Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Эффективность использования минерально-сапонитовых кормовых добавок при выращивании и откорме молодняка крупного рогатого скота
ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Эффективность использования минерально-сапонитовых кормовых добавок при выращивании и откорме молодняка крупного рогатого скота"

Тнститут корм1в Укра'шськоУ академи аграрних наук Вшшщышй державний сшьськогосподарський шститут

Р/ГБ ОД 2 7 ОПТ 1393

/

\ Коваль Тетяна В'ячеславшна

УДК 636.2.636.084

Ефек. *шсть використання мшерально-сапонхтових кормових добавок при вирощувашн та в1дщд1вл1 молодняку великоУ рогато! худоби

Спещальшсть 06.02.02 - гсдавля тварин та технолопя кор\пв

Автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата сыьсъкогосподарськга наук

Вшниця- 1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана иа кафедр! год]'вл1 тварин та технологи корлпв Подшьсько! державно!' аграрно-тех]пчно1 академп

Науковий кершиик:

доктор сшьськогосподарських наук, професор Цв1гун Анатолш Тимофшович

Офщшш ононенти:

доктор сшьськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор Славов Володимир Петрович, Державна агроеколопчна акаделйя, м .Житомир.

Кандидат сшьськогосподарських наук Х1м1Ч Володимир Васильович, шсттуг кор.чпв УААН, завщувач лабораторп комбгкор.\пв 1 премшлв.

Проиина установа:

Нацюнальний аграрний ушверситет, кафедра год1вл1 сшьськогосподарських тварин, м.КиУв.

Захист дисергацп шдбудеться « // »_Х/_1998 року о /¿7 годит

на засщанш спшыкл шещшпзовано'] Вчено'/ ради Д 05.367.01 Гнституту кормш УААН 1 Вшницького державного сшьськогосподарського институту за адресого: 287100, м.Вшниця, проспект Юност1, 16

3 дисертащею можна ознайомитись в б!блютещ Гнституту кормив

УААН

Автореферат розюланий « £ » року.

Вчений секретар спшьно'У спещагйзованоТ кченоТ ради, кандидат с ] л ь с ь ко го с 11 о д ар с ь ки х наук

Т.Я.Бехацька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальжсть теми. Невисока продуктивнгсть тваринництва зумов-лена в першу чергу недостатньою ¡, особливо, неповноцшною годовлею. Вщсутнють I дорожнеча мжеральних добавок не дають можливост! органь зувати збалансоване ммеральне живлення тварин.

Сапон1т, запаси якого в Варваршському родовищ! оцЫюються в 50 млн т., е цшним джерелом макроелемент!в: калкю та магшю; мкроелемен-т!в: зал!за, мод, марганцю та кобальту; ультрам!кроедемент!в: мол!бдену, нжелю, хрому, ср1бла та ¡нших. Вм е хорошим сорбентом токсичних, отруй-них I радюактивних речовин.

Широке використання сапонлу в тваринництв'| стримуе недостатня розробка науково-практичних аспеет'в його використання, зокрема, вивчення доступност1 м!неральних сполук для тварин, синерпчних та анта-гонютичних зв'язш разом з ¡ншими ммеральними речовинами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згщно программ Мастерства агропромислового комплексу Укра'гни N0193 И 021748 "Вдосконалити систему год!вл1 худоби при ви-робництв/ яловичини на Подшл/ з метою забезпечення середньодобових прироста молодняку на вщгод!ВЛ1 до 1200 г \ одержання живо! маси в 18 м1сяц1в не менше 450кг."

Мета \ завдання дослщжень. Мета дослщжень - вивчити особли-вост1 обмшу поживних речовин та енерги в орган13М1 молодняку велико? рогато! худоби при згодовуванш ммерально-сапонггових балансуючих добавок при трав'янистому \ силосному типах год1влг Для досягнення поставлено! мети ставились слщуюч! конкретн! завдання;

1. Встановити оптимальну кшькють введения сапоыту в рашони молодняку при трав'янистому \ силосному типах годш.

2. Розробити рецепти балансуючих кормових добавок на основ! сапошту для використання при трав'янистому 1 силосному типах год1Вл!.

3. Вивчити вплив сапонггу та кормових добавок на: бшм!чш проце-си в рубц( та перетрави/сть поживних речовин; бюх/м/чн/ показники кров!, що характеризують вуглеводно-жировий, бшковий та мжеральний обм1н; баланс мшеральних речовин та азоту; баланс енерп! та особливост1 газо-енергетичного обм!ну у молодняку; продуктивнють молодняку р!зного вгсу.

4. Провести виробничу апробацго, зоотехн'мну та економ'мну оцмку р'1зних балансуючих м'шерально-сапожтових кормових добавок.

Наукова новизна полягае в тому, що вперше в умовах П'шденно-Захщного Люостепу УкраУни вивчено вплив мшерально-сапонггових балан-суючих кормових добавок на особливосп обм!ну та використання поживних речовин та енергП молодняком велико! рогато} худоби при детально оцши! гематолопчних показниш на фон! трав'янистих та силосних рац1он1в.

Практичне значения заключаеться в розробщ рецепта БДС (балансуючо! добавки до сапонпу) та МСП-2 (мжерально-сапоштового премксу) для вирощування та вщгодшл! молодняку велико? рогато! худоби при використанш силосних та трав'янистих рацюнге, як! забезпечують пщ-вищення продуктивное^ та економю корм'ш.

Особистий внесок здобувача полягае в проведенж науково-господарських. фЫолопчних та виробничих досл1джень. бюметричному опрацюванн!, анализ! та ¡нтерпретацм результате дослав.

Апробац1я результате дисертацн. Основа положения дисерта-цмно! роботи доповщались на:

• науково-техн1чнж рад! МУстерства сшьського господарства 1 продовольства в 1993-1996 роках;

• щор'1чних звггних науково-практичних конференциях професорсько-викладацького складу Подшьсько! державно! аграрно-технМно! академм в 1995-1998 роках;

• зас|'данн! кафедри год!вл1 тварин та технологи кормю в 1993-1998

роках;

• науково-практичнм конференцП: «Сапонгг Хмельниччини. Видобу-ток, дослщження та застосування» (м.Хмельницький, 1994 р.)

• мокнароджй конференцн "Укра!на в св'аових земельних, продо-вольчих \ кормових ресурсах I економмних вщносинах" (м.Вжниця,1995р.)

• м1жнародн1Й конференцн «Сучасм ¡нформащш та енергозбер1га-юч! технологи життезабезпечення людини» (м.Кам'янець-Подтьський, 1998р.).

• науково-практичн|'й конференщ! «Актуальн! питания вщродження скотарства в Укра!нЬ> (м.Б!ла Церква, 1998 р.)

Публжацм. Основш положения дисертац!! опублжован!: у восьми статтях в М1жвщомчому збгрнику наукових праць, стагп в ¡нформацшно-рекламному щоьн'сячнику, одному ¡нформацжному листку I рекомендацш.

Структура та об'ем роботи. Дисертацша робота складаеться ¡з вступу, огляду лггератури, матер!алу \ методики дослщжень, результата дослщжень, та ¡х обговорення, висновш, пропозицШ, списку лтератури та додатш, Загальний об'ем дисертацп з додатками 222 е., основна частина

викладена на 120 стариках машинописного тексту, мютить 47 таблиць, 9 рисунй'в. Список використано'1 лггератури включае 344 найменування, дода-тки приведен! на 79 сторшках.

