'■.

- IX Всесоюан!й. конфоренц!! по иеиатодоих хворобах. рослшГ (Кишин!в, ковтень, 1991 р.);.

- Рад! Б!лоцерк1всъкого АПК "Роо*" (грудоиь, 1991 р.);

- 1У з'1зд1 Укра!ноького.вптоцодог!«шого товариства (Харк!в, вереоень, 1992 р.)» а такой иа воеоапаних,. обласшх .Фа райошшх. нарадах буряковод!в. •'....,•' ' 1 ■■'Л/'..■.■'-■;;'-/-

Публ!кац!1. По тем! дцоертацИ опубл!коЕано бО прачь и рхз-них виданнях, а такок ыоцогрсф!я загальшш обоягом 30 авторських аркуш!в. '■'■>.: •• ; ; ' '"'•' ; '

Обсяг та структура дйоертацИ. Диоертац!я окладаетьоя ¿з вступу., шеоти розд1л!в, васновк!в та пропозмц!й виробщщтву. Бона викладена на 406 стор!нках машинопиоу (за виключеннш^; списку. л!тератури), м!отить 92 таблиц!, 2 деноитограми та 25 риоукв!в. В додаток (II том)..'хм!щено результати математичного ааал!зу одер-жаних данних, опиоки видового окладу.ентоиофауни, акти впровад- . жеиня, ¡люстрацИ та 1нп! дов!дков!'матер! али. Список цитовано? лНератури окладаеться з 1271 найменування, в тону чиол! 213 на 1ноземних мовах.

: „ 7

ЗМ1СГ . РОБОШ

; I. МВГА, ЗЛВДШШ ТЛ МЕТОД . ДОСИДИШЬ

В роэдШ поставлена кота, зпзначеп! завдашш, а також наводиться дал! групто£0-кл1матичн0Х характеристики м!оця проведен. кя даол!дпонь. Жв1дошше;гьоя про подирен! о1воэм1ни, систему добрав, способа. еброб1тку грунту та технолог! чн! операцИ цукрозого бурями

, 'Польоз! доол!дя прэводилиоь на потуиинх, глибоких, малогу-г'уеггке крушопилуватого лзгго- ча верэдньа-оуглщшо-

'•:?«!<> .смаду•'•••/:

- - , Влвчзппя енто:!охсг1,шого ксигшзаеу буряжохого агрсб ^ценозу прОЕЗдатоаь^гэ кеяоддяггш ¡пстпгута цукро2их буряк1в та 1нших . устгшоз (ПааШ;-.1551;.,1556, 1970; Мэгалов, 1968; Потруха, 1969,

1.581, 1952; Еабчук та 1ыШ, 1981; Зубен-ао 1233;- Содорошю/ 1505} Федорошсо {ип1, 1933,

• При т?:з$1г:1! глгпапалп еоторази комах методом вор-

гол! (Галанова, Дэ-

О^готгц!"!!^ : прэхздтта за загалько приянятими кето-

Йгетяа .(Спазйв'^а 1шз1. подьов! - закладали в опо^аль-

Ш ..пауЁЗВШ' о!гзс:1Ш (Гар,' 1953; Доспехов, 1905; Вагнор, 1965), ; л: тадаз"сй1я55Э. злй!дд!лс:1';зс1!лэроботЕа.' аа. багатофакториому ота-

-лШ^г-.»'газейикодах»- Ы'технолог4чп1якоот1 "визнача-. от-'па;«игойатачйй.¿йп11'*Вовел*г бГЬж^чпий анал!з роолин про-•20ЙКЯ за фтодяглмгг-Почййяа (1956), Куркаева <1959).;.,•... .

V за ыэтодакоо Андре-

;•¿»л/:-Ехзнапмй за•ив'толяаеш'Во^б^б^'фа^^.'-СХЭТб)^'

СЗщшшшдпоказаяк!^^ отруктуру популя-

¿омах; проводай.-за; формуАов. видовоД р!заомаи1тноот1 (Н1всЬак, ОогЦ^ЯШзйаа (Пал1я,19б1);

адзфШентайпод1бноот1^ та оп!'льйоот! ёнтоио$1ауна ценоз1в (иошл-Гогй 1952)'.. „

•'' . Матёматичне дп^ада!вання експериментвльних даних проводили

8 .,/ ; , '■• ..'•'' ■'.';'. за методиками Лт-Ххллза (1981); Б.А. Досшхоеа' (1S85); П.®. Ро-кицькогоС 1973); В С, Горя . (1978) та Ьишх з шшористашшы/.иср». сонального иомп'ютера типу 1ВУ. .,..• '■'•. ,-■.;'

Для характеристики погодшк'.-умов оастосовувгиш гхдротор-•' мгчний коефхгцент (Селяниноо, 1228), ; •*•" ...

> . 3i6pani за псрход дошпдкень коыахи 'Шзиачон! б oajioiMtejr. до виду самоснйно о наступною хдонтифпсацхсв в fecxinyri;соо-.norii АН Украхни,■'Зоолог:чному 1нагитуп РАН, ЭДАУ, ВЕ5Р,ujso'i природи ХДУ -..та хниих наукових устаиовах.' Кон&ультгишглу доаа;.:а~ гу надоли ентомологи-оистеттики:' О.Й. Поруха» Г.Э. . Соболь,', B.C. Воловик( довгоносики); В.Г. Долхп, B.fJ. Стов.бчатойС-иова* лики); В.М. ВроБдхй СлистоЗсдц) ; О.А. ГЬтрусоша), О.В.■ Пучюа (туруни); М.П. Дядечко, Г.Ю. CoikwibС'кокцшзя!дн); • А.А» flqtpiiir ко < стафШни ); В. К. Одно сум ( гор баги;У, В.Г. П. В. Пуп-

ков ( клопи); В. П. 'Логвшенко ( цияади 5; ,В,0. .UsianiOEa» ГД. Со.--пошников С рхвнокршх) ; А.З, Осдашк, • UJB, НарольсшШi ¡£иш*йша частокрил1 ); М.П. Дядечко.( тршси \ D.F..' Ёгрщ'а ( двбйЦйй'i v -.V В.М. Срмоленко С'траод) , за ср агедшша .'«а- limit доброд&г oata*-даю щиру подпку. •'•■••■"■" " ': -1 '■'./'.:

-глсторичниа н№ио^ш:о'ент6:',олог1 ■ jcor-rriEira ■

БУШЮВОГО АГРОЫОЦаЮЗУ ТА ШГО -ШЛ -'

, (огл^ Л1ТСра!Щ511) : ■ •

, Цукровий. буряк.культивуц'апса"; в, с%ДродагихS'ЩрцсЙ i Вавхлош за .2000 рокхв,, а' ¿Si-'

moi ери:'-Про'вировопзашш .^льяурц-inaiil ¿ср^х'ШЬхдои?*:; ляеться в "1зборшясу Свягд.сяавй"}ф>Щ!2> pis«4.'";".•'.

За цей час."йд^осй-^одо '.

ка. Всього на ц!й культурх. S-.8.,

рахував понад 240.шкхдшпцв.', ; . .; .ч' ••

В л1тературноыу огл^- Дсритгаю .Щ1ая|азпо!гьоз: гштоий^што- ■; мофауни; рколого'-фауш ртичшШ-Ътай-' ¿гртЙоцЬхюз!»}. логхя, поширення гакхднищв

динаийка чисельностх "та законом:pnociivn&costo:-:]рраииЬййь' йоиахС■

методи боротьби'з шсхдникши 1

ня iнсектицидащ (Ёршсон; .,'■1884"; ,iSQjl

1886; Шлздш» 1955,' ' ' ........ ' • , . '

У {

з. .шшбио шдаМ ентомошни бурякового

. ; • . лгробхощшозг

.. .Тсмвоотаз йуряговаго агроб1оценозу шзначазтьоя законом!?-■ tiavsam¿- ntzit&sxm. дхах.-базусться .па reno snot ив!дливо¥ ентомо-

г •'•;. p3a^"i;'cs!MjhtBC!i -aa/éxctoax бурака тривалвй чао бувзвп-г.оггопсзп^, .яппЗ а 1575 р. гпаходнтьоя в отан! делреоП. Ili.tiaicrji» otporo доггопоеяка яавпаки зб}лытиаоь i в

'сстгсЯ! 10 ртз£а .8!п.-гагляв сгллэНч:-!/ niny звичайпого довгопо-

виду' i полгфаНя, ад •• •ó5j»2í53Í..3'Cr:a«nifl''Uipi 'nlssrtcnoá amasiato (вйроким н&бо-Í сф^зрг^гзф»'-Гзгггйгк»» еэ.'гзгпшпа -a»nmso.a»í естэрази у йотсярз» га ? уяэйтях од'ззць. гсэда, ata у звичайноро» гпг^ггЛ cuíiт» з'абезпочус ао ,?£лшг под£фаНп ц£~

с2 н?:'""?::» а"3 ст^з Jr^'ssinriifi ínaniaBanii Ьюег.гкцидгв. Тому .flfC^prrb rü.'trrtíi-lJf.ntJ с-"?я?яга£* пз.гкягспрепарага» a oynisi irir-Tjr.TTf&rW. т-Ъгч'т^ь*. ca.paxyiros сшэрг1а«у б£льп la-

•'.' íntr^;;-;ДО' pínlro oyjiií звичаЯнимя на _ Н;п?1-й1льа1сгь стали р!дк1с-

гпг-п pr-r^j^rp (пшыа fO.tr,*сия. • , ■ Botbyaedaroa

íCCíiitrolpfCTsyfíl'^íU::; • ' . »Clwoaoáoruo declivio ft^/ICílírwS 'iín^Átit-.-. ■' $ -iЯ ¡fnrií)» ' ■ • ■ -.

,'•• • па цукровях бураках.

'ísíK'lT^e'i^cnb- $;яразгзао-'до ой!дизщщ видового

T^ic'^ístíd otv&fftí .6," а, ^..оучасшсс' умовах ata

•':. ХОЪУ'тп аз?пуа«1ях- була вдлвлена в П1д-

n;:xov,üoxiif ■■ nos." згодом набула (Ильи г.йспзгдр5тл*ог0 níit^ciwít, /níi'í-tíypitaoBa касвда; • v';cnpífitíy, г.едооноокй'-в околог£чи1й sitnt 'cítpifeáia"¿tífat• ойфйяйчао!-o'iiíyац1 Í;' '.яка' б!льи оприятлива дгл ог.и'гич'.'ого r.o.itíaya. л

Оооблава а1сцз в буракоеоиу arpodtouaHost займаз корокева бурпкова: пареяйця,' впершв-виявлона в наш1й Kpaíni на БЦДСС в 1959 р. Згодом 'цйй щк!дник з'яривоя в маоов!й к!лькоот! в оо-

новн!й зон! бурякоо!яшш, .аавдаичи иепоправноЗС иходаГбуряку. Бога- ' новлоно, цо попелиця е адохтонон:1 до введения бурдка в культу- ■'• ру розвивалаоь на дакороотучих лободовах, зв'1дки порешит на цук-ровия буряк, да, завдяки крануш умовам швленая та'б2льш триш-..; дому пор!оду вагетацП, почала !ытснолгио рралиогувазкся, В1дбудооя замикання троф!чиого лаицага лобода - буряк - ¿обода, яыШ ран1- . ше мав розрив I попелиця порейила в розряд пориорадного вгЛдшн ] ка цукрового бурякй. ЦоВ пер!од бус пр;;с;;ора;н2 ¡ги1яС9 еколог1ч» них умов.

У йших грунтоживучих ик!д1и1к!в, цо шшкавть в буряковах с!возм!нах, за остшш! роки вменилось 'оп4вз1даосзшя -осноышх ви-г д1в: личинки стопового ковалика аалипавтьоя до«1нуачщц оеред Шг ших вид!в цхе! родини (43 %), але в пор1ншш* :в 1952«Х953 рр, . ,(78 %) 1х чаотка окоротилаоь/майжа'вдвШ. Суттево збЦьвалась " чаотка личинок темного та буррногого кокдава '(о- 1,5 до 17-29 /О* У !нших дротяник!в ц!льн!оть популяцН влродосл багатьох • ро::!в" '" залишаетьоя стаб!дьноо. Поророзпод1л доы1цщт-у:'дрогяжг:1в'.,а1д<«' бувоя завдяки зм!н! еколог!члнх унов та.яехислог1чзргс процесу при вирсщуваян! о!льськогосподароышх культур, цо дохо цат! па-* реваги видам - уб!кв1стам. . . .

