Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Антропогенная трансформация орнитокомплексов Сколевских Бескид

ВАК РФ 03.00.16, Экология

Автореферат диссертации по теме "Антропогенная трансформация орнитокомплексов Сколевских Бескид"

р г д ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 1 1 Ь ОД ім.Ю.ФЕДЬКОВИЧА

- /

БАШТА Андрін-Тарас Вікторович

УДК 598.2: 504.05 (477.8:23.0)

АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРНІТОКОМПЛЕКСІВ СКОЛІВ СЬКИХ БЕСКИДІВ 03.00.16. - Екологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Чернівці - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі екосистемології Інституту екології Карпат НАН України, м.Львів.

Науковий керівник - академік НАН України, доктор біологічних наук,

професор ГОЛУБЕЦЬ Михайло Андрійович, Інститут екології Карпат НАН України, директор Інституту.

Офіційні опоненти - доктор біологічних наук

СТЕФУРАК ВасильПетрович,

Івано-Франківська державна медична академія, професор кафедри медичної біології та генетики

доктор біологічних наук, професор КРОЧКО Юлій Іванович,

Ужгородський державний університет, завідувач кафедри зоології.

Провідна установа - Львівський національний університет

ім.І.Франка, кафедра зоології

Захист відбудеться “ ОЄ __р. о / О год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д76.051.05 в Чернівецькому державному університеті ім. Ю.Федьковича (58012, м.Чернівці, вул.Коцюбинського, 2).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича (58012, м.Чернівці, вул. Л.Українки, 23).

Автореферат розісланий " /У " ______2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент

Г

Г.П.Копильчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внаслідок неухильного зростання антропогенного впливу на природні екосистеми, в сучасних умовах особливої актуальності набувають питання збереження біотичної різноманітності, раціонального використання природних ресурсів. Передовсім, це стосується гірських регіонів, де поряд з окультуреними територіями збереглися на значних площах природні ценози. Це характерно для Сколівських Бескидів, яким властиве поєднання різних ступенів антропогенної трансформації екосистем.

Для пізнання процесів і явищ, які відбуваються в природі регіону на сучасному етапі, їх прогнозування, а також призупинення негативних наслідків впливу антропогенних чинників, виникає необхідність поглибленого вивчення екосистем та їх окремих компонентів, зокрема орнітофауни. Важливе значення має дослідження процесів, причиною яких є вплив господарської діяльності на орнітофауну в усіх його формах і проявах. Таких комплексних досліджень в окремих регіонах Карпат ще не проводилося. Значення їх зростає в аспекті положень міжнарожних конвенцій (Бонн, 1979; Ріо-де-Жанейро, 1992; Берн, 1994).

На цій основі можливе здійснення прогнозу загальних тенденцій антропогенної трансформації орнітокомплексів, розробка перспективних заходів щодо збереження біотичної різноманітності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відділі екосистемології Інституту екології Карпат НАН України протягом 1993-1997 рр. у рамках науково-дослідної тематики відділу "Базова оцінка екологічної ситуації на північно-східному макросхилі Українських Карпат" (№ держреєстрації 0193 Ч 018313).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було: встановити динамічні тенденції орнітокомплексів у конкретних умовах антропогенного навантаження, шляхи їх формування, запропонувати можливі заходи для збереження їх біорізноманітності.

Для виконання запланованої роботи були поставлені такі завдання:

1. Встановити видовий склад, чисельність, інші кількісні та якісні параметри

орнітофауни й на основі цього виділити орнітокомплекси типових екосистем регіону. ,

2. Дослідити вплив різних форм " антропогенного навантаження на орнітокомплекси досліджуваної території.

!. Виявити й проаналізувати структурні та функціональні зміни орнітокомплексів, зумовлені антропогенним впливом на біогеоценотичний покрив.

І. Виявити адаптації птахів до змінених умов існування.

5. Запропонувати практичні заходи щодо збереження біотичної різноманітності орнітофауни Сколівських Бескидів.

Наукова новизна отриманих результатів. Орнітофауна Сколівських Бескидів уперше розглянута як динамічна система орнітокомплексів, отримані повні дані про її таксономічний склад, екологічну структуру. Комплексно вивчена трансформація орнітофауни на фоні антропогенних змін у біогеоценотичному покриві з усіма їх екологічними наслідками. Дана оцінка структурних і функціональних змін орнітокомпонента екосистем Бескидів у результаті антропогенного впливу. Проаналізовані основні шляхи та особливості формування вторинних орнітокомплексів регіону. Запропоновані рекомендації щодо збереження орнітоугруповань під час проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства в умовах Бескидів. Виявлені основні риси і закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій утворення урбосистеми. Поглиблені дані щодо адаптивних процесів птахів до існування в урбосистемах.

