Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биохимические аспекты радиационного поражения плазматических мембран

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Биохимические аспекты радиационного поражения плазматических мембран"

®$ÏÏCTSPCTB3 ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ЬЩЙЧКЙЗ Ш7ГШУТ

На правах рукопису

ДРИШЬ Вяадисгав Іванович

БІОХЛШШ АСПЙОИ РАДІАЦГЙШІ

□зразки пшатявш шбраз

• 0s.00e.04 - БІСХІЙІ»

івторвфвра? дисертації на здобуття наукового ступеня

Я»Г5»рв бІОЛОГІЧЮЕС щж

Харків - 1994

Дисертаціеоє рукопис.. . ' • '

. Робота виконана на кафедрі експериментальетї ядерної ті з: Харківського Іераавного університету.'

Науковий консультант; член-кореспондент АН Україна,

' - доктор фізако-ьштематичних наук, ярофесс Ілля Іванович ¡їалвЗавський

Офіційні опоненти: доктор фізико-маїемагячншс наук, профеей

Ерііі Павлович Благий

доктор медитазх наук, професор Зсєзалод Іванович фбсышй

■ доктор біологічних наук, професор

. ■ Золодишр ЛОСИПОВИЧ Луговий

Провідна установа: Київсьяий дерпавниіі університет

• ік. Тараса Шевченка

. Еахзст дисертації відбудеться " 9 * .червня1 1594 р. •

о 14**________ на засіданні спеціалізованої ради

Д 033.23.04 при Харківському кедачному інституті (і.:, Харк і в-22, пр.- Леніна, 4). ,

Ь дисертацією ионна ознайомитись у бібліотеці Харківської* медичного інституту. .

Автореферат розісланий_ оъ.ов.тк. .

Вчений секретар л ¡»г • '

спеціалізованої ради ^ ■ к*б,н* 2.0.:^брІ&оаа

Актуальність проблеми. Одне з грунтовних патаннь у біології -адаптація до умов середовівда, що постаз. заяливою й оди!газ найхарактерніших властивосте;! кввих систем будь-яких рівнеіі організації на всіх етапах сілогенезу [Аеохін, 1975] . ¿агальні адаптаційні реакції пзствеїь реакціями всього організм і вкачають до себе всі його систеки'і рівні [Селье, 1960; Зочачка, Со;.: еро, IS83], . Загальні адаптаційні реакції органіклу .постають неспецифічними, тобто виникають у відповідь на дії різних за якістю подразників визначеної сили /доза/ [іїасоноз, 7959; Гаркаві та in., 1990] . Неспецифічний адаптаційній синдром е '.-еобхідное ланкок .

, багатьох патологічних процесів [Браун, ;.тєнок, 196?] . Інтерес го проблей неспецифічного адаптаційного синдром обуїзовлений відкриттям та запроваджуванням до практика у теперішній час великого.числа нових фізичних, хімічних та біологічних факторів, здатних негативно впливати ва організм. Частково, все більша кількість ледей, як відомо підпадає під вплив радіації. 7 зв'язку з цш великий інтерес викликав вивчення механізмів формувавшу та розвитку неспецифічного адаптаційного синдрому клітинної системи при діянні іонізуючого випромінювання на організм. ■

Масовим компонентом клітин, в якоцу розгортається радіаційно. хімічні реакції, постають клітинні.мзмбрднв [Барабій та ін.,

1991*, Бурлакова та ін., 1989; Кудряшов, 1984] . Експериментально показано, що радіація викликає знвчві зміни фізико-хімічнах ■

властивостей як ліпідної фази [Коломійцева, I96S] , так і. білкових

компонентів мембран [fernenКо et el. , 1983] , зміну структура

мембрани [Edwards et aL, 1984; Сунгуров, 1988] . ¿раховуачи

ТЄ, ЩО ЛембраНИ в СТРУКТУРНОЙ О С КОЗ Ой бІЛЬЗССТІ 'йуНКЦІОГ’/іЛЬЕИХ систем клітин, слід чекати, що одним' з прогнозузчвї наслідків . зміна структури ыембран буде, порушення механізмів інтеграції •клітинного обміну під вплив ок.* радіації [Кузін, 1256] . У зв'яг:::; з цим, звертетть на себе увагу плазматичні кеибрана клітин, по виконують вашшву роль, регулятора клітішного метаб.олі зму [£огач та ів., І98і] . Однак,.зезвакахча па безперечна!. інтерес до

вивчення ролі плазматичних ыембран в адаптивних рзакціях г^іі т:х до діяння радіації, [Фоменко, Акоев, 1984; Рвскулоза, І”б] , до теперішнього часу не’з'ясовано характер з:.*im складу, 'структур:; білкового та ліпідного компонентів плазматично? ц«.3рзes і їх взаємодії, зміни пронсклавісті меглЗрав та активності. иеь:бр?;ЕО-зв'язаних ферментів. і.зв'язку з цкк посдідг.еная.-структуоЕГ— функціональних змін шї. "'.етичних кепбран пов’язаних із ьахчнігг-л-

і&і радіочутливості клітин в актуальним сьогодні. •

. ;,іета та завдання роботи. Подана робота присвячена дослідженій» характеру біохімічних і фізико-хіьйчних змін плазматичних; г.еі.йран у реалізації неспецифічного адаптаційного синдрому клітинної система ари опромінюванні.. Метою даного дослідження є визначення основних закономірностей радіаційної кодифікації структурно-Функціонального стену плазматичних мембран клітин, що. гинуть по інтерфазнону типу. . , . :-

Завдання дисертаційної роботи: ■; '

- досліднекня властивостей плазматичних мембран тимоцитів; . . - '

- з'ясування характеру структурно-функціональних змін длазаатичннх

шлбран тЕГїіоцатів в умовах.гострого та фракціонованого опроміню-' вання тзарш; . . . • " ' ■ .

- дослідження характеру структурно-функціональних змін плазматичних іжбран при діянні радіації на тииоцагн та еритроцити;

- вавченна особливості механізму поразки ішЗран при опромінюванні

препарату плазматичних-мембран; ' ". - .... • '

- в упозах експериментальних моделей ( Fe + аскорбат )- -

індуцозаного пєрекисного окислення ліпідів і йілок-ліпідних комплексів ліпосом досліджувати механізми модифікації білок- .

ліпідних.взаємодії і структурного стану мембрани компонентів.

Наукова новизна результатів. Результати виявлених закономірностей зміни біохімічних; і структурно-функціональних властивостей плазматичних мембран клітин не тільки доповнюють та розшардоть існуючі уявлення, але 2 віддзеркалюють нові досягнення у вявчеіші йізико-хничних. механізмів* які визначають зміни білкового та .

ліпідного компонентів алазиагичних мембран, що вносить значниЗ вклад у вивчення біохімічних аспектів неспецифічного адаптаційного синдрому клітинно? системи при діянні радіації. Нові результати та зроблені висновки мають принципове значення: ■ . '

ánepae здійснено комплексне &і зико-хімічне дослідження .

