Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Бонитировка мелиорируемых минеральных почв западного Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.03, Агропочвоведение и агрофизика

Автореферат диссертации по теме "Бонитировка мелиорируемых минеральных почв западного Полесья Украины"

од

МШСТЕРСТВО ОС31ТИ далии 1НСТИТУТ 1НЖЕНЕР1В ЮДНОГО ГОСПОДАРСТВА

На правах рукопису

НОВАЧОК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

Б0Н1ТУЕАННЯ НЕЛ1ОГОВАНИХ МШРАЛЬНИХ ГРУНТ! В ЗАХ1ДН0Г0 ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ

06.01.03 - агрогрунтознавство I агрсф1зика

АВТОРЕФЕРАТ дчоертащ! на здобуття наукового ступеня кандидата сп льсысогооподарських наук

Рхвт - 1992

Робота виконана в Украгнськоиу 1нституп 1нженер1В водного господарства.

Науковий кер1вник: Заслужений дхяч науки I техники Укради, доктор С1льськогосподарськях наук, професор Возник С.Т.

ОфШйнх опоненти; доктор с1льськогосподарських наук, професор Грхнченко Т.О.

кандидат техктчних наук, доцеят Рокочинський А.М.

ПроР1 днг. орган1зац1я: Укра1нський науково-дослхдний :нститут грунтознавства та агрох1хН

Захист В1дбудеться 6 травня 1993 року о 10 годин! на зас!~ данш опец!ал1зовано1 вченох ради К 068.45.01 при Укра!нському .1нстнтут1 хнженерхв водного господарства: 266000.. к. Р1вне, вуя. Соборна, 11.

3 дисертаще» можна ознайомитись в б16л.10тещ институту м.Рхвне, вул.Приходька, 75.

Автореферат роз!сланий 29 березня 1993 року.

Вченмй секретар спеш ал1зовако1 вченог ради кандидат техн1чних наук, професор

С.М.Гончаров

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬШСТЬ ТЕКИ. Бс.чхтування грунт! в в систо.ч! Деряавного' земельного кадастру с наукоиоя основою pani. опального та високоефзктивного вшсористакня зенельнкх pecypciB, напра.вленого на ni движения родючостх грунтов i врсяайностх вирсяуваних культур. Воно зебезпечуе шдприемства даникк про ямсть зеклх, як основного засобу виробництва в схльському господарствх, якх необххдЯ1 для науково с-бгруитозаного вмрхвзння пэтань лланування, орган! защл , розмхщення та спецхалхзацхх схяьськогосподарсысого виробництва, оцхнки результат!в вирсбгачо! даяльностх аграриях пхдприсмств, вдсскоиалвяня системи госпдогопхрних гз! дносин, натерхадьно-техичяого эабезпечсння, опсдаткування, крзднтування та 1н.

Огоблкво сильно зрсстас роль бонхтувлння в оучасний перход. коли переххд аграрно-промислового комплексу .ча нсвх форма госпо-дарвсання вииагае об'сктлвного спсдаткування та зизначекия плати за землю.

В системх заходхв по сталому наропц'панлю продоЕольчого фонду Украхни вагл.чве мхсце налеххть ссущувалыи й келхорацхх в гукхдахй зон!, де перезволокенх i заболочен! зэилх занмаугь 5.4 или. га. На Лолхссх i в заххдни.ч районах гсрахня зосепсдзгеко 62?. челхора-тивногэ Фонду. В багатьо:? господгрствах цич зон питона эага презволояених уг!дь стансзить 70-80Z. Сдночасио, яеперезволоявн! землх представлен! яалородтчикл шпцними та зз'язно-шг^нкки груктаки, ао мавть зел.чку кс-ктурнх сть. Нелюращя гекель перезво-догенох зонй значке;? nipos слрипс розгу зрохзйксстх i валозих сбор! в схлъськогссподаоськох продукт!» заханенню eiccHOMiini господарсте, поеитязнди гсц!адьно-скояс?-1чиж згйкаи.

За сстаннх десятиргччя з зоях загадксго Полхсся УкраХна п:;удозана сеякка ¡алыйсть ссупузалъ:-:кх слстех. Теку, на nepsiü план еяходять проблема рвкеизтрукцп, гиссг-соефгктйвксго вкяо-ристання келхсрога.чах je.-resb, злгвзгечекня опглкальних ухоз росту га Ъозгитку росдии. и:::; -ародн; "господа^:.;

завдань, ивкохягвв бег бенхгувамкг: кел-хорезакях грунта,.

Зараз розрсбяско батато рхзкнх ястсдо: ецхкка якост! гру.ч-аде вех зонн каправ.-енх ка ецхик? земель, на m пртсо-•вдлксь гхдротгхихчгц :-:c-xc?auií. Пхд дюз ео;-каая зйзчпо зкхиметься груптсо! pe-smt, прочее:-- та родх-::сть гхдрсморфкик грунИв : зшшкго иевхдкяадка потреба с ciíímeí i" яксетх. До остакньсго

часу було духе мало наукових робхт, якх 6 вкрхпували дану проблему .

МЕТА ТА ЗАВМННЯ ДОШД&НЬ. Основною кетов роботи була рогробка та обгрунтування методики боштування ссукенкх нхнераль-них грунт:в заххдного Полхсся Украиш, на основ! вчення про грунт, як про природной сторичне Т1ло 1 головкий засхб с!льсько-господарського виробництва, визначення балхв бонхтету цик грунт:в I пор1вняння IX з балами неосуиених аналог!в.

Виходячи з того, що бонхтування проводиться на основх пр;:-1ЮДЯИХ властивостей грунт!в з метою визначення хх продуктивности при середнхй Iнтенсивкостх зекяеробства, було поставлено 1 вир!-шено таи завдання:

1.Зб1р даних про властивостх осушених I неосушених м!нераль-них грунт! в та врохайнхсть основних мльськогосподарських культур на цкх грунтах.

2.На основ: з!браних матерхалхв створення коип'ютерного банку даних.

3.Розробка матенатично! моделх, яка б описувала середню багаторхчну продуктивн1сть цих грунтхв, в залехноот: Б1д !х пркродних властивостей, при середнхй хнтенсивност! зенлеробства.

4.Розробка программ для реалхзацх! математичнох моделх на суч&сноку персональному коми'втер!.

