Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Болезни корневой системы сахарной свеклы и пути ограничения потерь урожая от них в зоне Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Болезни корневой системы сахарной свеклы и пути ограничения потерь урожая от них в зоне Центральной Лесостепи Украины"

РГб од____________________

.НАЩОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

- / [•"

ЗАПОЛЬСЬКА НАТАЛ1Я МИКОЛАТВНА

УДК 633.63:632

ХВОРОБИ К0РЕНЕВ01СИСТЕМИ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В ТА ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВТРАТ УРОЖАЮ В1Д НИХ У ЗОШ ЦЕНТАРЛЬНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ

06.01.11 - фпхшатолопя

Автореферат дисертащ! на здобуггя наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв-2000

Дисертадао е рукопис.

Робота виконана в лабораторп захисту цукрових бурягав вщ шюдниюв та хвороб 1нститугу цукрових бурлив Украшсько! академи аграриях наук.

Науковий кер!вник - доктор сшьськогосподарських наук, професор САБ ЛУК Василь Трохимович, 1я статут цукрових бурлив УААН, завщувач вццдлом захисту цукрових бурлив вщ шкщштав та хвороб

Офпцйш опоненти - доктор сшьськогосподарських наук, професор, ШЕВЧУК Валентина Косгантишвна, Кам'янець-Подольськш державний педагопчний унхверситет, професор кафедри бюлога

- кандидат сшьськогосподарських наук, ЧАБАН Василь Сидорович,

1нсгатут захисту рослин УААН, заступник директора з науково! робота

Провщна установа - Бшоперювсыай державний аграрний ушверситет МЬпстерства аграрно! полпики, м. Бша Церква

год. на

засшанш спещал13овано1 вченот ради Д 26.004.02 в Нащональному аграрному ушверситеп за адресою: 03041, м,Кшв-41, вул. Геро1В Оборони 15, навчальний корпус №3, аудиторм 65.

3 дисертащоо можна ознайомитась у бiблioтeцi Национального аграрного ушверситету за адресою: 03041, м.Кшв-41, вул. Герош Оборони 11, навчальний корпус №10.

["

Автореферат розгсланий ^¡МХ/^и^С 2000 р

Вчений секретар

спещашзованоТ вчено! ради / ¿гл-/^ МенджулВ.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтстъ теми: Цукров1 буряки - одна 13 важливих техшчних культур, яка вирощуеться в УкраУш. Переробка и - едине джерело отримання цукру. Для поа'ву ще'{ культури в наций держав1 використовуеться, головним чином, насшня вггчизняних сорта та пбридав. Але, поряд з вирощуванням вщомих впчизняних сорго та пбрид1в, частина поо'вних площ зас1ваеться насшням шоземноТ селекцн. Як вгпизняш, так 1 заруб1жш пбриди уражуються багатьма хворобами коренево!' системи, яю ¿стотно впливають на продукгавшсть та яюсть урожаю. Розвиток цих хвороб залежить вщ умов вирощування культури, юльгасного та яюсного складу мкромщетсв грунту, що негативно впливають на рослини з моменту проростання насшня 1 до збирання урожаю та способ1в зниження к шкодочинносп.

Тому вивчення видового складу патогенних 1 супутюх мйфомщепв, що викликають розвиток хвороб коренево? системи, та пошук способов зниження IX шкодочинносп е досить актуалывш. Особливо це важливо для зони достатнього зволоження, де практично не вивчалась ypaжeнicть коренегокдав паршою та гнилями пй час вегетаци, в тому числ)' 1 лбрид1'в зapyбiжнoí селекцн.

Зв'язок роботи з науковнми програмами, планами, темами; Робота виконувалась в 1996-1998 рр. в лабораторп захисту цукрових бурямв В1д шюдник1в та хвороб 1нституту цукрових бурте ¡в УААН, зпдно тематичного плану на 1995 - 2000 роки "Цукров! буряки". Реестрацтний номер 03.04 -МВ/1198.

Мета \ завдання дослижень. Метою роботи було вивчення особливостей розвитку хвороб кореневот системи цукрових буряюв залежно в!д Ы походження, складу композиций захисно-стимулюючих речовин (ЗСР) для обробки насншя та застосування М1жрядних розпушувань до змикання листя в рядках.

Для досягнення щех мети були поставлен! тага завдання:

- в становления складу пшдливо? мшобюти, що викликае захворювання кореневсн системи цукрових бурягав в умовах зони достатнього зволоження;

- вивчення бюлопчних особливостей збудгадав хвороб коренево! системи;

- встаиовлення залежносп розвитку коренещу, парпп звичайжн, фузарюзно! гтш на сорт! Уладавський однонасшний 35 та пбридах разного походження;

- оцнпса ефекгивносп використання рЬних композицШ захисно-стимулюючих речовин для обробки насшня цукрових буряюв проти хвороб коренево'! системи;

- визначення впливу ураження коренево! системи цукрових буряк хворобами на продукгевшсть культур и;

- досщдження впливу ьшкрядних розпушувань на уражешс коренево! системи цукрових буряюв паршою звичайною фузарюзною гниллю в псрюд вегетацй'.

Наукова нов »она: Уточнено видовий склад збудниюв хворс коренево! системи цукрових буряюв (коренещу, парпп, фузарюзно! nouii) перюд вегетацй i визначено ix шкодочишнсть на пбридах вггчизняно! " заруб1жно! селекци в зош Центрального .Шсостепу Украши.

Встановлено, що проростки найбшыпе уражувались грибами Fusarium - до 55%, у менпий Mipi - Aphanomyces - 23; Pythium - 8, Rhizoctonic 7,5% та шпшми. 3 уражених проростгав вперше видшено гриби Cylindrocarpc spp.(9,4%) та Thielaviopsis spp. (7,6%), яю в подалыпому спричинюкг загнивания коренеплодав щц час вегетацй.

