Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Активность некоторых ферментов тканевого дыхания и энергетические процессы в печени мясных кур и цыплят в связи с возрастом и факторами гормления

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Активность некоторых ферментов тканевого дыхания и энергетические процессы в печени мясных кур и цыплят в связи с возрастом и факторами гормления"

Чз^РКІВСЬКИй ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 1 ■

МІР ^ „

*•* * На правах рукопису

■ ///

7 І

ІВАНЧЕННО ІРИНА МИХАЙЛІВНА ' !У//І ■

АКТИВНІСТЬ ДЕЯКИХ ФЕРІДШІВ ТКАНИННОГО ДИХАНШ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ У ПЕЧІНЦІ М'ЯСНИХ КУРЕЙ 1 КУРЧАТ Б ЗВ’ЯЗКУ З ВІКОМ ТА ФАКТОРАМИ ГОДІВЛІ

03.00.04 - Біохімій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних н&ун

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському зооветеринарному інституті

Науковий керівник: доктор біологічній наук,

. професор ЧЕЧОТКІН Олексій

.. Васильович

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,

професор ЛУГОВОЙ Володимир Йосипович (Інститут проблем .

Провідна організація: Український НДІ фізиології та біохімії тварин УААН, м.Львів

(310077, м.Харків, м.Свободи-4, аудиторія 3-15)

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського держуніверситету

кріобіології та кріомедицинй АН України, м.Харків)

доктор біологічних наук, професор СУРАй Петро Федорович (Інститут птахівництва УААН, с.Борки Харківської області)

1994 р. ої Ради

К 053,06.0? Харківського державного університету ,

Автореферат розісланий

Учений секретар спеціалізованої ради, кандидат біологічних

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМ1!. Сучасне інтенсивне ведення тваринництва, зокрема його галузі пгахі'їюттгва, потребує подальшого вив-чеиня фіапологічнта та біохімічних основ підвищення продуктивного і більш тривалого господарського використання ссавців та птахів. ’

Обмін енергії е ключєвога ланкою життєдіяльності клітин та тканин організму гтецих тварин. Енергетичний метаболізм у сільськогосподарських тварин вивчається вже досить тривалий час і деякі успіхи досягнуті прт/ дослідженні видових, вікових та статевих особливостей біоенергетики (Чечоткін 0.3., 1668; Ковальський С.Д., 1969} Стояновськиіі С.В., І9Б5;Фісінін В.1., Бірюков О.Г. 1965; Грібан В.Г., 1989] .

Також встановлені різноманітні зв’язки продуктивності сільськогосподарських тварин з енергетичними процесами в органах

і тканинах, але досі не існує цілістного уявлення про становлення, розвоток і згасання енергетичних реакцій і немає достатньо чіткого поняття про зв’язок інтенсивності обміну речовин та формування продуктивності. •

При сучасному інтенсивному веденні галузі птахівництва, зокрема курей в племінних господарствах використовують лише 9 місяців продуктивного періоду., ідо не доцільно' в теперішніх умовах, так як викликає необхідність зайвих трат на інкубацію,- годівлю та утримання великого поголів’я батьківських форм птахів для отримання гібридів, труднощі селекційної роботи тощо. .

Приймаючи до уваги, що зниження продуктивності птахів супроводжується зменшенням рівню окислювально-відновних процесів у тканинах та органах [Бірюков О.Г,, 1904; Іонов І.А., .1987]» пониженням фооформлюючої активності дихального ланцюга міто-хондрій ]]Симонян А.А., Мовсесян С.Г., I973j Волощвнко М.В.,

19663 , було доцільним виявити потенційні можливості продовження продуктивного використання курей батьківських форм бройлерів, виходячи з функціювання енергетичних систем та їх змін з віком і фізиологічним станом організму.

Особливе значення в сучасному птахівництві займав також проблема пошуку джерел повноцінного протеїну нетрадиційного походження, здатного замінити дефіцитний тваринний білок. Причому, доцільно пирчати вплив чужерідного білку не лише на господарсьяо-

корисні ознаки, але й механізм дії компонентів цих кормів на обмін'речовин та енергії організму.

