Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агротехнические основы создания и использования культурных пастбищ в условиях Западной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.12, Кормопроизводство и луговодство

Автореферат диссертации по теме "Агротехнические основы создания и использования культурных пастбищ в условиях Западной Лесостепи Украины"

УКРА1НСБКИЯ ДВР1АШИЛ АГРАРИЙ УНИВЕРСИТЕТ

На правах рукопису ЯРМОЛЮК МИХАЙЛО ТИМО&ЯОВИЧ

АГ'РОТЕХЩЧН! ОСКО0Й СТЗОРЕНШ I ЗШРИСТАННЯ КУЛЬТУРКИХ ПАС ОБЩ В УМОВАХ ЗАХ1ДН0Г0 Л1СОСТЕПУ ХКРА1НЯ

06. 01. 12 - кормовиробництво I лукгвництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертащг на здобуття наукового ступеня доктора сгльськогосподарських наук

Кихв - 1993

Робота виконана в хнстигутх землеробства I тваринництва

заххдного регхону УААН

Офхщйщ опоненти :

доктор схльськогосподарських наук, професор Мойсеенко Золодимир 1в ноаич

доктор сильськогосподарських наук, професор Бегей Семен Засильович

доктор сгльськогооподароьких наук , професор Прищак Григор1й 1ва-нович

Пров1дна орган1зац1я - Хнстигут кормха УААН

Захист В1дбудетьоя " I"-3 Р°КУ в @ год,

на засхданнх спец1ал1 зованог вчено1ради Д 120. 71. 01 в Украхн-ському державному аграрному унхверситеТ1 за адресов: 252041, м, Ки1в - 41, вулиця Геро1в оборони, 15, корпус 3, ауд.68

Просимо прийняти участь у засхданнх Рад11, або вислати Ваш вхдгук, затверджениП печаткою за адресов:

2520'!!, Кнхв - 41, вул. Герохв оборони, 15, сектор захисту диоер-тацх I.

3 дисертацхес ножна ознайоиитись у бхбл10тец1 Украпюького державного аграрного ун!верситету.

Имений секретер спецхал1зоаано! вчшю! Ради, кандидат бхологхчпих наук, доцент

0.1. ГОПЧЛРКШ)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЩ

Актуальйсгь тени. У захшшх областях Укранш хз сприятли-ик бгоклхмагичним потенцхалом, наявшст» бхля 2 млн, га природ -их кормових угхдь застосувашш 1нтенсшших технологий створення аикористаннн культурних пас овин дозволяе гцдвииити 1х продук -ивнхсть у 2,5 - 5 разхв, одоржати по 80-100 ц/га I бхлыао сухих ечовин. Актуалыган у прац1 с посднання злакових I бобово- злако-их травостогз у кожному пасовизд, вивченяя особливостой хх удоб-|0ння, яке при оптимальних нормах I спхБвхдношеннях мм макро - I хкроелемэнтами дае на I-крб. затрат 4-5 крб. додатково1 продук -;хх. Оскхльки багато питань Ц1в1 проблеми донедавна були мало вив-еггаии, нами зроблена опроба за результатами власяих дослхдиень ¡аукоао обгрунтувати1агровкологхчнх аспекта рац10нальи01 системи добрення I використання пасовищних травостоев. Заотосудання анер-■озберхгаючих заходхв оброб1тк1в грунту при поверхневому х корхн-юму полхпшени старосхяних травоото1в , удослоналення способхв :хвби через зменшвння багатократних дискузань х коткувань, як [эобх1дно1 умови загортання нас.тння в нерозпилоний дрхбногрудочку->атий грунт на 0,5 - 2 см, дае можливхсть значно пхдвицити польо-|у схожхсть наахння I змениити норму його висхву,

Удосконалення способхв використання травоотохв на пхдстав1 штималъних бхолоично обгрунтованих пврход!в вхдпочияку трав [«¡яг щасуваннями•стосовно р1вщв удобрень I созонхв зегетацп також »алвшаетьоя проблематичним.

Проведеннх нами вивчення якостх корму з мэто» э::ологхчно1 без-[очкоог1 13 внесениям р1зних норм I форм мхнеральних добрив, змпш )одючост1 грунту в умовах довгорхчного застосуаання добрив о ак-^уальними як у практичному, так х науковому 31дношенн1.

Метою х завданняы досложень було опрацювання агротехнхчних )снов створення х використання високопродуктивних культурних па-!овищ 13 задопоьноа якхстю корму. Зиходячи з цього стояли заедайте

- визначити оптималып корми добрив, рацгональнх хх спхпахдиоаен-ш 1 найкраиц форми для забезначения високох ефе;:тианосгх мхш;-¡ального жиалення ;

- виявити економхчщший розподхл азотних добрив по циклах спасу -)анпя травоотохв для забезпечення рхвмомхрнхиого иалходаення кор-)у протягом лхта ;

- г -

- експеримвнтально визначити сштин&хьнх рекими гикористання тра -boctoib залежно вгд норм добрив, пэрходхв вхдпочинку Miat спасу -ваннями в piзних («сяцях пасозищного сезону;

- виявити Kpaiai способи перезалужения старосгяних травостогв з ке тою еконоихх енерговитрат, збережекня i гцдвищення родючостх труп ту та урожайностх схяних травостохв ;

-вивчити змхни агрофхзичних i агрох11-цчних властивостей грунту i дернини, внкористання поживних речовин добрив в умовах ix багато-рхчного внесеняя ;

- ощкити яысть та поживну варт±сть пасовищних KopwiB, отриманих при piзних агрогехпхчних заходах отворення i використакня травостохв ;

- дати еконоихчну, енергетичну оцхнку агротехнхчних заходхв отворення i використання культурних пасоаищ.

Ступ1нь новизна в тому, цо вперше экспериментально доведено неахдпойднхсть фактичного внхсту м&кроелементхв у кореневих за-лишках з тим, що отримують пхсля промивання ix водов. Запропонова' но вводити поправочщ коефхцхенти на вмхст макроелементхв форелях,

Поряд хз piBHOiiipiiHM розпод^ом дози 240 кг/га азоту зиявлзн! доць-.тость розподхлу хз виклвченням ракньовесняного пхдмивдення та п'цвищоння доз до oceni, що забезпечуе piBHOMipHiiae надходжен-ия корму i эапобхгае надщрному нагромадненню нхтрапв. Зстановле-но onri;.m;ibni норми i Форми мхнеральних добрив з врахуваниям на-громадкення макроелемеитав у rpyHTi. Доведено пе^евагу i MOJuiHBic. схвби трааосунхшок пхсля обороту пласта трав на 180°, застооу-вання ciBoii iiaciHHfl 13 наступним присипанняы Пого грунтом noTpi6-iio'i товщини. Обгрунтована 1дея застосуван.;я пересуаних огорож, як наИпрогреситцвого, хоч i проблематичного в даний час способу використання травосто'хв, Bnepuie на час проведения доолхдиень одержано комплскону оцхнку якостх корму, проведена енергетична оцхнка експерииентальних заход1в,

' ?gaJii g^i я наслхдкхв дослхджень здхйскювалась через респуб-л1канський план впровадження в 1971, 1977, 1978, 1979, 1986 роках. Зпроваджувались вони i по комплексному плану хнтеиси<^кащи коряоеиробництва в господарствах 1ьвхвсысо1 областх у 1976,1979, 19-30, 1934, Ш5, I9J8 pp.

Результати дослхдмепь використанх для розроблення норматиВ1В

витрат кошпв на отворення культурних паооаищ 1 витрат добрив на эдинадцяту I дванадцяту п"ятир!чки Лержпланом I Мхистерством з1льського гооподарства Украхни.

Зпровадж) )алцсь результат!) доолхджень в рхзщ роки через зпуб.И1кування трьох воесоазних, трьох республхканських, чоти-' рьох обласних рекомендацхП для створення х використапня культур-шх паооаищ, а також песта хнфортцЩнях листав.

Зсього за роки доолхджень науковх розробкн впроааджонх в гоо-ходарствах лише Льв1воъкох областх на 27,9 тис. га з економхчним зфектом 1931 тис. крб. в цл:нах 1990 р.

Апробагдя прац1. Основнг науково-теоретичнх I практичнх по -10ження доолхджень допоЕхдались на ¡'йжнародн:х!5 конференщ1 при шститута ивЛ1оравд1 I лукхвництва Польсько* Академах наук в [971 р.,Мгжнародному конгресс по лукхвницгэу / Лейпцхг, 1977 /, хвох всесоюзних парадах - 1971, 1974 рр., чотирьох республхкан -;ьких - 1974, 1975, 1984, 1993 рр., на численних р^ональних , збласних нарадах. По тем1 дисертацп опубл1ковано 61 статтв.

Структура х обсяг прац. Дисертащя складаеться з вступу, оэ-ш роздхлхв, вионовкхв I пропозивдй виробництву. Обсяг дисерта-Ц1 417 стор1нок машинопису. 13 правд: подано 121 таблиц», 7 мал»н-ав, 10 додаткхв. Бгблхографхчний покажчпк лхгератури включав »36 найменувань, в тому числ1 47 на ¿ноземних новах.

1.ИЕТОДОА Д 0 С Л I Л И Е Н Ь

Дисертац1Я написана по наслз:дках доолхджень, проведених у [969-1992 рр. в 2нститут1 землеробства I тваринництва заххдного )вГ10ну УААН. Автор розробляв схеми дослхд1Э, методики досл1,джонь, I також брав безпооередню участь у проведегш польоаих I лабора-:орно-польових досл1дхв на природних кормових угхддях з лучними 'леевими 1 темносхримн л:хсовкми середньооуглинковими грунтами.

На лучних грунтах вивчались питания ефективносп мхнеральних цобрив при рхзних спхвв1Дноаеннях / I, 1967-1974 рр./ ; е^ектив-юстх азоту В1Д 60 до 240 яг/га на фонх Р^фК^о / 2, 1967-1974 рр./ зфективи сть пхдвищених норм азоту / 90-360 кг/га / на двох ро-1ах з роэдр1бним х одноразовим застосуваньяи / 3, 1969-1974рр./; зозподхл норми 180 кг/га азоту / 4, 1979-1980 рр./ ; д1я РК доб-зив на бобово-злаковому травосто1 / 5, 1969- 1974 рр./.

На темно-С1рому л!оовому грунт! вмвчали ефектив!асть пхдои-

_ ■ ц _

щених I високих доз азотних добрив на злаковому травостох /6, 1975-1980 рр./ ; розподо дози 240 кг/га азоту / 7, 1982-1985 рр./ ) застосування р1дкнх комплексних добрив I КАС / 8, 1987-1989 рр./ ; форни азотних добрив / 9, 1975-1979 рр. / ; опхвв^дношення М1Ж дозою 360 кг/га азоту 1 фосфором та калхем / 10, 1975-1980 рр./ ; вапнування гдсля багаторхчного внесения гидвшцених доз нхнеральних добрив / II, 1982-1935 рр/ ; внесения азотних добрив на бобово-зда-ковому травосто1 / 12, 1982-1985 рр. / ; вплив мхкроелементхв г схр ки на бобово-злаковому та злаковому травостоях / 13,14, 1975 -1979 рр./ ; р1знх пер10ди вхдпочиг у х 1нтеноивност1 удобрения на злаковому I бобово-злаковому травостоях / 15,16,,1982-1985 рр./ ; Р13Н1 способи корхнного I поверхневого полхпвення старос1Яних травостоев / 17, 1980-1988 рр./ ; впливу рхзних пер:ход1в вхдпочинку I хнтенсивного удобрения / 18, 1990-1992 рр./. Крхм того, проведено два нхкропольових доол1ди хз способами зароблення насхння г виро -иування трав на пхску з йаступним промиванням I без промивання ко-рхння водою та визначення в ньому вмхсту макроэлементов / 1985 -1986 рр./.

Зсього досл1дженнями охоплено 78 досл1до-рок1в.

