Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологическое и экспериментальное обоснование выбора тутового шелкопряда как биоиндикатора дня определения остатков инсектицидов в субстратах.

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Биологическое и экспериментальное обоснование выбора тутового шелкопряда как биоиндикатора дня определения остатков инсектицидов в субстратах."

ХАРЮВСЫШЙ ДЕРЖАВШШ 11ЕДЛ10ПЧ1ШЙ УШВЕРСИТЕТ 01\ ¡МОП Г.С. СКОВОРОДИ

На правах ругашгсу

БЕЗ ЯЗИЧНА ОЛЬГА ВЖТОР1ВНА

БГОЛОГ1ЧНЕ I ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУ1ГГУВАННЯ ВИБОРУ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА ЯК БЮ1НДИКАТОРУ ДЛЯ 1ШЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКШ 1НСЕКТИЦИД1В В СУБСТРАТАХ

03.00.09 - ентомолопя

Автореферат дисертацл па здобуга паукового ступеня кандидата бюлопчних паук

Харгав -1996

Дисертацш представлена у вигляда рукопису.

Робота виконана в сектор1 биологи Харювського державного педагопчного ушверситету ¿меш Г.С. Сковороди,

Науковий кер1вник - доктор бюлопчних наук, професор

ЗЛОТШ Олександр Зшовшович Офщжш опоненти - доктор сшьськогосподарських наук, профссор КРАСИЛОВЕЦЬ Юрш Гаврилович - кандидат бюлопчних наук, старший науковий сшвробшшк МеШКОВА Валентина Льв1вна Провщна установа - Украшсысий державний педагопчний университет ]'меш М.П. Драгоманова

Захист дисертацй вадбудеться « 26 » грудня 1996 р. о 13 годит на заедагон Спещагазовано! Ради - К. 02.26.04 при Харивському державному педагопчному угаверситеп ¡м. Г.С. Сковороди : 310 168, Харгав - 168, вул. Блюхера - 2, зал засадань.

3 диссртац1ею можна ознайомитися у б1бшоте1и Харювського державного педагопчного ушверситету ]меш Г.С. Сковороди.

Автореферат розюланий УиисГРм^я 1996 р

Вчений секрстар Спещашзовашм Ради кандидат б1олоп'чпих наук ■ Н.П.Чепурна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность теми. Постшний зр1'ст масттаб1в виробптщтва 1 засто-сування. пестицида в сишському господарств1 приводить до значного забруднення ними продукт харчування, потнтря, грунту та води. Це створюе передумови до иадходження пестицидов до оргашзму людини, що вимагае ретельного визначення токсичних залишкш.

В наш час в световому асортименп нагнчуеться дегалька сотен методик визначення залишюв шсектищвдв р1зпо1 будови та бюлопчнсл до. Юльюсне визначення може бути проведено х1м1чними, фiзикo-xiмiчними методами, а у випадках, коли вони не дакпъ задовшьний результат - ензи-матичними, або бюлопчними методами атшпзу.

Яюснс проведения визначешш залишюв шсектшщщв бюлопчним методом вимагае використання високочутливих бюшдикатор1в. Раннпе запропонований ряд вщцв комах не знайтов широкого використання, гак як метод вимагае шлор1чного розведення культур комах на штучному кормц климокамер дли тх утриманпя, ретельного догляду за культурою, тому коштуе достатньо дорого.

Зш'дси - актуалыпсть понгуку нового високочутлнвого бюшдикатора, зручного у використанш, утриманпя й розведення якого протягом року проводиться з мшмальними затратами конгпв 1 пращ.

Мета роботи. Метою подано) роботи е бюлопчне та експеримен-тальне обгрунтувапня вибору шдикатору на приклада шовковичного шов-копряда для погнирегшя застосувашгя бюлопчних метод1в визначення залишюв шсектицидо у субстратах, та розробка технологи проведения роб1т.

Завдання дослшження - вивчення можливосп використання шовковичного шовкопряда в якосп високочутлнвого бюшдикатору до токсично?

да залиппав шсектицщда.

Розробка методов цшоргчного одержання необхццкн кшькосп бю-матср1алу для проведения робп-, вивчення фактор1'в, яю вплнвають на ефекгавшсгь визначення.

Розробка методики використання нового индикатора для бioлoriчниx методов.

Наукова новизна дослшкення. Вперше для бюлопчних методав визначення залишюв шсектицидав був запропонован шовковичний шовко-пряд, як один ¿з найчутливнних до токсично} да вид комах..

Здшснен новий шдхад до вибору бюшдикатора, який не потребуе обладнання для цшоргчного розведення у культур1, ретельного догляду 1 корму на перюд проведешш дослуцв.

Удосконалена 1 перев1рена мошпш'сть одержання необхщно1 кш,-косп високооднорвдного бюматер!алу в будь-який заеданий час року.

Вивчена чувпшеть нового бюшдикатора до да шсектицидав р1зних хтчних груп в залежиосп ввд методов активаци грени, в1д дня виходу гу-сеш 13 грени протягом року.

Показана мояоптасть використання в дослшах, для шдвищення чугливосп визначення, резнях порхд та пбридш, бioмaтepiaлy певно1 стагп.

