Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Биоэкологические особенности хеномелеса японского (chaenomeles Japonioa (Thunb.) Llndl. ex Spach) и перспективы его культивирования в Лесостепи Украины.

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Биоэкологические особенности хеномелеса японского (chaenomeles Japonioa (Thunb.) Llndl. ex Spach) и перспективы его культивирования в Лесостепи Украины."

Р Г Б ОД

НЯШОНЯЛЬНЯ ЯКЯДЕН1Я НДУК УКРЯ1НИ

П Пмт гл

и и:I Центральний <5отан1чний сад 1мен1 М.М.Гришка

на правах рукопису

НЕДВИГЯ ОЛЕГ МИКОЛДЙОВИЧ

Б10ЕК0Л0Г1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХЕНОМЕЛЕСЯ ЯПОНСЬКОГО (СЬаепотв1ев ^ропЮа- (ТГшпЬ.) Ип<11. ех БрасГО X ПНРСПЕКТИВИ ИОГО КУЛЬТИВУВЯННЯ В Л1СОСТЕПУ УКРЯ1НИ

03.00.05 - ботан!ка

Автореферат дисертаци на здобуття вченого ступеня кандидата б1олог1чних наук

Ки1в - 1994

ДисертаШоэ е рукопис

Робота виконана в Центральному ботан1чному саду 1м. М.И.Гришка НацЮнальноХ акаденИ наук УкраХни в 1985-1994 pp.

доктор б1олог1чних наук, старший науковий сп1вроС1тник С.В.Клименко

доктор 01олог1чних наук, професор м.Я.кохно

доктор с1льськогосподарських наук, старший науковий сп1вроб1тник В.М.Васюта

Ботан1чний сад 1м. академ1ка О.В.Фом1на КиХвського нацЮнального ун1верситету 1м. Т.Г.Шевченка

захист дисертац11 в1дбудеться "2J -1994 р. о год, на зас1данн1 спец1ал1эованоХ вчено! ради к 016.44.01 при центральному 0отан1чному сад1 1м. М.Н.Гришка нян УкраХни за адресов: 252014, киХв, вул. Т1м1рязевська,1.

3 дисертац1ею можна оанайомитися у б1бл1отец1 центрального <5отан1чного саду 1м. И.М.Гришка НЯН УкраХни

Автореферат роз1сланий " feçvu-^-i. 1994 р.

науковий кер1вник:

0ф1ц1йн1 опоненти:

Пров1дна установа:

Вчений секретар спеи1ал1зованоХ вчено! ради, кандидат СЮлоПчних наук

H.1.джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУЯЛЬШСТЬ ТЕМИ, в епоху наукоЕо-техн1чного прогресу, що супроводжуеться забрудненням навколишнього середовища, особливо! актуальносП набувае 1нтродукц1я та культивування рослин - джере-ла О1олог1чно активних речовин, як1 необх1дн1 для життед1яльност1 лшини, проф1лактики та л1кування багатьох захворювань.

Хеномелес японський (Chaenomeles japónica (Tfiunb.) Lindl, ex Spach) в культур1 б1ля 200 рок1в як декоративна 1 1нколи - як плодова рослина, для яко! характерн1 скоропл1дн1сть, щор1чне плодоношения, ст1йк1сть до шк1дник1в та хвороб 1 • значний вм1ст в плодах бЮлоПчно активних речовин.

Однак, як плодова рослина, х.японський не вивчений. Наш1 досл1дження б1оеколог1чних особливостей куль'тури дають можливЮть розкрити потенц1йн1 властивосП виду в умовах Л1состепу УкраХни, опрацсвати способи розмноження та комплекс заход1в для створення промислових насаджень.

31браний в Центальному ботан1чному саду 1м. М.Н.Гришка Haul-онально! академП наук Укра1ни (ЦЕС HAH Укра1ни1 генофонд х.японського в1дзначаеться великою формовою р1зноман1тн1стю, що дозволяе в1д1брати краш1 форми за р1зними господарсько-ц1нними ознаками 1 рекомендувати Ix для культивування.

МЕТА РОБОТИ - вивчити б1оеколог1чн1 особливост1 Chaenomeles Japónica в умовах 1нтродукц11, морфолог1чну р1зноман1тн1сть з1б-раного генофонду, сформулювати передумови культивування.

завдання дослшень:

- вивчити б1олог1чн1 особливост1 х.японського: ритми росту 1 розвитку в зв'язку з еколоПчними умовами, особливост1 цв1т1ння 1 запилення, зимост1йк1сть та посухост1йк1сть, репродуктивну здат-н1сть;

- створити 1 вивчити генофонд х.японського, в1д1брати перспективн1 форми для культивування:

. - досл1дити б1ох1м1чний склад плод1в х.японського;

- вивчити особливост1 нас1нневого та вегетативного розмноження.

няукоея новизна, вперше в умовах 1нтродукШ1 в Л1состепу Ук-раХни досл1джено б1оёколог1чн1 особливост1 х.японського. Вивчено ритми росту 1 розвитку надземно! та коренево! системи, особли-EocTl запилення, репродуктивну здатн1сть, зимост1йк1сть та посу-Х9ст1йк1сть. досл1даено явище пол1гам11. Створено колекц1йний фонд, вивчено морфолоПчну р1зноман1тн1сть досл1джених форм, шляхом анал1тично! селекцИ в1д1Срано перспективн1 форми. Наведено помолог1чну та б1ох1м1чну характеристику 1х плод1в. Вивчено особ-ливост1 спокою нэс1ння 1 передпос1вно! п1дготовки, способи вегетативного. розмнокення. Вперше вивчено р1зн1 види Rosaceae як п1д-цепи для СЬ.Japónica.

няук0в1 положения, шо виносяться ня зяхист:

1. Б1оеколог1чн1 особливосП х.японського в умовах 1нтродук-ц11 в люостепу Укра1ни.

2. Внутр1шньовидовз м1нлив1сть х.японського.

3. OchoehI напрямки селекцП хеномелеса 1 характеристика перспективних для культури форм.

4. Ефективн1 способи нас1ннеЕ0Г0 та вегетативного розмнокення 1 перспективи використання р1зних вид1в Rosaceae як Шдшепи для х.японського.

» •

ПРЯКТИЧНЕ значения:

- виведено високопродуктивн1 селекц1йн1 форми х.японського для сортовипробування та впровадження в промислову культуру;

- розроблен1 та опубл1кован1 рекомендацп по вегетативному та нас1нневому розмноженню х.японського;

- передано посадковий матер1ал для виробничого випробування в господарства К1ровоградсько1, Черкасько!, Полтавсько!, В1ннииь-ко1, Микола*всько1 областей;

- передано селекц1йн1 форми для створення колекц1й в бота-н1чн1 сади Укра1ни, Молдоеи, Б1лорус1 та на под1льську досл1дну станШю Укра1нського науково-досл!дного 1нституту сад1вництва.