ОБ'СКТЙ ТА МЕТОДИКА Д0СЛ1ДКЕНЬ. Для вирхвення поставленкх за«дань. булк З1браш дан! про властивостх грухтв зонй Полнея Р!1з:1снсыс01 облает!, гр одержан! Рхвнснським фШалок хнетитуту "Укрземпроект" при крупкомасштабиоиу обстохенн: грунтхв, звхтно-ста?истичнх данх господарств про врозайшсть схльськогосподарсь-ких культур,' внесения нхнеральних та орган:чнкх добрнв, зв!ти наукоио-дослхдних заклад!в, лхтературн! дан1.

И^УКОВА НОЕИЗНА. Вперше розройлена методика бонхтування осушсних мнеральних грунтхв, встановлено бали бон!тсту для основних груп цих грукив Рхвненськох облает!, проведено !х пориишння з неосушешжи аналогами,. лпя чого розроблено х вккори-стано багатомхрну нел!яхйну математичну модель прогнозування на ■их грунтах, при середнхй 1нтенсивност! зеклеробства, середньо! (.•лгаторхчнох врожайностх основних с!льсысогосподарських культур.

ПРАКТИЧНА ЩКШСТЬ. Одержан! результат»; дозволяють обгрукту-;т; ,;огц льнхеть та прогкозувати ефективнхеть осукення рхзни.ч груп нп:еральних грунтхв зах:дного Полхсся Укра!ни, рацховально

- о -

зкбкратя об'с:ггк для проведения кслхсратипнкк рсбхт, 'провести бонхтуванкя 1 ехокошчну оцхнк? цгрунт: з, ррсгксзузати с багатср1чну вротгайшсть оснознмх «ирогзгзаиих культур та планувати опткмальяу структуру посхвкин плогц.

оскозш ПОЛОЖЕНИЯ, СО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1.Кзтолика бонхтування осугених кхнеральник груитхв.

2.Катекатична кодель бенхтузан.чя грунтхв та прогнозувааня зрогайноотх сснсзнкх вкродузаних культур на осусоннх та неоеун-з-ких кднеральних грунта?; заххдаого Лолхсся УкрЛни, ргоюдячи з хх природиих властивостей 1 середнього р1вня хктенеивностх зеилероб-ства,

РЕЗУЛЬТАТА Л0СЛ1 ДЕНЬ АцРОБОЗАЩ на республхканських науко- • зо-практкчяих коисерекщ ях: "Досягненяя НТП в кэл^срацхг; та г о дне гссподарстзо", Рхвне, 1937 р., "Еко.тсгхчкх проблем« эвадероб-ства", X. -ЛэдхльськиЯ, 1690 р., ''Келгсрац1я та освоения за;-:;:х -кхиераяьких грунтхв", Рхвнс, 1290.р., "Нозх технхчкх рхпення при знкоканн! кслхоратизнкх робхт", Рхвне, 1992 р.. "Еколсгхчнх аспекте осупувальнях мелхоращй а У крахнх", Кмхв, 1992 р., "Тради-цхйкх та иетрадищйнх метоси активного навчанкя у вигцй Пене, 1992 р, Тсунтсво-екояогхчнх проблемн алдптквнох хнтенси-фхкгхух агропрскнслового зиробництва*, Рхвне, 1932 р.

ПУБЛ1КАЩ1. Результат!! дослхдзазнь вивдаден! в 12 друкозаних лрацях.

СТРУКТУРА ТА ОБ'СМ ДКСЕРТАШЙНО! РОВОЖ Дис?ртацхя внкладе-яа на 132 с. иат.чопиского тексту, який Iд'.-струстьсл 16 таблицами та 29 нагпнками I окладаетьоя з вступу, аестя рсздШв, вксноа-кхз» прспозиц!й виробшщтву, списку вккористанох я1тератури (160 найвенузакь, з них 16 хнозеяннк дзгарел).

ЗМ1СТ РОБОТИ

Роздхл 1.Еведеняя з проблему бонхтузання грунт!в

В сучаскояу грунтозказствх нх одке з проблемййК пнтакь, як зхдзяалав М.Ф.Ткменцев (1979), т пхдкхкалось ¿0 такого рхвня практичного значения х их од.чз з них не лривертамо до себе тгкох увагк зчених та пра.чггжив, як бонхтування грут,Т1 з,

Бонхтування грунт! в в натай кра! нх к<5 розвиэалось до середа-

НИ 50-Х РС'КХЗ. ОСНОВНОЕ) ПРИЧИНОЮ ЦЬОГО буДЭ. ДУИКа, ВД 3 В1ДНХН0Э

приватно! власностх яа зеилв - некае необххдноотх в 0Ц1НВД П я:-:остх. Великий вклад а розробку сучасних кетодха бонхтуванкя

грунпв внесли С.С.Соболев, В,П.Кузькичсн, С.М.Тайчшюз, М.Ф.Тю-кснцез, М.Л.ВдаговиДОв, К.К.Вркв:«цш, В.0.Бобров, I.I.Карданов, Р. 11.Едс:с, Ф.Н.Гаврииок, АЛ.арии, МЛ.Сязяи та багато п-:мк.

УзаГальнсння I крихичний анализ робгг з бо:итуванкя грунт!в, як в нашй крахи!, так 1 'за рубегдай» показус, во рхзноканхтнхсть власткБОстей та сзпак грукт!в I «п18вхдноЕвКйя, ведуть до того, пр в когноху конкретнон? вкпадау иагалыи законк зеклероб-ства кавть свох хндивхдуальн! прояви» обуисолвить складнхсть вир!шелня прсблеин ях!сно£ ©чинки гр?нпз. В ходх зеиеяьнооцхкоч-них роб1т було запротонссано багато метод!в боытувакня грунт! з, якх от.оплкгль собою иайжг ее! властивоетх та ознаки, а таком показ пики вржайност!, або сп!вв!днсв;гння Ефо-гайностх з власти-зостями I собаками грунтов.