Розроблена технология проведения робп- з новим бюшдикатором, проведен аналЬ факшрш, яю впливають на результата визначення токсич-нихзалишгав.

Практичне значения робота. Використання високочутливого, зруч-ного у робегп бюшдикатора, який не потребуе значних затрат кошт i часу, мае поширити застосування бюлопчних методов визначення залиппав шсектицидав в продуктах харчування та объектах довкшля.

Метод можс бути проведений як самоспйно, так 1 в якосп додатко-вого, контрольного до xiмiчнoгo метода.

Добре вщомо, то перетворення шсектицид^в у субстратах веде до появи рвномаштних мстаболтв, часто бшып токсичних, нЬк пoxiднi спо-луки. Застосування бюлопчного методу надае можлив1сть комплексно! оцшки загалыюг токсичносп 1 небезпечносп певних залишгав для здоров я людинн, гпо ке завжди можна ощнити Х1м1чиими методами а пал ¡¡у.

На захист виноситься обгрунтування вибору 1 методика викорис-талпя шовковичного шовкопряда як високочутливого бющдикатору для визначенпя залишюв шсектицида у субстратах; нова технолопя цшор1ч-ного одержання, шдгопговки й використання бющдикатору для проведения досладв, яка грунтусгься на урахуванш осповних фактор1в, яю впливають на точшсть визначення.

Реад}за1ця гзезудьтатзв достдження. По наслцусам результатов дослщ-жснъ були розроблеш методичш рекомендаци: «Використання шовкович-ного шовкопряда як бюшдикатору для визначення залиишв шссктнцид^в в павколишньому серс довит!».

Здшснепо визначення стану загального забруднения токсичними залишками р1чок та водоймищ Харювсько! область

Проведена паралельна оцшка ефективносп визначення залипшв ш-сектищадв Х1м1чним та бюлопчним методом; показана ловна придатшсть останнього.

Апробашя робота й публшаци. За основними матер1алами дисерта-цшного досшдження зроблено доповда на: МЬкнароднш науково-пракгичнш копферепци. «Проблеми створення едино! системи еколопчно? ocвiти I виховання в Укранп» (Харюв, 1994); ГЛжнародному cимпoзiyмi <<Комунисацп комах i сучасш метода захисту рослин» (Харюв, 1994); науково-пракгачтй конференцп «Еколопчш проблеми Харювсько! обласп» (Харюв, 1995); Мжнародеш науковгй конференцй «Еколопчш проблеми 1 прогнози» (Болгар1я, Враца, 1995) М^жнародтй науково-

практаяшй конференцц, присвячено! до 150-р1ччя вад дня народження I.L Мечникова (Харюв, 1996).

За темою дисертацц опубл¿ковано 9 робгт, у тому чиагц методачш рекомендацн.

Структура i обсяг робота. Дисертащя викладена на 132 сторшках машинописного тексту, складаеться Î3 вступу , 7 глав, висновюв i реко-мендащй виробницгву, списку л1тератури. Робота включае 8 таблиць i 2 графки. Список цитованог лггератури нараховуе 188 найменувань пубш-кацш слопянськтш мовами i 48 робгё на мовах з латинським ал фавном.

3MICT РОБОТИ ВСТУП

Складаеться i3 загалыки характеристики робота, в якш обгрунтована актуальшсть теми, сформульована мета та завдання дослщжень, показана IX новизна i практичне значения.

Глава 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ В даному роздан м1ститься анашз лшфатури, в яюй розглянуто:

а) проблема забруднення довюлля залишками шсектицидав;

б) метода визначення залшпив шсектицидав, показаш переваги бюлопч-ного методу анадазу;

в) принципи бюлопчного методу визначення залиншв шсектицидав;

г) переваги i недолжи використання бюшдикатор1в, яю були ранше запро-поноваш для бюлопчних методав.

Показано, що метода використання запропонованих ранппе бюшди-каторгв не знайпши поширеного впроваджешш для визначення залшшав шсектицидав, так як вимагаютъ спещалыюго розведепня культур комах на штучному кормх, климокамер для ix утримання, ретелыгого догляду за

культурою, тому коппують досташьо дорого. Звшси - нeoбxiднicть поитуку нового бюшдикатора, я ¡сии би не мав озиачених недолшв.

Глава 2. БЮЛОПЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ БЮШДИКАТОРУ

Вперше для бюлопчних мстолп; визначення залишюв шссгсгицидш нами був запрононований шовковичний шовкопряд Bombyx mori L., як один h найбшьш чугливих до шсектицщпв вид комах.

В роздан проведено обгрунтування вибору объекту дослщжепь, яке обумовлене бюлопчними та еколопчними особливостями шовковичного гновкопряда, показана висока чутливкть гусеш до найменпшх токсичних залипшв.

Нами був зл'йснен новий гп.град до вибору бютдпкатора. якин нп час проведения aiuumiB не потребуе розведення в культур^ корму i ретелыюго догляду. Визначення залишгав жеектинидш запропоновано проводите на rycei ¡i-мурашах, вщразу ni ел я виходу 13 грени. PÍ3iii засоби солянокислое активацп грени надають можлнветъ одержати в завданий час необы'дпу юльюсть високооднорщного бюматер>аиу, строго за bíkom, можлива диферешнащ'я за статпо, використання pi3imx порад i пбридав.