япробяшя роботи. Матер1 ал и дисертаиИ допов1дались на нау-ков1й конференШ! "йктуальн1 питания ботан1ки та екологИ" (Ка-н1в,1989; Кам'янець-под1льський,1990); обласн1й науково-практич-н1й конференцП молодих вчених 1 спец1ал1ст1в по виЕченню 1 застосуванню нових елемент1в б технолог1ях вирошування плодових та яПдних культур ОШв,1989); Всесоюзн1й конференШ! "Теоретич-

на 1 прикладна карполоПя" (Кишин1в,1989); рёспубл1канськ1й нау-ково-практичн1й конференц11 "Проблеми сучасного сад1вництва" (Ки1в,1990); VII Всесоюзна конференцИ молодих вчених "Роль бо-тан1чних сад1в в рацЮнальному використанн1 1 в1дновленн1 рослин-них pecypclB" (Ташкент,1990); республ1канськ1Я науково-техн1чн1й конференцИ "система ведения л1сового господарства в Прсъких уновах Карпат" (1вано-®ранк1вськ.1990); Всесоозн1й конференц11 "Еколог1чн1 проблеми охорони живо! природи" (Москва,1990); Всесосзних школах "Онтогенез 1нтродукованих рослин в • ботан1чних садах" (Длма-ята,1990; Ужгород,1992; Б1ла Церква,1993),; на науко-вих заседаниях вЩЦлу акл1матизац11 плодових рослин та вчених радах ЦБС HAH Укра1ни (1985-1994).

ПУБЛ1КДЦ11. ochobhI положения дисертацП викладен1 в 24 опубл1кованих роботах.

СТРУКТУРА та ОБ'ем дисертяци. Робота складаеться 1з вступу, 7 розд1л1в, висновк1в, практичних рекомендац1й, заключения 1 списку використано! л1тератури (230 джерел, в т.ч. 32 1ноземних). Дисертаи1я викладена на" / ЗХстор1нках, мютить 27 таблиць 1 зз рисунки. • ■

зм1ст роботи

р03д1л 1. СИСТЕМА, Б0ТЯН1ЧНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА, ПОХОДЖЕННЯ, 1СТ0Р1Я 1НТР0ДУКЦИ РОДУ CHAENOHELES LINDL.

l.i. Положения в систем1, ф1логен1я

Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl, ex Spach належить до роду Chaenomeles Lindl., родини Rosaceae, п1дродини Maloldeae. в систем1 Я.Л.Тахтаджяна (1987) Rosaceae належить до в1дд1лу Hagnollophlta, кпасу Magnollopslda, п1дкласу Rosldaa, надпорядку Rosanas, порядку Rosales.

Р1д Chaenomeles Lindl. об1ймае невелику к1льк1сть вид1в рослин, але некав одностайно! думки подо його систематики через те, со поряд з новики назвами 1снуз велика к1льк1сть застар1лих СИНОН1М1В.

Найб1льп досконалсп, на наш погляд, е систематика роду Chaenoneles Lindl., викладена в роботах Г.Крюсмана (Krüssmann,1860) та К.Еебера (Weber,1964). До нього вони вклпча-ЕГЬ три природних вида 1 чотири Г1бридн1 групи (Рис.1). 1*-987*

- A -

BiaaiJi

Jtnac

niflKjiac

HaanopanoK

nopswoK

PoauHa

nizipoAHHa

Plfl

Hagnollophyta

I

Magnollopslda

I

Rosldae

Rosanae

I

Rosales 1

Rosaceae i

Maloldeae

I

Chaenomeles Lindl.

Bu an.

Ch.Japónica CThunb.) Lindl.

Ch.speciosa (Sweet) NaKal

riepwflHl rpynn

Ch. x superba Ch. x vllmorinlana (Frahm)Rehder Weber

Ch.cathayensis CHemsley) Schneider

Ch. x clarkiana Weber

Ch. x calllornlca Clarke ex Weber

Pmc 1. Mlcue poay Chaenomeles Lindl, b <Il.noreHeTH4Hlfl CMCTeMl noKpwTOHaclHHMX 3a fl.Jl.TaxtajsKsmoM (1987) Ta K.BeöepoM (Weber,1964).

1.2. Ботан1чна характеристика роду хеномелес - Chaenomeles Lindl.

Невелик1 розлоП кущ1 висотою 0,8-1.5 м. Молод1 пагони олив-ково-зелен1, коротко опушен1. листки обернено яйцевидн1, верх1вка - загострена або тупа, основа - в1д клиновидно! до округло!, дов-жина листка 4-5 см, ширина 1-3 см, край - городчасто-зубчастий, черешки коротк1 - 1,0-1,5 см, не опушен1. Прилистки нирковидн1, зубчаст1, довжина до 1 см, ширина - 1,5-2,0 см. Кв1тки поодинок1 або з1бран1 по 2-5 в суцв1ття, кв1ткон1нки дуже коротк1. В1дкрит1 кв1тки в1д чашевидних до плоских, д1аметр 3-4 см. Пелюсток 5, вони червон1, рожев1, р1дко 61л1. Чашелистки в1д зелених до пурпу-рових, тичинок 40-60, стовпчик утворений 5 стилод1ями, Щ0 зрослися у нижн1й його частин1.

Пл1д - яблуко - 3,0-4,5 см в д1аметр1, маса до зо г, шк1роч-ка вкрита восковим нальотом, трохи липка. Нас1ння обернено-яйце-видне, загострене з одного боку, червоно-коричневе, блискуче, довжина 6-8 мм, ширина - 4-5 мм, в одному плод1 50-80 нас1нин. .

1.3. Походження, 1стор1я 1нтродукцП та ареал хеномелеса японського

Хеномелес японський походить з японП. В XVI стал1тт1 його введено в культуру в Сх1дн1й Яз1Х. В 1796 роц1 хеномелес 1нтроду-кований в Янгл1ю. Завдяки висок1й декоративност1 в1н швидко поши-рився по Зах1дн1й Европ1.

В ЫкраХну х.японський завезено наприк1нц1 xvni стол1ття. в його розповсюдаенн1 важливу роль в1д1грали краснокутський дендро-парк, розсадник плодових та декоративних рослин в 0дес1, ИлИвсь-кий розсааник л.п.симиренка. в 1913 poul академ1к М.Ф.Кашенко вклшив х.японський до найб1льш перспективних плодових культур, з якими в1н працював в акл1матизац1йному саду в м.киев1. П1зн1ше х.японський став об'ектом досл1джень Уманського с1льськогоспо-дарського техн1куму„ Хнституту ботан1ки ян УкраХни, Валк1всько1 досл1дно! станцИ BIP, краснотростянецько! л1сово! досл1дно! станцИ. в наш час селегаШну роботу з хеномелесом провалить до-нецька доел 1 дна станШя сад1вництва.

за-час 1нтродукц11 х.японський поширився в культур1 в ба-гатьох кра1нах св1ту з пом1рним кл1матом - майже по вс1й 5вроп1, Центральн1й, Середн1й, Сх1дн1й Яз11, в СШЯ, явстрал1Х, Яфриц!.

