Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биоэкологические особенности некоторых видов рода Salix L. в условиях промышленной среды

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Биоэкологические особенности некоторых видов рода Salix L. в условиях промышленной среды"

^ #

Cs, НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕ1Ш НАУК УКРА1НИ

S

Цзнтральний ботан!чний сад ImghI ШЛ.Гришка

На правах рукопису

ГОРеЛОЗ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ

БЮЕКОЛОПЧН1ОСОБЛИЗОСТ1ДЕЯКЙХ В ЯД! В РОДУ SALIX L. В УМ О В АХ ПРОМИСЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА

03.00.01 • ботак!ка

Автореферат дисертацП на здобуттл вченого ступоня кандидата б!олог1ч»шх наук

КиТа -1995

Дисертац!ею е рукопис.

Робота виконана в Центральному боташчному саду 1м,М.М.Гришк Нац1ональноТ академП' наук УкраТни в 1990 -1994 рр.

Науковий кер!вник: кандидат с1льскогосподарських наук,

старший науковий сп1вро61тник Ф.М.Лерон.

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор б!олог1чних наук, професор М.1.Горд1енко

доктор б1олог1чних наук,

старший науковий спшробпгник В.Г.Собко

Пров1дна установа: Ботан1чний сад 1м. академика О.В,Фом1на КиТвського нацюнального ун1верситету ¡м.Т.Г.Шевченка.

Захист дисертацП' в1дбудеться 1995 р,

о_год. на заЫданн! Спец1ал1зовано№ченоТ ради

при Центральному боташчному сад! 1м.М.М.Гришка HAH УкраТни за адресою: 252014, КиТв, вул. Т1мфязевська,1.

3 дисертафею можна ознайомитися у б16лютец! Центрального ботаннного саду 1м.М.М.Гришка HAH УкраТни.

Автореферат розшланий" ¿У" 1995 р.

Вчений секретар Спец1ал1зованоТ ради кандидат бгалопчних наук _

Н.1.Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ. В епоху бурхливого розвигку npoMwcnococTi, що супроводжуеться значною антропогенною трансформацию оточуючого середовища, проблема збереження I вщновлення природной' р1вноваги мае особливу значимють. KpiM чисто технмних аспекш одним з кардинальних шлях1в и виршення е використання рослинносл як одного ' з основних середовищестабМзуючих компоненте бгосфери. Усш'шне створення та ефективне функцюнування ф!тоценозш в умовах техногенного середовища можливе ттьки на основ! широкого використання дерево-чагарниково1 рослинно<гп, стшко! до шк!дливого впливу промислових забруднень.

Ряд бюлопчних особливостей представниюв р. Salix L.( широка еколопчна пластичнють, здатнють зростати в екстремальних лгсорослинних умовах, висока регенерацмна здатнють, швидкють росту та ¡н.) в лоеднанж з високого декоративнгстю та /ншими корисними якостями, на нашу думку, вщкривають широк) перспективи для використання цих рослин в рйного призначеннл фтомелюративних, рекреацмних, паркових та ¡нших насадженнях в умовах техногенного та урбан1зованого середовища.

АналЬ науковоТ л'ггератури по дажй проблематищ локазуе, що об'ектами майжз bci'x дослщжень були лише окрем|', як правило, найбглыл розповсюдженг автохтош-fi впдн. Практично ш'дсутн! роботи, що воображали б особливосл росту та розвитку в умовах техногенного середовища в1рпжльних рослин, яга характеризуются максимальною чутлпз!стю до впливу sosHimHix фактор!з. В1дсутн1сть под!5них дослщжень суггево обмене використання цих рослин, що в значнШ Mipi заважае бтьш повн1шому розкриттю Тхнього багатого потенц!алу.

МЕТА РОБОТИ - вивчення б!оеколоп'чннх особливостей BipriHinbHHX рослин деяких таксон!з р. Salix L. для розрсбки наукових основ розширення асортименту дерево-чагарниково! рослинност! в умовах техногенного середовища.

ЗАВДАННЯ ДОСЛ1ДЖЕНЬ:

- на основ! анал!зу колегау'йного фонду p.Salix Центрального ботан1чного саду ¡м.М.М.Гришка HAH УкраТни вияоити найбтыи перспективж для використання в озеленен^ та фггомелкзрацм нов! таксони верб з числа 1нтродукованих та мало поширених автохтонних вид!в;

- в умовах польового досл!ду вивчити особливост1 формування просторовоТ структури, асимтяц"1йно7 системи, накопичення фпгомаси та фенолопчного розвитку дослщжуваних рослин при pi3HHX piBHflX техногенноТ трансформацп оточуючого середовища;

- отримати ¡нтегральну оценку пор1вняльноТ чутливост1 до промислового забруднення дослщжуваних верб, визначити ступжь придатносп Ух . використання при р^них р1внях техногенного навантаження;

- виявити та проанал1зувати залежнють м1ж показниками забрудненост! середовища та морфометричними параметрами дослщжуваних рослин.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше в умовах польового експерименту отримано комплекса дан1 про бюеколопчн! особливост! в1рпнтьних рослин деяких таксона р. Salix L. в умовах високих, помфних та фонових pieniB забруднення середовища сполуками арки; отримано пор1вняльну оцЫку чутливосл ряду ¡нтродукованих та автохтонних вид|в верб до техногенно! трансформацП довктля; розроблено основн1 положения методики бюждикацшного визначення pisHiB промислового забруднення середовища дея ши сполуками арки.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Бюекологнн1 особливост1 верб, як) визначають Ухню високу толерантнють в умовах антропогенно! трансформацп середовища.

2. Особливост1 формування просторовоТ структури, асимтяцмноУ системи, накопичення бюмаси та фенолопчного розвитку об'ектш дослщження при рЬних ртнях техногенного навантаження.

3. ОцЫка пор1вняльно7 чутливосв i обгрунтування практичного використання дослщжуваних верб в умовах промислового забруднення середовища.

4. Знаходження та оцша аналп"ичних залежностей мЬк показниками забрудненост та морфометрм дослщжуваних верб.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ. Запропоновано HOBi таксони, використання яких може суттево збагатити асортимент верб в умовах техногенного середовища.

