Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биологические особенности Arnica montana L. на территории Горган

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биологические особенности Arnica montana L. на территории Горган"

Ужгорода.КИЙ ДКРЖЛВННЙ УШИКРСИТКТ

3 Г Б ОД

1 з МАЙ

11а правах рукипису

МАХОВСЬКЛ ЛЮБА ИОСИП1В НА

БIО Л О Г1Ч НI О СО Б Л И В О СТI А1Ш1СА MONTЛNЛ Ь. НЛ ТЕРИТОРП ГОРГАН

03.00.01 . — боташка

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на адобуття паукового «ггупеня кандидата бюлоНчних паут«

Ужгород— ПИН»

Дпсертащею е руконне

Робота виконаиа на кафедр! люових культур та деревиназнавства Украшсько державного л1сотех1нчного ушверситету

Науковий кср^вник — Науковий консультант Офщшш опопстпи: Протдна оргаштцЫ —

д.с.-г. наук, професор В. П. Рябчик — к.б. наук, ст. науковнн ствробшшк //.Д. Гладун д. б. наук, нрофесор Й.М.И к.б. нам; II.В. Шумська Льв1вськ1ш державши! уш'верснтет ¡м.1.Франка

Захист вщбудеться 30 травня 1990р. о 11 год. на лап; спещалиоваыо! вчено'1 [>адн К. 15.01.01. Ужгородського держа! ушверситету (м.Ужгород, вул. Волошина, 54, ауд. 242.).

I

3 дисертаци-ю можна ознаномитнсь у б1блютели Ужгородського державного ушверснтету: м.Ужгород, вул. Каттульна, 9.

Автореферат рекнелашш .30 кштня 1990 р.

Вчсшш секретар = .

спещал]'зовано1 нчслкЛ ради к.б. наук, доцент 10-ЛА^* I//. /. /ол

ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Значили теоретичнии i практичний штерес становлять pi;iKieni. ендем|'чт та зникаигн ниди рослип. Серед них особливо1 уваги заслуговус pi;ii;iciia рослина Карпат — аршка прська (Arnica montana L.). Це nimia лшарська рослина, суцвггтя якоИ застосовують у медицин! як кровоспинний aaci6, при зубних i невралпчних болях, фурункулах, абсцесах, 6ponxÍT¡, rpiini, хворобах серця, ешлеисп тощо. Внасгидок надм1рних i нерацшнальио здшеиюваних загот1вель лжарськоТ сировиии запаси A.monlana зменшилися.

В дослщженнлх останшх poniB помшпш гндвищенпй штерес наукошив до проблем хорологн, скологн, морфологи, онтогенезу i лшувалышх властивостей рослини (Комендар, Гамор, 1977; Ko6íb, 1992, 1993; Надь, 1995). Однак той факт, що спроби введения виду в промислову культуру не були уешшними, евщчить про недостатньо розкртт 6io.iorÍ4iii особлшюеп A.montana. У науковш лггератур1 вкрап мало виевгглена залежшеть морфометричпнх параметр1в рослини та Ti строки! цвтини вщ еколопчних факторш, пргнозувания tcpmíiiíb Hbítíhhji, наявносп мнероелемен-пв в суцжтгях. стеблз та лисп залежно 1мд висотного нрофкшо. За нашими даиими листя можуть бути основою чи складовою частиною для виготовлення npenapaiÍB, що мктять мжроелемеитн.

В xojii виконання дисертацшно! роботи автор отримувала консультативну допомогу ni;i професора, д.б.н. ВЛ.Комендара i доцента, к.б.и. ВЛ.Буняк, яким впражае сердечну вдячшеть.

Мета роботи i завдания дослщження. Мета роботи нолягае у внвчешн мжроелементного складу надземних oprauin рослини i комплексного дослщження бюлопчиих особливостей A.montana.

Вщповщно до поставлено!' мети виршували наступи! завдання досл!дження:

—встановлення ф1тоценотичних особливостей A.montana;

—визначешм pecypciB виду;

—вивчешш фенологи рослини;

—встановлення залежносп цвггншя вщ еколопчних фактор]в i морфометричпнх показниюв рослини;

—розроблення метод!В нропюзування термннв цвтння; —дослщження мжроелементного складу оргашв рослинн; —обгруитованнл заход!В з охорони вид}' i створення природных заказник1в.

Наукова новизна. На ochobí ашипзу значного експериментального матер1алу ю застосуванням сучасних методик впершс в умонах природиих ¡«¡сцезростань Горган вивчено комплекс видових бюлопчннх показникш A.montana, визначена залежшст!. цвтння В1Д еколопчннх фактор1в i морфометричних ноказннкш рослинн; розроблена методика прошозування термппв цштпшя: дослщжеио мжроелементнин склад рослинн. Встановлено, що листки прикоренево! розетки с наибшышши концентраторами вм1сту >нкррелеме1гпв в oprani3MÍ росл ими.

Практична значимкть та рсал1зац!я насл)дк1в роботи. Результата дослщжень використаш при обгрунтувапш дшцлыюсп заповщання природних урочищ — Береги та Шумлнче (Грипьшвсъкс лк;ництво, держл1сгосп "Осмолода", Рожштвсъкий район) i иадання |'м статусу державного боташчного заказника мкщевого значения. Розроблеш рекомендацн щодо здшснення зановщного режиму даннх об'екттв. Матер i ал и рекомендацШ иередаш в Держание унрашшшя я еколопчно! безпеки в 1вано-Франк!вськш область

Результата дооиджень нокладеш в основу "РекомендацШ з охорони piflKiciio'i роелнни — аршки ripcbKoí", як1 затверджеш на t заадашн нау ico но - техн i ч ho'í Ради 1вано-Франшвського обласиого управлшня люового господарства (протокол №(5 вщ 12.12.1995р.), а також використовуються в навчальпому upoyeci на кас|нмpi природознавства Прикарнатського ушверентету ¡м.В.Стефаника.

Ochobhí положения, яга випессш на захист. На ochobí нольоних досл1джень i тео|)етичннх узагальнень сформульоваш íi обгрунтоваш настушн положения i рекомендацп, що складають предмет захпету:

—залежшеть цвтння A.montana шд еколопчних фактори) i морфометричних показшшв рослини; —прогнозування термнив цптшш; —мжроелементннй склад рослинн.

Анробащя роботи та иубл1каци. Ochobhí положения, висновкн та результати доповщалнеь i обговорювались на наукових

конференциях молодих вчеинх i професорсько-впкладац|>ко| о колективу Прикарпатського ушверситету ¡м.В.Стефаника (1вапо-Фрашйвськ, 1993-1995), nayK(>iu)-np;iкrii'iniii конфе|к;|щм "Сучасини стан i нерспектнви ро,пштку сслекци, нас'шпицтва та штродукцп it Карпатах дли потреб цктьопого лн-овирошування (litnuo-Франкжеьк, 1 993), Tperix По 1]><;Г)няuiнських чптаппях (УкрДЛТУ, 1994), 47-ii науково-техшчши конференцп за шдсумкамп науково1 ;иялыюеп ciiinpo6iTiuiKin i acnipaimn у 1994 poni (УкрДЛТУ, 1995).

