Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Берека (Sorbus torminalis (L.) Сrantz) в Северной Буковине и Северной Бессарабии (хорология, биоэкология, охрана)

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Берека (Sorbus torminalis (L.) Сrantz) в Северной Буковине и Северной Бессарабии (хорология, биоэкология, охрана)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ Центральний ботан!чний сад 1м. М.М. Гришка

О"" О""

» < -л . ...» • «J V,!

О Г""', • о О Г1-'/ (, :•.«. о ¡, ..1 На правах руколису

БУДЖАК ВАСИЛЬ ЁАСИЛЬОВИЧ

УДК 635.054+581.9+581. Б5:502.75(477.85)

БЕРЕКА (БОЯШИ ТОШШиэ (X.) СИАЯТг) У П1ВН1ЧН1Й БУК0ВИН1 ТА ШВН1ЧН1Й БЕСС АРАБ 11 (хоролог1я,- б1оеколог1я, охорона)

03.00.01. - ботаШка

Автореферат дисертацН яа адобушя науковогй ступени кандидата б1олог1чних наук

КИ1В 1996

Диаертащвю б рукопио

Робота виконана на .зфедр1 ботангки та охорони природи Черн1вецького державного университету iM. Ю.Федьковича у 1990 - 1996 рр.

Науковий KspiEHHK: доктор ЗДологхчншс наук, професор Б.К. Теркена

0фЩ1йн1 опоненти: доктор eicurariuma наук, професор М.А. Кохно

доктор б1олог1чннх наук, Т.Л. Андр!енко

Проа1диа установа: Еоти1чний ■ сад Льв1вськаго державного университету iM. 1.Я. Франка

Захиот дисергацаЗ в1дбудеться " 27 " грудия 1996 р. на заспанна • CneuiariisoBaHc'i Ечено! радиК. 01.82.01. при Центральному ботанлчнаму сад! 1м. М. М. Гршка HAH УкраЗни за адресою:'

252014, м. Ки1в, вул. Пм1ряасвська, Ii

3 дисертащею можна ознайомитися у б1Сл1отец1 Центрального ботан!чного саду 1м. М.М. Гршка HAH Укра: ни

Автореферат розюланий

Вчений Секретар кандидат бюлопчних наук

Спец1ал!зоВаноУ вченоЧ ради Г.М. Музнчук

Актуальн!сть теми. Охорсна окремих видiв рослин - важлива складова частина глобально! проблема о: орони навколшнього сере-доЕиа^- Першочергового значения при розробц1 заход1в, спрямова-них на охорону рослин, набував комплексне i всесторонне 1х вивчення. Зростаюч! темпи господарквання, замша природних лЮових ф!тоценоз1в монокультурами, а подекуди Ix ц!лковите знищення б причиною зникнення перш за все р1дкЮних вид!в.

Берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz) - належнть до вид1в, чисельн!сть яких у межах територП Швн1чноЗ Буковинк та П1вв1ч-но! БессарабП за octshkí 100 por. i в р!зко скоротилася.

Незважаючи на велику господарську ц1нн!сть (висскоякЮна деревина, л!кзрськ1 влзстивост! плод1в) та прекрасн! декоративн! якост!, берека в даремно аабутою та малов1домою рослинсю, а ок-рем! досл!дники (Стойко, 1977) вважають, що iэ названо! терито-pil вона, ÜMOEÍPHO, вже эникла.

Мета досл1джень. Метае досл!джень було вивчення поширення" та С1оеколог1чних особливостей S. torminalis у Швн1чн1й Еукови-hí та П1вн1чн1Й БессарабП для опрацювакня шлях1в эбереження, охорони 1 в1дновлення генофонду виду у досл1джуваному рег1он1, а також опрацювання практичних рекомендац1й для введения П в культуру.

Осиовя! аавдаяня досл!джень:

- вивчення хоролог!чних особливостей береки на територИ П1вн1чно1 Буковини та П1вн1чно1 БессарабП;

- анал1э ф1тоценоэ1в за участи S. torminalis та вивчення Н природного в1дновлення;

- досл!дження б1оеколоПчних особливостей виду:

а) сезонного ритму розвитку;

б) динам!ки росту та розвитку пагон1в;

в) репродуктшшо! здатност1;

- опрацпвати методи розмноження на ochobí вивчення б!оеко-лог1чних особливостей береки. з метою впровадження '11 у зелене буд!вництво та л1сове господарство;

- досл!дження внутр1ввдово! м!нливост1, 1 встановлення pie-новидностей i форм S. torminalis на гериторИ досл!джува-ного perioHy;

- використовуючи сучасн! методи математичного моделювання, побудувати математичну модель адаптац!йних здатностей береки для прогнозування успшност! "i'I 1нтроду*:цП у пом1р-

- 4 -

них широтах 6враг1атсыгого континенту;

- эапропонувзти шихи сбережения 5. torminalis, виходячи а анал1зу П м!сцезростаиь та bmíhk цих угруповань п!д •вплизоы природних та антропогенних фактор1в.

Наумова новизна. Биерше вивчеко поширення та пряродне по-новденнй береки на територП IIíbhíuho'í Буковини та üíbhíuhoI БессарабП. На основ! геоботашчних досл1длень опрадьована кла-сиф1кац!йна схема л!ссва3 рослинност! аааначеноЗ територИ за участю береки, встановлено оптимально умови для нормального роз-витку та Е1дновлення берега:.

Показано повну в!дпов1дн1сть грунтово-шшлатичних умов те-pi'Topii IIíBhívhoi Буковини та IIíbhíuhdí ВессарабП б1олог1члим особливостям S. torminalis.

Вивчено М1нлие1сть вегетативких орган!в S. torminalis. Вотановлено меж! м1нливост! досладжуваних показнмив, на ochobí чого Показано, як! píbhobiweootí та форми S. torminalis приурочен! до заеначеяоЗ територГь

Опрацьовано математичну модель адаг.тац!йних эдатностей береки, яка моле бути використана для прогнозу ycnimHooTi И íht-родукцП у межах бвразхатського континенту.

Практичне значения роботи:

- за матер1алами,досл1джеаь опрацьоБкп практичМ рекомен-дацН для оптюЛзацП охорони береки на територП IliBHi4H0'i Буковини та Швкшно! í-eccapaOil та документад!я для отворення двох запов!дних об'ski iв за 33 учаотю, як! передано до Державного управ л i нк л охорони навколишього природного середовища по Черн1вецьк1й облает!;

- опрацьован! первинна arpoTexsiKa та рекомендацП для вя~ рощування посадкового MaTepiaay береки для зеленого бу-д!внидтва та л1сового госпсдарстна (матер1али передано в1дпов1дним"орган1зац1ям);

- на ochobí математичноЗ моделi адаптац!йних здатностей, складено схематичну карту можливо! 1нтрадугад1 S. torminalis на територП noMipHOi зони евраг!атоького континенту.

