Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Активация перекисного окисления липидов в энтероцитах, лимфоцитах, гепатоцитах морских свинок при действии облучения в летальной и нелетальной дозах

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Активация перекисного окисления липидов в энтероцитах, лимфоцитах, гепатоцитах морских свинок при действии облучения в летальной и нелетальной дозах"

J * (\ 'члНац:ональна акадекпл hsvk Укра;ни

о

^ iHl-титуг експериментально; патолог!ï, снколоп: í pazúoSiojicri; lu. P.S. Кавецького

на ¡травах рукопису

ПЕТРИК ОЛЬГА АНАТСЛ11ВНА

АКТИВАЦ1Я ЯЕРЕКЖНСГО ОКИСЛЕНИЯ Л1ЛЗД1В В '¿КТЕРСЦИТАХ, Л :М1СЦИТ кУ., ГЕПАТСГИТАХ МСРСЬКИХ СЕИНОК В УМСВАХ Л11 СПРСМ1КЕНИЯ В ЛЕТАЛЬНО 1 НЕЛЕГАЛЬНА ЛС5АХ.

4JO. uu. 08. - рЯД ± Okj i СЛОГ 1 я

АВТОРЕФЕРАТ дксертаиП на вдобуття иаукового ступени ¡<андидата 5;слог1чних наук

raí'B - 1995

Дисертац1ев е рукопис Роботу викснанс на кафедр! &1ол1мП Ки1вського уя!верситету 1м. Тараса Шевченко

Науковий кер!вник

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор б1ааоПчялх наук, професср О.М. Васильев доктор медичнил наук, проф&еор В. А.Барабой доктор и1олог1чних наук Ю.В. Беэдробний Пров!дна установа - 1нститут експерименталъно! рад!олоп'5

центру рад1ац1йно! медицини АМН Укра'гни

Зау.ист в1дСуд&ться "_"__ 1995 р.

о _ годин! на зас!данн1 спец1ал1освано1 вчено! ради

а Знстатут! експермменталъноЗ патолог!), онколог!'} 1 рэд!об1оло~ П.4; Р.е.КаЕецьксго НАН Укра!ни (£52022, Ки'1в-22, вул, Вае.шь-к!всъка,45).

3 дисертац1е-ю мсжна оанайсмитася ь С.1бл1отец1 ЖОР НАН У крайни.

Автореферат рсв1слан;« "_"__1995 р.

Вчений секрегзр сга^ц1ал1осванс1 ьчёно! ради канд. 61 од. наук

Г. Я. Лавренчук

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРСБЛЕМИ Атуазьи1сть проСлеми. Необх1ди!сть порозум1иня впдиву !он!-зуючого опромйненнл в малих дозах на орган!зм сс.авц!в висунула цю проблему на передн1й край сучасно; рад!оС!ологП. Актуадьн!сть вивчення м&хан!зм!в д!'! 1он!зух>чо5 рад!ац!1 в малих дозах обумов-лена ще ! появлениям г останн! десятир!ччя зон Шдвщенного радиоактивного забрудиення антропогенного г.сходжеиня.

1снував пер1од в розвитку рад !с51 слоги, коли вважали, жо основн! механазми Д12 !он!зуючого опром!нення на б2сту, встанов-ден! для великих дез, залищаються слушними в 5уд!-аксму диапазон! доз, з чого випливало, що н!яклх особливостей дГ; малих доз не !снуе, зле анал!з факт!в впливу ¿огпзукчого опрсм!нения в низьких дозах яа жив! об'екти св!дчив про те, жо 6!олог!чн! зфекти, вик-ликан! малими довами, можуть принципово в!др!знятися в!д реакц!й, жо виникають на д!в хонхзуючого опрсм!нення у великих дозах. По-д!бн! факти .мають шлроке п!дтвердження в оучасн!й науков!й Л1те-ратур! (Кузин,1987,1991, Серк!з,1992).

Поряд !з стимулкаочими ефектами (Кузин, 1977, 1987), жо вини-кахзть при опрсм!иенн! б!олог!чних об'ект!в в мал!й.доз!; багатьма авторами конс-тагуеться ! поява у тварин, то тривало знаходяться на територ!ях рад!оактивного аабруднення нигъко! !нтенсивност! структурних ! функц!оиальних зм!н (Шнчук тз !н. ,1992) .аниження активное?! антиоксидантних фермент!в (Верхогляд, Цудзевич,1990, 1991), зм!ни в систем! прооксидантно-антиоксидантного балансу (Серк!з та !н.,1992, Барабой и др.,1994) при опром!ненн! в ниаь-к;« дозах та !нтенсивностях. Стже нз сьсгодн! не !снуе однозначного уявления про вплив опрсм1нення в мапда дезах на кл!тинному ! тканинному р!вн1.