OcimiHii положения дш'ертпци викладеш у 8 опуб.пковаппх роботах.

Об'см i структура роботи. Дисерташн складапъся ;ti вступу, (5 роздан». niiciioiiiciii i рекомендацт, списку лггературн, додатку. OcHOitiniii текст роботи впкладении па 180 стор'шках машпиопису. Робота ¡лкк-^юнапа 33 таблицами та II рисунками. Список .итературп включав 241 наГшенувань.

3 МIС Т РОБОТИ

РОЗДШ I. И0СТАП01ША Ш'ОПЛЕМИ, МЕТОДИКА ТА О П'акт И ДОСЛГДЖЕШ> 1.1. IcTopbi та стан вивчення питания

Вивчення лггерятурннх джерел i перегляд гербарпнх MaTepia.mt дають шдстаин конетатувати, ща росл иною .¡ашкапп.шп. iiicifiO-x роюв XX столптя (Соколов, 1954; liiaiiiiiii. 1955, 1950. 19(50, 19(59; Малпповськии. 1959. 1980, 1981. 1982, 198(5. 1991: Пепкаусксне. 19(52, 19(53, 1974, 1983; Парфенон и др.. 1970, 1973; Комендар. 1971; Комендар i in., 1975, 1977; Моник, 1970. 197(5, 1978. 1983; Заверуха и др.. 1983; Лоиелнус, 1984. 1985; Малиновський, Царнк. 1991, 1993; Ko6iB, 1992. 1993). У .(арубЬкши .iheparypi :шгплып вщомосп про бюлогно виду наведай у upani llegi (IJIIuslierte Flora von Millel-Fairopa (1929). а лшуплльш иластиносп A.inontana були иже i?i;i<>Mi у .iaxijuiiii Cnponi me л XI столптн.

I laiioi.ii.in iioBiii iti;i<)M()("ii про поншрепнн, .чанаси та рацюпальне викорисгання виду в Украшсьгсих Карпатах нодаш в ирацях Д.СЛнлпиша ( 1955, 195(5), Л.Д.Гладуна i in. (1970. 1981. 1983. 198(5), ВЛ.Комепдара i in. (1975, 1977), OJUIoiuMiyc (1985).

Вичерину ¡нформацпо upo еколого-бюлопчт особлпвосп Л.montuna можна знаптн к роботах Д.С.1ваншна (lí)5(i). 1J.1.К()мепда|)а, Ф.Д.Гамора (1977). Т.1.Де|х;в1тсыдн i in. (1988). IO.IÎ.Ko6iBa (1992. 1993). Однак с л инк; окрс.лн дос.пджепин, îipucjt' л 4t;iii макро-i мнфоелемептпому складу рослипп (Ловкова и др., 1989; 1 1оздрюхипа. Гринкенич. 1980).

Дшипз л'перагурпих ш»мдомт;пь пмдчить. то к них тдгупп або недостатньо глпбоко впсвплет nacryinii питании; встановлеипя специфиш i Top.Miniii цвгпнни A.montana залежно niji морфометрпчнпх ноказннк'т i еколопчнпх фактор'ш. пргпозуианнн строкш цвгпнпн. дослщженин iM¡Kpo(vicMciiTiioro складу opraiiin рослипи.

1.2. Методика досгпджопь

Основою для написании nicï роботи послужили матер1али сностережепь, hk¡ ми проводили it Ьшю-Франкшськш область Тео[к;тич1н ii експерпмепгалыи роботи були здтснеш з внкористанннм еколопчнпх. морфометрпчнпх. фе под о ri ч них. рееурсозиавчнх. XÍMÍ4H1IX методик на norniiiiiix iipooniix илощах нротнгом 1993- 1995рр.

Доелтекопнн з.иисшовал« на узлнч'их смереконо-ллицево-букових .tícík ra iiopcjirijKM.iviix луках, иочннаючп :í таких писометричних piiuiiit. як 450м н.р.м. i нище,. На ucix нробиих илощах проведет загалып геоботашчш описи, it яких зроблет грунтовпп po.3pÍ3 i ашипз грунту. Використовуючи мсгодпкн J[.JI.3iiu;i¡ii4 (1985), Б.Д.Ягодина (1987), М.Т.Д|М1тр1Сна, НД.Кази'ша, 1 .ЛЛliniiiiia (1989), а також нормативно-техшчну документации, ми здшеиюиалп aipoxÍMÍ4inni ашипз грунту.

Фтщенотична характеристика. Фпоиенотпчну характеристику асоцищш проводили, к()|1пстуючись методом пробннх дичинок розлпрамн 10x10м. Дсоцшцп видиоиш за видами, що домшукпт» н основних ярусах (Сукачев. 1954; Лавренко, 1959; Шепников, 19(i4; Работнов, 1983). Пазки ycix нпд1И росл ни подаються за С.К.Черепановим (1981).

Запас i морфомстричш ноказпики Д.montana. Запаси рослиии внзначалн па облисових илощах (Пнашпн, 1950; Борисова, 1901; Борисова, Шретер, 1900; Крылова, Шретер, 1971, 1973; Кит, 1982; Козьяков, 1982, 1984; Гладун, 1980; Методика определения..., 1980; Методика выявления..., 1987; Верхуноп, Попова, 1991 Tain.).

Морфометричш замфы псгетативпих i геиеративннх oprairin Л.montana здшснюпалы в перюд цвтння. Параметр» вегетатппних оргашв (высота рослипи, довжниа та ширина лнсткш прнкоренево! розетки, ix ¡пдскс, kí;im:¡cti. листкш, шдстапь до першого межпвузлн, маса стебел i листюв) i геиеративннх oprauin (ix kí.ii.kícti., /наметр центрального i боковых суцшть, kí.u>kícti> koiiihkíb на однш особиш, маса суцвт,, кьтьюсть трубчастих i язычковых kbítok на pi3inix типах суцвпъ) вызначалн шляхом вщбору 25-50шт. вщповщннх оргашв. Зразки вщбиралп за принципом рендомносп (Джолл!, 1957).

Оптогепез рослипи. У ыроцеа ш.шашш особливостей онтогенезу та вндшення bíkobiix CTaiiiB ми керувалнсь загалыюприынятыми методиками (Работнов, 19G4; Уранов. 1967, 1975; Ценопопуляциы растений, 1976, 1988; Динамика ценопоиуляцнй, 1985; Смирнова, 1987).