Таким чином, бквчєнюо впливу віку та фактору живлення на деякі реакції енергетичного обміну в організмі птахів м’ясного напрямку продуктивності і була присвячена ця робота.

МЕТА ТА ЗА8ДАНШ ДОСЛІДЖЕННЯ. Згідно а вицевиклад енним, мето» роботи було: вивчити деякі реакції вільного і фосфорилюп-чого окислення субстратів у мітохондріях печінки курей м’ясного напрямку продуктивності в онтогенезі, установити вікові зміни енергетичних процесів у курчат-бройлерів, вплив на них кормів мікробі&льного походження та виявити зв’язки цих показників 8 формуванням м’ясної продуктивності.

НАУКОВА НОВИЗНА, Вперше вивчено у віковому відношенні особливості дихання та окислювального фосфорилювання мітохонд-рій печінки м’ясних курей. Виявлено зв’язки даних показників, а також онтогенетичних змін активності сукцинатоксидазних, ци-тохромоксидазних, АТФ-гідролазних та лактатдегідрогеназних ферментних комплексів з формуванням м’ясної і яєчної продуктивності птахів. .

Установлено позитивний вплив кормової мікробної біомаси на ряд реакцій тканинного дихання та окислювального фосфорилв-еакня, в тому числі і на цитохромоксидазну активність мітохонд-рій печінки, а також зниження АТФ-гідролазної і гліколітичноі активності при заміні у раціонах курчат-бройлерів рибного борошна кормовими додатками мікробіального походження. Визначено вплив нетрадиційних кормів на інтенсивність протеосинтезу у печінці бройлерів. Установлено кореляційні залежності показників обміну речовин і енергії з приростом живої маси курей та курчат -бройлерів, а також з яєчною продуктивністю і збереженням птахів.

• ТЕОРЕТИЧНЕ. ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧИШ. Проведені дослідження розширюють відомості про онтогенетичні особливості енергетичного обміну в організмі сільськогосподарських птахів.

Виявлені особливості реакцій енергетичного метаболізму можуть служити обгрунтванням можливості більш трипалого продуктивного використання племінної м’ясної птиці.

Практичну зацікавленність викликають відомості про вплив

А

кормового податку мікробіаяьного походження на обмін енергії в печінці курчат-бройлерів. Результаті: дослідження, разом з показниками живої маси, збереження птахів та витрат кормів на одиницю продукції дозволяють рекомендувати використання кормової мікробіальної біомаси як джерела протеїну у раціонах кур-

• чат-бройлерів.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. - Матеріали дисертації повідомлено та обговорено на річних звітних конференціях про науково-дослідну роботу кафедр ХЗЗІ (1988, 1989, 1990, 1992); XIX та XXI Республіканських конференціях молодих вчених Українського інституту ■ птахівництва (с.Борки, 1988, 1990); ХХХП Всесоюзній конференції молодих вчених з птахівництва (м.Загорськ, І9С9); Всесоюзному симпозиуму "Биохимия сельскохозяйственных мвотннх и Продовольственная программа" (Київ, 1969); 2-й міжвузівській науково-методичній конференції з програми "Птица" (м.Симферополь,1990).

За матеріалами дисертації опубліковано 9 друкованих робіт.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертацію викладено на 150 стор., вона включає 24 таблиці» 12 малюнків та складається з вступу? огляду літератури, опису результатів власних досліджень та їх обговорювання, заключения та висновків. Список літератури включає 204 найменування.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДО ДОСЛІДЖЕННЯ. Роботу виконано на курках батьківської форми Б-6(89) та курчатах-бройлерах кросу "Бройлер-6".

Дослідна птиця утримувалась у виробничих умовах птахорад-госпу "Лопанський" Бєлгородської області та Кургансько'і птахофабрики Харківської області.

Умови утримання птиці та всі технологічні вимоги до вирощування відповідали нормам ВВДіТІП (1983). .

