Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Антропогенные изменения, оптимизация использования и охрана травянистой растительности Полесья и Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.05, Ботаника

Автореферат диссертации по теме "Антропогенные изменения, оптимизация использования и охрана травянистой растительности Полесья и Лесостепи Украины"

го од

АКАДШ1Я НАУК УКРАШУ

гштигут ботанш !м.н.г.холодного

На правах рукогмоу

балашов лев серплобич

антршогиш 31яни, 0птш13аим е1користанш та (корона

трав'яшсто? рослишост1 полкхя i л1состшу укрд!ш

С9.00.05 - Боггп!кз

Дяоертоц1я на здсйуття тзченого отупгкя доктора б!олог1тпкх паук

у фэрм! пауковоГ доповШ КпТв - 1994

Робота впконана у в1дд1л! геоботап!кз 1ес?атуту Оотап1ки 1м. М.Г.Хододпого АН УкраКкп

Сф1ц12н1 опонанти: доктор б!олог1чних наук, вдофесор С.М.Суойко ■ >

доктор б1олог1чннх наук Б.В.Заверуха

доктор <Н олог!чннх наук ОД. Мереако

Пров!дна уотанова - КаХвоьклй державнгЯ уи!верав1ет {м.Т.Г.Певчепка

Захист в!дбудетьоя " 4 * 1994 р; о год;

•на зао!данн1 Спец1ал1зованоК вчено! рада Д 016.52.01 в Гнотатуг! ботаппа !м. М. Г, Холодного АН УкраУни за адресок): 252601,Кзй'в, 1.5СП-1, вул.Терещанк!воька, 2.

3 даоэртац!ев у $хзрм1 науковоУ доповШ 1 опубл!ковашшя. ро тага мокла ознайоштпоя в <5!бл!отец! 1нотятугу ботапхки 1м.М.Г.Холодного ЛИ Укра?нп ( м.КиКв, вул.Велико КигогараьКа.ЗЭ )

Длсертац!я у форм! науково! доповШ роэ!олана

" 3 " е^Ьи^ - 1994 р.

Вчений секретар Сп0ц1ал1аовано! рада кандлдат 61олог!чних ппук

1,Л.Щвроць

а с т у п

Актуальнгсть проблег/иг Луки i трав"янист1 болота е типовыми ечекентами ландшафт i в Пол1сся та JíicocTeny УкраКни. Bons: si-pirçoraîb велику роль у при родни: процесах, а такой являють собою uÎHiù кормов! уг1ддя. ïx плоча на Пол1сс1 становить 1008 тис. га, в JlicocTeny - 1765 тис. га. За осташй десятщнччя трав"янист1 тили рослишюстх зазнали на Укра][н1, кк Ï в íhuiix краХнах бвропи, значних smíh, що мають як зворотнгй, так i не-зворотн1й характер. Цэ поставили гид загрозу збередення гено-i ценофонду лучноХ та болотно! poc.tchhoctí i викликало потребу в oxoponi траз"янистих ф!тоценоз1в. Для розробки в1дпов1днчх aaxopiB та для псшгиення природних кормовнх >т1дь сл!д внз-начитн закономipnocTÍ 3míh ф!тоценоз1в лук та бол1т шд впливо.ч pí3hhx факторхв, а такой тспзлотчну .р1знама1птн1сть цчх yri.ab.

Др початку naiLKx досл1.п:кень /1958р./ e^o.moctí про антро-noremii 3KÏHH лук i бол1Т УкраХни нал и випадковмй характер. Д1юча номенклатура т::гпв корковых угчдь булз розроблена на ти- . пэлопчн1Я основ! i не вриовувала при ïx В1,д1леннл рослшшнй : покриз. Питания охоронн лук та бол!т. до ôO-x рок1в рззгал1 не пору^узплнся.

i Haii час, коли эагальноя тендетйел стаз тотальна aer-'ine природних екосистен на щтучш або природно-вторинн!, для прог-нозування пргаих та поб1чних наслшав.будь-лкого втручання лю-дини в природу необидно мати iHjopiaqm про стан природних ко!.тлекс1в i характер антропогенных 3MÏh у них. Ахтуальшсть под!бних досл1дкень поеилюеться це й тик, що при постШю зрос тавчому забруднешй, в тому числ! i радхоактивному,1 трав"янистЬ рослинн1сть s активк л чннником нхгращ! i стабШзащХ хшхчнг сполук та рад1анукл1д1в.

1!ета i запданкя досл1дження: Головна мета досл1д;<ення - визна-чзннл сучасного стану рослинного покриву лук та бол1т Укра1и!!, oyiiuca насл1дк1в floro антропогенних змхн, та розробка нетод1в onTiûtiaaqiï внкорисгаиня i охорони тров'^ни^тоХ рос .hhhoctí.

Вхдловхдю до эагаяыюХ коти доел^жень i пото .ii'x тема-гичних плашв наиим конкретним зазданням було: - йивчиги сучасниЛ стаи раслинкост! бол1т та лук Палкся i ;ii-спстепу, розрсбнти схеми XX сукцаси": гид вплиясм аитропогенних 'ÇaRTopiu /гпптопленнг, с:уленнл, росорввяння, снеоенн? ..rrrV.T, по:'е-'i, ni.tmi; 5ЭНН.1 pSflinuiï тою/, ТЯ HP£l:T!t ХЧ 3?Г»ЛЪКу -"Í-. рягтерястш'у;

- BME.VHni росл!'нний пэкряв ^ркявного Пзл1ського заповедника; h l«Öf<i'Jiirti ТППОЛОГ XЕО кпзинно-лучнте та болотник природных

■ bJo¡.п'Ьни:с уг|дь i скласти характеристику цнх класив упдь по tiiri;í:c;

- poapoöi'TH принципк лучнотнполог1чного ргйонув£.ння УкраПш i гкласгу. характеристику окрами* райошв УкраИнського 1кшсся;

' - еПзчпти стугпнь по:.код'г,с:-!:-1я /поручения/ рослинннх угрупувснь у зонт в давления ЧорнобильськоХ АЕС та розробитн TimÍ3aui:o П TepviTopiï за фхтофяктора.ми;

- рэзробити рокзиендац!! щодо оптш'Лзащ! використання та oxopcHi лучних i болотнкх УГ1ДЬ.

Об "в кт ti та нетояп дзсл1д:«.ень: До участх в обсте:кенн1 i визчешг лук i бол^УкраПш прнлуч'.тся с 1958р. Були обсте:хен1 т-а закс; мп ¿inj пр»! родит кор нов i вгтдся кальках район i в KiiïBCbt:oï та 'lepuiriBCbOTï областей, досл1д:ченг росл:шн1сть райотв долин:-, р.Снов, болтт Подтлля, ГЬшського зеповх.пнико, приберэдно! зо-!!!! К:'ДеОЬКОГО водосхови'.чр та ili.ihx o6"cktíd. Сучгснг.П сток лук i. íotít piEHi;n::oï честен:: УкргИн1; та 2 ч онтрапогенн! а.".гнс з:'Е; чал!'** as плана:*" по чеках /1971-1573/, 5¿ /1574-1978/, ICo /1979-1932/, Ь-2 /1933-1985/, д-э автор був эдаовдалышм вика* нанцем i кердзнино:.' те:л /роз;ил1в/, в тч -:•»:<! за планам по тсма:< !Г 151 /1930-1908/, П-3 /1938-1990/, 147 /1991-1993/, де автор брав участь як вдаовдалышП вкконеаець.

М«тер1ел» дослдаень за вказан! роки у внгляд1 понад 4500 геоботан1Чних oihicíe та к1Лькох сотен зразкхв для анал!з!Е> ви* м.тркшання, визначення BposafwocTi та im;e стали пдатавол для buchobkíb i уэагальнэнь.

ГНд час виконання вказагах тем було проведоке марс.рутно-рекогносцпше вивчзння болотно! та лучно! рослинност! на терри-Topil Центрального i Сходного Полхсся та JlicocTeny Укра!ни. В районах найбхлы.ого поинрення цих тип in рослинЯост! i в шсцях з лосилешм-антропОгеннпм впливом, а такок у територ^альних i ïnnioauiiiHHx дослдаеннях основная був дэтзльно-марч-рутний лето з позним геоботзшчним описом дЬлянок та прокладаиням еколого-геоботан!чних npo<Jiflin. Дпя еиявлення з.".1н у склад! та структу-pi ценозíe проподнлися HanirCrai'.ioH.-îpHi дослгд~енкя i poC-iia:' протяго:- xi.iMcix рок!в або повторн! спксг через 5-10 рок!?. РепрэзентатиЕн! noöip'c ог'-cir, придэтн! для мате.чатично! об-po¿K!', одор-'ур-: пи з? р^хунч? ;е".уп"гного добору orr/cis !з тнбо!.' ;:Gr.fS3SHTav;'BnocTi 1:50 г» та lloro вар!пнт!в. IIa деяких дхлянксх прэводилося середньо- i вепсгокес тебке картуваннл

роолинностЬ Були розрсблен1 та вшгорксташ доша нглчми::.'.:. ai метод;! дослтджень, зокрема :<iлькicni /роз.тпл £/. Наукова новизна та практична uinnicTb робот», lia ni ici а и чення сучасного стану рослннного покриоу лук i болгт J'h^ï ti остановлена icTOTnicTb ïx з:Лн за остами '¿0 poids шд эг:л• ; антропогенних çain-opis. Вони полягзють у скорочэнш клэс., ;'т:г~' щенн1 ценотичного та флористичного складов, знихени} ,npi':j'. hoctï. На лунах Укра!ни виязлено 77 ргдхасних та зннкч.сч«- ни-flis i визначено аабезпечен1сть ïx охорони в i сн.у юч i H >uiif. пр!1родно-запов1дного фонлу /ГШ/.

Впераа на niflSTani градиентного анал1зу рэзробл-знс (¡¡.ни-пцшкацгйний метод назначения ступеня осу-ени** do.ii? i lif.-'V таблица iH.EeKcis осу.кеннп.

Прааналгзовзно наслг.пки вплкву на склад та структ,у;',.< ""¿иш-hoctï таких антропоге:;них фактор1в, як агротех'ич;« зс*.;:»• ( ; < -■ rii'w вш:ор::стення, шдтоллэння, рг'д1пнуил1дне з»бруднэнн{-, i складе:« cxs.vh б1Дпов1днкх сукцееы.

На пхдстг'В! детального .толха'»ения рсслгнноо-Т! грвчпт природоогоронне впарядкузанн.? Пзлхського державного зегюн i -и-.-.-' -ка, вид!лен1 найбхль;; науково uiHHi Д1ляики рослинносп, кок доведена його нетиповхсть для Укра!нського Палхссг.

Встановлено ochobhï иляхи i напрямки синантропхзацЦ jiy.>-• но! росл«нност1 i конвергзнц1ю антропогенних та эоогенни:: vt

зм.тн.

Уперие розроблено /з.колективом aaropis/ детальну госпо-дарську типологш кормових yri.nb Укра!ни за флористичними. ïepiraîii, а такая проведено лучнотилологЬше районувакнп з ура^ванням ново! типологН.

Впер-ие аалропсноЕано концзпц!» i принцип:! ствэренНЯ м|тц-нально! Mepesi лриродно-охоронких' тзриторШ у pi«K0E0vy 5а(.г;1;>| й описано /з колективом автор1в/ £ï схему на (Joni загальнгЛ' характеристики рослинност! на приклад! басейну р.Дэсши

Описано i залроплнозёно для оборони рйд об"ект!в лучног та болатйо! рослшшости Складено зведення ômicis об"гкгЬ ,xtn± pond н ¡УкраПп для д1б1дчика "Охрангекие и подЛё'Т'Пие <Пранз tpsgPHKcn;e экоспстеп-- СССР" /пераданэ для «ублЬ'йЦН a

Результат'дос.-пдчень, рк складна няуковизс osh'i» fs вида цШ по рац'он-зльнояу вш:орнс»1!.~:з te -ixaponi луин:** i ivâ-;-нйх tfopvOBnx угхдь, були BHKOpî'CTPHi пул разроЗц? рексмоидацЦ? ДЛЯ господаре« Чврн!г!аськэ! 1 PiseHcbxoï областей /1932,1Э-33/.

для деяких райсшв тг. окремих господарств й1тог:ярсько1 та Чер-niriscbKûï областей /1985, 1988/.'

BiicHOBKii i иролозицП про необходшсть охорогш бол!т упер-\.е були викладеш колективом ботанШв у Допое1дк1й записщ до Урядових установ у 1972 р.; вони стали тдставою для часового вшплення болотнпх угх.аь П1д охорону.

Бнконано Timi3cqi>o TopiiTopiï 30-к1ло1:отрово1 зоил ЧАЕС за ф1тофакторами : велпкоиасЕтабь^ картування р^глннност! .ок-ре.мих пол1гон1в, якх використовуоться при розробц1 регионального г^дрогеологхчного аю1»торшгу та заход1в по стаб!л1зац11 рад1аци!.чого становпда в зоплоз1 р.Прпп"лть. lia захист впносяться: I/ Генерзл1зоваш схеми антропогенных, сукцесп! лук i бол!Т Полчок i JlicocTeny, створе« на подстав! анслхзу бп ту ангропогенних çsKTopÏB на траз"гнпсту рослпн-HÎсть; 2/ клас:т;1кгц1я i детг^ьне. Tî'.nojiorir к^зикно-лучних бэлотних ф1тоценоз1в; 3/ принцип:' лучно-т:шолог1чнзго р2.':ону?ан-кя та схе:-а раПону^акня Гкшсся; 4/ основп сптшизаш! викорис-танн." лук та трав"яних болгт як кормових у.1дь'та ïx oxopon:i; 5/ принцип» створення Mepexi лучках об"ект!в охорони; G/ иетод безг'струкентального визначення ступеня осу„еиня та п1дтопленпр TepiiTopiï за рослинниггп.

Апробац1я робот'.к Ochobhî результат« дослхдкень допов1делися: на всесоюзних нарадах "Количественные методы анализа растительности" Д!осква, 1958; Тарту, ISÔ9; Уфа, 1974/, на Е^есоюзних нарядах з болотознавства /Лешнград, 1957; Ki;ïn, 1972; Москва, 1974; Нуцино-на-Оке, 1978; Паланга, 1982/, У з"1зд1 ВБТ /Kkïb, 1973/, всесоюзних народах "Лроблеж агрсфитоценологин" Лкевськ, 1988/, "Охрана гено-и ценофонда природных травянистых биогеоценозов" /Ieshobo, 1969/, Ьш'-няродшй реНональнВ'. конференц^ " Ekologia txQVîiogo pcrastu - III"/ЧССР, 1989/, L' науково-Teiixi4Hiîl конференщ ï по П1дсумкам Л1кв1дац11 насл1дк!в cnapil на Чорнобильськ1й АБС /Зеленин :..ис, 1992/, республтисыай наряд! з проблем корловиробнкцтра /Kmïb, 1962/, ВченхК рад! 1нституту ботаники in. М.Г.Холоднэгэ Ah УнраКн:: /1959, 1982, 1986, 1989/, зас1даннях'ceKi;iï флори i potunimocTi УБТ, заеданиях то наукових семхнарах BiftCbiy геоботгиики 1нстктуту ботан1-ки ht. î.i.Г.Холодного АН Укр'а^ни.

Лублгкац!)? результатов досл1п:<ень. Па материалах досл1д\чень опублпсовано 3 i.-oHorpaçiï /у сп^вавторстгп/, декьчька роздШв у 4 монографиях, 4 наукоио-методичн! peKOiieim?uiï по пол^ен-кп та охоронi лук, * тввои 39 статей i II тес допоЯдеЙ за ovi-

стон ffiicepTaijiï.

Протягоа I988-IS9Ü pp. за заявления.í, газнп;; усалн;в ло никонано ó Еелнко.мас.ьтабних геоботамчних карт, r,qc"nsí;;¡i з рэзробкоа заход1э по полшхению еколог1чного стану терпт i лпшдац1з:о наслтйп asapiï на ЧАЕС. Карт и передано

никэм.

I. СУЧАСНиЯ СТАР ЛУК ТА Б0Л1Т УКРА1Ш î IX ГОСПJipCfcKK ЗНАЧЕНИЯ._____

Лук: та тр?.в"яш!ст! болота з 'irnos1.':.in пле>;енга.\<и .t!,¡',-:5-tíb УкрзКнського Гюлхсся та Лхсостгпу. Но flwicci roi.к сг1.< «•,&.'• 13,1 загульно! пло"41, з в Jiicoc-íeny - 9,2,1.

Стан болхт та лук визиався на:« в 1974-197? pp. та У: 7 i г IS82 pp. кЕрзрууао-реронгзосцлЯшм .-зг^до» к*> pcíS Teil т. ¡í Центрального i (Мдизгз Пэлхе.'я тг. üico^rery УкраХи", a ¡ нг окрз.-:их тер/.торхкх прот?го:< I37I-I973 то I¿S3-I3£ó ç:., лт.»— льтат!' доил1.п'чань вкклодено у двзх сонэгрsçjir.x /Еалеья^- . ¡ . , 1Э82; &.лпщс-в и др., 1968/.

Трав"янногх ценози на bí.ü.'.íhv вхд íh.kx типíe рсслк : cri з.патгй до г.вндкгх emíh у в1дпов1днзст1 3Í зга нами експхпу. с нозлення причин сучасних зшн, якх характерпзу.-сть стан ре л: t но го покркэу, часто ускладнюзться m>', bjo на росяиимс?ь •..'».•-часно вплпваеть pisHÍ иисленм ендо- й екзогенш фактор!', 7 ;;t¡ иеуинуча-призЕОдить до aöiry i накладання pi4nnx флук';уац1?, va довгочасннх cyKi-eciü ценозхз.

В1доко, що триеале природна кнуваняя i природниЯ nt.-joî'ir ендоокогенетичиих змш болотно! рослпнност! внзначовтъсл t новно.чу рзчнмом зволэяекня, тничасом як для забозпечэшш í трн.мки ЦИХ ПрОЦЭс1в У лучно! рослинност! Heo6xÍCH5 пэстк'лм <-'л-стенсивне викорнстання лук як с!ко:катей та пасэвнц. Пору.:.™'-? наобххдного реуи.му, пов"яззнз з pisHiütü екзогеннкми фякгэс -.ма, серея яких чхльне mícus посхдйять фо^ич безпосв£.едньэгэ an t is.'

людськох длялыюст1.

Сучаснлй ст.°н лук í трав"ян!1йтих болгт, i::o г/рориат.и1? ■ як cÍHO'?aT!, '".о:я? непнси í'ir/ro охарзктеригу?! серолня nicTb citmaî-sR. Se дгн ». !» сг&т1'с»;.исгэ octátw. 26 ос?ян«И 2v pokin ypnstfeä'hicib пр'«ро,пн!!х cíkoí-.stí--;; ht y;-païhi ctskobí'.-u •

p. - II ц/гэ, 197G p. - 16,3, I960 p. 17,0, 190.) p. -16,7 ц/га. Отче, епостер1га<зться noctis»««, ;ме ду«е nosí.ib:*' i неэиаоне 1йдяи1;ечн.в »povafl'Hocri природных vop:"^í¡i'K yrüii.-. ííff'io 3pnyiíT»' н» те, "¡o потянцхйнх f'.o4'»!:^icri ."у зчг'Л'; а.-.-д ' 'чт породой i ! хлог об'':•.•*"?!■■ г хь:-:? f-т

ó.

¡jo S0-S5 if/ra, то мокна констатувати, ща схнокатх знаходяться s 1!а:за,БОЕОьнаку .cvani. Причиною цього с поруиенил норм рационального викорисгання природных кор.човпх уг1дь та вхдсутнхсть .наложного догляду за ними.

Б меках Лолхеся i Jlicocreny Укради, за данями ¡нсгптуту ■ "Укрзе::прзект", плоца прнродних кормовнх yri.Eb становить 3,3 млн.га, KOTpi розподхляються таким чином:

На ttmcci луки зайкають май:« 1,0 млн. га Д0% ycicï тз-pitTopiï/, rpas"j:khctí болота - 302 тис.га /понад 3,V, У Лхсо-степу - в1дпов1Дно 1755 тис.га /3,5^/ та 145 тчс.гя /0,7%/. Серед лук плоца суход1лъкнх становить 7-61, шшничх - 19-ZQ%} запяашг.х - 73-74,1. Серед бол1т перввекаэть hhshühí /25,1/. &ji-б1пъл') за плавок гпулой е заплавш луки, харг-ктергзузалн-cí! i HaiiCiibLi'ü альфа- i £ета-р1знаметтхкм, найвичся врокаГ:-нхотв. При цъому луки з заплавах picanx р!чок в'хдрхзняяпся сво-cpipHÎCTa. Зэ осташп десятир1ччя вели« n.-oq'i лук втрзчент при створегай эдосховиз кг ¿ninpí та íh^íix рхчках. Значла частица ïx розорака. Майке троткиа лук зазнала дз;;ор1;:ного -пэлхп-. искнл. В Сагатьох ¡.йсцях луки дзградувзли внаслхрок ттасовиэдо-го пэревантааення. Ус i вказа-HÍ чинлики призаодятъ до зубокхннл' лук та твелавання 2х особлквостоП у рхзних periouax..

fia Зах1днску üxiicci звплази середиЬ: рхчок Горикь., Стир* Случ, ею беруть початок з Еолинсько! та Подхльсько! зисочиии, В1дрхпняються багатимн грунтами. В них pooopa'íi вех луки зисо-кого pÏEHfi, а до 2.0% плогц, пк по Горних, заГ::;аать -cirai луки. Запдаои малих рхчок, нктоки яких лекзть у îicssx 'Пол1сы;оХ иязовпнп, дуне заболочен!. 2начна частпна ïx зазнала ссуасння. Тут осусе'но бхль lt/ части ну велик::;; болотнгх гаекз'хв. Осуи'эния та iumi аигропогенн1 факторн спрпчинпли деяку ксероф1т:;зацха лучн.'Л рослпнностх. В hïclvtx vcy. enit.r лрпгодну рослишпсть зашнено на агрофхтоцаиюн. -Ергато ciranx лу in чесок нзбу-вглоть вигляду hpaa'i-натуральных çiTci'eHOsiB, s л г ïx -зндозий • склад ÍCTOTHO зб^неннй в порхвняшп з гиххднкни, перэинними угрупованняки. .

