Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агрохимическое обеспечение и агроэкологическое обоснование использования удобрений в картофельно-зерновом севообороте Центрального Полесья

ВАК РФ 06.01.04, Агрохимия

Автореферат диссертации по теме "Агрохимическое обеспечение и агроэкологическое обоснование использования удобрений в картофельно-зерновом севообороте Центрального Полесья"

НАЦЮНАЛЫШЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

РГ6 ОД

МЕЛЬНИЧУК Андрш ОлексШович ,

Лт^-

УДК 631.87:633. И"324"+633.13+633.32+633.491

АГРОХ1М1ЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯIАГРОЕКОЛОГ1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ В КАРТОПЛЯНО-ЗЕРНОВ1Й С1ВОЗМ1Ш ЦЕНТРАЛЬНОГО

ПОЛ1ССЯ

06.01.04 - агроххшя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуггя наукового сгупеня кандидата сшьськогосподарсышх наук

Киш -1998

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Нацюнальному аграрному ушверситет

Науковий кер1вник:

академш УААН, доктор сшьськогосподарських наук, професор Городнш Микола Михайлович. Нащональний аграрний ушверситет, завщувач кафедри агротш та якос-п сшьськогосподарсько! продуюдо ш. 0.1. Душечюна

Офщшш опоненти:

доктор сшьськогосподарських наук, професор Кавецысий Володимир Миколайович. ¡нституг агроекологи 1 б1отехнологи, УААН, зав1дувач ла-бораторц токсикологи

кандидат сшьськогосподарських наук, доцент Купчик Володимир 1ва-нович,

Бшоцеривсысий державний аграрний университет, доцент кафедри аг-ротп! та грунтознавства

Провщна установа:

Гнститут землеробства УААН, с.м.т. Чабани, в!дцш агроммп.

Захист вщбудеться 19 червня 1998 року о 10 годиш на заадан-ш спещал1зовано! вчено! ради Д 26.004.04 в Национальному аграрному ушверсите-п за адресою: 252041, Кшв-41, вул.Геро1в Оборони, 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудитор!« 65.

3 дисертащ'ею можна ознайомигись у б!блютещ НАУ, 252041, Кшв-41, в ул. Геро1в Оборони, навчальний корпус 10.

Автореферат рсшслано / 5*1 • 1998 року.

Вчений секретар спещатзованоГ вчено'1 ради

Балабайко В.Ф.

- 1 -

ЗАГАЛЬБА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

АктуалыИсть теми. УкраГнське Пол1сся займае 14,5% площ1 реепубл1ки. В структур! грунтового покрову в цьому perlон1 ведуче м1сде належить дерново-п1дзолистим грунтам, як1 мають незадов!льн1 аг-рох!м1чн1, ф!зико-х1м1чн1 властивост1, кислу реакц1ю грунтового розчи-ну, слабобуферн!, що являеться головною перешкодою для отримання висо-ких ст1йких врожаГв сШськогосподарських культур. Ситуац1я noriршуегься ще й тим, що протягом останн1х рок!в р!зко зменшились об"еми вапнування та внесения в грунт м1неральних та орган1чних добрив. Це призводить до значного зниження грунтовоГ родючост], врожай-hoctI с1льськогосподарських культур та 1х якост1. Тому важливим фактором зб!льшення виробництва орган1чних добрив е пошук вс!х можливих джерел використання р1зних вид!в м1сцевих орган1чних добрив, як1 за-безпечуюгь достатню продуктивнють культур с)возм!ни та в1дтворення родючост! грунту.

Для цього проводиться залучення в малий кругооб1г р1зних вид!в орган1чних добрив (сидерат1в, соломи, компост 1 в на основ! торфу та п 1 дсгилкового, безШдстилкового гною, осаду мЮьких ст!чних вод та компост]в з соломи, тирси, кострищ льону з безшдстилковим гноем). Под1бних досл1джень по даному питанию недостатньо, тому наш проводились довгостроков! стацюнарн1 досл!ди по оц1нц1 ефективност1 ор-ган!чних добрив в умовах Полюся на дерново-п1дзолистих суп1щаних грунтах, забруднених рад!онукл1дами внасл!док аварп на ЧорнобильськШ №С. ЩиьнЮть вабруднення грунту рад1оцез1ем становить б!льше 5 il/км.кв., територ!» в!дносять до 3 зони.

Досл1дження проводились в рамках науково-техн1чно1 программ УААН фотягом 1990-1995 рр в лабораторП arpoxlMil 1нституту с1льського ^осподарства Пол1сся "Родюч1сть грунт!в" п1дпрограма "Розробити техно-юг11 ефективного застосування добрив, мел1орант1в та 1нтих аг-гах1м1чних заход1в у с1возм!нах Укра1ни".

Мета i завданнл досл1даень. Метою досл1джень е визначення впливу )1зних вид!в орган1чних добрив на показники родючост1 дерново-п1дзо-мстого супицаного грунту 1 продуктивн1сть культур ланки с!возм!ни. [рограма досл1джень включала так1 питания;

- вивчити вплив рiзних вид!в орган1чних та м1неральних добрив на rpoxlMlUHl, ф1зико-х!м1чн1 властивост! грунту;

- виявити вплив добрив на врожай 1 як1сть с1льськогосподарських ультур ланки с1возм1ни;

- визначити бЮлоПчну ф!ксац1ю атмосферного азоту бобовими тра-ами на дерново-п1дзолистому сушщаному грунт! в умовах Полюся. У

зв'язку з цим встановити оптимально допустим! дози м1нерального азоту п!д культури с1бозм1ни;

- встановити законом1рност1 д11 р1зних вид1в орган1чних добрив поеднання з мшеральними добривами на продуктивн1сть ланки с1возм1ни та визначити екв1валентн1сть м!ж нетратид1йними орган1чними добривами 1 п1дстилкоим гноем;

- визначити ступ1нь забруднення мЮцевих орган!чних добрив, грунту рад!онукл1дами та 1х вплив на нагромадження в рослинницьк1й продукт I;

- розрахувати баланс гумусу та поживних речовин в грунт 1 в залеж-ност! в1д р1зних вид1в орган1чних добрив;

- визначити економ1чн/ та енергетичну ефективнють використання орган1чних та м1неральних добрив у с1воэм1н1.

Наукова новизна результат!в досл1джень. Проведено наукове обгрун-тування р1зних вид1в нових, нетрадищйних орган!чних добрив на дерно-во-л 1 дзолистих грунтах центрального Полюся.

Встановлен1 законом 1ряост1 впливу добрив на агрох!м1чш, ф!зи-ко-х!м1чн1 властивост1 грунгу. Вивчено вплив р1зних вид1в м1сцевих ор-ганшних добрив на продуктизн1сть культур с!возм1ни, поживний режим грунту, та вм1ст радюнукя!д1в у грунт! ! в рослинницьк!й продукцП. Визначена економ1чна, енергетична ефективн1сть використання добрив у ланц1 с1возм1ни.