Корисним для вир!шення зазначено» проблеми меже бути вивчен-

ня проблема переписного окисления л 1 л 1 д 1 в (.ПОЛ), ¡до супрсводжуе як функц!онування ф1з!олог!чних процес!в (8ертушков,197е, Бурла-кова, 1980, Ланкин,1984), так 1 е причиною деяких патолог1чних сган!з (Владимиров, Арчаков,1972, ГуСский, 1989). В1домо, що зм!' ни в систем! ПОЛ е тонким !ндикатором системи гомеостазу як на р1вн1 орган!вму, так 1 из р!вн! окремих мембранних структур. Тому досл1даення в цьому напрямку актуальн! як для розум1ння пссл!дсв-иост1, так 1 в анал1эуванн1 оссбливостей под1й, до в1дбуваоться в неоднакових за рад!очутлив1ст» кл!тинах ссаьц!ь в дозах, що Ыд-носять до малих 1 до летальиих.

Мета 1 задач! дос.д1джеикя. Метою роботи е досл!дження впли-ву реитг€н1всьмого опром!иення в девах 0,1 1 7,0 Гр на перекисне окисления л!п1д1в в еитероцитах, лимфоцитах, гепатоцитах мер-ських свинок черев добу гЛсля • тотального рентген!всъкого оп-ром^ення.

Досягнення аааначено? мети передбачало вир1шення таких га-дач: 1. Вивчити лроцеси перекисного окисления л!п1д1в (ПОП) в ен-тероцитах» л!мфоцитах, гепатоцитах через добу Шел я опром!нення. 2. Досз1ди?и вдатнЮть до д!попереокисленна в контрол! 1 п!сля опром!нення в уме ах стимуляц!'! процесу ПОЛ аскорбатом, НАД®, хаотропним чинниксм. 3. Вивчити деяк! спецжМчн! функцН ентерс-цит!в, л!мфсцит1в, гепатоют!в в умовах опром1нення. 4. "ор1вия~и х биябити спрямованн!сть п1сляпрсменевих вм!и в систем! ПОЛ ! 4ункц!онуванн1 кл!тин, до досл!джуйться через добу п!сля д!5 про-меневого фактору.

Наукова новизна та практична значуацеть роботи. Влерше було залроьаджено пор!вняльний знал1з та з'ясовано ссобливост! реакц!й системи ПОД перзинних суспена!й ентероцит1в, л!мфоцит!в, гег.ато-цит1в мсрськйх свинок в умовах опром!нення в мап!й 1 летальной

дозах. Встановлено, що через доСу п!сля д!1 прсменевого фактору ентероцити. л!мфоцити, гепатоцити мають иесднакову чутдив!сть до рентген!вського опрсм!нення 1 за станом реактивност! систем;! ПСЛ. можуть скласти такий ряд рад!очутлизост1 (в порядку зменшення)-ентероцити - л!мфоцити - гепатоцити.

На п!летав1 результат!в досл1дження межна припустити, що в кл!тинах морсько'1 свинки через добу п!сля опром!нення рентге-и!вськими променями в мал1й ! летаяьн1й дозах виникае специф1чний стан, який потребуе спеШальних метод!в корекц11 1 мсаке бути п!дставсю для науково обгрунтованих метод1в медикаментозно!, фар-маколог1чно! корекцП зм!н в функц!онувани1 1 метабол!зм1 ентеро-цит!в, л!мфоцит!в, гепатсцит!в через добу п!сля опром!нення тва-рин рентгензвськими променями в дов! 0,1 1 7,0 Гр.

Положения, эдо виносяться на аахист. 1. Через добу вплив 1о-н!зу»чого сиром!нення в летальн!й дсз1 спричиняе внзчлу активац!» ПОЛ у вс1х вивчених кл!тияних популяц!ях морських свинок, тод1 як опром1нення в иедетадьн1й доз!- т1льки в ентероцитах, 2, Шд впливом спром!нення в обох досл!джуваних дозах розгортаються ви-ражен! зрушення функц1онально! активност! кмшксьика (пригн!чення активност! г-ам!лази, активування гл!цил-1-дейцинд1пептидази) ! л!мфоцит!в селеэ1ики (пригн!чення рс&еткоутворення 1 цитотоксич-но* активност!). Зм1ни у функц!онуванн1 гепатсцит!в регструються лише на вплив опром!нення в летальн!й доз!.