У Центральному Полхссх тако:х спостер!греться подхбня p'ic-ниця mís заплавали сере.чнхх та малих рiчок, частина -яких s доп-ливами р.ПрнгГяп i lias керид10нальний напря;.(ок., а друга -частика - допливи p.,5jiinpr. о шнротним напрямком. 3 мзлпх :рхчок ба-сепну р-.Прпп"ят1 досить типову будзву ras запмва р/.Убортъ. 'У BepxHiíl течхХ гона в1др:зняоться суцхлькоч "заболоче1псти. Лло-

¡да лук на лерезлчузалэ в цхй часиш! заплати. ГОслн псМуди-ви Взрхиьо-Убэртлнсвко! ОС було соушзно покад 3 тис. га, були розоран! та частково Еикорсстен! гпд îioçîbï: багатср! ч ¡и?: трав, Прпродаа.роолшнiсть практично но зберзглася. Б cej.ea-нхи TS4iï заплава досить впсока. Це впюгакало масове рсзо^'зён*-на заплави з середньому на 30-352-, а. на скремпх доянкох - 'дс, 50р- Луки зайшэгь лице 23-50% площЬ Бьлъил чаогша ïx •3f.su«-' ла дсхоршного пол^п^зння. В заплавах пших малпх pivc.- п:..."."Л природах лук такок скоротилися завдякп осушуванню та розарии, ванна. Господарськии стан луз; незадовхльнкй. розоршаахя:попилило поверхневу i руслсву ерозхю, цэ вкклпкас поцшреинл г.* лука х в!даладанця крушогогокстого алкз1а i кхрод&гния баГпч^аг-дозкх зисокозрозайних сяравапх лук. У мЮцпх з канагл го; i руслом часто споотер^аеться перэосуи?чня. Щ чшшшга -iсиз г-спстемке вппаошш сщжчпюкмь на di.umili частая! лук oçi;»«« • ня травосто'13, зшшэшш продуктпвнсот!. Под1<5нз, на ^аль, '.ио-стер|гасться i в заплавах cep3;":ix рхчок. Наприкдад, по р.7;1-■repiB заплаву розорано ка 10%, сплыла ю> црзрозциэс лук neai пос1ваии ïbkii. Берегсва eposis роз:лпвае ;:;opi';;;q де.--сяткп гектар!в лук, а в шшиЛ течГх corai гектарп) заносить крупназернистим aurai си.

Стаи заплавнях лук рхчок Тетергв та У;н dîsko noripuii:toji ¡поля заповнепня водосховпца ких'еськох ГЕС. Подтопления ¡';ц~ болочузання задлав проявилося на йагато к!ло!дзтр1в вицз Цз при.муслло будувати даик5к та систег.д канал!в у запдавх р.У;:;. У 1335. р. заплаЕНГ луки pi40K У:-, Тетер1В, Прпп"ять y нп.-ШЙ течи, як i вея niiHiinna частика тераторП кгЛвсько!' та ддпс;--u:ipcbKOÏ облзстзЛ, пострандаля В1Д aBapiï на Чорнобадьськ'п!. АЭС i практично видали з господорського впкорпстання., £учио~ бсдотна рослпн-пств у заплавзх piчок Здани, IpaiHb п!сля сильного осусеаяя майнз повн!стю зашнгка агро;:птоценозаг.х. ¡Зю-рянн! cirai луки займавть не бхльпз 25%. Вовк входять до iiEc-зг,!1н i разорваться ko:îhi 2-3 роки. Природа та кзаз!-прг.родяа рослгшн1Схь гайь'ае мэншэ Ъ-7С/-

На л1во5эр32ие.'ду Пол!cci oc:ioi>ni площ! лук энаходятьс^ в заплавах Десна та i"i великих допгл:з!в. це найаГатш з гллкуло-му i зараз з Укранп за алы5а- i бзта - р1пнсоти!та!схзз лук-:. Тут В1Д!.'.1чено 16 господарських т:ш12, п тому чг.сл! так! з:;с-:-KosposaiiH! ш бгзсстокоотрлцоэиЯ, попэучо1!ир1йн:й, краспо.ч^з-

С.ШГЛЦЙВО-ЛУЧ.'ЮВХВСЯЧЦЧВЦЙ; Лу'Шо:з!ВС:,гг:1Ц9ВЛ-Г1ГГ1ТСЬНС'.11 тлгип-

впй , л;/члолнсохв1стно-бохот1;о-онко1югов1;й та хн. Сучаснчй IX стан характер! зуеться зкихэшям за остагш 15-20 роыз урожшкост! в середньому на 20-255--. Б1льиз заплаз розора к1 1 впксрпстовуються як польоб! зсмгЛ. Через в^дсутнгсть на зяач.та: дьтянках вздова русла Дзс.чп дзревко-чаГарнккозоГо за-хкету розвлзасться берегова ероз1Я. В заплав1 кишьо! течп Д|зснп та п 1шв:х .'."лецчх проявляется рекреащйна дйгресая т;;ав"жого покрпву, особливо в гл сцях компактно! забудозп заплавн дачами.

СучасигЛ стая лук у заплатах /йлих доплпвхв Деснп сбу-гюЕЛйетьсп безсистзшлм вспасашшм та надшршш осушениям, я;и опркчг.шеють деградац!» травсстоТЕз ир:;родних лук. КрНз того, знач!Ц плсц1 ссушеннх зе:.:зль, лих зчаспо не Зулп засБогн!.. перотгоридися на непридат!п для в;:коркстанкя теркторП Дала-есз, 1991/.

деградац{я лучних деиозхв, зкккення дродуктшзност1 сх-незятол та яасовгиц, заростакня лук чагар;ш;а1я; та грубостеб-лкм крупдотр2тз"н;.1 разом з 1ниг.1:л; показаглаш: дала поставу зощолсго-еколог1чн1й експсдицп "десна-ЗО" /у яши автор брав участь/ оцхнктц загалыпсЗ стан басеЛну Десю: га: "рчлон тп пикорзнох'о пгжпо до ко о;: с турринн" .

Низпнш лук: поширеих порззааио на 11олхсс{ I пор!вшшо р!д:о зустр!ча:оться в Глсостепу. Бонн оаи:.:ають знихення на боровдх -красах, дно та шшв частг.пу схы-Лв проххлшх долен, гакленйя-делрзехI на водойлах, дз гастолзться нат!чя1 вода. КрШ-тоГо волг, розглцушься по перпфзри бол! у та ка бзреГах озер. Низина! луки кцпляться атмоа^зрням, натИнш.! I групто-впм вволоазияям, що пер! одочзо стае над:.прн::п. Порогазготь на нгзшгаях луках дерново-глзйоэ! Грукгп з лом! квас озвшккп заболечуганяя. Еяачна частика Н'лзглккс лук зазнала р!ьйого за хнтенещшетю ссуцз.чия: ?Лд пеглибских канав для спуску коЕсрхнево: вод до включения в сучасях ссуаувальн! систем.". Иайкранз низ-лннл лук:: представлен! на 32Х1Днску та центральному ПохЛсс!. Сзрэд них ссроважамть р! зпотравно-чорноосоковаЧ та эх знстрагно-лучнотонкопоговг.;'!, лупнов1во;шг.ц?внй т:нк: 1 пучконпй тип, що утзорюсться ка м1сц! осташпх дзох . внаол!-док пасоетциоГ дкграсг1. Шасл1док осусення рослняяаЗ понргр таких лук про;1шоз р131п стадп пост1.:ал!орат1:вно1 сукцесП, к;Ь в'.жлккало ноялу р! зн::х вар1онг!в та модг4чкац!й кор!нт:х тип! в. Зандякп окулстурюнашю осушоних нпзкнякх лук та регу-

лярнсцу догляду за с!яншл травостоем мояна' одержат» нисокоччос— jsaflni, довготриаалого викорцстання С1ноаатг та.пасолиша. делянки, що на були засвоен! п!сля осуиення, стають оС'ектам. активно? arpecii' скнатропких вед!в, ян! заШиують вед::, випадавть з роелкнного покриву. Становления лучного уГрулупшн ня нового типу баз ц!леспрямованого ьтручаиня людшы про:« дать надто пов1льно. '

Болота, в тому числ{ трав"янист1, пошпрен! в Укса1'и! го-ловнии чином на Пол!сс! та в Л1состелу. К1льк:оть болi т та fx площа зростають у цпх perioijax з п1вдня на швн!ч та 3i их од}' па зах1д. Заболочен!сть Шшсся досяГае 6,4^, л!состег:у •• не перевэдув 1,5р. На цей час в укра'1'Hi осушено майхе половин? Bcix бол!т. Осушен! болота з травпянЕь, покрквом за розрё5д?яшс наци Ti'.ncicriea наленать, як мов:ф!кацН, до того чи 1ндаго типу природних кормавих уггдь. це та частина осушэних Оолгг,, яка лишаеться незасвоеною. Склад Н травостои залеаить ni ступеня осушання, викорпстання та природного aacimaans. Ts3J'i'.~ ку плойку зайглае в Укра!н! така трупа антропогенно зм!нения £сн л 1т, як торфокзр"ери /вироблено понад 35 тис.га, розробля^тъ- . ся бiля 70 тес. га/. Ба складом торфопоклад!в та способ-:.::! видобутку торфоввща п1сля розробки трансформуються ь оды-:, з таких тип is ут1дь : с!льськогоаподарськ! 3emi, в тому чпш с!ян1 луки /пiсля oipecepnoi розробкк/ ; л!сонасадазн1!н тЬ мислявськ! господарства ; рпбоводп ставки та неосвоен!, tp заростають спонтанно. За класиф)!кац$еи антропогенного ланщ:^-тознавотва остаиня категор1я наленпть до торфово-болотн»,:; ! пустшц. На Укра'1'Hi ix площа перзвицув 15 тис. га.

Найб1льш поширеною ?еоморфолог!чшю групоо в УкраЫ е Еаплавн1 болота. Вони розтаиован! в р!знпх частиках заШш великий pi40K або займаать усю за плаву малих рхчок. Притерас-Hi болота звпчайно зайнят! чорнсвЬчьхозшй болота;.« або etc- . piiHHiif.ui $раз"яшми болотам rta ix м!сцЬ В Ihikix частиках заплав nocr/.psHi трав*ян! та трав"шю-гмхов1 болота, дол пни! болота, як! б!льш xapaKrepHi для Л1вобереаного Лсостепу, зустр!чааться такая на Нод!лл! 1 в Пол! сс!. Бани виповнюыть долйну пзвн!отю або в б!льш!й И.чаотйй!. На Пал loci до ц! e'i групп належать болота Крик!в, Уб1дь, рзвма з 1рванцэи riBC&KS Пол{сся/, Здв!!й, IpaiRS /Ка1вське Пол!сся/. Болота стзрор1ч'лц аоширан! в долин! сэредаьоГо дн!прз i гаймаять залашт стэродавнього русла ц!е! р!чкп. До них на Пол!сс! на-л0;еэтЬ болота (1чьоз, llapncte, Зчг.гла2, 5"Дрт. Еолога 7 лого-

ю.

вин пошкрен! вкключно на Цсупссл, де пов"язан1 з улоговснаш вядувакня, тектон!чнимп вШПшаж, карстовпмп л! Яками та !н-шш.ш депрес!яш на водорозд1лах. На Заххдному Поглсс!, де в багатьох улоговинах роэташовая! озера, болота займають дрцбе- . реши дхлянкп. ВЛсостепу, кр 1ы названых, зустргчаиться й 1нш1 групп бол1т : балков!, схильов!. Болота Л костелу осушено та засвоено найб!лыиою м!рою. Для Волпнсысого Цсостепу, де мел!орац!1 н!дца: -> близько ео% ус'.х бол!т, найб!льи характерн! заплавн! болота. Серед них перевааали очеретов!, кореневвдю-осоков! та кулика о ьосоков! /здебШшоГо з осокою омсьною/ болота. На осушенкх д1лянках бол!т утворюються вторшш асоща-Ц1У, як! налегать до шдаф1кац12 чорноосокового, черзонов!вся-ницево-лучнотонконоговогс, цучкозого тш11в. п0д1льськкй л1с0-степ, забс.-оченкй лише на 1% , осувано больше як 40%. На його терпторП поширеш майдэ вкключно долиано-заллави1 болота, як1 займаать долени з невнробленшп терасамк дробнлх р:чок -приток!в Дк!пра, Др1ш"ят{, Швденного Бугу. 1х рослкнягсть I трансуормацП п!сля осушэння под1б1ц до т5.., Що в казан! в-лце. ' Як природа! кормов! уг!ддя викоркстовуються маиае 355» осупенах_ бол!т, Дравобереаний Ддсостеп, наймоны заболоченкй у Л!состепу, Б1др!знясться попиренням долиннкх, балкових та долшно-балко- ' вих бол!т, з яких осушено кайде половину. Ооушення зазнали пе-реваняо велик! за площею болота, напрпклад болото З^ар. На ньому перевааають очеретов! болота, але трапляютьс^ ! осоков!. На балкових болотах, да водбуваеться деяке осушоння внаслхдок захоронения торфу делш!альнпш наносами, ! на частково осуше-них долышшс болотах розвшзаються травоото!' лучного типу -лучной!всянкцевого, чзрвонов!всянпаевоГо, лучнотонкояогового, цучкового, чорноосокового. 3 Л!воберехному Л1состепу, що пае найвкщу заболоченЮть /3,2^/, осушения зазнала такоа не меиоо 50$ плод! бол!т . 3 наЦбЬ'-ьш поакренЕХ тут долшздих бол!т осушено (Яльиу частину /Труб1я, Недра, Ромен, Орхнця, Сл^попород/. Осушэння в дояких вкладках давало тут негативн! наел!дай. Напрпклад, ппенешше осушения карбонатнкх торфовщ по Трубену ®а Недр! змуспло для в!даовленпя водного салансу терптор!! прокопати водовШий капал 1 закачуватп в систему воду з Доспи через остер.

Надм!рно обводнен! болота збзреглг.ся в дол!ш! р.Удай I долин! верхньо! течИ р.Супой, де перевахавть очеретов! та осоков! болота.

Сх!д:г.и1 Цсостеп /заболочен!сть - 0,5/У под!бно до Цра-воберекнего та.л осуиенгЛ не мели як на 50%. Заплавн! болота.

fiKi пзревакали в цьому perioHi, здебоьшого ocyaeHi. Балков! болота самоосуигллися внасл!док sr.iih:i Оазису epo3i'f. ЗберзГлпся лише окрам! д1лянкп очеретових та кореневг.щно-осоковсх бол! т. '„они часто BKpiiTi кугашамя, як! утворщшсл в1д надшрного випа салня.

На шдстав! ощнки сучасного стану рослганого покриву на лучних i болотных уг|ддях ш констатувалп значку /понад 30$ плоил/ трансформзц! ю цнх yrtдь, антропогеши emihi: иайае по Bctil TepiiTopi'f, деградац!ю та знккнення деяккх фтоце1 ">з!в, зкшаення загального збору 1 якост! грубих кормхв, зб1днення аборигенно! олорп та значку сннантроп!зац1Ю рослшнюст1 /Бала-цев ц др., 1982 ; Балашев и др., 1938 ; Балашзв, 1991/.

2. НВТРАТЛТПТ^ИТ МЭТСШ ОБРОККП ГЧ0ША1ПЧ!Ж ОШСГВ

Стохастнчна природа ф1тоценоз1в, як було визначено, привала багатьох досл1ДШ!К1В на певному eTani розвитку ф1тоцено-логи до необх1даост! застосовуват1.! не лише звичайи метода класично'1 геоботаники, а й нетрадицпш, в то.'лу ч::сл1 К1ЛБК1С-Hi метода обрубки omiciB для виршення основних теоретичних i пракичних завда::ь наук;:. 1стор!л розвитку mix метод!в розгля-даеть^я в ряд! монограф!й /Грейг-CMiT, 1957 ; Александрова, 1959 ; Василевич, 1969, 1972 ; Трасс 1976 ; Мсркин, 1979/. У 70-нх роках вШйчено нав!ть ..лавинопод!бний процес ство-рення нови:- к!льк!сних метод!в та 1Ндеко|в" /Миршш, 1979/. Це в!дпов1дало становлении i розвитку ново! парадигмп у ф1то-ценологх if.

Досл1даення антропогеннкх 3uih лучно! та болотног рсслин-hocti, а такон данам'ки с!яних cihosatoil прпмусило i н-' ско-рпстатися нзтрадацШшми кЬлькхснпнга методами, як.б!л1л об"ектквншп, для назначения йупеня девастацП ценоз! в., оц!нка Iх данам!ки та клаокф!кац!йнцх побудоз. Було гааропоно вано ! застосовано у робот! деяк! KiibKicHi показншш, зокре-!.!а "контури еколог!чноГо виявлзння", к!льк!сну мНу Bi^uni-ноет! /х> - методика/, коеф!ц!ент дэструкцП Д^ /, юр!г и!рк В1ДМ!наоог! /1Г.0/, ¡ндекс осушення /ls / /Балашов, 1957, 1939, 1972, 1975, 1930; Балашэв и др., 1932, IS33 ; Bslas6bew , 1333 ; Balaahev , 1391/. Цз дало з.мсгу .уточнкти класиф!кащйну триналешпеть дэякпХ ф!т-оц?ноз!з у ДсмгнянтнГй Клас1!ф1кяц( I. зокрема, було _рзк-пто шэр!гпоц!а-н!сть остепнениЕХ лук у згшлзвзх Пол1 сся та I! со с телу 1 за::» ропеновано розр'зяятк класкф!каи;Йно н! труп;:, це з5»гзс-1 ся

I2.Í

'3 «¡ердазнням О.М.ЩзшшкоБа /1942/ про зональн!сть остепненнпх J лук для л!состепово1 'зонк та екстразональн!сть íx для л1созо'/< Кл.чоыу!кац!йнЕй розлод!л указание труп був реал! зованкй лише .йри розрсбц1 Господарсько! ткполог}í кормозпх уг!дь Укра'йш /Шеллг-Сосонко, Балаизв та !н., I98S, 1987 /.

