Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Биологические элементы технологии выращивания озимой пшеницы, ярового ячменя и овса в условиях Полесья Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Биологические элементы технологии выращивания озимой пшеницы, ярового ячменя и овса в условиях Полесья Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА . и ... УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ч

КОЗАР Сергій Федорович

УДК 502.6:631.5.9:632.937

БІОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ, ЯРОГО ЯЧМЕНЮ І ВІВСА В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в лабораторії мікробіометоду Інституту сільськогосп кої мікробіології УААН.

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор, академік УААН, директор Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН ПАТИКА Володимир Пилипович

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор ФЕДОРОВА Наталія Андріанівна, провідний науковий співробітник лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур та кукурудзи Інституту землеробства УААН;

- кандидат сільськогосподарських наук КОНОНЮК Володимир Антонович, Начальник відділу рослинництва і переробки продукції Української академії аграрних наук.

Провідна установа - Харківський державний аграрний університет іі

В.В.Докучаєва, м. Харків.

Захист відбудеться “ /& ” 2000 р. о годині на засіданні С

лізованої вченої ради Д27.361.01 при Інституті землеробства Української аі аграрних наук за адресою: 08162, Київська область, Києво-Святошинський смт. Чабани, Інститут землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землер УААН.

Автореферат розісланий ‘

ґк " 2000 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради 0//А Л.О.Кравченк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТІ!

Актуальність теми. Одним з основних завдань, то ставляться перед агропро->вим комплексом України, є забезпечення внутрішньої потреби країни в сколо-чистих продуктах харчування на рівні рекомендованих фізіологічних норм Зубець, 1999). Серед найважливіших сільськогосподарських рослин України іні місця посідають такі культури, як озима пшениця, ярий ячмінь, овес, які за ;ю посіву займають більшу частину земель, шо відведені під зернові Бабич, 1996). На Поліссі оптимальний рівень насичення сівозміни зерновими урами знаходиться у межах 50-55 % (М.Г.Лобас, 1997).

Одним з шляхів збільшення виробництва зерна і поліпшення його якості с вве-в технологію їх вирощування біологічних елементів (В,II І Іатпка, 1998). З цісю з розробляються і впроваджуються у виробництво біопрепарати на основі мік-аиізмів, які задовольняють рослини елементами живлення (азотом, фосфором) і іають їх від хвороб і шкідників.

Особливий інтерес викликають мікроорганізми, які мають кілька корисних для >когосподарських культур комплексних властивостей (поєднують здатність позвати живлення рослин і захищають рослини від хвороб). Створення і застосу-[ на їх основі препаратів сприяє заощадженню енергії в сільськогосподарському іництві і скороченню застосування хімічних пестицидів, які не завжди доцільно »истовувати.

Проблема одержання високоякісної зернової продукції потребує вирішення ря-хнологічних і агротехнічних завдань. ІД і завдання доцільніше розв’язувати за .іогого введення біологічних елементів до технології вирощування озимої пше-ярого ячменю і вівса, тобто шляхом впровадження мікробіологічних прийомів і іраті в.

Зв’язок робот» з науковими програмами, планами, темами. Робота викона-відповідності до завдань комплексної науково-технічної програми (НТП)

довольство - 95” проекту “Родючість грунтів” на 1991-1995 рр і НТП очість грунтів” підпрограми “Сільськогосподарська мікробіологія” на 1996-рр. і тематичних платив Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка біологічних еле-в технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса шляхом вико-ішія азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій.

Для досягнення поставленої мети передбачалося:

вивчити вплив введення біологічних прийомів до технології вирощування имої пшениці, ярого ячменю і вівса на масу сухої речовини рослин і врожай-сть;

визначити вплив біологічних елементів технології вирощування озимої пше-іці, ярого ячменю і вівса на захворюваність цих культур кореневими гнилями;

встановити збудників кореневої гнилі, які домінували на кореневій системі їх рослин, провести порівняльну оцінку ефективності дії бактеризації і обробки

хімічним протруювачем (фундазолом) насіння озимої пшениці і ярого ячмеї

• вивчити антагоністичні і культурально-морфологічні ознаки азотфію бактерій, які є основою запропонованих біологічних прийомів технології ві вання вищезазначених культур;

• провести біоенергетичну і економічну оцінку введення біологічних еле до технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах Полісся У вивчені і науково обгрунтовані біологічні елементи технології вирощування пшениці, ярого ячменю і вівса, суть яких полягає в застосуванні азотфіксуючи сформобілізуючих мікроорганізмів Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М і І polymyxa КВ.

Створено технологічну схему бактеризації насіння озимої пшениці, яр< меню, вівса азотфіксуючими і фосформобілізуючими бактеріями, яка дозволяї жати на 10% і більше прибавку врожаю цих культур, поліпшити якість прод; також сприяє зменшенню розвитку і поширення кореневих гнилей.

Виявлена кореляційна залежність між розвитком, поширенням кореневі лей та масою сухої речовини рослин у різні фази онтогенезу озимої пшениці ячменю і вівса, а також кореляційна залежність мі))« розвитком і поширення» невих гнилей та врожайністю цих сільськогосподарських культур.

Практичне значення одержаних результатів. Виробництву рекомен введення до технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса бі них елементів, суть яких полягає у застосуванні високоефективних штамів ко спої дії нового покоління Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, Bacillus polymyxa KB, безпечують одержання додаткової високоякісної, екологічно чистої продукції.