Отримані результати є підставою для глибшої наукової інтерпретації взаємовідносин між природними та урбаністичними системами, структурно-функціональної організації та динаміки орнітокомплексів. Встановлена індикаційна здатність окремих видів і груп птахів для визначення глибини дигресивних змін в окремих екосистемах.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень орнітокомплексів Сколівських Бескидів будуть використані під час зонування території та формування плану охорони природи Національного природного парку "Сколівські Бескиди". Вони мають цінність для складання програм, спрямованих на збереження біорізноманітності орнітофауни Українських Карпат, і використані для створення карт поширення видів до Атласу гніздових птахів західних областей України.

У роботі дана характеристика трапляння в регіоні рідкісних видів птахів, запропоновані заходи для збереження в Бескидах популяції глухаря.

Результати досліджень використані в навчальному процесі Прикарпатського державного університету та Івано-Франківської державної медичної академії, а також на заняттях екологічного гуртка Малої Академії Наук у Львові.

Особистий внесок автора. Польові дослідження, аналіз отриманих результатів, їх статистичне опрацювання виконані особисто дисертантом або шляхом консультацій з науковцями Львівського національного університету ім. ¡.Франка та Інституту охорони природи Польської академії наук (м.Краків). Аналіз та обговорення матеріалу, викладеного в дисертації, проведено спільно з науковим керівником.

з

Апробація роботи. Матеріали дисертації представлені на засіданнях відділу екосистемології та Вченої ради Інститут}' екології Карпат НАН України, а також на 14 міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях: "Орнітофауна західних областей України та проблеми її охорони" (Луцьк, 1990), XXI Орнітологічний конгрес (Відень, Австрія, 1994), "Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву" (Львів, 1994), "Рідкісні та зникаючі види рослин і тварин МБЗ "Східні Карпати" (Устшики Дольні, Польща, 1994), "Обліки птахів ’95" (Пярну, Естонія, 1995), II і III конф. молодих орнітологів України (Канів, 1996, Київ, 1998), "Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат" (Рахів, 1997), "Обліки птахів: підходи, методики, результати" (заповідник "Розточчя", 1997), "Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності" (Львів, 1998), Конф. молодих науковців-біологів Львова (Львів, 1998), "Екологічні аспекти охорони птахів" (Івано-Франківськ, 1999), ІІ-а Конференції Європейської орнітологічної спілки (Гданськ, Польща, 1999), "Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці" (Тернопіль, 1999).

Публікація роботи. За темою дисертації опубліковано 23 друковані праці (у т.ч. в монографії - 1, наукових журналах - 7, матеріалах конференцій -

11, тезах - 4).

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінка, з яких основного тексту - 152 сторінок машинопису. Вона ілюстрована рисунками і таблицями. Складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел (293 найменування, з них - 84 латиницею), 4 додатків.

ЗМІСТ РОБОТИ

* ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Історія вивчення орнітофауни Сколівських Бескидів та Ті антропогенних змін. В історії досліджень орнітофауни Бескидів виділено три періоди: описовий (кінець XIX - початок XX ст.), фауністичний (середина XX ст.) та еколого-фауністичний (кінець XX ст.). Аналіз наукових праць свідчить, що до останнього часу дослідження в Бескидах мали, переважно, фрагментарний характер, не відображали всієї різноманітності орнітологічного компонента екосистем і недостатньо висвітлили питання його антропогенної трансформації. У зв’язку з цим, набуває актуальності вивчення угруповань птахів регіону в конкретних умовах антропогенного пресу, оцінка їх структурних і функціональних змін.

Природні умови Сколівських Бескидів і загальні риси антропогенного освоєння регіону. Сколівські Бескиди є тією орографічною структурою Українських Карпат, для якої властиве поєднання різних ступенів антропогенної трансформації екосистем. Розвиток господарства протягом останніх сторіч призвів до промислового вирубування лісів, появи нових населених пунктів, інтенсивного розвитку скотарства і рільництва. Споживацьке використання природних ресурсів, інтенсифікація сільськогосподарського виробництва підвищили ступінь деградованості біогеоценотичного покриву Бескидів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ Програмою досліджень передбачено: встановити видовий склад,

чисельність, інші структурні та функціональні показники орнітоугруповань у різних типах екосистем, дослідити зміни в орнітокомпоненті екосистем під впливом факторів антропогенного навантаження (лісо- і сільськогосподарська діяльність тощо), встановити типові форми антропогенної елімінації птахів, адаптації птахів до змінених умов існування.

Для проведення досліджень на території Сколівських Бескидів було закладено 32 стаціонарні дослідні площі. Крім того, під час експедицій систематично обстежувались інші ділянки району з метою повнішого виявлення видового складу орнітофауни, встановлення місць концентрації рідкісних видів птахів.

Динаміку угруповань, зумовлену вирубуванням лісу, досліджували на ділянках букових, смерекових і смереково-буково-ялицевих лісостанів, які репрезентували їх послідовні вікові стадії: свіжий зруб, молодняк, жердняк, середньовіковий, пристигаючий, стиглий, перестійний лісостани. Вплив сільськогосподарського освоєння на орнітофауну регіону вивчали на дослідних площах, закладених на луках різного способу використання, орних полях і присадибних ділянках, вплив урбанізації - в населених пунктах, що характеризуються різним ступенем урбонавантаження на їх територію.