Певна тендешЦя до п!делцоння водогоогД» ,

дним з чиншзк!в пояшз ще одного,, дooi во ..в!д(Ш1Ч>■»'■шш2й/80п1 ,, С1к!дника - матового иертвоХда, ваяваеаокГ -дайр-

гац1ях у 1988 р. .'■•■'"""-': ; ,-••''■.''■

■ В роздШ анал!зуетьоя гееоаао-деяЁах- $пфх '

дало можлив!сть'оформулввати принцип пеуорогшд^ даи1ваЕР-в , ядр! шк!длив!1Х комах; • '' ■ л ■.'•■ >,'•;,. • .. -у'.;;-

Внасл1док д11 ан^)п1ч1тго, ^нвдзеад!^

в! дбувазтьоя трансцикл! чиа' градад1я глд!в '.с (Ияь^сйрошр.' еколр-г1чноп валеитн!отэ. Вони розшривть/своТЕ -С1»10г4ча1..'01в1 '.'похаого " троф1чного р!вня 1 займавть доы1нувчз' 0таИ0|зд'0..в я|ф1; оошешх, шк1дник!в, ' ' -, " ■•-,■■•. ..у г., V,•

Таким чином, в ентонокомшюкс! бурякового С1^о£Цоцоцрзу поо-т!йно в1 дбуваеться процао перерозпод!лу дры1каат,в ядр1ш:1дпа-- ; к!в, коли на переда!й план виоуваяться .

економ!чного, значения..Зм1нюет)ься двдаи1ка б1мол1«шо)[ пророча-» ноот! щк!дник!в. Тривало заотроуваадя. |арек^йцад1в; та ня еколог!чного стану.щ помх.призводить р!зно.ман!тноог! комах, • руйнуваяня >б|рйваоурчаихч-яв».яак1»^-^

4. ЕНОЛОГ1ЧЙ1 ЗАКОНОМ! РНОСП ДИНАМШ ЕНТОШОМПШСУ БУРЯКОВОГО АГР0Б10-

ЦЕНОЗУ

"В оотанн! 15-20 рок!в в1дбувазться форсована 1нтеноиф1кац1я буряк!вництвз# йвдол1хом яко! часто с науково-необгрунтоване иа-

■ роцування заотооування м!неральних добрив та пестицид!в, що згуб-новпливав на б!оцвнрзи# не заввди забоэпечуе оч^куваний офект у боротьб! з ша1дниками« :

'. У довл1д!, да провбдилаоь оц!нка сучаоно! 1нтеноивноУ тех-пологП. еноргозатрати ц&: проведения mto'i приймали за 100 % та технологий з еноргозйтратанп 50 % ! 25 враховуюча i заотооу-бэлпя_пзоТ1«шд!л та 'ninspzuibuux добрпз» ало s [Цдвиценими норма-

■ ии .Euciny iiaoiiiHri, икодочиш1оть ооноЕних'шйдниххв не мала сут-tgboJ pisnnyi'» Тобго o6::oi;:ei!3 засгосувштя'пеотицид!в компеноу-eü.ic ся гс 1 дзу-ШПгл« нор''.о.!т c::oisy iiaciiiiis, ¡до давало можлив!сть

•,рой!1И!И1'Ейтр1!!угз?:1:'па2а11тагзщш ,шс!дш«с!в в пер!од оход!в. .

■ МШкальп! пор::п Eiolsy' неоЬтня, багатор!чний пеотнцидннй прзо прпзгодять да деякпхmin в б!одог1Х та око лог! I ик!дпик!в, дсгралацИ структурп сптонокомплскоу в агроб!оценозах* цо впли--Ess.m.-sponxn öyg.'tsiB.i lK mtloTb.

•'.Влходячя э цього* зд1По'!1епо.окоокоте1Ш11П п!дх!д до оклад.- Ш1Х, р1гпс::гл!7:гпх i кшайчлйх взаснозв'яэк!в ентомоконшюкоу, iia ocnoul^oro проЕОдейо ф!тооап!тар!шЯ контроль бурякових агро-

,-цепоз'$5.,'-;''' ''.■;.v " ■''•" '

Струетура ептоиокомплёкоу бурякового ;аграб!оцэяо$у та стац!й, по його оточуить

; ;В трзвоотоГ буряково! о!возн!ш1 та отац!й, до П оточуить, znnsjtrao iOT rrmis i*ö:tax, этому чнсл! 289 ф!тофаг!в, 95 ентомо-фаг!зз! 23_ноПтрал4!шх гэда. На повэрхн! грунту виявлено 146 ви-д!з;"Кбггаа,:; з. яяих ф!тофаг11 та 48 энт0мофаг1в.;

■ 7 В сотсирфф$! травостба буряяового: агр'об!оценозу дом!нуюче отепозп^э [1алей11Ть пук«1. оеред яких найчиоленн!иш.ш були роди-

30в.,..яиЬтоХд1» >"51 :аид (21 $), <9 в такоя ковалик!в - 13вид1в, горбатой-'Ч^ДЙ^ЙР^^ V/cV'-"

.; ; Воього за пер1од з 1982 по 1991 рр. було виявлено 195 вид! а JsyKis з 22 ро^ин. У; довго:10сйк!в найб1льш ЧИСЛ9ЯНИМИ булй ситони.

а у листовд1в - дом1нували землян! (Ышси, п'явиц!, щитоноо'ки та 1 на!.

Шоля жук!в по рясност! вид!лявся ряд двокридих. У шк!дли-вих ыух пошвреиими були види з родин; BlblanlO» > Sipulldae « Obloropl&a* .Opoeyridae »Aatboeyidae та !нш!»

Серед двокрилих енгоыофаг!в найб1льшв значения мали дзпрчал? ка, цо знвдуить попелиць: та'!нтих сионих шк!дш1к!в (15 вид!в,-9 %), Родина Ohloroplda» , кр1н шс!ддивих мала також вида, личинки ' яких активно знищували коренеьих попелиць в грунт!. 3 1нших двот-крилнх в б!льш-менш значн!й чисельноот! зустр!чалися хижаки зро-дин IylophAgldae , Anilidae , íthetgiortlda? та 1нш1. У р!внохри-лих хоботних наПСЯлыае траплялооя цикадових (23 вида >-.14 % в!д " во!х комах). 3 5 виявлених родин - носач!, цикади, свинушки, cníf вуч! цикадки та п!иявки - два останн1х буди наЯб!лыа багаточн-сельними. ;

За к!льк!стю видiв (68) у травосто?;бурякового агроб!оценок зу ряд клоп!в пом!тно лоступаеться кукан, конкуруе з дьокрилиыи I, за винятком перетинчаоювридих.значно переважае решту комах. 3 IQ виявлених самой значною t по рясноот!, ! по к!лькоот! вид!в (26) була родина ол!пяяк!в (71 % в!д boíx клоп!в), де найб!льш чиолен-ними буди клопи - ф!тофаги: польовий,- люцерновий, мандр!вний та inmi. Дооить значною за к!льк!от» вид!в (18) i рясй!отв була родина щитних!в (клопи ягЦ. лй, паломена зелена, ел!я~гостроголова та Ihií. В родин! краввик!в лише щавэдевий клоп зуотр!чавоя б1льи-менш часто. На оообливу увагу заслуговують родини Habidae та Aathooorlüae (9 % ta 2 % в!д чисельноот! виявлених клоп!в), оо-к1лькивони в хшкаками i активно знищують поцелиць, цикад, трип-с!в толо.

Серед ряду перетинчатокрилих найб!льш чиоельними булн пред-, ставники родин ^erthredlnldae i Oephidae , а у паразитичних представник!в цього ряду вагому роль в контролюванн! чисельноот! шк!дник1в в1д!гравали бракон!ди, оообливо паразит буряковоК м!ную-чо1" мухи - oniyc, Уздц! (Collyria coxobor L., Gosmocomus elon-gator V., .¿mblytelea vodatorlua 111. , Soambus dilutua Bafcz. та iHffli) ■

Так! ряди, як бабки, снтчастокрши, лускокрилх, шорястокри-л1, верблюдки, ckopniohhhui, трипси та íhidí в загальному обсяз1 комах, цо мешкали в травосто!' бурякового агроб1оценозу, не перевишу вали I %,

Стац!Х* що входятьдо-бурякового агроб!оценозу, характеризуемой р!эним етупенем от!йкоот! у час1. Так перелоги I л!ооому-гн^ в!др!зня»ться певно» стал!отв. Багаторкчн! трави наближаот*-оя до прнродних ценоз!в» аде сукцео!йн! процеои в них обмежен! антроп! чшос; чшшиквм.

Виасл!дск того» що форыування ентомефауни на озин!Я пшениц! перериваеться иёсприятливнми умоваг.и зимхвл!, а тахож отрииу-сться 1нтенсивннм застосуванням добрив, пестицид!» та агротехнгч-них прийом!в,: ця стацгя лрир!влвстьоя до багатор!чних трав т!дьки за к!Аьк!огв эвд!в комах, ало Хх б!омаса тут значив меша.

Цуврвв! буряки та Хх нас!нники зазнавть !нтеноивного антро-п!чного впливу Г маоть в!днооно короткий пер!од для становления ентомокомплекоу, чим 1.пояснюеться йвго мента видова р!зноман!т-н!сть. '

ДеталышЯ анал!з р!зноман!тнест! та характеру розпод!лу ко» мах по етац!ях бурякового агроб!оцеиезу схематично показало на рисунку I.

В налах вбсягу автореферату варто лнае поолатиоя на приклад з п1пявнев СЛИНЯВ0П4 Обл!каин вотановлено, що до 45 % цнка-дп аосередаусться на перелогах, ЗЦ % - в л!ооонугах, 9 % - на травах 1 пзенхщ!, а па бурякокультурах - не б!лызе 1-3 %„ Вра-ховуачн шпроку пол!$аг!а цикада, IX необх!дно поот!йно тримати в пол! зору, рок1лыШ' в!домо» що в !ниих рег!онах (наприклад, в Турц1Х) це найнебезлвча!нйй шк1длпк ! при розлад! тенд!тнлх ме-хан!зм!в. чо утрнмупть вид в природннх йготопах. пшявка слшш-ва мояе в иао! спрямувати на буряк. завдапчи йену непопрашоХ пкодн. ,

Таксоном!чпа под1бн!сть снтомо^ауни рхзних сташЯ имзначена за Еое|;{ц1ситог! сп!льност1 Мауитфорда (ог4 , 1562), св!дчить, та р!зн1 отац!Х мають зиачну к!льк1сть еп1льних вид!а номах» Не сгосуеться I пк!дш!.ч1в ¡¡укрового буряка, ягс! тралля-ютьоя на вс!х сталях бурякового агроб!оценозу*

В звгальному обсяз! комах, що виявлен! в буряковому агроб!о-ценозь ф!тофаги складапть б!ля 90 %. Б1льш вигхдно вир!зняаться нас1нники буряка, де ентомофаги становлять 25 %.

Мхкрокл1матичн! умови, но сгворюпться на поверхн1 грунту сприяють формуванню специфхчних ентомокомплэко!э. Так, в зерно-буряков!п ланц!-лольовоХ сгзозмЫи жуки становлять 77 причому

Сл1Вв1дношення ряд1з комах, %'

1х основну шоу складають ^хуруни. В значн1й к!лькост! эустр1ча-ютьоя токож кертвоХди, стафШки. довгоносики, лието!ди та карапузики. 1ни1 родиии жук!в (трокси. м*якот1лки, плаетинчатовуо!, ховаляки, оонечка та 1нш!) представлен незначнов к1льк!отв ви-Д1в.

Туруни эавдлки зам!н! основно! поживи другоряднов, проявлять иироку еколог!чну валентн!оть 1 процв!тапть нав!ть в умо-вах поот!йного антроп!чного преоу.

Воього в зерн<*-буряков!й ланц! с!возы1ни 1 прилеглих до не2 отац!ях виявлено понад 35 вид!в ":турун 1а, серед яких найб1льо розповсвдзкен! 1 мапть вазоиве значения ОагаЬив вховПепа ?., Вговсив свр1мао*еа Ь. , ВетЪ141оа ргорегеиа St6ph. ,1Ч;егоаЪ1-оЬио саргвиа Ъ. .Calath.ua noJLanocephal.ua Ь. .ОрЬапио гиХ1рев Вак. та !нш!, 1

Чисельн!сть та характер розпод!лу турун!в на попередннках та пос!вах буряка, ячмекв (буряковому пол! мннулого року) та в л!сосмуз1 оуттево в!др!знялиоя (табл. I).

1.Рясп!сть турун!в на поверхн! грунту в рхзних стац!ях, . 1990-1992 рр.