струк-турясН^якціоявльних властивостей плазматичних меибран пра діянні радіації на тварин, клітини та препарат нембрая. "_,

Сяерше встановлена раніше невідома, особливість Са^+-АТФази ’ пла змамчгах^ мембран ураяатися внаслідок прямого діяння радіації, тоді як М^-АЇФагя - внаслідок непряиого діянвя. ■

. Зперше показано, що діяння радіації або (Fe+ асяорбет) -індуцоваяого псреішсЕого окислення ліпідів виплакав відщеплення :

nepeyepírsax білків плазматичних мекбрш тамоцитів, що супровод- , ■.:;:еї,ься зиіною структури б ілок-лілідвого матрікса та ароставням .

солвбілізації інтегральних білків.

Установлено, що ефект окисленая груп біллів плазма- •

тичних мембран визначається як продуктами ліпопероксидації, такая і продуктом радіоліза води Єгидр

Зперше показано, со №8, а також іони Са2+ та 1.5 ^ мэяуть пра визначених умовах робити радіозахисне діяння на сай+-АТ®азу, іід^-АТвазу і структуру плазматичних ї'еі.гірсн. '

Показана раль ліпідів плаакатичних иембран у реалізації еуекту іонізуючого випромінювання. Зперше було виявлено, по поразка анулярних ліпідів здійснюється пряккм діянням радіації, а вільні ліпіда змішиться як знаслідок прямого діяння радіації, так і лід впливом продуктів радіоліза вода-радікалів ОН*. '

Приведені нові дані свідчать про кооперативні зміни, що торкаються структури плазматичних мембран лід впливом радіації на клітину. .

Теоретична і практична значущість роботи. Одержані результати мають ванливе значення для з'ясування загальних принципів . йункцхнування плазматичних мембран та їх. структури. Знання цих принципів необхідно дош успішного вивчення структурно-¿£ушщіопальних якостей плазматичних мемЗран клітини та їх ролі в організації метаболізму у клітині. Ці результати моауть бути використані в експериментальній біології при досліджуванні структури і сіущщі-нування недібраного апарату клітини«

Вивчення ролі плазматичних мем5ран у реалізації неспецифічного адаптаційного синдрому клітинної системи під впливом радіації викликають істотний інтерес для теоретичної біології (містить дані для аналізу однієї з найважливіших якостей хавого стану матерії ~ водразхивост!) і.практичне (вивчення механізмів захисту організму від опромінювання). Ці результата козуть бугл влкори-■стані .при .вивчені структурно-функціональних змін кеабравого . апарату клітини під впливом різних фізичних та хімічних факторів.

Шактачниіі іятеоес мають отоемпні у роботі дані лоо мода-фіцуючзй вплив АГФ, Са і на структуру та ^вркветатпз:.7

активність плазматичних меглбран, цо дозволяє ставати латаная яз з використання їх як компонента радіогірогекторіЕ. Росзсзлєееі есс~сі:; оцінки ншшву радіації на етряктуршНіуьвдіоналхні элаотазэс*:-* плазиатичних мембран бум здкорлстаяяі при випробуванні рпдіо-прогекторів. .

Оснозні полонення. ш виносяться ка захист.

3. Адаптаційна реакція оргзяізцу під впливом радіації це лрогес,

що розгортається з бігом часу, при яноцу спостерігаються' значні 'зміни біохімічних та фізико-хіиічнах властивостей плазіїатичяих кеьібран тишцитів: активності Са^-АТФази і +-АТФази, прошшлдзості мембран для іонів Са2% поверхневих властивостей тішоцитів, структури білків та иікров'язкості лі діді а. віяний.-: у динаміці властивостей плазматичних. мембран тимоцятів тварин після гострого одноразового опромінювання та при фракціонованому опромінюванні нелегальними дозами дозволяють зробити висновки, г;о вони 351,явлені, характером адаптаційної реакції організму у залекяості від доза опромінювання. . •

2. Генералізовані перебудова плазматичних кемЗран при неспецифіч-

но:^ айадтаційноцу-оавдромі'кліхинної систеьш внаслідок вшшзу радіації кяигь кооперативний характер, що обумовлює зміну проникливості для Са^+, поверхневих властивостей пдазштсчяої иембраяи, в'язкості ліпідної компоненти мембрани. '

3. Структурна неоднорідність плазматичних иембран обумовлює лід впливом радіації на мембрани неоднакову радіочутливість . меибранпх білків,- поразкоаіоть Са^+-АТФази внаслідок пряного, а ІдСр^-АМази внаслідок непрямого впливу радіації, зміни ануляравх ліпідів внаслідок пряного, а вільних ліпідів - як внаслідок прямого вшіазу радіації, гак і радикалів ОБ“.

4. Моделювання ефектів радіації за допомогою / V* * аскорбат/ - -іклуцозаязго переписного окислення ліпідів у плазматичних мембранах та вивчення взаємодії білків із ліпосокаш дозволило одержати зіставлені з ейекгоирадіації зміни 5Н- груп мешбра-них білків, структури білків та в'язкості мембраних ліпідів, зміни зв’язування білків із ліпідами, іде дозволяє зробити висновки, що істотну роль в ефекті радіації на ллазматичні мєибрани .

■ грав зміна білок-ліпідвих взаємодій» ' .

Адообаяія роботи, ¡.‘зт ері зла дисертації були подані на: Всесоюзній конференції'" "Нові напрямки біотехвологі г"/ІІущ;що,1988/} УІ Іісесо’лзнііі'конференції по спектроскопії біополімерів /Харків, 1928/; І Всесоюзному радіобіологічному з'їзді /йосква, 1539/;

17 Зсєсокзній конференції "Органічні люмінофори та їх застосування у народному господарстві’1. /Харків, 1590/. - .

Ка г.2їзріглй;зі дисертації опубліковано 45 наукових добіт.

. Об'еи та структура роботи, ііісертація викладена ла 33Є сторінках і складається із вступу,.азгліточного огляду літературі;, . і.;е?зці’лпої глава,'7 глав викладу овдрпаних.результатів та'їх

о.бгззор.*зяная, висновків, вказівника літератури, додатку. Робота

містить в собі 23 таблиці "а 94 малюнки. Сппоок цитованої літератури включає 3S0 бібліографічних джерела. і.івтеоіадв і негоди дослідження. ■

йатеріалои для експериментальної робота був тииус щурів-сш.щів популяції "Зістар" /масою 100-120 г / та вєлекої рогатої худоби, еритроцити ДОНОрСт-;;ОЇ КрОЗІ.

Плазматичні мекбрани тл.юцитів виділяли за методом [іреваль, Назаренко, I9SI] . 'Чкстоту фракції контролювали електроно-г.іікро-сколічво і по активність маркерних ферментів: 5' - АТОази, сукцінгтдегірогенззя, кислої фосфатази, глек о з о- 6- йо с фат а зи .НАДВ-редуктази. Активність Са2+-АТФаза і Мд?+.-АТФазв у плазма-’ тичних мембранах визначали за методом Carafoti (1984). Електроліз білків проводили у 7,5 % полі акр іламідному гелі [Древаль,

1977] . Концентрацію білка зазначали за методом Lowry et at /1951/. Інтенсивності) перекосного окислення ліпідів /ПСИ/ визначала по нагроиадяеннв камкового діальдегіду АДА/ [йладишров,

Арчаков, 1972]., . •

У роботі використані наступні хіміко-вналітачні метода: виділення фоссуоліпідів [Кейтс, 1975] , двзхшрної тонкопорної хроматографії фосфзліпідів на пластинках "SlEnfo£ , UV- 254”

. [Иаршуяова 1 та ін. 1980] , кількісного визначення SH-rpyn [Кочетов, IS7I] і неорганічного фосюата /5н/ ¡Lowry, Lopez 1946]- ’ .

