Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние рентгеновского облучения в разных дозах на состояние регуляторов метаболизма липидов в клетках животных

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Влияние рентгеновского облучения в разных дозах на состояние регуляторов метаболизма липидов в клетках животных"

> ^Hidjlo'iaaija академ1я наук УкраТпи.

Шститут экспериментально! патолог П, онкологП 1 рад!об1ологП Ы.Р.е.Кавецького.

На правах рукопису.

ГЕРАЩЕНКО Тамара [ран!вна

БПШВ РЕНТГЕН1ВСБКОГО ОПРОШШШ В PIB1CÍX ДСХЭАХ НА СТАН РЕГУЛЯТОР Ш 1-ЕТАЕОЛ1ЭМУ Л1ШДШ У КЛ1ТИНАХ ТВАР'Ш.

03.00.08 - рэд1о01о*ог1п

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на вдсбутгя нзукокого ступекя кандидата 01олог1чн::х наук.

КиТв - 16'j5.

Дисертац1ею е рукопис. Роботу виконано на кафедр1 01ох1м11

КиЧвського кац1онального ун1верситету 1м. Тараса Шевченко

М1н1стерства осв1ти Укра1ни.

Науковий кер1вник - доктор 01олог1чних наук

професор Васильев О.М.

0ф1ц1йн1 опоненги: достор б1олог1чних наук

Дружина М.О.

доктор 01олог1' чих наук Коваль Г.М.

Пров1дна установа - 1нститут експериыентально! рад1о01оло-г11 АМН. Центр рад1ац1йно! б1ох1м11.

Захист в1дбудеться "_"_1095 року о_годин 1

на вас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 01.83.01. в 1нститут1 експериментально! патологП, онкологП 1 рэд1об!олог11 1м.Р.в.Ка-вецького НАН УкраЧни (.252022. Ки1 в-22, вул. Васильк1вська, 45).

3 дис(;ртац1ею ».южна ознайомитись в С1бл1отец1 1ЕП0Р НАН Укра'^ни.

Автореферат ,.оз1сланий "29" травня 1995 р.

Вченкй секретар спец1ал1совано! вчено! ради, канд. 01ол. наук

Г.Й.ЛАВРЕНЧУК

PATАЛЬПА ХАРАКТЕРИСТИКА РОГОТИ.

Актуальн1сть робот и. У ввя'аку 8 ¡пирогош використанням джерел 1он1зуючого опром1нення в господарськ1Л д1яльпост1 та кедиц"'ч1, а такая, враховуючи мо.*лив1сть забрудненни нанко-лишкього середовища рад1оактнвнимн речовкнаш перед сучасною рад1об1олог1е» сто!ть актуально вавдання вивчення !.:ехап1зм1п виникнення 1 розвитку променево! патологП, цо необх'дно для розум1ння 01ох1«1чних процес1в, як1 в1д0уваються у мет бол1ом1 опром1ненин тварин.

Висока б1олог1чна активнЮть лейкотриен1в, 1х здатн1сть до 1юди&1кац11 д11 pl3HHv чинник1вШоп>:еа1 P.et al.10861 в op-ган1зм1 ссавц1в робить ц1 сполуки важливим оО'ектси рад}ов1о-JioriuHKX досл1д*:ень САдо А.Д. ,1978]. Лейкотриенам прнга^ани;!!1. ц!лий ряд взаемо не зв'язшших функц1й, властива тканинна залежи 1сть,то в1до0ра^ло спец:;ф1ку в1дпов1д1 орган1в на д1и под-разннк1в [Albert R.К., 1083; llanusGn G.et al.,19831. Проте, значения ейкозаноШв у механ1змах ди loin чуючого опросивши: на органам ссавц1в вивчеко мало [Романцев Е.Ф. ,193-U.

МехаШам утворення лейкотриен1в с ун1версинаг1ьнич plo-пнх Тип 1 в кл1тинПпПпу R.F.. 1082;Lav! 5 W.E.M.et ai.lG32;Samuel sson B.ot al.lOoOl. Фактором, що мо.«о Д1м1тувати вм1сг цнх сполук.е Фермент фосфол1паза Аг,гктивн1сть яко1 поа'лзага 1з станс»! ун1ьерсаль!(их !.!<зха<иг>м1з рэг/Л1..,11 метаболiому tKyalic A.M.та 111. 1070; Van DenBosch II. ДК01. В1дсмо, що Ca^-caiemil [Andersen J.P.et al. ,1985;Blousteii. M.et al. ,1982),наклонукле-отидяаледт fArcti j.R.S.et al. ,1076; Dim hauler L. el al.,1682) uexajilBMti машть високу активи1сть при л 11 1он1ау»чо1 рад1ац11.

Таким чиной,е п!дстави для вивчешш вм1сту лейкотриЕн1в та ефектор1в, як1 ав'аан1 з мета0ол1з«см цж сполук у кл1тина опром1иенних тварин.

Мета досл1дження.Метоя дано! роботи було дослШти актив и1сть фосфол1пази Аг. emIct глутатЮну, яейкотркзн1в та прос таглавдину Dg в гепатоцитах, ентероцитах 1 л1м£оцитах селеМн ки корських свинок через одну добу п!сля тотального одноразо бого впливу па тварин рсктген1вського опром8к1кня з експоза Щйнкыи дозами 2,5" та 180,6 мКл/кг.

Для цосягнення поставлено! мети необх1дно було вирiей? каступл1 завданяя: 1.Вианачити величину К+,Ка+-готе1щ1алу ца топлазматичних иеыбран клШш ткани:: п!сля опроа1не!шя. 2.Лее л1днти актнвн1сть фосфол!пазн Аг в кл1тияах опроа1венни морських свинок, Еккоркстовуючй piSul фос®оацкдтл1церс«и якост1 cyt5cT^aTl4. з.Визначити buIct в1дновленного та окислен ного глутат1ону у кя1тииах морських свинок п1сда д11 рентге hIbckhx промен1в. ¿.Вивчити вплив рад!ац11 на ва!ст cyicf лей котриен!в C4/D4/E4, лейкотриену В4 та простагландину Dg.

Ho- toeа новизна та практична виачим1сть роботи. Впери виязлен1 EuiHii величии Ка+,К+-потенц1алу плагматичних мембрг гепатоцит1в, ентероцит1в та л1мфоцит1в седеа1нки тварин, cnpmra..jQTb реатген1вськ1 проиен1 як в мал1й - 2,68 мКл/кг так 1 в абсолютно л1тальн1й - 180,6 хКл/кг доз1.