KijibKicHj ыетода дали змогу показати нэр!вноц!п:!сть gji-тоценозтв з до^нуэаннач деяккх rírpoiJíroB за умов лучного та болотного зволожшня. Було выявлено суттев!ств р!зт:ц! м!а Трупами з доШнуванням указана вид! в. i доведено доц1льн1сть 1х розп6д1лу на окрем! форгац!'( за ТИПОМ :GlyoerietB maxima в pratoaa - Glycerieta maximae paludoз a ,g, М.Брад! с свого часу об"вднала груш: сфагнових евграенкх та суагновпх мезотрофних ■ бол!т Укра!нк в одаш п!дклас /Брад1с, Андр!еако, 1974/. Однак об"едншшя було проведене без урахування i сну того про-сторового та таксоном!чного "континууму, суто ИиуТтивно, toi,sy ми перев!рпли за допомогон вказаних метод!в ЙоГо обгрунтова-HíCTb. Aiiajiis матер! ал la отркманих в!д 6 Л,!. Брад! с, показав, цо нодостворена трупа трав"яно-сфа?ковшс бол1т ч!тко в!дакрем-лшться в!д 1гав"шо-Г£шнових евтрофнпх та трвв"яно-сфагноэпх; олкготрофних.- В подальшоцу, коли з урахуванням позитивно! ко-рвляц!i Mia видами c$aTBli/ =+ 0,25/ був Установлений ШЗ в було доведено, що розгллнут1 об"еднан1 в одну трупу описи не моауть бути вШесен! на цьо:^у р!вн! до р!зних клаоид1кац1й-ких труп /аа винятком дэянях onncin, що шли екотоннаЗ характер/.. отае, було к!льк!сно доведено обгрунговак!оть класиф1кв'-,ц1йних sMiii, .зроблених е.М.Брад!с. у ово!Й практац! ш: корве-тувалися вказаиЕш методами, особливо ПШЗ, в такою штов : I/ дня визначения класкф!кац!йно! прсналежност! коакретвих ф!тоценоз!в, зокреш кзтеповкх дая !снувчах труп ; 2/ дйя перев1ркп таксоном!чпох самостШоот! вид!лета Труп ¡3/ дяя якомога точн!шо1 оц!нки одаор!даост! д!лянох, обршшх два ; геоботан!чного експершаенту»

У сучасн!й ф1тоцэнолог1! 1сяус дек!лька 1ндакс1в 1 коеф!-ц!ент!в для визначеннд стаб!льност1 ф1тоценоз!в та ец!шш 1х антропогеннкх зм!н. Це оданиця стаб!льноот! НС / Half-Ohango -"полусмен"/ Булвода та У?ттзкера /1375/, коеф!ц!внт еколоГ1ч-

ho'í ctiflkoctl а.Коотовицького/1979/, crynihb антропотея1зац1! за Рамбовськовою/19В7/ ступ!нь гемероб!! /Sukopp,19721 Sohioter.1987 /> cryniHb деградацП /Г орчаковськсй, Абрам-чук, 1983,'1986/, та 1н. Ус! ui метода: були вапробован! наш! i ввявклкся придатниш для заотосувшшя, еле, на наш погляд вони мають т! ч:: 1нв! иди. Тому нами був восстаний новгЛ

коефощент - коеф!ц1ент деструкцН, оснований на показнику ступени участ! видов у ф1тоценоз1 /за Б.Л.Бксовшл, 1970 /, якеИ в1лпоз1Дае ф1тоцэноткчн!Й сутыосri o6"cktib. якщо прийня-■_и, !цо участь вид1в-деструктор1в у ценозах адекватна р{вню порушзння 'ix стасНльност1, то KoeviuieHT деструкц!? мокна вкзна-чкти як'в!дяо!аення суми проектпвних покритпв вид13 -деструктор! в до загального покриття, ценозу в процентах:^ Pd/ Pf«loo. Звкчайно, мохна вводати вагов1 показнкки, що п!двкцуе точн!сть визначення. Внявлзння кэ властивих данному ценозу вкдМ у тра-востоI та визначення ступеня 1х участ! дозволяв визначитп за вказанон форцулою ciyniHb порушзння будь-якого ф!тоценозу в оуи!рпкх оданкцях. Для визначення ступеня вшшву того чи iитого фактора встановлкють його градаци за К^ . Зокрэна, для визначення ступеня порушзння лучних пноз1В п!д вплкзом вкпа-сання придатН! класи, що в!дпов!дають певнин стад!ям пасовшд-hoi дагресг!: I- дигреия в!дсутня Д^ < 1% /; П - низька Aid = 1,1 - 5,05а /; И - помгрна /Kj = 5,1 - 20% / ; 17 - высока /Kd = 20,1 - 50^ /; У - дунз висока,р'б1а 50^ /•

При BKEitf^eHi ступеня порушень при осушуван! р!вн! дигре-ci'f по класах дослали такого значения : I - дуке слабке осу-шэ1шя /дагрес.л мэнше 20% /; П - слабке - /21-35$ /; Ш - по-м!рне /35-50% /; 1У - нормально /51-70^ /; У - надглгрпе /понад 70% /.

Внявилося, проте, що обрахувати цей коефщ!ент для pis-нкх с тупеи i в ссупеняя завакае суб"бктивн1сть при Г1дрсмзрфн!й !дзнтиф!кацП вед!в рослипного покризу, сск!лькн багато з них мають шпрску еколоГ{чну амдл!туду. Тому, щоб одержатн об"екткв ний показнвк вшюшэння дшд!з до осушення, якйй дозволпз бк оцхнюватп ступгнь ссания д!ляаок, нами був занропоновашШ !ндекс осушэння А . /• Bin сбчислюгться aik от: гшо щдзксу ВИТОПГ/Еання / x,iddl, Greig-Smith, 1975 /. Для великих площ бол!т та лук Украпт saMi схь ваговпх Bisio-шень для ^становления !пдексу накл було викорпстано цанотич.чу зиачущн!сть внд!в / Р /, яка впзначалася ч рез чао jory трап-ляння впд!в / f / та сэреднв-лрозкишне покриття / х / за формулою ; •$ п f. х .

3 репрезентативно! доб!рки, яка м!стилэ 210 onr.cijl осушзнпх та 210 oniicin неосунЗних вшсрпткх бо.Чт, було обраховано да я ycix вид!2, що и склпда-iii. цеиоттну эта1"-щг п т^ч / с . i.nsuinotu? /,

Для спрощення розрахукмв справып великан трапляння та сзредаього проективного покрнття булп розбктх на 5 класгв, ккг надал! розглядалися як балк. 1ндекс осушонкя вкзлачасться для окрешх вид! в за фор.улоа : ¿ -F¿ j Р1П.Було овладело таблицы значень П!дзкс!в осушения доя 343 вид!3 суданках рослкн /Балашов, 1932"/ та 15 вкд1в найиош;рен1ы;:х i-icia /еа Гриорою, IS32/. Величина пщексу осушення мае 91 стушнь i вар1кс б!д 0,04 до 25,0. Внз;.аченяя iHTeKCEBKûCTi осуизння конкретно"! д1-лянке за п рослшшш покрквсм проводиться за формулою : jc = ^ijjX^Z xCl дз xi - проектЕЕйэ пскркття окремого виду, а хс -затальне проектквно покрнття блтоцзнозу. ящо зрсбатп nponopuifi-nifi добîр oniiciB на nacrai, когша впзначатз 1нтскс">:вн1сть осу-шешт всього масаву за аналогичною формулою : I " = 21 .I* .¡i¿/100, да Ig - потники осушення доянск з цзнозама, виязленкма на гласив! ] щ - % участ! кожного ценозу в загалып'й плоиц ¡ласту.

Обробка геоботан1чнкх onacis з pisnax бол1т за допомогов iB дозволила скластк ордпнащШп ряда штенспвност! осушення для pisHiix perioäia Полхсся i Подгльського jiicoc^ecy та пор!вняти 'ix. Було дано нощ оцппсу вадгленнах ран ine класса /в 1Î / i I - дуле слабкз осушешя /1° - до 1,9/ ; П - слабке /1^ -2,0 - 3,5 /; Ш - поглрне /3,6-6,5/ ; 1У - норшльне /3,6-16,5/; У - надахрпе /понад 16,5/.

Застосувашя Is дае змогу ваявати так! вападка, кола дояк-kii, що г.'дпть одцаков! домптнтп i не Biípi зняються арлектизно, знаходяться на pisaax ступени осушення, ockíibkk до:.11нанта дзякпх болотннх ценоз1в пеЕнкй час покуть в!дставатп в1д smíh умов заоло:»ення, тишасом як склад супутн2х вадгв вмкчюсться адекватно.

1ндзксп, одэржнп нами, мають штсградышх характер, ос:: i -лы'.н.в сбробку була залуче;п описи, недаференцшоваш с-а трава-Л1сти та 1нтенсив1пста 0руш'-лня. Тому ls но хдавалося ототокна-ти з йоднш конкретнйм показнкком укоэ зволоненкя /РГВ, воло-riCTb грунту, травахлстъ еастоювашш вода на доБерхш тоцо/. Т1льки сшвсгавленнл д£лянск з м!н!;.:а.пь>п:;,и р!вня:.ы грунтовых вод та зв"язком кап1лярно'г кайма з кореьевмзстнкгл шаром показало такай розаодгл на Групк, rati ¡денткф1куютьоя з групаш зад1лзка?,ш sa ls /Балашев, Кяркуцаев, 1933/. Вккоркстання ткали Ij ■ дозволяв: I/ об"ектавно вазкачста стушнь осушування болГт за рослиюйстю без 1нструм?нтальш:х дссл1даень; 2/ nopíB-ншлти осуисп'ня окрежх д1лянок, складата еколог!чн1 ряда та Слзм*.: ?.jt.U'3cHí га осушення:,i; 3/ ву.с-нпчатп госьадарсысу нркдат-

Hicib г.аскву шсля ссукзння ; ГУ - добиратл склад травосугн-еок для дошки з назначении 15 або пзрев1ряти лзкдатшсть обрано'1 травосуШики до конкрзтнпх. умов.

Запропонован! наш! 1ндзкси понуть бути вккористан1 для ощккк сукцзсхй у процесах з пр^гилзшшл знаком. Напркклад, 19 изретворюетьоя на показнг.к ступзня подтопления. KoegiqisHT деструкцП" fy траксформуеться в козфхщент дзиутацП. Цей пока знак впкорзстано наш для ощ яки залузення перелогia у 20-км зон! ЧАЕС та розчщено'х тзритори "рудого Л1су" /Шзля^ -Сосояко, Балаазв, Уварова, I9S3/.

2.1. Еколог!чч;;'л анал!з лтччкх_ценоз1в у покродних та антропогенно з-Лнених умовах. Остаяшм часом поняття структура рослинного покрпву набуло у фитоцэнолсгм pi3Ho6i4Horo значения. Розрхгняють структуру изрфолсПчиу /або просторово-ча-ссву/, функц1 ональну /або вгасмозв"язглв та прбцес^в/, констп-тушйну/Работнсв, 1933; Нппзнко, 1973; ¡.Йршщ и др., 193Э/. До останньо! груди нале.тлть структура екологхчяа, щсу 0.0.Ш-цзнко вигначас як "... сшввхднеиэшш Ч£сгльноот1 та рол! особнн з;!Д1В, до ставлять pisni впт.оги до умов та no-piзному впкорпстозуоть ссрэдовкщз". На практкщ часппз йдеться про еколог :чнк:5 анал1з ф1тоцзноЕ1в. Лого застосування в Геоботашч нпх дослхдкзннях вванавть за необхлднз багато ям вчеш /Ш-л-нпсов, 1964 ; Работпов, 1974, 1935 ; Лопатин, 1938 ; i.tip-КИН, 1979 ; Д1дух, 1990 ; Klapp,19S5 ; mallsr-Doabois,lSÎ4-, СкгизгЬо,1 977i S1oîso3-1e, 1 373 /.

Разом з тпм, колп еколог!чн::И анал!з зводять до визначешш еколсг}чного складу вид!в у флтоцзнозх, як биьинсть азтор1в, цз нз позе да tu нзсб^дного уявлзнпя про еколоГ1Чну структуру ф!T0U3H03ia, позбавляе змоГи об"ектсвно ïx nopiEHiiy;'ii; - Щоб унишути цпх вад, автор скористався мо;гливостшп, .'..а кадае для еколоГ1чноГо анализу мзтод та еколсгИн! таблиц: л.I .Parian-ського /1940, 1955/, на баз! якпх був розробленпй мзтод копту-pis еколог1чного впязлзння або плсщшша коыиска 1,'^дзль еко-лоГ!чйо! структур::. За його допомоГсю ка:.ш обробляшу-.ч г'еобо-та!ич:>! ' описи для р! з:шх ц!лей /Балашэв, 1937, 1939, 197 2 /. У додальшо!,!у для анал!зу $iT0ue!!03i3 в уповах екепэршзнту був використанкЦ показник ступенл участ! еколог!чно'1 г,:уп:; в .травостоь I.fcsiMiCTb галыасно: ощ;п:и зкслсггчно! отрукту,.л дав п!дставп охаракторпзувата г'чиптуду nt стоссвних рис компонент Ç:iTor,=4osy j вплиачатк йогэ cneui^tKy /рабсшол, Li*.. .

le.

Маркин, Наумова, розеиберг, 1939/. Поргвняшя кЗлыаснкх по-казнккЗв екологЗчноЗ' структур!: проводиться в таблицах, еко-лохЧчиех формах, д1аграмах, екологзчянх спектрах.

ОскЗлькк найвагшшЗши фактором у зизначеян! стану тра-е"янесю1 рослкнпст1 ввагаеться водниД решл в екологхчноцу аналЗзЗ в першу чоргу вякоркстовувалася rj^ оморфна структура ценоз!з.

Було 5алуче.;о ыатерЗали геоиотан1чниЛ дослтдаень лук та болЗт ПолЮся за 1974-1937 pp., а такоз експеркмзнтальних i стацЗонарнис досдЗдаень на природных i ciwmx луках проведенпх у 1980-1989 pp. КатегорЗд гЗдрсморф для окремпх лучних та боло тнкх рослкн yKpaïHii визначали за екологЗчяп:.е1 таблЕцсип /Рамэнокй! к др., 1956/ iз застосуванням аодЗазв амдлЗтуд за шкалою зв. лраения.прц мак стальной рясиостЗ. Для ворЗвняння еколоГ1чно1 структурк pi3Hux ценозЗв, як зазначалося вице, внкорнстовузався вЗдаоснкй кЗлькЗсний сзказник - ступЗнь учасйекструпц s козгному з них /у порЗвншальнЕх одиннцях, BÏ/.

ЕколоГ1чней пиалiз описЗв, ероблегаас у pisniix мЗсцях 3 в pi3"i за умовами роки, дозволив визлачити сп1ввЗдаош8ння гзд-роморф в асоцхацЗях, якл створюшть градЗектлиИ екологзчний ряд saimaEHoï рослпнносн на Uojiiooi. Результата: такого анал1-> зу чЗтко показали сзушкь вдливу яовенЗ., напрвклад, на остеп-нених луках на це вказус' наявш сть чи 1лдсутнЗсть гв окоспектрЗ мезогзгроуЗтЗв, а на болотистих луках наяваЗсть пометного процента ортог.изойЗтЗв свЗдтшть яро коротку повЗнь та перЗодачио пересихання дЗлянкк.•

Anajii з екологЗчно'З структурц лучних ценоз)в у дослЗдах i на стзщснарних дЗлкнках до&воляе встацовити характер змЗн у травостоЗ' при pi зних способах обробки дерните, piзних реаи-цах вшсоркстання, внеоенн: мгнеральнкх добрев, гербЗцЗдЗв, пЗдтояленЗ та осушеннЗ, або sa pi эних riдремзтоорологiчккх умов року.

ЁотанЗчний 3MÎCT зШн, то вЗдбуваються в гЗдроморфнЗа структурЗ лучних ценозЗв, такий : мезоф1т,.зац1я травосто'Зв проходить первванно' за рахунок злакЗв, ксеро^ЗтицазЗя - 61 ль-шою r.iiрою за рахунок ситник!в та ссок. змЗни еколоПчнок' структур« суироводкуються за! наш бЗологЗчноЗ' продуктивном!: зростання часткк ортомезофЗтЗв та rirpoMesoyiriB в!дпозЗдае гндегщенню'врокаи та полЗииенн» якоот1 кормЗв ; при збЗльпзн-Hi л травостоях neôoKcepoyi тЗв-та ксеромезой,т!в врожа'З зни-

куються, а зростааая чаотка rfr^o- та u33:;rirpo¿itíb ;'эез вегяткся i вро:::з"Ш1Сть, ала ькп;<уеться кисть кор;яв.

Иор1вшшя Ei.iin екологхчкох структур!; луч:кх aoscrsiB за . окаыа дозволило шшити II одлсатп нове ягпщз, яке д!стало паг-зу ' "пгсляд1я погоднпх умов" ^алапэв, 1282 ; Bal ase v* , 1931/ На необулдйсть враховувати унозп поиереднього року при впзна-чешп лапржку флуктуац! I вкагував Г.О.Рас'стноз /1979/, але цз пктаная не «teftsto достатнього вись!тдзшш в лгтературК На п!д стпв1 пкоаналтзу па:;:: сзред лучнпх рослпн вплвлен1 b¡r~:, ;ikí реагупть на укозл поточного року /"ренкт;:ь:п впдл"/, та вид::, «о реагують на змпгл воднсго р-з.?.:::.;у лспсредяьего року /'лнертл! рл:ди"/.

Результата., спостерегення i аналхзу зказують, цо еколсгзч-на структура усталзннх, о^орпозжкх -viiosíb впяаляц стпб:ль;;п;т лп;:з до незлого рлвля згш'.ву екзсгенш'.х санторп"., гл*.'д? якоро ценоз набу;.ас hobp'i яксстг.

3. АПТРОИОСЭИ! 2ШШ ГОСЛШШССЦ J¡ УК ТА БОЛ IT IDJiíCCH т mcct,tw ткраг;гл

Протярс« -трнБалого пергоду эпкористаапя лук у ci дьсъксггу господарств! . лло ощздлизин характер i i'x скстзиа експлуа-таци секд! альнкй i пьсквадьнкй секторк/ визначала «ж-ад, структуру i дкнамп.-у лучпо! росл;«шоот1. Бказзн! факт ори буди Гарантом стебШлест! лучлпх ()1тоцзноз1п, íx сингенезу i самот\ ioHyiv.iina лук як квазг-нркродлого типу рослиннсстх. В згг'язгсу : п1дсплонялл антроиопраот i' на рослинний пскрив на початку 30-х poKÍB А.А.Шати, К). Д. Клеспов, U. I.Алекс;снко та inni дсс:пд-ннкп звернулп увагу па негатпзш:.'! зплкз интенсивного вктсанн.ч, яке выкликало утзорз.-ля "збо1з:', нсзро?л тпзащю рсслпгпюст!.

За останнх досятир1ччя луки позсюдчо зазнали о ;сол::2о гпдсклекого антропогенного вплизу, ыо пркззело до шсово? днг-peci'í лучно'1 росшшост! i зпккешт П нродуктсшсст!. Цэ сио-нукало до гозробка i зяровадазвяя гаход!в до псл1Ш5нка ксрмо--впх уг!д&, до з свою черту, спрг.чинплося до ь:пн у „клад! i'x травостохв. Лнтропргешй сукцесП лучноТта болотно! _ эзлккноот' останн!» часом посилено зпвчаються спевдаллстами pl гнах краш. Основними прпчинапг. ц;о в;:клпкау;ть щ прсцзси, ввакавться иасаи-^перед !нтенсиу1кац1я використаяня уггдь без калехлог коулекса-uii, ouiim умов зволоненпя та .'.йиеральногг аквлзння /ц!леслуя-!.ювак1 та сулут;п/, г;;лн:; Ji зичних властньзстен грунт i э /Клапл, 1954; Работ son. j2/. ;.:;з.. опсггнн! ;якт'ор;: вал:: зда

перевакко на екотон, але мси-уть i безиосередньо вплквати на ксмлоненти фхтоценозхв. Кокнни з названих уактор!в неодмхнно ппцхюе деградащшп сукцесП юхтоценозхз, призводять до сутте-вих /1ККОЛИ нев1дновних/ змхн.

Анал13 матер'ал i в досл1даень, проведение геоботанхкамл на луках i болотах Лгоахшх за остаянх 60 рокхв 'у то;.у числх дос-лхдкень автора на протяз! óijjbme 30 pokíb/, вказус на тстоппсть змхн в IX рослин: эму покркв!, що сталися за цен час внаслхдок pi3HopiflHoro антропогенного теску /Афанасьев, 1940, ISS3 ; Бачур1на, I9S4 ; Брад10, Бачурхна, 1969/. У деяких вкпадках Ц1 3MÍHH мавть катастроф! чикй характер. На луках та болотах ix с причинить осушения бол! т з розорюванням, Kopinse пол!пиення з розорлзакням,' nosexi з вигоришам пару торсу, в i диада ння грубого шгГу алкв!ю при русловй! epo3i'i, затопления та надопрне шдтоплення, посадки лхсокультур, забудова та гмяхове буд!вниц-тво. Пхд час досл1даень, що завершайся ыонографхчноа обробкою ыатерхалхв по денамхщ рослишост! i ©лори болхт пхд вшивом мелхоращх' /Баласзв, Андриенко и др., 19Б~/> а такса по антро-погенпих SMiHax рослкнност! пркродних кормових уг1дь /Балашев, Сыха^лова к др., 1908/, вкарке в умовах Украхнв дослхдаеш, крхм традицшшх ласквальних i постмелхоративнпх smíh, данам!ч-hí процэси, що в!дбуваються в травпяяисткх датоценозах на болот-них техногенные длощах, на згарищах, пхд вплезом агротехнхчних заход!Е i рзкиму вЕкористання. Га наел!док антропогенных smíh досл!даено такой синантропхзацпз лучнох рослишост!, яка в!д-бувасться за рахунок поязи синантропних та зникнення типових лучних впдхв у тоцэнозах. /Балашов 19Э1, JJalasche», 1988, Балашов, 1991/.