Огац .структурних властивостей плазматичних мембран оцінювали, коли досліджували флуоресцентні характеристика зондів: І-аніліно-нафіалЕй - 8 сульфоната-/АБС/, еозіна,■ родвміва 6S, пвроніна, 4-діметіламіяохалкона, 3-кетоксибензавтрова [¿ладашров, іобрецов, 1280 на спектройлуоріметрі "Hiteefcl ¿IPF - 2А" (Японія). Лдпоску мікров'язкість ануляршк.та'вільних ліпідів визначали за допомогою ;флуоресцентного-зонду пірена [Літвизов, Образцов, IS82] . Оцік:? конйориаційного стану шембраних білків проводили методоі.: селєктг.з-ного гасіння власної трилтоігнозої алуоресценції [Лаковкч, ІГ-£; Демченко, 1888] . •

Кальцій-зв’язуичу здібність плазматичних uerösss' даслі-^зг.-ли із вдкористаншзг. 45ßa і за дэпэаоют Са^4-. хзл.а?іруючого йіуоресцеятяого зонду хлортбтрацакліна [Деєв та ¿н. ІГсГ] . ншишвість плазматичних г.ієлйпзе ги;.:ощ:тіб дая ;;алі-ція soc.zir:-.;^; -лп із використанням 45<3а 'і ивталезахроїшзго барзклза арсекаио [Орлов, Лобас, IS5S] . Визначена?• поз»язуваел су.з-;ъГчыуу.s.- сгг батзвнвка брошімолового савього із. хлаз-лгткчмдгл ■т.:ну,.г аро" ' * . 5

водили за методом ¡Девін, 1976}' . ■ . , . '

Електрохімічну стабільність кеі.кіран еритроцитів визначали за методом [¿угвінськяй та ін. I98S] . .•■ ' . ■ " " . .

Jliaocota формували із фосфоліпідіз шляхом озвучузання ліпідно’ суспензії за допомого® диспергаторд УЙДП-І при частоті, 22 кГц • протягом 5 хвилин з-наступиш віддаленням багатоаарнкх везикул ■ центристу гуваншзі: при £0000 f ЗО хвил. Qfttlljo et at , 1988] . Реакцію комплаксостворюванн* метгешглобіву- та феріцитохроиа С із лідосокаш проводили з 0,01 Ы тріс-НСІ буфері pH 7,4. Бішарді ліпідні шыбрани формували на отворі діаметром І нм у тейіонові2 перегородці із суміші фосфатіділсерхна і .фос£атіділхрліяа у гептані [Бої^славський,; JS78] . ■ \ ' ■•'. '

ІЬстре опромінювання щурів,-клітин І,¿вибраних'препаратів здійснювали на лінійному прискорювачі електронів: енергією 5 и э.З. іржціоковане гама-опромінювання щурів здійснювала на ізотопній установці ”&следс»8тель"/®®Ср /. .. •. ■

Статистичну обробку експериментальних даних проводили із використанням t-крітерія Ст'юдента, величину коефіцієнта кореляції ( г ) і коефіцієнта варіації обчвслизали за ґ-єтодоьі {£ахс,

1976] . .•* ' . ; - '

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ (ВГОВОРИШ.

І. Властивості'ішзмзтичних кембоен твмощгеів. ' ■ ■

■Встановлено, що плазматичні цеыбраш тииовдгів володіють центрами сорбції як для АТФ, тзкоз.і для кальція /Табл. І/. .

_ ‘ • • • Таблиця І. , ;

'Характеристика центрів сорбції АТФ, і Са2+ плазматичними шяЗрая'шв

ТДШЦЗТІЗ. • , ■ - ’/ . /■ ... - ■! ' •.

. паоаметр центр ——дозування зв’язузаняя —-— к . юлей/г білка Ка. г1 . ' жДяЛшь

Са2+ - сполучний І . ' 2 АТй - сполучний- . І ' . 2 .■ 5,45 . І(Г4. . 4,55 - І(Г3 SO.O - 10"^ 2,58 • НГ3 , 2,34". 7,64 • 0,76 • 1,02 * ІО5 -28,5 ІО2 -15,3 іФ , -33,6 С . - • * ' I0J -17,2

¿иіни концентрації? АТО і Са2+ мояугь еоектаьно впливати'на структуру ода з мат пчтах к ембр ак шляхом зміни поверхневого потенціал; іеїлбрлйч та в'язкості ь:еіЬраних ліпідів. Плазматичні мембрана ' тл-зодагіз ігать елективні бар'єрні властивості:проходження іонів Са?+ rnisb мзибряву за градіентои концентрації це простий дидузі2-• ~ "6', " • -

яли процес. Активний граве аорт Са~+' ар ота градієнту концентрації

■ здійсняється Са2+-ЛТФззою з Км = 4,0 иМ, Чіах “ 270,5 кколь Он/мг білка/зсвил. Алостерачнам ефемером Са2+-АТФазц постає І'Лд?+ вільній /коефіцієнт У.іла 0,1/. Вивчення властивостей 'Л^*-АТФазв показало, цо й,і=2,24 :.и:, Члах. = 498,0 ш/.оль Фн/мг білкв/хвел. Іона ЬІд?+вільн. постають безкояхч/рєятнииг. інгібіторами Мд?+-АТФази. Фосфоліяіда мгиЗран містять 5 собі : ¿5 % фосфо-тідідхоліну, 22 % форйотіділстаноламіну, 23 % сфінгомієліну 3 % кардіоліліну та 6 % бюефотіділінозіту.

. 2. Огружтуряо-йункдіойальні зміни плазматичних мембсан .

тимодитів після одноразового опромінювання тварин.

%рів опромінювали у дозах 1,5; 4,0; 7,0 і 10,0 Гр, за І,В,' 15,22 і ¡ЗО-у добу після опромінювання у плазматичних кепЗранах тимоцигів визначали активність Са2+-АТФзза і Дї<^2+_дт®ази, яро-

їшолєй ЦДА/иг білка

Мал, І.'Піеяярадіадіііні шіпл ПОлу тимодагех цуріз, до опроггінагл-лися. Зідзяачєні: дози 1,5 Гр-І'; 4,0 ІЬ-2; 7,0 ІЇ>-5; 10,0 Г}>-4.

Ешишвість і.іеибран для іонів Са^+ інтенсивність ПОЕ, іаярзз'ягяіс?* анулярншс та вільних лілідіз, зв'лзування. ДНЗ та іояіа Са^* з

поверхнею мембрани, реєстрували ковформаційні зм іни' мембраних біллів дри гасінні акрілаиідоїл тридтофанової флуоресценції. -

Дані, ялі отримали, дозволяють зробити висновок, ®о для процесу ліслярадіаціЗних змін плазматичних ілшбран тимоцитів . ■ характерні коливальні зміна всіх структурво-функціоаальаих властивостей, які досліджувалися, що притаманно змінам параметрів організму дри загальному адаптаційно^ синдромі [Соколовськай,

1384] . Спостережена коливальна динаміка ПСИ лра опромінюванні тварин (Мал.І )відяовідає фазам’загального синдрому .адаптації .

[БараОія, І?9Ї] і мояе ініцирувати мобілізацію відповідних реакцій організму.' . ■.