Дана пор1вняльна oqiraca ураженосл коренево! системи цукровв буряюв коренещом, паршою звичайною та фyзapioзнoю гниллю залежно вщ i походження. Пбриди заруб1жно1 селекцн в бшышй Mipi уражувапис хворобами, шж вггчизняш: коренещом - на 7,2%, паршою звичайною - на 6°/ фузарюзною гниллю - на 3%.

Композищя захисно-стимулюючих речовин, до складу яко! включал сумш пурам, 4 кг/т + тачетарен, 6 кг/т, краще захищала сходи i вегетую> рослшш: вщ ураження коренещом - на 24,5%; паршою - на 15%; фузарюзно! гниллю - на 13% nopißromo i3 сульфокарбатюном-К.

Встановлена залежшсть м1ж уражешсгю коренево! систем хворобами та накопиченням сухих речовин в першш половиш вегетацй пбрид1в тмецького походження, яю сильнше уражувались хворобами.

Практичне значения одержаних результата: 3 метою обмеженн ураженоеп коренево! системи цукрових буряюв хворобами в Центральном .Шсостепу Украши (зона достатнього зволоження) рекомендовано висшат оброблене насшня пбридав вичизняного i зapyбiжнoгo походження захисно сшмулюючою композищею, до складу яко! входагь сумки фунгнцдав: Tiypai 70% з.п. + Ta4irapeH 70% з.п.

Результата доашджень пройшли виробннчу перев5рку в КСП ш Руданського, Калшивського району, В1нницько! обласп на iuioiyi 15 га. Пр обробщ насшня пбриду Украшський ЧС 70 композищею, до складу яке включено сульфокарбатюн-К, 90-95% з.п., уражешеть буряюв хворобам1 становила: коренещом - 57,8, паршою звичайною - 11,8%, а з включения« сумшл -пураму i Tanirарену зменшувалась до 28,6 та 9,6% вщповщно, Щ( забезпечило збшьшення на 5,3 т/га урожайносп коренешкуцв.

Особистий внесок здобувача: Робота виконана автором особисп при сприянш лабораторп захисту цукрових буряюв вщ шкщниюв та хворо! Уладово-Люлинецько! дослщно-селекщйно! станцн.

Апробащя результатов дослЬженъ: Результата дослщжень доповщались на науковш конферетш в 1нституп цукрових буряшв "Оштпзащя пестицидного навантаження в штегрованих системах захисту цукрових буряюв та ШШИХ культур бурЯК0В01 ciв03мiни В1Д ШК1ДНИК1В та бур'яшв" (Ки1в, 1995 р.), кoнфepeнцii молодих вчених "Науков! основи ВИробнИЦТВа ЦукрОВИХ бурЯЮВ Та 1НШИХ Культур бурЯКОВО! С1В03МШИ в сучасних еконокпчних та еколопчних умовах" (Кшв, 1998 р.), заседаниях методично! ради 1нституту цукрових бурягав (1996, 1997, 1998, 2000), на науково-методичних нарадах ¡з захисту рослии ввд хвороб спешал1отв институту та мереш дослцщо-селекцшних станций (1997-1998, 2000).

Публшацп за матер$алами дисертацп: Результата дослщкень за темою дисертаци oпyблiкoвaнi в 12 наукових працях.

5 - у зб1рниках наукових праць;

7 - у наукових журналах.

Структура та обсяг робота: Дисертацшна робота викладена на 153 сторшках машинописного тексту, включае 46 таблиць, 12 рисунюв, 11 фотографий.

Робота складаеться з вступу, 6 роздшв, висновюв 1 рекомендаций виробництву та списку використаноУ лиератури, який включае 242 джерела, з них 58 шоземних.

ЗМ1СТ РОБОТИ

Роздш 1. Огляд л1тератури

Подаеться короткий огляд лиератури з питань розвитку хвороб цукрових буряюв: коренещу сход1в, парш звичайно!', фузарюзшм гшш. Розглядаються бioлoriчнi особливосп основних збудниюв цих захворювань. Наводиться результата дослщжень ¿з визначення стшкосп деяких сорп'в до ураження тим чи шшим патогеном. Анал^зуеться стан вивчення питания обробки насшня захисними речовинами, як найбшып поширеного заходу захисту коренево! системи культури та рол1 мЬкрядних розпушувань в цьому.

Роздал 2. Методика та умови проведения дослщжень.

Дослщження проводились в 1996-1998 рр., в лабораторп захисту 1нституту цукрових буряюв УААН та Уладово-Люлинецькш досотдно-селекцшшй станцп (Вшняцька область), яка знаходагься в зош достатнього зволоження.

Вивчення вшшву ураженосп коренево! системи цукрових буряюв на урожайшеть та цукриспсть культури проводилось шляхом постановки лабораториях, лабораторно-польових, польових та виробничих дослщгв. При

проведенш досладжень керувались методиками польового дослвду Б.О.Доспехова (1985) та методиками ЩБ шд редакщею В.Ф.Зубенка (1986).

В дослщах використовувалось насшня сорту Уладгвськш однонасшний 35 та пбриду Украшський ЧС 70 (впчизняна селекщя), а також пбриди Лена та Екстра (шмецькоТ селекцй). Насшня не оброблене та оброблене композициями захисно-спшулюючих речовин (ЗСР), до складу яких входив сульфокарбатюн-К, 90-95% з.п. та -пурам, 70% з.п. з тачгтареном, 70% з.п.