¡Загальна !К1ль— ¡Середня Шсказник !кхльк1сть!к1сть !к!льк!оть!видовэК

С т а ц I я !в паст- !вкд1в !екз. на !р!знома-!ках, екз.! !10 паот- !н!тноот1 ______________!_____!____!ко/д1б_ _!_____

Иад?ньИп1сляЛ§уряка Ш>5 В 1$) . 3

Озима пвениця 2209 27 69 : . 7.8

Л!сосмуга 581» 26 ,18 9,1

Найб!лыза чисельн!сть караб!д опоотерхгалась на пос!вах ячменя, а в л!сосмуз! Хх було майже вп'яторо ненше при найвищому показнику видоэо! р!зноман1тнрст1. Екосистема л!сосмуги знахо-дитьоя в найб1льи ст!йкону стан! гомооотазу 1 така к1льк!огь ту-рун!в с оптимальной для л1дгримки диншпчно! р!вноваги ентомо-комплекоу.

Найменша чисельн1сть турун!в на почвах буряка у пор!внянн! э 1наими штучними ценозами поясноетьоя прооапниы характером культу ри та 1нтенсивнов технолог!сю П вирощування.

Еколог!чна 1денткчн1сть пшениц! та ячмёнп поот!йно порушу-еться рхэними технолог!чними подходами. Озима пшениця, на в!дм1-

иу в!д ярого ячмени, мае б!дьштривалий пер!од вегетац! I 1 про-* цео формування караб!дофауни на И пос!вах роапочавшоь ран!ше, повинен був би забезпечити б!льше накопичення цих ¡кук!в,Але !н<я теноивне застосування пестицид!в пригн!чуе ентоыофауну цього агроценозу. На ячмен! п!сля буряк!в з м!н1мальним застосуваныям х!м!чних препарат1в та агротехн!чних прийом!в, створиються най-кращ1 умови для роввитку,турун!в.Це п!дтверджубтьоя б1льпим эо-середженням на поо!вах пшениц! карапузшс!в та стафШн, як! кив-* лягася коиахами, цо загинули в!д х!мобробок поо!в!в, Ще в б!ль-ш!й м!р! це стосуеться йук!в-мертво!д!в. Вони в некрофагами ! зб!льшення 1х чисельност!, яке спостер!гаеться на пшениц! пояо-нпеться привабленням сюди трупами др!бних хребетних, як! загинули з тих же причин. На пшениц! зооереджуетьоя до 60 % мертво1д!в, виявлених в агроб!оценоз!, з яких переважав П1огорЬюгио уоврШо.

Таким чином, найважлив!шим чинником динам!чно? р!вноваги ен-томокомплекс!в е первинн! б!оценози, що оточувть польову с!во-зм!ну. Так! отацII мавть валике значения для отаб!^!зац!1 ик!д-пик!в, корекцН механ!зы!в оаморегуяяцН в популяциях комах.

Для захисту ь1д непродуманого зницення корионих комах не~ обх!дно р!шуче в!дмовитись в!д проф!дактнчнюс обприокувань цих стац!й, цо практикуються Я донин! при !нтенсивних ?охнолог!ях. Неприпустиме ранньовесняне опаливания оухоК трави та п!дст!лки у л!ооскугах, на обочинах дор!г, перелогах, пуотирах та 1наих м!о-цях концентрац!! комах;

Поруоення мехин!зм1в регуляцИ ентомокомпдеаоу у оучасних умогах розбаланоов&но! оистеми землероботва модэ ыати непэредбаг чаи! насл!дки, тому необх!дно Е!дп0в!далг>Е0 отавитиоь до в!дводу так званих кинутих земель, дотрямувати охоронний реяин на передо« гах, створявати ентомолог!чн! ы!крозапов!дники та ы!крозак&знщш,

4,2« Оообливоот! б!олог!1, екологН та динам!ки чисельноот! ооновних шк!даик!в цукрового буряка в уыовах !нтенсивно! технолог!! його вирощування

Личинки ковалик!в та пластинчатовуоих.На почвах цукрового буряка та йбго попереднику в найб!льш!й м!р1шкодили личинки ко-валик!в з род!в Не1аао1д13 , Авг1о*еа , АШим , блвстиа

та деяких ¡нших.

Встановлено, що дротяники в найб!льш!й чисельноот!. накопичу-ються в дан«! с!возм!ни з багатор1чдими травами, де'вони-завда-

вть в!дчутно! шкоди оходам цукрового буряка. Личинки ковалик!в зимують у грунт1 на глибин! до 120 ом. Веоною и1грац1я дротяни-к!в (за винятком широкого ковалика) у повврхнввий шар починаеть-оя пйоля того, як грунт на глибин1 íx залягання прогр!ваетьоя до температура +10®. Тону в тепл! раин! веони дротяники п1дн!мають-оя в орний прошарок грунту в пер!од сход!в 1 повкоджують Хх, а при холодн!й погод! в цв пору таке перем!щення затриыуеться i 1'х пкодочияя!стъ на входах, як! на цвй чао вко ставть добре розви-нуткми*зменяуетьоя. Характер веоняно! MlrpaniY дротяник!в при 1х чисельност!, цо перввшцуе порогову, визначае тактику боротьби в

НИМИ.-' '•".'••■-'•■'

Вотаноалено, «о в р!зних ланках oíbosmíhk (трав»ян!й, про-сапн!й, зернов1й), як! в1дрхзнявтьоя ы!я ообов ступенем эагроэи в!д дротянив!в, заходи по захиоту буряка в!д цих ик!дник!в бу-дуть в!др!знятася м!ж собою. В ланц! oíbosmíhh» де г передюперед-ником буряка с горох ча кукурудза на снлоо - пкодочинн!оть личя-nost KOE3jffiKis при pura i й Mtrpauti до верхн!х горизонт!в грунту моя» бут заедена ная!вець обробнов нао!ння сиотемншш !ноектацн-даии. В траэ*ян!й ланц! о!вози!ни, оообливо в уыовах затяжной веони, коля tiirpauifl дротяшшв до орного горизонту грунту оп!впа-даз з хзтратов рослинами гоксрчност! в!д обробки нао1ння, необх!д-но вааспта в грунт бдиочасно з г.оо1вои гранульован! !ноектициди.

(Ьрзд личинок пластинчатовуоих в певн1й ntpi шкодили трав-пев! xpytii Та хл!бняй нук-краоун.

Бурякова крих!тка. В оотанн! роки3 тендеац!я до зб!льшвння чшзельпоот! крих!тки набула от!йкого характеру. В окремих вогни-щах щ1льн!сть популяцй пк!дника може перевищувати 30 тио. екз./м Цьому оприяля п!дввдена температура в травн1-лншЦ, помхрна во-лог!сть, атакож надз'вачайно висок! втрати буряка при комбайновому збиранн!, коли на кожному втраченому коренеплод! веоною зо-середжуетьоя в середньому до 38 aysiB крих!тки.

Эм!на еколоНчноУ обстановки впливае на етолог!в шк!дника, який при п!двицвнн! вологост! переходить до живлення на о!м*я-дольяих листочках, лилкопод!бно надгризавч! 1х краХ та прогри-завч! дрхбн! отвори.

Боротьбу з KpnxlTKOD уокладнЬе характер П розоелення не т!льки на бурякокультурах, але й !нтих стац!ях (пуотирях, д!оо-омугах, зернових культурах, та днших.

.: Буряков1лбл1шкй. Серед цих шк!дник!в дом!нуе звичайна буря-

кова бл!шка (96 а п!вденна 1 зах!дна - складають лише незнач-иий дом!шок до hgï (по 2

Бл!шки сильно шкодили при сух!й та жарк!й погод! на початку aerer&iiiï, мешкавчи на буряху до я!нця сезону. Щсля широкого впровадження токсикацИ оход!в фураданом щ!льн!сть популяцН цього шк!дник& на пос!вах буряка р!зко скоротилась, проте знач-у но зросда на !ншнх стац!ях, до оточують поля (зокрема на конопле якоо o6cipaHTb нао!нников1 клуиби).

С!рий довгонооик найб!льш поширений i шкодочинний серед' 1н-иих юк1дник1в cxofliB буряка.

Встановлено, що личинки ciporo довгонооика можуть розвива-тиоя на коренеплодах цукрового буряка, але повний ïx розвиток в!дбуваеться аа коренях багатор!чних бур'ян!в, та бобових трав, оск!льки п1сля збирання коренеплод!в на фабричн1 ц!л! розрива-еться троф!чний ов'язок личинок вескою.

По ходу корен!в личинки довгоносик!в проникаить на значну глибину (окультурен! земл! - 120, перелоги-бiльше 20Q., см). Вес-нов при прогр!ва.нн1 грунту до +3° починаетьоя вертикальна м1гра-ц!я жук!в i вони в'являютьоя на поверхн! грунту в Х-П декадах кв!тня. В окрем! роки вих!д довгонооика може наступати значно ран!ше (04.04.1977; 01.04.1983; 31.03.1989;-20.03.1990), або п!з-iiioie (02.05.1987).

Жуки е пол i фагами i «ивлятьоя багатьма с.!льськогосподароьки~ ми культурами та р!зноман!тними бур'янами. Законом!рноот! оезои-hoï та 6araT0pi4H0Ï динам!ки чиоельност! цього виду в першу черту визначавтьоя троф!чними чшниками.

Найб!льпа плодвч!оть споотер!гаетьоя у самок, що -тхвилиоя осотом роневим та tíepisKoa польовоо (396-386 яець/оамку), а най-нижча - роолинаыи родини лободових (73 яйця/самку).

Заон1чон!оть пол1в осотом ронэвим та хншими бур'янами сприй-ла широкому поширешв довгонооика по культурах оiвозмiни, де Кого чиоельн!сть бу^ае вищою (до 15 екэ./м ), н!ж на бурякових плантац1ях (табл. 2). •

TaKi вогнища е пост!йними джерелами розмноження шк!дник1в, що поповнвмь його запас на бурякових плантац!ях.

В ootíe.hhí роки у зв'язку з широким влровадженням токсикацГх нао!кня карбофурановими препаратами, рхзко зм!нилась еколог!чна ситуац!я. Проте проблема захисту сход1в буряка в!д довгонооика i на сьогодн! залишаеться найб!льш актуальною. Дослхдами встанов-

р

2» Чиоольн!сть жукta cipero довгонооика на деяких полях otBosMXHH. БЦДСС

Культура Седодня п^льнИть иук^.^^з- M

—«i.^3!!1« !Ж925£ !Í.928jS !19J9£ ïî9^^' l9!^1^^9!2!]:-

Багатор1.чя!. >

трави 0,6 0*8

pôpox ; O.I O.I p,2

Ячн1нь s п!д-

cíboh трав : 0 ~ 3

ОЬима шзеаи-

Я8 ' 0*2 Q¿? ЦукрсваЯ tíy~ '

pJt ; ^ 0„ß ОД

ленОг ею с: si пело влвлегош на дякорестучах кормовнх роолинах та тогсяковашх i пэ тояспкованлх сходах.буряка гпкллкзс п!дв::зен-пя плодзчос'Л (бу!:огаш>б|эпт7 аба гетарозио-епадах п!дищено1

ПДОДЗЧЗгт!) » ' '

Завдясз ц&спу яхту oöpedsa.aocftm вггрэдзш еооькп рва!л по забозпсяла эдпкс:гая scmœîoï nfcnsaocsi яепуяяцП довгсног:;-Еа'дз esonciii^uo из Biá'iyxniix параметр!в,

■ Взтзповлоа'о,. до опт:::сг.льпх дззл »1нсралышх добрав, ягЛ спрадать расту взренвшюдЁв буряпа, _ забегпечузала • б$льп помвц!и-но 'аизлешт дичинок i-шлшчухадц ïx shitsэдата1огь.

. , Tassa. .чниои, з иотоэ обисаошм чноедьиое?! та вкодочшшост1 oiparo доггозосдаа нообх1диз зястосовувати вироюхй комплекс захо-цо базуйться» пзра за ме, иа т.себ!чнему застооувашЦ агро-техн1чнпх.прайон1в по знпщонна кормових роелна пкхдника.

Щитонооки,.3 вгшвлених у буряков1Й cíbosmíuí 12 biwíb зито-iiccoK цукровяД бурях поккодаупть два вида: лободова та бурякова. В мхоцях siMÎBii ïx чиоельн!оть може сягати у лободовох щитонооки 21 (1983 р.), а у буряково! - I вкз./м2 (1981). Поразимiвля нук1в визначаеться погодними умовами* Згубнимг для щйтсносок в частг в1длига,- що зм!нввться похолоданиями. В такх роки мокз загинути до 76 £.-зимуочох популяцП шк1дник1в.

