Агроэкологические обоснование системы защиты пасленовых культур от колорадского жука

Харсун, Анатолий Иванович

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Агроэкологические обоснование системы защиты пасленовых культур от колорадского жука
ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологические обоснование системы защиты пасленовых культур от колорадского жука"

нащошымй аграрий ущверситет

РГ5 ОД

- Ч ЛРЧ 1пг>'.

^ f-tt.ii , На правах рукопису

ХАРСУН АНАТОЛ1Й 1ВАНОВИЧ

УДК 577.1:595.9+616

АГРОЕКОЛОПЧНЕ ОБГРУМУВАНШ СИСТЕМИ ЗАХИС1У ПАСЛЬОНОВИХ КУЛЬТУР В1Д КСШСРАДСЬКОГО КУКА-

Спец1альн1сть 06.01 Д1 - Захист рослин в!д шк!дник1в

1 хвороб

Автореферат дисертацхх на эдобуття тукового ступеня доктора 61ояог1чних наук

К И I В - 1994

Робота виконана в Нацхональному унхверснтетх хм. Тараса Шевченка в Лабораторх! екологх? I токсикологи' бхологхчного факультету

Науковий консультант член-кореспоьдент МхжнародноХ АкадемН |нфорштизацх1' доктор бхологхчних наук Л.П. ЕУЧАЦЬКИЙ

ОФЦДЙН! ОПОНЕНТИ:

БР0ЩВ1Й ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ - академик Укра*нсъко1 екологхчног

академп наук,

доктор бхолопчних наук,професор ГВ03ДВК РОСТИСЛАВ Ш1Ч - доктор бхологхчних наук, професор

• смшнець володаир Петрович - доктор охологхчних наук

ПР0В1ДНА ОСТАНОВА: Уыанська схльиькогосподарська акадещя

Захист дисертацхг вхдбудеться " 16 " 2- 1994 р.

о Ю год, на аасхданнх спецхалхзованох вченог ради Д 01.05,06 Нацхонального аграрного унхверситвту /3-й учбовий корпус, ауд. 68/.

Прохання взяти участь в обговореннх дисертацх£ при Н эахистх

або фислати Ваш вхдгук в двох лрищрниках на адресу:

252041, КИГВ-41, ,вул. ГЕР01В ОБСРОНИ, 15, Сектор захисту дисертацхй

3 дисертацхею можна ознайомитись у бхблхотецх унхверситегу.

Автореферат розхсланий " Ш *Листоп<&е. 1994 р.

Вцений секретар спец1ал1зовано£ вченок* ради доктор схльськогосподарсышх наук

професор М.М. ДОЛЯ

ЗЛГЛЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬНОСТЬ ПРОБЛЕМК. Тнтенсивнкй розвигок с1лъського госпо-дарства нерозривно зв'язания з застосуванням супасних - еколог1чно чистих систем та метод!в захисту рослин, Такий п!дх1д грунтуеться на ц1лоспрямован1й 1нтеграц11 агротехн!чних, х!м!чних, б1олог1чних та шлих способ1в пригн1чення чяселъност! ик1даик1в, а також вгссо-ристовуеться для боротьби з хворобами рослин та бур'янами.

.У практичному вт!ленн! пазваних завдань особливого значения набувае системна розробка горслоктивких мэтод!в та ефоктивних засоб!в боротьби з комзхами - ткЗдникамн с!льськогосподарських культур, з одного боку, та комахаш-передощикаш р1зних трапсм1сившпс хвороб рослин, о iiraoro боку, .

' Систетаий п1дх1д до розробок, адзггговапого до умов вираиувппил кошфвтних культур у окремому рог1он1, Ютогровапого эзхисту рослин вклтае ряд пром!жних етап1в. Серед них сл1л вид1лити ком- ' шюксний захист на основ! еколог!чпо безгочнот arpoTomirai та з використанвям в1дпосно ст!йких сорт1в. Для павногс рег1ону, комплексна система мош бути удаскояаленз елементами б!олог1чного контролю сезонноï пцльностг популяц1а наявэжлив1ших шк!дник1в. Ос-тзен1я вар!ант системи захисту модерн!зуеться за рахунок математичного моделввання агроданоз1в з урахуванням оч1куваних еколог!чких насл!да!в застосування добрив, засоб1в захисту рослин тощо. Як кИщевий результат прогнозуеггься суб.система захисту OKpGMoï кулътури в огггим1зовэн1й ClB03MlHi.

Торитор1л нашо! кратки мае даже широкий спектр ландшафггно-кл!матич1шх зон, да пануе незл1ченне р!зноман!ття фауни та флори. Зяачна частинз орган!з«1в, з точки зору людини, е шкодо'йшнога -через те, що приносить !стотпу шкоду господарсыШ д1яльност1 людей та IX здоров*ю. Так, зг1дно з неповними але загалыю визнанимй дантаи, втрати потенцШюго врожаю в1д шк1деик1в, хвороб та . бур'ян1в складаотъ на сьогодн1ия1я дань б!ля третини валового збо-ру. В окрем1 роки так1 втрати значно вид!. Яйцо назван! втрати вважати нввикористзним резервом мояшвостей до? п1даицэння ефэкта-bhoctI гостю дарюзання, тс цор!чно наиа кратна змош додатково отрииувати продукта на м!л1арда! суш. Значку шкоду пряносять також i шк!длив! членистоног! модичного та ввтертарного значения.

Боротьба 13 шк1дшбими члэнистояогтми ноямов1рно складна ланка державног системи заход!в, що розробляшъря для прискорэного зростання вирсбницгва та пол!шення якост1. . с1льськогосподарсько!

1 спрямована

продукцИ, а такой'на те, щоб запой 1гти небезпечному затруднению навколишнього середовкца отрутох 1м 1катами та забозпечотги надИшу оюрону здоров'я лодаа та тварин. ■

Багатор1чне застосування хцйчних засоб!в.боротьби з юя1дли-вими комахами дозволило повсвдао провести 1нтенсиф1кац1ю розвигку землэробства, значно Шдвищити врожайнЮть, а такой добетийь гввно-го зниження чисельност1 та щ1льност1 популяц1и пероно.щшк±в транс-ы!сивних хвороб. Зворотньою стороною щор1чного та багзторазового застосування 1исвкгицвд1в стало забрудаення б!осфери гх залшками та дериватами, а також рзггговв вшикнення резиствнтних до отруто-х!ы1кат1в вид1в шкодочинних членистоногих. На тепер1шн1й час ви-явлено 300-500 вид1в резиствнтних та мульгирезистентних ввд1в шк1дник1в. Спостэр1гаеться тендешдя до подальшого зростання числа ст12ких проти шстиодд1в комах. Поява ст1яких до отрутох 1м 1кат1в популяц.и щк!даик1в значно ускладшое, а часто робить практично носфоктивною х1м1чну боротьбу з ниш.

Метода боротьби з видами шк1дливих членистоногих, що набули ст1якост! до практично вс1х .сучасних пестицид1в, поки що Ездосконал1 1 направлен!, головним ч1Шом, на застосування циюПчних схем Гх ротац1й та чаете впровадаения нових препаратов, що характеризуються ориг1нальн1стю свое! х!м1чног структури та ме,-хан1змом токсично! д!Г. Ран1ше широко практикувалось Щдвищення доз- препарат!в та зб1льлення кратност! сезонних обробок. Назван1 способи вир1шують проблему захисту рослин частково, тимчасово, а 1нод1 1 не Еир1шуоть.

Стосовно розробки та впровадшння еяолоПчно бозпзчних ,мвтод!в боротьби з колорадським жуком, то у даному випадау, потрК5но скаэата оэ бШшэ. Боротьба з щи иебезпечндаи для-картошй комахами ведеться у~ регионах картоплчретьа майке п1в-стол!ття. ЗастосовувалисЬ практично вс1 з в1домих 1нсектицид1в. Але чисельн1сть шк1дника у б!льшост1 його ареалу не т1льки не змешшась, а нав!ть значно зб!льшилась. В популяцЦ колйрадськога жука розвинулись резистентн! та мультирезкстэвтн1 форми. Х1м1чна боротьба з личшкаш цього шк1даика не впливае на зманшення щ1ль-ност!. його зимуючого запасу, якиа зумовлюе щор1чну загрозу врожаю картопя1. Створилась наст1льки складна 1 стаб1льна ситуаЩя, що сдужби прогноз!в завбачно не розробляють сезонних отаративних про-гнозувань динам1ки шкодочинност! колэрадського жука, а т!лыш пла-нують ойсяги сезонних обробок та номенклатуру 1нсекгициД1в.

П0Тр1б!ШЙ ЯН1СН0 НОВИЙ п1дх!д ДО ПрИГН1Ч0НЯЯ чисельност1 популяц!.а шк1дливих членистоногих, як1 створили мулътирозистонтн1' форми. А оск!льки оптимального вар1зиту те на мае, то сл!д запро-понувати пром1жну ланку, зокрема, спос1б застосування 1нсегсгадад1в 1з сшшф1чним для говних шк1дник1в механ!змом токсичной д1Т на фон! вккористанпя м!кробноГ 1яфвкц1у та сезонних вкдуск!в энтомо-фаг1в. Розроблен! заходи повинн1 сприяти депресИГ гопуляцП ЮН.

Для усп1шно* розробки такого 1нтогрованого методу пвобх!дно всеб!чно враховувати природно-кл1мзтичн! особливост1 реПону, еко-лог1ю, ф1з1одог1ю та токсиколог1м шк1дника, а також прогноз сезоннот ИКОДОЧИШЮСТ1 популяц1т шк1дщика, картину розвитку фонового 1лфэкц1ялого процосу, що 1нтенсиф1куеться за рзхунок 1всек-тицкЩв, 1 д1яльн1сть колон1зованих та природних ентомофаг1в.

За результатами анал!зу проблвми застосування 1нсекгицвд1в, був зроблений висновок, суть якого полягае в тому, що тх бездаре-рвш, багаторЛчпе та сезонво багатократне застосування, зокрема,, проти популяцШ колорадського жука /КЖ/, не сприяло 1стотноку зни-шшш щ1льност1 його зимупчого запасу. Нзв1ть навпаки щор1чна чи-со.лье1сть перезимованих ну!с1в зростае, а шкодочинн1сть зб1лыпуеться. У зв'язку з цим, були проведен1 модольн1 ДОСл1д# для к1льк1сноТ ОП1-нки мехая!зм1в контролю чисольвост1 яйцекладок ЮН п1д час сезоннот колоя!зац1т його природних внтоммофаг1в - хюких клоп1в под1зуса та ' пзрилдюса. Показано, що на фоп1 погорели 1х обробок. - до формування врожап - х1м1чшии та м1роб1олог1чтшми препаратами, свзокна колон1-зац1я хиких клоп1в дае значнэ знижения чисольност1 яацэкладок ЮН," чий 1 пригн1чуе аого шкодочинн1сть. Пэредбачасться, що сезонна колон 1зац1я ентомофэгЛв КЖ у систем1 Лнтегрованого захисту каргош11 та баклажан1в можэ забезпэчити достатню б1олог1чну еф0итивн1сть 1 у в!дпов1дних умовах иожэ гарантувати захист врожап. П1д в!дпов1дкши умовамя тут розум1ють достатн1 резерви б1олог1чних агент1в, котр1 можна стримати за рахунок иасового розвадэння внтоиофаг1в на б1офабриках. Для цього наш запропонован! сучасн! Шдходи до елвк-триф1кац1Т, механ1зац1т, автоматизаШТ та комп'етеризацЦ б1отох-нололт-1чних опэрац1й розведення хижих клоп1в, до дало мошзш1сть розробют ключов1 параметра нап1впромисловоТ технологи.

ЗАВШШ_а05Я®НЬ- Основн1 завдання досл1дяень можна сформу-лювати таким чином:

I. Визяачитй заюоЕом1ряост1 динам1ки щ1льност1 популяцИ КЖ, у його

ареал1 та розробити модель прогнозування сезонной шкодочинност1 зимуючого запасу шк1даика.

2. Розробити елементи еколог1чно бззпечного захисту картопл1 в1д КЖ

в тому числ1 1 1з застосуванням ентомофаг1в методом сезонно* коло-в1эац11.

3. Створити нап!впромислову С1отехнолог1ю розведення хижих клоп1в -- внтомофаг1в КЖ.

4. Визначити метабол1чн1 меж! д!т 1нс9ктицвд1в на членистоногих, . що входять у троф!чниа ланцюг агроцэнозу картопл1.

б. Створити модель сп1льноI Д1Г 1нсектицид1в та б1опропарат1в на

фон! сезонно! колоя1зац1* ентомофаПв ЮК. 6. Розробити прогнозну модель незворотнього пригн1чвння популяци КЖ у його ареалх до стану дапрес!г, коли аого икодочинн!сть стане нижчою за економ1чно допустими? р1ьань вебезпечност1 зимуючого запасу 1маго КЖ.

. НАУКОВА. НОВИЗНА РЕЗУЛЬТАТОВ. Удосконалена система Иггегрова-ного захисту картопл1 в!д ЮН у рег1онах- з високою чисельн1стю його зимуючого запасу.

Створена прогнозна модель сезоннот данам!ки чисельност! 1маго та яець КЖ. Концептуально сформульована визначальна роль зимуючого запасу КМ у зв'язку з потенц1Йною сезонною шкодочинн1стю.

Встановлен1 заковом!рност1 сезонного зростання чисельност1 популяцИ ш1даика при полхвольтинноыу циклх життя.

Запропонована модель динам1ки щ!льност1 популяци. то розвива-еться, да и ц!льн1сть безгорэрвно зб1льшуеться х пропорц!йна коеф1ц1ентов1 зростання, пета дор1внюз середньому приросту темта-ратури под1лениму на серэдюо швидкЮТь зм1дення фактора у широтному напрямку в ареал1.

Розройлэна .математична модель багатовар1антвого довгостроко-вого прогнозування шкодочинност1 популяцП КМ. Дана схема практичного використання такого прогнозування для створеная короткострокового прогнозування та застосування на його основ1 оперативних заход1в захисту прота Кй.

Запропонована б!отехнолог1я безгерервного ц1лор1чного отрицания яЗДь Ш - ишжння дтааого рнтомофаг1в.

Створена нап1впромислова б1отехнолог1я розведення пэрилдюса ентомофага-КЖ.

Механ1зн токсично! д11 1нсектицвд1в на комах 1дентиф1кува-

ли на р1вн1 окремих груп естераз дзяких орган1в та тканин отруено-го оргап1зму. 1лентиф1кован1 1зоферментн1 струкгури естеразиогй когтлексу - м1шен1 застосування 1нсектицид1в.

ВИЯВЛЭН1 Д9ЯК1 х1м1чн! особливост1 сп1льног д11 1нссктицид1в та м1кроб1опрепарат!в на- гемол!мфу (гемоцита та плазму), гомогенати ц1лих т!л, гол1в, антен, кишечника та норвовог системи а також м1тохондр1й та сушрнатапту. Встановлен1 сп1льн1 та в1дм!нн1 риси у квхан1зм1 1нг1б1торног д!1 1нсокгацид1в на 1зофэр-менти р1зних груп естераз.

Запропонована модель способу визначення для 1нф1кованих конах показника патогешюст1 к1кроб1олог1чного препарату, який застосовуетьпя як сэмост1йно, так 1 сп!льно зх сгациф1чними 1нсе1гтицидами.

ЗнаЗДена метэбол1чна залежн1сть активност1 ферменту альдолази в1д 1нтеасивност1 розвигку 1нфэкц1йного продасу 1 Шй показник рекомендовано гас д1агностичну ознаку при тос^уванн1 р1з-них м1кроб1олог1чних прэпарат1в на шкЦгушвих комахзх. .

Зроблено так1 винаходи: спос!б фотостимуляцП дариллюса -основа його б1отехнодог1Т; спос1б зворотньот затримки розвигку конах — метод накопичешшя б!оматер1злу ентоиофага перед сезонной колон1заШ.его; поточна л!н!я для виробницгва ентомофаг1в; спос1б розведення онтомофаПв на консервованих харчах - яйцях та лялэчках ' кй: спос1б контроля агресивност1 комах; спос1б оЩнки рвактивност1 комах; два способи разведения Мотш риНегу - пйшпаразита КЖ; спо-с1б фототермЛчног рэактивацЦ 1маго Ш; б1стэхнолог1я розведення юриллюса - еятомофага яець КЖ тощо.

Розроблон1 ориг!нальн1 методики: спос1й ц1лор!чного о+риман-ня яець КШ; окспрэс-мотод электрофорезу 61лк1в у гол1акр1лам1дао -му гол1; метод визначення числа молекул б1лк1в у окремих зонах на ол$ограм1; косрдинатний метод виявлення локал1зацЦ ам1яокислот на ел^ограмах. Запропоновано ряд модаф1кац1й анал1тичних.методик, що застосовутъся для виконання ексгоримэнтально* часткни дано! робота. • •

АПРОВАЩЛ РОБОТИ. 0сновн1 тези дисерггацШоГ робота допов1да-лись на уадних радах 1нституту зоолоШ АН Молдовя (Кишин1в, 1974-Т978 рр.), р1чних наукових конференциях Адигвйського. годаго-г1чного 1нстигуту (Майкоп, 1978-1980 рр.), на учоних радах 1нсти-туту б1олог!чних метод1в захисту росли (Кишин1в, 1971-19*4, 1884-1991) на заседаниях лабораторп токсинолргД! 1нстигуту захисту

рослин УААН <Ки1в, 1880-1985), на кафодр1 зоологи та в Лаборато-р11 екологП 1 токсикологи Кихвського ун1верситету 1м. Тараса Шевченка (КиГв, 1992-1994).

Результата досл1даень за темою дасортацЦ допов1дались та обговорювались на:

- Всесоюзному симпоз1ум1 по холодост!йкост1 комах та кл!щ!в (Тарту, 1971);

- па УШ науков1й конференцП паразитолог!в Украгни (Б1ла Церква. 1975);

- на УШ Всесоюзна нарад1 по нематодних хворобах с!льськогосподар-ських культур (Кишин1в, 1976);

- па I Б1оф1зичному з'1зд1 (Москва, 1982);

- на Всесоюзна конференцП "Промислове розведення комах" (Москва, 1988, 1989);

- на II Краснодарская науково-практичнШ конфзренцП "Перспекти-ви застосування х1м1чних засоб1в захисту проти шк1дшцс1в, хвороб рослин та бур&н1в 1 охорон! навколшнього середоввда (Краснодар, 1991).

,,1УАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ..РЕЗУЛБТАТ1В РОБОТИ ТА, ,|Х ВПРОВАДШШ У ВИРОБНИЦТВО. Запропонована система 1нтегрованого захисту ранньо! картошЦ та баклажан1в в1д колорадського жука у реПонах з високою щ!льн1стю 2ого зимуючого запасу. Дана система вклшчае обробку пестицидами - по жуках", що перезимували; на стадП яець шк!днжа эастосовують ентомофаг1в, проти личинок пйршого вгку КЖ застосовуюгь м1кро01олог{чниа препарат б1токсибацилл1в (БТБ-202), проти личинок П-Ш в!лсу проводить обробки 1нсектицидами (при необ-х1дност1).

.Розроблэна б1отехнолог1я ц!лор1чного отримання яець КШ - жив-лення дая його еетомофаг1в. Встановлено, що оптимальна модель способу полягае в тому, що яйца кладки одержуклъ в!д реактивованих 1маго ЮН, а протягом зимового сезону эд1йснюють не менше 10-14 ци-кл!в лабораторних роактивац1г.