АПРОБАЦ1Я РОБОТИ. Матерели дисертацй доповщались на Всесоюзных та М^кнародних школах "Виачення онтогенезу (нтродукованих вид1в природних флор в ботажчних садах" ( Ужгород, 1992; Бта Церква, 1993); МолодЬкЖй конференцн'Ротан] юв держав СНД "Актуальн! проблеми ботаык:'" (Апатити, 1993); зас1данн! Ради ботажчних сад|в УкраУни, присвяченого 200- рнчю Краснокутського

дендропарку (Краснокутськ, 1993); нэуков!й конференцЯ " Парков! ландшафта: ¡нтродукф, арытеетурн! та бюлого-еколоп'чж аспекти функцюнування" (Бша Церква, 1993); (Мжнароднм конференци " Промислова ботэжка: стан та перспективи розвитку"(Кривий Pir, 1993 та 1S94); М!жнародн!й конференци молодих вчених "Проблеми дендролог», сад1вництва та кв1тництва" (Ялта, 1994); заседаниях в!дд!лу дендролопТ та вчених радах ЦБС HAH УкрэТни (1990 - 1995).

ПУБЛ1КАЦН. Ochobhi положения дисертацп викладено в 10 огтубл!кованих та прийнятих до друку роботах.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦ». Робота складаеться з встулу, 8 розд!л!в, висновюв та списку л!тератури (189 джерел, в тому числ!' 54 ¡нозеглних автор1в). Дисертац!я викладена нэ jS"5" стор!нках, м1стить 33таблица та 30рисунк!в.

3MICT РОБОТИ.

Розд¡л 1. СИСТЕМАТИКА ТА БОТАН1ЧНА

ХАРАКТЕРИСТИКА Р. SALIX L.

Р1д Salix L. належить до родини Salicaceae Lindl, порядку Salicales Lindl. (Тахтаджян, 1966). Вщповщно до систематики, запропоноваюЮ.К.Скворцовим (1968), цей pifl об'еднуе 3 п!дроди (Salix, Chamaetia, Vetrix), кожний з яких нараховус в!д 5 до 15 секц!й.

В сучасн!й cbitobm флор1 нараховуеться б1ля 350 вид|'в, бшьшють з яких зростае в пшмчних областях Евразй' -та П1вн1чно)' Америки, а також в прських районах Китаю.

Широка еколопчна пластичнють верб обумовлюс велику pi3HOMaHiTHicTb життевих форм цих рослин - в!д високих дерев до чагарничюв. Ритм росту I розвитку багато в чому визначаеться умовами мюця зростання. Для öinbiuocTi верб характерна висока тривалють вегетацП' ( до 230 дн!в) та лМйного росту пагон1в (130 - 145 дн(в). Тип гшкування - симпод/альний, розвиток брах(бласлв не спостер!гзеться. Бруньки верб характеризуются великою рЬномажтнютю по po3MipaM, ' форм!, кольору,розм!щенню на пагон! та 1ншим ознакам; генеративн! бруньки, як правило, пом!тно в<др!зняються в(д вегетативних. Листки верб широко BapirafOTb по багатьом ф1з| оном1чним ознакам, що значно ускладнюе ix визначення. У мезофтьних вид!в, як правило, листки велик!, мають округлу форму, велик! прилистки, що довго збер!гаються. Для верб алюв!альних мюць характерн) flpiöHiuii видовжеж листки з шиловидними недовгов!чними прилистками.

Для бшьшост! верб цвЖння розпочинаеться до появи листов або спшладае з початком Ух розгортання.Суцв1ття - сережки. Кв1тки сильно редуковаж, без оцв1тини,однопол1. Запилення вщбуваеться ттьки ентомофтьно. НасЫня дрШне, без ендосперму, перюд спокою вщсутжй. Схожтть збер1гаеться 1-2 мюяц! ( у S. pentandra L. до 1 року). Плщ - багатонасжна двостулкова коробочка. Розповсюдження насЫня вщбуваеться анемохорно та пдрохорно. Б1льшють вид!в легко розмножуеться вегетативно.

Для верб, як i для Bcie'i род. Salicaceae, характерна вологолюбивють, св1тлолюбив'ють та здатнють швидко заселяти субстрати, що знов утворюються. По вибагливост! до родючосл грунтт бтьшють верб е типовими олтотрофами, деяк1 види здатн1 зростати.на сильно засолен их! ( S.caspica Pall.) або дуже кислих (S.rosmarinifolia L.) грунтах. Оптимальний picT верб спостер1гаеться в районах з 500-600 мм рмних опадт. При достатнт грунтовш вологост! бщьцлсть верб легко витримують пов1тряну посуху. В умовах КиТвського Пол1сся бтьимсть ¡нтродукованих та автохтонних видш, представлених в колекцП ЦБС HAH УкраТни, виявилися достатньо знмо - посухосшкими.

Роздт 2. ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ

НА ДЕРЕВО - ЧАГАРНИКОВУ РОСЛИННЮТЬ

2.1. Коротка характеристика техногенного забруднення

оточуючого середовища на УкраТж

Для УкраТни як промислово розвинуто! держави характерна висока насиченють пЩприемствами базових галузей, що обумовлюе висок! piBHi техногенного забруднення середовища. Середньор!чн! надхо^жеиня в атмосферу промислових забруднювачш ттьки в!д стацюнарних джерел перевищуст'ы'бО кг/га, що в 3,3 рази б1льше Hi« в BLnopyci та у 8 раз1в перевищуе аналопчний показник для РошськоТ Федераци.

Одним з найпоширен!ших забруднювачт пов!тряного басейну е сполуки арки, 90% яких припадав на фпчэтоксичн! окисли цього елементу. Основними джерелами цих речовин являються теплое! електростанцп, гвдприемства чорноТ та кольровоТ" металургП", вуг!льноТ, хМчноТ та нафтох^мЫноТ проыисловост!.

2.2. Дерево-чагарникова рослиннють в умовах

техногенного середовища

Враховуючи виняткову важливють, дана проблема привертае увагу багатьох в1тчизняних та зарубшних вчених. Дослщження, що виконуються на р'1зних ршнях орган!заци рослинного орган1зму, дозволили встановити ochobhI мехажзми проникнення, м1грацн та

детоксикацГ|' найбтьш поширених техногенних фтетоксикгшлв. Виявлено, що основна маса токсичних речовин проникав через листки, викликаючи pistil стут'нь Ух пошкодження. Характер та величина пошкоджуваност1 визначаються як ¡нтенсивнютю забруднення, так I толерантнютю до даного полютанта.

Не^-дивлячись на численн! дан1, на сьогодн! ще не розроблено загальноприйнятоУ Teopi'f ctmkoctI рослин в умовах техногенного забруднення. BiflcyTHi навпъ един! визначення термМа стшост! та чутлмБостК 1снують pi3Hi пщходи у визначенн! вид1в ст(йкост1 рослин до факторт техногенного забруднення, огляд яких наведено у даному po3flini.