Першу серію дослідів було проведено на курчатах, ремонтних молодках та курках батьківської форми кросу "Бройлер-6" з метою вивчення особливостей біоенергетичних процесів і активності ряду ферментів тканинного дихання у зв’язку з віном та фізиоло-гічнкм станом м’ясних птахів. В експериментах використовувалися курчата І-, ЗО-, 50-, 90-, 120—, 150-денного віку, а такок кури в період становлення продуктивності (180 діб), розпалу яйце-

кладки (220-260 днів) та затухання яйцєлродукції (350 днів).

Другу серію дослідів було проведено на курчатах-боойлерах від І- до 70-добового піку з метою вивченій деяких реакцій енергетичного метаболізму гібридних м’ясних птахів у зв’язку з віком та використанням нетрадиційних джерел протеїну в раціонах.

Було сформовано З групи по 130 голів курчат І-добового віку за принципом аналогів. Перса група правила за контроль, курчата одержували основний раціон на базі комбікорму ГК-6. Друга група отримувала раціон, де замість вилучених з комбікорму ПК-6

2 % рибного борошна еквівалентно за протеїном було введено 3 % кормової мікробної біомаси. Третя група споживала раціон, де ■ було замінено 2 % рибного борошна на 2,5 % сухих пивних дріжджів.

Умови утримання усіх 3 груп курчат були однакові і відповідали загальновідомим вимогам.

Об’єктом біохімічних досліджень була печінка: гомогенати тканини органу та мітохоцдрі'і гепатоіштів.

'«Іітохондрії одержували методом диференційного центрифугування [Виноградов А.Д. та інші, 19797 •

Швидкість дихання та фооформлювання визначали за допомогою закритого платинового електроду Клпрла полярографічним методом. При цьому розраховували по кривих поглинання кисню швидкість дихання мітохондрій у різних метаболічних станах при окисленні субстратів та активність цитохромоксидази [ЇДахінько В.І., Ще-гольков В.М., 19803 . .

Активність АТа-ази мітохоццрій визначали за методом Лпсіе^-

ЯО}€п6є2рЛ< 1_І97бЗ. ■

Активність цитохромоксидази контролювали, окрім полярографічного, ще й методом Кривченкової Р.С. [1977].

Лактатдегідрогеназну активність визначали в гомогенатах із клітин печінки за методом Шевела і Товарека у пропису Морозова М.Г. 0.974].

■ Інтенсивність сумарного синтезу білку у зрізах печінки визначали за швидкістю включення ^С-гідролізатів білку хлорели

3 питомою активністю 20 мВ^, як описано у Кеннела Д. [19701.

Радиактивність проб вимірювали на лічильнику "іВйоАтап 7800.

Кількість білку в суспензіях мітохондрій та гомогенатах гепатоцитів визначили методом Доурі та інга. •

Статистичну обробку результатів здійснювали методом Фітеря-

б

Стьюдента [Терентьев и др., 167^ з використанням ЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ. ТА ІХ ОБГОВОРЕННЯ .

Вікові особливості тканинного дихання та окислювального фосфорплювання в мітохондріях печінки курей

■ Як виявлено під час проведення експериментів, окислення янтарної кислота в мітохондріях печінки м’ясних курей маа певні вікові особливості (табл. І).

І. швидкість поглинення кисню мітохонріяии печінки курей при окисленні сукцш&ту, нат 0^ • хв."^. мг білку-^