МАТЕР!АЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ.

Матерюлом для дисертацмно! роботи послужили результата двох науково-господарських, чотирьох ф|'зшогмних та двох виробничих досл)"-дш, проведених за методом груп-аналопв на бичках чорно-рябоУ породи в ЗАТ "Украша" Кам'янець-Под'шьського району Хмельницько! област'|. Для науково-господарських дослав аналопчж групп формували за статтю, в\-ком, живою масою, вгодовашстю та енерпею росту в шдготовчий пергод. Ф^зюлопчн! дослщження проводили на трьох модельних тваринах за методиками ВНД1ФБ|ЖТ (1986), дотримуючись схеми науково-господарських дослщш.

Перший науково-господарський дослщ провели на протяз( 120 дн1в з 1 серпня по 30 листопада на бичках у вад 3-4 мои] живою масою 95-100 кг, другим - на протяз! 243 днш з 25 травня 1996 року по 22 лютого 1997 року на бичках у вщ( 10-12 мюяцш, живою масою 190-225 кг за схемами, наведеними в таблиц! 1.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослав_

Трупа п Перюди дослщу

гвдготовчш основний заключний

Перший допл ¡д

I контрольна 15 ОР ОР ОР

I! дослщна 15 ОР ОР + 25 г сапонпу на 100 кг М ОР

Ш дослщна 15 ОР ОР + 50 г сапонпу на 100 кг М ОР

IV досл'щна 15 ОР ОР + 75 г сапонпу на 100 кг М ОР

Лп\/ГМ|Л ллгпрл

I контрольна 15 ОР ОР ОР

II дослщна 15 ОР ОР + 50 г сапонпу на 100 кг М ОР

III дослщна 15 ОР ОР + 50 г БДС на 100 кг М ОР

IV дослдна 15 ОР ОР + 50 г сапонпу + 50 г БДС на 100 кг М ОР

V дослана 15 ОР ОР+ 100 г МСП-2 на 100 кгМ ОР

Виробнича апробация

I контрольна 67/159 ОР 1 ОР ОР

II дослана 84/187 ОР ОР + 50 г сапонпу + 50 г БДС на 100 кг М ОР

II досадна 75/164 ОР !ОР+100 г МСП-2 на 100 кг М ОР

В ус)х дослщах вивчались два типи год!вл! - трав'янистий та силос--1ИЙ. Для балансування рацюнш за макро-|' мжроелементами вводили сапо-^т та комплекса добавки МСП-2 I БДС в шькостях, вказаних в табл. 1.

Х|м)чний склад KOpMiß i калу вивчали за методиками, викладеними в ¡нструкцн для лабораторм arpoxiMiHHoi служби (1982). BioxiMisHi досл!-дження вмютимого рубця i кров! проводили за методиками, описаними П.Т. Лебедевым та А.Т. Усовичем (1969). Вмютиме рубця та кров брали за годину до ранKOBöi год'т та через 2,5-3 години поя не!.

Газоенергетичний обмш вивчали в решрацмних дослщах маско-вим методом (е.А.Надальяк, 1986; В.Шмаковський, 1985; А.Т.Цв(гун, 1993) п'ятихвилинними сеансами, два сум1жних дш пщряд, три рази за добу: до ранково! год|'вл1 та через 3 години теля ранково/ та вечгрньо! гсурл!. Ана-л'1зували х'1м'1чний склад повггря газоанал!затором ГХП-100.

Бюметричну обробку результат1в досл!джень провели за б.К.Меркуревою (1983) на ПЕОМ АТ-486. Р!зницю з контролем вважали flocTOBipHOK) при Р>0,95, в робол позначено з(рочкою (*).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Особливоси год1вл! пщдослщних тварин

В перюд дослав тварини одержували рац1они, типов1 для П!вден-но-Захщного Люостепу УкраТни. Bei дослщи проводилися на фон! двох ти-niB roflißjii - травянистого в лггньо-осшнм перюд та силосного в осшньо-зимовий перюд.

При трав'янистому тип! год!вл! основний рацион в першому доелдо складався ¡з 7,6-10,8 кг трави конюшини, 5 кг трави кукурудзи, 1,1-1,5 кг соломи озимо! пшениц! i 1,0-1,7 кг комбкорму. В другому дослщ! тварини одержували щодоби по 2-3 кг соломи пшенично!, 20-30 кг зелених kopmib та 1,2-1,5 кг дерл злаково!, При силосному тиш годвл! телята в першому дослщ! одержували 2,1-2,4 кг соломи пшенично!, 8,2-9,3 кг силосу кукуру-дзяного, 3,0-3,9 кг анажу з конюшини i тимофЛвки, 1,7-1,8 кг комбжорму. У другому дослщ! рацюни складалися з 3-4 кг соломи пшенично?, 30 кг силосу кукурудзяного, 20-25 кг жому кислого, 1,0-1,5 кг меляси, 2-3 кг силосовано! зерно-стержнево! cyMiiui кукурудзи та 2,0-2,5 кг дерт] злаково!.

В структур! трав'янистих рацюнге груб! корми складали 6,3-7,3% , зелен! - 53,2-53,7% i концентрован! - 39,5-40,0%. При силосному тип! год!-вл1 roy6i корми складали 9,0-9,4%, соковиб - 56,4-58,5% i концентрован! -32,1-34,6%.

При виробнич!й апробаци рацюни бичю'в складались ¡з 12,5-20,7% грубих, 54,5-58,3% соковитих та 24,8-29,2% концентрованих корм!в,

В дослщах вивчали ефективнють використання сапотту Варвар1в-ського родовища (Славутський район Хмельницьш обласл), поклади яко-

го оц!нюеться, за даними геолопв, бьпьше 50 млн. т.

Результата вивчення ф1зико-Ш!чн'их властивостей минералу св!д-чать, що сапонп мае висою 1оннообм1нн! 1 адсорбцшн! властивосл. За су-марною емн/стю обммних юню I шчним складом сапон/т е природним джерелом ряду макро- м1'кроелеменлв.

Оц1нка сапонпу, як ммерально)' пщкормки, показала, що вш е дуже багатим джерелом зал1'за, марганцю, в ньому пор1вияно багато магжю, ка-л!ю, мщ, цинку 1 кобальту. Введения 100 г сапонпу в рацюн тварин збага-чуе його 5.5 г магнго, 9.9 г калю, 8.9 г зал ¡за, б мг м(д/, 4.7 мг цинку, 1.2 мг кобальту! 500 мг марганцю, що дозволяе значно пщвищити повноцм-нють год!вл1 за цими елементами.

Кр!м сапонпу, в дослдо використовувались премией МСП-2 \ БДС, рецепти яких розроблен! епшробгсниками кафедри год1вл1 тварин та технолог» кормш Подшьсько)' державно)' аграрно-техн'то! академн (таблиця 2) / виготовлен! на Хмельницькому м1жгосподарському комбкормовому завод!.

