Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Эффективность использования зерна сои и рапса разных технологий подготовки в рационах цыплят-бройлеров

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Эффективность использования зерна сои и рапса разных технологий подготовки в рационах цыплят-бройлеров"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ястребов Костянтин Юрійович

УДК 633:34:664.7:636.085/087

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНА СОЇ І РІПАКУ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІДГОТОВКИ В РАЦІОНАХ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРШ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-1998

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Юрченко Василь Климентійович, Вінницький державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин;

- кандидат сільськогосподарських наук Уманець Валентина Дмитрівна, Національний аграрний університет, доцент кафедри конярства.

Провідна установа - Інститут кормів УААН, м. Вінниця.

Захист відбудеться “/£*” 1998р. о /¡^годині на засіданні

спеціалізованої ради Д 26.004.05 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ, вул. Героїв ОборониД5, навчальний корпус З, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 1998р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Столюк В.Д.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні проблеми виробництва м’яса важлива роль належить птахівництву - галузі найбільш скоростиглого тваринництва. Досягнення високих показників продуктивності у м’ясному птахівництві вимагає удосконалення кормової бази галузі, організації повноцінної годівлі, особливо забезпечення тварин енергією і повноцінним протеїном.

У зв’язку з нестачею кормового протеїну, високою собівартістю кормів тваринного походження особливого значення набуває збільшення виробництва зерна сої і олійних культур.

До культур, які можуть суттєво підвищити ПОЖИВНІСТЬ комбікормів, належать соя і ріпак. Унікальність хімічного складу зерна сої полягає в тому, що воно здатне доповнити протеїн основних зернових фуражних культур окремими амінокислотами та енергією, а зерно ріпаку

- значним набором ненасичених жирних кислот та в певній мірі мінеральними речовинами.- Введення соєвих і ріпакових продуктів у нативному вигляді до складу комбікормів дозволяє покращити рівень збалансованості раціонів птиці за протеїном та енергією.

Але широкому використанню потенційних кормових властивостей зерна сої і ріпаку в годівлі тварин у нативному вигляді перешкоджує вміст у них ряду антипоживних речовин. Тому виникає необхідність детального вивчення різних способів підготовки зерна цих культур до згодовування з метою знешкодження антипоживних речовин, визначення терміну їх зберігання та ефективності використання в годівлі тварин. Найбільш доступними способами теплової обробки є екструзія і мікронізація. Разом з тим, проведено мало досліджень по вивченню кормових достоїнств та ефективності використання зерна сої та ріпаку після теплової обробки в годівлі птиці. Ці продукти як інгредієнти комбікормів для поліпшення протеїнового і енергетичного живлення майже не вивчались. Отже, вивчення цих питань є актуальним і послужило основою для постановки різносторонніх досліджень, які наведені в даній дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів НАУ. На першому етапі дослідження проводились у комплексі з науковою темою ’’Розробка та впровадження методів комплексної переробки та використання зерна сої на кормові цілі”. Подальші дослідження проводились відповідно до затвердженого індивідуального плану.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було вивчення кормових достоїнств зерна сої і ріпаку при різних способах підготовки до

згодовування та визначення ефективності їх використання в раціонах курчат-бройлерів.

Виходячи з поставленої мети, в роботі вирішувались такі завдання:

— вивчити хімічний склад зерна сої і ріпаку різних способів підготовки до згодовування;

— визначити вміст антипоживіїих речовин в зерні сої і ріпаку при різних режимах теплової обробки;

— з’ясувати зміну якісних показників зерна сої та ріпаку в процесі теплової обробки та одержаних продуктів залежно від періоду зберігання;

— вивчити ефективність використання екструдованого зерна сої при неповній (25, 50, 75%) і повній (100%) заміні ним соєвого шроту в комбікормах для курчат-бройлерів;

— визначити ефективність використання в комбікормах для бройлерів мікронізованого зерна сої та ріпаку при заміні ними соєвого шроту на 25 і 50%;

— визначити економічну ефективність використання зерна сої та ріпаку різних технологій підготовки до згодовування як компонентів комбікорму в годівлі курчат-бройлерів;

— на основі отриманих результатів досліджень зробити висновки і дати пропозиції виробництву.

Наукова новизна роботи. На основі комплексних досліджень дана характеристика хімічного і амінокислотного складу зерна сої і ріпаку при різних режимах теплової обробки. Встановлено вплив різних параметрів екструдування, мікронізації та обробки в термокамері на хімічний склад і вміст антипоживних речовин в одержаних продуктах та їх динаміку в період зберігання. Вивчена ефективність використання екструдованого зерна сої при неповній (25, 50 і 75%) і повній (100%) заміні ним соєвого шроту в комбікормах для курчат-бройлерів і часткової заміни шроту мікронізатом зерна сої та ріпаку (25 і 50%). Встановлено вплив екструдованого і мікронізованого зерна сої та мікронізованого зерна ріпаку на інтенсивність росту, перетравність і використання поживних речовин корму та забійні якості птиці, що доповнює відомості про кормові якості зерна сої і ріпаку та ефективність їх використання в годівлі курчат з метою економії соєвого шроту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що для забезпечення висококалорійної годівлі курчат-бройлерів запропоновані нетрадиційні високопротеїнові добавки — екструдат зерна сої та мікронізат зерна сої і ріпаку.