Ochobhí положения, що ниносятьая на аахист:

- Анал1з поширення S. torminalis на терктор!] ШврлчноЗ Бу-

- 5 -

ковини та Швн1чно1 Бессараби;

- Характеристика природного понгвлення досл1джуваного виду у зазначеному ре;1он1;

- ВЮеколог1чн1 особливосй берега;

- Методи роэмноження 5. 1сгт1паИз;

- Досл1дження внутр!видово1 м1нливост1;

- Математичне моделювання адаптац1йних здатностей береки.

Апробац1я робота: матер!али дисертацП допсв!дали 1 обгово-{йовали на наукових ксн$еренц!ях: "Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов" (Докецьк,' 1993; 1994), "Парков1 ланд^ги: 1нтродукц1я, архИекгура та бхоеколо-г!чн1 аспекта функц1онування" (Б1ла Церква. 1393), "Актуальные вопросы ботаники и экологии" (Карьков, 1996); на м!жнародн1й конференцП "Охорона генофонду рослкн в Укра1н1" (Кривий Р1г, 1994); на науков!й конференцП зкклада'-пв, сп1вро01гник1в та студенПв, присвячен1Й 120-р1ччю заснування Черн1вецького держу-н!верситету (Черн1вц1, 1995)

ДисертагДя апробоваяа. на оп1льному зас!данн1 кафедри бота-Н1КИ та охорони природи Черн1вецьксго державного ун1верс":тету, Черн1вецького в1дд1лення УкраШського ботан!чного товаркства, вчено! ради ботан1чного езду.

За матер1алами дисертацП опубл!ковано 12 роб1т.

Структура 1 об'ен роботи: Дксертац1я складавться з вступу. 8 роздШв, висновгав, пракгичних рекомендац!й, списку йикорис-тано1 л1тератури та додатк1в. Робота викладена на 299 стор1нках машинопису, 1люстровзна 40 таблицами.та 32 рисунками. Додатки м1стяться на 57 стор1нках. Б1бл1ограф1я включав 579 л1тературних джерел.

Длсертац1йна робота виконана на кафедр! ботан1ки та охорони природи Черн1вецького державного ун1вероитету 1м. Ю.Федьковича у 1990 - 1996 рр. зг1дно з планом науково-дослано! роботи кафедрИ з теми "Равдоналъне використання» охорона 1 збагачення флори су-диннкх рослин. Швн1чно1 Буковини" (номер державно! реестрацЛ 01910034101).

- 6 -3MICT РОБОТИ

РОЗДГЛ I ВОТАН I КО- ЕКШЮГIЧНА ТА ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА БЕРЕКИ (Sorbus torminalis (L.) Crantz)

У рогдШ наведано морфо-анатом1чиу, ботан!чну та госпо-дарську характеристики береки, показано сучасне положения виду в ф1логенетичн1й систем! покритонас1нних за А.Л. Тахтаджяном (1980).

У систематичному в1дношешп S. torminalis взноситься до родини Rosaceae Juss., п1дродини Maloideae (Pyroideae), роду Sorbus L., монотипi4iioi секцП Torminaria DC.

На основ! анал!зу латературних пов!домлень встановлено, щр берека б рел1ктовим видом, предки якого м1грували !з Сх1дно1 A3iï i у MioneHi ув!йшш до складу флори Середземномор'н (Ко-сецЬ| 1941; Банковская, 1974). На TepiiTopiro П1вн1чно1 Буковини та niBHi4Hoï Eeccapaôiï S. torminalis, ймов!рно, потрапила !э Середземномор'н долиною Дн1стра, яка за Ю.Д. Клеоповим (1990) служила у минулому м1грац!йним иолобом для просування на п!вн1ч середземноморських вид!в.

Сучасний ареал береки охоплюб значну площу у бвроп!, Ав1! та Афршд (Габриэлян, 1978; Косець, 1941; Махмет, 1965). На те-риторП Укра1ни по л!нП р1чок Н1ман, Прип'ять та Швденний Буг проходить крайня п!вн1чно-сх!дна межа поиирення досл1джуваного виду (Удра, 1983). Суперечливими s пов!домлення щодо niBHi4HOï меж1 поширення береки (Косець, 1941, Stien, 1986).

У межах природного ареалу, вростапчи на значив територП, берека належить до вщпв, як! в Tili чи imaifi Mipi здатн! ьитри-мувати зат1нення у молодому в1ц1. Але для подалыпого нормального розвитку, цв1т1ння i плодоношения вона потребув велико! йлькос-tî св1тла.

BùibmicTi aBTopiB (Смаглюк, 1974; Лавриненко, 1954, Харито-нович, 1968) характеризуясь береку як вид м'якого, теплого 1 во-логого кл1мату, що уникав надм1рно зволожених Micqt та надае перевагу грунтам ai слаболужною реакц!вю.

0дн1бю з причин зменшення к1лькост! Г5ереки у межах ареалу б надзвичайно Ц1нна деревина ("атласне дерево"), та зведення при-родних м!шаних лШв i зампш ïx монокуль ту рами. Хихацька рубка в минулому дерев береки, якл досягли poaMipiB придатних для гос-

подарського викориотання, суттево п!д1рвала природне в1дновлення виду.

роэдгл г ов'ект i методи дошдшш

Об'вкт досд1джень - представннк конотил1чно1 секцП Тоггг,1паг1а раду ЕагЬиз I.. берека, яка зросгае у л!сових ф1тоце-нозак та зелених наоадженнях П1ен1чно1 Буковини та Л1вн1чно1 ЕессарабП.

Вивчоння сучасного стану ЗЛоглипаНБ у л1совпх $1тоценс,эах провэдшш за загэлъноприйнятши методиками геоботанхчних та бз.о-геоценоткчнкх досл1д^нь (Сукачев, йклио, 1966; Кнатсв. 1554), таксащйну ощяку вивначали за методикою М.К. Тес-тюка (1973). Для характеристики природного псксвлення береки гастосовували метод облжу глдросту за В.Г. Неотерсвшл (1954). Ярений стая тдросту оц1нювали за методикою К.К. Успенського (Справочник лесовода / Под ред. А.Т.Солдатова. 1959).