АпробаЩя роботи. Осиовн! положения дисертац1йно1 роСоти до-пов!дадися на IV Укра'1нськсму б!ох!м!чному з'5зд! (Ки!в,1992), на Рад!об1одог!чнс.му з'1зд! (Кл1в,1993), на 1 з"£эд! укра1нського б!оф!зичного товаржлйа (Ки1в,1994). на науков!й конференцП про-Фесорсько-викладацького складу Ки!ьського ун!верситету лмен! Тараса Ыеьченко (Ки1в,1991), на науково-практич;:1й конференцП

- е. -

"Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии" (Харьк!в, 1991).

Впроваджения. Матер!зли дисертац!йно1 роСоти використс-вуються в курсах лекц!й "Структура i функц!я л!л!д!в" Ки!вського ун!верситету iM. Тараса Иевченкз

Пу*бд1кац11. По материалам дисертацП опубликовано 9 праць у форм! наукових статей i тез дспов1дей.

Об'ем роботи. Дисертац1я складаеться is вступу, огляду л!те-ратури, еютериментально5 частини з обговореиням результатов дос-л!джеЬня (7 розд!л!в), аак!нчення i перел!ку л!тератури (188 дже-рел). Робота викладена на 144 стор1нках машинопису, м!стить 16 малюнк!в, 1 схему.

' МАТЕРI АЛИ I МЕТСДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ Досл!дження проводилось на морських свинках вагою 250- ЗСО г, яких одноразово тотально опромГлювали на рентген!вський установи! РУМ - 17 в. доз! 0,1 Гр (а) ,як*ч дал! називатиметься малою, ! в доз! 7,0 Гр (S) ,яка дал! називатиметься м!н!мальною абсолютно летально». Виконувалися так! умоаи опром!неиня: ф!льтри 0,5 мм Си+ 1мм Al; напруга 200 кВ; сила току 5 мА - (а) ! 10 мА - (б). Кожно-фокусна в!дстань складала 97 см га умов олром!нгння (а) ! ЕО см за умов опром!нення (5).

Потужн1сть дози у noBiTpi складала 0,2.79 мКл/кг (а) ! 12,79 мКл/кг (б). Is контрольних ! опром!нених тварин через добу по тому вид!ляли лервинн! кл!тков! суспеиз!! ентероцит!в (Уго-лев,1Э84), (Адаме,1983)» л!мфоцит!ь (Хаит,1991), гепатоцит!в (Лукьянов ,1984) в яких виэначали вм!ст продукт!в перекисного окисления л!пШв. Досл!джували д!енов! кои'вгати 1 кетод!ени (Владимиров, Арчаков.1972), малоноьий д!альдег!д (Яг!-Тан!зава,

1986), !Еиффов1 оснсви (Владимиров, 1972). Стимулювання процесс!в ПОЛ ,яке дозволяло оц!нювати потенц!йну здатн!сть д!п!д1в до в!лъно-радикального окисления, проводили в присутност! аскорбата (Микаэлян и др. 1984), НАДФН (Костюк,1984), хаотропного агента -сечовини (Владимиров, Панченко 1971). Функц!ональну активн!сть ентероцит1в оц!нювали на модел1 вивернутого кишкового сегмента (Уголев, 1990) , ¡цо дозволяла вивчати травления в кишков!й порож-нин1, пристхнкове 1 внутр1шньокл1ткове травления. Вивчали г!дро-л!з вуглевод1в 1 б!лк!в. Функц!ональну активн1сть л!мфоцит!в ре-естрували &а тестами кл!тинно! цитотоксичност! (Зимин,1987) 1 спонтанного розетксутворення (Хант,1990). Функц!ональну актив-н1сть гепатоцит!в реестрували по спектру жовчних кислот в жовч! м!хура (Весельский, 1990). Експериментальн! дан! статистично об-робляли, проводився. кореляц!йний, регрес!йний, факторний анал!з СЛак1н, 1992)

"-ЕЗУЛЬТАТИ ТА IX СБГСВСРЕННЯ

Тотальне рентген!вське опром!нення тварин в доз! 0,1 Гр. Через добу в ентероцитах морських свинок значио п!двищуетьсяьм!ст д1енсвж кон'»гат!в ! малонового д!альдег!да: на 2751 ! 116Х в!д-пов!дно (мал.1) .