Практична циойеть робота. Отриман! матер!али являють собою нау-кову основу альтернативноI системи удобрения, основн! положения яких використано 1нститутом с1льського господарства Пол1сся при розробц! рекомендац!й з ресурсозбер1гаючих технолог!й вирощування с!льсько-господарських культур в государствах Житомирсько! облает 1 (Житомир, 1995).

Проведена агроеколоНчна оц1нка р1зних вид1в мюцевих орган1чних добрив дозволила виявити р1зн1 р!вн! забруднення добрив рад1снукл1даш та встановити 1х нагромадження в рослинницьк1й продукцП.

Декларац1я оеобистого внеску. Дисертантом проведен1 польов! досл1дження, виконан! ексаериментальн! досл1дження по теоретичному узагальненню 1 математичн1й обробц1 даних досл!даень. На основ1 експе-рементального матер1алу були зроблен! в1дпов1дн1 висновки. Особистий внесок дисертанта у п1дготовц1 дисертацп складае не менше 80 в1дсотк1в.

Апробац1я робота. Матер1али за темою дисертац!йно1 роботи було викладено в допов1дях та опубл!ковано в матер1алах наукових конфе-ренц!й (Луцьк 1993, Житомир 1996).

ПублШацП. За матер1алами дисертацп опубл1 ковано 7 наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Робота екладаеться 1з вступу, б роздШв, висновк1в, додатк!в, списку л1тератури а 354 роб1т, в тому числ1 33 1ноземних автор1в. Загальний обсяг дисертацп 235 стор1нок, включае 55 таблиць.

Автор висловлюе щиру вдячнЮть за консультативну i практичну до-помогу в закладанн1 досл1джень, проведенн1 аналшв 1 наданню корисних порад при п1дготовц1 дисертацп Андр1яшу P.O., Нагулевич Л.1., Чорному Д.Л. 1 вс1м лаборантам 1 науковим сп1вроб!тникам лабораторП аг-poxiMll.

ОСНОВНА ЧАСТИКА ОБ'бКТИ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕНИЯ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Польов1 досл1дження проведен1 в 1990-1996 роках у картопляно-зер-нов1й с1возм1н1 в досл1дному господарств! 1нституту с1льського госпо-дарства Полл1сся УААН, розтадюваного в Центральна частин1 Пол1сся Ук-ра1ни.

Грунт доел1дно Г д1лянки дерново-п1дзолистий суп1щаний крупногоиу-ватий на морен1. Верхн1й шар (0-20 см) м1стить гумусу - 1,0 %, загаль-яого азоту - 0,05 легког1дрол1зуемого азоту - 4,5 мг/100 г грунту, эухомого фосфору - 5,0 та обм1иного кал1ю - 5,1 мг/100 г грунту, рН зол.- 4,5, г1дрол1тична кислотн1сть - 2,2, алюмШю - 0,-56 мг.екв/100 г грунту, етугпнь насичення основами - 63%.

Схема досл1ду наведена в таблиц1 2, яка включае орган1чну систему гдобрення та поеднання орган1чних добрив з м1неральними. Контролем е зар1ант без внесения добрив та м1нераяьна система удобрения.

Досл1д закладено в чогирикратн1й повторност1 з чергуванням культур в час1 (1.Картопля. 2.Овес з п1дс1вом коншини. З.Конюшина. 4.0зи-'л шпениця). Технолог1я вирощування культур - загально прийнята для юни. 0бл1к врожаю в досл1д1 проюдився еуц!льним методом 1з Bclel 1бл1к0в01 пл0щ1 .

Досл1дження проводились в стац1снарному досл1д1.Орган1чн1 добрива ; норм! 60 т/га вносились п1д картоплю. На цьому пол1 вивчали IX пряму ;]ю 1 п!сляд1ю на посл1дуючих культурах.

Вивчались традиц1йн1 орган1чн1 добрива (Шдстилковий, безгпдетил-:овий гн1й ) та компости, виготовлен1 з р1зних орган1чних матер1ал1в. омпостування проводили протягом десяти м1сяц1в при сл1дуючому л1вв1дношенн] компонент^:

1.Торф: безп1дстилковий гн1й 1:1

2.Торф: П1дстилковий гн1й 1:1

3.Торф: осад ст1чних вод 1:1

4.Тирса: безп1 дстилковий гнШ 1:3 Б.Костриця льону: безп1дстилковий гн1й 1:3 6.Солома: безп1дстилковий гн1й 1:3

Перед внесениям орган!чних добрив в грунт проводились спостере-ження за вм1стом в них макроэлемента, рад1онукл!д1в, сухо1 речовини, важких метал1в та нас1ння бур"ян1в.

Х1М1ЧНИЙ склад орган1чних добрив наведений в таблиц! 1. Шне-

Таблидя 1 - Х1М1чний склад орган1чних добрив (1989 - 1991 рр).

\%. на сиру речовину

Шсля десяти М1сяц1в збер!гання в буртах

Назва матер!ашв, добрив 1 N |зага |льний Р205 |К20 | 1 1 1 1 речовини %

•• г Перед початком 1 1 компостуванн|

Торф I 0,69 0,14 1 0,101 9,3 44,0

Осад М1ських стхчних вод 1 0,67 0,13 1 0,171 9,7 42,5

Солома 1 0,46 0,22 1 1,00| 16,8 85,7

Тирса 1 0,16 0,24 1 0,15| 5,5 74,9

Костриця льону 1 0,64 0,17 1 0,29| 11,0 ; 87,7

Шдстилковий гнШ | 0,58 0,30 1 0,56| 14,4 25,0

Безшдстилковий гнй | 0,20 0,11 1 0,21| 5,2 : 7,5

Сидерати | 0,20 0,11 1 0,21| 5,2 7,5

Компост:Торф+ШДСТИЛКОВИЙ ГН1Й I 0,61| 0,24 0,32| 11,7| 41,0

Компост:Торф+безшдстилковий гнШ| 0,73| 0,13 0,15| 10,0| 32,0

Компост:Торф+осад мюьких ст.вод | 0,71| 0,14 0,14| 9,9) 52,0

Компост:Солома+безшдет. гшй | 0,37! 0,17 0,65| 10,9| 19,1

Компост: Костр. льо}^ безп 1 дет .гнШ| 0,3б| 0,13 0,28| 7,7! 22,4

Компост:Тирса+безп!дет. гн1й | 0,26( 0,07 0,18| 5,1| 21,1

Шдстилковий ГН1Й | 0,50| 0,26 0,461 12,21 28,4

Сума N Р К

Вмют сухо1

ральн1 добрива у вигляд! ам1ачно1 сел1три з bmIctom азоту - 35,5Z, суперфосфату гранульованого - 19,5%, кал1ю хлористого - 60% вносили в передпос1вну культивац!ю зг1дно схеми досл1ду, що складае щор!чно п1д картопдю N6GP45K80; овес -N45P45K45; конюшину - Р45К45; озиму пшеницю - N45P45K45. Весняне п1дживлення озимо1 пшениц1 проводили в доз1 N30.