Картограф!чнон основою увагальнення хоролог1чно! 1нформацп була с1тка квздрат!в (10,6.x 11,2 км), яка эастосовувалася при картуванн1 флори УкрзЗни (Хорология флоры Украины, 1986) Але враховуючи пор1вняно невелику теритср1к дсатиджень, для бальш реального 1 точного воображения поширення берэки, кожек в вкщ? списание квадрат1в ми разбивали ще на 16 менших (2,6 х 2,3 к.:).

Ритм розвитку береки досл1джуваяи зг:дно з методикою фено-лог1чних споотережень, рекомендовано! Р?лою ботан1чких сзд1в (Методика фенологических наблюдений е ботанических садах СССР, 1975)'. За початок вегетацП брали масовэ набуханна бруньок, за к1нець - початом опадания листя.

Динамку росту та розвмтку пагои1в вивчали за методикою Г.В.Куликова та М.Г.Гельберга (1974) з деякими уточнениями та доповненнями. Зимостнтооть оц1нювали в1зуально за 7-бальною шкалою, запропонованою в ГБС РАН ( Лапин, Рябова, 1982). ПерЮди закдздання 1 формуЕання генеративних орган!в у бруньках береки досл1джували за методикою, опрацьованою у ботак1чному саду ЧДУ (Термена та 1н., 19В4) на основ1 методики Ф.М.Куперман (1967) та використовуючи методичн1 розробки З.Т. Артшенко, С.Я Соколова (1955). Матер1ал для досл1джень в!дбирали з середньо! частини крони. Ступ1нь диференЩацП конуса наростання визначали эа най-бальш розвинутога брунькою з допомогою м1кроскопа

При Еизчешп öioaori'i цвШння керувалися методикою А.Н.По-номарьова (1960). За початок цв!т1ння приймали фазу роэкривання KBiroK, за к!кець - побур1ння i опадания пелгасток. Життездат-н1оть пилку виэначалл пророшуванкям його у повислш крапл1 за методом Д.А.Транковського (1974) на середовищ! 1з 1% розчину агар-агару здодаванням сахарози (в!д 5 до 25%). 1нтеноивн1сть цв1Т1Кня та плодоношения оц!кювали за 6-бальнои шкалою А.А.Кор-чаг1нс (1960).

HaciHHSBe размножения S. torminalis провадкли га рекоменда-щями А.В.Звгргвда (1867). Gohobhi фази розвитку сходхв та с!ян-UiB береки в!дм1чали за методикам» B.r.MoKCEMGBüi (1977) та Л.С.Плотнлково! (1973).

üp:i вегетативному розмноженн! береки керувалиоь методичними порадами Р.Х.Туредько! (1968).

При побудов! матриць для магематичного ыоделювання.адапта-Щйних здатностей S. torminalis використовували шкалу 1нтеграль-Ho'i 01цнки китгездатност1 та перопективност! гнтродукцП дерев-них рослин Б.К.Термени (1987). Для виявлення адаптац!йних здатностей береки використали метод ординацП та математичне моделю-вання з застосуваншм регрессного анал1зу, що повднув в co6i метод найменших квадрат!в та статистичну оц1нку параметр1в.

Для вивчення внутр1видово1 м1нливост1 вегетативних та генеративно opraHiB береки, 1пд час експедтцйних ви1зд1в збирали i гербаризували матер1ал, який анал1зували за методикою А.К. Мах-нвва (1987).

Результат Boix проведения досл1джень статистично опраць-ован1 на ПЕОМ га розробленою нами програыоя.

Р03Д1Л 3 С1ГЛЯД ПРИРОДНИХ УМОВ

Швк1чна Буковина та Швнгша Eeccapaßia роэтадшван1 на захода Укра'1 ни у межах Передкарлаття, сх1дно! чаотини Карпат 'та Зах1дного JlicocTeny по "верхнш течП Прута i Дн1стра м1ж 48° 21' та 47° 43 :лвн1чно! широти.

ШвШчнз i еах!дна межа Швн1чно'1 Буковини та П1вн1чно'1 БессарабП преходить по л1нП р1чок Дн1отер i Черемош, п!вден-но-сх1дна - державний кордон в Молдовою, а швденна - державний кордон з FyMyHie».

Адм1к1стративко теритср1я Швк1чно1 Вуксгяни та Швн1чнс!

БессарабП входить до складу1 Черн1 ведь ко! о5ласт1 Укра'1ни.

За характером рельефу дссл1дкувала теритср!я под!ляеться на ripcbKy, передерну та р1вкинну зокп.

Юимаг Гдвн1чно1 Буковини та ЖвнШно! БессарабП зумовле-ний IX розт£1Еуванням у noi/.ipHKx сиротах та вплиаом Прсько! еноте!, ¡и Карпат. Загнлом в!н досить м'який та зологин, але складний рельеф спричшюч дэяк1 в1дм:ннос?1 у окремих районах.

Знаг'.одячись ка мели двох тектон1чнкх структур (Руськоi платформи i Карпатоъкпх rip), реМсн досл!джень зкассднться i на стику двох фл^р: л1состепово"1 под!льсько1 та л1ссвс! кзрпатсь-KO'i .

Пркррдна росл!:нн1сть зберэглася нер1внсМрно: найб1льш окультурено Прут-Дн1стровське межир1ччя, • значно менше - ripcbKi районк.

Зг1дно з "Геоботан1чнш районуванням УРСР" (1977), на тери-Topi'i Швн1чно1 Буковини та Швн1чно1 БессарабП вид1ляють 9 ге-оботан1чних районiв у межах 5 округis Центральноевропейсько!, Сх1дно5вропейсько1 провгищй (европейська широколистянол1сова область) та Сх1дковвропейсько1 провгнцП (бвропейсько-Сиб1рська л1состепова область).

Р03Д1Л 4 Х0Р0Л0Г1Я, ЦИЮТИЧН1 ОСОБЛИВОСТJ•ТА ОХОГОЛА БЕРЕКИ У П1ВН1ЧН1Й БУК0ВИН1 ТА П1ВШЧН1Й ПЕССАРАБП

4.1. Поширенн.ч береки

BiflOMocTl про поширення береки у Швн1чн1й Буковшп та Шв-Hi4Hifi БессарабП малочисехья!.

У результат! проведение нами доол!д«ень л1с1в Швн1чно1 Буковини та Шзнхчно! БессарабП взгановленз, шо берека л1карська в компонентом широколистяних мзшаних л!с1в передг1рно! та piB-нинно! ф1зико-географ!чних зон (рис.1.).

4.2. Характеристика ф1тоценаа1в га ушасто береки

4.2.1. Класиф1кац1йна схема mIcoboi рсслииноагЛ ПШ1чво1' Буковини па Швн1чно1 БессарабП за учасш береки

На основi результат1в проведених геоботан1чних досл1джб-'.:ь нами складена класиф1кац1йна схема л1совох рсслинност! Швн1чно1 Буксвин;: та Швя1чно1 БессарабП за участю береки.