Закладення пробних площ, встановлення показників чисельності, біомаси, подібності угруповань, індексів різноманітності, розрахунки потоку енергії здійснювали за відомими, уніфікованими методиками (Гаврилов, 1977; Одум, 1986; Hutcheson, 1970; Magurran, 1988). Для стаціонарних досліджень використано маршрутний метод з шириною смуги за середньою максимальною відстанню виявлення птахів за голосами (Кузякин, 1962; Гузий, 1997). Структурні та функціональні зв'язки птахів вивчали на основі польових спостережень, а також аналізу спеціальної літератури. Опрацювання та статистичний аналіз кількісних показників зроблено з допомогою програми "Statistica".

У роботі використано три основні поняття для характеристики місця і ролі птахів у межах певної однорідної ділянки земної поверхні: орнітокомплекс, орнітоугруповання, орнітонаселення.

Орнітокомплекс - сукупність видів птахів з властивими для неї складом і співвідношенням домінантних та індикаторних видів, структурою екологічних груп, функціональною роллю в екосистемі та закономірностями сезонної динаміки, в екологічно та генетично споріднених біотопах.

Орнітоугруповання - взаємопов'язана сукупність видів птахів певного конкретного біотопу, з певною внутрішньою структурою, співвідношенням екологічних груп, в сезонному аспекті.

Орнітонаселення - сукупна чисельність фонових видів орнітоугруповання.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

Орнітофауна основних типів екосистем Сколівських Бескидів у гніздовий період. Кількісні обліки птахів в основних типах екосистем Сколівських Бескидів, результати яких висвітлені в цьому розділі, стали базою для наступного опрацювання, аналізу та інтерпретації даних з метою встановлення впливу антропогенних факторів на орнітокомпонент екосистем регіону (табл.1).

Структурні та функціональні зміни орнітокомплексів, зумовлені антропогенним впливом на біогеоценотичний покрив. У цьому розділі основна увага приділена встановленню та аналізу змін структурних і функціональних показників, що відбуваються в орнітокомплексах регіону під впливом окремих форм антропогенного навантаження (лісогосподарська і сільськогосподарська діяльність, урбанізація, рекреація).

Лісогосподарська діяльність є одним з головних факторів, що визначають сучасну структуру лісових біогеоценозі в. Вирубування зумовлює:

- зникнення на вирубаних ділянках абсолютної більшості птахів - корінних мешканців лісових біогеоценозів;

- інтенсивне внутрішньоареальне поширення птахів лучно-польових і чагарникових біогеоценозів.

Показники чисельності та кількості видів в угрупованнях птахів від свіжого зрубу до перестійного лісостану в Сколівських Бескидах змінюються майже на порядок величини (7-60 видів, 60-903 ос-км'2) і залежать також від ярусної та мозаїчної структури рослинного угруповання, про що свідчить їх переважання в складноструктурованих мішаних лісостанах.

Таблиця 1

Гніздова орнітофауна пробних ділянок, закладених в основних екосистемах

Сколівських Бескидів __________________________

Назва пробної ділянки Кількість видів в орнітонаселенні Чисельність, ос-км'2 Біомаса, кг-км'2

Лісові екосистеми

Свіжі зруби мішаного, букового та смерекового лісостанів 7 60,5 1,48

Мішані лісостани

8-10-річний зруб 15 296,1 8,48

жердняк 19 295,8 8,71

середньовіковий 20 409,3 10,78

пристигаючий і стиглий 27 690,5 17,49

перестійний 31 974,5 23,08

Букові лісостани

7-9-річний зруб 15 274,8 6,09

жердняк 14 193,5 5,87

середньовіковий 19 328,7 9,03

пристигаючий і стиглий 23 524,6 15,95

перестійний 29 726,7 19,51

Смерекові культури

7-9-річний зруб 15 253,6 5,33

жердняк 13 196,4 5,38

середньовіковий 17 329,5 7,52

пристигаючий і стиглий 20 513,1 12,86

Сіровільховнй лісостан 23 322,9 8,25

Лучні екосистеми

луки з чагарниками 24 318,9 6,66

сіножать до викошування 14 137,5 12,25

сіножать після викошування 13 239,7 25,19

пасовище 11 225,9 19,87

Аграрні екосистеми

поле 15 105,5 6,56

присадибна ділянка 10 72,7 2,73

Урбаністичні екосистеми

місто 25 680,9 23,83

велике село 27 860,1 30,90

мале село ЗО 483,2 16,55

дачна ділянка 26 229,1 8,25

Масштабна заміна масивів мішаних лісостанів з ялиці, смереки і бука смерековими культурами призвела до зменшення загальної чисельності орнітофауни регіону. В мішаному лісостані показники видового багатства, щільності орнітонаселення, його біомаси, величини трансформованої енергії на третину більші, ніж у смерековому (табл.2). У смеречнику відзначена понад удвічі менша частка дуплогніздних і приземно-чагарникових видів, що свідчить про зменшення об'єму екологічних ніш.