Таблиця 2

Рецепти п ремшв, %

Компонент МСП-2 БДС

Дамонм фосфат 17.3 34.6

Бжарбонат натр!ю 6.1 12.2

Кухонна шь 8,3 16.6

Цинк фчанокислий 0.25 0.50

Мщь с!рчаношсла 0,05 0.10

С1рка элементарна 3,00 6.00

Сапонп" 50.0 -

Вис'шки пшеничн'1 15.0 30.0

Х)шний склад ) поживнють кормових добавок приведен! в таблищ 3. Вщ прем!ксу МСП-1, який вивчався кандидатом сшьськогосподарських наук М.Г.Повозн'1ковим, в!н вщрЬняеться меншим вмютом бкарбонату нат-рю та сфчанокисло! М1'д|', вщеутнютю Ырчанокислого магнио, С1'рчанокислого марганцю та хлористого кобальту, але бшьшим вмютом кухонно! сол1 \ Д1а-мошфосфату. Оскшьки щ добавки дешевил', №Ж л, що виключен), лремже МСП-2 дешевший на 12,3% порвняно з префиксом МСП-1.

Таблица 3

Х1м1чнмй склад I поживнють кормових добавок_

Показник Од. вим. Сапошт МСП-2 БДС

Суха речовина кг 0.8 0.85 0.87

Обм'шна енерпя МДж - 1.33 2.00

Кормов! одиад - 0.1 0.2

Сирий протеш г - 239 СО, ¡5

Перетравний проте?н г - 187 374

Сира клпковина г - 13 26

Крохмаль г - 27 54

Цукор г - 7 14

Сирий жир г - 6 12

Кальц!й г 15.7 8.1 0.6

Фосфор г 0.6 38.1 75.6

Магшй г 55.2 28.2 1.2

Кал1й г 99.0 51.1 3.2

С1рка г 0.04 30.3 60.6

Залво мг 89400 44725 50

М'щь мг 60 150.2 240.4

Цинк мг 47 597 1148

Кобальт мг 12 6 1.1

Марганець мг 5000 2500 0.04

Иод мг - 0.26 0.52

Кухонна ешь г - 83 166

Оцшюючи наявнють та концентращю поживних речовин, можна зробити висновок, що основн! рацюни в основному задовольняли потреби тварин. При споживанш сухо! речовини дещо бшьше норми, в нм була до-статня шьюсть сиро! штковини, кальц!ю, фосфору, магнгю, калпо, с'грки, зал1за, мщ та марганцю. Але якщо взяти максимальну величину потреби, то шьюсть деф'щитних елемент'ш живлення зросте.

Згодовування 50г сапонпу на 100 кг живо! маси забезпечувало як \ в першому досл)д1 пщвищення концентрацй сиро!' золи на 18,4%, маг-ню - на 17,0%, калвд - на 7,3% ,зал!за - в 4.2 рази, мдо - на 11,3%, кобальту на - 35,6%, марганцю в - 2,3 рази. При згодовувани 50 г БДС на 100 кг живо! маси збшьшувалась в рацюн! концентращя фосфору на 38,5%, арки на 23,5%, мщ1 на 43,7 та цинку - на 40,9% (табл. 4).

При спшьному згодовуванн! сапоьчту та БДС, а також МСП-2 вщпо-вщно зростала концентращя поживних речовин, перерахованих вище. Ана-лопчна картина ¡з забезпеченням поживними речовинами спостергалась \ при травянистому тиш год(влк

Таблиця 4

Концентрация енерп? та поживних речовин в сухм речовиж при силосному

_ТИП! ГОД1Вл!_

Показники Групи Ор1ентовна норма

I и !!1 IV V

Спожито СР на 100 кгМ 2,55 2,51 2,41 2,37 2,43

Обмана енерпя, МДж 9,83 9.63 9.70 9.60 9.53 9-10

Сирий протеш, г 90.65 88.75 98.15 97.05 96.10 120-145

Сира штковина, г 260.05 257.35 255.99 250.62 253.87 170-210

Сирий жир, г 32.16 31.60 31.83 31.38 31.34

Сира зола, г 66.72 82.12 69.75 74.62 73.65 60-70

Кальцм, г 4.62 4.83 А СД 4.78 4.76 5,9-6,3

Фосфор, г 1.71 1.69 3.11 3.08 3.04 2,6-3,8

Магн1й, г 2.40 3.37 2.39 3.39 3.34 1,6-3,1

Кал!й, г 11.46 13.11 11.29 13.00 12.96 7,1-10,7

Сорка, г 2.19 2.16 3.30 3.25 3.23 3.1-4.3

Зал]зо, мг 199.27 1842.94 196.86 1859.60 1819.92 50-70

Мщь, мг 6.42 7.42 10.85 11.81 11.69 7-10

Цинк,, мг 25.85 26.32 47.01 47.26 46.77 40-50

Кобальт, мг 0.36 0.58 0.36 0.58 0.57 0,5-0,6

Марганець, мг 41.28 132.69 40.51 133.16 130.89 30-50

Йод, мг 0.23 0.23 0.24 0.23 0.23 0,2-0,4

Рубцевий метабол1зм та перетравнгсть поживних речовин.

Включения сапонпу та мшерально-сапонтових добавок сприяе тд-вищенню рН вмютимого рубця, зменшенню концентрацй ам1аку, збжьшенню вмюту оцтовоТ 1 проп1оново! кислот та зменшенню масляно!.

Особливост! х1'м|'чного складу рацшв та процессе, що проп'кали у рубцЬ зумозили \ змши в перетравносБ поживних речовин (табл.5).

При використанж зелених кормив тварики дослщних груп, особливо 1!!Л/, значно краще перетравлювали суху речовину (на 3,23-4,46%; Р>0,95). Краща перетравнють сухо! речовини була насамперед за рахунок достов!-рно кращо! перетравносл протеТну тваринами ус!х дослщних груп. Спосте-р|гаеться також тенденщя до зростання перетравност!' сирого жиру. Перетравнють сиро! штковини була вищою у тварин четверто! та п ято! груп, а БЕР - у тварин Ш-1\/ груп (табл. 6).

При силосному тип! год!вл! за перетравнютю поживних речовин тварини першо! та друго! групп практично не в!др!знялись, хоча дослщш дещо краще перетравлювали сирий протеУн та жир, але прше БЕР.

Таблиц 5

Бшммы показники рубцево! рщини у другому дослдо _ при трав'янистому тип! год1вл1_

Гру пи рн Загальний азот, мг% Ашачний азот, мг% ЛЖК, ммоль/ЮОмт Сшввщношення кислот, %

Оцтова Пропюнова Масляна

1 6.78+0.03 7.04+0.04 111.33+4.38 128.67+2.68 37.67+191 54.67+1.19 7.52+0.11 8.11+0.15 67.17+0.88 66.47+1.24 22.20+1.03 19.10+0,78 10.83+0.57 14.43+1.93

1! 6.87±0.04 7.07+0.07 110.00±0.82 125.33±0.72 42.33i4.28 43.67+2.13* 7.68^0.05 8.22+0.12 71.57+1.51* 68.90+1.35 19.67±0.41* 23.63+2.18 8.77+1.15 7.47+1.51*

III 6.95+0.04* 117.67±6.01 43.00+2.62 7.43+0.09 68.97+0.71 21.20+0.85 3=83*135 7.53+2.31*

7.08+0.08 160.67+1.96* 48.67+2.84 8.34+0.17 69.20±0.70* 23.27+1.66*

IV 6.99+0.06' 7.06+0.09 112.00+4.92 131.67+2.76 шз±ш 47.67+1.09 ъшт 8.17+0.08 68.37±1,23 76.40±0.66* 21.33+1.06 24.00±1.72* 10.30±1.98 6.27+1.85*

V 7.00±0.09* 7.1310.05 115.00+5.76 122.03+7.78 41.00±1.25 45.33x0.38 181*0,09! 8.11x0.15 7055±1.21* 74.73iG.95' 20.53+0.41 19.73+0.23 8.83±1.26 5.53±ыг

Прмштка: Тут! дал! в чисельшку приведен! показники до годш, в знаменнику - поя годин.