Розд1л 3. ОБ'еКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСШДЖЕНЬ

3.1. Ботажчна характеристика oS'Cfnie досл!д?кення

Колекцшний фонд Ц5С HAH УкраУни нараховуе понад 40 еидш,

форм та riöptifliB. Автохтонну флору представлено 5 видами, !нтродуковану 22. 5araTopi4Hi спостереження локазують, що 61льш!сть |'нтродуцент!'в досить усп!шно адаптован! до умов Я!состепового ¡нтродущйного району i можуть культивуватися в даних погодно-кл/'матичних умовах.

Сб'ектами наших досж'джень обрано 8 таксонш (6 вид1а, 1 форма та 1 пбрид ) р. Salix L., яга, на нашу думку, можуть бути використан! для потреб озеленения, фтомелгоращУ, лю!вництва тощо. Автохтонна флора представлена 2 видами (S.alfca L., S.rosmarinifolia L. ), ¡нтродукована - 4 видами ( S.caspica, S.Capusil Franch., S.myrslnifolia Salisb., S.purpurea L.) та 1 формою {S. purpurea 'Gracilis'). ВщповЩно до класифкац!! життевих форм дерезних рослин I.Г.Серебрякова /1964/, в умовах КиУвського Пол1сся 3 таксони являються деревами i 5 чагарнмками. В цьому роздт1 також подан1 ботан1чн! характеристики досл!джувзних верб з описом еколопчних особливостей, природмих apeania, використання тощо.

3.2. Характеристика погодно-шматичних умов, грунт!в i техногенного забруднення середовища в мюцях проведения дослужены Район проведения дослщжень ( м.КиТв та примюька зона ) взноситься до Равнинно'!' пщоблГ'Ст! Атлантико-континентальноУ область яка характеризуемся лог.чрно-континентальннм шматом з м'якою зимою та nor.'.ipno теплим л ¡том, ссредньор|'чнога температурою +7* С та cepSflHbcpi4Hoio шльюстю опзд'з 556 мм. В пергад спостережень мали м!сце в1дхилення деяких кл!матичних показниюз в!д Ух середн(х багатор1чних значень. Так, лгго 1992 р. вщр1знялося бтьш високою температурою та пониженою юльюстю опад1в, а вегетацшний пер(од

1993 р. характеризуеався лоьшженою температурою та б1яыио»о юльюстю оладщ.

3 метою максимально! стандартмзаци умов проведения дослав нами були еикористан! аналогий деструктоваж султан! грунти з запасом гумусу 2,0 - 2,5% та pH 6,5 - 6,7.

Вщповщно до задач досл!джень, спостереження лроводилися в умовах високих ( Дарницький промисловий вузол м.Киева), помфних (ЦБС НАМ УкраТни, м.Ки'ш) та фонових (передмютя Киева) piBHiB техногенного навантаження. Дарницький промисловий вузол характе -ризуеться еисокою насиченютю пщприемств енергетики, xiMiMHo'i, буд1вельноУ та легкоТ промисловост!, машинобудування та транспорту. Основними забруднювачами атмосферного пов'иря е сполуки арки, концентрацЫ яких за лерюд спотережень перевищувала гранично допустим! разов! значения по окислам е 5,6 -11,4 рази, с!рководню в 2,5 - 23,8 рази, арковуглецю у 2,0 - 16,0 раз!в. На стан оточуючого середовища ЦБС HAH УкраТни значний вплив справляють розм1щеж неподалм пщприемства енергетики, будвельноТ ¡ндустри, дерево-обробноУ промисловост! та транспорту. За час спостережень заф'шсовано перевищення гранично допустимих разових концентрацм по окислам с!рки в 1,8 - 2,1 рази, арководню в 1,3 • 3,8 рази, концентрацн арковуглецю значения ГДК не перевищували. Рослини контрольно/ групи вирощувалися в примюькш 30Hi Киева в умовах фонового техногенного навантаження, ща характеризуеться низькими (нижче ГДК) р1внями забруднення середовища.

З.З.Методи дослщжень

Об'ектами дослщжень слугували BipriHmbHi рослини вищеозна-чених таксон!в p.Salix L., що вирощувалися методом контейнерних культур. Як посадковий матер!ал використано зимов! живц!, що мали однаков! розм1ри та к!льк|сть м1жвузлш ¡ були заготовлен! з базальноТ частини тогор!чних naroHiB одних маточних рослин. Встановлення контейнерщ в мюцях спостережень проводилося в 3 декад! кв!тня, Biflöip рослин та замфи анал!зованих показник!в виконувалися в 3 декад! кожного мюяця з травня по вересень включно. Агротехн!ка та перюдичнють догляду в вар'1антах дослщ^у та контрол! аналопчы.

Довжина осьових naroHiß визначалася MipHora стр|чкою, д1аметр naroniB бтя основи замфявся штангенциркулем у двох взаемнопер-пендикулярних напрямах. Для визначення лМйних розм!р1в листкш будувалися числов! ^иди в порядку зростання вщповщного показника, серединн! значения яких вщповщали параметрам модельного листка. Площа листовоТ noaepxHi знаходилася ваговим методом /Марковская и др.,1988/. Накопичення та р злод'т фтомаси визначали по пов'1тряно-сух!й ваз1 /Базилевич и др.,1978/. Дослщжування анатом!чноТ будови

листюв виконувалися на тимчасових препаратах, як\ виготовлялися по загальноприйнятм методик / Хржановский и др.,1989/ з урахуванням рекомендаций О.К.Скворцова та М.Д.Голишево'1 /1966/. За методичну основу фенолопчних спостережень взято методику ГБС АН СРСР /1975/.

Концентрацт в пов!тр1 техногенних забруднювачш визначалася ужверсальним газоанал1затором УГ-2.

Статистично-математичну обробку даних виконано по методикам Г.Н.Зайцева /1973/ з використанням прикладних програм / Иванов и др., 1990/.

Розд!л 4. ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВО!

СТРУКТУРИ

Вплив завжшжх фактор1в в значжй мр визначае формування просторовоУ структури, яка забезпечуе максимальну в1ропджсть виживання рослини. Найсильжше д!я оточуючого середовища виявляеться на початкових етапах онтогенезу, коли вщбуваеться переход до автогрофного способу ¡снування, регулюеться комплекс адаптащйних мехажзмщ, ростов! процеси вщзначаються найбтьшою 1нтенсивнютю I визначаеться загальна направлением у розвитку тгёТ або 1ншо1 бюморфи.

