Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агроэкологические аспекты применения средств химизации и биологизации в земледелии Северной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Агроэкологические аспекты применения средств химизации и биологизации в земледелии Северной Лесостепи Украины"

1НСТИТУТ ЭЭЛЛЕРОБСТВА УКРА1НСЪК01 АКАДЕМII АГРАРИЯХ НАУК

на правах рукспису

ДЕГОДЮК Стан1слаз Едуардовкч

АГРОШШОИЧШ АСПНКТИ ЗАСТОСУВАШЯ ЗАШБ1В Х1И13АЦ1К I Б10Л0Г13АЦП В ЗЕКЛЕР0БСТВ1 Я1ВН1ЧНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА'1НН

Спец1альн1сть: 08.С$.01. - эагальне зэмлерсбство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН на здобуття наукавого ступени

кандидата о1льськогосподзрських наук

1

[Ь »»

з

Чабани - 1666

Дисертац1ею е рукопис

Дисертахдйка робота зикокана в лабораторП 1нтенсивних техколог1й еернових культур 1 кукурудзи та в дабораторП аг-роекологИ- 1нституту землеробства УААН в 1990-1994 рр.

Науковкй кер1вкик: доктор с1л5ськогосподарських наук, профеоор, академж УААН САЙКО В1ктор Федорович СфЩШа опонэнтк: доктор с1льськогосподарських наук, ' професор, академ!к УЕАН СЛЮСАР 1взн Тимоф1йовкч, кандидат о1льськогосподараьккх наук, . доцент КАЛЕНСЬКИЙ Вжтор Петрович 'Пров1дна устансва: 1нститут ееылероСства 1 тваркнкицтва За-кхднаго регЮку Укра^ня УААН

Захиот дксертац!! в1дбудеться 21 травня 1996р. о 10 годин! ка гас1данк1 Спец1ал1зованоа вчеко! рзди Д 01.20.01 при 1нотитут1 землеробства УААН.

3 дисертац1Ею'могша озкайомитись в б1бл1отец1 1нститу-ту землеробства УААН.

В1дгуки на реферат у деох притрниках, зав1ренх печаткою, просимо надсилати за адресою: 255205, смт.Чзбани, Киз-ео-Святошкнськсго району, Ки1всько1 облает!, 1нститут эемлэ-робства УААН, вченому секретарей! Спец1ал1гованоХ вчеко! рэдк.

Автореферат роз!сланкй ¿Ю кз1ткя 1998 року. '

Вчений секретар Спец1ал1зовано'£ вчено! ради, каиднтат с1л1ськогосподарськ1к .у\

наук ^ --^"Л. О. Кравченко

ЗАТАИЛА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

АктуадьнЮть теми: 3 сучасних умовач особливо! ваги набува-яхь питания удосконалвння 1нтексивних технологий, а такая заощад-ливого вкшчення а 01олог1чний кругоо51г ы1неральнюс добрив з мзксиыадъним вккористаяням втсрикно! продукцП рослинккцтва, що в1дпов!дав потребам "б1олог1чнсго" гемяеробства при р1звих системах удобрения. Залкзавться акхуадьними питаннл п1двищеюш родз-чоот! грунт1в, визнаяення в них катЮйного оСм!ну, гмеквення м1г-рацИ елемент1в жизлення 1 важких метад!в до р!вня грунтових вод та у водв1 об'екти яавколипньсго середовкща, одержали еколоПчно чисто! продукцП росдинництва. ' •

Оснозним завданням в встановлення еюлоПЧно! р!вноваги в полъов1й с1возы1н! Швн1чесго л1состэпу Укра!ни, за рахукок агро-техя1чких ф§ктор1в 1 антропогенного потоку енврг11 1 виявлекня мояливих.нвгативаих касл1дк1в комплексно! х1м1эацП пляхом ад!йс-пэння агроландвафтного 1 г.ол1гонного ион1торингу.

Мата роСоти. Визначекня умов п1лз;с;5Еяя родючост! лучно-чор-воэешюго грунту, вшша засоС1в. х1м1зацП на н1грац1ю б1огешшх елемент!в 1 пестицвдХв по проф1лв грунту, в навкшшзнз серэдози-щэ,вивначення балансу полшаних рвчовин в с1еозм!н1, еконгаЛчно! 1 енергетично1 ефеетивност!.

Науксва новизна. Вперта в ушзвах Шзн1чного Л1состеггу Ук.ра'1-ни проведено агроеколог!чн1 дссл1дхэння, щр внвначаотъ вшгив комплексно! х1й1ааа11, атворених штучних фон1з фосфору 1 кая1к в грунт1, елемэнт1в "б1алпг1эад11" вемлзроСстаа на Шдггсдання рода-чост1 грунту в зерно-просапн1й с1возм1н1, м1граг'1 б1оген>"1;< ед*-ыенИв, р!дк1снозем9льних 1 важких метая1в та пестицщЦз у нав;со-

.manís середовяще. Вианачеко оскозк гаогздяавого використзкня mí-неральних добрка в умозач екоком!чко1 кризи. Введено системний п!дх1д до екопартн;Л оцАнки технолог1Ï Еирощузашш польовкх культур.

Поаспгше значения роботи. Практична ц1кя1сть роботи полягав з комплексному пхдход! до. складаяня систем удобрения i систем захвату росдик з урзхуванням ыШмальногэ постачання м1н0ральктги ■ дсбривзмк i мекскмальнкм викорпстанням реоуро!з м1сцевих добрив.

На вахкст викосяться тек! пктаяня;

1. Актропогенн! i природн! потеки бЮгенних елемент13 s лак-ц1 ncuaoaoï oísosmíhh Шве1чного JlicocTeny Украпш.

2. КатХснняй o6míh та oCmíhhs сор5ц!я biiíosíe прк piaract системах удобрения в пол£оз1й cíbcbmíhí.

3. MiKp06i030rl4Ha д1ядьн1сть та трансформац!я орган1чно1 речозинк в грунт! при р!зних системах удобрения.

' 4. Нзгромгдаэняя заккж i р1дк1саоаеыэльакзс шгаМз п1д вшагвом р!эних систем удобрения.

5. Дгродакдшафтша"! uoHiTopiiKr за xi¡,ti4im станом атмосферккх спад!в. позерхнезкх i грунтовкх вод.

6. Впдиз звичайкоИ, 1нтенсизко1 i "61озог1чноТ" систем удобрения на фармування spœstaa, як1оть стськогосподарськда культур i продуктkeí:íста ланки oíeosmíhjí.