Однак, дінааіка змін вивчених параметрів виявляється різною. Відсутність кореляції, (г- 0.085) мік-процесами пасивного прибуття Сер*’ у клітинку та активним його виведенням Са^+-АТФазою може обуїлзвлкзати зміну концентрації Са^+ у клітині, що розглядається як одна з причин загибелі, тимоцитів [ГабаЗ та ін. 199(3. Як протавай ефект під вшшвом- радіації на організм, иояуть виступати '; радіотоксяни, які переносяться міяклітиняою рідввою або кров'ю ; [Кузин, Копялрв, 1983] . . • • . . : . ' •

Дослід-зендя етектів плазіш крові тварин, які опроцінззвалася, на активність Са2*-АТйази та },1(^+-АГФази плазматичних кеізбран показало принципову мояливість впливу радіотоксинів на активність ¡.'.егйранозв’язаних фермевгів. І.Іояна припускати,- ио у рані териіни -• 'зиіаи властивостей плазматичних мембран відбивають розвиток ■-радіаціано-хіиічних процесів, які викликані опромінюванням. У білн пізні териіни зміни властивостей плазматичних мембран можуть бути обумовлені токсичними продуктами автолітичяих процесів зруйнування клітин, що підлягали опромінюванню. Нормалізація вивчених параметрів. сгрукгурно-£ункціонзльного стану- плазматичних мембран такоцитії на £0-у добу після опромінювання тварин, може, у принципі відбиваті реальну ефективність репараційних систем організму. [Корогодів, - • І9ЄЄ; Огреліч, 1978]. ;

й. Стоудт?око-стункціонзльні зміни плазматичних мембрвв '. . стчпцатів пок праішіонованоиу опромінюванні тварин. ■ ■ ■ ' , ’

і!.о теперішнього часу є дані про особливості змін у обміні , речовин ЗН8СЛІД0К багаторазового.впливу нелегальних доз радіації' [ііворецький, Єгорова, 1990; Кучеренко та ін.,' 1991] . Току,у .'ваших єкспеоппентах досліджували зиіну властивостей плазматичних г-єі.їбрЕн "імощзтів при щоденному опромінюванні тварин у . дозі 0,5 ІЬ протягом ДВОХ ТИїШІВ. . - ' ■

■ Оі . , і 1

^ззультьтй вивчення активності Са -АТ$ази-показують, що.

* . ' -8 ' ' ' . ■ - V

вилив радіації у сумарній дозі 3 Гр визиває зниженая активності на 4Ь % /Р < 0, 01/ і подалше опромінювання не зшяие активності ферменту. Активність К<^+-АТФаги, при опроиінотанні в сумарній дозі 7 Гр приводить до зниження активності ферменту на 40 У. /Р<0,05/ у .порівнянні із тваринами, які не опромінювалася. !Ірц зростанні сумарної дози опромінювання відбувається зростання перексидації ліпідів Шал. 2) та яри сумарній дозі 7 Гр зростає на 4& X /Р<0,05/. Злі на поверхневих властивостей плазматичних

• ниояей ЦДА/иг білка

Мал.2.' Вплив (фракціонованого опромінювання щурів на зміну цікро-в'язкостї анулярних (І) та вільних (2) ліпідів і інтенсивності процесів ІШЛ(З) у плазматичних мембранах тякоцитів.

мвмЗран тимоцатів при зв'язуванні АНС та структура мекбрашіх білків при фракціонованому опромінюванні суттєво не змінюються. Резон із .цим при збільшенні сумарної.дози до 7 ІЬ мікроз*язкіс?ь ліпідної компоненти, мембран зенкується (і.'ад. 2). ¡.¡ояна зазначити що Сіль- ' шість параметрів, які досліджувалася, яра іракці онававау оііооггі-нюваяні.знизуються у порівнянні із ховтролек, та не ОПООКІЕГЗаЗСЛ, тоді, як при-гострому одноразовому опромінюваній ці яс?а:.:стрг мають тенденцію до зроствння. Це дозволяє зробити зпсноьк::, го майть місце суттєві зміни у реакції іишзкажячвкх ие:.#рвя при фракціонованому 'опрояінгвЕИНІ нелетальнзілі дозами та прг. 'госгро«у одноразовому опромішзалні тварин, йгясгняя еуеят.-Ьі.оггі радіаційного впливу при соакціонуззнні позк поясність рздзрйї'--:--ми процесами, які протікають у лрокіїг.ах аіг оаро:ин5ва:-:'і" .: і частково усуваеть порушення [Акоєв, ІЄ70] .

4. Гціна властивосте! плазглатачних мембран під впливом ■ • ■

радіації па клітини. • . - .. '

Для з'ясування особливостей реакції плазматичної иеьйрани у' реалізації неспеда^ічного адаптаційного синдрому. клітинної системи суспензії тсмоцитів або ерітроцатів опромінювали у дозах від 4 Гр до ІО4 Гр.

. встановлено, що активність Са2+-АТФази у плазматичних шдбра--нах тиіюцигів при-дозі опромінювання 10 Гр зростає у 2 рази /Р< 0,001/, але подальше, збільшення доза до 500 Гр приводить до .

зниження активності юеркенту на 24 % ./Р< 0,05/ у порізаяяні із контролем. Активність М$?+_дтфазі1 ПрИ збільшенні дози радіації до 10° П? знижується в 2,4 рази /Р< 0,001/. . _ ■ . .

.Зплив радіації на тикоцити приводить до зростання проникливо--, сті плазматичних меі.:брая для кальцію, вростання пасивного транспорту кальцію у тимзцита здійснюється нвзале-іно /г = 0,202/ від зміни актазності Са^+-АТ$азЕ, яка здійснює активний транспорт кальцію із клітини, тобто поиводать до порупення злагоди систем, що підтршу-кть гомеостаз Са^+, характерного для нормальної “итгєдіяльності • клітини [(¡озтизгеп, Єоо<ітст., 1979] . .

Гьііна зв’язуваная АНС та Са^+ із поверхне» плазматичної пеибпгяи тюцитів показує-на -зміни поверхневих властивостей плсз;.ігтпчних ілеглбран кліган, де бпрошвовалася» ¿більаення дози радіації приводить до зрЗстєння :«:ікроз’язкості ліпідів. Очевидно, з;.;іни ліпідного калюненгу сяазізатачних шиЗрвн -зумозлвні ••щюцеса-::л зростання. ліпопероксидації при опромінюванні (Мал. 3) [вутлако-за,- 1525] . Під впливай.радіації на тшдоцити структурна жорсткість меіібраках біллів у дозах до £00 Гр зі.іениується на 12 % /Р< 0,05/, а при подалшзцу збільсеші цози до 10^ ір -.зростає-в 1,5 рази . /Р<0,01/ у порівнянні із контролем, монливо, внаслідок денатура-ДІлНИХ переходів. . ' _ ,

Кількість бН-груп в білках плазматичних мембран у дозозоілу інтервалі до Е00 Гр зменьпувться у 4,6 рази у порівнянні із тимоцигаии, які не опромінювалися СІЛал. Ь). Відсутність кореляції /г» 0,04/ ція змінам жорсткості шмбранвх білків і' . кількість $Н-груп робить малоікозірним припущення ЗиПвгІалД /1967/, р.о зміни у структурі мембранах білків внаслідок опромінювання зу:.;овліг.оться окисленням сульфгідрильних груп. При опроиінюванні тиі'.одитів відзначаються кооперативні залежності від дози опромінювання туи? параметрів зв’язування кальцію із плазматичними иембрана-іш, лронинлазооті мембран .для кальція, в’язкості анулярних і