Глава 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА Ж БЮШДИКАТОРА

Экспериментальна переварка можливост) використання шовковичного шовкопряда як нового бюшдикатора проводилася в 1992 - 1996 роках в секцп зоологи i ентомологп Харивст.кого державного педагопчного ушверситету ím. Г.С.Сковороди, а також на 6a3Í Тнститута шовгавництва УААН.

Дослщницька робота включала там напрямки: - детальна розробка умов проведения експериментв;

- переварка \ удосконалення метода цшоргтаого одержання необходим юлькосп однорщюго бюматер1алу для дослццв;

- докладне вивчення чутливосп нового бюшдикатора до токсично! до шсектицидав рйних х1м1чпих труп;

- вивчення внyтpiшш)0вид0виx потенцш шдвшцення чутливосп дослщ-жень.

МЕТОДИКА IМАТЕИАЛИ Для проведения дослщв з новим бюшдикатором нами був вибраний метод «сухо? шпвки», при якому пщдослщп оргашзми експозуються на сухий шпвщ токсичних речовин, яку одержують випаровуванням посуху частини зразку екстракту, що м1стить залишки шсектицидав. Такий метод якнайбшып гндходить для визначення сучасних шсекгацвдцв, 95% ¡з яких мшоть виражену контакту актившсть (Мельников, 1986).

Для забезпечення пoтpiбнoгo контакту гусеш з обробленими по-верхнями нами було запропоновано використовувати приваблюючий ек-стракт листов шовковшй. Для одержання необхгдноУ кшькосгп бюматер1-алу в заданий час удосконалеш метода шкубацн грени.

В попередшх дослщах була вгоначена тривалкпъ життя гусеш без корму, в залежносп вщ дня виходу Ь грени, 1 оптимальний режим й збе-рц-ання. Використовували грену лпнього приготування породи Бшоко-конна-2покр. (табл.1). Найкращим для тривалого збер1гання гусеш вия-вився режим при температур! 22 - 24*С I вологосп повнря 75 - 85%.

ГКсля виходу ¡з грени гусшь шовковичпого шовкопряда може жита без 1жи до 7 - 8 даб 1 в перпн три доби загибель не спостерггаеться. Це дас можливкпъ, в раз! необхвдюсп, подовжити тривал!сть контакту з залиш-ками шсектицидав до трьох даб при нульовш загибеш в контроле

У 1992 - 1994 роках проводилась перев1рка можливосп одержання яисного бюмаггер1алу протягом року. У експериментах була визначена

Таблипя 1.

Динамка загибел! гусеш-мураипв без корму в залежносп вщ дня виходу ¡3 грени (порола Бшококонна-2покр., загибель виражена в вьтсотках до загально'1 галъкосп гусет), 1992р._

доби Д и и а м■к а з а г и б е л ¡, и%

сностере- 1-й день виходу 2-й день виходу 3-й день виходу

жень гусет 13 грени гусеш 13 грени гусет 13 1рени

1 0 0 0

п 0 0 0

3 0 0 3,65 ± 1,6

4 2,12 ±0,9 3,08 ± 1,2 27,71 ±2,3

5 27,35 ± 1,3 21,42 ±1,8 42,67 ±2,8

6 46,5 ± 1,7 55,24 ±2,7 72,72 ±3,4

7 85,29 ±2,4 88,19 ±2,6 98,55 ± 1,7

8 96,62 ±1,8 92,15 ±2,4 100

тривашсть житгя гyceнi в залежпосп вщ засоб!В виготовлення грени, активовано!" соляною кислотою за дпочими методиками в рпних ексно-знпдях (12, 8 та 4 хбилшш), та природного оживления (породи Бшококон-на-2нокр.) весшнього та лгшього приготування. В дослщах викориелопушите гуешь 1 дня виходу 13 грени (табл.2).

Таблиця 2.

Триватсгь життя гусеш-мураиив без корму в залежносп вщ зacoбiв активаци грени та природного оживления (загибель гусет виражена у вшеотках до загалыкм юлькосп гусет), порода Б1'!Ококош1а-2покр., 1992 -1993 рр._

Доби Динамка з а г и 6 е л ¡, в %

спос-

тсре- активащя активащя Активащя весняне при- лггне при-

женъ грени 12 хв. грегш 8 хв. грени 4 хв готування готування

1 0 0 0 0 0

2 0 0 0 0 0

3 0 0 0 0 0

4 6,25 ± 2,68 11,05 ±3,14 0 8,8 ±- 1,84 0

5 29,69 ± 3,27 33,62 ± 4,28 7,27 ±4,82 21,42 ±3,75 16,08 ±2,87

6 66,54 ±3,12 76,74 ±5,36 47,45 ±3,16 68,15 ±3,46 51,61 ±3,17

7 98,82 ±2,66 100 88,19 ±3,76 100 92,18 ±4,36

8 100 100

Доотди показали, що засгосування удосконалених метода активаци грени шовковичного шовкопряда даютъ змогу одержати необхщну иль-

ккггь бюматер1алу в будь-який завданий час року.

