Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Дендрофлора покрытосеменных парков Киева и перспективы оптимизации их насаждений

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Дендрофлора покрытосеменных парков Киева и перспективы оптимизации их насаждений"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ (ДНТРАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М.ГРИШКА

РГО од

На правах рукопису

ПИЛИПЧУК ВАЛЕНТИНА ФЕДОРІВНА

ДЕНДРОФЛОРА ПОКРИТОНАСІННИХ У ПАРКАХ ІСИЄПЛ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЇХ НАСАДЖЕНЬ

03.00.01 - ботпніка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступоня Кандидата біологічних наук

КИЇВ-1990

Дтертацкю е рукопис

Робота виконана у Центральному ботанічному саду тмММГришка Національної академії наук України у 1992-1995 рр.

Науковий керівник доктор біологічних наук,

професор Кузнецов Сергій Іо&нооич

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,

старший науковий спшробггиик Собко Володимир Гварилооич

Провідна установа: кафедра дендрології і охорони природи

Національного Аграрного університету

При Центральному ботанічному саді ім.. М.М.Гришка НАЛ України за адресою: 252014, м.Київ, вуяТїміряхьська, 1.

З дисертацію можна ознайомите» у біблютецї Центрального ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України

кандидат бюлопчних наук , старший наукооий співробітник: Колесниченко Опенсій Мишіайосич

о.-£ год на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 01.82.01

Вчений секретар Спеціалізованої ради

доктор біологічних наук ^-'(і </гл ’ КішшикоС.В.

Актуальність теми. Київ з давніх-давен славиться своїми парками, садами, скверами, бульварами!е одним з найзеленіших міст України. Це зумовлено як фізико-географічними умовами міста, так і великим досвідом використання в культурі аборигенних та інтродукованих рослин. Але досвід створення київських парків, особливо заснованих на базі насаджень з покритонасінних дерев і куїців, залишається не вивченим. У той же час основу парків правобережної частини Києва складають саме покритонасінні. Поки що не вивчені їхня вікова та кількісна структура, композиційне формування, не опрацьовані принципи побудови композицій з використанням покритонасінних дерев та кущів. Досвід ботанічних садів і дендропарків показав, що можливе подальше розширення асортименту декоративних рослин. Таким чином, актуальність цієї роботи — у необхідності підвищення естетичного рівня паркових насаджень Києва шляхом збагачення їх новими видами, формами, у вдосконаленні асортименту і прийомів розміщення рослин ї урахуванням їх біологічних особливостьи та оцінкою стійкості в умовах паркових культурфітоценозів.

Мета.завдання „досліджень. Метою роботи € аналіз сучасного стану деревних покритонасінних як структурного компоненту парків, та опрацювання наукових основ оптимізації паркових культурфітоценозів з використанням аборигенних та інтродукованих видів в умовах урбанізованого середовища. У зв'язку з цим передбачалося виконати такі завдання:

• вивчити систематичний склад паркових насаджень із деревних покритонасінних, їх вікову та кількісну структуру, провести флористичний аналіз сучасного видового складу паркових насаджень;

• дати комплексну оцінку стійкості деревних покритонасінних у паркових культурфітоценозах в умовах міста;

• опрацювати варіанти композиційного формування паркових насаджень з урахуванням біологічних та декоративних властивостей використовуваних рослин;

• обгрунтувати перспективи використання покритонасінних у парках міста з мето» добору оптимального асортименту.

Шуховд^ловизна._ро5оіи. Всебічно досліджено систематичний склад покритонасінних дерев та кущів у паркових насадженнях Киева, визначено їх вікову та кількісну структуру, виявлені типологічні, фітоценотичні та естетичні особливості цих насаджень. Науково обгрунтовано перспективи використання деревних покриюнасінних при визначенні оптимального асортименту для київських парків. Опрацьовано варіанти композицій з використанням найдекоративніших та найстійкіших видів та форм.

Основні положення, то тзиношься на захист:

1. Аналіз сучасного стану дендрофлори покритонасінних у парках Києва.

2. Оцінка декоративності та стійкості паркових культурфітоценозів в умовах урбанізованого середовища.

3. Комплексна оцінка та наукові основи добору основного та додаткового асортименту покритонасінних дерев та кущів для міських парків.

Пр_акіичие.значення. Запропоновано асортимент покритонасінних дерев і кущів для паркових насаджень та різних типів садово-паркових ландшафтів Києва. Узагальнено принципи та способи побудови композицій з використанням покриюнасінних деревних рослин, запропоновано варіанти композицій для поліпшення стану сучасних паркових ландшафтів. Результаїи наших дослідженнь можуть бути використані при розробці проектів реконструкції паркових насаджень.