Вивчення впливу фунпциду, вюпоченого до складу захисно-стимулюючих речовин, на схожкть та енерпю проростання насшня цукрових бурягав проводили за методикою Н.А.Наумова (1951). М1крофлору, що знаходилась на насшш, визначали за методом Ульстера (1941).

Облши коренещу в польових дослщах проводились в фазу розвинукн "вилочки" та 2-1 пари справжшх листюв за методикою В.М.Шевченка (1957).

Мкофлору грунту визначали за методиками С.Ф.Березово1 (1951), 3. Кирай (1974), Д.Г.Звягшцева (1991). Видшення мкромщеив з уражених пророетав проводили за спещалышми методиками ВНЩ (1986).

Наявшсть серед збудниюв коренещу грибЬ р. Pythium, Aphanomyces визначали методом ДЛ.Тверського (1955). Для визначення видав грибов користувались визначниками Н.А.Наумова (1937), М.А.Литвинова (1967), Н.М.Гйдошпчко, А.А.Милько (1971), Н.М.Щдошпчко (1972,1977), В.Й.Бшай (1973,1977,1988).

Визначення швидкосп росту збудниыв коренеаду гриб1в Phoma, Rhizoctonia, Fusarium вираховували за ДГ.Звягшцевим (1991).

Вивчення патогенносп гриб1в проводилось за експрес-методом З.А.Пожар, е.1. Тищенко. Р.Я. Шендрик (1986).

Bmict сухих речовин у молодих коршцях та коренеплодах визначали за допомогою ручного рефрактометра - сахарометра WYT-32.

Облпш хвороб коренеплод1в впродовж вегетацй (парша та гниль) проводили за шкалою В.М.Шевченка (1977). Для визначення збудниюв хвороб коренеплодав користувались методикою С.Ф.Морочковського (1948).

Шляхом постановки польових дослщш вивчали вплив обробки насшня цукрових буряюв композищями захисно-стимулюючих речовин на розвиток хвороб, а саме: 1.Сульфокарбатюн-К (4 кг/г) + фурадан (35 л/т) + шпвкоутворювач (ОД кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т); 2.TiypaM (4 кг/т) + тачц-арен (6 кг/т) + фурадан (35 л/т) + шпвкоутворювач (ОД кг/т) + регулятор росту (0,015 кг/т).

Цукристкть визначали поляриметром шляхом анатзу 25 коренеплодав, яю були вдабрат з кожно! дшянки досладу.

Махематичну обробку даних проводили на ПЕОМ методом дисперсшного та корелящйного анашу за Д.Г.Доспеховим (1985).

Досотда проводились у роки, яю вщизшшись за метеоролопчними умовами, що дозволило об'екгавно оцшити шкодочиншсть хвороб та ефектившсть впливу фунпциду у склада захисно-стимулюючо! композицп.

Роздал 3. Pict i розвиток цукрових буряюв залежно В1д уражешш сход1в коренеТдом

Яюсть nociBHoro матер1алу та уражешсть коренево1 системи хворобами посщають значне м1сце серед чинниюв, що впливають на picT, а в подальшому i на продуктившсть культури.

Млкофлора не обробленого насшня цукрових бурлив представлена широким видовим складом грибов, серед яких фузари, пенщгош, альтернар1я, MyKopoBi, фома та imni. Заражения насшня цукрових бурякш м1кромщетами вщбуваеться ще в польових умовах, причому частина з них знаходитъся на поверхн1 оплодня, а деяи проникаготь навпъ у зародок. Але не дивлячись на те, що багато видшених нами м!кромщет1в е факультативними сапрофггами, за сприятливих умов, вони можуть не тшьки т'дсилювати, а й викликати захворювання коренещом - найбшыд шкодочинною хворобою сходив. Визначено, що гриби Aphanomyces, Fusarium не проникають у зародок насшини, в той час як гриб Phoma betae, хоча i в незначшй юлькосп, видшявся з зародов лбриду Екстра.

Тому одшею з умов отримання дружшх, здорових та piBHOMipHO розм1щених СХОД1В е вис in високосхожого, вшьного вщ шфекци насшня.

За роки дослщжень у лабораторних та польових умовах вивчався вплив грунтово1 шфекцп, як одного з важливих фактор1'в, що пригшчуе схожють насшня та початковий розвиток проростов.

Сутгево впливало на розвиток, формування густота рослин та урожайшсть уражешсть сход!В коренещом.

Вщмхчено значний ступшь сприйнятливост1 до цього захворювання пбрвдив як вггчизняно1, так i заруб1жно! селекцц. На раншх етапах онтогенезу буряюв спостерн-алась тенденция збшьшення ступеня ураженосп пбридав тмецько! селекцп. 3 метою виявлення причин ix сильшшого ураження на приклад! пбрид1в Екстра та Украшський ЧС 70 (рис.1) у молодих рослинах визначалась динамика накопичення сухих речовин.

—»—У кр.ЧС

Д Екстра

Вилочка 1-ша пара 2-гапара 4-тапара

ЛИСТК1в ЛИСТК1В лн CTKIB

Фаза розвитку рослин

Рис. 1 Динамка накопичення сухих речовин рослинами цукрових буряюв

Процес накопичення сухих речовин, в тому чиста i цукрози, штенсивнше проходив у пбридав шмецького походження.

В зош досгатнього зволоження за даними, отриманими на Уладавсыай дослдао-селекцшшй станци (УЛДСС), корене'щ е найбшьш шкодочинним у фаз12-i пари справжюх листюв. Яюдо в фазу "вилочки" уражешстъ проростив коренешом в середньому становила 20%, то у фаз1 2-х пари листов - вона зросла в 2,2 рази. Динамка розвитку хвороби ткно пов'язана i3 змшою видового складу збудниюв та i'x бюлопчними особливостями.