При цьому підвищується економічна ефективність виробництва м’яса бройлерів та досягається економія соєвого шроту і кормового жиру, що дає підставу рекомендувати досліджені соєві і ріпакові корми ж

високопротеїнові і висококалорійні компоненти комбікормів у годівлі курчат-бройлерів.

Особистий внесок здобувана. Дисертаційна робота виконана автором на кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів НАУ з виїздом у господарства для проведення науково-господарських дослідів.

Автор брав участь у розробці схем досліджень, проведенні експериментів, особисто виконані аналітичні роботи, статистична обробка результатів та узагальнення матеріалів досліджень.

Апробаїця результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на професорсько-викладацькій конференції НАУ (Київ 1996; 1998) та на міжнародних науково-практичних конференціях (Горки і Гродно, Білорусь, 1996).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 3 роботи у фахових виданнях, в яких викладено основний зміст дисертації.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження по вивченню використання зерна сої і ріпаку в годівлі курчат-бройлерів проводилось за двома етапами. На першому етапі вивчали вплив різних технологічних прийомів баротермічяої і термічної обробки зерна на хімічний склад і вміст антипоживних речовин, на другому - ефективність використання екструдату сої та мікронізату сої і ріпаку в годівлі курчат-бройлерів.

Баротермічну обробку зерна сої та ріпаку проводили в Інституті кормів (термокамера Т-10) і ряді підприємств Київської та Вінницької областей (екструдери УЕС-Ф-800У, ПЕС-Ф-250, Insta-Pro 2000R, APV), термічну - на кафедрі застосування електроенергії в сільському господарстві НАУ (установка з 14 - лампою).

Зоотехнічний аналіз зерна і продуктів його переробки проводили за загальноприйнятими методиками, амінокислотний склад - методом обмінної хроматографії на автоаміноаналізаторі ІФ-1200Е, жирнокислотний — методом газорідинної хроматографії на приладі “Chrom-5”, антитрипсин сої - реакцією гальмування гідролізу казеїну кристалічним трипсином, активність уреази - за допомогою лабораторного рН-метра згідно з ГОСТ 1379.9-69 , вміст тіоглюкозидів ріпаку -за методикою В.Н. Григор’єва та ін. (1986), загальний вміст глюкозинолатів - за методикою Т.Т.Дем’янчука (1985), ерукової кислоти

- методом газорідинної хроматографії.

Температуру в термокамері вимірювали термопарою, при опроміненні - термометром. Загальну кислотність, кислотне і перекисне число визначали за ГОСТ 13496.12-75 та ГОСТ 8285-74.

Науково-господарські досліди проводились методом іруп-аналогів на курчатах-бройлерах кросу “Авіан фармз”(перший дослід) та “Смена” (другий дослід) за схемою, наведеною в таблиці 1.

Таблиця 1- Схема проведення науково-господарських дослідів____________

Група Умови годівлі курчат-бройлерів

1-конірольна 2-дослідна 3 — 5 —”... 1-конгрольна 2-дослідна 3 —. 4 — 5 —”— Перший дослід ОР,у складі якого соєвий шрот - основний протеїновий компонент (23 і 18%) ДР, у складі якого 25% соєвого шроту замінено екструдатом сої др ”— 50% -—- др »_— 75% — др — юо% — Доугий послід ОР,у складі якого соєвий шрот - основний протеїновий компонент (22 і 18%) ДР, у складі якого 25% соєвого шроггу замінено мікронізатом сої др — 50% — ДР, у складі якого 25% соєвого шроту замінено мікронізатом ріпаку др — 50% —

ОР - основний раціон; ДР " дослідний раціон

У першому науково-господарському досліді вивчали ефективність використання в раціонах курчат-бройлерів екструдованого зерна сої, в другому - мікронізованого зерна сої сорту “Терезінська-24” і ріпаку озимого низькоглюкозинолатного сорту “Федорівський поліпшений” селекції НАУ.

Курчата вирощувались до 56-денного віку. Цикл вирощування мав два періоди: стартовий 1-28 і фінішний 29-56 діб. Курчат годували сухими комбікормами досхочу при вільному доступі до води. Рецепти комбікормів складали на основі фактичного вмісту поживних, речовин в кожному компоненті. Для приготування комбікорму кожен компонент окремо зважували, а потім змішували. Для бройлерів дослідних груп соєвий шрот частково або повністю замінювали продуктами теплової обробки зерна сої і ріпаку.

Умови утримання відповідали прийнятим нормативам (ОНТП-4-85). При проведенні досліджень вивчались такі показники: жива маса курчат - індивідуальним зважуванням; абсолютний і середньодобовий приріст живої маси, витрати корму на 1 кг приросту - на підставі обліку з’їдених кормів, збереженість поголів’я — щодобовим обліком. Перетравність поживних речовин корму, використання азоту, кальцію і фосфору піддослідішми курчатами вивчали у фізіологічних дослідах при індивідуальному утриманні в кліткових батареях віварію за методикою В.Н.Агєєва та ін.(1978).

Хімічний аналіз кормів, посліду та продуктів забою проводили за загальноприйнятою методикою О.І. Маслієвої (1970), а розділення азотистих речовин посліду - за методом М.І.Д’якова (1933).