Лучн1 оглеенх середньосуглинков1 грунти - слабокисл1 з рН 5,5 -■5,7, вмхстом рухоиого фосфору 3-4, общнного калхо 7-8 мг на 100 грунту, гумусу 7,3-8,0 Темно-с1рх лхсов1 глеюватх середньс суглинков1 грунти характеризувались: рК 5,4-5,6 ; рухомого фосфору 3,5-5,6, обм1нного калго 5,4-5,7 мг на 100 г грунту, гумусу 1,952,15 %. Лучн1 грунги осушенх вгдкритиыи каналами а темно-сгрх -гончарним дренажем.

Дослхди 1,2,4,10,11 проводились в умовах випасання тварин з розмхром дхлянок 250 м' I триразовому'по..тореши, а 1Шп - з хмх-гацхес випасання розмхром дхлянок 48 м^ при шестиразов1й х 72 п при чотирьохразовхЯ повторностх. Урожайщсть облхковували укхс -ним методом з 4 дхлянок розмхром 10 м^. Пробу зеленого корму /0,5 кг/ висушували при 105° до постхйнох маси. Ботанхчний склад, • зцльнхсть травостою, структуру урожае визначали хз зразкхв, вир1-заних перед облгком уро.тайностх з площинок в 0,25 В1дпов:ши до методики ЗНДхК / 1971 р./.

Лналхзи бхоххмхчного складу корму I агрохху.14ного складу грунту проводили за загальноприИнятиии стандартними методиками.

Загальну покивщеть корму розраховували в кормових одиницях,

1 1 а I 1 со 1 i 1 i Ф 1

1 t 1 1 о ВС со о -M 1 \а в 1 ta о 1 ч t 1 «

а CD Я CL о я я СЛ я а 1 •H о 5 H ф О (11

-M • M иЭ а о а 14 • >ч i—( и ÏD СЗ о « о >»

е- я О о s сЗ Ж о CL ■M сЗ св сЗ сЗ H « CL « CL я CL ф

о d о • s с: s: m X s о я s со 4D я f3 а. а M о tí s С-.

о со \ ч :м R о. Я Л о OJ •M s Я M о е <D ^ « о ь ■M CL ч О

к >5 CS О СЗ о e-i о. со CL (i >> Я л д CL ■ и E- Ö 3 ^ ■о о я

к в со я M « с оч ь: о >-Í ■о ■о ■Н4 я ч ►а X с: C3 у Ö о

сЗ tí ЕЭ ВС о Е s—( t=! ы с* !>» X й c. о •>-* О о о X

cu ев С\ CL •м о ф 43 С со « О S s ¡S о (D CL s ж я » • и <s с f-1 о я

^ M* Ь '-Н О PL i—i ta. •M Я и я s р. CL f я о 1 о 6

о CS ф в о \ Ф я s •w er о CG сЗ О СЗ о м и с{ 1 и е

CL s С. X Е- f t=: CL я « я CL « О l=< ГЗ О X о о ь-» о

о со CL о с) ел о >» Е-> о CD о H ce 1—1 И Ч X ts CL «Э га сс! о

с s (D о и H х> ■ Я •t-J tr Я с: -S О z СО Ö 5 ;.* ОЧ о X я

IP Я M - сЗ оз о о с— о оЗ 53 о '/ ; ET П со a? cî са

я О » X •о M У о 53 С?\ fei f-. s Ц S3 СО о л •м Ж « о Я сх

•м № о к >» а пэ S 1—1 ■M О о О >> О я ■я Е* X 1--Э я d Е-1

H л « £ о •м PI а К • о Qj а- со ь to œ о О >, E-i о ¡2 J

Я о Я е< =Г <р п си о И •H я ч 03 р -=Г CL •ч t=! •н в- к О э и X

о s \с Я о SÎ о е-1 гг ■н я s СЗ CD я я О • ■ i-I C.3 СЗ ïs

•3 « с- —1 о Я •I-I К s Ч я ч со о «ff ^ CL ir к • О а о Я ь ч

ö о\ m H п X а к CL CD Б CL CS s s « я д S о О сЗ о M

•и г- нн • еЗ S3 S s >> о О я ч К о Я о » я я О Е- О s) из СЦ СО я и

я *—i CL W >=: к я о •W гг ■M я со •м я CL я я eí М bí CL CL IS «3 •

о s: Е* П s о О s CT ï^ t=: « С • M а я КС E-. ь я я 0} я ч ч

о Я с: С в и » ей ж • Ft о CL ч я •О о я КЗ

t4 о s rt ■t—i •M ■м с: ■ы г: О о. СЗ к ф о я >» е с—

•м ■ -1 « ir я ЕЗ я « о к к о о CL tí Я CL к G « Kt CL ЕЭ t=r и ci а\ ■1Н ci й

•м И Ж о ГС о э- о со пз s fr. о о р* s О •м С S ti и пе-

К V- (-, о; м í>> к « •H са я С~ •н 1-1 с К •И n ^ Я Ö со ч

и о о ■м И .4 -м £Г ж о •ы со о CL ON о s я СЗ о п КС

•м » -ЙГ" M о -M * и я »• ON О С\ о s я я Я X о СО •м • ч о X с: в

о in TI л S ■M N В ■f—( •м >> сЗ я 1—1 E-i И m CL 03 ■С • м ей О С я Ч к <а э

•н •H о сЗ >5 я LI CD я. >» E-i о С CS о С и g к С CL к M ™ я H

ч Ч cî к Я О Ь; О. ti о s: о s о и Ф со >» S-i е- -о о 1 s я О ci.

сЗ о о о & •s о а f-¡ Я СЗ о К at £3 Я о CL X Е- -ы о я D О

Я X к fct ■М и E-i « о о •м а (В я « •о СО Л ■Ы п Л •о и л СО S о m о а О о

Ö ей о о я d О и H л к « « с о О СЛ ч о О о Я СЗ ей я о с о •н ч

СО ч в <в о. О О . к а Ö 3 r-L M # 1—( •w ч Í1 о F4 KÍ cl >е< о е* к

X ■м КС BÎ Е-» Ï4 d © я с: о г Ш tí "О ci •м « я я к£ •м

л t=c о d> У s » о Зй о M о О C-i PÍ * С Я t» X ET со •W X s ■ н о ж

Я H Ff в "С * л Си к « а z* а CD а\ О s СЯ о s S л к s к а. р. я и Л

О о •H о а \ я с: о Рч •м ш s rt CL •н cd CL С- ч я X ч СО s Я Я ч к о с. « о ч

СЗ •н Я CL к CVJ ф m 1=5 s- ф я KS CD СУ1 сЗ ф Ei о '-J <я w СО о •ы к СЗ

« и с ж 1—1 ж • <л о О cd S- m « W » О С * s « « О о еС о а. d ч с о.

Я я о • <в Ч •н ¡г о H а œ ts S с. о СО сЗ о s t—í я о • и о

s и О К ч я 63 « о н ■H m я О » « « я Рч в с •Н « я с; X к

X H о f» и г 0J ч ф о CL о M -я- я со 1 е CS о я •м d ■м

к и я £Э "к « >=ч и ы 6-И я M ф • ф а я Е- я S • Э X о « CL M я со

я с я О • W ей а — m •м д о CL Ï* a. к СЛ •н G\ св о. CV1 s К о о e* •н CS X

й >о< а> pí tí п ti и W к со ь <в и Kt 1-1 п с ч к s А о CD я сЗ X -и

к « S о л о к Q> о •н •ы s я » ¡s ей СП с о. я я Сп Е- >> s СЗ я

я >=с о а s Я CL ч 03 -W к: ы а СЗ « ф s с» R О о cl « п

со ^ •н о « к s 1л cl й c\ cl ч л о о я Ей cl H >> я cl о о о о

я с ь я х> >> • VD о 2 n К •H a со с- • н я • А ■о и » и te: £L я с

s г* ф •IH О о «э \ И <м OJ С-- я s cl cl ОЧ X о пЗ гч ч о >> св ■s о

s- •м я о о. Е-, <а • о я ■ а о « 1—4 \q ££ а! о • ^ et Bt 13" я « ей X •ы

« S о CQ о О н M s M СО ОЧ (в я t4 •ы Li Ю ■H Ж С) сЗ 0J M t». о п >» я \ РЗ s га в

>={ о и 13 й cu M о t-i я о Я я M !S » er с: с* •н •и я •м

о к к СП о « л с bí Я « ■W я У-< оЗ •M .а я я с я ■о Е-1 со •и CI3 я

X о « Е: M s а ф D, о er t~ я CL о m IV я я

s M о !>, а. е-. •н л о CD о с <D •н « О Oi со О о О « о CL S С7\ •и о

я M К в н о к К г: о s о я h4 Ci f ч СЗ 6-1 к к е. S (—С f-1 Ен

I. Ефективкхсть кхнеральних добрив на злаковому травостох, 1967 - IS74 pp.

Bapi анти удобрения

Урокайнхсть, ц/га

: Прир10т до контролю,сухо-

•_г0 к0£м£________

кг

"зелено! : маси • сухого : корму ц/га i Ъа Iki< на I ¿IPK, : азоту .кг .кг

54,8 14,0

93,2 22,4 8,4 60 14 14

130,4 17.9 ■ 13,9 99 . 15

137,1 29,5 15,5 III 17

136,9 29,8 15,3 ИЗ 13

207,4 '41,7 27,7 198 19 23

187,5 38,3 24,3 173 18

231,9 47,4 33,4 238 16

247,1 49.9 35,9 256 17 18

3/ 297,9 58,7 44,7 319 13 14

3'М20,7 64,0 50,0 354 13 13 .

28,4 5,6

Без добрив Н,

60

Р30К60 К, Ы

ВДо

60К60

Ы60РЗБК60 N60PI5KÓ0 Ы60Р30К120 Ы120Р30К60/ Ы I«2/

Н*Р0.5

Лрин1тка: d дужках - гад як1 цикли вносили азот по 60 кг/га.

Неэисока природна родкгасть лучних грунпв забезпечувапа,духе низьку урсжайн1сгь пасовицного корну. Повне ихнеральне добри-во тйдвицувало 36ip його в 2,5-3 рази. Мена ефективно використо -вувався азот в парних коибхнацхях з фосфором i калхеу, яй П1дви-щувади урохайнхеть в 2 рази. 0дн1 азотнх добрива Сули наймено ефективнх. На фощ фосфорно-калхйних добрив з гйдвищенням норм йзоту д,о 120, 180 i 240 кг/га арожайнхеть хстотно зростала, хоч ефектианхеть азоту зняжувалась, але залишалась вкономхчно виправ-данов. Кайвища окупнхеть як cyMitai ЫРК добрив, так i азотних бума. при внесенш: 60 кг/га азоту, 30 кг/га фосфору i 60 кг/га калхв. ¿осфорно-кал1Гш1 добрива при ix багатор1чиому застосуванш: п1дви-цили врожайнхеть у два рази.

Зищх дози азоту вявчались в дослхд1 з iMiTauieB випасання,коли ефективнхеть гидвищених i високих норм порхвнювалась на двох ГЧ фонах / табл. 2 /.

¿осфорно-калхйнх добрииа при багаторхчному застосуваннх ви

користовувались досить ефективно / 19 i 14 кг сухого корму на I кг cywiai РХ /. 1з збхльшенням доз фосфору i кал1в врожайшсть ictot-но П1двищувалась, хоча ефективщсть знижувалась.

2. Зплив П1двищених доз азотних добрив на врожайнгсть злакового травостою / 1969 - 1975 pp. /.