Вік, на фоні ! V. додаток , 3 АД? ІУ~л, вичеппанняіУгнл» роз’єд-

дні , субстрату , ■* ДДФ нання

І 34,34 і 0,62 78,18 і 5,46 56,39 і 1,26 79,55 * 3,02

30 31,09 - 0,Є6 64,71 ± 1,35 44,45 і 2,24 79,13 І 2,76

50 17,65 і 1,03 36,85 ± 2,21 21,15 ± 1,30 40,99 і 2,68

90 16,82 і'0,46 38,24 ± 1,48 19,67 і 0,77 38,48 і 1,75

120 12,44 і 0,59 23,14 і 0,86 21,92 ± 0,60 29,65 і 0,53

150 22,82 і 0,61 40,80 і 0,57 27,27 ± 0,81 48,51 ± 0,60

180 24,52 ± 0,36 50,98 і 0,37 36,04 ± 0,39 63,19 -’0,84

220 23,14 і 0,70 53,37 і 0,81 28,64 ± 1,14 54,59 ± 1,12

260 22,47 і 0,79 52,98 і 0,96 24,21 і 0,86 50,28 і 1,10

350 24,90 - 0,60 52,90 і 1,16 30,91 ± 1,11 44,66 ± 1,06

Максимальною швидкість окислення сукцинату в усіхметабо-

лічних станах мітохондріЙ була у добовому віці курчат. В період статевого дозрівання птахів відмічали зниження суяцинаток-сидазно'і швидкості,.а до початку продуктивного періоду (150 -160 діб) даний показник- знову збільшувався. Процеси яйцеутворення та яйцекладки не спричиняли суттєвого впливу ні на активність фо ефо рішаючого, ні на субстратне окислення янтарної

■ кислоти. Лише у 180-денному віці відмічено збільшення швидкості дихання на сукцинаті 0Г4) на 22,5 % в порівнянні з продуктивним періодом (у середньому).

У ЗО-, 120- та 180-денному віці відмічали стимулювання дихання в стані роз’єднання фосфорилювання та окислення у дихальному ланцюзі.

Інтенсивність та ефективність фосфорилювання АД<5 у мітохондріях лечіжи під час окислення сукцинату були максимальними при вилупленні курчат і з період прояву високої яєчної продуктивнос-. ті. Крім того, установлено досить високий рівень даних показників у печінці 350-ленккх курйй-несучок, ідо дозволяє припустити достатью виробку макроергів та ефективне їх використання у цьому

ВІЦІ. '

Установлено, що янтарна кислота має ряд переваг перед НАД-залєжниьш субстратами під час окислення їх у дихальному ланцюзі мітохокцрій печінки. Так, швидкістьТ^обумонлена активністю відповідних дегідрогеназ, при диханні мїгохондрій на сукцинаті достовірно вк-да, ніж при окисленні інзих субстратів. Лише у 90-цен-ному віці різниця в активності сукцинатоксидази, піруват- та 2-оксоглутаратоксицаз булане достовірно» (Р<0,95).

Активність системи, що окислювала Й-оксоглутарат, достовірно не відрізнялася від такої при.окисленні глутамату з малатом у курчат до 50-добового віку. Під час періоду статевого дозрівання (90 янів)^^ при окисленні 2-сксоглутарата збільшувалася на 21,2 % в порівнянні з попереднім періодом, тоді як швидкість субстратного окислення глутамату з малатом зменшувалася на 63,1%, З розвитком продуктивного періоду у курей швидкість окислення 2-оксоглутарату залежала від інтенсивності яйцекладки, що до малат-глутаматоксидазної активності у мітохондріях, то такої залежності не виявлено.

Швидкість окислення усіх субстратів була максимальною у I-добовому віці курчат також і в активнофосфорилюючому стані міто-хоидрій (табл. 2). Лише при диханні органел на піруваті ^ була дещо меншої) в однодобовому, ніж у місячному віці. •

У 30-добоЕОму віці оксвдазна активність мітохондріЙ у відношенні і сукцинату, і НАД-залежних субстратів під час фосфорилювання АДФ знижувалася. До того ж зменшувалися ефективність-та інтенсивність фзоформлювання. При цьому внесок пірувату в енергозабезпечення печінки зростав.

. ї. 50-денному віці оксидазна активність мітохоцдріП знижувалася як під час фосфорилювання ДЦФ, так і при вичерпанні остаи-ньої. Різниць у швидкості фооформлюючого окислення НАД-залежних субстратів не відмічено. Цикл фосфорилювання при цьому уповільнг-вався, але ефективність останнього при окисленні НАД-залежних метаболітів ЦГК дещо збільшувалася.