Контрольний забій проводили в кінці стартового і фінішного періодів з вивченням морфологічного складу тушок за методикою Т.М. Поліванової (1967). Дегустаційну оцінку м’яса проводили за 5-ти бальною шкалою І.К. Журавської та ін.(1986), поживну цінність м’яса визначали за методикою В.Я.Шаблій (1990), категорійність тушок - за державним стандартом ДСТУЗ143-95. Одержані експериментальні дані оброблялись біометрично (М.О.Плохинський,1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Вміст поживних та антипоживних речовин в екструдаті і мікроні-заті зерна сої та ріпаку. Хімічний і амінокислотний склад зерна сої та ріпаку, одержаного в процесі екструдування і мікронізації, наведено в табл.2.

Таблиця 2 - Хімічний і амінокислотний склад продуктів теплової

обробки сої та ріпаку, % до сухої речовини

Показник Зерно сої Зерно ріпаку Соєвий шрот

екструдат | мікронізат і ■ • екструдат | мікронізат

Сирий протеїн 39.2 37.4 24.2 24.5 42.0

Сира клітковина 9.3 10.6 9.7 10.0 7.0

Сирий жир 16.5 18.5 32.6 33.7 1.4

БЕР 29.0 27.3 28.2 26.6 43.6

Зола 6.0 6.2 5.3 5.2 6.0

Кальпій 0.40 0.35 0.42 0.39 0.38

Фосфор 0.70 0.63 0.72 0.67 0.65

Натрій 0.07 0.05 0.05 0.04 0.04

Амінокислот до протеїну,%

лізин 6.33 5.58 3.13 3.08 6.25

гісщцін 2.64 2.63 1.25 1.25 2.02

аргінін 6.82 5.21 2.38 2.21 5.72

треовін 4.34 4.19 1.92 1.81 4.52

валін 4.50 4.20 2.81 2.71 4.49

метіонін 0.94 1.05 0.89 0.88 0.59

триптофан 0.20 0.20 0.40 0.40 0.45

фенілаланін 4.69 4.14 2.51 2.60 5.13

ізолейдин+'лейцин 9.98 9.54 5.81 5.65 10.30

За вмістом сирого протеїну, клітковини і золи екструдат і мікронізат сої лише дещо відрізняються від аналогічних показників соєвого шроту імпортного виробництва (СІЛА), а за кількістю жиру і БЕР спостерігається суттєва різниця. За вмістом протеїну продукти теплової обробки зерна ріпаку майже в 1.5 рази поступаються соєвим бобам, а за вмістом жиру майже вдвічі переважають їх. Спостерігається деяка різниця за вмістом окремих амінокислот між єкструдатом і мікронізатом досліджуваного зерна.

При тепловій обробці зерна сої шляхом екструдування (екструдер Insta-Pro) та мікронізації значно зменшується вміст аншпоживних речовин порівняно із сирим зерном: антитрипсину відповідно в 22 і 9.6 рази та уреази на 26.3 і 21 рази. Проте вміст антитрипсину залишається значно вищим, ніж у соєвому шроті (табл.З).

Таблиця 3 - Вміст антипоживних речовин у соєвих і ріпакових продуктах

Показник Зерно сої Зерно ріпаку Соєвий шрот

подріб- екстру- мікр оцінене дат зат подріб- екстру- мікрокі-нене дат зат

Інгібітор трипси-ну,мг/г Активність уреази,од. pH Ерукова кислота, % Ізоііоціавати, % ВТО(гойтрин),% Загальний вміст глюкозгокшатів^ 46.10 2.10 4.80 - - - 0.20 2.10 0.08 0.10 - - - 0.01 - - - 1.40 0.90 1.10 - - - - 0.25 0.21 0.19 - - - - 0.64 0.49 0.42 - - - - 1.56 1.34 1.28 -

Вміст антипоживних речовин у продуктах теплової обробки ріпаку зменшується лише на 20-30% (глюкозинолати) та 30-40% (ерукова кислота).

Дослідження вмісту антипоживних речовин в екструдаті сої показали, що він залежить від типу екструдера. Так, в екструдаті сої одержаному на пальмірському екструдері УЕС-Ф-800У, активність антитрипсину понизилась в 7.2 рази, а уреази — в 25 разів, а на екструдері заводу “Фермаш” ПЕС-Ф-250 за обома показниками продукт не відповідав рекомендованим величинам. Так, вміст уреази в зерні сої після обробки порівняно до контролю майже не змінювався і перевищував допустимий рівень у 18 разів, а рівень інгібітора трипсину, хоч і знизився в порівнянні з контролем на 35.4%, все ж перевищував норму більше ніж в 6 разів. На відміну від вітчизняних конструкцій зарубіжні екструдери повністю задовольняють зоотехнічним вимогам щодо інактивації антипоживних речовин. Так, в екструдері фірми “АРУ”(Англія) відбувалось зниження активності уреази в 20 разів, інгібітора трипсину в 10 разів, в екструдері Insta-Pro 2000R (США) в 60 та 21 рази відповідно.

Дослідження параметрів теплової обробки зерна сої і ріпаку. Вивчення впливу різних режимів теплової обробки зерна сої і ріпаку на хімічний склад та вміст антипоживних речовин, проведених у баротермокамері та шляхом мікронізації, показали, що збільшення тривалості обробки та підвищення температури в межах від 110 до 135°С викликає зменшення вмісту сирого протеїну (рис.1) і збільшення вмісту жиру (рис.2).