Апробація роботи. Матеріали дисертації обговорювалися і доповідалися на науковій конференції “Паркові ландшафти: інтродукція, архлектура та біолого-еколоґклі аспекти функціонування’ (Біла Церква, 1993); на міжнародній конференції "Охорона генофонду рослин в УкраїнГ (Кривий Ріг, 1994), на міжнародних конференціях молодих вчених "Проблемы дендрологии, садоводства и цв< эводства" (Ялта, 1994, 1995); на засіданнях чченої ради ЦБС НАН України, на засіданнях відділу дендрології і паркознавства ЦБС НАН України (1992-1995).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у шести опублікованих та трьох поданих до друку роботах.

з

Структурам _ об'єм дисер гації. Робота складається із передмови, п'яти розділів, висновків, списку літератури та 5 додатків. Дисертація викладена на сторінках, містить 25 таблиць та 34 рисунки.

Робота виконана за планом відомчої тематики НАН України "Розробити бюлого-ландшафтні основи формування експозицій ботанічних садів та старовинних парків Лісостепу України у зв'язку з їх реконструкцією та перспективою розвитку", а також за Проектом 2-04-05/034-93 "Оптимізація паркових ландшафтів Полісся та Лісостепу шляхом збереження, відновлення насаджень, інтродукції нових і малопоширених рослин" ДКНТ України.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розділі. ПРОГРАМА. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

З метою вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, була опрацьована програма, яка передбачала вивчення історії формування парків, сучасного дендрологічного складу покритонасінних у парках Києва, їх вікової та кількісної структури, біологічних та декоративних властивостей використовуваних рослин, композиційного формування насаджень, а також аналізу сучасного асортименту за флористичними областями, виявлення перспективних порід для умов міста.

Дослідження провадилися автором протягом 1992-1995 рр. Об'єктами досліджень були зелені насадження 19 парків Києва.

Вивчення дендрологічного складу покритонасінних проводилося шляхом маршрутних обстежень паркових насаджень. При цьому визначали вид і форму рослин, частоту спіткання, вік, висоту, діаметр стовбура. Для визначення видів та форм було використано академічне видання "Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР" (т. 2, 1986) з урахуванням поправок за СКЯерепановим (1981) та "Определитель высших растений Украины' (1987). Виходячи із загальної площі парків, дослідження вікової та кількісної структури проводилися шляхом загального обліку та шляхом виділів за переважаючим видом, закладалися пробні площі і визначалася структура

насаджень. Вік рослин визначався за таксаційними показниками, іноді за архівними даними. Декоративна характеристика вивчалася за методикою (.В.Тарана, Г.НАгапової (1981). Ландшафтно естетичний аналіз груп був проведений за трибальною шкалою, розробленою НДТІ містобудування (1974). Аналіз фізіономічних типів покритонасінних дерев та кущів здійснювався згідно класифікації Л.І.Рубцова (1974). Вивчення стійкості паркових куль-турфітоценозів проводилося за методикою Г.О.Миронової (19'Л). Для цього були закладені пробні площі в насадженнях однієї вікової групи у виділах гіркокаштану звичайного, клена гостролистого, берези повислої, липи серцелистої, . робінії звичайної. На пробній площі проводився повний перелік дерев з урахуванням таксаційнх показників. Трав'янистий ярус описувався за загальнопринятими методиками (ВНСукачов, С.ВЗон, 1961; О.О.Корчалн, 1964; О.Г.Воронов, 1973). Тип умов місцезростання вивчали за класифікацією П.СПогребняка (1955), ДВ.Воробйова (1967); видова різноманітність угруповань визначалася як загальна кількість описаних видів на пробній плой* (К-М.Ситник, А.В.Брайон, А.В.Городецький, 1981). Обробка отриманих даних досліджень методом математичної статистки проводилася за розробленими прикладними програмами (Ю.І.Іванов, О.Н.Логорелюк, 1990). Бзгатофакюр-ний аналіз здійснювали за програмою РЕГАНА, опрацьованою на кафедрі лісової таксації НАУ. При доборі асортименту для парків використовували довідник "Порайонный ассортимент деревьев и кустарников Украинской ССР", а також праці О.І.Колесникова (1974), І.І.Галактіонова, АВ.Ву та ін (1967).

Розділ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМАТИЧНОГО СКЛАДУ ДЕНДРОФЛОРИ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПАРКАХ КИЄВА

2.1. Історія формування парків як осередків сучасної дендрофлори ■

Паркове мистецтво Києва має старовинні традиції, яскраві приклади створення садів та парків. Надзвичайно цікава історія виникнення, становлення і розвитку комплексної системи зеленій насаджень Києва Істоти Києва, хід

інтродукції рослим в Україні та особливості розвитку садово-паркового мистецтва дають можливість зрозуміти історію формування парків Києва, їх визначну роль.