Бички 111-У труп краще перетравлювали суху речовину на 3,303,64% (Р>0,95), сирий жир на 3,0-3,8% (Р>0,95) та БЕР на 4,0-4,4% (Р>0,95). Г1еретравн]сть протешу була достов1рно вищою тшьки у тварин п'ято? групп, а клтеовини - четверто! групп, хоча \ в рент груп спостерта-лась тенденщя до зростання.

Таблиця 6

Коеф1ц1енти перетравносп' поживних речовин в II дослда

Групи| Суха речоаина | Сирий протеш | Сирий жир ] Сира клаковина | . БЕР

Трав'янистий тип год]вл)

I 69.27+0.55 65.30x0.39 72.30±0.57 62,50+0.78 75.30+0.62

II 70.33+0.36 66.70+0.54* 72.10+0.62 62.30±0.98 76.10+1.07

III 72.50+0.90* 69.10+0.25* 73,50+0.57 64.80+1.11 79.50±1.22*

IV 73.40±1.3Г 69.30+1.39* 74.30x1.02 66.30±1.34* 80.30+1.56*

V 73.73+0.60* 69.80±0.37' 74.50±1.16 66.50±0.87* 80.70±0.66*

Силосний тип год1ал!

1 66.73+0.55 63.20+0.39 60.50+1.35 61.30+0.78 71,40+0,92

11 66.90+0.21 64.50+0.73 63.80±1.33 62,70+1,53 70,50+1,07

111 70.03±1.26* 64.90+1,04 64.10+0.67* 63,40+1,23 76,20+1,55*

IV 70.37+0.85* 63.90+1.63 64.30+0.39* 66,50+1,24* 75,80*1,30'

V 70.23±0.10* 64.60±0.46* 63.50±2.07 64,30+1,39 75,40+0,92*

Динамка бюммичних показниюв кров!

3 великою долею в|'рогщност1 можна говорити про ¡нтенсифкацю жирового обм1ну при використанн) БДС при обох типах год1вл1, про що свщчить бшьш високий л!П1дний ¡ндекс, який практично не змшюеться при включены сапонату. При згодовуванм ж самого сапошту лтщний ¡ндекс до-стов1рно пщвищуеться при обох типах год1вл! (табл.7).

Таблиця 7

БюхЫчм показники кров1 при травянистому тиш год!вл1 _ .Метаболгги вуглеводно-жирового обм1ну__

Гру пи Цукор, мг% Л|П1ДИ, мг% I Фосфогй-г!аи,мг% лжк, ммоль% Оцтова, % Пропюнова, % Масляна, % Лтщний ¡н-декс

1 67.93±1.43 410.47±14.2ч 228.50+2.81 0.66±0.04 1.10+0.02 59.93±1.3в пл АА . А л >| ¿о.^игО.эч 20.33+0.93 1 А . А С~1 1 0.0/ —0.и 1 5.57+1.65 0.56+0.01 0.52+0.01

73.90+2.51 453.57*9.90 237.57*8.74 74.10+1.55

II 74.13+0.97' 421.90+20.79 256.13+6.58 0.76+0.05 1.03+0.01 59.00+1.55 24.37+0.31 16.63±1.59 0.61 ±0.02*

77.87±0.75 449.80+13.3^ 257.57+7.45 76.70*1.42 19.90+0.73 3.40+1.23 0.57+0.01

III 74.20+2.20' 405.30i14.32j 258.23+6.32 0.68+0.03 60.33*0.43 24.83±1.47 15.83*1.79 2.63±1.09 0.64+0.02* 0.61+0.01*

75.20±0.50 440.13*17.Щ70,03+3.43* 1.15*0.04* 80.90+0.30* i6.47i0.28

IV 72.33+1,50* 418,87+9.15 246.87i13.0S 0.65+0,03 1.09+0.02 64.57+1.74 24.27+1.39 11.17+0.35* 0.59±0.01*

77.43+1.50 1445.87± 15-07|269.53±5.97* 78.73+0.75* 18.27+0.21* 3.00+0.60 0.6 0*0.01*

V 74.83+0.82* 412.03+13.49241.50*13.01 0.68*0.00 1.09+0,01 59.40+0.50 27.4+0.52 13.20±1.00 0.59+0.01*

76.53+1.55 441.67+16.84| 257.73+9.04 78.33+0.86* 17.60+0.36* 4.07±0.51 0.58+0.01 *

Азотисл показники кров!

Групп Загальний азот, г% Сечовина, мг% Загальний бшок, г% Альбумин, % Глобул ¡ни, % Бшковий ¡ндекс

I 2,02+0,06 2.10*0.03 39,73+2,12 44.60+1.79 7,77*0,20 8,27+0,15 32,57+0,86 33,07+1,02 67,43+0,86 66,90+1,00 0,48+0,01 0,49*0,02

II 2,03+0,05 2,29±0,05* 38,93+2,01 43,33*1,60 7,77*0,12 8,17*0,12 31,70+0,68 31,03*0,66" 68,30*0,68 68,97*0,66 0,47*0,01 0,45*0,03

III 195*0,04 2,31+0,03* 40,60*3,66 43,97+1,62" У 0*0,09 8,17*0,10 32,13*1,02 32,50*1,19" 67,87*1,02 67,50*1,19 0,47*0,01 0,48*0,01

IV 1,98+0,06 2,74+0,06* 36,83*150 8,17*0,12 32,07+0,98 67,93*0,98 62,43*0,79* 0,47*0,01

42,13+1,06 8,13+0,07 37,57+0,79* 0,60+0,01*

V 1,99+0,04 2,86+0,05* 39,63*0,71 43,75+2,16 8,13+0,07 8.23+0,14 31,20+0,94 35,40*1.67 68,80*0,94 65,60*0,88 0,45+0,01* 0,54+0,02

Вм1ст окремих мшеральних элемент

Групп В сироватц1 кров'|, мг % В цшьжй кров!, мг %

Са Р Мд Лужний резерв Си 2п Мп Со

I 9.77*0.03 9,97+0,14 4.70+0.09 4,83+0,14 2.80*0.12 2,67+0.12 539.33*3.54 543.67+3.54 79,33*0.38 81.03*0.69 256,20*7,40 276,33*4,81 17,13*1,74 20,33*0.44 113*0Л 4,13*0,14