Характер впливу рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, на орнітоугруповання залежить від інтенсивності вибірки дерев. За умови вибірки в межах 15-25% відзначений мінімальний негативний вплив на склад і структуру орнітоугруповань. Деструктивна роль цих заходів у Бескидах буде значно слабшою за умови їх проведення протягом позагніздового періоду.

Вплив на орнітокомплекси, зумовлений сільськогосподарським використанням території регіону, займає друге за масштабністю місце після лісогосподарського. Землеробство зумовило формування специфічного комплексу птахів орних полів з домінуванням лучно-польових видів (Alauda arvensis L., Motacilla alba L., Emberiza citrinella L. та ін.).

Таблиця 2

Параметри орнітоугруповань 80-річних смереково-букової яличини і смеречника у Сколівських Бескидах

Критерій Стигла смереково-букова яличина Стиглий смеречник

Кількість видів на дослідній площі 27 20

Загальна щільність, ос-км'2 690,5 513,1

Кількість домінантних видів 4 2

Частка домінантних видів, % 61,9 52,2

Щільність зяблика, ос-км'2 175,4 513,1

Частка зяблика, % 25,4 33,2

Кількість видів-дуплогніздників 12 5

Щільність дуплогніздників, ос-км'2 160,4 73,1

Частка дуплогніздників, % 23,2 14,2

Індекс Шеннона 2,548 2,152

Індекс Сімпсона 0,112 0,211

Індекс Піелу 0,773 0,719

Біомаса, кг-км'2 17,50 12,86

Величина трансформованої енергії, тис.кДж-добу''-км" 73,68 54,52

Коефіцієнт Соренсона, % 80

Найбільшу деградацію орнітофауни лучних ценозів у Бескидах спричиняє випасання худоби. Співвідношення чисельності факультативних та облігатних видів на пасовищі становить 2:1, що свідчить про потужний господарський вплив на біотоп. Цей показник може бути індикатором ступеня антропогенного навантаження на лучні ценози.

На урбанізованих ділянках структурні та функціональні показники орнітоугруповань (частка чисельності домінантів, кількість і частка чисельності синантропів, співвідношення цих показників в інших топічних і трофічних групах) свідчать про зменшення ступеня трансформованості території вздовж урборяду місто - велике село - дачне поселення - мале село.

■ Характер динаміки орнітофауни у процесі формування дачного поселення показує, що зі збільшенням ступеня урбонавантаження на територію спостерігаються помітні структурні зміни орнітоугруповання: зміна виду-супердомінанта (Phoenicurus ochruros Gm. на Passer domesticus), збільшення кількості і чисельності синантропних (P.domesticus L., Ph.ochruros Gm., Corvus monedula L. та ін.) і зникнення - менш антропотолерантних видів (Lanius collurio L., Saxicola rubetra L., Oenanthe oenanthe L. та ін.). Відзначене збільшення частки чисельності видів, що гніздяться на будинках (від 35,9 до 44%), натомість, зменшення - наземногніздних видів (від 21,8 до 16,2%). Перебудова структури населення птахів зумовлена зміною природних біотопів, збідненням кормової бази для видів-спеціалістів і зменшенням кількості гніздопридатних місць, насамперед для стенобіонтних видів. Динаміка екологічних індексів ілюструє спрощення структурно-функціональної організації орнітоугруповання (рис.1).

Загальні закономірності структурно-функціональної організації орнітокомплексів у Сколівських Бескидах. Для оцінки ролі птахів в екосистемах оптимальним с поєднання як енергетичного, так і функціонального підходів. Активна і стимуляційна роль птахів у функціонуванні екосистеми виходить поза трофічну та енергетичну сфери. Птахи беруть участь у модифікації потоку енергії та перенесенні речовини в біогеоценозі, а також розселенні рослин, впливають на продукцію автотрофів, сприяють формуванню середовища, функціонуванню біогеоценозу загалом.

Основним чинником антропогенних змін лісового покриву Сколівських Бескидів на сьогодні є вирубування лісостанів. Зумовлені ним зміни орнітофауни відбуваються за схемою, властивою для лісових областей помірного поясу. В ній виділяються дві фази: заростання зрубів (якісні зміни) і "лісову" (кількісні зміни). Загальна спрямованість змін полягає в трансформації специфічних угруповань птахів лучно-чагарникових біотопів та екотопів у дендрофільні. За їх природного перебігу в умовах Сколівських Бескидів "лісова" фаза настає у віці лісостану близько 40 років.