Рис. 1 .Вплив різних режимів теплової обробки в баротермокамері на вміст протеїну в зерні сої

0 10 20 30 Період обробки,хв

Рис.2.Вплив різних режимів теплової обробки в баротермохамері на вміст жиру в зерні сої

Даний процес пояснюється в першому випадку термічною деструкцією ряду білкових і небілкових речовин, а в другому -вивільненням жиру з біслойної оболонки клітини.

На вміст антитрипсину в зерні сої впливають як вологість зерна перед тепловою обробкою, так і тривалість обробки (рис.З). Для досліду зразки зерна сої були попередньо просушені до різної вологості. Температура нагрівання в баротермокамері була постійною - 125°С.

де А-допустимий вміст Рис.З. Вплив термообробки в баротермокамері зерна сої різної вологості на активність інгібітора трипсину

Аналіз одержаних даних свідчить, що вміст води в зразках виступає прямо пропорційно як додатковий фактор знешкодження антитрипсину. Зі збільшенням вологості знешкодження антитрипсину прискорюється і навпаки. Достатнім періодом обробки зерна вологістю 11.8% є 20хв, вологістю 9.5% - 27хв, а для зерна сої вологістю 7.2 та 4.7% прийнятий в дослідах період обробки виявився недостатнім.

Проте в процесі екструдування (вітчизняний екструдер УЕС-Ф-800У) було виявлено, що при забезпеченні необхідної температури у філь’єрі (135°С) вміст антитрипсину і уреази в екструдаті значно знижується при більш низькій вологості сировини (табл.4).

Таблиця 4 - Вплив вологості зерна сої на зміну активності

антитрипснну та уреази при екструдуванні

Вологість зерна, % Вміст в зерні

антитрипснну*, мг/г уреази*, од.рН

7.6 4.7 0.04

10.1 6.0 0.06

13.0 18.3 0.23

15.7 37.4 0.94

17.8 47.1 1.72

* - допустимий рівень акгшрипсину-б.О; уреази-0.1

При вологості зерна сої не вшце 10.1% вміст інгібітора трипсину не виходить за межі допустимого рівня, а при вологості 13% значно перевищує допустиму норму. При вологості зерна 17.8% екструзія майже не впливає на уреазну активність і зменшує її не більше як на 10% від початкового вмісту. За уреазною активністю необхідний технологічний режим досягається при вологості сировини не більше 1011%. Ця залежність пояснюється відмінністю значень теплоємкості води та сухої речовини зерна сої, через що в процесі екструзії в сирому матеріалі не встигають відбутись необхідні процеси дисиміляції.

Вплив тривалості зберігання на якісні показники продуктів переробки зерна сої і ріпаку. Нами проведено вивчення динаміки вмісту антипоживних речовин в необробленому і обробленому зерні сої та соєвому шроті при зберіганні протягом п’яти місяців (табл.5).

Таблиця 5 - Зміна активності уреази і антитрипснну в продуктах

переробки зерна сої, од.рН; мг/г

Продукт Час зберігання, МІС.

1 1 2.5 | 5

Подрібнене зерно 1.92/45.4 1.96/43.7 2.1/44.8

Екструдат 0.08/2.0 0.35/ 2.4 0.57/4.0

Мікронізат 0.10/4.8 0.64/4.9 1.01/6.0

Шрот -/0.2 0.1/0.15 0.15/0.2

При цьому встановлено поступове відновлення активності уреази та антитрипснну в зазначений термін зберігання. .Якщо в подрібненому зерні рівні уреази і антитрипснну змінювались несуттєво, то в екструдаті вміст антитрипснну підвищився вдвічі, а в мікронізаті на п’ятому місяці зберігання зазначений показник вийшов за межі допустимих вимог. Це можна пояснити ренатурацією білкових структур з часом, що свідчить про недоцільність тривалого зберігання зерна сої після теплової обробки.

Насіння сої і ріпаку містить значну кількість жиру, в якому при зберіганні в подрібненому стані інтенсивно відбуваються процеси окислення. В результаті у прогірклих жировмістких кормах

и

підвищується кількість вільних жирних кислот, наслідком чого є значне збільшення перекисного і кислотного числа (табл.б).

Таблиця 6 - Якісні показники жиру продуктів переробки зерна сої при зберіганні

Продукт

Час зберігання, міс.

2.5

Подрібнене зерно

Екетрудат

Мікронізат

Подрібнене зерно Екетрудат Мікронізат Шрот______________

0.074

0.047

0.040

0.202

3.15 4.65

2.15 5.63

Перекисне число, % І

0,193 0.264

0.044 0.063

0.040 0.102

0.218 0 237

Кислотне число, мг КОН

6.68 10.74

7.29 8.05

4.98 5.21

7.55 7.64

Під час зберігання кислотне і перекисне число жиру в термічно обробленому зерні сої змінювались у меншій мірі, ніж у подрібненому нативному зерні. Так, якщо в екетрудаті і мікронізаті перекисне число зросло за 5 місяців зберігання в 1.3 і 2.5 рази відповідно, то в нативному подрібненому зерні - в 3.6 рази. Отже, за швидкістю перебігу окислювальних процесів продукти переробки зерна сої розташовуються в такому порядку (в бік уповільнення): подрібнене нативне зерно > мікронізат > екетрудат > шрот.