R.T. Генетлалхзацхя схем пнтпопогеинЕХ cyKtieciii лучпох та болот-Ho'i рослекност! . ТркзалЕй час при вивченн! сукцзсп! трав^янис-тох рослинностх, ко нал ежь,л>-до антропогенна, обжнувалиоя в Haaiií Kpai'Hi дослхдкзнням демутащй на перелогах та дигресП на пагозпцах. При цьому складен! схем-.; сукцзсй! р1Дко булг. наешхд-каш безпосередаього спост"ре;кення за перебхгом вказанкх ххро-hscíb в природ! протягом тривалого часу . Бонн складалися иере-бскно на nifiCTaBí вивчення дхлянок, "що знаходятьоя в аналог!ч-нех умовах, але bí лрх зняпться за характером використання?1, або "зх,др1 зшштьоя за умовами осушення" тл "тривалосн д1л лгевясго ^актора" тс1до■ i;o приззело до того, що в Украпи, як 3 » анаих ¡:paí:nx у ¡чзпий час запропоновпно cxer.ui антропогенних сукцестп,

якл булк з озохй основх 1птуIтпвнш.ш /Афанасьев, 1940,1959/, 'а цз ваз Епзначало хх обмерзну дсстов1р:псть. й правило, таш схем: вхдбпвалк певниН поодихюккй ;вар1ант сукцзсП того чл Ышого типу. То:д в сво?й робот1 автор наиаГався при характеристик дшашчних процес1в або узагальнквати /генерал:зовува-ти/ схеыл сукцес!й, або давати конкрзтнкм схемам об"ект::впу ощнку за допомогоп еколог1чяих шкал та пших 1альк1сн:1х мзто-д!з, При цьоьу для схем пасовищно1 дигресП використовували шкалу ПД таблиць Д .Г .рамзнського /1935/, а для схем П1";ткгл1с-рактнкх сукцзехй - пкалу 1ндокс1з ооушзгшя /13 /> роз^сбдену на;.::: / Еалапзз, 1931, 1932/.

Шдставоо для генерал! зад; I схем сукцесп: стал:: сл1дуыч1 похокення: i/ Дпфзрещцаидя лучно: рослинност: егхдно з еколо-Г1чн:::.а типами г.'лсцззрсстанъ поляГае 1 адекватному розмщзнн: з!д::оз:дш:х екоморб /Щенииков, 1941/.

2/ ПрозЬт-п еколоГ1ч:п фактор:: длферзнцхац!х лучного 1 болот-ново тигли рослЕзксси впзначакться полоненням:-: у хрядегОтао-еколог!ч:г.:х рядах та г|дрохоТ!чаЕкк 1 геохШчшшг якостякк ландшафт!в /Курки::, 1957/. _

3/ Сингенез трав"я:шсто'1 рослинлост1 /дзркоутворення/ ноля? а с в лослгдовнхй зампп злаа!в-еда][)!натор!в е!д довгокорзнзвищчих до пцльнодзрниетих, яка супроводнусться зшною умов / проц'о "старшая"1 лук/ /Еллъямс, 1939/, тсбто зглнп б1смору у ценозах визгачапться в природ! згшою екотол1в.

4/ Антропогешп чпшикп вплпвавть перевалю на екотсп. О тез, антроисгеннх сукцесГх' трав"ЕП!:с?01 рослинностх тек молу ть бутн охарактеризован! по етапах зм!ноп б!оморф з::д1в, цс входять до складу цекоз1з, оскглькн коянпл тзкпй етан або стадия су проводку з твоя ...л наш: серздсвглцз. Своер1д;п уыозч харак-тзрпзують, паприклад, пас:;валько-зшпз:п лучн! цене ли : в::::а-сапня приззодлть до уяпльнення грунту, змпп: лого боднс-пов! т-ряяого ренину, з;л:ки хплчкпх властивостзп грунту за рахунок сбагачоиня скскрекзнтзмп тзария. СпзцпМчноп зхдпсв'дда на так! омзкп стае адаптивна траксфориац!я й\о даодсгхчно!- струк,-тури цзеоз!в. Зола р-зал! зусться за 'рахунод паявноот! на ц!, що зазнас вгашву вппасапня, впдгз рослах з пзвнши екобхо-морфии:,их властПЕостями. Вгдбувасться адекватно зановчзння ::о-_востворенкх еколог!чинх я!п рослилам;:, ях1 :лзть пев::: вллсп:-востл, що здатн! забэзпэчшп функцхональн: пркстосуглння до новнх углов. Еокрз:,:а, пр:: насов^цлогг; наво;:та:лЬн;п з: Т]'агоо1С:) в:ци:, дз • нсп" х у.-,-

xa поокрвються вкдк, цо шить кеобххда! озиакв. Зхдомо, що ме-ханх змом рсгулящх i стабШзацН на популяцьшому рхвн! вва-¡яззться здатнхстз деяках вадхв пхдва-дуттв ni;; вплнвсы ваяаоанкя злгальну К1ЛЬК1С1Ь особан разом ci значениям ïx серэдньох' ыаса. Паздатш до такого способу регулпцП вадл ьинадають 3i складу £>i T0U9H0SÍ3 /¿плязв, 1933/. Порад о цкм хлдбгзасться 1нваз!я паск1!ально-днгрзсазнах вадЁв,■эростання аолуляцхй як::х праззо-дать до зизязоннл îTflÔiльност! KSHvSlB. 3 цього г"ллазае, цо сукунн'сть вкд{з з повнц.и скоб i оморшамл озаакакк щльно довязана з алтропогеанама stiisnus середоваца i :,:з:::з слуяата аоказна-кс.м сукцзсцааого стану того ча х.чпэго тапу рослг-нност!.

На птдстав! власн;:х дос/Лджкь та aaaaisy глтз^атурнах да-, них було аобудовано узагалъаззч; /годзралх so:¡2:-:i/ cxs:n алтро-аогенпах су: uciii лучлох росланностг. Зоарзна, генерал!зована схема насоводо! дагресП шс такал экгдяд /по стадпзс дагресП/: I-I1 - ciHoaicai стадй': до:>:Ь:уоаяня слшсхв aopaoï ззлачаяа або корёаззащнаа засокозослах озоа; взлкка зздсва назачз'псть цз:го-3i3 азровакно васоксрослама задам;: бзбозах . рхзнотрав"я ; аол! -або моасдо:лналт:псть. Kj по Борез;:цус 1-5/. Li - cî'ïokîсио-пасовгхсм стадия : рагрхдхоння гаххдното /азрзас-ного/ туавссхоо,' зторгкеняя ниговкх cjískíb та осой i сланного та роке точного pi злотрлз".» ; нояга i роззахок щхльнодзркастах злакгз i осок; утзорелая п1ьа:пэс/за до::1 нснтама/ acouiaaiü ; пояза üy:v';a;iB та нзхсивнах росла;:. К,| дозяГас 5-20"-. 1У - ьасовхздка стад;я : позн-з до;л1нувакня аазозах зла:;;з ча осок та розеткоаого i с;;гзл:озсзо р1заотрав''л;аосалс;а:л зозватсл ц'дь-нодерипмпх слагЛв xa осек ; гроог&пя ancri н-охстниах розлаа i 6yp''ja:i3Jo;a:opi4;:;:i:iB. К,г атаковать но :,:;:.аз 25-30/. I::.-:c;;a досятас 50/.

Г - стахЦя- пассвадото збоз: плазе лозне знакненпл acia т/.г.свах иратантхв, значне poop!дослал. траьозтс::// до ЕС/ i мензз/ ; порзга^азг« аат1елт13 та свсллсрзнив-дзст.уктоглв; Кd o.rac за 50/ i иско досяГтн 90-35/.

йсяза щлънсдзрластах злсллв та осок ар г. галасоал: озлачас, за Biл&амзом, араскорзакя ароц-зсу ''ciapiaaa. лука, ручка д-укас-та або :.л;чаа, хаачак огочсЗ та тдэтак борозаастай за осока дср-,часта г"азля:зться на ц стад! ï за в1даов1днхх ri^»егеслегiчнкх -умов i ствооыють CTiiiai ан-роао-асх!да! д^тоцсноза, от с дссать характорна:.-: для луч,чах yri;& ара сучасному аазсатакз:за. Faso:.: там стаб1льн1стз лучках uoaosiií i властаза im флу;:ту£Ц1:::п сть зг.бйо;;зчуг.:ть досагь ¡::-.'ад:--у дсз'т^ц:« r:axi.";¡o'i ,.ica ai:; II,

ргдпе ш стади, якщо зкято иасквальнш нзктор. Шд 1У стад11 дЕГросИ Егдасвлення без втдучоння лвдиип га?я?усться ка дес/.-тпр1ччя. Аналогично наведзшй генерал! зованхл схем! будуиться : схеми сукцесхй п!д вшивом iншпх фактор!з, алз в них 1.ю:-гуть-зхпчористовуватпся ке di.OMoptfjii а -Чдроморук тощо.

3.2. тшпв ягоотехкхчнкх заход!в на лучн! йт'топенозп. АГротзх-HÍ4HÍ заходи, цо с однхею з форм антропогенного вплкву на дуч-HÍ та болотн! травосто1, подхляються на корхшп i г.сзерхнез!, До останшх паленать роботи по рзгулюзаншо водно-позхтрянсго реки.гу грунтхз, внесвннл добрив, зкищення 6yp"ßiiB, ошлодзу-вакня, п1до1в трав. При поверхнеззму полгпшэшга в травостоях вхдбузавться знпш, ski, як правило, налекать до геитогенетич-них сукцесш. Зрооташя продукиззностх при цьсму св!дчитъ, начебто, про прогресизнхсть сукцзсП, але разом з ткм спосто-рхгаеться зпкккення вид!: в, зиеныэння альйа-pi ьноманх thoctI , цо свхдчить про регреспзп1сть з:лш.

Будь-яка антропогенна з.чша pocjíhhhoctí в реши-рзыт вводиться до 3i,iiH видового складу фхтоц-знозхз. Проте qi smíh2 модуть мати к!льк1сно, i хлйсно pi знкй характер. Напркклад, ел1-3ÍK чп {нвазгя злдхз-асектаторхз /або хнпгнх фхтсцзпотишв Ш piBHfl, за Ы.р.йелягом-Сосонко, 193Э / шяе виклпкати утворення пових дигресизних вар!антхв aconianii. Подибих процеси з згда-ME-KCHÄOuiнаптамк Дятоценотипами П р1вня/ ирцзводять до ви-никнення пг'лднпх ассщацхп tíg'í a ftopr.iaui'f. Ел1зхя вид1в-до-MinaHTiB /едисзхкоторЛв/, »¡о супрозодкузться ÍHBasi.sD або епяе-лзнням нових едид}катор1В, зпзлачаз пзрех1д до íklío'í ñopnaiy'í або до хншого тину рослпнносп. Bei arpo заходе поверхнеззго пол!пшзння тек нають прямил або опосерздкованпй вилиз к впдо-впй склад лучшие ценезтз, викликають розвиток або .зшапення tíс'х чк íiraoi групи eKo6io;,iap$). Так, snhra водно-поз: тряного рэапму ориого шару грунту при дискувашп, Лорезуванн! або щели-ваннх забезпзчус посилення роззитку пухкокущових i корзнеди.д--im: та пригн1чекня i зникнзння щхльподзрнпнних злаг'в i Грубс-стзблих талеллтшлпв. Icnys, як В1дс:.!0, зз"нзок tiis типом удобрения i ботанхчнш складом травостою. Дпна.'пка складу лучьт.х угруповань п!д ьплзгвом добрев детально досл!д^ен-ч i опг.сгяз в MOHcrpafnях Т.О.Габотяова /197 3/ та З.С.Заиково1 /1=30/. • Авторп зтд'.пчають !нд;:в1 *уал!зац! п пеакц!! р}si-rjc зндхв, arpo-ботагичних груп на удобрения i пояспвэть : : чоректи,. огх:-""; ег.с-лоПчнпх олтпг/míУ' хгдхз изчот'.'.чи:::! зигизо:1. zr-. д

41 тка тзндеяцЗя евтрофхкац! I тразосто1'в п!д зпливом дсбриз зз рахукок пироколистих пухЕскуцовкх та корензвиднЕх злакЗв. Кр1и того встаяовлено, цо при зпсоких догах зедовен склад лучних у^рукозгнъ дооитъ пзедко збЗднмться, а г.хсля пришшопяя позор хневого Бзесгккя Д'-.»риз природаий трсвоотп: из в!дновлксться 1 видп, цо зникли, часто вм!цуагься рудорала;/.:! /¿уг.оза, Зхакоза г. др., 1932/. В наших дослЗдах вк^ЗинЗ законо:дрностЗ знайплл пхдтвердженнл в умовах Пол1сся. Було встаяовлено ;акок, цо агро-технЗчнх заходи викликають не лише'cai.ilни в склад! екобЗомору, але А за! ни ОЗоморфометричних парамзтр1з компонзнт1в лучних це-ноб!в. зокрека, пЗд впливом внесения азотних добриз в дозах 320-400 кг/га та чотириразозого скошування 31 складу травостою заплавнс" луки лучно-китникового типу протягом трьох рок!з зникло 8 вид!в, значно знезевся коецгщент зикористання знесених добрив, порушився реким еколого-ценотично1 з 1шагутост1, знаата-док чого в Иого складх з масовп! кЗлъкост1 з"яв::лися т:;поз1 ева-■ поф1ти. При цьоцу ступ1нь дзструкци слтоцзнозу досягав 30-47^ /Балашов, БогсзЗн та ш., 1964/. Б Знаому дослШ п}двищення агрофону лркзззло до змш тагл;х мзтричних 1 ало.метричних параметр!: у грястиц! збЗрноЗ", як облистянЗсть, ширина листк!в, Ге-неративнЮть, роз;л1ри суцзхть тоцо /¿алааов, Прицак, 1933/. Сл1д констатувати, цо докорхнке полЗпиення з переорнванням дер-нинп приззодить до рЗзького шдвпцзння продуктЕвност1 кормозпх уГ1дь,' ало воно наленпть до катастроф!чних змхк при/идних цено-з1в. Новостворзяий тразостп! в!до! зняеться дсбриыи кормовими яксстями х високшл урожаем. Проте Ытоценотично так! угрупозан-ня лксаються коиовночлэншилх, цо обумовлюе 1х нестабьтьшсть. Иоотупова дзмутацхя кзази-природних СттоценозЗв школ;: не в1д-новлве виххдного цзнозу. Отяз цэ цз одах з уактор!в загрози • збереження генофонду лучлох рсслинност^. То!.1у зростання плсц докорпшого иолхпсення бажа^о обм-зкузати, а в раз1 нообх1 дност! скоркстатися цри цьйму методами ипимально'х" обробка дернили /бе: перзорюзання/. Зплиз агротзхнхчнЕХ заходхв, а такох рзкиму зикористання викликають в с. лад1 фхтоценозхч ползу вкд1в-антро-лоуЗт1в /синантрогпз/, пркззодять до синатроп! зацЗ I травостоев, IX спрощеннв та одао:.йн!таост1 в рЗ кшх рсгЗонах. При застосу-закн! 1лзтод!в поьерхневого полпшзпня такоа е загроза порушЗння видового склаяг лучних 3 болотнкх ценозхв. тому цз треба врахо-зунати при IX вкг.орнстанш. зокрема при застосузанн! добриз сл!д вет::нсвг.тп так! IX дози, як1 забезпзчували б позЕт1из;п:й

I нз г.Ег.-.Е:;али негг:т;:гних гпти. Ш:п::1:ла нотреба встаноЕити

eK0/.0ri4H0 i ф! тсцакогсчно сптималый до эк mí неральних добрив для лолхпшзяня лучних уПдь в умовах Укра'/нськоГо Цол!сся. На Я1дстав1 анал!зу насл!дк!з чпслешиас агротехщчних доол!д!в . методом сшвставлзкня вплсзу pismîx доз добрив на так i uíxlobí показнпки, як збереаення видов о ï píshomóhíthoctí лучного покри-ву, зберзтшя або збхлвазккя бобовщ: в ньому, висока цродуктив-HfCTb, стаб1льн!сть вронахв, запоб!гання nirpaqi'í вкесених рз-човпн i накоппченяю ïx в KoJtáx/ так! олтплальнх дозп були встановлен! : 11 - 120-180 ; Р20д - 40-50 ;■ К20 - ICO - 130 кг/га для нобагатнх лук Полнея, напрпхлад /Балашзв, 1333/. Одэраа-Hi дая1 враховують нз лпиз еконо;нчн! потреби, а й ехолог!чн! та загально'-бхологхчя! виг.юги,

3.3. Синантроп! зац! я лучно'х та болотной рослинностх на укра'х'н-ському Пол1СС1. В лучннх ценозах Укрг-'fín: зуст?1чаються б1ля 500 вид!в, а у улор! бол!т - близько £00 вкдхв судшших рослин. Попзредн! доелiдаики, як i эсйяовшш цз, заьначалк, що сзрзд них не пзншз 60-S5 вид!в сл!д'нхднестп до антропоф!т!в, або синатроплв /Афанасьев, 1959, 19оЬ': ; Брад1с, Бачурипа, 1939/. ' Проте пики !.iat':ïs нз вказувалося'- lia' долю цпх вид1в з цз лозах, на стушнь ïx участ1, не досл!дауйазся процзс так званох синантроп: saniï. П-д uisio назвоа ш розуйгемо процзс винпкнення но-вих éítoneno3ib ¡пд впливои ц!леспр&мЬёшхо1* або cthxíüho'í "Мя-льност1 людинп, пхд час якото склад'та' структура !снуючпх цз-. h03ia зм!нюеться за рахунск спнантропнпх1 вид!в. Отде, скнантро-ni зац! я рослинностх с одапи з црояв!в aiiVpóhoreHHHX з;.Ц'н ухто-qsH03iB, що в!дбквае х'х еидоеиЛ /флористичнпйУ р1взнь. За до-помогов запропонованого нахш коеф1щента дзструкйи /Ktf /, ' який, манна розглядатн i к: KoeçiuieHT спнантроп!'зайи, було видхлено чотири ста д./ цього лроцзсу - в!д природных /слабо синантроп! зованих/, дз ка не- перевкщуе Ъ%, до синан грйних угрупсвань /Kj = <~¡0% i б!льшз/.

Ссяовну частину лучнпх та болотяих синантроп!в скла'да'йть апофхти, як i походить з прилеглих орних ззмзль, пустищ,' руд&-ралвних зароотеЙ та частковэ с яшовюл ботлтнгляи и лучнн;.:Л росл;:на;.п. ОсгаяиЛ влстуяакть як синантроп:! аляхоп Злачного' збхльяення cbocï участх з травостоях природах фитоценоз! в в раз! ïx порупзнь. ïx могна подхлитл на три група. До nspuoï нало;/лть видимо утворюпть гавдак:: властизгЛ im толзраитнсст! i конкурента i íí сил! довГuhoxíдн: ctímkí уг.упования на д{лл:>~ ках, дз TpaBocTiü частого дзградозанпй п!,; зглл:бом jjîorà-îi еколог!чного ("nr.T^pa. До них налз:лать Per,tuca sulcata а.!.; Karáu3 ctricts, Di33h-rr.pci'i гэ*. '' зir.t il з"". "'"i

Jirncun effusu3, Typha latifolin, Galluns vulgaris. Останншк роками набуло позсвдно масового розростанпя зидхв Huiusx . Вида назваикх труп вхдаосяться до roMianogiiiB, эонп нормально зростають у природних цзнозах, иаать свох вкопай, але здаиц до ек<"-ансП при антропогешпй sr.iiHi умов.

При дорушепнях стабхльностх лучн::х та Сзлотнг.х ценозхв, або при «¿i Бичному попкодаенн! дернинн в трааоото'£ з".ил;!:отьсн веди - евапо$1тЕ, типов! однор1ЧК1 та багаторг: ;i сегеталы-п i рудзралыЛ- роолинм, г-лТально к!льк1сть яккх досягае на луках ГКийсся i JiicocTeny 35-40 вед1з. Нами було зстановлено, ям вкдн-апофш! характер!й для ценоз1в. порядку Arrhsnatsretalia , а ÄKi ДЛЯ порядку ibiinietaxia Koch., 1925/ Baiasch»« , 1988 ; Балашов, 1991/.

Меншу частЕну CiffiaHrponiB складаить адвентилкатори, або антропоухти, До u,ici групп входить до 15 видав, серзд якех, за Корнась, пэрезахають reniarpioipiTii, то засыхчуить ласовЕ-ща та дхллнки з пох-%од1эаоз дерниной; неволику трупу склада-ють епекоф1тк, äki шзидко захошшвть незалзрнован1 дхлянки на луках та осушених болотах ; груш ергаз1офхтхв та холоаг- . pio^iiiB цредставлеяЛ на луках одним-двсиа видами 'Дотай , 1972/. Склад названих груц т&соь; ухсазаний у цнтованих працях. ДО ХОЛ0аГр10ф1ТХВ налеянть Sisyrinchiira laon-tanun Огэепэ , який входить у природах лучн! травосто! як типовкй асектатор. Наш ц-зй вид зхбраний що л 1958 р. на ЧернхгЗвськсму щшссх /Ыулярчук, Балашов, 1959/. Це було одно з перших м1сцезнаход-нень цього виду на Украхш.