2-987к

Р03Д1Л 2. ГРУНТ0В0-КЛ1МЯТИЧН1 УМОВИ, ОБ'БКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

. 2.1. Грунтово-кл1матичн 1 умови реПону досл1даень

Досл1дження проведено в м.Киев1, в п1вденн1й його частин1 (координата 50'22'пн.ш. 1 ЗО'ЗЗ'сх.д.), в центральному ботан1чно-му саду HAH УкраХни.

Основний тип грунт1в на територП саду - темно-clpl оп1дзо-лен1, що залягають на лесах, лесопод1бних породах та бурих глинах. Кл1мат Киева пом1рний, середньор1чна температура пов1тря складае 7,6'С, середня температура с1чня . - -5,5*С, липня -20,4'С. ябсолютний м1н1мум - -32,2'С, максимум - 39,4'С. Сума ефективних температур в Киев1 за багатор1чними даними становить 2000-2500*с з в1дхиленнями в окрем1 роки на 200-400*с.

середня сума р1чних опад1в по Киеву складае 625 мм, коливаю-чись в окрем1 роки В1д 510 до 795 мм.

2.2. Об'екти та метода досл1джень

Лосл1дження провалились автором в 1985-1994 рр. в ЦБС НЯН УкраХни. об'екти досл1джень - 5-i5-pl4Hl рослини х.японського. створена нами колекц1я хеномелеса нал1чуе до 200 селекШйних форм. Бона поповнювалась видами 1 м1жвидовими Пбридами 1з бота-н1чних сад1в та дендрарИв п1д час експедиШЙ по зах1дних, п1в-денних областях УкраХни та криму, а також 1з Латв1Х, литви, Б1ло-pycl, PoclX, Казахстану, Узбекистану. Для поповнення колекцИ ви-рощуеться ц1нний нас1нневий матер1ал, одержаний по дилектусам 1з ботан1чних сад1в майже вс1х краХн европи, ЯпонИ, Китаю - всього б1льше 120 зразк1в.

®енолог1чн1 спостереження провалили за методикою ГБС ян срср (1975), Програмою 1 методикою 1нтродукц1Х та сортовивчення плодових культур (1972). Динам1ку росту пагон1в вивчали за методикою Всерос1йського 1нституту плод1вництва 1м. В.1.М1чур1на (1972). силу росту, форму 1 густоту крони вивчали за методикою державного сортовипробування плодових культур (1958). Р1ст 1 розвиток коре-нево! системи вивчали за методиками в.я.колесн1кова (Колесников, 1972).

самопл1дн1сть х.японського вивчали за програмою 1 методикою 1нтродукцЦ та сортовивчення плодових культур (1972), життездат-н1сть пилку - за методикою Б.Я.ДугановоХ (Дуганова.1969) та за.

методикою сортовивчення плодових культур (1972).

зимост1йк1сть х.ялонського визначали польовим та лаборатории* методами (Соловьева,1982), посухост1йк1сть - за методиками М.Д.Кушн1ренко, г.П.Курчатово!, с.в.кршово! (Кушниренко, курча-• това, Крюкова,1975).

морфолог1чний опис kbItok х.ялонського провалили за методикою Ф.Х.Лихоноса (лихонос.1969)» плод1в - за методикою сортовив-чення плодових культур (1972). Б1ох1м1чний склад плод1в досл1джу-вали за методиками Х.М.Починка (Починок,1976).

при вивченн1 нас1нневого розмноження х.ялонського користува-лись методиками Я.С.Нестерова (Нестеров,1971) та методиками досл1дяень при 1нтродуки11 л1карських рослин (1984). Досл1дяення вегетативного розмноження провалили за методиками м.г.тарасенко (Тарасенко.1967) та методикою дерясортовипробування плодових та яг1дних культур (1958).

Статистичний оброб1ток даних провалили за методиками Б.Я.Доспехова (Доспехов,1968) та Г.Н.Зайцева (Зайцев,1984).

РОЗД1Л 3. БШОПЧН! ОСОБЛИВОСТ1 ХЕНОМЕЛЕСЯ ЯПОНСЬКОГО

3.1. особлиэост1 росту та розвитку

Вегетативний р1ст х.ялонського значною м1рою залежить в1д погодних умов. Початок росту пагон1в> за нашими багатор1чними да-ними, в1дм1чено 5-8 травня, 1нтенсивн1сть його залежить в1д за-безпеченост! рослин вологою та теплом.

НаЯ1нтенсивн1ший р1ст спостер1гався в травн1-червн1 втепл1 волог1 роки (1988, 1989 pp.) - до 15 см за декаду, а в холодну (1967 р.) та посушливу (1988 р.) погоду р1ст пагон1в улов1льнений - до 5-7 см за декаду. У рослин, що не вступили в плодоношения, р1ст пагон1в 1нтенсивн1ший 1 тривае до сере.цини вересня. Довжина пагон1в за вегетаШйний пер1од сягае 45-57 см, у рослин в продуктивному в1Щ р1ст пагон1в зак1нчуеться в середин1 серпня 1 1х прир1ст становить 28-38 см. У х.ялонського, щепленого на айв1 довгаст1й, початок росту пагон1в в1дм1чено на 7-10 дн1в п1зн1ше, але в1н тривае довше, н1я у кореневласних рослин, 1 зак1нчуеться в к1нц1 вересня, прир1ст складае до 75 см.

3.2.Коренева система

В1домостей про р1ст та розвиток коренево! системи х.японсь-кого практично немае, як 1 про ззаемозв'язок п з надземной системою. Наш1 досл!дження показали, шо ^апземноХ частини 2*-907к

с1янц1в х.японського превалюе над ростом коренево! системи на початку вегетацП, пот1м 1нтенсивн1сть росту коренево! системи зб1льшуеться 1 до зак1нчення вегетацП II довжина вдв1ч! переви-щуе надземну частину.-

за нашими даними, двохр1чн1 с1янц1 х.японського мають добре розвинену кореневу систему. Досл1дяення II на дерново-п^золистому грунт1 показало, шо активне кор1ння товщиною до 3 мм складае основу загально! довжини коренево! системи - 97,8%. головна 1х частина(48,8%) зосереджена в горизонт1 0-30 см.

3.3. Фенолог1я

Багатор1чн1 фенолог1чн1 спостереження за х.японським показали, що розпускання генеративних бруньок в1дбуваеться при середнь-одобов1й температур1 пов1тря 7-10'С 1 сум1 ефективних температур 12-20'С.

Бутон1зац1я х.японського розпочинаеться в друг1й-трет1й де-. кад1 кв1тня при сум1 ефективних температур 70-95"С 1 тривае 12-18 дн1в. Середня дата початку цв1т1ння - 28 кв1тня при температур1 пов1тря 12-14'С 1 сум1 ефективних температур 170'С. ТривалЮть цв1т1ння становить 25 дн1в (Табл.1).

Достигання плод1в в1дм1чене з ю вересня до 8 жовтня при су-м1 ефективних температур 1941-2181'С 1 тривае 20-35 дн1в. трива-л1сть вегетаШйного пер1оду за роки спостережень становить 220 дн1в.

3.4. Б1олог1я цв1т1ння

Кв1тки х.японського 5-м1рн1. У деяких форм спостер1гаеться метаморфоз тичинок 1 утворюеться 7-9, у окремих. - 13-16 пелюсток, частина з яких, як правило, недорозвинена, асиметрична. досить часто спостер1гаеться явище протерог1н11.