При складанн! схеми керувалися еколого-ф1тоценотичним принципом: Кпао thíiíb рослин ноет i - Л1си (Silvae) Група тип1в рослннносп - л1тньо-аелен1 joícihhí л i г, и

(Silvae aestifoliolier.osa) Тип potMDWHocTi - широколкстян1 л1тньо-зелв1п л^и . (Silvae folioaestilignosa)

Група формаций - дубовг д1тьс-аелеи1 Jicu

(Silvae quercatae aestilignosa) Формация - ду6ов1 л!си а дуба скельного (Querceta petraoae) СубформацП - Carpineto-Querceta; Fraxineto-Darpineto-Querceta

Формация - дубов i л i Си з дуба авичайного (Querceta reboris)

СубформацП - Querceta roboris; Fageto-Querceta;Fraxineto-Querceta; Carpir¡eto-Q'jerceta; Csrpineto- ■ Tilleto-Querceta; Cai'pinetc-Scrbato-Querceta; Carpineto-Aceretc- Quer ceta

Група формацМ - буков i м1тныэ-земен1 л i cu (Silvae fagetae aestilignosa)

- 11 -

•Формация - буков! л!си а бука л!сового

(Fageta sylvaticao)

Субформац11 - Fageta sylvaticae; Querceto-Faffeta; Carpi-neto-Faseta; Tilietoo-Faíreta; Betuleto-Fageta;

Група формаций - грабов! л1тнъо-аелея1 л1си

(Silvae carpinetae aestilignosa) Формация - грабов! л!он а грайа авичайного (Carpineta betuli) СубформацП - Carpineta betuli; Tilieto-Carpineta;

4.2.2. Ляапз асоц!ац!й У досл!джуваноыу perioni виявлено лише Б2 локал!тети дос-л!джуваного виду, 40 з яких наводяться нами вперше. Ц1 м!оцеа-ростання poaMimeai досить нер1внсм1рно на територП доол1джеш> у межах 4-х геоботан!чних pañoHiB (табл.).

Розпод1л м!сцезростань береки за формзд1ями по геоботан1чних районах niBHi4H0i Буковини та Швн1чно1 БессарабП

Геоботаи1чн1 райони

Формац!1 Ваптавсько- Хотин- Новоселицько- Сокирян-

Глибоцъкий ський Кельменецышй ськии

Querceta petraeae 1- 2

1,9 3,9

Quercsta roboris 4 11 2 14

7,7 21,2 3,9 26,9

Fageta sylvaticae 10 ' 6

19,2 11,5

Carpineta betuli 2

3,9

всього 14 18 2 1В

26,9 34,6 3,0 34,6

KiJiKíQTb м1сцезросташ1. в!дсогки

Описано 41 аооц1ад1ю з участи береки, як1 належать до 4 формат й (рис. 2.).

27%

Рис. 2. Роз поди асоц1ац1й за участю 3. ЬогтпаЛг по формацгях

АнаШэ ф!тоценоз1в з участю согт1паП5 показуе, що на територП П1вн1чно1 , Буковини та Швн1чно1 БессарабП дооладжуваний вид траплявться поодинокими екземплярами переважно у другому ярус! дубових, буково-дубових, дубово-грабових, букових та грабовйх л1с1в. Оптимальним типом лЮу для нормального росту 1 розвитку береки б св1жа д1брова (Дй) та волсга д1брова (Дз). Ылыисть оселиц Б. <:огтпаИз приурочено до с1рж л1сових грунт1в з р1зним ступенем оп1дэолення, материнська порода яки/. м1стить до 12% вапна.

4.2.3. Характеристика природного поновлення ' Природне поновлення береки до цього було вивчене недос-татньо, 1 х!д його у спещальн1и л1тератур1 практично не висв1т-лений, а щодо зах!Дних областей Украши, куди взноситься рег1он досл!джень, то й эовсШ немав жодних пов1домлень.

Встановлеко, що на територП досл1джень у природних фИоце-нозах найкраще плодоносить т1 маточники береки, як1 зрсстають у прогалинах чи на узл!осях. У маточнккав, як1 зростають в одному ярус! в 1йшими дерезними видами, плодоношения незначне, або вони взагал1. не плодоносить. Дерева, як! ростуть у другому ярус1, що наихарактерншё для територп досл1джень, у б1льшост! випадк.1в

не плодонооять.

П1др1от та сходи 3, 1огп1па11з на досл1джуван1й територП аустр!чаються духе р!дко (1з 52 виявлених мЮ'цезрсстанъ виду, його псновлення спостер1гали лисе у 16), а к1льк1сть 1х у пор1в-нянн1 з Шдростсм 1нших пор1д - кегначна.

На початксвих егапах онтогенезу нз форьгуЕання п:дрос:у береки Ютотно впливае л1сова хпдстилка, внасл1док чого на к1нець вегетацП на досл1дних плошдцках залипавться вдв!ч! мекше ек-земпляр!в сход!в, н!ж у контрольному вар1ант1 (люову Шдстилку энято).

Оснобну масу (72,3%) п!дросту береки на досл1джувай1й територП складэв однор1чний. 1з вб!льиекням в!ку к'1льк!сть кого за-коном!рно зменшузться, причому мзксимальний з!дпад спостер!га-еться ка первому роц1 хиття.

Щодо лкасних покаэникдЕ виявленого п1дросту, то 50Х складав неблагонад1йний, 16% - сумн1вний, 1 лише третина (347.) належить до благонад1йного гпдросту.

Найсприятливш! умови для росту 1 розвитку бзреки ствсрю-ються у дубов!й бучин!, буков1й д!бров! та псенево-грабов1й д1б-ров1 при повнот1 деревостану 0,5-0,6.

Берека адатна також поновлюватися 1 вегетативним шляхом, даючи пневу поросль на наступний п1сля рубки р1к.

4.3. Берека в сислеш природно-вапов1дного фонду-Шеючно! Буковини ла П1вн1чно1 БессарабП

Закони, спрямован1 на збережекня береки у л1сах Украйни О^ахмет, 1965), бажаних результат не принесли. У зв'язку з цим актуальною проблемою сьогодення повинна стати охорона виявлен'их м!сцезростань Б. 1:опп1паГ1з.

У систем! природно-запов1дного фонду П1вн1чно! Буковини та П1йй1чно'1 БессарабП берека представлена недостатньо, а п!д охо-роНу веян в основному окрем!'дерева.