7. Економ1чна i енергетячна ефекткгн1сть аастосуаанзя засо-6ÍB х1ы!зац11 i зторгйЕо! продукцП росликшщтЕа.

Ааробац1я роботи. Результата досл1дх&нь, оенозк! полежекня i вгаасвкя дксертаЩйно! роботи допав1дались I сОгозорпзаллсп на: КОКфЭрвНЦП 1ШОДЕХ В'-МНИХ 1ЕСТИТУТУ ГРУЕТОЗКБЗСТЕЕ i arpoxiKiï

УААН (Харк1в, 1992р.), на конференцП модадих вченкх i спец1ад1с-т1в Закарпатського 1нституту агропромислового зиробництва (Нихн! Ворота, 1993 р.), на конференщях молодих вченкх та спец!ад1ст1в 1нституту землерсбства УААН в 1993, 1994' i 1ЭЭ5 pp. (сот. Чаба-ни).

Пубд1кац1я резудатат1в дослХдхекь. За >латер!алами досл1д-денъ.представления в дисертацН, опубл!коваю 8 друкованих праць.

Реад1зед1я реаудьтат!в роботи. Вкр'.бничу перев!рку по впро-вадакеннп ЮТенсивних технологий вирощування зернових культур 1 застосування nofliiHoI продукцП рослинкицгва проводили в 1991-1993 p.p. в КАП "Рось" Володарського району Ки!есько'1 облас-т1.

Декларац1я особистого внеску. Автором осйбисто виконано nojnoBi i лабораторн! роботи, уэагадьнено св1тову i в1тчиэняку л!тературу га темой дисертацП. ПублхкацИ виконан! сашст1йко та у сп1вавторств! а р1вною участи cniBaETopia у висонакн1 po6iT.

Структура 1 об'вм роботи. Дисертац1йна работа викладена на 150 стор1нках машинописного тексту, експериментальнкй материал представлений в 42 таблицах 1 10 граф1ках.

Дисертац1я складаеться 1з вступу, б роздШв, виснозк* в. та списку л1тератури, цр нараг.овув 233 джерел, в т.ч. 32 1ноэемних.

3MICI I РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

У вступ! обгрунтовано необх!дн1сть i актуальн!сть виконання роботи, IX наукову новизну, практичну ц1шйсть, показано реал1га-ц1ю результат^ досл1дяень, апробац!ю роботи, обсяг публ1кац1й та декдарац!я особистого внеску автора.

- if'

р03д1л i. сучасн1 ackekffi сгабиьного «шкц10ншння

штешшм 1 ЗАСТОСЯШНЯ ЗДС0Б1В Х1И1ЭАЦ1Х

Подано л1тературний огляд з питакь стабШзацП функцЮну-вання.агроэкосистем при застосуванн! засобгв xiuisaaií, вивчено розвиток концепцП агроекоскстем, значения KpyrooöiriB б!огенюк елемттгв в земдеробств!, гдлив sscoöiB xluiaaui'i на родайста грунту, проходанкя м i краб i ого r i чккх процес!в i кавксщшне сере-довкщэ, вкзначено елемэнти б1олог!зацП землеробсгва.

роади 2. програш., ушей i методика провщншя доолщень

Описано -характеристику рег!ону, умови проведения польових i лабораториях доел!дженй

Досд1дкення'проведено в 1990-19Ö2 p.p. в дослХдноыу . государств! 1кституту землеробства УААН "Чабани" на лучно-чорнозэмно-иу ТИПОВОМУ ЛеГКССуМШНКОВОМУ грунт!.' ■'-...

Перед вакдаданням досл1ду грунт мав так! агрохШчн! покзз-ники: bmíct. гумусу (за Тюрхким) - 2.7% загального азоту, (за К'-вльдалем) -125 иг/ЮЭ г грунту, загального фосфору -112,'рухомюс форм фосфору (за Чирикозим) - 14, необидного кал!а 35, обм1кного / ksbíd (за Масловоа) - 8 иг/100 г грунту, рК - 6.0, Пдрснйткчнг-• KKCJioiHicTb (за Каппеяом) - 2.0 мг-екв.ЮОг .грунту..

В досл!д! використозували гак! зиди добрав: 'ам!ачну. сгл1тру (34.53 д.р.), грзнульозашш суперфосфат (19.5". д.р^га.40£-к=--л1йку С1ль. , ' '

Пестициди заотосовуааги при Еирспувакк!' озимо! / пзеякд!,. за ощадливоя i 1нгеноивясаз гехнолог1ямй: одадлкаа (протруення'KsoiKr. as байганон 2 кг/т); 1нгенсивйз (протруеккя нас! her ба2та:см ;2'

кг/т, на IV STani оргаяогенэзу - д1ален 2.6 л/га + фундааол 0.5 л/га., на VII - т!лг 0.С л/га, ка IX - альта 0.150 + Б1-58 1 л/га, на XI етап1 органогенезу - децио 0.150 л/га).

Чергувакня с1льськогоспсд=рсъких культур s польов1й с1возм1-н1: горох, озима пшеница, цукроз! бурята, ячаНе, кукурудза на силос, гС1рне поле эернових (оакга пхеннця, хкто, трг.тдаалэ), ку-курудаа ка зерно, озес.

Hssjí домйдження викснузались з лннц! cíbcemíKii: горох (сорт Еогатир Чешський) - озима япениця (сорт ¡Онат Одеськкй) - цукроз1 буряки (сорт Весело Псдолянський 47).

Досл1д роэгорнуто з HETypi на 8-ми полях, rtOCiBHá плозз дослано 1 дЗянки 42 м2, облхкова 26 м2, повторения 4 разсЕе.' Дослгд закладегош в 1S87 роц1. BasoBiüí вкзначэно поле N4,- з якого взбирались грунтоз1 i росликн! зразки. S залежност! в!д постаглених завдань -грунтов! зразки забирали в орясму пар! 0-20 см, а такси а карах 0-100 í 0-200 см через кржв1 20 см. Блхгдн! зрааки взбирались перед эачладаняям досл!ду а 1987 роц1. Для вхдбору грукто-вих вод пробурено до 1х рхвня свердлоЕини, з яких брали воду спе-ц1альним вакуумним насосом. Поверхнев! води в1дбирали а 2-х uic-цевих ставив в с.Чабани i с.Гатному, в!ддалешк в!д досл!ду ехд-пов1дно на 300 м i 1.5 км.