Синантроп! зацхр* протэ, цроязляеться не лише у вкорхнешЛ синантропнпх вид1в, а й у поступовому зникненш, окремнх аборпгенних вид1в i труп видхв з1 складу фхтоцзнозхв природ-нох рослинностЬ На шдстав! анал1зу лх тературних дапих, ма-TepiaiiB repöapiB 1нотиг.. ту ботанп-.п ЛН Украпш та власпих дослхдаень були виявлеш вида, якх зникають або рхдаають у фпрх лук УкраТки. Таких видтв налхчуеться 77, з якпх 53 увгйшли до другого виданхп "Черзоно! книги Украпш", а реп-га налетать до periопального pijiKiemix /Балашов, 1988/. Для бол1т ця робота була зпконана за ¡хйхуатквою е.И.Ерад1с ще на початку 70-х роклв. Було вид1 лено 32 вида суданних рослин та 19 вп-дхв моххв /Брадис, Андриенко, 1973/. Деякх вида увхйили в , об'идва списки, оскхлъки зустр1чаються як на болотах, так i на луках.

Найчислснншзю трупов серед зникавчпх лучних рослин е

opxiíiii. ix поширення на луках Ук^ :ни та стан охоронп Сули SocjiiffiSHi нага /Бала^аз, 1935, 19336/. Бстаноьлено, со .тучл! орххдэ! зроставть лпсз на луках з кзаэ!перзкниоп роолишмст» i зникавть на д!лянках а;о.зазнали дскорхннсго :у\я! прения. за BEHriTEo;j?pipQcti3 ра1из^,оск!лькп цэ;! вид здатлнй до вегетатаз-иого розшюкення за долоиогов кореневщ. Збьтьпэяня обсяду зо-6ít по корпхному полхппешш лук с реальиоп загрозоп ¿снувзшш орхгдних та innzx piда!сн^х кс:иоиеит!з у склад! лучних ф1тоцз-H03Í3. 3 i'X цьтковптшм зникнэиням.зхдбудзться вулыарпззц1я лучно? рослинност1, цо е одним Í3 прояз!а П синантроп! защ i.

Прич:шою сшантроп! зацг í стають будь~як! фактора, як1 викликають порупзння режиму сколого-ценотичво? зажнутост! ф1-тоценоз1з, то призводить до порупзння стаб!льнсст! та цШсяо-ctí íx. 3mí5h рослинного покризу, аналог i чн! синантроп! зац! i", моауть бути iHiui¿OBaHi такоа Еиттсд!яльн!ста тваргл. Зоогенн! поруиення зикликавть тварпни - (jiTOíarn та зе:ллоро1 ! цо су-прозодаусться засг/лченням травостох'в впдамн-скнантроиа.'.а /Давренко, Ынатов, 195? ; ЧоГн!!1, 1959 ;. рабо'.лоэ, 1937 та !н/

Нами иорупення траз"яяого пскрнзу кабана.-д доаглдаувалося в заплаз1 р. Terapia бЬтя ы.радо:.г!ш:ь та з 30-км зон! Чорнобиль-cbko'í ABC. Б mícuex поруЕзнь зздаозлиеться стад1я бур"янозого . перелогу. Було виявлено залег:-:: ть синантроп! защ í на пороях"' ; зхд складу тразосум!шок. На2б!льзи:л ступ!нь 37% / в!дм!че-но з тразосу.'.ппщ ■ ni знього достигания, основу яко!" складае ти-мофПзка лучна, оскЬтькп паревзана частила сиь:антрои!в налезала до ранн!х зид!з /Баласев, 1991/.

У 3ohí Чоркобнльсько! АЭЗ на п"ятп-с</;тнр!чнпх перелогах угрупозання синантрошз на пороях маЗже позицию хмхтузть Х1Д 'ix заростання за поиерздн! реки /Бзлапов, Гайченко та iн., 1932/.

3.4. Доо з;.:пш траз"янпст01 рослплност! в зоя!._рад^оЛЕШХ1.оГа зпбруднення 4A3J. Зикпкненкя на територй" украши i cyMi:x-inx Kpa'úr антропогенно"! раддонукл!дно!.ансгАзлп в!дбплося на ycix компонентах 6íottj. Проблеггя з.ччн рослинисго.покрпзу п!д -.пл:шом рад!ацП трнзалпЛ час вивчаеться у зсьо:,\у C3ítí. Ь-тановлено 33K0H0MipH0CTÍ зг-iiн е резинному ггокршн внаеллдэ.ч : ливу ви-соких доз радхацп /Уиттекер, 1930/. Зллпз хрон!чного спрсмх-непия. ;.'ллп:.:и дозами дослхдкэпи:! злачно rípae, переваяю для дорсзяянистпх рослин.

Нам; птоведено рекогносцирозочно-марирутяе обсте:г.зння розлиниост! забрудчоноТ територй" З1д с!л НародницькоГо раЗону

¿:агомарсько'1 облает! до с.с.Па.лл1:ев,Цацево з заход/ на СХ1Д та-в!д с.Дитятки до с.Ноьо-аеаелач! згЛвдля на шв;ич. В 1991Р-було ароведене детальне дослхдхэння I картування рослааностх найсНль'д забрудаено! делянка л1В05ерелН01 заалави р.Прап"ять та розчацено'! В1Д дзревостоя, цо загнув, д1лшкл Лельовського л!снацтьа /"РудаЛ л!с/, як1 знаходятьоя в Ю-км зон! ЧАЗО; Забруднення там скдадае 40 ка/км^ I боьке, а разове цавантакення У 1936 р. досягло 10000 рад /Балааэв, ГаНченко та 1ч.,19Э2 ; ШеляГ-Сосонко, Балазев, Уварова, 1993/. Проведено такон ваб!р-кове доолгд^ення 1 анал13 лучно! рослглшозтх в заплав1 р.уа е район! селмцэ "1.ол!ське, с.с. Д!брова, Тараса /Балаооз, Сапай."о-ва та пи, 1953/.

Доел! ;сння показала, що лучн! та бслотш ддтоцзноза ! перелогов! угруповання не ма_~.ь ао1.нтнах ознак порупеиь. Зокре-ма лучих и'чоза в заш:ав1 .Ерап"ят!, серед яках переванають асо-ц1ацГ! куначнака наземного, блазьк! до ф1тоценоз!в, ¡до була оаао'.я! на цШ терат-зГ! з&шез /Афанасьев, 1959/. Ми не маемо дхдетав твердати, цо перевананкя на'багатьох Д1лянках куначаи-кэ чаззмного та асо1чац!й иоЛнИ голубо! с насл!дком валаву рад!ащ?, як де ввадаоть деякл &чен1 /Богатоа, 1992/. На наш погляд таке перевадання названа* вг-д!з цЬлком адекватно характеру псыарення в зон! в1даов!днах екото'пв. угруповання кунач-нака, зокрема, нав!ть ыонодтЛнантн! з&рост! таггу "дхцаних стеа!в"| псиареш в шецях з дор:юБ0-п1дзоластама шцанама грунтами ! на п!сках. Пом!чен! з:.ина не ваходять за мзи! щор1Ч-нах флуктуащй. Тобто сл!д вва^ати, що ¡снуюче забруднення не спрачаат'чо аорушень траз"ялнсто1 росланност!, але, напевно, заклг-ало сьозр1 дп радхацШп сукцесН. 1х в!даосять за масштабом часу до дуаэ травалах /десятар!ччя/, ¡з з.-лшюю пост!й-шетв, вторана ах, що иають регресавнай характер змии структура /Маркин, 1334/.

В са-уащ!', що склалася в зон! забруднення, ваклавоГо значения набузаг участь рослая в транспорт! радхонуклхдов. Трав"я-ииста росланн!сть, як така, що здатна пог.пината 1 накопичуватп' значну к1льклсть радгонухслшв, ьшг'рае роль у хх мП'рац;!' в снохам! "груцт-рослана-тварана". Вхдомз, цо р!з:п асощаци лучшх рослашост! ыаюто р! зн! кое^дщецтн накогачешш, цо ко-лававгьвд з!д 1,5 до 13,5 раз1в Д'родзанський и др., 1991/. Ваявлена, тако;г, анб!; .ова здата!сть окремах бид!в х окремах асоц!ащЙ накотпушш хл ча !нш радхоауклШ. Зокрзмд, наш досл!даення показали, як ! у !ниах досл!дшк!в, цо коэфипент '

z?. ■

накоютекня у злак! в нихче His у бсзоалх, у трзз нпзчг, ni¿ 7 '•'¡Гар.-г.:^з J Jöxiз Д<з ляГ-С осснко, Балакэ, Уварова, 1923/. В заялааах Í 23 пзрелег.нс я ?оя1 з!дчугзяяя ЧАЭС зараз наДб1-льп eomítiiÍ рсзэрзатогекн! saintí, zob"hrcú з ,у ''денням оснознкх чкшнк is антропопрэсН,

РослинниЛ покрив а зон: сл!д рокглядзгл як одлч з б5ег»"я-зкових об"ект:в спосгерз:-;-;:ля при орган i зздп рад'о-око-П драло^ чного i/03iî0pii;ry. ¡¡a;,z: 'проведена пог.зреднд гли! 3:,at« тернторхТ золи по зплизу фто^акторхз на эоднг.2 рг^хм, до яхоТ SBiäxrt 25 тппхз. параметр:: моя i торингозих сг.оотере-аень нага ззяроискевак! : сн.-:таксонс:.пчла структура рсслинно-го покрхзу, зпдова наспче.ч!сть. сплтахсснхз, piве::ь синантроп!-зацН ф!тоцэяоз!з, иоавгво, стан логуляц!й та рад! опухл! д;:а забруднекхсть з:1д1з-дэиг.;п«т!я. Zy.'.ïipir:.-;, добор: парамгт-р!в спостерекень ;.п:оть стати н-.йЯлуз ^ахпЕя на зоз-

iiinai подразлсння та протоктор.ч! зласглзост! мглипанля рад!онуклхД13.

4. Ю1АС-/Д1КАЦГЯ i ТАПОГИЯ гос^юст: jy¡< JA гJT^âïiû:.

Поза ларадхгма ф!тсценолог! i, <цо зч ripes¿дгиЯ

з!с тззрдаоння яро бзз:;зрзрз.'!1сгь роелнллего zir,y,',"j, о&^хуч все пирзг визлання. Тому п!дх!л до значения çi тветоя1я, й тому чпел: i до ïx клзснф!;-:ац! i тахоз маз би бззуэатнзя на концзпщ'х топограф!чного та тзм-.орального келтпнууглу рослин-hoctí• При цьо;лу класиф:kauiя рослилност! ля "... групуза;:.:я обпс:;тхв з класи на глдстаз! тих чп хнглпе сглль.тлх оз:пк" /Александрова, 1939/ мэзо хенузатн i здосконалсззглся тхльки при визнадн! того, по "рослннннЛ покриз слхд розх'лядзтп ял складзкй комплекс безлзрервност1 та з!дносно':' длскретност!" /ïittaker, 1532/. Са:.:з наяллпеть згдносно однотипных дхляно:: pi злого .'¿асатабу-В росли-пюму континуум! i с п!дста-воп для вад1леакя з ньому яких-ось ф!тецзнотичяих однниць як об"скт:в отасифхк^вапня. Необххдно в}дм!титл, цо прибхчники ново'х парадигма не заперэчусгь наяв;псг& закономхряих г ут-рппньо поз "я закис угрупозанз /цзноз!з/ в рссликно. у покрив!, але ввахають ïx ъ;:д!лс:п:~ лтучним, умовним.

Р0слаян1сть лук, яка прлслу.-глласл Л J .ра:л2нсько:^у об"ек-том для 31дпрацша:ыя i обгрунтування. lecpi ï бззперзрвностх, . в:дрх зняетвея з лапах шротах найб:льп зиявлекои :-цр!аб!ль-híctío в npocTopí i в 4aci, пов!льнам переходом в!д ол:ого закономрного скупчення зид1в /цзноза/ до !нпого. Тому Л .Г .рамеисьг.ий не спр:йняз домхиантно: схом: класиф!кац! í ï

Иого юшсифхкацгйкх иогляда зналща зеленая в створеши типо-логН земель, взюдад кхсо! вхн в свЩ час г запропонував.

Проте нова парадШла I пот ляда и прибхчшцйв но спросто-вуить ахдхода до класифхкацх! рослнннозтх, цо притамашп р1 з-цим геоботаН1Ч;п:ы ш-.алаы, та гх позитивниД досгЛд. Не вдавчись до анал!зу позитивиих 1 негативных сторхн рЗзних напрк:лк1в клчсифхкацх I, якх нзодаэразозо оОГоБорввалися в лхтературх як в 39-п роки /Алехин, 1923, 1535 ; Сукачоз, 1323, 1935 ; Ванников, 1935; раменский, 192Э, 1935 та п;./, так I в осташи десята?1ччя /Трасе, 1970 ; Александр/- -а, 1939, 1932 ; Василе-вич, 1Э75, 19,25 ; Маркин, 1974, 1936 ; ;.1аркиа, Шеляг-Сосоико, 197 3 тт г:./ зг.злачнмэ лазз, цо уса рх зноманхтнхсть систем I схем в класиф^аащ I шг-:а г-езтл до илькох налрямклв. В.Д.Алек-сандроза уса рх зиошип т!исть шал I погдяд13 в ¡сластрхкащ I росланноил г.одх ляс на три течП, цо кають ^стотнх р1знищ в С301Х з:шддах поэацхях, ьвтодах та насл!дках. До перио! течх I за ней налегать ус: числешп система класпфхкац11, що беруть • за оскозу доминанта рослиняах угруаовань. Друга теч1я включае ..01 система, цо о-.юзують зад1леннл оданиць на детермхнантвих видах, до яких входять I стенополн! домшанти; До третьо'х та-чП вхднесеш вех тх гесйота;пчн1 околи, дз встановлз.чня кла-сиф1ка_цш1их одаааць 1 орданацхя законуютьея за допомогою к1-льшсних кетод1В збору та сброски польовах иатерхал1в /Александрова, 1959/. Б-М.Шркп; такса вид: ляг з багатьох шдходхв до патауня класиф!кацГ1 три точки зору : детермшантна /або фло-ристачна/, домпюнтка /або морфолоГИыа/ та дом1нантно-дзтер-М1нан'..;а, пршальники якох намагаються оОЧдаати иззагазнх рис.. дьох попередцх /!йрк;ш, 1974/. В1н вваяаа, цо флорастачку класаф2кац1ю роолшшост1 невдовз! сприйцуть усх посуидовники до;.инантнох класифшацП в наихй краши 3 ца:л нэ мохна не по-годитиоя, оскхльки флорсстпчна класифхкацхя мае зиачн! пзрева-ги перед доминантною. Але остання не втрачае сг позицхй, тоц/ цо наочнхеть та економ1я часу при встаяовленш одани®. даать хй певну перевагу.

При дослхдаеннг рослинного шжраву Укра'пш автор б своп'» лрактищ к.ориотувавс)" лереванно прпщапами дом1нантно! класа-ф1кацх1. В1Дпов1Д;1о до схема,щэ Сула запроноиована в!дд5лом гесботашки тституту бота:ик.и АН Ткра'пш /Афанасьев, ГЛлш:, Брад1с, Гргаь, 1959/, було розроблено детальну класиУкац1Ы рослпнпост! долини р.Снов /Балашов,1933/, Пол1ського ззпов!д~ яяж 1933/ та 1щзнх до1бних об"в;<гхв, цо дзслГда/А?-

лися за ui рока.

З-че nepuii с проб а в;ц:орлс такая доминантно!" кдаза^каци наказали ïï нздооксаал1Сть. Напраклзд, ж змузллп булл эробата вадь-.зння формат ï з одлам дом;нантом з лучному г?. болотному типах рослалносп, що зяе було пору^аням одного о аранцлл;з доминантно'! класалчкащ ï, аде 31длоз1дэло природному стэлу рсслалло-стх. 3 из тою здосконзяеяня i дзловненкя ¡снузчо! схема була зл-г.орастак! дзяк! не традиция i метода, описан! з роздал: 2 /ксатури вколов чяого впязлзакя; зва-Лдова ;.¡ipa з^дзтан;, пор i г ;.tipu 31Д\пнност1 - .Т.ГЗ/. За доаомсгов контур; ъ еколог1ч.чого заявления лерезгвяласл класл^кпцгала лракзлеллгсть ycix caacia ара скла-данн! лскальках кдасалп:а;йа;:::х схем. ¡loa розг.-.-.д: цах ли тень доззлося торкнутася ;л:так:;я лро природа! с?:- гадхл-зках зруп. за зазлачзнлям ЗЛ.Ззсадзълча /15-ЗЭ/ прародноз слхд звлллта "... таку гругу, помчал член яко; мае злячло залл'З сэредлз схо-хёсть з сб"е:;тс\:.'.а дано'! груза, aix сзредн'о схс:-;5сть з сЗ'Члтйла iH-ax грул". 1.1а зслролзлузялл для зллвлеллл лрлгодло; лрлнздсх-itoCTÏ будь ллсгэ цело?- до лезла; клзса;:;:&ц;.:н-. грула зплзглз-тата серздлс квадрзтачле в; ;зл:лпллл, .л:е взяластьза лрздлм лзлг ' лалсл зз:/;]л^:л__сзл;:лл геоЗотзлгпллс ссГслтгз /Рлсадс-зач, 15-ЗЭ/: Ó х! ~ t За;;о ляс змогу злгнпчаг.: мзк: Гскелздь.чо!

сукуплозт! ;гра потр-зснему pira-:. тсчлсот: з зало; астлллям со; ед-ai>ocpi{мзкппого значения хЛдстзазЛ об"сл?:з дзко'х' груда /i) /. Верха у мз.т-7 pospi злзлозт; легло: rvyaa moxht сСлллата взл;л длсу .D + 2ib , яла схолллс 95/ х'енерплккн сулуллозт;. Для гсо5отсн!ч~ hoï лрактллл б1льлл точ:псть була б;: мтучаза. -:ззаз - . зр;з /мг-л/ mí за з;д%л алое-:: - зкзз.ус, да лам зс:;з б:д:,и:ч, т:а: мелдз ..-OÁÍóuiCí& с5рег.т!в, аз лср^знмлтьзя /Валаао2,1975/. Заптопеао-валал нам:: IJ..D к ць'ком об "сагавнам фхксззснам pi заем дод:б:;сст1. B.I.Í.MiPKÍH розгдядлз ГлЛЗ як сдан з метод-;з ллглзченлл paaiyca сбласт! Слоразтлчлсзо простору черзs длепэре;«) сб"ект!з групп /ллркгн, 1Р79/. Про лалзяулл злксрасталлл ЕВ з арзатацт зкзла-;о

g--3 oot-jhhW чес rec6cT3Hiaa мзптз с;.югу зл-х-лхтовувзта для кллса?!лаш Ï розланлсст! екслгсс-;;етод •'Оламзало", ропроблз-лал В.H .¡{отелим для БОИ- 3 ньому лтлзл для ::ад1лячня

о—нагл oi c:r.tx пзнПг з ^гзабл^а:"'.^ mík собою тоцзноэзж трл ллалл : лл2лл лпллз!;угзль /лрлзут;псть - "¿дсутн13тз/, скала учязт! /с ту a i а-;- у част! зада/, кезлз лс?яд:а. ОброОка aodipoa сгазхз, г.ос-л-ллх nava з o,Trisï çopan;;iï, пока па, ¡ло нова'!

so.

тод з;:д1ляс <5íi:cob2hí одпт'.ц1, цэ сглвпадавть з ассщащшп або rpyr.aiü acouicuiU до:шшктно1 класн^лкацП Дотов, Терентъева, IS92/. Ооробка доб!?ок геоботашчких onnciB па ЕОЫ за допомо-Гоа методу "«ламенко" Суде продозлузатпся.