Особливост! формування просторовоТ структури дослщжуваних рослин визначалися показниками, як! характеризують структуру рослини .в цтому (юльюсть осьових пагожв, сумарна довжина та сумарний д!аметр бтя основи пагожэ модельних рослин), папн як окрему структурну складову (довжина, диаметр бтя основи та ктьюсть М1'жвузл1'в модельного пагона) та м1жвузля як елементарну одиницга просторовоТ структури рослини (середня довжина ).

Встановлено, що техногенна трансформзц1я оточуючого середовища, викликана промисловими забрудненнями, справляе значний вплив на формування просторовоТ структури. Характер та величина реакц1й • в)дпов1дей визначаеться як ¡нтенсивжстю навантаження, так I чутлиаютю до нього об'еклэ дослщження. В умовах еисоких ршигв забруднення спостеркаеться значне гзльмування ростових процесс на протяз1 всього вегетащ'йного пер|'оду, аналЬован! показники суттево поступаються контрольном значениям. Максимальною варшбельнютю при цьому вадзначалися довжина модельного пагона (табл.1) та сумарна довжина пагон!В, як! поступалися контрольним значениям вщловщно на 49,3 - 65,9% I 46,5 -64,0%. В найменипй м(р! змЫювалися значения дгзиетр1в б1ля основи модельних лагожв та сумарних дгаметр1в (вудпсв'щно на 26,4- 37,7% та 15,7-31,1%).

Таблиц« 1. Довжнна модельного пагопа, мч (Kiiïn, 1992-1993рр.)

Таксон Bapiaur« M i с я ц ь

травень червень 1 лппспь çcgiicm. всрссснь

i 74 ±4 183 ±28 337 í 34 3<>5± 15 436 ± 20 " '

Salix alba 2 85 + 4 214 ±3 735 ± 17 916 + 42 1015 ±61

К 106 ±12 364 ± 14 746 + 5 817125 871 ± 23

- I 98 + 5 227 + 4 281 + 15 335 ± 35 467 ± 51

S. blanda 2 120 + 9 287 ± 12 818 + 28 1622 +137 1705 ±51

К 153 ±34 307 ±3 746+2 985 ± 59 1301+ 28

1 17 ±1 71 ±4 119 ± 1 226+ 14 279+20

S. myrsinifoüa 2 48 ± 15 126+2 744 ± 8 1339 + 29 1456 ±50

К 45 ±1 342 ± 15 756 ± 3 1139+10 1407 ± 55

1 114 ±6 206 ±2 272 ±13 382 ±12 516 + 52

S. caspica 2 113 ± 28 292 + 15 607 ±7 823 ± 17 1388 ±87

К 153+10 295 ± 17 470 ± 12 651 ± 24 746 ± 25

1 68 ±2 105+1 307 ±28 336 ± 19 491 ± 43

S- Capusiî 2 64 + 9 271 ±3 - 706 + 18 961 ± 98 1262 ±117

К 119 ±29 277 ±1 649 ± 18 1056+ 121 1088±148

1 49 + 3 90 ± 1 193 ±8 237 ± 20 261 + 25

S. rosmarînifolîa 2 60 ±4 190 ±7 402 ±11 796 + 18 1038±11

К 68 ± 2 179 ±6 396 ±7 652 ± 10 658 ± 11

1 68 ± 1 225 ±10 373 + 5 414 ± 11 483 ± 50

S.purpurca 2 77 ±2 284 ±2 814 ±17 1105±146 1509 ±80

К 163 ±5 466 ± 55 637 ± 10 845 ± 25 1264 ±14

1 64 ± 1 146 + 61 203 ±48 251 ± 11 410 ±84

S.purpurea'Graciüs' 2 53 ± 9 194 ±1 388 ± 13 841 ± 74 953 ± 46

К 72 ±3 352 ± 29 393 ± 15 684 ± 16 720 ±9

- 1 чптенспвнс забруднення; 2 - noMÎpne забрудпснпя; 1С - фоновс забруднення ( контроль ).

Таблиця 2. Сумарна доплата пагошв першого порядку, мм ( Ки!в, 1992 - 1993 pp.)

Таксой Вариант M i с я ц ь

травекь | чериень 1 липень сермеш. 1 всрссеш.

1 87 ± 5 215 ± 31 45Û ± 111 422 + 40 ' 437 ± Iii

Salix alba 2 85 ± 4 214 ± 3 735 + 5 916 ± 13 1015 ± 61

К 106 ± 12 364 ± 14 746 ± 5 817 ± 23 891 ± 3

1 179 ± 7 ' 377 ± 68 398 ± 45 445 ± 47 467 ± 51

S. blanda 2 169 ± 2 405 ± 7 948 ± 103 1622 ± 137 1705 ± 51

К 219 ± 60 434 ± 22 746 ± 2 985 ± 59 1299 ± 56

1 37 ± 1 130 ± 4 168 ± 11 261 ± 22 279 ± 20

S. myrsinifolia 2 96 ± 3S 160 ± 8 744 ± 8 1339 ± 29 1456 ± 49

К 107 ± 3 396 ± 39 754 ± 3 1139 ± 10 1407 ± 55

1 294 ± 24 481 ± 73 487 ± 21 571 ± 48 764 + 10

S. caspica 2 227 ± 99 441 ± 72 807 ± 8 1094 ± 23 1847 ± 115

К 298 ± 83 609 ± 88 785 ± 20 919 ± 147 992 Jh 34

1 208 ± 23 245 ± 35 455 ± 11 501 + 29 730 ± 19

S. Capusii 2 126 ± 43 408 + 51 939 + 24 1235 ± 87 1632 + 201

К 237 ± 44 555 + 2 971 ± 83 1404 ± 160 1448 ± 197

! 1 107 ± 2 217 ± 8 356 ± 46 395 ± 34 411 ± 17

S. rosmarinifolia 2 95 ± 11 301 ± 6 672 ± 20 1156 ± 162 1734 + 18

К 140 ± 23 370 ± 61 725 ± 53 1088 ± 16 1099 ± 19

1 131 ± 29 412 ± 19 528 + 39 550 ± 14 642 ± 66

S.purpurea 2 122 ± 9 402 ± 27 1063 ± 23 1470 + 154 2007 ± 107

К 259 ± 22 655 ± 38 847 ± 13 1124 ± 33 1681 ± 19

1 149 ± 22 353 ± 26 431 ± 20 460 ± 20 738 ± 87

S-purpurea'G racHis* 2 115 ± 29 420 ± 30 776 ± 26 1555 ± 274 1758 ± 242

К 225 ± 38 821 ± 67 S50 + 69 1143 ± 26 1141 ± 47

- 1 - штенсивне забруднення; 2 - пошрне забруднення; К - фопоие забруднення ( контроль ).