" Програмся наших досл1джень зизначено так! вар!анти тривалого досМду: контроль (без добрив), оргаяо-м1керапън1 системи удобрения! мШмадьна, пом1рна 1а эвкчайною системою удобрения, а такой з штучник,фонами РК, що лередбачають насичення оркого шару ' ! *

грунту.рухомим'фосфором 1 обм!нним кал1ЕМ до 4С мг/100 г грунту; наскчена; "б10лог!чка" 1 м!неральна (табл.1).

Погодн1 умови в роки досл!длекь були сприамгаими для виро-щуваяня с i ль сь когосподарсь ккс культур 1 э1др1энялись пэреважно эа

TaS ища 1

Схема тривалого досл!ду на лучно-чорноаешому дегкосуглиЕкгхому грунт!, • закдаденому в досд!дному госнодарств! "Чвбани" 1кститигу зэмдерс^тва УААН е 198? р.

N I Горох ! i Озима ~Т ЦукрозТ ¡Оргах-чях I Внесено на 1 га cieob-еар. I I шениця , I буряки ■ I дгОрива I . míhho'í плогй, 'кг. ! . I 1 I I_:_

i » 1 i I 1 1 : 1 N 1 1 1 Р 1 • К 1 NPK 1

12 Контроль (без добрив) ~ - — • ~ -

.. МШмалька органо-шнеральна система (0.5 дозк м1нералъних добрив)

1 . P3QK3CN4H . . P4SK45N45 с IV) •. ЫвоРеоКао 12 43 40 49 132

- • Помхрна органо-ьцнеральна система (одна доза м1неральнкх добрив)

2 PeoKeoNso '• PQOKSO Nso. IV ■ N120P1ÓCK160 Кэо vil ■ 12 86 80 99 265

. •. Насичека, оргзно-шкеральна система (1.5 дози ышерапьнкх добрив)

5 РВ0КВ0М45 . Pl35Kl35 -. N80 IV Ni8CPl50K240 . N55 VII 12 129 120 • 148 397

: , ¡loMipHa органо-м1нераа>ка система + птучн! фони Р i К

б Bmíct Р2О5 i К2О В оркому capí грунту довели до 40 мг/ЗОЭ г грунту + щрр!чно,одна дога NPK ■ 12 41 80 99 220

ВЮлоПчна система - 16 •

9 Гн1й + поб!чна продукция + азот з розрахунку N10 на одну тонну пов1тряно-сухо1 маол . v 12 17. 5 17.5

• MiHepsjtbKa система . (одна доза шнеральких добрив) '

11 РеоКвоНзо , Pfio^so • Nso IV NiaoPioóKieo N30 VII ' - . .. 86 ЙО 93 265

Kl^sKicin опгд!в i ix розпсд!лсм га чао вегесацП. В 1990 роц! весна була ранньоп i ватяжксс, лг:о гиявкдось п!зк!м ! пор!вкяко коротким, недостатка теплим i пок!рно золота.!, середня ¡алькЮть опад!з за р1к - ЕБ8 ш. Kssecsi ¿591 року опгди з береаШ були пракютша а!дсутк!, в кв!тн! випало 41л в!д екмл, а з травн! пе-ревюцшз Hopi/ty на 216'., л!ти!й пер!од з!дпов1дгз середкьостатпс-тичнш аокаэникем.га BiJaKiCTw оп=д!з 1 температурой г.оз!тря. К1льк!сть опад!в за 1991 р!к - 423 т. Погодк! умоаи 1992 реку Сули сприятлявиш для зирозувзкня цукровзк буряк!в, сере дня kIjü-к!сть опад1з становнла 520 км, при середяюСаг£?ср1чн1й норм! 558 мл.

Зг1дао прогрэми досл!джень, в грунтов!« арагкая вйзначади так! показ кики: зггальшш гумус (га Ткргнш), валезий азот (за методом К'ельдавО п!сля озохення (за ПкэСургсм), нес-СмШий ка-Л1Й за Методом В1УА, я!тратиий азот 1ояометрйЧкям методом за до-ссуогсэ 1оя-селекг?шнкх електрод!з, зкон!йний азот колориметркчко (з рэаетиЕОм Несслера), легког!дрол!эовак1!й аэот(га Ксркф!лдсм), ем1ст рухемже барм фосфору i його фракц-й (sa чярккогкм), opra-. н!чн:й фосфор; (га методом прокалюзанзя Сендерса та В!лькмса); об-г,;!кн:сс ферм каз!а i рухомих форм 1'soO (за Чириковкм), рухом! £ор-jet кал>ц!а 1 MSTBia - з сцтсзсетсхв1й витяяц1, pH солюво! вктяжкк 'погезц1омэтричкш методом, г!дгол!т;кна гасло?н!сть (за Ksnne-исм); swicT аэш метад!з (валов! ферми): ртуть, крем, цез!й, цинк, кобальт, бар!й, сурма, гад!зо, селен, а такс* р!дк!скоге-мельн! глэгалиг ¡нейтронноактивацпЪпол методом, гразкк вкпром!нква-лкся з !готопяому канал! ВВР-Н Гнетитуту ядерних досл!д.че':-2 КАЯ У;срз1нп, вм1ст'ггкккх usraais (рухом! фор'ш): цкк-:, ¡Лдь, сгш;е;;ь, кадм1й, шкаль, строкц!й визначали на атсмжадсорбц! иному спектрофотометр! в 0.1 Н соляяокисл!й витяжд!, залижи пестиков ме-

тодом газо-р!динно! хроматограф!! (Д.Б.Пренко, 1982); чзксель-н!сть м1кроорг£к1ам1Е визначали вио1зом грунтово! суслекзП ' р!а-н;к розведень на псхизних середо21щах за ззгзхъко - прийнятими методика»®. ■ ; ■ .

В роолинних ерааках виакачапл: я1трагккй азот конометричннм методом за допомогоа йакоэдестившк електрод1в, як!сний склад зерна - методом хнфрачервоно! спектрофотометр!!, вата метали в зерк! 1. коренях цукровах бурякхв сухим озал1ккям з наотушш виз-наченням на атомко-адсорбцхйкому спектрофотометр!,' р!дк!снозе-мелгн! метали кейтронно-актизацхйним методом, зигначэнкя гарного цукру методом холодно! дигест!!, залиаиовс! кхлъкост! пести-цид1в з вккористанням тонкошарово! 5 газс-р1дикно! хроматограф!!•

Емхст бхогенних елемент1в в грунтових. 1 позерхневих водах х спадах визначали за методом А:В.Соколова (1975), важк! метали в цих об'ектех визначали на атомно-адссрб«!йному спектрофотометр!.