В.ПчКузьничов (1974) справедливо ввахав, г;о овднка будь-якого предмету, або язнпр. природа, в току числх й земель (грунт!в), йожлива Ильки через ецхнку "ножливоетей практичного використання, а головне через його результативпхеть - виляв на практику.. Еонхтування шн розумхв, як порхвняльну оцхнку родвчостх грунту яри фхксованону р!внх 1нтексизност1 виробництва, до базустьоя ;на багаторхчнхй врояайностх та об'ективних властивсстях самих грунт! в, «в спецхая1эовану техкологхчиу класпахкаЩю зекель за стуги.чню Ьхдпрвхдностх до використання п!я окрен! культури и землерсбствх х окремих галузях рослииництва.

Для окладаипя боп!туйальних скал грунтхв, дослхдкик, пера за псе, повинен» в процес! грунтово-богптувальких робхт, встановити "в'язок XIX арозаей та грунтами. Цз дозволить досить об'ектизко риконати бонхтування Грунт!в.

Розд!л 2. -Методи та сб'екти десл!д:.;ень

На величину врезка» впливають властивост! грунту, характеристики сорту схльськсгосподарськох культури, погоднх укози х цхлеспряновака дхялыисль явдиии. При чому, спливанть не тхлыш абсолютна величина !зс;ьова11их локазтшв, але й хх излоюд!л Н1й собо». Тому, грунти, схльсысогосподарзьк! роелини, гогодн! улови та даялы^сть людиня исобххдно резглядати, як еясиенти складке! система.

Систспннй анаихз ь периу чергу характеризуемся впорядкова-нлм та логхчно обгрунтовашш пхдходом до вирхшення проблех. Вхн сгухить способок впорядкуваиня ! бхльш ефсктивного еикористаяня

знань, досэ1ду i нав!ть хнтухцП cneiüa.iiCTis з прсцес! постановки вдлей та прийняття piE-ень з пинккашии проблем. Скстснний метод представляе собою нетодолог1п наугсового аналхзу i вир!хвння проблем, яка. дозволяе орган:зувати каш знания про процесн форму-вання врогаю, родючостх грунту такии чинок, sp складаеться кокпи-BicTb, використовуючи методи иатематичного коделввання, ебидко знаходити краид за вибранчни параметрами р1п!вння.

Щннхсть системного принципу пера за все в тому, щ> його застссування допомагае 361льяувати ki«цевий результат, виключеиню ситуащ и, при яких хохли вх однобок: нсобгрунтовакх захоплекня якимись окремими сторонами процесу.

Застосування систекнсго методу для вирхшення проблема бснх-тузання грунт!в передбачае використання матенатичного моделювання та комп'ютернох технхки. Ве.тачини факторхв родючоотх грунту, а також величина врояаю косять внпадксзий характер. Отхе, катена-тичною иоделля повинно бути рхвняння psrpeci't тсиу, со воно, на вхдихну вхд функадонально! залежност!, де набору вххдних величин вхдпсвхдас сдине значения биххднох зеличиня, описуе середне значения mm дно: величини.

При розробц! регресхйних моделей, весь набхр хнфорнацп когнз. уявити у вйгляд1 хмари точок з багатояхрнсну факторному простор:. Задача кногнкного регресхйнсго. аналхзу зволнться до того, доб вибрати тага ксефххценти perpeci!, при яхах поЕврхня, яку описуе рхвняння perpeci:, кайкрастн чином описус цп сукуп-нхсть точок. За fsipy якост! часто знкористовують суку ;сва^р.гт13 зхдхилень екаперикенпяьних точек зга ловзрхнх perpecii, so дало казву методу найменшх квадрат!в. Слад в1дзиачити, ез> метод найкенпкх квадрат!в гае хорош р-ззультати при викориоташй вххд-иих факторхв, як! слабо кереяввть ихя собой.

Из. формуванля врогаэ схлчськогосподарсьгмх культур влдкзае зелика кхлькхсть рхзноманхтним факторхв. Bei я мк вуахуват« не т! лью« не йоззко, аге з цьоку й ней ас яео5ххднос~1. Мхх пр?. родники ознакаки грунту ich ус пезна клрелятквра з! дпоз!днхеть : дода-вання новик факторхв до двяхох сука вибралкх не буде яеетл özrzro V.osoi хнфоркач!!, а затрата по сбслугсвуваняв нодел!, цо s::.-»4ae ду:зе багато йакторхв, будуть р!зко зросгатк, тобто модель буде потребовать багато конях ваи1рпзань фактор!е-, та зяачно бхлыи масяви хнфоркаи!:.

Родючхсть грунту не когте дс<бре характера увати вропанн!сть

однхех вультури тому, со вимоги рхзких культур сх воз их ни, неодна-ковх до фактор:в родгсчостх грунту. Отж.е, необххдно враховувати врохайшсть вех к культур схвозмхли. Цього мокна досягти, коли перевести врояайяхеть вехх культур в однакезх одинищ, наприкдад - кормовх. Великий вплив на величину врохаю иають погодах умови. Щоб в Я!с1йсь ихрх зменшити цей вплив лотрхбно вибирати данх про врохайнхсть за Ь-10 роив.

Для розробки коделх родючостх грунту необххдно вибрати певну обиеасену кхльк1 сть природних факторх в, шр слабо корелюють их ж собою I корелюють з врохайнхетю схльськогосподарських культур.

Математична модель повинна правильно передавати характер модельованох системи. Виходячи з оснооних закон1в землеробства -мхнхмуку, оптимуму, максимуму та закону сукупнох ДХ1 фактор:в життя рослин, особливо! уваги, для використання в якостх регре-схйних моделей, заслугозуе загальне рхвнякня другого порядку для багатом1рного простору (бггатофакторний полхном другого порядку). Воно мае нелхнхйний характер, високу ступхнь гладкостх, дозволяв виявляти синергетичний ефект ыд сумхснох дх! фактор!в, досить добре описуе дхю вказаних законхв землеробства, нае простий вигляд (мал. 1), просто реалхзуеться на комп'ютер!, коже служит« центральною ланкою при розробщ експертних систем для прогнозу-вання величиии врояаю вирощуваних культур.

Грунтовий покрив заххдного Полхсся надзвичайно рхзноманхт-ний.-В одному господарствх споетерхгаеться вхд 30 до 70 грунтових вхдмхн. Даних про врохайнхеть схльськогосподарських культур на окремих грунтових В1дмхнах в лхтературних дасерелах недостатньо для розробки багатофакторнох регресхйно! коделх, а в господарст-вах така хнформацхя не фхксуеться тону, що на одному' полх мохе бути дс-алыса грунтових в1дихи. Прямий облхк врохаю основних вирощуваних культур на багатьох грунтових вхдахнах на протязх Ь-10 рок1в вимагае значних коигххв. Це зуховлюе складнхсть привязки врожайностей вирощуваних культур до коикретних грунтових зхдм1к.