У Зв'язку з незадов!льним станом охорони та яезначнсю к!ль-к!стю запов!дних об'ект!в з участи Б. киМпаИэ нами опрацьова-йо документац1ю• для створення двох пам'яток природи м!сцевого значения а участю береки, як! передано для впровадження в!дпо-в1дним орган1аац!ям.

Рекомендовано братй Шд охорону не окрем! екземпляри береки, а ф!тоцекоэи за П участю, осмльки такий режим запов!дання

- 14 ~

6 ефективнИпим (Шда1нз, 1990).

4.2. Б, ЬогтпаНя у аеленик насадженнях д0с~1дмуванс>1 тзсипэрИ б. ЬолШпзНб е перспективною (Грань, Косець, 1954; Зелика, Шиманська, 187В) 1 ц1ннок породою для зеленого буд1вництва, але в культура вона вик'Ьристовуеться десять р!дко, неззажаючи на сг1йк1сть в умовах урбанхгсваного середонища 'Кохно, 1994; Ь01Г1рагз1, Раи»ге1з, 1990; Наг^ш, 159С). Така ж ситуация епозте-р1газться 1 на територП дссл:джень, де нарахог/еться покад 40 парк1в та скверов (Терпена та 1к., 199С). Лизе в 9 ъ них (Вуд-жак, 1993); що закладен! це в минулому чи ка початку налоге сто-р!ччя, нами виявлена(6ерекз.

Р0ЭД1Л Б БЮЕКОЛОГ1ЧН1 0С0ВЛИВ0СТ1 Б. ТОЮШАЫЗ В

УМОВАХ МВШЧНСИ БУКОВИНИ ТА ГПВШЧНШ БЕСС АРАБ II

5. 1. Аналгз сезонного ритму розвиту Встановлено, ¡до грунтово-кл1матичн1 умови Швн1чно'1 Букови-ни та Швн1чно1 Бессараби сприяють нормальному проходженню ос-новних фаз р!чного циклу розвитку Серею;.

■Показано, цс сума максимальних температур пов!тря на початок вегетаца! берега:, у 4 рзэи перевкшуе суму температур гице +5°С 1 визначае початок вегетацп досл1джуваного виду.

5. 2. Дийашяа росту 2 розвитку пагон1Е береки.

Б. 2. 1. Линам1ка росту пагон1в В умовах Швн1чно'1 Буковини та-Шешчно! Бессзрзбп пагони береки ростуть протягом 37+2,3 доби. . Коеф!ц1ент ферми росту -показник швидкост1 ростових процесав (Гельберг, Куликов, 1974) для береки у наших умовах менше 2. Це в св1дченням того, що швидкий р1ст пагонхв у першш половин! всього периоду росту за-безпечуб 1х свовчасне виэр1вання та високу зшоот!йк!сть береки.

Б. г. 2. Органогенез аеперативних лаготв Досл1дження особливостей формування бруньок в1дновлення мае велике значения для глибшого Шзнання ростових та генеративних процео!в (Колиб1на, 1971).

В умовах Швн1чно! Букйвини та Швн1чно1 БессарабП закладка 1 диференщац1я генеративних бруньок проходить у р!к, щр передув цв1т1нню (I трупа за 1.Г.Серебряковим (1952). Формування квитки тривав 4-5 тюипв 1 аавершувться в к1нц! серпня - на початку вересня. Порушень у формуванн1 репродуктивних орган1в за час спостережень нами не виявлено. -

Незважаючи на те, що в зиму генеративн1 органи входять май-же повн1стю сформовавши, вплив низьких температур у зимовий пе-р1од на них практично не в1дбиваеться, св1дченням чого е щрр1чне рясне цвШння береки.

5.3. Репрадуктивна 61одог1я •

5.3.1. Бгологгчт ааконстрност! цв1т1ння Б. Ьогт1па11в

Тривал1сть цв1т1ння в характерною б1олог1чною ознакою виду 1 залежить в1д його особливостей, в1ку рослини та погодних умов (Гермека, 1972).

В умовах Швн1чно'1 Буковини та П1вн1чно1 БессарабП берека цв1те в середньому 11 д1б. Тривал1сть цв1т1ння суцвИтя складав близько 10д1б, а пер1од Антенсивного цвШння тривав 4-5 дн!в. Окрема кв!тка цв!те 3-5 дн1в.

Цв1те берека рясно, проте рясн1сть 11 плодоношения значно нижча.

Показано, що оптимальнш середовгацем длй пророщування пилку береки б IX. .розчин агар-агару з 10% вм1стом сахарози. Середн1й показник життвздатност1 пилку за роки спостережень складаб 70,3+5,1% 1 зм1нюеться у значних межах, що до певно! м1рй визна-чавться температурою та волог1стю пов!тряв пер1од мжроспороге-незу.

5.3.2. Плодоношения, як!сн! та н1лък1сн1 покааники плод1ё 1 насгння береки

Рястйсть плодоношения береки в умовах П1вн1чно1 Буковини та Швн1чно1 БессарабП у р1знйх маточник!в несднакова 1 значно нижча за рясн1сть цв1т1ння.

Плоди розвиваються ! визр1вають протягом 100-110 д!б, а з другоЬТретьо! декади вересня починаетьсй 1х опадания, тому г.*!р плод1в береки необх1дно провадити у стисл! строки.

У п.?од1 ьпститься в1д 1 до 6 нас!нин. Найчаспше трапляють-

Of плоди г двома (36,7+2,07%) та одн1ею (28,7+5,39%) нас!нинами.

HaoiKHH береки видовхено-краплепод1бне, темно-коричневого кольсру, 5-бмм завдоЕхки та 1-2),л; завкфшки, що ц!лком В1ДПое1-дае л!тературним пов1дом:;енням (Петрова, 1983; К.схко и др, 1931) 1 6 св1дченням в1дсутноот1 Судь-яких порушень у код! його форму-вання та розвитку.

Вогановлено, що повнозернкст1сть насХнкя S. torminalis в умовах терктсрП досшджекь коливаеться у еначних межах (в1д Ю.Ол до 63,6%), а зага повИряносухого насЯння береки пов'язана з його noBHOsepHKOTicTB (г - 0,956) i тему г року в piK законо-м1рно зм1кюет1'ся.

5.4. Хворс'и, EKi^H-jfcu ma napasumu берзки

На основ! досл1дж^кня береки у л!совкх фатоценозач та зеле-них насадженнях, доповнено лерелж (Гусев, Римский-Корсаков, 1951) шк1дник1в та паразит!В S. torminalis.