Зб1р ! облхк врсжаю еернозих культур проводили метода.! прямого комбайнуваннй комбайном СаШО-БСО', САШМЗО. Еуккерка маса зерна перераховувавась на вроязи з гектаре, г урахуваняш гасшчз-ност! ! стандартом вологост!. Братан цукрозих буряк!в обл1ковува-

ш подхляночно. !

! '

. " ( I

РОЗД1Л 3. КАТЮННКЙ 0ЕЫ1Н В ГРУШ ПРИ Р13НИХ | , ' СКСТЁИАХ УДОБРЕНИЯ ; |. .

Кат!оннкй обМ1и та'обыхнка сорбцхя аа!о:-:!Е е. вигначалыпаз: в кругс-об!гу б1огекнкх елемект!в в природ!, Засобя х1м1ззц1Л при С1зних р!внтс! чсоыб!нац1ях !х засюсугання' ирлуг» дам^тко впди-вати .на рогм!рн- 1 : 1нтексивн!сть цих прсцес!в.

В робот! розкрито ка^онний обм!н,макроедемент!з, ,м!кроеле-

MSHTiB i вакких 1сэтал1в, р1дк1снззеиельник i улътрам!к?оелеиеят1в при рхзних системах Еикористання оргак!чних í м!неральних добрив.

KstIohhüTí обм!н кахьцХю, мнгн1ю, hetpíic 1 кзлгя. Лисе 8 еле-mshtíb земно? кори (0, Si, Al, Fe,, Са, Na, К 1 Mg) стакозлять С!лъше híx 99Х загально! маси л1тсс$ери (1.С.Кауричез, 1989). Ос-TSHHi 4 з них беруть активну участь у жизленн! рослия i Шдляга-ать !ятенсивним м!грац!шшм процесам (rpaiilK 1). Каш! досл!дження оз1дчатъ,-. ер роззиток рссликност! на позерхн! грунту íctotho Еплизаз па розпод!л кальЩю i магн!ю за профилем грунту, в коре-аеЕм1сному 1 м пар! калыЦю вкявшгась липе 6Z, тсд! як з шар! 1C0-2CQ см - 457, 1 200-300 см - 4S2 по з!дношенню- до його вм!сту з 3 м товпЦ грунту, кагн!ю в!дпов1дно 18, ЗН i 472. ГЦД 'ВПЛИ20М добрив в!дбудось помине звухення сп!вв!днопенкя Са 1 Us, особли-2о.в парах грунту 0-200 см, яке становидо ка aspiani без добрив в 1 м пар! 1:19, ка удобрения 1:13, в 2 м - 21дпов1дно 1:50 i 1:48.

При вастосуванн! добрив кат!онний обм!н одногалентних кат!с-HiB (Ma 1 К) спрямований ка вит1снення з грунту дзозалентних. Проти контролю bmíct калъЩи лор!вняно з натр!ем эменшився на 27 1 пор!вняно з кал!ем на 42%.

Очевидно, ц! - процеси наклади в!дбитск на прохсдження ф!еи-ко-х1м1чнкх реакц1й. Якщэ п!д впливом вапнува!:ня а орнску шар! п1двищення кислотност! грунтового рогчику не спсстерггалк, то в шарах 20-40 i 40-60 показник рН вяигився до 5.7-5.9 на гктенсивно удобрених EapibiiaK (пом1рна 1 насичена органо-м1н9ральЕ! скстеми удобрения), тод1 як на контрол! в!н буз в межах 6.7-6.9, г!дрэд!-тична кислотн!сть ;ут п!двищилась С1лъше н!д у 1.5 рата, цо сз1д-чить про проход.жгн?:я скритих процесса п1дккслення в tce^í грунту.

У еоднкх сб'ектах завколишнього сэредсгида дсшку:

GSsiwua калаща

3500ûr 30000 25000 ^ 20000 ¿ 15000 ЮООС 5000 О

20 40 60 80 ЮО 120 140 160 ©0 200 220 240 260 280 300 320 Шор грунту, см

•OSyj-iMuQ KCTHia

20 40 60 80 100 120 140 ISO £0 220 240 260 280 300 320 Шар грунту, os

O&é-s-iuQ натрй

350r 300 250 ^ 200 à во-

Ю0 50

и"-" \

r

—er-

s-

t I I 1ц 1

Ш. И

àp*

V. 4

] j

te-piSj

N

g

20 40 60 80 100 . t20 140 KO 120 200 220 240 260 220 300 320 ilfcp груялту, см

Вер. 12 Bcpicumu ' —— 2 -чз- 5

- н - g 9 —о— 11

Г(х1 Hк l. Разаод1д oímShhm* кат1ол1в лучна-чорноземкого грунту,

1991р.

- í i -

hmIct його з атмосфернкх спадах сядадаз IB.8 кг/га, магн!а - 1.5, натр!» - 3.7 i fcaala - 9.0 кг/га, а поверхнезих водах кальц!в i натр!ю - з меизх 40 иг/л, матн!п i кад1ы - 10-20 от/л, з грунто-зих задач кааыЦп 154, imtx елеменг!в а 7-12 раз i 2 мента.

Кат!оннкй qCmíh в грунт! Штоо- 1 удьтсем1?::юелемент1в. М1к-роелэменти, f.kí в п1дв;щэких концэнтратд1ях зиакачаать як з=«к! мэтали, яор!вняно з м£кроеле;.:-::;7ачи, бШп р!вном!рно рогпод1лен! з товщ! грунту i a мекп1й Mipl залежать в!д р1вня i спецнф!ки зи-ксркотання добрив. !х зквначення покаеадо, цо в орксму mapi (0-20 cw) спостер!галась тенденЩя до аменшенкя зм!сту на удобрених за-р!актах, пор!вняно з контролем, таких елеменпа (залов! фсрми), як хром, цинк i кобальт, яр , очевидно, пов'ягано з б!сДог!чнкм аиноссм високши врожаямк..

Bmíct рухских. форм м!крое'демэнт!в i важгах метал!з при р!в-еих системах удсбрёння Ictotho. не ги!нювазся,' як в срнсму cap!,, так i до глнбини 220 см.