Лолфн! концентрату сполук с!рки можуть справляти стимулюючий вллив на р!ст в1рпн[пьних рослин. В цих умовах аналЬоваш локазники, як правило, перевищували сво! контрольн! значения. Так, довжина модельного пагона (табл.1) збтьшувалася вщносно контролю на 46,9 -56,7%, сумарна довжина пагон1в рослини (табл. 2) вщповщно на 14,6 -46,9%. Варюбельнють ¡нших показник1в була не такою значною.

АналЬуючи ступ1нь мшливосл кожного з наведених показниюв, нами побудовано ряди чутливослч дослщжуваних таксонт до ркзних р]вн!з техногенного навантаження, що дало змогу отримати Ытеграцшну оц!нку пор|'вняльно'1 чутливост1 верб до даного типу забруднення. Як свщчать отриман! результати, чагарников1 верби виявилися бтьш толерантними до високих концентрами полютантт, що дае пщстави рекомендувати Б.сазрша, Б.Саризп I Б.ригригеа . - для вирощування в мюцях ¡нтенсивного забруднення.Серед деревовидних верб в даних умовах можливе культивування Б.аШа I Б.Ыапйа. В мюцях, що знаходяться гад постмним впливом пом]рних або перюдичним високих р1вжв техногенного забруднення, кр1м вищеозначених таксожв, можливе вирощування Б.гозтап^оПа . (чагарник;*) та Б-тугеМоПа.

Роздщ 5. МОРФОМЕТРИЧН1 ТА АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1

АСИМ1ЛЯЦ1ЙН01 СИСТЕМИ

Морфометричж особливосл асимтяцмноУ системи, яка вщр1зняеться високою чутливютю до фактор1в техногенно! трансформацм середовища, нами визначалися 2 трупами показниюв:

- локазники, яю характеризували окремик листок як елементарну одиницю асимшящйного апарату (довжина, ширина, ¡ндекс форми та площа поверхж модельного листка);

- локазники, що характеризуют асимтяцмну систему рослини (ктьюсть листов та загальна площа асим'тяцШно! поверхж).

Встановлено, що в умовах рисоких ршн1в техногенних навантажень суттево зменшуються л1н1йн1 розм!ри листов у вс1х досл!джуваних таксожв. Так, довжина модельного листка в пор!внянж з контролем зменшусться на 16,4 - 43,0%, ширина вщповщно на 23,1 -47,1%. При цьому ¡ндекс форми майже но змшюеться. Зменшення плоиу поверхж окремого листка (табл.3) на 43,9-48,1% та Ух кшькост! на 25,8 -29,2% суттево скорочуе загальну площу асимтяц!йно1 поверхн! рослини (табл.4), яка в пор1внянж з контролем зменшуеться на 62,4 - 63,7%. В анатом1чжй будоа! листовоУ платшки спостер!гаеться збтьшення товщини кутеули, стовпчастЫ паренх1ми, зрост-!е загальна товщина листка. Таю вщмЫност!, разом з виявленими зм!нами в структурному

Таблиця 3. Площа поверхш модельного листка, см ( Кшв, 1992 - 1993 рр.)

Таксон Вар1ант М1ся'ць

травень червень липеиь серпень вересень

БаНх а1Ьа Б. Ыапс1а Б. тугашГоМа Б. саврка Б. Сари5п Б. гоятаппЛоНа Б.ригригеа Б.ригригеа 'СгаЫЙБ'

2 К

1 2 К

1

2 К

1

2 К.

1 2 К

1 2 К

1 2 К

1

К

2,21 ± 0,18 2,СО ± 0,42

4,66 + 0,33 7,24 ± 1,18

1,70 ± 0,09 3,71 ± 0,14 2,70 ± 0,14 6,33 ± 1,31 1,99 ± 0,17 5,31 ± 0,86

0,36 ± 0,06 0,35 ± 0,04 0,78 ± 0,09

1,34 ± 0,17 0,93 ± 0,09 2,89 ± 0,32

0,58 ± 0,07 1,94 ± 0,03 1,47 ± 0,05

0,71 ± 0,11 0,61 ± 0,03 0,78 ± 0,07

0,90 ± 0,07 2,38 ± 0,11 2,43 ± 0,13

0,01 ± 0,06 0,64 ± 0,06 0,80 ± 0,08

1,37 ± 0,17 4,53 ± 0,24 4,41 ± 0,21

1,50 ± 0,34 1,88 ± 0,22 3,39 ± 0,37

1,14 ± 0,09 2,59 ± 0,17 2,91 ± 0,21

1,03 ± 0,12 1,83 ± 0,11 1,72 ± 0,09

2,48 ± 0,11 2,94 ± 0,23 4,87 ± 0,37

1,21 ± 0,11 1,32 ± 0,10 2,22 ± 0,13

11,27 ± 1,12 11,00 ± 1,02

7.05 ± 1,16 15,18 ± 1,11 12,86 ± 0,72

3,89 ± 0,32 7,58 ± 0,97 7,93 ± 0,82

2,47 ± 0,56 3,18 ± 0,24 4,11 ± 0,18

1,49 ± 0,11 5,] 9 ± 0,37 5,36 ± 0,24

2,52 + 0,20 2,97 ± 0,32 2,65 ± 0,27

3,09 ± 0,17 8,71 ± 0,82 7,60 ± 0,76

1,30 ± 0,09 2,26 ± 0,13 2,84 ± 0,17

1(1,90 ± 1,32 15,56 ± 2,14

7,78 ± 0,69 18,72 ± ¿,18

13.04 ± 1,53

5,95 ± 0,57

14.05 ± 1,32 9,89 ± 1,08

2,65 ± 0,37 3,67 + 0,18

4.63 ± 0,32

2,28 ± 0,17 5,53 ± 0,72

8.64 ± 0,34

4,67 + 0,74 6,99 ± 0,92 5,55 ± 0,67

3,76 ± 0,35 12.80 + 0,97 8,72 ± 0,63

2,37 ± 0,17 5,12 ± 0,04 5,52 ± 0,38

1^,21 ± 1,37 15,98 + 2,06

13,66 ± 1,18 19,56 + 2,37 17,74 ± 2,09

4.46 ± 0,62 16,36 ± 1,18 11,46 ± 1,24

2,42 ± 0,52 4,19 ± 0,37 4,87 ± 0,41

2,79 ± 0,72 6,31 + 1,25 5,50 ± 1,30

4,41 + 0,25 5,53 ± 0,87 8,39 ± 0,79

4,07 ± 0,74 8,69 ± 0,63 8,73 ± 0,72

3,24 ± 0,24 5,55 ± 0,53 7,18 ± 0,62

х

- 1 - ¡т'01!синне забруднення; 2 - пом^ряе забрудненял; К - фонове забрудиенля ( контроль ).