На раншх перюдах розвитку проростив (досходова форма та фаза вилочки) захворювання викликав патоген Pythium ultimum. Характерною особлииспо останнього е те, що його розвиток акгав1зуетъся в умовах гадвщценоГ вологосп (до 80% вад повнох вологоемкосп) i прохолодно"! температуря повпря в межах +13...+16°С. Розвиток цього патогену пов'язаний з живою рослиною, а грунт служить мюцем збереження та дозр1вання спор (Payne, Williams, 1990). Впродовж 1996-1998 pp. у склада збудниюв захворювання домшували фузарн, якими було уражено до 55% проростив. Гриби цього роду представлеш значною кшыастю видав. Найчастше видшялись види F. culmorum, F. oxysporum, F. gxbbosum, F. sambucinum, F. sambucinum var minus (рис.2).

hnni вида

F.solaxri 4% F.oxyspomm

6% 19%

18% 39%

Рис. 2. Видовий склад гриб1в р. Fusarium, яю були видаленх з уражених проростов (УЛДСС, 1996-1998 рр.)

В комплека фузарйв превалював вид F. culmorum, який уражував не тшьки проростки, а й коренеплоди на протяз1 вегетацй.

Визначення стшкосп пбридав та сорту цукрових буряюв на раншх фазах розвитку рослин до ураження цим патогеном показало, що сорт Уладавський однанасшний 35 та пбрид Украхнський ЧС 70 (впчизняна селекцк) уражувались дещо менше. Бшьш уразливим виявився шмецький

пбрид Екстра, що повшстго пщтверджувалось в польових умовах 1997-1998 рр (рис.3).

Улад.одн.35 Укр.ЧС. 70

Лена

Екстра

Рис.3 Ураження сорту та пбрдщв дукрових бурлив грибом F.culmorum (УЛДСС, 1997-1998 рр.):

(23 -Уражених рослин, % -Стутнь розвитку хвороби, %

Понад 32% проростюв були шфковаш грибами з роду Mucor, яю в комплекс з фузар1ями здатш суттево пщсилювати розвиток хвороби.

На другому имсщ за юлыастю уражених проросттав (понад 23%) знаходився вид Aphanomyces cochlioides. Характерною особлив icno останнього е здатшсть уражувати сходи шзнше, переважно в фазу 2-4 пар справжшх листюв. Одшею з умов, яка сприяла акттшаци цього гриба i ураженню ним рослин, е шдвшцена волопсть та температура.

3 уражених проросттав вперше було видшено вид Cylindrocarpon spp., який здатний випсликати розвиток гнилей ряду сшьськогосподарських культур за прохолодних, з надаорною зволожешстю грунту умов, в тому чишн коренещ сход1в.

3 пщвищенням температури до +25...30°С зростала швидисть росту гриба Rhizoctonia solani та його патогеншсть з 80 до 100% уражених проростов. В зот JlicocTeny така температура в пер ¡од появи сходш не е типовою i обмежуе ураження рослин цим збудником. Тому насшня, виciянe в теплий грунт, потребуе обов'язково! обробки фунгщидом для захисту вщ ураження його грибом Rhizoctonia solani.

Аналопчш спостереження проводились i за розвитком мкромщету Phoma betae. Визначено, що патоген мав найбшыну швидюсть росту при температур! +15°С, при щй же температурх вш спричннював захворювання у 94,2% проросттав при ступеш розвитку 34,3%. 3 шдвшценням температури до +20°С патогеншсть збудника знижувалась до 60,6% уражених проросттав, а

ступшь захворювання - вдв1ч1. РЬота Ье1ае не е типовим збудником для даного репону 1 акпшзуеться в польових умовах лише тода, коли перюд сходав характеризуеться шодршши температурами 1 наявшетю вологи в грунт!

На шввдюсть росту найбшьш розповсюджених видав фузарив та 1х патогешпеть шдвшцення температури впливало по-р1зному. Вдоичено швидкий розвнгок домшуючого виду Р.си1тогшп при температур! +10°С. Це сприяе ураженню молодих проростов в умовах, весняний перюд яких здебшыпого характеризуеться бшып проход одними температурами, як це спостерц-алось 1997 рощ. Визначено що, Р.охузрогит з шдвищенням температури >20°С мав бшьшу швидюсть росту 1 був бшып в1рулентним та домшував у склада збудниюв коренещу в 1996 р.

Роздал 4 Хвороби коренеплодав шд час вегетацп - фактор, що корнгус продуктившеть рцних пбридав цукрових буряюв

Уражешсть коренево! системи пукрових буряюв хворобами сутгево знижуе масу (табл.1) та вмихг сухих речовин, в тому чисти 1 цукрози в коренеплодах.

Таблиця 1 - Втрата маси коренеплодав вщ хвороб, УЛДСС

Роки дослщжень Маса коренеплодав (середня), г

здорового "перехвор1вшого" коренещом ураженого паршою (в сильнШ ступеш) ураженого фузарюзною гниллю

1996 536 458 0 0

1997 560 453 310 270

1998 507 357 245 213

Маса коренеплодав, яю "перехворши" коренещом, знижувалась в середньому на 28%, коливаючись за роками вщ 17 до 42%; уражених звичайною паршою в сильному ступеш - майже вдв1ч1, а уражених гниллю - в 2,3 рази.

Сухих речовин було найбшыпе у коренешкуцв, яю почали запшвати з богав та уражених паршою, а в коренеплодав з ураженням судиннох системи та тих, що "перехворши" коренещом, вмют IX був меншим (рис.4).