Весной лободова щитоноска заселюе плантацИ. де жуки до поя* .йи оходхв.буряка живлятьея лободовими, гвоздиковими та. щирицеви-ми бур*янами. Бурякова ¡цитоноека в б1льшоот! спочатку зооеред-жусться на. лободових йур'янах i лише.згодом переселяетьоя на бу-> ряков! плантацП.

1,6 0,3

О ОЛ P.I

О О О

2,5 Aé 5 3.5

20 0,5 1,0

-1 1 - Р;Х

0.7 0,3 0.5

0 0

0,5 0,8 I..0

0,6 0.1. ОД

Характер троф!чнкх зв'явк!в иитонооок суттево валивав на !зс плодюч!сть, тркмд1сть роаштку, а зв1дон i на 'ceaoHiiy AimaMtifjy чисеяьыост!. . - /■. - . ' -у Ч■"" '■■ :''-'Й':--

На ntídaBí багатор1<шях досл1дкень соадено. перелхи рослин* з•якями.'троф1чао.•: " 3. Троф1чн1 зв'язки буряковаГ та лободово! щгаоносо;»

'Корыова - ров«»- ' ".■'• ] Дободова" , f Буряйоки'"'

Цукровий буряк . '"

Лобода б!ла (+++)

Лутига блискуча тЖ-,.- (+++)

Цириця звячайяа +■»■+ , ++.

Осот рожевий "'+. ' ■'• +•

Бер!зка польова . -V . ■

Шпоргель звичайний -н- ■

Зхрочник оереднЦ! : +?•+ ~

Гал1нсога др1бнокв1ткова -

Шпинат ■ -

PinaK ++ : * .. .

Смолка звичайна +++ + .

Умовн! позначення:. ''

+++ - при лшвленнх з!дбуваеться повний розвитов; '' '■.■"■■ ++ - при кивлвннi можливий повний розвитох; + - факультативно явления; -« - нивлення неможливо; -

(+++) - найб!льш noBHOuitme зшвлення. , ,

Жуки лободово'1 щитмооки яивуть' до . оершщ, а буряково! « до к!нця вересня, коли дикороотуч! кор'лов! росдшш в1даировть. Введен зрозумхла вир1шадьна роль цукрового - буряка з б!льп тршзадш-г ;-. перходом вегетацП, цо'замикае в троечному ланцзгу розрнв, який ран!оо мав míciíq, - ■ . • •• \

Коренева бурякова попвлиця иеоподхваною появоэ в 1959 р. привернула до собо пильну увагу досл!дшпс1в. Не диалячись на до, вааслив! момента б!ологИ ив!дника залиоалиоя по 'шадчешши. сок-' реыа нами встоновлеш (1971-,1992 рр.) фактора, цо отриаувть pos*« ваток попелицх в сучасаих умовах зсмлзробства. . .

Коренева лопелицЯ'розвиваеться (анолоцшел!чпо) т1льжи на ' рослинах родини лободових. При переход! до гивлення па цукровому буряку ыкхдник здатний залягати в грунт: на глибин! бьчьшэ 100 см, де bíh практично не доступний для ентомофаг1в.

Розвиток попелицх заложить перш за вое в!д вологостг грунту . '. -; ''

За допомогою,вегетацхйних доолхдхв,. встаноЕ?ено, чо напкра-

qi унови, для розвитку бурякового пеиф1га складаятьоя при воя&-

rocït грунту до 60 # в1д nosHoï його водогоемкоот!,

' Цэп{дтвзрдку!зтьоя 20-р1чнтп споотореже ш i яда в природ: s

уловах Центрального JlicocTeny Укра!нп. (табл. 4). В cyxi роки

пгЛдник. кошенсуз нестачу волога !нтенеивтга зшвленняк, ио при

ïï деф!цлт1 в rpynyï вздо до атрати тургору в коренеплодах i но-

добору врокаэ.; ■ > - : ' ■

■ ,-'.4«! Вплнв погодпих умов ваготац1йного лер1оду на розвиток кореи©во2 oypflitoBoï пополни! на nootsax цукрового бу-

> ■. .•.■•"■■;■•. ряяа - ■, ■''"•'.;•■,' ' : " '■

- : !Щлья1оть 'Сума ефекги&а.'Сума опадхв, !В!дношення ¡полудяцП па-!ш»с тешоря- !кк (П декада |оуми опад!в . Р i \полт1 за Ее-!тура(в.чэд 10и)березня - ¡1 ;до еумн ефек-■1гвтац№пй . "•.'! и • . . листопада) !тивиих:темпа-.:■ .-|пер!одо ОКЗ. ! .::.■., . - ! ¡ратур

„ «JS^JLÎC ~ - -L. _ - _«. .J_ — ^ _______'

. 1973 : ' . Ï662 - 1033 - 2 73 0,26

197-4- ' • 655 - ' . 905 463 О: 47

-1975, 26G8 It« ' 271 0.19

1975 809 501 • WO 0,45

197? ' • ЗГ4 - "964 431 0*45

1970 2X5 '8W 51 0,54

1979. 900 1196 : 443 0^37

1980 паодгаюка . 885 "559 0^64

1901 .70!} ... 1232 460 0*39

1902 . 362 1076 . , 422 0,39 1983 1027 1250 420 0.33 1984.' " 765'. 1071 441 . 0,41 1985 647 1174 481 0,41 Ьш U9Z 1303 365 О" 29

1987 4Г2 971 '¡03 0,42

1988 794 • И33: 471 0,41 1989. 774 462 0^0 I9SO 329 .951 -405 0,42

1991 . 663 1073 ; -514 0*48

1992 ' 926 1125 472 0,42

- 0,7 .

■J Коренева'поп&шця' розшогуётьбя. партепогенетично, а от&е иезалегао'BÍд naHîîtKciï, тому ч1льн!сть ïï популяцП' в знач;пй Mípi визнйчаеться ;?pç$iic"oa. Остановлено,. що на початку serc-îauiï личинки; крадо ,пр1Ш1вэвться / i ..активнее розмножувться на лободо-вих бур'янах, а в друг!й полозкн1 вегетацН - на цукровому буря-ку. Зб!льсення плодючост1 попелнЦ на буряку викликано епозкиван-ням ; б1льи-.пожяБ.чбго; корму (потомство OflHteï личинки коренево!' по-..пелйц!.,. д^дсажейо! -lía йуряк чйрез 25 дн!в, дооягло 1319, а на ло-

бод! лише 310 ев8еигишр1в).

В далекому минулоыу вже в середин! вогетацП чисельи!сть псполиц!, у зв'яаку з неоприятливими уносами шхвдешя на добод!, сухтвво внижувад&сь, тобто в троф!чыому ланцагу "лобода г лобода" в к!нц1 сезону кав м!оцс розряв. П1сля переходу ва буряк кошха тривалий пер!од одержуе вясоеопоживнкй кори, цо дозволяс as до в!дходу на зим!влв п!дтр;кудахи високу щ!льи1сгь популяц!ЗЕ 1»' таким чином, зааовннти лайку, якоЗ! не вистачало в тро$1чноиу ланцзогу "лобода - цукровий буряк - лобода".

Враховуючи це, управляти чле слых! ста ик|дника моша, postw-кнуваи троф!чний дшхцог видаленняы з нього ланки лободових бу~' р'ян1в.

Разом б тки, сам! бур'яхш родини лободових, що ростуть за р!зних умов, е для попелиц! дужэ в1дм!нншш у кормовому в1дношон-Hi i визначають киттездатн!оть популяц!¥.

На перелогах чиовльн!оть. коренево! попелиц! на лободх б!я!П найб1льш сгаб!льна ! цоб л!кв!дувати пост!йл! дкорела розмноаан-ня вк!диике., необх!дно систематично боротнея з бур'шшш. На не-орних землях ix необх!дио регулярно екоиувати, н© допуска»чи в!дростання.

Гуотий TpasooTiii зернових культур пригахчуе ро;-ваток лободових бур'яи!в i стримув роэшюжвння попелиц!. Шсля вбирания зораових чисел.ьн!сть ик!дшхка на "стерновШ" яобод! децо зб!ль-шуеться ! бувае достатков для наступпого переоолення на буряк. В цей пер!од вшдахво за допоиогоа луцеиня похшетв.ацищитк бур*flan, не допустивши утворення на '¿к коронях зкпуычого". запасу шид-. ника. .

Дцсткова бурякова пополнил гподя поразим1ил! шдродкусуь-оя в 1-П декадах квхтия. В окрем! рои'- такий юах!д личинок .опор- .. терхгаеться в И та на початку И декада борезня (1982г 1983, 1209, 1990 pp.), а в 1980 р. - лиые 12.05, тобто при середньодобовпх температурах, ¡до пзревицувть б~0°С„

Початок появи погшлицх на бурякокультурах та iiianx вторнн-них роолинах-господарях коливаеться в широких межах - вхд 03„05 (1989 р.) до 09,06 (1969 р.). При цьому необх!дао враховувати, що буряк заселяе но власне листкова, а комплекс чорних попелиць, який складазться а рхзного рангу форы з виракеною харчовою опе-шалхзацхею (Мамонтова, 1953; Шапошников, 1983).

Анал1з арххвних матер1ал1в лаборатори ентомолог!! БЦ£СС

за минул! роки та наш! спостереяення (1972-1992) показали, цо роки, оприятлив! длямасового розмномвння лиотковс! попелиц!, чэргувалися з такгши, коли цей пк!дншс перебував у оган! депро-оН (рис. 2).

. -Аиал!з созоешо! та багатор!чпоГ динам!ки чиоельност! цього виду, враховуючи ! зв'язок з сопячнов активн!сто, показус, цо вона корелюз, перш за все, з г!дротэрм!чним показником. Шдняттю чпоолыюст! пополни! спряяе пом1рно тепла погода (соредня температура пов!тря 16-18°) в позднанн! э ряоништеплими ! тихими до'дами, коли пов1тря касичуеться водяними випарами. Таким чином, мозиа зробнти висновок: волог!оть пов!тря с ооновним аб!отичним фактором, цо Л1!?!тус розмножения попелиц!, оск!льки необх!дна "для розвитку комахя сума ефективних температур наступай в р!зн! строки. Так, па бурякокультурах попелиця досягала максимального розвитку - 24.05 в 1975 р.; 26.06 в 1978 р.; 17.07 в 1976 р.

У зв'язку з ц'.ш 1сиугта методика складаияя прогноз у цього еидгшеа, цо базуголась на обл!ку к!лькост! зимупчнх язць та хх зэгибел! за пзр!од зкчхед!, для практики не прийнятлива, оск!ль-ки под!б«а кореляц!я спостер!гастьоя украй р!дко. Для прогнозу розвитку листково? попелиц! доц!льно но враховувати к!льк!сть зимупчнх лсць, а брати да увага г!дротерм!чн! показании травия.

Вивчеиня вплизу м!нерадыгах добрив на !нтеноивн!сть розмно-Езгаш попелиц! показало,1 гцо за роки дослхдкепь (1974-1992) одержана така запоном!рн!оть. В перш! 10 рок!в (э 1974 по 1983) пхд-¡зпцен! норма гнооегшя-добрив прягя1чували розвиток листково'х по-пэлиц! (в окрсм! роки з 3-5 раз! в). Починавчи з, 1984 р. тако? р!знпц!-!1!з контрольнкии та доол!дшяга вар!антами не опосторхга-лося. Но шалпхано тим» цо з початком иирокого заотооувяння у ва~ робпицтз! пхдвзщснлх норм добрив прпгя!чувш1ня ПОПОЛНИ! Э1Дбува-лооь ко, рахунок рЁзкох зн!гш умов Гх глвлення. В подальиому, ' Еавдяшх бозперс-рваШ г:х!п! покол1иь, воличезнШ плодпчоот!, инро-кхй пргфоднхй гпгашвосй, з?исок!й плаотичпост! цього виду, вхд-бузоя добхр популящЯ, адаптованих до иових умов заявления, внао-лхдок чого цей чшших порастав обнонувати розмноження пнидннка, Оптимальной дозов добрив для цукрового буряка, як показали доо-лхдження, з Я во^ЮО'^ЮО* Лодальшэ збхльиешш кглькост! добрив, цо вносятьоя гид буряк, не дощлыш не т!льки з точки зору екоио-гшш, але й сприяе зб!льшенни шкодочинност1 попелиц!.

Мо»лив1Сть ивидкого розвитку резистентних популяций нопелша

N О

, Кое|1ц1ент заселения цукрового буряка попелицея

•''•'.'•-,'■'...' ' .' О; и - го

о ■■'-"■-- ■ ui •■.. и-» о

Пдротврм1чниа коефШент <ГТК)

ьг

в1дм1чена у ь!дцопенн! до песткцид1з (напрнклад, до BÍ-58). 3 метою подолання таkóÍ ctííUcocTí рекомендован! прэпарати хр'ащо заотоеовувати в c'yMlttiax; з половинннии нормами витрати.