II 9.90*0.09 10,20*0,20 4,Ь/±0.и/ 4,93*0,12 г/и+и.иь 2,57*0,10 539.33+3.54 543,67+3,54 86,40+1,32* 86,40*2,10* 295,30*4,25* 16,07+1.64 21,47*0,94 4,Зу*0Л5 4,80*0,14*

III 9.83*0,20 10,03*0,15 4.87+0.12 5,03*0,12 2.93*0.07 2,80*0,05 548.00*0.00 539,33*3,54 86,37*1,19* 89,90+0,84* 286^0*18^45 316,60*14,20* 20,83*0,47* 23,03*0,75' 4^0*0,12 4,90*0,09*

IV 10.00*0.12 4,53*0.12 5,17+0,14 2.50*0.12 539.33*3,54 Щ3±2,06* 302,87+5,54* 18,37*0,52 4,40+0,17

10,33*0,26 2,57*0,10 548,00*0,00 89,80*0,63* 329,67+10,09* 21,63*0,81 4,80*0,05*

V 10.00*0.12 4.77*0.07 2.67*0.15 543,67+3,54 543,67+3,54 91,07*1,68* 304,00*10,47* 18,70*0,54 137*0^0 5,00*0,12*

10,30+0,19 5,37*0,03* 2,63*0,10 89,33*1,54* 319,67*9,55* 22,33*0,86*

Концентрация сечовини в кров1 при включены БДС мае тенденцго до зростання, але спшьне згодовування БДС з сапонтом, за рахунок впли-ву останнього зумовлюе зниження П навпъ пор!вняно з контролем, особливо при трав'янистому тиш год1вл1. В той же час спостергаеться зниження бшкового ¡ндексу, тобто збтьшуеться шькють глобул'1н'1в.

Сл'щ пщкреслити, що при згодовуванж БДС в кров1 бичш збшьшу-еться вмют мщ1, цинку, марганцю та кобальту, магн!ю та фосфору, при добавив сапонгсу зростае також вмют кальщю та лужний резерв кров1, особливо при силосному тип! год1вл!, що зумовлено безпосередн|'м впливом до-шджуваних добавок

На фож трав'янистих рацюжв згодовування сапон1ту призводить до збшьшення концентрами магню, мщ'| та кобальту в кров|' дослщних тварин I незначного збшьшення марганцю I цинку. При силосному тиш год1вл1 в кро-тварин дослщних груп був вищим вмют кобальту, магню, мдо, цинку, марганцю та кобальту. Кр!м того, п'юля годвль як правило, в кровт збшьшува-вся вмют мщ|, цинку та кобальту. Це можна пояснити тшьки кращим всмо-ктуванням IX з шпунково-кишкового тракту, в тому числ! ¡з сапонт/. Баланс азоту та мюеральних речовин Баланс окремих елементш живлення дае змогу оцжити ефектив-нють використання та ступ!нь задоволення потреби тварини в тш чи ¡нилй речовинг В ус1х дослщах баланс азоту, золи, кальщю та фосфору був пози-тивним. Сл(Д вщмтата, що абсолютне засвоення азоту та золи було кращим при силосному тип1 поршняно з трав'янистим, що пояснюеться бшьшою живою масою I вищими приростами тварин. В розрахунку на 100 кг живо! маси по ретенци азоту, золи, кальцю та фосфору достшрно! ршиц1 м'гж двома типами год1вл1 не вщкичено (табл.8).

Таблиця 8

Засвоення азоту та мтеральних речовин (грам/проценш в»д спожитого)

Показники Групи

1 | 1! | III | IV | V

Трав'янистий тип годал!

Азот 1440+0,33 11,17+0,21 Ж1МЖ п 11,93±0,14* 20.10*0.33* 11,07±0,18 23,50±0,34* 13,23±0,19* 24,70+0,22* 14,00±0,12*

Зола 80,80±6.08 17,00±1,27 ттш 19,47±0,2Э 12L03±0,95* 21,37+0,17* 133,87+3,94* 20,50+0,61* 135,93+7,70* 21,30+1,22*

Кальки 14.50+1.04 25,37+1,81 13.87+0,27 26,17+2,22 16.83+0,86 28,00+1,44 17.73i1.28* 29,30+2,12 17,67+0,19* 29,40+0,31*

Фосфор 7.93±0,34 34,97+1,50 9,03±0,29* 39,43+1,24* 9J0=0,17* 27,70+0,51* 9,87±0,28* 30,43+0,88* 9.60*0,33! 34,97+3,68

Силосний тип rofliani

Азот 19,30+0,36 12,67+0,24 20,50+0,26* 13,30+0,27 2UQ±Q,2r 12,80=0,12 24.80+0.12* 14,90+0,08* 25^30*0,36* 14,93+0,21*

Зола M63±3J0 14,87+0,53 13,30*0,38* Тб'зздэо* 18,53i0,64* 1Ш>7±МЙ: 19,50+0,93*

Кальщй 13,37±0,85 24,47+1,74 31^60+0^65* 17,03±1,37* 35,23+2,83* 22.73+1.51* 40,47+0,47* 2Щ±2Ж 42,00±1,49*

Фосфор 6,77+0,29 37,60± 1,60 7.7010,51 42,07+2,77 9,27+0,38* 28.10+1,15* 9,00±0,12* 27,20±0,37* 9,73+0,58* 29,10+1,75*

Тварини дослщних груп краще засвоювали азот, золу, калыр та фосфор пор|'вняно з контрольними при обох типах годшл1

Газоенергетичний обмш, розподгл та використання енергн

Енерпя засвоених поживних речовин в орган|'зм1', в шцевому результату перетворюеться в енерпю продукцп \ тепла. Теплопроду кщя - це енерпя вс(х окислених в орган1зм1 речовин, яку розраховують за ршицею м1ж шьюстю спожитого кисню 1 вид'теного вуглекислого газу. Знаючи втрати енерги з теплом ) енерпю, яка мютиться у продукт'?, можна досить точно визначити ктькють обм1нноТ енерги. Тому вивчення газоенергетично-го обмЫу дае можливгсть об'ективно оц!нити використання енерги поживних речовин тд дею дослщжуваних фактор(в.

Анал1зуючи показники газоенергетичного обм1.ну у бичюв при вико-ристанж силосних рацюн!в у другому доел® (табл.9), слщ пщкреслити, що у тварин друго! та третьо! груп була достов1рно нижчою вентиляц'ш легенга на 9,7% та на 16,0% (Р>0,95) як абсолютно, так \ в розрахунку на 1 кг живо! та обмшно! маси.

Таблиця 9

Показники газоенергетичного обмшу у бичюв при силосному тип! год1вл1

Показники Групп

1 II III IV V

Вентиляцм легень, л/хв 71.54+1.86 64.46+2.11" 74.02±2.22 80.68+2.37' 73.92+2.53

Ктькють спожитого Оч, л/хв 2.22±0.05 2.32+0.06 2.33+0.08 2.36±0.08 2.36±0.01

К!лькють видшеногс С0?, л/хв 2.10±0.0/ 2.03+0.08 1.95+0.11 2.22+0.08 2.19+0.08

Дихалыш коефвд- ент 0.94-0.02 0.87+0.02* 0.39+0.03 0.9 5±0.02 0.92±0.02

Глибина дихання 3.86±0.12 3.87+0.13 3.99+0.12 4.92+0.18* 4.47+0.16*

Частота дихання 18.69+0.47 16.81+0,42* 18.40+0.58 16.75±0.70 16.81+0.66*

Теплопродукцтя, кДж/'хв 46.14+0.55 47.38+0.09* 47.60+1.43 49.11+0.82' 49.01±0.95*

Але споживання кисню тваринами ус!Х груп вщр1знялось мало, особливо в розрахунку на 1' кг живо! маси, що евщчить про краще використання кисню тваринами друго! та третьо! груп.