Реаультагь, отриман! нами, св1дчать про суттев1 порушен! в лереб1гу Пдрол18у фосфоацилгл1цероя1в при д11 на ыорсьга свинок рентген1вського рпгюм1ння. Вивчення к1нетики г1дрол!а арах!дон!ату фосфол!пазою Аг шд д1ею 1он1яад11, довволив вля вити найб1льи рад1ац1йночутлив1 фосфол1п1дн1 компоненти мемС ран кл1тин. Це п1дтверджують виявлен! нами зкачлив! 8«1н1

[1вв1дношеин1 алях!а угил1зг 41 арзх1дов>Л kkc.w:; ; 1л vi*m-й4 опром!нения в р1зних дозах. Вис-ряге з'ясовгш, г,? черг» од' добу п1сля вплису на косыглх евино« pc<:r;re;{l¡:cíi¡.:>.!x промеШг. доэ1 2,58 мХл/кг р1вкс»ага с:'..\\йсз.:«а ара.ч1док1ату чм1дуегг,-i в налрямку уггорошш гейкотр1вну B¿ та простсглачдкву 0?,,а ipoi.ilненн:1 рентгеа1г>ськими променяии в дез! 100,6 '.--Кл/кт с?-<-лловаго и&чошгаяяя судьфопох1дяих лейкотрисiría С</0,«/Е;.

Зросганял v'íicrу окислэного та в!дксздекого кл1ткиах досл1дпих теаркн св1дчить про 1 нтэiJrea.*11 j«pwv: la антарадшгйлького гахисту у в!дпов1дь из д1о рентген! всьюгх poMSüiB. Розрэчукок окисно-виновного потснц1аяу поод;!п:го! ари гхутатЮау вперив дозволив виявити.щр у «зднежшкЛ ?<т.:1н 1дсутио роасыснсуагная а поедкан1Л родо1«;-вар1 m'^i'iray.

"Застосуьалня вар1акского одкс$зкторпсго аваШу ьрп п!д-ахункгк стуяетэ вплнву рая1епП сидвкло ш:есок рсн?гок1зсыю-о опрсмШешш у дксЗалшю, г?,о спостгрГ'.ються у ruioTí гдут.1-1ону, величин! {.'а'*',К+-пстз;;ц1<1лу монбраи кл1г:г;г, ш1с?1 л-.Л-orpiseniB та проотвглгид'ту d¿ у piwx ткагикт вдош;. о ее суттевэ вначання пра ottfmii пестпрскекегсго стаку iwtoOíi-■ 1зку кл1тни.

Положений, го впяосяться г»-. з^ис?.__LVep-íS дооу

licAü роитгваЮс! кого cnpcitlusims »»рожках свинок з kclzx ¡,58 та lCOi6 мКл/кг а «до«»; - c^eprei ког.-улуаться вгезтикоо-?i ка 1 «них избрал, ко пронз.« -';, ■ с:; :¡ ечШ свэтгсяа íb,+ .is'-ютоыЦплу иск-Ораи 1 «ívи:'.ц£оау• ?>:ui <е>г5олй1пз:; */>.2. ioüisyo-ie onpoMinuHr.a в píBHiix дсвач г.рлвв^пить до eriipn culc?y ei'J'.o-senoro та в1д1ювл^ного глута?]с::у га ¿жлиезд дксбагапс у зроц&сах ут11л]вацГ1 арах!допосо1 кисдагк «¡о р!зша< кегаОол!ч-яии ланцигам. 3. Си!кставле! ;я поотрзд1ед1йкнх сфгкт1в у генато-

- б -

ццтах, ентероцитах i л1мфоЦитах селезШш морських свинок, ч рез одну добу nicyih рентген1вського опроьШюння в дозах 2,5 га 180,6 мКл/кг не виявило в1дпов1дност1 м1ж глибикоя ефокт та величиною дози.

Апробац1я роботи. Основн! положения дисертац1йно! роОо допов1далися на науков1й конференцП "Структурно-функционал ныэ единицы и их компоненты в органах висцелярных систем корме и патологии" (Харьков, 1991),VI Укра1нському б1ох!м1чно: а'1зд1 (Ки1в,1992) Рад1об1олог1чному э'1зд! (Ки1в,1993)..

ПуС гс!кацП. Основний зм1ст дисертац1юго"1 роботи вигааде в 10 г.бл1кац1ях.

00'ем роботи.Дисертац1я складаеться а вступу, оглкду л тератури (2 розд1ли),матер1ал1в та метод1в,дссл1дження резул тат1в та 1х обговорення(0 роздШв),заключения,bhckobkIb.ciw ку використгчо! л1тературп (326 длерел). Робота викладена н 163 стор1нках машинопису 1 м1стить 7 таблиць та 19 рисунк1в.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ.

Досл1джешш проведен1 на Шноьких свинках масою 250-300 Тварин опром1нювали на установц1 РУМ-17 8 ф1льтрачи О,Б им ( Си) та Hanpyal 200 кВ. При рентген1вському опром1ненн1 з екс сид1йною дозо» 2,58 мКл/кг сила струму була Б мА 1 потукнЮ доаи в "ов1тр1 0,279 иКл/кг сек.Для рентген1вського опром1не ня з експозиц1йною дозою 180,6 мКл/кг сила струму становила мА 1 потужн1сп. дози в пов1тр1 12,79 мКл/кг сек.

Сумарну фракц1ю кл1тин слизово! поверхн! тонкого гашечн на ыорських свинок одержували за методом [Уголев A.M.,1985] модиф!кац1ями; л1мфоцити селе: 1нки тварин - вг1дно мето [Хант,19903; а гепатоцити - еа методичними рекомендац1я [Лук'янов Л. "'..1985}.

- ^ -

Величину Ыа+. К4"-потенц1алу мембран кх1ш( зг.г ьлчьг ! за помогою тетрафен1лфосфои1ю [Окунь 1.И.,19863.Актнвигсгь фос-л1пааи А г вианачаля аа методе;,; [КайЕ^яаЬа М. еЬ а1., 13563 а диф1кац!ями; вм1ст окислено*.» та в1диовленого глу?г;т1с / -шриметричним методом Ш^эШ РЛ. е1 а1., 19763. Величину исно-в1дновного потенц1алу поеднано! редокс пори глууат1о:;у ■зрахоъ/Еали га формуле» Ненрста С Клаус В. та 1н. 1985]. В:.:з-.чення сумм лейкотриен1в Сд/Ш^.лейкотриеку В.1 та простаг-ЯДИНу 0-2 проводили рзд1о1му1ЩЦЛ методой, вшсорнсговуячк )!■'>->ри Ф1рми "ЛшегзЬа-п" .