ГО-*5 М ВДАЛиг!*ину . нмоль ГКНБ/ГО7 клітин

‘Доза, Гр

Мал.З. Зшшв опромінюваная гашцитів на Інтенсивність' ПОЛ /І/ і . :

вміст' 5Н-груп білків плазматичних мємЗргн /2/. , - . ; ^ . '

незалезнпх ліпідіб. При дьопу велпчика доеиідхенїу Хілла ?гек:е V. одпннці. ІЬ дозволяє зробити васнозов, цо, внаолідо?'залга/рі^їШ^'-'. на рлітішу кооперативні пзрехода торвізвтася бглшої ''частіііа 'сїпукгу--. ри плазматичних мембран.^. _ . -. ' ; "

. “ 3 метою досліджування ішгашя.про- заїку стауктупноГ «ілісяое';і

лазматичної мембрани внаслідок вшшву радіації-досліетувшів алеюпз-'/;. іаічну стабільність плазматичних. квіфоав. еритроштів'Г/талУ;?-¿Ь:ша' аадти, що при зростанні дози опрокійззаявя 0рок:іСлиі;істл- ^з£;.акЧ“ . ях мембран- еритроцитів для іонів Сі - зростає*.Саастгречгнне-аралельно із цим зростання інтенсивності ЯЗЛ лра зйільггнні :дог;і „ ''

адісдії, а також зміна стабільності шїгіран от / Ре + асішрйат/ , ; алегшого ПОЛ /8иець та ін. 1590/ зказуе г.а зміну ліаідаоТ коьшояелгг еі.ібрави як ведучого кехаяізглу зміни електрохімічно? стабільності лазглатичних не:,й ран еритроцит із.

5. Вплив ьаяітіі" яд плазматичні кеіібраки.

Ддя зрозуміння -:єхзі! іе.-.гіз змін, ер зрзв/єні яра’ опроіііявггнгі літая, б^тш проведені дослідяеняя ара одроаікс-запні в дога;-: до

’ ’ II ‘ -

шолей ВДА/ил еритроиаси 14,0

% та'1

33,012,0.

П,0-

10,0*

9,0*

8,07,0;

Ііал. 4. Вплив радіації на радіаційяо-іняуцовані процеси ПШЦІ) і швидкість зкіни pH середовища (Т ).

10^ її суспензії плазматичних мембран тшоцвтів.

, Встановлено, що вплив радіації приводить до відщеплення перійесвтата білків, зростання ссдабілізації інтегральних білків трктокои Х-ІОО, зіліни білкового складу за даними даск-електро-Оорезу. Гасіння власної. флуоресценції ідекбраних білків із використання;.: акрілалііду показує, що опромінювання у дозах до 102 приводить до незначного зниження струдтуряої г;орстлості цембраних білків Разоі.; з цим, при доза;с до 10^ стпгчм-упна жорсткість кембраних ■ білків зростає, козишво,. у зв'язку з денатураційними зіліяаш. Ьккорысташя в якості гасиш ів власної флуоресценції білків АТО, Са2+, г.і^?+ дало змоіу встановити, цс білив які пов’язують відповідні ліганди, володіють виїцою радіорезістектністю, у порівняв ні з пулої: білків, які гітрувться акрілаі.:ідом. -

Ижорисгання флуоресцентного зонду АНС дозволило встановити,' цо під впливом радіації відбувається збілкіення негативного заряду цб;;іЗрг.я, кокливо, у; зв'язку з вівдепленяяш периферичних білків, що посі’акть іюлікатіояа’.ж. Дані по вивченню зв’язування АНС, в’язкості ліпідів та просторових взаємсвідносіш ¡¿ін білками і ліпідами у

ПРИСУТНОСТІ Са*'+ ДОЗВОЛЯЮТЬ рООЕТИ ВИСНОВКИ, ЩО ОСТГ.ИІІЙ може

рэбага огшозахвсняй вплав па структур? плазматичних меа5ран.

Очепидно, зі зіапріи структури білків внаслідок опромінювання 12

Доза, Ґр

зв’язані, і зиіяи кінетичних "властивостей Са2+-АТФази і &'<}> +АТІазя: зростання Км та 'Ліах для Са^-АТФази, і збільшення Км та зниження Уі’лх для М§-2+-АТ<5ази, ари збільшенні дози. Вивчення сбекту йот оре актив ації після опромінввання препарате плазматичних мекбран освітленням при довкнні хвилі 445,5 нм для Са^+-АТФази і 518 нм для і^2+-Атаази показує, що фотозбудзення електронних оболонок атомів кальцій або иагнів в модифікатором промінево? поразки, який зьавзує ефект радіації на ферменти. Де моле слулити вказівков на те, до внаслідок прямого впливу радіації на плазматичні иеийравз .з'являються приховані ушкоднення молекул білків [Тгн'ореєв-Расоаськкта ін., 1981]. Досліди для вивчання ефекту радіації на Са2+-А7‘5азу та У$.2+-АТ&азу у залежності від ступеш розведення суспензії плазматичних мембран дозволило вивести, що зміна активності Са^+-АТФаза,зв'язана з прямим впливом радіації, а зііхна активності Мд.2+-АТйази обумовлена впливом продуктів радіолізу вода. Разом з іде, вевчєнвз радіозахисного ефекту іонола при опромінюванні плазматичних иеибрзн показало, що елективний вшшв на 2+-АТФазу чинить процес ГІОЛ. Додатки АТФ, Са2+ або Ид-2+ до суспензії плазііатачаих мєьбран, яка опромінювалася, приводить до зростання радіаційної стійкості Са2+-АТФази. і іі^2+-АТФаза, що підтверджують дані адсорбційного механізму захисту [Шдус, 1972]. . . _ .

■Зксперименти із введенням перед опромінюванням до йеибран іонолу, цистаміну- або етанолу дозволила зробити висновок, що у процесі радїаційяо-індуцозаЕого окислення ©-груп визначний внесок належать процесам И0Д /і.іал. 5/. Вивчення радіаціЗио-індуцозанпх ефектів у плазматичних шмбранах, суспендованих з ЛоО рН 4,0,7,0 або 10,0 дозволяє побити заснована, що окислення бН-іруп у, мекЗраних білках зумовлено як процесаш ліпоперогспяа-ції, так і Єгідр> .

Ьросганна інтенсивності ПОЛ під вшшвои радіації. Д'ал. 6/ супроводжується з:.: і наш у йосошіпідвоцу складі. Найбільп радіо-чутлаввм постав фоссогидилетаноламів, у той ге час фосфатздилсеран і сосаатадклінозат постають більш^адіостійкика - їх вміст достовірно змінюється прд дозах біліше 10 Гр. йшжеияя вмісту фзсйатидил-холіну^на II % /? 0,05/ спостерігається при дозах більше

5 • 10*3 Гр. ііля сфіатакхєліну на всього дозовому інтервалі достовірно змін ве зареєстровано. Певно, ці процеси обумовлять зіліни в'язкості кеиЗраних ліпідів Дїзл,. 7/. Досліди з розведення:,:, а такої із вивчєянян впливу на иСД цистаціну, етанолу та іонолу

'із ...