с,Е

1

0,8

0,6

0,4

0,2

0

II'

1993

1994

1995

~г ^

2,95

| 2,9

■і 2,85

2,8

- 2,75 і—ш—с

2,7 !—л—Е

- 2,65 !—•—н*

-+ ¿,0

1996

роки

Рис.1. Динаміка величин екологічних індексів (Індекси: с-домінування, Н'-видової різноманітності, Е-вирівняності) у процесі формування гніздової орнітофауни дачного поселення поблизу м.Сколе протягом 1993-96 рр.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, негативно впливають на орнітофауну пристигаючих і старіших лісостанів, зменшуючи кількість гніздопридатних місць для дуплогніздних видів. Позитивний вплив на орнітоугруповання жердняка і середньовікового лісостану ці заходи мають, якщо після їх проведення зімкнутість крон становить 0,7-0,8, що збігається з екологічними вимогами багатьох видів птахів.

Переважання молодняків у віковій структурі лісостанів, збільшення площ смерекових монокультур призвели до загальної збідненості орнітофауни регіону, зменшення її чисельності, біомаси, величини енергетичного потоку.

Процес трансформації земель під лучні та аграрні ценози, провадження екстенсивного способу ведення господарства в минулому сприяли формуванню лучного і рільного орнітокомплексів, збільшенню чисельності птахів. Пізніша інтенсифікація господарського виробництва, вдосконалення агротехніки, спричинили зменшення чисельності видів, властивих цим ценозам. Формування лучного і рільного орнітокомплексів відбувалося переважно за рахунок "приведених" видів, поширення яких на території Сколівських Бескидів пов’язане з утворенням властивих їм місцеперебувань.

Урбанізований ландшафт сприяє переважанню в фауні екологічно пластичних видів птахів, які, володіючи високими адаптаційними здатностями, перебувають у виграшному становищі порівняно зі стенобіонтами.

У процесі урбанізованого освоєння на території Бескидів відбулася перебудова населення птахів, зумовлена певними причинами, з яких найістотнішими є:

а) трансформація природних біотопів на урбанізовані;

б) зменшення кормової бази для багатьох вузькоспеціалізованих видів;

в) зменшення кількості гніздопридатних місць для стенобіонтних форм.

Формування сучасних орнітокомплексів населених пунктів у Сколівських Бескидах могло відбуватися за такими основними напрямами:

а) проникнення видів долинами річок і вирубаними ділянками разом з людьми;

б) осідання мігруючих особин;

в) проникнення видів в окремі біотопи населених пунктів з навколишніх територій у випадку подібності біотопів.

Характер формування орнітокомплексів населених пунктів залежить від ряду чинників, серед яких найістотніше значення мають:

а) географічне положення населеного пункту;

б) просторова диференціація внутрішньої структури і, зокрема, багатство зелених насаджень у ньому;

в) структура навколишнього ландшафту.

Велика щільність багатьох синантропних видів зумовлена достатньою кормовою базою антропогенного походження і великою кількістю гніздопридатних місць у господарських і житлових будівлях. У градієнті від слабо змінених лісових до урбанізованих угруповань видове різноманіття зменшується, тоді як щільність орнітонаселення - збільшується. Частка комахоїдних видів зменшується на фоні збільшення частки зерноїдних форм.

Формування тісних трофічних зв'язків багатьох птахів з аграрними та лучними ценозами підвищує загальну екологічну ємність середовища їх існування. Сучасні варіанти комплексів птахів гірських населених пунктів сформувалися лише з появою біля них площ орних полів і лучних ділянок, як необхідного трофічного біотопу для багатьох синантропних видів.

На відміну від орнітофауни населених пунктів рівнинних територій, майже всі напівсинантропні види в Сколівських Бескидах є "приведеними", а "ввібраними" - лише урбонейтральні.

У процесі пристосування до зміненого ландшафту птахи набувають поведінкових, трофічних, топічних та інших адаптацій. Заселення птахами антропогенних ценозів зумовлене кращими трофічними умовами, багатшими кормовими ресурсами антропогенного походження, а також меншим ступенем пресу хижаків, ніж у природних ценозах.

Основними факторами елімінації птахів у регіоні є полювання, загибель на автошляхах, суцільні вирубування, рубки, пов'язані з веденням лісового

господарства, також отруєння, випасання худоби. Вони впливають як безпосередньо на особини, так і на параметри їх популяцій.

Рідкісні та зникаючі види птахів Сколівських Бескидів і проблеми їх охорони. На території Сколівських Бескидів виявлено 18 рідкісних і зникаючих видів птахів, занесених до Червоної книги України. Це становить 13% загальної кількості видів, виявлених у регіоні і 24% від числа всіх червонокнижних видів птахів. Три види, занесені до європейського Червоного списку тварин і рослин, перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі: могильник (Aquila heliaca Sav.), деркач (Сгех crex L.), очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola Vieill.).

З рідкісних видів лише для лелеки чорного (Ciconia nigra L.) та підорлика малого (Aquila pomarina L.) відзначена стабілізація чисельності протягом останніх років і помітна тенденція до її зростання. Сучасний стан інших рідкісних видів у регіоні є незадовільним. Для денних хижих і сов основними факторами негативного впливу є безконтрольне застосування отрутохімікатів у 60-80-і роки, вирубування стиглих і перестійних лісостанів. Для тетерукових істотним негативним чинником є браконь'єрство, для багатьох лучних видів -деградація лучних ценозів унаслідок випасання, розорювання і забудови заплавних лук.