Протягом вегетац1йного перЮду проводились фенолог1чн1 спостере-ження та бюметричн1 вим1ри рослин.

Зразки для визначення сп1вв1дношення м1ж основною та поб!чною частинами врожаю в1дбирались в к1нц1 вегетацИ рослин. На цих же д1лянках в пос1вах конюшини в!дбирали монол1ти для визначення маси ко-ренево1 системи та п1драхунку бульбочкових бактер1й на них. В зразках ochobhoI 1 поб1чно1 продукцП визначили bmIct NPK, рад1онукл!д1в. Кр1м цього.в бульбах картопл1 визначили суху речовину, крохмаль, в1там1н С, проте1н; в нас1нн! в1вса - масу 1000 нас1нин, натуру зерна; в зелен1й мае1 конюшини - юйтковину, золу, жир, перетравний проте1н; в озим1й пшениц1 - б1лок, клейковину, скловиднIсть, натуру зерна, масу 1000 зе-рин.

Погодн1 умови в роки проведения доел i джень були досить складними. Так, 1990 р1к по к1лькост1 опад1в за перюд вегетацп був близький до середньобагатор1чних, а по температур1 пов1тря нижчий на 0,4 - 1,9 оС, що сприяло нормальному розвитку рослин картопл1. 1991 1 1992 роки виз-начались вкрай нер!вном1рним розпод1лом опад1в та температури пов1тря протягом вегетацИ. В kbithI, травн1 споетер1галась холодна погода з наддишком вологи, в червн1 - п1двищена температура пов1тря на 0,2 -3,7 оС та в1дсутн1сгь опад1в.Гак1 погодн! умови негативно вплинули на розвиток рослин картопл1 та в1вса. Погодн1 умови 1993 року сприяли формуванню найвищо1 за роки досл1джень врохайност! зернових культур. Перша половина вегетацп 1994 та 1995 рок!в була оптимальною по роз-под1лу опад1в та температур1 пов1тря, друга характеризувалась п1дви-щеними температурами пов1тря i малою к1льк!стю опад1в. Так1 погодн1 умови сприяли отриманню середнього врожаю э Шдвиденими показниками якост1 зерна озимо! пшениц!.

Зразки грунту в1дбирались щор!чно п1сля збору врожаю культур. Анал1з грунту, рослин, добрив проводили зг!дно методик викладених в науков1й л!тератур1: Агрох1м1чний анал1з. Практикум. Городн!й М.М., Коп!левич В.А., Сердюк А.Г. (1995). Агрох!м1я. Лабораторний практикум. Л1совал А.П. (1994). Практикум по arpoxlMiI. Радов A.C., Пустовий I.B., Корольков A.B. (1985). Вм1ст важких метал1в в орган1чних добри-вах визначали на атомко-абеорбц1йному фотометр! "Сатурн". Вм!ст рад!онукл!д!в (137Cs) на гамаспектрометричному багатоканальному

анал1затор! АМА-02 Ф з ДВК-3. Економ1чну ефективн1еть використання добрив розрахоаували зПдно методики Ц1НАО, енергетичну - за методикою Медведовського О.Н., ¡ваненка П.I. (1988). Статистичний оброб1ток результат^ досл!джень провели методом диеперс!йного 1 кореляц1йного анал!зЗв на персональному комп'ютер!.

ВПЛИВ СИСТЕМАТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОРГАН 1ЧНИХ I М1НЕРАЛЫШХ ДОБРИВ У С1ВЭЗМ1Н1 НА АГРОХ1М1ЧН1 ТА Ф13ИКО-Х1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ДЕР-Н0В0-П1Д30ЛИСТ0Г0 СУПНЦАНОГО ГРУНТУ.

Внесения добрив у с1возм1н1 сприяло зм1н1 основних агрох1м1чних показник1в родючост! грунту. Так, на контрольному вар1ант1 без внесения добрив, на вар!ант!,де застосовували чисто м!неральну систему удобрения та компост: тирса+безп1дстилковий гн1й, а також при поеднанн1 цих орган1чних добрив з м1неральними за роки досл1джень спостер1галось зниження вмюту гумусу в грунт1 в пор!внянн! а початковим (таблиця 2).

Внесения орган1чних добрив в норм1 15 т/га с!возм1нно1 площ1 спщят зб1льшенню вмюту гумусу в грунт 1 на 0,9 - 0,16 %, або на 2,3 - 4,2 т/га.

М1ж вмютом гумусу в грунт 1 1 доступними формами азоту 1снуе т1сний взаемозв'язок. Так, вм1ст легког1дрол!зованого азоту на гарантах досл1ду зшнювався в Т1й же законом1рност!, що 1 вм1ст гумусу.

Вм1ст фосфору в грунт! за роки досл1джень був близьким до контролю, за.-, викличенням вар!ант1в, де використовували компости на основ1 торфу з;--п1 дстилковим, безп!дстилковим гноем та Шдсшякового гною, та поеднэлня -1х з м1неральними (вар. 15, 16, IV, 18, 19, 20).

-уенденц1я до п!двищення вмюту кал1ю в грунт1 спостер1галась на вариантах, де використовували традиц1йн1 орган1чн1 добрива та компоста ■:. на основ1 соломи, торфу з п1дстилковим, безп1дстилковим гноем в лоедаанн! - з м]неральними добривами. На вс1х 1нших вар1антах досл1ду вм!ст калИо був близький до початкового (5,1 мг на 100 г грунту).

Добрива не т1льки покращили поживний режим грунту, але й позитивно впливали на 1нш1 показники родючост1 грунту. Так, реакд1я грунтового розчину л!д впливом р1зних вид1в орган1чних 1 м!неральних добрив зменшилася з сильнокисло1 на контрол!, на середньокислу на 1нших вар!антах досл1ду. Частково це пов'язано 1з зменшенням вм1сту алюм1н1ю в грунт1 (в 1,4 рази на вар1антах 3-6; 21,22 та в 1,8 рази на вар!антах 7-10 1 17-20). Г1дрол1тична кислотнЮть грунту на вар1антах де вносили компости 1з соломи з безп!дстилковим, гноем та компости з торфу 1 осаду ст!чшх вод зменшилась на 0,5-0,6 мг.екв на 100 г грунту по

Таблица 2 - Вплив добрив на агрох1м1чн1 показники дерново-пхдзолистого суп1шаного грунту СО - 20 см) 1990 - 1995 рр.