Фенолопя A.monlana. Проведения фенолопчних епостережепь виконано з врахуваиням методик А.П.Шнмаыюка. Н.В.Попова. А.Г.Пллера (1948), 1.Н.елагша (1900), Ф.Шнелле (ИМЯ), 1.М.Бендеман (1974), Г.б.Шульца (1981) та in. При здшсненш фенолопчних спостережеиь реестрували таю фази: 1—весияне вщростання, 2—бутонвацш, 3—початок цвггшня, 4—масове цвтння, 5—плодоношения, G—вщмирання.

Еколопчш факторы. Ж httebí процеси рослипи, в тому чис.м цвтння, залежать тд ряду еколопчних факторт: температуры повггря i грунту, вологот поштря, oiia;iii! тощо. 3 дню метою булы внкористаш даш метеостацп м.Яремче.

Прогнозування термпив ii,it i tí н и л. Термит цвтыыя прогнозувалы за дпома методиками: анатиз фенолопчних явищ-шдикатор1в (предикатор1в) (Бабушкин, 1953; Шульц, 1981); метЬролого-фенолопчний, побудовалий на фенол orhiiiii пггерпретацы nporno3ÍB погоди (Шиголев, 1941, 1951, 1957; Давитая, 1964, Рябов, 1977; Рябчук, 1987, 1988).

Мшроелемептиий склад рослипи. Bmíct xím¡4Hiix елемсчтв визначали рентгенфлуоресцеытпим методом на ашимзато[н NAT №12 -(м. Кш'в). Ко'фпцентбюлопчыого нагромаджепыя (КБН) одержувалы зп'дно з формулою

HMÍCT II CVNÜi uioM.'lci (мг/кг)

ItMÍrr и ipynri (ли/кг)

Якщо .шачсиня I« блпаько одшпнм i номад, то рослнна ( акумулятором xímÍ'iiiiix еле.мсптж (Лонкова м др.. 1989).

Релульгати дос.пд'|н обробляли методом математичпо! статистики на ЕОМ (Доенехок. И)72: Записи, 1981).

1.3. Об'екти дослщжепь

lio.ii.oui дослщження лдшешоналп на тсритом Горели нротя!ом 199Л-1995рр. у iiaiiGi.n.iii тшкшнх м1ецях лростання Л.montana: n;i y:t.neci, парниках. рЬнотравшыпакових луках, liy.io накладено 11 нробнпх илот на внеотах iti.i -150 до 1500м и.р.м.

1.4. Характеристика природних умов perioiiy дос/нджень

Рельеф Горган середньо! ¡pci.i;nii еролишо-денуданшнии. Район наложить до oo.iacri коптниентальпо-евроненського кльмату. Ili;i вторниною трав'яниетою росдишнстю .licoiiOK) поясу |io:niinieiii дершню-буролемш груитп. 15 субалмнпському iioaei нереважаюп, ii|)ci>KO-jiyi()iti ;ic|)iioii¡ i торфяиисп грунти. Вндияють три полем poc.'imiiiocTi: буковнх i хнонно-букових .licin. ялшкжмх .iícíb ¡ субалмниськнн. Y сучасяому росли иному нокршн Горгап домжус дерев'яннсто-куяюва роелнишеть. що нокрнвае нонад 70% TepiiTopi'i. Позначна чистка нрннадаг на трак'яннст') уурунування г, роелннному покршн peí ¡ону.

1ЧУ.Щ1Л 2. НОШШЧШИП ТА И КОЛОТО Л / О / ' Ф ОЛ 0114 III OCOHJIIinOCTl ARNICA MONTANA L.

2.1. Систематично положения i боташчна характеристика Розкрнкаютьсн нптаипн систематики i подана боташчна

характеристика виду.

2.2. Ареал i ресурс« досипджуваного виду

3axi;uio-( uponeiici.Kiiii вид л ди.мопктивпим типом ареа.чу. Охошное в основному гори 3a\i;uioï та Середния Свроии niiueiiiia Скапдншиия, A n.mi. I liiuii'iiii Ьалкпии. Карпати. Ilipeiicï. а та кож ( >i ni 1111 ■ 11 i re j м rix > |>îï Дашя. ижденно-сх'мна Литка, Ыларусь. lio. n,iii;i. НЫеччнпа. н'ниич Фрапцн- H Украшськпх Карпатах п|>оходнт1. cxi;uia

грапиця ;i|ic;i.T\.

A.Hiontana належнть до середньосвроиенського тину ареалу ( Малннонськпи. 19825; 1991). Приурочена до едафотошв л

абсолютами кмсотамп нище Г>00м и.р.м. i зустрНагться шд ппжнього лн'оного попсу до нлмшпцпх точок субалыниського ii алмнпського noiicii*.

.'{начт ii.ioini заростеи рос шим зоссрсджеш i! .мспищнах Падшрнянського держлк'шену (2!)Гиа). а сам»:: it ,Чс.лсн<'1>кому ( 11 Ora) i Хрипе.писььому (Mira). Meiimi ii.ionii 111,010 ниду ^находиться n .liciinnniax Делятпнською (2l(»ra) i liopoxтяпськшo (lí)Tia) держл'нтоенш. 1 laiiobbiiinii бюлопчинн запас сушить cnorrepira< ться n :ii('iiHi(Tiiax Паднфиянського держлнтоспу 81 I.dur. I? .исшщтиах Делятннського держлнччх'пу Г>89.7кг i к лк'пицтпах Морохтяпського держлнтоспу Г>4Г).4кг.

2.3. Фггоценотичш особлиносп поишрення

Миходячп a анализу флорп нисокопр'я Украшськпх Карпат. К.А.Малпноьськни ( l!)<SO) шдпоепть нид до моптапиого географ'инюго елементу флори. середньо-скроненськоТ монтаншн групп.

Фшщепотпчпа характеристика |k>c.iiiiiimix угрупокапь. де з роста«' ¡lainiii un i. подана ici шдсташ oiiiiciii. íii.i iniKoiiaiii памп ni l час шшчення еезонпош ритму розшггку рослпни. Напрпклад. у iicpio.i масоного нптпни A.inonlana (друга i трети дека;in чернил) чггко прояклясться характер ïi iiounipeiiiiii у иигля;й куртин pi:moï пелпчнпи — i(i;i kí.h.kox киадратних метр'т до 0.2î)ra. 11рнблпзпо па 1/8 (1/4) lacniiii ii.'ioini iioiimpeiii сущлми за pon-i згадапого ииду. на 1/10 liiii 3ycrpÍ4a<Ti.cji спорадично, решта repirropiï заннята лучинм [мзпотран'ям.