Однакове споживання кисню зумовило той факт, що мЬкгрупова р|-зииця по теплопродукцн була неютотною.

При силосному тип! годвл! у тварии друго! групп також була мен-шою вентиляфя легежв на 9,9% (р>0,95), в той же час як у четверто! - ви-щою на 12,8% (р>0,95), але в розрахунку на 1 кг живо! маси ця ршиця не-значна. В розрахунку на 1 кг живо! та обммно! маси тварини споживали практично однакову шьюсть кисню, а тому теплопродукция у тварин за ци-

ми локазниками була практично однаковою. В абсолютному вираженн'1 теплопродукция у тварин дослщних груп була вищою н1ж у контрольних на 2,76,4% (Р>0,95),

Характеризуючи баланс та розподш енерпУ у другому дослр при травянистому тип! год(вл! (табл.10), бачимо, що тварини 1И-\/ груп бшьше споживали валово! та перетравно! енерп? \ мали вищий коефадент пере-травносл енергП, завдяки чому в обм!нний фонд оргажзму поступала бшь-ша шькють енерп!. Тому у друпй груп! обмж.но! енерги було бшьше на 5,7%, третм - на 6,2%, четверти - на 11,1% 1 п'ялй - на 10,1% пор!вняно з першою групою,

Таблиця 10

Баланс I розподш енерп! у тварин в другому дослщ) при _трав'янистому тип! год!вл1_

Показники Групп

1 I! 1!! IV V

Валова енерпя району (ВЕ),МДж 166.16 167.72 172.95 169.86 170.14

Валова енерпя калу, МДж 53.65+0.94 53.31±1.31 49.97+1.67 47.36*2.48* 46.84±0.91*

Енерпя перетравних речовин (ПЕ), МДж 112.51+0.94 114.41i1.31 122.98*1.67* 122.50*2.48* 123.30*0.91*

Коефщент перетравносн % 67.71 ±0.57 68.2ti0.78 71.70*0.97* 69.92*2.98 72.47*0.54*

Втрати енерп! з газами, сечею 1 теплотою ферментаиД, МДж 50.58+3.21 49.18*1.34 57.40*3.26 53.95*3.36 55.35*3.34

Эбмшна енерг!я (ОЕ), МДж 61.73+3.18 65.23±1.56 65.58*1.60 68.57*2.86 67.95+2.97

Чиста енерпя приросту, МДж 12.60±0.24 14.71+0.21* 15.14+0.18* 16.98+1.14* 17.12*0.11*

Коефщент продуктивного вико-ристання ВЕ, % 7,58±0.14 8.77*0.13* 8.75+0.11* 10.00*0.67* 10.18*0.12*

Коефщент продуктивного вико-ристання ПЕ, % 11.20±0.21 12.85i0.05'1 12.32*0.17* 13.83*0.69* 14.06+0.26*

Коефадент продуктивного вико-ристання ОЕ, % 20.50±0.67 22.57+0.50* 23.14*0.74* 24.94*2.08* 25.61*0.92*

Геплопродущм (ТП), МДж 49.13+2.95 50.52+1.49 50.44+1.68 51.59*3.31 50.63*2.83

Пи I има иа1 а ТП вщ ооммно? енерпТ, % 75.50*0.67 77.43iU.50" 76.66i0.741 75.05+2.06* 74.3У+0.УГ

Кшыисть теплопродукцй на 1 МДж енерпТ приросту, МДж 3.89*0.16 3.43+0.10* 3.33+0.14* 3.10*0.38 2.92±0.14*

Чиста енерпя пщтримання, МДж 22.75+0.28 23.40±0.14* 23.85*0.10* 23.70+0.08* 23.42*0.23

Чиста енерпя, МДж 35.44+0.42 38.11 ±0.28* 38.99*0.18* 40.68*1.14* 40.74*0.33*

Прирют теплопродукцм, МДж 13.79+2.47 12.41*1.31 13.98+0.69 10.91*4.10 9.88*2.50

У тварин дослщних груп б1льше вщкладалось чисто! енерп! у прирост!, а саме в друпй груп! на 16,7%, в трели - на 12,4%, в четверлй - на 34,8% I в п'ялй - на 35,9% (Р>0,95) в пор1внянн1 з першою групою. У бичюв дослщних груп були достов1рно вищими коефщенти продуктивного вико-ристання валово!, перетравно! та обм!нноТ енерг!!.

Анатуючи розподш валово! енерп! при травянистому тит пэдвл!, слщ вщмпши, що у тварин дослщних груп були меншими непродуктивИ втрати обмино! енерп! (прирощення теплопродукци), внасл'щок чого бшьше енергн вщкладалось у прирост!. Аналопчна картина спостер^аеться I при силосному тит год!вя1. Г1ор1внюючи розподт енерп! при двох типах годвл! слщ вщм^ити, що при трав'янистому тип! годшл'| були бшьшими витрати енергн з газами, сечею та теплотою ферментацП, але меншим був прирют теплопродукци.

Тварини дослщних груп мали меншу теплопродукцю в розрахунку на 1 МДж чисто! енерп! приросту, але в розрахунку на 1 кг спожито! сухо! речовини ркзниця за теплопродукщею мЬк трупами була статистично недо-стов!рна.

Прирют теплопродукщ! у тварин третьо!, четверю! та п'ято! груп був меншим, н!ж у контрольних; у тих, що одержували лише сапонгг, вгн був бмьшим.

Динамжа живо! гласи та приросте в пертд дослрв

Неоднакова перетравн!сть! засвоення основних поживних речовин I енерп! в орган!зм! пщдослщних тварин, природно, зумовили р!зну !х продуктивность.

Слщ пщкреслити, що тварини дослщних груп мали вищ! середньо-добов! прирости, н1ж контроль^, при обох типах годшлг В той же час, при силосному тит год)вл1 прирости вищ1, Н1Ж при трав'янистому. Низью прирости живо! маси в перюд виробкичо! апробацн пояснюються недостатки р!в-нем ! незбалансованютю рац(он!в, що дало змогу у контрольних трупах одержати прирости на р!вн! 452-573 г, а в дослщних прирости збтьшува-лись на 20,2-39,8% (табл.11).

Зоотехжчна та економична оцшка результате дослщжень.

Ошнюючи ефективнють використання корм1в тваринами в пер1од дослщш, необхщно пщкреслити, що затрата сухо! речовини, кормових оди-ниць та обм!нно! енергм на 1 кг приросту у тварин дослщних груп були ниж-чими, шж у контрольних. Оцмка економ!чноТ ефектавносБ мшерально-еапомтових добавок свщчить про те, що, використовуючи Тх, на 1 гривню, витрачену на !х придбання, можна одержати вщ 1,89 до 3,82 грн чистого прибутку (табл.12).