Вариант д о с л х. д у рН сольове Гумус, /. Рухомх Форми, мг грунту на 100 г

N. ШО г1дролх.-зуетъся Р205 К20

■ — ■ 1.Контроль Сбез добрив) 0,96 4,6 5,0 4,7

2.М180Р180К215 4, 4 0, 98 5,3 5,1 4. 8

3.Солома 5 т/га+Н 10 кг/т 4,6 1,00 6,7 5, 1 4,9

4, Солона 5 т/га+И 10 кг/т+Ш80Р180К215 4, 5 1,01 6.8 5.4 5,2

5,Солома 5 т/гa+N 10 кг/т+сидерат 4,6 1,00 6. 6 4,9 4,8

6.Солома 5 т/гa+N 10 кг/т+сидерат+М80Р180К215 4,5 1,01 6, 7 5,0 5.0

! 7.Компост:солома+безпхдстилковий гн1й 60 т/га 4,7 1,13 9,1 5,3 5.1

! 8. Компост: солома+безгпдстилковий гнхй 60 т/га+Ш80Р180К215 4.7 1,14 9.2 5,9 5.9

' 9. Компост:торф+осад мхських ст1чних вод 60 т/га 4,6 1,17 9,8 5.1 5,0

;10.Компост:торф+осад м1ських стхчних вод 60 т/га+Н180Р180К215 4,6 1,18 10,8 5,2 5,4

11.Компост:тирса+безпхдстилковий гнхй 60 т/га 4,5 0,95 6,0 4,8 4,9

12. Компост: тирса+безпх.дстилковий гнх.й 60 т/га+Ы180Р180К215 4,5 0, 97 6,4 5.2 4,9

13.Компост:костриця льону+безпхястилковий гн1й 60 т/га • 4, 5 1.09 6,3 5, 0 4,9

14.Компост:костриця льону+беэпхдстилковий гн1й 60 т/га+Н180Р180К215 4, 5 1, 10 6,9 5. 2 5.0

15.Компост:торф+пхдстилковий гнхй 60 т/га 4, 8 1,14 10,2 6,1 5, 0

16.Компост:торф+п5. дстилковий гнхй 60 т/га+М180Р180К215 4,8 1,15 11,2 6. 5 5,3

1?.Компост:торф+безпхдстилковий гнхй 60 т/га 4,7 1,16 9,9 5.2 5,0

18.Компост:торф+безп1дстилковий гн1й 60 т/га+Н180Р180К215 4,7 1,15 9,7 6, 1 5,1

19. Щдстилковий гн1й 60 т/га 4,8 1,13 9, 5 6, 0 5,1

20. ГЦдстилковий гнхй 60 т/га+Ш80Р180К215 4,7 1, 14 9, 7 6. 3 5,3

21. Безп1 дстилковий гШй 60 т/га 4,6 0,96 6,4 5,1 4,7

22.Безпхдстилковий гнхй 60 т/га+Ы180Р180К215 4,5 0, 97 6.3 5,3 4,9

I

41 I

в1дношенню до контролю. На вс1х iнших вар!антах досл1ду вона запиши-лась блиаькою до початково! - 8,0-2,2 мг.екв на 100 г грунту.

Сума вбирних основ зб1льшилаеь в1д внесения компост!в з тирси та кострищ льону з безшдстилковим гноем на 0,6-0,9 мг.екв на 100 г грунту,з соломи та безп1дстилкового гною (вар.З, 21) - 1,2 мг.екв на 100 г грунту; з соломи 1 сидерат1в, компост!в: солома+беэп1дстилковий гн1й та горф+осад ст1чних вод - 1,3-1,6 мг.екв на 100 г грунту;з компост 1 в на основ! торфу з п1дстилковим i беап!дстилковим гноем та п1дстилковий гн1й - 1,5-1,8 мг.екв на 100 г грунту. Така сама зако-ном!рн1сть в!дм1чена в1дносно вмюту обм1нного кальц1ю.

БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН В ЛАНЦ1 С1В03М1НИ ТА IX ВИНОС УРОЖАвМ

По розм!ру виносу поживних речовин в ланц1 с!возм!ни можна просл1дкувати, як впливае система удобрения на колену культуру окремо 1 в ц1лому на всю ланку с1возм!ни.

Сумарний винос поживних речовин урожаем культур ланки с!возм1ни коливаеться в широких межах: по азоту - 246-410 кг/га (контроль - 180 кг/га); по фосфору - 104-160 кг/га (контроль - 79 кг/га); по кал!ю -241-455 кг/га (контроль - 161 кг/га).

Для встановлення ступеня зб1дненост!, або збагачення грунту на елементи живлення визначали баланс поживних речовин.

Розрахунок балансу азоту в наших досл1дженнях показав, що самий високий деф!цит цього елементу був на вар!антах, де вносили солому та солому+сидерат. (Табл.3) i т1льки поеднання соломи а м1неральними доб-ривами або з безшдстилковим гноем (вар.7) забезпечило позитивний баланс азогу.Використання б1льш як!сних орган1чних добрив (вар.19, 9,15, 17) не т1льки: дало .'можливють досягти бездефицитного балансу азоту, а нав1ть сирияло накопиченню його в грунт1 в1дпов1дно на 12,37,31,40%.

Позитивний баланс фосфору на вар!антах з орган1чними добривами отримано т!льки при внесенн1 п1дстилкового гною. На вс1х 1нших вар1ан-тах в1н був в1д'емний ! деф!цит його складав 7,5-23,2 кг/га. Т!льки поеднання орган!чних добрив з фосфорниш дало змогу л!кв!дувати цей дефщит.

Особлив1стю кругооб1гу кал1ю е те, що в1д'емний баланс його спостер!гався майже на вс1х вар!антах досл1ду. Це св!дчить про те, що застосована норма кал1ю була недостатньою.

Таким чином, розрахунок балансу поживних речовин засв!дчив, що р!зн! види нетрадиц!йних орган!чних добрив, внесених в с!возм1н1 в норм1 15 т/га етворювали кращ1 умови азотного живлення i rlpral фосфор-но-кал!йюго. Внесения фосфорних м!неральних добрив дозволило отри-

таблица 3 - баланс №к в залежност1 вгд системи добрив, кг/га с1возм1нно1 площ1

вар1ант досади n ргоо кго

1 -62, 4 -19.7 -40, 0

2 +3, 4 + 16,0 -15,8

3 -85,2 -23,2 -48, 0

4 +1,2 +16,7 -7,1

5 -67, 2 -20,5 -40, 6

6 +16,1 +19,1 -5,2

7 +8,1 -7,8 -7,3

8 +100,1 +35,0 +33,9

9 +161,5 -7,8 -60,6

10 +240,5 +31, 5 -25,8

11 -6, 4 -16.8 -48, 2

12 +67,9 +23,4 -10,8

13 +38,4 -7, 5 -33,6

14 +121,3 +32,4 +1,7

15 +128,9 +5,1 -34,7

16 +210,1 +45,4 +3,9

17 +175,2 -12,2 -60. 0

18 +252,3 +28,9 -20, 4

19 +51, 4 +4, 6 -26, 2

20 +128,6 +44,0 +8,9

21 -34,3 -12,3 -42,3

22 +50,2 +28,4 -5,9

мати поаитивний баланс фосфору на вс1х вар!антах досл!ду. Внесения кал1йних добрив в норм1 54 кг/га с1возм!нно1 площ1 було недостатнт, що псяснюеться вирошуванням в с1возм!н1 картошИ, конюшини, в!вса, як1 для фэрмування свого врожаю потребують велико1 к1лькост! кал1ю.