Азотфіксуючі і фосформобілізуючі штами Bacillus sp. П, Bacillus і Bacillus polymyxa КВ використовуються при плануванні напрямків проведені периментальних робіт з селекції корисних для сільського господарства мікро змів на базі Інституту мікробіології і вірусології НАН України (м. Київ), Інс сільськогосподарської мікробіології УААН та його Південного філіалу, на б яких інших наукових закладів Української академії аграрних наук і НАН Украї

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисс одержані особисто автором на основі дослідження впливу на рослини озимої і ці, ярого ячменю і вівса азотфіксуючих і фосформобілізуючих мікроорганізми того, автором самостійно проведено аналіз даних лабораторних, вегетаційни льових дослідів за допомогою ПЕОМ у прикладній програмі Microsoft Exel ( результатами досліджень зроблено висновки та рекомендації щодо введення С чних елементів до технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю, вів тором також вивчені культурально-морфологічні ознаки азотфіксуючих і фосі білізуючих бактерій Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa КВ, які і вою запропонованої технології.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були виїдені і схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції «І Іетрадицион-е растениеводство, экология и здоровье» (Алушта, 1998), на II Міжнародній кон-ренції «Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних роз-бок у генетико-селекційних дослідженнях» (Одеса, 1998), на конференції молодих ених (Чернігів, 1999), на міждержавній науково-виробничій конференції «Наукове зезпечення агропромислового виробництва» (Одеса, 1999), на міжнародному сим-зіумі «Промышленные технологии производства и применения средств биологи-ции земледелия. Мониторинг энтомофагов» (Одеса, 1999), на розширеному засі-нні лабораторії грунтової мікробіології Інституту Землеробства (Чабани, 1998), на сіданнях вченої ради Інституту сільськогосподарської мікробіології УААІІ (1997, '98, 1999).

Публікації. За матеріалами досліджень, що представлені в дисертації, опублі->вано 9 наукових друкованих праць, з них у наукових журналах 6, збірниках тез і зтеріалів конференцій - 3. .

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 192 сторін-

іх машинописного тексту, містить 60 таблиць і 15 рисунків; складається зі вступу, 'ляду літератури, опису об’єктів і методів досліджень, 5 розділів експериментапь-зї частини, рекомендацій виробництву, висновків, додатків. Додатки займають 21 горінку. Перелік літературних джерел охоплює 290 найменувань, в тому числі 65 чгломовних.

ОСНОВНА ЧАСТИНА У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, визначено Me-у. завдання досліджень, наукове та практичне значення одержаних результатів.

• РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі зроблено огляд літератури, і на основі широкого аналізу особливос-ей технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса в умовах Полісся /країни, відносин рослин і грунтових мікроорганізмів, антагонізму мікроорганізмів, і також можливості використання бактерій роду Bacillus для створення нових біоло-ічних препаратів визначено шляхи розробки біологічних елементів технології ви-юіцування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса на основі впровадження мікробіо-югічних прийомів.

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ У розділі вказується, що об’єктами досліджень, на яких вивчали вплив бактеризації на продуктивність, масу сухої речовини рослин, розвиток та поширення хвороби (кореневої гнилі), були: озима пшениця (середньостиглий сорт Миронівська 61, який районований для зон Полісся і Лісостепу), ярий ячмінь (середньостиглий сорт Прима Білорусії, який районований для зон Полісся і Лісостепу), овес (середньости-

глий сорт Чернігівський 28, який районований для зони Полісся). Об’єктами досліджень також були азотфіксуючі штами Bacillus sp. П і Bacillus sp. 6М і фосфор-мобілізуючий штам Bacillus polymyxa КВ.

В якості тест-культур для вивчення в лабораторних дослідах антагоністичних властивостей азотфіксуючих і фосформобілізуючих штамів використані фітопато-генні гриби: Altemaria brassicae Sacc., Ascochyta pisi Lib, Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoem., Botrytis cinerea Pers., Cercosporella herpotrichoides Frort., Colletotrichum glorosporioides (Fron) Dei., Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc., F. culmorum (Sm.) Sacc., F. graminearum Schwabe., F. moniliforme Sheld., F. oxysporum, F. oxysporum Diarti., F. oxysporum var. orthoceras (App. et Wr.) Bilai., Phomopsis leptostromiformis (Kuhn) Bubak., Pseudocercosporella herpotrichoides(Fron) Dei., Rhizoctonia solani Kuhn., R. violaceae Tul., Sclerotinia sclerotiorum d. By., Trichothecium roseum Fr.

Для створення інфекційного фону у вегетаційних дослідах з озимою пшеницею і ярим ячменем використовували фітопатогенний гриб Bipolaris sorokiniana Shoem (синоніми Helminthosporium sativum, H. sorokinicmum).

Наведені основні методи, за допомогою яких виконувалися лабораторні, вегетаційні і польові досліди з вивчення запропонованих біологічних елементів технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса, визначали антагоністичні властивості мікроорганізмів, розвиток і поширення хвороби, збудників кореневої гнилі, здійснювали електронну мікроскопію та приготування препаратів для неї і математичну обробку одержаних результатів.

Указуються умови бактеризації озимої пшениці, ярого ячменю та вівса у вегетаційних та польових дослідах, та кліматичні умови проведення польових дослідів.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

У розділі проведено дослідження впливу на рослини озимої пшениці введення біологічних елементів до технології вирощування цієї культури, суть яких полягає в застосуванні азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій. Вплив на рослини озимої пшениці штамів бактерій Bacillus sp. П і Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa KB вивчався в таких аспектах: вплив на захворюваність рослин кореневими гнилями, вплив на масу сухої речовини рослин, а також вплив на врожайність цієї зернової культури.