Штучие стимулювання процесу ПОЛ активаторами ' в контрсл! призводило до зростання вм!сту продукт!в ПОЛ в присутност! аскср-биново! кислоти - СДК ! МДА), НАДФН - СМИА, I®) 1 сечовини -(МДА). Узагальнення кл!тинно! вхдповШ системи ПОЛ ентерсцит!в на опром!нення 1 додаткового стимулювання процесу ПОЛ -гробило до-ц1льним рограхунок теоретично! величини - Загального Окисного Потенциалу (ЗОП), як сукупност! продукт!в ПОЛ, до утворвются в кл1-тин! спонтанно Су випадку контролю) ,або рад!ац!йно !ндуковано 1

п!сля додатково"! активац!'! процесу ПОЛ кожним !з вказаних чинни-к!в. Використання ц!в! величина дозволяло виявляти прихован!, можлив! змаки в систем! ПОЛ. обумовлен! наявн!стю субстрату, здатногс до переокислення. ■ .

Всталовлен! пЮдяпрсменев! зм!ни реакц!йно'1 здатност! до переокислення л!п!дно! компоненти мембран ентероцит!в. Так величина ЗОП при утворенн! ДК знижуеться. Мелиа припустити, ас рад!ац!йно !ндукований прир!ст л!п!дних перекис!в вичерпуе можли-вик субстрат реакц!й в1льнсрикального окисления, ! дсдаткове сти-. мулювання процесу не призвсдить до суттевого зростання вм!сту г!дрсперекисей л!п!д!в. При утворенн! КД 1 МДА встановлено' зрос-тання величина ЗОП за рахунок активування Ферментного ПОЛ, а та-кож в!льнорадикальиого процесу ПОЛ п!сля поручения .структурно; орган!заци мембран. Мсжливою причиною встановленого факту меле бути зб!льшення доступност! субстрату до активних форм к!сню.

В первинних суспенз!ях л!мфоцит!в через добу п!сля оп-ром?пения в дез! 0.1 Гр зм!н у вм!ст1 лродукт!в ПОЛ не визначено.

Штучне стимулввання процессу ПОЛ в л!мфоцитах в контрол! призводить до активування процесу л!попероксадац!'1 в присутност! сечовини при утворе. л! д!еиових кон'югат!в ! в присутност! НАДОН при утворенн! малсиовиго д!альдег!ду. Стимулювання процесу ПОЛ активаторами на фо.л опром!нення не сулрсводжуеться активуванням л!попереокислення , а навпаки породжуе ефекти, схож! в деяк!й м!р! на антиоксидактн!, В!явлена ст!йк!сть систеыи ПОЛ л!мфо~ цит!в до д!1 прсменевого фактору через добу п!сля опром!нення тварнн вказуе на високий р!вень антиокиелввального аахисту л!мфо-цит!в селезенки.

В гепатоцитах морських свинок через добу п!сля опром!ненна в доз! 0,1 Гр п!сляпрсменево] активам!'! процесу ПОЛ не в!дбува-

еться. Стймулюьания процесу ПОЛ в контрол! викликав активац!ю йо-го 'в присутнрсг! НАД'Х'Н при утвсренн! д!е.нових кон'»гат!в 1 шиффо-■ вих сенов. Де п1дтзерджуе положения (Арчаков,1971) про те. що ас-ксрСатаалежиий шлях ПОЛ не е характерним для гепатоцит1в багатьох тварин 1 найб!льш притаманними е НАДФН-залежн! шляхи перекисного окисления л!п1д1в 1 м1кросомальиого окисления. Шсляпрсменев! гм!ии величиии ЗСП в гепатоцитах мали напряг до скорочеиня л!по-переокисления при утроренн! ДК, КД, ШС. А при утвореннЗ МДА вияв-лена активац!я процесу ПОЛ в присутност! аскорбата, ИАДФН, сечо-бини,( ¡до меже св1дчити про те, що в гепатоцитах морських свинок черев добу п1сла опрошнення рентген!ьськими променями в доз! 0,1 Гр присутн! продукта , як! потенц!йно спромохн! в результат! пе~ реокислення перетворитися в МДА. Проте антиоксидантн! системи печенки ¡це епромсли! контролювати процес ПО, про що св!дчить в!д-сутн!сть вм!н у вм!от1 продукт!в, як! вивчалися нами.