х.японському, на в1дм1ну в1д б1льшост1 плодових культур, властива пол1гам1я. Виявлено велику р1зноман1тн1сть селекц1йних форм за типами кв1ток, вивчено 1х сп1вв1дношення,розроблена класиф1кац1я за типами сексу ал1зацП кв1ток.

- Довготривале ив1т1ння х.японського (до 35 дн1в) обумовлене р1зним ступенем розвитку генеративних бруньок. Для деяких форм характерне повторне л1тне та ос1нне цвШння.

Перех1д культури х.японського на промислову основу потребуе вивчення самопл1дност1 рослин. в л1тератур1 немае одностайно! думки щодо цього питания. Досл1джен1 нами 30 селекЩйних форм

а

таблица 1. тривалЮть цв1т1ння хеномелеса японського залекио в1д кетеофактор1в (1988-1992 pp., ки1в)

метеофактори за перЮд цв!т1ння

роки Дата тривалЮть

спосте- цв1т1ння цв1т1ння, Середньодо- сума ефективних Опади, мм

реиень ДН1В бова температура, 'С темпеоатуо. *С

за весь в середньому пер1од за добу за весь в середньому перЮд за добу

1986 27.04-20.05 23 14,9 232 10,1 29,9 1,3

1987 14.05- 6.06 22 15,0 248 11,3 78,6 3,5

1988 5.05-29.05 24 15,2 224 9,3 74,7 3.1

1989 25.04-23.05 28 14,7 224 8.0 28,8 1.0

1990 6.04- 9.05 33 10,3 199 6,0 89.7 2.7

1991 1.05-21.05 21 15,8 242 11.5 65,3 3.1

1992 4.05-29.05 25 15,1 245 10,8 46,0 2.7

я+6- 28.04+12-24.0519 25 14.4+1,9 230,6+16,9 9,6+2,0 59,0+24,3 2,5+1.0

аз i

х.японського виявились самобезгшдними при природньому та штучному самозапиленн1. Вивчення життездатност1 пилку необх1дне для се-лекц1йно! роботи, видово1 та м1жвидово! ПбридизацИ. ы досл1дже-них форм виявлено високу життездатнЮть пилку - 76-81% при максимально довжин1 пилкових трубок - 770-907 мк.

3.5. БЮлоПя плодоношения >

. досл1джено динам1ку росту 1 розвитку плод1в х.японського. За нашими спостереженнями плоди спочатку 1нтенсивн1ше ростуть»у дов-жину, пот1м у ширину. Р1ст плод1в припиняеться в к1нц1 серпня.

Вивчено морфолоПчну р1зноман1тн1сть плод1в х.японського. За формою плод1в досл1джен1 рослини розпод1ляються таким чином: 19% з округлими, 27% з довгастими, 15% з грушевидними, решта - з ци-л1ндричними, р1пчастими, кон1чними та.1ншими плодами. Поверхня плод1в част1ше гладенька або слаборебриста, е форми з глибокореб-ристою та бугорчастою поверхнею. плоди х.японського мають сильний приемний специф1чний аромат 1 вкрит1 маслянистим нальотом р1зно! товшини. Забарвлення стиглих плод1в - в1д темно-зелених до жов-тих, яскраво-оранжевих р1зних в'1дт1нк1в.

Виявлено морфолоПчну р1зноман1тн1сть плод1в за довжиною плодон1жки, силою в1дриву, властивостями та виходом плодовоХ м'якот1. ( .

4. ЕК0Л0Г1ЧН1 0с0блив0ст1 хеномелеся японського

4.1. Зимост1йк1сть

Досл1дження зимост1йкост1 х.японського в умовах Киева показало, що, незважаючи на несприятлив1 умови зими 1986-1987 рр., у б1льшост1 рослин були пошкоджен1 лише верх1вки однор1чних паго-н1в. Температура тод1 знижувалась ДО1 -32.6'С. Под1бн1 аномалИ в КиеЕ1 бувають один раз на 50 рок1в.

Для оц1нки морозост1йкост1 х.японського провалили пряме про-морожування однор1чних пагон1в. Пагони, шо знаходились у стан1 глибокого спокою виявились б!льш ст1йкими до мороз1в СТабл."2). в пер!од вимушеного спокою проморожування при температур1 -2б*с викликало сильне ураження тканин пагон1в. Практично повн1стю за-гинули кора та камб1й, найб1льш ст1йкою виявилась деревина.

с^ Таблиця 2. Корозост1йк1стъ однор1чних пагон1в селекЩйних форм хеномелеса японського

о при прямому промсрожуванн1 (1986-1988 рр., Ки1в)

-1 _;_<_

я ,

морозост1йк1сть, бал

.селек- -:-:-

ц1йна В стан! глибокого Споков * В стан! вимушеного спокою *•

кори канб1о деревини серцевини загальна кори камб1ю деревини серцевини загальна

1-7 0.9 0.6 1.8 2,3 5.6 4.7 5,0 3.1 4,2 17.0 (

2-12 0.8 0,3 1.0 1.4 3.5' 4.5 4.7 2.7 3.2 15,1 -ц.

28 1,1 0.6 2.2 2.5 6.4 5.0 5.0 3.5 5,0 18,1 |

13-2 1.2 0.8 2.1 2.7 6.8 5,0 4.8 3.5 4,8 18.1

503 2.0 1.3 2.5 2.8 8.6 5.0 5,0 3.7 5,0 18,7

601 1.0 . 0,6 1.3 2.2 5.1 4.7 4.8 3.2 3,7 16,4

Х13Х '1.2*0,2 0.7*0.1 1.8+0,2 2,310,2 6,010,7 4.810.1 4.910.1 3,310,1 4,3+0.1 17.310,6

• Пронорсяування при температур1 -зо'С

•• проморояування при температур! -26*С

4.2. посухост1йк1сть

Вивчення посухост1йкост1 х.японського показало, що в поль-ових умовах в1н практично не пригн1чувався в посушлив1 пер1оди, за вийнятком однор1чнцх с1янц1в, але в1н г1рше адаптований до посухи н1ж айва довгаста та яблуня домашня, ' через те, що водоут-римуюча здатн1сть 1 карост1йк1сть його листя нижча, а дефШит во-логи - С1льший. висока посухост1йк1сть х.японського обумовлена добре розвиненою кореневою системою, яка проникае в глибок1 горизонта груту.

Р03Д1Л 5. СЕЛЕКЦ1Я ХЕНОМЕЛЕСА ЯПОНСЬКОГО. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРСПЕКТИВНИХ ФОРМ

31браний нами колекц1йний Фонд х.японського в1дзначаеться значною р1зноман1тн1стю. Головн1 напрямки селекц11 для введения його в промислову культуру: урояайн1сть - вид1лен1 форми дають.