нюяей ШМБ/кг біхка 1000,

0 р'-®—№.........'¿з—а«

Дрза» Гр

і2ал. 5. Зшшв іовізусчогс вадромінившня ва в піст ББ-груп у кемЗрашіі- білках /І/, у присутності цастаиіцу /2/, етанзла /2/, іоазла /4/. - •

(ІЗаа. Є), ейектів ^0 рН 4,0, 7,0 або 10,0 дозвоіеюгь влсеозсти, ез} під вшпшак радіації ва плазіЕінчзі ізе^Зрани-зиіна в'язкості гнудярнах ліпідів вїдгЗувавтьйа внаслідок лїпосєроясидації, ■ індукованої пряияи водизаїї радіації, в ддз вільних ліпідів — яв за рахунок прядаго вшшву радіації, так і продуктів радвмізу водй радвкаЕІв £НГ -

6. Залив ДОЖ ва стздЕтутао-^УЕКдхонваьві властивості ьдазматачниг шійпзи.

Установлені авізе айва вгаетазостеЗ пназмагачкаї цєійрав у значні2 цірі обуїзвяеві змінша процесів пєрєквевзго оевслєнш ліпідів ГрзжЇЕода та ін., 1880] . У зідповійзоогі з дам було £Зцільео лроьеств х.зоді дбання Елгстизосте£ плаз^зтцчнлх ькізЗран тЕШЕагів піц 22мтвоа / Гв + гскзрбст/ - ІЕЕудозапого ПОЕ [іааша-

нмолеа ІЩА/нг біяка 70

60

50

40

ЗО ■ 20 ■

10 ■

0

15»

Доза, Гр

¡¿ал. 6. Зшшз опромінювання плазматичних мег.йран на інтєнсивяіоті ІІОЛ /І/, вплав на цей процес цисгаіііну /2/, етанолу /й/, іонолу/

•Мал. 7.. -Зплдв опромінювання плазматичних меибраа на в'язкість ліпідів.'Позначені! І- анулярні, 2 - вільні ліпіди (концентрація мембран у суспензії 1,8 иг (Зіляа /т); 3 - анулярні, 4 - вільні, ліпіди (концентрація иеі.Сран 0,4 мг йілка /т).

шров, Арчаков, 1972] і дорівняти долучені результати.

, НОН супроводжується зміні® зв’язування периферичних білків,

■ зростанням солвбілізації інтегральних білків тритоном Х-ІОО та зкіное електрофоретичного складу біллів, смілії мембранах біллів внаслідок іклудаваного ПСЕ супроводжуються зментеншш кількості титруєшх БН-груп (і/іал. 8), збільшенняк структурної короткості мембранах білків, зміною активності Са2+-АТФази /зростання Кц та Умах/.

шолей ПХИБ/мг бідіа 800-|

700 600

,500

г> ■

400

300 200

100

о

даолей МДА/мг білка

15,0

10,0

"**і.....

10

■ "- Г"и-20

ЗО

■" т ~

40

5,0

50

Чає ‘ішсубації . хв

ІДал. 8. Наїроиадаенвя ІДА /І/ та окислення Ш-груп /2/ мамЗраних білків при (Ге ■+ аскорбат) - індуцованоиу ГОЛ. .

Установлено, цб найкращими субстратами ПСИ постають фосбатицилетвноламін і йосфатидилхолвн, го добре погоджується з одерпаниш данини по радіоціВно-індудаваяоиу ПШІ. Еміни йосфоліпід ного складу супроводяуоться зниженням в’язкості ліпідно? компоненти плазматичних иєхійрвя. Використаная флуоресцентних зондів, які розрізнюються своєю локалізацією у мембрані: АНС, еозіна, родаміна 62 та піроніна показує на збільшення негативного заряду мембран внаслідок ПСШ. ' '

■Порівняння одержаних данпх із радіаційно-індуцованим ПОЛ у плазматичних мемЗранах дозволяє твердити, до вроцесв ПОЛ грають значну роль у сгрукгуряо-оункдіональндх змінах мембран. .•

7. Дослідження білзк-лідідяих: взаємодій 7 ліпосомах. '

З метою вивчення впливу радіації на взаємодії основних компонентів цембран-білиів і ліпідів, ян модельної системи, використовували ліпосош у комплексі з метгемоглобіном або ■

ферицитохрошм С та опромінювали у дозах до. І О4 Гр.

Установлено, то радіаційао-хінічні зміни у ліпосомах супрово-дауюгься інтенсифікацією ЕЮЛ,. та зміною структури білків, що мають у своепу складі гем. Ліпосош та метгемоглобін ^опромінювали у дозі IQ3 Гр та вивчали іх взаємодію після опромінювання (Табл. 2). .

Одержані результати дозволяють робити висновки,: що найважливішу роль у радіоцїйно-хімі'чних змінах кемЗран грає зміна ліпідного кошоненту» . . / V-' ■ ~

' . : ' : Таблиця 2. . '

. : - Параііегри-зв'язування цвтгеьоглобіну із ліпосомащ. •

З

Кошоненти комплексу . . Ка * ІС? ІН н- 10-2 А(Г, . кДя/моль

метгемоглобін неопроні- , яюваний + ліпосош . неопромінюванні. ■ Иетгеьюглоб ін опроміню-ванлЗ ♦ліаосоми - : : 7,04 0,68 -16,25

неопроміюовані , . Метгемоглобін неопроніню-ваний + ліпосоии . : 6,20 . . 0,84 . -15,93

опромінювані : . ' . - 2*75 1,25 -13,92

Метгемоглобін опромінюваний + ліпосоми опроміню- • ’ . •

ВаЯІ , ' . ' 9,29 . 0,61 -16,94

&іни.у ліпідноиу складі -ліпосом за рахунок збільшення ’ негативного заряду іяяхом,уведення фосфатідалсерину або кардіо-ліпіну супроводжується зыенпзЕна.тсла центрів зв'язування метгемоглобіну ї цвтохрому. С з. ліпідним біааром і знизення структурної яорсткості- білків. З свою чергу, зміна в кошлексоутворєнні. білків з ліпоеашки супроводнуються розрихлеяняи сосйоліпідяого біпару і збільшення« вмісту .вода'в області карбонільних груп йосфоліпідів. . . . - - . .

Заявлений ансгіїйль біохімічних змін та структурних перебудов 17 * ’ " !

у плазматичних ыекбранах внаслідок впливу радіації значно розпирають нашу уяву про будову плазматичних мембран і дозволяють краще зрозуміти молекулярні- механізми зміна плазматичних иеабран як компонента загальної неспецифічної адаптаційної реакції клітинне системи під впливом радіації. .

. Виснозиа. ■

2. Охарактеризовано білковая та ліпідний склад, кінетичні параметрі Са2+А!ІФази і М^+-АТФази, Са2+-сполучні і ДГФ-оаолучяі власгйт-восгі плазматичних мембран . тиюцатів та-їх проникливості для іонів Са2+. . ■ - ; . ■ .

2. Установлені основні закономірності зміна -плазматичних шмЗран .

тишцитів у процесі загальної ввааетфічяої адаптаційно? .