A.molilalia .lyt-ipi'iat.ться у нпзьшп'шкопнх формациях 6i.ioiiyea тиснутого (Nardcla siriclac), кострищ черноти (Fesliiccla mliiae). laxynoï трапп »itiuiai'nio'i (Anllioxanthera ocjorati). Minimi toiikoi (Agroslidela lemiis). купичипка нолохатого ( Cala magro* t ¡¿Ma villosae). ipiiiiíii ripcucoï (Arnicelmn montane); y Kpyiiiio:i.iaKoiiiii форма iii'i цучпика дернистого ( Descliainpsiela cacspilosae).

2.4. AiKUih флори KOMiioiieirriii Arnica montana L. комплексу i Горгапах

Ре.чультати пронедеппх дос.пджень сшдчать. що enira A. molilalia комплексу иредстаилепа 117 нндами нищих судииних рос.шн. muí шлежат!» до 20 родин i 80 роди«. Ьагатородош родпни н скла;п n¡< i 'iiirii нрсдстанлеш пе.чначпо. Ile. зокрема. так-! родпни: Роасеае IЛ >одщ. Asteraccao 8 родщ. Orchidaceae 7 роди«. Fabaceae (i )o;iiii. Scropinilariaccae Г> род'т. (iaryopliyllaceae i Apiaceae no 4 >0,411. До складу решти родин нходить но I .5 роди.

Р03Ц1Л. 3. МОГФОМЕТРИЧШ П0КАЗНИ1Ш ВЕГЕТАТИВНЫХ I ГЕНЕРАТИВНЫХ ОРГАНТВ ARNICA MONTANA L.

В шдрозд1лах 3.1 i 3.2 показано, що ¡з збшьшенням нисотного профшю змешпуються внсота рослннн (на 29,2%), донжнна jihctkíh прикоренево) розетки (на 15,7%), ширина (на 13,9%). Середин кшьгасть стсблових i прикореневих листов с ностп'шою. Сшд,. вщзначнти, що не ienye залежноеп %пж довжиною нагона до нершого меживузля у рослннн i висотою над píuiiCM моря. KúibKÍCTi. генеративних шпон i» зростаг до висотп 1200 м н.р.м. На bhcotí 1500м н.р.м. к]льк1сть анал13ованнх opranii! зменшусться в 1,4 рази iiopiiiiiíino з висотою 1200м н.р.м. Maca ycix нагошн на одши oco6iihí у св1Жоз1браному ста ni i.¡ збшьшенням niiconiom профию зростаг н 1,5 раза. Водночас маса стебла на bhcotí 1500м н.р.м зменшнлась в 1,2 раза i становила 4,1±0,17г. Ця ж тенденция характерна i ;uni маси листк5в. Юлыисть суцшть i ¿x маса зростають до висотп 1200м н.р.м., позначно змешнення вдоначено на висотному профшо 1500м н.р.м. Д1аметр центрального котика коливасться в межах 5,С>±0,13— 5,9±0,11см. BiicoTHiiii профшь на аналпзованому ознаку не впливас. 1з зросташмм висоти н.р.м. kLu.kícti. лзнчковнх kbítok збшынустьоя в'щ 10,4 до 18,9iut., Tp\f)4acTiix — змсншусться вщ 120,0 до 111,2шт. 1з збшьшенням висоти н.р.м. д'ишетр боковпх сущнть зменшусться в 1,95 раза i в них спостеркаеться тенденщя до збиыпеннн icí.ii.koctí трубчастих kbítok вщ 58,0 до 75,4шт. (1,3 раза). Внсота н.р.м. на

КШЬШСТЬ ЯЗИЧКОВИХ KBÍTOK ÍCTOTHO Не lilI.IIIÜ.-H .

НаибЬьш мшлипою ознакою у дослщжуваного виду с загальна кшьюсть сущить (V=20,7—23,2%).

Вшцевнкладене дало змогу з'ясувати внлш; висоти над piencM моря на морфометричш ноказникн A.montana.

3.3. Залежшсть маси суцв1ть вщ морфометричних ноказниюв рослини.

Maca суцвпь можс залежати вщ розгляиутнх нами нище мор(]юмегрнчтшх ноказникш A.montana: висоти рослннн, маси стебла, маси листково1 пластинки, д1аметра сущнть, кЬькосп генератнвнпх opraiiiii. Для внзначепня залежноеп маси суцшть в1д морфометричних показншив рослини нами встановлеш рпшяння perpecii.

Нстаиовлепа ниеока iíojhmmuíji mívk масою сушить i масою стебла (г=0.75- 0,70). Mí;k масою cyunin., а одного боку, та масою стебла я ннного. ниявлено циковито достои'фннн лв'нлок (1 =24.00- 20.70 ф>5,05т). \Пж масою суцвт. i масою листков»! иластинки та кож iciiyc достовфнпп лв'ялок (1=3,11 !),!(> ф>2.2(»т). Цдлковпто jlocTonipiuiii лв'ялок пняилено mí ж масою та kLii.kíctio сушить (1=4.84—24,(> ф>2,31т). Зауважнмо, що лнж масою суцппь та íx д'тметром Шепота :ж1ялку neieronia. осмльки l=l .45 - l ,82 ф<2.31т. Очевидно, це можна пояснити тим. що при лменшепш .иаметра cyuni n. з роста с. ¿x kí.ii.kíctb. .Mi ж масою cyunin. i ипсотою рослннн пемаг доспмирного лв'ялку (г=0.07 -0.13). \Иж масою та kí.ii.kíctio геперативннх iiarouin icnyc та кож itucoKuii корелнцпшни лв'ялок. ооюльки 1=18,74 50.!)2 ф>2.31т.

Для пияплшшл .лалежпоеп маси сушить Д.montana шд cy.MÍcnoro лиливу розглниутих више морфометричппх покалпнюв вегетатпвнпх i геисратпшшх органш нами вилначеши piitimiiiui множивши perpecíi (табл.1). Ticiiora лв'ялку мЬк масою сушить i параметрами вегетатпвнпх oprauín (нисота стобла, маса стебла та лпетковоТ пластинки) вияпплась достатньо сильною, оекиьки t=8,13 13.50 ф>2.93 5.55 т.

Maca суцв'п ь рослиин га кож íctotiio лалежпть iti.i cvmíchoi дп ix kL'ii.kík'-ií та д!аметру (Н=0.85—0.8Í)). Нодиочас .лалежмосп mí;k масою сушить i KuiiKÍcrio яличкокнх i трубчастих kbítíb нс встановлсно. (Н=0.11—-0,30). Одна к маса cyunin. рослипи супч во лалежпть iii;i cvmíciioí дп kLii.koctí суцппь, ix ;иаметра i kí.ii.koctí яличкових í трубчастих kbítok (1=4,45 -8,4!) ф>2.93т). ЬЪеф'щ'н нт детермпкшп R2 вилпачас чястку napiaiuí врожаиносп шд дк ю морфометричппх покалннк'т. П остапньому випадку лашачении когфщ'кнт коликастм'и в межах 0,85-0,00. Це сшдчнть про те, що на 85-00% .маса сушить заложить BÍ;t факторш, що ролглядаютьсн.