Зважаючи на поставлені задачі, було вивчено вплив на рослини озимої пшениці збудників кореневої гнилі. Указується, що при вивченні кореневих гнилей з коренів рослин було виділено ряд фітопатогенних грибів, які здатні викликати вищевказану хворобу. Це Bipolaris sorokiniana Shoemaker (синонім Helminthosporium sativum Pammel, King et Bakke) - збудник звичайної кореневої гнилі. Наводяться результати лабораторних досліджень впливу на рослини озимої пшениці гриба Bipolaris sorokiniana, який використовувався як збудник кореневої гнилі у вегетаційних дослідах із штучним інфекційним фоном. Показано, що цей фітопатогенний гриб, вражаючи рослини озимої пшениці здатен зменшувати висоту надземної частини рослин на 4,0-7,1 см та масу сухої речовини рослин на 14 %. Також із коренів рослин озимої пшениці були виділені гриби роду Fusarium Link: Fusarium sporotrichiella var.

icluni, /•'. avcnacetim (I-'r.) Secc., /•'. avcnaccum vor. herhamm, oxysporum :'hlcnhcrg, /■'. sokmi appel cl Wollcnwcbcr, I-'. hcicrosporum, які викликають фузарі-кореневу гниль

Випчения в польових дослідах з озимою пшеницею впливу передпосівної бак-зації насіння мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa а обробки культуральиою рідиною цих штамів, а також впливу обробки різними ами азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій на поширення кореневих ей у динаміці показало, то спостерігається зменшення поширення і розвитку оби у всі фази онтогенезу рослин.

Результати досліджень свідчать, що найменше поширення кореневих гнилей у кущіння було у варіанті з культуральиою рідиною Bacillus sp. 6М (на 11,4 % не контролю), в фазу молочно-воскової стиглості - із Bacillus polymyxa KB і туральною рідиною Bacillus sp. П (на 9,5 % менше контролю), в фазу повної пості - із Bacillus sp. П і Bacillus sp. 6М (на 7,0 % менше контролю).

Найменший розвиток кореневих гнилей у фазу кущіння спостерігався у варіан-сультуральною рідиною Bacillus sp. 6М (на 2,1 % менше контролю), а у фазу мо-ю-воскової стиглості - теж у цьому варіанті (на 6,6 % менше контролю).

Поширення і розвиток кореневих гнилей залежить від титру. Передпосівна оба насіння озимої пшениці вищим титром (300-500 тис. бактеріальних клітин на іину) сприяла меншому поширенню і розвитку хвороби в порівнянні з тими вагами, де обробка здійснювалася препаратами з титром 50 тис. бактеріальних кліка насінину. Гак, наприклад, при передпосівній обробці насіння препаратом із ом 300 тис. бактеріальних клітин Bacillus sp. П на насінину у фазу молочно-ової стиглості поширення хвороби зменшилося на 25,6 %, а розвиток хвороби -,1 %, то при обробці препаратом із титром 50 тис. бактеріальних клітин Bacillus І на насінину поширення хвороби зменшилося на 12,3 %, а розвиток хвороби -,2 %. Аналогічний результат отримано і при використанні передпосівної бакте-ції Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa KB.

Вищенаведені дані свідчать про те, що Bacillus sp П, Bacillus sp 6М та Bacillus ііуха КІЗ здатні знижувати захворюваність рослин озимої пшениці кореневими ями.

Показано, що передпосівна бактеризація насіння озимої пшениці фіксуючими і фосформобілізуточими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. Bacillus polymyxa KB сприяс збільшенню маси сухої речовини рослин озимої шці. Найбільша маса сухої речовини надземної частини рослин у дослідах з ою пшеницею відмічена при передпосівній бактеризації штамом Bacillus .sp. П -

і, що на 11,2 % вшиє контролю. У варіантах із Bacillus sp. 6М і Bacillus пуха КВ теж спостерігався приріст, але в дешо менших розмірах - на 8,4 та

0 відповідно.

У дослідах із штучним інфекційним фоном (Bipolaris sorokinianä) приріст маси

1 речовини надземної частини рослин озимої пшениці у варіантах із штамами, і контролю, був ще більш суттєвим, бо, крім безпосереднього позитивного ву на рослини (поліпшення живлення), бактеризація сприяла ще й зменшенню ву патогенного організму. Гак при передпосівній бактеризації штамом Bacillus

sp. П приріст склав 1,1 г, що на 34,4 % більше контролю. В інших варіантах він також суттєвим: у варіанті з Bacillus sp. 6М - 30,6 %, а з Bacillus polymyxa К

20,9 %.

Коефіцієнт кореляції г між поширенням кореневих гнилей та масою сухої човини рослин озимої пшениці у дослідах без штучного інфекційного фону ста вить -0,98 (похибка коефіцієнту кореляції sr дорівнює 0,15). Коефіцієнт кореляи між розвитком цієї хвороби та масою сухої речовини рослин дорівнює -0,99 і ¿>=0,10. При використанні штучного інфекційного фону коефіцієнт кореляції г і поширенням кореневих гнилей та масою сухої речовини рослин озимої пшениці с новить -0,92 при s, =0,28, при цьому між розвитком кореневих гнилей та масою с) речовини рослин г=-0,96, при ¿,=0,20.

Позитивно впливаючи на рослини, про що вказує збільшення їх сухої речо ни, передпосівна бактеризація сприяє в кінцевому результаті на врожайність ози пшениці.