Створена нап1впромислова бготехнолоПя розведення хижих клоп1в. Дэ впровадаен! оптимальн1 зм1нн1 у добово-декадному ритм1 параметри фототерм1чного та Дншх рэжим1в абд.оти для масовогови-робницгва маточно I культури та б1оматер!алу1

Виявлен1 метабол1чн1 механ!зми дИ 1нсвктицид1в на членистоногих, що входять у троф1чниа лашдог агроценозу картопл!. Показано, що використан! 1нсектицида д1ють на обмшн1 процаси як шк1дни-

ка, так i кого ентомофаг1в. Встановлэно, що деформац1я б!лкового спектру у р!зних органах та тканинах модальноГ комахи, зокрэма, плодожэрки яблуЕево! - результат сп!лъноГ д1! зашокэних доз Зясекти,-ццд!в та м1кроб1опрепзрату. У даному випадку, пэрвинним механ1змом токсично! д1! е незворотне пригн!чення фериентних м1шней у р!зних органах 1 тканинах, унасл1док чого ослабления орган1зм шк1дника б!льш пхдцатливхший до Ьф1куванвя та подальшо! септидамЦ.

Естеразниа комплекс у р1зних вид1в комах строго сгоциф1чниа 1 -прояаляеться у вигляд1 окремих груп 1эофермэнт1в встераз, як1 нвод-наково (як за часом, так i по 1нтенсивност1) 1нг1б1руються 1нсекти-цвдами. Але е I естерази, що однаково 1нг1б1руоться як у шк1днии1В' так 1 у хх ворог1в, як1 входять у троф1чн1 ланцоги агровдноз1в. По-61чйу, небажану д1ю на ентомофауну 1нсектациди зд1яснюшъ i через прюгн1чення фзрмент1в рецэпгорного апарату са«ц!в та самок; зокрема, озимог совки.

Розроблена б1ох!м1чна модель патолоПчного йродасу, rata в1др1зняеться там, що за рахузок використання граф1ка залвжност1 числа отруених комах в!д часу гх загибел1, мааша . вивести числовий показник феномену патогенност1 та в1рулентност1 м1кроб1опрепарат1в.

Б1олог1чн1 метода боротьби з плодниками каргопл1, кр1м того, що вони забезпвчують вирощування еколог1чно чисто! продукцП, доз-воляють мата щэ i значний економ1чний ефект по врожааност1. Так, за нашими п1драхункзми пвредЗачена економ1чна ефвк^ивн1сть в1д зас-тосування созонно! колон 1зацЦ хижих клоп1в проти КШ. на стад11 яець склздае в1д 20 до 60 % варгост1 затрат, що йдуть на х!м1чну бороть-бу з цими ж шкЩетками. Р1чна економ1чна ефективн1сть б1окл1матцч-ного модуля у якому виродухлъ б1омзтэр1зл для сезснног. коЛонХзацИ складае 5-8 X вартост1 врояап бульб кзргопл1, вирощених на одному гектар1.

_ГЕОРЕТИЧНЕ. ЗНАЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТА PQEOTH. „ Возроблено системний п1сх1д до прогнозування шкодочинност1 комах. Для прогнозного описания ш,1льност1 популяцИ КШ, що розвиваегься в вреал!, .коша засто-совувати ексгоненц1альн1, лог1стичн! та 1ш1-р1вняння. При цьому, коеф1д1ен1' зростапня чиселъност! у згадэних р1вняннях - величина не гост1ана i не притаманна конкретному виду комах. ;

Завчасно довгострокове прогнозування чисёльност1 • шкодочин-hoctí популяцП КЖ сл1д зд1йснтаати на ochobi багатовар1антного прогнозування з врахуванвям характеру настання та прот1кання сезону: раннього, нормального, п1знього, екстраординарного тощо.

Щ1льв1сть популяц!Т Кй, що розвиваеться, пропорц!ина ковФШенту зростання п чиселъност1, якия дор1внюе середа1а величин! зростання температури, розд1лвн1й на сере дню швидкЮть П ш-. ротного зм1щення в ареал!.

Розрахунки, зроблен! на основ! багатор1чних ексдариментальиих даних, показують, що за рахунок застосування методу харчових принад для зниження чисельност! КЖ, наприклад, протягом 8-10 рок!в, моя® змоншиги ,щ1льн!сть зимуючого запасу популяцЦ КИ до нешкодочинного р1вня; сформульована ковдэпц!я 1 дано п агроеколоПчла обгрунтування.

Економ1чна ;ефекпшнЮть сезоннот- колон1зац11 хижих клоп1в найб!льша' при випусках цих комах п!д час яйцекладки КИ. Виведона одштця'шкодочинност1 ф1тофага та агресивност! ентомофага.

___ Показано, що наявн!сть у спектр! св!тлового режиму лаборатор-

но! кудьтури периллюса ер!темнот УФ-рад1ац1л, дае пэрспективу мати безд!апаузну культуру цих хиких клоп1ь.

ТЕЗИ. ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХУ.СТ: . I. Б1отехнолог!я ц1лор1чного отримання яець колорадського ну-ка - ун!варсального живигеля для його ент'омофаг!в.

2. Нап!впромислова б1отохнолог1я розвэдання маточног культури та б1оматер1алу хиких клоп!в.

• 3. Шдхода до визначення механ!зм1в ентокопэтогеннох д!1' 1нс0ктицид1в на фон! бактер!альног 1нфекцИ.

. 4. Система багаговар1антного довгострокового прогнозу шкодо-чинност! популяцЦ ЮК -концепц1я та агроеколог1чна обгрунтування.

Б. Модель пригн!чення поцуляцЦ ЮН через боротьбу 1з п зиму-ючим запасом 1 доведениям щ1льност! популяцЦ до дзпресиввого стану та осередковог локал!зацИ при 1стотному зниженн! шкодочинност!.

в. 1нтегрована система захисту ранньох картопл! та баклажан!* в!д колорадського жука' у -рег!онах з високою и,1льн!сти лого зимуючого запасу.

СТРУКТУРА РОБОТИ. Матор!али дисертацИг (285 етор.) включать: вступ; ш£сть глав, де висЕ1тлено характеристику !сторичного на-рису проблем, що досл1дауються, основы! матер!али та метода досл!-даень, анал!э отриманих ехсшрименталышх результат1в', зак1нче1ш/ висновки, практичн! рекомендац1т, список роб!т опубл!кованих по те-м1 дисертацИг. Власн1 результата досл!даень зведен! у 21 таблиц» Та 1люструються '87 рисунками. У список опубл!кованих праць вкА чено 65 роб!т, в тому числ1 50 статей, одну монограф1ю,-4 брошюри

та 10 авторських св1доцгв на винаходи. Посилання на цитован! робота дан! у текст! у квадратних дужках. У списку л!тератури 334 роботи;

3HICT РОБОТИ I. ÎCTCPlfl ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ Контроль дга!ам1ки щ!льност! популяцЦ колорадського жука зд!й-снюють за допомогою еколог!чнот та пропюстичнот оц!нки особливостей пжодочинност! його популяцЦ за рахунок використання 1м1тац!йиих моделей [Брежнев, Мал!н!на, КурЛлов, 1984; Брежнев, Мал1н1на, 1984; 1жевський, Лобанов, 1982; Коновалов, Мал1н!на, 1978; Мал1н1на, 1980, 1984; Kurth, Lehman, 1984; Л1хов1дов, Нестеров, Радул, Наго-ненко, 1990]. Назван! 1и!тац1йн1 модел1 будують на баз! матричних моделей Лесл! Шал!н1на,1980,1984; Шаров, 1986; Вольвач, 19871, або з вйкористанням алгоритму методу групового врахування аргумент!в (МГВА) [Гвахненко та !н., 1970]. для вивчення сезоннот динам!ки популяцЦ використовукггь граф!чне модолювання [Вольвач, 19871, да сезаяну динам 1ку популвдЦ шк!дникз характеризуют трьома графами: сумою накопичення щ!льност! ! швидаКто та , прискоренням накопичення згаданот суми. .

Р1зк8 п1двищення продуктивност1 прац1 при обробках масив1а 1нформацЦ для моделгавання агроцэнотичних ситуац1й дае використання систематизованот схеми розрахунк1в на основ! .використання такого програмвого продукту як електронн! таблиц! (spread heet caleulati- ' on) [Литвин, 1991; Савельев,Сазонов,Лук*янов I99IJ.

Оск!льки фототерм!чний режим в визначэльним для реал!зац1Т шкодочинно! д11 популяцЦ КЖ, то б1олог1чниа (ф!з1олог1чний) чао розвнгску шк1дника оц!нюють 1нтегральним показником - накопичонням суми ефективних температур (СЕТ) у градусоднях [Макеев, 1982; Х1л-ков, 1983; Banning, 1936; Davidson, 1944; Wilde de, 1957; Winnig, 19511. '

Значне м!сце у роЗробц! еколог!чно безпвчних метод1в боротьби з КЖ займае прогнозування, особливо р1вня господарсько. допустимого порогу яого шкодочшност1 [Вольвач, Пуголовк1ва, 4ohkih, epoxlaa, 1087; Васильев, 19881, агроеконом1чш£х норматив1в та регламента застосування 1ясектицид1в (Васильев, Кавецький, Бублик, 1989; Йу-равльов, 1987, 19393 та контроль i прогноз щ1льност! популяцЦ К1 в його ареал! [Хэрсун, 19921.

Основн! п1дходи до вивчення Механ!зм1в д!1 1ясектаццд1в описан1 у роботах Одинцова (1972), Рославцэво! (1976), Сан1на (1976), О'Браян (I9S4), М!хэльсон, Зеймаль (1970),. Иахманзон

(1964), Хадсон (1987), Salcald (1965), Menzel, HosKtns (1961), Hanach (1970), да показано, щ,о м1шеняни фосфорорган 1чних 1нсектици-д!в е 1зоферменти естераз. Анал1з механ1зм1в д1Т сучасних 1секгги-цид1в 1з групм пиретро!д1в (децис, карате, фастак, арр!во тощо) показуе, що комахи гинуть за рахунок токсично! дп радикал1в ц1ану, фтору, хлору та брому, як1 входить у структуру молекули сполуки на OCHOB1 яко! створениа препарат.

МетабсиЦчнх особливост1 токсично! д1Л 1нсектицид1в на 1нф1кова-ний орган1зм модельних комах систематизован! 1 викладен! у роботах Коппвл, МерПнс (1980), Heimpel (1967), Duimage (1975), Zlprln, Hartman (1971), Л1зенко (1974), Федоршчик, Коростель (1973), Bürgert (1973), Bannet, Shotwell (1973), Pye (1972, 19Î4), Тошева--Цветкова ' (1978), Ho'iiman, Brehelin (1ЭТ6). Автори встановили, що патолог1чн1 зм1ни у метабол!зм1 cnqcTeplraioTb маяже у вс1х органах та тканинах отруених комах, а також 1 1нших орган1зм1в.

На ocnoBi л1тературних даних можиа побудувати лише схематичну модель нормального ходу кэтабол1зму та його патолог1чних в1даилень в умовах експерименту. Основн! риси таког модэл! монша звэсти у певну систему:

1. При вивчзнн! метабол1эму онтогенетичного розвитку неотруе-еих комах спостерггаеться прогреруюча 1нтенсиф1кац1я процес1в в яких синтезукггься б1лки. К1льк1сть таких б1лк1в збхльшуегься в!д ембрЮнального розвитку яиця до личинки (1нод1 до стадП лялечки). На наступних етапах 1нтив1дуального розвитку в1дм1чаеггься виражениа спад б1лкового синтезу. '

2. Найвища активн1сть тест-фермент1в, наприклад, оксидаз та остераз проявляеться на стадП личинки.

3. У opraal3Mi комах . фосфорорган!чн1 1нсектициди пригнгчують не т1льки естерази, а 1 1нш1 1зофермента1 системи. Зокрема назван! 1нсвктитциди впливають на-функц1ювання одного 1з захисних механ!з-М1в - систему пол1фенолоксидази-пвроксидази.

4. ' Фосфорорган1чн1 1нсекгкциди пригн1чують но т1льки фермента центрально! та шрифоричног шрвовоI системи комах, а дшгь також на 1зофэрменти м1тохондр1й, м1кросом та 1ндшх органелл кл1тини р1зних органов та ткашш ■ отруеного орган1зму.

5. Д1я бактэр'1альнш: токсин1в на орган1зм комах шлягае у, зм1н1 ф!зшо-х1м1чних та б1олог1чних властивостей гемол!мфи 1 захисних 01лк1в,' пригн1ченн! деяких фермент 1в, як! беруть участь у' передач1 нервових 1мпульс1в, а також позначаеться на фушщ1юванн1

певктг фермонтних систем, що приймають участь у синтез! ДНК та Щ репродуктивних орган1в.

6. Практично не розроблон! питания, то стосугаться антитокси-ксикогенних та анти1муногешшх факгор!в ентомопатоген1в.

Таким чином, у проанал1зовзн1й нами л!торатур! е лише деяк! •спроби вивчэння особливостея динзм1ки 1нфекц1яного пронесу,, який викликаеться ептомопатогенними м1кроорган1змами. Разом з там, в1ы!-чена низька ефективн1сть пропарат!в, виготовлвних'на ix основ!. Тому спзп!ал!сти господарств неохоче використовуоть» наприклад, б1токсийацилл1л, яки?, не гарантуе захист вражаю корггопл!. Дан!, да в началась д!я сублотальних' доз 1нс9ктицид1в з бакгер!альнимй препаратами (для п!двидення ix токсичност! для шк1дник1б) духй" супЭречлив!. Але все-таки цз отгання, на нашу думку, перспективно ! без всякого сумн!ву вимагэе всеб!чного детального обгрунтування.

Розробка еломент!в б!олог!чного захисту картопл! в!д колорад-ського жука, зв'ззна з проблемою боротьби з дам шк!дйиком на рапв13 картопл! та баклажанах, виключно актуальна. Так, за С8Е1тарно-г1е-н1чнши вимогами, застосування. !нсвкпщид!в на цих культурах повинно бути зведене до м1я1мального р!вня (Ф1л1лов, Яровий, 1073; Ф1л1пов та 1я.,1986, 1989].

1з ентомофаг!в КЖ пэрспективними ввзжаються хи«1 клош? з роди-ни Pentatonidae (горшшос РегШш bioculatus Fabr. та год!зус Podi-sus maculiventrls Say.), мухи дорЗфорофзги [Гусев, I99IJ, яйцрпара-зита едовум, жушлиц!, павуки, кокцинел1да, хризопи тощо [Гусев, 1980, 1991К

В евроговськ!й частин1 на теригорИ кратн СНД виявлоно б!ля 20 взд!в хижих клоп1в п1дрод!ши азоп1д - роди п!кромерус, 'арма та з1крона. Роль название хижих клоШв у рвгулюванн! чисельвост!, популяци КН дослгджена мало. '

Розробка еколог1чно безгочних систем захисту рослиа йде чорез застосування 1нтегрованот системи заход!в для боротьби Шерг1яс, Коптол, 1980]. 1нтегрован1 системи захисту картопл! в,1д шк1дник1в,. хвороб рослин та бур'ян!в включають агротехн!чн! -заходи та склад сорт}в 1 направлэн! на пригн!чення шкодочинност1 названих фактор!в за рахунок застосування розутгаого поеднання х!М!чнях тй 61олог1чних способ 1в пригн!ченнй икодЛинних' агонт1в^ 1нтогрован! системи захисту рослин розробллють для'того, щоб в1дновити зруйяо-вану б!олог1чну р1вновзгу в агроцэноз!. Цього можна досягтй за рахунок використання 1дей та розробок еколог!чних п!дход1в до регу-

ляц11 чисельност! шк1дник!в, в!даовлвння природнот д11 паразитич-них та хнжот членистоногих, йпродукцЦ та акл1матизац!1 ентомофа-Г1в тощо.

Без прогнсзування 1 глиЗокого вивчеыяя данамКси популяцЦ КЖ при сучасних !вдустр!альних технолог1ях вирощування картопл! на крупних плантац1яз5 - з одного боку, та приватному сектор1 (да сконцрвтровзна основна маса популяцЦ КМ) - - з imcoro боку, неможливо отримувати щор1чно висок1 вроша! ц1е! культури. Висока щ!льн!сть зимуючого запасу 1маго КЖ е лШтуючим фактором для реал1зац!Т готенц1йного б1олог1чного врокаю картопл!. Особливо до проявляеться у рег!онах картоплярства, да шкодочинн1сть популяцЦ КЖ зб1льшуеться за рахунок кого пол1вольтинност1 (двох та б!льше генерац1й за сезон). За таких умов виростиги повноц!нниа врожай карггопл1 не вдаеггься [Патрон, 1085; Ф1л1лсв, Яровий, 1971; Яровий, 1970].

. Повсодно,. основним методом боротьби з КЖ е х1м1чниа. Водно-час, йггенсивне застосування отрутох!м!кат!в веда до незворотнього порушення еко'лог1чпо1 р1вноваги в агроцэноз!, наприклад, при монокультур! картопл!, да багатсразово застосовувались р!зн! пестицида, i як насл!док - товарн! бульби м1стять певну дозу цих гостицид!в та I* дереват!в.

1нод! да доза перзаершуе крайн! допустим! концэнтрацЦ, шр встановлен1 сан!тарно-г1г!ен!чними службами. Все да разом взяте 1 змушуе розроблягги еколог!чно бездачн1, в тому числ1 ! 1нтегрован1 технолог!! вирощування еколог!чно чистих бульб картош1.

Нев1Д'емним елвментом еколог!чно безпечних технолог!а е б1одог1чн1 метода пригн!ченвя чисельност! популяцЦ КЖ ЕФШлов та !н.,1988; Харсуа та iH.,I99I). Але поки що щ методе знаходяться на стэдЦ лабораторно-польових досл!дш«ь ! не знаашли шэ широкого ;розповсвдкеннл. Значиу частину свое! робота ми приев'ятили досл!даенЕЯМ, що спршадъ застосуванню ентомофаг!в КЖ, як! . йайефектиБШшх на стад!! яець цього шк!даика. Вважаем, в» дня опгим!зац1! Здтегрованого захисту картопл! в!д КЖ, необх!дно розвивати прсгностичн! метода завчасно! оЩнки агроцэнотично! сигуацЦ за рахунок лог!чного, !м1тац!йного, та математичного ыодадаванЕЯ процэс!в, що регулшгь щ1льн!сть та структурно-в!ковиа склад його популяцЦ.

2. ШЕР1АЖ1'МЕТОДИКА РОБОГИ.

Для виконання робота розроблан! ыетодичн1 п!дхода до ввдчення дшаы!ки вЦдьност! популяцЦ шк!дника, створена модель сезоннаг"

данам1ки чисельност! 1маго 1 пець ЮН та встановлен1 зэконом1рнос-т1 сезонного зростаряя щ1льност1 популяцП шкЩшкэ у пол1воль-тинному никл! (511.