В а р i а н т и удобрения

. _36i2,_u/ra__

зелено1 " oyxoi маси : маси

_П£И£1ст_с^хоi_маси

ла I кг на

! JJPK,. I кг

'кг '¡М. : : кг

ц/га

Без добрив

Р90К90~ фой 1 Ф.1 + U^q в 4 разя

Ф.1 + Mjqq в 4 рази

.1 + в I раз

Ф.1 + U

180

I раз

P90KI20 ~ 11

$.П + " +

З.П + 5.П +

5.П +

6.П +

^240 в ^ Рази Ы300 в 4 рази

Ы3б0 в 4 рази

W240 s 1 раз-Ы300 в 1 Раз Ы360 в 1 Раз Н1Рл

72,1 17,1

210,1 40,4 23,3 ы 19 _

265,3 50,9 33,8 197 16 12

315,1 59,8 42,7 249 14 II

273,5 50,8 33,7 197 16 12

345,0 61,3 44,2 258 15 II

255,6 46,5 29,4 171 14 -

406,2 75,2 58,1 339 13 12

424,0 78,2 61,1 357 12 II

432,3 78,3 61,2 357 II 9

422,5 72,2 55,1 322 12 II

422,7 71,3 34,2 317 II 8

430,8 72,5 55,4 327 9 7

30,4 7,4

0,5

Яезважаючи на виооку урожайщ сць на фонах, ефективн:хсть азоту s дозах 90, 130, 240 кг/га залишалась економгчно оправданов i про-{озжувала хстотно зростати. ГУдвидення дози азоту до 300-360 кг/га micTOTHO збгльшувало збхр- сухого корму. Дози азоту 90 i 180 кг/га ¡абезпечували одинакову ефективнхсть одноразового i роздрхбнеяого шесення, а вивд дози вицу окупнгсть при внесеннг рхвпими частина-[и гид nepai чотири цикли. Максимальна доза азоту пхдвищувала збхр ;орму лише у 1969, 1971, 1974 роках, а в iншг вхдмхчалось нзлхть ниження врожаЯкостх проги BapiaHTy з нормою 300 кг/га азоту.

2.2. Розпод1Л азотних добрив по циклах

Доведено, що найбгльший вплиз на хнтенсизнгеть в1дроетання рав у зсх пэргоди пасовищного сезону мали азотнх добриаа, эаздя-

к и яким у значнхй мхрх можяа одержати р1Внощ рнхпэ надходження корму / Андреев, Твльдвков, 1977, Лепкович.Магаз, 1977/, 3 Чехо-еловачиннх вгд чотирьохраэового розлодхлу дози 320 кг/га азоту / 32 + 48 + 80 + 160 / з 15,03 по 15,10 одержали на 20 % бхлыпе молока, нхя при рхвномхрному / Габовштхак, 1983 /. Найкращого похдання дооягнуто було весною при нормх азоту 66 кг/га, а в Л1Т-нв опеку при найвивдй ьоруа - 132 кг/га / Зуазен, 1959 /. 3 наших уыовах проблема такого напрямку вивчалаоь вперше I надходжен-ня корму по циклах в значий мгр1 залежала В1д удобрения /табл.3/.

3. Надходження пасовищного корму залежно В1Д удобрения / середнб за 1969 - 1971 рр./.

В а р х а я т и Исього : По циклах використання

сухого — — _ _ _ --- .— —1 —

удобрений «орму. : ц/га : I П : И : 1У : У

Без добрив Ю,9 2,4 3,2 2Л 1,4 0,4

22,1 29,4 '32,1 12,8 3,6

р30%0 /1/ 27,2 5,6 Ы. м 4,0 0,9

20,4 29,9 31,7 14,7 3,3

Р30%0Ы60 / У 36.0 14,3 11,0 6^9. зд 0,7

39,7 30,6 19,2 8.6 1.9

РоПКЛлиТ0П ^ 1,2>/ 46,2 16,8 17,9 ък 3,3 0)8

30 60 ^120 36,4 38,8 16,0 7.1 1.7

Р30К120М180 / 1>г'1 / 55,8 18,6 18,9 13,9 2,9 1.5

33,4 33,9 24,9 5.2 2.6

Р30К120Ыо,0/1.2,3,4 / 65,4 19,8 18,6 13,9 11,4 1,7

30,3 28,4 21,2 17,5 2.6

Примгтка. В чиоельнику - ц/га, в зна'меннику - % до загального

врожав, азот по 60 кг/га П1Д цикли.

Азотн1 добрива, внесешй один раз наввсн1 проявляли свок дав э перших двох циклах, а розподхл корму як абсолютний, так I В1Д-носний, виявився дуже несприятливим.

Внесения по 60 кг/га азоту пхд пориа два Цикли випаоання травостою валивало в основному на збхр в цих циклах з дооить високос окупнхств / на I кг азоту одержано 18,7 х 16,3 кг сухох маси/. При роэподхлх по 60 кг/га азоту гад перса три цикли найефвктивнх-шв використовувалось добриво в первому I другому циклах, а б тре-

тьому - дещо ripne, що пояснпеться гхршими умовами росту трав i вищим урожаем на фоновхй дхлянцх.

На BapiPHTi з чотирьохразовим внесениям по 60 кг/га азоту найбоьш ефективно використовувався Bin також в перших двох -циклах хз законом1рним зниженням урокайностх до йнця пасовицного сезону. Пхслядхя азоту на врожай п"ятого циклу в умовах випасу проявлялась дуже слабо, бо затягувалась протяжссть циклхв через зат-рати часу на П1дкошування нез"хдених решток, ix збирання. Pict трав у п"ятому цим проходив у несприятливих ociHHix умовах.

У пор1внянн1 з piBHOMipHHM розподоом дози азоту 240 кг/га П1Д neptni чотири цикли найвищий врожай одержано на вархантх з вик-лвченням ранньовеоняного гадживлення i внесения п!сля первого циклу 30, другого - 90, третього - 120 кг/га / табл. А /.

4. Надходження корму i ефектившсть азоту залекно В1д розподхлу норми 240 кг/га / середне за 1982-1985 pp./

Варх а.нти удобрения

Без добрив

Р90К120 " Ф°н $ + Ыг40 /60+60+60+60/

Ф + Ы2;10 /90+120+30+0/

Ф + Ъ12ц0 /30+60+120+30/

Ф + Ы240/0+30+90+120 /

$ + Ы2/)0 / 0+90+150+0/

Ф + Ы2,0 / 0+30+60+150 /

ШР0,5

Примхтка. В чисельнику - збхр сухого корму, ц/га, нику - окупнхогь I кг азоту кормом, кг. Весною наростало багато корму назхть при внесеннх

Зсього за сезон

II.4 4,9 6,9 2.8 26,0

15,9 5,1 9,4 1.6 32,0

29,3 13,5 19,4 16,2 76,4

23,3 14,0 ' 16,7 24,3 19,3

34,2 15,2 19,6 II,I 80,1

20,3 8.4 .34,0 - 20,0

25,1 13,8 26,0 15,0 79,9-

30,7 14,5 13,8 44,7 20,0

23,7 10,7 25,1 24,6 84,1

_ 18,7 17,4 19,2 21,7

22,9 15,1 29,6 14,6 82,2

- 11,1 13,5 - 20,9

21,4 9,5 19,5 16,8 67,2

- 14,7 16,3 ЮД 14,7 5.L

в знамен

ишхмальнох

дози азоту / 30 кг/га/, а при виклвченга раньовесняного пхджив-лення picT та роэвиток трав проходили не так швидко х вони дов-ше знаходилиоь в стага пасовиднох стиглостх, що мае дуже важливэ значения. За рахуиол П1слядх1 азоту, який був внесений п1д четвер-тий цикл попереднього року, наростало досить багато корму в першо-му циклх, а якхсть його була кращою при азотному гадживлеинх.Ба-гаторхчне внесения пхд четвертая цикл 120 кг/га азоту пхдвищувало урожаШцсть трав в цьому цикл!, протидхяло Л1тнхй депресхх в ix ростх.

Haai дослхдження пхдтвердкують зробленх ¿ншими вчен^ми виснов-ки, що, з одного боку, не слхд вносити азот навеем, бо без потреби гадвияуеться i без того максимальииП picT трав / Клапп, 1961/, а з другого - його застосузання можна практикувати ильки на пло-щх' 1-2 загоихв, де травоейй випасатиметься на 12-16 дйв paHiue / Ромашов, 1969/ .'

2.3. Зрокайнхсть злакового травостою залежно вхд форм добрив

31домо, що нхтратна i амхачна форми азоту засвоювться травами думе швидко, амхдна /сечовиии/ Д1е поэ1лыцше i лише пд:сля ii амонхфхкащ!. Пробленатичним е процес засвоення азоту добрив рос-линами меля ix внесения в грунт, особливо мтратнох форми як1й приппсувть значщ втрати через шшивання. На луках штратний азот моие кг 10-20 % зв"язуватись бхолойчиии способом, а амхачний азот эакрхплветься i йологачним / на 20-40 % /, i зико-ххмхчним пог-лянанням /MineeB, 1980 /.

У нааих досл1д»еннях р1зниця в урожайностх паоовищ при засто-cyaaHHi рхзних форм азртних добрив знаходилася в менах точностх досаду / табл. 5 /.

'5ории азотних добрив на протязх bcix 1'!,кл1в виявились високо-е^ектизними, але в значн1й Mxpi ix дхя залежала в1д метеорологхч-inix умов. Ганньои зесьою з достатком зологи i nonipnifl температур! noDiTpfl, а такок i3 хнтенсивними дедами вл!тку ефектиан1ше викорис-тоаувались евчоаина в пор1внянн1 з амхачною селхтрои, а в умозах цок1ыеш!х текперату i приморозкхв до 2,5° / 1979/, вали гхдролхз исчозини сповхльнаваася i рослини слабшэ забезпечувались азотом е!ектй1зн:сть ii знижувалась . 3 умовах значнох кхлькостх опа-дха / серпенъ, 1977 р./ внаслхдок втрат азоту натрхево1 селхт-ри одержано наПшшч'м урожай . Таких незприятливих умоз

по г,сп:с i а серадньому за роки дослхджень i3 внесениям нат -

р1еао1 сел1три зхбрано найвищий урожай. Проте через низьку кон -цетрац1ю в натргевгй селхтри азоту вона не знаходить широкого застосування. Сульфат амон1ю також високоефективний I азот його в менпцй мхрх вимиваеться при затякних дотах.

Е|ективнхс'ть азоту при внесеннх розчину карбЗм1д-ам1ачно1 селхтри /КАС/ не поступалась амхачнхй сел1тр:х, достовхрний прирхст забезпечувався при вкесенн1 КАСу через тиждень П1сля в:сдчуженкя. 5. Ефективн1сть р!зних форм азоту /середне за 1975-1979 рр./

Показники

Удоб£ення___

90 ¡~

трл-амхач-Ьа селитра

Ы

_ _240_____

сечо- суль- Зхатрхе-вина : фат- йа се: амо- й1тра : Н1ю

Зрожай абсолятно I 3.7 12,2 22,2 23,7 21,1 23,4

оухо1 маси, ц/га П 5,8 3,7 19,3 20,3 20,0 21,1

ш 2,2 4,7 13,8 14,6 14,9 14,6

1У 2,7 19,1 14,7 15,5 15.5

Всього 19.4 29,9 69,4 73,2 71,5 74,6

аР0.5 3,6 .

Одержано абсолютно I 16,7 19,2 14,8 18,7

сухо1 маси на I кг п 17,7 19,3 18,8 20,7

азоту, кг ш 15.2" 16,5 17,0 16,5

1У 15,8 16,7 18,0 18,1

Зсього 16,4 18,0 17,3 18,5

1игхб1Тор И1трйфхкац11 ДЦДА, ЯКИЙ 1 був внесений в грунт разом

13 КАС, проявляв 1НГхб1руВЧу Д1Ю В тому ЦИКЛХ, П1Д який його вносили, внаслхдок чого азотн1 добриаа продовжували Д1ятя в наступ-ному перход1. В цхлому ж за пасовицний сезон вхд внесения 1нп:бх-тора врожайнхсть идвигувалась дуже слабо - в межах точност1 дос-

Л1ду.

2.4. Залежмсть мхж зисокою нормою азоту I фосфором та кал1еч Застосування азоту, особливо в пхдвищених норнах, мог.е бути успхтним лише при внесешп вхдпов1дно1 кхлькостх пиих добрив. 31домо, що в умовах вологого кл1мату в грунтах лук мхстигься не-достатня кхлькхсгь фосфору г норна застосування "эго позкчкх бут*

такими, щоб забезпечувати оптимальний bmíot фосфору в кормх, грун-тх при високих врожаях / Клапп, 196I /.