31а!олог1чна роль рЗдкЮноземелъяих метад!з. визчена кедос-татЕЬО, i5o i гозй1ы не встаковденз. Наш! досл!джёкня показали, щ> так1 »дементи, як. лаатан, цкркок!й, несб1й, несд!й 1 цер!й дк-шэ умовно ыояна в!днести до"ультрам!кроелемент!2, адлг U вм!ст в грунт! становить ,20'100 мт/кг,. а® дор!внаг вм!сг/ хрому аСо цинку. У к!лькаст!, то не. аерэвищуать 1 мг/кг грунту м!ститься езро-п!й, . таатэд, . лютец!й i тор!й. Во! вони р1зком!рао розпод!дэн! у товщ! грунту ей вкнятком итучнкс фсн1в по РК, де в шарах 0-20 í 80-100 см cnocirspiraror деяка зб1дьшення езрая1д, танталу, кеод:я, самар!ю i íts^Síb.

i

У зодах 'наакодкшньсго серздовища макро- ! м!кроелем9кт'л (задай метали) знахсдяться з сд!доеих к!дькистях, айо не зниз 0.02-0.2 мг/д, sa азгаятком стронц!ю - 0.44-0.52 мг/Д.

- IZ -

Р03Д1.1 4. ТРЛЕОЕШЙЩЯ 0РГАН1ЧН0Х РЕЧ0В1Ш ГРИНУ I И РЕГУЛЮЗАНШ1 В КРУГООБХГУ ВУГЛЩО, ' ASOXffiK СШШК I СОШЭРУ

В роэд1д1 висв!тлёно взавмоз'язки Mi» м1кробiojior 1чкей; про-цесамп, трансФОрыад1еи орган!чяо1 речовшш, кат1онним обмхком (NH4+), а також обм!нною сорбц!его SHiOHlB CNO3") азогспк сполук i фосфору '.(НРО4")"' •., - • .;; : ' -;

Проходження ьпкробЮдагччнкх npoiieciB' у грунт! при р!знкх системах удобрения 1 захисту ррслиз..' В ¡.икраб!о:гаг!чках - доагИд-хеннях ми виходшш з того, .-шр близь® 80-90% органхчннх решток п!длягаз kiaepanisauil внасл1док И1КРоб1олог1чюк про«ес!в i лиаз 1Q-2QZ нагромаджуеться. у вигдяд! ст!йких {до'•'. розкладу сполук (ЬД.ФШп'ев та 1н., 1994), !3 точгег'зору !ЕТенскф!кац!1 землеробства найбШш принцишвими в патайня впливу на ;м1кроб1олог1чку д1яльн1сть грунту pisKitx систек! удобрения 1 зашзту рослгш. 3 ц!- " еа иется проведен!' ыхкробходогхчк!: досл!дхе;;кя гад' рзиисю пшзня-цео (пряма д!я засобхв - захисту ррсдш) i nyiy'OBi { буряки • (nicas-д!я). Нашими доол1дкйЯнами вкзначено ш,о а середньому праблпано в 60% випадтв оардлива система або пёреЕшказ,' або гир!ваоеться з 1нтенсивнов, а в 40% щревага залэдаддсь за:1йтенсиврш ккяемоэ захксту рослин. Вкзкачазчи сумарнш вплив засобхв'' xjiiiisaui'i на EKTHEHiCTb грунтово! ■ м!КрОфЛОр:1 Д1ЙЕЯИ EKCHOBiCy;' ",ср як слоте;, удобрения, так i asxipsy. рослин .не' змоглзг ГП.{ 'icajreo . .эм1нят;!

Трзнс&ормаЦя гумусу i к6го'регудаваннл:г[ги р!зк'лх системах удобрения. Гу1№, як.фактор бхогеккоот! грунту, в ве-^щщ «ааеч piassKca основою кого родачост!, коиу к'алэжяъ вгкл^еа еколог!чна-

роль в залоб!гакн! гебрудненпя роолинницзко! продукцП канцерогенами. Важлнз!сть пптанкя, цодо зберенення гумусового бонду зрос-таз в зв'яаку з тш, що його зтрзти за остазн! 80 рок!з эросли в 2.0 рази пор!вняно з пспередн1м 80 р!чним периодом ( О.О.Бацула, 1С38). Тому'накб1л5П'перспектизнкми в так! скстзми удобрення, як! спркяють оковлення оргая1чно1 речовкйа' грунту. Нашими досл!джен-' нями , вотаноалено, . т за 7 р!чний пер!од систематичного вккорнс-талня добрив з с1есзм!н! вм1ст орган1чно*. речозини в орному пар! ' грунту знизився на контрол! (без добрив) ! при м!н!мальн!й орга-во-м1нерааьн1й 1 м!неральн1й системах удобрения (-0.05 - 0.09%), практичнозашивсз без. айн при пом!рн!й органо-м!неральн1й систем! ! п!двизушся на. 0.092; при насичен!й органо-м!нералън!й ! птучних фонанах РК. Найб!льш!стотне п!двищення гумусу в1дбулось щй| "616лог1чн1й" систем! удобрення, де його вм!ст пор!вняно з неудобреним ввр1ангом зр!с на 0.16%, що св!дчить про перспективней виксристання для удобрения, аторинно! продукцП рослинництва

...

КШк1сть Водорозчинного гумусу найбШш пом!тно зростала в , ивр1 60-80 см на штучник фонах РК 1 при м1неральн!й систем! удоб-;,.р«р»,У)»'»6й£ ,31лып* й!и удв1ч! переважала контроль " (без добрив).

: >. 1м!грац!я сполук азоту в грунт!..

Визначавивпдия р1аних систем удосрення.'на вм!ст загального азоту в орному шар! (0-20 с«) грунту, та м!грац!ю м!неральних його форм " (Юз + №Ц) на глибину до 1-3 м.. Пор!вняно з вих!дними зразками . та контролем (без добрив) за роки досл!джень в!дбулась п!цвкцекня ;' вц!сту загаль'ного азоту на 14-16 мг на 100 г грунту проти вях!д-них зразк!в при насичен!й органо-м!неральн!й систем! удобрения ! на штучних фонач РК, при "б!олог!чн!й" на 8, на реппг: нар!акт!з

• ■ • . Таблща 2

Вплкв р!зннх систем удобрения ка зм!ну агрох!м1чних покааникдв' в орному napi (0-20 см) лучно-чорноземного грунту у вих1днлх вразках "(1987) i ва 1990-1992 pp.