Ииттед1яльн1сть дослШуваних об'ект!в у лаборатории! умовах . п1дгримували за методиками 136-42), а також [Рубцов, 1956; Одинцов, 1972; PacHiiraH, 1982]. Використовували модиф!кований метод олек-електрофорезу у пол!акрилам!дному гол! [Мауер, 1971; Reisfeld et al.,1962; Харсун, 1972]. Для !дантиф!кац!Т У пол1акрилам!дному гол! естераз використовували метода [Iauier, 1961; Matsumura, Brown, (963; Берстон, 1965]. М!тсяондр1Г ввд1ляли за методом 17). Проводили розд1лення гемол1мфн комах на гемоцита та плазму ! визначали у 1лф1ковэних комах активн!сть злъдолази гемол!мфи та кондонтра-Ц1ю ioHlB метал1в [26-28]. Для визтшченпя локал1зац1ТГ ак1нокислот при двовим!рному розд1ленп1 використовували-метод [11]. Вивчення блекент1в патогенезу, проводили на молэл! гусениць плодожерки яблу-нево! [20, 27-30J. Для розведення периллюса розробили" лаборзторну та нап1впромислову б1отвхнолсг1ю 156-65]. Розроблена система контролю основних еколог1чних режим1в аб!оти для троф!чного ланцо-га: картопля - колорадськиа жук - хш! клопи [45-49, 51, 56-65). При створенн1 матер!альног бази та pocypciB, необх1дних для яотгте-забезтчення периллюса було впровадшно настуше, Розроблена' б!отехнолог1я живильног бази для периллюса - ц1лор1чне отрамання яець КЖ [45]. Розроблен! огггимальн! умоеи розведенця хижих клоп!в. Уточнеп! осиовн! данг про хтрдаШэння, нообх1дн! матер1али, обла-. дазщш, !нвентар, тепличниа грунт, добрива, 1нс81шщиди, госадко-вий матер1ал тощо [45, 52]. Розроблено лаборатории! та польовкй конвейер вирощування бадилля картопл! та баклажан!в. Причому, проводон! кодэльн! розрахунки масобмЛну при формуЕанн1 опткмальних взаенов!дноскн троф1чно! систегди: картопля - колорздський жук - хи-Ж1 клопи, а такой визначен! затрата прац1 та робочо! сили при роз-веданн! периллюса [45]. Схеми польових досл1даэнь виконували за катодом [Досгахов, IS851. ,

Вар!ац!й10-статистичну обробку експеримевтэльних даяих зд!й-снювали за допомогои дисперсШного анал!зу [Плох1всышй,19в1; Дос- -шхов, 1985), а для побудови таблиць вшивания використовували метода 1Ёэрл!, Градуел, Хассел, 1076; Шайка, 1981; Менчер, .Эекшая, 1988; Heprlsc, Ноппел, 1980; Birch, 19481. Математичну медаль контролю та прогнозу щ1льност1 популяцП КЖ синтезувалй по [51L Для створення субмоделей враховували в!кову. структуру пспуляцЦ

(Брежнев, Мал1н1на, Курилов, 1984) та лрогвозування II чисельност1 (Мал1н1на,1980). Для розроблено! модел1 визначали п достов1рн!сть (Welch et al., 1981) та достатню завчасн!сть прогнозування (Воинов, 1981).

3. НАП1ВПР0МИСЛ0ВЛ Б10ТЕХНШВДЯ РОЗВЕдаНЯ ЛЕРШШЭСА -• ЕНТСМСФАГА КСШСРАДСЬКОГО ШУКА ' Розроблено спос1б безперервного отримання яець КЖ у лаборато-рао-подьовкх умовах (44-491. 3гаданий спос1й шжна використову-вати у науково-досл1дницьких лаборатор1ях, для вивчення б1олог1чнох ёфективност! ентомофаг1в Ю8 та на б1офабриках, да ведаться розведеяня маточно! культури та ¿51оматер1алу ентомофаг1в КЖ.. Б1оматер1ал ентомофаг!в використовували для розробки еколог1ч-но бездачних мвтод1в припЛчення чисельнаст1 популяцЦ К». Для отримання яець Шй створено ориг1нальне обладнания - ун1версальний б1окл1матичниа модуль 151, 581. Такиа б1окл1матичниа модуль е ун1ф1кованим блоком поточно! л1нЦ для виробницгва масово! культури хижих клоп1в, в тому числ1 1 периллюса (рис. I).

Основою способу ц!лор1чного отримання яець ЮИ е реактивац1я д1апаузних 1маго КШ. Кр1м того б1отехнолог!я способу включае такий маршрут ошрац1й: посадка картош11, зб!р 1маго КЖ на картоплинн1 у польових умовах та лабор'аторЦ, введения гх у . д1апаузу, збер1гання жук1в у стан1, д1апаузи, в1докремлення жук1в в1д субстрату, нагр1вэння комах в1д темшратури д1апаузи до 12-13 °С, терм1чна .та фототерм1чна реакггивац1я за рахунок тешювот та св1тлово! енергЦ реактивацЦ з початковою величиною 0,2-0,3 °С на одну хвилину фотопвр1оду, опром1нення комах силою св1тла величиною 100-250 Вт/м2, отримання яйцекладок, тимчасове збер!гання яацэюэдок для годування ентомофаг1в, використання ентомоф'аг1в в агроцзноз1 картопл! проти ЮК на стадЦ яець тощо [44, 51, 581.

П1дготовку до д1апаузи виконукггь у лабораторно-польошпс умовах у сажках обсягом I25tI0 да3, да для год1вл1, на субстрат кладуть'бадалля чи бульбй картопл1. Збер1гають жук1в, як1 д1апау-.зують у зшовищ1 при -I...+I °С у ящиках з субстратом. Для отрима-ння яйцекладок, особливо восени'1 взимку, кук1в, що д1апаузують, да три рази у мюяць забирать 1з зимввица та реактивуюггь.. Для взяття партЦ комах, субстрат прос1вають через грунтов! сига. В1дЗирають живих. комах 1 переносить в умови терм1чно! реактивацЦ, Реактивац1ю вздуть за добово-декадаим ритмом основних факгор1в абЮти, да темдаратура у кодаому цикл1 - протягом 10-20 да1в f

Рис. I. ФУНЮДОНАЛЬНА СХЕМА ПОТОЧНО! ЖНИ ДЛЯ 'ВИРОБНШ ТВА МАСОВОТ КУЛЫУРИ ШЮГО К^ЮПА ПЕРИЛЛОСА £58):

I - картоплосховище, 2 - польовиз конвейер бдпилля карго лл1, 3-збирэннп яйдаклалок КЖ, 4 - сховише яйцекладок КЖ, 5 - отримання св!тлових бруньок на бульбах карггопл!, 6 - тепличний конвейер бадилля картопл!» 7 - зб!р яйцекладок ЮН у тепличних уновах, 8 -використання яець КЯ для годування периллюсз, 9 - зб1р 1мэго ЮЛ на картоплш!» 10 - 1ндукц1я д1апаузи ¡Ш, II - збер!гашш 1иаго КЖ у зимовищ!, 12 - цикли ц1лор1чяо! реэктивзцП 1нзго КЖ, 13 - зб1р личинок КЖ у гол1, 14 - отримэнпл лялечок ГСП, 15. - консервування лялечок КЖ, 18 - використання лялечок КН для год1вл1 хижих клоп1в, 17 - п!дготовка гюриллюса до зим1вл1, 18 - збер1гання периллюса у зимовищ!, 19 - резктивзц1я периллюса, 20 - отримання яйцекладок гориллюса, 21 - отримання личинок гориллюса, 22 -отримання 1маго гориллюса, 23 - Збер1гання резервних самц1в гориллюса, 24 - оперзцц зворотьот зэтржки розвитку яець, личинок та !мзго периллюса, 25 - огорацП збирапня, фасуванля та транспорту-вання б!оматер!алу гориллюса, 27 - сезонна нолон1зац!я гориллюса на карггопл! та баклажанах, 23 - зб!р ел1тнкх 1мэго у польоаих уновах, 29 - бозд1апаузна культура периллюса,1 30 - АРМ - технояо-г1чний маршрут' опэрац1й вирощування периллюса®. та його контроль. Блоки поточно! л!тШ: а - ф!тотрон; б - 1нсекторон для.живигеля (КН); в - приготування ковсервовапого корму для ентомофаг1в; г - виробницгво ентомофаг!в. ■

п!двищуеться за законом синусотди загасзючих ножввнь в1д тзмшратури дЗапаузи до 26 °С. У середин!, процэсу резктизац1! одаочасно з температурою зб1лыиунть фотогор1од в1д 14 до 15 Год. При цьому. прир!ст фототерм1чно! енврг!т активзц!! (асЕ/<н;) коша виразигги формулою:

dCI/dt = f(t°, г'Д, т...), /1/

да X{t°,r'Д.т...) - фувкц!я г!дротерм!чного та св1тлового режим!в; t° - температура, °С; т - фотопер!од.. год.;- I -сила свггла, Вт/м2; г'- вЩносна волог!сть пов!тря, Ж; t -час, да!.

' Величину почапсовот фототерм!чнот енергП реактавацП зашсу-ють у такому вид!:

ACEt(0)= дг°/дт, /г/

да аСЕ - початковий прир1ст фототерм 1чнох енергП реактива-ai ï, °С/хв. фотопер1оду /умовна одиниця/ або - Дда; At° - добовиа прир!ст томператури, °С (у наших умовах -. I °С/доба); Дт - добовиа прир!ст фотоперЮду, год. ( у наших умовах - 6 хв./день); t(o) - час, да!.

При розрахунках величини фототерм1чно1 енергП активацП беруть добовиа прир!ст фотошрходу в 1лторвал! 3-6 хв. Динам1ку вел лини фототврм1чно1 енергП активацП можна виразити та розрахувати за формулою: 0

CEt = Cît(0)e<rU т1>, /3/

дэ CEt - величина фототерм1чно1 енергП на час t, Дк; CIt(0) - початкова ветчина фатотерм!чно! енергП реактавацП, Дш; г - коеф1д1ент приросту; t - час, да!; t° температура, °С; т - фотошр!од на час t, год.; I - сила св1тла на час t, Вт.'»г,

Повну енерг!ю (ECI),.яка аде на реактивац!» 1маго Юй, з ypaiy-ванням посл!довного та базперэрвного проходаення опечатку ф!зич-но1, а пот1м ф!з!олог1чно1 реактивац1Т, можна зашеати:

Е СЕ - k<t? - tO>t± + It(1)e<r<W<t£- t?)Tl)f ш t - t ф

да k(t°- - !нгред1ент CEI, необх!дног для ф!зичноГ реактавацП,°С; t° - температура нижнього порогу ф!зично! реак-. *гавацП, t® -, температура вицо нижнього порогу ф1аичнот реактавацП, °С; - температура ф!з1олог1чно1 роактивацП,°С; . tn - 1нтогральний час реактавацП, дн1; (tn - tj) - час ф!з1-рлоПчно! реактавацП, да!; початкова енерг1я ф1з!оло-

ггчнох реактавацП, дып г - коеф!Щент приросту; tj_ - час ф!зично! реактавацП, да1; т - зм1вниа фотошр!од, год.; I -енергетична осв!тлен!сть, Вт/м2; е - основа натурального логарифму; к ¿- узгодауючиа коеф1ц!ент.

Рис. 2. ФУНКЩОНАЛЬНА СХЕМА АВТ0МАТИ30ВАН0Г0 УШВЕРОЛЛЬНОГО МОДУЛЯ ДЛЯ РОЗВЕЦЕННЯ ЕШОМОФАГ1В' С521:

I - Енергоблок; а - система формуваш;я декадного ритму параметр1в пешъШ аб!ота, 2 - пристр1я душ задания добового ритму сстафетнот системи: 3 - реле-формувач поодиноких добових 1мпульс1в 4 - пром!жне реле, 5 - кроковия шукач - 1н1шатор добово-дакадного ритму: в - комутзтор; 7 - автоматизована !нформац!йпо-вш1рювальна , система м1крокл!мату з банком програм термофотостимуляц11г: 2РВМ -блок реле часу <показан1 номери пристротв) та НП - порпдков1 номо-ри програм нормувчих третворювачхв; б - система осв1тлзовач1в: 8 -реле часу, 9 - УФ-св1тильники, 10 - 1К-лампи, II - лсм1носцентн1 ламгм, 12 - лампи розжарсвапня, 13 - бактерицидн1 лампи; ВП -вим1рювальния пристр1й, I - Шкатор, Р - перетворювач, П01 -пристр1й шрвиннот обробки 1нформац11: в - устаткуваная м1крокл1чату дяя обслуговушого персоналу; г - резервний фототермостатований блок 1нсектотрон1в; аеро1оя1зац!я - А.

Експериментально показано, що оптимальна температура термг'Ч-нох рэактиваШГ - 5-П °С, початку фототерм1чног - 12-13 °С. Початкопа внерПя фототэрм1чно! реактивац1т - 0,17-0,30 °С на одну хвилину фотопвр1оду. Восени - на початку д!апзузи Ю8 -фототерм1чна енерПя стимулюе лише 8-15 Ж1маго. Ц1еТ к1лькост1 достатиьо, иоб пХцтримувэ-ш необх1дний р!вень щ1льност1 маточних культур йсго ентомофаг1в (едовум, периллюс, под1зус тощо). ,

Безперервн1сть процэсу ц1лор1чного отримання яець КН створю-еться за рахунок ритм!чност1 проведения окремих цикл1в рэактивацЦ 1маго. На рис. 3 така ригм1чн!сть показана при пор1внстн1 з циклом китпед1пльност1 популяц1Г у природних умовах.

3.1. ТАБЛИЦА ВШИВАНИЯ КОЛОРАДСЬКОГО КУКА 134)

I-1--1-1-

:Стад1я роз- ,\К1льк1сть'осо-:. Фактор: К1лъ- .: Доля загиЗлих

:витку :бин, екз. :смерт- к!сть : особин на

i-1-:ност1 : загиб- : кожн!й стад1]

Ы :В1к,: Трива- : На по-: В к!н-: (ÜJ-) : лих,екз ,-г

п/п :да! : л1сть : чатку : Щ : А ; (dL) : В1даос- -:(t) : развит-: (NtíM>: (Nt+1): : , : hí ода: : ку, да!: : 1+1 : : : шщ1

_I__I_i_I_:_I-:_1 , .

П0ЛБ0В1 УМОВИ ПРИ ПОЛТВОЛЫИННОСЦ ТРИ ГЕНЕРАЩТ ЗА СЕЗОН

1. Пербзимован1 1маго

310 270 ' 1000 750 Не 1денти= 250 0,5 25

ф!ковано ПЕРША ГЕНЕРАЩЯ

2. Яйця

5 5 100 93 Стерильн!- 7 0,07 7

сть,кан1бэ-л1зм, ентомофаги тощо

3, Личинки даршого-другого в1ку

15 10 .83 75 Ентомофаги,

хвороби. не-1дантиф1ко-

ван1 фактора

4, Личинки трэтього-четворгого в1ку

35 20 75 50 тон Передляшчки, дядечки та 1маго

60 25 50 "35 Не1дэнтиф1ко- 15

ван1 фактори ДРУГА ГЕНЕРАЩЯ

в. Яйця

4 4 100 93 Стерильн!-

сть,кан1ба-л1зм, ентомофаги тощо

7. Личинки першого-другого в1ку

33 9 93 74 Ентомофаги,

хвороби, не-1дэнтиф1ко-ван1 фактори

8. Личинки трэтього-чатвертого в1ку

33 20 74 51 • ТОЖ 23

9. Иэредлялэчки, лялечйи та 1маго

55 22 51 36 тек 15

10. Яадя

ТРЕТИ ГЕНЕРАЩЯ

100 94 Стерильн1-сть.канЮа-л!зм, ентомофаги тощо

II. Личинки першого-другого в1ку

12 7 94 73 Еатомофаги,

хвороби, на-1дэнтиф1ко-&ан! фактори

0,23 0,15

0,06

25 15

0,18

0,25 0,15

0,07

0,19 19

23 15

в.

0.21 31

ЗАК1НЧЕННЯ ТАБЛИЦ! 3.1

:Стад1я роз- :'К1льк1сть осо-: Фактор сКхлькхсть: Доля вхдмерлях :витку :бин, бкз. :сморт- :ссобин,що: nrnrtwr яя

i-,-i hoctI ¡загинуди,:

N :В1к,: Трива- : На по-: В к1я-: (cLí) :екз. г п/п :дн1 : л!сть : чатку : ц1 : л : /А ¡ ,:

: : ку, да1: ио' : t+1 : : ..:

:oco6uH,mot особкн на

кошт стад!*

ВЮТос- ! н1 од. •

23 35

12. Личинки третього-четвоитого в1ку

32 20 73 50 23

13. Пврэдлялзчки, лялечки та 1маго

60 28 50 37 Не1дэнтиф1ко— 13

ван! фактори ЛАБОРАТОРНО-ПОЛЬОВТ УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ Перезимован! 1маго

"310 270 1000 650 Не 1дэнти- 350

ф1ковано

Яйця

4 5 . 100 95 Стерильн!- Б

сть,кан1ба-л!зм, енто-мофаги тощо

16. Личишси горшого-другого BÍJty 1

10 5 95 71 Ептоиофаги, . 24 •

хвороби, но— 1дентиф1ко- . ван1 фактори

17. Личинки трэтього-чотвертого в!ку

30 20 71 51 тея 20

18. Первдлялэчки, лллвчки та 1маго .

45 15 51 37 Не1донтиф1ко- 14 .

ван! фактори

3.2. ЕЮЛОПЧШ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦП КОЛОРАДСЬКОГО 1НУКА [34]

0,23 0,13

0,35 0,05

0,24

• 0,20 0,14

20 14

п/п

В А Р I А Н Г

:Чиста :

:швидк1сть :

:розмноження : :<V

I. Тмаго, цо горезшували (в!дкладка яець в агро-цэноз! каргопл1)

2. Перша польова гонерэц!я

3. Друга польова гонераЩя

4. Трэтя польова генерац1я

5. Хкаго, що порезимували <в1дклздка яець в лзбо-ратор1у>

8. Пэрша лабораторна генорацй 38,3

7. Друга лаборзтсрза гелорац1я 35,64

44,9 52,4 46,3 46,1

22,65

TpKBMÍCTb renepaqií

П1

311 .61 66 ■60

305,8 46,5 41,2

Б!отичний потбнЩзл

<гп>

0,012 0,065 0,058 0,064

0,01.

0,077

0,087

Р1чна активн1сть, УМ0ВН1 ОДШШЦ1 /Чиселыисть, екз./

3.1

Сезонна активн!сть популяцП

Д1апаузуюч1 1маго в грунт!

I II ИГ генерал1Т

—□-п-о-□--□-о-о-□-р-п-□-ср

IX X XI XII I II III 1У У У1 УП УЖ

ЧисельнЮТь, екз.

3.2

Р1ЧНИЙ ЦИКЛ, М1СЯЦ1

Яйцекладки КЖ у природах умовах

-О-О-О-□-

IX X XI XII I-

пиши1У и у иУ1 ^уп^уш

Р1ЧНИЙ цикл, М1СЯЦ1

РИС. 3. ПОИВНЯННЯ ЦШР1ЧНОГО РИТМУ ОТРИМАННЯ яець КЖ 3 ПРИРОДШМ РИТМОМ П0ПУЛЯЩ1 ШК1ДНИКА [453:

3.1 - Природниа ритм ¡киттед!яльност! популяцП КЖ в агроцэноза* кйртопл1 в умовах степовох зони Укратни та Молдови при сезонн1й

пол1вольтюшост1 популяцП КЖ (показано три п1ки яйцекладок);

3.2 - цикли яйцекладок у шгучних умовах. Коечкамив1дм!чено строки посадки рослин картопл1 у. технолог!чному цйкл1.