2. Швидкість поглинення кисто мітохондріями печінки курей в активнофооформлюючому стані (Уд), натО^.хв.^мг білку-*

Вік,! субстрати

дні ,-:----------------------------------

' сукцинат !2-оксоглутарат!глутамат+малат ! піруват

І ?3,І0 £ 5,46 63,78 + 3,40 56,84 +- 2,49 24,40 4* 1,24

зо 64,71 + 1,35 59,65 + 3,16 42,90 + 4,50 40,06 4- 1,99

50 36,85 £ 2,21 25,41 + 1,84 27,46 + 1,37 26,55 £ 0,59

90 38,24 1,48 39,51 + 0,79 31,71 + 1,01 35,42 +• 1,04

120 23,14 + 0,66 15,64 4- 0,59 24,05 + 0,10 15,49 £ 0,93

150 40,80 + 0,57 21,16 ¥ 0,32 28,43 + 0,74 19,94 +- 0,53

180 50,98 + 0,37 36,74 0,40 44,13 + 0,78 28,62 + 0,41

220 53,37 0,81 53,34 + 0,66 47,71 + 0,70 -

260 52,98 + 0,96 48,49 + 1,28 43,48 +• 0,83 31,03 + 0,71

350 52,90 + 1,16 25,97 + 0,64 34,27 і 1,00 23,85 0,64

Під час статевого дозрівання активність дихального ланцюга при виробництві АЙ була наПменгаоп, але під впливом яєчної продуктивності курей оксидазиа швидкість збільшувалася.

Період продуктивності та інтенсивність яйценосності суттєво не впливали на фосфорилююче окислення сукцинату, а лише підсилювали чіткість регулювання процесу гальмування після вичерпання АДФ 0/4) під час максимальної яйцекладки курей. '

Інтенсивність яйценосності також достовірно не впливала на швидкість відрегульованого дихання на глутаматі з малатом та на піруваті, але дещо знижувала їх фосфорилююче окислення у 350 днів. ' •

Швидкість і фосфорилиочого, і дихання під час вичерпання ДЦ- Ф при окисленні 2-оксоглутарату залежали від інтенсивності яєчної продуктивності. Так, оксидазиа активність мітохондрій печінки збільшувалася у період становлення продуктивності, була макси- . . мальком під час ї'і піку та змилувалася при зменшенні яйценосності курей-несучок.

Зміни активності окислювально-відновних ферментних систем у постембріогенезі курей Активність термінальної ділянки дихального лашдпгу - цито-хромоксидаяи в печінці курей була постійною і досить високою в . перші 50 діб життя. В період статевого дозрівання (90-150 днів) вона знижувалася на 11,3 - 23,6 % в порівнянні з І- та 50-денним

віком. Під час інтенсивної яйцекладки (220-260 діб) активність ферменту була максимальною і перевершувала показники у 120-150-денному віці на 49,0 - 25,5 % відповідно. Зниження язчно'і про-, дуктивності кор-елпзато зі зменгені-іям цитохромокскдазноі активності (табл.' 3).

АТй-аана активність мітохоздрій печінки суттєво змінювалася на протязі постембріогенеау. У пери і 50 діб життя даний показник збільшувався в 2,5 разів в порівнянні в періодом вилуплення курчат, а потім суттєво знижувався до 120-денного віку, взагалі, у напружені фізиологічні періоди Онтогенезу, як то: при зменшенні приросту живої масиіна початку статевого дозрівання (50 діб), перед яйцекладкою (150-160 діб), під час зниження яйцепродукції (850 діб), процеси гідролізу №5 у мітоховдріях печінки курей протікають інтенсивно (табл. 3).

3. Активність ферментів у мітохондріях печінки курей .

Вік, дні !Цитохромоксидаяа^ АГФ-аза , мкмоль !ЛДГ, мкмольПЗК •

■ нмоль ДЬД'хв-І • і Р.-год"'1 • мг_1 . ,год-1 •

МГ-І ■ ! н •

І 0,72 - 0,02 12,00 і 0,73 224,20 і 4,76

зо 0,71 і 0,02 18,81 ± 0,64' 163,50 і 6,20 '

50 0,72 і 0,02 29,81 і 0,77 155,08 ± 8,46

90 0,64 і 0,01 16,05 ± 1,12 164,78 ± 12,39

120 0,55 ± 0,01. 14,75 і 0,92 132,06 ± 15,08

150 0,55 ± 0,01 • 23,87 ± 0,71 107,96 і 5,98

160 0,59 ± 0,03 27,01 ± 1,39 . 131,96 ± 8,23

220 ’ 0,82 ± 0,01 14,30 і 0,50 202,50 ± 16,10

260 0,69 і 0,01 11,87 ± 0,56 230,21 ± 20,61

350 0,46 ± 0,02 31,00 і 2,59 110,25 ± 4,45

: Дані, наведені в табл. 3, свідчать, що лактатдегідрогеназна

активність в гомогенатах гепатоцитів курей була максимальною у І-добовому віці. З ростом та розвитком молодняку активність ферменту зменшувалася до 150 днів, тобто до статевого дозрівання.