Вивчення структури врожаю та натури зерна озимої пшениці показало, найбільший приріст отримано у варіанті з Bacillus sp. 6М. Приріст урожайносі 9,8 %. Приріст маси зерна з колоса 0,14 г до контролю, маса 1000 зерен - 4,4 г. У ріанті з Bacillus sp. П і Bacillus polymyxa КВ приріст урожайності 6,9 %, а у варіан культуральної рідиною Bacillus polymyxa KB - 8,5 %. В решті варіантів показні урожайності були в межах похибки. Висота надземної частини рослин була н більшою при використанні Bacillus sp. 6М: 101,7 см, що на 4,7 см більше контро. При бактеризації Bacillus sp. П висота була 99,7 см, що на 2,7 см більше контроль при бактеризації Bacillus polymyxa KB - 99,5 см, що на 2,5 см більше контролю решті варіантів показники довжини надземної частини рослин були у межах пох ки. Аналіз якісного складу озимої пшениці показав, що під впливом передпосів обробки насіння збільшується вміст протеїну в зерні на 0,47-0,75 %.

Таблщ

Вплив бактеризації та обробки фунгіцидом насіння озимої пшениці на поширені _________________ кореневої гнилі у вегетаційних дослідах__________________________

Поширення хво- Контроль Фундазол Bacillus Bacillus Bacillus

роби — Н20 sp. П sp. 6М роїутуха K1

% 52,7 37,8 38,0 37,3 41,3

+ до контролю -14,9 -14,7 -15,4 -11,4

НІРоз 3,53

По ефективності захисту бактеризація Васіїїих лр. П, ВасіНш sp. 6М та Висі роїутуха КВ насіння озимої пшениці не переважає протруєння таким хімічним ф гіцидом як фундазол (табл. 1), але у кінцевому результаті при бактеризації азоті] суючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами спостерігається тенденція бі шого підвищення врожайності озимої пшениці ніж при використанні хімічного п парату (табл. 2).

Таблиця 2

;m бактеризації та обробки фунгіцидом насіння озимої пшениці на зернову про-ивність у польових лослілах (Чернігівська державна обласна сільської осиодар-

ська дослідна станція, 1998-1999 pp.)

луктивність Контроль — Н20 Фундазол Bacillus sp. ГІ Bacillus sp. 6М Bacillus polymyxa KB

28,4 30,3 31,5 30,7 31,1

іст, ц/га 1,9 -V 2,3 2,7

•іст, % 6,7 10,9 8,1 9,5

НІРо5 (ц/га) 1,8

ЦІЛ 4. РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ

ЯРОГО ЯЧМЕНЮ

У розділі проведено дослідження впливу на рослини ярого ячменю біологіч-:лементів технології вирощування цієї культури. Вплив на рослини ярого ячме-ітамів бактерій Bacillus sp. П і Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa КВ вивчався, у випадку з озимою пшеницею, в декількох аспектах: вплив на захворюваність ин кореневими гнилями, вплив на масу сухої речовини рослин, а також на вро-гість цієї зернової культури.

Визначено, що рослини ярого ячменю масово уражаються збудниками корене-нилі. Вказується, що з насіння та коренів рослин ярого ячменю виділені наступні пики фузаріозної кореневої гнилі: husanum avenaceum, /•'. oxyspomm, /•'. Xrichiella (85 % ізолятів грибів роду husanum). Також був виділений збудник чінтоспоріозної кореневої гнилі гриб Bipolaris sorokimana.

Вивчення впливу передпосівної бактеризації насіння ярого ячменю фіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. Bacillus polymyxa KB на розвиток кореневих гнилей у польових дослідах пока, то бактеризація сприяє зниженню цього показника на 8,0-13,5 % (табл. 3).

Маса сухої речовини надземної частини рослин ярого ячменю у вегетаційному їді без штучного інфекційного фону збільшилася у варіанті з передпосівною ба-изацією азотфіксуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П на 0,66 г, щодо конт-

з, тобто на 15,6 %, а у варіанті з передпосівною бактеризацією азотфіксуючими оорганізмами Bacillus sp. 6М - на 0,68 г, тобто на 16,1 %. Маса сухої речовини ємної частини рослин ярого ячменю у вегетаційному досліді з штучним інфек-им фоном (фітопатогенний гриб Bipolaris sorokiniana) збільшилася у варіанті з дпосівною бактеризацією азотфіксуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П на \ щодо контролю, тобто на 35,9 %, а у варіанті з передпосівною бактеризацією фіксуючими мікроорганізмами Bacillus sp. 6М - на 1,65 г, тобто на 42,3 %.

Таблиця

Вплив бактеризації та обробки фунгіцидом насіння ярого ячменю на розвиток коре невої гнилі у польових дослідах (дослідне господарство Інституту с.-г. мікробіолог)

1998-1999 pp.)

Розвиток хвороби Контроль Фундазол Bacillus Bacillus Bacillus

—Н20 sp. П sp. 6М polymyxa KB

% 32,9 7,6 19,4 20,3 24,9

± до контролю -25,3 -13,5 -12,6 -8,0

НІРо5 6,1

Вивчення структури врожаю та натури зерна показало, що у варіанті з Васіїї, sp. 6М приріст маси зерна з однієї рослини склав 0,9 г, маси 1000 насінин - 4,5 г.

Коефіцієнт кореляції між поширенням кореневої гнилі та масою сухої речов ни рослин ярого ячменю у вегетаційному досліді з штучним інфекційним фоном ст повить -0,96 при v=0,23. Коефіцієнт кореляції між розвитком хвороби та масою с хої речовини рослин в цьому досліді дорівнює -0,99 при лу=0,16.

По ефективності захисту бактеризація Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М та Васіїї, polymyxa КВ насіння ярого ячменю не переважає протруєння таким хімічним фуні цидом як фундазол (табл. 3), але в підсумку, як і у випадку з озимою пшеницею, б ктеризація азотфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами сприяє біл шому підвищенню врожайності цієї зернової культури ніж хімічний препар; (табл. 4).

Таблиця

Вплив бактеризації та обробки фунгіцидом насіння ярого ячменю на зернову лрод) ктивність у польових дослідах (дослідне господарство Інституту с.-г. мікробіології

1998-1999 pp.)