6-ю кг з куща, а в окрем1 роки - 24 кг (форма 2-12); крупнопл1д-н1сть - в1дселектован1 форми маютъ масу плод1в 60-98 г, максимальна вага окремих плод1в - 150-180 г. ведетъся робота на змен-шення розм1р1в нас1нневих камер та к1лькост1 нас1ння в них, на зб1лывення товщини мезокарп1ю - це сприяе п1двищенню виходу пло-дово! м'якот1 до 89-94%, Т0Д1 як у ВИХ1ДНИХ форм II лише 75-85% (Табл.3), ведеться робота по зб1льшенню ароматичност1 плод1в, покращенню 1х б1ох1м1чних показник1в. Шнними господарськими оз-наками е компактн1сть куща. неоколючен1сть пагон1в, легкий в1дрив

пл0д1в.

Вид1лено б1ля 15 селекц1йних форм з Шнними господарськими ознаками, як1 ми рекомендуемо впроваджувати в промислову культуру - для закладання плантаШй. Серед них сл1д в1дзначити найб1льш перспективн1.

Форма 1-7. висота куща - 1,1 м, д1аметр крони - 1,3 м. Г1лки прямостояч1 та злегка похил1, неоколючен1. Урожайн1стъ висока -

7-8 кг з куща. Плоди крупн1 (маса 72 г), довгаст1, жовто-зелен1, високоароматн1. В1дрив плод1в дуже'легкий.

Форма 2-12. Висота куща 1,5 м, д1аметр крони - 2,0 м, Г1лки прямостояч1, колюч1. Урожайн1сть висока - 8-ю кг з куща, в окре-м1 роки до 24 кг. плоди крупн1 (маса 74 г), округл1, зелено-жов-т1, Ароматичн1сть висока, в!дрив плод1в - середн1й.

г____—.uiu«iE> перспентивних форм хеномелеса японського

(1990-1993 pp., Ки1в)

Селек- , Maca, 1 Розм1ри, см товщина h а с 1 h h я вих1д яроматич- Маслянис-

ц1йна . г 1 мезокарШю, 1. плодово! HlCTb, TlCTb,

форма висота 1 ширина мм к1льк1сть, ¡мюоо, м'як0т1, бал бал

1 в плод1,шт, ■I Г %

1-7 72,1+3,3 5,9+0,1 5,1+0,8 9,5+0,1 71,4+6,1 55,6+0,5 90,1 5,0 4,8

2-12 73,7+4,1 5,2+1,1 5,3+0,9 9,6+0,1 64,8+9,1 47,1+0,7 90,4 4,0 3,3

12 64,5+1,8 4,8+0,8 5,0+0,4 10,2+0,2 - 76,8+4,9 39,6+0,7 89,9 4,3 4,5

13-2 53,2+2,9 5,6+0,9 4,3+0,2 9,8+0,2 40,5+3,5 50,4+0,9 91,7 4,5 4,5 ,

514 76,6+3,8 5,3+0,8 5,4+0,1 11,7+0,3 68,0+2,1 . 30,3+0,6 91,4 4,8 4,8 и

504 98,1+3,6 6,2+0,6 6,0+0,1 11,3+0,2 65,0+3,1 47,7+0,5 92,3 5,0 03 6,0 ,

62 70,6+3,7 5,6+0,2 . 4,9+0,1 11,1¿0,2 116,0+4,8" 30,9+0,4 89,6 5,8 4,3

154 72,1+2,6 7,5+0,3 5,2+0,5 10,0+0,1 89,5+2,5 42,5+0,2 88,3 4,5 4,0

503 87,5+2,7 6,1+0,5 5,6+0,4 10,5+0,2 22,5+3,4 40,2+0,3 94,8 4,8 ' 4,5

501 61,8+3,1 4,7+0,9 5,1+0,8 10,8+0,2 70,0+4,5 35,5+0,4 ' 91,8 5,0 5,0

63 90,9+3,7 6,3+0,4 5,5+0,3 13,1+0,4 66,5+5,1 44,2+0 ,7 92,7 4,3 4,0

28 91,2+4,1 6,1+0,6 6,2+0,4 12,2+0,3 127,1+4,7 53,1+0,8 86,1 4,0 3,3

513 56,8+2,4' 5,5+0,9 4,7+0,8 11,1+0,3 101,4+2,8 31,2+0,7 " 89,8 5,0 5,0

510 60,4+4,8 4,2+0,7 5,1+1,1 11,2+0,2 82,0+6,1 30,2+0,1 91,1 5.0 4,8

x+tf 73,5+13,9 5,6+0,8 5,2+0,5 10,9+1,0 75,8+27,3 41,4+8.7 90,7+21, 0 4,6+0,4 4,4+0,6

Форма 504. висота.1 д1аметр куща 1,2 м. пагони прямостояч!, колюч1, урожайнЮть 6-8 кг з куща, плоди округл1, крупн1 (маса 98 г), яскраво-жовт1, дуже ароматн1, маслянист1. Вих1д плодовоХ м'якот1 - 92'/.. В1дрив плод1в легкий.

розд1л 6. Б10Х1М1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛ0Д1В СЕЛЕКШЙНИХ ФОРМ ХЕНСМЕЛЕСЯ ЯПОНСЬКОГО

наш1 досл1дження бюх1м1чного складу плод1в р1зних селекц1й-них форм х.японського св1дчать про велику 1х р1зноман1тн1сть за ц1ею ознакою.Плоди вид1лених селекШйних форм м1стять 202-Зб0мг%, а в окрем1 роки до 465 мгх аскорб1ново! кислоти,-шо в 5-ю раз1в б1льше, н1ж в плодах цитрусових. За вмЮтом пектин1в Св1д 1,7 до 3,6«) х.японський займае одне з перших м1сць серед плодовоягШних культур. Вм1ст орган1чних кислот становить 2,5-4,5%. в м-якот1 плод1в м1ститься до 21 мг% каротину, в шк1рочи1 - до 60 mtx" (Табл. 4).

в npouecl збер1гання к1льк1сть аскорб1ново! кислота в плодах зменшуеться, особливо 1нтенсивно в перш1 15-20 дн1в, пот1м - по-в1льн1ше.

Плоди х.японського е ц1нною сировиною для переробно! та кон-дитерсько! промисловост1, джерелом б1олог1чно активних речовин, необх1дних для орган1зму людини.

РОЗД1Л 7. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ЯГР0ТЕХН1КА ВИРОШУВАННЯ ХЕНОМЕЛЕСЯ ЯПОНСЬКОГО

7.1. Нас1нневе розмноження

Впровадження в культуру х.японського значною м1рою залежитъ в1д вибору оптимальних способ1в розмноження. нас1ння х.японського мае глибокий спок1й 1 для подолання сильного Ф1з1оюг1чного меха-н1зму гальмування проростання потребуе стратиф1кац11. Оптимальний строк стратиф1кацИ, за нашими даними, 70 дн1в, при иьому дося-гаеться високий в1дсоток пророслого нас1ння (90,3%) 1 задов1льн1 розм1ри проростк1в.

вивчено р1зн1 субстрата для стратиф1кац11. Найкращ1 результата одержано при стратиф1кац11 нас1ння в тирс1 - 97%, п1ску -93%, мос1 - 91% пророслого нас1ння. Перегн1й та грунт виявилися найг1ршими субстратами.