3 внесениям азотних добрив дози калхю рекомендуегься зменшу-вати наполовину В1Д його виносу э урожаем, у зв"язку з пхдвищенои рухом1стп грунтового кал1в / Андреев, 1980 /. Проте норми кал1В noBMHHi бути так1, щоб забезпечувати врожа!, а також з високос окупаете та з оптималъним / до 3 % KgO на суху речовину/ bmíctoh його в кормх / Кальтофен, 1970/.

Шестирхчними дослхдженнями встановлено, то на фонх 360 кг/га азоту i стотного идвищення урожае досягнуто при пхдвищь'НН1 норми фосфору вхд 60 до 120 кг/га / табл. б/.

6. Продуктивность злакового травостою залежно В1Д спхввхдно-шення mík азотом, фосфором, калхем /середне за 1975 -• 1980 рр./

Доза добр

Спхввхдношен-^ ня ' Зсорму,

N : Р : К :. ц/га

Прирхст сухо- ' Одержа-го корму; _ : но сухо-~ го корму а : на I кг

: ЫРК.кг

ц/га

Без добрив

Для 360 кг/га азоту:

17,7

фосфору , калiс

60 240 3 0,5 2 71,7 54,0 305 8,1

90 240 3 0,7 2 ' 76,5 58,8 332 8,5

120 240 . 3 I 2 82,1 64,4 364 8,9

180 240 3 1,5 2 80,7 63,0 356 8,1

240 240 3 2 2 81, С 63,3 358 7,5

120 60 3 I 0,5. 71,6 53,9 304 10,0

120 120 3 I I 77,8 60,1 339 10,0

120 180 3 I 1,5 80,5 62,8 355 9,5

120 360 3 1 3 76,3 60,6 342 7,2

180 180 Э 1,5 1,5 77,7 60,0 Э39 8,3

180 360 3 1.5 3 82,2 64,5 364 7,2

^0,5, ц/га 8,3

Калхйнх добрива П1двицували урожай в основному до норми 120

кг/га, а вивд н орйй обумовлювали незначне зростання збору сухого

корму при злачному знихешй окупноста добрива. Максимальна норма

?алхв / 360 кг/га/ не забезпечувала íctothhx приростхв в порхвня-4HÍ з нормою 120 i 180 кг/га.

.Зраховуичи окупн1сть як оумгих ÍIPK, так i окремо фосфору i салхю, можна зробити зисновок, що для дози азоту 360 кг/га най -ющльщше вносити в nepuii п"ять рокгв 120 кг/га фосфору i 180 :г/га кал1ю при спгввхдношеннх М:Р:К як 3 : I : 1,5, а в нас -7ПН1 роки дозу фосфору зменшити'до 90 i калхю до 120 кг/га i3 ¡пхввхдиошеиням 3 : 0,7 : I.

2.5.Удобрения пасовищ з бобово- злаковим травостоем

Бхльшхсть дослхдншив вважае, що на и:£неральних грунтах при аявнооТ1 в травосто'1 б1лыве 30 % бобових урожайностх 40-50 ц/га орм. од. можна досягти шляхом внесения тхльки фос'Ъорно-калхйних обрив / Смелов, 1966, Макаренко, 1975, Клецкий, 1988 /. Лоцхль-хсть застосування азоту на бобово-злакових травостоях не може ати однозначного гракгування, що зв"язано з удобрениям, а та-эж з частотою використання, забезпеченням вологою, мхкроелемен-1ми, pH грунту i íh.

3 наших дослхдах / 1969-1975 pp. / на лучному оглееному сла-> забезпеченому фосфором i дещо кращэ халхем rpyHTi без добрив хержувади лише 15,2 ц/га сухого корму. Значного приросту урожаю 60 %/ досягнуто нав1ть при м1нхмальному удобреин1 - 15 кг/га >сфору i 60. кг/га кал1ю. Идвищення дози фосфору до 30 i 60 кг/га цльшувало його окупн1СТь у 2-3 рази. Подаяьпе зб1льшення дози 'Сфору до 90 кг/га значио знижувало ефективнхсть. НаЯвища окуп -сть PK добрив В1дм1чена при внесенга 60 кг/га Д1вч01 речовини. бових в тразосто1 мхстилось 24-35 $ при i 33-4J % при

qKj2q /на контролх - II - 12 % / .

На темно-cipoMy лх:совому грунт! формування бажаного вмхсту бових досягали не лише поохвом бобово-злаково! травооум1ики, але поверхневим внесениям вапняку i фосфорно-калхйних добрив табл. 7 /.

Врожаймсть пасовица залежала в основному sía BMiCTy бобових rpasocToi. Зниження ix BMiCTy на контролх у 1965 poní пояскюе-зя менш сприятлиаими метеорологачниыи умозани, а також nepio -«хотя росту i розвитку бобових трав.

Зосфорно-калхйнх добрива використовувалися з високов ефзк-íhíctb / на I кг добрив одеркано 9,4 кг сухог маси/. Додатковз !сення азотних добриэ пхдзищувало урожайн!сть, але зннжуэало

частку бобових в травостох. Уке на третхй рхк пхсля внесения азоту вони випадали повнхстю. При внесеннх вапна I РК добрив бобови-ми травами було засвоено 102 кг/га бхологхчного азоту, а при до-датковому внесенщ 60 кг/га азоту - 91 кг/га.

7. Залив азотних добрив на урожайнхсть бобово-злакового травостою х частку в ньому бобових.

Б а р 1 ант удобрения:

: Зб1р сухого корму, Частка_бобових^ $._роки__

ц/га — — —

1984 : 1985 : свре-19С4 дне -

I цикл_ 1985

Ш цикл : I цикл

1984

1935 : 1986

Без добрив 40,5 34,1 37,3 62 27 75 20 9

Р90К120 ' ' 61,7 52,2 57,0 69 33 78 21 21

Фон + азот:60 /I/ 81,2 75,1 78,1 30 45 52 23 9

30/1/ + 30/2/ 79,1 69,0 74,0 63 23 71 II 3

30/1/ + 30/3/ 81,2 74,3 77,7 53 15 66 5 б

30/2/ + 30/4/ 75,9 64,2 70,0 . 55 28 54 16 I

30/2/ + 30/3/+30/4/84.7 71,5 78,0 64 21 67 2 -

60/1/ + 60/4/ 77,9 84,1 81,0 70 29 82 6 -

60/3/ + 60/4/ 81,6 87,4 84,4 81 30 52 20 -

Ч1Р,

0,5

5,0 6,1

Примхтка. 3 дужках - гид який цикл внесега азотга добрива.

2.6. Компяексне удобрения пасовищ макро - г мхкродобривами

Основном джерелом м1кроелеменТ1В для рослин е грунти, але в грунтах зах1дного Л1состепу вони не завжди е в достатнхй йлькоо-тх / Андрющенко, 1970/. С:р1 лхсов1 грунти дуже б1ДН1 ка иол1бден, кобальт х середньо забезпочэнх нхддю /Бульо, 1986/. Ностача м1к-роолемент1а виявляеться в першу чергу па багатих орган1кою грунтах х при внесешц пхдвицених доз азоту /Ромашов, 1969/.

3 навому дослз;д1 1з злаковии травостоем на лучному оглеено-цу грунт1 при внесеши азоту 90, 180, 240, 1360 кг/га / 1969— 1973 рр./ встаковлено, цо з пхдвищенням доз ¡.цнеральиих добрив зростаа вмхет в кормх залхза, цинку, нагромадкення ж магранцю, М1-дх, нхкел», бархю, титану, стронвдю слабо змхнювалось . £осфорно~ кал1Янх добрива збхднювали корм молхбденом, а азотнх збагачували, але о обох внладках чолхбдепу нагромадаувалось менте критичного

- 15 -

Р1вня. Зоду в корм! мостилось ненше зоотехнхчно1 корми, кобальту

лишв сл1ди.

В досл:гдах на двох типах травостои / злаковому при удобреннх 180 i 360 кг/га азоту i бобово-злаковому з внесениям фосфору 90 i кал10 120 кг/га / не одержано íctothhx npupocTÍB урожаю при додат-ковому застосуванн1 молхбдену, Miai i кобальту. Ctрка, як добричо, проявляла позитивну д1го на бобово-злаковому травоото! у бхльа по-суаливх роки /-1976, 1977/. Проте внесения м1кроелемент1в сприяло зб1льшенню fx bmíстув урожа!: ильисть молхбдену i кобальту пхд-вищувалась до зоотехнхчно1 норми, чим можна обгрунтувати необххд-нхсть fx застосувания.

2.7. Урожаймсть злакового травостои при внесеннх високох норми азоту в поеднаннх з фосфором, калхем i вапнуванням

Для лучних трав оптинальноо е слабокисла реакщ:я грунту /рН 5,5-6,0 / i тому вапнування низинних лук, торфовиц не П1двицу-вало ix врожайнхсть /Куксхн, Балан, 1969, Ромашов, 1969, Кутузова, Насонова, 1970, Кияк,1980/. Незвакаочи на високу кислотщсть буро-земих грунпв Карпат, внесения вапнякхв /З-1» т/га/ рекомендуеться як покращення живлення кальвдем /Топольний, 1989 /.

Bhcokí норми азоту нАфонх кислих P¡{ добрив, пхдвищугачи кислотность, можуть обумовлввати знижзння урожайностх трав. Через це деяи досл1 дники вважаать вапнування необхх:дним заходом навхть на нейтральних грунтах./ Акхшина, 1934/- Чим i пояснюеться напрямок наших дослхджень. Проте дхя вапна на врожай багатор1чних трав в де-яких випадках залежала вхд забезпеченостх рослин фосфором. При се-редщх i високих рхвнях забезпеченостх ним дерново-пхдзолистого сильнокислого грунту / 8,5-15 мг Р2О5 на 100 г/ приростхв схна вхд вапнування не одержано /Трохимчук, 1987/.

3 наших дослхдженнях, неззаяшйЧИ на значне пгдкислення грунтового розчину В1д багаторхчного внесения по 360 кг/га азоту i рхз-них норм фосфору та калго, додаткове аиесення 1,5 норми вапна за г.к. в форм1 В1ДХ0Д1В Роздольського Х1мкамб1нату не завжди забез- . печувало пгдвищення урожаи злакового 'травостое пасовища. Лягав на фон i м1И1мально1 дози фосфорного добрива вхд вапнування пхдииуу -вався уроясй, qo бхлып эв"язано Í3 забезпеченням рослин фосфором.

Нижчх дози запна /0,75 норми/ пхдвицували.урожайнхсть бобо -во- злакового травостою на 9-33 %, при удобреннх лише РК добрнеа-ми.

2.8. Зикористання пояшвних речовин добрив, змхна агроххмхч-

них показншав грунту Проблеми трансформации добрив у грунтх зв"язащ з рхзними джерелами IX надходження х втрат. Зм1ни агроххмхчних властивостей грунту вивченх недостатньо, особливо на луках. В остайх працях стверджуеться, що добре розвинута дернина перешкоджае мхграцхх елементхв по профхлю грунту, 1х змиву поверхневим твердим I р1д ким стоком / Мхнеев, 1988/. ■

У нашому восьмирхчному досл:Ш з випасаннямбсудоби на лучних грунтах фосфор I кал1й добрив в нормах в:хдпов1дно 30 I 60 кг/га використовувались на 43 г 60 % . При додатковому внесеннх 60 х 120 кг/га азоту використання фосфору щдвищувалось I вже при 120 кг/га азоту перевищувало внесену кхлькхсть. Азотш добрива ¡це в бхльшхй М1р1 сприяли засвоенню кал1ю не лише з добрив, але й з грунту. На фон1 30 кг/га фосфору г 60 кг/га азоту винеоено з урожаем як весь халхй- добрив / 60 кг/га/, так 1 половину такох ж кхль-костх з грунту. При внесеннх ЫРК добриз виноо азоту 13 збхльшен-ням його дози законом1рно знижувавоя, одна'к в мхн1мальн1й доз1 / 60 кг/га/ його засвоено на 44 % бхльше, иж внесено, що стало-оя за рахунок азотфхксацхх бобовими компонентами.