Статистичку обробку результат1в проводили за Стьюдеато:.; I (Яшером.Для виявлення ступеню впливу рад1ац1йисго ^аг.тсру 1 рс зуяьташвн! ознаки метабол 1чких показккк1в був викеркотс-пЧ пгр!ансний однофакторккй аналЮ СРог^1тсыагЛ П. О. ,1973].

РЕЗУЛЬТАТ]'! ТА IX ОКГОВОРЕИКЯ.

1.Ыа+,К'''-потеиц1ад юЧтиннкх меь. р.ад тканки ио^ськ.-;'; саи-ж при дП рад! аы.11 .Величина избранного потояд1алу кл1тил, аэначав адатн1сть цитолемн до селективного проведения,ссрД-П, рецспцП, ескатичнчх та (Новисргег.тш пта^л в, гл сЛу-эвлюз специф!чн. оть Форм кл!т:«шэ1 в1дпов!д1 {Ркскуяояъ о.И. Э86). Рентгеа!вське опроШпешш ихяртеув 1 тккну кетЗрану к безпосередньо, так 1 опсюеред^осз'-о.шизззчи кШ>к1сп1::* клад II компонент!в. фЮичи! пгргиетрн, структуру та елаог.:-ост! СТарусов Б.Н..19543.

Ми вигначали е личину потенц1алу. гр виникав на плейма-ичних мембранах кл1тин морсыаис свинок в наел 1 до;: одатност! ембран перероспод1ляти 1о,ш иатр1ю 1 калЮ ц1я цитоплаэиоя л1тин та позакл1ти"ню4 простором /Рис.1/.

-мк.ь/мг 6 1лчу Р

100

о i

- Р<0,03

X

Т

Рис.1.Величина Ка+,К+-!;отенц1аду плазмалем гепатоцит1в(, онтероцит1в (.В) та л1мфоциг!в селеа1нкл (В) контроль них ( иорських свинок, п1сля ронтген!вського опроьЛнення в дов 2,58 (II) та 180,6 (III) иХл/кг.

D кл1тинах e^'Ukkh -норських свинок величина На+,К+-по тенц1алу 1шаз;,:алем гепатоцит1в через одну добу п1сля опром! нення в доэ1 2,53 мКд/кг перовое контроль на 312.

Величина },!а+,К*-похенц1алу плазмалем ентероцит1в морсь к их свинок п!сля ренген1вського опром1нешш в доз! 2,58 т 18^,6 мКл/кг Blporlдно еменаена на 352 1 43% по в1дношешоо д контрольнкх значень в1дпов!дно,

Пол1функц1оналшш пааматичним мембранам л1мфоцит1в ха рактерна висока лаб1льн1сть структур аавдяки вначн1й концент рац11 ненасичених жирни" кислот [Клаус Дж.,19901. Черев одн добу п1сля рентген1вського опром1нення морських свинок як доз! 2,58, так 1 в доэ1 180,6 мКл/кг вели"чна Na+,K+-noTeHUi алу була менша в1д коьгролю на Б4Х.

- о -

Таким чипом, через одну дэбу Шелл onpcalueim.-; :-орсышх инок ми не эарееструвала од:'.с?жовоИ реакцП э Со:-у 1+,К+-поте;щ1алу ыеыбрлн кл1г:;н, ко яагэ шзгуват:i на прояз iHepa-iisoBarroî спецк$1чно1 до кя1ткивого мс?абод1зну регкцП.

2.Актизн1с?ь Аоо*ол1пази A?. кл!тин мерсыта стую;; '^г-:' ттгои1вського енршйю.чня. В1дпов1дпо до ic:iy»4iK - /;> !Х дша.розэстс.ч рад!зд1йяого ускоджеиня кл1?жпк!:: ;

Цйегаеться в!лышми радикалами, як1 вшшкгмть при ¡ж,лз1 io-1вушого опром1иення на кл1тиии тварин i 1н1ц1дагь утзореи;..: ;реокислек:я форм жирних кислот (Владимиров Ю . 1085; гцкий Д.И. :: др. 1SS03 У 3av,:crl |«1тт: г!д ;;i'¿ пролу;:^Iз грокиснсго оккслегаш л1п1д1в вакяква роль ¡ггле-::::.;, с;-г-< эсфол!паз1 Да. яка ttataslcyc процес г!дроз1зу ».'onri-lï^r.:::'.-крних ккслот al л фоафоац;!лгл5цсрсз1в [Albort 2.". ,lGS3;I':.pa-ой В.А. .I960 ]. Ma внзчаяи гл.ат рэнтгеи1всг»ко1 рзл!вдП п датн1о^ь фосфол1па8« Да керел-аи свшж

рах1дояову гс-клоту э1д фоо^саздя.* :««1 ну. фсс^лтидклетг-иолз;»? -у та фос$атндил1козйтазу /Гг.бл. 1/.

У гепагоциган морськмч скилс:: "ер-зл о:::у nian ен1всыссго опром1кешш з дог! 2,52 «ítr/ie Vr^. Фас-

oslnasuol реакц11 зб1дьзуеться у 4 жу. в noplBHO.nü з ко;;.1-олем ври г1дрол1о1 $осфамц:уког1ку i Я при i

хх^твд1Шгтаколсм1ну. Значения при з1дпоз1?ио lar.ocb у 2 та 2,5 рази. Д1я рз!Пгеп1Бси;ге; ррэ»зн1в у Мта-1:.-ilft доз1 микглсала зб1льпення веотпаш кокстаити Mlxao.ilса з 2 >аэи при рой1?:-пдб)'н1 фосфатвдияхол!ну та выокаояая у 4,8 pa?j¡ ¡ри г!дрол1з1 фсх;га?«дилета110дам1к5/.

В витероцитах тварин через одну дсбу п!сля oripeui кення б ;оэ1 2,58 мКл/кг У дв1ч1 Бросал- максимальна иаадйсть Çjocîo-

Таблица 1.