На слов'янських землях, перш за все у Києві, садівництво почало розвиватись за часів Київської Русі. За свідченнями літописних джерел, вже у XI ст. плодові сади були при монастирях, князівських дворах. Датою виникнення першого великого декоративного саду вважається 1631 рік. Це був сад, створений за вказівкою митрополита Петра Могили посеред лісу у Голосіївській пустині Києво-Печерського монастиря. Тут переважали аборигенні породи - дуби, липи, в'язи, клени, ясени, а також плодові та ягідні культури. На жаль, цей парк не зберігся. У XVIII а. у Києві виникло декілька Парків. Слід відзначити Царський сад. Березовий гай (відомий як 'Кадетський”), Липовий гай. До наших днів частково зберігся Царський сад (тепер Міський). У Києві сади та парки громадського користування виникають наприкінці XIX ст. - на початку XX ст. Значних збитків зеленому будівництву міста завдала Велика Вітчизняна війна. У повоєнний час Відновлення міста та його зелених насаджень провадилося дуже активно. Були реконструйояані старі парки культури та відпочинку та велося будівництво нових.

До початку XVII ст. серед інтродукованих деревних рослин були поширені виноград, вишня, яблуня, грецький горіх. У середині XVII ст. - на початку XVIII ст. крім вище згаданих видів широкого розповсюдження набули шовковиця, груша, смородина.

З розвитком перших аптекарських городів, а згодом ботанічних садів (Університетський ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна, Центральний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАНУ, ботанічний сад Національного Аграрного університету та ін.), зростає кількість інтродукованих дерев та кущів. Багато з цих рослин стали дуже популярними, наприклад, тополя пірамідальна, гіркокаштан звичайний, клени цукристий, ясенелистий, робінія звичайна та ін. Зростав науковий інтерес дослідників до складу насаджень міських парків. Його вивчали ВМАндрсєв (1932), Л.ОЛипа (1939,1952, 1960),

Т.Г.Гузенко (1965), О.ОЛаптєв, £Д.Барановський (1966), МАКохно, ОА Дорощенко, АО.Пасічний та ін. (1981). У розділі наведено характеристику парків, особливості їх створення і розвитку. .

2.2. Систематичний склад

На основі оцінки сучасного стану дендрофлори покритонасінних встановлено, що у 19 парках Києва росте 158 видів (з них 9 гібридів) та 19 форм дєрев і кущів, які відносяться до 39 родин і 87 родів. Найбільшим числом родів представлені родини Rosaceae, Caprifoliaceae, Fabaceae, ОІеасеае, серед родів - Acer L, Populus L, Tilia L В міському озелененні найчастіше використовуються рослини видів Acer platanoides L, A negundo L, A saccharinum L, Robinia pseudoacacia L, Tiiia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., Betula pendula Roht., B. pubescens Ehrh., Aesculus hippocastanum L, Malus domestica Borkh., Populus pyramidalis Rozier. В окремих парках масово зустрічаються Quercus robur L, Carpinus betulus L Одинично в одному-двох парках зустрічаються Liriodendron tulipifera L, Louiseania triloba (Undl.) Pachum., Rhododendron luteum Sweet, Padus serrulata Sok., Deutzia rosea (Lemoine) Rehd., Robinia pseudoacacia L 'Pyramidalis', Paeonia suffruticosa Andr., Magnolia kobus DC Найбільше видів та форм налічується у Зоопарку — 88, парку Нивки - 81, Голосіївському парку ім. М.Т.Рильського — 68, парку ім. Т.Г.Шевченка - 67 (табл. 1).

Флористичний аналіз видів деревних рослин в парках Києва показав, що в насадженнях переважають представники таких областей (за ДАТахтаджяном,: 1978): Циркумбореальної (24,1 %), Атлантично ПівнічноАмериканської (21 %) та Східно-Азіатської (14,6 %). Виявпено, що в насадженнях парив рідко зустрічаються цінні інтродуценти Sophora japonica L, Gymnodadus didcus (L) Koch., Pt°rocarya pterocarpa (Michx.) Kunth et I.Jljinsk., Quercus castaneifoiia CAM., liriodendron tulipifera L, Celtis occidentals L, Maackia amurensis Rupr. et Maxim:, Sorbus torminalis (L) Crantz.

Таблиця 1

Основні відомості про деревні покритонасінні київських парків

Назва парку Кількість ВИДІВ Життєві форми

дерева кущі ліани

усього інтроду- ковамих

Володимирська гірка 70 52 49 21 -

Хрещатий 43 28 32 11 -

Міський сад 44 32 ЗО 14 -

Марійський 57 42 39 * 18 -

парк ім. Т.Г.Шевченка 67 52 41 26 -.