реакції після гострого, одноразового опромінювання організму:

- коливальні взазшяезалежні зміна активності Са^+-АТйаза та

. Нф г+-гАТФазл; . ' . . _ і . , Г '

‘ - взаемонезалекність зміна систем активного транспорта Са2+- • АТФазов та-пасивног проникливості мембран для кальцію;

- для ліпідного компоненгумембрян характерні фазні зміни мікров'язкості ануляряих та вільних ліпідів, інтенсивності .

. Щ; • . ' - .. ;

- структурні зміни плазматичних ме;д5ран характеризуються .

стадійними перебудовами поверхневих властивостей мембран та

. -структурних змій ием5раних білків; :

; - алазиа крові тварин, лкі опромінювалися, чинить йплив на активність Са2+-АТФазл та М^-2+,-АТ0ази плазматичний мембран

ГИДОЦНТІВ. - ■ ... . .. ■ .

3. Установлені особливості зміни-плазматичних.мембран тимоцитів при фракці ояованоиу опромінюванні тварин нелегальними дозами:

- відсутність різновирахешис коливальних змін активності .

Са2+-АГФаза та 2+_АТФази; . . .

, - зростання інтенсивності ІІОЛ та звигення в'язкості анулярних та вільних ліпідів; - ' .. ■ . ' ,

- відсутність суттєвих змін у поверхневих властивостях плазматичних мемЗран та структурній динаміці меыбраних білків.

4. Визначені особливості зміни плазматичних меігіран яри неспеци-

йічному адаптаційної^ синдромі, клітинної системи внаслідок, впливу радіації: . - ' .. - " . ■_

- в основі зміни плазматичної мембрани під вшшвон радіації даг.агь зміни структури мекбрашз білків та ліпідів, активное

Са“*-дт$азв і і.1<^2+-АТФази; ■

- при досягненні порогового рівня впливу радіації генералхзовсні перебудови плазматичних меі.-бран тимоцатів носять кооперативний

. характер, що обумовлює зміну проникливості плазматичних мембран для іонів Са24, процесів зв'язування кальцію із пэзёрхнею мембрани, в'язкості ліпідної компоненти иембрани;

- електрохімічна стабільність плазматичних мембран еритроцитів змінюється внаслідок радіаційно-індуцованого ПОЛ.

5. Установлені доліфункціональні зміни білків і ліпідів під впли-зоїл радіації на плазматичні кемЗрага:

- зміна кінетичних характеристик Са2*-АТФази та іЛ^_2+-АТФази;

- білки плазматичних мембран тиьздагхв харыггеризуються .індиаідуальнсю радіочутливістю; ;

- зміна г.еі!бранах білків здійснваться як внаслідок, прямого зплаву радіації, так і внаслідок зшшву продуктів ПОЛ

і ,®гідр; : , . . .

- зііінг білок-ліпідних взаємодія приводить до відщеплення дерпоеричнах білків, зміни поверхневих властивостей меглЗран та зростанню солюбілізації інтегральних білків;

. - зміни ліпідного кошоненту характеризуються зростанням ПОЛ, значенням відносного вмісту ©ЗА, ФС та ФІ, зниженням мікро-в'язкості анулярних- та вільних ліпідів; - •

- зьіінл ануліфша фосОплідідіа обумовлені прямим діянняи . радіації, а вільних ліпідів - як за рахунок прямого впливу, : так і за рахунок впливу раді кал ів ОН*.

6. Низькомолекулярні ліганди /АТФ, іони Са2+, / та

чинять радіоюдафікуючиЗ ефект идяхон впливу на білковий та ліпідний компоненти плазматичної глембрага.

7. Використаная білок-ліпідних комплексів ліпосом і ( Ре + асяорбат)

індуцованого перекисного 0К2СЛЄВНЯ ліпідів дозволяв зробити засновок, шо ваяливу роль у структурно-функціональних змінах иеійрая під вшшвоц радіації відіграють ефекти зміни бїлок-ліпідних взаємодій.: , ", 4

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації:

1. Гйрнкк С.А., Древалв З.И., Товстяк З.Б. іюдифадарованній ;

бислой в качестве компонента бйосенсора // Новые направления :

биотехнологии. Тезисы ДОКЛ. ЗсвСі конференции. - Путино, 1988.’- ;

с. не. '• ’ •’ '. ' . ;

2. Горбенко Г.П., Дрезаль З.И., Товстлк З.В. Спектрофото- :

19 '

метрическое изучение кинетика взаимодействия метгекоглобина с модельным фосфолипздншш кеиЗранаш // УІ Всео. конф. - по спектроскопии биополимеров: Тез. докл. - Харьков, I9S3. - с. 102.

S. Дрєваль 3.И., Синашин А.З., Бараннж Е.А. Исследование связывания бррмтаыояового синего с, плазматическими ыемЗразаки. // Укр. биохиы. яурнал. - 1989, - Т. 61, Р 2. - С. 94-98.

4. Бондарь И,Д., Дрезаль З.И., Крупин З.Н., Курилко С.Н., Ткаченко В.Н., Товсгдк З.В. Структурно-Гункцнональкііе изменения мембран эритроцитов при действии лучка электронов //1-Е Зсес, радиобиологическая съезд: Тезисы докладов.'Т. I. - і.іоскза, 19SS.

- С. 54-55. . ■' ' . •

5. ІЬрбеяво Г.П., Древаль В.И. Взаимодействие ыёггешглобляа с грсйолипидннш везикулаш // Биополимеры и клетки. — 1990. -

Т. 6, JP2. - C. S7-90. . ■ ,

6. Древаль 3.1., Фінашин А.З. Вплив периферійних білків.на

активність Са^-АТФази плазматичних мембран тимоцитів // Укр. біохім. хурнал. - 1990. - Т. 62,Р 4. - С. 87-89. .

7. Древаль В.И., Гиршш С.А...Влияние йотовозбуадения электронных .оболочек атомов кальция и магния на АТФазну» активность // Биофизика. - 1920. - Т. 35, Р 4. - С. 552-554.

. 8. Горбенко Г.П., Древаль В.И. Флуоресцентные исследования изменения структури иетгеиоглобина пои взаимодействии с липосо-шш // Биофизика. - IS90. - Т..35.РЄ. - С. 925-927. .

' 9. ІЬрбенко-Г.П,, Древаль В.І. Вивчення взаємодії феррици-■ ToxDowy С змілосомаш // Укр. биохим. курн. - 1990. - Т, 62,'

Р 5. - С. І06-Ш. • • •

10. Древаль 3.1., -ІЬрбенко Г.П. Вплив кетгеглоглобіну і фер-рицитохроад С на структуру ліпідного шару // Укр. биохим. курн. -1990. - Г. 62, р 5. - С. ІІІ-ІІ4.

11. Гиршш С.Д., Древаль В.И. Влияние ионов кальция на ,

флуктуации проводимости бислойных липидных мем5ран // Биологические ькійрзші. - 1990. - Т. 7,Р5. - С. 540-542. ’

■ 12. Дрезаль З.К., Горбенко Г.П. Изучение взаимодействия

метгекоглобина и феррацитохрома С с иоделышки фосфолшшдннш ыеь5бр£(*аш методом флуоресцентних ЗОНДОВ // 1УО Зсес. К ОНО:. "Органические люминофоры и их применение в народном хозяйстве": Тез. докл. - Харьков, 1990. - С. 79. • ■>

ІЬ. Еиец Б.Т., Кондретенко С.Й., Древаль В.И. Исследование здектрозщка'ческой стабильности мембран эритроцитов // Научные доклада Бысие;^ шюлы. Биол. науки. - 1990. - І* II. - С. 4Б-47. '

14.- Горбенко ГЛ., Лреввль З.И. Изучение взаимодействия г.!зтгемоглобина с отрицательно заряченними липосомами // Деп.