За перюд дослщжень кшыасть коренеплод1в, уражених паршою в середньому становила 14,4%, в окрем1 роки змшювалась вщ 3,3 до 23,7%. Сильшше хворобою уражувались пбриди шоземного походження - до 31,1%, тода як вотизняш в 1,9 рази менше - 16%.

■ урювеи

паршою

□ уражена I судна* система ШЪерехворига' коревейом

Рис.4 Винст сухих речовин у коренеплодах цукрових бурлив станом на 1.07.(1997-1998 рр.)

3 метою визначення причини сильного ураження пбрид1в Лена 1 Екстра паршою та подальшого 1'х загнивания, визначався вмют сухих речовин та наростання маси коренеплод1в у перюд, коли буряки штенсивно уражувались хворобою. У таких пбрщцв актившше наростала маса. исЫпо, Watanabe, Копгаууа (1997) вццшчали, що оболонки клгган у буряыв, маса яких швидко зростае, е тоншими та вони штенсивнше тддаються руйшвному впливу гриб1в. Одночасно сгюстер^галась Ч1тка тенденцк до збшьшення вмicтy сухих речовин (на 5,2%) у лбрвдив шмецького походження.

Розвиток парпи звичайно1 супроводжуеться масовим заселениям покривних тканин фузарЬши, серед яких домшував вид Р. си!тогшп та гншими родами грибгв (рис.5).

16,8%

Рис. 5. Мжолопчний анато коренеплодав, уражених паршою (1997-1998 рр.)

Фузарюзна гниль проявлялась на буряках з попередюм ураженшп паршою, а також часто розвивалась на здорових, без CHMnroMiB хвороб] коренеплодах, або уражених некрозом судинних пучюв. В умовах дослщнс станци кшьюсть коренешкщв, що загнили тд час вегегацп колнвалась, вщ 0,1 (1996) до 21,6% (1997). По-р1зному уражувались вони хворобою - сильнш загнивав пбрид Екстра (6,9%), слабкйй©> Украшсышй ЧС 70 (1,3%).

Розвиток фузарюзно! гшш спричишовався тими ж видам! мпсромщелв, що й коренещ сходав та; некроз судинних пучюв, переваж» грибами фузар1ями (понад 70%).

Роздал 5 Заходи з обмежейня ураженосп кореневоТ системи цукрових бурякш хворобами

Обмеження розвитку хвороб коренево! системи е одним 13 основнк факгор1в, який особливо впливае на pier i продуктившсть культури.

За роки дослщжень юльюсть уражених проростов та коренеплода хворобами значно колнвалась по роках. Це, перш за все, зумовлено погодниш умовами. По - друге, запас шфекцй та и юльюсний склад, що мютипься i грунтг, сутгево коригують розвиток коренещу та хвороб коренешкдав. Том; обробка насшня захисно-стимулюючими речовинами з включениям в ix скла, вщповадного фунпциду займас важливе мкце в комплекс! заходов захисг буряюв в!д цих хвороб, яю знижують врожайшсть та попршують яюсп цукросировини.

Протруйники та ix сумшп для обробки насшня, перш за все повин мати фунгщидт властивосп проти того чи шшого комплексу патогенног т, СуПуТНЬО! MLKOÖiOTH.

Включения до складу композици ЗСР сумпш тачйгарену (6 кг/т) tj 'пураму (4 кг/т) майже повшспо захищало насшня цукрових буряюв вц м1кромщепв род1в Altemaria, Mucor, Penicülium, Fusarium, тода як фунгшндн; дая сульфокарбатюну-К (4кг/т) проявилась значно менше.

Фунпциди по-р13ному впливають не ильки на ураження проростки грунтовими мшромщетами, але й на проростання нaciння. Сульфокарбапону К у склада композици ЗСР не пркгшчував початковий picT рослин, в той час ю тачн-арен i тгурам погхршували схожесть насшня та розвиток проростюв : перших дапв ix онтогенезу. :

Додаткове внесения в грунт шокулюму гриб1в роду Fusariun знижувало схож1сть та енергш проростання насшня в пор^внянш з виавом Ь у звичайний грунт при обробщ сульфокарбатюном - на 38,9%, а сумшшк тачи-арену i пураму - лише на 6 вадсотюв. Це ще раз дозволяе пересвщчитюя у тому, що фунпцид сульфокарбапон слабше пригшчуе фузарп i менп ефективний у 6opcm>6i з ними.

Обробка насшня композицию ЗСР, до складу яко! включали cyMiu тачп-арену i пураму, знижувала уражешсть сходав коренещом у фазу вилочю

в 1,4 рази nopiBHHHO з сульфокарботоном-К, вщповщно - в 1,7 рази зменшувалась CTyniHb розвитку хвороби. Зумовлено це там, що фунпцид TiypaM, котрий включено до складу композицн ЗСР, значно краше пригшчував Pythium ultimum, який в даному perioHi е найбшьш активним та шкодочинним на самих paHHix фазах розвитку проростюв.

Математично доведено, що в даному perioHi нанесения захисно-стимулюючо1 композици на наЫння з включениям тачиарену та ттураму е важливим фактором, який контролюе розвиток коренещу на сходах цукрових бурягав у фаз1 розвитку 2-i пари справжшх листюв i особливо у пбриду Лена (табл.2).

Таблиця 2 - В пл и в обробки насшня цукрових буряюв композищями

ЗСР на уражешсть проростов коренеТдом, УЛДСС.