Для вирхшеннп цхех проблеми, ми виходили з того положения, с;о серсдня багаторхчна врожайнхеть схльськогосподарських культур при середньому рхвнх ;штенсивностх землеробства на певному грунтх залезть вхд комплексу його властивостей. 3 наявнох :пфэркацП, ид-йбхльш поширено», доступно» та достовхрною с хнформацхя про

V - А00 <Л10*Х1Й] -А^Х^! .А30«Х3Л

йС л. о*» э

Азз^зпХз

+А50*х5*1 +А60«Х6«1

+а41«х4«х1 +А51*Х5хХ1 +А61*Х6«Х1 ч-

*А62»Х6*Х2 +

+А43*Х4*Х3 +а53йХ5*Х3 +А63»Х6*Х3

а44*Х4*Х4 +А54«Х5*Х4 *А64*Х6*Х4

а55*ХЬ*Х5 ^А65«Хе«Х5 Аб6кХ6иХб

I I

Я« :

А ■ ксфшиш) регрооп: X • знхннх пеличшш.

Налриклад: А^ П01са'зуе ефект вхдс взаеиодИ четвертого х и'этого фактор!в. Мал. 1. Загалышй шгляд «атенатнчнох ноделх для бститування иелхорованих ихнеральних грунтхв заяхдного Нол! со я ;Укра!ни.

грунтовий покрив 1 врожайнхсть вирощуваних культур на р!вш господарства. Тому, за точку в багатофакторному простор! необххд-ио прийхати характеристики грунтового покриву ! середн! багато-р!чш врохайност! в господарств!. Маючи набхр грунтових вхди1Н в господарствах та хх характеристики, середню багаторхчну врожайнхсть схльськогосподарських культур в цих господарствах I досить великий ряд господарств, ногаа побудувати математичну модель продуктивное™ грунт!в при середнIX погодних умовах та середн!й хнтенсивност! землеробства.

Для характеристики грунтового покриву рхзних господарств х хх порхвнюваност1, було введено поняття умовного гектару грунтового покриву господарства. Ця одиниця характеризуеться середнхии зв" хениии величинами властивостей грунтхв господарства. Сл1д вхдзначити, що при розрахуваннх характеристик уновного гектара, необх1дао враховувати загальний вигляд математично! моделх. При вико?истанн1 багатофакторного полхному другого порядку, необххдно знаходити, кр1и середн1х зважених величин ознак грунтхв, середш звазг.ен! величини квадратхв ознак грунтхв та парних добутгав цих ознак м1х собою, якх вирахають синергетичний ефект взаемодН властивостей грунту иа врожай.

Щрб будувати багатофакторнх регресхйнх моделх необххдно одкочасно ф1ксувати значения вс1х вххдних та виххдних па.рахетрхв, тобто прозодити ба.гатофакторн1 дослхди. При зростанн1 розм1рност1 модеях, неоЪххдяа к1иьк1сть таких дослхдхв значно зростае. Отхе, внникае проблема проведения велико! ылькост! польових ! лабора-торних дослхдав, збору та анал1зу великих иасив!в !нформац!1. Для хирхшення щех проблеми потрхбно затратити значн1 кожи. Разом з тим, сл!д в!дзначити, що под1бн1 багато^акторн! досл!ди проходять практично пост!йно. Потр!6но лише 31брати ! вх.дпсв! днин чином обробити наявну ^форяащю.

В галузх с1льського господарства накоплений великий фактичной матер!ал про властиЕОст! грунт!в, !х рехими та процеси, що в них в!дбуваються, формувания на р!зних грунтах вроулю схльськогосподарських культур. Крупиомасштабн1 грунтов! обстегсекня проводить фШалл !нституту "Укрземпроект" в!дпов!дних областей. Ця робота духе: трудомдстка х дорога. Цикл грунтових обстеяень в облает! загнас близько 20 риив. Дакх про врохайнхеть виродузаних культур, в,!користання м!неральних та орган!чних добрив, в госпо-да-ствах -зхбранХ в районнич вхддалах статистики. Це становить

дуяе цхнннй матерхал, ало, про його ефшстиано використозуватн, необидно авто.чатизуваги процесс нагрскадхеиня, пошуку та пере-робки потр1 б но! в даннй иокент хнфоряащх. Звнчайнх носх* (на папер!) затруднпють езидкий поиук та обрсбку хнформацН. Тому, ни Н перенесли на сучаснх коип'ютерн1 нэсП, ям в невеликому сб'см! доззоякэть накоплввати велкчезн1 хасиви 1нформац11.

Розд1л 3. Природн1 умови за:«дксго ЛолI сея Украхни

В даному роздШ наводиться географгчне подогення зах!дного Пол1сся Укра!ни. Описуються укози груятоутпорення: рельеф рег1о-ну, кл!натичн1 умози, рсслинний пскрив та вплив ДХЯЛЬКОСТ! людккя на груятоутворюючкй яроц«с.

Проведения в зетп зах1дного Полхсся Украхни на великих територ!ях осузувальннх нел1орацхй, стало основною причиною змпш дандЕа£т!в, а згидси х розвитку грунтсЕюго покрнву. За даними Т.А.Роиз.нозо! х А .С.Иесровського осусзння викяикас такх зихки на рхзних типах гру.чт1в:

1 )3кен2вння зволоженостх груктхв. Вспо веде до П!дсялення аерацП та зкенпення вм1сту гумусу, р!вень якого приходить в р1в-ковагу з умовани, ир складавться тпеля осуятзння. 1нтенсив.чхсть ххкералхзаци органхчкох речовини залехлть вхд ступеня осушнкя, кехан!много складу грунтхз I напряжу хх використання. Запаси органхчяо1 речовини найкзидзг висназувться на грунтах легкого кеханхчного складу. Вгист гумусу в орнояу пар1 зиенпустьея в дер-яозо-пхдзслистн;: заболоченна грунта:;, такоя, за рахуноч: перенхпу-вання тонких гумуссзих горизонт! в з шдстияаачкяй безгумусники.