Тотальна рентген!вське опрошнення в доз1 7,0 Гр. Через добу п1оля такого опром!нення рееструеться активац!я процесу ПОЛ в ен-тероцитах на 168Х 1 '76Х в1дпов!дно при утверенн! ДК 1 МДА (Мал. 2). Додаткове стимулввання процесу ПОЛ в ушьах опром1аення прАаводить до аростання вм!сту продуктов ПОЛ в присутност! НАД'Х'Н при утворени! МДА, та в присутност! аскорбата при утворенн! Ш0. Причине» аростання рад1ац1йно 1ндукован!х 1 утьорених в умовах штучного стимулввання л1поперескис.лення продукт!в ПОЛ е п!сляпро-менева активация ПОЛ, яка показана 1 ¿ншим; авторами (Барабои, 1990) в . режимах доз тотального рентген!вського с.пром!нення, близьг -х до використаних нами, «е зумовлено аростанням вмхету л!-гЛдних перекис!ь, вичерпуванням резерву ангиоксидантного вахисту, аростанням к!лькост1-субстрату. ?датного до окисления.

В Пс-рвинн,й суспенвП л!мфся;ит1в черев добу п!сля спром!нен-

ня в дог i' 7,0 Гр заф1ксовано эроотання вм!сту ЛК на 1327. . П1сляг4роменеве зростання величина SOU ,ф!ксугтъся при утвсренн! ДК, ЩА, 11)0, ¡до, певно, св!дчить про те, що в л!мфт датах через добу п!сля спрсм!нення г субстрат для утворення к!наевих продуктов ПОЛ. Л!сляпроменев! гм!ни в систем! ЛСД ентеродит!в i д!мфо-цит!в у. в!дпов!дъ иа опром!нення рентген!вськими променями в доз! 7,0 Гр через добу потому виявилися схожими, ыо'л!дтвердхено наяв-híct» tíqhoro кореляЩйного зв'азку вивчених нами параметр!в ЛОЛ вказаних кл!тин.

( В первинн!й суспенз!5 гепатоцит!в через добу меля опро-м!нення в летальн!й доз! знайдено п!двищення вм!сту флуоресцирув-чих продукт!в ПОЛ на 92%. В умовах опром!нення межливе зростання !нтенсивност! перекисиого окисления по аскорбат-залеаиому шляху при утвсренн! !Ю, в присутност! сечовини - при утвсренн! МДА i piSKe скорочення НАДИ-залежного ПОЛ при угворенн1 ДК.

Через те, що вивчення вм!сту продукт!в ПОЛ дозволяв сц!-нювати процес ПОЛ в ц!лому (Коган и др.,1986), доц!лъним в пор!в-няння ефект!в системи ПОЛ кл!тин, а так»; виявлення напрямку п!с-ляпроменевих зм!н, що складавться в ентероцитах, лимфоцитах, ге-патецитах через добу п!сля опром!нения тварин в доаах 0,1 i 7 Гр. Так в первинн!й суспенз!i ентероцит!в п!сляпрпменев! зм!ни для обох дов е односпрямован! ! можуть бути сп!вставлен! по ампл!ту-д!.

В л 1 Асцитах через добу п!сля опром!иенм така залежи i сть не cnocTepiraiacb.

Через добу ni едя тотального рентген!вського олромГнення в дозах 0,1 т 7,0 Гр в гепатоцитах рееструються протилекноспрямо-ван! еФекти, про ¡до св!дчить иегативний кореляц!йний зв'язок.