3 препарат!в» що ЗастооовуютьОя на буряку, на оообливу ува-гу заолуговуйть карбамати для обробки нас!ння. Ефективн!оть, цих !иоектицид!в у боротьб! з листовою'попалицеп залежить в!д строку с!вби бурлка, початку його заселения ним лвк!дшнсом та логод-них умоз. Наприклад» в 1984, 1985, 1989 рр. при оiей! 26.04; '03.05? 19.04 сходи: э'явллиоь. в!дпов!дно 5 травня, 10 травня та 27 нв!тня. -Заселеяня; nocisiB цукрового буряха.лопелицею в ц! роки споотзр!галося рано— в-I.чй на початку II декада травня. Пер!-од з!д .часу появи оход!в до íx заселения шк!дником создав не (Ыльтэ 10 д!б» при цьоиу у вар!ант! з фураданом чиоельн!сть шкхд-чшка зиазилаоь ó í»5^5pa3ÍB.

■ В роки з niзн!н заселениям буряка попелицеэ, коли в!д поя-вя сход!э до придьоту иа нах м!грант1в проходило б!льпе 25-30 ди!в, варбамати по "спрацьовували". ,В той не чао послабления токсич-иоот! рослнн в пер!од заселения попелицеи оприяс посиленому добору ctíükhx фари•вк!даика, '

Бурякова нематода; snopao в Уspaía! заявлена у 1923 р. спе-п!ал!стом отшнШ И.Й. Корабо'н (1925). •• •

. Д:шам!ка чиоэльиост! бур'якоЕо! гетеродерц зазнае эначних холмвань'.а •залвгяйоот! в!д сйотичяих 1 аб!отичних фактор!в. В 1075 р. при монокультур! буряка п1льц!сть популяцИ шк!дника . окладала 422, при чэргузавн! буряка з ячменем « 205, а у с!во-змШ;"-'40 цям па 0,5 кг орного арозарку грунту» В той же чао на з!дд1лку МЛИльианка, дэ буряк paniss не _ вирощугавоя, И не було шявлено; ' , 1 г

Передача! облхки в-1975-1992 pjp. показали, цо комплексом агротзхп!ч1шх пряЯонхв»!, пери за все, cí'íoomíhod можна контро-лпвати члсельаГоть- нематода, утрймувчи П популяц!» в параметрах екоыом!чних порогхв пкодочишост!.

, „. Пост1йним джерелом заражения нематодою лол!в' ДСС е селек-цхЛно~теплич1п комплекои, де мозке , розвиватиоя до 12 поколшь. сидника. Розроблений нами комплекс заход!в запоб!гае поширенню , пидника.

4.3. Бур>яни - резервата шс!дливо!" ентомофауни • Зихлб-дйи! результата' óaraTopiчного вивчення взае»озв'язк!в

8ур'яа!в а шк!дникеми. У зэрно-бхЕЯКовГй ланхи внявлено 60 вад1о бур»яв!в з 26 родин.

Остановлено, цо в життевих циклах ик!дливих комах бур'яш замикавть троф!чн! ланцюги (коренева попелиця, щитоноскй, кова-лики), сприявть переходу з и!сць зим!вл! на культура! рослинн (щитоноеки), давть мовлив!сть вк!дникам поширитиоь на во! доля с!возм!нк (е!рнй довгоносик). На бур'ялах тЛдвдки ,переч!кувть несприятлнв! умови 1 зосередагувтьоя перед атакой на поо!ви бурака (бл!шки, крих!тка, лучний метелик 1 т.д.).

Ентомофаги та ентомофтороза бурякмзагс. агробгоценозу

Серед кугЛв, цо мевкають на поверхн! 'грунту осповну регулз-ючу роль зд!йснвдть туруни, а також етафШкн та карапузнхш.

Систематичи! обл!ки в паоткадс (через коен! 3 да!) показують, цо у р!зних вид! в ту рун! в е !статн1- 1з1д;!!нност! в характер! се-зоннох динамки чисельностх.

Иайбхльш масов! вади сиргсас та . Ес^Ый1са ,

ргорагйпа в б!лып!й к1лы:ост1 зуетр!чакт*>ся в порпхй половши вегетац!*. В цей не пзр!од бхлхш актива! карапузики.га коротко-" надкрилх ;;:уки. У. стаф1л!н иайбоьп гшеово ауетрхчасзя 2асЫ.рогаа Ьурпоша I?» . ■ • . .

Серед кук!в, ад зницуить пг.!дн:;к!в у травостох, особжшо попелиць, головиу роль в^гракть сопочка. За период дослхдесшб в рхзних стацхях внявлено 27 вад!в кокцинел!д, ооред якпх до:<£~ нували семикрапковэ, проп!лея чогириадцятнкрапкова, тоя двадця-тидвохкрапкова, оонечко тринадхштикрапкове,: соночка роду ощш^ нус та деякх !на!. На Ьурякокультурах сеыикрапковому оонечку на-лекить головна роль в змепшенн! чисельност! лиотковоХ попелиц1. . Проте багатор!чн! споотерекення (1972-1992 рр.)показупть^ цо починаю чи а, 1980 р. внасл!док !нтенсивного застосування .х!м!чних засоб!в чиэельн1сть сонечка р!зко укоротилась; (в 15-20 раз!в), х в <?ако>'у г»ркгн!ченому отан1 шзпуляц1в щйого >-ука знаходиться К, нин!

.Вивчення рхологН кокцинел!д показало, то семикрапково сонеч* ко га своими »^еаи^ми. .'вида' адр^а^- К»*? •

динк. 1 " ь • •-• -

Багатор|чний анал!з с^оннрГ'лШхЙйяй чисельност! листково! попели«!, еемикрапкового Анечка т^зайльно^ ,к!лькоЬт1 ' кокци-

нел!д, що зустр!чаються на полях, показув що попвлиця, як правило, заселяв бурякокультури в к!нц! nepmoí - на початку друго! декада травня ! дооягое максимума в П-Ш декадах липня, а зроотання чисельност! кокцинэл!д на буряках в!дбувавтьоя з Ш декади чорьня до I декади серпня. Тому заст'ооування !ноектицид1а необх!дно проводите до концентрац!! на ланах сонэчок, В крайньому випадху, не-обх!дно дати мажлив1сть сонечкам в!дкласти яйця, як! мена чутли-э! до пестицид!в. Категорично недопустимо проводит х!мобробки в пер1од в!дродження личинок аф1дофаг!в. Строки обприскування . > необх!дно уточнпвати для кожного окремого випадку, алв вони (коли в цьому в погреба), як правило, припадаять на другу половину травня - початок червня.

3 Ентомофаги з ряду двокрилих представлен! дзюрчалками (15 ел-д!в), тауматом!ями (2 види), ктирями та 1нпими. Серед сирф!д наП-б!льш маоовим видом в иарон!ска прикрашена (67 ¡0. ОоновниИ аф!-дофаг кореяевоГ попелицi - личинки мухи гаупатом 11, 1мaro яко! для додаткового живлення концентруетьоя на пос!вах яро! вики (до ЗДО екз. на 100 помах!в оачка).

Споотереження показують, цо ця муха зимус в фаз! nynapil'a в грунт! на глибин! 10-30 см. В наших дссл!дах перезимовуе до S0 % оообии лопуляцП. При цьому nynapií витримувть не т!лькп тривалэ зниження температуря до -17°, але й YY коливання в!д +5° до -17°. .

' 3 нотою отворення умов, для м&созого розмнскешш та корис-koY д!яльиост! ентомофаг!в, доц!льно поблизу бурякових планта-ц!п (та навколо них) розм!щувати noolm вики, фацел!?, plnajca, гречки та !ныих нектаронос!в. Велика значения для регуляц!!' чиоольноот! ик!даик1в иапгь паразитичя! хальциди.

В робот! проотезкуеться розвитох вп!зорт!й ептомофторових гриб!з та вотаиовлен! фактора, що сприявть ¿х розвитку.

5, ЙОЦЕНОТИЧНА ОЩНКА ЕОДОЩЧНМ ПОРОПВ ШШОЧИННОСЙ'- ОСНОВНИХ §1ВДАГ1В i

1снупч! економ!чн! пороги пкодочинноот! (ЕПШ) из враховупть популяц!йний характер пошходження цукрозого буряка i не зхдпов!-дають ф!тосанхтарним вимогам, цо зрооли при загоотрешп ехоло-rÍ4H0i ситуацп, Тому при вотановленн! ЕПШ необх1дно зд!йонаватн оиотемний п1дх1д та детерм1нац!йний анал!з сп1вв1дн0шення авто-гетеро-троф!в, порядку консументалгзма, алелопатП" та конкурс:!-

ц!1 сегетально! фло|)и, погодаих та !нших чянник!в.

Нашими доол!двми ветановлеко т!сний взаемозв'язок иi» шко-дочинн!ств дротяниК!в та погодними умовами ос1нньо-весняного породу, до впливають на зим!влв шк!дник!в, строки п!дняття niсля зим!вл! у вэрхн! горизонта» «о св!дчить про коалив1оть smíhu во-лнчиш ЕПШ на поо!вах цукрового буряка. Кр!м тогсу !онувча методика ос!ннього оботеження грунт!» на. залягання шк!дншс!в не завади гарантуе точн!оть визначення, тому що при цьому, як правило, в© потрапляе в обл!к б!яьше половина грунтозшвучих шк!дник!в, що % дооить суттево понюкуе ймов1рн!оть ступени загрози.

Тому для KopeKüii тактики боротьбк в дро*Янпками на веоня-нвму пол! необх!дяо, не зважаючи на напружен!стьпольових podit у цей чао, обов'язково проводите, хоча б виб!рковх пошаров!роэ-копки грунту на глибину 1м. Мета виправдовуе яаооби. При резкому загостренн! еколог!чно! оитуацИ та зроотанн! щи на !ноевтициди недопустимо !х внкорастання в мотов проф!лактшси, без врахування ступеня загрози шк!дшс!в. \'

Вотановлено, що при 10Еу»ч1й технологи вирощуваная буряка ЕПШ для дротяникхв складавть 2,3 екз./м при оередньодобов!й температур! грунту на глибин! 10 ем в +б°С. В томувхщадку, явдо п!д чао о!вби середньодобова температура грунту буде шдвищуватися» то на кодаий градус цеобх!дно вотановлввати поправочная iíoe$i-цхонт 0,3.

Втрати вроиав в!д назеиних пк1дннк!в оход!в (довгоиооикн, цитонз.оки) при поокодаоша ними 50, 75, 100 % поверхн! о!м'ядо-лей складавть в!дпов!дно 7, 32 та 83 При пошкодженн! .25 % по-верхн! с1м'ядолей, втрат врожаю не спостерхгаетьоя, а навпакв е певиа тенденц!я до його зб!льшення. '

В!дпов!дн! розрахунки, проведен! на ochobí дослхдних даних, показувть, що екоиом!чн! пороги шкодочинност! при оптимальних по-годних умовах складавть длякриххтки - 2,5 екз./м^; с i poro довго-носика - 0,3 екз./м ; щитоноски (жуки) -1,0 екз./м^ i т.д. При . цьому враховуютьоя екопериментально встановлен! р!вн! ефективное-tí ентомофаг!в. ' . -

Оск!льки на пол! одночасно икодить декЦька вид!в шк!дник!в 3i схожими пошкодженнями та"заходами боротьби, то необх1дно зао-тосовувати: ЕПШ комплексно, перевхвши íx/на б!оценотичний р1вень, 3 uiec метоп вираховуеться коеф!ц!снт шкодочкнцост! (К) за

формулою jj = » Л0 а - ^ поЕкодаених рослин, в - серед-

н!й бал пошкодження. ...

За комплексний пор!г шаодочинноот! иа входах буряка повинен бути коеф!ц!внт,шкодочинност! - 0,75.

. б. 1нтегрований ^ашст игрового буряка в1д шк1дншв

6.1. Агротехн!чн! прийоми захиоту цукрового буряка в!д шк!дник!в

Остановлено в 1980-1992 рр.. що прооапна о!возм!на сприяз зненшенна чисельноот! дротяник!в,' оск1льки при вирощуванн! просан-но5Е культури для них створавться несприятлив! умови 1снування.

В зерно-прооалн!й о!возм!н! наявн!оть поля з багатор!чними ^травами оприяе зб!лыпошт щ!льноот! популяцП грунтоживучих кк!д-ник!в.