Таблиця11

Жива маса та середньодобов1 прирости в перюд дослав

Показники Групи

1 I II I ¡11 ( IV | V

Першии досл1д

Ж'ПВЗ маса-

на початку, кг 112,8+1,51 115,1+1,75 114,0+2,56 114,4+2,01 -

в юнц1, кг 190,3+1,91 201,2+2,47* 203,2+3,61* 196,7+2,12* -

Середньодобовий прирют:

Грав'янистий тип, г 621±10,98 680±13,03* 712±17,57* 658+13,21* -

Силосний тип, г 670=11,60 755+15,82* 775+14,28* 713+18,93* -

за дослщ, г 645±8,86 718+10,80* 743+10,80* 686+7,83* -

Другий дослщ

Жива маса:

на початку, кг 206,5+3,4 206,0+3,4 208,1 ±3,5 207,7+2,7 203,2+2,9

В ЮНЦ1, кг 440,6±3,5 458,7±4,4* 465,0±4,2* 484,6+2,9* 480,0+4,4*

Середньодобовий прирют:

Траз янистии тип, г 837+11,00 921+15,70* 939±10,20* 1011±8,16* 1034+9,40*

Силосний тип, г 879±9,85 957±13,7Г 973+16,40* 1056+10,20* 1068+10,60*

за дослщ, г 858±10.42 939+15,20* 956±13,30* 1033+10,73* 1051±10,0Г

Виробнича апробацю

Перший дослщ

Жива маса:

на початку, кг 182,5±3,7 187,4+5,9 176,8+2,8 - -

В К1НЦ|, кг 209,6+4,3 224,7+3,8* 214,7+3,4* - -

Середньодобовий прирют,г 452±19,4 621+11,3* 632+12,7* , - -

Другий дослщ

Жива маса:

на початку, кг 292,5±7,3 237,7+5,2 310,3±8,7 - -

В К1НЦ1, кг 326,9+8,4 329,0+6,5 351,9+9,4* - -

Середньодобовий прирют,г 573+12,7 689+19,4* 694+18,7* - -

Таблиця 12

Еконсмчна ощкка результат1в II дослщу (в розрахунку на 1 голосу)

Показники Групи

I II III IV V

Загальний прирют за дослщ, кг 234.1 252.1 256.9 276.9 276.8

Затрачено кормових одиниць на 1 кг приросту 11,6 10,7 10,5 9,72 9,73

Одержано додаткового приросту, кг - 18.0 22.8 42.8 42.7

ВарБСть додаткового приросту, грн - 19.8 25.08 47.08 46.97

Згодовано пщкормох, кг - 37,3 37,3 74,6 74.6

Вартють шдкормок, грн - 4,10 8,72 12,82 13,34

Одержано чистого прибутку, грн - 15,7 16,36 34,26 33,63

Одержано чистого прибутку на 1 грн вартост пщкормок, грн - 3,82 1,89 2,67 2,52

висновки

1. Травянист"! рацюни, в структур! яких груб1 корми складають 6,37,3%, зелен! - 53,2-53,7% та концентроваж 39,5-40,0% та силосн! рацюни, в яких питома вага грубих кормт 9,0-9,4%, сокозитих - 56,4-58,5% та кон-центрованих - 32,1-34,6% мають недостаток) ко1;центрац1ю сиро! золи, арки, фосфору, магшю, ьщ\, цинку та кобальту. Концентрацш сиро! золи в су-х!й речовим трав'янистих рацюн'ш 5,01-5,38%, силосних - 5,13-5,67%, що менше потреби (6-8%).

2. При згодовуванж сапон1ту рацюни збагачуються сирою золою, магмем, кал'юм, зал1зом, мщдю, марганцем, кобальтом, а також н!келем, мол^деном, ванадоем, хромом, оловом, лтем, кремлем та ¡н.

3. Оптимальною дозою слщ вважати 50 г сапонггу на 100 кг живо! маси молодняку велико! рогато! худоби вщ шестимюячного в!ку до реал!за-цм на м'ясо.

4. Включения сапон)ту у вказанм доз!" сприяе:

- пщвищенню рН вмютимого рубця, зменшенню юлькостг ам'гач-ного азот/, не впливаючи на перетравнють поживних речовин;

- проходить ¡нтенсиф1кац!я лмдного ! бокового обмшу, змен-шуеться вмют сечовини в кров1 та збшьшуеться вмют ЛЖК при тенденци до збтьшення вм'гсту пропюновоТ кислоти на фон! трав'янистих рацшв;

- незначному зростанню теплопродукцп, але при вищ^й пере-травносБ \ обмшностт енергп тварини бшьше вщкладають енергп в х!Л!;

пщвищенню середньодобових прирос™ на 9,4-15,2% при зменшенж затрат корм1в на 7,8-13,1%.

5 . Згодовування 50 г БДС на 100 кг маси тша сприяе:

- оптимюаци процеав бродшня в рубц! та ¡нших вщдшах шлун-ково-кишкового тракту, за рахунок чого пщвищуеться перетравн!сть сухо! речовини та п складових;

- ¡нтенснф!кацм обмму бшв, жирш та вуглеводю, що пщт-верджуеться бшьш високими вщповщними ¡ндексами, юльюстю та структурою ЛЖК;

- бшьшому поступанню в кров мщ|, цинку, марганцю, кобальту, магшю та фосфору, збшьшенню лужного резерву;

- пщвищенню ретенцн: азоту, золи, кальщ'ю та фосфору;

- збшьшенню шькосб перетравно! та обммно! енергп, що при незмжжй теплопродукцм забезпечуе !! бшьше вщкладення в ™ на 13,420,2%, при зростанн!" коефщюнта продуктивного використання енергп в 1,12-1,15 раз;

- внаслщок вище вказаного - посилення синтетичних процеав зростають середньодобов! прирости на 11,1-12,2% при економи kopmíb на 8,3-9,5% на кожен шограм приросту.

6. Включения в рацюни тварин БДС спшьно з сапонггом ще бшьше пщвищуе м!неральну повнощннють годш тварин, а також за рахунок сорб-ц^йних властивостей сапожту сприяе кращому обмжу речовин поршняно з БДС (по bcíx вище перерахованих позицшх), внаслщок чого середньодобов! прирости зростають на 20,4-20,7% при менших витратах kopmíb на одини-цю прирост/ на 15,0-16,1%,

7. Ефективжсть застосування сапонату, БДС як спшьно, так i окре-мо вища при силосному тш год! в л ¡ поршняно з трав янистим.

8. При використанж сапожту в рацюнах бичш з 3-4-мюячного BiKy до заюнчення вщгод1вл1 можна одержати на 1 грн. затрат 3,82-7,7 грн. чистого прибутку, при згодовуванж БДС -1,89 грн. та при íx спшьному використанж - 2,52-2,67 грн.