Таблиця 4. Загальна плота листово! поверхш модельноТ роглшIи, см (Ки?п, 1992 - 1093 рр)

ТГ~ г~гс "" - ■ -

Ж"

аксон

Вариант

1 с я

травень

32.6 ±1,4

35.4 ± 2.2 37,2 ± 2,1

45.1 ±2,2

64.8 ± 4,4

78.2 ± 4,8

5,8 ± 0,3 4,5 ± 0,5

24.1 ± 1,2

33.5 ± 4,2

29.7 ± 3,2

70.3 ± 4,2

22.9 ± 1,6 34,9 ± 1,7 45,7 ± 1,1

17.6 ± 2,1 16,0 ± 1,2

20.4 ± 1,1

28.2 ± 1,7

70.2 ± 3,2

76.5 ± 4,6

19,5 ± 1,0

15.3 ± 1,1 38,9 ± 2,2

червень

± 4,6

79.2 ± 3,3 12ё,7 ± 6,7

139,1 ± 18,4 224,6 ± 24,1 169,9 ± 19,2

18,5 ± 0,8

31.1 ± 1,2 87,0 + 3,7

53.3 ± 6,2 48,9 ± 6,7 142,6 ± 9,2

29,0 ± 2,0 70,7 ± 4,1 130,8 ± 8,6

54,5 ± 4,4

71.2 ± 2,7

99.7 ± 11,1

113.0 ± 9,6 163,4 ± 11,1

233.1 ± 39,0

55.8 ± 3,2

59.9 ± 2,8 157,2 ±3,5

липень

I

серпень

366,8 ± 358,0 ±

верссень

БаНх а1Ьа Б. Ыanda Б. тугагМоНа Б. саврка Б. СариБп Б. гоятапп^оПа Б.ригригеа Б.ригригеа 'СгасШь''

НГ 2 К

1 2 К

1 2 К

1 2 К

1 2 К

1 2 К

1 2 К

1 2 К

173.4 ± 8,2

267.2 ± 12,6

313.5 ± 14,2

257.3 ± 27,1 774,2 ± 35,2 463,0 ± 32,7

40,9 ± 1.4 229,8 ± 4,2

226.8 ± 11,3

90.3 ± 7,6

171.2 ± 9,2

240.3 ± 11,1

45,0 ± 3,2

275.9 ± 7,8

244.6 ± 6,1

104,6 ±11,6

175.6 ± 9,9 182, 9 ± 11,6

151,2 + 11,8 558,9 ± 30,2

383.7 ± 25,2

84.4 ± 4,2

151.5 ± 12 296,9 ± 1^,2

!),3

14,2

13,7

194,5 + 25,6 1965,6 ± 38,2 978,0 ± 22,7

71,4 ± 8.1

543.6 ± 15,7 375,9 ± 13,6

58,0 ± 6,4 250,5 ± 17,2

338.7 ± 19,3

48,6 ± 6,2 347,7 ± 17,1 462,7 ± 18,2

135,9 ± 9,2 317,9 ± 19,7 424,7 + 27,8

141,7 ± 9,2 1383,4 + 27,3 478,5 ± 18,4

113,1 ± 9,1 539,9 ± 22,3 328,7 ± 30,1

62,6 ± 6,2 543,6 ± 19,2 436,2 ± 22,3

191.2 + 29.1 3084,6 + 50,8 1266,6 ± 28,8

68,2 ± 9,7 796,6 ± 17,3 604, 0 ± 22,2

29,1 ± 3,1

324.3 + 18,7

290.5 ± 11,9

55,0 ± 4,3

277.1 ± 21,2 153,9 ± 15,2

187.4 ± 11,2

598.8 ± 22,1

547.9 ± 28,8

129,9 ± 17,3 707,9 + 32,1

539.6 ± 27,7

155.2 ± 11,2

599.3 ± 30,3 368,6 ± 23,1

х

- 1 - ¡нтенсивне забруднення; 2 - полпрне забруднення; К - фонове забрудиошш ( контроль ).

розпод!л! тканин пла^вки, свщчать про посилення ксероморфних рис в анато1Шчн!й будов! листюв, що е типовим для вс1х дослщжузаних верб.

При пом!'рних ровнях техногенного забруднення л1н!йн( розм'ри, 1ндекс форми та ктьк!сть листав несуттево зщршялися 81Д контрольных значень. Площа поверхж модельних листюв у деревовидних зерб ' перевищувала контрольж значения на 5,6 - 25,6%, у чагарникових була менша останн!х на 0,5 - 33,9%. Загальна площа асимтящйнсн поверхн! у деревовидних зерб збтьшилася в середньому на 15,3%, у чагарникових вщхилення данного показника В1Д контрольних значень змжюзалося в Ртьш широкому д1апазон! - в!д -33,0% до +45,5%. В анатомнжй будов! листовоТ платюки спостер1галося деяке збтыиення товщини епщерми та паренх1ми, в структурному розподт! тканин значних вщмЫностей не виявлено.

Роздт 6. ОСОБЛИВОСТ1 НАКОПИЧЕННЯ ТА СТРУКТУРНОГО

РОЗПОД1ЛУ Ф1ТОМАСИ

В цьому розд!л! проанал1зовано особливост! накопичення та структурного розпод!лу ф!томаси об'ектами дослщжень в залежност! вщ ршня техногенного забруднення середовища. Встановлено. що ¡нтенсивне забруднення суттево гальмуе прирют фаомаси у вс1'х дослщжуваних рослин, особливо надземно! частини. Так, поваряно-суха вага листов модельних рослин в лор1внянж з контролем становила 11,8 - 71,7%, стебел 4,1 - 36,2%, пщземно! частини 55,2 - 95,2%. В найб!льш!й м1р1 пригн!чуючий вплив даних умов на аналЬован! показники проявився у деревовидних верб, що св!дчить про '¡хню пор!вняно вищу чутливють.