. Найкращий ф!тооан!тарний стан пос!в!в забезпечув о1возн!на з наоиченням П цукровим буряком до 25 %.

Дещо зменшувтьоя чиоельн!сть дротяник!л при зб1льшенн! гли-биаи оранки до 40 он при як!оному 1, своечаоному проведенн! роб!т.

Оптимальною дозою добрив для цукрового буряка е внесения 40 т/га шоп та П 80^100^100* зб!льшення к!лькост! доб-

рив, не виг!дко не т!лыи економ!чно, аде й но сприяе знюкенню ■иоельност! ик!дник!з.'

0птим1зац!я технолог!чних процео!в в роолинництв! на фон!. • аноок@1- кудьтури эемлеробстза отрииуз' розмноження грунтоживучих ик!даих!в до,чиоельноот1» щоиа перэшцуе, або близька до еконо-:«!тщих.порог1в шкодочинноот!»

6.25 Бколог1чне обгруитування оптим!зацН х!м!чного ' методу .захиоту цукрового буряка в!д шк1дншия

■ ' ' '"" ' • -1

Шклування про збережэння корионих-.комах та охорону навко-

готонього середовища викликае необх!дн1сть пошуку б!льш рац!ональ-ного використання х!м!чних препарат!в з метов зниження !ноэкти-д^идного преоу на агроб1оценоз.

Б1льш над!йним ! безпачним прийомом захиоту оход!в цукрового буряка в!д шк!дник1в е токсикац!я рослин !ноектицидами оистем-но! д!1, як! нанооять на нао!ння.

Шсля випробовування. значноЗИ к!лькоот! !ноектицид!в ефектив-н1 результата були одержан! в 1974 р. при обробц! нао!ння 40 $

к.е. фосфам1ду. Згодом виявилося, що при тривалому збер!ганн! такого нас!ння його схож!оть суттево зникуеться.

Наотупним препаратом, при.вкпробуванн! якого було одержано позитивн! результата був фурадан ф!рми "УМС" (1984).

В досл!дах з р!зними дозами препарату при вие!в! нао!ння в кввети, японоьк! касети, ceKuiJ тепличного комплексу, емкост! з п1ском, або грунтом встановлено, що в оптимальних умовах нас!н-ня, вио1яне B'nicoK, в сильн!й м!р! втр&чало охож!сть, яка була обернено: пропорцМна величин! дози фурадану (контроль - 85 %, 3 л/ц - 79 %; 10 л/ц ^ 56 %; 30 л/ц - 13 %. При вио1в| иас!ння (будь яко! фракцН) в грунт з 5м!стом гумусу..'i % нав1ть дуке висок! дози 1нсектициду упов!льнювали динам!кугале в ц!лому'мало впливали на його схоя!сть (контроль - 86^, 10-30 л/ц - 81 %).

Встановлена оптимальна норма препарату 3 д/ц нао!ния, яка була рекомендована для широкого виробничого випробування в 1985 р. в 7 областях Укра1ни та Куроьк!й облает!.

3 ц!ею метою за допомогоп обладнання ф1рми "гМС" на БЦДСС було споруджено спец!ольний пункт, до обробили 12,0X8 т буряко-. вого нас1ння велико! фракцИ з факткчно» нормою витрати !нсекти-циду в межах 2,3-3,5 л/ц.

ДослГдами в 1984^1992 pp. встановлено, що завдяки заотооу-ваннв фурадану та його аналог!в поикоджен!оть оход!в шк!дниками знизилаоь у 2-3 рази. Смертн!оть популяцП ciporo довгонооика (найб!льи стШкого до !всектицид!в) в!д фурадану становила 60 %.

Токоична д!я фурадану на комах в.значн!й м!р! визначаетьоя погодними умовами. Так, в 1988 i 1989 pp. в умовах oyxoY жарко! погоди на трет» добу було вражено 88 % попудяцН ciporo довгонооика, а в умовах холодно! дощово! весни 1984 р. - т!льки 32 %■.

Ефективн1сть фурадану проти дротяник!в оц!новали впродов» 8 рок!в, що характеризувалиоя р!зними погодними умовами. Встановлено, що в тепл1 весни дротяники в мае! концентруються б!ля поверх^ грунту в перtод охвби, i'x шкодочинн!сть пригн!чуеться ток-сикованим нас!ниям. При за^знШй м!грац!1 личинок ковалик!в у прохолоди! весни, токсичнхсть таких рослин анижуетьоя 1 офектив-HiCTb карбофурану бувае дуже низькою.

Показовим, що до високо! ефективност! фурадану проти дротя-никхв був 1986 р., коли веска була надзвичайно ранньоо i теплою i на час с!вби буряка основна маса дротяник!в зооередилась у поверхневому горизонт! грунту. Особливо багато дротяника було

ч,. 31

выявлено м одному з пол!в в!дд1лку "Правда" селекц!йноХ отанцП' (04 га)* де ч1льн1суь дротяник!в у 10 раэ!в перевищувала економ!ч-HÏ nopofu шюдочишост!. Не аваиаючк на це, загибель. цукрового буряка - 6постер1галаоь ®1льки>на контрод1 з необробленим нао1н-ням.Щд деякнми роолинами можт було знайти по дек!лька оообнн цього шк1дника* ; ' '

В той асе чао, на т1й .чаотин1 поля, яке було зао!яне нао!н-няи^обробленш фураданом,: на поверхн! грунту в зон! рядк!в вияв-лейо доЗб,? екз./и дротянпк!в, що закинули, Бфективн1сть оброб-ки нао'!ння карбофурановима препаратами була развчоа. Разом з тим в рокн з прохолоднЕМЯ веснами (198?, 1980, 1991 pp.) токсична д!я цього', препарату прети дротяишЛв р!эко знижувалаоь.

Пря пор1вяянн1 ефективноот! р!зних препарат!в для обробки наоНипя проти otporo довгонооика, найг!рш! результати забезпе-"чнв пропет ( 40 ?). В той чао як фурадан 1 дайфуран - в!дпов!д-ш> 60 i 67 % , ■ '

Boedimio эдвчения Ешшву обробки нас!пня системними !нсек-тицадаш на; пк!дляэу' i "корпепу ентомофауну, токсичн!сть грунту i .?»д» ов!дчатьг до, m дпвдячиоь на лло! перекоялив! иереваги, •цей' споо!б :ia. riîpînyc nornicra проблему захиоту культури в!д шгЛдак^з» 4500<3лпз0 5з: вракувашт! хироблення у комах реаистент-'•.иовг1-!до :1повшищд1в»:'г • .

" ".; Враховупчи тз,. ¿6 Лдфэктгшйсть при обробц! пасЬшя залежить погодпях'yiiou.та, îîksx ,чанншс!в i не завзди 'буваз доотатньо jt!" înot." спввоби, х1м!чаого' захиоту цукрового буря-ка (racccnnn rîaHy.iMTiB, ' обпрлскугшшя, отруПн! припади/ггралельне ззпевшня ÎweKraTOSi»:.» Щп?-ïà.-ïnot) , S г' % .Bcffànd3sjrpiioi> цо. пу&фоагфтщащ • погодах умовах та п!д-ешснШ тясольноот! груптожавучих,- тс1дщ»с!в-_зах1шт оход!в буряг* Й дооягазтьоя 3Hoceniinii.:'3 грунт.гранульованих препарат!в за до-покогоэ апл1яат0{îb,

'' : Пра ноо'бх!дноот! наземного обприокування поо!в!в цукрового бурята,- необх1дно'враховувати'щ1льн1оть популяц!1 ик!дник!в, та 1х стан, економ!чн! пороги икодочинност!, оп!вв!дношення шк!дли-Biix . i кориониХ'комах . '

3 метою подолання резиотентност! комах до пестицид!в та п!двищенн« бфективностГ оот£тн!х за рахунок оинерг!эму ïx необ-I х}дко зйото'сдвуватй лиш у рекомендованих нами оум!шах.

6.3. Концепц1я сучаоного 1нтегрованого захисту цукрового буряка

На п!дстав! ■ проведених доол!джень ветановлено, що хснувча {нтеноивна технолог!я вирощування 1 эахиоту цукрового буряка оправила глибокий еколог1чний вплив на. агроб1оценози. В1дбудаоь зм!на деяких осоЙливосгей б1олог!1," екологН, етологН шк1дли-вих комах. У них п1двияилась стНиисть до пвстицид!в, адаптац!я до нових троф1чних умов, спостер1галас> ! п1двюцена шкодочинн!сть комах, як! ран1ше не мали гооподарського значения. В!дм!чаетьоя !нтеноивний перерозподи дом!начт в ядр! ешдливих комах, !нш! негативн! процеои. Значно ускладнивоя ф!тосан1тарний стан поо!-в!в. Виходячи з цього, сучаона концепц!я !нтеГ'рованого захисту цукрового буряка. долягае в управд1нн! динам {кос популяц!й як!д-ливих I корисних орган!зм1в в буряковому агроценоз! на основ! прогноаузання ! направленного заетсоування сучаоних метод1в захисту рослин. При цьому х!м!чний метод виконуе не головну, а лише допочтжну функц1С при отворенн! оуворо! регламента^I, ,обу-мовлешй, як економ!чшши порогами шкодочинност!, так ! станом популяц1й шк1дливих 1 корионих комах. .

Комплексне вивчения агроеколог!чних оиотем, як цШснад: структур, та Хх ентомолог!чва оц!нка давть п!детави отверджува-ти, цо в сучасних умовах 1нтенсиф!кацИ землероботва таке управляя е ц1лком реальннм, то п!дтверджуеться розрсбленою нами оистемою заходхв по !нтегрованому управляй! щ!льн!ств популяц!й ешднимв цукрового буряка (додаеться до дисертацН), то буда апробована 1 впроваджена на БЦДСС та в зон1 И дхяльноот! на' значних площах.

основет висновки

I. В буряковому агроб!оценоз1 виявлено 146 вщцв комах на поверхн1 грунту та 407 - в травосто!. Серед осташих дом!нупть жуки (195 вид!в)> в мас1 зустр!чаютьоя представники ряд!в дво-крилих (70), наШвтвердокрилих (68), перетинчастокрилих (29), рхвнокрилих (27). Решта комах заПмали п1дпорядковане положения. 1з виявлених на поверхн! грунту комах жуки становили 77. ' Б1дносн1й рясност1 особин I К1лькост! .вид1в.перевяжали: у яук!в — довгонооики, листо'1'ди, туруни, сонечка, ковалики' та 1на! (22 ро-дини); у двокрилих - мохнатки, опом1э1ди, дзюрчалки,- комар!-дов-гоножки га шла (24 родини); у ооп.1в - слхпняки, щитники, наб1-

ди, ан®окор!ди, ропал1ди та !иы! (10 род«н)$ у перетинчастокри-лих !хнвуыон!ди| сеф!ди та !нш1(Э родин); у р!внокрилих -сп1вуч! цикадки, п!иявки та 1нш! (7 родин).

2. ГоМеоотаз пврвинних та вторннних ценоз 1л характеризуемся р!зним' ступеней от!йкост! у чао! Га агроценозахозкцеоП об-

межен! антропЛчиим чиншкоы), що впливаз на оклад, отаб!льн!оть та характер ;розпод1лу комах по стац!ях в залежност! в!д еколо-Г1чШХ 1 ОСОбЛИВО тр0ф1чних умов, :

В природних ценозах видова р1зиоман!тн1сть майке вдв!ч! б1льша, при менш1й мас1 комах-у пор!внянн1 з агроцеиоэами (кое-ф!ц1внт видовоХ р1зыоман!тност1 комах на буряку -' 36, перелогах -бф. '

Не зважаючи на те, що розвиток шк!дник!в цукрового буряка в!дбуваетьоя у во!х ценозах плантац!й «> парвинн! б!оценози с найвазоив!шши факторами п1дтримкл ст!йко! р!вноваги в экосистемах будь-якого р!вня, що найкращим чнном дооягаетьоя в м!кро-запов!дниках комах та територ!ях, що м&ють обмежений режим зем-лекориотування»

3. Внаол1док забруднення цез!бм Г37 та !шшми рад!онукл!да-ми (15 1 б!льше Ки/км ) значних масив!в п!сля авар!! на ЧАЕС, зм!нилася структура пооШшх площ, наб!р о!льоькогосподарських культур ! техн0лог!я 1х вирощування, що викликало кор!нн! зм!ни б!лценотичних взаеиозв'язк!в в ентомокомплекоах.