Продуктивність Контроль — Н20 Фундазол Bacillus sp. П Bacillus sp. 6М Bacillus polymyxa KB

ц/га 32,5 34,7 36,8 37,7 36,2

Приріст, ц/га 2,2 4,3 5,2 3,7

Приріст, % 6,8 13,2 16,0 11,4

НІРо5 (ц/га) 1,97

РОЗДІЛ 5. РОЗРОБКА ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАНН

ВІВСА

У розділі проведено дослідження впливу на рослини вівса азотфіксуючих і ф сформобілізуючих бактерій. Вплив на рослини вівса штамів Bacillus sp. П і Васіїї sp. 6М і Bacillus polymyxa КВ вивчався в таких аспектах: вплив на захворюваніс рослин кореневими гнилями (для порівняння з озимою пшеницею і ярим ЯЧМЄНЄ& вплив на масу сухої речовини рослин, а також на врожайність цієї культури.

Рослини вівса значно менше уражаються кореневими гнилями, тому ця куль-ра часто використовується, як фітосанітарна. Висвітлюється симптомогенез коре-вих гнилей вівса після застосування передпосівної бактеризації азотфіксуючими і ісформобілізуючими мікроорганізмами. Вказується, що кореневу гниль вівса вникають в основному фітопатогенні гриби з роду ¡''шипит.

Таблиця 5

Вплив бактеризації насіння вівса на ураженість кореневою гниллю в польових дослідах (Чернігівська державна обласна _________сільськогосподарська дослідна станція, 1998-1999 рр.)._________

Варіант Ураженість кореневими гнилями

Поширення хвороби, % Розвиток хвороби, %

% ± ДО контролю % ± до контролю

іробка Н2О— нтроль 51,1 7,1

ктеризація — \cillus sp. П. 41,1 -10,0 4,8 -2,3

ктеризація — cillus sp. 6М 39,6 -11,5 4,8 -2,3

ктеризація — villus polymyxa КВ 40,5 -10,6 5,6 -1,5

Р«5 5,7 3,7

В табл. 5 показаний вплив передпосівної бактеризації насіння вівса зтфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами на поширення і розвиток реневих гнилей в польових дослідах на протязі 1998-1999 pp. Результати дослі-гень підтверджують той факт, що рослини вівса, у порівнянні з озимою пшеницею рим ячменем, значно менше вражається кореневою гниллю, при цьому розвиток ороби знаходиться на низькому рівні (< 8 %).

Вплив передпосівної бактеризації Bacillus sp. П насіння на врожайність вівса вчено в ряді польових дослідів, при цьому спостерігався приріст врожайності в жах 1,0-3,3 ц/га.

Вивчення впливу бактеризації насіння вівса на масу сухої речовини показало,

) спостерігається її збільшення у всі фази онтогенезу. 11а рис 1 показано вплив ба- . гризації насіння вівса на масу сухої речовини та поширення і розвиток кореневої илі в фазу молочної стиглості.

Вивчення впливу передпосівної бактеризації насіння вівса азотфіксуючими і сформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М та Bacillus Іутуха КВ на структуру врожаю та натуру зерна на базі дослідного господарства ;титуту сільськогосподарської мікробіології УААН показало, що у варіанті з cillus sp. П приріст маси зерна з однієї рослини склав 0,1 г, маси 1000 зерен - 2,7 г, зжаю - 6,6 %. У варіанті з Bacillus sp. 6М приріст маси зерна з однієї рослини іав 0,08 г, маси 1000 зерен - 2,0 г, врожаю - 5,2 %, та з Bacillus polymyxa КВ при-

ріст маси зерна з однієї рослини склав 0,08 г, маси 1000 зерен - 1,8 г, врожаю - 5,2 Висота надземної частини рослини була у межах похибки.

Аналіз якісного складу зерна вівса показав, що вміст протеїну у варіантах з ктеризацією збільшується до 0,78 %.

□ поширення хвороби Врозвиток хвороби

35 304-25-f-20 15410-5-J-0

І

*Г'' "

4 _

192,9 201,2 204,6 205,3

маса сухої речовини рослин вівса, г

Рис. 1. Вплив бактеризації насіння вівса на масу сухої речовини та поширені розвиток кореневої гнилі в фазу молочної стиглостіі: 1. Обробка НгО - контр<

2. Бактеризація - Bacillus polymyxa КВ. 3. Бактеризація - Bacillus sp. 6М. 4. Е тернзація - Bacillus sp. П.

РОЗДІЛ 6. СТВОРЕННЯ МІКРОБІОПРЕПАРАТІВ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ ЯК ОСНОВА БІОЛОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИ

ЯРОГО ЯЧМЕНЮ І ВІВСА

В розділі вказується, що основою запропонованих біологічних елементів пології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса є застосування мікрі ганізмів Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, Bacillus polymyxa KB. Виходячи з цього б вивчені властивості цих бактерій.

Відзначається, що Bacillus sp. П і Bacillus sp. 6М виявили антибіотичну ак ність до ряду фітопатогеїших грибів, при цьому спостерігалося обопільне прі шення на віддалі.

Описуються морфологічні і фізіолого-біохімічні властивості штамів бакт Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, Bacillus polymyxa KB, та вплив бактеризації на міі бний ценоз грунту. Вивчення ролі фактору передпосівної бактеризації насіння на сельність азотобактера показало, що бактеризація насіння Bacillus sp. П, Bacillu: 6М та Bacillus polymyxa КВ не справляє негативного впливу на чисельність азот ктера в ризосферному фунті ярого ячменю.