АктивШсть фосфол1пази Аг кд1тия морськкх свгагок в контрол! 1 п1сля опром1нення

Фос^атвдилхолгЕ восфатидклетаио7ам1н Фосфатидйл1нозитол

йг, (кйьэль/л) , Vniax (пмоль/хб) Кш (мкмоль/л) , V (пмоль/хв) Km (мкМоль/л) Vr0.x (пмоль/хв)

Гепаго-цити Контроль 3,6 1 0,5 6,5 ± 1,3 7,3 ± 2,0 9,9 ± 2,3 5,7 ± 1,5 24,5 ± 4,7

2,bd мКл/кг 1,7*± 0,2 25,8*1 3,6 2,9*1 0,9 18.6*1 3,8 5,2 1 1,7 28,3 1 5,8

180,6 иКл/кг 7,1*± 0,9 9,2 ± 2,0 1,6*1 0,3 7,3 ± 1,5 9,6 ± 1.3 23,7 ± 4,5

Ентеро-цити Контроль 9,4 ± 1,3 10,4 1 2,3 10,8 ± 1.5 3,0 1 0,8 7,1 ± 2,3 10,5 ± 2,8

2,58 мКл/кг 9,3 ± 2,2 20,2*1 1.8 10,8 ± 1,6 6,5*1 2,3 6,6 ± 2,0 10,5 1 1,8

180,6 иКл/кг 10,3 ± 2,4 33,1*± 5,5 9,8 ± 1,5 27,2*1 5,4 12,8*± 2,8 4,9*1 0,6

Л1мфо-цити се-лез1нки Контроль 1,3 ± 0,2 14,7 ± 3,5 8,1 ± 2,5 8,8 1 1,7 6,7 ± 1.5 13,3 1 2,1

2,58 мКл/кг 2,9 1 0,6 37,8"± 4,8 4,1*± 1," 22,1*1 4,8 6,5 1 1,6 10,0 ± 2,4

180,6 мКл/кг 3,1*1 0,8 37,0*1 2,9 8,8 ± 2,2 16,1*1 3,9 6,4 1 2,Я * г5,7*± 3,2

* - Р< 0,05

- о -

[пазно! реакцП при г!дрол1з1 dooiccimtiBxailny та 'octe 'иди-этшюлам1ну. Шсля рен'гген1вського oiipoMineima и дот! 100,6 {л/кг Vmax вб1льс1увалась liTpiiui при г1дрол1з! фосфлг1ИДИлхол1~ у 9 раз1в при г!лрол1п1 i¡осфатвд::леталол;1'.ину та смея' /ва-зсь у 2 рази при рсицеплэин! фосфатвд'.иНюоитоду. Величина энстаяти Шхаэл!са Шел я опром1тш в доз! 180,6 нКл/гсг увалась в реаедП а фсс$атидкл1нозиталом.

В л1м'$оцитах с<?лез!кки морськнх свинок при рздп?плс'-г», осфатидилхол1ку максимальна швидк1сть йосфагЛпазио! рэатцП ростала у 2,5 рази п1сля опром1нення тварин рентгенЬчсъкдаи роменями в догах 2,58 та 180,6 мКл/кг. Величина констпнти М1-аолЮа г1дрол!зу 4<хзфатид11леганолам!ну зме-иаугдт&зь у я ра?и :1сл'. опро1.1н9И1Ш тварин в доз! 2,£8 мКд/кс. Окачч'О ароотача ¡аксинадъиа ивидк!сть г!дрол1зу coin дсгл1длувсши фос'.оацн.т-¡iuepojln фосфол1пазоя Аг тела опр~-йхеина тварка л доз! .80,6 мКл/кг.

Таким чшюы, одержан1 дан1 св1дч ть про вингашчгач 1 рот-шток р18Н0спрям0ванш'Л sin:; i:c?ir»nsx ;т?раче^р1в рзг'аЩ 5осфо)»1пази Аг у кл!тииах нороызес сяикок. Ргачо^уючн у«;с'1/. (юсфзл1пази Аг в peaBinaul'i у :i i посильного |Лзхан1с:.'" регуляцП «табол!8му в к 'тинах тоерпн Ц-'>пз1п6} J. ,ot al.lí-o-3; <atsumta H.,et al.1980] ivwui прккуигкта, г;э оч1ии П гагиз-!1йи;чч)Длтъ до дголаяакоу aiicrv •••n"iíaal,fia, го утьоро-оться з йш^лыкчш ,*л<:>1Ю,-.у,гло1ч'/:: ^..jKlbitteLoo V.A. ЮС,53.

3.Бм1от_,рлуч'атIоку i'-7 ij?рсьга;.<_саикок п1сля рентген 1вськогг> onpoMlH чня.Важдииа [«ль и детоксикацП ендогбнних перекисних сполук налолить природному атможиданту - глутат1-ону та йога пох1дним (Прсоир У., 1079; Arlma Fí. ,et al, 1902].

Через одну добу п!оля сиром'ирння морськнх свинок ■ ятге-

it 00

3300-230D-j

2200 -I

200100 200

«SC

tZZa - хчо,оз

400

fl

T

E22

x x

m

WÄ

m

№ у/,

Ш

CESG V.

Phc.S.BmIct Шдновлспого (GSH) та окксленого (GSSQ) глу-татЮяу в гепатоцитах (Л), ентероцитах (Б) та л i »4« ютах селе üliiKH (В) ко-трольних (I) морсымх свинок, та п!сля рентген!! ського опром!нення в дозах 2,58 (П) та 180,6 (III) нКл/га

м1ьсы:ими променями в доз1 1Ь^,6 мКл/кг нами встановле! вб1лыиення вм1сту в1дновленого глутат1ону у гепатоцитах та ei тироцитах тварин /i nc. 2/. В ентероцитах морських свинок опрс м!неннл ц1ею ж дозою викликало зростання вм1сту окислено! фо[ ми глуг 1т1ону. 1!ай(51лыа IctothI постпроменев! зм1ии у bmIci ендогинного антиоксиданту Оули зналдещ у л1ыфоцитах селозШ морських евино... При цьому зростання вы1сту оОох форм глут£ т!ону нIcjw опром1нешш ь доз1 2,Б8 мКл/кг перевшдувало s контрольн1 значения, так 1 ьеличини,одержан! п!сля дП на тв< рин рентгiccbtcnx промен1в у дс 1 180,6 мКл/кг.