2)Ви!слкхг.е пхдеялення низххдного руху водоги в грунтах'. Це визчачас перевагання пробивного реглму в грунтах на легких породах I, як насяхдок, виязленвя прсцесхв опхдзоде.чня в оеузеккх деркових забояочених грунтах, або гцдс.чдеккя ступеня опхдзолеко-сп з дерноро-гпдзояистш: заболочених грунта::. Для дврковкх забо-лочених грунтхз це означае ш движения кнелоткоетх 1 зкеккення ступеня каснчснсстх основами за рахунок IX вкносу. В результат! з:!кизання з верхнхх горизентхз водорозчинно! оргаичио! речевики, особливо азоту, з.чачко роз^яртсться мднояелня вугяецю до азоту, зкхнкзться груясаяй «стал гумусу хз збхдьегнням частки Фульзскао-дот. Наукози.чи даники Щдтверяхен® явите деградацН дерчозих оглсенях пхеаних грунт! в з дернсво-идзо.таст!.

3) Дрснуваяия сакс по ссбх не викликае корхкких знхк годно-

фхзичнмх властивостей осушених грунт!в, особливо вахкого механичного складу. 1 х щлеспрямоване регулявакня нов'язане, в основному, з комплексом роб!т наступного за осушениям окульгурення тому, до негативнх водно-ф1зичн1 властквсс-г1 пхдгукусних горкзоктхв заболочених грунтхв поз'язак! з глибокою та незворотньов трансформацией мхнералхв в процем оглеения.

4) В дернових х дерново-п1Дзолистих заболочених грунтах, розвинутих на зв'язних породах, пхсля осуиення встановлюсться перходично промивний водний ре ми, наслхдкок якого е продеси лесхважу, якх не приводить до рхзких зихн зэгального напрямку грунтоутворення.

Для того, цоб мати деТальну хнформац!» про структуру грунтового покриву х властивозтх грунт1в заххдного Пол!сея Украхни, на базх комп'ютера 1ВМ РС АТ, створено банк даних про розповсюдхе-нхсть та властивостХ грунтХв зон и Нолхсся Рхвненськох облает! в господарствах, де грунговх обстехеяня проводились за сучасники методиками глея я. 1977 року. В1н об'еднуе в соб! дан! про 7.5 тис. грунтових розрхзХв, ¡до характеризуют грунтовий покрив 66 госпо-дарств на пловц в 252 тис. га. Це дозволяв мати досить тонне уявдеиня про структуру грунтового покриву заххдного Погпеся Украхни I властивостх основних грунтових В1дн!н.

В роздхл! приводиться детальна структура банку даних, його характеристики та споохб шифруванкя. в ньому назв грунт!в. Кр1Н того, на осноч! хнформацхх, зхбранох в банку даних-, приводиться детальна структура грунтового покриву заххдного Пол!соя Укра!ни х статистичн! характеристики (середн! арифметичнх значения, середкх кв.здратичн! вхдхилення та кхяыисть розр!зхв з яких розраховува-лш;ь щ значения) основних властивостей найбхльш покиренях грун-Т1е: регхону.

Роздхл 4. Врожайнхсть схльськогосподарських культур та !нтен-с.ивн!сть землеробства в зоях Лол!сся Р!вненськох областх

Врохайн!егь с!льськогосподарських культур е 1нтсгральшш покгзником в .-¡кому акукулветься ящеть грунтхв, погоднх умови та е^ктиЕшеть землеробства. В кхкцевому гидсумку, це той осиовиий показник,-над П1движениям якого лрацкз аграрна наука х практика. Оснозними в пробниками продукт!в харчусання, в даний час, е колгзспи тг. радгоспи. Звхдси випливае необххднхеть анадхзу

- и -

досягнутого рхвкя зрстайносп вирощуваних культур само ц!ех категсрх! землекорастувачх в.

Для характеристики продуктивное™ грунтов заххдного Лолхсся Украхни, нами зхбранх даих про врояайнхеть озимо* пшениц! та жита, ячменю, вхвеа, льону, картопл1, кормових коренеплохц в, кукурудзи на силос, однорхчних та багаторгчних трав, з господарст-вах Березмхвськсго, Володииирецького, Костил льського, Сариенсь-кого х Рокитн1Еського район1в Рхвненсько1 облает! за 1980-1990 роки. Для характеристики середнього р!вня хнтенсивност! землероб-ства в цих господарствах, зхбранх дан! про величини внесения пхд ох льськогссподарськ! культури мхнеральних та органхчних добрив. На основ! з!бранох хнформащх створений комп*»терний банк даних.

Для характеристики зрожайност! схльсысогосподарських культур вакливо знати не Ильки !! середш значения, а й закон розподхлу аде! величини. В робот!, наведен! гхстограми та теоретична (мо-дельш) пцльнс-ст1 розподхлу врожайност! осиовних вирощуваних культур та середих величин внесения яа 1 га схвозмхнл мхкераль-них та органхчних добрив в господарствах зони Пол!ося Рхвненськох облает!.

Розддл 5. Залез'®ост1 серецньо! багатор!чно! врожайност!

с!льськогосподарськия культур в господарствах в!д властивостей осушении та неосуиеиих нхнеральнкх грунт!в при середн1Х погодяия уновах та середньому рхвнх 1втенсивностх зенлеробства Для ощнки продуктивное™ группа в зон! заххдкого Пол!сся Украхни, за р!вняння регреехх, нами вибраний ¡гестифакторний полигон другого порядку. Аналхзуючи лхтературн! дагп ! поперед:;! икали бонхтування грунт!в, для розробкн математичнох моделх продуктивное™ нхнеральних груюгёв заххдного Еол!сся Украхни гпд р!зни;<.и с! льськогосподарськики культурами нами вкбран1 так! фактор-,г. вмхет гумусу в гумусовому горизонт! (%), тозад гумусового горизонту (ся), рН сольовох витяжк, вкхст фхзичнох глини (X), глибику залягання гленового горизонту Сом), проведения соушення та зрожайнхеть оснозийх ел льськогосподарсышх культур, о Автором розробг.ена програма, на мовх врограиування Турбо Паскаль 6.0, яга деззоляо знаходта? косфхцхенти рсгрссхх для пояЬюма другого порядку при будь-як!й кхлькостх факторхв, обяехеанж с плък,! ваявиа гилыйсть вудднох гнфориацх! х розихр

оперативно! пал':rri конкретного кокп'ютера.