Зерно ріпаку має значно вищий рівень сирого жиру ніж зерно сої і значно вищі показники перекисного числа жиру (табл.7).

Таблиця 7 - Перекисне число продуктів переробки зерна ріпаку, % І

Продукт Час зберігання, міс.

1 1 2.5 | 5

Подрібнене зерно 0.29 0.33 0.40

Екетрудат 0.30 0.35 0,38

Мікронізат 0.30 0.32 0.33

Вже після першого місяця зберігання перекисне число ріпакових продуктів перевищувало допустимий рівень, причому окислення відбувалось активніше в подрібненому нативному зерні. Внаслідок цього доцільно рекомендувати згодовувати повножирові ріпакові корми у свіжовиготовленому виді або зберігати їх із застосуванням хімічних антиоксидантів.

Ефективність використання екструдату сої в раціонах курчат-бройлерів. У першому науково-господарському досліді вивчали заміну соєвого шроту екструдатом зерна сої. Курчата 1-ої групи одержували в складі комбікорму соєвий шрот у розмірі 23% за масою.У комбікормі для аналогів 2-ої групи він був замінений екструдатом на 25% за масою, З - на 50,4 - на 75 і 5-ої групи - на 100%. У зв’язку з неоднаковою кормовою цінністю соєвого шроту і екструдату зерна сої в комбікормах для

курчат дослідних груп в деякій мірі змінювали вміст кукурудзи, пшениці, соняшникового шроту і кормового жиру. Таким чином, поживність комбікорму для птиці піддослідних груп була практично однаковою: в 100 г комбікорму в стартовий період містилось ЗЮккал, у фінішний -315ккалі, відповідно, 21-22 і 19% сирого протешу. Результати досліджень наведеш в табл.8.

Таблиця 8 - Продуктивність і забійні якості курчат-бройлерів (перший

дослід)

Показник Групи

1 2 3 4 5

Жива маса в 28 діб, г (Mian) 630.7± 633.2± 619.6± 611.2± 601.9’і

9.6 11.1 8.3 10.0 9.0

Жива маса в 56 діб, г (М±ш) 1706.9± 1715.9± 1702.7± 1656.4'± 1609.9"±

16.9 18.7 14.9 17.0 12.5

Середньодобовий приріст кур- 29.7± 29.9± 29.9± 28.8± 28.0±

чат за період 1-56 діб, г (М±ш) Витрати корму на 1 кг при- 1.10 0.95 0.98 1.21 1.10

росту живої маси, кг 2.62 2.57 2.64 2.68 2.70

Збереженість поголів’я, % 93.0 94.0 92.0 93.0 93.0

Забійний вихід, % Вихід тушок, % 82.4=Ь0.3 S2.9i0.46 82.4±0.38 81.6±0.26 80.8'±0.3

1 категорії 62.9 64.2 59.4 56.3 54.8

2 категорії 35.3 33.9 38.6 40.0 40.6

нестандартних 1.8 1.9 2.0 3.7 4.6 ’

Відносна поживна цінність м’яса,% 90.8 92.1 92.0 91.9 93.0

Примітка:Р<0.05,Р<0.01,Р<0.001

За живою масою курчата 1-4 груп у віці 4-х тижнів істотно не відрізнялись (Р>0.05), а курчата 5-ої групи поступались аналогам контрольної групи на 28.8г (Р<0.05). У 8-тижневому віці не встановлено суттєвої різниці між бройлерами перших трьох груп, а курчата 4 і 5-ої груп поступалися аналогам контрольної групи відповідно на 50.5 та 97г (Р<0.05-0.01). Проте за середньодобовими приростами не встановлено суттєвої різниці між аналогами піддослідних груп, хоча курчата 4 і 5-ої груп мали дещо менший приріст. Отже, заміна соєвого шроту в комбікормі при вирощуванні м’ясних курчат на 75 і 100% дещо знижує інтенсивність їх росту, хоча цей показник залишається задовільним. Тому при відсутності соєвого шроту можна рекомендувати його повну заміну екструдатом зерна сої.

За забійними якостями бройлери перших чотирьох груп майже не відрізнялись. Курчата 5-ої групи мали забійний вихід на 1.6% менший, ніж аналоги контрольної групи (Р<0.05). Найвищий вихід тушок 1 категорії був у курчат 2-ої групи. У молодняка 3, 4 та 5-ої груп цей показник знижувався порівняно з аналогами контрольної групи

відповідно на 4.8; 7.9 та 9.4%. Слід відмітити, що при збільшенні частки екструдату сої в комбікормах курчат-бройлерів простежується тенденція до зростання відносної поживної цінності м’яса, вмісту жиру та зниження рівня протеїну в м’ясі і печінці бройлерів. Заміна в складі комбікорму соєвого шроту екструдатом негативно не вплинула на дегустаційну оцінку м’яса курчат.

Вивчення перетравності поживних речовин корму та балансу азоту, кальцію і фосфору показало, що перетравність поживних речовин досліджуваних комбікормів у курчат дослідних груп була високою і майже не відрізнялась від аналогів контрольної групи (табя.9).