Встановлено, що при проведенш робп- у весняно - лпнш период, перевагу слад вщдавати греш литого приготування, час сстивацй' та зимшп яко! менший, шж у весняноь При проведенш робп восени та взимку, най-кращд результата одержаш при використанш грени, обробленою соляною кислотою на щхгога 4 хвилип, яка збер1галась у холода.

Досяэди по визначенню чугливосп гусеш-мурапнв до залюшав ш-сектицидав були проведеш на двох групах шсекгацидав, ям в цей час най-бшьш попшрено застосовуютъся в сшьському господарста Украши -фосфороргашчних г синтетичних шретрощах. В робота використаш: фос-фамщ (40% е.к. (емульсйний концентрат)) у концентращях 0,001 - 1,0 мг/л, та децис (2,5% е.к.) у концентрациях 0,0001 - 0,01 мг/л, що значно нижче максимально допустим их р1вшв цих шсекгацидав за саштарно-ппешчною регламентащао.

Бюшдшсатор експозували на нгпвщ токсичних речовин, яку одержу-вали випаровуванням досуху нанесенного на фшьтрувальний пашр водного розчину шсекшциду (в чашках Пецй). В контроле на фшьтрувальний пашр наносили приваблюючий екстракт та дистильовану воду.

У випадку застосування фосфамщу облпс загибел! проводився кож-но1 доби, при застосувашп децису - через кожш дш години, впаслвдок ШВИДК01 да шретрощв (табл. 314).

Дослздження нщгверджують внсоку чутлив1сть гусеш-мурапнв до присутносп найменших юлькостей токсичних речовин, отже i можлив!сть П викорисгатя в якосп бюшдикатора для визначення шсекгацидав нижче максимально допусгамих р)вшв.

В процес1 загибЫ гусеш спостерп-алися характерш ознаки до препаратов, обумовлеш piзними мехашзмами первюного ефекту шсектицидав р1зних груп. У дооодах з розчинами фосфамщу загибель гусеш наступала

впаслтдок прискоренно! втрати рщини через кишковий тракт, po3MÍp iy-

Таблиця 3.

Динам] ка загнбел? гусет-мурапнв шовковячного шозкопряда в залежносп вп кон-центраци розчитв фосфамЬ^ (в %), порода Бшококонна-2похр., грена активована соляною кислотою (4 хв); 1993р._

№ пп Концен тращя мг/л Дн) спостережень

1 2 3 4 5 6 7

1 Контроль 0 0 0 2,8 i 1,57 18,22 ± 2,67 64,12± 3,87 96,14 ± 2,43

2 0,001 0 0 2,81 ± 1,37 20,15 ± 2,76 72,18 ± 3,82 100

3 0,004 0 0 5,23 ± 1,82 42,01 i 3,64 96,0 ± 2,46 100

4 0,008 0 6,49 ± 3,86 27,69 ± 3,46 78,95 ± 5,14 98,36 ± 4,27 100

5 0,01 0 14,71 ±. 3,74 38,74 ± 3,16 89,44 ±. 4,32 98,74 ± 3,43 100

6 0,04 7,28 ± 3,34 41,01 i 4,27 84,04 ± 5,16 97,38 ± 3,67 100

7 0,08 19.72 i 2,18 72,56 ± 4,14 96,0 i 4,38 100

8 0,1 42,27 ± 4,52 87,96 ± 3,63 100

Таблица 4

Динамка загибелз гусей шовковичного шовконряда в залежносп в;д концентрацн розчитв децисх (в %), порода Бшококонна-2покр., грена активована соляною кислотою (4 хв.), 1993 р. _

№ п/п Концентрация мг/я Години спостережень

2 години 4 години 6 годин

1 Контроль 0 0 0

2 0,001 28,56 ±3,89 45,67 ±3,12 64,36 ± 4,23

3 0,004 43,28 ±4,13 61,37 ±4,38 71,48 ±4,26

4 0,008 58,26 ±3,38 77,18 ±4,5 85,15 ±4,05

5 0,01 78,14 ±3,46 95,14 ±3,87 100

ceni наполовину зменшувався, вона майже мум5ф1кувалася. В залежносп В1д копцетрацй розчитв загибель наставала за 1 - 2 доби, або розтягува-лась до 3 - 4 дшв. Огруення ryceni мае необрагимий, поступовий характер, починаеться повшьно, потам темп загибал зростае прямопропорцШно BMÍCTy токсичпих сполук, Обл1к загибел! при визпаченш залиидав

фосфороргашчних шсектицидш краще проводити через 12 - 24 години.

П)'д д1'ао синтетичних шретродав з перших годин спостерйгалося збудження гусеш, видшения ¿з киппсового тракту рщини, втрата рухомосп, тшо гусеш втрачало пружшсть, приймало харакгерну 8-подабну форму. В залежносп вщ юлькосяп синтетичних шретроцив у проб!, сиостср^галися обратим! та необратим! форми отруення бюшдикатора. Для визвачення найменших юлькостей шрсгроццв в зразках, потребно проводити облж отруення шсля кошгах 2-4 годин.