Таким чипом, маса сушить лалежить ui.i ипсотн i маси стебла, маси л истово! пластинки. kLh.koctí суцв'пъ. Особливо супхвии лв'ялок виявлений м«ж масою сушить i сума-ною д 'к ю вегетатпвппх i генератнвпнх opraiiiii.

Таблиця 1

PiBHHHim perpeciï míhí масою суцв1ть i cyMiciiiiM впливом морфометричних пока:ишк1в . fcErEía/rwfoMVu m-A генеративних оргашв Arnica montana L.

Píbhhhhh мпожинно! perpeciï pîbuhhïifl мн0жинн01 кореляцц, R Коефнуент детермшацп, R2 Значения множинного коефнмснта кореляцн за t-KpiïTepicM

СШ0К1С

mc=O.20—O.0OO9h+O.G2mcm 0.7G 0.58 11.60ф>3.55т

mc=0.56—0,004 ti—0,80mrm—0,88тл 0.78 0.01 8.13ф>3.1Ст

mc=2,13+0,89nc—0.3 4(1б.с. 0.89 0.79 8.11ф>3.53т

mc=2,99—0.14пяз.к.+0.008птр.к. 0.3G 0.13 1.30ф<3.г>5т

mc=4,18+-l,07nr О.ШШ.с. ~0.10пяз.к+0.008птр.к. 0.95 0.90 4.45ф>2.93т

ПАСОВИЩЕ

mc=1,17—0,0 4 Ii + 0 .SOincm 0.84 0.71 21.10ф>3.55т

тс=0.87—0,03li + 0.71тгт »0.12шл 0.85 0.72 13.50ф>3.1(>т

mc=0.08+0.72nc+0.I3iió.c\ 0.85 0.72 10.50ф>3.55т

тс—1.78—0,01 пял.к.J О.ОГттр.к. 0.11 0.22 0.10<|К3.55т

mc=O.G5+0.75ric~0.03 0. Юпнл.к—0.02нтр.к. 0.92 0.85 8.19ф>2.93т

ПРШПТКА: ti к- маса суцвпъ на одшн ocoúnni. r: Ii «nnna nrú.ia. см; теш — \kic;i crcó.ia, г; ни маса .iiictkoboï пластинки г; <1 ó.c. - ;памет[> Гхжовпл супинi,, см; пял.к. i.'ui.k'irn, яличковнх kiiítok. hit ; птр.к. — ьчлы.чсть трупчастнч kiiítok. шт.; ne ь'мыагп, сушин., шт.

Р03ДМ1 4. ЕПОЛОПЧШ УМ ОНИ ПОДПИ ТКУ ARNICA MONTANA L.

4.1. Ceaominii ритм розвитку

Па висотному профкп 450-000м и.р.м. вееняне шдростання I.montana зарссетроваио О травия. Ьугошзашя триваг з 15 но 30 равня. Фаза ивпншл споетер'насться у червш: початок шнтпшн 0 червня, масоне, — 20 черним. Плодоугворення вщбупаеться и.тиши 10.07-30.07). Складно феносиектр оеиошшх фаз розвитку рослин ;а роки споеторежень. На феноритмом A.montana наложить до птньозеленого вегетатинно-рухливого виду.

4.2. Нзасмозв'язок цттншя з температурою повпря га грунту, кмитленпям та онадами

Ла нерк>д шд весняного шдростання до початку цштшнн сума ередпьодобових темперапр сташжить 524,5"С при середнодобовш емиератур! новпря 12,84!. На iioitnpxni (¡»унту середньодобова емнература становила 2í).7 (1. а сума середпьодобоних температур - 1217,(ГС.

Пантеплнинм був 1995р.. коли сума еередньодобових температур а даини нертд становила 555.2 С. Не вьчбилоея на параметрах kbíiíb l.montana. а саме: на диаметр i суципь. Д'|амсггр центрального котика тановив 5,7±0.1см пор'шняноз 5,0±(),1с.м (поршни pin дос.пджеш.). люетер1галоеь незначие збьчыненнн ;памегра бокових сушить 4.0±0,1см.) i kí;h.koctí язпчковпх кв'пхж у центральному суцвгт 17.2±0,7шт.), а також у бокових сущиттях (1 1.7±0,0тт.). Отже. ipil збьчмиенш темне]>атурн новпря збьчмпустьея дтметр cvhhíti. i дльшоть язичкових i трубчаетих kbítok у них.

Осв1тлешсть вплплас на так! морфометричш ноказннки югетативних оргашв, як виеота росл ним i параметри лнетковоУ гластппки. Па вщкритих мн-цях довжппа нагона етаповпла -7,1±1,2см, довжпна jihctkoboí пластинки прикоренево! розетки |,П±0,4см, ширина — 3.4+0,2см при ocniivienocTi 500001.x. lia зл1ссях, де 0сп'1тлен1сть становнть ЗООООЬх. висота роелини меншуеп.ся. Листки внроетают). 6i.ii.ini. iiix; на викрптпх míciuix. )чевндно, cbít.io стпмулюс диюпня клпнп. але гальмус i.\ po.mn.

Нолопсть новпря за роки дос.пджень .¡миновалась позначно. Середньодобова волопеть новпря 70.1%.

4.3. Прогнозування topmíhíb цвггшня

Питания фенатопчиого прогнозування висвгглеш в рл;и науковнх робгг (Мищенко, 1902; Давнтая, 1904; Радченко. 190(5; Павлова. 1974; Подольсъкин, 1974; Булмгпн, 1970; Топнер. 1977; Мннневпч. 1980; Рябчук, 1981, 1987, 1988 та ¡и.).

Суп. метод}' фенолопчних нвшц-шдикаторш полягас в тому, що початок цвггшня малиннзничанной (Riibus idaeus L). (28.05) наступас дещо paiiime розкривання nepuioí kbítkh y A.montana (1.0(5-15.0(5). Jlar М1Ж початком цштишя Rubus idaeus L та itepinoi kbítkh y A.monlana коливасться в межах 4-18 д'ю. Прогнозування дат початку цштпшл роелнни (Диц) методом фенолопчного лагу педуп. за формулою: Днц=Дн1Д.+(Л—I), де Дшд. — фактнчна дата пастання явища-шднкатора в pin прогнозу: Л — середнш багатор1чнип иггервал (лаг).

Метод внутрннньоеезопинх фенолопчних нропикив нобудовлшш на фенолопчшн штериретацн прогнозов погоди. Не метеоролот-фенолопчш нрогнози, hkí базуються на тому, що сума температур повинна вщображати залежшсть tcmiiíb ироходження фаз розвптку роелин 1ид tciuiohoí напругн еередовнща. М1ж сумою середньодобоних температур) новггрн за вегетацшнпп перюд i тривалнгпо дапся фчюфазп iciiye причшню-наслщковнн зв'язок, що мае закопояпрпиП характер.