Таблиця 9 - Перетравність та використання поживних речовин

раціонів, % М *т

Показник 1 рупи

1 2 3 4 5

Протеїн 91*0.62 92*0.55 91*0.45 89*0.40 87"±0.45

Жир 74*0.50 75*0.52 75±0.47 75*0.55 75*0.60

Клітковина 19*0.65 22*0.55 20*0.45 21*0.61 21*0.45

БЕР 79*0.55 82'*0.69 80*0.40 81*0.51 78*0.45

Утримано до прийнятого,%

азоту 48*2.06 48*1.27 48*2.29 45*1.50 45*1.35

кальцію 46*0.58 43'*0.35 46*0.52 46*0.66 46*0.52

фосфору 42±0.45 40'±0.38 41*0.38 40'±0.25 42*0.44

Слід відмітити, що при повній заміні соєвого шроту екструдатом зерна сої у курчат 5-ої групи знижувалась перетравність протеїну (Р<0.01). Найбільш висока перетравність поживних речовин корму спостерігалась у курчат 2-ої групи, а за перетравністю БЕР відмічена суттєва різниця щодо аналогів 1-ої групи (Р<0.05). Бройлери 4 і 5-ої груп дещо менше утримували в тілі азоту, ніж аналоги перших трьох груп, а курчата 2-ої груш - кальцію і фосфору (Р<0.05).

При заміні соєвого шроту екструдатом на 25% окупність комбікормів і економічний ефект були найвищими і складали відповідно 3.69 та 23.4 гривень. В міру підвищення частки екструдату сої зазначені показники економічної ефективності знижуються.

Ефективність використання мікронізату сої і ріпаку в раціонах курчат-бройлерів. У другому науково-господарському досліді вивчали ефективність використання в годівлі курчат-бройлерів мікронізованого зерна сої і ріпаку. В комбікормі курчат 1-ої групи соєвий шрот складав 22% за масою, для аналогів 2-ої групи його замінювали на 25% за масою мікронізатом сої, 3 - на 50%, а для курчат 4 і 5-ої груп - мікронізатом зерна ріпаку відповідно на 25 і 50% (табл.Ю).

Таблиця 10 - Продуктивність і забійні якості курчат-бройлерів (другий дослід)______________________

Показник

Групи

l_.i--.-L

Жива маса в 28 діб, г (М±т) 603.5± 614.1± 615.4± 621.0І 603.8±

12.6 12.1 10.3 11.8 11.9

Жива маса в 56 діб, г (М±т) 1677.7± 1781.3"'± 1786.6'”± 1781.8’"± 1681.7±

19.5 18.4 21.6 22.7 18.9

Середньодобовий приріст курчат в період 1-56 діб, г (М±т) Витрати корму ш 1 кг при- 29.3± 1.15 31.1± 1.03 31.2± 1.11 31.1± 1.37 29.3± 1.02

2.52 2.45 2.38 2.38 2.54

росту живої маси, кг

Збереженість поголів'я, % 96.0 94.0 98.0 98.0 96.0

Забійний вихід, % 81.0±0.8 82.Ш.5 82.4±0.4 81.3±0.7 80.9±0.4

Вихід тушок, %

1 категорії 61.4 63.5' 64.1” 63.0 60.9

2 категорії 37.1 35.1 34.5 35.4 37.2

несталдартних 1.5 1.4 1.4 1.6 1.9'

У віці 4-х тижнів жива маса курчат 2-4 груп була дещо вищою порівняно з молодняком контрольної групи (Р>0.05). Жива маса бройлерів 2, 3 та 4-ої груп у віці 8 тижнів була вірогідно більшою порівняно з птицею контрольної групи на 103.6, 108.9 та 104.1 г (Р<0.001), а у аналогів 5-ї групи зросла незначно (Р>0.05). Аналогічна закономірність простежується при аналізі середньодобових приростів живої маси курчат контрольної і дослідних груп. Середньодобові прирости живої маси у птиці 2-4 груп дещо переважали аналогів контрольної і 5 груп. Витрати корму на 1 кг приросту у молодняка дослідних груп, за виключенням курчат 5-ої групи, були нижчими, ніж у аналогів контрольної групи.

Перетравність поживних речовин була високою і майже не відрізнялась у зв’язку з вивчаємим фактором. Так, перетравність протеїну у курчат піддослідних груп коливалась у межах 89-91%, жиру 77-79%,клітковини 20-21% та БЕР 82-84%. Слід відмітити, що курчата 5-ої групи краще перетравлювали жир(Р<0.01), а 2 і 4-ої групи - БЕР (Р<0.05).

Одержані результати досліду свідчать про високі кормові достоїнства мікронізату сої і низькоглюкозинолатного ріпаку. Заміна цими кормами соєвого шроту в складі комбікорму на 25 і 50% не спричиняє негативного впливу на продуктивність курчат-бройлерів, перетравність і використання ними поживних речовин. Проте слід відмітити деяке підвищення витрат корму у разі збільшення до 50% частки мікронізату ріпаку в комбікормах дослідної птиці порівняно з 25%. Показники економічної ефективності узгоджуються з показниками продуктивності бройлерів. Так, окупність комбікормів і економічний ефект складають у птиці 2, 3 і 4-ої груп, відповідно, 3.79, 3.95, 3.93 та 2.8,4.8 і 5.8 гривень.