В умовах пом!рних техногенних навантажень дан! показники, як правило, перевищували вщповщн! контрольн! значения. Так, пов'|тряно-суха вага листковоТ ф!томаси модельних рослин становила вщносно контролю 126,6 - 275,9%, стебел 126,1 - 252,9%, пщземно)' частини 103,1 - 212,6%. Загальна ваг;.: рослин збтьшувалася на 12,0 - 152,9%. Анал!з отриманих даних показав, що деревовидж верби бтьш чутливо реагували на стимулюючий вплив пом!рних концентраций слолук арки, про що св!дчить 5!льший в пор!внянн1 з вщпозщними показниками чагарникових верб прир!ст ф!томаси.

Певн! в1дм1нност1, що виникають в умовах техногенного середовища, виявлено 'I в структурному розподт! ф1томаси, яи протюстрозано на приклад! З.тугашТсПа (рис.1 ). П!д впливом високих р!вн!з забруднення проявляеться ч!тка тенденц!я до гальмуаання приросту частки надземно! ф!томаси в загальн!й структур!. На лротяз! всього пе'рюду спостережень переважаюча частина фггомаси залишаеться зосередженою в пдземнм частин! рсслини. В умовах

100 ээ 80 70 60 50 40 30 20 10 0

О.в ■ 1.5

« 2.8

1С0

во

90

70

л X во

в с 50

X с 40

30

20

10

0

30.5

45 $

тш

[ г I ^ - Л

100 л во

5 63

а. 40 «о }0 О

19

П,& | ; {

Ш

и б

мт

М I к I з*брудк*ння

□ П|Дэемна частина

1 - В к с о к (

2-По'М-1рн(

К-Фон о в I

Рис. 1 Структура бюиаог модельноТ рослини Э. туге'тКоНа, повггряно-суха вага, % (КиТв, 1993р.)

лощрних рган1а забруднення значних вщмЫностей у структурному розлодии фтомаси не вщмнено.

Роздал 7. ОСОБЛИВОСТ1 ФЕНОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ

Проведен! дослщження дозволили виявити певн! вщмжност! у фенолопчному розвитку верб, як! виникають в умовах техногенного середовища. Встановлено, що п'щ впливом високих р1вжв лромислового забруднення тривалють аналЬованих фенолопчних перюдт значно лэступае.ться вщпов!дним показникам в контроле В даних умовах тривалють перюду лмйного росту пагожв скорочуеться у деревовмдних верб в середньому на 27,3 +. 3,3 днЬта 18,6 +. 3,4 джьу чагарникових, облиств1ння вщпов!дно на 24,0 ± 7,5 джв та 22,0 + 7,1 джв, вегетацп на 27,7 ± 2,2 днт та 24,0 ± 2,8 джв.

В умовах пом1рних техногенних навантажень тривалють анал!зованих перюд1в, як правило, дещо перевищувала вщловщж •контрольн! значения. Так, тривал!сть перюду лж!йного росту пагожв збтьшуеться в середньому по грут деревовидних верб на 8,3 ¿2,4 дн1в та чагарникових на 7,8 ±. 2,9 дн1в, облиствЫня на 6,7 ± 2,6 джз та 3,2 +. 2,8 дн1в, вегетаци на 5,7 ± 0,7дн1в та 8,4 + 1,1 джв.

Розд!л 8. АНАЛ13 ЗАЛЕЖНОСТ1 ;М1Ж ПОКАЗНИКАМИ

ЗАБРУДНЕНОС^ СЕРЕДОВИЩА ТА МОРФСЖЕТРИЧНИМИ

ПАРАМЕТРАМИ ОБ'еКТШ ДОСЛЩЖБННЯ

Для визначення аналтачних залежностей «¡ж показниками забрудненост1 та морфометричними лараметрами дослщжуваних рослин нами запропонована така схема аналкзу:

- визначення та оцтка тюноти взаемозв'язку мЬк аналЬованими показниками;

- вщб1р труп тих показнимв, взаемозв'язок м!ж якими .мае лшшний характер,! коефщгёнти кореляцн для якого е статмстично достсв1рними при 5% р1вж значимое^ по 1-критер1ю Ст'юдента;

- визначення анал1тичноТ форми залежност1 лиж адбраниш ларами показнимв;

- розрахунок аналпгичних значень морфометричних параметрт по фактичним значениям показншв забруднен ости

- оцЫка розбЬкностей м1ж розрахунковими та фактичними значениями морфометричних показникт рослин.

Виконаний по запропоноважй схем1 анал!з показуе, що ряд морфометричних показнимв дослщжуваних таксожв верб мае Т!сиу лЫжну залежнють в!д загальноЧ дози забруднення, яка визиачаеться ял добуток середньодобовоТ сумарноУ концентрацП" полютантш на час /у7

даноТ концентрацп. В умовах ¡нтенсивного забруднення дана залежнють мае обернений характер. Найбтьш тюну залежнють В1'д загально! дози забруднення мають довжина модельного пагона, ктьк1сть м1жвузл1в модельного пагона, сумарна довжина naroHis рослини, Д!'аметр пагона бтя основи. В умовах пом!рних plsHiB техногенного навантаження тгснота взаемозв'язку Mi« анал|'зованими показниками пом1тно нижча, залежнють мае прямий характер. Найтюжшу залежнють вщ загально! дози забруднення в даних умовах мають сумарна довжина пагон|'в рослини, довжина модельного пагона та ктьюсть м1жвузл1в модельного пагона.

Виявлен! анал1тич№ форми залежност! Mi« показниками забрудненност1 та морфометричними параметрами дослщжуваних рослин дсзволяють, на нашу думку, використовувати вфгМльн! рослини деяких таксожв р. Salix для локального можторингу техногенного забруднення середовища сполуками cipKH.

ВИСНОВКИ

1. Ряд бюеколопчних особливостей ( широка екололчна пластичнють, здатнють зростати в екстремальних люорослинних умовах, висока регенерацшна здатнють, швидкють росту та ¡н.) в поеднанж з високою декоративнютю та ¡ншими цшними якостями дозволяють знайти широке використання верб в умовах антропогенно трансформованого серед~вища.

2. На основ! анал1зу колекцмного фонду ЦБС HAH УкраТни вобрано 7 нових таксонш р. Salix L.( 5 вид!в, 1 форма та 1 пбрид ), яя можуть обумовити широке'ix використання в умовах техногенного середовища для потреб озеленения, фтомелюрацн та жших галузей народного господарства.

3. Висок) концентраци в noBiTpi сполук арки (> 3 мг/м ) справляють суттевий пригжчуючий вплив на ростов) • процеси, а вплив пошрних концентращ'й (< 1,3 мг/м3) даних речовин може мати стимулюючий характер на picT в'|рпжльних рослин, що визначаеться Тхньога чутливютю до цього типу забруднення.