Печєрський 54 38 35 19 -

Наводницький 65 42 40 24 1

Вічної Слави 47 34 31 16 ' ' -

Аскольдова могила 56 38 42 14 -

парк ім. О.СГІушкіна 51 35 40 11 -

Куренівський 58 42 40 18 ' -

парк по вул. Кобзарській 29 15 28 1 -

Сирецький 51 35 36 15 -

Нивки 81 60 52 ' 26 3

Відрадний 57 41 32 23 2

Березовий гай 62 47 44 18 -

парк ім. М.Т.Рильського 68 47 51 16 1

парк Політехнічного інституту 52 , 41 34 . 18 -

Зоопарк 88 73 61 23 4

Проаналізовано динаміку зміни кількості видів за тридцятирічний період у восьми парках

2.3. Вікова та кількісна структура насаджень ■

У даному розділі проаналізовано вікову та кількісну структуру основних паркоутворюючих порід (клена гостролистого, липи серцелистої, берези • повислої, гіркокаштана звичайного, робінії звичайної, а також дуба • звичайного, грзба звичайного).

Для парків, у яких проводився загальний облік дерев, результати досліджень представлені у вигляді діаграм (рис.1). Слід відзначити, що серед насаджень переважають дерева віком від 40 до 60 років (40 %). Рослини віком від 20 до 40 років складають 35 % від загальної кількості Молоді (до 20 років) — 20 %, а решта - старі (80-100 і бшьше років). Майже у кожній віковій групі за кількістю переважає клен гостролистий, іноді він поступається робінії звичайній, гіркокаштану звичайному.

Для парків, у яких переважає лісовий тип садово-паркового ландшафту, результати досліджень представлені у вигляді схем рослинності парку та табличними даними Так, наприклад, Голосіївський парк ім. М.Т Рильського займає площу 150 га. У ньому ландшафтоуїворюючими видами с граб звичайний та дуб звичайний. Аналіз даних таблиці 2 спонукає до висновку, що у насадженнях граба звичайного присутні всі вікові групи. Для дуба звичайного характерні насадження середньовікоаих, стиглих та перестійних категорій. До таких категорій відносяться і насадження супутніх видів дуба та граба.

Встановлено, що існуючі насадження більшосп парків Києва вступили у період повного розквіту. Однак через їх загущеність, відсутність належного догляду більшість дерев суховершинить і не мають фізкхюмічного образу, характерного для того чи іншого виду.

!§ 120

10 20 ' 40 60 во Вік, років

Рис * Вікова та кількісна структура насаджень парків: а- Марійський; б- Міський сад;

\ ■ '

га - гіркокаштан звичайний; я - береза повисла;

сз - липа серцелиста; в - клен гостролистий; ■

а — робінія звичайна.

Таблиця 2

Вікова та кількісна структура насаджень у виділах граба звичайного та дуба звичайного (Гопосіївський парк ім. М.Т.Рильського)

Порода ■ Кількість, шт. Вік насаджень

молодники середньовікові спілі та перестійні

шт. % шт. % шт. %

Виділ 1

Граб звичайний 32200 3360 8 9660 зо 19180 62

Дуб звичайний 5320 107 2 1968 37 3245 61

Липа серцелиста 1960 • - - 1372 70 588 30

Клен гостролистий 1960 - - 1254 64 706 36

Ясен звичайний 280 - - 280 100 - -

Виділ 2

Дуб звичайний 5916 - - 2485 42 3431 58

Липа серцелиста 884 71 а 300 34 513 ' 58

Клен гостролистий 816 278 34 473 58 65 8

Граб звичайний 816 612 75 204 25 - -

2.4. Аналіз перспективності використання покритонасінних дерев І кущів у парках

Деревні насадження у міському середовищі росту гь в особливих умовах, нерідко малосприятливих для їх розвитку. Такі умови значно відрізняються від природних, де в процесі еволюції склалися ті чи інші екологічні особливості рослин. Тому деякі види стали малоперсиективними для використання у міських насадженнях.

Враховуючи 6агаторічні...і досвід використання деревних покритонасінних у парках К.,єва, ми визначили цінні для озеленення (за довговічністю та стійкістю у міських умовах) види, а також врахували екземпляри рідкісних, але перспективних видів. Критеріями для оцінки стану були зовнішній вигляд рослин, розвиток крони, висо.та та діаметр, характерні для різного віку. Деревні рослини дають найбільший ефект у віці 40-50 років

(Машинський, 1973). Нами описаио види, які досягли у міських умовах значного віку, зберігаючи при цьому декоративність і залишаючись цінними для озеленення. Так, серед дерев, які ростуть у парках Києва, мають найбільший діаметр дуб звичайний — 100-110 см (Маріїнський парк. Березовий гай, Нивки, парк по вул. Кобзарській), гіркокаштан звичайний -80 см (парк ім. О.С.Пушюна), липа серцелиста — 90-100 см (Міський сад, парк по вул. Кобзарській), ясен звичайний — 50-52 см (парк Політехнічного інституту), тополя біла - 92-110 см (Міський сад, парк по вул. Кобзарській). Відзначено перспективні види серед дерев та кущів, які красиво цвітуть, -Padus serrulata Sok., Paeonia suffruticosa Andr., Magnolia kobus DC., Catalpa spedosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm., Exochorda giraldii Hesse, Malus purpurea (Barbier) Rehd., Philadelphia lemoinei Lemoine, Pyracantha cocdnea Roem. та інші.