За. допомогои щсх програми була оброблена наявна хнфорнащя про властивост! грунтхв та ix продуктивнхсть, од-зрглш коефхщен-тн perpecii для моделей оцхнки продуктиЕностх схвозкхни в корко-вих одиницях, врожайност1 озимо! пшениц!, озимого кита, ячменю, вхвса, картой!, волокна льону, кормових коренеплод!в, ку'курудзи на силос, 6araTopi4Hiix трав на с!но та однорхчних трав ка зеленки корм. Для розрахунку врожайност! кохно! культури, в дисертацх! наводиться своя иатриця коефхщентхв. Коеф;шелти perpecii для розрахунку балу бонхтету показан! в таблиц! 1. Для покрацсння хх сярийняття, вони наводяться у виглядх верхньо! трикутно! матриц!. В верхньсму рядку i останнхй колонч! позначен! властивост! грунтхв, величини яких вводиться в модель. Де:

1 - цифра 1;

XI - BKicT гуиусу в гумусовому napi, 7,;

Х2 - товщ. гумусового пару, см;

ХЗ - рН сольовох витяяхи грунту;

Х4 - в>ист ф1зично1 глини, X;

Х5 - глибика залягання глейозого горизонту, сн:

Х6 - проведения осушения (1 - неосушено, 2 - осушено).

BxiiHi параметра пови.чн1 бути в таких махах: вк!ст гуиусу -0. .10 %. товща. гумусового кару - 10..50 см, рН сольовох витяхки -3.5..7.5, BHicT- фхзичноЗ глини - 0.,30 X, глибкна залягакня глбйового горизонту - 5..150 сп.

Розддл 6. Бонхтети осушенпх та неосусеккх мхнерадьних орних грунт!в зах!дного Лолхсся Украхк;;

Запропонозана методика бонхтування осупвних та неосушних кхнеральних грунтхв заххдного Пол! сся Украхви скяадасться з сл!дувчих етап!в:

1.36! р иатерхалхв крупномасштабного грунтового обстезсення та Bpo-saftHocTi основних ciльськогосподарських культур за 5-10 poxiB в господарствах periому.

2.На ooi'ioai одерлзннх иатерхалхв. створенкя кокп'ктерного банку данях.

3.Обробка одеркгних катерхалхв методами багатофакторного регрессного акал!зу. За р!вняння perpecii рекокендуетьея приймати загальне р!вняння другого порядку для багатои!рного простору (багатофакторний пол!кок другого порядку). Середн!

Таблиця 1.

, Ko&tjiuiсити perpociï для розрахунку балхз 6он1твту мхнеральних грунтов зах!ДНОГО Пол1сся Украхни. R=0.93.

1 XI Х2 ХЗ Х4 Х5 Х6

.79Е+03 -1.12В+00 -6.16Е-01 -9.51Е+00 -1.01Е+00 -1 ■05Е-01 5.72Е+03 1

-7.55Е-02 -3.83Е-02 1-70E-Q1 5.38Е-02 4 • 15Е-02 1.72Е+00 XI

1.ЗЗЕ-ОЗ -1.46Е-02 5.74Е-03 5. .64Е-03 3.78Е-01 Х2

4.54Е-01 -2.19Е-02 4, •40Е-02 5.38Е+00 ХЗ

-2.962-02 1 ■42Е-02 1.35Е+00 Х4

-6. • 19Е-04 -1.73Е-01 Х5

-1.92Е-03 Х6

багаторхчн: значения врохайностей основних вирощуваних культур nopi внюйться а середахни звахеними величннахи умовних гектар!в грунтового покриву господарств.

4.1Исля обчислення 1соеф!ц!ент1В perpecii, одержану иатема-тичну модель розрахунку середньо1 багаторхчно! врохайност1 схль-ськогосподарських культур за властивоетяхи осувгних та неосушених мхнеральних грунтхв при середахх погодних уиоеах та середн!й хнтенсивностх землеробства мохна використовувати для бон1тування грунт! в i прогнозування продуктивностх вказаних грунт! в шд рхзними культураки.

Щдьисть господарстз, в яких необидно з!брати назван! катер! али, повинна бути яжжога бх лыпов, але не меншою, н!х сука Bcix ui лих чисел вхд 1 до числа на одиницю б!льшого за кхлыасть фактор!в, що враховуються иоделлв. Для навого випадку, коли одночасно враховуються ш!сть фактсчдв, ця к!лыисть дор!внюе 28. За еххдн! параметри необх!дно вибирати найбоьв вазышв! та ста-6iflbHi фактори, що корелюють з врохайнхстю схльськогосподарських культур.

Враховуючи те, щэ господарства заххдного Пол!сся Украхни, в основному, иають льонарсько-скотарський напрямок розвитку аграрного виробництва, ваяливим показникок продуктивност! грунт! в в цих господарствах е вих1д кормових одяниць з одного гектара. Тому, була передбачена кохливхсть розрахунку за моделлю не тхльки середньох багаторхчнох врозгайносп йльськогосподарських культур в фхзичкхй ваз1, але й хх кормових екЕхвалентхв. Це дозволяв вибрати тагсу стратег!» розм!в;ення nociBHHx плоц в господарствх, гпрб одеркуватк на даннх полях иаксииук кормових одиници.

Для бон!тування rpyHTiB П1Д окремх культурк рекомендуеться за. один бал бон!тету використовувати один центнер кормових оди-ннць з гектару. Це дозволить не тхльки пор!вкввати якхсть rpyHTiB для вироахуваних е!яьськогосподарських культур, аде й реально уявлятн хх середню багатор!чну продуктивнхеть.

Для демонстравдх впливу осуиэння нами вибран! найбхльс поЕирен1 дерково-Шдзолист! i дернов1 грунте. За вххдн! sani в модель вкбран! необххдн! середах величкни властиБостей цих грунтхв. Значения ознак грунту одержан! з баи.су даних. Величина цих ознак взбирались однакозими для осушекчх i неосушених грунтових BiflMiH, цоб визначити ефект т:льки вхд осукення. Результатн моделювання наведен! на мал. 2..4 та в таблицх 2.