Сорт та пбриди Илыасть уражених проростюв, % (2-га пара справжшх листав)

1996 р. | 1997 р. 1998 р. середне

Нанесено на насшня композищю ЗСР з включениям сульфокарбатюну-К

Улад.одн. 35 66,2 33,7 50,9 50,3

Укр.ЧС 70 45,4 30,9 57,8 44,7

Лена 42,4 47,4 69,4 53,1

Екстра 49,1 35,1 54,4 46,2

Середне 50,8 36,8 58,1 48,6

Нанесено на насшня композищю ЗСР з включениям тачнарену та TiypaMy

Улад.одн. 35 53,3 29,6 48,3 43,7

Укр.ЧС 70 38,1 32,1 28,6 32,9

Лена 46,0 31,0 44,7 40,6

Екстра 41,1 38,3 52,1 43,8

Середне 44,6 32,8 43,4 40,3

HlPos пообробщ 7,2

HIPos попбяшах 10,2

Вщзначена тенденщя зменшення розвитку naprai звичайно! (табл.3) i фузарюзно! гншн на тих Bapiamax, де насшня обробляли композшцею захисно-стимулюючих речовин, до складу яко'1 включали TiypaM i тачиарен. Обробка наиння композищею з сульфокарбатюном менше захищала рослмни вщ ураження актиномiкетами та фузар!ями, нiж обробка з TiypaMOM i тачнареном. Це зумовлено пролонгуючою доею тач1гарену, тобто останнш мав бшьш тривалий термга дн i в деяюй Mipi захищав коренеплоди вщ ураження, збудниками парпп та гниш. Дещо сильнше уражувались шоземт пбриди.

Таблица 3 - Розвиток звичайши napnii на пбрдцах цукрових буряюв, ___оброблених pÍ3hhmh композищями ЗСР, УЛДСС.

Сорт та Уражено коренеплодав паршою звичайною, %

пбриди 1996 р. 1997 р. 1998 р. середне

Нанесено на насшня композицно ЗСР з включениям сульфокарбатюну-К

Улад.одн. 35 3,3 16,6 13,4 11,1

Укр.ЧС 70 3,5 18,7 13,1 11,8

Лена 5,3 31,5 13,4 16,7

Екстра 4,9 39,5 21,9 22,1

В середньому 4,3 26,6 15,4 15,4

Нанесено на насшня композицш ЗСР з включениям тачн-арену та -пураму

Улад.одн. 35 1,1 15,2 17,7 11,3

Укр.ЧС 70 1.6 14,4 12,9 9,6

Лена 3,9 26,1 19,4 16,4

Екстра 2,9 26,7 17,9 15,8

Середне 2,4 20,7 16,9 13,4

ШРо5 пообвобщ 4,0

Н1Ро5 по пбрилах 5,17

Включения до складу композици ЗСР •пураму 1 тачпарену надшнше захшцало рослини вщ ураження грунтовими м1кромщетами, збудникамв коренещу, парш та пищ, що в свою черту вшшнуло на 1х урожайность

В середньому урожай коренешндав був бшьшим на 5,3 т/га на тих вар!антах, де насшня обробляли за ншецькою технолопею. Обробка такою композшцею ЗСР шдвищувала урожайшсть вггчизняних пбридов на 4,3. шмецьких - на 6,3 т/га. Одночасно спостерналась незначна тенденцш дс збшьшення вмклу цукру в пбридах вггчгоняно! селекцн.

При доступа вшьного кисню шсля проведения розпушувань грунту актив!зовувалася даяльшсть аеробних гpибiв - збудниив хвороби (табл.1/).

Таблиця ?í - Вплив м1жрядних розпушувань на мжобюту _грунту УЛДСС,1996 - 1998 pp._

Видшеш роди гриб!в, тис. спор в 1 г грунту:

Fusarium | Penicillium Mucor Alternaría Aspergillus Actinomyces

При застосуванш мЬк] рядних розпушувань грунту

92 130 30 30 15 40

Без застосування мЬкрядних розпушувань грунту

72 119 19 1 21 42 36

Шсля мгжрядних розпушувань грушу (особливо на фош рясних червневих допив) вщм1чена лише незначна тенденцш збшьшення числа коренеплодав уражених паршою: 15,1% проти 13,7% та фузарюзною гниллю

3,3% тфоти 3,0% вщповщно. Урожайшсть коренеплод!в в середньому була бшьша на 2,4 т/га на фот без розпушувань.

Роздш 6 Економ1чна ефектившсть обробки насшня цукрових буряюв композициями захисно-стимулюючих речовин

Економ1чно обгрунтовано, що композиция захисно-стимулюючих речовин для обробки насшня з включениям сумшп фунпщадв (пураму i тачигарену), незважаючи на високу Гх вартють, е бшьш ефективна i знижуе уражешсть коренево! системи цукрових буряюв хворобами. При цьому економ1чний ефект складае 337,35 грн./га.

висновки

1. Хвороби коренево! системи ¡стотно впливають на розвиток та продукгавшсть цукрових буряюв. Зокрема, в зош достатнього зволоження уражешсть сходш коренеТдом в роки дослщжень зменшувала густоту насаджень на 10-30% i масу рослин на початку онтогенезу в 2,3 рази, масу уражених паршою коренеплод1в - на 46%, фузарюзною гниллю - у 2,3 рази.

2. Виникяення захворювань коренево! системи цукрових буряюв спричинюють мшромщети, що мктяться на насшш та особливо в rpyHTi, ям за сприятливих умов для свого розвитку призводять до ураження рослин коренещом понад 78,9%, звичайною паршою - 15,6%, фузарюзною гниллю -21,4%.

3. Уточнено видовий склад грунтових грибов - збудниюв коренещу. За роки дослщжень проростки найбшьше уражувались грибами р. Fusarium - до 55%, у менппй Mipi Aphanomyces - 23; Pythium - 8, Rhizoctonia - 7,5% та шшими. Вперше з уражених проростов видшено гриб Cylindrocarpon spp.(9,4%) та Thielaviopsis spp. (7,6%), яю в подальшому спричинюють загнивания коренеплодш пщ час вегетацй.