Розділ 3. ФІЗІОНОМІЧНІ ТИПИ ДЕРЕВНИХ ПОКРИТОНАСІННИХ У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ КИЄВА

Згідно з класифікацією Е.ЛВольфа (1916), Л.І.Рубцова (1977), всі деревні покритонасінні поділяються на фізіономічні типи. Л.І.Рубцов відрізняє 120 фізіономічних типів деревних покритонасінних дерев та кущів. Дерева, в свою чергу поділяються на дві основні категорії — декоративно-листяні (тіньові) та такі, що красиво цвітуть.

З тих покритонасінних, які були досліджені нами, до категорії декоративно-листяних дс-рев відносяться 8 груп фізіономічних типів, а саме: групи дубових типів, платанових, горіхових, ясенових, гледичієвих, березових, тополевих, вербових (всього 32 типи). До категорії дерев, що красиво цвітуть, з фізіономічної точки зору, відноситься чотири групи: дерева з великими оригінальними квітками та суцвіттями (магнолії, катальпи, гіркокаштани, тюльпанові дерева); дерева з великими але рідкими суцвіттями (робінія звичайна, софора японська); дерева з малими за розміром квітками та суцвіттями (черемха, горобина, глід); дерева чисельних садових форм. З досліджених нами виде до щеї групи відноситься 16.

Особливого значення як важливий біологічний фактор стійкості створюваних насаджень набувають кущі. Вони об'єднані у групи залежно від біологічного пристосування і естетичної гармонії представників певного роду з тим чи іншим типом садово-паркового ландшафту. Досліджені нами декоративні кущі відносяться до таких груп фізіономічних тилів: кущі широколистяних лісів (3), кущі дрібнолистяних лісів (5), сухих соснових лісів (8), для закріплення схилів та балок (2), плодового типу (4), садового типу (8), субтропічного типу (3), виткі кущі (3). Всього в насадженнях київських парків присутні 84 фізіономічних типи дерев та кущів.

Внаслідок досліджень паркових насаджень встановлено, що в більшості парків переважають п'ять-шість груп фізіономічних типів дерев, а саме: липи, клена, горіха, берези, тополі, робінії. Рідше можна зустріти насадження, де переважає 3-4 групи фізіономічних типів, а саме: ясена, дуба, в’яза, граба. Практично не зустрічаються у парках насадження, де були б всього одна-дві групи фізіономічних типів.

Значною кількістю фізіономічних типів представлені інтродуковані види. Серед них слід відзначити такі групи: дубові (Quercus rubra Du Roi, Fagus sylvatica L, Tilia plathyphyllos Scop., Acer saccharinum L, A. pseudoplatanus L); платанових (Plathanus ocddentalis L); горіхових (Juglans dnerea L, J.nigra L, J.regia L); ясенових (Fraxinus lanceolata Borkh., Ailanthus altissima (Mill) Swingle, Pheliodendron amurense Rupr.); тополевих (Populus .pyramidalis Roz., P.simonii Carr.). Із категорії покригонаанних, які красиво цвітуть — Catalpa bignonioides Walt, Cspeaosa (Warder ex Barney) Warder ex Engelm., Aesculus hippocastanum L У дисертації наведено опис найголовніших груп фізіономічних типів.

Дослідження фізіономічних типів покритонаанних у міських парках дало нам можливість виявити основні композиційні елементи у різних типах паркових насаджень. Деревні покритонаанні використовуються для створення груп, масивів1, гаївг, алей, живоплотів та як солітери.

масиви - насадження із дерев та куиув, які налнуюгь сотні та тисячі екземплярів. У парках займають площу від 1 до 4 га

1 гаї - насадження, які займають площу 0,25-0.5 га і налмуюгь до 100 і більше Дерев -

Нами встановлено, що у насадженнях парив переважають групи (73,2 %). Ландшафтно-естетичний аналіз показав, що групи з високими естетичними якостями складають 58,7 %, середніми - 30,8 %, низькими — 10,5%. 0 оформленні парків переважають прості групи (69 %). Виявлено особливості використання деревних покритонасінних як солітерів, у алейних посадках, живоплотах, масивах. У дисертації вказано на недоліки створення того чи іншого елементу композиції.