I • I Внесено добрив 1 Загальний . I Загальний ' I Рухом! Форш I06míhhí форми ''

К I . , I ■ I : гумусД I' азот, 1 PgOs l KgO

Вар. I . Г Ш1неральних1 1мг/100г грунту1мг/100г грунту1мг/100г грунту

I, . . I ' 1 ■ I • _I _I i •_

I Система lopra-1 ! ;Р. о к и

( 1н!ч- I кг/га I__■ 1. ' '_____

t у д о б р е к к я 'них, I_ 116 119 1+-до119 119 I+-до 119 119 1+-до 119 119 |+-до-

I ; \ .. 1 I N I Р I к I 871 90-119871 871 90-11987 I 871 90-11937 I 871 Ш-11987 i

I /, . Iт/га I t I i 119 ! ; I 119 I. I 119 I ' I .119 I f

f '.'•;■ ; 1- ■ I í I I i S2 I I I 92 l I 192,1 ' I 1921

_1 : 1 . ' - • ■ • l ■■. I I; 1 . I i___!__1_1_i_1_I_1_I_I_1;_

12 ••контроль .(бее добрив)" ' - - ; - . -:2,77 2.63 -0.09 129 127-. .-2 14'.4 14.1 -0.3 8.0 7.0 -1.0 . •1 Шквальна opraHO-MiHepai. ' 12 . 43 40 -49 2.78 2.71 -0.07 123 119 -9 14.0 16.6 - 2.6 6.8 9.6 2.8 2 IIúwípHa сргако-м1керал5ка', -12 : 86 80 99 2.77-2.78 . 0.01 131 128 -3 14.0 21.0 7.0 6.8 10.4 3.6

5 Насичена оргако-м1керавьн. 12 129 120 128 2.77 2.86 0.09 118 132 .14 14.9 23.9 9.0 8.8 22.8 14.0

6 Пом1рнз сргадо-м1неральна • . ., , :

+ итучн!.фони P К , ' 12 41 80 99 2.68 2.77; 0.09 123 139 16 14.4-00.0 , 35.6 8.4 46.2 37.8

9 Б1олог1чна. ■ ... 16 - '- - 2.77 2.93 0.16 122 130 8 14.4 18.2 3.8 8.4 16.7 8.3

11 шнералвна- • 86 '80,'89 2.73 2.68 -0.05 132 134 -2 14.4 20.5 6.1 6.4 8.4 2.0

EMicr його був кз 2-9 мг/100 г грунту ккжчим к!;к у вжгдкяс (т£5л.2). B.MicT э.!Он!йкого азоту в 1 м шар! грунту на удобрение sapiaKmx вомЛтно пэревнщив неудобрений фан, пр s ц!лком вексно-м!ркем , явида. * Запаси Шз в 1 и aap! грунту п!д еэимси шекиаеа буди найзидими при "б1&яаг1чк1й" систем! удобрения ! на гтучних фонах PK г. 195-255.кг/га,- на контрол! - 139 кг/га. М!град!я нитратного азоту переважала на висско удобрении'. фонах i отановида. близько 19-27 кг/га. ■ . ■ -Трано&ормац1я фосйору 1 м!грац!я його рухомкх форм у грунт!. Фосфор знаходигься "в.грунт!' у вигляд!. aHlOHis оргсфосфорно! кис-лоти у форм! MisepasbiBDC'i орган!чних'сггалук (Л.М.Томпсон, 1922). В зв'ягку •■ з цим проведено м1кроб1олог1чн! досл1дх5ння та аяал!-TiWHi визкачэкня рхгнкх форм фосфору з rpysri. Вони показали, со niit гктивно! ; дхялькост! фосфорюбШзузочих. бактер!й (Bacillus, Pseudossmonss та !н.) при вирозувакн! озимо! пшениц! ! цукрогих бурякхв' припадав' на середину вэгетац!йногс пер!оду. ■ EomIths п!д-' ■вицення фосфорних бгктер!йспостер!ггли. на птучних' фонах PK, та пр1: "б!олог!чн1й" систем! удобрения, . 1нш1 вар!анти закняли про; uixse положения,."Ка озим!й пшениц! бШш ' 1нтенсквнкй- развитой фосфорних-бактер1й'.' спостер!гали. : при оззздн!й ( пряма д!я sacoöiB захисту рослин), а ка-цукрових буряках при 1нтенсивн1й' технологи (п!слкд!я). ; V-' - V л/Vv..■::'v "* •-..■■ ■,. • ■ '

EMiCT огзк!чного фосфору на птучних фоках PK становив в ор-ному шар! 75 мг на 100 г грунту,'. з "рёшт! 48-53 мг, За-час проведения 'досл!ду emIcp. гагалького фосфору; на птучних фонах. PK" зр!с 'на 170*, на решт! ■aapisK5i3 - "111-1212. '■•',.■ .:*,; '...,...,.. -' '

•' ;.Вм!с'т рухомого'фосфору *а жгучних фонах FK з'рЮ з 3.5 рази, яроти.контроля (без-доЬркз) i. сижовпв SO цг при-EMictfi ..на" конт- ; род! 1-бжхднил зразкзл <5лизьио-14;мг/100' г'ifcy^Vvjapsnsi-'aa-

р!аат!в йоге вьаст колнвався в межах 17-24 ¡¿г. Загальн! запаси рухсмого фосфору в 1 и шар! грунту ка штучких фонах РК стаковили 2.9 т/га, тодх'як ка рзшт! удобрения вариантах 1,5-1.9, на кевд-ролх 1.4 т/га. По;атна >.:1грац!я рухомсго .'фосфору в1дбудась на глибину до 40 см незалежо в!д систем удобрения. Надходкешзя Фес-, фору з спадами станозяло близько 0.1 кг/га за р!к. . . .