За 5 місяців постнатального періоду це зниження складало 51,8 %.

З початком періоду яйцекладки у курей (180 днів) активність ДЦГ достовірно підвищувалася, до того ж простежувалась кор^вля-ція між інтенсивністю яйцелродукції та ензиматичною активністю. Так, під час прояву максимально високої яєчної продуктивності куреВ {20 итук яєць на середнємісячну несучку), ЛДГ була найак-

Т’/Тікісоґ) і досягла рілкя І-добочих курчат. У 350-денному віці даний показник інтенсивності гліколізу знижувався до рівня 150-дсннкх курей. Зірогіцно, "ір підвищеная інтенсивності процесів гліколізу З ПЕЧІННІ обумовлено необхідністю пристосування до умов гіпоксії при максимальному наванте'кенні на орган у зв’язку з інтенсивним пролуктипним періодом, що супроводжується активізуванням синтезу білкових га ліпідних компонентів яєць.

Активність дихального ланцюга мітохоїтрій печінки курчат-бройлерів у зв’язку з віком та факторами годівлі

У другій серії експериментів були використані 3 групи курчат -бройлеріз кросу "Проіілер-6", Г(0 у І-добовому віці кали однакову живу масу. Найбільш інтенсивно курчата росли у перлий місяць життя. іїясп тіла за цей періоя збільшилася у 16,5 разів, а маса печінки - у <20,2. Причому, міягрупоаа різниця даних показників була не суттєвою (Р<0,95). За 20 наступних днів жила маса курчат об і — льшилася ще у 2 рази. У 50-ценному віці міжгрупова різниця була вяе досить значною. Так, курчата, що споживали кормову мікробну біомасу (КЖ),мали приріст маси на 2Г>0 г більший, під контрольна група. За період вирощування бройлерів (70 діб) щодобовий приріст становив 21,1 г для контрольної та 22,7 г для 11 і Ш дослідних груп. '

Приріст маси печінки становив за 70 дній життя 0,44; 0,51 та 0,55 г на добу д.пя І, [І та Ш груп відповідно.

Збереження курчат-бройлерів становило 97,8 %, 96 % та 97,2^ а витрати корму на І кт приросту живоі маси 2,90; 2,87 і 2,89 нг відповідно по .групах. .

В експериментах було з’ясовано, ідо максимальна активність дихального ланцюга, о найбільш високою швидкістю окислення субстратів під час фооформлювання і із стані спокою, була у І-добопих'-’ курчат.

Це було спричинено великими енергетичними витратами під час ■ періоду переходу новонароджених до іншого типу дихання та існування взагалі і підбилало накопичування в ембріогенезі відповідних субстратів у печінці.

З ростом та розпитком курчат швидкість окислення субстратів знижувалась до 50-денного віку,а потім до 70 днів стабілізувалася або декілька нідтщупалась при диханні на НАД-залекшга метаболітах ІЦ1Ї. При цьому пидоптурапся цикл фос^орилпвпння АДФ на сукцинаті

та глутаматі з манатом. Ефектишість фосфорилювання при окисленні янтарної кислоти була достатньо високою та мало змінювалася

з віком. Під час дихання мітохондрій на глутаматі з малатом ебек- . тивність утворення АГі підвищувалась до 50 днів і декілька знижувалась у подальшому.

Сукцинатоксидазна активність мітохондрій печінки курчат-бройлерів в усіх метаболічних станах була вірогідно вища шзидкос-ті окислення НАД-залежних субстратів на протязі першого місяця життя. .