Розділ 4. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ПАРКОВИХ КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗІВ ' ДЕРЕВНИХ ПОКРИТОНАСІННИХ

%

Проблема підвищення стійкості рослин в умовах міського середовища останнім часом набуває актуальності

Вивченню складного за змістом поняття “стійкість" рослинних угруповань присвячено багато наукових робіт. У 1921 р. І.К.Пачоський одним із перших зазначав, що про сіійюсть можна говорити "лишь при построении растительного сообщества из многочисленных элементов" (Пачоский, 1921, с 216). Сьогодні ми маемо обгрунтовані визначення стійкості з філософської точки зору (Водопьянор. 1973, 1974); математичної (Свирежев, Логофет, 1978; Розенберг, 1986); біологічної (Морозов, 1931, Нестеров, 1962, 1981; Чижова, 1977; Плотников, 1979, Ларина, Аненков, 1980; Уїгтекер, 1980; Зайцев, 1983; Миркин, Розенберг, 1983; Кудилов, 1986; Ларина, 1987; та інші). Лариною Т.Г. (1987) запропоновано визначення спйкосп паркових кульгурфітоценозіи як здатності насаджень виконувати необхідну функцію (середовищеутворюючу, санітарно-гігієнічну, естетичну), яка визначається екологічною стійкістю. Вона включає фітотопогенну стійкість (рослини — середовище), фітоценотичну (взаємовідносини між рослинами) і екотопогенну (стабільність умов Місцезростання). Г.О.Миронова (1991) пропонує розглядати стійкість паркових культурфіюценозів у трьох аспектах: бюекологічному (стійкість компонентів, які складають фітоценоз); фітоценотичному (стійкість зв'язків між компонентами); антропогенному (стійюсть до дії людини).

У даному випадку вивчалася стійкість паркових культурфітоценозів п'яти видів рослин. Розглядаючи паркові культурфітоценози, ми враховували основні особливості, які діють як в природних, так і в штучних фітоценозах. Але якщо при визначенні стійкості природних угруповань враховуються видовий склад, будова, здатність до відновлення і саморегуляції, відповідність умовам зростання, то у штучних фітоценозах ми брали до уваги життєвий стан, довговічність, відповідність певним умовам середовища та грунтів, а також вш.ив людини, який може бути для рослинних угруповань як стабілізуючим, так і дестабілізуючим. Особливу увагу звертали на природне відновлення досліджуваних видів, оскільки воно є характерною рисою збалансованого фітоценозу. Природне відновлення дає змогу прослідкувати, як може відбутися заміна представників одного виду рослин на інші. За шкалою оцінки стійкості (згідно прийнятої методики), до групи Б - стійких (9-6 балів) потрапили культурфітоценози клена гостролистого, робінії звичайної, окремі — берези повислої та липи серцелистої. До групи В - відносно стійких (5-3 бали) потрапили культурфітоценози гіркокаштана звичайного, більшість культурфпо-ценозів берези повислої та липи серцелистої. До групи А - дуже стійких (10 балів) та групи Г - не стійких (2 і менше балів) не потрапив жоден культур-фітоценоз. Нзйстійкіші уфуповання наведені у таблиці 3.

. Багатофакторний аналіз результатів досліджень за програмою РЕГАНА дав можливість отримати залежність стійкості від таксаційних показників. На основі цього ми отримали рівняння стійкості паркових культурфітоценозів покритонасінних для п'яти вида. Визначення стійкості дає можливість при створенні або реконструкції паркових насаджень враховувати принципи лісової типології, фактори середовища, які негативно випивають на рослинність, здійснювати посадки відповідно до елементів рельєфу та тигта грунтів.

Таблиця З

Найстіішші паркові культурфітсценози деревних покритонасінних в умовах Києва

№ пЛі Формація КуГіЬТурфІТОЦОНОЗ Стійкість (бали) Назва об’єкту (парк)

1. ЯоЬіпеїа рзеисіоасааае ИобіпеЮ - дгатіпояіпп 6 Сирецький

ЙоЬіпего - ітрагіепю - гедорогію5ит 7 Нивки

ЯоЬілеІо - Оиегсею - стаїаедиіо - аедоросігагит 7 парк ім. М.Т.Рильського

2. Асегеїа ріагапоісіае АсегеЮ - игоско - деито^ит 7 парк Сирецакий

Асегею - охайсоїит ' 6 парк ім. О.СПушкіна

Асегейз • Тіего - ітрайепм) - иПісоіит б парк Політехнічного інституту

3. ВеШІега региіиіае Веиііеїо - дгатіпоіит 6 Сирецький

ВеШІеиі - ЬегЬозит 6 парк ім. О.СПушкіна

4. ТїііеЛ;а сопіаіае г ТШгїо - ОиегсєЮ - ЬагЬозит 6 парк ім. О.СПушкіна

Тійего - Асегею - їогЬіво - ИегЬсяит 6 Сирецький

Розділ б. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ' ДЕРЕВНИХ ПОКРИТОНАСІННИХ У ПАРКОБУДІВНИЦТВІ

5.1. Добір основного та додаткого асортименту

* Ефективність озеленення залежить перш за все від асортименту рослин, а також їх правильного поєднання у групах і розташування у просторі

В умовах інтенсивної урбанізації середовища першочерговим с створення стійких, високодекоративних та ефективних а економічному відношенні довговічних рослинних угруповань.