Вивчення кількісного і якісного складу грибного ценозу дерново-підзолис грунту в ризосфері ярого ячменю в вегетаційних дослідах з штучно створеним іі кційним фоном і без нього показало, що бактеризація насіння мікроорганізм

icillus sp. П та Bacillus sp 6M не призвела до якісних змін серед представників цієї істини мікрофлори грунту.

РОЗДІЛ 7. БІОЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЫОЛОПЧ11ИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ, ЯРОГО

ЯЧМЕНЮ І ВІВСА

В розділі вказується, що основою біологізації рослинництва є впровадження ких заходів, які б дозволили кожний рік поновлювані природні ресурси іа виробні екологічно чисту продукцію. Біоенергетична оцінка технологічних прийомів -: визначення ступені окупності затрат сукупної енергії енергією, яка накопичується

прожаї.

В табл. 6 показана біоенергетична ефективність передпосівної бактеризаії на-лня озимої пшениці.

Таблиця 6

Біоенергетична ефективність передпосівної бактеризації озимої пшениці ізотфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus

sp. 6М та Bacillus polymyxa KB

Варіант Затрати сукупної енергії, МДж/га Вміст енергії в зерні, МДж/га Вміст енергії у всьому врожаю, МДж/га Енергетичний коефіцієнт виробництва зерна Енергетичний коефіцієнт виробництва всієї біомаси

штроль — робка 1120 23538,1 50342,5 125856,3 2,14 5,35

/ндазол 23666,1 53632,9 134082,2 2,27 5,67

ктеризація icillus sp. П 23630,0 53797,4 134493,4 2,28 5,69

ктеризація icillus sp. 6М 23630,0 , 55278,0 138195,1 2,34 5,85

ктеризація icillus Іутуха КВ 23630,0 54620,0 136549,9 2,31 5,78

З біоенергетичної точки зору технологічний процес виробництва зерна озимої іениці, вівса, ярого ячменю з застосуванням передпосівної бактеризації зтфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp 11, Bacillus sp. і ra Bacillus polymyxa KB є більш ефективним у порівнянні з контролем. Розгля-ючи конкретні коефіцієнти слід відзначити, що енергетичний коефіцієнт виробни-ва зерна озимої пшениці був найбільший у варіанті з бактеризацією Bacillus sp.

і, і склав 2,34; енергетичний коефіцієнт виробництва всієї біомаси озимої пшениці в найбільшим теж у варіанті з бактеризацією Bacillus sp. 6М, і склав 5,85.

Енергетичний коефіцієнт виробництва зерна вівса був найбільший у варіанті з ктеризацією Bacillus sp. 6М, і склав 1,83; енергетичний коефіцієнт виробництва

всієї біомаси озимої пшениці був найбільшим теж у варіанті з бактеризацією ВасіІ sp. 6М, і склав 4,3.

Еиергетичиий коефіцієнт виробництва зерна ярого ячменю був найбільшиі варіанті з бактеризацією Bacillus sp. 6М, і склав 2,49; енергетичний коефіцієнт ви; ‘ бництва всієї біомаси озимої пшениці був найбільшим теж у варіанті з бактеризаці Bacillus sp. 6М, і склав 5,25.

Біоенергетична і економічна оцінка свідчить про те, що передпосівна бакте] зація азотфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp. . Bacillus sp. 6M та Bacillus polymyxa KB дозволяє економити і більш раціонально користовувати енергоресурси в сільськогосподарському виробництві, а також зі жує собівартість центнера зерна на 0,4-1,0 грн. і підвищує рентабельність на 10-20 Затрати на передпосівну бактеризацію насіння зернових культур вищезазначени мікроорганізмами окупаються в 4,2-9,6 раз.

ВИСНОВКИ

1. Одержання додаткового екологічно чистого зерна озимої пшениці, ярого ячме

і вівса доцільно здійснювати без внесення хімічних препаратів, а за рахунок в дення до технології вирощування цих культур біологічних елементів, тобто ш. хом впровадження мікробіологічних прийомів і препаратів.

2. Встановлено, що введення до технології вирощування озимої пшениці біолої

них елементів, суть яких полягає в передпосівній бактеризації насіння цієї ку тури азотфіксуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М і фосф мобілізуючими - Bacillus polymyxa KB, сприяє підвищенню маси сухої речові надземної частини рослин до 34,4 % та врожайності до 6,6 ц/га, а також спрі зменшенню поширення кореневої гнилі до 26,7 %, а розвитку цієї хвороби

7,9 %. .

3. Введення біологічних прийомів вирощування ярого ячменю сприяє підвищен маси сухої речовини надземної частини рослин до 31,4 %, врожайності 6,2 ц/га, а також сприяє зменшенню поширення кореневої гнилі до 30,5 %, роз тку цієї хвороби до 21,8 %.

4. Біологічні прийоми вирощування вівса сприяють підвищенню маси сухої речо ни надземної частини рослин до 37,0 %, врожайності до 3,3 ц/га, а також зм шенню поширення кореневої гнилі до 14,0 %.

5. Рослини озимої пшениці, вівса і ярого ячменю в умовах Полісся України мас« вражаються збудниками фузаріозної кореневої гнилі: Fusarium sporotrichiella v ! ne те! um, /•'. avenaceum (Ir.) Secc., !•'. avenaceum var. herharum, F. oxyspor Shlechtenherg, !■'. solani appel et Wollenweher, /•' heierosporum та іншими, а рос. ни озимої пшениці і ярого ячменю також і збудником гельмінтоспоріозної ко невої гнилі - фітопатогениим грибом Bipolaris sorokiniana Shoemaker.