У парку с, Чорн1вка Новоселицького району Черн1зецько1 облаем на гшеах береки в!дм!чена Viscum album L., що cnociepira-еться дужа р!дко (Махмет 1965; Баранов, 1952)

У л!сових ф1тоценозах Сторожинецького л1сництва (кв.10.) Сторожинецького л!сокомбшату трапляються екземпляри береки л1-карськоЗ, Еражет неслравжн1м трутовиком (Phellinus ingiarius (Fr.) Quel.), плодовi т!ла якого розмашуються на BHcoTi 20-30 см в1д коренево'1 шийки.

У nepmiii половiiHi л1та личинки Archips cratae^a Hb, Operophthera brumata L., Erannis defoliaria Cl, Oporinia autumnata Bkh. на окремих деревах пошкеджують незначну къикЮть листя, а в умовах культурй (розсадник) попелицяш вражаються нездерев'ян1лий прир!ст та молод1 листки с1янц!в S. torminalis. В1дчутно! шкоди в цей пер!од завдають Aphis pom'i Deg., Hyaloplerus arunianis F. та Myrus cerasi F.

Незважаючи на це, в ц!лому на територП досл1джень берека Л1карська е дсскть от!йкою проти шк!дник1в та паразитов, осклль-ки вищезазначен! поикодження у б1лыюст1 еипэдкле мають локаль-ний характер 1 не завдаоть в1дчутно"1 шкоди деревам.

Р(Щ1Л 6 ДОШДКЕННЯ ВНУТР1ВИД0ВШ МШШВ0СТ1 БЕРЕКИ

Як древн!й, реМктовий вид, вяасЛ1док тривало'1' iCTopi'i роз-

витку, приотосування до р!зноман1тних умов 1снування, берека характеризуемся пол1морф1змом вегетативних та генеративних орга-

HiB.

6.1. М1нлив2сть зегегативних органов Значна р1зноман1тнють у posMipax, форма та ступен1 розс1-ченост1 листових пластинок спокушуе багатьох систематикав, як1 вид!ляють вад 3 до 36 форм у межах досл1джуваного виду, але бШппсть aBTopia (Габриэлян, 1978; Косець, 1941; Стоянсв, Стефанов, 1949;'Euja, 1956; Hegi, 1906; Grsebuei', 1SQ6; Velenowsky, 1989) наводягь три р1зноввдкоог1 на п1дстав1 в1дхнлення у форм1 листоео! пластинки (ступ1нь розс1ченост! листка, форма лопатей) та густини спуюення листка.

Нами дослужено 11 ознак у будоэа листка береки, на ochobI чого встановлено, що на територП П1вн1чно! Буковини та П1вн1ч-ho'i БессарайП зростае р1зновидн1сть S, torminalis var. torminalis.

6.2. Фориова piartoifaHimicm за }.юрфояог!ею плод!в M.Ii Косець (1941), опрацьовуючи чисельний гербарний мате-pian, встановив три беэареальн1 мутацайн! форми S. torminalis на niflCTaBi вар!ювання розм1р1в та форми зр1лих п-лод!в.

Морфолетричний анал1з плод1в береки з Швначно"! Буковини та П1вн1чно'1 БессарабП показу в, що на зазначетй територП пошире-на S. torminalis (L.) Crantz f. genuiana Kossetz та S. torminalis (L.) Crantz f. intermedia Kossetz, причому м1сцезроо-тайня форм не приурочено до певного району дocлiджyвaнoro perio-ну.

Р03Л1Д ? Р03Р0ЕКА МЕТОД1В РОЗИНШЕННЯ БЕРЕКИ

7.1. Агротехя1ка нас1ннввого размножения Вивчали вплйв piSHiix cnoco6iB nociBy нас1ння береки на кого cXojfiiOTb та початков1 етапи росту i розвитку с!янЩв.

Встановлено, що найкращ! результата дае tiooiB св1жоз!брано-го i очищеного нас1ння у ростов! ящики ö субстратом ia cyMimi п!ску, листсвс! - зекл1 та торфу у сп1вв1дношенн! 1:2:1 та слабо-лужною реакидвю середовища. В1дм1чено позитивний вплив мулЬ\у-вання, у рёэулътат1 чого схож!сть зростае вдв1ч1.

Проол1дковано основн! етапи розвитку сход1в береки Bifl про-

ростання наспння до вакгнчення вегетацП. Показано, що на к1нець вегетацП п!дэемна частина однор!чних с1янц1в за розм1рами вдв1-ч1 б!льша надземной

С1янц1 берекк в!дб,-.ачшоться неэначним (3-5см) р!чним приростом. Характерною особливгстю с1янц!в в подв!йний прир1ст про-тяг,ом перееду вегетацП: перший - припадае на першу-другу декади кв1тня,- а другий - на к1нець червня - початок липня. В аиму с!-янц! входять з добре сформованою верх!вковою брунькою та повнЮ-тю здерев'ян!лим р1чнш приростом.

7.2. Вегетатюне размножения Питания вегетативного розмноження предотаЕншив роду ЗогЬиэ, ровроОлене це.недосгзуньо (Веков, 1934; Максимова, 1976).

Нами випробувако спос!б вегетативного розмноження береки нап1в8дерев'ян1лими живцями !э застосуванням ростових стимулято-р!в.

Показано, щр натнтенсивьпше формування калюсу спостер1га-еться при обробц1 живц!в 1ндол1лмасляною кислотою (на порошков1й основ! - тальку) у концентрацП гОмг/г. Незважаючи на !нтенсивне форьування калюсу, регенерац1я корен!в у живц!в береки не в1дбу-лася, про що св!дчать 1 л!тературн1 пов1доиленнл (Комиссаров, 1964$ Максимова, 1977).

Р03Д1Л В АДАПТАЦ1ЙН1 ЗДАТНОСП Б. ТОКШНАПЗ

ч

8.1. Аналза досвгду 1нтродукцП береки в ¡}18них веозраф1чних рег1онак.

На основ1 анал1зу л1тературних джерел та власних спостере-жень, Остановлено, що культурний ареал береки значно ширпшй у пор!вняннг э природним. Вое це дае нам п!дстави твердити, що Б. ЬонШпаПэ в!дзначаеться аначною еколог1чною пластичн1стю, а П усп1пйа культура за межами природного ареалу дозволяв використа-ти . Д0св!Д II !нтродукцП для математичного моделювання адапта-ц!йних эдатйостей.

8.2. Матвыатчне моделювання адатацШних адатностей 5, ¿огаШаЛз. 3 вйкорисганням Д1алогозо1 системи, опргцьовано'! у 1нститу-т! к!бернетики 1м. М.В. Глушкова (Ки1в), псбудовано 11 моделей

- 19 -

адаптащйних адатностей S. tbrminalis.