Використання еднакових методичних прийом!в у вивченн! про-

цес!з ПОЛ в первинних клИкових суспензиях ентероцит1в, л!мфо-цит!в, гепатоцит!в дозволае сп!вставити м!ж собою показники "ПОЛ у контрсш в кл!тинах, що досл!джувалися,! пор!вняти "¡х з гЛсляпро-меневими ефектами. Максимальна к!лък!сть кожного 1з продуктов ПОЛ, вивчених нами, виявлена в суспенз!! гепатоцит1в, що совпадав а положениям про те, що в тканинах з активним метабол!змом !снуе висский р!вень 1нтенсявност1 ПОЛ (Гичев, Хаснулин, 1986). Гепатоцитам не властива п!сляпроменева !нтенсиф!кац!я утворення дк, КД, мда через добу п1сля опром1аення в режимах доз, ¡цо вивча-¡оться, за винятком стад11 утворення шиффових Основ. Дим кл!тинам властива такол 1 низька чутлив!сть систёми ПОЛ у контрел! до до-даткового стимулювання процесу. М1н!мальна к!льк!сть кожного !з досл!джених продуктов рееструеться в первинн!й суспензЛ л1мфоци-т!в. Де не суперечитъ поглядам (Попов,1987 , 31еу!псМ965) про те, що окисления л!п!д!в найменш Интенсивно в радхочутливих органах, де висский р1вень м1тотично1 активное?! обновлений високим р1в-нем концеитрацП антиоксидант1в. Ентероцитам 1 л!мфоцитам прита-манне а'ростання вм1сту д!енових кон*игат!в 1 малонового д1альде-г!ду п!сля опромлнення, хоча променев! реакц!'! в систем1 ПОП них кл!тин не 1дентичн!, ¡цо.певно, мае пояснения в !снуванн! р!зних особливостей метабол!зму, цих рад!очутливих кл!тин (Токин И. Е.,1969).

За результатами по вивченню ПОЛ в еитеродитах, л!мфоцитах, гепатоцитах мохиа запропонувати ряд чутлиЕосг! до дП рад1ац!5: ентероцити - л!мфоцити - гепатецити ( в порядку вменшення).

Зм1ни функционального стану кишковика, л!мфоцит!в селез!ики та печ!нки при дП рад!ац11 в дозах 0,1 та 7,0 Гр.

ССговорюючи зм!ни в систем! ПОЛ, яка притаманна кожн!й 1э досл!джевених щЦтинних пспуляц!й 1 е своер!дним 61ох1м!чним фо-

ном, доц!льно сп!вставити '¡'х ¿5 п!сллпроменевими зм!нами у функ-ц! скальному проявлены 1 цих клотин.

В ентероцитах через добу п!сля опром1нення значно !нгибуеть-ся активность кииково! г-ам!лази на поверхно кишки гпсля опром!-нення тварин в мал!й (на 70%) 1 детальн!й (на 822) дозах. На 401 знижуеться здатн!сть сорбувати панкреатичну «-ам!лазу 1 на 63£ зменшуеться активность ферменту т-ам!лази у фракц!'! гомогенату п!сля опромонення тварин рентгеноьськими прсменями в летальной дев!. Встановлено л1двищення активност! гл!цил-1.-лейцинд!лептида-зи у фракц!1 гомогенату через доСу п!сля опром!нення тварин в доя! 0,1 !'7,0 Гр. Таким чином, мае м!сце пригн!чення як процес!в сингегу, так ! проц«пв транслокацП фермент!в у зону ни tkc.bg'2 кайми. Одержан! експериментальн! дан! сп!ьпадають !з думкою (Гав-рилов,1577, Релизов, 1987), в!дпов!дно до я ко';' основною ланке.» в ланцюз! рад!олатолог15 травленая е лорушеиня мембранного травления ! ферментоутворения. Сгпвставления напрямку п!сляпромененевих ефе г!в фуикц!ювання ентероцит!в виявило !снування тюного веае-мозв'явку м!ж параметрами, ао вивчалися. Зм!ни виникали майже з однаковою швэдк!сто

Напрямок посл.,лроменевих вм!н як в систем! ПОЛ, так ! на р!вн! функц!онування в ентероцитах морсьхлх свинок через добу п!сля д!'! промене^ого фактору е подобиям, до не виключае впливу &м!н в процес! ПОЛ на п!сляпроменев! зм!ни в функц!онуванн! цих кл!тин.

В ломфоцитах через добу п!сля опром!нення тварин встановлено р!зке снижения реакц!; розеткоутв&ркеея при опром!нення в мал!й (на 637.) ! летальной (на 721) доз!. Майже таке саме (на 69% ! 62%) пригн!чення було ьизиачено ! в активност! природних к!лдер!в.