1птеноиф!кац1я земдеробства з ор!ентац!ею на широке зао-тооування добрив та х!м!чних заооб1в захисту росллн без огляду на бЮцвнотичн! зв'язки приводить:

- до появи резистентнаст! у генотип1в (лиоткова попелиця, о1-рий довгонооик):

- до становления шк!дник!в, що ран!ше'"не мали господароько-го значения (коренэва попелиця, .лободова щитонбока, мертво'/ди);

- до зб!днення ентомофауни на 33 % (у пор!внянн! з 19461952 рр);

- до зм!ни деяких особливоотей б!ологИ, етолог!! ! еколо-г!х шк1дник!в (с!рий довгонооик, крих!тка, попелиц!);

- до !нтенсивного перерозпод1лу дом!нант в ндр1 ншдливих та корисних комах (ковалики: степовий-темний, буроногий; довгоноои-ки: звичайний - С1рий; щитонооки: бурякова - лободова);

- до неэворотних змш в структур! ентомокомплекоу та !шшх негативних явищ.

5. Шд впливом антроп!чного чИниика у. м!жвидов1й конкуренц!!" з!дбуваеться трансцикл!чна градац!я вид!в з б!льш широкою еколо-

г!чноп валентн!отв, як! розпирпвть ово! евалог!чв1 а!и! пввного троф!чного р!вня !*займають дом!нуючв положения вядр£ ооновних шк1дник1в (можливий перех!д в розряд ик!дник!в цикада оУаявви СЛИНЯВо!), • ' V. -; 5 '

6, Шдвищена засм1чеа!сть под!в.с4воаы!нв бур'янами (в верно* буряквв!й ланц1 - 60 вид!в а 26 родин): в киттввах цшслахкеыах

СПрИЯСГ ' /.' '■"•••>', г ,■'.'.

- заинканнв троечного ланцога (корваева попвлаця,; бурякова: щитоноска, злаков! ко валики); .;.' .

- переходу на плантацН в м!сць 5им1вл! Очигоиосса)!

- поширеннв на полях о!гови1ви (о!раВ довгснэсдк).; -

- переочЬсуваннв неспрпятливих пер!од!в Т. зосередкзшгапород м!грац!св на поо!ви буряка (блхша;, крпхчтка, лучпмП ысгощц:).

7, Шкодочиин!сть дрогяиигЛв задегзш». ,в!д. !х вддового,:с1ашду» чисельноот! 1 .отроку. м!грац1Х в орнай.горизонт.. . ■ .<_.':<.'• • А-;:

Весною при прогр!ванн! .грунту до.+10° на глкбин!■ залягаиня'' дротяник!в в,пор!од сход!в буряка, 5;х Е1:одочщ1а!оть'будо:п!дб;и£-нов, Прл холодн{й погодх актиш!оть личинок.ЕОвал$р:!в'упоЕ1ДЬ1ш^ еться I продошуеться до часу, кола роовпш.Добро розЕлиутг.У' \ випадку раннього п!дйому дротяккк|в в;орн:Ш горизонт грунту .IX шкодочаяи!сть обмевуе «оксш-ацхя нао1шш бурака, шрб'^урадозшай" •• препаратами. При п!зн1й'и!грац!1>гош2Чя|оть таквд:.роздал аюняу*? етьоя 1 обмеаения 1%шшдочшщое?!'. иогва забозпочстц хавоеапйи. а грунт гранульованих 1воектпцыд1в. .- . ; А.-' -аа'А

8, Зроетання чноельноет! бурйковЬ! ;.крик!тш в;0С2^за! рота-' (1977 р. 250; 1991-92..рр;"> 2640-15535.о^/н*2) сприятливиыи еколог!чними умовамп! зввчши^.вграшш корелепхо«. д!в 1 гички при збиранн! урожая комбайном,; а такоа" корза!в. ваоа,-'. док, що залквавтьоя в пол!, як! забезпочувтьепр::ягсцш! уновзА. для зим1вл! щглдаика (на кошому коренеплодГзкмус в оорадльоау по 38 особин аува). - Щ'"' - а'аа а

9« Завдяки токоикац!! сход!в буряка сцотем!г.т1: хизект1;цкда-ми, розмноаення бл!шок на бурякових плантац!ях отабШзувадооя, 1х"шкодочинн1с*сь зниаилаоь.. На; ' яоа|а*.;

Ш1льн!оть популяц!! шк1дника ! по!тенц!йна вебезпв^ за^ароь' незм!ншши. . ■...■•-•' а. а".' "'-а а;.' г/а г,'--' а'а'-'а-а.'

10. Серед наземних шидник!в сход!в буряка^с!рий довгоносик, при стаб!льно виоок!й чиселыюст! .(до-15 екз^/м^), ставнайбШш небезпечним шк!даиком, зам1нивш в.еколог!чн1Й н!ы! звичайного;

бурякового довгоцесшса. Лпчиния о!рого довгонооика мокуть розвн-ватиоя'на яоренях(буряка«

, Пол1$аг1я 1,троф!чн! зз'язки з багатор1чниии бур'яиами оприялл цпрокому поЕлрмшв с!рого довгонооика на во!х полях о!~ зозм1и (плодпчЛоть довгонооика при »ивлонн! осотом 396, бор!з« кои 326»■бурлкои - 57 язць/самку). Зм!тано.'Харчування на дико-. ростучпх роолпнах» та токоих'ованих 1 но токсичних оходах буряка ,.Е11Хлнкало''зб1льпопня'плодачоот1 огмиць. Широкий еотеразнпй спектр ■фзрмептного дзорхада довгонооика обумовив його п!двицену ст!й-х!сть да 1иоехтщнзд1в.

II. 3 12-гяд1з цитопооох, цо виявлеы! в буряковому агроб!о-цгчоз!* :«укрмца . бурях повкодвувть бурякова 1 лободова, яка ста-

■ яй б!лыа изоогоэ екз. /и2) í икодочннноо, н!н бурякова

(I скз. щ Лободова вдтонеока траноформувалаоь в типового меш-хапцл' буряг.озультур (пдодв чАсть' на' лободовах 50-63, на щириц! -13,■ « ^ яйцл/ссику). .У'буряково! щитондоки при кивленн!

.'буряяоа -галорзсяляпаттзгого даму'булав в'окреп! роки при плодю-5:оот! по. .(Ияь'пэ ^''злаяоя/оагау (на лободових бур'ян ах - 19, а на . дутпзЗ;'_э окрп!$ рокп ^'.ЗЗ владаа/самку), '.

. ;..,'' -'Х2»:Са!яз егогйН*пяк. увов 1 паовчрнвя о1возм!н цукровии бу-- ряхоа-опртш 11исгигтас^У'.рогпяогсшп). та.роэповоядаанни корене-

■ г?!' вэдйЬвоТ содвгот!» .до порзйшла з лободи б1до2»яг.а задиши-лабь з тро§! члену данцягу га^дпиха. Буряк е

доязаэдь-'. Сгшдзч!сть па буряху в'4 раза лищо, л!:.т па-.-лобэяОв^ Рэпрпз «.гро^^огз '.даядага приводить ■.•до анмшения ."яссдадссг! -:йЩШ1Хи ■ СбйФгошлЧ^чгочбто' запасу -попелиц!. В!д до.сгтгазтйбД' сшясшя! лгрбодогзх бурьян!;? у другхй половин!, веге-

-';.■•■•'. Йорсяс'га буряказа.полэлш1я'«.мз'зоф!л А б!льа !нтенспвно розм-'йогусгьол;а.пом1рзо з'ологях 'уиовах (волог!сть групту 60 % В1д ' шшю! голэгоспко'ст! йрпТШ л'1), Рдсн1 опади, пог!ртувть аера-и!п грунту прпгп1яул".11 рЗЗЕ'ДТОК' попелиц!. В оух!. роки шк!дник ком-пепэуз цеотачу Е0Лбгл;.1й'тёН01ЩП1м живлецням, цо при И деф!цит! в грунт! вода-до зтрата: тургору в хоренеплодах буряка 1 недобору

.. зрожао,'." .• : („ ■ Ч '-■• '■•'■.'".• ' ■ -

*;, &хоном!рноо?!, фозовябГ уа' багатор!чноX • динамки чиоель-

ноот!.дистховоУ попелиц! залежать в!д г1дрот0рм1чних показник!в воге!тац!1ГСряоЯ!?;т^ погода, наойчвн!сть пов!тря м-

.дян11ми парами)^ ?ому , метод прогнозу попелиц! за к!льк!отй зимую-

чих яець, цо заотооовуеться ник!'не доц!дьшШ.' 03робка еао£щ1Д ' сиетекнимв !ноектицидами сприяе добору етШкпг. ■ до фори. niai^ кика в результат! послабления тороачиоет! раодац в пор!од £гг ¿¿i селения попеляцеа.: • ■"." , ' ■

14* ПЦдып сть nonyMuiï буржово!',. вецатода s c'cœami posar. отабШзувалаоь шисче. економ!чвих.пороНв егщдапг

комплексу агро?ехц!чншг npnttouls. *8.'до®р2М5Цйя':.е4во5а1а».;'

15, Серед комах, m цепшать иа цоьоргруегу» ссЕопху роль в peryjiDBamii чисодьноот!; ouîeejikîs 'sfliKweasb:;.'. .''.■;'■.-■-'."'•

туруни -Ooxabua esoollcas'F«. ;Bsoacaa cqplaüotoo-Ptaroeti.cb.us cuprcus 1. , Odat2i.uc aslcaobcjli-lus L* Cplícáae '■■ ■■.. ruflpoa itoQ* t BcabtdlcQ'propûrcas..Ct;cpli4 iu-jt ((Й '.jkjís

жукЛв, 34 вида); "•"".'''•'•••"''.""" • ;W;*'

стафШни -ïa2M®oraa hypa.oxta,.2?». ^Biilœtii^ .fuaaipcaàiîi

Unah. » Paeüoruo -faseipaa Çarfc* •• , л» imi •'(V 'Ьгд1с>; *:

карапузвии -Elstor иргшйаШ ÜI.-'V: E» ¿üa&ú&slcíLe.-tuo L. та btni коышсп. 'íypyjni «• аоо&гги í '¿з^г'шатьюЛ en?»' ció шття впродовк. уеьего .oeetóiy.(борешь Km'csî-';,/-

видч ( 3?fceroBfcicbH3 сщееиа'Ь. iœiy-Xi&ùÎ^tsmxi .ü Aür:út. половин! Borea'auiï (в трж>Л ъ 120, ь «sœi v'ccjbîxî. tít¡$4/tíu« етку sa добу). IiraeuûKiao T&sixçiï,

moï пвениц! в 1,5 раза зманцус .'цвоошйон» sy£yiiiï>.» s ячменей. - '.-r • /:■■.•■■■...•.■■.

16, В «травоото! •• оонечва (27 вид!в).'йао'овгш »,«¿sosls-{jjfaar ctaáspaa»• кове сонечко ОЮ. /Oî nponiaes СШ ñb' sea.-' двадцятидвохкрапкова- <8 .оойочгш «ржщшз^ргйэаз-.С5¡щ ; сопочка роду ещшнус*-'' " v..-'Ч'.'-'- i ' " ■ '

Загостреаня ш;ологх чадЯ •••схиуацП ' прДзгэдз • ¿з; зниження чиоельмост! .оопечов (з'ДЗО-ХШ. у' .¿о

15 особин на' 100 noimxíB сачка у- K8S-X99&. рр„} .-V: : ?!.• '

17, Ентойофаги з'.-ряду•. яв.окр1дах..njo^ósaEspaí.я&рщшхш-;•' (15 вид!в), тауматои!яии (2:.вцаа), ismpjáín.-;K¿ iícáíúí«• Copo«• Çisp-«-.,•. фхд найб!дьш.маео5Ш1' падок'е/воровJ.çk4^.п^ар^с^'Сб^ ftfr'Ory':-. >.:

Ооновний 'аф!дофаг ^opesesoï •

m!ï, хмаго hkoï для.-додатйового [m^èmn'ipbô^ps^àfboà- на ярайй.' виц! (до 340 екз. на 100 поиах!в^ еачка^у

фаНв в,msc! /вшсопй^упхьря|-'навиц!Vv'f^Jtósltji^'^®^^^^ .

тароносах, якх сдхд вик'ориотовува^и дая прин^у^ад ííC^

.; э?

з! .'йлаптацЗ! ''¿ря.-цойах,.. ■''' - .