ZZ¡ -* КЗ -в ¡>23 -с ЕЗЗ -о

0 - неоглееи!;

1 - гяевват1;

2 - глейоз!;

3 - сильно-глейовх;

А - дерн050-п1дз0лист1 неосутап; В - дерново-гпдзолисп осушен i ; С - дерновх неосуогенх ; Д - дерновх ссукзн!.

Мал. 2. Бали бонхтету нсосупеких та. осузених дерново-¡йдзолистих i дернсвих nimimix грунтхв р1эного ступеня оглеення.

га -* es -о хш - с ^ -о

0 - неоглеенх;

1 - глевватх;

2 - гяейозх;

3 - оклько-глвковх:

А - д-гриово-плдзоянстi неосушенх : В - дсрново-п1дэолнст1 осузск!; С, - дсрновх неосушкх ; Я - дернозх OCyn©KÍ .

Нал. 3. Баяк бокхтету неосусз;;;;;: т& огус-зких деркого-пхдзолистих. i дернових зв'язно-мсаннх групп б рхзксго схупзет сглеашгя.

ia

50 30

■io Î0 20 10 0

0 - неоглеенх;

1 - глевват!;

2 - глейсш ;

3 - сильно-тдейовх ;

A - дернозо-niдзолист1 neocycsHi; В - дернозо-ni дзсл::стх ccyasHi ; С - дср.чсз! Heo-oynaHi ; Л - двряоз] сcys-знх.

Из.л. 4. Бал;! бонхтету ивссугоаяя та осужккх дарнозо-пхдзояиотих i доркссих супх:^.ни:{ грунтхз рхзкого ступекя огвеснкя.

Таблиця 2.

Порхвняння бал!в бонхтету найб1льс поларвних груп груипв одержаних за коделл» (чисельник) та за прмйнято» б Укра!Ш методикою (знакенкик).

Шифв Вист Товщ. РН Ф1 зична Гякбкна Неосу- Осуш£-

грун- гуму- гуму- СОЛ. глина, до гле- шено, но,

ту су, V сового X йового бал ба-Л

кару. \г ориз. ,

с« I см 1

р01 1.2 . 26 4* 9 4 150 12/19 4

р02 1 1 29 5 2 8 150 30/26 23

рОЗ 1 0 2? 5 /5 А. 15 150 41/35 43

рн 1 4 26 4 8 4 75 15/23 13

р!2 1 5 26 5 0 8 75 20/28 25

р!3 1 5 23 5 3 15 75 27/39 ¿1

р21 1 6 27 4 9 4 27 9 .13 16

р22 т 9 27 5.0 8 27 11/22 25

р23 2 3 26 5 2 15 26 13/30 38

р31 3 4 23 4 6 4 •у 6 /12 18

р32 3 5 24 4 6 8 5 7 ЛЗ 25

рЗЗ 2 3 19 4 8 15 5 7 /12 31

Д01 1 0 со 5 1 Л 150 21/22 О

«02 2 4 28 4 9 8 ■ 150 36/30

доз 3 5 30 4 8- 15 150 58/44 63

дП 3 3 28 4 6 4 75 21/33

К12 4 6 28 4 9 8 75 31/43 ¿1

я13 о ..* 1 31 5 8 15 75 39/59 63

Д21 3 3 25 4 9 4 25 11/25 21

Д22 4 2 27 5 1 8 26 15/32

д23 5 26 5.2 15 26 19/41 50

Д31 4 1 24 4 8 4 5 5 /14 21

д32 4.8 27 ■ 4 8 8 5 7 /16 29

ДЗЗ 5 9 26 4 8 15 5 8 /18 41

ПозицЛ в шифр! грунту кавть таккй зыст;

Перша П03ИЦ!Я• Друга ПОЗШЦЯ: Третя позищя:

д - дерноз!; 0 - неоглесн!; I - ища. и;

р - дерйово-П1дзолист! .1 - глевват! ; 2 - зв'зно-идам:

2 - глейов!; 3 - суп!сии '•

3 - с.чльноглейов!.

Страхам результата («ал. 2..4) показувгь, да осушения е необх! дно» умовся пхдвкгззння родвчостх перевагно! бхльшостх закеральних грунтхв заххдного Полхсся Украхни ! дозволяе значно пх двиезгти хх родючхсть. Ефеетивнхсть осушенкя зростае вхд дерно-во-пхдзолистих до дерновкх, вхд ше^них до еушцаних, вхд неогле-ених до сияьнсгяейсзих грунтхв. На дерксво-пхдзолистах та дерно-вих сияьноглейових суп1 данях" трупах грунтхв пхсля осусення бал бонхтету зростае, вхдпозхдно» з 7-8 до 31-41 балу. Ооухзення пхе&них та зв'язно-п!ланих неоглеених 1 глекзатих груп грунтхв не рекскендуеться тому, ко збхльпення забезпеченостх позхтрях цих грунтхв прискоряе мхнералхзахцо хх органхчних речовин, I приводить до деградацхх цих грунтхв. Кайбхльп продуктйвниии з розгля-нутих грунт!в с дерновх суМпшй неоглеенх та осузгенх дернев! глекзатх грунтн. 1х продуктивнхеть стаковить зхдпевхдно 58 та 63 бали..

Застосовакий в данхй рсботх системней шдххд при бенхтуваннх гру:-:тхз, реалхзацхя кого в «атематичнхй моделх та на комп'втер! для зон л захХднсго Пол1сся Украхни, дозволяе ефективно х з малими затратами викориетовувати величезих масиви хкформацхх про власти-воет! та продуктивнхеть грунтхв, якх накспичувались тривалий час, та перетворивати ця хкформацхю в натематичнх моделх. Це дае можлизхсть легко хх викориетовувати на практищ при розв'язанн! таких складних проблем, як бонхтування грунтхв, осинка проду;-ггив-ностх грунтхв, в уновах схльськогосподарського виробництва, та прогнозування доцхльностх та ефективпостх таких дорогих заходхв, якики е буйвниатво х рекснотрушця гхдронелхоративних систем. Дании пхдххя дозволяе, такезе, легко уточнЕвалтк натекатичнх моделх при кадходгем ново! хнформацхх про властивостх грунтхв та хх продуктивнхеть.