Огриман! яйцекладки згодовуюггь св1жими айо З0ер1гають як резервно швлення. Розроблено способи тимчасового та тривалого зберЗхання яйцекладок КМ [62,65). Тимчасово яйцекладки збер1гають в холодильнику при 5-7 °С протягом 5-10 д1б. Для тривалого збер1гання яйцекладки КЯ', консервують £62), п1сля чого вони придатШ для жив-лення ентомофаг!в ЮН, особливо у лер1оди, коли яйця в1дсутн1 у

природйих умовах. _

В таблиц! ЗЛ данаГ пор1вняльна характеристика виживання ЮН у лабораторно-паиьових умовах та умовах близьких до природних 1351. На основ! цюс даних ексгариментально встановлено, що виживання в умовах близьких До природних складае прийлизно 0,35 (дол! одиниЩ) а у лабораторно-польових умовах в мемах 0,35-0,37. Ц! величини' ми приймаемо за константа, як!- використовуемо дай

Виживашш, Виживання,

л0л1 одиниц! дол1 одйниц1

60 120 180 240 25 Б0

Час, дн! Час. да!

Рис. 4. ВШИВАНИЯ 1МАГ0 ЮК Рис. 5 . ВШИВШИ ПРИ

ШСЛЯ СТШУЛЯЩ К Д1АЦАУЗИ ТА ЗЙ- ЛАБОРАТОРНОМУ Р03ВЕДЕНН1 [44,

М1ВЛ1 В Р13НИХ СУБС1РАТАХ [44.453: 49): I - колорадского жука,

I - бульби картоши, 2 - грунт, 2 - периллоса та 3 - под1зуса. 3 - тирса, 4 - п1сок. ,

подзлылих розрэхушав (табл. 2) б1отичного потвшдалу популяцЦ (гя). тистог швидкост! розмяожэння (Н0). часу генорзцЦ (Г)'товдэ. Виживання 1мага ЮН п1сля введении у д!зпаузу та зим1вл1 заложить в1д субстрату в якому вони зяаходяться (рис. 4) 1 В1др1зняеггься• в1д аналоггчног характеристики я ого онтомофаг!в (рис. 5).

4. ПРШйЧЕНВД ЧИСЕЛЬНОСТ! ШК1ДЯИВЖ К«

Довгостроков-з, на протяз1 осташ1х чотирьох дзсяпШхь що-р1чна 1 сезонно бзгатократна застосуваяня х1м!чних 1яс8ктицид1в, особливо в умовзх 1нтенсив1шх технология вирокування монокультура

- у напому випадку - кзртопл!, привело до того, що отрутох1м1иата починать негативна впливати па еколог1ю навколкпнього сородовкдз

- тобто на вс1 ланки природа у як!я ми швамо та на нас самйх. Тому у сучасних умовах с1льськогосподарського виробництва, ч!льно м1сго заимае проблема охорони оточукчого середовищз в!д ззбруднрнь отрутох!м1катзми з тошюнц1ею до створення • еколог1чно чистих способов господаргавання. .

Практика ззхиету рослин не в!дмовиться в1д застосування 1сек-тицид1в - вони Н90бх1да1 для гарантП отримання врожаю. Алэ сам1 1ясектищда. тх виробницгво, транспортування, збер1гэная, утал1за-ц1я залишк1в, викориетання у пол1 тощо, повито стати на як1сно новий р1вень - но вшивати негативно на природу. 3 Ше! точки

аору, црогрвсившш налрямком у практвд! захисту рослин в1д шк1даи-к1в - комах, кл1щ!в, нематод тощо, е створения та впровадаення, вокрема, м!кроб1олог!чних препарат1в, розведення та колов!зац1я ентомофаг!в, синтез ефоктиввих б!олог1чно акгивних рвчовин Еешк1д-дивих для здоров'я людей та кориских тва'рин 1 як! не отруюють по- ' в!тря, грунт, водрими тощо.

У всьому св!т! реальна ситуац!я у захист! картопл! зараз така, що для отримання та збережання повноц1нного врожаю, необх!д-но застосовувати в осповному х!м!чн1 1нсектицида /проти комах/, фунПциди /проти хвороб рослин/, 1лш! пестицида проти нематод, бур'ян1в тощо. Назван1 речовини будуть-застосовуватись ш довго 1 магбутн1ми покол!ннями людей. Але, щоб IX надм!рна к1льк!сть чи продукта розпаду нз давали довготрнвалих негативних насл1да!в, то аастосування IX треба строго кантролювати на основ! суворого дотримування встановлених сан!тарно-г1г1еШчних норм та правил. СлЭдкувати за. там," щоб нз були порувш1 обгрувтован! граничя1 допустим! норми використання отрутох!м1кат1в та нешревищена кон-дешрац!я IX у вирощэн1й пррдукцП, грунт!, водоамах, пов!тр! тощо.

У даному блоц! наших досл!даень зроблена спроба розробиги аг~ роеколоПчв! та ф!з!олого-б!ох!м!чн1 основа ЮТегрованого захисту . картопл!, да для боротьби з шк1даиками застосовують, 1всектициди (по потреб!) на фон! вггучно створено! бактер!альног 1нфакцП та сезонно! колсн!зац!1 ентомофаг1в. Кр1м того, мётою .экспериментально! та теоретично! робота було не т1льки встановлення вшиву чинних факгор1в на иригн!чення щ!льност1 популяцП' инхдаика, а й розкритгл на р!зних струк1урно-морфолог!ч-них та метабол!чнмх р!внях сутност! токсикогенних иехан!зм1в !сек-тицидних фзкторгв. На нашу думку, практика захисту рослин, такой зац!кавлэна в осв!тлаин! питания впливу залишсШ пестидад1в та IX деркват!в на природой та сезонно колон!зованих внтомофаг!в,

У процэс! проведения досл!давнь названия проблем, увага була спрямована на: •

- биявлвння еколог1чних заковом!рноствй д1! 1всвктацвд1в в орган1-зм! членистоногих,, щр вивчались на фон1 бактер!ально! 1нфекцЦ;

- ртворення модел! патолог!чяого продосу, якиа зумовлюеться сп1льнрю д1ею !всекгицзду та бздпрепарэту; ••

- уточнения характеристики ф!з!олого-<31ох1м1чЕИх процес1в, що сприяють' п1двиш/эншо патогенност! бакпрэпарат!в, як1 застосовукпть одаочасно в пониженими дозами 1нсектацид1в;

24 '

- встановлэння способу дЦ 1нсекгийид1в у троф!чноку лашгоз1 членистоногих та антенальному апарат1 окремих вид1в шк1дливих комах;

- 1доптйф1кац1ю 1зоферментних мвхаи1зм1в д!г фосфорорган1чних 1лсектацид1в в онтогенез! р1зних модэльних комах;

- дослЩкеняя м1шен1 у цэнтральн1й нервовШ систем! та м!тохондр1ях даяких вид!в шк!дливих комах, на як1 спрямована д!я 1ясектицвд1в, що застосовукяъся.

Для розд!лення та 1даггиф1кац1! м1шнеа прикладання 1нсекти-пид1в застосовували елекгрофорез б1лк!в у ПААГ (пол1акрилам!дному гел1) та г1стох1м1чн1 метода ïx 1дентиф1кац1! (див,- главу 2).

При 1дантиф1кац1г естеразного комплексу в онтогенез1 модейьних комах показано, що кожя1й стадЦ розвитку к1мнатних мух, кровососучих KOMaplB та мошок, виявлэно пэвну к1льк!сть зон загальноестеразно! эктаввост1. Так, у !с1ннатних мух на стадН яець виявлэно 5 естеразних фракц1а, у личинок - 18, • у лялеЧок - 12 та у 1маго - 10; у комар1В на стадЦ пець у личинок - 9, у лялзчок

- 10 та у 1маго - 9; у мошок -.на стад!! личинок -8, у лялэчок -9 та у lwaro.II. У вс1х назвать комах 1донтиф1кован1 1зофэркенти зцзт1юол1нестерази (AXE), хол1вестерази (ХЕ), кэрбоксилэстарази (КЕ) та ар1лестерази (ApE) И-5, 21,22].

У гомогенат1 т1л злаковог тл! 1деетиф1кован6 7 зон з остеразнов активн1стю, серед яких е 1зоферменти .AXE, ХЕ, КЕ та АрЕ. Механ1зм токсично! д1Т фосфорорган1чних 1всветицвд1в <Ф01) на знайшн! 1зоферменти естераз анэлогхчний тому, що визначенш на 1BÉ3ÎÎ комахах. Спроба виявиги к1льк1сяу залежн1сть стушня пргн1чення окремих остераз в!д концэнтрацЦ застйсованих 1лсв1стицид1в не принесла ycnlxy [6,23,24,25].

Кожному ввду. досл1даэш1х нами комах властгазо хзракгРръо раз«1щення, 1ятенсивн1сть забарвлэння, рухлив1сть та .число зон 1зоферма:-ст1в естераз, а також величина !Х молекулярних мае/ Тая, AXE 1 ХЕ, головним чином, малорухлив!, КЕ - маоть сере дню рухли-в1сть, а АрЕ - найб1льш рухлив! 1з ястераз.- Bel фермента ручались у напрямку позитивно заряшного елэктроду. Молекулярна масд мало-рухливих- 1зофернент1в складала млн. . - ~ 500 тасяч,

сэредеьсрухливих 300-100 тис. 1 юввдкорухливих - ^80-60 тис, одиниць [7,8). . . ;

При хромзтогрэфП ва колонках ДЕАЁ-йэлмози ira свфаДзкс1 g-ioo гомогенат!в т1л комах було одержано. в!д. трьох до е'ятй

б!лкових фракЩй. Деяк! фракцП мали широку субстрэтну специф1ч-н1сть i реагували як з ацэтагаол:шом (субстрат на AXE), так i з Фен1лац0татом (субстрат на АрЕ). отриматк окрем! фракцН з активн!стю лише AXE або АрЕ не вдалось £5,101.

Проведено вивченвя деяких б1огхм1чцих показник!в у троф!чному ланцюз1: карггопля - колорадськиа жук - ентомофаги у зв'язку з за-стосуванням 1нсекпщид1в. Зо крема, показано, що залишков! к!лькост1 фосфор- та хлорорган!чних 1нсэктицид1в^ як! використовують для боротьби . з личинками КЖ про являют {> насприятливия вплив на ентомофаг!в - жужелиць, кокцинел1д, павук!в тощо. 3 одного боку, загибель названих ентомофаг!в зумовлона Шдопцэнаю активн!стю хх при пошуках живителя 1, внасл!док цього -част1яих контакт1в з 1нсекгицидами, а з другого боку - живленням +канинами отруеного орган!зму самого живителя, що вже накогагчив у соб1 певну дозу !нсектицвду. Нами встановлэно, що у досл!даеному троф!чному ланщоз! у кожного виду членистоногих е деякэ-.зони ес-тераз з одинаковими Ri, як! аналог1чно припйчукггься 1исек-тицидами 113).'

Вплив !нсектицид!ву на рецепторний апарат комах, що йде через по-рушення звичаших nuwxiB взаемоди м!ж видами (а також i всередин! ваду) можна просл!дкувати при частковому розрш! !нформац!яних 3B&3KiB м!ж особинами р1зних статей. Так, звакаючи на ту роль, яку' в1д1граоть антени у, комах, ми зробили спробу з'ясувати вшшв Ф01 на аагальн1 естерази антенального атрату. Показано,' що 1нсектицвди . повнХсты пригн1чували загальноестеразну активн!сть в антеяах самц1в та самок озимо! совки. У антенах самок та самnia ц!еХ кома-хи виявлено спектр ©стераз, який, 1мов1рш, зв"язаний з рецэпторким апаратом. Bel 1дентиф1кован1 естерази.в межах одн1еХ години 1нг1б1рувались чид!алем та карбофосом П53. Таким чином, подобна порушевня зв?йку мода спричиняти роз'еянання 1нформац1йних канал la у середин! виду, а також 1 м1ж р!зними видами, як! входять у троф1чний ланцаг, Алэ все таки, для визначення ще глибших порушеяь 1нформац1йних' шлях!в, досл!даення сл!д перенести у еколо-г!чну плотину.

Проанайзуем дан! по токсиколог! Т !зоформент!в естераз центрально ï нервовот сйстеми (ЦНС) та м!тоховдр!а комах. 1зоферменти естераз ЦНС личинок к1мнатних мух i м!тохондр1я гол!в 1маго мух, ыали електрофоретачну рухлив!сть та' молекулярн! маси аяалог!чн1 в1доов!дшш естеразам гомогенату тканин, але !зсх}врмэнта-Bcix есте-

раз HiToxoanpia дифэренц1ювались б1льш ч1тко. У безм1тохондр1альн!й фракцЦ (суперпатгнт) гол!в мух ХЕ не виявлено. Серед 1ншх в1да!нностей м1ж зимограмами естераз м1тохондр1А та супернатанту, характерним було б1льше число зон 1зофермонт1в у м!тохондр!ях [71. Розроблено методику визначення числа молекул ферменту у зон! на елфограм! И 41.

У процэс! вивчення ©01 на р!зних стад!ях розвигку модельних комах, в!да!чена аналог!чн1сть електрофоретичног картини та пввна посл1довн!сть пригн!чення естераз. Так, ран!ш Шлих пригн1чувалась аетивн1сть AXE та ХЕ, пот1м послаблговалась акгивн!сть КЕ, а 1зоф9риента АрЕ 1нг!б1рувались дуже слабо. При застосуванн! дужо високих концентрации вивчэяих <501, активн!сть !зофермент!в вс1х названкх груп естераз зникала. ' Токсична д1я цих 1нсвктипид1в на 1зсферм0нти ЦНС та м!тохопдр!а !маго мух значно в1др!знялась в1д подобно! на гомогекати т1л [4,5,7,10-12,17]. На' естеразах м!тохопдр1й гол1в к!мнзтних м.ух показано," що найб!льт чутливими до токсично! д!1 Ф01 е естерази з великими молекулярними масами (10,223.

Механ!зм токсично! дЦ Ф01 на коках визначаеться, з одного боку, !х ф1зико-х1м1чними (стэричними) параметрами, а з другого боку, характером кйпен! !зоферменту. Наприклад, найб1лып ст!йкими до 001 е швидкорухлив! 1зсфор?«?пти АрЕ. Базуючись на цих даних, показана можлив!сть теоретичного прогнозування. 1нсвкгицидност1 [ Hansell, 1 ЭТО 3.

Характерна реакц!я гемолЛмфи комах на !нсектицидне отруення на фон1 бактер!ально! 1пфвкц1!. Як зразок такого захворговання вив-чали бэщиьоз гусениць V в!ку плодожорки ябдунево!, заражение ви-сокими дозами Bacillus thurlnglensis. У досл!дах використовували препарата карбофосу та фозолону. Сум1ш цих 1нсекгициц1в та бак-препарату готували безпосородаьо перед застосузанням (20,27, 20, 553. Комах заражали 1ндив1дуально per os за допомогою м1крошпр1цэ. Сб'ем суспэнз!! вийирали такиа, щоб у одну гусеница ввести 50000-ЗООООО спор. Спори Вас Шиз thuringiensis отримувзли !з ксшрц1й-ного .препарату ентобактерину методом газтрифугування [26-201; Патолог!чн! зм1ни у гонол1кф! визначали методом елоктрофорэзу у ПААГ Î263 i хромато-елэктрофорезбм ам!н'окислот [141, 1дэнтиф1вац1ю естераз на елфограмах проводили по методу [Hunter, Marker, 19571,: актизя1сть ферменту алвдолази визначали за методикою; що прикладаеться до набору рэакгив!в (ТУ8-С9-3031-75).

ЦослЩення модел! ентомопатогенвого прсцзсу виконували за таков методикою, П!сля в1д0ракування ведороэвилутих та травмованих гусениць, в одну чашку Петр! переносить 20 здорових особин. Досл1д складався з таких вар1ант1в: контроль; заражения дозою 50000 спор на гусениц»; 300000 спор/гус.; 50000 спор/гус.+1сектицид у субле-тальнШ доз! (5.10-6 М); 300000 спор/гус.+1нсектицвд (Б.10~Б М); еталон - гусониц1 оброблен! Ансектицедом у леталыШ (ЗЛО-4 И) дрэ1. Кошиа вар1ант ставили у трох повторениях - по 40 особин у одному. Загибель обл1коаували через 12, 24, 36, 48, 120, 168, 240 год. та через 30 д!б в1д моменту заражения. Основними. критер!ями ентомобацильозу були: втрата рухливост1, зм1на кольору, смерть тощр.

Проведено блвктрофоретичнв вивчення б1лк!в та ам!нокислот гемол1мфи • ! гомогенату т1л гусениць ; У в1ку. 1ак1 гусениЩ на хэрчуються, що полагшуе 1нтерпрэтац1ю отриманих, результат!в. У геиол!мф1 здорових комах виявлано 12-14 базових зон <31лк1в та II ам1чокислот, а у 'гомогенат! т1л - 6-8 зон б1лк1в та 12 ВМ1Н0КИСЛ0Т. Через 36-48 годин п1сля 1нф!кування, число середаьорухливих фракция б!лк!в як у Г0мол!мф1, так 1,-у гомогенат1 т1л эвачно зкеншуетьтся. ¡Остановлено, що при одяаков1й доз1 'ентомопатогена, х1д хвороби визначаеться 1ндив1дуальними властаво-стями екстерментальяих комах 1 проявляешься швними «аттомами ентомобацильозу. У особин з ч1тко вираженими симптомами хвороби стостер1гають такиа спектр б!лк1в гомол!ыфи; на 6-12 годину п!сля 1нф1кування число та характер розм!щэння зон б!лк1в практично не В1др1зняегься в1д контрольного, на 24-36 год. - р1зко зменшуеться число пов1льно- та середаьорухливих зон б!лк!в. У дзяких гусениць - 1з слабо вираженими симптомами ентомобацильозу - сдактр б1лк!в гемол1мфи зм1нюегься аналог!чно, а п!сля виздоровлювання певво'Х частый комах - в!дновлюетъся до вих!даого стану.

При вивченн! загальног естеразног активност! у хворих та здорових комах показано, що 1нсектицвдн1 добавки знижують акгивнють цього ферменту 1 таким чином спридагь ослаблению ^ захиснот рекацзл гусениць прота ентомопатогеиу. У процэс1 розвигку захворювання комах, активн!сть вльдолааи гемол!мфи та гомогенату т!л до 36-48 год. зростае , а даг!м - у! шрехворШас комах -хюверггаеться до норда. На ващу дуику, ■ показник активност! альдолази можна використовувати як основну д1агностичну ознаху при тест-досл!д«еннях патогенное?! м1кроб!опрепарат1в. Ериентомобаци-.дьоз! порушуеться такой баланс !он!в метал1в (табл. 4.1).