Наведемо розрахунок термофенолопчним методом дати початку ijbítíiiiih A.monlana:

них ¡дна фенофила üiTílíüir «¡дросга)ш

початок фенофази fi.05

сума середньодобовнх Г'Мпгр;му[> 521.54'.

прогнозована середкьодобова температура ^ ^. до початку цвтння

прогнозована тривалкть фенофаз, доби 41

прогнозована дата (41 —I) —1(> червня

Термофенолопчнии метод прогнозування вадзаначасться внеокою

tohhíctjo.

Р03Д1Л S. М1КРОЕЛШШ1ТНИЙ ШСЛЛД ARNICA MONTANA L.

Як свщчать результат!i ана:пзу. в рослшн внявлепо 1!) xímímiiiix слемснт1в: калш, зашпо. цинк, ванадШ, школь, мьдь. марганець. рубщш, стронцш, бром, олово, барж (табл.2). решта евинець. Topiii, миш'як, ртуп., еурма, кадмш, uiipKopiii продета в. ion i як сл1дов1 елементн, чаетка яких ста попить шд <0,01 до <0.04мг/кг.

Пщ чае цвтння Л.montana в стеблах, листках i cyunirn ииявлено piany KijibKicTb мжроелеммтв, як! характеризуються зпачною вар!абелыиспо. Це, iiiporwno, нов'язано я pi.moio внеотою над piimoM моря. Нанрнклад, листки iiopinmiiro л шшпми органами росл пни вбирають будьте зализа, що гпдпошдаг 52,7мг/кг на biicotí 000м н.р.м., 200мг/кгна bhcotï 1200м н.р.м. i 41,5мг/кг на bhcotí 1500м п.р.м. В1дпов1дно на цих же висотах концентрация цього бюметалу в суцв!ттях станопила 10,3, 24 та 35,4мг/кг. У етеб.п рослипи pinein. коицентрацн бум те меняшм (на гшсометричному píniii 000м мешне 0,2мк/кг, на biicotí 1500м — 7,(5мг/кг). Проте. на bhcotí 1200м н.р.м. hmíct залпа в етеб.гн етановив 101мг/кг.

Зазначена закошпнршсть рознод'ыу » органах рослипи «жроелемента цннку була такою ж на висотах (•()() i 1500м н.р.м. На biicotí 1200м н.р.м. bmíct цинку буи дето вшцим в сте/ш (54,9мг/ иг); в листках (37,1мг/кг) та наимешним в еуцвггп (14мг/кг).

Концентращя мнфоелемента руСлдно була нанбпыпою it листках ia bhcotí (ЮОм н.р.м. (79,5мг/кг), вир1шновалаеь в листках та оуцвггп ia biicotí 1200 и н.р.м. (виновато 42,3 i 40.3мг/кг) í наившцою в ;уцв1ттях на гшсометричному piiiiií 1500м н.р.м. (84.3мг/кг). 1од1бною до обмшу мнфоелемента залпа була динамжа bmícit в >рганах рослинн мпгроелемета строицмо. Шлькнпч. иого була кшбьтыною в листках, нанмешною в суцв'ттях i стебле Акумуляшя ггронцно в листках рослшш була наишнцою на bhcotí (i(H),m н.р.м. 68,4мг/кг) i прнблнзно одинаковою на ímuiix ппсометричних piitiinx ввдповщно 40,3 i 38,0мг/кг). Нагромадження даного мнгроелемеита i суцв1ттях зростало прямо пропорцнню з висотннм градоентом --1,8мг/кг (600 м н.р.м.), 19,3мг/кг (1200 м н.р.м.), 26,3мг/кг 1500м н.р.м.).

Таблица 2.

Мнфоелсментний склад Лгшса шоп1апа Ь шд час цнпшнл (мг/кг).

Клементи Висота над |нг.псм моря, м

000.00 1200 1500

Стебли Листки Суцшт. Стебло Листки СуЦ1ПТ. Сгим» Листки (лщнт.

IV <0.2 52.70 т.зо 101 200 <24 7.00 41.50 35.40

7п зо.оо 12.70 54.:ю 37.10 14.00 4.70 22.80 17.90

Ш> 18.10 79.50 00.00 20.50 42.30 40.30 32.1(1 57.(10 84.30

Йг 13.00 08.40 11.80 11.0(1 40.30 19.30 21.0(1 38.00 20.30

V <0.02 <0.02 злю <0.2 <0.02 <0.02 1.40 <0.02 <0.02

Ян 2.50 15.70 4.20 2.38 0.49 0.13 3.00 10.30 10.30

На 12.00 37.40 <0.2 24.10 52.00 1 1.00 39.00 59.00 23.00

N4 7.4!) 15.50 ю.ло 7.50 10.10 14.30 8.1(1 21.10 23.50

Вг 4.5;$ 9.07 К!.00 3.00 5.05 2.00 3.80 <0.03 <0.03

К <24 204 <24 20(1 101 <24 231 <24 181

7л- <0.02 2.91 <0.02 4.20 09.40 <0.02 <0.02 <0.02 <0.02

Обмш мшрослсмснта панагию к органах рослшш иредстатенпн слщовпмп концептрацЫми. тобто буи мепше 0.02мг/кг. 'l i.ii.Kii на висот! 000м н.р.м. ванадш представлений у суцвптях З.Пмг/кг. на ннсоп 1 500м н.р.м. пш с тЬьки у стеб.п 1.4мг/кг.

1з .чбшыпенпим пиеотпого нрофк'по К1.'1м;|(*т1. олова в суцвптях :?|х>стае: 4,2(5мг/кг ((>()()м н.р.м.). (>.13м|/кг (1200 м п.р.м.) I 10.3мг кг (1500м н.р.м.). У .'нитках йога концентрац'ш була нанинщою на инсо'п 000м п.р.м. (15.7мг/кг). к стоб.'н прнб.нгшо одпакова на нпх писометричппх рпших (2.50: 2.38: З.Омг/кг).

Лкуму.пипя ммсрое.юмспта oapiio паростала napa.ie.n.iio нисотпому градк иту ».чистках (.'57.4: .12.(5: 59мг/кг). к стеб.м (12.Я: 24.1; 39мг/кг) та нсуцнгпях (менше 0,2; 11.(5; 23мг/кг). IIa iiiicoïï (>0()м п.р.м. копцептращя барпо is суцшттнх с с.пдоною (мешпе ().2мг/кг).

Характер розподЬчу м1к[юелемспта iiíkc.iio мае деяк1 особлнногп. Hin бук незпачно пищим y суцнптях норншяно з листками 1Г).Г) i 19.3мг/кг ((»()()м п.р.м.): 10.1 i 14.3мг/кг (1200м н.р.м.): 21,1 ¡ 23.5мг/кг (1500м н.р.м.) та прмб.ш.шо одпакокнм у стеб.м рос.шнп па itcix пнсометрнчних piuiDix (7.40: 7.5(i: N.Imt/кг).