Забійний вихід у курчат всіх груп був достатньо високим, але мав деякі відмінності в окремих групах. Так, у молодняка 2, 3 та 4-ої груп зазначений показник порівняно з птицею контрольної групи зріс відповідно на 1.1; 1.4 та 0.3% (Р<0.05). Вихід м’яса 1 категорії був найвищий у бройлерів 3-ї дослідної групи і склав 64.1%(Р<0.01). У курчат 2 і 4-ої груп зазначений показник перевищував аналогів з контрольної групи відповідно на 2.1 та 1.6%, а у бройлерів 5-ої групи був меншим на 0.5%.

З метою дослідження впливу мікронізату сої і ріпаку на масу окремих органів та дегустаційні якості м’яса було проведено контрольний забій (табл. 11).

Таблиця 11 - Відносна маса внутрішніх органів %, М±т

Показник Групи

1 1 2 | 3 .... _1 4 1 5

Передзабійна жива маса, г 1685.2± 39.1 1785.1±43.3 1790.0±53.4 1787.4± 26.7 1730.2± 37.1

Печінка 2.4±0.05 2.3±0.08 2.4±0.02 2.3±0.05 2.5±0.07

Серце 0.48±0.03 0.48±0.02 0.52±0.03 0.48±0.02 0.59'±0.03

Воло 0.47±0.05 0.53±0.03 0.57±0.05 0.52±0.04 0.6'±0.02

Підшлункова залоза 0.18±0.02 0.18±0.02 0.19±0.01 0.19±0.02 0.22±0.01

Щитовидна залоза О.ОбіО.ОІ О.ОбіО.ОІ О.ОбіО.ОІ 0.12'±0.02 Р 00 * о о

У 8-тижневому віці у курчат 5-ої групи спостерігалось незначне підвищення маси печінки. Проте у птиці 5-ої дослідної групи встановлено збільшення маси серця відповідно на 1.2% (Р<0.05).У бройлерів всіх дослідних груп відмічено підвищення маси вола, а у курчат 5-ої групи - маси підшлункової залози. Маса щитовидної залози у курчат 4 і 5-ої дослідних груп порівняно з аналогами 1-ої групи збільшилась, відповідно, вдвічі та втричі (Р<0.001-0.01), що обумовлено дією продуктів гідролізу глюкозинолатів ріпаку.

У бройлерів 2-5 груп відмічено тенденцію до зниження вмісту протеїну та збільшення жиру в м’ясі та печінці, а за дегустаційною оцінкою м’яса не встановлено суттєвої різниці між курчатами окремих груп.

ВИСНОВКИ

1. При екструдуванні і мікронізації зерна сої в значній мірі знешкоджуються антипоживні речовини, що дозволяє використовувати дані продукти в складі комбікормів для курчат-бройлерів.

2. Екструдат сої, одержаний на технологічних лініях, укомплектованих вітчизняними екструдерами УЕС-Ф-800У за знешкодженням антипоживних речовин відповідає прийнятим критеріям оцінки якості і знаходиться на рівні аналогічного продукту, що виготовляється на екструдерах фірм “АРУ” та “Ькіа-Рго”.

3. Екструдат і мікропізат зерна сої характеризується високим вмістом протеїну (37-39%) та критичних амінокислот (лізину - 5.6-6.3%, метіоніну+цистину - 2.3 - 2.8% до протеїну), а також жиру (16.5-18.5%) при інактивації до допустимого рівня інгібітора трипсину і уреази.

4. За вмістом протеїну екструдат і мікронізат зерна ріпаку майже в 1.5 рази поступаються соєвим продуктам, а за вмістом жиру майже в два рази переважають їх.

5. Головним технологічним критерієм теплової обробки є час, поєднаний з фактором температури оптимального нагріву нативного зерна. В процесі теплової обробки соєвих бобів в баротермокамері з температурою 125-135°С із загальним періодом перебування зерна в камері близько 20 хвилин не спостерігається помітних втрат поживних речовин. Обробка зерна сої 14 - променями при температурі 180°С протягом 65 секунд, а ріпаку 45-55 секунд помітно не впливає на втрати поживних речовин. При цьому в зерні сої антипоживні речовини руйнуються до допустимого рівня, а в ріпаку на 20-30% від їх початкового вмісту.

6. Швидкість інактивації антипоживних речовин в зерні сої залежить від вмісту вологи: процес теплової обробки в баротермокамері Т-10 в температурному інтервалі 120-130°С дозволяє знижувати вміст ашшрипсину і уреази до допустимого рівня лише при вологості сировини не нижче 11.8% за 20 хвилин, а при 9.5% вологості за 27 хвилин, а у процесі екструдування для гарантованого знешкодження антипоживних речовин при температурі на виході з філь’єри 135°С вологість сировини не повинна перевищувати 10-11%.

7. Через високий вміст жиру повножирові продукти переробки сої і ріпаку схильні до природного окислення і термін їх зберігання повинен обмежуватись строком не більш одного місяця, після чого надійним гарантом доброякісності продукту може бути лише контроль кислотного і перекисного числа жиру. Разом з тим при зберіганні продуктів переробки зерна сої відновлюється до певної міри вміст антитрипсину і уреази.