Кзниця, В1дм1чена в характер! отруення гусеш, а також часу наста-вання загибега бющдюсатору, мае велике значения для можливоТ адентифь каш, в деяких випадках, невщомих залиптав шсекгищвдв та встановлепня IX належносп до те! чи шпкй х1м1чно1 групи.

О дне з головних завдань розвитку сучасних метода визначення за-лишюв шсекгацидав - гадвшцення чутливосп аналЫв токсичних речовин. При використанш шовковичного шовкопряда як бюшдикатору впсрше заявляешься мождив!сть вихористання М1жпородно1, або помгжп5ридио1 чутливосп до шсектицидов; або ж гусеш певши стал, завдяки породам, м1ченим за статно на стадо яйця.

3 метою пор1вняння внутрпяньовидово! чутливосп до шсекттщщв, нами були проведен! випробування да фосфамаду в р1зних концекграгцях на пастушшх породах та пбридах шовковичного шовкопряда: Бшококон-на-1 покр., Бшококонна-2покр., САНДПП-21, Мерефа-7; Мерефа-6 х Ме-рефа-7, Украшська-1 х Украшська-2, Мерефа-6 х Украшська-14, Украш-ська-18 х Мерефа-8.

Досладження показали, що у р!зних порщ та пбридав шовковичного шовкопряда спостерн-асться невна рЬшщя в чутливосп до гнсекгащвдв, яка може бут викорисшвана з метою визначення найменших юлькостей токсичних залиппав. Найбшьш чутливими виявились порода Мерефа-7, Бь

лококотта-2покр., пбриди УкраТнська-18 х Мерефа 8, Украшська-14 х Мерефа-6. Для можливосп пор]внян»я результатов аналЫн, /юаидн пот-р1бно проводити па певпш порода, або пбрвдц.

При використанш шовковичного шовкопряда в я кос л бюшдикятора вперше з'являеться можливють одержат« матер1алу певши стат; без зна-чних витрат пращ i часу, завдяки породам, ,\ичепим на стадц яйця.

3 метою поршняння пом1жетагево1 чутливосп гусетп пювковичного шовкопряда до да шсектицидав нами були проведет дослщження на гу-сеш-мурашах породи Радявсъка-5, м1ченш за статпо, першого дня виходу 13 грени. Використовували водний розчин фосфамщу у концентрашях ОД -0,2 мг/л (табл.5).

Таблидя 5.

Змша чугливоет гусеш-мурашт шовковичного шовкопряда до токсично! да фосфамгду в концентрациях 0,1 - 0,2 мг/л в задежносп вщ стал (породаРадянська-5. загибель виражена в %), 1995р.

Доби самки с а и ц 1

спос контроль концентр. концентр. контроль концентр. концентр

гере 0,1 0,2 о,\ 0,2

жень

1 0 18,5 7 ±2,71 29,66 ±2,65 0 25,68 ±1,98 52,63 ±3,23

2 0 53,85 ±3,37 82,54 ±2,08 0 64,33 ±2,21 94,89 ±3,04

3 0 90,47 ±2,98 100 6,12 ±1,72 100 100

4 3,28 ±0,74 100 27,32 ±2,04

5 31,35 ±3,14 58,16 ±3,24

Рксперимепти виявили чггку рпницго в чутливосп гусет певно!' сга-•п: самщ бшьш чутливц тж самки.

Використання в до&тдах грени, М1чено1 за статпо, мае значно шд-вищити вщгворюваптсть результате досладжепъ визиачення заяишюв ш-сектацидав.

У зв'язку з ймов)рним юнуванням бюлопчних ритмов оргашзму, яю можугь внливати на чуигстасть бюшдикатору до шсектицидав, нами впер-

ше було проведено вивчення чутливосп гусеш-мурапив шовковичного шовкопряда до токсично! да шретроццв (вибip подано! хиично! групи пояснюегься можливкгпо швидкого одержання результата) на upoтязi доби.

У досладах використовували препарат фастак (10% к.е.) в концент-рацдях 0,001 - 0,01 мг/л. В р^зних вариантах гусшь починала контакгувати з токсичною речовиною з 6, 12, 18 та 24 годами. Облж зarибeлi гусеш-му-рапдв проводився через кожш дв1 години, на протжй 24 годин (табл.6).

Дослйи показали, що чуглшлстъ бюшдикатору протягом доби сут-тево змцпосгься. Гусшь, яка починала контактувагга з токсичною речовиною з 18 та з 24 години, була бшын вразлива до да шсектициду, шж гусшь, яка контактувала з розчинами гаретроаду з 6 та 12 годшш.

Зважаючи на це, необхщно вщмпити, що для проведения яюсних бюлопчних анал131в залшшав шсектицидав, ва пщготовч! робота по пере-и'рщ повнота вилученпя токсичних сполук, токсичносп еталониих та дос-лщжуваних екстракпв завжди потр1бно проводити одночасно.

Таблиц»6.

Змша чутливосп гусеш-мураш1в шовковичного шовкопряда до токсично! дц фастаку

на протяз! доби (порода Б<лококонна-2покр., загибель виражсна в %), 1995р.