У семиричному дослхд1 з хмхтацхеа випасу худоби на вищому фо-Н1 фосфору I калхю / Р^д^о * Р90'%20 I за РахУнок Фхксац11 бобовими травами використано. вхдповхдно 74,0 х 97,4 кг/га азоту. На цих же фонах при додатковому внесеннх 180 х 240 кг/га азоту його використано 80,6 г 53,0 % в:хд внесеного. Найб1лыл повне викорис-тсчня азоту добрив в:гдм1чено в нормх 240 кг/га на фон! ^90^120' а з пхдвищенням норми до 360 кг/га хз вдех к1лькосТ1 90 кг/га азоту залишилось невикористаним.

На темно-с1рому лхсовому грунта: при застосувани високо1 дози азоту / 360 кг/га на фонх 60-120 кг/га фосфору 1 60-180 кг/га кал1» зм1нилооь рН сольове з 5,26 до 4,65, ххдролхтична кислот -меть з 3,50 до 6,67 мг-еКв. на 100 г грунту. Рухомий фосфор в грунт1 через 5 рокхв гадвицувався з 3,9 на абсолютному контролх . до 4,3 при Рб0 I 10,63 при Р];20г а чеРээ рок1в- В1ДП0В1Д -но 10,75 I 13,75 мг на 100 г грунту. 0бм1нний кал1й в грунтх через 5 рокгв пхдвицився з 5,7 на контролх до 7,27 при I 12,17 при . а через 10 рокхв кхлькхсть його змениилась до

5,0 при К-ф I щдвищилось до 13,7 мг на 100 г грунту при ^340*

- 17. -

-Запнування по 1,5 норми за гхдролз:тичной киолотнхстю обумо-ило зниження кислогносгг, гйдвищення рухомого фосфору, зниження бмхнного калхп. При вапнуваннх знизився bmîct легкогхдролхзова -ого азоту за Кронфгльдом, що пояснюеться, очевидно, ÎHri6ipy»-оя Д1ею внесено1 з вапном схркн.

У 15- р1чному дослгдх з внесениям 240 кг/га азоту на çoiii jgKjjg вхдмхчена слабка М1гращя мгнеральних форм азоту по проел» грунту / табл. 8/.

8. Зплив розподхлу NU^q по циклах на bmîct мхнеральних форм азоту в грунт!, мг/кг грунту /середне за I99I-I992 pp./

шбина, см

-20

)-40

)-60

>—80

>.-100

Ж - NHc

ы -..ыо

Перход_ ~ _ ~ ~ ~ ~ _

: I ! 2 : 3 ! I !

3

13,0

7.5 11,5

M

3.0

2.1 Г.*

1.6 0,3 1,6

13,4

5.6 12,7

5,0 10,1

2.7

3.8 1,6 0,8 1.0

21,2 9,4 11,7

M

9.3 . 1.9

3,6

1.4 1.2 1,0

20,7 12,9 13,9 5,6

1,7 0,9 1.5 1.2

2 _

2,2 2,7 1.7 1.9

_3 4,7 4,3 3,2 2,6

11,2 слхди сл1ди сл1ди 1,7 слхди слхди слхди 4,5 слхди слхди слхди

1,0 слхди слхди сл1ди

1,3 слхди слхди слхди 0,7 слхди слхди слхди

: _4_

3,5 12,9 2,5 3,1

СЛ1ДИ

слхди

сл1ди слхди сл1ди сл1ди

Кт

фон ;

Примхтка. I - контроль без добрив ; 2 - _Р до_:г120

3 - § + Ы2г|0/60+60+60+60/ ;

4 - ф + Ы^О* 30+90+120/.

Перходи: I - весна, пхеля I використання ;11- осхнь,

пхеля 4 використання.

Нхтратний азот по вехх вариантах мхстився лише у двох аерх-х шарах грунту, а в б1лыа глибоких - знайденх його слхди.

При внесенн1 азотньх добрив вмхет яя штратного, так х амхач-го азоту закономхрно пхдвищувався у верхнхх яарах, цо евхдчить о походження га з мхнеральних добрив.

3 нижчих шарах рхзнищ в нагромадженнх Ы -МН^ по варх антах йже не выявлено. Зосеня нагромадження амхачного азоту ни.яче, як весн1 через поприення умов М1нералхзацх1 гумусу грунту. 3 цаЦ Р10Д у верхньому шар! досить вйражена р!зниця амхачнэго азоту

при внесеннг 60 i 120 кг/га азоту / 9,4 i 12,9 мг на I кг грунту/.

При багаторхчному внесенш: мхнеральних добрив не вхдбулося нагромадження в грунт! бору, цинку, свинцю, ихдх, як екояогхчних забруднювач1а.

3. РАЦЮНАЛЬНЕ ¿ЖОРЖТАНШ TPA30CT0IB У СИСТЕМ!

ПАсождайкл

Багатовратне використання травостохв базуетьоя на б1олог!чних особливостях трав - можливостх вхдновлювати надземнх частини nic-ля ix вхдчуження за рахунок економного використання запасних по-живних речовин. Чзргування короткочасного спасування з подовжени-ш nepi одами в1дпочинку - основа оргаи1заЦ11 загонного способу використання. -Значениям законом!рностей цих властивостей займались багато вчених / Зуазен, 1959, Снелов, 1966, Куксхн, I960, Мельни-чук, 1978/, однак .бхлынсгь з них проаодили Д0сл1Дкення на порхв-няно невисоких фонах мхнеральних добрив.

Дослхдженняии нашого хнституту / 1970-1973 pp. Борець/ вста-новлено, до на злаковому травостох при внесеннх п"яти~

разове зикористання ictotho переважало за врожайнгстц семиразове, а на бобово - злаковому п"яти - i ыестиразове були piBHOui них • Зиявле1;о такой, цо в первому-цикл1 травостох починати випасати в пасовицнхй стиглостх / 14- 17 ц/га сухох маси, або висотов 18-20 см/ i дфодовжувати до початку колосхння злакхв. При б1лш ni3Hix строках використаш.я послаблюеться отавнхсть трав, погхршуеться fliiicTb корку. Проте цх дослхдження проводились в однаковими пэ-piодами 31.дпочинку i удобрениям по bcix циклах.

Нами проводились дослхдкення по уточнении протяжностх nepio-Л1в вхдростання на рхзних р1внях удобрения i циклах зикористання.'

Зстановлено, що рано навесит внссення*60-90 кг/га азоту на Сонх Pit добрив дае мол;лив1сть досягти пасовицно1 стиглостх тра- • востоо на 12 д;ив ранние, hik на дглянках без азоту / фои/.Зхд-розтання порвох отави проходило за 14 дщв проти 25 на фонх. Пврходи вхдпочинку мхж другим i третхм спасуваниями завдяки Д11 п'зоту скорочувалися до трьох thkhib проти п"яти, а Miss TpeTiM i MOTiepTKii - до 28 дн1В заметь 52. Разом з тим виявлено, що эа-лагто чаете зикористання трав сприяло виродженнв травостою.

Дан1 пор1вкяльно1 продуктивчостх при рхзному удобреннх i частотх впхориот -anи евхдчать, що внесения пхд перший'цикл 60 кг/ га а йогу прискорювало pier трав, х;они-авидко переростали t зтра-

^али пасовищну отигл1сть. Навхть у фаз1 кувцння цей травостхй за якхстю корму не вхдповхдав зоотехнхчним вимогам. На вар1анТ1 з вик-лвченням ранньовесняного гадотвлення трави росли за рахунок гйсля-дхх азоту I не так шзидко, а пасовищна хх стиглхсть зберхгалась довив, до того ж при низькому р1вн1 Н1трат1в. Ефективнхсть пхсля-Д11 азоту у первому цикл1 гндвищувалась в М1ру проходження травостоем фаз зегетацз:!. Ця перезага зберхгалась х у другому цикл! при внесенн1 30 кг/га азоту, коли пасовищна стиглхсть наступала через 24 дн1, а при внесеннх 60 кг/га азоту - через 18 днхв,

■ 3 третьому I четвертому циклах при удобреннг яо 90 I 120 кг/га азоту пасовицнох стиглостх трави досягали на 10-12 днхв ра-нхше, нхж при 60 кг/га азоту I при цьому одержано хстотне П1дви -щення збору сухого корму, яке збереглося й у п"ятому циклх за рахунок пх'слядх! азоту. Ризик нагромадження нхтрапв вице норми ГДК в корм1 третього х четвертого циклхв иенший, нхк весною завдяки довшому перходу вхдпочинку х бхльшхй млькостг соиячних днхв.

На бобово- злаковому травоотох проявлялась дещо 1нша законо-нхрнхсть, оск1Льки конюшина повзуча не ваносить затхнення.

В первому циклх урожай хстотно гадвищувався при використаннх його в К1НЦ1 куэдння - початку трубкування злайв, а у другому -через 24 днх пхсля першогс. В третьому х п"ятоиу циклах ця зако-номхрнхсть проявлялась слабае через пхсляд1ю б1лъи раннхх строкхв використання в перших двох циклах.

Найвищий урожай, в соредньоыу за сезон одержано на вар1ант1 з короткими передами вхдпочинку, однак ргзниця була в межах точности дослхду.

Конвейорне надходження високоякхсного корну позгагае забеэпо-чуеться при уновх, якщо ДВ1 третх плосц пасовища займас бобоао--зла.:ошй травостхй х лкте одну третину - злаковий та використову-вання IX в систем пасоэицезмхни хз загсоном1рним чергуванням випа-сання злакового х бобово-злакового тразосто1в, скошування х порезал уження.

4. ЕИЕРГОЗБЕРХГАЮЧ! ТЕХНОЛОГ! ЧШ. ЗАХОДИ СТ-ЗОРЕННЛ ВИС 0.(0 -ПРОДУКШНЛХ ПЯСОЛ-ЩНДХ ТРАЗОСТОхЗ

Основним способом пхдготовки грунту при корхиному полхпиен-Н1 залишаеться культурна оранка, яка, однак. не забеппсчуе поа -тго заробленпя дернини, через «о необххдно проводити багатора-зове дискуванпя як до оранки, так I пхеля не!, а це кокс прязиес-

ти до знюкення урожайносТ1 на 30-35 %, а у водой роки - на 50 % / Дхдаев, Насонов, 1986, Гончар, 1986 /. Засхосування оранки з оборотом пласта на 180° виклпчае розроблення дернини i пласта, як це практикуеться у ФРН при наявностх спещальних плугхв /Промис-ловв виробництво корм1В, 1981 /.

3 поверхневих способов полхпшення, поряд з п1дс1вом трав у зрхджений травосйй гасля дискувакпя чи фрезування, в остакн1 роки застосовуеться прямий niflciB бобових трав спецхальними С1вал-ками, якому передуе внесения гербхцидхв для припйчення старих трав у початковий пер10д росту П1дс1яних. Це забезпечуе значну еко-homid нас1ння i енергетичних витрат на обробхтки.

Результати дослхджень свхдчать про можлив1СТь м1имал1 защ! обробгткхв грунту i економхх насхння. Серед вархантхв пол1пшення корхнним способом найвиций урожай одержаний при двохразовому Фре-зувани на глибину 12- 14 см, що пояснюеться значним вхдновленням старих корневищних трав при ix подр1бненн1 фрезою. Зисхвання nic-ля традищйних crioco6iB обробхтку грунту забезпечило дещо нижчий урожай. Майке такий жв урожай одержаний i за схвби щсля повного обороту пласта трав, але з бхльшоа економхев енергозатрат.

. И1лке фрезування на 1,5 - 2 см, як cnoci6 поаерхневого полхп-шення, значно послаблювало picT старих трав, забезпечувало густ! сходи схяних трав. Проте найкравц сходи були на BapiaHii з культурно«) оранкою i пхсля фрезування.