4.1 BMICT IOHIB МЕТАЛ1В У ШЮЛМФ1 TA ГОМОГЕНАТ1 Т1Л ЭДОР0ВИХ ТА ЗАРАЖЕНИХ ШШОБА1ЩБОЗОМ ГУСЕШШЬ ШЮДОЖЕРКИ ЯВЛУКЕВ01

Bmíct ioHlB Мбтал1в (мг/г сиро! ваги)

Кал la : Натр1а: Кальцю: Магни? : Зал!зо* : М1дь* • « • • «

КОНТРОЛЬ .1. Гемол1мфа эдоровиг

комах 3,175 0,825 0,835 1,010 0,084 0,0063

2. Гомогеяат Т1л

здорових комах 3,103 0,804 0,817 0,982 0,086 0,0063

ЗАРАЖЕНИЯ (доза 300000 спор/гус.; 30 година п1сля заражения)

3. Гемод1мфз 3,140 0,813 0,839 1,005 0,083 О.ООТО

4. Гомогенат Т1л 3,137 0,815 0,817 0,983 0,086 0,0057

ЗАРАЖЕНИЯ (доза 300000 спор/гус.+фозалон 5.КГ5 М; 36 година п1сля заражения) \

5. Гемолимфа 3,141 0,813 0,838 1,005; 0,081 0,0067 в. Гомогенат т1л 3,147 0,814 0,820 .0,981,' 0,084 0,0053

inPQg, мг/г = 0,24 0,067 0,084 ' 0,093 0,0073 0,0005

шр05> % s 7»5 8'3 'í0'1 8,3 7,7

*Дан1 отриман1 на атомно-адсорбцЮнному спектрофотометр! С-302; 1нш! - на фотометр! ГШ.

При . вивченн! складу метал1в у процес! 1ясектмвдщого отруення та на фон1 Сактар1альноГ 1нфекц11, показано (табл. 4.1.), що bmíct IoHlB кал1ю у гемолШф! хворих комах зменшуеться, а у гомогенат1 т!л - зростае. ' Аналог!чно зм1нюеться i кояцэнтрац!я IoHlB HaTpiio. Концентрац1я 1он1в м1д! у гемол!мф! хворих комах мае тендеяц1ю до зб!льшення, а у гомогенат1 т1л - до змеквення. Дан! по зб1льшенн1 концентраШГ 1он!в мШ у гемол1мф! мають карёлягцйну . залэжн!сть з п1даиш/энням альдолазао! акгивност1.

Розроблена модель (20,551 патолог!чного процасу, щр викликаеться ентомопатогешими бактер1ями. Виведено к1яьк1сниа показник патогенност! м1кроб1олог!чних препарат!в для комах. На основ! граф!чного моделювайня !нфэкц!аного процзсу виведена формула залежност! в!ру.лэнтност1 препарату в1д застосовано! дози та встановлэно показник натогеняост1 - ПП(доза). За еталоя в!рулентност1 беруть число (100 одиниць = ¿cía шкал1 ПП(доза)) эа-гибот коыах при д!! летально! дози 1ясектицвду (20,55).

ПП(доза) = (величина вим!ршаного кута * 100)/(80р- а*), 75/ да ак- кут в1дхил0ння при наявнсст! загиЯвдй у коатрол!;

п/п

BapiaHTH Д0СЛ1Д1В

Для контролю та кожного вар!анту будуоть крив1 загибел1 комах на протяз1 досл1ду. Щоб визначиги ПП(дозу), необх1дно вим!ряти кут м1ж л1н!е» контролю та тачкою максимально! смертност1 в1дпов!дного вар1анту (20, 551.

Запропоноване граф1чнэ модэлювання 1нфекц1яного процесу мош служиги методом визначенвя показника патогенност! у nponeci селзкд1! в1рулэнтнтних штам1в у лабораторних умовах, а в умовах виробниотва б1опрепарат!в дасть хожлив1сть встановлювати tx ефективн1сть. Розроблений метод може бути використаний для експрес-оц1нки якост1 бЮпрепараПв п1сля ix транспоргування, збвр1гання тощо. На нашу думку, рентабельним для виробницгва та ефективним у застосуванн1 може бути м!кроб1опрепарат з ШНдозоя) б1льше 70 виведаних нами одиниць.

Для визпаяення б1оф1зичвих характеристик ентомопатолог1чного процэсу, була зроблэна спроба ультразвукового д1агвостування хворих комах 129,303 та вим1рювання емност! i 1мпедансу тканин (з використання голчатого электродного датчика та моста зм1ного струму F-S0I0) здорових та хворих комах Ця робота продовжуеться.

Розглядаючи мэхан1зм д1! ентомопатогенних м1крооргэн1зм1в, можна резхмувати наступне: в1рулонтн1сть цих препэрат1в на ггочаткових стад!ях 1нфекц1йного процэсу (1-12 година п1сля заражения) недостатня для створення та реал1зацц ф1з!олого-б1о-х!м1чного гютеиц1алу токсичност1 та формування 1нтенсивного 1нфекц1яного процэсу. Тому, для послабления та зменшення сили захисних бар*ер!в комахи використовуються Ф01 у сублвтальн1я доз1.

5. ШД0,СИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРШЮСА ПРОТИ КОЛСРАДОЬКОГО ЖУКА

Б1отехнолог1ю розведання хижих клоп!в зЫйсншгь в ун1вереальному б1окл1матичному модул1 поточно! л1н1! (рис. I та 2). 1ехнолог1чний цикл виребнищва- ентомофаг!в починаегься 1з створення достатньо! кормово! бази (бадилля картопл1) для живлвння ф!тофаг8 та п!дтримання його культури. Розведання хижих клоп1в складаегься з двох вэаемозв'язаних процэс!в - утримання високопродукгивно! маточнр! культури та виробницгва на I! ochobI б1оматер1алу для сезонно! колон!зац1! в агроцвьоэи кзртопл! або баклажан 1в.

Для yeninmoro розведання перидлоса обсяг маточно! культури не

повинен бути мешшм за 10-15 Ж загально! чисвльност! популяцЦ. що розводять. Зберекення культури може бути гарантоване, якщо п!сля найб!льт несприятливот пере зим 1вл1 залишаеться 50-100 здоро-вих 1маго, при сп1вв1дношенн! статей 1:1.

OchobhI фактори техноценозу вирощування периллюса зведэн1 у таблиц! 5.1 та 5.2, а дан! про вшив аб!отичних ! б1отичних факто-р!в систематизован! у табл. 5.3 та 5.4. Анал!а приведоних табличних даних показуе, що ключовим фактором, якиа забезпечуе зд!йснення розроблоного способу е збагачення св1тлового режиму ер1т9мним УФ-опром!ненням в доз! 0,01-0,03 мер.год/м2 [46,47,571.

У весняно-л!тн!й пер1од у лабораторних чи/або лабораторно-по-льових умовах утримують 3-4 гвнерац!* периллюса маточнот культури. Комах останньот генерац!Г - починаючи з личинок завбачливо гот.ують до д!апаузи. 1ндукц!я д!апаузи периллюса може йти або в умовах природного ритму фототерм!чних фактор!в аб!оти, або модельиих -лабораторних умовах. У лабораторних умовах створдагь добово-декад-ниа ритм фототерм!чних фактор1в aöiora, да знижуеться температура, скорочуеться фотопер1од 1 зменшуеться 1атенсивн!сть осв1тлення. (табл. 5.2). Вважаеться, що формування ст1йкоТ д!апаузи починаеться на стад!1, що випереджуе ту, на як1й комаха зимуе [Данилевський, 1961.19721. Умови д!апаузи приведан1 у табл5.2.

Реаюгивац1ю перезимованих 1маго периллюса проводить в умовах аналоПчних тим, що застосовують для колорадського жука з доповне-нням св!тлового режиму УФ-опром!ненням (табл. 5.1). Самок 1 самц!в периллюса рвактивують окремо, а пот!м об'еднують для спаровування. Самки починають в!дкладати яйця через 6-8 д1б п!сля спаровування, а 1нод1 i рзн1ш0. К1льк1сть яець у одн!я кладц1 сильно варйое -в1д I до 5Q-60. Одаа самка можо дата 6-II яйцекладок. .

При п1дариманн! маточнот культури яйцекладки зразу ж ставлять на 1шсубац1и, а для напрацюваннл б!оматер!алу Гх розвиток можна затримувани иа певний терм1я (табл. 5.2) (561.

При зм!нн1й температур! 20-26 °С яйця розвиваються за 4-8 дн!а. Для утриманя личинок р!зного в!ку нами розроблен1 сгоц1альн1 м!кроконтейнери (581, щр спрошуе догляд при розведанн! в ун!вареальному модул!. Щ1лья1сть особив периллюса в умовах ¡вирощування е наиважлив1тим !з параметр ia, що коятролиться. Так, шдльн!сть личинок другого в!ку не повинна даревертувати 100 екз. на I дй3, личинок третього-чвтвертого в1ку - 30-10 екз./дм3, а личинок п'ятого в!ку та iwaro - 4-5 особин/дм3.

6.1 КОМПЛЕКС ЗБАЛАНСОВАНИХ НМТТ6В0ВАШШВИХ ФАК10Р1Б, ЩО ФОРШЛЬ У ДОБОВО-ДПШИОМУ РЙТМ1 АБЮТУ ЕКОЛОПЧНОГО ОПТИМУМУ да РОЗВЕДЕННЯ'ПЕРИЛЛЮСА В ШТУЧНИХ УМОВАХ [43,45,59]

N :Фактор аб1оти п/п :(режим) та :одиниця вим!-

:ру

Лобове значения параметра режиму аб!оти пфотягом дводекадног ритмиш прошсу

I декада

II декада

1нтервал зм1ни параметра у декадному ритм!

I. Час розвитку, да! 1-5 6-10 11-15 16-23 20-23

2. Температура,°С 18-25 19-25 20-26 20-26 18-26

в т.ч.. вдень 20-25 22-25 22-26 22-26

вноч! 18-20 19-20 20-22 20-26

3. В!дн. волоПсть

пов!тря, % 65-80 65-80 65-80 65-80 65-80

4. Фотоперюд, год. 15 15.15 15.30 16 15-18

Б. Осв!тлен!сть, клк 3 3 4 4 3-4

в. Енергетичяа осв!- ,

тдон1сть, Вт/м2 200 200 250 250 200-250

7. Ер!твмна УФ-рад1-

ац!я, мер.год/м2 0,01 0,015 0,02 0,03 0,01-0,03

8. Аеро!он!зац!я, йон/см3 1000 1000 2000 2000 1000-2000

6.2 Б16ТЕХН0Д0Г1ЧШ ПОКАЗНИКИ ПРИ РОЗВЕДЕНЩ MAI04H0I КУЛЬТУРИ ТА

НАПРАЩВАНН1 Б10МАТЕР1АЛУ ( дичинок I-I1 В1КУ) ПЕРИЛЛЮСА 159] -1—--

•Трива-i Темпе-:В!дн. :Фото-!Маса вшвлення* 1вих1д-рату- :воло- :пер1-:на 100 особин :енто-ра, :г!сть,:од, :на 10 д!б :нофага.

К П/п

ПОКАЗНИК

:л1сть :ста-:д1Т. :дн!

_j_

:год.

:1маго:Яяця:Лич.:

I М А Г 0 .

1. 1ндукц1я д1апа-

узи 30-40 26-10 40-85

2. Д!апауза 200 240 +I-C-I) 80

3. Реактивап!я 20-30 1-24 40-85

4. Подготовка до

спаровувзння 5-10 18-26 60-85

5. Спаровувания 2-3 " "

6. Утримання зэшйшенях самок та .одешання яець 20-30 " *

Яи Ц Я

7» Затримка розвитку 10-20 15-16

8. 1шсубац!я яець 4-8 28 . ЛИЧИНКИ

9. 1-П В1КУ 8-10 18-26 65-80

10. Ш-1У Й1ку 15-18 18-26 65-80

11. М0Л0Д1 1мэго 4-6 " "

12. йэзервн! самц! 10-15 "

16-12 10 ю 8-10 95

- - - 90-75

12-16 10 5-7 8-10 85-70

16 10 8-10 85-70

n . N « Я

W N М

14-16

15-16

80-90

1-5 70-75 3-5 8-1 55-60 3-8 8-1 95-90

*Масу яиалэвяя вираваоть в гранах (вага-ÍOQ 1маго КЖ - б!ля Ю г).

зг

5.3 ТАБЛИЦЕ ВШИВАНИЯ* ШРМЛЮСА У Р13НИХ УМОВАХ РОЗВЕДЕННЯ 134)

ЧАСОВНИ 1НТЕРВАЛ: Число • самок в межах : Вики- ! Пло- 1 1

Трива-: -1 1втервалу часу екз. > вання : до- :

Середи- ■ ■ -г : ч!сгь и

л!сть,: на, дакна по- в :середае: <1«.) « ь и

да! : Ш :чатку к!нц1 : • : 1* ■ <"Ч> :

ЛАБРАТОРНЕ Р038ЕДЕННЯ

Дмаго, що тарезимували 0,17

280-295 287 50 45 47 15 2,55 732

295-298 297 45 37 41 0,15 11 1,65 490

299-301 300 37 32 34 0,12 16 1,92 576

302- 305 302 32 27 29 0,1 13 1.3 393

306-309 307 27 21 24 0,09 5 0,45 138

310-313 311 21 17 19 0.07 7 0,49 152

314-316 315 17 12 14 0,05 6 0,4 126

317-318 317 12 11 11 0,04 5 0,2 63

319-322 321 11 9 10 0,035 13 0,45 144

323-326 325 9 1 5 0,018 18 0,3 97

При повноц!нному осв!тленн!

27-29 28 79 79 79 0,2 0,7 0,14 4

30-32 31 79 79 79 0,2 23,0 4,6 143

33-35 34 76 76 78 0,157 18 3,6 122

36-38 37 76 63 65 0,174 20 3,5 129

39-41 40 63 54 58 0,147 Ъ1 1,4 56

42-44 43 54 47 50 0,126 8 10 43

45-50 47 47 33 40 0,1 14 1 А 92

51-55 52 33 16 24 0,06 17. 10 53

56-60 58 16 7 12 0.03 б .0,18 10

61-64 62 7 0 3 0,0076 - - -

Куль 1Г черн!вецько1 популяц1Т 0,25 17,0

27-29 50 45 45

30-33 31 45 43 44 0,24 21,0

34-36 35 43 40 41 0.22 18

37-40 39 40 36 38 0,21 23

41-44 42 38 34 35 0,19 16

45-48 47 34 29 32. 0,18 18

49-54 52 29 10 18 0,09 49

55-60 57 10 0 5 0.03 37

Парша гэнерац!я

ПОЛЬОВА КУЛЬТУРА

27-29 28 50 50

30-33 •31 50 47

34-38 35 47 45

37-40 39 45 44

41-44 42 44 30

45-48 47 30 21

49-54 52 21 0

50 48 46 44 35 24 10

0.2 0.19 0,18 0.17 0,15 0,10 0,02

Виживання розраховують по [511.

0,3 4,0 13,4 39 3 27 3 19 18

4,25 5,04 4,0 4,8

3.0 3,24 4,4

1.1

0,06 0,8 2,4 6,7 4,1 ■ 2,0 0,4

123 156 139 188 128 152 229 63

Л-1

84 261 172 89 19

Окрилених iMaro разд!люють на самц1в та обмок 1 тримаотъ окремо до спаровування. Дорослих клоп!в вводять у д1апаузу носпарованими. Окремо трмають 1 резервних самц1в, " яких використвухггь для повторного спаровування незапл^дненгас самок.

Контроль розведення пвриллюса С 59] зд!йснюкггь щоденно ! дан! зводяггь у таблиц! вюкивання (табл. 5.3 та 5.4). На основ! анал!зу отриманих даних установлють оптимальн! режими розведення (табл. 5.1). Для маточнот культури визначають основн! б1олог!чн! характеристики: чисту щвида1сть розмножоння, час генерацЦ та б!отачний потенц!ал (табл. 5.4). Ili показники визначають для того, щоб ор!ентуватись у кратност1 зб!льшення доч!рн1х генерац!й. Враховуючи сезонну цикл!чя1сть у розведенн! ентомофага, б!отичний потенц!ал та 1нш1 показники, можна розрахувати потребу у б!омз7ер1ал! для сезонноТ колон1зацШ34,35,44,45,47-51 ,54].

Щоб техноценоз не вшшвав на як!сть культури периллюсэ дотри-мукггься основних правил еелекШ т. Для маточнот культури в!дйирають крупних та здорових комах - ел!тних особин. Для плем!ннот культури використовують т!льки яяця, як! в!дклэден1 у дар!од з 6-го по 15-Е дань в1д початку кладки яець. Для часткового ослабления 1нбрид1нгу, до маточнот культури'в!дбкрають 200-400 самок !з р1з-них slyea (сажк1в). Для маточнот культури ведуть племишу книгу. У цьому напрямку дослШшнь зроблен! т!льки перш1 кроки. Тому тут доЩльно застосовувати принцип Гал1лео Гал!лея "...Вим!рш все доступно до вим1рюванля 1 роби досяжним все недоступно йому... "

Для розведення комах використовують в1тчизнян! термостатован! камери та холодальншш-терностати, у -середш! яких (для полегшення ошрзшг дез!нфекц!Т та стврил!зац!Т) розм!щують пол1еталеновий м!шок, да е отвори для вводання л!н!й комун!кац1Т для прилад!в, пристроТв та обладнання. У так!й пол1етил8Нов1й камер1 рози!дан! УФ-осв!тлювач1 (типу ЛЭ-15), лампи розжарювання, авро!он!затори, ковтрольво-вим1рювальн1 прилади з датчиками тощо. Рядом з термостатованими камерами розтатовухггь пульт управляя фототерм1чним режимом, аеро!он1зац1ею тощо. Як на нашу думку, у сучася!й техн1чн1й ентоколог1Т що нодостатньо розроблана техн1ка, <51отехнол6г1чн1 режими розведення та. ефзктивний контроль за ф!з!олог!чним станом комах, яких розводягь. Тому ми частково постарались запознига ц» прогалину.

5..4. БЮЛ0Г1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦП ПЕРЮШОСА £33,351

п/п

В А Р I А Н Т

•Тривалхсть

: Чиста

:швидк1сть -генерацц : розмношння: ,

•.(В,,) : /Т/

БЮтичний: Ефектив-потенщзлгнхсть роз-(г ) :ведення о -.популяцП

1. 1маго-, що пв]

2. При неповноц: осв1тленн1

3. При неповноц1нному ос-в1тлонн1 з добавкою м!н1мальнот дози ер1-темнок УФ-рад1зц11

4. При повнощнному ос-вггленн!

ЛАБОРАТОРНЕ РОЗВЕШШЯ зимували

ному

9,7 0,66

300 39,5

0,0075 -0,01

1,26 37,5 0,007

13,22 49,3 0,052 ЛАБОРАТОРНО-ПОЛЬОВЕ РОЗВЕДЕННЯ

5. 1маго з1бран1 в пол1 9,89 37,4 0,061

в. теж 11,3 34,5 0,07

7. 1маго черн1воцькот по-

пуллц11 28,7 41,0 0,082

ПОЛЬОВА КУЛЬТУРА ПЕРИЛЛЮСА

16,5 39,45 0,011

15,24 42,25 0,064

8. Перша г'внарац1я

9. Друга гонерац!я

Депрес1я

Вимирання

культури

Депрес1я

Нормальний

розвиггок

Т8Ж теж Еталон лабораторного розведння

теж теж

Для розрахунк!в , Т та тщ 1з табл. 5.3 беруть дая1, як1 використовукггь у формулах: = Е!^; I = г.Ч^/^; ги-1п!^/1.