Додатковою статтею балансу азоту в ланц! с1возм1ни е включения в б1олог!чний кругооб!г атмосферного азоту. Конюшина за рахунок симб1отично1 д1яльност! забезпечуе формування свого врожаю та являемся джерелом азоту для посл1дуючих культур.

Шсляд!я р1зних вид1в орган!чних добрив не т1льки п1двищувала азот$1ксац1ю, але й зб!лыаувала масу пожнивно-кореневих залишк1в, що склада на р1зних вар!антах даел!ду - 57,8-76,2 ц/га. Додаткове внесения м1неральних добрив (Р45К45) Шдвишували цей показник до 76,8 - 81,0 ц/га.

Така к1льк!сть пожнивно-кореневих залишк!в склала 60% в1д вагаль-но1 к1лькост! Ix у ланц1 с!возм1ни,що виявило найб1льш Ютотний вплив серед 1нших культур ланки с!возм!ни на в1дтворення гумусу.

Це дозволяе зробити висновок, що в cIbosmihI позитивний баланс гумусу за рахунок ' т1льки пожнивно-кореневих залишк1в досягти не можли-во. Так1 ж висновки зроблен1 рядом 1ншх досл1дник1в (Газ1ев

A.B. ,(1988); Ликов А.О., (1988); Горсдн!й М.М., Сердюк А.Г..Каленський

B.П. (1996).

Внесения 15 т/га орган1чних добрив в с1возм1н1 сприяе стабШзацП гумусу в грунт1 (вар. 3, 4, 5, 6, 13, 14). Компости, ви-готовлен1 на основ1 соломи, торфу з п1детижовим, безп]дстилковим гноек1, осадом ст1чних вод та шдстилкового гною забезпечуе в!дтво-ренни запас1в гумусу в грунт1 на 130 - 420 кг/га. Поеднання м!нераль-них добрив з компостами п1двищувало цей показник на 30 - 60 кг/га (табл.4).

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙ I ЯКЮТЬ С1ЛЬСЬК0Г0СП0ДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПРОДУКТИВШСТЬ ЛАНКИ С1В03М1НИ

Урожайн1сть е найбиьш повноЩнним показником комплексно! ощнки родючост1 грунту, яка дозволяе найб1лыи достов1рно проанал1зувати системи вивчених добрив. Найб1льший прирют врожаю вс1х культур спостер1гався на вар!антах з традицШними орган1чними добривами. Е перший р1к за рахунок цих добрив отримано 69-79% приросту врожаю кар-топл!, на другий р!к 44-47% в1вса, на трет1й - 29-32% зелено1 маси конюшини, на четвертий - 26-28% зерна озимо! пшениц! (таблиця 5).

- 11 -

таблица 4 - баланс гумусу в лашп с!возм1ни.

ва-р1-ант доел! ду к1лыисть рос-линних решток, утворення гумусу, баланс, +/- т/га

всього за с1во зи1ну, т/га в серед ньому, т / га рослин-них реш ток, т/га 0рган1 чних добрив т/га всього, т/га

1. 9,4 2,4 0,36 - 0, 36 -0, 30

2. 11,5 2,9 0, 43 - 0,43 -0, 23

3. 11,2 2,8 0, 42 0. 25 0,67 +0.01

4. 12,1 3,0 0,45 0,25 0,70 +0,04

5. 11,0 2,8 0,42 0,27 0,69 +0, 03

6. 12,6 3, 2 0,48 0,27 0,75 +0,09

7. 11,6 2,9 0,49 0,35 0.79 +0,13

8. 12,9 3,2 0,48 0, 35 0, 83 +0,17

9. 11,4 2,9 0,44 0, 63 1,07 +0,41

10. 12, 9 3,2 0,48 0, 63 1.11 +0,45

11. 11,8 3,0 0,45 0,18 0,63 -0, 03

12. 12, 9 3,2 0,48 0,18 0, 66 -0, 00

13. 11,7 2,9 0,43 0, 27 0,70 +0, 04

14. 13,0 3,3 0,49 0, 27 0, 76 +0,10

15. 12,3 3,1 0, 46 0.62 1,08 +0,42

16. 13,4 3,3 0,49 0, 62 1,11 +0,45

1?. 12,5 3,1 0, 46 0,58 1,04 +0, 38

18. 13,2 3,3 0,49 0, 58 1,07 +0, 41

19. 12.8 3,2 0,48 0, 48 0, 96 +0, 30

20. 14,3 3,6 0, 54 0, 48 1, 02 +0,36

21. 11,6 2,9 0,43 0,14 0, 57 -0,09

22. 12,4 3,1 0,46 0,14 0,60 -0,05

М1нерал1зац1я гуиусу - 0,6 т/га змив гумусу - 0,06 т/га

втрати гуиусу - 0,66 т/га

таблица 5 - Вллив рхзних вид!в орган1чних та гйнеральних добрив на врожайн1сть та продуктивн1сть культур с!возм1ки

варг-ант дос- л1ду врокайн1сть, ц/га. продук-тивн3.сть при- р1.ст

картопля 1990, 1992 овес, 1992,1993 конюшина, 1992-1994 Оз. пшениия 1993-1995

ц/га зернових одинииь

1 99 22,1 289 27,7 29,? -

2 134 34,7 337 33,3 40,4 10, 7

3 135 26,1 344 30,7 36,8 7,1

4 164 35,5 355 33,7 43,0 13,3

5 146 25,3 339 29, 3 37,1 7,4

6 165 37,6 376 32, 9 44, 9 15,2

7 164 29,8 344 32,9 40,8 11.1

8 178 40,2 372 35,5 46,8 17,1

9 152 29,0 337 34,1 38,7 9,0

10 171 40.0 366 36,8 47,4 17, 7

11 132 28, 9 354 34,8 39,7 10,0

12 146 38,3 377 36,4 44,9 15, 2

13 139 29,0 358 32,0 38, 7 9,0

14 151 38, 7 382 35,2 45,0 15,3

15 171 29,9 370 33,7 41,6 11,9

16 181 39,2 384 37, 4 47,9 18,2

17 167 31,8 372 34, 9 42,3 12,6

18 177 40,7 374 36,6 47,7 18,0

19 177 32,4 381 35, 6 44,2 14, 5

20 199 42,7 405 36,9 50,3 20,6

21 163 29, 8 346 33,5 40,2 10,5

22 178 36,1 363 34,3 45,0 15,3

н1р095 16,0 3,2 22,1 2, 4

Нетрадиц1йн1 добрива (безшдетилковий гн1й, компоети: торф + осад СТ1ЧНИХ вод; солома + беэНдстилковий гн1й) по сво1й ефективност1 в перший р!к д11 уступали п1дстилковому гною на 14-25%, на другий р!к -13-16%, на трет1й - 12-15%, на четвертий - 5-9%.