Зизначення щльностх дернини идльномхром Голубева з умовах випасання худоби на лучних грунтах показало, що протягои зими грунти лук досить сильно санорозпуыуються / вхд 21 до II кг/см /. 4i дан1 пхдтвердили висновок Е.Клаппа- /1961/, що лучнх грунти не потребуоть розпушення бо вони весной nyxKimx, hik грунти на pin-лх. На нашу думку, це можна вгднести бхльше до лучних грунмв, hki багатх на органхчну речовину.

5' ОСНОЗЩ ЗАКОНОМ1РНОСГ1 50РМУЗАННЯ TPA30CT0I3 П1Д ВПЛИЗОМ ДОБРЛЗ I РЕЖЖхВ ЗДООРИСТАННЯ

Урожайнхсть, кормова цхннхсть, доаговхчнхсть, стхйкхсть до випасання i iHrai власт«30ст1 культурного пасовища визначаються в основному ботанхчним складом травостою. 3 свов чергу ботаичний склад в значтай mi pi зм1НЕеться внаслхдок прямо! дх1 М1неральних добрив, способхв ввкористання тразостов i конкретних грунтово -клхкатичних умов.

Результата наших дослгджень в основному подтвердили основнх законом!рност1 фориування пасовицних травосто1в: збхлыяення К1ль-;ocTi злаковчх i зменшення бобових при внесених азотних добрив i ¿двищекня частки бобових при застосузанн1 PK добрив.

Разом з тим виявлено i деяк1 особлизост1. Щор1чне внесения анеральних добрив i особливо азотних з роками поснлявало кущхннп ¡лайв на протязх всъого вегетацхГшого перх;оду, виродження травос-ою хоч i сповхльнювалось, але уникнути його не вдавалось. Трап-ялось, райграс пасовищний вимерзав, через 5 poKiB змениувалась 1льк1сть кострищ лучно1 з 5-6 paais. НаП01лъш доаговхчна тимо-iiBKa лучна за'Лмала 35-59 %, а на десятий рхк- лише 16,1- 27,4 %. травостох поступово поширювався тонконхг лучний /29-55 5/, а при астому його використанн1 / 10-12 раз / така трансформавдя В1дбу -алась швидше / на 4 -ий piK/.

Перенесения бхльшо! частини азоту на лхто пхдвшцувало дхль -1сть травостою в kihui сезону / з 1914 пагонхв в першому до 2896 третьому циклi/.

На бобоао-злаковому травостох внесения 60 кг/га азоту нааоснх е зменшувало частки бобових лише в первому рощ i в 3anaci, а в аступнх роки пгд Д1ев млькгсть бобових знижувалась в 2-3 рази, ри боыа високих нормах азоту / 90 ± 120 кг/га незалекно вхд спо-döib розподхлу /ужэ на третЬЧ piic öoüoBi повгдстю випадалй. На бо-зво-злаковону травостох наПменше бобових було на ßapiантах з ко-эткими i довгими периодами вхдпочинку i найбхльше з середнхми i здовженими.

В спецхалышх дослхдженнях хз зироцузаниям трав на теку ви-злено, що при зхдмивашц корхння водою вимизалось 35 % калхо, 5 % HaTpio i 12 % фосфору ui втрати необххдно враховувати через :дповхднх перерахунки.

6. ЗПЛЯБ PI3H11X АГРОТЕЩЧННХ ЗАХОД!3 СГЗОРЫШЯ i 3i«0 -РИСТАНКЯ СХЯНЛХ Т-ГАЗОСТ01В НА ЯКГСТЬ .-С0РМ7

У пасовищному кормх для оптимального задоволення тварин по '-IHHO М1ститись: 12-15 % сирого протезу, 13-24 S клггхозини 2-J % ту, 0,25- 0,35 % фосфору, не бхльше 3,0 £ калхп, но иижчо 0,4 t яыцю, 0-20 - 0,26 % магщв, 0,15-0,20 % патргп па суху речози-

3 зеленой масх допускаеться но боыпе 300 мг «а I кг корму тратного азо.'у або 0,2 £ на о уху речозину /Андреев, Толь.! я -

ков, 1977/.

В умовах достатнього ззоложення пасовищний корм без внесения мгнеральних добрив мхстиз недостаток) адльйсть проте1ну / 11-12 %! при низьких його зборах / 1,3 - 1,4 ц/га /. Фосфорно-калхйне удобрения гндвищувало нагромадження протешу на 4-4,5 а його збхр-в 3 рази. Чотирьохразове внесения по 60 кг/га азоту зб1льшувало bmíct npoTe'ÍHy на 6,9 %, його 36ip в 10 разхв, а в npoTeiHi 75 -80 % займав бхлок. 3 небхлковхй частота азоту бхльше двох третин /76-78 %J займав найбхлып щнний - амхнний, набагато мениэ - н!тра-тний / 10-14 % /, це мение - амхдний /7-6 %/ г найменше - ам1ач-ний - /4-5 % /. 3 пхдвиченням доз азоту идвищувався i bmíct амх-нокислот, в тому числх незамхннимих, але знижувалась вхдносна ix к1льк1сть у npoTeÍHÍ.

Нагромадження итратного азоту íctotho залежало в1д дози азоту, внесеного П1д цикл, а також тривалосп перходу вхдростаняя тра щсля його внесения / табл. 9 /.

Навеснх, при внесеннх 60 кг/га азогу пгд цикл, итратного азоту в корм1 м1стилось вище допустимо! норми, а восени - значно нижче. 3 внесениям щд греий цикл 90 i четвертей 120 кг/га азо -ту i пер1одх в1дпочинку 30 дадв i бхльше piBCHb нагромадження hít-р&тхв наше не перевищузав зоотехнхчнох норми, за винятком рокхв з прохододними i дощовими умовами» Зиключення весняного П1джив -лення дало можлив1сть одержувати злаковий корм без нхтратхв як у першому, так i другому цикл1.

Пхдвиценнв BMicTy проте!ну сприяло збхльшення норми калхв на фонх азоту i фосфору. Запнування знижувало його нагромадження. Додаткове застосування на злакозому травостох молхбдену, míaí, кобальту П1Двищило bmíct бхлку в корм1, але дещо зменшувало pi-вень протехну.

Змхст клхтковини б1льше залежав В1д фази розвитку трав i ix ' ботан1чного складу, híjk aifl дози азоту. 1з збхльшенням перходхв В1Дпочинку к1льк1сть клхтковини i ББР пхдвицувалась, а жиру -знижувалось. Азотнх добрива-íctotho пхдвищували нагромадження жиру в кормх.

Цукро-проте"1нове вхднопення прй внесеннх 360 кг/га азоту в допустишх межах було лише у Kopni першого i п"ятого циклхв / 0,4-0,6 : I /, а в peinTi нкяче м^цмально-допустимого рхвня / 0,3 : I /. На це спхввхднояення дуже слабо впливали як п1двищен-ня норм фосфору i Х.З.Л1В, так i застосування мхкроелементхв.

_________щдиичинку I удобрения злакового

травостов пасовища, середке за 1989 -1992 рр.

к1льк1сть днхв И1Ж циклами : Удоб- ; ыо3 ■мг/кг зелено'1 маси по циклаз

заман-: га' : 1-2 : 2-3 : 3-4 : 4-5 : 5-6 : рення 1 i. : 2 : 3 : 4 : 5 6

i 13 24" 30 36 _ i 35 32. 43 36 41

2 18 24 30 36 - 2 45 • 37 52 45 49

3 13 24 30 36 - 3 и 340 357 190 173 169

И 18 24 30 36 - 4 ЬЗ 218 114 316 149

5 18 18 18 18 18 4 100 . 296 284 300 358 104

6 24 24 ¿4 24 24 4 87 239 126 236 122

7 30 30 30 30 30 4 51 127 87 304 42

3 36 36 _ - 4 42 127 155 152 _ _

Прш-цтка, Зчкорястання трааостов пераюго циклу у фазг купания - I - 5 зархант ; пачатох трубкузапня - 6 ; трубкування- 7 ; зиколодування - 8. Удобрения: I- без добрив ; 2 - РэдК^О " Фон » •3- Ф + ^^д / 60+60+60+60 / 4 - * + Ы240 / 0+30+90+120 / .

На бхдних фосфором лучних грунтах в пасовищних травах недос-татиьо мхстилося фосфору, рхвень якого íctotho щдвищувався з внесениям фосфорних добрив. Деяке знлжения BMicTy фосфору в кормх при BHecsHHi пхдвищених i високих доз азоту пояснюеться б1лыпими вино-сами його з вищими урожаями. 3 подовженням перходгв вгдпочинку на-громадження фосфору знижувалось. При застосувашц М1неральних добрив забезпеченхсть корму фосфором у bcíx випадках В1дпов1дало ви-могам эоотехнхчних норм.

Кал1ю в кормх було недостатньо / менше I % / лише на пасови-щах з лучними грунтами i без застосування калхйних добрив, а при ix внесеннх bmíct його íctotho п±двищ"эався i в багатьох випадках перевищував норму /б1льше 3 % /. Азотн1 добрива внаслхдок п1дви -щення урожайност1 i б1льших виноохв зменшували нагромадкення ка-лхс в корм!. 3 подовженням перходхв вхдпочинку рхвень кал1» в кор-.mí також знижувавая.

Кальцхв в корм1 метилось в достатн1й к1лькост1 на бобово -злаковому травосто1 i внесенщ: невисоких доз азоту. При застосу-ваннх пхдвищених доз азоту нагромадкення його знижувалось / норма 0,35-0,40 % /. Bmíct цього елементу не мдвищувався при вап -нув&тх зла нового травостою.

Bmíct Marain майке завжди вхдповхдав вимогам i слабо змхкю -вав'ся залежно bía факторхв, hkí вивчались.

HaTpin в nopMí мхстилось нижче зоотехнхчних вимог / норма 0,15 t /. Певистачало його в кормх- бобово-злакозого травостою, особливо з гцдвищенням иорыи калхю. Внесения азотних добрив ic -тотно пхдвищувало нагрокадження HaTpin через мобхлхзацхю грунто-вих 3anaciB, К1льйсть його при цьому вхдповхдала норм1.

Нагромадкення С1рки в кормх завжди вхдповхдало зоотехнхчним вииогам / норма 0,3 % на оуху речовину / . На хх bmíct слабо впли-вало як внесения схрковмхених добрив, так i застосування азоту.

3 I кг абсолютно cyxoi речовини метилось 0,87-1,04 кор.од. 3 п1даищенням дози азоту ix bmíct знижувався, що пояснюеться мен-аим нагромаджеиням ЕЕР. 3 подовженням tjepiOAÍB вхдпочинку кхль-кхсть кормових одиниць знижувалась / з 0,89 до 0,82 на злаковому i з 0,90 до 0,80 на бобово-злаковому 'травосто1 /, але протехнове вхдношення в кормх пол1птувалось.

При pi зних, розподхлах норми 240 кг/га азоту на злаковому i СО- 120 кг/га на бобово-злаковому травостоях поиивнхсть корму бу-

- 25 -

ла майке однагсозою / 0,90 - 0,93 корм.од. з I кг oyxo'i речовини/, однак забезпечен:гсть протехном була блюте до оптимального в кор-uí бобозо-злакового травостоя / на I корм. од. 133 г перетравного проте1ну/. Протехкове вхдмовення було бхльш широким на бобово-злаковому травостох - I : А,2 проти I : 3,6 на злаковому при HOpwi I : 6-8. Зхдкохення вмхсту кал1ю до HaTpito, калхю до суми каль -Д1Ю i магн1в при iнтенсизкому удобреннг азотом зиявилось нес -триягливлм.