СИСТЕМНИЙ ШДС1Д ДО ЕКОЛОПЧНО БЕЗПЕЧНОГО ЗАХИСТУ КАРТОПЛ! ПА ОСНОВ! ПРОГНСВУ СЕЗОННОГ ДОШКИ ЧИСЕЛЬНОСТ! ПОПУЛЯЦИ КСЛСРДЦСЬКОГО ЖУКА

Така система можэ забезпечити контроль поцуляшт Кй в ареал! аого Юнувзння з поступовим зниженвям п шкодочинност! до. р1вня аконом1чного порогу шкодочинност1 (ЕПШ). ЕПШ для шрезимованих «ук1в складае 0,5-2,0 % заселених куц!в тощ! карггопл1 з бадаллям висотою 15-20 см (Поляков та 1н., 1975, 10841.

Анал1з показуе, що фактична ш,1льн1сть зимуючого запасу 1маго ЮН складае 3-6 екз./м2, тобто у 30-60 раз!в (а часто 1 б1льше) ш-ревищуе господарсько-допустому шкодочийн1сть ЮН. Величина, що до-р1вшое 60 одиницям шкодочинност1 е верхнюю точкою на шкал1 шкодо-чинност! /для даного зимуючого запасу/ запропонован!й нами £511. Таке гзэревицення шкодочинност1 е ГГ 1нтагральною величиною у тому раз1, коли сгостор1гапть дружний масовий вих!д 1яаго к» з грунту.

Алэ через те, що жуки, як1 зимували, виходять з грунту у 1нтервал1 20-40 д!б /у середньоиу 30/, то середа1й показник шкодрчинност1 будо б!ля 1,7 оданиць шкодочинност1 за дань. Таке значения ми отримуемо э формули:

Вм1я>= Вмакс>/1, або В^ = 60 екз./м2 : 30 д1б = 2 екз./м2, /6/ , де м1н1мальна шкодочинн1сть жук1в, що перезимува.ли, 1 приб-

лизно екв1валвнтна ЕПШ; Вмакс - максимальна шкодочинн1сть з щ!льн1-стю 3-6 екз./м2 - приблизно дор1Внюе 30-60 одшшцям шкодочинност1 за шкалою рекомендовано*) нами; t - часовиа 1нтервзл, дн1.

Шкодочивв1сть КЖ зумовлюеться фототерм1чннми особливостями рогЮну. Так, найб1льп1у шкодочинн1сть спостер1гають при 2-3 л1тн!х 1хзнерац1ях, ваприклад,в п1вденних та п1вденно-зах1дних областях Украгни та Нодцов1. Для описания динам 1ки накопичення СЕТ для цих рег1он1в ми протону ем спец1а.льну формулу. Якщо променеву енерг1ю шредати у форм! П екв!валента /СЕТ/, то одершують тзку математичну модель:

де СЕТ в будь-який пер1од часу, градусодн1; - СЕТ на

початку стШсого переходу темпэрэтури пов!тря вищэ 10 С; Ь - час обл!ку, дн1; г - коеф1д1ент приросту.

Таким чином, у практачних розрэхунках. агроцэнотачну св1тлову опром1нен1сть можна зам1нити на II тепловиа екв1валент - СЕТ. У такому випадку, вих!да1 дан1 для прогнозування сезоннот СЕТ беруть з С511. Зокрзиа для кожного сезону користуюгься да розрахованим коеф!ц!ентом приросту СЕТ (табл. 6.1).

У агроценоз1 картопл!, коли температура пов!тря п1двидшъся вниз 10 °С, створюються оптимальн! (або близьк1 до них) г1дро- та фототерм 1чд1 умови. для початку розвитку популяцЦ ЮН. Для моделзовання зростання чисельност! 1маго Кй, як1 кга вдалли з грунту, можна застосовувати розрахунки за способом, запропонованим (Вольтерра,19761 з використанням р1вняння:

6К = гЩШ, /8/

да N - чисельн!сть КЖ, екз.

/м2; г - коеф1ц1ент приросту щ!льност1

КЯ; X - час обл1ку, дн1.

При прогнозуванн1 захисних заход1з врахозують к1льк1сть, як1сть та крзтн1сть застосування 1нсеюгкцзд1в, а також оггпгаальн1 пор1оди найб1льяог чутливост1 до "1лсекпщзд1в окрежи стад!*» розвкпт популяцЦ КЖ.

ел. КОЕФЩШЯИ ПРИРОСТУ СЕТ ПРИ СПйКСМУ ПЕРЕХОД1 ТЕЫПЕРА-ТУРИ ПОВ1ТРЯ ВШЕ 10 °С ПА П1ВДШ УКРАШИ ТА У ЦЕНТРАЛШЙ 3ÛHI МОДДОВИ (511.

Часовиа 1н- : Рання весна : Нормальна : Л1зня весна тервал, да1 : : весна

~t: ïj ^Ej :3ln : 4га: ln~i r^ Tl^ : In Ttj

l'-15 8 102 2,32 0,29 106 2,92 0,37 84 2,12 0,27

16-30 23 466 3,68 0,179 426 3,7 0,16 290 3,36 0,15

31-45 38 827 4,42 0,12

46-60 53 698 4,2 0,079

61-75 68 560 4,0 0,069

76-90 83 1298 4,86 0,07 1008 4,61 0,056 91-105 98 783 4,36 0,044

106-120 113 1750 5,16 0,05 1178 4,77 0,042 121-135 123 964 4,46 0,036

136-150 143 2068 5,32 0,037

151-165 158 2200 5,39 0,034 1294 4,87 0,031

1 - Дата cTiïrKoro переходу температуря пов!тря вщэ 10 °С -

початок виходу 1маго ЮН з грунту;

2 - It= It ert розраховують за даними (51], градусода1;

3 - ln(Zt/ïr ), да ït = 10 °С у перЮд сПйкого переходу тенпера-

0 0 о

тури пов1тря виде 10 С;

4 - розраховують за формулою: г^ = ln(It^/It )/ti

При синтез! будь-якох прогностачно* ыодел! сл!д мати на уваз!, що система прогаозування боротьби з ЮН - це, поаад все, 1нформац1йна система, яка забезтчуе можлив!сть ефективних ааходЮ для захисту картопл1, баклажан1в, пом1дор1в тощо.

ТрадицШю приашгго, що прогнозуваняя у захист1 рослин звгэане з виэором говно ï стратег! ï та тактики проведения . конкретнее захисних заход1в в!даов!дио до специф!ки м1крокл1шту рег!ону або щэ меншо! одиниц1 плащ! ареалу.

Основним завданням даного розд1лу нашот робота було обгрунту-вання шрешкгавних cnocodiB достов!рного прогаозування 1з'засто-суванням матеиатичних моделей обробки вих!цних даних.

Через те, що завчасно та точно передбачити погодв1 умови нв-мешиво, тому ми змушен! були розробляти р!зн1 вар!анти 1мов1рного прогаозування ситуащт аб!оти. Зокреиа, для п1дготовки до боротьби' а КШ, використовують прогноза опвративн1 або короткострокбв!, «ci визначаюггь завчасн!сть захисту в!д Кй на нагбликч! шр!одн його шкодочинност!, наприклад, на пер!од весняного м!сячного !нтерваду

6.2. БАГАТ0ВАР1АНТНЕ ПРОГНОЗУБАННЯ Щ1ЛЬНОСП 1МАГО КОЛОРАД-СЬКОГО КУКА НА ПЛАН1АЦ1ЯХ КАР101Щ/БАКЛАЖАН1В ПРИ Р13-НИХ СТРОКАХ ПОЧАТКУ ВЕСНЯНОГО СЕЗОНУ [51 ].

ЧАСОВНЯ 1НТЕРВАЛ: Рання весна :' Нормальна весна: П!зня весна

• Середи-Дн1 : на 1н-

:Щ!льн!сть,

:Щ1льн!сть,: :Щ!льн1сть,

/и

тервала

тТ '.екз./м2

гГ .'екз./м2

1гГ -екз./м2

•ДП3* 'КП4*

•да3* •кп4ж: -да3* -кл4*

1-5 6-10 11-15 15-20 21-25 . 26-30 31 -35 36-40 41-45 46-50 51-55 56-60 61-65 66-70 71-75 76-80 81-100

г 8 13 18 23 28 33 38 43 48 53 58 63 68 73 76 90

101-150 125

-0,22 0,133 0,116 0,067 0,048 0,016 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001 0,025 0,025 0,033 0,022 0,001 0.01 0,001

О,2-0,в5

2-5

3-6

4-6 4-2 2-1 0-1 0-1 0-1 0-1 0-1

1-5

4-6 8-9

5-6 0-1 1-10

2-0

-0,12 0,277 0,126 0,087 0,075 0,СГП 0,060 0,056 0.023 0,068 0,064 0,039 0,035 0,054 0,051 0,023 0,02 0,005

0,5-2

3-2

4-5

4-6

5-7 7-8 7-8

7-9 2-3

2-3 20-25

8-10 10-30 30-35 40-45

6-7

7-80

3-2

-0,92 0,277 0,174 0,077 0,057 0,019 0,040 0,064 .0,064 0,072 0,081 0,056 0,034 0,057 0,043 0,050 0,03 0,016

0,1-1

4-5

6-7

4-5

5-6

5-4

4-5

5-6 10-12 20-30 20-25 20-30

8-10 40-47 20-25 40-45 15-20

7-8

Тнтервал, що прогнозують, да!;

Коэф!ц!ент приросту г1= /Лг :

3*Прогнозувэння за формулою « ^ е 1 1 дае багатовар!антнИй довгостроковий прогноз:

^"Уточнений прогноз складають п!сля ст!йкого переходу темпэратури

пов!тря вине ю °с; ^"Прогноз щ!льност1 розраховукггь на основ! багаторачяих серодньо-статистичних даних.

сезонноТ шкодочинност!, на пер!од п1сля застосування захисних заход1в (пэр!од оч1кування) тощо. Кр1м того, щэ прогнозують !з значним терм1ном завбачовня - на значяо в£ддалоний торЮд у майбутньому - цэ довгострокоз! чи наддовгостроков1 прогвози. 3 урэхуваняям рвзультат1в ретроспективного знзл!зу довгострокових прогнозувань планукпгь достатн! гзпэси 1нсектидад!в, м!кроб!олог!чних препарат!в тощо, обсяг техн1чпих засоб!в для тгх-

застосувзння, травспортування, збер1гання, п!дготовки до викорис-ташя, утил!зац!т в1дход1в та 1я., а також ресурси прац!, техн1ки безпеки, медочну допомогу при випадаовшс отруеннях, профилактику нещасвдх випадк1в 1 т.п. Завбачливо шанують також 1 багатор1чну цюсл1чн!сть ротавдд 1нсектицид1в - да для випереддеення неодм1нного виникнення мультиреэистентних форм КН.

Для п!двищення достов1рност! прогнозувандя, ми розробили модель 1мов1рного прогнозу. Так, п!сля зак1лченяя поточного сезону, на основ! щ!льност! запасу 1маго КЙ, що готуеться до зйм1вл!, складакггь чотири вар!анти (можна ! б!льте) моделей прогноз1в довгострокового характеру: рання весна, нормальна весна, п!зня весна, нетиповий (екстраордиварнш) сезон тощо (табл. 6.2).

Рано навесн! багатовар!антний довгостроковий прогноз датал1зують (корегують ) ! перетворюють одон 1з його вар!ант1в в отаративний прогноз. Перну корекЩю найб1лъш адекватного прогнозу (одного з названих у табл. 6.2 вар1ант!в) проводить на початку стШшго переходу температуря нагр1вання пов1тря вице б °С - цэ сигнал!зац!я строк!в започаткуванзя посадок картопл!. Другу корекц!» у вибраниа вар!ант прогнозу вносять пюля ст!йкого переходу температури пов!тря виде 10 °С - сигнал1зац!я виходу тарезимованих 1маго КЖ з грунту. Трети корекц1ю прогнозування визначае розтягнутия або стиснутий 1нтервал яйцекладок' шк1даика. Поява яацокладок КЖ свздчить про те, що настав час сезонног колон!зац!1 його ентомофаг1в, а початок линяння личинок на другий в1к зв'язують з негайною першою обробкою м!кроб!олог!чними чи хзтчниш !нсекгицидами. Оптшальниа час- обробки визначахпъ за струкгурно-в1ковим складом популяцП КЖ. У дай час на I м2 карггошй (на 4-6 кущах) повинно бути приблизно 20 % 1маго, 30- % яець, 30 % личшок першого в1ку 1 20 г личинок другого в!ку. Своечасна 1 як!сна обробка 1нсектицидом значно знииуе чисельн1сть 1маго та личинок. У подальиому, личиаки, що народауоться з яець, а також !маго-1м!гранти гинуть за терм!н оч1кування , (пер1од ефективнот д!1 1нсектициду в агроценоз!). Приведений ■ структурно-аШовин склад популяцП КЖ е найб!льш вразливим дар1одом розвитку популяц!т ! - завдяки саме цьому - опгимальним строкой застосуванвя 1нсектицад1в. У б!лыюст! випадках, п!сля такого застосування 1нсекшцад1в, для захмсту врожаю достатньо ода!еГ обробки.

МОДЕЛЬ ПРЙГН1ЧЕННЯ ПОПУЛВДП КОЛОРАДСЬКОГО ЕУКА ЗА РАХУНОК БОРОТЬБИ 3 II ЗИМУЮЧИМ ЗАПАСОМ.

Сформована за 35-40 рок1в ст1йка щ!льн1сть зимуючого запасу 1маго КЖ стала пост1яною воличиною (практично вона щор!чно зростае) 1 може бути прюшята за фонову щ1льн!сть. На основ! фоно-во! щ1льност! розраховують прогнози шкодочишшст1, б!отичний потонц!ал жук}, в, м!грэц1йн! прошей, динам1ку заседания агроданоз1в картопл! та !н. Фоновий р1вень щ!льност! Лнаго КЖ, ио зимують, душ сильно зэлежить в1д природио-кл1мзгичних та м1кро-кл!мэтичних умов, ала повсюдно в ареал! КЖ в1н шревидуе . ЕШ1 у 40-60 раз1в [51]. Статистичяих даних по зм!н! щ1льност1 зимуючого запасу !маго ЮЯ ще недостэтньо. Все таки, тут сл1ц зауважиги, то у багатор1чноиу шкл!, виживання перезимованих жук!в коливаеться у меадх 30-90 % (у середньому б1ля 60 %). При несприятливих умовах виживають не менше 30 % 1маго, а при сприятливих - не менше 90 % 153).

Метою дано г робота е розробк'а методичного п1дходу до знижання зимуючого запасу популяцП ЮН до нешкодочинного р!вня - до ЕПШ.

Щ1льн1сть популяцИ КЖ, особин, та харчуються - с окв1валэнтом ТУ шкодочинност! Г51, '53). В1домо, що велжу шкоду б-э дихта карггопл! завдаить як 1маго, так !, головним чипом, личинки. Так, у п!вденн1й та п1вденно-зах1дн1й частинах ареалу популяцП КЖ шкодочинн!сть дуие висока, тому, що вона е насл!дком багатокрзтноТ репродуктивноГ д!яльност! -шк1дника, а сэме: пол1вольтинн1сть досягае 3-4 гвперац1й (правда, на щор!чно). В 1нших частинах фактично бозмежного ареалу популяц1Т КШ його икодочини1сть значно монша 1 майве екв!валвнтна щ!льност1 торшотг генорзцИ.

Еоддочинн!сть Ш пвршог генерацП визначаеться щ1льн!стю та б!отичним потенц!алом зимуючого запасу Лмэго. Зимуючий запас жук!в формуеться в основному 'з !каго останнЛх л1тн!Х генераций 1, частково, з !яаго перших л!тн!х гоперац1й, у яких л!тня д!апауза продовкуеться за несприятливих умов (в!дсутн1сть харчу, стака тощр) у зимову. За нашими п1драхунками, зимуючий запас !маго КЖ створюе пост1йяу - щор!чну загрозу високот шкодочишюсП.

Методична частина експеримевтальног робота включав' досл1ди, що проводились яапротяз! 1883-Т992 рр. у рег!снах з р1зною пол!вольтинн1стю пэпуляцН КИ. ШкодочиннЮть при шл1вольтинност1 2,5-3,5 генэрзщт за сезон вивчэли у дантральнм зон1 Малдовк, а при 1,0-1,6 гетарзпИ - у центральг1е чзсгин1 Укратни.

б.з ЗМ1НА ЩЛЬНОСП ЗИМУЮЧОГО ЗАПАСУ 1МАГО КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА У ЗОНАХ 3 Р13НОЮ ПОЛ1ВОЛЫИНН1СГЮ ЙОГО ПОНУЛЯЩ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 МЕТОДУ ХАРЧОВИХ ПРИНАД.

Роки

Щ1льн!стьж!маго (екз./м^) (хт)

2,5 - 3,5 генорац!Г

1-1,5 генерацП

| Контроль :

Принада

Контроль

Принада

1983- ПЗ** 5±1

-1985 I 30±10 2846

II 42412 3041-0

III 2045 1545,5

1986- ПЗ 6±1,2 2,840,5 . 4,741,0

-1988 I 2548 2445 ■ 17±7 1045

II 36411 3048

III 2147 1644

1989- ПЗ 6,511 2,340,2 5,24.1,5

-1991 I 2649 2046 1845,7 742

II 40410 35±12

III 18±10 1547

340,2 4,240,5 3,840,4

1544 1213,5

3.140.2

2.640.3

Н1Р,

0,6 - 0,4 0,7

**Куки, як! перезимували.

0,45

Середа! дан1 за три роки; . .

Висновки по табл. 5.3 : незалежно в!д реПону 1 тол1вольтан-ност1 в!дм1чоно тенденц1ю до бозшрорвного росту ¡д1льност! зимуючого запасу 1маго КЖ у контрол! та иого знижоння при застосуванн1 методу харчових принад.

Методика досл!д1в описана у роботах £49,53). Зимуючий запас визначали методом розкоп1в та розроблоним нами Методом 1дентиф1ка-ц!Т 1мов1рнох величини зимуючого'запасу, за окремиш параметрами данам1ки заселения картопл1 гарезкмованши жуками [51 ]. Для принад шшористовували завчасно пророщэн! бульби йартопл!, котр1 'рсзкладали по периметру досл1даих д!лянок, перед м!грац!ею !маго. Створен1 скупчення «ук1в на принадат зницували механ!чшм та !шшми способами, в тому числ! 1 з депомогою м!кроб!олог1чпих препаратов. 0тршан1 результата зведан! у табл. 6.3 ДО такой приведен! висновки по статастичн1я обробц! щ1льност! зимуючого запасу популяцП КМ. У результат!' анал!зу данних табл. ' 6.3 визначено певну тенденцИо до зростання зимуючого запасу КШ у аого ареал!. Щор1чне застосування принад сприяе. зниженню чисельност1 зимуючого запасу. Таке зниження могло бути шэ б1льшим, якбя не велика м1грац!я жукхв 1з сус!да!х плантацДя картопл1. На основ1 багзтор!чних бкспвриментальнкг даних зроблвн1 пошредн! прогнозя1 розрахунки (табл. &.4) 1мов1рног вм1ни щ!льност! < !маго КШ -при

6.4 ПРОГНОШ РОЗРАХУНКИ ЗМ1НИ ЩЛЬНОСИ 1МАГО КОЛОРАДСЬНОГО ЖУКА ПРИ Р13НИХ Р1ВНЯХ CMEPTHOCII ЙОГО ЗИМУХНОГО ЗАПАСУ [531.