Bel 1нш1 нетрадиц1йн1 види орган1чних добрив по-р1зному впливали на врожайнЮть культур. Найменший прир!ет урожаю картопл1 спостер1гався на варiантах з соломою, тирсою, кострицею льону, на в1вс1 та озим1й пшениц! - з соломою, на конюшин1-з соломою, безп1дстилковим гноем та компостом - торф + осад ст1чних вод.

Вплив добрив на показники якост1 картопл1, в!вса був незначний 1 знаходився в межах достов1рност1 досл!ду.

Серед показник!в якост! зелено! маси конюшини спостер1гались зм1ни т!льки по вм!сту сирого проте1ну, який на вар1антах з соломою складав - 12,6-13,0%, на вар1антах з тирсою 1 кострицею льону -12,7-12,8%, на вар1антах (7, 9, 15, 17, 19),на яких вносили компоети: солома+безп1дстилковий гн1й, торф+оеад ст1чних вод, торф+п1дстилковий гн!й, торф+безп!дстилковий гн!й, п!дстилковий гн1й - в1д 13,0-13,6%.

Добрива позитивно впливали на показники якост! зерна озимоI пшениц!. Так, п1сляд1я соломи шдвищила вм1ет клейковини на 2,7%, скло-виднЮть на 8%, б!лка на 1,8%. П!сляд1я безп!дстилкового гною в1дп0в1дн0 - 2,7%, 6%, 1,61. п1сляд1я компост1в: торф+п1дстилковий гн1й в1дпов1дно на 3,6%, 10%, 2,1%. П1еляд1я компост!в: тирса+безп1дстижовий гн1й, костриця льону+безп1дстилковий гн!й в!дпов1дно - 2,1%, 1,4.1- П!сляд!я п 1 дстилкового гною Шдвищувала

bmIct клейковини в зерн1 на 4,7%, скловидн1еть - на 14%, б!лка - на 2,6%.

П1сляд1я орган!чних добрив та пряма д1я м!неральних внесених в норм! N75P45K45 кг/га, сприяли покращенню якост1 зерна озимоI пшениц1 на 1,0-2,0%.

АГРОЕКОЛОГIЧНБ ОБГРУБТУВАННЯ БИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ В ЛАНЦ1 С1В03М1НИ

Проблема забруднення довк1лля часто пов'язана з нерац1ональним використанням добрив. В нашоиу досл1д1 найб1льш небезпечнши добривами s безп!дс;тилковий гн1й та осад ст1чних вод. Тому нами велись за ними спостереження та розроблялись прийоми, як1 зменшують негативний вплив цих добрив на навколишне середовище.

Перед початком компостування були проведен1 анал1зи по визначенню вмЮту важких метал1в та патогенно! м!крофлори. В результат! цих анал!з1в були в!д1бран1 орган1чн! матер!али, як1 по забрудненню не пе-ревишували гранично допустимлх концентрац!й.

В к!нц! компостування цих матер!ал!в з торфом не виявлено яець

гельм1нт1в, титр кишечно1 палички зменшився на ш!сть порядк!в, а вм1ст важких метал!в в компост! з осадом в деяк1й м!р1 зменшився в пор!внянн! з початковим (табл.6).

Таким чином, отриман! дан! св1дчать про можлив1сть використання ОСВ як добрива при обов'яаковому попередньому вивченню 1х еколог1чно1 безпеки.

Таблица 6 - Вм!ст важких метал 1 в в орган 1чних добривах (мг/кг сухо! речовини)

г - - ■ -------------- ........ Види добрив Си 1п Рв С<3

Компост: торф+осад м1ських ст!чних

вод 133 63 22,5 2,3

Компост: торф+безп!дстилковий гн1й 39 40 4,8 сл1ди

Безп1дстилковий гн!й 16 36 4,9 сл1ди

Костриця льону 32 35 4,8 сл1ди

Кр!м цього, в досл!д1 велись спостереження за рад!оцев!ем-137 в систем1 добриво-грунт-рослина.Найвюций бм!ст 137Сб був у компост!, ви-готовленому з торфу+осаду ст!чних вод (1169 Бк/кг). В пор1внянн1 з Шдстщковим гноем цей вид компосту був забруднений в 4,7 рази б1льше. Компости виготовлен1 на основ! торфу 1 я1детилкового 1 безп1дстилково-го гною та компости: тирса+безп1дстилковий гн!й м!стили в своему склад1 рад1оцез1ю в1дпов1дно в 3,3; 3,3; 2,5 рази б1льше, н1ж у п1дстилковому гно!. Найнижчий вм!ст 137 Сз був у солом1, яку вико-ристовували на добриво.

Р1зний вм1ст рад1онукл!д!в в орган!чних добривах в перший р!к дП п1двищив р!вень забрудненост1 грунту на вар!антах в компостами: кост-риця льону+безп1дстилковий гн!й та компост1в, виготовлених на основ1 торфу та гною (вар.13,15,17) на 26-45 Бк/кг, на вар!антах з соломою -41-58 Бк/кг, на вар1антах з безп!дстидковим гноем та компостом соло-ма+безп!дстилковий та п!дстилковий гн!й - 115-152 Бк/кг, на вар1ант1 з компостом: тирса+безп1дстилковий гн1й - 174 Бк/кг, а на вар1ант1 з компостом: торф+осад ст1чних вод - 333 Бк/кг.

Шдвищення забрудненост! грунту за рахунок орган!чних добрив в перший р!к 1х д!1 не привело до суттевих зм!н вмюту рад!оцез1ю - 137

в рослинах картошп (табл.7). В л1тератур1 е ов1дчення про наявн1сть такого явища, яке пов'язують з закр!пленням радюактивних елемент1в в орган!чн!й речовин!.

Таблиця 7 - Вплив р!зних вид1в органтних добрив на вмют радюактивного цезио-137 в урожа'1 культур ланки с1возм1ни, Вк/кг.