7. ЕКОНОМША 1 ЕНЕРГЕТИЧНА ОЩША АГР0ТЕХЯ1ЧНЛХ ЭАХ0Д13 СТЗОРЕННЯ 1 З'ЖОРЛСТАННЯ ЗЛАКОЗИХ i БОБОЗО-ЗЛАКОЗИХ

тразостйз пасовящ

Культурн1 пасоиица дають пайдеиезший корм, а зз1дси - найдо-leBni продукта тварикництва. Проте еконоихчна / грошова / оцхнка .гротехичник заходхв не завжди спхвпадае з енергетичнои, а остан-;я в дакий час е об"ектизн!Шов, цо ваклизо в умовах переходу до инковох eKOHOMÍKH. У заххдних областях Укра1ни на культурных па-овивдх одним з найбхльш оплачуваних захомв е застосування доб -ив, як! дають можлив1Сть одернувати 27,9 - 81, б ц/га кормових длниць окупнхстю зитраг 7,9 - 5,5 раза. Без добрив 36ip кормозих диниць складав лиае 15,2 - 19,2 ц/га з 0купн1стн_ витрат 3,6 -,7 раза. На злаковому травостох пасоэича економхчно найбхльп оп-авданою нормой азоту на фой РЯ виязилась 240 кг/га is окутцс--

0 витрат в 5,7 - 5,6 раза. При цьому рптималыйиим розподхлом Leí норми виявились як рхвном1рний, так i пхдвицення доз до осе-

1 / 0 + 30 + 90 + 120 /. Останйй спосхб розподхлу обумовив зни-ення собхвартоста при аигхдному вхдмовленнг вхд знесе::ня азоту на-вснх.

3 форм азогних добрив рхвноцхнними бужи ам1ачна селхтра, со-озина i сульфат амонхю. 3 наймениою вфектизнхсто використовува-ась нагрхева селхтра.

На бобово-злакоаому травостох економхчно найбхльа оправдании були однх фосфорно-кал1йпх добрива в доз1 60 кг/га фосфору 20 кг/га калхо. Застосування азоту, навхть з мгнхнаямйй кхлькос-с / 30 кг/га гид першй í третхй цикли / короткочасно / 2-3 роки/ [двитувало економ1чну ефективнхсть, але призводило до випадшшя эбових.

КоефШент енвргетично! ефвктивиостх найвищих був на бобоао-1аковому травосто! без внесения вапна / табл. 10 /.

10. Економгчна i енергетична оцхнка удобрения культурних пасовищ

Тип травостою удобрения

90 120 ^240 Бобоао-злакошй

Злаковий РоП^то/ЛЯ.

69,2

5,1

509

4.4

Р90!{120 без вапну-

вання

46,5

6,5

552

17,8

Бобово-злаковий

P90KI20 ja вапну-

ванням

51,9

6,4

538

3,3

На злаковому травосто'! найникча собхвартасть корму була при подовкених периодах зхдпочинку М1ж використаннями.а на бобово-зла-ко'вому - при коротких. Карбам1Д-ам1ачна сумхш з найвищою окуп -их сто використовувалась при обприскуванй через тижденъ щсля вхд-чуження урожаи,

Найнижчу собхвартасть корму забезпечили фрезування на 1,5 -2 см I на 12- 15 см. При ствб1 травосумхшки П1сля традищйного обробхтку через числзга операцп собхвартхсть корму була найви -щою. Схвба пх сля обороту пласта на 180° забезпечила окупитсть в 5,1 раза проти 4,9 рази при традищйному обробхтку. Витрати енер-Г1Х на обробхток грунту при цьому склали 17 % проти 24 % при тра-диц1йному обробхтку х 32 % при багаторазовому фрезуванщ. Коефг-щент енергетично1 ефективностх, виражений в МДж, при оборота пласта на 180° склав 7,2, а при градиц!Иному обробхтку- 6,4.

I. В умовах заххдного Лхсостепу Укра1ни на злакових травос -тоях з мхнеральнини грунтами, бхдни'ми на pyxoMi NPK елементи, ефективнхш1 повн! мхнеральнг добрива, якг навхть у мхнхмальних дозах / ^боР30 -60^60 ^ П^ДВ11П1УВ'-ЛИ урожайисть в 2,5- 3 рази.Азот в парних комб1нац1ях з фосфором i к ал i ем подвоввали урожаймоть пасозид. КаПнижчх прирости забезпечили одн! азотах добрива /60 %/

В И С Н О'З К И

- 27 1 -

В Mipy гидвищення дози азоту до 120, 180, 240 кг/га на фонг РК урожайнгсть продовжувала зростати, хоча й не пропорвдйно дозх /3,2 4 4,2 i 4, 5 раза/. При цьому I кг азоту оплачувався в1дпо-в1дно 18 ; 14 i 13 кг сухого корму. Зисц дози - 300 i 360 кг/га азоту ефективм лише з сприятл1ОД за вологхсто роки. Од hi фосфэр-ио-кал1йН1 добрива гидвищували врожаГиисть таком у 2-3 рази, сю piBHOuiHHe внесенню 90-120 кг/га азоту.

2. На злакових травостоях поряд хз загальновизнаним piBHO-м1рним розпод1лом дози 240 кг/га азоту гид nepuii чотири цикли ефективний також розпод1Л з виключенням ранньовеоняного гйдетв-лення i внесения по 30 кг/га П1Д другий. 90;пхд трет!й i 120 гад четвертий цикли. 3 сприятлив1 за волопгств роки це не ильки ic-тотно щдаицуе вронайисть, але при bucokííí оплата добрив у bcí цикли забезпечуе piBHOHipnime надходження корму i вигхдну вгдмо-ву вз:д заотосування азоту кавеснг,

3. §орми азоту, ЯК1 вивчалиоь / амхачна, итратна, амхдна /, в середньому за п"ять рок!з були píbhouíhhí . Дхя ix в окремг роки залежала В1д илькосй опадав i температуря повгтря. Сечовина ефективн1ша при нормальних умовах i менше в умовах прохолодно!

весни чи посушливого лхта,' коли Г1дрол13 íi затруднпвався. Сульфат aMOHin . навпаки вицу ефектишцсть проявляв у прохолоднх, вологг пер10ди, а такогк в посуиливих умовах. Натр1ева селгтра мена ефек-тивна при 1нтенсивних опадах i прохолодних умовах темпэратури, коли ко.кливх втрати азоту. Аадачна сел1тра проявляла свою aid ПОД16-но до Harpieaoi селхтри i сульфату амойо.

4. Зиоокоефэктиви на луках рхдкх комплексна добрива, внесси-hí поверхнево, а карбам^д-амгачна сужш / SAC/ pia;iouíhha амхач -Н1й сел!тр1 в туках. 1стотний прирост урожаю забезпечувало обприс-кування КАС через тиздень пгсля вхдчуження трав. Додаткове виз -сення э грунт разом з iHritíiTopa нхтр! Jíkhüí розтягузало д!ю а'зоту i дало можлив1оть вносити його з запас через один цикл.

5. Збереження бобово-ялакового травостои протягом 4-5 ¡¡orcíB досягалось внесениям одних фосфорно-иалЫпих i вапнякоаих добрил. Наизи'да ефективн1сть РК була при jbiiccshhí ix по 60 кг/га, ало максимальней урожай одержаний при HopMi 90 фосфору i 120 кг/га кал1ю. Азоти добрива на бобово-злакоаих травостоях в дозх

'60 кг/га хоч i- пхдвицували збхр сухого корму з 1,5- 2 рази, але вже на другий piK гасля внесения вит1сняли бобов! компонента.

- 28 -

6. На злакових травостоях пасовища пхдвищега норми азоту за-безпечували 1стотний прирхст корму в перса роки при сп1вз1дношен-нях мхж азотом, фосфором х калхем, як 3 : I : 1,5, а дал1, в м1ру збагачення грунту на фосфор I кал1й, мошшве зменшення хх норми

/ 3 : 0,5 : I /.

7. Внесения м:скроелемеиТ1В У молхбдену, мхд1, кобальту / хоч х не давало ¿стотних приростхв урожаю, проте збагачувало пасовищ-ний корм цими елементами до ргзня зоотехнхчнох норми. Застосуван-ня-01рки позитивно впливало на врожайнхсть'в посуилив1 роки.

8. Цорхчне внесения тдвищених доз азоту / 360 кг/га/ на фо -И1 р1зних норм РК обумовлювало хстотне П1дкислення грунтового роз-чину, що зимагае застосування перходичного вапнування. Внесения ва> пнякових добрив у форм1 схрчаних вхдходхв Роздольського ххмком - ■ бхнату забезпечило прироста урожахв лише на вар1антах з мхшмаль-ною нормою фосфору / а при вищих нормах спостерхгалась тенденция до IX зниження, цо пояснюеться реагуваиням злакових трав

на змхну грунтового розчину.

9. При внесеннх невиооких норм мхнеральиих добрив / 60 азоту , 30 фосфору 1 60 кг/га калхю / винос з урожаем азоту I калхю пе— ревищував внесену кхлькхсть, а фосфор використовувався лише наполовину. На вицому р1вщ азотних добрив кало виносилось набагато бхльше, игл вносилось. Позитивний баланс поживних рзчовин у грунта без врахування фактично закрхплених елемектхв в кореневих за-лишках виявився лише по фосфору, а при врахуванщ - по фосфору х азоту.

10. Систематична цорхчнэ внесения на фом фосфору х калхю по 60 кг/га азоту пхд урожай перших чотирьох циклхв вшсористання сприяло бсгаторхчному зберекеннв С1яного злакового травостою, про-тиотояло його виродженшо, усувало чи помхтно послаблювало Л1тню депресхп в ростх трав. Проте в травостхй поступозо самосхвом вживались несхянх злаков1 трави, а з С1яних на деоятий рхк зали -шалась лише тимофххвка лучна / 16-27 %]. Чаете вхдчуження/ через 10-12 диз/травостою призводило до швидкого випадання злак1в, особливо грястищ збхрнох I поширення несхяних низозих злакхв

/ 45 % тонконогу лучного I кострицх червоно1/, а при 5-6-кратному В1дчу;кени1 вироджекня травостов проходило повхльнхае. При вне-сеннх одних фос*юрно-кал1йних добрив на 3-4 рхк в тразосто1 поши-рплись бобов! трави / до '¡0-50 %/,

- 29 -

На бобово-злакових травостоях застосування сгрчаних i вапня-кових добрив, молхбдену, мхд1, кобальту пхдвищувало bhíct бобових. а внесения азоту, навхть у мхнхмальних нормах / по J0 кг/га весною i пхд третхй цикл / опричиняло ix випадання.

11. Коренева система пасовищних траз на Bapiamax без доб -рив перевицувала масу надземних opraniB в 3-5 pa3Í3. Знесення фосфорно-кал1йних добрив i азоту до 130 кг/га íctotho пхдвищува -ло не лише урожай надземно* маси, але й корхння. При далыаону пхд-виценн1 норми азоту, а також бгльи частому, nix 5-6 раз викорис -таннх маса корхння змешувалась. 3 кореневих залиаках в порхвнян-hí з надземной масою нагромаджувалась така ж илысхсть фосфору, 60-70 % азоту i 30-35 % колхю ■ *

12. На злаковому травосто! внесения1 по 60-90 кг/га азоту пхд кожнии з чотирьох циклхв прискорпзало досягнения пасовицнох стиг-ЛОСТ1 на 10-16 дп1з проти ¿юну. 'Пр.оте в первому цикл1 травостхй, удобрений азотом, дуке иеидко перзростав, зтрачаэ пасовищну стиг-Л1сть i таке удобрения слгд обмежувати плоцею 1-2 загонхз. Haft— видах добових приростов досягали / 40-46 кг/га / в першому цик-Л1 при вхдчуженнх в фазах куяцння - трубкузання , в другому -через 18-24 днх / 49-55 кг/га/, в третьому - через 28-30 дав

/ 40- 42 кг/га /.

3 вшслюченням рапньовесняного пхджнвлиння i пхдвищенням норм азоту до осенх / 0 + 30 + 90 + 120 / злаковий травостхй в пер -лому цикл! досягав пасовищно! стиглостх значно пхзнхшэ, а у другой половтп Л1та ycninmime переборювалась лхтня депресхя в ростх грав.ГСри внесенн1 П1Д четвертой цикл 120 кг/га азоту мерез 2430 днхв добовий прирхст досягав 70-30 кг/га сухого корму проти 56—15 кг/га на контрол1 i то аж через 30-40 днхв.