Практична вериф1кац1я отриманих р1внянь показала, шр иакси-мальн1 в1дхилення показник!в, обчислених за р1внянням i отрима-них э експерименту, не перевицують 0,5 бала, що ц!лком допустимо для прогнозу здаптащшшх адатностей виду."

На основ! математичних моделей складенс схематичну карту можливо! штродукцН береки у межах пом1рно1 вони евраз1атського континенту.

висновки

1. На територ-Л П1вн1чшл Еуковини та ШвШчно'! Бессарабп берека поширена нер1вном1рно 1 трапляеться поодкнскими екземпля-рами у лЮових ф1тоценозах Прут-С1ретського та Прут-Дн1стровсь-кого межир1ч у межах Вацтвецько-Глибоцького (14 м!сцезнаход-жень), Хотинського (18 м1сцезнаходмень), Новоселицько-Кельме-нецького (2 м1сцеэнаходження) та Сокирянського (18 м1оцеэнаход-жень) геоботан!чних райс<н1в.

2. Описано 41 асощацИо э участю S. torminalis, як1 в!дно-сяться до 4 формац!й: Querceta petraeae (3 асоц1ацШ, Querceta roboris (24 асоц1ацИ), Fageta sylvaticae (12 асоц!ац1й), Carpineta betuli (2 асоц!ацп).

0птшлльн1 умови для росту i розвитку береки - у ф1тоцено-зах з дом1нуванням дуба ззичакного (6U асоидад1й), де на св1т-ло-с1рих та сарих л1сових грунта: в умовах свгно! д1брови вона досягае максим ал ьних posMipiB (висота - 2Бм, таксащйний д1аметр - 52см).

3. Природне в1дновлеккя береки проходить незадов1льно: 20 -5100шт/га.

Переважав однор1чний niflpioT (72,3%). К1льк1оть . Шдрооту iHnmx в1кових категор!й знаходитьоя у межах в!д S^QZ (старше 10 pokiB) до 8,67. (2-3 ргчний nifipicT). Значка чаотина (66,4%) Шдрооту в1ком понад 10 pcKiB - неблагонад1йна.

Сприятливз умови для в1днонлення береки стзорвкться у cai-ж1й грабов1й, се1ж1й 5уков1й д1бровах та св1ж!й дубов1й бучин! при noBHCTi деревоотану 0,6 - 0,7.

4. Берека характеризуешься значним пол!морф1змсм вегетат.^з-них та генеративних органов. Всталовлено, що на територП дос-л1джень псширена р1зновадн1сть Serbus tornlnalls (L.) Crantz

\'аг. изпгапаНз Битог^ у мехах яко1 тралляються де! форми - 3. йолгипаПэ г\ гетпапа К02Бе12 та 3. 1:спгиг;з11з I. !п!егшес1!а Коззе1г.

5.у систем: природНи-запоЕтдкого фонду П:ек1чно! Букзвини та Шбьлчно: Еессарабп Б. ^гмпаНэ представлена недостатньо (2 пам'ятки природи м1сигвсго значения та 2 эапоэ1дн1 урочиза). Сучасний стан охоронк ке забсзпечуе сбережения генофонду береки у доол!джувансму рег!ок1.

6. У зеленому 6уд1еницте! на досл1джува.ч!;1 теркторП 3. йогМпаНЕ гккориотовувться мало, хсча е ;т!йкоы г умовах урбз-н1говачого середовща. Окре.1,:! экземпляр« 21ком понад 70 риав Еиявлен1 -лише у 9 старсвикних парках.

7. Грунтово-кл1мзтичн1 у усе и П1вн1чн01 Еуксв;:н1: та Шзн1ч-но'1 БессарабП сприяють сериальному прохэдженнк основних фаз р1чного циклу роевитку береки.

1нтенсивний веснянки р1ст осьсви/ пагсн1в забезпечув рац!о-нальне внкористання грунтово! вологп та високу зимосийкЮть 3. ^гтпаНз.

8. Органогенез геиеративних пагсн1Е у береки преходить у р1к, 'цо передув цв1т1ннп (серпень - початок вересня; До зак1н-чення перюду вегетацГ; гекератизн! органи у брунькзх Е:днэвлен-ня повн1сти сформовань Аномалий у генеративному роевитку не вине л ено.

9. 5 умовах дсол!д:«увано1 аериторП бэрека ^ор1чно цыте 1 плодоносить.

Середня рясн1сть це1тхння модельних матсчник1в (3,5 бала) в 1,6 рази перевицуе ряск1сть плсдснсшення.

Повкозернист1сть нас1ння Б. ^пгапэНэ знаходитьск у межах 10,0 - 63,6%.

10. Ефективним е нас1нквве размножения береки. Крала результата дав 0С1нн1й пос1в св1жоз1Ьраного нас!ння у послЕнг ящики.

Найвиша схожють нас!ння спостер1гавться у маточяик1в, як1 зростають у групових посадках.

11. На основ! виЕчення бюекологзчних ссоблизостей берега, результат!в и !нтродукци в !нших рег!снах. вккзристовуючи метод ординаЩ 1 та метод наймекших квадратов, побудована матема-тична модель адалтац1йних здатнсстей 3. 1оггг!па1:з.

Практична вериф!кзц1я показала, цо в1дхиленкя теоретичних покааник!и, та мркманих в експеримент! не перевкщлсть 0,5 Сала,

що ц!лком достатньо для об'ективного прогнозу адаптацпгаих здзт-ностей виду.

Зг1дно отримано! мсдел1 складена схематичну карту можлкво'1 1нтродукц!1 береки.

12. Анализ м!спеэростань та бюлогачних особливостей береки в умовах Швн1чно1 Буковини та Швн1чно'1 БессарзбП св1дчать, що основного причиною зменшення ¡1 к1лькост1 у досл1;лжувэнсму регю-н! е антропсгенний еплив, 1 у першу чергу ме^оди ведения л1сово-го господарства, я:й не ор1енточан1 на эберехення бюлог1чкого р1зноман1ття.

ПРАКТМЧН1 РЕКОМЕНДАЦ11

1. 3 ыетов эбереження генофонду та ь1дтворення береки у систем! природнозапонодного фонду ¡Игнгао'! Буковини та 1Ивн;ч-но'1 БессарабП необх!дно сгеогип: ?глсв1дн! територи у клсия;; П зростзння та забезпечити в1дпов1дний природоохсронний режим (матер1азш передано природоохорснним орган1эаи1ям).

2. Зб1р :1ас1ння для роэмноження береки необ/.1дно проводит з маточник!в, як1 ростуть трупами, що забегпечкть отриманьл ви-сскояк1сного посздкового матер1алу для створення л1сових культур.