На дум!^у ряду автор1в СКаяоус В. та 1н.,1985; Уайг А. ч 1н.,1981) ; тя вабезпечення захисно! функц11 глутат1ону 1сто-на не ст1льки його концентрац1я,ск1льки значения окисно-в1дн(

шого потвнц!елу редокс-n.v.-1 глуг'ат1о;.'у. Чор*з vív х<х'У рентгея]яського опром1ч.. пня в обе: „ссаа; гя1сг глут.хг'.о-оазназ сиачних зн1н, л*с на sewnml окисно-в^дг.^пого ¡;o-щ!алу ц1 эм1иа не Bir.cöpao:: ir.ob. >ГЛ1гья1 в1дм1кгост' по-шика в1д коктрольних ¿сл.-!; г, а сс.:о переви^егагя на COS, зстер1галися в л1:фодата;: свлез!нки корсысн сшюк. До 1дчить на корысть тсго, то через одну ;;сЗу п!слл р."т?г зського onpoulHomm з р1зними експозиц1йн;г.«: деза1.'» ; ; о мд-заеться рогбалансування у функц!онуванн1 редоке пара глугпЛ-I.

4.Вч1ст сульфопепгидних лейкотрнек1в у кл1т;п;ах кором-.:г; таок п!сля ро;:тген1вського опром1нення.В1дпог.тен;;й глугаП- ;; та^редш'ком синтезу сполук, з високога (ИелоП'псэ

зта, до ягаис налекать лейкотрпени C4/Ú4/E4 CAvsten R.F., 33; Hanssen S. et al.,1S33; Hannarstori S. ,10'-Ш.

Одержан1 результата хм-^зуьть на те, г.о ем'ст cyim су.ч*э-атидних лей::отрпен1в C4/D4/E-1 чрост .в в ентороцат^ч та ланитах селез1нкн морсыasx свииск тПсля дП рентгенt"Ci»înx про-и1в в доз i 180,6 мКл/кг /Тг.бд.2 /. При цьоиу експер^/еит^ль-дан! перевигсують контроль^! на l'/OZ. 3 цго: резу; тат!в ем1нем вм1сту < /ми лейкотриен1в корог^гериа ткгч.т

ециМчн1сть,з чим,очевидно, i пов'язача р1гшотипогз si£t.o-вь на д1ю реитген1Еських iipo'erris в "зянх г.я з&зкккх лс"!;.х,

5.ВМ1СТ лейкотри'.-'iy В4 у кл!тинах морсытх саикок Шелл ятген1всы-х>го опром!пенни.Утал1г 'д1;т арах1доново1 ипо.-.оти

л1иоксиг1)нг»зному маху призвод:пъ до утворення леГ-котрнсну Ularmiaristrom S.et al,1979; C-ätsl J. ,1931-, ¡.ialnsten 19801.

У гепатоцитах морськнх cp"hok п!сля дП рентген} ;-ьких

Таблица 2.

Р1вень лейготриен1в С4/В4/Е4, лейкотриену В4 та простаглан-дину 02 в кл!тинач морсысих свинок п!сля опром!нення.

Лейкотрибни C4/D4/E4 Лейкотриен В4 Прс лаглан-дин D-

Тканина Стан М i m (пг/мг (Илку) М ± га (пг/мг <51лку) М ± m (ПГ/МГ 01ЛгГ)

Контроль 28,2 ± 8,5 26,7 ± 6,6 1,6 ± 0,6

Гепато-цити Г,53 мКл/кг 18,8 ± 3,8 16.7 ± 3,2 1,1 ± 0,2

110,6 иКл/кг 28,7 ± 4,7 5.2*± 2,5 1,3 ± 0,4

Контроль 16,9 ± 5,3 3.2 ± 1,4 0,7 ± 0,1

Ентеро-ц»ти 2,58 мКл/кг 27,3 ± 3,2 17,4"± 2,0 2,9*± 0,8

ICO,6 м:и/кг 46.4*4 8,6 19,4*± 2,4 1.2 ± 0,4

Контроль U 6 ± 7,3 67,6 ± 7,3 22.4 ± 6,4

Л1мфо-цити се-лез!кки 2,58 мКл/кг 49,6 ± 12,8 38,7*¿ 6.2 59,0*± 10,

160,6 мКл/кг 120,5*± 21,0 33,5*4 2,8 42,5*4 10,

* - Р< 0,05

промен1в у л1тальн!й доз! знайд'шо зменшення вм!сту лейкотр ену В4 до 20X : пор!внянн1 з контролем /Тайл.2 /. В л1ыфо1 так селез!нки тварлн ренттаЦвське опром!нення в обох дог р!вкозначно зменшувало Ei.il.CT лейкотриену В4.1нший ефект спс тер1гався в ентероцитах ыорсьюи свинок. 1стотне зб!лыаеш вм1сту лейкотриену В4 У Цих кл1тинах встановлено нами Ша опромЦюння тьарин рентгек:вськими променями у дозах 2.58 ' 1Г0.6 ¡.;Кл/кг. Це ноже бути, пов'язано з тим, що у в!дпов1д] на опроьинення в ентероцитах проявляетьса залальна реакц1я прат1кан1 я ко! лейкотрие.. В4 в1д!грав вакливе м!сце СНа{5та1 а1.1033;Обор1н А.II.,1991]. Одержан! результати вказую на ткачинну та дозову зг. ем1сть зм1ни вм!сту лейкотриену

- 14 -

в1д промеиево! патологII р1зно! урачсаючо! спроможнсст1.

В орган1зм1 ссавц1в лейкотриени 1н1ц1ювть ряд специф1чних реаки'й ян на кл1тишгому, так 1 ка органному р1вн1 [Будницкая Е.В.,1986; Sanuelssm В.et al,1986; Shlmlsu Г..et al.19863.Так, сульфопептидн1 лейкотривни C4/D4/E4 належать дс комплексу по-з1льно реагуюч^л субст?лц11 анаф1лакс11 [Фролов Е.П. и др. ,1984; Izu.nl Т. et al.lS88.; Sok D.-E.et al. 1988], а лей-котриен 84 в!д!грав проз!дну роль у реал1аацП та п1дтркмэня1 ауто1мунния та запашкя процес!в [Cunningham F.М. ,1981; Dahlen S.E.,1981). Проте, в сучасШй л1тератур1 недостатньо висв!глена роль ейказано!д1в в патогенез 1 1ои1зуто1 р_<д1ац11. особливо прч д11 на оргаи1зм ссавц1в рентген!вського опром!-. веяния в иалкх 1 луке калих дозах.Сп1ва1дноиек!и вШсту лейко-триея!в C4/D4/E4 та дейкотриеиу В4 г.. ..«гл-ггле;;1 рисунку 3. У гепатоцитах та л1мфоцитах селез1нкл тварин сггастер1ггзс.1 однотшший перерозпод1л вы1сту них метабод1т1в. Д1я рентге-н1вських промен1в в доз1 180,6 мКл/кг у цих кл1тинах змидува-ла р1вновагу у <31к утворення сульфопептнднкч ле.котриен1в. Для ентероцит1в тварян опром1ненних в обох дозах вм1ст дей-кэтриену В4 переважаз над bmIctom сульфопептидюи яейкотрие-н1в.