6. Введення біологічних елементів до технології вирощування озимої пшениці і я го ячменю сприяє більшому підвищенню врожайності цих культур ніж засто вання хімічного препарату фундазолу. По ефективності захисної дії бактериза не переважає протруєння вищезазначеним хімічним препаратом.

На основі аналізу одержаних даних встановлено кореляційну залежність між розвитком, поширенням кореневих гнилей та масою сухої речовини рослин у різні фази онтогенезу озимої пшениці, ярого ячменю і вівса, а також кореляційну залежність між розвитком і поширенням кореневих гнилей та врожайністю цих сільськогосподарських культур.

Застосування передпосівної обробки насіння озимої пшениці, вівса і ярого ячменю азотфіксуючими і фосформобілізуючими бактеріями Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М і Bacillus polymyxa КВ не пригнічує мікрофлору грунту.

Впровадження запропонованих біологічних елементів технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса дозволяє економити і більш раціонально використовувати енергоресурси в сільськогосподарському виробництві, а також знижує собівартість центнера зерна і підвищує рентабельність на 10-20 %. Затрати на передпосівну бактеризацію насіння зернових культур вищезазначеними мікроорганізмами окупаються в 4,2-9,6 раз.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою одержання додаткової екологічно чистої продукції зерновиробництва комендується впровадження біологічної технології вирощування озимої пшениці, ого ячменю і вівса.

Рекомендовано для підвищення врожайності та поліпшення якості зерна засто-вувати бактеризацію насіння озимої пшениці, ярого ячменю і вівса високоефекти-ими штамами комплексної дії нового покоління Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, ralius polymyxa KB.

Азотфіксуючі і фосформобілізуючі штами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6M, tcillus polymyxa KB використовуються при плануванні напрямків проведення екс-риментапьних робіт з селекції корисних для сільського господарства мікрооргані-ів на базі Інституту мікробіології і вірусології НАН України (м. Київ), Інституту іьськогосподарської мікробіології УААН та його Південного філіалу, на базі де-их інших наукових закладів Української академії аграрних наук і НАН України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Козар С.Ф., Надкерничний С П., Шерстобоев М.К., Патика В.П. Біопрепарати комплексної дії II Проблеми науки - 1998,- № З - С. 55-58.

Козар С.Ф., Надкерничний С.П., Шерстобоев М.К., Патика В.П. Виробництво біопрепаратів комплексної дії: проблеми становлення // Бюлетень Інституту с.-г. мікробіології.-1998,- № 2 - С. 30-32.

Патика В.П., Козар С.Ф. Мікробіологічні біопрепарати - деякі аспекти створення // Вісник проблем біології і медицини.-1999,- № 2,- С. 88-91.

Козар С.Ф., Бакун Ю.О. Ефективність застосування мікробіологічних біопрепаратів на основі азотфіксуючих та фосформобілізуючих організмів на зернових культурах //Аграрний вісник Причорномор’я,-№ 3.- Ч. І,- Одеса.- 1999,- С. 170-174.

5. Козар С.Ф. Деякі елементи біологічної технології вирощування озимої пшениці і умовах Полісся // Бюлетень Інституту с.-г. мікробіології.-1999.- № 5,- С. 3-5.

6. Козар С.Ф. Біологізація технології вирощування озимої пшениці, ярого ячменю вівса // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- 2000,- Вип. 1.

С. 39-42 .

7. Патыка В.Ф., Волкогон В.В., Козар С.Ф., Близнюк Н.М. Роль биологического азо та в нетрадиционном растениеводстве // Материалы 7-й Международной научно практической конференции «Нетрадиционное растениеводство, экология и здоро вье», 7-13 сентября 1998 г., г. Алушта.- Симферополь.- 1998,- С. 42-43.

8. Патика В.П., Шерстобоев Н.К., Козар С.Ф. Сучасні мікробіотехнології та пробле ми створення нових біопрепаратів // Збірник матеріалів II Міжнародної конфере нції «Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних розро бок у генетико-селекційних дослідженнях»,- К.: Аграрна наука.- 1998.- С. 40-41.

9. Козар С.Ф. Біотехнологія виробництва бактеріальних препаратів Для захисту яре го ячменю від кореневих гнилей // Сборник научных трудов международног симпозиума ВПС МОББ «Промышленные технологии производства и примене ния средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов», 28 сентября -октября 1999 г., Одесса..- 1999,-С. 44.

АНОТАЦІЯ

Козар С.Ф. Біологічні елементи технології вирощування озимої пшениці, ярог ячменю і вівса в умовах Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарськи наук за спеціальністю: 06.01.09 - рослинництво. Інститут землеробства УААН, Чаб< ни, 2000 р.

Дисертацію присвячено розробці і обгрунтуванню введення до технології ві рощування озимої пшениці, ярого ячменю і вівса біологічних елементів, суть яки полягає в використанні азотфіксуючих і фосформобілізуючих мікроорганізм Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, Bacillus polymyxa КВ.

Показано, що передпосівна бактеризація насіння азотфіксуючими і фосфо] мобілізуючими мікроорганізмами сприяє збільшенню сухої маси рослин, зменшенн розвитку і поширення кореневих гнилей озимої пшениці, ярого ячменю та вівса, u сприяє підвищенню продуктивності цих культур.

Рекомендовано для одержання додаткової високоякісної, екологічно чист продукції, а також для зменшення захворюваності кореневими гнилями озимої пш ниці, ярого ячменю та вівса застосовувати ' передпосівну бактеризаці азотфіксуючими і фосформобілізуючими мікроорганізмами Bacillus sp. П, Bacilli sp. 6М і Bacillus polymyxa КВ. .

Ключові слова: озима пшениця, ярий ячмінь, овес, технологія вирощуванн азотфіксуючі і фосформобілізуючі бактерії, бактеризація, продуктивність.