BAPIAHI ■ Вшшва1гня зимуючого запасуf що прогнозусться

:' • Глибина прогнозування. роки

• _! I ! 2, i з 1 4 ; 5 ! в i 7 i 8 ;э ; ю iii }i2

1. EJskt д!Т принади (смертн!сть 10 %) на фон1 природаот загибел!*

50 46 32 28 24 20 16 12 8 4 I . >1

2. Контроль (природна загиЗель)

60 62 64 66 68 70 72 73 74 75 77 78 _ 1,0 1,03 1,06 1,09 1,12 1,15 1,18 1,2 1,24 1,27 1,3 1,32**

3. Ефэкг д!1 принади <смерти 1сть 20 %) на фон! природао! загибел!

50 26 22 18 14 10 6 4 Г >1

4. Контроль (природна загиЗель)

60 62 64 63 68 70 72 73 74 75 1,0 1,03 1,06 1,09 1,12 1,15 1,18 1,2 1,24 1,27

5. Б&ект д1т принади (смерггн!сть 30 %) на фон1 природао! зэги5вл1

50 16 12 8 4 1 >1***

6. Контроль (природна загибель)

60 62 64 66 еа 70 72 1,0 1,03 1,06 1,09 1,12 1,15 1,18

жСереда1 бэгатор1чн1 дан! (смерггн1сть зимуючого запасу б!ля АО %);

**В1дносн! одиниц1 (у сучасних умовах щ!лън!сгь зимуотого запасу зростае):

***щ1льн1сть нижче економ1чного порогу шкодочинностЛ.

р1зних р1внях скэртност1 floro зимуючого запасу. Якще врахувати те, що у серодаьому виживактгь б!ля 60 % жук!в, що зииують 1 те, що за рахунок харчових принад 'можна знизнувати щ1льн1сть зимуючого запасу да 10 X за ос1нне-весыянив пер1од - то можна (з говною доле» . 1мов1рност1) прогнозувати ефект д!1 харчово! принади. У табл. 6.4 ми прогнозуемо три вар1анти вшивания зимуючого запасу - при 10 %, 20 % та 30 % яото смэртност1 на фон1 природа г заги5ол1. На основ! прогноз!в табл. 6.4 можна зробиги висновок, ш,о систематична боротьба 1з зимуючим запасом 1маго КИ промгом" 6-7 ponía кош ашаиш його шкодочинн1сть до р1вня ЕПШ. Тобто виагга на р1вэнь культури захисту карггошй в1д' КЖ, яки» пгауе у розвинутих еярошасышх KpáiHax, Кайад1 та США. Для реал!зац!! приведено! прбграми розроблэна модель ииротно-девгатного зм1тзяня сэзонно! вкпюаост1;ЮВ у його 8рээл! С31]Г

АГРОЕКОЛОПЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХИС1У КАРТ01Щ ТА БАКЛ/МАШВ

В1Д КОЛОРАДСЬКОГО МУКА У РЕГСОНАХ 3 ВИСОКОЮ ЩЛЬШСТЮ ЙОГО

ЗИМУЮЧОГО ЗАПАСУ [50].

У б1льшост1 рег1онах, де вирощуегься каргопля та баклажани, отримання рентабельного врожзю неможливо без Х1М1чного захисту культур в!д ЮН, Бри цьому, зг1дао до"Списку..."(Дозволоних для викор-тання пестицид1в) витрачаетъся 2-5 кг/га препарат1в - у основному фосфорорган1чних, або препарат!в деяких 1ниих клас!в сполук, аналог!чних за ефективя1спо.

Новим напрямком до зниження тастицидних навантажеяь на агроценози ё використавня високоефективних пиретроЭДних препара-т!в: децису, карате, фастака, цимбуша тощо, у поеднашл з обробка-т м1кробЮлог1чними препаратами та випуеками ентомофаг1в [501.

На даному етап!, метою наших досл!даень [5Q1 була спроба розробиги елементи еколоПчно безпечного захисту ранньоГ картопл! та баклажан!в в1д КЖ на основ! застосування пиретроЩв, ентомофа-г1в (хижих клоп!в периллюса та год1зуса) 1 м1кроб1олопчного препарату (типу БТБ-202 чи новодор).

Досл1ди проводили протягом 1987-1691 pp. в умовах максимально наближених до польових, на 1зольованих д!лянках ia зэстосуванням загальноприйнетих агротехн1чних заход!в.

У аапропонован!я нами сисгем1 [501 боротьби з . КЖ основне 1ясектицвдве навантаженнясприймаотъ 1маго (восзни та весною); а при застосуванн! засоб1в захисту .проти яець та лйчинок враховують структурно -в 1ковии склад популяц1Т. Так, якщо плантаЩя заселена пврезимованими жуками, к1льк1сть яких пзревизде 2 екз./м2, проводять' 1нсектихицну обробку пиретротдами. Ефективн1сть такот обробки складае 75-90 %.

Через 10-15 дн!в - п1сля зак1нчення пер1оду оч!кування та по-в! перыюс яйцекладок - проводять сёзонну колон1зац1ю ентомофаг1в. Наприклад, заселения клоп1в починаюгь випуском 1/3 норми (20 тис. особин на I га) при щ1дьност1 яйцекладок ЮК 0,1-1 .екз./м2 культури, що захищаеться (табл. 6.5).

В1дм1чено, що при несприятливих умовах, коли оптимальнз. строки колон!зац1Т антомофаг1в були упущен1 1 вжа з*явились личинки КЖ первого в1ку, то випуски еатомофапв як периллюса, так 1 поД13уса не давали позитивного ефенту. У такому випадку, при no-rai личинок шршого в)ку застосовують м1кроб1опрэпарати - БТБ (5-6 кг/га) або новодор (4-5 кг/га).. Парад застосуваняям

6.5 СЕРЕДШ БАГАТ0Р1ЧШ ДАН1 РЕЛУЛЪТАНВ 0БЛ1КУ ДИИАМ1КИ НАКОГШЧЕИНЯ СУМАРНОГО ВКХОДУ ТА ШВВДКОСТ1 НАК01ШЧЕННЯ ДАН01 СУШ ПЕРЕЗИМОВАШХ 1МА2'0 КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА ТА ЯЙЦЕКЛАДОК ПЕРШО! ГЕНЕРАШТ. А ГАКОЖ РЕЗУЛЫАТИ СЕ30НН01 КОЛОН13АЦП ХДОЮГО КЛОПА ПЕРИЛЛЮСА

Середой

часовий

1нторвал

М1ж

двома

обл1хами,

дн! <г>

:Ш1льн1сть комах :на 10-ти-кущах, :екз.

Тмаго

Яйцекладки

Диная1ка щ1льност1 популяцП

Шрезимо-: ван1 1маго:

Яйцекладки -г

Щ1льн1сть яйцекладок КЖ п1сля випуск1в перил-лгаса, п екз./м

1 В И II У С К И"

У I-Г~1-ггт-гг

: I : II : II

1Ж 3±0,05

5 10±1 11 ' 1041,5

16 12±1 0,07*0,001

24 15±1,3 0.45±0,02

30 21±2,2 4,20±0,1 '

37 20±2 10,50±1,2

44 7±1 21,50±2,5

46 4±0,3 11,20±1,4

50 2±0,1 3,50±0,2

55 1±0,1 .2,00±0,1

60 1±0,1 0,5040,01

1,2 5,2 5,6 14,0 20,0 28,4 36,4 39,2 40,8

41.0

41.1 41,6

* 1 4,0 4,4 4,8 6,0 8,4 8,0 2,8

0,03 0,03 0,21.0,18 1,9 1,69 6,1 4,2 14,7 8,6 1,6 19,23 4,5 0.2 20.6 1,43 0,1 21,4 0,8 0,1 21,6 0,2

0,075

0,05

0,1

0,1 0,08 0,1 0,5

0,5 0,36 0,3 0,1

у - Нзкогшчення суми д1льност1 популяц1Т КЖ, екз. на I м2; у'- швидк1сть язкопиченвя суми, вкз./^г;

*Дата стЛйкого переходу температуря пов1тря вищэ 10 °С;

**Накопичення суми щ!льност1 розраховуюггь по (511; 3*Швадк1сть накопичэння суми щ1льност1 розраховують по (511; 4*Розрахунки проводить по [51].

б1опрепарат1в сггостер1гають наступне структурно-в1ковэ розпод1лэння подуляцП ЮН: 1маго 1-3 % (х=1,5), яйця' 45-50 Ж (х=47,5), личиеки горшого в1ку 30-40 % (х=35), а другого в1ку 14-18 % (х=18). Другу обробку б1олрепзрэтами проводять при Масовому в1прода»нн1 личинок, коли личинки першого в1ку складаоть 5^75 % (х=65>, другого В1КУ 15-20 % (х=17,5), яйця 14-18 % (х=16), 1яаго 1-2 % (х=1,5).

Яйцо к1льк1сть личинок шревшуе еконо»1чний пор1г шкодочин-ност1 то застосовуюггь 1нсекгицкди (по патреб1).

За результатами багатор1чних досдХдаень моя® бута запропонова-ва така схема захисту ранньог каргопл!. та баклажан 1в в!д КЖ £501: I. По пэрэзимованих жуках, но заселяить бадалля картапл1 чи баклажанов засгосовуоть одну обробку пиретрогдами 1з розрахунку 0,15-0,3 л/га.

2. При появ1 перших явдзкладок проводить сезонну колон1зац!ю хижих клоп1в - 30-60 тис", особин на I га (першия випусК). У подальпюму, при сприятливих умовах чисельн1сть ентомофага доповнвють, за 3-4 випуски, до 120 тис. особин на I га .

3. По личинках молодщого вису застосовують м1кроб1опрепарати 1з розрахунку 4-6 кг/га.

4. При потреб!, по личинках засгосовуотъ 1нсектициди.

Б. Проти 1маго л1тн1х генераЩа, що готуються до зим1вл1 застосовують !нсектицвди. •

ЗАК1НЧЕНВД

Анал!з втрат врсжаю картопл! в1д членистоногих та хвороб показуе, що вони прямо зз^зан! з динам1коп шкодочиняо! д1! агента 1 корелюить 1з сезонною зм!ною фототерм1чного та водного режим1в в ароал! картоплярства.

3 урахуванням цього, автором запропонована концепц1я зниження чисельност1 популяц!! ЮН до р!вня економгчно допустимого порогу шкодочинност.!. Сутн1сть ковдепц!! полягае у тому, що за певния терм1н, шкодочинн1сть популяц!I ЮН (у тепер1тн1а час вона повсюдао в 30-60 раз1в перевищуе ЕПШ) може бути доведана до економ!чно незначного р1вня.

•Для реал!зац!1 названо! концепцП, автором ' розроблен! еколог!чно безпечн1 (для сучасного р!вня сгандарт1в захисту рослин) способи зменшення чисельност! шк!даика. Зокрема, при високому р1вн1 агротехн1ки, рекомендуеться гнучка комплексна система пригн1чення чисельност1 популяц!! НЯ за рахунок застосування ентомофаг1в та м1кроб1олог1чних препэрат!в, . 1 лише при потреб!, за допомогою х!м1чних 1нсектицид1в. Визначен1 метабол1чн1 ке»1 спектру д!т 1нсектицвд1в на членистоногих, що входять у троф1чн! р1вн! агроцрнозу картопл1.

При 1дентиф1кац1г естеразного комплексу в онтогенез! модэльних комах показано, що кожн1а стад!! !х розвигку пригамання певна к!льк!сть зон загальноестеразног актианост1 1зофермент!в ес-тераз, характерно ' розташування, 1нтенсивн!сть забарвлення, рухлив!сть та число фракц1а !зоферм8Нт!в, а також величина молекулярних мае, 1зоферменти естераз центрально! нервово! системи та м!тохондр1й гол1в !маго кхмнатних мух мали б!ох1м1чн! ! б1оф!зичн1 показники аналог!чн! в!дпов!цним ферментам гомогэнату т!л. В антенах самок 1 самц!в озимо! совки '(заявлено спвктр

естераз, який зв'язаний, говно, з атрактант-рецегггсрним апаратом. Токсична д!я 1нсектицид1в у троф1чному ланцюз1 агроценозу картопл1 проявляешься не т1лыш пригн1ченням естеразного комплексу КЖ, а 1 1г1й1руваиням цих же ферменПв його ентомофаг1в. Досл1дження, на р1вн1 1зофермент1в естераз, механ1зму д1Т фосфорорган1чних 1нсоктицид1в показало, що вони повнЗстю тормозили активн1сть вс1х 1зоформент1в АХБ 1 ХЕ, а також б!лъш1сть 1зофермент1в КЕ. Сп1льним у кехан1зм1 1нг1б1торног дП 1ясекттадад1в було те, що вони мало пркгн1чували активн1сть 1зофермент1в АрЕ. Ступ1нь пригн1чення ■ естеразног акгивност! заложить в1д величини молекулярнок маси 1зофэрменту. Мохан1зм токсикогеняоГ д!г 1ясектицвд1в обумовлюеться, з одного боку, Тх- стеричними параметрами, а, з другого боку, властивостями 1зофермонт1в з т1е1, чи 1ншот групи естераз.

Для пол1пшення агроеколог1чноГ ситуацП, обгрунтоваяо рекомендуеться змоншення 1нсектицишюго навантаження на агроцэноз монокультури каргопл!. Для цього • визначен1 певн1 законом1рност1 динам 1ки щ1льност1 популяцП КЖ у реПонах з р1зною пол1вольтинн1сто ик1дника та найдоткульн11п1 м!сця у сезоному розвитку шк1дника для ефективного застосування засоб1в захисту. Запропонована модель довгострокового багатовар1антного прогнозування п1к!в сезоннот (субмодел1) икодочинност! личинок та зимуючого запасу 1маго ЮК. Модель включае широтне 1 довготне эм1щення шкодочинност! популяцП КЖ в ареал1, вплив природао-кл1матичних та м1крокл1матичних умов, а також синхронн!сть проведения захисних заход1в.,

На основ1 розроблено*. концэпцП, модел1 пригн1чення чисель-ност1 популяцП КЖ,'певши техн1чних засоб!в для п реал1зацН та ф!лансування, може бути ' створена детзл1зована державна (М1«дерисавна) програма боротьби з Юй в Укратн!. РеалХзацхя тако! програми, при сприятливих обставинах, займе 6-10 рок1в. Кошти на П впровадаення будуть не значно перевишувати варт1сть затрат на щор1чний сучасниа захист картопл! в1д КЖ. I ц1 затрата повн1сто окупляться через' 6-8 рок1в, коли чисельн1сть популяц1г шк1дника в ареал! буде доведена до депресивного стаду 1 створить не суц1льний ареал, а осередковиа, де у вогницах буде незначна чисельн1сть шкЩника. Дэпресивний став популяцП ЮН можна буде усп!шно контролювати. оск1льки плода осеродк1в заселених шк1даиком моя» бути доведена до 1-2 X в!д площЛ, яку вони займають на тепэр!шн1й час.

БИСНОВКИ

1. Розроблэва поточна л1н1я 1 б!отехнолог!я для вирсбшлгтва мзсовот культури хижого клопа периллюса - ентомофага яець КЖ. Поточна л!я!я' складаеться з окремих б1окл1мэтичних модул!а, як!

е И ун!ф1кованими блоками. В залежност! в1д виробничих потреб, у окремому господарств1 можна встановлювати в!д одного до дак1лькох ун!ф!кованих модул!в 1з сп1льним блоком упрэал1лня 1 таким чином регулювати продуктшзн!сть виробництва ентомофаПв": потребу в маточн!я культур! та б!оматер1ал1 для сезоннот колон!згц1Т.

2. Для вирощування ентомофаг!в створэна ефэктиана б!стехноло-г!я д1лор!чного отримзння яець ЮН - ун!версального кивиггеля для багатьох ентомофаг!в. Основою тако! технолог!! е розроблониа спо-с1б реактивацИ д!апаузниг !маго КЖ. РеактиваЩю ведуть за умовзми добово-декадного ритму терм!чного та св!тлового факгор1в. Розрахо-вана евермя терм1чно* та фототерм!чвог рзактивац!!, з урахуванням посл1довного та безлерервного проходгання спочатку ф1зичяог, а потом ф1з1олог!чно! реактивац!!. Створен! математичн! модал1 данних процес!в.

3. Для контролю максимального вигоду яець живмтеля запропоно-вано метод побудови таблиць вижизання ! встаиоашно основнГ б1оло-Пчн1 характеристики популяцП КЖ: чисту швида1сть розмноження, час генерацП та б!оглчниа датевц!ал (для лайораторног культури та польовог-популяц!!).

4. Розроблен! огтгимальн! параметри техноцэнозу вирощування хгаого клопа периллюса: комплект обладнання, ун1вврсальЕ! сажки, щ!льн1сть при вирощуванн! у сгжках, 1нтервали темлвратури, св!т-ла (фотоперЮд, осв!тлен1сть, енергетична осв!тлен1сть, ер1темна УФ-рад1ац1я), авро1он1зац!Г тоща.

5. У техноценоз! периллюса контролююгь 1ндукц1ю д1апаузи, д!апаузу, реа!стивац!ю трезимованих 1маго, подготовку до спарову-

. вання, спаровування, утримання запл1даених самок та сдержанна яець, затримку розвотку (яець, личинок та 1маго), !нкубац!ю язць, утримання личинок та !маго тощо.

У б!отехнолог1г периллюса скремо п1дтримують розведення маточнот культури та напрацйвання б1оматер!алу для сезонноГ коло-н!зац1!. Удоскояалено стосЗб сезонноГ колон!зац!т хишх клоп!в в агороценози картопл! та баклзжан!в.

6. Розроблан1 пЗщхода до вивчоння механ!зм1в ентомопатогенно! Д11 1нсектицид1в на фон! бактер1адыюТ !нфэкц!Г. Вшшлено метабол!-

чн1 законом!раост! д1! 1ясектицид1в в ареал! на членистоногих аг-роцэвоэу карггопл!. Уточнен! характеристики ф!з1олого-<3!ох!и!чних фактвр1в, що сприяють п!даиценню пзтогенност! б!опрепарат!в.-Вста-новлен! !зоферментн! м1шен1 токсично! д!! 1ясекгицвд!в на р!зних вицах модельних комах. Показано, що фосфорорган1чн! 1нсектицвди пригн!чують актива1сть малорухливих високомолвкулярних 1зофэрмен-т1в естераз, наприклад, AXE та ХЕ.

7. При вивченн! м9хан!зм!в ентомопатогенно! д!! м!кроб!оло-Пчних препарат1в встановлэно, що у процес1 !нфекц11 деформуеться спектр б1лк!в та ам1вокислот, як гомогэнату т!л, так i гемол1мфи. Розроблэна модель пзтолог1чного процосу, що викликаеться ентомша-тогенними бактер1ями 1 виведено формулу юказника пзтогенност! б lanponapary. Установлено залвжн1сть активност! ферменту альдолази в1д стушня розветку патолог!чного прошсу.

8. Розроблена i ексшримвнтально обгрувтована концэпц1я зниження шкодочинност! популяц!! ЮК до р!вня ЕПШ. Конивпц1я включая систему довгострокового бйгатовар!антного прогнозування шкодочинност! популяц!! ЮН на основ! експоненц!алъних рЛвнянь, як! описухлъ динам1ку сезоннот суми офектизних температур та чисвль-я1сть КВ.