Анал!з жовчнскислотного спектру жовч1 морських свинок , який виксристовувався для оц!нки функцЮнальнрго стану гепатоцит!в, с-Ыдчить про ст!йк!сть до д 11 променевого Фактору процесу окис-, лення холестерну до жовчних кислот. Зм!я у вм!ст! холестерину , а також у величин! холато-холестеринового показника не виявлено. Вивначено вростання на 57X сумарного вм!сту жовчних кислот при с.прсм!ненн! тварин в летальн!й доз!. На 30X ! 141% аростае вм!ст таурохолево! кислоти п!д впливом опром!нення в мал!й ! летальн!й догах, що мохе свадчити про активац!» синтезу таурину його кон'югац!» з первинними жовчними кислотами. ¡нтенсиф!куетьсл прир!ст у пул! д!г!дрожовчних кислот, проте зростае на 78% 1 по-казник 3 СН/2 ОН, що вказуе на п!сляпроменеву активац!» г!дрокси-лйочо! здатност! гепатоцит!в в!дновлввати вторинн! жовчн! кислоти. Проведен! досл!ди вказують на чутлив!ст1? окремих ланцоПв жовчоутворення до !он!зуючого ог,ром!нення. Напрямок п!сллпромене-вих вм!н в тюказниках, що характеризую«. функц1ональну ак-тивн!сть гепатоцит!в через добу п!сля опром!нення морських свинок в мал!й 1 м!н!мальн!й летальн!й доз!, св!дчить про те, до зм!ни в жовчнокислотному спектр! жовч! в напрямку посилення жовчоутворення виникають скор!ш 1 б!льш виражено у тварин, опром!не-них в летаяьн!й доз!.

Налрямки п!сляпроменевих вм!н в систем1 ПОЛ ! функц!онуванн! л!мфоцит!в ! гепатоцит!в через добу п!сля опром!нення мають характер не!дентичност!.

Отже встановлено, що активац!я ПОЛ, викликана д!ею !он!оуюч-Р» рад!ац1! в дозах 0,1 та 7,0 Гр супроводжуеться !стотними зру~ шеннями ФункцЮнальж. о стану кл!тинних популяадй морських свинок.

В ентероцитах активац!я ПОЛ через 1 добу п1сля олром!нення корелюе з пригн!ченням активност! у-ам!лази 1 активац!ею гл!-

цил-!.-деицинд!пептидаги. Б д!мфоцитах - ь пригн1ченням розетксут-воренням 1 функц!! к!лер!в. В иай61льш рад!орезистентн!й полуля-ц1'1 гепатоцит!в активац!я ПСЛ виявляегься лише ni д чпливсм летально! доги опромгнення, а функциональна активность эм1юс>етъся в напрямку посилення жовчоутворення.

БИСНСБКИ

i

1. Тотальие рентген!вське опром^нення в летальной доз! (7 Гр) обумовило законом!рну активац!» ПОЛ в ентероцитах, л!мфо-цит!х^ гепатоцитах морських свинок !з зростанням к!лькост! ранн!х продукт!в ПОЛ на 80Z ! 1927.. в ентероцитах ! л!мфоцитах, 1 на 817. ¡НО в гепатоцитах чер'-з добу п!сля опром!нення.

2. Тотальне рентген!вс.ьке опром!н?ння в нелетальн!й доз! (0,1

I

Гр) викликало актиьац!ю ПОЛ (зб!льшення к!лькост! первинних про-дукт1в) в ентероцитах через добу п1сля рентген!вського впливу.

3. Рад!ац!йне опроманеннл в обох дозах, що досл!джувадися, зумовлюе зм!ни активност! кишково! мембранолокал!зовано! г-ам1ла-зи ! акт!вац!ю ц!тозоДно! гд!цил-'и-лейцинд1пептидааи.

4. В л!мфоцитах морських свинок вплив опром!нення в обох дозах супрсводжуетьсд аналог¡уним пригн!ченням розеткоутворення 1 цитотоксично! активност!.

5. Тотальне рентген!вське опром!нення морських свинок в детально доз! зб1льшуе на 577. загальний вм!ст жовчних кислот, в!дносний bmict тауроходево! к!слоти в жовчi ; п1дс-илюе г!дрокси-лозчу спроможн!сть гепатоцит!в.

6 Рад!ац!йно !ндукована активац!я ПОЛ 1 модиф1кац1я "ФункШо-нально! активност! ентероц!т!в. л!мфоцит!в, гепатоцит!и в наших умовах ексг.ерименту не вин вили законом!рно!залежност1 в!д дози опром!нення.

-IT-

ПЕРЕЛIК РОБ IT, ЩО ОПУВЛ! КОВАН I ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Псстернак Н.Н,, Булавка A.B., Петрик O.A., Герасименко Т.И., Васильев Л.Н. Содержание липофусцина и структурные перестройки в гепатоцитах морских свинок при общем рентгеновском облучении. //''Структурно-функциональные единицы и их компоненты в олрганах висцеральных систем в норме и при патологии" (Харьков, £-5 сент.1991):Тез. докл. 1091, с.204.