Таким чином, у кл!тинач морських свинок п!сля реитге-н1вського опром1нення в plstiiix дозах реал1зац1я постпроменввих вм1и вмЮту сульфопептидних леккотриен1в 1 лейк тр1еау В4 мае в1дм1нну направлен1сть.Одержан! наш результата вказують на винигшення 1 роэвиток порувень, як1 подуть бути результатом !дхилень у функц1онуванн1 фосфол1пази Аг ГБурлакова Е.В.,1986; Дворецкий А.Л. и др. 19901.

( ! >.

( 2 ).

f 150 У.

JX

ш

m

п

ш

Рис.3. Сп1вв1днопення ви!сту лейкотриен1в C4/D4/E4 до ЧРйкотр1ену В4 (1) та простагландину D2 (2) в гопатоцитах (А). ентзроцитах (Б) та л1кфоцитах селез1кки (В) контрольных (i) иэрськкх ciинок, п!слл рентген1вського спро-тнекнп у r,ozai 2»5в (II) та 1SD.6 (III) мКл/кг.

СП i

I

Т

i

i

- 16 -

б.Вм!ст простаглакдину Dg у кл!гинах морських свинок гЦс-ля рентген!вського опром!нення.Пох1дниы арах!доново! кислоти, утвор°ння якого валежить в1д глутат1он>, в простагландин D2 ГНагсегг М. et al.,1976; Nugteren D.H. et al.,19733.

П1сля рентген1вського опром!нення в доз1 2,58 мКл/кг спостер1гаеться зростання вм!сту простат ландину Dg в 4 рази у ентероцитах 1 в 2,6 рази у л1мфоцитах селез1нки морських свинок. Шсля дП рентген, еських промен!в в доз! 180,6 кКд/кг к1льк!сть простагландину Da зростае у 2 рази в лНфэцитах се-лез1нки тварин.

У л1тератур! простагла!!дш1у D2 выводиться роль ' дивного агента в корекцП розвитку запальних та онколог1чних про-цес!в,бронх1алыю1 та алерПчно! ас тми [Hardy C.C.et al., 1084; Kannali R.A.,et al.,1980; Soter H.A., !9833.Сп!вставлетш BMi-сту лейкотркен1в C4/D4/E4 та простаглавдину D? п;кзуе на те •£> п!сля рентген1вського опром1пешш ь до-.j •',гз -:"«/:tr зростав 8датн1сть ентероцит1в та л!м$оцит1в селез!нкп нгкопкчувати простагландин D2.a при д11 рентген1всыо1Х пр mils в ;.:оз! 180,6 мКл/кг у цих кл!тинах переважае вм!ст лейкотрибн1в C4/D4/E4 /Рио.З/.

7.Заключения. Для систематизаЩI одерланих результат1в нами був проведений дисперсний вар!ансний анал1з, що дозволило виявити стуШнь впливу рад!ац1йного фактора на показники, як! вивчалися [Рокитсган! П.Ф.,19733. В1дпов1дно до цього, для трьох тип!в кл!тин ми склали таблиц» 3 в!рог!дно !ндуковакних рад1ац1ею зм1н.

В гепатоцитах морських свинок через одну добу п1сля одноразового тотального опром1нення рентген!вськими променями у

Таблиця 3.

Результат» дисперс1йного анал1зу вкладу рад1ад1йного фактору у роэвиток постпроменевих зм1н метабол1чних показник1в кл!тин опром1нених у~оських свинок.

Дози опром1шга (ыкл/кг) Гепатоцити Ентероцити Л1мфоцити селез!нки

Пх2(Х) Р ты2(Х) Г Р

Ыа+,К+-иотенц1ал цитолеми 2,58 55,4 9.2 53,7 6,1 49,1 8.7

180,6 6,2 0,6 77,8 38,2 51.7 8,.:

Глутат1он в1дновле-ний 2,58 1.2 0.1 9,5 0,8 94.7 126,4

180,6 64.0 15,4 53,4 9,1 95.2 160,5

Глутат1он окислений 2,58 1.0 0,2 10,5 0.9 89,3 65.8

180,6 6.3 0,6 50,2 8,2 93,6 114.7

Лейкот- риени Сц/О^/Е* 2,58 ИД 1,2 25,9 2,8 1.4 0.1

180,6 0,03 0,0" 60,2 12,1 68,0 16.8

Лейкот-риен В<1 2.58 19,6 1,9 82,8 38,5 55,8 9.5

180,6 55,2 9,7 82,7 38.2 46,7 14.5

Проста-ГЛаНД ¡¡¡1 02 2,58 17.3 1,7 61,6 18.7 27,8 3.8

180,6 4,7 0,4 15,9 1,5 36,5 4,6

пх2(%) - фактор1альна дев1ата, яка характеривуе валив 1он1зуючэго опром1иення на ревульгативну ооиа;су; ? - критер1й Ф1иера,гранична еначення я кого оа табличними данимн дор1вн<>з 5,12.

/

г

доз1 2,58 мКл/кг зм1на велечкни NaT,К+-потенц1алу та вм1сту лейкотриену В4 на 55* була визначена д1ею яроменевого фактору. Це мохе бути пов'язано з тик, ар низьк! р!лн1 рад1ац11 не дос-татн1 для 1н1ц1ац11 адаптивного п!двищення активност1 систем антжжсидангнсго вахисту в кл1тинах печ1нки, для якоТ характерна висока ргт1ац1йна резкстектн1сть [Konlngs A. W.Т.,19793.

Значив збШиення -м1сту в1дновленого глутат1сну у ге-пагоцитах л1тально опром1ненннх тварин на 64% залежало в1д 1он1зуючого фактору. Через дозу п!сля рентген1вського опром!-нення в доз! 180,6 иКл/кг експерименталь.чо всгановлепе емен-иення к1лькост1 лейкотриену В4 на 552 визначалося рад'дц1йним зшмвом.