В 50- та 70-денному віці сукцинатоксидазна активність' в мі-тохондріях не перевищувала відповідні показники при окисленні 2-оксоглутарату та глутамату з малатом. При цьому інтенсивність фооформлювання АДФ при диханні на сукцинаті на ефективність його були гожчі, ніж на НДЦ-залекних субстратах, так же, як і дихаль- ' ні контролі по Ларді та Чансу.

, Використання КМБ в раціонах для курчат-бройлерів не чинило негативного впливу на активність сукцинатсксидазної системі міто-хондрій. Так, КМБ стимулювала швидкість окислення янтарної кислоти в ЗО та 70 діб і не впливала на неї в 50 днів, підвищувала . швидкість фооформлюючого окислення сукцинату та дихання після вичерпування АДЗ. ■ ’ '

Заміна рибного борошна мікробною біомасою стимулювала або не змінювала швидкості оксилення глутамату з малатом мітохондрі-ями як у стані спокою, так і в активнофоефорилюючому. При цьому ефективність та інтенсивність фосфорилювання в ЗО- і 50-денному віці курчат декілька знижувалися, але у 70 діб - збільшувалися.

Під впливом КМБ відбувалося підсилення роз’еднанності дихання та фосфорилювання на 2-окСоглутараті. Інтенсивність фосфорилю- , вання при цьому не змінювалася, а ефективність його зменшувалася. ДК по Ларді та Чансу також свідчили про зниження спряженності.

Таким чином, при одночасному підсиленні окислювальних процесів, процесів фосфорилювання без зниження потужності енергоут-ворювальної функції тайільшенні частки вільного окислення, забезпечується не лише необхідний рівень макроергічшх сполук, але Я постачання метаболітів для інтенсивних Сіосинтетичних процесів.

Використання сухих пивних дріжджів як білкового компоненту раціону викликало підсилення активності сукцииатоксидазної сйс- '

теми подібно дії КМБ, але на дещо більш низькому рівні. Взагалом, дріжджі не чинили суттєвого впливу на інтенсивність окислення

метаболітів ІдТК в дихальному ланцюзі мітохоцпрій печінки.

Таким чином, КМБ та сухі пивні дрівджі, при використанні їх у раціонах курчат-бройлерів замість частки рибного борошна, не впливали негативно на реакції тканинного дихання та окислювального фоефориловаиня в печінці. їх дія на енергетичний метаболізм знаходилася в межах фізиологічиоі регуляції.

Активність ферментних систем в печінці курчат-бройлерів, що споживали нові кормові додатки

Цнтохромокоидазна активність в мітохонцріях бройлерів знижувалася до 50-цєннсго віку. Під впливом КЖ вона зростала у Золенному віці, тр можливо, було пов’язано з великим вмістом умасі вітамінів групи В і солей міді (активатори ЩО), а такоя зменлен-ним більш ніж у БО разів кобальту (інгібітор фермента) в порівнянні з рибним борошном.

При заміні рибного борошна в раціонах курчат білками мікро-біального походження, АТі-гідролазна активність мітохоцдріП знижувалась, що, можливо, залежало від вмісту макро- і мікроелементів у цих кормах.

Використати КМБ і сухих пивних црівддів в раціонах знижувало активність ЛДГ. Певно, різна кількість у традиційному та нових кормах вітамінів групи 0 і зокрема В^, а гакогс цинку (активатор ЛДГ) учинило певний вплив на цей факт.

ВИСНОВКИ

1. Установлено, що інтенсивність окислювальних процесів анаеробного та аеробного типів у печінці м'ясних курей змінювалася

в зв.’лзку з ростом, розвитком і продуктивністю.

2. Активність сукцинатоксидазної системи мітохоцдріП корелювала з інтенсивністю роста і розпитку, але не залежала від рівня . яєчної продуктивності.

3. Показано, що інтенсивність окислення сукцянату, глутама-ту з начатом та 2-оксог.лутарату у дихальному ланцюзі була максимальною в перші дні життя курчат, функціональна активність дихальної системи мітохонпоій печінки знижувалась під впливом періоду статевого дозрівання курей. Напруженність продуктивного періоду не впливала па швидкість дихання на сукцинаті, мало змінювала інтенсивність поглинення клеїш на глутаматі з малатом і гііруваті,

але корелювала з активністю фосфорилюючаго окислення 2-оксоглута-рату.