Досвід ботанічних садів та дендропарків свідчить про те, що існує можливість розширення асортименту для міських насаджень. Практика показала, що надмірне насичення парків різними видами не покращує їх декоративний вигляд. Для практики озеленення в 1976 році був запропонований “Порайонный ассортимент деревьев и кустарников для Украинской ССР". Для умов Києва було рекомендовано 284 види, з яких 243 - покритонасінні Фактично у містах лісостепової зони культивувалось 318 видів, у Києві нагачувалось 230, з них 217 — покритонасінних ("Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР*, 1980).

Беручи за основу вищезгаданий асортимент, враховуючи власні спостереження та досвід озеленення Києва, ^ами запропоновано оптимальний асортимент дерев та кущів для міських парків. Відбір здійснювався за такими ознаками; нормальний розвиток е умовах Києва, швидкість росту, . морозостійкість, посухостійкість, довговічність, декоративність, фітонцидність, санітарно-гігієнічні ознаки. Запропоновано 170 видів, ЗО форм та 10 сортів дерев та кущів. Увесь асортимент поділено на основний та додатковий.

З рослин основного асортименту доцільно формувати масиви, алеї. Рослини додаткового асортименту будуть естетично збагачувати основу композиції, вносити різноманітність у посадки із основних рослин.У розділі вкаїаію, для створення якого типу садово-паркового ландшафту може бути •икористаний той чи інший вид, а також його відповідність композиційним елементам. .

6.2. Основні принципи та способи побудови композицій із деревних покритонасінних

У зеленому господарстві основними принципами добору рослин для створення композицій (Северин, 19/5; Рубцов, 1971, 1979) с екологічний, систематичний (переважно використовується в колекційних насадженнях), декоративний.

У парках завжди присутні декілька типш садово-паркових ландшафтів, а тому застосування вищезгаданих принципів повинно бути пов'язано з типами ландшафту. У кожному із типів садово-паркового ландшафту один із принципів с головним, інші - підпорядковані. Але екологічний принцип завжди повинен враховуватися незалежно від гого, який принцип е головним.

У парках при створенні насаджень псового типу садово-паркового ландшафту головним с фітоценотичний принцип. У ландшафтах паркового типу насадження також можуїь створюватись з урахуванням фіюценотичного принципу, але перевага надасться декораіивному принципу. Для регулярного шпу ландшафту основним с декоративний принцип. Його застосовують при створені» садових та альпійських типів садово паркових ландшафтів. У кожному типі садово-паркового ландшафту вагоме місце займають групи. Вони створюють силует парку, наповнюють його гамою кольорів, збагачують його колорит Різні підходи до визначення структури,, складу, величини та призначення груп дозволяють досягти едносгі та гармонії загальної композиції парку.

На осноа результатів аналізу науковій джерел (Черкасов, 1954; Рубцов, 1956, 1965, 1973, 1977. 1979; Сіойчеа, 1962; Паленгреф, 1963, 1968; Боговая,

1971,1977; Лунц, 1974; Северин, 1975; Тюльпанов, 1975; Пряхін, 1981; Залесская, 1984; Таран, Агапова, 1987) та власних досліджень, проведених у парках Києва, узагальнено принципи класифікації груп із деревних покритонасінних. Враховуючи ці принципи, можна створювати групи, які будуть відповідати всім вимогам естетичності та декоративності. Ми пропонуємо 10, варіантів композицій.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що у насадженнях парків Києва культивуєшся 158 видів та 19 форм покритонасінних дерев і кущів, які належать до 39 родин та 87 родів. Найбільше видів нараховано у насадженнях Зоопарку, а також у парках Нивки, Володимирська гірка, ім. М.Т.Рильського та ім. Т.Г.Шевченка,

2.!нтродуценти складають 61 % від загальної кількості видів. Перспективними для використання в озелененні с Представники Циркумбореальної, Атлантично Північно-Американської, Східно-Азіатської флористичних областей. У насадженнях парків вони складають відповідно 23,5 %; 21,5 % та 14,8 % від загальної кількості видів. Види з диз'юнктивними ареалами складають ЗО %.

3.Систематичний аналіз деревних покритонасінних дозволив встановити, що найбільшою кількістю родів представлена родина Розових,а найбільшою кількістю видів, які використовуються при озелененні парків, - роди клен, тополя, липа

. 4. Основними паркоутворюючими породами є клен гостролистий,

береза повисла, липа серцелиста, гіркокаштан звичайний, робінія звичайна. Серед декоративних форм рослин поширені плакуча та куляста.

5. Виявлено, що в насадженнях парків зустрічаються цінні рідкісні інтродуценти - софора японська, бундук канадський, дуб каштанолистий, бархат амурський, тюльпанове дерево, берека, каркас західний та інші їх слід оберігати як вихідний генофонд культурної дендрофлори.