Зл2ске,ма;*е бути принята Судь-жа класиЛп'.ащя, якцо вода дозволяе спстесатпзуватг. рослая!сть з метою наступного БИвчекня,або для гсслодарських чи природоохороннпх щлеи та ;:оол1Дэзнз вптрп:.ша за пезнпин принципа!.!;:. Окпег з проблей заз:^ди була гссг.одарська кластлкафя траз"янпстпх ¿лтоценоз^в як кормозпх у-i Да, Зона с основой для ;:: годичного проведения 1нвентар1зацГ1 кориовпх yri;;b, цо дае змагу оцппвати потенций i реальна ресургп лучл:у: кор.чпз та Гнксузатп стак прпродчпх кор:лоз::х у^-.дз /П<У/-

Гослодзроькя класглмкац'я аОо типология ПКУ с тако:» необ-::днои скли^оьою частииоы наукоьих основ розробки заход1в по Х1{дтицз5па íx иродуктнэлозт!. З'зз"язку з ид:.! в Радянсько;,:у Cobsi та з Укра'пЛ п. .л»ц::ли i cxeiii Гослод^рськс1 тхпологи кормозих уг!дь Оуло розроблено доз;:ть детально /Ра;.;знск1П;,1940; Ца ;нкинД974; Куке: л, 1935, 1958, 1ЭТ4/.На ааль при практичному зди'.снешН íEBeHTapi зацх i уязлзккя J..r .Раизнського про тип лукг. як про комллексну ландлайтну единица внзначекого екологгч-ного з;.псту i об"б.'.5У було забуте i пхд.ннене роелкнноз асоц!г-Ц1сю в розушклг А.П.ОекнП-.-за. Це вкклпкало посту чпсленнпх, не зав^ьДК стаб^ьних одпкиц», juct в:1д!лялсся за доминанта:.;;! травостои,

Иа 7i:pa'¿:ií юзолог!чна K/.ac:;Qiтщл коржвпх запро-

поябвйн. Ц.В«Кукс5кйй, кавпаки, на враховузала оссблнвозтей -.зс'л',- лозе ao:',p;í3y на píbhí основной одинищ типологп - госпо-дарсъказо типу, Прй цдску ьиладяв головней компонент, цо про-дукуваз 6ic.\acy» ge утрудашало sipi-iy оц1нку кориовюс уг|дь та Ух потенщ'айьних резервов..Разо;л з тш буз накоинчеша величез-лий геобо.^ьЛчжй издергал rio- Укра'Ш: в 60-tí рогл було заверяемо reo<S6íáHÍ4H& значения лук та болгг /Рослишпсть УРСР'!,т.1 *Я?Гй"у 1938 т.II "Болота", 193Э/. Д.Я.Афзнзоьзь в оианн! ' рой" киття на.мзгазся побудузати тшюлог!ю лук eüiíixoi.s сшвстав-SSiíi::sí ¡ciff&nx тпп1в tí. "\К.укс!на та росл!;шшх accuianííi /I93G/. Ера;«ичйе заиосувакня вироблено! нп.м тспслогП дуне утрудао-палсея та&шз к1гьк!отр» одднкцв та :х невизначен1стю. На цей час булй хстанозлен! Iojiobhí принцип;! складанля тппологй' лук на шдстаз? уяор1стпчио! класиЦкац!? /ИеляГ-Сосснг.о и дс. I33G Соло|Д. .г, 1932 ; Силанлоп.т, 1-333/. Було пр'ппчято, по

головна однниця - Господарсыгал т::: - лоз:;н;п обпсд:г/эатл Л74-ai та болотих кормов! уг!ддя за еколоПчною та гослодярськоа подхбнхстю. UipoB еколог{чно'{ подЮност! мае бута флор!стачна асощащя, яка об"сднуе екологхчно одаор!да! угт/аоэання. Гоо-подарсвкпЗ тал повинен даватн монлив!сть застосизузатп на вс!х доянках, що налезать до нього, одн1 й т! z caMi заходя по ло-л1пигннз та parji опальному вакорасташш.

Ц1 розробка сшзпала з! створениям едино'i класафгк.'пи i iZ-'J по зонах радянського союзу. Тому мя мала иозливгсть перейти до стзорення тилолоГи ПКУ на основ! uie'f заГальноГ схема, яка була розроблеяа Всзсоызним .институтом корм!в з зональному розрхзх. В щлоцу з кдасифгкащану схему ПКУ складае сл|дгшаЛ ряд: тип, трупа тапхз, Мдклас, клас кораових yriдь. детальна тлполоПя з вадиенняи тал! в i груз кормозах yrtja УкраТн:: була закопана колектпвом тзоботашкЬз за учаса азтора /¿¡эляг-Сосонко та 1н., 1935'; БалаЕэз :: др., 1933/.

ЗГ!дно-таполоГ1Чно1 схема усе piзномзн!ття лучяо-болотаах кормових угхдь Пол!сся охоплэе 5 Kuacis, 13 ni;t_:aaia, 23 грул тип!в i 75 ranis, а хпсосмпу - 4 класз, э nisw.acia, 12 Труп Tunis та 40 тап!в. Автором з::дЬ"е:п з ц!Д схз:.н, обгрунтован! 1 детально описаях групп тип!з ! тага н::з:инпх лучяах та болотцах угiдь для Яолхсся i Jlicocr z;t ж! складаэть 5 клас!з, 6 nijcoiaciB, ю груц тап!в та 33 тага:. Залропонована тштолог!я nose бута вакорастана, язе цз вапробузала автора, при 1ивег-1ри-o'auii лрародаах кормових уПдь, а такса для контролю за panio-нальним'використанням та охороною ciносатей та пасовиц- Бона стала, кр!ы того, пхдетазов для лучно-талолЬПчного раЗояуваыя тзряторП .республхкз..

Пхзта типологi i ттопзопчах' кормов::- уг!дь У-оаТна /фпягме-и:/^ Влас 1-2. Назанн! та западанш лучах угхддн на дзрнозо-глзЗо-зих та бодотяо-ихдзолиспис грунтах.

Цгдкг.ас J-2а. Зла зво-осокевх др1бяотравя! волог: та cap! лука зилукеяпх ■зяилаггь. ..

Г.рупа тапхз ш-2а-1. -Болот! лука на дзрнозо-шдзолготпх та оп!д-зот.ених тле Дозах оулхцзхгах та суглинистпх Грунтах. Тип Ji-;2a-I-I Pi ззотраз;;о-чорпоосокози_2. Jl-2a-I-2. р1зиотравяо-б1лозусовп2.

л-2а-1-3. Лрооячоооо:;оз:аЗ. ___

Клас л-5. Болота! уЛддя на мшеральнах, торф"лнастих, торфяно-

болотнах i -орфянах r-руятах л!сово! зона.

ПШкас Л-5а. Злаков! та госоков! болотн! угхддя-з домиков

pi глотрйз"я па шнградьнкх грунтах.

-, рука rciiis i-3-j-I. Болота! низклн! уПддя на луч.чо-бслотлпх, ^у.пувато-<Золотн;ус або тор^япното-болотинх грунт&х. I:::: Г.-Зз-!-!. Кэлуллицзао-гоетрсосокозн!!. Ji-5а-1-2. ПлаВаачелепеааякоьиЗ. i-52-I-o. Очеретозил.

4.1. Пгичцигг.; луч о- ти ч g j: or i ч.ч or о кййонуяяччя. Не довляяксь ни те, со раио:гування lepuroplÏ Украшп за когродакмз уькншк було розпочате цз в nota! роки радянсько! вльда, ралснузання лучло'х рзс.т.илозг: .-:>. було прзздиз тзнлста i кищя ВО-х рэк1ь. Боко сатрлуув.-'ося педоотатльоа ¡л-.зчгнхста лук та недостатаь^о розробкоа I h-jxx тллхз природничого районузання. С проб;: провезти

.-иолуз ля-л на то-''TOpiï Украши робиллся иеоднора-зозо Давреико, 1930 ; Кукси:, 1935/, але 31доутл1Ств поьлих '.анах про ..^:лирення та характер лук не давало зкзгв провести исзо з необххддоз де талый сти, с3:,!з.-г/взлз зад! «низа лисе великих «рхтор1альнкх с„:л;иць. За шслязШськозпй час тяке району-веши; проьодплося на регЮк&льаоцу pi3Hi : для зах1дл::х областей У! а'¿ни /Kosiii, 133./, для Буковина /Артемчук, 1957/, Для зап-• лазл Дл:лра /Афанасьев, 1935/.

В 70-ti роки стан згзченля прлроднох роолплносм Украпш доелг того рлвня, цо В21Г.1КЛ-Л у;.:ози для запального геоботанШ-ного i специального /по тиллх росланност!/ ралонуванля. Було прозедзне лхсо-т;шолоГ1чле /Пограбили, 1957/, торйо-болотнг. /Брадхс та in., 1973/ та загальне геоэотаихчне раиолувакня /Б!лик та 1н., 1977/. Алз лучло-ти.чолог! чнз раИонування не було Ер ^едене. jinse в останн! роки Д.fi.Афанасьев /1937,1933/ _озр1_.;1з тагсу схему для Укра'хнськгД'о Пэл1сся. Насаль, bîh, як i багато Його пояередникхв, Тактично даз характеристику лук з цехах зхдомлх ф! зико-геогра,гччних або îhlhx природних peri ошв, видхленше за !ншпм; ознакамл. Тсбто, такс раио.чування не с суто типолоГ1чллн.

По закпхченяы рсботп над "Типологией лугов Украина..." /1933/ той ке kotiSKtiib прг.стушш до розробки основних прпнцп-пхв лучло-типолог!чного райояування Украпш. в nili робот1 автор»; дотри.мувалися загг-ьнпх прялцклхв раконувашхя природпих об"екллз, а сааз: I/ спхлыйсть прцродао-клиатичнпх умов; 2/ вшцлеяня терНорхалыгих одинпць :за ознакаш самого об"екта районузанпя; 3/ впкориетання специфичного набору о знак для одлнпць одного рхвня. Вказаш положения булп трансформоваш

стосовно до районування територГ/ i 1гр;гоодн:::п корксЕк:.;: ут!д-

дя.'.г1.

Хоча луки та болотз налегать до азональных тип!з росллнно-ctí, в i'x еколоГо-ценотУчно!^у склад: та будов} híhosíb добра в!дбпзавться зональн! ознаки. Це п:дкрзсл!сзаз о.ц.12?нн!кев /19-11/. ЦС показано нами на приклад! остепнеких лук Пол!соя 1 JicocTeny /Балаиов, 1959/. При проведена! лучно-глполог!чного районування зпкорнстання сснозшпс, за^лльних прпнцпп1з пол яг а с в сл1д/»поцу. При впдаленя! коаного лучнсг?лполог!чного району врахозусться специфика рослинного покрпзу лучнпх уг!дь на Зого терктор!i, cniBBiдаосзння клас:в, груд тпи!з та т;ш!з лук, а такох еколоПч-н! умови i'x по'лиргння. При ньо.му вжорнстозузалися як безпосе-рсдн! показнккп оснознпх фактор!а, так i ф:то:ндл;-'.ац!йна сц!нка за зколоГ1 чн;::л: табл::ця:я: Гаменського л X. /1Э56/.

Зг i дно з зпсунутшлп положениями та приндапамл'було прозеде-но в::д!лоння луч::о-т::полог!чнпх областей, як! а!дпоз!давть зонам, округ i в та райошв. Налриклад, у Пол!ськ!й лучно-типолоПч-Hiii облает! вид:лено 5 ^крутЧв : 3axi дно-Пол! сьь.л!, Центральна /¿птомирськнй/, Празобзрепхпй /Hn'iзський/, Чернит iвський та Нов город-Сiзерський /Балашов та ia.,1938 ; Сипайлоза, Балапов,1ЭЭЗ/'

Д: приклад, наводимо коротку характеристику одного э окру-ris та лучно-ткяолоПчлих ра2о...з, цо зходчть до нього. 4.2. ЧвгяШзсьунй лучно-ти.полог;чниЛ ок'уг хаоактеоизуеться най-бхльлси на yKpai'Hí плоде в природах кормовкх уг!дь /понад л:% BCic'í територН'/. Краце всього тут представлен! зашавн! луки /класи Л-3 та Д-4/, але значн! плещ: заЛмакть такса hh-hhhí луки /клас Л-2/ та луч Hi уг i ддч на есусенех болотах /клас Л-5/. На uiü терлтор! I розтаиозан! заплави таких р!чок, як Jyiinpo, Десна, Cos, Снов та члеле.чн! :х притоки. Низиня! луки, з т.ч. i pa осупенпх болотах розтасозан! в заболоченкх та заторфоваксх р!чковпх прадолияах /3a¿ffaü, Парнсте, Видра toro/ i в замкненис бсзот!чних депрес:ях на водод!лах /Сиолянка/. Суход!льн! луки поз "л за к i з пхдзпценнями рельефа: гргваш борових терас, схила-ш r.opiHHHX берег i в, лесов::;.:;; островами. ¡ИдповГдно до особли-востеа лучного покрпву та еколсПчнпс укоз на теритг-1! У округа було зид!лено та детально охарактеризовано ш!сгь лучпе-типоло-Г!чнпх район!в /ШР/.

1. кобРянсько-ЛюбеткпД ЛТР. цо з!др!знясться пе;-вагою довго-заплавнкх cbísbc та волопас тпп!в в заплавах р.дн!про та p.cos, на дзрнозих оглеених суп!щанпх та пг.лувато-п:езнг.х грунтах.

2. pi гкпчст.чо-ГороцяянськиЗ JÍTP. для\-якого прптаманне перевакан-

::.. .:ах::ы>:х ьологах та Cinüx лук!в на торфянастах грунтах.' S. |-io?cbKQ-KorBKiBCbr:3-CaMeHtaci,r.ui liУ? а переваканням козот-ко-гаалавнах лук, цо чергуэться з болотам:: в заслав! р.Снов та floro л1зоберехн:ус праток!в, i ашгтно'й участа суход1 льнах лук. В заплазах персвала вть св!аг та волог! типа лук на дарнозах Глейюзатах та лучнах суп!щанах, р!доз сугдцнастах грунтах.

4. Чсг'н!г{вська^ пентзг.лънгД 51ТР цз район довгозаплавнах лук, серед яках перевалить csiai та. волог! лука на дер! -ио-шдзо-

ллотах, дзрнззах та лучнах супщанах грунтах. Р!доз зустр!ча1з-ться cap! та искрi тана на дзрнозо-глей ах, цулузато-болотнах та тор^яаасто-чслотнах грунтах.

5. д:-йгз'овгч:э-п?сьч-.нс.ьк;а! I ТР. Dij^pi зняоться переваганням доб-гозаллавпаж лук сзх^ого тз вг-огсго тпп!в на дзрновагшдззластах, дсрнозах та лучнах суп!цанах грунтах, а такоз: короткозанлавних

. ук сухозо лапу на дернозах султанах грунтах. ' о. О л у:'з-з в с ь к о-;- i i к:::; оъ к:: % Т:ТР под!ляатьоя на два шдрайоиа. Олаызвсько-Чемзрськлз. п!дряаон розм!щуеться в безст1чя1й депре-cí'f, дз природа! корнов 1 уг!ддя представлен! вторанкама угрупо-ва...яш на ocyisenax ;змлях. Коззлеадлсо-»Ша.анськ;13 гйдраЛон охоллас осуаену заплаву р,0стер, дз основа! шощ! рйзоран!, а .. корнов! уг!ддч збзреглися у вц.\ляд! залиакЛв короткозаплавних лук Бологого типу та втораннаыа лукамн па осупзнах грунтах.

5. ОГШ'цЦЗАЩЯ 21К0И1СТДННЙ ¿УСШ ТА ВОШгЙУ- УI jib I IX ОХОРОНА В cbo'íx досл!д1сннях д:сзрта5И ваходав з того,- цо при оптимальному користуванн! Црхродййьй ресурсами сбов"язк0во доскгаетъся i п!дтрвмуетьоя така прародно-актроасгенна р1вибвага,' яку mo:í-«а принята за доц!лЬну еколог^ну" pmiosary< в!домо, що доц!-. льна эколог i чна р!вновзга базуетЬся на збереае.чн! гарантозаного ыШцуц/ елеМэат!й в праро/эШ otioteuax, обов"язкового опте«уму cninsiдноиень Íí йкблог^ах компонентов, визначзного ьнньмуму ■л сноман!т"6от! ёк'осастз;« ! певного сп!вв!дноаення uík природ-ламп екосиотё(й1.К i перётворанай! arpo- та урбоек'.-ис темами /pefluspc, 1330/.

Ctocobíící битам! Satji! вакораотаНДя лучнах та болотнах yrijtb це сл!д р6зум1й! ЯК вМановЛення такого р!вня i такие умов гос- -подарськогб KópiiófyMaíi . yrf дДяглз, як! б забззпечувала ваконання fx рослиш!!01и iijuüaMaHHsiX íii еколог!чних, сароваших, со^аль-нгос та íKtÉüí iíojpiiSiíilx "VHKíltií, зокреш п!дграцували достатньо висок! Epo¿3I ííSp/.iií), а такой .збореноння флор!стачноГо складу д!тоцзноз!ь, оеоблНзй Господарсько-ц!ннах вад!в /в т.ч. гпдонос-чих, л!карсьлах, Тормозах, бобомзс-азотф! г.сатор!в то-до/ i pa-

ритет!з - 6б"скт13 "ЧервояоТ книги1' та "Зелено! книги".

Необх!днхсть одзркузат;: зисокх врока! схна або зелено! маси на пасозих-пх та разом э т;::.1 зпдшя збэреаэяня угруяозэнь, цо маыть велнке господзрське, е-.ологпне, .чаукогз, сощальне, сировинне значения призззл:: до того, цо тэрмхн "охоропа" сто-созно лук набув цирзсго значения I став зклшати з себе не лхпэ кзнс-зрзатизну охорону об"ект13, а Л рацГояальне використання, олтим; защ а заходил полгл-зя.чя.

5.1. ращональне зяхог.астяикл :;ссл::к;;ост! лук та бол!т. До че-дазчього часу практпчнз- значения зикорпстання болхт розгляда-лсся лппе з точки зору моаливого освоения П1сля осуазннл та яге даерело тордодобичи. ЗзГальким нэдолхкем при зикористакк! бол!т став порзеуренх"! ахдомт.и Л1дх1д. 1нтэрэсл ?х рзц! онзльлого зикорпсташгя I охорони апмагавть б1ос{ер:-:ого, комплексного п!д-ходу. Необх1Дпсть з збереяенн! злачно!" частпни бол!т и нзозу-пзкому стан:, яку П1дкреллк нова концзпцгя водних мзл!орац!3 на Украпа /Коваленко, 1592/, потребуй розробки заход!з по ра-цгенальному використак'-.: плод нзэсумзних бол1т. ..¡озлив! так! напрялки IX зикористання, як спровинно-ресурсниЯ /кормов: уг^д-дя, зб1р лпшрських росли:;, ят!д тоцо/ та жслизсько-рэ:-:рз зц:Л—

Ц'лком .'.ю.лтлзим зиязилося збагаченяя рослиняого покрлзу .' болхт господарсько-щнними зид. и, з изтоа п!дзицання споешзцб-коТ корис.чостх уг:дь. На болотах Полхського заповедника було усп1шо проведено репатриация зуравлши таи, де зона зникл внас.-пдок похех /Андриенко, Балазяз, 1979 ; Балапзз и др. 1933/. На пезя;:х тилах болят мохчива п1дсадка ш:ших кор:.:ов:!х трав /очерзтялка, бекмания/. ?ослнян1сть лучних угхдь изрезанно ви-користозуеться як д^зрзло кора;в для тзаракцяцтза. Але з сучас-ному ста;п, коли ПСУ заДмавть 4СЙ илоц1 кор.извих культу?, а лродукуьзть л;:и!з 13-20^ валового сбору кормхв, укрепления кор-мозо! баги тзаршшцтва мозхлзе лише т!лькл при бкпьз позному використанн: хх пстзязШнях ¡«.-¿чхзосхэИ. Шдвицеши продуктивности ПКУ ьинлпез липе при дотримгнн! науково обгрунтозячлх за-ход!в по хх тшпшенпю та рацхояалх зад! 1 реэмхв вткорсотаяня. Взагал1 нзухоа хзстановлено, цо моллпзе ейзктизне вик^рнстакня ПКУ протягом багатьох рок!в, практично -Овайяа /Хлалп, 1932. Р&ботнов, 1974/.

Анал13 злаеннх досл!дазнь та багатор!чного д^-чхду лук!в-ництза доводить, цо оптш-изащя вшссристаяня лук та трав"янпх бол!т. як кс_..!ззих уг!дь повинна зззднт::с.ч до ргхЧчамзнтозаного назалтакелня, введения сннокссозмп;, еколоГ1чно ззанзноГо

застосування добрив та uiHii.ii защ ï cdpoOi тку дернина при доко-piHHO.'jy пол!nujsiLHi, обаз"язкозо дэловнюаться вщцлэнняа п1д охорону на2б1льп тапозих диянох як зталояыих. yct природоохо-poiiHi питания, цо ïx влсувае перед с^льськшл господарствои потреба ¡нтенс;к;лкац1 ï прародних кормових уПдь, повпнн! Bupiciy-ватлсл за прилцлло.,1 итюрЛтзтмост! охэроли рослшшост! i флорп як найОГльа уразливих компонент^ б1оти.

Зказаш шдхсда дозволили використати касхлдкг зласиих дос-л!днень i досягалия лукдьипцтьа як наукову основу рекоазндац!й по пол!пазшш, ращояальяо.му вакористац- i oxopoai природнпх кормових уг1дь для конкретаих територы /область, район, госпо-дарство/. Вони знзЗшли вт!леиня при написанн! рекоизндащй для господарст^. qepHiribCbKo'i /19°2/ i р1шенсько'1 /1933/ областей, для OH.psi.snx paloHiB i господарста ннташрсько'! та ЧернШвоько! областей /. .85, 1938/. Наел;дкп впровадазння вказалих рзкоизн-дац!Й sa 1952-1939 pp. дали еконошчяиД е^зкт в 5 шн.крб. 5.2. Стак. охорони л • та бол1т а y.'p-mi . В pospisi полоаень CbiiCBOï стратег!ï охорони. природа, розроблено! ШОП, LitEiI та £ if Ы1кнародн1Л£1 эрг ал! зэц!али, одним з завдань природодос- . д! дншав стас розробка практичлих рекоязндащй в г ал у si охоронп • првродашс pecypci в i запов1даоК елгавп. Нагальна потреба захо-д!в в цьоиу план! викликана посиленняы де.чатурагЛ за ai ï приз одних екосистем.