1 laiioi.n.ine бюелемента брому lici орган» poc.iiinii акуму.чюють на inicoTi (Í00.M п.p.m. (y стеблах 4.53мг/кг. .нитках 9.07мг/ кг. суцнптях 13.0мг/кг. дещо менше на ппсометрпчному piiîiii 1200м (шдпошдно 3,0(5: 5.05: 2,(5(5.мг/кг) i слщоио к листках ¡ суцнптях па itiicori 1500м (мсншс О.ОЗмг/кг).

11агромаджс1ш>| макроелемента калпо обсрнепо пропорцшно змннокалось у Mipy .'{роста и h я нисотного нрофЫо и .'шстках рос.шнп (204: Ю1.мг/кг: менше 24\ir/ur). Hmíct ка.пю бун незпачнпм у crean на hiicotí (500.м п.|).м. (мситс 24мг/'кг) та приблнзно однаконим на iiiiiiiix нисотннх piiimix (200: 231мг/кг). Y суцнптях н значннх концентратах ка.ми enocrepiганся лише на машинному ппсометрпчному piniii (181мг/кг). Концентра ubi ммфоелсмеита циркон'ио була ннсокою »листках па mico'ri 1200м. н.р.м. ((59.4мг/ кг), значно меншок) на hiicotí (ÍOO.m н.р.м. (2.91мг/кг).

Нажлинпм ноказнпком акумуляцп немного хппчного елементу с КО( (|)¡H¡( ИТ 6ÍO.ioi ¡ЧНОГО 11.1 ГрОМаДЖСННЯ (lililí). ДОС.НДЖСППЯ б'юлопчмого пог.ншапня слемептт дало змогу пстанокптп ¡стогну pi.'iiiiiHio и ¡htchciiiíiioctí нагромаджепня окремпх елемеитш (таб.1.3).

A. montana с акумулятором таких мнлрослемсп'пи. як: шин;, шкель. иамадш. марганец!., бром, о.ито. Вегетатншп ra генсратншн оргапи и pi.'ïiuix kí.h,костях i залсжносп ni;i кнсотп над рмшем моря маюгь iieniii показипки lililí.

Паиакпншпие акумулюсты'я цинк н ycix органах рослннп i на hci.omv НПСОТНОМу НрофЫ. lipo ЩО сшдчить ihicokí коеф'щк ПТН ¡¡ого 6¡o.ioTÍ4Horo паг|10маджемпя. Ыолопчпе нагромаджепня шкелю «

також високим, 5 за цим показ» и ком у ря;н випадюв шкель займаг друге лпсце шсля цинку. 1шш елементи селективно нагромаджуються або в певних органах, або на даних впсотах.

Таблиця 3.

Коефпцснт бюлопчного лагромаджеиня (КБН) мпфоелементж Агтса то^апа Ъ.

Висота н.р.м. Елементи Грунт Органи рослини КБН

Стебло Листки Суцвггтя Стебло Листки Суцвггтя

600 2п <0.62 3.33 36.60 12.70 5.37 59.03 20.48

N1 <1.0 7.49 15.50 19.30 7.49 15.50 19.30

Ми <2.5 0.30 47.30 0.30 — 18.92 —

Вг <0.3 4.53 9.07 13.00 15.10 32.23 13.30

1200 гп <0.02 54.90 37.10 11.00 88.55 59.84 22.58

N1 <1.0 7.56 10.10 14.30 7.56 10.10 1 1.30

Вг <0.3 3.06 5.05 2.66 10.20 16.83 8.87

1500 Ъп <0.62 4.70 22.80 17.90 7.58 36.77 28.87

V <0.17 1.40 0.02 0.02 8.23 — —

Бп <0.4 3.60 10.30 10.30 9.00 25.75 25.75

N1 <1.0 8.10 21.10 23.50 8.10 21.10 23.50

Вг <0.3 3.80 0.03 0.03 12.67 — —

Особливо! уваги заслуговуе той факт, що рослини, як1 вибржово нагромаджують цинк, можуть бути використаш для .пкунання та профилактики цинково! недостатиосп, при лшуванш захворювань шшрн, а також в якосп ранозаживальних.

Отримаш даш вказують на можлишеп. використання лжувальних властивостей не тальки суцвпъ, але й лисгтав, що концентрують значиу кьтьккть мшроелементав.

РШДГЛ в. ШПЮРИСТАШШ И ОХОРОНЛ ВИДУ.

A. molilalia — nimia декоративна, медоносна, харчова та гпкарська рослпна. щлкищ влаегивогп яксн Гали ni дом i и 3axi;iinn Евротн me :i XI стол'ггтя.

ОС IIО BIII В И СИ о в к и

1.1з зб'иыиенням висотного ii[k)(])i.'iio змошнусгьоя внеота нагона, ^овжнна та ширина листкш прикорепево! розетки. КиькЧеть генеративних нагон'ш i боковнх суцн'ггь. а також маса лиетк'ш, стебла, :уциггь зроетае до висотн 1200м н.р.м.. а внще цього (»íbihi ¡мешиустьея. 1а зртнтпшшям внеогн над рншем моря шд 450 до 1500м íuiiKÍctl язнчковнх kbítok у центральному eym¡irri збьтынусгься 1нд 10.4 до 18,0шт.. трубчаетнх — зменшустьея вщ 120.0 до 111.2шт. У юкових оуцмттях сностернасться тендепшя до збЬыпення трубчаетнх íbítok Bin 58,0 до 75,4шт. Ьтотного вплнву висотн над pinneM моря la шльшеть язнчковнх kbítok убоковому еуцшгп не внивлено.

2. Встановлепа залежшеть маси сущнть роелинн 1нд висотн i iiacii стебла. масн лнстково1 пластинки i kLh>koctí еуцвггь. що записано ! шнляд! рншиння perpeei'i.

3. Можна нрогнозувати термит цвтния Л. montana днома ютодлми: термофенолопчиим i фенолопчних яишц-шликатор1в.

4. Бюлопчннй запас cyuniTb н .пеництвах Надвфнянеького Юржлктоспу стапонить 811,(5кг, в л1сипцтвах Делятинського (ержл'ктоеиу — 589,7кг i в .непицтиах Ворохтянського держ-исгоспу — 545,4кг.

5. В а пал ¡зова и i и рослшн виявлено таш xÍMÍ4iii елементн: калш, a.'ii.!o. цинк, ванадш. mí;u>, шкель, марганець. рубЫм. бром. rrpoiiiini. шово, 6apii'i, свииець, Topiií, мшп'як, ртуть, сурма, кадмш, цпркопш. iaii6ijibiua kL'ii.kícti. цих елементн) внявлена в листках. Характернимм

biicokí ноказинкн коефщк ига бюлопчного нагромадженпя цинку i [¡келю, що може бути основою для етпорення роелинних г|к])оелементвм'|СШ1х пренара™.