АННОТАЦИЯ

Козар С.Ф. Биологические элементы технологии выращивания озимой пшеницы, ярового ячменя и овса в условиях Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности: 06.01.09 - растениеводство. Институт земледелия УААН, Чабаны, 2000 г.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию введения в технологию выращивания озимой пшеницы, ярового ячменя и овса биологических элементов, суть которых заключается в использовании азотфиксирующих и фосформобилизи-рующих микроорганизмов Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М, Bacilluspolymyxa КВ.

Изучено влияние введения биологических элементов в технологию выращивания озимой пшеницы, ярового ячменя и овса на заболеваемость растений корневыми гнилями, массу сухого вещества надземной части растений, а также на урожайность.

Исходя из вышеизложенного, была изучена поражаемость изучаемых растений возбудителями корневых гнилей. Растения озимой пшеницы, ярого ячменя и овса в условиях Полесья Украины массово поражаются возбудителями фузариозной корневой гнили: Fusarium sporotrichiella var. tricinetum, F. avenaceum (/•>.) Secc., F. avenaceum var. herbarum, F. oxysporum Shlechtenberg, F. solani appal et Wollenweber, F. heterosporum и другими, а растения озимой пшеницы и ярого ячменя также и возбудителем гельминтоспориозной корневой гнили - фитопатогенным грибом Bipolaris sorokmiana Shoemaker.

Установлено, что предпосевная бактеризация семян озимой пшеницы азот-фиксирующими и фосформобилизирующими микроорганизмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М и Bacillus polymyxa КВ оказывает содействие уменьшению распространения корневой гнили до 26,7 %, а развития этой болезни до 7,9 %, оказывав содействие увеличению массы сухого вещества надземной части растений до 34,4 % и урожайности до 6,6 ц/га.

Бактеризация семян ярого ячменя азотфиксирующими и фосформобилизирующими микроорганизмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М и Bacillus polymyxa К13 оказывает содействие уменьшению распространения корневой шили до 30,5 %, развития этой болезни до 21,8 %, оказывает содействие повышению массы сухого вещества надземной части растений до 31,4 %, урожайности до 6,2 ц/га.

Предпосевная бактеризация семян овса азотфиксирующими и фосформобилизирующими микроорганизмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М и Bacillus polymyxa КВ оказывает содействие уменьшению распространения корневой гнили до 14,0 %, а развитие этой болезни до 3,3 %, а также оказывает содействие повышению массы сухого вещества надземной части растений до 37,0 %, урожайности до 3,3 ц/га.

На основании анализа полученных данных установлено корреляционную зависимость между заболеваемостью растений озимой пшеницы, ярового ячменя, овса корневыми гнилями в разные фазы онтогенеза и массой сухого вещества этих растений.

По эффективности защиты от корневых гнилей озимой пшеницы и ярового ячменя бактеризация Bacillus sp. 11, Bacillus sp. 6М и Bacillus polymyxa КВ не пре-

- восходит протравливания фундазолом, но при бактеризации наблюдается тендеш большего повышения урожайности.

Применение предпосевной обработки семян озимой пшеницы, ярого ячмен овса азотфиксирующими и фосформобилизирующими бактериями Bacillus sp. Bacillus sp. 6M и Bacillus pnlymyxa KB не угнетало изучаемую микрофлору почвы.

Бактеризация азотфиксирующими и фосформобилизирующими микроор низмами Bacillus sp. П, Bacillus sp. 6М и Bacillus polymyxa КВ позволяет экономит более рационально использовать энергоресурсы в сельскохозяйственном произв! » стве, а также понижает себестоимость центнера зерна и повышает рентабельность 10-20 %. Затраты на предпосевную бактеризацию семян зерновых культур вьп упомянутыми микроорганизмами окупаются в 4,2-9,6 раз.

Аэотфиксирующие и фосформобилизирующие бактерии Bacillus sp. П, Bacil sp. 6М и Bacillus polymyxa КВ за своими свойствами могут служить основой для с дания биопрепаратов комплексного действия со способностью улучшать питаг растений, а также защищать от болезней (корневых гнилей).

Рекомендовано для повышения урожайности и улучшения качества зерна в: дрение биологической технологии выращивания озимой пшеницы, ярового ячме овса.

Ключевые слова: озимая пшеница, яровой ячмень, овес, технология выраи пания, аэотфиксирующие и фосформобилизирующие бактерии, бактеризация, п] дуктивность.

SUMMARY

Kozar S. Г. Biological elements of the technology of winter wheat, spring barley i . ats growing in the Ukrainian Polissia conditions - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Agricultural Sciences in the specia 06.01.09. - plant-growing: Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv (Chabany), 2000.

The thesis is devoted to the elaboration and grounding of introduction of biologi elements to winter wheat, spring barley and oats growing. The essence of biological e ments consists in using nitrogen-fixing and phosphomobilizing microorganisms Bacil sp. P, Bacillus sp. 6M, Bacillus polymyxa KV.

It’s shown that presowing seed inoculation with nitrogen-fixing and phosphomo lizing microorganisms promotes the increase of plant dry matter and the reduction of win wheat, spring barley and oats root rot development and spreading, what furthers the p ductivity increasing of these crops.

The use of presowing seed inoculation with nitrogen-fixing and phosphomobiliz microorganisms Bacillus sp. P, Bacillus sp. 6M, Bacillus polymyxa KV is recommended obtaining of additional, high-quality, ecologically pure products as well as for the reduct of winter wheat, spring barley and oats root rot disease rate.

Key words: winter wheat, spring barley, oats, growing technology, nitrogen-fix and phosphomobilizing bacteria, inoculation, productivity.