Вамогц CBiTQBoï стратег! ï ОП полягавть в зберензшп всього багатства i pi SHouani thootî генетичлих pecypciB 6ioc$opu шляхом п!дтрицуваянл в niЙ ochobhux еколог!чних pecypciB та забозпечен-ня сталс т! при використшш! лиданоа б!олог!чних вад!в ! систем, " з ст зуеться чи не в перцу черту траз"яквстпх екосистем в УкраШ. Qr:-;e одааа з вааливих аспектов охорони природа е pauio-нальне впкориотакпя П ресурс!з, яке забезпечуе поновлення остан-н!х. В розробц! р!шення пптань рац!спального ярпродокорветування ' охорони ^рироди захливо ы!сцз налекить систем! г-ход!в по охо-poHi рослшшост! р!зних mini в.

В Укра1'н! в першу чергу були BsiîTi захода по охорон! сте-niB /20-30 роки/, а пот!¡.Г, в 70-ti роки булй сгззреш л!созт запов! дники i лиыз niслг. цього було вридьлзио увагу .oxopoai бо-л!т i стзоренню спец!альних болотапх заказнщив. цю роботу авто-рои Оуло розпочато п!д кер!вшщгвом с.ВДраД1С /Балашов,1962; Врзд!с, Балапов, 1975/ 1 продоваено разоа з !iituiaxi болотоэная-еями. При виддлйин! бол!т ni д охорону були використан! принципа

М1янародного проекту з охорони Салат "Талма", з робот! якего на територП Украíhh азтор брав активну участь. ЗпдЗлллисл болота, типов! для пезнпх реГ!он1з Ук;.-а!ни: болота pleural 1 ун!кальн1, з р!дк!сншли дал УкраТнп видами росгпд, весблиьо рел!ктовпш та такими, цо знзходп.ться на ;«;.-.! ароаяу. Зрахо-вувалися такса г!дрологЧчне i ресурсна значения бол! т, ix за-гально-наукова ц!нн!сть. Перевалю ni;; о.^оону впд!лллися болота, що збереглися а незаразно;.;/ ст; 'i.-; V.s в зз"язку И значков траясформац! ев боли в окремих рег!онах 0слота}' заказники, наприклад, на Под! лл i охоплшть д!лянки з частпово де- ' вастованкм рсслинним локризом, як! ni сля вэедзкня загоз1днога ре^лглу це здатл! до дегдутацН перв!ско! росл;:ллост1 /Брадис, Балашов, 1967 ; Зэл!нка, Балалов, щлазнсъка, 1934/. Бззлосе-редньо автором та за Яого участи обстеяено i задрспснозаяо п!д схороау бЬтл ю болоткпх cenáis, впбрпэ еЗстегея! болота в Пол!ськсцу залов! днпку/Балашов, Кучэряэа, 137-1, Í935 ; Андр!снко, Балаиоз, Прядко, 1973 í Бала аса та Is., 1975 ; .Балашов, 1333 > Попович, Балашов, I933A

3 60-х рстйз, коли було запролояоЕэко дал схорони перш! болотн! заказники, огорояа бол! т досягла задов!льного стану. Шд охорону ззято 0!ля площ! yclx бол!т Укра far. Д1 ЗУ, 1990/. 3 53 в!домах болотних фор:лзц!2 б!лл 50 предстазлгя! в природно-запов!даих объектах УкраТяи Дндриенко п др., 13Э1/. 3?!дао з новов концэпц1еа водаих нгл!орац!Д осушения бол!т з Укра!п! 3 1936 р.. прплинено, э кел1оратизного фонду вйслотено попад 500 тис. га бсл!т /Козале;шо, 1ЭЭ2/.

На в!да!ну в!д сип!в !бод1т oxopoat лук, т уг|дь, 1 лучяЫ росланяост! довгай к республ!-ц1 не п?зд!лялося увагс. Природ:-; 1 лука охоронЯ^й!' дпао та», да вояк входили до складу creaosroc чп л!сових заяЪз1дяик1в та -дэяках великих за-зазн2к!з. Разоа з теа !ятеяспвна траясфориац1я íx в орн! зеи-л! або а е!ян! духи i п!дзэдення тас^вззно! дагрес!! викликали необх1да!сть дУозах кш>д!в дал ахоренл лучного вено- 1 геноциду.

hps геоЗотан1чякх досл!д2ййнях лучаоТ рослпнност! в ■ yspalal вкяалгяо i описано пс.чад 870 псоц1ац1Л /Цродро^с рос-лвняоет! УйраТни, 1991/. Серед них чииало р!дк!сяпх та знскакь чах. До р!зних згпоз!дннк!в ! заказник!в потравила лисэ нв б1лыпе 102 tüel к!лыгост!. Тойу э к!шхя 70-х рок!в було п!д-нято питаняя про охорону лук /Шллг-Сосокто, Аядр1внко,1978; Балашов, 1933/. Вяэсд!дск ц!лесаряшзвано1 прад! лукознавц!в

Укра'/ш: за осташп роки створено понад S0 лучнпх залов!дних cO"eKîi a pisHoro рангу, лзревахю заказн'.'клв загальною площеы 61 ля £000 га. Плоца лук в 'загкшдшжах t комилексних заказниках досяГае £000 га /на 1.01.1990р./. При цьому нэмагалися дотрицуватися сл!дуачих принцил!в створеннл ¡.îepest лучних об"ект1з охоронн: I/ péri опальна репрезентаетшсть; 2/ îuno-лог!чна репрезентативШсть ; 3/ Максниальне охоплення осноз-них катеropid рар!тзт:;их лучнг-х угруповань ; 4/ L аемоузгод-seuictb включения П в загальну изрежу природао-запов!дного фонду я:-: цШсно! систем;:.

Безпосерздньо автором обсте^зно i запроионозано Л1Д охч,-рону б!лл ю луч:и:х урочищ.

Охоро.'.а рослшшого нок"'"зу сзред i иыих б1олог1чних систем набула особливого значения коли розг.очалася розробка терито-р!альних i.oiruieKCHiix схем охорони прлроди /ТерКСОП/. На подстав! лгтературних данпх та власнсго дзсв1ду автором розробле-но програму дослал..шя роолинного локриву TepUTopiï при скла-дашп ТерКСОЛ на пзнклад1 KuïBCbKo'i об л с-тс i, Зона базуеться l сл1дуыч;1х В1Д01.м..с положениях /Балашов, 1932/. I/ В умовах nociuienoï антролопрес! К ¡три розробщ ТерКСОП потр!бко Бнходити з принципу npiopuTerHocTi охорони рослинно- ' ст! t флори як наЛб!льш уразлизих комлонент1в 6îotu. При цьоцу врахозуеться ïx середоутворшча роль i толерантнгсть окреыих компонент! в до pi зних в;:д1 з забруднення. 2/ Необх1дао передбачати забззлзченнл охорони або в1дновлення природних зв"язк1в pi3Hux екотошз на вс!й тернторН, для чого об"ект. яриродно-залов1дного фонду /¡131'/ повиня! створкватн до-сить цШсну просюрову систему.

3/ Треба запоб1Гати висн^ото! екоплоатацП яриродних ресур-с!в TepUTopiï за рахунок впровадаення р!зних peEUUiB вякорпстан-ня на р1зних Частинах TepUTopiï.

• 4/ 0б"ектом досл!дкення при цьому мае бути сукуп: 'сть ф1то- i агрофтоценоз1в в ыеках певко! тзр;;тор!ально-еколсг1ч};з1 сис-тзх: /ТЗЗ/, яков ноже бути оданиця природного районування, або багзйн окремох р!чки.

Pi4KOBUii басеНк с цШсною природною T3D, елемэнтарною оданицзв суш. Outuuî зац!я природокористування в р1чково:лу басейн! В1ШЯГ&6 в першу чергу вкд!л-. ння в його CTpyKTypi 0бпСКт1з охоронп. TepUTOpiï, д!лянки, що особливо охороцявться повянн! п!дбиратися i вид:лятнея так, цоб еони стали центрами пол1пше!шя середозища, а токок в1дпов1далл зкмэгам тнповост!

зэ. <

ябо ун!кальност! i'x екссастем. Пра~чачення природоохороннах територШ поляГае в зберзхенн! еколог!чно? р1внова1'а, охорон! прароднах ресурс!в, зберекенн! генофонду 61 от;:, охорон! цЬшпх в пауковому, ¡сторичноцу, естетачному значенн! оЗ"ект1з з ура-хуваяяям надрдмклв гослсдзрського освоения терт.,opt i басзалу. Для цього пеобх! дно домагатася piBHOMipacro розм!цення та рзлрз-зентативност! природоохороннах об"скт13 по з!днопеннв до зона-льно-природнах особлпвостбасе;1на.

На п!дстаз! прозедзнпх досл!дазнь та л1тературнах ! фондо-Biix г.атер!ал1з було описано 1 проанел!зозазо схему природоохо-рошпх тзратори басейна р.Десна /в мэлях УкраУна/ на goui за-гально! характеристики його росланност! /Баласоз то in.,1331/. З^конан! досл!даення дали змогу розробата рекомендчц! i по опти-ц!зацЛ розмще.чня в басзЛн! р.Десна тер:: тор L: ДХ>..

Принципа охорояц piaaoaax басе.!я!з, з ;п:ах мз заходили в щи робот!, виявалпся близьками до вамог стратег!'! пол!йунк-ц!онзльност! охоронних прароднах тзриторН!, запропоновано! у.р.ШслДгоц-Сосонхо з о-¡вроб Знаками /13Э2/.

5.3. Р!дк!сн! та эникаюч! зала лтчно? росдичногт!. л-f лотзз-бупть охозсна. Незтзаычи на то, цо у <;лор! лук Укра;на в!д-сутн! релхкта та ендз:а!, встановлено, до Гх флорнстичний склад мае свою специй ку ! ду:£е ц1каь.Л, оск!лькп з!н ¡"ормуеться п!д вплазом багэто'! ! Генетично piзнорЛдно'! флора {на:ас гап!в рос-линност!. oMiaa, яках зазнаить природа! лука УкраТни внасл:док аятропопрес!!, ставлять п!д загрозу знацення та знпкненнл само наиб!льш ц!кав! i р!дк!сн! вида. оск!лька лука на терптор!! УкраТни ввааають одним з осташих резерв!в прародно! флора, було нзобхгдно впзлзчата, лгЛ а частая! фчтогенофснду лучнах 61 огеоцзноэгв загрозуе зяиклэкня /¿'эляг-Сосояко, Анд?!елко, 1978 ; Кияк, 1985 ; Балаиоз, 1983/.

На п!дстав! лiтературнах данах ! матер!ал!в гербар!я Институту ботан!ка iu. М.Г -Холодного -нагла було встановлено, с* до списку р!деснах та зниказчшс лучнах роздан потр!бно внести 77 вид!в, в тс:,у чксл! 52 вида;, цо зроотають на лу ах р!внпнно! частпни yicpa'fna Делало?, 1936, 1933, .1992/. Серзд г-аэанкх ва-д!в 53 занесен! до "Червоно! книги Укра!нп" /друге вадакзл/. рейту складають видг, що потребую» per!опально! охорони. Ыа . луках зростав та коя цонаймзнае 40 вид! в л1карськал рос л га, як1 заслуговуать на охорону. Серед piдк!снах зад!в лучнах рослая с прэдстазнаки 17 рода!, з псах родана 0рх!дн! представлена

31 видом /piEHDiHa jF.païiia - 18/, lUeilu! - S /?/, П£вн1асов1 -6 /6/, тирлачеа! - ô /2/. Ретаа родин представлен! 14 видами, в цьому реестр! е вида nepuaî групп р!даост!, ддя ядах ь!догЛ -лише к!лька, або иаз!тъ одпе-дза uiсде-^зяаходазаяя. ЗаГроаа аяшшення pí енкх вид! в поснлисться из ú на, да ладудяц! ï ïx дуаа нечп-слешИ' та розс!яя1.

I снусча игрека лучних охорошшх об'екпв, яка не охоплюе yclx perioKiB УкряЧни i мае недостатка плоду, забезпзчуе охорону б!ля 2z% зкнкаачих зид!з. ïo-jy створзння нових об*скт1в охоршш в Шсцях, де еонз зустр!часться, остаеться наГальноа потребою.

Необх1дао 36iльздаата к! ль к i сть лучних ПЗХ тзрптор!ально i тииолог!чно . 0 спроба впроьадита вяленая етзлонних лучних д!лянок з передачей ïx п!д oxopojty зе.'лпекористувачам. Вшйлення таких етзлонних д1лкнок в кошоыу гослодарств!, багатому на природа! кормов! луки, повинно стати нормою, оск!льки лучн! Д1лянки, вр Etui лен i п!д охорсну, нз вилучаються в землекористувача. На них необх!дко зЗарлгти iснушип реаим зикорг.стання, тобто с!ноко-с!ння, r.oiiipHuE вапас, але уникати заход!в, що модуть суттево з.'.инити характер екогзпу /ьалаиев, 1993/.

В деяккх випадках збереаення р!дк!сних вид!в моана забезпе-чити за рахунок. ïx рег,атр!ацН на д!лшках, що мають охс^-пШ • отатуо. для цього пркдатн! р!дк!сн! вида з рода Л!лей:;й, ifBHib ковпх, Ашрил1сових та 1нш!, як! розкноауються вегетативно.

аюновки

I. Сучасшй стан лучних та болотное уГ1д"5 Пол!сся ! Л!состепу ykpaïhk g maiise 'нозеюдао не задов!льним, що викликано поручениям норы рац!опального корнетузаняя, В1дсутн!стю паленного догляду та нерргульоваяим осупенн.и. lias >Лсцэ прогресуше зяияення вкдово! ! ценоючно! pi зноман1тност1 рослинного нокриву цих yriдЬ, що знаходать прояв у spociatwlü вульгаризац!ï лучних та болотних ф!тоценоз1в п!д вшивом антропопрос!!, спрощенн! га н!валпванн! ïx TpaBOûTOÏB.

2. AHiponoreHHl сукцасН рослкниост! в!дбувайться одйочас-но а првроднвш 1 sa-¿SM se тхан!змо'ы дП. Вокрема антропоген-неЗ вплив písame plBHlB /фази, стад!ï, етапп/ характеризуемся свовр1даиш1 suiHaMa серэдозшца t юяАЩ s них npEraaamií Bttjçî-дом!нантп ti eï чи íkíüoí скоб! оморфи, кк! йрисюсован! до Нодоот-ворених екон!ш. lîa дех п!дставах эпэраа побудован! генерал! soaa-нi схема антропогеннкх сукцео!й трав^шистои рослшшост!, pl ён! стадИ яких релрезентоваи! военный /виадачонййи/ С1й- або екомор-

файл.

3. AiiTponoi'enHi сукцзсП лук i болгт Пол!ссл i Jlicocj-iiiy

в sa xapaj:Tepo:.i дигреслвно-дзмутавдлнагЕ:. Bot вс.чи супрсвод..у;>-тъс.ч синантроп! защею i вульгаризац! ев задетого складу, втратсю гака-pi siioMaatraocii. ДемутацШп зт.'Лнл, як! Е1дбузамться"п1слл усулення дзгратогекного фактору, як правило, кг лркззодять до лозного в1дновлення складу злх1дяого фитоценозу,

4. 3_м!ни рсслинностг, як! вхдбуэтаться з зол! 3iдчунзння ЧАЗС п!д елливом Iokîзуклох радтацП, о тппэзпми аллогеннлмн пнтропогскжмл py::u3ci.:i,í¡. Зэ масштабом часу вони налезать до довготрглзалих, розтягнутлх на дзс.чтпрхччл. тому з лоставарилнЗ пер5од траз"ЯЕПст! угрулог-ання з мз.-их антропогенно! рад!онук-Л1ДН01 апсмалП б!льл ло.з!тло змшпються п!д влллзом розп.'^у за-ловхднсст!, цэ стзорпзоя з зон!, nix в!д хроя!чяого рад!ац!2.чо-го cnpoTJi пеняя,

5. «йлуктуацЫна здатн!сть i лезла стйб!лън!сть лучних це-K03Î3 Пал!соя габезпечузться i сбуиозласться пол!морф!змом rjjrçoriopâ з ïx склад!, якгЛ к!лък!сяо злязллеться при алал!з! по грздхеятноцу еколог!чно.'Д7 rnajl.-û. 3 щлояу екоб!омо.>;н:0 аттал!з флористлчного окладу лучшие цззоз!з доззоляо бЬтьп зсеа-л"ко зизлачати напрямкл сук rjs с i й рооллллого лскрпзу за лезлих shîh сколог!чних умов. Ксефпиент дэградецН /дзмутацЛ, залро-пенозаяий длсортантом, дав змогу к!льк1сного порхшляяя стад!Д сукцэсЫ та встановлеиня ряд!в, цо в1добрз:*аг:ть сукцзсЬшп! прочес в час1.

6. розроблзнлй на ochobí гряд! еятного апалхзу тезтод ф!то-хздлкаци ступз;йв осукзння бол1т та -складзна за його долокогоз таблапя 1нд2кс!в осупэяня для 3-13 злдгз лучло-болоттпг рослая дз5ЪС?.Е2Т5 проводата безп'струмзнталънз зззначення ocys3HocTi

бОЛОКПХ KOCISÎE.

7. Влзрта "а а!,~стаз! флорлстачаал: кратерпз ризроблена т"лолог{я вртфодпх rvûp-ioïbc.yri^b /ПНУ/ УЬрайш, яка доведана до осаоютК одлот.ц! - tarry, цо стало паукозоз осяозов ïx лол!п-игняя, ра^ональзого З7л:оог.стаг^я__г.'а «горсет. Характеристики тип!в нпздшгдх лук i болот, "длеертантем розкризав поззреняя козного типу, його Е,енсзкслоГ1Чн5 ссаблилост! та лотеяц1йа! пэзагаос*!, а такоз « оспсвоа подаягадх досл!дгзн5 рослганост! Ц ЕС Tanz в ! П айтропегешЯ даайЬш. Ззпропсяозая! дасертан-том к!льк1ся! газтода дозволяют* зкЗлята групз ртоцеяозхз, блпзьк! до одппиць лрлродяо! кдасафЧтагДТ, î зетапеззшзта таксо-ном!чяе лолозеняя окрзмлх ф!тсценоз!в з мас~4лкатййних схемах.

нг

З.ЗтБореная liûbo'f тлпологi ï ПКУ дало зыогу впзраз розробита зональну схз.му лучяо-типолог1чного райоыуванпя тзриторП за оз-аака^гл самого об"екту раЛснузакня - тигдв 1КУ. При цъо.му ооковн! одиниц! - лучно-тлполог1чя1 района - вид1лзн1 з урахуваншш спзцлфлчннх ознак рослиныого покраву ПКУ, сп1ВВ1дноезяня клаохв, труп типi б та основнпх тип!в лун. В мз^ах украшськоГо Пол!сся внд!лено i охарактеризовано S лучно-тшюлог!чяих округ i в та 27 район!в.

9. Pospofoeni принципа створення Kspeid лучних об"ект!в охорони, в основу яких покладзн! особлпвост! структурно ï i функционально! cp.'xHi зад!ï досл!д>луваяих тип!з. Диоертантоы та за iioro участю вид!дано шд охорсну öl ля 20 лучних та болотних об"ект!з, Еатвердеених в рааз! заказник!в дзр^вн'ого i шсцзвого зиачешгя. Iciiymi луч hi та болота! обИектп охорони на охоплю-зть всь" видового та цзнотичного розьшття трав"янисто'1' рослинностх peri сну. Встановлено, цо на луках вони забззлечують видову охоро-ну лиаз на 25-20^, а цзнотичяу - на 50р. На болоюх цодо охорони досягнуто 01льа задов!льного стану. Для налеяно'! охорони лук потрЮно зб!лыдувати !снуючу прародоохоронну кзргау до досятнен-кя нгы тзритор!ejibboï /регионально;/ та типзлог!чнох репреззн-татшзност!. Для аодальшого полшшзння охорони бол1т необзйдао ззятз п!д охорону каспви, дз зберхГлися видов! та цзаотачн! раритета .

10. Для кошфетних Tepniopiß /область, район, государство/ запропонован! рскоазндзц! ï по oninüisaqí'f пол1ппзнея, ра-ц! спальному використаннв та охорон! лучних yriдь, як! спраязт!» злсоК1Й стаб!льн!£ вро:-л£ноот! i збзрз^ешт гене- i цэнофонду лучнох рослкнност!, а такой запоздании екологхчного забрудзення шсцзвост! та корм!в при Би.чористанп! ьйизрольнпх добрив. При xxhouj досягну то псьного еконоШчноГо та флтссозологхчяого ефзк-tí3.

11. OipnmHHi результата та загальний р!веньзнаяь про антропогенн! сукцзсН с достатньов основой для подалышх досл!д-гень антропогенно! данам! ка трав"янпсю1' сосланной! i швть бутл спраюван!. на створеяня койтор!кгу за nepeôlrôu актрояо-

г синих сукцзо!л, на розребкзг заход! в по керувашш шша, на небу-дозу яад!2йих проГцогэвк;с oui как шшкших насл!дгЛп будь-жого впл!т&ж на рзетвпиз пскрпв лук та бол! т.