Дуже чаете /8-10 - разове /вг'сористання травостою через 10-[2 дщв/, незважаючи на хнтенсиане азотне удобрения знижузало до-5obí прирости на 30- 35 ослаблюпчи пасовианий травостхй.

На с1Яному бобово-злаковому травосто! хз внесениям РК, 5-6. диклах добов! прирости складали 24-60 кг/га сухого корму. Л пар -ному циклх вони були найвидими при використанн1 до початку труб -сування злакгв, в другому, третьому i четвертому - через 24-30 IHÍB, а в п"ятому цикл1 - через 36 днха.

Конвейсрна надходкення корму пасозицнох стиглостх краце за-(езпечувалось Гз наявихстю на кожному гуртовому пасовидо дх'ох

третин бобово-злакового травостою з внесениям РК добрив, а на реп Ti - злакового Î3 застосуванням 240 кг/га азоту як з рхвном1рним його розпадхлом, так i з пхдвищенням доз до ooeni. 'Зормування pis них травостохв, ïx рацхональне використання краце здхйснювалось х пасозшдезыхнх, коли чергувались випасакня i's скошузанням i пере-залуженпям, а також pi3Hi способи удобрения.

13. Найкращим способом докорхнного полхпшення вироджених травосто1в виявнвся посхв пз.сля фрезування i культурно'1 оранки з розробхоа дернина i пласта дискуванням, якх створювали добр1 умо-ви для дружнхх cxofliB. Залуження теля оранки з оборотом пласта трав на 180° забезпечило к ращу заробку дернини, меншу упдльненгсх грунту i пхдвицення урокайноси в nepni дза роки за рахунок бхльи економного розкладу дерннни.

3 ловерхневих способхв пол1пшення кращим виявилися посхви П1сля дискування до чорного стану, а також пос1ви П1сля мхлкого фрезування, як заходу припачення старих трав.

14. Пасоз;ндний корм в пер1од так звано1 пасовищно1 стиглосп мхстив 0,00-1,01 корм. од. в I кг абсолютно сухоï речовини. Поихх но знижувався bmîct кормозих одиниць при внесенщ б1льше 240 кг/i азоту i використаннг травостою в nÎ3Hix фазах розвитку трав.

На бобово-злаковому травостох при внесешц 60 кг/га фосфору i 120 кг/га кал1ю одержано найнижчу co6iBapTiCTb корму i найви-щий коефхвдент енергетичнох ефективностх / 18,3 МДж, проти 3,8 -5,0 на злакових травостоях i повному мхнеральному удобренн^ На злакових травостоях наг!бхльш економхчно виправданими виявились норми 180 i ¿40 кг.'га азоту на фонх РК добрив, при яких затрата оплачувались в 5,5-5,7 paeiB, piBHi рентабельност1 досягали 488 -509 %.

ПРОПЭЗИЦП ЗЛРОЕТ.'ЦТЗУ

I. 3 кетою конвейерного надходження корму на ложному культу{ ному па,совп1ц1 сгворпзати бобово-злаков1 / 75 % / i злаковх /25 1./ травостох. £ля pai:i!boro досягпепня пасовищно'1 стиглост1, забезпе-чення piEuoMipniaoro надходження корму на злакових травостоях сл1 вносит« 100-240 кг/га азоту ка ioiii 90 кг/га ;-ос!юру i 120 кг/га K.iîi». Порт 13 prJ!:o:;ipK:î:-. розпоияом цях норм nis перзц чотя-рл 4й;:лв заатоссвуаатв i iнм-i способ-.: / 50+0+50+50 / i /0+-0+90+ 120/, я.:: дають ко:клиахсгь одержувати б1лыле корку у другхй поле bviHi ai та. 3 рол ши при збагаченнх грунту рухомими формами фосфо-

py í кал1с норми ix можна зменаити до 60 i 90 кг/га.

На С1яних бобово-злакових тразосгоях з метою збереження бобо-вих слхд вносити одщ фоефорно-кал1йщ добрива /^(50-90^90-120 / .3 Mipy зменшення бобових трав в ypoacaí вносити по 30 кг/га азоту П1д пермй i третей цикли. Ш.сля повного випадання бобових корну азоту можна збхльшити до 180-240 кг/га.

2. Злаковий TpasocTíñ при гитенсивному удобрзшц азотом сл1д викорястовувати п"ягикратно: периий раз випаоати з фаз1 кусцння-трубкуватш злэдв» другий -через 20-24 дн1, третЫ - через 24 -28, четзертий i п"ятий - через 30-36 дн1в. Бобозо-злаковий траво-CTi?. СЛ1Д вчкористовувати п"ятикратно, але перший раз в фаз1 ку -здння злакгз, другий - через 18-20 див, трепй -через 20-24, чет-вертий через 24-26, п"ятиЯ - через 30-36 дщв.

3. Зикористаиня культурних пасовищ доцгльно проводити в пасо-видезм1Н1 з чергузаннлм випас-ання, скоиування i пэрезалужвння, а також pisnoro удобрения як бобово-злакового, так i злакового тра-B0CT0ÍB не лиае по циклах, алс й роках в Mipy випадання с^яних бобових i злакових трав.

4. При KopÍHuoMy полхпаенн1 виродкзних травостогв сл1д засто-зовувати ciB6y трав пгсля культурно! орашси з розробкою дернини i •¡ласта траз дискуванням, а також оранки ярусннм плугом, який забез-1ечуе оборот пласта наЛВО0, кращу заробку ciapoi дернинк навхть 5оз попередньо! ií розроблення.

Позерхнезе пол1пшення проводити шляхом супхльного nocisy тра-aocytiiих П1сля дискування "до чорпого стану" або фрезування з иегов ф1зичного пригн1чечня старих трав.

СПИСОК ОСКОЗРИХ 0ПУКЩ01АНИХ ПРЛЦЬ

по temí десерта; г ti

1. Горб.3.Д., Ярмолюк М.Т. Злиякие повшаениих доз азотннх 'добрений на продуктивность сеяного злакового пастбища в условиях тпадной Лесостепи УССР.// Сб. Интенсивное.азотное удобрение лу-•ов и пастбищ, Зараава -1973. с. 123-130.

2. Горб З.Д., Зудмаска З.Ю., Мельничук О.П., Гуинянськи:! Í.Ü., рмоляк М.Т. i íh. Зплив ихнеральиих добрив на якхсть протэ!ну асовишно! трави // 36. кормовиробництзо.- К: Урокай, 1974, К- 2,

55-63.

3. Пал^й 'Кулик !■{.}., Зудмаска 3.0,, Лриолюк М.Т. н др. овишение эффективности использоиания питатод'лих всцестз трави

высокопродуктивными коровами при интенсивном удобрении // Материалы всесоюзного семинара по использовании сенокосов и пастбищ при интенсивном ведении лугопастбищного хозяйства. Вильнюс, 1974. с. 123-126.

4. Горб З.Д., Пелыгачук О.П., Ярмолвк М.Т., Любченко Л.Н., Лисишак Г.Б. Вплив мгноральних добрив на вроясай i яисть корму злакового травостог культурних пасовищ заххдного Лхсостепу УРСР // Зхсник с-г наук, 1975. )Г' 9. с. 36-39.

5. Горб Б.Д., Ярмолюк W.T. Ефахтивисгь азотних добрив на куль турних пасовищах заххдного Лхсостепу Украхнськог PCP. // 36. Шляхи збхльиення виробництва KopMiB в Украпюьйй PCP. К., 1975.

с. 93-95.

6. Горб В.Д., Ярмолюк М.Т., Лико М.П., Турко 6.J., Надходжен-. ня пасовицного корму по циклах використання травостою залежно вхд внесения азотних добрив. // ¡Зхсник с-г науки, 1976. 1' 9. с.51-54.

7. Горб З.Д., Ярмолюк М.Т. Эффективность азотного удобрения на злаковых травостоях культурних пастбищ // Химия о сельском хозяйстве- 1977. !:> 5. с. 30-31.

8. Ярмолвк М.Т. Зплив ±нгенсивного удобрения докорхнно.пол1п-шених природних кормових угхдв на тривалтсгь хх викориотання //36. Ефективне викориотання осузених земель заххдних областей Ухразши. Льахв. Зича школа, 1977. с. 61-65.

9. Горб З.Д., Ярмолюк М.Т. Эффективность минеральных удобрений на лугах в западных районах УССР // Сб. ХШ Международного кол-гросса по луговодству, Лейпциг, ГДР - 1977. с. I76-i78.

10. Горб ¿.Д., Ярмолвк М.Т., Бобылева Н.Л., Дуда Д.Г. Зависимость питательной ценности пастбищного корма от доз и сроков удобрения. // Киаотноводство - 1979. If 4 с.53-55.

11. Горб ¿.л., Чорномаз Л.А,, Ярмолвк М.Т., Шевчук Ю.Д. i хн. Змхст основних поживних речовин, макро- i мгкроелементхв у травх культурнихнасолит при внесоннх пхдвицених доз азотних добрив.

// 36. Корин i кормозиробнидтво. К.: Урожай, 1979. );■ 7. с. 33-38.

12. Горб 3.À., Ярмолюк М.Т. Удобрение и продуктивность культурных пастбищ // Земледелие - 1979. Г- 9. с. 53.

13. Боговин А.В., Горб З.Д., Ярмолвк M.Î., Хмара З.Л. и др. Увеличение производства протеина на сенокосах и пастбищах. // Сб. Производство и рациональное использование кормового протеина.

•{. Лэд-во Урожап-1979. с. 184-207.

14. Методичнг рекомендащ! по створенню i ефективному викорис-аншо культурних пасовиц в колгоспах i радгоспах Передкарпатськох

Гхрськокарпатсъко! зон Укравши. Сп1вавт. Горб З.Д., Мащак Я.1., юбильова H.Í., Дуда Д.Г., Юцак J.C. МСГ-К. 1979. 35 о.

15. Горб З.Д., Ярмолюк И.Т., Либченко Л.М. Зрожай та якхоть рави схяних злакових пасовищ залежно В1Д удобрения // Вхсник с-г ауки, 1981. № I. е.. 30-32.

16. Горб В.Д., Ярмолюк М.Т., Любченко Л.М. Зплив рхзних форм эотних добрив на урожай та якхоть пасовищного корму // 36. Корми

кормовиробництво. К.: Урожай, 1982 випуск 13. о.'44-46.

17. Рекомендац11 по технологах створення i використання куль-урних пасовиц. Ярмолюк М.Т. Львхв, 1984. о. 15-17.

18. Рекомендаци отворення i використання культурних пасовищ травостоем хнтенсивного типу для тваринницьких комплексхв. Реко-

ендацГх пхдготували: Мащак Я.1.; Ярмолюк М.Т., Дуда Д.Г., Бобильо-а Н.1., Благута Г.З. JlbBiB - 1987. 27 с.

19. Ярмолюк М.Т., Благута А.З., Чорномаэ Л.А., Любченко Л.М., и др. Содержание основных цитательных веществ макро- и микроэлементов в травостое культурних пастбищ при внесении серы и микроудобрениЯ // Корма и кормопроизводство - К: Урожай -1939, вып.27. с. 64-67.

20. Ярмолюк М.Т., Благута А.З., Любченко Л.М, Продуктивность культурного пастбища от продолжительности периодов отдыха и уровня азотного удобрения // Корма и кормопроизводство. К: Урожап-1989. Знп. 20. с. 51-55.

21. Ярмолюк М.Т,, Благута Г.З., Либченко Л.М. Продуктивность культурного пасовища залежно вгд розподхлу азотних добрив по циклах використання // Корми i кормовиробництво. К : Урожай, 1991. Зил. 31. ст. 18-23.

22. Рекомендацхi по створенню та втсористанно внеокозроми-них «нояатей i пасовищ // Льзхз - 1992. с. 43. Спхвавт. Мплак Я.i., Дуда Д.Г., Бобильова H.I., Любченко I.K., Коляса М.Б., Ctocos J.¿'.