9. 3 метою оптим!зац11 минерального живлення молодняку велико! рогато! худоби при травянистому та силосному типах год!вл1 рекомендуемо включати до складу рацюжв БДС спшьно з саложтом по 50 г на 100 кг живо! маси кожного, або МСП-2 по 100 г на 100 кг маси тша. Ц! добавки можна згодовувати з такого розрахунку: сапожт та БДС - по 2% вщ сухо! речовини рацюну, МСП-2 - 4%. Склад МСП-2 такий: дамонмфосфат -17,3%, бкарбонат натрш - 6,1%, кухонна ешь - 8,3%, цинк фчанокислий -

0.25., арка елементарна - 3%, сапожт - 50%, виешки пшеничм - 15% за масою.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО TEMÍ ДИСЕРТАЦН

1. Повозжков М.Г., Коваль Т.В., Цв!гун А.Т. Особливост) газоенергетичного oDMÍHy у бичюв при згодовуванж сапонпу Варвар1вського родовища /'/' Аграрна наука - селу: мЬквщомчий науковий зб1рник.-Чержвц'|: Буковина, вип.3,1997.-с,36-39.

2. Повозн1ков М.Г., Коваль Т.В., Цв1гун А.Т. Перетравжсть, o6míh та викорис-тання поживних речовин рацюжв бичками при згодовуванж !м сапон1ту та мжерально-сапожтового npeMiKcy // Аграрна наука-селу: м1жвщомчий науковий зб1рник. - Черн1вц!: Буковина, вип.3,1997.-с.40-43.

3. Цв1гун А.Т., Повозжков М.Г., Коваль Т.В. Газоенергетичний o6míh, розпо-дш та вмкористання енерп! рацюжв бичками при включенн! в рацюни canoHiTy та прем!кс!в // Аграрна наука-селу: м1жвщомчий науковий 36¡p-ник. - 4epH¡BU¡: Буковина, вип.З,1997.-с.44-48.

4. Коваль Т.В., Повознков М.Г., Цв1гун А.Т. Вплив сапонпу Варвар1вського родовища на бюх1м1чн! показники кров! бичюв при згодовуванн! си-лосних рацюнш // Аграрна наука-селу: мЬквщомчий науковий зб]рник. -ЧерН!вц): Буковина, вип.З,1997.-с.49-52.

5. Цв1гун А.Т., Повозыков М.Г., Коваль Т,В. Використання сапонггу Варва-р|'вського родовища при вирощуванн! молодняку велико! рогато! ху-доби Ц Пропозиц!я.-1997.-Ш.-с.32-33.

6. Цвигун А.Т., Повозников Н.Г,, Коваль Т.В. Эффективность использования минерально-сапонитового премикса при откормке молодняка крупного рогатого скота // Информационный листок N28-97.-40,

7. Цв1гун А.Т., Повознков М.Г., Коваль Т.В, Використання сапонпу Варва-р!сськсго родовища при вирощуванн! та в!дгод!вл! молодняку велико! рогато! худоби // Аграрна наука-селу, ЧержБщ: Буковина.-вип.5,1998,-с.71.

8. Цв!гун А.Т., Г!овозн!ков М.Г., Коваль Т.В. Вплив мжерально-сапонгтових балансуючих кормових добавок на ефективнють виробництва яловичини та !! як!сть // Пращ III м1жнародно! науково-практично! конференц]!' «Сучаш ¡нформац!йн! та енергозбер!гаюч! технологи життезабезпечення людини», - Ки!в; 1998. - с.78-79.

9. Рекомендацп по використанню сапон!ту Варвар1вського родовища в районах стьськогосподарських тварин / Мармчук М.Ф., Кураш В.Г., Цв!гун А.Т. Повозшков М.Г., Коваль Т.В., Кулик М.Ф., Величко ¡.М. -Хмельницький, 1998. - 10 с.

Коваль Т.В. «Ефективнють використання ммерально-сапонаових кормових добавок при вирощуванн! та вщгод!вл1 молодняку велико! рогато! худоби»

Дисертащя /рукопис на здобуття наукового ступеня кандидата стьськогосподарських наук по спещальносл 06.02.02. - годвля тварин ! технолога корм!в, ¡нститут корм!в УААН, В!нниця, 1998 р.

Викладено теоретичний I практичний матер!ал по використанню М1-нерально-сапонпгових балансуючих кормових добавок при вирощуванн! \ зщгод!вл! молодняку велико! рогато! худоби на фон! трав'янистих! силос-них рацюнш.

В двох науковотосподарських ! чотирьох ф1з)Ологгчних дослщах вивчався вплив ммерально-сапоштових добавок на особливост! травления в рубщ ! перетравнють поживних речовин, 27 бюшнних показниюв кров!, баланс азоту ! мжеральних речовин, газоенергетичний обм!н ! використан-

ня енергм рац1он1в на рют. Встановлено, що мЫерально-сапожтов! кормов! добавки забезпечують пщвищення середньодобових приросте на 9,420,7% при зменшенж витрат корм1в на 1 кг приросту на 7,8-16,1% I одер-жання на 1 грн. вартост добавок 1,89-7,7 грн. чистого прибутку.

Ключов! слова: салона, мшерально-сапонгговий прем(кс, бшм'га кров), газоенергетичний обм!н, перетравнють, макро- та мкроелементи.

Коваль Т.В. «Еффективность использования минерально-сапонитовых кормовых добавок при выращивании и откорме молодняка крупного рогатого скота».

Диссертация / рукопись на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов, институт кормов АУУН, Винница, 1998,

Изложен теоретический и практический материал по использования минерально-сапонитовых балансирующих кормовых добавок при выращивании и откорме молодняка крупного рогатого скота на фоне травянистых и силосных рационов.

В двух научно-хозяйственных и четырех физиологических опытах изучалось влияние минерально-сапонитовых добавок на особенности пищеварения в рубце и переваримость питательных веществ, газоэнергетический обмен и использование энергии рационов на рост. Установлено, что минерально-сапонитовые кормовые добавки обеспечивают повышение среднесуточных приростов на 9,4-20,7% при уменьшении затрат кормов на 1 кг прироста на 7,8-16,1% и получении на 1 грн. стоимости добавок 1,897,7 грн. чистого дохода.

Ключевые слова: сапонит, минерально-сапонитовый премикс, биохимия крови, газоэнергетический обмен, переваримость, макро- и микроэлементы.

KOVAL T.V. The efficiency of application of Mineral and Saponit fodder's Addition for breeding and feeding of young cattle.

Thesis for a masters degree of agricultural sciences, majoring in (06.02.02) feeding of agricultural animals and technolody of forages, the Institute of forages of Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, the city of Vinnitsa, 1998.

An account of theoretical and practical data on utilization of mineral and saponit balancing fodder addition when rearing and feeding young bulls of cattle on the background of grassy and silage daily diets is given.

During two scientific and agricultural and four physiological experiments the influence of mineral and saponit additions upon the peculiarities of digestion in the paunch and digestioning of nutritives, 27 biochemical indices of blood, balance of nitrogen and mineral elements, gaspower exchange and utilization of daily diet energy for growing was being studied. It was ascertained that mineral and saponit fodder additions provide rise of average daily increase in 9,4-20,7% while the expenditures of fodders decrease for 1 kg of increase in 7,8-16,1% and resulting in 1 grivna of the cost of additions of 1,89-7,7 grivna of pure profit.

Key words: saponit, mineral and saponit premix, biochemistry of blood, gas-power exchange, digestioning, macro- and microelements.