4. В умовах високих piBHis техногенного навантаження у чагарникових верб ктьюсть осьових naroniB може збтьшуватися (до 16% ), в той час як при пом1рному забрудненж значних вщхилень значень даного показника вщ контролю не виявлено.

5. П'|д впливом високих piBHia забруднення серед показниюв просторовоТ структур и найбтьшою вар(абельнютю характеризуються довжина модельного пагона та сумарна на рослину довжина осьових пагожв. В умовах пом1рних р1вн!в забруднення максимальною м!нпиа1стю вдрЬкялися довжина модельного пагона у чагарникових та

д!аметр бтя основи модельного пагона у деревовидних верб; найбтьш стаб'тьними виявилися значения д1аметру модельного пагона у чагарникових верб та сумарний д1аметр naroHÍB деревовидних вид1в.

6. Виявлено, що асишпщшна система рослини досить чутлива до жтенсивного забруднення. В цих умовах значно скорочуються лМйж po3Mipn, площа та кшьюсть листюв i загальна площа листово! поверхж рослини. Пщ впливом noMipHHX piBHÍB забруднення розмфи та ктьюсть листк!в суттезо не вщрЬняються вщ контрольних значень; зм!на площ| листовоТ плат!вки та загально! асим1ляц1йно'1 поверхж носить В"доспециф!чний характер i визначаеться б'юлопчними особливостями o6'eKT¡B дослщження.

7. В умовах високих piBHÍB забруднення в анатом!чжй будов1 листоеоУ плалзки дослщжузаних рослин спостер1гаеться збтьшення тозщини кутйсули, стовпчштоТ napeHxiMH та загальноТ товщини листка, що свщчить про посилення ксероморфностк При пом1рних р1внях забруднення суттевих змш в анатсмчый будов! листюв не виявлено.

8. П|'д впливом високих концентращй полютанш суттево скорочуеться прирют фппмаси, особливо надземноУ частини рослин. Пом1рн1 концентраци техногенних сполук сфки можуть стимулювати накопичення бюмаси. Ампл1туда мжливост! анал1зованих вагових показниюв деревовидних верб ширша, чим у чагарникових, що свщчить про Ух бтьшу чутливють до даного типу забруднення.

9. Виявлено, що в умовах високих piBHÍB техногенних навантажень спостер!гаеться скорочення перюду лМйного росту пагожв на 7 - 32 дн1, облиствЫня 9-33 дн1, вегетаци 16-32 дн!. В умовах пом1рного забруднення даж фенолопчж показники суттево не змжюються.

10. Встановлено, що при штенсивному забрудненж середовища техногенними сполуками арки досить ст'|йкими виявилися S.caspica, S.purpurea, S.purpurea 'Gracilis', S.Capusii/. p.alba та S.blanda. При пом!рному забрудненж можуть вирощуватися . S.myrsinifolia,

S.rosmarinifolia,

11. Виявлено тюну niHiii:-;у залежжсть деяких морфометричних похазнгшв досл^джуваних верб вщ загально! дози забруднення. , В умовах високих pIbhíb забрудненост • ця залежн'ють мае обернений характер, при пом!рних залежжсть пряма.

12. Знайден1 аналт1чн1 форми залежностей мЬк показниками забрудненост1 та морфометричними параметрами рослин дозволяють використовувати вфпнтьж рослини деяких таксожв р. Salix як чутлив1 фгго1ндикатори для визначення p¡ehíb техногенного забруднення пов!тряного середовища сполуками арки.

СПИСОК РОБПГ, ОПУБЛЖОВАНИХ ПО ТЕМ! ДИСЕРТАЦИ'

1. Горелов ОМ. Верби як незаменим рослинний елемент у са-дово - парковому будюництв* // Парков! ландшафти: !нтродукц!я, apxiTexrypa та бгалого-еколотн? аслекти функцюнування,- Б Ina Церква, 1993,- С.19.

2. Горелов A.M. Высшие растения в качестве индикаторов состояния окружающей среды ( на примере рода Salix L.) // Молодежная конференция ботаников стран СНГ "Актуальные проблемы ботаники". Тезисы докладов,- Апатиты, 1993.- С.99 -100.

3. Горелов A.M. Изменения листовых тканей, наблюдаемые у некоторых видов ив под воздействием загрязнения атмосферы И Международная научная конференция "Промышленная ботаника: состояние и перспективы развития". Тезисы докладов,- Донецк, 1993,-С.94.

4. Горелов A.M., Ткаченк» Н.Э. Особенности динамики морфогенеза некоторых видов ив в условиях загрязнения атмосферного воздуха // Изучение онтогенеза видов природных флор в ботанических садах Евразии,- Киев, 1993,- С. 21 - 22.

5. Горелов A.M. Перспективы использования в озеленении некоторых видов ив // (нтродукц!я деревних та чагарникових рослин в Укра!н'|. Тези доповщей засгданкя Ради ботажчних сад'ю Укра1ни, присвяченого 200-р!ччю Краснокутського дендропзрку,- Краснокутськ, 1993.-С.22- 23.

6. Горелов A.M. Интродуцированные виды древесно-кустарниковой растительности как основа устойчивых насаждений в условиях антропогенно трансформированной среды // Международная конференция молодых ученых "Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства". Тезисы докладов.- Ялта, 1994.- С.5 - 6.

7. Каталог рослин Центрального ботажчного саду ¡м.М.М.Гришка HAH Укра1ни / П'щ ред. М.А.Кохно,- Ки1в, Наук, думка, прийнято до друку.

8. Горелов О.М., Левон Ф.М. Нов'Г експериментальж даж про особливост) росту молодих рослин верби б!ло'1 в умовах промислового середовища // 1нтродукц1я та акл1матизац1я рослин.- КиТв, Наук, думка, прийнято до друку.

9. Горелов О.М., Левон Ф.М. Експрес-методика бюждикафйних досл!джень з використанням в/рпнтьних рослин р. Salix 1.1/ 1нтродукц1я та акл1матизац1я рослин.- КиТв, Наук, думка, прийнято до друку.

10. Горелов О.М., Левон Ф.М., ШумикМ.1. 1з досвщу вивчення ст1йкост> деяких видт дуба (p.Quercus L.) i верби (p.Salix L.) проти забруднювач^в атмосфери//Проблеми ехсперименгально1 богзики га окодогхх росл;га. - Кихв, Наук, думка, принято до друку.