• ;104-ЗспупчЗ сасйеиЛча! порога икодочшшост! не враховупть йопулгщ! ЛлкГ! • характер' попходаеяня буряка г па в!даов!дшать ф!то~ осл1тКр::?пг пглогай шрая. гагсчрспо^ окодог1чаоХ ситуацН. Пропо-яуязгьоя аогляаглпий-аосф!ц1епт лгсодочшгаоот!, яккй баэустьоя на '•пгатсттюпу. пёдхол! '! ,~оторм1кац!Пао!!у аналхз! сп!вв!диоиоиия ав-та гзторчтрорз,' порядку хонсунептал1зиу, алолопатН 1 конку-рслаи согсгйлы!о'£ ¿лора," погодапх та 1пшх <паатк!з э иаотупиим гпяогпепаяа банку данах для кпеористаиня Е0!1.

19»' вдукого ебгрунгоганз чергування культур мае

Гор/й^З'лШ 'галял па дпагл^су -чаоальаост! йк1длишх комах, для об-Ьеаоягя п1л1)Ноо!?1 Хзс. ггопуляц!Я пгйяраздм чаном в!даов!дав о!зо-ггёга > ягляпсгаяя; Йураяем'до 25 5. Лалаа з 'багатор!чнамя трава-пи' сгсэрз 1Т.п";3!л1)П еагсо?рсй:::'!(51тосая!тар!Шй отая для вироауваа-

оурягл ■ ппсольп1сть дротяшпс1э на 43 %, о!рого

яозгоиосяйа та- • •• -

;•*,... • 20; Пзропуа^лгзл доз.-лоб^аз' ко спрляс обмеясшга розмноження ллоткога 'попашщ!;;;'д6,вгоиооакиг ковалшш та Дп?' цуярргсго бурака опгкаальчой дозою орган!чних та м!не-з. ¿¿гайуггаш'сатй«олог1'чий!. оц1шся агроб1оценоэу а геевстяя/'ф;й/га.тааэ"гд' Й со^ЮО%СО»: Йодальяо • зб*лызення к!дь».

.буряки пэ-доц!яьив'. -21>•'Згсз%г*т'-яютая :'б$ряв11шпц!мза, техиоло*. .

¡сайк^та» яаШльв' посте-' ф дпоМдав • обробка- яа-

'К2|£?0'^Ё31п&га •я^краугка, цо;з-.2»3-;рази п!двщуз над*й» Иста. ^лзгурп • 1;'д!ЭзЬэзда ■<з»зcм^•дo• м!пхмума зао-

"Моукпая' гхкля лпспгдацпд^Э !. габрудаепп'я дов^лля,, - б!льие а!я

•/УДокаас®- иссспал. в, групг. грааульованюс хнсёктацид!в чи об* прпсвугайзд-борЬ^'-.буря&а-рстюйдогашпш- оун!шами' !ноектицвд!в ясоб"1Л1!£) арОЕ0Д?Ш1.Т1ль'шг11р:1.н'аоов1а ;чиорльНоот! шк!дншс!в ! язеорзяксяз* погрдйлх-■у1йаах:* цо' зшщувть ефеятивн!оть обробкн нас&та.;: '".•..;'!•■•;•-у'-'.-:/•,.-•■••;..."* '

Л.22.:"5Ыоиида1о*£;.1 ефоктдайоть'карйофурадових препарат1в .ааяеткь-; Ь!д"'ддза<(¿йЬ'годш* 5 .'нао!ння, ш1о*у гумусу,

яисддтноот1>•ке^аиЬйога; на-'

.впливае на-двяк!

пЬказййи^тЦу.груа^

Сорв^^я'^ал»-тва-

38 ''■'.';.;-.• .,/ .

При три вал ому застосуваннх токйикац1!п черэз обробку nacíima системними iнсектицидами enocTepiraerbCfl звикання шкхдливих комах до них i уникнення контакту з токсикованими росянками (cipufi дав-гоносик). '-. '■ 'л

Необххдне подальше удооконалення^ххшчного/вахисту в ÍHíer-ровангй систем! на основх момторингу буряксвхк arpadiotpioaín.

23. Комплексне вивчэнкя агроеколомчних. систем, як.цШсаш; структур та *ix енгомологгчна оцгнка даэть шдстави стеордауБагк, що в сучасних умовах хнтенсифпсацх! ззшюробства лгсоу.роалыю управляти динашков популящй шмдливях i корисшхх оргаи!зг4в в буряковому arpodioqeHOsi на ochobí прогнозу i направленого зас-тосування сучасних методхв захисту рослип. Цз пхдтшрдкузться розробленою нами системою заходгв по 1нтсгровшоиу ynpaanimuo щ1льност1 популяцгЯ шкхдншив цукрового буряка, апробосанза i впроваджемоо на значних площах. ,-„ - !

ПРОГОЗИЦИ ВИРОБШЦТВу: .

1. Для обмзяення чисельноот! шйдш!и!в, ншсопнчздшя ентош» фагхв, запилювачх в та охорони ргдкхсшгх поиах необидно стаор;о~ вати мхкрозаповгдники, мЬсроааказшпхи,-татерпторх£"о-оШаш'ш роимом землекористу ваших. .. ; -.,]'■."•'.''.. •■ •-■'/■ ':■

2. В ранньо-весняний пергод не допуекаатьел спашш сухо i трави в лхсосмугах, на пустирях, перелогах, '.обочина^ та:£ншк, неорних веюгях, Де эоспредзувться корней! .".V -

3. Дотримуватись науково-обгрунтЬоахвпс cíbogmíh, с наепчоп-ням цукровим буряком не бхдьпе 25 " /И' •':.у;':,:;

4. Буряков! плантац!'£ обс1вати яров. вшкш, pinaicofc, ¿¡ада--лхев та хншми нектароносами.. ' . ;.. ■'...■-Vfi-.■■'

5.. Не допускати nocí bí в флерового. .(¡¡уряка; нас! ншш, \ на: оtípo леним ¿нсектгащдами. ■ ; -■'•;■':"■; v

б. В ланцх; де передпопербдшжом буряка е. багатортп трас», оедбпиву увагу звертати на захйбт екод!в

довгоносика. Додатково до обробки наыння вносити в,радии грану-льоваш препарата. При чисёльносп шК1днИ1с1в сход1в, |цо втричх -перевищуе eKOHOMÍMHi пороги гскодочинносм, додатково до обробки насхння проводити обприскурання пос1В1в\сумгшами ¿нсектвдидхв,: одним з компонентов яких повинен бути метафэс.в полоаиннхй nopui витрати, або один.13 шре^о5домх. препаратов.

ï T. Для цукрового буряка, s врахуввняяи сятоаолог!чяоУ оц1н-рв агрой1сцвврзу оптимаяьаon дозою добрив в внесения 40 т/га гцоо t' и а0^*100%(X) П1д осяовпий" o6p06ÏT0IC грунту.

-Bnlcirдпоартет??- зшшадеио в ютсгрйф!? та 60 роботах, сэрэд язшх осп'озяпаа'.в.>ая!:'. . ■

!.' ФеДорзяко В.З. Бвтапал.'против' поряовой тли // Сахарная овен-jn.-197б.т 53^0.39."; ■'•■;'•:■;•'..-■ .; "".-.

.-' . Пощха О.Й., Гаяопоз'а Г.».",. 1»овя ХЗ., Федореяко В.П. За-хсдп боротьба протя буряково! ЛСП0Д0Ц1 // BicHHK о!льськогоспо-дароькоТ паутш,- 1576,- 3 120. .'27-29. '■'•

> Оедсрзп:« В.П. Озобсизостн зшовкп поргзвой сезезовпчяой тли// -Оаяпта.рзотвппй.-1978.- .3 3.-:0. 42-43.

Оздорзпко B.ÎI. 5пгоио$агп я заболевания коревой свекловичной' тля // Резорл поз^вп'пя урозая лкапзотза с.ахаряой свекла: Сб. язуч. тр. ВШЗ,- 1щв! ВЯИ0,:19В0,- О. .278-282.

■ Оодорзпко В.Н. Дтптяшпя' чзолопяоотп лугового мотылька // Сзхаряая osoiaà.-'1Г32-.- 3 0.-"0 . 39-40.

-■Г ЭодбрзпЕО.ВЛ., :0д|^2Охош1а'А.Ф. Защита урозая // Сахарная 028Хпа.-"1ЙЭуг.'-Л .7,- С. 35.'. •;■,.'

'.; ЗодорзпЕО.' 0.П,: taîcp.u огранпчявапцпз врздоаосяооть корневой оззгаозптшгсЗ глп//:3ацига.растений.- 1985,- 3 120. 12-13.

; v ' Аряшшкпз;В*А.,.-ая;зкзп01ша;Д,Р.,':.ФеД0репЕ0. В.П. и др. Реко- ' кзпдоцпй;по. спроязлЕДпо /окопошнзсхшх' порогов врздолоопоотп врз-дптсяэй сс,тьог.о^озяг;5К!эпп1!х1!уягтур и'их использование в практика. звдш арзог'еппЗ;- feisï Урезай, 1987.--62 о. Л v '-^елорзак) В.П.'.Грс?:гаогсгй фгжтор в развитая корвввой овек- ■ .'ловпадса-.мп// З'айдаа раотептШ,- J 7 ,- 0. 28.

Эг'д'срзшгб'З.П. , 'Яоэгцхзя Л ,Я. Серый овеюювичпый долговбоик// Эапета.'.расгзпяа.- 1989.-' л 4.- .0, .43-48, :-у •

'.Бичуя0.П., :Фед0рэП1С0 В,П., Гуцул П.IÏ. Свекловичные щит оное-ка g uep'u борьба о ninri: Сб. науч. тр. ВНИС,- Киев: ВНИС, 1990.-c. I53-I6I. -'У"- ':-.:'.■■'"'

; ^едорзпко В.П. ,:Новшкая;Л.Я,, ПрусокаяНД., Одреховский А.Ф. Агротехнические приёма-запиты сахаряой свекла от вредителей в условиях БеловерковскоЯ Ьпытяо-^елекцис?яной станции//Там же. С. 179184. > •

Федорепко В.П. Опткиальнкз ракци влажноотп ддякоршзвеа свекловичной тли // Завита растений.- .1991,- &. Í2.4 Ov¿6?<¡?;

ФеДоренко В.П., Мамонтова В.А.БиодогЕчеокЕэ сообеапсорк о меры борьбы с корневой свекловичной тлей (Pezipbieun fusoloor-ala - Hoaoptera, ipbiüinea ).¿¿ Украше // ?0й. ByjS . . SßOf-ник зоодогви",- Киев, 1991;-. 153 0; Sen. в'ШНИИ 29.12.91^ 4858-Ф 91158 о-, л. ■ Л'.^: ... ^лЧ.'. V' v -

Федоревко В.П. Цпогодетаяя'дшйиика чЕОлеснсагц zinascüaa свекловичной тли и еепрегноз // ВеотоЕк асодопш.- 1992 0.77-80. Ч: 'г v?-:

Федорапко в.П. Ефоктгашвп о^ш? буряк^ю: ШЕ£п^га1Е,в1я EKtíHiiKtB // BtoHHK сграрно? Eayim.-ISíS.- С. 23-20.

Федора пко В.П, Структура фвои^Щйа ЬЁзщсэстасро- ¡

ценозе // Инфорн. лЕоток itexssEOW iii^c^lopáaijbacoM «róco-рздничеокего пеюгра ШЕО.-' £■ II >-ö.v- ■:

Федорзкко В .П. (йеаашздьвсо 'рящ&яояаащ саззиощ: .2 obseso- ■ вичио- агробпоценозеУ/ Tcif £ö.- ß IS p,'; ; •..'•. •

Федорзшсо вл.Гепоаш щотйЦ агробпоаеноза // Т&и-к&.- М 16 ф.-'^.о» ■:■; ' ' •.

Федоренко В.П, Бптонец'оНчшй Koumts/tf^^s^o.ßrpo'öitßä-незу та рацхозалых! рлязсп Boro söuipb» В Cóssisstsüi^ Шй&щ УкраУпи// Ies. доя. Д• ¿»icsy.TcpatöbEöPO-.сн£№02№1щ101?а варпства. Харк!в, верзеень, 1952 .р.- Ксрд1в» pi' 171-I7S.

- ФеДоренко В.п.- Koa.spóabл&иасазшей •• тли // Защита растений.- I9.S,-;ß;'//

. Федоренко В.П. Ерпгсрая аредбяоозсояв. ирсзоаошшаэ-са.щоко-дах сахарной свекла// dßiimz рйстошй,- 'ШЯÍ3 10,~ С.'З«1^.

Федоревко В.П..Врздсасспсоть .оеснзяишоп г;рй::н //.Белуга растений,- 1992.- £ 12.^/0; 19-гЬ;'- Ч

®едорзяко В.П. ИпкруогацЕя с с уш ипсок1\ш1каш://.0ах£р;:«я свекла!- 1993.- ß I,- С. 28,