4. Пбриди зapyбiжнoí селекцц в бшышй Mipi уражувались хворобами коренево! системи, шж вичизняш: коренещом - на 7,2%, паршою звичайною -на 6, фузарюзною гниллю - на 3%.

5. Вдопчено тенденцто до збшьшення (понад 5%) вмюту сухих речовин (на початку активно? вегетацй) у пбрнгцв шозсмно! селекцп, яю сильнпие уражувались хворобами.

6. Встановлена корелящйна залежшсть м1ж уражешстю коренещом та паршою i BMicroM сухих речовин, при вюпоченш в композшцю захисно-стимулюючих речовин сумшп -пураму i тачшарену коеф1щент коредяцц становив г- 0,83, а з сульфокарбатюном г- 0,67.

7. Застосування композицн захисно-стимулюючих речовин, до складу яких включали фунгщиди, по-р13ному знижували уражешсть коренево! системи хворобами. Обробка насигая сумшпшо тачигарену i ттураму краще

захшцала сходи 1 вегетукта рослин: вщ ураження коренеадом - на 24,5% паршою - на 15%; фузарюзною гниллю - на 13% пор1вняно к сульфокарбатюном-К.

8. М1жрядш розпушування грунту в перюд вегетади цукрових бурякн сприяють актив1зацп грунтово! М1Коб1оти, яка шдсшповала розвиток парап н; 10,2, фузарюзно! гншн - на 8,3%.

9. Застосування композици захисно-стимулюючих речовин : включениям до й складу тачшарену 1 •пураму забезпечуе отримання додатковс з одного гектару 5,3 т коренеплодцв та 0,9 т/га цукру. При цьому економ^чнш ефект складае 337,35 грн. на одному гeкrapi.

РекомендацП виробництву

3 метою зменшення втрат через ураження коренево! системи цукрови: буряюв хворобами та шдвищення продуктивност1 сорт 1 пбридав в зон досгатнього зволоження необхадно:

враховуючи склад грунтово! мкобюти репону насшня пере; поавом обробляти композшцею захисно-стимулюючих речовин, щ< обов'язково включае сумш фунлцидо (т!урам,4 кг/т + тачц-арен.6 кг/т);

при загроз1 виникнення ешфтт! парил, фузарюзно! гннл застосування м1жрядних розпушувань на поавах пбрдщв вггчизняно! особливо заруб1жно1 селекцн проводити недощльно.

Список робгт, опублшованих за матермлами дисертаци

1. Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Вплив деяких агротехшчних захода нг розвиток хвороб коренево! системи буряюв// Висновки науково-дослщнш роби- за 1993 р. К.:ЩБ УААН (Особистий внесок здобувача 50% Проведено експерименти, зроблено висновки).

2. Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Факгори, що впливають на формувашн грунтово! бюти // Oптимiзaцiя пестицидного навантаження в штегрованш системах захисту цукрових буряюв та ¡нших культур буряково! овозмпп в!д шюдниюв та бур'яшв. К.: ЩБ УААН - 1995,- С.36-37.(Особистш внесок здобувача 50%. Огримано експерименталын даш та сформульоваш висновки).

3. Саблук В.Т., Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Змши в склада грунтово мшоб1оти хцд впливом aбioтичниx фактор1в// 36. наук, праць. - К.:1ЦЕ УААН 1995-1996 рр. (Особистий внесок здобувача 40%. Зроблено аналк даних, подготовлено висновки).

4. Шендрик Р.Я., Запольська Н.М. Вплив агротехшчних заход1в як факторн формування грунтово! мшоб1ога на розвиток коренещу// Систем; землеробства в бypякiвницrвi. К.: ЩБ УААН - 1997,- С.216. (Особистш

_ внесок ~ здобувача 60%. Проведено nomoei та лабораторш доопдженняг зроблено висновки).

5. Саблук В.Т., Запольская H.H. Почему пшют корнеплоды?// Сахарная свекла. - 1998. - №3. - С 19. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено мжробюлопчш дослщження, зроблено висновки).

6. Запольська Н.М. Вплив обробки настоня на розвиток хвороб коренево! системи цукрових буряюв. //HayKOßi основи виробнидтва цукрових буряюв та шших культур буряково! с1Возм1ни в сучасних економ1чних та еколопчних умовах. К.:ГЦБ УААН, Кн. 2. -1998. - С. 3.(100%)

7. Шендряк Р.Я., Запольська Н.М., Педос В.П. Обробка насшня i уражувашсть коренево! системи цукрових буряюв хворобами //Захист рослин. - 1998. - №4. - С. 13. (40%, зроблено анашз MaTepiany, сформульовано висновки).

8. Шендрик Р.Я., Запольська Н.М., Ковбасюк Е.В., Коротич П.П. Щоб запобнти хворобам коренево'1 системи буряюв //Цукров1 буряки. - 1998. -№4. - С.19-20.( Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальш даш та сформульовано висновки).

9. Шендрик Р.Я., Запольская H.H. Почвенная микобиота и корнеед сахарной свеклы //Защита и карантин растений. - 1998 - №10. - С. 25.( Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальш дат та проведено ix узагальнення).