Запрошноваво вих!дну узагальнену схему багатовар1антних про-гнозувань к!лькост! 1маго КМ на плантац1ях карггоал! або бэклажа-я1в при р!зних,строках початку весняного сезону (рання весна, нормальна весна, п1зяя весна, екстраординарний сезон тощо)..

9. ! Створена модель пригн1чвння популяц! ï ЮН за рахунок бороггьби з Ti зимувчим запасом. Установлено, що 8Плыт1сть популяц!! КШ - не т!льки оссбин, що живляться, a i зимуючого запасу, в 0кв1валентом П шкодочинност!. Застосуваивя харчових принад для знюкення чисэльност! !маго НШ, що готуигься да д!апаузи (восени) та !маго, як! шрезимували, сприяе зниженню обсягу зимуючго запасу.

■ Для створення программ боротьби з КЖ у його ареэл1, зроблэн! прогнозн! розрахунки поступового зниження к1лькост! 1маго при pis-них р!вяях пггучно створено! смерггвост! його зимуючого запасу. Прогрела враховув широтне зм1шення настання шр!оду шкодочинност1 шпуляц1! КЯ. Розроблэна модель ширэтно-довготиого зм1дення сезон-яно! активност! попу ляцЦ КЯ у його аревл1.

10. Запропонована 1нгегрована система захисту каргоruil т баклажав!в в!д КЖ у рэг!онах з вксоков щ1льн1стю його зимуючого запасу. Згадана система включав так! захисн! захода: го гарезшо-

ваних жуках, що заселять бздилля кэрголл1 або баклажан1в застосо-вукггь одну обробку шретротдамми; при иояв! перших яйцекладок КЖ проводять сезонну колон1зац1ю хижих"клоп1в периллюса або под1-зуса, у розрахунку 20-60 тис. осббин на I га (перша випуск): при невелик!й чисельност1 яець застосовують що 2-3 випуски ентомофа-г1в; по личинках молодиого в1ку проводять обробку м!кроб1олсг1ч-ними препаратами (4-е кг/га); при потреб1, по личинках старшого в1ку застосовують 1нсектициди; проти 1маго л1тн1х генерация, що готухггься до зим!вл1, вихористовуклъ харчов1 принади або 1нсэкти-одвд.

ПРАКТИЧН1 РЕКОМВДАШ За результатами дослЗджеяь у практику можна рекомендувати:

1. 1нтегровану систему захисту картопл1 та баклажан1в в!д КМ у рзг!онах з впсокою щ!льн1стю яого зимуючого запасу. Ця система дозволяе вирощувати еколог.1чно чисту продукц!;о.

2. Багатовар1антйе довгостроково прогнозування шкодочинност1 популяцП Юй, яга забезгочуе п1двищення 1мов1рност1 завчаснот та достов1рпот оц1нки сезонноТ шкодочинност1 ЮН 1' дозволяе скорочу-вати число х!тчних обробок.

3. Макет бЮфабрики для нап1впромислового розведення хижого клопа периллюса - ентомофага яець КЖ. Запропонована бютехнолог1я хи-жих клоп1в стимулюе розробку бЮлоПчних метод1в боротьби з цим шк!дником. Встановлен! ключоз1 фактори управл1лня розведенням периллюса, що Шдоищуе продуктивн!сть розведення та агресивн1сть ентомофага.

4. Анал1тичн1 експрес-методи для 1нтенсиф1кац1т' лабораторних ро-61т (експрес-метод электрофорезу б1лк!в при патогенез1 1вф1кованих комах, визначення числа молекул 61лк1б у зон1 на елфограм1, .координатам метод визначення локал!зац1Т ам1нокислот при двовим1рному розд1ленн1 тощо).

5. Систему експрес-оЩяки, ефэктйвност1 м1кроб!опрепарат1в - при ix виробшщгв1 та перед застосуванням у господарствах. Для чого використовують модель ентомопатогенного процесу, показник патогенност! б1опреиарату та динам!ку тест-ферменту альдолази.

6. ПотужкАсть одного модуля нап!впромислово1 б1отехнолог11 без-шрервного отримання яець КЖ дае можлив!сть п1дгримувати масове розведення периллюса для захисту 2-5 га картошй - за 2-3 випуски при сезонн1й колон1зац1т.

СПИСОК FOEIT, ОПУБЛКОВАНИХ ПО TEMI ДИСЕР1АЦП

1. Мйфоолекгрофоретичнв роздОлзння та 1данткф1кац1я естораз центрально! нервовок системи личинок Musca domes tea I.-/ ОДИНЦОВ

B.C..ХАРСУН А.И.,ПЕТРЕНКО B.C. //ДАН УССР.-1871.- N 3.- С. 281264.

2. Сравнительное изучение эстераз у представителег различных секойств двукрылых / ОДИНЦОВ B.C., ХАРСУН А.И..ПЕТРЕНКО B.C. //Журнал эволш. биохим. и физиол. - 1971.- т. VII.- N 4.- С. 346346.

3. Ферменты-мишени воздействия фосфорортанических инсектицидов при-метаморфозе мух./ОДИНЦОВ B.C..ПЕТРЕНКО B.C..ТЕРТЬИШЫй В.Н., ХАРСУН A.M. - //Физиологически активные вещества. Респ. межвед. сб. - 1872.- вып. 4.- С. 23-28.

4. ХАРСУН А.И. Действия фосфорортанических инсектицидов на. изоферманты эстераз насекомых отр. Двукрылых.//Автореф. лис. ... канд. биол. наук. - Кишинев.- 1972.- 18 с.

5. ХАРСУН А.И..ЛШПУГА Н.И. Изучение механизма действия некоторых фосфорортанических инсектицидов на эстеразы личинок комнатных мух. //Физиологически активные вещества. - К. - 1972.0. 35-40.

в. ХАРСУН А.И.,САНИН В.А..ПРОТОПОПОВА Г.В. йзоферменты эстераз злаковой tjôî Shysaphia graoinla Rond. //ДАН УССР.- 1972.» 3,- С. 844-847.

7. ХАРСУН А.И. Мзофермонты эстераз митохондрий комнатных мух. //Изв. АН МССР (сер. биол.). - 1974.- H б.- С. 65-70.

8. ХАРСУН А.И.Изоферменты эстераз в онтогенезе комнатных мух. //Изв. АН МССР (сер. биол.). - 1974,- H i.-, С. 18-24.

9. ХАРСУН А.И. Изучение действия фосфорортанических инсектицидов на изофермента эстераз кровососущих комаров и мошек. //УЩ научная конференция паразитологов УССР. К. - 1975.- С. 312.

10. ХАРСУН А.И. Арилэстеразы паразитических насекомых. //Паразита животных и растений. - Кишинев".- 1875.- С. 169-178.

11. ХАРСУН А.И. Координатный метод определения локализации аминокислот при двухмерном разделении. //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1875,- И е.- С. 80.

12. ХАРСУН A.M. Действие фосфрорганических инсектицидов на изоферменты эстераз кровососущих комаров и мошек. //Паразшы теплокровных животных Молдавии. - Кишинев.- 1976.- С. 72-76.

13. ХАРСУН А.И..КАРПЕНКО Н.Г. Изучние трофической цепи некоторых паразитических членистоногих в связи с применением инсектицидов. //Паразиты теплокровных животных Молдавии. - Кипшнов.-

1976.- С. 68-71.

14. ХАРСУН А.И. Определение числа молекул в зонах на злфо-Грамме. //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1976.- N 2.- С. 82.•

15. ХАРСУН А.И. Белки антенн озимой совки как вероятные рецепторы. //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1976.- N 5.- С. 90-91.

16. ХАРСУН А.И..ВИНОКУРОВ Н.Б. Сезонная динамика амилазвой активности кокциэллид: //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1976.- N 4.- С. 65-70.

17. ХАРСУН А.И..ВИНОКУРОВ Н.Б. Паразиты, хищники и болезни кокцинеллид. //Экгто- и эндопаразиты животных Молдавии. - Кишинев.-.

1977.- С. 76-99.

18. ХАРСУН А.И. Определение молекулярного веса и числа молекул во фракциях элфограмм пораженных тканей. //VIII Зссоган, конференция фитогельминтологов. - Кишинев.- 1976.- С. 38-39.

19. ХАРСУН А.И..СПАССКИЙ A.A. Некоторые вопросы биохимии паразитизма бактерий у насекомых. //Успехи соврем, биол. - 1978.Т. 83.- N 3.- С. 432-441.

20. ХАРСУН А.И. Определение показателя патогенности бакпре-паратов для инфицированных насекомых. //Доклады ВАСХНИЛ.- 1977.-N6.-С. 21-22.

21. ХАРСУН А.И. Действие фосфороранических инсектицидов на изоферменты эстераз насекомых отр. Двукрылых. //Дис. ... канд. биологич. наук. - Кишинев.- 1972.- 160 с.-Дэп. в ВИНИТИ.- 1872.

N 378 деп.

22. ХАРСУН А.И. Биохимия насекомых.- Кишинев.- 1976.- 332 о.

23. ХАРСУН А.й..ТРЕГУБЕНКО Е.С. Лабораторное и полупромышленное разведение паразитов тлэй и их хозяев. //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1976.- N I,- С. 82-88.

24. ХАРСУН А.И.,ТРЕГУБЕНК0 Е.С. Влияние биологических

факторов на полупромышленное разведение паразитов тлей. //Изв. АН МССР (серия биол.).- 1976.- N 3.- С. 51-55.

25. ХАРСУН А.И. .ТРЕГУБЕНКО Е.С. Биологические особенности перепончатокрылых паразитов тлей. //Экго- и эндопаразиты животных Молдавии. - Кишинев.- 1977,- с. 99-117.

•26. ХАРСУН А.И. ,КУТАХ Г.И. Некоторые биохимические и физико-химические методы окспресс-анализа. -• М. - 1980.- 60 с. - Депонировано в ВИНИТИ.- 1980.- N 20IP-30 деп.

27. ХАРСУН А.И. ,КУТАХ Т.Н. Биохимическое изучение совместного действия инсектицидов и микробиопрепаратов. - М. - 1881.10 с. -. Дэп. в БИНИ1И.- 1981.- N 500-81 доп.

28. ХАРСУН А.И. ,КУТАХ Г. И. Белки гемолимфы гусениц яблонной плодожорки в процессе токсикоза на фоне знтомобактериоза,- М.

- 2981.- 8 с. - Деп. в ВИНИТИ.- 1081.-- N 499-83 деп.

29. ХАРСУН А.И. Ультразвуковая дефектоскопия ранних стадий инсекгипидного отравления на фоне бактерицидной инфекции.//I Все-сокпн. биофизич. съезд. Тезисы докладов и стендовых сообгуэний. М.

- 1982.- Т. III.- N 2302.- С. 320.

30. Ультразвуковая дефектоскопия - способ раннего обнаружения поврежденных побегов./СОЛОМКИН В.И..КУТАХ Г.И..ХАРСУН А.И.//1 Все-союзн. биофизич. съезд. 1езисы докладов и стендовых сообщешш. -И.- 1982. - Т. III. - N 2265.- С. 80.

31. ХАРСУН А.И. .СПАССКИЙ A.A. .ФИЛИППОВ H.A. Закономерность сезонного смещения в ареале онтогенеза колорадского жука. //Интегрированная защита с.-х. растений. - Кишинев.- 1986.- С. 48-63.

32. ХАРСУН А.И. .ШИЛОВСКАЯ H.A. Таблицы выживания Anna cu-stos при разведении лабораторной культуры. /Лезисы I Всесоюзной. конф. "Промышленное разведение насекомых"- М. - 1986.- С. 50.

33. ХАРСУН А.И..ШИЛОВСКАЯ H.A..КОЛЕСНИЧЕНКО Л.И. Таблицы выживания пэриллюса при лабораторном разведении. //Тезисы I Всесоюзной конф. "Промышленное разведение насекомых" - И. - 1986.-С. 51.

34. ХАРСУН А.И., БОййО Н.Г. Обоснование оптимальной нормы вшу ска гориллгса дяя защита раннего картофеля от колорадского кука. //Карггоплярство. Респ. межвод. темат. науч.-технич. сборякс. - К. - 1Ш7. - вып. 18. - С. 30-34.

35. ХАРСУН А.И..БОЙКО Н.Г..ЕРХАН П.Г. Биотический потенция колорадского жука и знтокйфага хищного клопа шриллюса. //Карто-плярство. Респ. меквед. темат. науч.-технич. сборник. - К. 1890.-вып. - 21. - С. 51-57.

38. ХАРСУН А.И..ХДИСТОВСКИЯ Е.Д. "Arma custos Г. //Культуры насекомых и клещей в СССР. - №. - 1988.- С. 87.

37. ХАРСУН А.И. Perillua bioculatus Fabr.//Культуры насекомых и клещен в СССР. - M. - 1988.- С. 72.

38. Колорадськиа жук - Leptinotar3a decenlineata. /ХАРСУН А.И., КЛИМЕЦ Е.И. .ОВЧИННИКОВА H.A. .МОШЬСКАЯ Г.В. //Культуры насекомых и клещей в СССР. - M. - 1988.- С. 119.

39. ХАРСУН А.И.,СОКОЛОВА З.И. .РАСНЖЩН С.П. Culex plplena noies tU3 Fon,lt. //Культуры насекомых и клещей в СССР. - М. 1888.- С. 76.

40. Комнатная муха Musca domestica I. /ХАРСУН А.И..СИМОНЕНКО Н.И.ЧЕРНЫШ С.И. .ДАНИЛКША E.H. и др. //Культуры насекомых и клэ-щэа В СССР.- 1988.- С. 281.

41. ХАРСУН А.И. Schönbauei"ia ваШзаеп1 Ind. //Культуры насекомых и клещей в СССР. - 1988.- С. 283.

42. ХАРСУН А.И. Dlaeratlella rapae M'Int., Llslphlebus fa-barum March. //Культуры насвшлых и кяесрг в СССР. - 1988.- С. 232, 233.

43. ХАРСУН А.И. Диурально-декадаая ритмичность абиоты для лабораторной культуры хищдого клопа периллюса - онтомофага яиц колорадского тука. //Тезисы дскл. II Всесоюзн. конф. по промышленному разведению насекомых. - M, - 1989.- С. 71.

44. ХАРСУН А.И. Круглогодичный цикл получения свежих яиц колорадского жука. //Тезисы докл. II Всесоюзн. конф. по промышленному разведению насекомых. - М. - 1989,- С. IQI-I02.

45. ХАРСУН А.И. Круглогодичное получение яиц колорадского жука (Методические рекомендации). - Кишинев.- 1990.- 18 с.

46. ХАРСУН А.И..КИРИЯК В.М..ЕРХАН П.Г. Энергетическая ос-вэщанность - ключевой фактор выживемости гвэриллюса. //Сборник научных трудов Кишиневского с/х института. - Кишинев,- 1991.-

С. 48-53. Дэпонат Моад.ИНИТИ.

47.ХАРСУН А. И..КИРИЯК В.И..ЕРХАН П.Г. Биотехнология полу-

промышленного производства гориллюса - энтомофзга яиц колорадского жука, //сборник научных трудов Кишиневского с/х института. - Кишинев.- 1991,- С. 54-56. Дэпонат Нодц.йНИТИ.

48. ХАРСУН A.I. РезктиваШя 1маго колорадського жука в 6io-тэхнолоПТ його ентомофага - периллюса. //Картоплярство. Респ. н1жв1д. темат. наук. зб1рник. - К. - 1993.- N 24.- С. 67-69 .

49. ХАРСУН А.1..ПЕНТК0ВСКАЯ Э..БОВДАРЕНКО Л.М.Колон1зац1я на карггопл! хижих клоп1в проти колорадського жука. //Картошшр-ство. Респ. м1дав1д. темат. наук. зб1рник.- К. - 1993. - N 24.-С. 70-72 .

50. ХАРСУН А.И..ИСАЧЕНКО Т.П..ВОЛКОТРУБ Э.Н. Элемента экологически безопасной защиты посевов раннего карггофеля и баклажан от колорадского жука в зонах с высоким зимующим запасом.//Тезисы II Краснодарской науч.-практической ковф. "Перспективы применения новых химич. средств защиты против вредителей, болезней растений и сорной растительности и охрана окружающей среда".- Краснодар.-1991.- с 73-74.

51. ХАРСУН АЛ. Контроль та прогноз щ1льност1 популяцП колорадського жука. - К. - 1992.- 80 с.

52. Мотодичн1 рекоковдаШЛ по розведенню велико! восково! мол1 ун!версального живите ля ентомофаг 1в. /ХАРСУН А.1..ПАД1Й М.М., ПЕНТКОВСКАЯ З..ЕЕХАН П.Г.- К.- 1992,- 32 с.

53. ХАРСУН А.1. .ХАРСУН В.А. Зниюння чисельност! зимуотого запасу 1маго колорадського жука удосконзленим методом харчових принад. //Картогштрство. респ. м1жв1д. томат. наук.-техн1ч. зб1р-ник. • К,- 1994. - вип. 28 - С. 98-101.

54.Клементи нап1Бпромислово! технологи розводення клопа Еврилиэса - онтокофага колорадського кука./ХАРСУН АЛ. .БУЧАЦЬКИй Л.П1, ПАД1Й М.М. .ХАРСУН В.А. //Кзртоплярство. Респ. к1кв1д. темат» ааук.-техн1ч. зй1рнюс. - К. - 1994. - вил. 28 - С. 101-103.

55. KHARSOT АЛ. Pathogenicity, index ol microblologycal pre-arationes used to control harmful arthropodae. //Soviet agricultural sciences (Doclady VASKHfill).- 1977.- N 6.- p. 27-29.

АВТОРСЬК! СВ1Д0ЦТВА

66. ХАРСУН А.И. Способ обратимой задержки развития гориллюса. Охранный документ Госкомизобретений СССР К 4725346/13(104172).

67. ХАРСУН А.И..ЕРХАН П.Г. Способ фотостимуляции шриллюса. А. О. СССР N 1738195.

58. ХАРСУН А.И. Поточная линия дхя производства энтоыофагов. Охранный документ Госкомизобретениа СССР N 4771007/15(137489).

59. ХАРСУН А.И. Способ разведения дариллюса. А. о. СССР N 1738190.

60. ХАРСУН А.И. Устройство дм изучения подвианости насекомых. А. с. N 1768102.

61. ХАРСУН А.И. Устройство оценки реактивности шрилдсса. Охранный документ Госкомизобретенш СССР N 4815591/15(029800).

62. ХАРСУН А.И. Способ разведения яяцэпаразигов колорадского жука. А. с. СССР N 1717037.

63. ХАРСУН А.И. Способ реактивации имаго колорадского жука,-Охраннный документ Госкомизобретениа СССР N 4683312/13(042180).

64. ХАРСУН А.И. Способ разведения яашпаразитов колорадского жука. Охранный документ Госкомизобретениа СССР N 4916275 /13(019890).

65. ХАРСУН А.И. Биотехнология разведения шриллоса - знтомо-фага яиц колорадского жука. Охранный документ Госкомизобретениа

СССР N 4928722/13(030245).

УВК НАУ 323 т 100 1004

Информация о работе

Харсун, Анатолий Иванович
доктора биологических наук
Киев, 1994
ВАК 06.01.11

Автореферат

Похожие работы