3 И С н о в к и

1. Перзххд сх льського господарства Украхни до ринкевох екснсяхки вкмагае об 'ехегквнох вауково сбгрунтоваяо! оцхнки -язссстх (бенхтуваккя) грунтхв. Великий обсяг осуззних земель в гукхднхй зогчх Украхни та значнх змкк, ер вхдбувакться в грунтах пхсля осупекня, видхлявть бонхтузакня осупених земель з скрему проблему.

2. Розроолена на оснозх системного я!дходу методика бонхтування грунтхз, запрет,снсзана хатематична модель у вкглядх сести-Факторного пол!ному другого порядку та розребгене преграмнэ

забезпечення для хх реал1зац1х на сучаснону персональному кокп'ю-терх дозволяв проводити бонхтування грунт:в та прогнозування врожанностх основних виропуваних культур виходячи з комплексу властивостей жнеральних грунт!в. За вххднх фактори в модель лрийнятх вмхст гумусу. товпз- гумусованого кару, рН сольовох витяжки, вихст ф1эичнох глини, глибияа залягання гленового горизонту i проведения осушения грунту.

3. Вотановлен! бали боихтету для осутаних х неосуаени.ч дврново-niдзолистих та дернових грунт!в рхзного ступеня оглеення, i иеханхчного складу дозволяють обгрунтувати доахльнхсть осуаен-ня, та визначити його ефекгивн1сть для рхзних груп грунт!в.

4. Отриманх результата показують. щэ-осузенкя с иеобххдною указов лхдвихдення родочостх переваянох 61льшстх мхнеральиих грунтхв зах!дного Полхсся Украхни. Ефективмсть осушения зрзстас вхд дернозо-níдзолистих до дернових, в!д пхианих до супхшаних, В1д неоглеених до сильноглейових грунтхв. На дерново-niдзолистих та дернових сильноглейових сушщаних трупах грунтхв п!сля осушения бал бон1тету зростае, вхдповхдно, з 7-3 до 31-41 балу. Осушения пхваних та зв'язно-пхс&ннх неоглесиих х глеюзатих груп грунтхв не рекомендуеться. Найбхльщ продуктивииии з розглянутих грунтхв с дернс-зх супхщанх неоглеснх та осушенi дерноз! гледватi грунти. 1х вродукгивнхсть становить вхдповхдно 58 та 63 бали.

ПР0П03ИЦ11 В И РОБ К И НТВ У Сгворену математичну модель продукткЕноетх та бонхтуваккя груш! в рекомендусться використовувати:

I') для бонхтуваккя та еконокхчнох оцхнки осулвних i кгоеуше-ник мхнеральних грунтхв закхдного Полхсся Украл«!;

20 для визначення доцхльностх х ефектизносгх проведения ос/саше на цнх грунтах та черговостх рекснструкцх: i будхпкпатва гхдромелхоративннх систем;

3) для прогнозування продуктивности грунтхв в госпоырогвак I оптикхзацх! розм1 щскня на них поохвк;-::: плог в укогах хктенсифх-K&ui'i схяьськогосяодарського виробнкцтгг.

ПЕРЕЯ1К ПРАЦЬ, 0ПУБЛ1КОЕАНИХ Зд ТЕМОЙ ДИС2РТАЩ 1. Окультуривание осугпасмьк дернсао-подзолистьк почв //Достижения КТП в мелиорацию и водное хозяйство: Тез. докл. респ. конф. ,4.2." Розно: УКИВХ. 1987. - С. 36 (з спхвавторств!).

2. Водоотдача мелиорируемых торфяных почв западного Полесья УССР' //Экологические проблемы земледелия: Тез. докл. респ. кокф.

- К.-Подольский-. КПСХЙ, 1980. - С. 72-73 (В сгивавторствх).

3. Бонитировка мелиорируемых почв западного Полесья УССР //Мелиорация и освоение тязгелых минеральных почв: Тез. докл. -респ. конф. - Ровно; УИИВХ. 1380. - С. 68 (в спхвавторств!).

4. Конструирование пахотного горизонта торфяньк почв //Нозда технические решения при производстве мелиоративных работ-. Тез. докл. респ. конф. - Ровно: УИИВХ, 1992. - С. 71 (в спхвавтор-

СТВ1 ).

5. Применение общего уравнения второй степени для многомерного пространства при бонитировке почв //Новью технические решения при производстве мелиоративных работ: Тез. докл. респ. конф.

- Ровно: УИИВХ, 1992. - С. 72.

6. Установление оптимальных условий производства пивоваренного ячменя //Новые технические решения при производстве мелиоративных работ: Тез. докл. респ. конф. - Ровно: УИИВХ, 1992. - С. 78 (в сп!вавторств1).

7. Применение системного метода в почвоведении- //Новые технические решения при производстве мелиоративных работ: Тез. докл. респ. конф. - Ровно- УИИВХ, 1992. - С. 85 (в спхвавторств!).

8. Застосування системного методу при бонIтуванн! грунт!з //Вкологхчн! аспекти осушувальнкх нел1 орацг й в У крап«: Тез. доп. кокф. - Ки!в: ШМ УААН, 1992. - С. 73-74 (в спхвавторствх).

9. Управлхння твердою фазой мелхорованих грунтхв //Екологхч-нх аспекти ооушувальних мелхорацхй в Украхнх: Тез. доп. конф. -Кихв: 1ГхМ УААН, 1992. - С. 84-85 (в спхвавторств!). '

10. Застосування комп'ютерхв при бохитуванш. грунтхв //Традиций;« та нетрадипдйнх методи активного навчання у вивдй щколх'-Тез. доп. науково-метод. конф. ч. 1 - Р1вне: УНВГ, 1992. - С. 45 (в оивавторстзх).

11. Застосування багатофакторних регресхйних моделей при бон!туваннх грунтхв //Грунтсво-екологхчн1 проблеми адаптивно! хнтенсифххацх! агропромислового виробництва:Тез. доп. кокф. -

» Рхвне: УНВГ. 1992. - С. 10 (в сгивавторствх).

12. Характеристик банку даних по грунтовому покриву Рхвнен-сько! облает! //Грунтоэо-еколог!чн! проблеми адаптивно! !нтенси-фхкацх! агропромислового виробництва:Тез. доп. ' конф, - Рхвне: УНВГ. 1992. - С. 31.