■ Д1Я орган!чних добрив

1 року 2 року 3 року 4 року

картоп овес ■ конюши- оз.пше-

Вариант д о с л 1 д у ля (зерно) на (зеле- ниця

на маса) (зерно)

1.Контроль (без добрив) 5 84 298 63

2.М!неральна система удобрения 5 50 181 31

3.Солома 5т/га+М10 кг/т 5 61 203 43

5.Солома 5т/га+Н10 кг/т+сидера? 5 57 194 47

7.Компост бОт/га: солома+безШд-

СТИЛКОВИЙ ГН1Й 5 48 193 41

9.Компост 60 т/га:торф+осад

СТ1ЧНИХ вод 5 97 342 82

11.Компост 60 т/га:тирса+безп!д-

СТИЛКОВИЙ ГН1Й 11 94 314 84

13.Компост 60 т/га:костриця льо-

ну+безшдстилковий гнш 5 77 238 55

15.Компост 60 т/га торф + п1д-

стилковий ГНШ 5 51 194 31

17.Компост 60 т/га:торф+безп1Д-

СТИЛКОВИЙ ППЙ 5 53 187 35

19.П1дстилковий гн1й 60 т/га 5 48 159 36

21.Безп!дстилковий гмй 60 т/гз . , . .. .. 5 56 172 43

На другий 1 посл1дуюч! роки д11 орган1чних добрив, коли б1лыпа истина 1х м1нерал1зувалаея, спостер1гався досить пом1тний взаемозв'язок м!ж забрудненЮтю добрив та вмЮтом цез1ю-137 в у рожа!. Гобто, на вар!антах з високою забруднен!стю добрив (торф+осад ст1чних вод та тарса+бевп!дстилковий гн1й) вм1ст 137 Сэ в урожа! культур з!дпов1дно перевищував контроль: в зерн! в!вса на 10-13 Вк/кг, в зе-

лен1й-мас1 коншини - 16-44 Бк/кг, в зерн! озимо! пшениЩ - 19-21 Бк/кг. 1нш1 види орган1чних добрив знижували вм!ст 137 Сз у врожаI на 36-45%. Чисто м1неральна система удобрения (вар.2) була найбиьш ефек-тивною а точки зору блокування 137 Сэ. Вм1ст його в врожа! знижувався майже в 2 рази.

Таким чином, р1зн1 види м1сцевих орган1чних добрив, як1 м!стять не б1льше 1000 Бк/кг рад1оцез1ю-137, придатн1 для одержання нормативно чисто1 продукцП рослинництва.

ЕКОНОШЧНА ТА БЮЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИБНЮТЬ ВНЕСЕНИЯ ДОБРИВ

Найб1льш високий р1вень рентабельное^ застосування добрив був отриманий на вар1антах з застосуванням соломи та компосту з тирс1?+безп1дстилковий гн1й 1 становив в1дпов1дно 107,5 1 102,3£, окупн1сть одн1е1 гривн! затрат на застосування добрив - 2,07 1 2,02 грн. 1нш1 види орган1чних добрив забезпечували окупн1сть одн1е! гривн1 затрат - в1д 1,45 до 1,92 грн. Окупи1сть 1 кг №К м1неральних добрив становить 7,4 кг зернових одиниць.

Енергетичний анал1з показав, ¡цо найвищий К.е.е. використання добрив був на вар1антах, де вносили солому, 5 т/га+ИЮ кг/т; солому бт/га+ЫЮ кг/т+сидерат; та п1дстилковий гн1й, який в1дпов1дно становить - 6,01; 5,3;. 3,53. На вс1х Шших вар1антах досл1ду, де використо-вували р1эн1 види орган1чних добрив К.е.е.; коливався в межах 1,57-2,80 одиниць. При поеднанн1 орган1чних добрив з м1неральними спостер1гаеться зниження бЮенергетичного коеф!ц1ента за рахунок зростання виграт на мзнеральн! добрива.

Дан1 розрахунку енергетично1 ефективносг1 дозволяють зробити висновок про високу енергов1ддачу р!зних ввд!в мЮцевих орган1чних добрив, яка складае - в1д 1,57 до 2,80 одиниць. Шдстилковий гн!й -3,53, м1неральна система удобрения - 2,96 одиниць.

Про достатньо високий взаемозв"язок м1к р!зними видами орган1чних добрив 1 традиц1йним шдстилковим гноем 1 величиною продуктивност1 св1дчить коеф1ц!ент кореляцИ - 0,84.

БИСЙОБКЙ

1. Р1зн1 види орган1чних добрив на дерново-шдзолистому суп1щано~ му грунт! забезпечували продуктивя!сть ланки с1возм1ни в1д 36,8 до 44,2 ц/га, а на фон1 м1неральних добрив - 43,0 - 50,3, при продуктивное^ на контрольному вар1ант1 29,7 ц/га зернових одиниць.

2. Внесения 15 т/га орган1чних добрив в с1возм1н! сприяе стабШзацП гумусу в грунт! та зб!льшенню лехког1дрол!зованого азоту

та доступних форм фосфору i кал1ю ча забезпечуе в1дтворення запас!в гумусу в грунт1 на 130 - 420 кг/га. Поеднання м1неральних добрив з компоетами шдвшцувало цей показник на 30 - 60 кг/га.

3. Внесения компост1в 15 т/га с!юзм!нно1 плащ! покрашуе умови росту i розвитку рослин, зменшуе кислотнють грунтового розчину, зб!лыиуе суму вбирних основ на 0,6 - 1,8 мг-екв. на 100 г грунту та ступ1нь насичення - на 10-12 Z.

4. Компост, виготовлений на основ1 осаду м1ських ст!чних вод та торфу в сп!вв!дношеннях 1:1, е еколог!чно безпечним i придатний для використання в картопляно-зернов1й с!возм!н1.

5. М!неральн1 добрива, внесен! в норм! N45P45K54 кг/га с!воэм!нно1 площ1, знижують вм1ст рад!оцез!ю-137 в зерн1 в1вса та зе-лен!й мас1 конюшини на 40 Z, в зерн1 озимо! пшениц! - 51 %.

6. Найвищий коеф!ц1ент енер-л-Ттно! ефективност1 використання добрив був -на вар!антах, де вносили солому 5 т/га+NlO кг/т; солому 5 т/га+NlO кг/т+сидерат; п!дстилковий гн!й, який в1дпов1дно становить -6,01; 5,3; 3,-5; При сум1сному внесенн! м!неральних добрив з орган1чни-ми знюкувався коеф!ц!ент енергетично1 ефективност1.

7. Саму високу окупи!сть (2,07; 2,02 грн) на одну гривню витрат одержано на вар1 антах, де вносили: солому 5 т/га+NlO кг/т та компост :гирса+безп! дети лковий гн!й. 0купн1сть м1неральних добрив становить 7,4 кг зернових одиниць на 1 кг МРК.

8. В зон! радЮактивного забруднення для одержання нормативно-чисто! продукц11 рослинництва необх1дко використовувати орган1чн1 добрива, як1 м1стять рад1оцез1ю-137 не б!льше 1000 Бк/кг.