Р03Д1Л 5. ВШШВ ЗАС0Б1В ХШЗАЩ* НА ЁОРЮТАЦНЙ ЁРОШШ,

ПРОДУКПШЩСТЪ ЛАНКИС1ВОЗШНИ 1 ЯК1С1Ь ПР0ДУШЦ¥

Осковним критерхзы оц!нки засоб!в . х!и!зацИ е визначэння врожаю ! його якост!. 1нтенсивн! технолог! 1 ' обумовдюють висску продуктивнЮть с!льськогрсподзрських культур 1 вимагаать систематичного подходу до моделювання эасоб!в !нтенакф1кац11. "В!олаг1ч-н!" системи ; землеробства опряшван! на одержання*еколог!чио <шо-то! продукцП, 'пэредбачавчй,екэрго- 1 рвсурсоэбервжвния. (В.О.Сай-ко, .1693, 1665). Над! досд1даюння засв1дчкли кашиа!ста рваа!за> цП обох надрямк!в в веидеробствЬ При 1нтвасавв1й сестемвх удобрения 1 вачнету.: роелмн. комдвексний; впякв ■■ ф8кхор1вв8бзвпвчиа одержанвя" приросту коатро^Сбвв. добрив)

- 16.4 ц/га, при дом1рн1й Ьрга80-м1н8вйойй * ;20.4;|^га пороняно з сдаддивоо подааъп#. • до» ^Ьврвв^^и^крю^''-'' лось не ефективнкм - прирости врсхаю почили зшиувагись . В ц1лому при озддлив!й вяст*ы1 •'аахидху м^^йои&м с*-, реднього врожаа Сдизьхо 50 ц/Та гернових одинкцьпри 1нтенсивн1й

- до 60 ц/га а.о.(табл.3). .Г/у;' V

при застосуванн! "б1олог1чних " систем удобрения, як показа- . ли наш! досл!дження ваиливо створити опткмадьне сп1вв!дн6ш9нкя С:Н. При широких йогО значениях (1:53), яке скдалось при "б!оло-

■Вплив гаооб1в х1ы!гац!1 , с!вогм!ки,,еконоы!чну

■" ■ Таблиц 3

на формуванна врожао, продуктизн!ста ланки зерно-просадно! 1 б!оенергетичну ефектква1сть на лучно-чорнозеиному грунт!, 1090-1992 рр.

"К Г вар. I'

! . С и о " с а и I

Г- ." '.V . •,..-1

. 1 у д о б р он н я I I . "',-■'■• X

I ' ■•',"•■' :••■■;; - I / ; .;"• ., I

_I " ' - _I"

12 Контроль (без добриз) .

1 МШцзльна органо-ы1нераз1.

2 Пом!рна органо-м1нерадька

5 Насичэна оргаяо-м!нераяьн.

6 Пом!рка органо-м!нераана ; + итучн! фоки Р К ■

. 9 Б!С\лог!ЧКЗ 11 Шнеральна, ' Н1Роз.Ц''га

В р о к а й , и/га

1Щшдуктивн1с.ть1Чйстий при- .1Каеф!ц1ент енергэ-I ланка, ц.з.о, 1буток,тис.крб('тйчко,1 ефективно-

I

I ■ .1_■

СТ1

горох, 1озкма паеницяШУкро-1 технологи ,1 технолог!! I 1990р.! 1991р. 1в1 6У-! - •■■.,. 1

I____¡раки,

1- технолог!! . 11992р I_____._•____I ■ '

технологи

..33.1 40.0 40.7 44.2

/1ощзд-1лиэа * I___

46.5 46. а 26.9 39.7

. I!нтен-1 1ои2на I.

__I.

62.9 66.4 55.9 55.8

441 540 655 650

44.4 51.5 51.6 660

44.6 52.3 66.0 549

40.3 '42.7 62.8 606

3.5 5.0 5.0 25.2

1ошдн-1лива 1 / 1., . 1 Г 1!нтен-Юивна . Ющзд-1лива 1 1. 1 , 1 1 !нтен-Юизна 1 ! 1 1 ' Ющэддива -! 1 . • ! 1.. .'/.; 1 !нтек-сиЕна

263.'1 284. Б 36104 44550 6 81 7.66.

297.1. 323.6' ' 29770 418С0 4 71 5.96

323.0 . 348.1 17420 23470 ' . 2 50 3.97

331.0 355.4 15470 25090 "2 54 3.23

350.3 ' 350.8 32760 .22360 5. 39 4.72

316.0 333. э 33870 44330 7 64 8.03

315.4 331.3 30030 43160 3 дя 4.43

- 18 - .

г1чн!й" систем! удобрения продуктивн!сть с!возм!ки за роки дос-д!дження ставовила близь ко 47 ц/га з.о., при ззукенн! до 1:34 -54 ц/га 1 1:15 п1двищалаоь до 57 ц/га в.О. (А.Д.Грицзй та .

При визначенк! яг.!ских показник!в встановдеко, цр ззстосу-вакня 1нтенсивних технодог!й, а такой внесения.РК в запас аабез-печкло задов!дьн! 1х . значения 1 ке прдаелз до вагроыадиення в, зерн! озимо"! пзениц! ! корекях цукрозих 6уряк!в вадлизкова: гиль-костей важких метал!в 1.залииковкх - пестивдд1в. ' ■ .

РОЗДО 6. БАЛАНС ПОЖНБНИХ РЕЧОВИН, ЕКОНОШЧНА I '.

ЕЮЕНЕРГЕТКЧНА ОЩНКА ЗАЩЦВ ХШ13АЦ11

Балансов! розрахунки виконано за.. методикою. розробленои в 1нстит/т! землеробстЕа . УААН (ЬГ.Захарченкота !н., 1288,1933). . Вони показали, що найменщй деф!цит азоту окдався при "б1олог!ч-н!й" ! наскчен!й органо-м!нераль&!й системах удобрения, де !нтен-сивнЮть його балансу буда в межах 85-90%, при ы1неральн1й - 49, на штучних фонах РК - 742.; Интенсивность балансу фосфору в1дпо-в!дно склада 75 ! 230, 124 1 293%, !нтексивн!сть балансу кал!ю на удобрекик вар!антах ;була в мекач 60-120, на/отучних фонах РК -294%. ' : : у-,':/Л'

Економ!чну ефектизн!сть в дани! . с!воэм!ни розраховано для озимо! пшениц!,.як еталонно! куль тури в дослЩ ! визначено в ц1-нах на 1.01.1335 р. , в дсларах ОДА в перерахунк/ на укра!нськ1 карбованц!. НайС1льи висогашумовно чистий прибуток одержано по ощадлив!й 1 !нтенсивнхй технолог!ях при застосуванн! "б!олог!ч-но!" системи, соб!зарт!сть була в межах 3.3-3.8 дол., тод! як ка !ншх вар!антах 4-8 дол. США. Економхчно б1дыг ефективними выявились пом!рн! системи удобрения на фон! 1нте"сивного захисту рос-

- 19 -

дет - 140-16QX (чистий пркбуток до огддлrao! технолог!!).

Б1оен9рготкчн1'розрасункя показали, т для фермузання врокао з серед® ому за рхк реалгэувться не 61 ль си 4.5-5.5 энергетики гумусу, частка енс-prií, цо вкоситься з добривали стакозить 0.8-1.БХ, з пестицид!в 0.1-0.3^ в!д енергетикк гумусу.