8. Використання в раціонах для курчат-бройлерів екструдованого зерна сої при заміні ним 25-75% соєвого шроту, що за масою в складі комбікорму складає 6-17% в стартовий період і 5-14% в фінішний період позитивно впливає на інтенсивність росту, використання поживних речовин раціону, забійні якості та економічну ефективність їх вирощування.

9. Заміна в складі комбікорму соєвого шроту мікронізатом зерна сої на 25-50%, що за масою складає відповідно в стартовий період 6-11% і у фінішний 5-9% і мікронізатом зерна ріпаку на 25%, що за масою складає до 6% негативно не впливає на продуктивні якості курчат-бройлерів.

10. Із збільшенням частки мікронізату ріпаку в комбікормах у птиці збільшується маса печінки, серця, вола, підшлункової і щитовидної залози. Ступінь проявлення цієї дії знаходиться в прямій залежності від кількості глюкозинолатів, що поступають з кормом.

11. З метою поповнення кормових ресурсів сільськогосподарських підприємств високобілковими і енергонасиченими кормами, максимального знешкодження антипоживних речовин рекомендується проводити теплову обробку повножнрового зерна сої в екструдерах lnsta-Pro2000R і УЕС-Ф-800У при вологості сировини не вище 10-11% та температурі у філь’єрі 130-135°С. Процес мікронізації доцільно проводити при температурі 180°С з тривалістю обробки 55-65 секунд (соя) і 45-55 секунд (ріпак).

Для підвищення продуктивності бройлерів та економії соєвого шроту доцільно згодовувати в складі комбікорму екструдат і мікронізат зерна сої та ріпаку, замінюючи ними соєвий шрот відповідно на 25-75%, 25-50 та 25% за масою при введені соєвого шроту в раціони курчат-бройлерів у кількості 22-23% в стартовий та 18% в фінішний періоди.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Ястребов К.Ю. Екструдат сої в годівлі курчат-бройлерів// Тваринництво України.-199б.-№1.-С.23.

2.Ястребов К.Ю. Використання екструдату сої в годівлі курчат-бройлерів//Науковий вісник НАУ.-1997.-№2.-С.84-89.

3.Ястребов К.Ю. Вплив мікронізату сої та ріпаку на забійні показники і смакові якості курчат-бройлерів/УНауковий вісник НАУ.-1998.-№3.-С.91-97.

Ястребов К.Ю. Ефективність використання зерна сої і ріпаку різних технологій приготування в раціонах курчат-бройлерів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів,-Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено вивченню ефективності використання в годівлі курчат-бройлерів екструдованого і мікронізованого зерна сої та мікронізованого зерна ріпаку, а також впливу теплової обробки в баротермокамері, при екструзії та мікронізації на хімічний склад і вміст антипоживних речовин в одержаних продуктах. Використання екструдату сої, мікронізату сої і ріпаку як замінників традиційного соєвого шроту відповідно на 25.„75%, 25...50 та 25% за масою (вміст соєвого шроту в комбікормі 22-23% в стартовий період і 18% - в фінішний) позитивно впливає на продуктивність бройлерів, перетравність поживних речовин, забійні якості та економічну ефективність виробництва м’яса бройлерів.

Ключов! слова: соя, ршак, антипоживш речовини, протеш, жир, теплова обробка, курчата-бройлери.

Ястребов К.Ю. Эффективность использования зерна сои и рапса разных технологий подготовки в рационах цыплят-бройлеров. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02.-кормление животных и технология кормов,- Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению эффективности использования в кормлении цыплят-бройлеров экструдированого и микронизованого зерна сои и микронизованого зерна рапса, а также влияния тепловой обработки в баротермокамере, при экструзии и микронизации на химический состав и содержание антипитательных веществ в полученных продуктах. Использование экструдата сои, микронизата сои и рапса как заменителей традиционного соевого шрота соответственно на 25...75%,

25...50 и 25% по массе (содержание в комбикорме соевого шрота 22-23% в стартовый период и 18% - в финишный) положительно влияет на продуктивность бройлеров, переваримость питательных веществ, убойные качества и экономическую эффективность производства мяса бройлеров. Ключевые слова: соя, рапс, антипитательные вещества, протеин, жир, тепловая обработка, цыплята-бройлеры.

Yastrebov К.Y. Efficiency of soybean and rapeseed using with different technologies of preparation in diets of broiler-chickens. - Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.02,- feeding of animals and feed technology.- National agrarian university, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to questions of termoprocessing (with the help of tube, extrusion and micronisation) soybean and rapeseed, and also influence of thermal processing on chemical structure and contents of antinutritious substances in the received products. Use of extruded soybean, micronised soybean and rapeseed as substitutes traditional soybean meal accordingly on

25...75 %, 25... 50 and 25 % on weight (contents in formula feed soybean meal 22-23 % in the starting period and 18 % - in finishing) positively influences efficiency of broiler-chickens, digestibility of nutritious substances, slaughter quality and economic efficiency of manufacture of broiler meat.

Keywords: soybean, rapeseed, antinutritious substances, protein, fat, thermal processing, broiler-chickens.

Підписано до друку 11.08.98 р. Формат 60x90/16. Ум, друк, арк.1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Наклад 100. Зам. 229.

вул. Чєрвоноармійська, 57/3, к.101. Відділ оперативної поліграфії Центру Міжнародної освіти 227-12-75, 227-37-86