9. Внесения 15 тонн орган!чних добрив на гектар с1возм!нно1 площ! на дэрново-п1дзолистих суп!щаних грунтах та вирощування конюшини сприяэ нагромадженню в грунт! запас1 в орган1чно1 речовини (57,8 - 81,0 ц/га) та б!олог1чного азоту (111,6 - 172,8 кг/га), що дае можлив1сть зменпити на 25 % внесения азотних добрив.

Список роб1т, опубл!кованих по тем! дисертацп

1. Андр1яшР.О,, ЧорнийД.Л., Мельничук А.О. Нетрадиц1йн1 орган 1чн1 добрива та 1х вплив на врожай 1 якЮть картопл1 //Тези допов1дей конференцИ "ЕколоПя Пол1сся, проблеми сучасн1сть 1 майбутне"

Ч 2.-с.85-86. Харк1в-Луцьк-1993.. (П1дготовка матер!ал!в досл1джень до публ1кац11, особистий внесок здобувача - 40 Z).

2. Андр1яш P.O., Чорний Д.Л., Нагулевич Л.1., Мельничук А.О. Погода, врожай ! ефективн!сть добрив //В!сник аграрно! науки.

-1994.-N9.-с.21-24. (Проанал1зовано дан1 спостерекень протягом 18 рок1в, визначено г1дротерм1чн! коеф1ц1енти. Проведений анал!з уро-жайност 1 по роках з р1зними ГТК.Особистий внесок здобувача- 60 %).

3." Ресурсозбер1гаюч1 технологи застосування органшних 1 м1неральних добрив //Рекомендац1I з ресурсовбер!гаючих техюлоПй вирощування с1льськогосподарських культур у господарствах Житомирсько! об-ласт1.- Житомир, 1995.- с.21-33. (Конкретний оеобистий внесок здо-

-бувача в опубл1кований матер2ал 80 %).

4. Чорный Д.Л.,Андрияш P.A.,Нагулевич Л.И.,Мельничук A.A.Содержание радиоцезия в картофеле в зависимости от применения различных видов органических удобрений //Тезисы докладов второй международной конференции "Проблемы сельскохозяйственной радиологии".-Житомир, 1996.-с.65-67. (Шдготовка магер!ал1в досл1джень до публ1кацп, написания статт1, особистий внесок здобувача - 50 %).

5. Андрияш Р.А.,Чорный Д.Л..Мельничук A.A. Нетрадиционные органические удобрения и их влияние на продуктивность звена севооборота //Информационный листок.-N6.-с.1-4-Житомир.-1996. (Розрахунок продуктивное^ ланки с!возм1ни, дисперс1йний анал1з врожайност! культур, написания статт1, особистий внесок - 70 %).

6Мельничук А.О. Роль б1олог!чного азоту у формушнн1 врожаю озимо! пшениц] та збагачення азотного балансу грунту // Науковий в1 сник НаЩонального аграрного ун!верситету.- 1998.- N5.- с. 64-69. 7. Андр1яш Р.О.,Мельничук А.О. Агроеколог1чне та ресурсозбер!гаюче застосування азотних добрив у зон! Пол1сся // Науковий вiсник Нац1онального аграрного ун1верситету.- 1998.- N5.- с. 140-142. (Проведений енергетичяий анал1з використання азотних добрив в с1возм1н!.. Визначено К.е.е. по культурах с!возм1ни, особистий внесок здобувача - 60 X).

Мельничук А.О. Агрох1м1чне забезпечення та агроеколог1чне обгрун-тування використання добрив в картопляно-зерновШ с1возм1н! Центрального ПолЮся.

Дисертац1я на здобуття наукового ступени кандидата с1льськогоспо-дарських наук за спец1альн!стю 06.01.04-агрох1м1я.-Нац1ональний аграр-ний ун1верситет, Ки1в, 1998.

Захищаються дан1 п'ятир1чних досл!джень в полювих стацЮнарних досл1дах по вивченню впливу р1зних вид1в орган1чних добрив та Ix поеднання з м!неральними в картопляно-зернов1й с1возм1н1 на родюч1сть дерново-Шдзолистого супщаного грунту, на вм!ст в льому рад!оактивних речових, на урожай та якють картопл!, в!вса, конюшини, озимо! пше-

- 19 -

ниц1, на продуктивн1сть ланки с!возм1ни.

Вивчено, що для п1двищення родючост1 дервово-п1дзолистих супща-них грунт1б Центрального Пол1сея та одержання на них сталих та добро-якюних, економ1чно-обгрунтованих та еколог1чно безпечних врожа1в не-обх!дно залучити до б1олог1чного кругооб1гу шляхом компоотування р1зних вид1б орган1чних матер!ал)в та включения в с1возм1ну бобових та сидеральних культур.

Ключов1 слова: добрива, компоотування, родюч1сть, грунт, б1олог1чна ф1ксац!я, картопля, овес, конюшина, озима пшениця, рад1онукл1дм, важк1 метали.

Мельничук А. А. Агрохимическое обеспечение и агрозкологическое обоснование использования удобрений в картофельно-зерновом севообороте Центрального Полесья.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04-агрохимия.-Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Защищаются данные пятилетних исследований в полевых опытах по изучению влияния различных видов органических удобрений и их сочетание с минеральными в картофельно-зерновом севообороте на плодородие дерново-подзолистой супесчаной почвы и содержания в ней радиоактивных веществ на урожай и качество картофеля, овса, клевера, озимой пшеницы, на продуктивность звена севооборота.

Изучено,что для повышения плодородия дерново-подзолистой супесчаной почвы Центрального Полесья, на получение стабильного висококачест-венного, экономически обоснованного и экологически безопасного урожая, необходимо включать в биологический кругооборот путем компостирования различных видов органических материалов и введения в севооборот бобовых и сидеральных культур.

Ключевые слова: удобрения, компостирование, плодородие, почва, биологическая фиксация, картофель, овес, клевер, озимая пшеница, радионуклиды, тяжелые металлы.

Melnichuk A.A. Agrochemical and agroecological aspects of fertilizer application in potato-cereal crop rotation of Central Polessiye.

Thesis for competition for a scientific degree of a candidate of scienses in Agriculture in speciality 06.01.04- Agricultural chemistry.-National Agricultural University, Kiev, 1998.

Five year results received in field experiments dealt with different organic fertilizers and their combined application with

mineral fertilizers in potato-cereal crop rotation. The effect of these fertilizers on the fertility and radionuclides content in sod-podzolic sandy loam soil, on the yield and quality of potato, oats, clover, winter wheat, on the productivity of the link of crop rotation are defended.

It has been studied that for the fertility increase of sod-podzolic sandy loam soil of Central Polessiye, sustainable, high quality with ecologically pure yield obtain and high economic effect, it is necessary to include in biological cycle different organic materials via composting and growing legumes and green manure crops in crop rotation.

Key words: fertilizers, composting, fertility, soil, biologic fixation, potato, oats, clover, winter wheat, radionuclides, heavy metals.