Ю.Шендрик Р.Я., Ионицой Ю.С., Запольская H.H. Обработка семян защитит корневую систему //Сахарная свекла. - 1998. - №11. - С. 21. .( Особистий внесок здобувача 60%. Проведено узагальнення материалу, м1кробюлопчш дослщження та сформульовано висновки). 11.Запольська Н.М. Шендрик Р.Я., 1онщой Ю.С., Коренещ сход iß // Захист рослин. - 1999. - №1. - С. 10. (Особистий внесок здобувача 50%. Отримано експериментальш дат' та сформульовано висновки). 12.Запольська Н.М. Щоб запоб1гти хворобам коренепло/пв// Цукров1 буряки. -1999-№6.-С. 16.(100%).

Запольська Н.М. Хвороби коренево? системи цукрових буряюв та шляхи зниження втрат урожаю вщ них у зош Центрального Лкостепу Украши -Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата С1льськогосподарських наук за спещальн1стю 06.01.11 - фггопатолопя. -Нац10иалышй аграрний ун!верситет, Кшв. 2000.

Дисертащя висвшпое хгатання розвитку коренещу сход1в, звичайно! парпп, фузар1озно! nuuii цукрових буряюв в1тчизняно! та заруб1жно! селекш!, залежно вщ складу композицц захисно-стимулюючих речовин для обробки насшня та застосування мiжpядниx розпушувань в зош достатнього зволоження Центрального Лкостепу Укра1ни.

Визначено та доповнено видовий склад збудниюв хвороб коренев> системи буряюв. На тдсгаы вивчення бюлопчних особливостей домшуюч? видав збуднтав хвороб у даному репош обгрувггована доцшьшсть включения композицию для обробки насшня цукрових буряюв пбридав В1ТЧИЗНЯН01 1 заруб1жног селекцп -пураму, 4 кг/т i тачн-арену,6 кг/т.

Ключов1 слова: цукров! буряки, хвороби, насшня, пбриди, корене!. парша звичайна, фузарюзна гниль, обробка, розпушування.

Запольская H.H. Болезни корневой системы сахарной свеклы и пут ограничения потерь урожая от них в зоне Центральной Лесостепи Украин - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидат сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. Национальный аграрный университет, 2000.

Диссертация посвящена вопросу развития корнееда всходо; обыкновенной парши, фузариозной гнили сорта и гибрида сахарной свекл отечественной и зарубежной селекция в зависимости от состава композици защитно-стимулирующих веществ для обработки семян, применена междурядных рыхлений в зоне достаточного увлажнения Центрально Лесостепи Украины.

Установлено, что почвенная инфекция является одним из существенны факторов, который влияет на развитие сахарной свеклы с момента е прорастания и до уборки урожая.

В зоне Уладово-Люлинецкой опытно-селекционной станции корнее всходов наиболее вредоносное заболевание в фазу развития 2-й пары листье! Сильнее в этот период поражались гибриды немецкой селекции. Накоплена сухих веществ, в том числе и сахарозы, у таких гибридах проходило боле интенсивно.

Развитие этого заболевания существенно контролируется качественны] составом почвенной биоты и биологическими особенностями некоторых в идо (Fusarium, Rhizoctonia, Phoma).

В период вегетации корнеплоды сахарной свеклы поражались паршо обыкновенной (в среднем) до 14.4% , фузариозной гнилью - до 3,2%, пр: значительном колебании по годам, развитие которых существен» контролируют погодные условия.

Установлено, что корнеплоды гибридов иностранной селекцй поражались болезнями в большей степени чем отечественные 17,9 и II,1 соответственно.

Определено, что развитие фузариозной гнили в основном вызывалс теми же видами микромицетов, что и корнеед всходов, некроз сосудисто волокнистых пучков, доминирующими видами фузариев (более 70%).

Изучен и расширен видовой состав возбудителей болезней корнево] системы свеклы. На основании исследований биологических особенносга доминирующих видов в данном регионе обоснована целесообразносп

включения в защитно-стимулирующую композицию для обработки семян сахарной свеклы гибридов отечественной и зарубежной селекции тиурама, 4 кг/т и тачигарена,6 кг/т.

Доказано, что включая в состав композиции защитно-стимулирующих веществ смесь тиурама и тачигарена полностью снимается с семян инфекция грибов Alternaria, Mucor, Penicillium, в меньшей степени - Fusarium.

Установлено, что в данном регионе обработка семян защитно-стимулирующей композицией с включением тиурама и тачигарена - фактор, который не только снижает развитие корнееда, но и пораженность корнеплодов паршой обыкновенной, что обусловлено пролонгирующим свойством такой композиции.

Показано, что применение междурядных рыхлений усиливало развитие как патогенной так и сопутствующей микрофлоры почвы данного региона, что в свою очередь привело к усилению пораженвости корнеплодов паршой обыкновенной.

Ключевые слова:, сахарная свекла, болезни, семена, гибриды,, корнеед, . обыкновенная парша, фузариозная гниль, обработка, рыхление.

Zapolska N.M. Diseases of sugar beet root system and ways of reducing yield losses caused by the diseases in the central Forest-Steppe zone of Ukraine - a manuscript

A thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Agricultural sciences for speciality - 06.01.11 - phytopathology - the National agrarian University, Kyiv, 2000.

The thesis deals with problems of development of black leg, of seedlings, beet scab, Fusarium root rot in sugar beet of home and foreign origins depending on the composition of protective - stimulating preparations for seed treatment and the use of interrow hoeing under conditions of sufficient moistening of the Forest-Steppe zone of Ukraine.

Species composition of causal organisms of root system diseases was studied and enlarged. On the basis of studies of biological peculiarities of the dominating species of causal organisms of the diseases in this region, the expediency of including tiuram, 4 kg/ha, and tachigaren, 6 kg/ha, preparations for treating sugar beet seed, of hybrids of home and foreign origins has been proved.

Key words: sugar beet, diseases, seed, hybrids, black-leg, beet scab, Fusarium root rot, treatment, hoeing.