Триватсть токсич, да нартанти година початку токсично! д»{

6 годин 12 годин 18 годин 24 години

6 годин конц. 0,01 мг/д 38,23 ±4,12 28,33 ±3,31 48,76 ±3,16 62,26 ±2,83

контроль 0 0 0 0

12 годин конц. 0,01 мг/д 51,18 ±3,44 37,39 ±2,86 75,12 ±4,02 75,89± 3,53

контроль 0 0 0 0

Глава 4. ОСНОВШ ЕТАПИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКШ ШСЕКШЦИДШ Б10Л0ПЧНИМ МЕТОДОМ В роздал розглвдаеться загальна схема проведения б^олопчних ана-Л1зш мжроюлькостей шсектицщвв в продуктах харчування та об'остах

довкшля, яка вкшочае наступш етапи:

- в!лб¡р проб для аналпу;

-вилучення шсекпщиду з проби, концентрування;

- вщдшенпя гид домйдок;

- щентафкащя та юльюсне визначення залишюв шсектицидав.

Глава 5. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ВИЗНАЧЕНШ1 ЗАЛИШЮВ 1НСЕКТИЦИД1В 3 НОВИМ БЮШДИКАТОРОМ В роздш наведена детальна методика ходу дослвдв, описан! умови проведения, визначено необхвдне обладнання та реакгиви. Описано прак-тичне визначення залишюв шсекгацидав

Попередш досшдження проводили з метою визначення ступеня ек-стракцп токсичних речовин Ъ субстрату, для перев1'рки 1 удосконалення ходу дослшв. У дослщах використовували: фастак (10% е.к.), фосфамщ (рогор, диметоат, 40% е.к.).

Еталонш вар1аити готували додаваппям розчишв шсектииидт ринсм концентрацп до екстракту з необроблених шсектицидом зразюв у кшькос-тях, яю можуть визначатисъ у реальних зразках, вщютндно ппсшчш'й рег-ламентадн допустпмих залишюв для поданих шсекпщидав в продуктах харчування. У випадку визначення залишюв фаетаку, доашджуваний зра-зок готували додаванням вадомоТ юлькосп шсекпщиду до необроблено! шсекищпдами гомогешзовано! проби (картошп) перед екстракщею. Для проведения визначення залишюв фосфамщу, вщбирали зразки (яблука), «пп попередньо були оброблеш цим препаратом. В контрольному варшт визначали показник <сгсолостого досльчу» - гусшь контактувала з екстрак-том 13 вщповщно! проби, який не мютив токсичних залишюв.

Подготовку проби та екстракцно проводили зпдно дпочим методикам визпачешм залишюв шсекпщидав. Облж загибел1 бюшдикатора про-

водили через píbhí промокки часу, як було запропоповано в 3 rnaei, вщ-повщно rpyni тсектициду, до порхвняно! загибеда у еталонних та дослвд-жуваних Bapiasrax. В хода «холостого досладу» загибель бюшдикатору не спостер1галась.

Статисггачну обробку отриманих результатов i кшыасне визначення запищав шсекпщидав проводили за допомогою пробгс-анаш'зу з обов'яз-ковим накресленням лпш perpecii (за Гаром, 1963; Поповим, 1965; Доспе-ховим, 1979).

Проведене визначення визначення сгупеня ексгракцц залипшв фас-таку (графж 1), выявило 0,0086 мг/кг, при icraHHOMy значенш 0,01 мг/кг íh-секгациду в npo6i. Згщно гснуючим вимогам (Bastes, 1977), методика повинна забезпечувагга визначення 80 -110% пестициду з ввдносною помил-кою ±10%. У хода нашого дослщження було визначено 85% залишку íh-сектшадду, що вщповщае вимогам до методики визначення.

Визиачення заяиптав фосфамщу в npo6i рослинного материала (яб-луках) проводилось паралельпо бюлопчним i xímíhhhm методом.

Винайдепа залежшсть динамши загибеап 6íoo6'€ktíb ш'д концентрацн фосфамиду представлена на графшу 2. Кшыасть визначепого залишку фосфаш'ду в досшджуваних зразках составило 0,165 мг/кг (зпдно лшн perpecii).

Графнс 1

Еталонна ття perpecii': залежшсть загибеля гусеш-мурацпз шовкович-ного шовкопряда вщ конценхрацй фасгаку.

Графш 2.

Еталонна лши регресй': залежшсть загибет гусеш-мураппв шошсович-ного шовкопряда вщ концеитраци фосфам1ду.

3

i

3 ¿¡^ концгнлуищИ

Результата зишчного аналтзу, який проводився методом прискорен-ного колориметричного визначення фосфамвда за загальним фосфором по синьому фocфopнo-мoлiбдeнoвoмy гетерополжомплексу виявили вм!ст залипшв фосфамаду у кшъкостях 0,142 мг/кг.

Вшюсна помилка визначення запинляв шсектициду при пор1~вняши результате х1мгчного та бюлолчного aнaлiзiв сютадае 13,93%, мри до соленому гюм 1 жлаборатсрному розходжеши в 10 - 25%.

Проведан дослщжешш шдтверджують принадшстъ використапня шовковичного шовкопряда в якосп високочутлнвого, зручного у робот) бюшдикатора для визначишя залпшюв шсектшпдов.