СПлССК СПУБЛ1КЗЕАИлХ ГРЛДЬ ПО TE.il ДЛСКРГЛЦН

1. Заплгвш JiyKti СврСДНЬОх 1C,J2 1 р. СН02 //У'"*"р .бЭТПН. -19о1 - IQ,:;3.-C.64-72.

2. Рослпннгсть м23отро£н1-х блл!т долини р.Сизп//Гг« же. 1962.-19.Я.-С.94-99.

3. Загальня характеристика рослннноетх дэхин'и р.Снов// Питания $101ологх1,ц!!тоо!/.гр1олзгх1 i слори УкраТни.-Кя1э:ЛК УРСР, IS63.-C.IC5—152.

4. Зсплсв'п луки зе. чнъо1 т.ч сэрелньо! те*Л1 p.C«i,."//-Vli. ботан.кури.-1967.-24,» I.-С.£3-94./з cni?ri??i;cT2i з xJ.f.Se-лгг-Сосенко/.

5. Использование сплсенлл рвстнтзльнэст!! для сельскочозя!!-стгззннои оценен по"ме.ч1-л!х угздл.'! p.Chop п оценки перспектив ео осулен:!я//Лрогргз.'ма, тезисы к аннотации Совещания по сзтоиндя;«-ЦШ1.-Л-Д.-1957.-С.П0-Ш. _ '

6. Еолзта Западной Пзсол!':://Пр:!родг болот и мэто;э; их исследования. -Л-д.-1967.-С.43-4о /з соавторства с Е.Ы.Ерад'лс/.

7. Определение к.тасс;:<5-:;кзцяаннсЛ принадлежности остепнег-зкх лугов Пзлесья.. .//¡{ол;:чсстзе!«!ке метоп:--' анализ1! растительности,-Тэрту.-19о9.-С.134-169. ' '

0. Про д-зп« особл;шост1 остепкедах лу:-аз Па-псся/./Укр. ббтан.хурн.-1959.-25,!,» 3. -С.25-33.

9. Росллнм - :.чд::кзгори кядарнзго ковспхдтзплення // Та.'.; ж. -195Э. -25, )? 5. - С.73-75.

10. IIsaoTpoiiii д1лянкпЪзтрзГ;:!ого бзлотч Бядрг. !шзгл:1нська та флор1ст::чнх з.чаххдки на иьсглу // Тг;:. г.з.-1970.-27, 7? I. -C.II4-IL3.

11. Дзлкх слоо?~'>з''е.чн.- нпд д"н0:;iK0™ трез"гнз-?нхзз.";с угрупуззнь на болотi Бидр? ка Сстзрцлн: //Та' re.-1973.-27,

4. -С. 497-5-31.

12. Рецензия - Брадлс Е.М., Езчурчш А.5. "Болота УРСР"// Еотан.лурн.-1971,"- 6.-С.893-ЁЭ9. ,

. 13. Г.'ро становления (рхтацзкозхв о замхиеи:<х мхлководдях е:у-ги пт.дтоплення задосхор'.';,.з КнХясько! Г£С // Укр.ботсн.яурн. -1972. - т.29,:? 2, - C.I9I-I95.

14. О класскфяхецизинэй принадлежности некоторых группировок гидрофильно'! растительности // Применение кол-.'чзстЕенлкх методов при изучении структуру ¡рнтоценосоз. - M.-I972. -С.69-95.

15. й-лготрсфи болота Рлшського дерганного запозхдкика//

У?;р.бзтвн.;»урп.-1974.-31,"> I,-С.ЕЗ-БЗ/з сгсвавтзрств! з Л.й.Ку-чяряз')?;..'

10. Проверка классификационной принадлежности групгшров'Ч с£агновьх болот с помощью количественных методов// Типы боло СССР и прпьципк их классификации.-Л. :Hayica, 1974.-С. 120-12? А соавторство с Н.А.Парахон.ской/.

17. Осуленно бол1т - иаукову основу // Ртдна прироаа.-1975, К- 2.-С.4.3-41./в cniaasTopcTBi з C.K.Epanic/.

18. С обо: е пороге, различия для еп:;н::ц мстительности раз-шх рангов/Д'отзн.зурн.-1975,-т.60,В Н.-С.15Э7-13:2.

11. Роолгяньпь nisHiuHoI частени ¿лто.'-ироько! облгстх// У к . fn ? s: >. '\ур и. -197 5, т.32,.'? 2.-C.Ic3-IC9 /в егиЕьвторств! з Т. Л. А:(ДГ!!еЛКо/.

20. Пзлкький дерч-звний заповедник, його §язра та рослкшйсл.* //Досягл^ння ботендчно! науки на Укро1н1 .-Kjiis,IS76.-C.I84-IG7

/в cnieaBTopcTBi з ЗЛ.Асзул, Л.Я.Партиков,Н.О.Коаковоо/.

21. Ун»:нльл:<й бзлзтний масив Переброди на р1Бещнн1//Укр. ботан.нурн.-I97Ü.33, £5.-С.532-525 /б cniBPETopcTEi з Т.Д.Анд-pie;;ro, ОЛ.Прядко/.

22. Пирогеннме сукцессии на сфагновых болотах Окнэго Полз--сь.ч.//Генезис и динамика болот.Вып.2.41. Д978.-С.111-115 /в соавторстве с 11. А.Парехзкской/.

23. Опыт по восстановлению клюквы в естественном покрове болот на Укр.Полесье// Болота и болотные ягодники.-Вологда, 1979.-С.150-155 /в соавторстве с Т.Д. Анприенко/.

24. Изменение растительности болот вследствие их осу :ешш/, Использование природных ресурсов Полесья.-К.:Каук.дупка,1979.-C.2G0-2I4 /в соавторстве с Т.Л.Андриенко/.

25. Полесский государственный заповедник// Охрана 'вв;.шей-lkx ботанических об"ектов Укрг-инч, Белоруссии :: лолпуеи: . - К.: iv-y к. думке, 1930. -С. 63 - 93.

23. Индикация интенсивности осупения болот по растительному покрову//Экология - I930.J? 3.-С.31-36.

27. Спонтанне ааростання болотних техногенних плои;// У:-р. ботан.цурнзл - 1981.-т.383 I.-C.IÖ-2I.

23. Членения растительности и флору болот УССР под алия-кием мелиорации.-Киев:Паук.ду!.л-:а.-1982.-290 С. Раздела: 1.2. Обьектк,материалы и методика исследований.-С.13-19; 2.3. Совренен-! ное состояние болот Полесья.-С.II0-I2I /в соавторства с Т.Л.Андриенко/; Современное состояние болот Лесостепи - С.97-110 /в соавторстве с А.Й.КуоьигеоЕш/; 3.2. изменение растительности болот Центрального и Восточного Полесья.-С.135-143; Э.б. Из»-е-

нение растительного покроен болот "-¡лхнсчоГ!, Подольской г Правобережной Лесостепи.-С.2C7-2IÓ/; 3.7. 1;з.'.:ен?н;ч: растительного покрова болот Левобэрег-пЯ и ¡узстэ^ю?. Лесостеп:*.-С.224-228; 4.1. Направлен;^ и воз:-о:ч:эстк рационального гсольэозг.нпл болот без ocyqeHür. -С.233-238 /з соавторстве с А.п.Кузь.'М'-'еяь':!/; 4.3. Прогнозирование !!3"енек;;Г: болот в созтвзтстз;:;' с плг.нз..';' осу ген.-." и опреи-зленте оптг'.'-зльноЯ эа5гло<-?нност;; дл? природных регионов Укр--::'к- . -С.-.^-234 /? ст_я7г;с?зе с А.Л.К;-зь -rva-г&'У./; Пг.нлзтенге 2. Т-'С.тгце э:.я»ен:'Я i'H-зков осу..ен;,.° /%/ дов рсстент.!:1 нгзгнкьх болот. -С. 270-277.

29. 3mík;i ботан:чнэго складу i продуптгэност! с:г.н;г< лсених лук п1д впл::ро.-. агротехнхиклх зпход1в // Bíchük с-г. на-yKti.-I962,W 12.-С.25-23 /г cnisasTopcTsi о Я.Р.селРГ-Сосонко,

B.5.Кудрявцеви:: та 0:Л.Ссгдчн:!/.

30. Впл.чз .'.чкерсльних собр:'э нл ста5:лъ!исть уротаТз природных Kor.vosHx угхдь//Гз:: 4e.-IS£3..V" 10.-С.41-45.

31. Природа тз антропогзнн! с:;::' сосланного лэкркву бол:т Пол1ського державного - -пэв1дн:*ка // Укр.Сотен.- урн.-I9Ó3,40, -.Y> 3.-С.65-92 /а сп1завоорств1 з С.¿¡.Поповиче:.'./.

32. Растительность Полесского государственного эсг.озелнига.'-КиевДЭгЗ.-Депоннр.в EiirJIT.: 28.09.1983, .>;■ 5396-дел. -15а с.

33. Зчлэчнхсть стаслльнэс. . лучного ценозу si,я pisHñ азотного тлвлення та рзчиму в:!:лзр::п7г.нк." // У:-:р.ботан.:;\урн.-1964.-41,'? 2.-С.22-25 / в cnignBTopcTsi з л.Б.Езговш::.;, Б.у.^ак ■мен-ко та М.П.Кругов;::-;/.

34. Езлотн! загазнчки Заххдного По.:пллг //Та:: у.е - 1954.41,5 ó.-C.77-éI /в cniB.- BTopcTsi з С.З.Зелшхоо, 3.A.L;-. т-нсь:--.->/•

35. Зм;на гродунтгЕКт?: та участ: з/д:? - трлзостЛ схлнчх заплрвкнх лу1' п:д гплпэо'' удтСренк.- // B:ch:ik с-г.нчу-?и.-1984, IX5.-С.26-29 /з cnissBTopoTBi з 2.Р.Селя--Сосонко, З.З.Кудрлвцо-в :■:■/.

35. ;;з::ензн:,з степей:: михротрс^ности у нз:--оторь:х лугогмх растенпГ: под влиянием азотного удобрен:-." // ¡..гкоргзг и другие £ор::к' консортивкь'Х сзязе?..в природе.-Пермь.-1965.-С.40--.J /в соавторстве с С.В.Еогуславск;!:.:/.

37. ,'.'ане;;?льн1 добривп, дсщ-згння. т" нро'»а!шхс.веллап-них луи1в р.Швд.Сдуиь // 3ÍCKUK с-г. иаукг. -1965.- .'? II. -

C.28-32 /в cnipaBTopcTsi з Н.Н.Бувальцоз!':.: та й.Р.Шгллг-Сосонко/.

28. Блняняе погодных условий н минеральных удобрений но

рпдозой сзс-'пэ луговоовсянищшков в поГ.уе р.Случ // Еиологич.

iiayKit.-Ii85.-Jf II.-С.75-64. /в соавторстве с Н.Н.Еувальцеекм !! Ю.Р.Селяг-Сосснко/.

32. Госпздарськг класиф1кпц1п заплавнмх лук р1вш:кно1 части-ни УкраТни //Бiсник All УРСР.-ISco.l? 4.-С.40-45 /в сп1вавторств1 а Л.и.СнпгнлоБОЮ, В.А.Соломахос и Ю.Р.Целяг-Сосонко/.

40. Методологические проблемы интеграции ботанических неук -Khsf ,(ц-;.'кл.-1£07. Ркзде^: Направления интеграции наук при исследованиях лугов. - С, 123-139.

41. Орхидкке лугзн Укряик» и их охрана // Природные ресурсь' ваповедкух территорий..- Взронем:Ко:.'.."унар. -I9b3.-C.97-99.

42. Висяче болото в до пин! 'середньо! Tenii р.Тетер1в// Укр. ботсн.курн.-1987.-44,1? 2.-С.73-77.

43. Определение степени осу, :еннзсти болот по растительному покрову с помочью таблиц индексов // Метод: изучения болот и их охрана.-Вильнюс:Мокслйс.-1985.-С.34-37 /в соавторстве с Г.Н.Парку цие вы.:/.

44. AaoTui добрива та 1х вплив на лучний травоспй в эпплав! ннхньо! Tevil р.Десни // BicHMK с+г.науки.-1987.Ц> 9.-С.51-55 /в cniBaaTopcTBi з О.Л.Осадчим, Д. А.Ссадчою/, '

45. Типология дугов Украины и их рациональное использование. -Киев:Ьаук.думка.-I960.-240 с. Разделы: Ввеаенле-С.З-б; Номенклатура типов естзгтвеших кормонкх угодий Украины.С.15-29 /в сэйвторотве с Л.;.1.С::п?|(!,ловой, В.А.СояомнхоЙ и Ю.Р.Шеляг'-Со-сонко/; Естественнее кормовые угодил Полесья. Ызин.нке кормовое угодья.-С.41-52; Еолотнке коряовие угсдья-С.35-101; Естественнге корковые угодья Лесостепи и Степи Украины. Еолотнае кормовые угодья.-С.153-159; Влияние агротехнических приемов и рекима Использования на травостой естсстыенккх и сеянкх дугов. - C.ISo-205; Выявление нарушений луговых ценозов в условиях интенсив^ ного использования - С.20.3-209; Охрана лугов - С,210-227 /в соавторстве с Л.М.Сипайловой/.

46. Основы лучно-типолог1чнаго райокувйння йриродяих кормо-вкх уг1дь.//Укр .ботан. аурн.-1986.45,№ 5.-C.6-I5 /в fcniBa&TOpcTBi й Л.М.СипаШювою та В.А.Соломахою/»

47. 03 экологически оптимальных дозах удобрений для Луговкх агро.ритоцонозоз в условиях ЕиПоЯесья/уТезисн докладов Ьзесйай-нзго соае^ания "Агрофитоценозь: li энотгзгич, пути Логьл.еИчя ¡:х стабильнее»!' и продуктивности1' - с к: УдГУ.-1988 i-С i16S-!65,

п

46. 3ynanthropi3ation dar WIeseavsgetation in Ukrainisches Polesnja // Зугароз1ия "Synanthropic Flcrs and Vegetation - ?" -ibrtin, ССЗД.-Р.19-2Ч.

49. Редкие видь- лугозкх растений Украинк-и обеспеченность их охранк/Д'хрзна гено- я ценосонд? траэянкх биогеоценозов.-Свердлозск.-1968.-С.6-7.

50. а.пни корфометркчних характеристик cimtx багатортнн: трав в залэ"нзст1 ехд агрофону/Дкр.ботан.'курн.-193Э.-4э,1* 4.-C.4Ô-5I /в cnisaaTOpcTsi з Г.! .Пркцакоч/.

51. Антропогенные изменения лугоз Украинского Полесья// Экология,-1991,» I. -С.3-9.

52. Ekolegicka analysa luSnych вроХесеяз ticv ¿wsnsfco Po1з-з1а (nizimisy lesney oblß3ti Ukrajiny) v pryrodïenych a antropa-genr.e sneaenych pctaieniaeh // Vadecke prnce Vystursjsho yatavu luK a pgaienkov, v Sanatej 3yatrioi.-1991.-v.21»- 5.51-61.

53. Вторннн: екологгап э:лни на епакуЯовоних територ!ях зони выселения Чорнобильсько! ЛЕС // Сйкууена - 1992, !? 2.-С.31-41. /в сп!вавторств1 з В.А.Гайченко, 3.LКрнзиш-сьнк.ч та Л. Î. Францезичек/.

54: Недостатня забезпеченшсть охорони цена- та генофонду лучно! рослинностг в УкраГН! // Проблеми охорони вид1в фзуни i флори, занесения до Червоно! книги У.чраТни. Теэи допов!дей. -МиколаГв. - 1992. - С.23-25.

55. Особенности растительного покрова ПЗЯРО "Рь^нй лес"// Доклада Ш нг-учно-технической конференции по результатам ликвидации последствий сварки ня Чернобыльской АЭС,т.5 - Чёрнобкль, 1993.-С. /в соавторства с З.Р.Шеляг-Сосонко и С.А.Уваровой/.

53. Накопления цезия-137 доминантами поденных дуговых Цитоценозов з зоне отчуждения Чернобыльской АЗС // Радиобиологический съезд. Киез, 20-25.09.1993 - Пучина, 1993.-С.63 /э соавторстве с Л.М.Силайловой,-Г.Н.Перепелятниговкк и Ц. И. Илышъм/.

57. Проблема сохранения .биологического разнообразия лугоз на Украине // Проблемы сохранения биологического разнообразия Беларуси. Тезисы докладов - Никок, 1993.-С.39-40 /в соавторстве с Л.М.Сипэйловой/.

Автор лает обобщение геоботанических исследований лугов и болот в происходящих на шх антропогенных изменения, проведенных в 1960-1593 годи в Подесье и Лесостепи Украины.Современное состояние лугов к болот охарактеризовано во геоботаяихеским регионам и оценивается как неудовлетворительное.За последние 60 лет под Елиянлем антропогенных факторов прсизоЕли существенные их измзг ния, которые состоят как в сокращении плодаде?, так и в значительном сннаешш альса- и йета-разнообразия.

На основании анализа влияния на состав и структуру травянисс ог растительност? такг.х антропогенна £ахгорсв,ка:-с агротехнические приемы, релим использования, осучекле, подтопление, радпонуклпдное загрязнение и др. предлогелк генерализованные схема соответствуп-си. сукцессии. Отмачена адекватность смены акобиотрф на разных стадиях сукцессиййзмененпяч условий средн. Ппп рассмотрев аи-яяия агротехнически пр..змов на луговые £птоаенози отмечена нарушения стабильности ценозов, Еедудле к их синант-расизалии, а таксе из'мен-ния бпомор;омет;...чесшх параметров "еходядих в нас компонентов Для предотвращения подобных проявлений бшгп рассчитали оптимальные дози минеральных удобренн?. для лугов разного типа.Установдены осп'о-. Екие пути п направления синантрозпзалил лугов г ее особенности в оазных апологических условиях, а такие конвергенция ант pono генных к зоогешшх изменений, происходящих при отом. Антропогенные сукдес-. сиз травянисто:* растительности Полесья п Лесостепи по своего характеру келякгся дпгресслЕно-деьй'тагяоЕНвда,однако,как правило, после устранения дегратогенного фактора не про;;сходнг"полного восстать-лешШ исходного флтоц екоза по составу. Изменения растительности, происходящие е зоне отчуждения Чернобыльской АЗС под Слиянием нонв? зкруадеа радиации, является типичными аллогешшмл антропогенными сукцессия® но по масштабам времени они откосятся к длительным» растянутым на десятилетия. Поэтому в поставарийныи i -риод травянистые соойдества в пределах возшикей антропогенной рационуклпдио;? аномалии заметнее изменялись от устранения ангропопресйга, регвша заггоЕедносга, который установился в зоне, чем от хронического об-

яучеяяя. Для исследования антропогенных изменения травянистой растительности'были предложены некоторое колпчест-Еешше методи, • fe частности коэ^ициент „еградагои ¡

Установлено, что <|луктуацпонная способность и опредяешая

стабильность лугошх ценозов обусловлена поллкор^изпо.^ п>: .Кии^и-корфного состава,что ьыракено в количественных показателях на основании анализа пойизпных луговых аосоциапиР Полесья во гЕдрээто-логпчеокоьу пробита.

На основании градиентного анализа разработан метод фссгкрг-кадин степепп осушешя болота составлена с его поыодью тайлгш. индексов осушения для 343 ззздов луговэ-болотных растенгй.Этр,позволяет проводить безинструментальное определение стереш ос.уиэ-' ния бмот я определять т.х хозяйственную пригодность, а тагае сра-. вливать осушенность раз!шх участков и составлять экологлчс'зюкг1V ряды п схему посгкеляорацпоннк: сукцессия;

Впервые разработана на основа флористических критерпе» гиполо« тая естественных кормовых угодий Украины, которая доведена Цб типа как основной единташ. Характеристика типов нпзпне'цх дугой н болот, Исполненные автором, раскрывают -ах хозяйственную ценность.распространение, ценоэкологаческие особенности и потенциальные зовмо-х— посте, а так« слукат основой дальнейших исследований их актропо-генной динакакз.Новая типология - научная основа создания радЖег^ дацяй по оптимизации использования к охране растит ель наг о ^ пс;трора лугов и болот. Создание повоя типологии дала возможность тшервне разработать ехегу луго-тшологаческого районирования Полесья ао признакам самого объекта ра£онировеотя - типов ЕКУ. ,:

Разработаны принципы создания сети луговых обвектов о:сг«ач, в основу которых положены особенности структурной н ^уанцксиаш^ксй организации отого типа растительности. Автором и яря его у^аотип вцделено йод охрану около 20 луговых и болотных обьегстог, уинтн-денных в ранге заказников. На основании детального йоследо!1зн!.;я растительности Полесского Государственного заповедника Сроведе^п его природоохранное упорядочение, щделёны наиболее на$п.чз цепт.'з участки.

Теоретически обоснованы реко!.<еадацй1! по рационально.',:? иссаль-зоранйп п охране ЕКГ ряда областей л районов, прздусметрлкасие • наряду с ёесокой продуктивность*» сохранение пено- я геноцид?» травянистой растительности.