На основ! ал ал lay результат^ дП рентгея1вського опро-н!нення в р1зннх дозах на гепатоцити иорських свинок молена констатувати Факт участ! р1зпих :..;х.„ч • /1з д. ■•оксикацП j кл1тинах р1зно! рад1очутливост1. Аяал1зу»чи салежн1сть кета-Сол1чних порушеяь в гепатоцитах" в1д величин« дозн, !Л1 встакови-ли:

а).через одну добу п1сля опроШння рад 1ац1йний фактор залшаеться дом!нуичим у виладку вм1н величин На+,К+-потекц1-алу та лейкотриену В4;

б).2иявлен1 наш постпоменев! ем1ни в гепатоцитах у цей пер!од розвитку патолог!I, очевидно, сл1д розглядатк як вто-ринн1, що потекц1кються дисбалансом метаболi«¡г-' зм1н.

Через одну добу Шсля опром! нения морських свинок рент-геи!вськши променями в дозах 2,53 та 180,6 кКл/кг ем1на ве-."ичини Ма^.К^-погенталу мембран енгероцнт1в, зг1дно даних дисперсного анал1зу, була суттвво опосередкована вплнвом ра-

д1ац11. Зы1ни вм1сту пох1дних арах1дояово! кислоти. ко утво-рюються при П утил1зацП по р1зним ейкозано!дниы ланцюгач, •п1сля опром1нення тварин проявляли дозозалекну специф1чн1сть. Рентг^Швське опг"м1шш в доз1 2,58 мКл/кг являеться виаиа-чальним в зм!нах выЮту лейкотриену В4 та простагландину D2. А Л1тана доза рад1ац11 вносила значний вклад в вм1ну концэнт-рацИ сульфопептидних лейкотриен1в C4/D4/E4.лейкотриену В4,а такая суттеьо впливала на зм1ни вм!сту обох форы глутат1о:гу.

Результата дисперсного анал1зу пострад1ац1йних biilh г i-раметр1в ентероцит1в морських свинок св1дчать про те , к.о:

а).через добу п1сля опром1нення морських свинок рентге-н1вський фактор дом1нуе в зм1н1 величина На+,К+-потенц1алу кл1тшших мембран ентерощтв та ьм1сту обох форм глутат!олу;

б).дисбаланс в системах, ер в1дпов1дають за утил1зац1ю арах1доново1 кислоти по ейкоэ\ко'1дним метабол1чним ланц»га!.! при дП на TBapim рентген1вских промен!в в piamix дозах вале-кить в1д ступени пошкодження.

В експериментах, проведешк на дН^юцитах селез1ни; морських свинок, у ряд1 Е1шадк1в, un спостер1гали сп1взначш' в1дпов1дну реакц1ю на д1ю рентген Ieclkjix промен1в р1зних доз. Така ситуад1я спостер1гавться для показнкк1в величин Ыа+,К+ 1ютенц1алу мембран л1ыфоцит1в селезХнки, вм1сту в клН'кнал лейкотриену В4 та простаг'ландину D2. Зы1ни у вы1ст1 як в1диоз-леного, так 1 окисленого глутат1ону, зг1дно даних дисперсного auaslsy, для рентген1вського опрои1ненш1 в обох дозах була •вкачио опосередкован1 впливоы 1он1зац11. Визначальна в1дм1на i дП рентген 1вського опро..1нешш в л1тальной доз1 у фракцП цк> кл1тин проявлявться в аначному 8ростанн1 п1д д1ею 1он1вац11 вм1сту сульфопептидних лейкотриен1в C4/D4/E4.

- го -

Лнап1з одерканих результатов за допомогою розрахупку. С'ипо;: 1альнкх дев1ат дозволив виявити рад1ац1йно1ндукован1 вм1ки, ко виникають у л1мфоцитах селез1нки иорських свинок через добу п1сля д11 1он1зац11 у р1звих дозах:

а).тотальнё onpoMiнения тварин являеться пров1дтм фактором у зм1нах величшт На+,К+-потенц1алу мембран л1мфощггов та вм1сту обох форм глутат1ону i лейвотряену В4 при двох ра-д1ац!йних патолог1ях, а такса у вм!н1 к1лькост! лейкотрясШв C4/D4/E4 п1сля дП на твар!Ш л1тально! дозк рад1ац11;

б).вотановлено фшсг сп1взначно! эы1ни величини Ка ,К+-потенц1алу, м!сту в!диовленого та окислепого глутат1ону, лейкотгчепу В4 та простаглшццшу Ог у л1мфоиитах сэлезШки шрських свшок п1сля дП рентгеч1вьскнх промеи1в у дозах 2,68 та 180,6 ыКл/кг.

Одноразово тотальна опрокШтш иорсьг ссида! рентге-и1еськиш проиеняьш в р!зних дозах через одну доОу иосля дП викликаяо у кл1тинах пэч1нкн, слизово! пове; ,н1 тошюго rai-шчшпса 1 л1ыфоцитах селаз1нки тварин порушення переб1гу ш-та0од1чних реакц1й. Ц1 buIhh иаяи яге ткантш1, так 1 дозоза-лекн! в1дм1нност1. Под на з вявчеггкх иетабол1тпа ланок не проявляла повно1 1нертност1 до дП 1он1зуючого фактору, пр, очевидно, пов'язано 8 в1дсутн1ст» специф!чност1 вплнву рад1а-цП на система кл!тин орган1в.В постпроменевих реакц1ях Тканин иорських свннок, в залежност1 в1д глибини уратания, зад1ян1 в!дм1нн1 кета0ол!чн1 шшхи.

- El -

висновки.

1.Через одну добу п!сля тотального одноразового впливу на морських свинок рентген1вськнх прсмен1в у дозах 2,Б8 та 180,6 мКл/кг вота"овлений факт зм!ни величшш Na+,K+-noTemU-алу св1дчит' про деструкц!ю плазматичних мембран кл1тин п1д д1ею 1он1зад11.

2.В1дм1чено зм1ни фосфол1пазного г1дрол1зу у кл1ткнах оп-ром1ненкх морських свинок, що вказуе на 1нтенсиф1кац1ю пера-кисних процес!в в л1п1дних структурах.