Глава 6. ФАКТОРИ, Ж1 ВШШВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВШСТЬ БЮ-ЛОПЧНИХ МЕТОД1В ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИПЖШ ШСЕКТИЦИД1В

В роздин визначено, що найбшъш суттсвий вплив на результата анагн:нв макггь наступш фактори:

а) умови 1 час проведения дослщгв; строки експозицн бioiндикaтopiв;

б) наявгасть коексграктивних речовин, екстрагованих 13 досладжуваних зразюв, яю можутъ змшювати показники токсичносп залшыюв.

в) можливють випадкового забрудаення контрольного або дослвджуваного зразюв при в1дбор1 проб, пщготовки до анашу, екстракцн, або при самому визначенш, що вимагае ретелыюго очищения лабораторного посуду й обладаання.

г) вариовання реающ шдцослщних оргашзм1в на токсичш сполуки в за-лежносп в!д виду, стада розвитку, вжу, стат1 та величина. Використання шовковичного шовкопряда в якосп бюшдикатора дае можлигнсть проводите досл^ди на високооднорщному бюматер1аш, що зводить до мшмума вплив ще! групи фактор1в на кшцевий результат. До цього часу, жоден ¿з запропонованих рашше бтшдикатор1В не вщповщав зазначеним вимогам.

Глава 7. БЮЛОПЧНИЙ АНАЛ13 СУМПШ ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН

Залишки шсектицидев в продуктах харчувашш 1 объектах довюлля, як правило, представляють собою багатокомпонентш сумшхи продукта розкладу i мегабайта р1зномаштних препарата, яи вщюсяться до резнях кпасш оргашчних сполук.

При умовах невадомо1 ¿сгори зразюв, бюлоггчш метода можуп. да-вати показники шдсумовано! токсичности 1 приблизний ступшь забруд-нення инсектицидами, що не можливо оцшити хМчними методами.

У вс!х випадках, коли загальна токсичшсть залишюв шеектицидов низька, можна обмежитися тшьки бюлопчними випробуваннями. При виявленш значно» кшькосп залишюв токсичних речовин, обов'язково потр!бно проводите конгрольш анал1зи, засноват на шших принципах.

У раз! викорисгашн шовковичного шовкопряда для бюшдикаци ш-секгацидш, велике значения мае ргзннця, вщм1чеиа в характер! отруеши хусеш, а також час насгавання загибел1, в залежносп вщ групи тсектици-дав (детальна катина загибеш приводиться в 3 глав1). Це може бути вико-риеггано для можливо! ¡дентифжаци невщомих залишюв шеекгацидов та

вспшовлення Ух палежносп до те! чи шшоГ Х1лпчи01 групк.

3 метою перев1ркн пъого припущення, в 1996 рощ нами були проведет дослщи сшлыю з Кшвсыяш шстюугом Здоров я ¡м. Л.1. Медведя.

Для чотирьох контрольних зразюв розчиш'в ¡'нсектинищв проводили вивчення характеру загибел! гусеш-мурапяв за запропонованою нами методикою токсиколопчних випробувань. По картиш загибел! 1 часу н наставали» була встановлена належшсть 1 1 2 зразюв до групи фосфорорга-шчних шсектшщщв, 3 1 4 - до групп синтетичяих третрошв. Проведений х1ючний анашз виявив в 1 1 2 вар|'ан-п фосфороргашчщ шсектициди мета-фос (1) 1 дурсбан (2), в314-синтетичш хпретрощи рипкорд (3) 1 карате(4), що збггаеться з висиовками бюлопчного авал1зу.

Запропоновапий споиб бюшдикаци не потребуе специального об-ладнанпя, доступний будъ-якому дослщниковг, може з усшхом знайти ви-користання в районих лаборатор1ях саттарно! 1 агрох1Чнчно1 служб, при неможливосп проведения х1Л»чш!х метсдав, або при вшсугаосп методики визначення нових шсектипид'в; на вигод'влях птвковичного шовкопряда для визпачення можливих токсичних залшшав в кормг, в досльдницьюй рОбСГП у ШКОЛ1.

На гренажшгх заводах Украши грени шовковичвого шовкопряда с в надлишку. Використання резервно!' частини греки для бюлолчних мето-л?в визначення залшшав шеектицидав додатково гадвшцить рентабелынсть греношробницгва.

ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАДИ ВИРОБПИЦТВУ

1. Вперше для бюлолчшх методов визначення залишюв ¿псектнци-д)'в був запропопован шовковичний шовкопряд, як один 13 найчутлившшх до токсично! да вид комах.

2. Здайснен новий шдод до вибору бюшдикатора, який не потребуе

обладнання для цшор1чного розведення у культура ретельного догляду 1 корму на перюд проведения дослзда.

3. Удосконалена 1 перев1рена можливкяъ одержання иеобхщкя юль-косп високооднорщного бюматер!алу в будь-який завданий час року.

4. Вивчена чугливкть нового бюшдикатора до да ¡нсектицидав рЬ-них хМчних груп в залежносп вщ методав активацп грени, в!д дня виходу гусеш ¡з грепи протягом року.