0. 3 метою ефектшшо! охорони популяций A. montana апропоновано створити заказники в урочищах Береги i Шумляче.

11 PA KT И 4 HI P E KO M EH ДЛ Ц IL

1. Г1])и ;$6<>i>i снрошши для забезпечеипя пасшиевого поновленн) па кожних 5- 10м2 за|юсген роелшш nc<>oxi;ui(> за.шшатп 5-10 iiaii6Lii.ii ршвинутнх екземшнцив росл ihi (гакзваш маточники) я природном обпменншя д'ьтянок.

2. ()т])11маш1н снровинп дапого виду повинно базуватпся на створенш нашвкультурнпх плантац'ш lia ociioni прнродннх заростег шляхом шдпву в них наспшя.

3. Оскии.кн A. montana — корисна рослнна, а через neiuiaiioni заготш.п га пшщвне ставлення запаси n,ic¡ важлшмн для медицнш! лшарсько!" рослини скоротнлися. дли п])>1множен11Я ресу[ичк необхцнн вводит и в культуру. Це дасть змогу иииеети б'ыып cth'ikí форми i збсрегти для мапбутшх ноколни. Генофонд ц'иню! дикоросло! рослини.

-1. Напспрпятлшшпимп для A. montana < режим сшокос'иши. При Я кому нопулнцн 1НВИДКО IipoipCCVIOTb. Проводит!! CÍHOKOCÍHIH: тальки шел я шдцвггашш рослнн.

;>. Нлиоьтьш ефектнвною формою росл и н с сгворення занов1диик1в i заказпишв.

0. Розробка модолен нонуллцш з метою назначении ix крптнчпогс стану i перспектив кпжиканпя ni,4 вплпком антропогенппх факто{яи. pi.iiioro piiniи иавангажепь. На i{iii ociioni мож.пжа оргашзащя монпорпнгу за станом конкретннх нонуллцш i оцжка ïx ищнонлспш! i пел я нриннненннн антропогенного вил иву.

7. híktíüik! з;нпси(!нпя копт|ю.но за <тапом иопуляцш a. montana в и нриродних осередках.

ПО TEMI ДИСЕРТЛЦИ ОПУБЛИКОВАНО ТЛ К I РОБОТИ:

1. Гладун Я. Д., М ахавека я Л.Й. Ытродукцш арш'ки ii pci.i.oi //Сучапиш стаи i nqx-iH'KTiimi [ккшитку селскцп, напмшщтва та ¡птродукцп в Карпатах ;щп потреб ш'лмшого .п'гоппрощуилння: Тел. дои. 1иано-Фран-швськ. — 1993. ~ С. — 1 И».

2. М аховсппя Л., Гладун И. Дршка пргька то ('¡дач коноплеимп у житп украшських горяи //Гуцулышша i перспективи Ti соцкшыю-ек()110М1чп()1() i духовного ргашггку в мслалежжи Укра'пп': Матер, наук. коне]). Першого актового копгресу тугi^'.iiв в Гвано-Франкшську 17-18 серпия I 993. — 1вано-Фрашавсчж. — 1994. — С. 10(5-167.

3. Бунте B.I., Махоосыса Л.Й. Особливоеп ритму ртвитну армией ripri.Koi та еколопчш особливосп П поширстш //Вивчгашя отогенелу ростш природних та культурних флор у боташчшк закладах С'вралп: Тел. доп. М1жи. наук, игколи. — КиТп—Льшв. -— 1994. — С. 18-19.

4 .Гладун Я. Д., Махпвская Л-.Й. Охорона лжарсъких |>oc.'iiui Карпат //Охоропа генофонду роглин в УкраУш: Те;}, доп. —Kpimiiii Pir. ---1994.—C.1IÍ».

Г). Гладун Л.Д.,Нцллш Б. В., Куфрик Г.1., Маховеъка Л.Й., Пшик О.Л. О.шаиошнчпш учшв початковпх rcnarin я лжарськими рослипамн при вивченш природи (»¡дного краю //Шлихи ролпитку творчмх здабностеи молодших школярт: 36. ст. —1паио-Фраптвп.к. 1995. CJid-R9.

Г). Маховеъка Л.Й., Гладун Я. Д., Пшик О. П., Сливоцький М.Ю. Вивчешт рщккчшх рослин Карпат на уроках

[фпродо.чнаш-гиа //Шляхи ромнггку творчих .ч;цбнситс'.и молодншх школяр!*»: 36. ст..—1вано-Франшвськ. —1995.—С.74-77.

7. Маховеъка Л. Популяцшна мнелпвить генеративпих оргашв apiuKii ripcbKoí //Матср. третдх Погребняшвських читань. Укр. держ. nicoTcxii. -т.—JJlbíb.—199.').—С.57-58.

8. Маховеъка Л.Й., Куфрик Г.1., Парпан Т.Н., Пшик О. Л. ХНсцглпаходжсння i рс.еург.п артки прськоУ в держлкфоп.п Г1ада]'рняиеького, Д|"лimiii(4.itого i Ворохтянського .мсокомбшапв об'едпаннн 'Прикарпатлк" //Лктуалып питания медпцини: Тел. доп. М1жн. Конф. Иолодих Вченнх Украшц1в. —1вано-Франтшч>к.—1935. — С.315.

Маховскан JI.И. Бнолопшеские особенности Arnica montana L. на територии Горган. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.0D.Oj — ботаника (рукопись). Ужгородский государственный университет. Украина. Ужгород, 199(5.

Представлены результаты комплексного изучении биолопшеских особенностей растения. Изучено агрохимический и микроэлементный состав почв основных мест пронзроетапии A.montana. Изучен мнкроэлемеитный состав органов растения. -Обоснованы цуги охраны с помощью создания природным заказников. Разработаны и внедрены в производство рекомендации по охране A. montana.

Makhovska L.I. Biological j)eculiarities of the Arnica iuontanaL. on the territory of Morgan. Thesis presented for the seientitic degree of Candidate of Biological Sciences in specialitu - 03.0D.04 - Botany. State University of Uzhgorod.Uzhgorod, Ukraine, 199(5.

The results of the complex study of the biological peculiarities of plant are given. The agricultural chemical and microelement structure of the soil of the main areas of growing of the A.montana and the microelement structure of its organs have been studied. Besides the techniques of preserving the plant and ways of its preserving in natural reserves have been worked out and introduced.

КЛЮЧЬВ1 СЛОВА: Arnica montana L., ф1тоценотич1п

особлнвоеп, ресурси, морфомстричш показники, прогнозування, мжроелементшш склад, охорона виду.

22 У