Таблица 4. Б1ох1м1чнка склзд плодАв перспективных Форм хеномелеса японського (% на сиру масу; середне за 1989-1992 pp.. Ки1в)

Селек- cyxl Сума 0рган1чн1 Дубильн1 Пектинов1 йскорб1нова к а р о т и н, MTX

Шйна речовини цукр1в кислоти речовини речовини кислота.

форма мгх шк1рочка м'якоть

1-7 15,5 3,5 3.2 0.52 2,92 346,3 20,0 10,20

2-12 16.1 4,1 3.5 0,41 2.74 329,7 18,2 0,15

8 16,4 4,3 4.1 0.55 3,10 231,2- • •

13-2 15,0 4,0 3.9 0,26 2.11 248,1 20,7 12,40

17 14,8 3,8 3.3 0.31 2.89 210.2 • *

22 15,3 3,7 3.4 0,20 2.21 325.7 • •

23 15,0 4,2 3.5 0,26 2,39 246.4 0,2 0,10

72 16,3 3,6 2.9 0,50 1.72 237.1 • •

77 16.0 3,4 3.0 0.43 2,32 250.7 • •

501 16,2 4,0 2.6 0.70 2,03 221.3 • *

503 16,3 4.1 2.9 0.62 2,51 228.4 * *

504 16,5 3,2 3.5 0,20 2.69 360.8 38,6 15,40

510 17,6 4,2 2.7 0,74 1,67 202,6 * *

521 16,0 3,5 2,9 0.21 2,04 251,3 60,3 21,60

525 17,2 2,8 2,7 0,28 3,21 258,7 14,2 1,30

601 17,7 3,0 4,2 0,22 3,60 315,7 * *

x+tf 16,1+0,9 3,7+0,5 3,3+0,5 0,39+0,19 2,51+0,55 266,5+51,2 24,6+19,4 8,7+8,

« не визначали

При збер1ганнн1 схож1сть нас1ння х.японського зиижуеться: за перший р1к на 20%, за другий - на 25-54%, п1сля 3,5 рок1в збер1-гання вона становить в1д' о до 21%.

7.2. вегетативне розмноження

Даних про вегетативне розмноження х.японського мало. Для оп-рацювання найб1льш ефективного способу зеленого живцювання протя-гом ряду рок1в вивчали д1ю р1зних стимулятор1в росту - кал1йгете-роауксину (НГй)., 1ндол1лмасляно1 кислоти (IMK), метилурацилу (МТУ), урацилу (УР), рибонукле1ново1 кислоти, вид1лено1 1з др1жд-ж1в (РНК), в залежност! в1д строк1в та ступени здерев'ян1ння па-гон1в (Табл.5).

калюс на живцях першого строку живцювання утворився через 10-15 дн1в, корен1 - через 16-20 дн1в. Найкраше укор1нилися жив-ц1, оброблен1 метилурацилом (96,6%), вони мали 1 найб1льш розви-нену кореневу систему - II загальна довжина сягала 2,5 м. високий р1вень окор1нення 1 добре розвинену кореневу систему стимулював у живц1в оброб1ток Ix кал1йгетероауксином та 1ндол1лмасляною кислотою. У живШв, оброблених-рибонукле!новою кислотою, показники нижче контрольних.

Укор1нення живц1в в перЮД зак1нчення росту пагон1в в1дбува-лось значно rlpuie 1 становило, 6,5-20,0%.

Шеплення, як в1домо, основний спос1б розмноження у сад1в-ництв1. Для х.японського цей спос1б практично не вивчений. Як п1дшепу для нього ми Еикористовували р1зн1 види родини розових. Найкраше приживления в1чок виявлено на айв1 довгаст1й (97,4%) та горобин1 звичайн1й (75,7%). Яблуня домашня, груша звичайна, 1рга круглолиста дали Прш1 результата. В1дм1чено хороше приживления х.японського на х.японському (86,6%), але використовувати його з Шею метою не варто через велику здатн1сть до утворення порост1.

вивчення х.японського як п1дщепи для р1зних вид1в родини розових показало високе приживления на ньому горобини Л1керно1 (50,7%), глоду одноматочкового (56,3%). Яблуня домашня та 1рга канадська виявилися несум1сними з х.японським.

7.3. Ягротехн1ка вирощування

Хеномелес японський - невибаглива рослина,- але краше росте 1 формуе урожай на родючих, легких грунтах, потребуе хорошого осв1тлення. У молодому в1ц1 необх1дна'формуюча обр1зка для ство-рення крони з 7-ю сильнорослих г1лок р1зного в1ку, що е. осноеою

• uwuuvi onutiinui™ ослспил «шин aoiumbj]eucl ИПОНСЬКОГО залежно в1д стимулят0р1в та CTpOKlB живцввання (1937-1939 рр., КиХв)

стиму- ыкор1- прир1ст Загальна маса Корен1 1-го порядку корен1 2-го порядку Корен1 3-го порядку

лятор нення, надземноХ довжина корене- - - -•

у. частини, коренево! во! сис- к1ль- дов- % в1д к1ль- дов- % в1д к1ль- дов- % в1д см системи, теми, к1сть, жина, загал. к1сть, жина, загал. к1сть, жина, загал.

см г шт. см довжини шт. см довжини шт. см довжини

Строк живщовання - 1нтенсивний р1ст пагон1в

контр.

(вода) 79,1 0 81,2 0,38 3.8 15,4 18,9 41,4 53,2 65,6 33,8 12,6 15,5

кгя 93,9 4,1 205,6 0,48 4,6 45,8 22,3 79,2 111,0 54,0 156,2 48,7 23,7

УР 03,1 2,3 123,5 0,46 3,9 39,ё 32,1 37,8 53,4 43,2 59,0 30,5 24,7

ЧТУ 96,6 8,7 252,0 0,51 6,6 76,9 30,5 145,5 114,4 57.3 103,2 30,8 12,2

РНК 70,8 0 73,1 0,26 2.8 12,2 16,6' 43,1 48,4 65,6 31,7 13,1 17,8

IHK 88,7 3,8 126,7 0 ;48 4,1 40,7 25,0 80,1 98,3 60,4 140,3 23,7 14,0

строк живщовання - завершений р1ст пагон1в ! 1 '

контр. 1,

(вода) 7,8 0 27,7 0,16 2,1 10,6 . 38,2 5,8 17.1 61,8 0 , 0 0

кгя 13,3 0 38,7 0,21 2,7 12,3 31,7 9,2 21,3 55,0 17,1 5,1 13,3

УР 11,5 0 34,5 0,19 2,4 10,6 30,7 7,1 19,8 57,4 12,3 4,1 11,9

МТУ 19.7 0 91,3 0.26 3,2 21,4 23,4 12,7 61,7 67,5 21.4 8,2 9,1

РНК 6,5 0 20,5 0,11 1,7 8,2 40,0 4,1 12,3 60,0 0 0 0

1МК 15,7 .0 62,9 0.24 2,9 17,2 27,4 10,3 . 41.4 65,3 15.7 4,3 6,8

високо! продуктивност1 рослин. в продуктивному пер1од1 насаджень сл1д провадити Формуючу та сан1тарну обр1зку, шо дае моалив1сть вирощувати х.японський 'у вигляд! смуг 1 механ1зувати робота по догляду за рослинами.