Збереження різноманіття орнітофауни регіону значною мірою залежить від знань про структурну та функціональну організацію його орнітокомплексів. Збереження рідкісних видів неможливе без збереження зв'язків, які створилися між ними і середовищем їх існування, що слід враховувати під час планування території та зонування заповідних об'єктів. Важливим завданням

Національного природного парку "Сколівські Бескиди" є охорона та відтворення популяції глухаря (Tetrao urogallus L.). Для цього доцільними с такі заходи:

- створення мережі особливих зон суворої охорони з метою збереження токовищ і місць гніздування;

- активна охорона та підтримання оптимального стану біотопів, важливих для життєдіяльності виду;

- повна заборона використання глухаря в будь-якій формі;

- організація постійного моніторингу динаміки чисельності глухаря.

Наступним кроком було б розведення цих птахів у неволі й реінтродукція в природу.

ВИСНОВКИ

1. На території Сколівських Бескидів виділено такі типи орнітологічних комплексів:

- корінні, що існували тут до освоєння регіону людиною - лісовий, водно-прибережний і частково лучний;

- вторинні - лучний, рільний і орнітокомплекс населених пунктів.

2. Основними причинами антропогенної трансформації первинних і формування якісно нових для Сколівських Бескидів польового та урбанізованого орнітокомплексів є вирубування лісостанів та масштабна заміна корінних мішаних угруповань смерековими, освоєння природних і напівприродних біотопів під ріллю, пасовища, сіножаті та забудову.

3. Руйнування та деградація природних біотопів зумовили зникнення на трансформованих ділянках більшості аборигенних лісових птахів та інтенсивне внутрішньоареальне поширення лучних, лучно-чагарникових і синантропних видів (роди Passer, Corvus, Alauda arvensis, Emberiza citrinella, Motacilla alba та ін.).

4. Масштабна заміна корінних та умовно-корінних мішаних лісостанів смерековими культурами призвела до зменшення загальної чисельності птахів у регіоні. В мішаному лісостані, порівняно зі смерековим, показники видового багатства, щільності орнітонаселення, його біомаси, величини трансформованої енергії в середньому на третину більші.

Вплив рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, залежить від інтенсивності вибірки деревостану і сезону їх проведення. Інтенсивність у межах 15-25% і проведення їх в позагніздовий період може мати мінімальний негативний вплив на параметри і стан орнітоугруповань.

5. Орнітоугруповання лучних ценозів найбільшого впливу зазнають від постійного випасу худоби, про що свідчить співвідношення в них факультативних та облігатних видів. Цей показник може бути індикатором ступеня антропогенного навантаження на лучні біотопи.

Розвиток землеробства і ведення екстенсивного способу господарювання в минулому зумовили формування специфічного комплексу птахів орних полів і збільшення чисельності його видів; натомість інтенсифікація сільськогосподарського виробництва протягом XX століття спричинила певну деградацію цього орнітокомплексу.

6. Створення населених пунктів призвело до появи в регіоні синантропних видів і зростання їх чисельності пропорційно до збільшення площ забудованих ділянок. На орнітофауну урбосистем має істотний вплив вік, структура і вид забудови та відсоток зелених насаджень. Процес пристосування птахів до заселення урбосистем зумовлений кращими трофічними умовами, багатшими кормовими ресурсами антропогенного походження, а також меншим ступенем пресу хижаків, ніж у природних ценозах.

7. Встановлено, що орнітофауна регіону зазнає впливу прямих та опосередкованих чинників елімінації, найпотужнішими з яких є полювання, загибель на автошляхах, під час проведення лісогосподарських заходів, випасання худоби, отруєння. Вони впливають безпосередньо на чисельність птахів, на їх репродуктивну здатність, параметри популяцій та ін. Для багатьох видів відзначені поведінкові, топічні, трофічні адаптації до змінених умов.

8. На території Сколівських Бескидів виявлено 18 видів птахів, занесених до Червоної книги України, а також 3 види, занесені до європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (Aquila heliaca Sav., Crex crex L., Acrocephalus paludicola Vieill.).

Сучасний стан майже всіх рідкісних видів (Tetrao urogallus L., Strix uralensis Pall., Aegolius funereus L., Glaucidium passerinum L. та ін.) у Бескидах залишається незадовільним. Лише чисельність лелеки чорного і підорлика малого протягом останніх років стабілізувалася, і навіть помітні тенденції до її зростання.

Одним з головних природоохоронних завдань в регіоні є збереження і відтворення чисельності популяцій рідкісних видів птахів, зокрема денних хижих, сов, глухаря шляхом впровадження комплексу созологічно зорієнтованих природоохоронних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Екологічна ситуація на північно-східному макросхилі Українських Карпат / М.А.Голубець, І.І.Козак, О.Г.Марискевич, М.П.Козловський, Б.О.Крок, В.І.Яворницький, Б.Г.Проць, А.І.Шевчук, І.М.Шпаківська, А.-Т.В.Башта, В.І.Козловський,- Київ, 1998.- 208 с.- Укр,- Деп. в ГНТБ 14.12.98 p., № 482-Ук 98.