3.Виявлена ч1тка реакц!я з боку гдутат1оново1 систеыи па опром1нення. При цьому величина окисно-в1дновного потенц1алу редокс-нари глутат1ону не зазнав суттевих зм1н, цо св!дчмть lipo достатн1 компенсатора! моялибост1 дано! системи.

4.У в!дпов1дь на вплив рентген1вських промен1в в доз1 2,Б8 ыКл/кг в ентороцитах мо[/ .ких свинок зростав вы!ст лейкотриеиу В4 1 простатлавдину Dg, в лНфэцитах селез!пки тва-рин buIct лейкотриеиу В4 понижувався та п1дви!дувався вм1ст простагландину D2. П1д д1е» опроы1нення в л1тадьн!й доз1 в гепатоцитах тварин виявлеко зкикскня вмЮту лейкотриеиу В4, в ентероцитах Шдвишувався вм!ст лейкотриеиу В4 1 лейкотриен1в C4/D4/E4,в л!Эдитах селез1нки пошиувався вы1ст лейкотриеиу В4 1 зростав buIct лейкотриен1в C4/D4/E4 та простатлавдииу Da.

б.Встшювлен1 в1ди!нност1 в сп1вв1диошен1 вм1сту дейкот-риан1в C4/D4/E4 , лейкотриеиу В4 та простаглавдину D-г св1дчатъ про тканинну специф1чн1сть иетабол1чних реакц1й каскадного пе-ретворення арах1доново! кислоти к1д д!ею рвнтген!вського опро-м1ыения.

/

- 22 -

ПЕРЕД IК РОБ IT, ЕР ОПУВЛ1КОВАН1 ЭД ТЕШО ДИСЕРТАЦП..

1.Постернак H.H..Булавка А.Б..Петрик O.A..ГергсименкоТ.И., Васильев А.Н.Содержание липофусцина и структурные перестройки в гепатоцитах морских свинок при общем рентгеновсютм облучении. /Научно-практическая конференция "Структурн"-функциональные единидц и их компоненты в органах висцелярных систем в норме и патологии". Тез. доклада.-Харьков. 1-3 сентября 1991.-С.204.

S.Vasillev A.N.,Posterna4 H.N., Bulavka A.V., Geraslmenko T.I.// "6 ASIAN Oceanian Congress of Radiology". - New Delhi, -1991.-P.153.

3.Александрова 0.1., Васильев 0.И. .Герасименко T . Вплив 1он1зуючого опром1нення па emIct леЛкотриену в4 1 м1грац1ю лейкоцит1в морських свшгок./Тези допов1дей VI Укра1иського б1ох1и1чкого а'1зду,-Ки1в.199г.-С.Ш.

4.Васильев О.М. .Герасименко Т. I, .Походок Гг.Г.Д1я рентгс -1-вського опроы1нення на систему глутат!ону та леДиотризни C4/D4/E4 кл1тин морських свгаюк./Там яе.-С. 148.

5.Петрик О.А.,Герасименко Т.I. .Постернак Ч.Н. .Васильев О.М. Стан системи перекисного окисления л!п1д1в в ентероцитах шрських свинок в уиовах променевого уражешш.//В1сник Ки1всь-кого ун1верситету,с.Х1м1ко-б1алог1чн1 науки та науки про земли. -1S92. -вил. 2. -С. 41-44.

6.Петрик О.А..Герасименко Т. Ь.Вембер В.В., Васильез О.М. Пахолок В.Г.Стан системи перекисного окислек"Я л1п1д1в в кл1тинах в тканин морських свинок в уыовах променевого урален-пя.//В1сник КнКвського ун1верситету,с.Х1м1ко-б1ог1чн1 науки та "ауки про землю.-1993.-ьил.25.-С.27-29.

7.Герасименко Т.И..Петрик O.A..Васильев А.Н. Переокисление лкпидов к Na+,K+-потенциал энтероцитов морских свинок после дей-

ствия рентгеновского облучения в разных дозах./Радиобиологический съезд.Тез.докладов.-Киев, 20-25 сентября 1993 г.-С.224-225.

8.Петрик О.А..Герасименко Т.И..Васильев А.Н.Влияние рентгеновского облучения на функциональную активность знтероцитоз./ Гам же. -С.787.

Э.Герапчменко Т. I.BmIct простагландину D2 в л1кфоцита'< сс-лев1нки морських свинок в умовах променево! патологП/Тези дог:. Першого Ура1нського В1оф1зичного товариства -Ки1в. 1JQA-C.63.

Ю.Герасименко Т. I.,Петрик О.А..Паколок В.Г..Васильев О.М. Д1я рентген1вських промен1у в р1зних дозах на вм1ст лейкотг *с-н1в C4/D4/E4 та лейкотриену В4 у лИ-фоцитах С8лез1нки морських свинок./ Там ке.-С. 63-64.

Geraslmenko Т. I.Effect of if^J 1 at 1 on factor In different doses on the functioning of lipids metabolism regulators in animals cells (manuscript).

The dissertation work for trio degree candidate of biological sciences (speciality 03.00.08 - radlobiology). Institute of experimental pathology, oncology and radlcblology of Ukrainian HAS, Kiev,1085.

10 scientific works are defending, they have Included delta about total influence ionizing Irradiation with doses 2,CO find 180,6 ruKl/кг on the Na+,K+-potential cells membralns level phosphollpase Az activity, and on the glutathione, loukotrlens C4/D4/E4, leukotrien B4 end prostaglandin D2 content In hepa tocytes, enterocytes and spleen lyrcpliocytes guinea pig.

Герасименко Т.И. Влияние рентгеновского облучения в разных дозах на состояние регуляторов метаболизма липидов в клетках животных. (рукопись) Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.08 -

радиобиология, Министерство образования Украины,Киевский Национальной университет т. Тараса Шевченко, кафедра биохимии,Киев 1605.

Зегшзается 10 научных работ,которые содержат данные о £>эзультатах одноразового тотального воздействие рентгеновского облучения о лорзми 2,68 н 180,6 иКя/кг на величгяу На+,К*-по-тсяпяала иекОран {меток, активность фосфсшшаэы Аг.а тагосе на

ч

содеряаяиэ глутатиона, , эйкотриэнов С4/04/Е4, лейкотриена В* а простатлшдааа Ог в гепэтоцятах, энтерощягах и листингах селезенки ворсккх свтаск.

Кдзчов! слова; дейкотрЕяга,сростагланднн,гдутат1оя.^осФол!-саэа Аг,рэтг;гея1Еськэ опрсз1изнзя, доза.