ЛцЕТГ!! Г 5П-2-390 от 24.09.90.

15. ДреЕаль JJ.II. Изменение структуры липидного компонента плазматических у.еглЗргн при экстракция периферических белков //

У1'г». б:;охп:л. -^рн. - 1991. - Т. 6о,Р1. - С. 91-94. 1

16. Доепаль .3.1. Зішіз іонів кальцію на структуру плазматичних мембран // Укр. баохзн. журн. - Т. 6Ь, р I. - С. 104-107.'

17. Дрезаль З.К., Назаренко Н.Д. Связывание ионов кальция

с плазматический» аег-бранаии тикоцитов // Научные доклада висшей сколы. Биол. науки. - 1991.-РІ. - С. 27-21.

18. Дпеваль J.íï., Назаренко Н.І., Цзоницвемоста ллазпати-чзоіах !.:е;.'дЗраіі тшэдатоз дая ионоз кальция // Научные Доклады висиеі школн. Бгол. науки. - 1991. - Р 2. - С. 157-160.

1?. Дрезздь з.И., й.вц Б.Г. іілияЕве Л$ на Са2+-АТ0азу дластатических кег.йран // Биофизика. -.1591. - Т. С-6,- Р 2. -С. Ь74-Ь76. ■ .

20. Греіа.'.ь -і.іі., Зинашан А.ІЗ. Влияние гонов магния на

Са^+, -ІІІ9- ^.+-АТ Фазу плазматических їлагбран тикоцитов // Укр. биохим. ' ^урн. - 1991. - Т. 6с, р 5. - С. 106-109. *

21. Дрезаль З.И. Злелнее кальция на перекисвое окисление липадэз в плазиатаческих ¡лембранах // Укр. биохии. хурв. - 1581. ‘

- Т.' 63.Р 5. - С. 109-112.

22. Дрезаль З.К., Фиявшш А.З. Злияназ Пеоекисного окисления" липидов плазг-зтдчесних ііе:.'бран на активность Са -АТФазы // Укр*’ биота», н/рн. - ІР9І. - Т. ¿6, Р 5. - С. 795-301.

23. Дрезаль З.И. Изменения лилидного и белкового ...

компонентов плазматических кеп5ран тииуса поя переносном окислении лпаадов // Биохимия. - 1991. - Т. 56,Р 9. - С. І6ІЗ-І6І9.

24. Дрезаль З.И. Злпяяие АТФ на структуру плазматически#" іле.'йрая // БиоСпзлка. - 1991. - Т. 36, Р 6. - С. 1000-1003. *

. 25. ІЬрбенко Г.П., Дрезаль З.И. Исследование простззнсгвен-ной организации белок-лип::зннх коіділєесов ідетодом слуорейфйг-ннх зондоз // Деп. ЗИШІТЙ Р Е7І-В9І от 25.01.91.

26. Дрезаль З.И. Злияние АТФ и ионизирующего и злу чеши на • структуру плазматических .кемЗран // Биополимеры а клетка', с 1992.-Т. 8, Р I. - С. 78-82.

27. Дрезаль 3.11. Влияние ионизирующего излучения на!'актив-ность Са2+, М^-2+-АТФазн плазматических иемЗран // Радиобиология .Т. 22, Р 2. - С. 222-224.

28, Древаль 3.1, Порадхящйн! зм1ни активности Са2+-АТ6ази

I М£.2*-АГФазн плазкатичних мембран тлоцитхв // Укр. б1ох!м. курн. - 1992. - .Т. 64, Р 5. - С. 103-105.

29. Лреваль В.И. Влилнае ускоренных электронов на электрохимическую стабильность эоитооцитов // Электронная обработка материалов. - 1992. - Р £. - С. 42-44.

ВО. СОоленцева Г.З., Петров П.П., Товстяк 3.3., Древаль З.л. Гарная С.З., Бркззганова .'1.11. иецество, обладающее радиопротектор ниш своЗстваки. Заявка на изобретение Р 4950053/14, ,

приор. 27.06.91. Решение о выдаче патента от 06.09.93.

Е1. Древаль В.И. Пострадиационные изменения струмурв липидов ж белков плазматических мембран шящитов // Биополимеры и клетка. - 1993. - Т. 9, Р I. - С. 35-29.

22. Древаль В.И. Шляние ионизирующего излучения на белок-липидные комплексы липосоы // Биополлыепы и клетка. - 1992. -- Т.9

РЗ, - С. 45-48. '

23. Древаль В.И. Зфуекг Л^О при облучении Са2+-АТ§азы //

Биофизика. - 1993. - Т.38, 3. - С. 525-527.

34. Древаль В.И.Злияние ионизирующего излучения и кальция на структуру плазматических мембран // Радиобиология. - 1993. -Т. 22, Р1. - С. 21-25.

25. Древаль В.И. Изменение структуры плазматических мемЗран при облучении тимоцитов // Такта. 1992. - Т. 22, Р1. - С. 36-41.

26. Древаль В.й. Пострадиационные изменения связывания Са2* с плазматическими меьйранаш тимоцитов // Там же. - 1995. - Т. 23

РI. - С. 42-44. • '

37. Древаль В.И. Изменение 'липидного компонента плазыатическ меьбран тимоцитов при воздействии ионизирующего излучения //

Там ке. - 1993. - Т." 23, Р I. - С. 45-48. .

88. Древаль В.И. Злияни'е ускоренных электронов на транспорт кальция .в тиюцитн // Электронная обработка материалов. - 1993. -

Р I. - С. 60-62.

' 29. Древаль В.И. Влияние ионизирующего излучена^ на АТвазные

активности плазматических мембран тимоцитов // Укр. бзохз;:. гурн. 1993.л- Т. 65, Р 2. - С. 99-102.

40. Лреваль В.И. Фотореактивация Са^+-АТФазы и ЬЦ}-2+-АТФазы после воздействия ионизирующего излучения // Биофизика. - 1992. -?. 28, р 5. - С. 890-892.

41,- Древаль В.И. Влияние фракционированного облучения крыс на структуру плазматических мембран тимоцитов // Хиополи-

•' ■ , - *

мерн.в клетка. - 1993. - Т.9, *? 6. - С. 74-77.

42. Дрезаль 3.2. ЗдпяЕие пдазьш крови облученных животных на активность Са2+-АТФазы плазматических мембран тимоцитов // Радиационная биолога. Радиоэкология. - 1994. - Т. 54, Р I. -С. 20-41. : '

43. Древаль.В.И. Влияние иошшрущего излучения на

ГЛ^,?+-связиващие белкз плазыатичесгах мембран тг^сцитов // Там ты. - 1994. - Т. .34,1*1. - С. 42-44. •

• 44. Древаль -¿.И; Влияние многократного облучения крыс на

активность Са2+-' в ■ ;<^2+-АТФазн плазматических мемЗран тимо- ' цптов //. Там ге- -•1£?4. - ,Т. 34, Р1. - С. 45-48.