2. Башта А.-Т.В. Орнитофауна некоторых горных населенных пунктов Сколевских Бескид (Украинские Карпаты) // Вестник зоологии,- 1999,- Т.ЗЗ, № 3.- С. 101-102.

3. Башта А.-Т.В. Заміна мішаних лісостанів смерековими монокультурами - вплив на орнітофауну Карпат // Вісник УкрДЛТУ.- 1999.-Т.9, вип.7.- С.12-17.

4. Baszta А.-Т., Pogranycznyj W., Gorban І. Rzadkie i zagrozone gatunki ptaków Bieszczadów Wschodnich // Roczniki Bieszczadskie.- 1994,- № 3.- S. 89-97.

5. Bashta A.-T.V. White Stork taking domestic ducklings // British Birds.-1995.- V.88, № 10,- S. 485.

6. Башта А.-Т.В. Зміни в орнітофауні Львівської області протягом останніх 150 років // Праці Українського орнітологічного товариства.- 1996.-Вип.1,- С. 19-29.

7. Башта А.-Т.В. Зміни структури населення птахів у процесі формування дачного поселення // Наукові записки Державного природознавчого музею,-1998,-Т. 14.- С.36-40.

8. Bashta А.-Т. Bird communities of monocultural spruce plantation in the Skolivski Beskydy, Ukrainian Carpathians // Беркут.- 1999.- T.8, вип. 1.- C.9-14.

9. Башта А.-Т.В. Методи виявлення та обліку сов // Обліки птахів: підходи, методики результати.- Львів-Київ,- 1997.- С.63-72.

10. Башта А.-Т.В. Могильник (Aquila heliaca Sav.) у Східних Карпатах // Зеличок. Інформаційні матеріали ЗВ УОТ,- 1998.- Вип. 9.- С.54.

11. Башта А.-Т.В. Вплив антропогенних факторів на орнітофауну лісів Сколівських Бескид (Українські Карпати) // Збірник праць молодих вчених Івано-Франківської держ.мед.академії.- Івано-Франківськ.- 1997.- С. 12-13.

12. Башта А.-Т.В. Процес урбанізації як фактор формування міської орнітофауни Н Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву: Матер, наук, конф.- Львів.- 1994,- С.18-19.

13. Башта А.-Т.В. Сукцесія орнітоугруповань букових лісів Бескид (Українські Карпати) // Матер. 2-ї конференції молодих орнітологів України.-Чернівці.- 1996.- С.5-8.

14. Башта А.-Т.В. Альпійська тинівка в Українських Карпатах //

Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат: Матер, міжнар. наук.-практ. конференції,- Рахів.-1997.- С.4-7.

15. Башта А.-Т.В. Вплив проріджування на гніздову орнітофауну

темнохвойно-букового лісу // Матер. ІІІ-Ї конференції молодих орнітологів України,- Чернівці.- 1998,- С.13-16.

16. Башта А.-Т.В. До поширення та екології крука (Corvus corax L, 1758) в Бескидах (Українські Карпати) // Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності: Матер, конф., присвяченої 40-річчю функціонування високогірного біол. стаціонару на г.Пожижевська.-Львів,- 1998.- С.13-15.

17. Башта А.-Т.В. Автотранспорт як фактор антропогенної елімінації птахів // Екологічні аспекти охорони птахів: Матер, конф. орнітологів ЗВУОТ,- Львів.- 1999.- C. 11-12.

18. Башта А.-Т.В. Гніздова орнітофауна смерекових монокультур НПП "Українські Бескиди" // Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат: Матер, міжн. наук.-практ.конф,- Синевир.- 1999.- С.11-12.

19. Башта А.-Т.В. Загальні риси та особливості антропогенної трансформації орнітокомплексів регіону Бескидів (Українські Карпати) //

Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці: Матер, міжн. наук, конф,-Тернопіль.- 1999,-С.47-50.

20. Bashta А.-Т. About the Quality Change of Lviv Region for the Last 100 Years // The Ornithological Notebook of the XXL IOC.- 1994,- P.664.

21. Bashta A.-T. A comparison of bird communities in a mixed forest and monocultural spruce plantation on the North-eastern slopes of the Ukrainian Carpathians // Proceedings of the First Meeting of the Europaean Ornithological Union.-Bologna.- 1997.-P. 157.

22. Bashta A.-T. Pastoral press and its stopping: influence upon the breeding bird community//The Ring.- 1999.-V.21,№ 1.-P.135.

23. Bashta A.-T. Avifauna of the small mountain towns in the Beskids (Ukrainian Carpathians) // The Ring.- 1999,- V.21, № 1,- P. 188.

Башта А.-Т.В. Антропогенна трансформація орнітокомплексів Сколівських Бескидів - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія - Чернівецький державний університет ім.