Для вирошування х.японського в промислових умовах найб1льш раШональною е схема посадки 1,0-1,5 х 2,2-2,7 м, шо становить 2500-4500 рослин на 1 гектар, за нашими даними. урожайн1сть з куща - 7-ю кг (190-300 ц/га).

висновки

Ha ocHQBl наших досл1джень б1оеколог1чних особливостей та господарсько! оц1нки хеномелеса японського в умовах ЛЮостепу Ук-ра1ни можна зробити так1 висновки.

1.р1д chaenoneles Lindl., на ochobI анал1зу л1тературних да-них, включае три природн1 вида: Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl, ex Spach, Ch.speclosa (Sweet) Nakai, Ch.cathayensls (Heasley) Schneider 1 чотири г1бридн1 групи.

Chaenomeles Japónica мае 2 р1зновиди: Ch.Japónica (Thunb.) Lindl, ex Spach var. alpina Maxim. - апьп1йський та Ch.Japónica (Thunb.) Lindl, ex Spach var .t plgraaea Haxlm. - карликовий. •

2. У Центральному ботан1чному саду ндн Укра1ни з1брано ко-лекц1ю х.японського з р1зних географ1чних район1в. генофонд нал1-чуе б1льше 320 зразк1в: виявлено велику р1зноман1тн1сть форм за б1олог1чними, морфолоПчними особлиЕостями, урожайн1ств та як1стп

плод1в.

3. строки початку 1 тривалост1 фенофаз у р1зних форм х.японського tIcho пов'язан1 з погодними умовами року. Початок вегетадИ визначаеться сумоо ефективних температур 12-20'С, се-реднъодобовою температуре® 7-Ю'с, цв1т1ння в1дбуваеться при сум1 ефективних температур 170'С 1 середньодобов1й температур! 12-14'С. достигання плод1в тривае з Ю вересня до 10 жовтня при сум1 ефективних температур 1940-2180*с. тривалють вегетаШйного перюду становить 220 дн1в.

4. Вивчення б1олог11 цв1т1ння показало, шо деяким формам х.японського властиве явище пол1гам11. Розроблена класиф1кац1я kbItok за типом Ix сексуал1зац11. У окремих з них двостатевих kbItok - 59 %, функц1онально ж1ночих - 14%, функцЮнально чолов1-чих - 27 •/..

5. В1д1Сран1 форми х.японського практично самобезпл1дн1. закладання промислових плантаШй його треба робити з урахуванням здатност1 перезапилення селекц1йних форм.- ФертильнЮть пилку у р1зних форм висока - 76-81%.

6. Виявлено . таку залежнЮть м1ж розвитком надземно! частини та коренево! системи однор1чних С1янц1в х.японського протягом ве-гетацИ: довжина та маса надземно! частини в перш1 25-30 дн1в превалюе над п1дземною, в другу половину вегетацП розвиток коренево! системи йде 1нтенсивн1ше - довжина та маса IL б1льша в1д надземно! на 56%.

7. Коренева система х.японського на дерново-Щ'дзолистому грунт1 добре розвинена 1 сягае глибини 1,6 м, 97% довжини коренево! системи - це активне кор1ння, 49% якого зосереджено в шар1 грунту о'-зо см.

8. зимост1йк1сть■ х.японського висока: в найсуЕор1шу зиму 1986-1987 рр. були пошкоджен1 лише однор1чн1 пагони. пряме промо-рожування пагон1в в стан1 глибокого та вимушеного спокою при тем-ператур1, в1дл0в1дн0 -ЗО'С 1 -26'С. викликало сильне ураження тканин в пер1од вимушеного спокою.

9. Посухост1йк1сть х.японськогоросить висока: в посушлив1 роки не спостер1галося пом1тного,пригн1чення рослин, але вона нижча, н1ж у Cydonla oblonga та Malus domestica через менш водо-утримуючу здатн1сть та жарост1йк1сть листя.

10. Опрацьовано способи нас1нневого та вегетативного розмно-яення х.японського. кращими субстратами для стратиф1кац1! нас1ння з тирсз, nlcoK та мох - 97,0, эз,1 та 90,8% проростання; г1ршими - перегн1й та грунт, в1дпов1дно 63,7 та 75,0% проростання.

Найефективн1шми способами вегетативного розмноження (.японського е зелене живцювання та окул1рування, вих1д посадко-юго матер1алу при цьому складае 80-95%.

0кор1нення живц1в, взятих у стан1 активного росту пагон1в ¡ище, н1ж у стан1 завершеного росту, кращими стимуляторами вияви-1ися метилурацил, гетероауксин, 1ндол1лмасляна кислота.

11. Вивчено р1зн1 вида Rosaceae як п1дщеп для Ch.Japónica, мсокий в1дсоток приживления в1чок в1дм1чено на Cydonla oblonga [111. та Sorbus aucuparia L.

12. За господарсько-Щнними ознаками вид1лено так1 перспек-ивн1 форми х.японського: 1-7, 2-12, 28, 504, 510, 513, 603 та нш1, урожайнЮть яких з i куща становить 7-Ю кг, середня маса лоду 60-80 г, ВИХ1Д м'якот! - 89-93%.

1.3. Наше досл1дження б1о:<1м1чного складу плод1в х.японського показало, що вони е Шнною сировиною для консервно! та конди-терськоХ промисловост!. плоди м1стять 320-450 мг% в1там1ну с, ю.0-60,0 мг% каротин1в, 2,0-3,6 % пектинових речовин, 2,5-4,5% 6рган1чнлх кислот, 3,0-4,5?: цукр1в.

14. ОпрацьоЕзно комплекс заход1в та ,агротехн1ку вирощування х.японського в промислових насадженнях в Л1состепу УкраХни.

.ПРЯКТИЧН1 РЕК0МЕНДЯЦП

1. Для Еиробництвэ 1 аматорського сад1вництва рекомендуемо так1 перспектиЕн1 форми хеномелеса японського нашо! селекцИ: 1-7, 2-12, 28, 504, 510, 513, 603.

2. Опрацьований нами спос1б вегетативного розмноження зеле-ними живцямн рекомендуемо для масового вирощування посадковогс матер1злу. Ефективними стимуляторами для живцювання е метилура-цил, гетероауксин, 1ндол1лмасляна кислота.

3. Для вирощування с1янц1в нас1ння можна вис1вати восени, для весняного пос1ву воно потребуе . стратиф1кац1Х протягом 70 дн1в.

4. При закладанн1 промислових насаджень рекомендуемо керува-тися такими данями: площа живдення 1,0-1,5 х 2,2-2,7 м (2500-4500 шт/га). посадковий матер1ал - саджанц1 2-р1чного в1ку.

СПИСОК Р0Б1Т-, 0ПУБЛ1К0ВЯНИХ ПО TEMI ДИСЕРТЯЦ11

1. Недвига о.М. Хеномелес //С1льське буд1вництво.- 1986.- N11.-С.31-32.