6. Аналіз вікової та кількісної структури дозволяє зробити висновок, що у парках переважають насадження віком від 40 до 60 років. Вони становлять 40 % від загальної кількості насаджень. Рослини віком від 20 до 40 років складають 35 %, молоді - 20 %, а решта - старі (100 і більше років). Більшість рослин вступила в період повного розквіту. У насадженнях дуба звичайного переважає вікова категорія спілих та перестійних дерев.

7. Результати комплексної оцінки стійкості свідчать про те, що більшість рослинних угруповань належить до групи В - відносно стійких (5-3 бали) -культу рфітоценози гіркокаштана звичайного, берези повислої, липи серцелистої; менше до групи Б - стійких (9-6 балів) - культу рфітоценози робінії звичайної, клена гостролистого.

8. Багатофакторний аналіз результатів досліджень дозволив встановити кореляційні залежності між стійкістю культурфітоценозу та протяжністю крони, диметром стовбура, висотою дерев та зімкнутістю намету,

9. На основі результатів аналізу наукових джерел та власних досліджень підібрано і запропоновано для використання в озелененні паркіз Києва основний (84 види) та додатковий (86 видів) асортименти покритонасінних дерев га кущів.

10. Для збагачення систематичного складу насаджень парків Києва та поліпшення іх декоративності шляхом Створення монокультурних садів пропонуємо розширити асортимент за рахунок збільшення формового та сортового' різноманіття представниками родіз бузок, садовий жасмін, жимолость та інших.

11. Для поліпшення стану парків рекомендуємо проведення ландшафтних рубок з метою трансформування лісового типу садово-парковою ландшафту у парковий, а якому окремі групи слід формувати з урахуванням фізіономічних тилів покритонасінних дерев і кущів. •

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шилипчук В.Ф. Листяні в старовинних парках Киева // Паркові ландшафти: інтродукція, архітектура та бюлого-екологічні аспекти

функціонування. Тези доповідей. - Біла Церква, 1993. - С 66.

2.Пилипчук В.Ф., Клименко Ю.О. Парки Киева як осередки »6ереження генофонду малопоширених інтродуцентів // Охорона генофонду рослин в Україні Тези доповідей. - Кривий Ріг, 1994. - С 169.

3.Пилипчук В.Ф., Миронова ГА Пространственно-временные изменения парковых сообществ // Международная конференция молодых ученых 'Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства’. Тезисы докладов. -Ялта, 1994. - С 29.

4.Пилипчук В.Ф. Чи милуватимуть красо» київські парки? // Міське господарство України. - Київ, 1994. - № 4. - С. 32-34.

5.Пилипчук В.Ф. Лиственные в формировании композиций парков Киева // Международная конференция молодых ученых 'Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". Тезисы докладос. - Ялта) 1995. - С 29.

6.Клименко Ю.О., Кузнецов СІ., Пилипчук В.Ф. Парки Киева оновляться .. якщо поєднати природний фактор і дбайливе втручання // Міське господарство України. - Київ, 1996. - № 2. - С 38-39.

А НОТА ЦП

Лилипчук В.ф. Дендрофлора покрытосеменных наркоз Киеэа и перспективы оптимизации их насаждений.

Диссертация hj сознание ученой степени кандидата биологических наук пб специальности 03.00.01 - ботаника. Центральный ботанический сад им. Н.Н.Гришко ИАН Украины, К та, 1906.

Изучены: история формирования парков Киева, систематический состгз иасаджений паркоз, представленных покрытосеменными деревьями и кустарниками, их возрастная и колич*ственная структура, композиционног формирование насаждений, устойчивость ларкоэых кулыурфитоценозов. Обосноэа-ны перспективы использования покрытосеменных деревьев и кустарников с целью подбора оптимального ассортимента для киевских парков. Разработаны приемы формирования композиций с использованием покрытосеменных деревьев и кустарников.

Pylypchuk V.F. Dendroflore of Kytv angsospermea parks and perspectives of optimisation of their planting.

The Dissertation is ptesented for tha academic degree of Candidate of Biology Sas-nce: Speciality 030001 - botany. Gryshko M.M. Central Botanical Gardens NAS of Ukraine, Kyrv. 1996.

The Iwtory of Kyiv parks creation, systematic composition of parks' plantations, represented by ang»spermea trees and shrubs, their age and quantitative structure, compositional arrangement of plantations, steadiness of park culture phytocencras. Perspectives of making u^s of amjiospermej trees and shrubs with the am of optimal assortment setection are grounded Composition forming by means of angiospermea trees and shrubs is developed. .

tCE3>*C2J слсза: парк, систематичний склад, сішзз та кількісна структура, стійкість, парковий культурфгтоци юз, прийоми формування комшжадй, асортимент.