ІО.Федьковича, Чернівці, 2000.

Дисертація присвячена питанням вивчення динамічних тенденцій орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовані особливості антропогенної трансформації первинних і формування вторинних орнітокомплексів регіону. Дана оцінка структурних і функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів у результаті впливу діяльності людини. Досліджені основні риси і закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Виявлені адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлені основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності рекомендовано впровадження комплексу созологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема відтворення чисельності популяцій денних хижих, сов, глухаря та інших рідкісних видів птахів.

Ключові слова: птахи, орнітокомплекс, антропогенна трансформація, структура, трансформовані екосистеми, Сколівські Бескиди, Українські Карпати.

Башта А.-Т.В. Антропогенная трансформация орнитокомплексов Сколевских Бескид.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - Экология - Черновицкий государственный университет, Черновцы, 2000.

Диссертация посвящена вопросам изучения динамических тенденций орнитокомплексов Сколевских Бескид (Украинские Карпаты) под влиянием антропогенных факторов.

Вследствие активной деятельности человека, естественный биогеоценотический покров региона в значительной степени трансформирован. Влияние антропогенных факторов (прежде всего - вырубка леса, создание лугов, агроценозов и урбосистем, замена смешанных лесных сообществ еловыми) привело к трансформации первичных и формированию качественно новых для Бескид полевого и урбанизованного комплексов птиц. Изменение и деградация природных ценозов обусловили исчезновение на трансформированных участках большинства аборигенных лесных птиц и интенсивное внутриареальное распространение луговых, лугово-кустарниковых и синантропных видов.

В работе значительное внимание посвящено изучению и анализу изменений структурных и функциональных показателей сообществ птиц под влиянием антропогенной нагрузки (сельско- и лесохозяйственная деятельность, урбанизация, рекреация и др.). Лесохозяйственная деятельность является одним из основных факторов, определяющих современную структуру лесных биогеоценозов Бескид. Исследована динамика орнитосообществ, обусловленная вырубкой, в буковых, еловых и смешанных (пихта, ель, бук) лесных сообществах.

Установлено, что на сообщества птиц луговых ценозов наибольшее влияние оказывает постоянный выпас скота, о чем свидетельствует соотношение в них численности факультативных и облигатных видов, этот показатель может служить индикатором степени антропогенной нагрузки на луговые биотопы.

Развитие земледелия и ведение экстенсивного способа хозяйствования в прошлом обусловили формирование специфического комплекса птиц пахотных полей и увеличение численности его видов; интенсификация сельскохозяйственного производства на протяжении XX столетия повлекла за собой некоторую деградацию этого орнитокомплекса.

Создание населенных пунктов привело к появлению в регионе синантропных видов и увеличению их численности пропорционально к увеличению площадей застроенных участков. Исследованы основные черты и закономерности процесса формирования орнитофауны начальных стадий урбосистем. Выявлены адаптации птиц трофического, гнездового, поведенческого характера к измененным условиям существования.

Установлено, что орнитофауна региона испытывает влияния прямих и косвенных факторов антропогенной элиминации, самыми мощными из которых являются охота, гибель на дорогах, во время проведения лесохозяйственных мероприятий и выпаса скота, отравление.

На территории Сколевских Бескид отмечено 18 видов птиц, занесенных в Красную книгу Украины и 3 вида, занесенные в европейский Красный список животных и растений, котрые находятся под угрозой исчезновения в мировом масштабе. Обращено внимание на значение исследований орнитофауны отдельных регионов для сохранения их биотического разнообразия. С целью сохранения биотического разнообразия рекомендовано внедрение комплекса созологически ориентированных природоохранных мероприятий, в частности воспроизведение численности популяции дневных хищных, сов, глухаря и других редких видов птиц.

Bashta A.-T.V. Anthropogenical transformation of ornithocomplexes of Skolivski Beskydy.- Manuskript.

Thesis of competition of a scientific degree of the candide of biological sciences on a speciality 03.00.16 - ecology - Chemivtsi State University named after Yu.Fedkovichi, Chernivtsi, 2000.

The thesis is devoted to a problem on dinamic tedention of ornithocomplexes of Skolivski Beskydy (Ukrainian Carpathians) under the influence of anthropogenical changes in the biogeocenotical cover. The special feature of anthropical transformation of primeval ornithocomplexes and the forming of secondary ornithocomplexes of region are analised. The valuation of structural and functional changes of omithocomponent of ecosystems is given in a results of human activity. The main features and characteristics of process of forming of ornithofauna of initial stages of urbosystem creation is investigated. The birds adaptation of trophic, breeding, behavioral characters to the changed life condition are noted. The main factors of anthropogenical elimination of birds are determined. The value of ornithofauna of separate regions in motivation of methods of biotic variety and rare species (birds of prey, owls, capercaillie etc.) is noted.

Key words: birds, omithocomplex, anthropogenical transformation, structura, transformed ecosystems, Skolivski Beskydy, Ukrainian Carpathians.