4. Установлена стабільність цитохромоксидазної активності . мітохондрій печінки на протязі перших 50 діб життя курчат, зниження її у періоді статевого дозрівання та збільшення у продук- -тивнім періоді. До того ж ферментативна активність знаходилася у прямому зв’язку з інтенсивністю яйценсскості.

5. Показано, що активність АІФ-ази в мїгоховдріях висока,

особливо нь початку періодів статевого дозрівання (50 діб), продуктивності (150-180 діб), а також під час зниження яйценосності (350 діб). .

6. Установлено зниження більш ніж у 2 рази лактатдегідро-геназно'і активності у печінці ремонтних курочок 150-денного віку в порівнянні з добовими курчатами те підвищення - у період максимальної яйценосності (220-260 днів), що пов’язано з адаптацією до умов гіпоксії під час підсилення метаболічного навантаження у печінці в період активних біосинтезів.

7. Установлено вікові особливості стану дихального ланцюга мітохондрій печінки куріат-бройлерів з максимальною функціональною активністю процесів окислення та фосфорилювання у добовому віці, зниженням рівня енергетичного метаболізму до 50 дній і стабілізацією його у 70 діб.

8. Використання як джерела протеїну у раціонах бройлерів кормової мікробної біомаси.та сухих пивних дріжджів негативно не впливало на рост і розвиток птахів. Процеси окислення і фосфори-лювання у дихальному ланцюзі мітохондрій та інтенсивність протео-синтезу в гепатоцитах.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

. І. Иванченко И.М. Влияние кормовой микробной биомассы на интенсивность окислительного фосфорилирования и протеосинтеза в печени мясных цыплят// Рациональное кормление с.-х. птицы: Межвузовский сб.науч.тр./волгоградский с.-х. ин-т. -Волгоград, 1989. -С.42-48.

2. Иванченко И.М. Влияние нетрадиционных факторов питания на биологическое окисление в печени цШишт-бройлеров^р'Науч.-техн. бюлл. УШШ1. -Харьков, 1989. - Вып.26. -С.27-30.

■ 3. Иванченко И.Ы. Возрастные аспекты энергетического метабо-

лизма мясных кур^Актуальные проблемы птицеводства Украины:

Тез.докл.Республ.конф. -Харьков, 1990. -С.32.

4. Иванченко И.М. Использование микробиального протеина а рационах цыплят-бройлеров ^Повышение продуктивности с.-х. животных: Тез.докл.Всесоюзн.конф. -Харьков, 199I. -С.50.

5. Иванченко И.М. Применение метода радиоактивной метки при изучении протеосинтеза гепатоцитов у птиц в связи с нетрадиционным белковым питание^ Современные методы аттестации методик выполнения измерений: Тез.Всесоюзн. семинара. -Харьков, 1990. -C.IB3.

6. Иванченко И.М., Волощенко М.В. Изучение энергетических реакций в митохондриях печени цыплят-бройлеров при использовании нетрадиционных кормовых добавок^//Тез.докл.Всесоюзн.конф.мол. ученых и аспирантов по птицеводству. -Загорск, 1989. -С.60-61.

7. Карташов И.И., Волощенко М.В., Иванченко И.М. и др. Полярографический метод исследования показателей окислительного фосфорилирования в гепатоцитах бройлеров При скармливании кортовой микробной добавки ^СопреМ.методы аттес.методик выполн.измерений: Тез.Всесоюзн.семинара. -Харьков, 1990. -С.182.

8. Чечеткин А.В., Иванченко И.М. Активность ряда ферментов

биологического окисления в печени растущих цыплят/^ Соврем.методы аттест. методик выполнения измерений: Тез.Всесоюзн.семинара. -Харьков, 1990. -C.I79. ■

9. Чечеткин А.В., Иванченко И.М. Активность ферментов энергетического метаболизма в связи с возрастом цыплят-бройлеров и использованием нетрадиционных источников протеина./^Биохимия с.-х. животных и Продовольственная программа: Тез.докл.Всесоюзн. симп. -Киев, 1909. -С.5-6.