2. Петрик O.A., Васильев А.Н. Интенсивность перекисного окисления липидсв в лимфоцитах морских свинок в условиях лучевого поражения. //Врачебное дело.-Î962.-,N4.-С.52-53.

3. O.A.Петрик, Т.¡.Герасименко, ' Н.Н.Постернак, О.М. Васильев. Стан системи перекисного окисления л!п!д!в в ентерсцитах морських свинок ь уиовах променевого ураження.// В1сник Ки';вського университету.-1992.-N6.-С.41

4.Петрик О.А.ВемСер В.В. Стан системи перекисного окисления л!л!д1в в первилн!й суслена!! ггпатоцит1в морських свинок в умовах прсиеневого ураження .//1 Укра'!нський С!ох!м!чний s' iгд Шъ, 20-23 травия 1982): Tea. доп. -1992.-Ч.3.-С. 170. '

5. О.А.Петрик, Т.И.Герасименко,А.Н.Васильев. Влияние рентгеновского облучения на функциональную активность знтероцитов. // Радиобиологический сьеэд (Киев, 20-25 сент. 1993.):Тез. докл. Ч.З.-Пущино,1993.-С.787.

6. Весельский С.П., Петрик O.A., Васильев А.Н. Состав желчных кислот морских свинок в условиях рентгеновского облучения //Там же -С. 182-183.

7. Герасименко Т.И., Петрик O.A., Пахолок В.Г,, Васильев О.М.Д1я рентген!вського опромгнення в р!зних дозах на вм!ст лейкотриен!в С /Л /Е та лейкотриену В у л!мФоцитах селезгнки

- lo -

морських свинок. //1 3"1'эд Укра!нського 61оф!зичного товариства .: Теги ДОП.- 1994.-С. 63.

3. Петрик О.А. Перекисне окисления л!п1д1ь та Na К -потекц!ал д!мфоцит!в морських свинок в умовах променевого . ураження // Там же - С. 190.

9. Петрик 0.А., Герасименко T.I., Васильев О.М., ВемСер В.В. .Пахолок В.Г. Стан системи перекисного окисления л!п!д!ь в кл!тинах в тканин морських свинок в уиовах проиеневого ураження.// Biсник ки'1вського ун!верситету .-1993.-Вип. 25.- С. 27-29.

Petrvk 0.A'. Lipid peroxidation In guinea pig enteroc.ytes. lymphocytes arid hepat.ocytes after ionizing X-ray Irradiation (manuscript).

The dissertation work for the degree candidate of biological sciences (speciality 03.00.08 - radiobiology), Institute of expe-Irnental pathology, oncology and radiobiology of Ukrainian NAS, Kiev, 1995.

9 scientific works are defending, they have included data about X-ray action one day after irradiation in two doses (low and lethal) on lipid peroxidation processes and functioning of guinea pig enterocites, lymphocytes and hepatocytes.

Петрик 0.А. Активация лерекисиого окисления липидов в энте-роцитах. лимфоцитах, гепатоцитач морских свинок при действии облучения в летальной и нелетальной довах (рукопись).

диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.CS - радиобиология. Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е.Кавецкого НАН Украины, Киев, 1995.

Защищается 9 научных работ, в которых содержатся данные о воздействии ионизирующей радиации в малой и летальной дозах на процессы перекисиого окисления липидов в знтероцитах, лимфоцитах и гепатсцитах через 1 сутки после ионизирующего воздействия.

К.пючов2 слова: перекисне окисления л!п1д1в, вплив 1он1зуючо-го оопрсм!нення в р!зних дозах, променев! реак;а! ентероцит1в, л1мфоцитйв, гепатоцит!в.

П1дп. до друку 24.05.95. Формат 60x84/16. Офс. друк. Пап1р друк. Ум. друк. арк. 0,95. Ум. фарбо-в1дб. 1,05. Обл.-вид. арк. 1,0.

Зам. 492. Тирад 100 прим._

РедакцИно-видавничк^ э1дд1л з пол1граф1чною д1льницею 1нституту к1бернотики 1мен1 В.М.Глушкова HAH Укра1ш: 252022 Ки1в 22, проспект Академ1ка Глушкова, 40