2. Недвига о.н. Состояние и перспективы культуры хеномелесг //Вторая республиканская конференция по медицинской ботанике, тезисы докладов.- Киев, 1988.- С.139-140.

3. Недвига о.н. Биохимические особенности селекционных форм хеномелеса //Там же.- С.280.

4. недвига О.Н. Биохимические показатели плодов в селекционно? оценке форм хеномелеса //Республиканская научно-практическа? конференция, посвяшенная 60-лети» УкрНИИС "Проблемы современного садоводства".Тезисы докладов.-Киев, 1989.- с.115.

5. Недвига О.Н. Вегетативное размножение хеномелеса //Там ке.-С.36-37.

- 21 - •

6. Клименко C.B., недвига о.H., Климченко с.Б. перспективные формы хеномелеса (Chaenomeles Lindl.) на севере Украины //Интродукция и акклиматизация растений.- Киев: наук.думка, 1989, ВЫП.11,- С.84-87.

7. Клименко C.B.-, НедЕига O.H. Способы вегетативного размножения хеномелеса //информационный листок о передовом производствен-но-техническом опыте N 89-0049,- киев: Укрниинти, 1989.- 4с.

8. Недвига О.Н. Особенности стратификации семян и развития одно-•летних сеянцев хеномелеса японского //Онтогенез высших цветковых растений.- Киев, 1989,- с.93-94.

9. недвига- О.Н. особенности цветения и плодоношения хеномелеса японского в • условиях интродукции //всесоюзная конференция "Теоретическая и прикладная карпология". Тезисы докладов.-Кишинев: штиинца, 1989.- с.287-288.

10. Недвига О.Н. селекционные формы хеномелеса для введения в культуру //VII всесоюзная конференция молодых ученых "Роль ботанических садов в рациональном использовании и воспроизводстве растительных ресурсов". Тезисы докладов,- Ташкент: Фан.- 1990.- с.70.

11. Недвига О.Н. Интродукция и селекция хеномелеса в лесостепи Украины //Всесоюзное научное совещание "Охрана, обогащение; воспроизводство и использование растительных ресурсов". Тезисы докладов,- Ставрополь, 1990,- С.Ю5-Ю7.

12. Недвига О.М. Перспективи вирощування хеномелеса в г1рських умовах 1 особливост1 його розмноження //Республ1канська нау-ково-техн1чна конференШя "Система ведения лЮовоГо госпо-дарства в г1рських умовах Карпат". Тези допов1дей,- 1еэ-но-Франк1вськ, 1990,- C.196-197.

13. Недвига О.Н. интродуцированные виды хеномелеса для селекции //Всесоюзная конференция "Экологические проблемы охраны живой природы". Тезисы докладов.- М., 1990.- с.194-195.

14. Недвига О.Н. Особенности биохимического состава плодов хеномелеса //Научная конференция "Актуальные вопросы ботаники и экологии". Тезисы докладов,- Каменец-Подольский, 1990.- с.53.

15. Недвига О.Н. Биологические особенности и размножение хеномелеса японского //Интродукция и акклиматизация растений,- Киев: наук.думка, 1991,- Вып.15,- с.29-32.

16. Надвига О.H. О продолжительности и условиях стратификации семян хеномелеса //IX Всесоюзное совещание по семеноведению ин-тродуцентов "Репродуктивная биология интродуцированных растений". Тезисы докладов.- Умань, 1991,- с.141.

17. недвига . О.Н. Формирование репродуктивных органов и биологи? цветения хеномелеса японского //Онтогенез интродуцированньс-растений в. ботанических садах Советского союза. Рекомендации." Киев, 1991,- С.115-116.

18. Клименко C.B., недвига О.Н., Скрипка Е.в. и др. Биологичесю активные вещества новых плодовых растений //Третья республиканская конференция по медицинской ботанике. Тезисы докладов,- Киев, 1992.-. с.66-67.

19. недвига О.Н. Хеномелес - источник аскорбиновой кислоты //Taf.

же.- С.86.

20. Недвига О.Н. Особенности формирования корневой и надземное системы однолетних сеянцев хеномелеса японского (Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl.) //Изучение онтогенеза интродуцированных видов природных флор в ботанических садах. Теоретические и методические аспекты, результаты изучения.- Киев, 1992,- С.238.

21. Недвига О.Н. основные направления селекции хеномелесг японского (Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl.) //VI Сьез; Украинского общества генетиков и селекционеров им. Н.И.Вавилова. Полтава, 1992. Тезисы докладов,- Киев, 1992.- С.95-96.

22. недвига О.Н. 1стор1я 1нтродукцИ хеномелеса (Chaenomeles Lindl.) в УкраХну /ЛнтродукШя деревних та чагарниковю рослин в Укра1н1. Тези допов1дей зас1дання Ради ботан1чни> сад1в УкраХни, присвяченого 200-р1ччю Краснокутського дендро-парку.- краснокутськ, 1993.- С.56-57.

23. недвига О.Н. Особенности репродуктивной сферы хеномелесг японского //Изучение онтогенеза видов природных флор в ботанических садах Евразии.- Киев, 1993,- С.113-114.

24. недвига о.м. 0собливост1 1 строки вегетацП хеномелесг японського (Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl.) в умова> Киева //вивчення онтогенезу рослин природних та культурни> флор у ботан1чних закладах еврази.- киХв-Льв1в, 1994.-С.160.

íedviga O.M. Biological and ecological characteristics of Japa-íeae flowering quince (Chaenomeles Japónica (Thunb.) Lindl. ex 3pach) and prospecta of cultivation in Forest-Steppe of Ukraine. Cheeie for a candidate's degree (biological aoienoes). Speciality 03.00.05 - botany. U.M.Qrishko Central Botanioal Garden, HAS >f Ukraine, Kijv, 1994.

Japanese flowering quince biological characteristics - growth and levelopment of aerial and root systems, phenology, biology of fj.o-rering and fruiting - were studied. The results are shown. Winter jardinesa and drought-reeletanoe were studied. The main lines of Jhaenomeles'selection were worked out. Characteristics of prospective forms, biochemioal compound of fruits were cited. Technology of seed and vegetative propagation and agrotechnios of growing were elaborated,

1едвига O.H. Биоэкологические особенности хеномелеса японского [Chaenomeles Japonioa (Thunb.) Lindl. ex Spach) и перспективы 5го культивирования в Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических тук по специальности 03.00.05 - ботаника, Центральный ботани-геский сад им. Н.Н.Гришко НАН Украины, Киев, 1994. 1редставлены результаты изучения биологических особенностей хеномелеса японского - особенности роста и развития надземной и корневой систем фенологические фазы, биология цветения и пло-цоношения. Изучены зимостойкость и засухоустойчивость. Определены основные направления селекции хеномелеса,- дана характеристика перспективных селекционных форм, приведен биохимический состав плодов. Разработаны технологии семенного и вегетативного размножения, агротехника выращивания.

Клвчов1 слова:

хеномелес японський, тнтродукцгя, плодтвництво,

бхологтя, еколоНя, селекция, 6íoxímíh,

розмноження, впровадження