5. Показана можлив1сть використання в дослщах (для шдвшцення чутливосп визначення) рвних порщ та пбридав, бюматер1алу певши ста-Т1. Найбшьш чутливими визнаш породи шовковичного шовкопряда Ме-рефа-71 Бшококонна-2покращена; пбриди Украшська-18 х Мерефа-8, Ук-рашська-14 х Мерефа-6.

6. Розроблена технология проведения робгг з новим бюшдикатором, яка дае змогу проводига визначення залишив шсекгадидав на протяз! року.

7. Проведен анализ факторов, яю впливають на результата визначення токсичних залишив.

8. Запропонована методика проведения визначення залишив шсек-тицвдв з використанням шовковичного шовкопряда як бюшдикатору.

Метода проведения дослццв викладеш нами у методичних рекомеи-дащях «Використання шовковичного шовкопряда як бюшдикатору для визначення залипши шсектидидав у навколишньому середовипц». Харюв: РВП «Оригшал», 1996,32 с.

Рекомендацн можуть буш використаш у практичюй робст саштар-них та агрох1м1чних служб.

ПУБЛ1КАЦП ПО TEMI ДИСЕРТАЦТ1

1. Злотш О.З., Головко В.О., Без'язична О.В., Чепурна Н.П. Вико-ристання шовковичного шовкопряда як бтандикатору для »»значения залишюв шсектицоднв у навколишньому середовшш //Методичш реко-мендацв. Харгав: РВП «Оригшал», 1996. 32 с.

2. Злотш О.З., Без'язична О.В. Новий тест-об'екгг для бюлопчноТ оцшки залнттпсових кгпькостей шсекпщвдйв //Доповвд АН Укралш. № 3.

1994. С. 175 - 177.

3. Молодых Ю.С., Галанова О.В., Безъязычная О.В., Злотин А.З. Тест-методы оценки жизнеспособности и продуктивности тутового шелкопряда //Известия Харьковского энтомологического общества. Харьков,

1995. Т. 3. Вып. 1-2. С. 108 - 110.

4. Злотин О З., Безъязычная О.В. Экологическое воспитание и обучение путем участия в экологических исследованиях //Проблемы создания единой системы экологического образования и воспитания в Украине. Матер, междунар. научн.-практич. конф (Харьков, дек. 1994). Харьков, 1994. С. 118-120.

5. Безъязычная О.В., Злотин А.З. Новый биоиндикатор для определения остатков инсектицидов //Коммуникации насекомых и современные методы защиты растений. Тезисы до soi. Междунар. симпоз. (Харьков, март 1994 г.). Харьков, 1994. С. 12.

6 Злотин А.З., Головко В.А., Безъязычная О.В. Тутовый шелкопряд как биошщикатор загрязнения окружающей среды инсектицидами //Еко-логични проблеми и прогнози. Матер. Междунар. научи, конф.(Болгария) Враца, 1995. С. 314-317.

7. Злотин О.З., Без'язична О.В. НовШ тест-об'екг для бюлопчно) ощвки залипжових кшькостей шсектицидгв //Актуалып питания екоЛогй та охорони навкол. середовища. Збфник науков. праць природнич. факульт.

Вил. 1. Харьков: ХДПУ, 1995. С. 54 - 57.

8. Безъязычная О.В. Определение остатков инсектицидов в окружающей среде с использованием биоиндикатора //Экологические проблемы Харьковской области. Тез. докл. обл. науч.-пракгач. конф. (Харьков, дек. 1995 г.). Харьков. 1995. С. 7 - 9.

9. Злотин А.З., Головко В.А., Безъязычная О.В., Шаповал JI.H. Использование тутового шелкопряда для биоиндикации инсектицидов //Матер. докл. междунар. научи, конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И.И. Мечникова. Харьков. 19%. С. 39 - 42.

Безъязычная О.В. Биологическое и экспериментальное обоснование выбора тутового шелкопряда как биоиндикатора для определения остатков инсектицидов в субстратах. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. Харьков, 1996. Рукопись.

Впервые для биологических методов определения остатков инсектицидов был предложен тутовый шелкопряд как наиболее чувствительный и удобный в работе биоиндикатор. Разработана новая технология круглогодичного получения, подготовки и использования биоиндикатора для определения остаточных количеств инсектицидов; проведен анализ факторов, влияющих на конечные результаты.

Bezjazichnaya O.V. Biological and experimental reasons for selektion of silkwoim as a bioindicator to detect residues of insecticides in substrates. Thesis on obtaining the degree of Candidate of Sciences (Biol.) Speciality - 03.00.09 -

enthomology. Kharkov State Pedagogical University named after G.S. Skovoro-da. Kharkov, 1996. Handwriting copy.

For the first time among biological methods of detecting residues of insecticides a silkworm was used as the most sensitive and convenient bioindicator. A new texnology of annual obtaining, preparation and usage of bioindicator for mensuring residual quantity of insecticides was developed; factor influencing final results were analyzed.

Кточов! слова: бюшдикатор, залишкн шеектицидав, шовковичний шовкопряд, субстрат, гуешь-мурагш, екстракт.

ГВдписано до друку 4.11.1996 р. Формат паперу 60x84 1/16. Пашр писальний. Умовн.-друх.арк. 1,0. Обл.-вид.арк. 1,0. Замовлення № i0f3 Тираж 100.