Найкрапц результата даз ослшпй поен: св!жсз1браного налн-ня у ящики з субстратом !з сум1ш! п1ску. листозо! земл! та торфу у оп1Ев1дношенн1 1:8:1 та слабодужнозо р?.«кц1ев середовища.

3. 3 метою сприяння природному в1днсэл?нню береки дрфльно' проводит зняття л1сово] п!дстклки б!ля маточник!», зк осветления, а таксж забезпечити збереження виду при прозеденн1 рубок догляду та головного користузання.

4. Бстан1чнкм садам, дендрариям тз 1ншим науковим 1 зироб-ничим орган1зац1ям ботатчного проф1лю рекомендована математична модель адалтащйних здатностей берега 1 схематична карта для прогнозу усп1шност1 !нтродукцП.

За матер! ала ми дмсертацП опубликован! так! роботн:

1. Термена Б.К., Буджак В.В. Берека л!карська (ЭогЬиэ 1огггипаНз (Ь.) Сгап1г) на Швн1чн1й Буковин! // Охрана окружающей среды к рациональное использование природных ресурсов. (Тез.

_ Г) Г, _

докл. II респ. студ. научн.конф.) - Донецк, 1992. - с. 67.

2. Буджак В.В. Спроби размножения береки л1карсько! з допо-могою живщв // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов. (Тез. докл. III респ. студ. научн. конф.) - Донецьк, 1993. - С. 166.

3. Термена Б.К., Виклюк М.И., Буджак В.В. Некоторые особенности рябины глоговины (Sorbus torminal is (L.) Crantz) на Буковине. - К., 1993 - 10с. Деп. в Укр. НИИНТИ 30.03.93 N 701-УкЭЗ

4. Термена Б.К., Виклюк М.I., Буджак 3.В. Поширення Sorbus torminal i s (L.) Crantz"" на niHi4Hiñ Б> j:obi;íií (Укра!на) // Укр. бо-тан. журн. - 1993. т.50 N 5. - С. 80ВЗ,

, 5. Буджак В.В. Роспроотранение Sorbus torminalis (L.) Crantz на Северной Буковине // Актуальные проблемы ботаники (тез. докл. молодей, конф. ботаников стран СНГ). - Апатиты, 1993. - С. 13-14.

6. Буджак В.В. Sorbus torminalis (L.) Crantz в парках П1в-HÍ4HOÍ Еуковини // Парковi ландшафта: 1нтродукц1я,арх1тектура та 6iofloroei«wiori4Hi аспекти (тез. доп. наук, конф.) - Б1ла Церква, 1993. - С. 6.

7. Буджак В.В. Берека в систем! природно-залов1дного фонду Черн1вецько1 облает! // Охорона генофонду рослик в УкраШ (тез. доп. наук. конф.) - Кривий Pir, 1994. - С. 11 - 12.

8. Термена Б.К., Стефанюк Ю.Р., Буджак В.В. Математичне мо-делювання адаптавдйних вдатностей рсслин // Моделирование и исследование устойчивости систем (тез. докл.) - К., 1995. - С. 124,

9. Буджак В.В. Ефективн! методи роемноження береки л1карсь-Ko'i (Sorbus .torminalis (L.) Crantz) // Матер1али наук. конф. викладачгв, cniapoöiTHiiKiB та студент!в, присвячено! 120-р1Ччю заснування Черн1вецького держун!верситету. - Черн1ввд, 1995. -т. 3. - С. 7.

10. Буджак В.В. Класне дерево атласне // Зелен! Карпати, 1995, - NN 1-2. - С. 88 - 89.

11. Буджак В.В. До онтогенезу береки лакарськоЗ (Sorbus torminalis (L.) Crantz) // Зелена Буковина, 1994-1995, NN 3-4; 1-2. - С. 51 - 53.

12. Буджак B.B. Класифакацайна схема л1сово1 рослинносп IliBHi4HD'i Еуковини та Швн!-шо1 Бесс араб i "i за участю береки Л1-карсько! /7 Актуальные вопросы ботаники к экологии (тез. докл.) - Харьков, 1936. - С. 23.

АНОТАЦП

Budzhak V.V. Sorbus tonnirialis (L.) Crantz in Northern Bukovins and Northern Bessarabiya (spreading-, biology, protection.).

Thesis for a candidate's degree (biological sciences). Speciality 03.00.01. - botany. M.M.Grushko Central Botanical Bar den, NAS of Ukraine. Kyiv, 1996.

The results of Biology and studying: of spreading of Sorbus torrninalis (L.) Crantz in Northern Bukovina and Northern Bessarabiya are presented in this work. For the first time the spreading of the species on these territories was established; were learned • the biology pecuIifM + ies (the rhythm of development. yenesis of flower shoots) an-i ohapg'pabil.ity. The questions of seminal and vegetative reproduction are elucidated in the work. Ihe inat.hemat i с model of adaptable possibilities of ■ S. tormina!is and schematic map its possible introduction in the Federate zona of Eurasia was built. The recommendations on protection of S. tominalis on these territories are given.

Буджак E.B. Берекз (Sorbus tormina!is t,L.) Crantz) в Северной Буковине и Северной БеооараГ-ии (хорология, , биоэкология, ох-

Дисовртэция на соискярир ученой степени кандидата биологических наук, по специальности 03.00.01. - ботаника. Дентрапьнь'й ботанический срл та. H.H. Гришко HAH Украины. Киев, i995.

В работе пред-.¡тавлеян результата .чсрсда.гпюадкйс и биологических исследований SÖrbus tanßinalis ',!..) Or «Hz j? Северной Бу-корине и Северной Бесоэрабии. Рп?pFwe устяновлеяс распространенно ззооледуемого н.^ территориях, дан йлэдпр фито-центов с учаоп?«?м S. tori" i па! is, друц?т ее биологические ооо-

ростг. Оовегдены гслросы семенного н вегетативного размножения. . Построена математическая модель ад.чпташюнных возможностей 3. terminal is и схематическая карта ее воэмтгнной иятродукши в пределах умеренной вены Евразии. Даш рекомендации по охране исследуемого вида.

Ключовх слова: Sorbus torminalis (L.) Crantz, пояшрення, ф!тоценоз, Мдтворення, ритм «огвитку, гене-ративнх пагони, органогене?. HBitrjJ№3. ялодоясчтеняя, внутрдрлдова м1ялив1ол>, мате-млтичне мо7!е."»|"Рання. сиороня.

рана),

беннооти (ритм развитияорганогене^.', внутривидовая изменчи-