В и с н о в к и

. .1. В землеробств1 Ш.вн!чнсго Jlicocreny одним з Еир!сальних чинник!з п!двицення потенщйно! i ефектизнох родзчост! грукт!з в • зпровздяення !ктексизкЕх, а при кес6х1дност!, альтеркаткзЕкх систем гедення господарстза, що забэзпечузать вксску дродуктквнЮгь горко-просапних cíeosmík i ектог1чну р!вновагу з агролаидизфт&ч.

Для стсрэЕня оптимально! модел! родачост! лучно-чорноземного грунту наобхаднэ сум!с:-:э заотосування пом!ршк доз гксэ i ¡ане-рзльких добрга, зкесенкя фэсфорних i кзл1йких добриз з "запас" i максккальне зккоркстання зторинно! прсдукц!! рослкнництзз при дотриманн! потр!бно"го стпзз^нолэкня 0:П.

2. При piSHnx системах удобрения, щс передбачаать розд!льне i сум!сне внесения зростаочих доз niнеральких добриа з!д 132 до 297 кг/га NPK ка фон! 12 т/га гноп в зерко-просапк!й cíeosmíh! з1дбузаоться р!гконапра2лен! потоки б!огенних елеыент!з, цо !с-тотно зплквев ка проходження кат!онного сбм!ну i gCmíhhq'í сорбцП ан!он!э. Зо;сргма, д менах досл!ду зизначеко t¿qm кисх!дний порядок каПокного сбм!пу макроел5мент!в:С£0 > .í.ígO >' РегОз > Na^O > KgO > ?JHí; ¡¿1лР0елемент!з 1 ззжккх матап1а:2п > Сг > Sr > Pb > Со > -Cu > N1 >,Hs > Сз > Cd; 'i •рЦк1снсгемельнкх металхз- '¿-лактано!.--д!в: ' Z? > Nb > Ce > Ке > La> Se. М!кроелементи, за«! ! р!дк!с-. koeeiíMSHi. метали plascMipso poaelEHi в .-. тому, груйг/, протэ s до-

-го- -

сить ncMiTHca •тендешдя до зменшення Лх вм1сту в оркому вар! грунту при яасичен!й оргбКо-м!кврадьн1й систем! удобрения 1 п!д-виЕбнн!, ¡Ф1м того, в пар! 80-100 см при запазному внс-сепн! FK добрив.

3. Актив шш процес внПспення з кпдо'1дного комплексу кэлйц1я 1 магн!ю, для BapiaHTis !з заотосуваяням пЭДвищених доз м!нераль-ких добркз, був каШлып псм!тним в.шарах 0-100 ! 100-200 см луч-ко-чорноземного грунту, ар привело до звужеЕня сп1ав!дншвяня диовалеитннх кат1сн!в до однозалентних, яке в орксму вед! стано-вило на неудобрэному контрол! 1:30, а при застосувакн! добрив 1:20, в шар! 100-200 см в1дпов!дно 1:164 ! 1:134, ер св!дчита про поступове Еит!сненкя двовалентних кат!оа!в ! зм1ну ф!гико-х!м!ч-них властяЕОстей грунту.

4. Шд вшшвом проведеного в с!возм!н! вапнування реакЩя грунтового розчину в оркому cap! наблкиадась близько до нейтрально!. Проте, ка !ктенсивно удобрения Bapiaaisx ы!Ееральними добри-вами мюс;тер!гали "скрите" п!двкщ0еня'кисяотност! в шарах 20-40 ! 40-80 см, де 'показнкк рН знизився до 5.7-5.S при Екачета на контрол! 6.7-8.9, а г!дрол1тична ккслотн!стъ п!двищшхась в 1.5 рази, щр св!дчить про необх!дн!сть усв!домлеЕого регудювання цих процес!в в грунт! при !нтенсквних технолог!ях вирощування с!льсь-когосгодарськшс культур.

5. BMiCT оСм!нного кал!ю за роки проведения досд!даень най-б1лх.ш icTorHo эмршаквся на контрол! (Оеэ добрив), при органо-м!-неральних системах удобрения в!н п!дЕищдаоя в 1.2-3.2 рази, при BHsceHHi РК в "запас" -в 6.6 рази, tojU як на контрол! в!к стано-еив В.8 иг/ICO г грунту.

IIoMiTHoro зрушэння до зб!льшення .обменного кал!н в орному ¡¡¡api дооягнуто при "б!олог!чн!й" систем! удобрения, де додаткозо

.•.'••'•'• - 21 -залучено в кругао5!г б1огенюк елекенпз 4 r/гз btcphekoI продук-Uii раслинтштва. Шграцхя обменного кал!п ка удс5рен;к вариантах досягала 20-40 см, у водах назколнзшого середовида ¿м!ст кал!ю коливався в1д 10 да .20 мг/л зодк.

6. PisHi система удобрения мала' пом!ткий зплкз на сбм!нну сорбц!ю aHlOKiB, зокреиа фосфору, внесеного у оклад: срган!чних. ! м!неральних добриз, загадь нуй вм!ст яиога на удоСрекет вар!антах за час проведения досл!ду зб!льпинся на 11-21", при bhscgek! фсс-фарних добрив а "запас" на 70« :пор!вняно з зих!дни>я: еразками грунту, вмЮт рухомого фосфсру" такод п!дз;здпзся н!дясв!дао ка 2-7 i 35.3 мг ка 100 г грунту. М!грац!я фосфору ка удобрения Eapia-i-тах в!дбувалась на глибину до 40 см. У водах каз.чодкаього сере-дозища фосфор присуткгл у х!лькост! G.02-Q.04 мг/л.

Динашка Шкеральних форм' азоту (КОз i №Ц) св!дчизь про' пдаицення 1х зм1сту," ' як з орзгаку sapi, так i на глибкну до 1 м, особливо при oyMiCHQüy використанн! оргззйчнпх i и!неральнкх добрив. М1грац1я и: з нижн!.шари грунту Суда аомгтнса на печатку as-гетац1пксгс периоду, зосенн-до глибики 320 см заявлено дин:е сл!ди н!тратного азоту, щс пов'язано з провесами жздення рослик, де-. н!триф!кац!1 ! зимизазЕЯ з нижч1 шари.

7. HOMipHi ! 1нтексивн1 систеыи удобрения на фая! iHTeHOira-кого захисту росдин нэ несуть з соб! загроги притн!чення м!кроб!-олог!чно1 д!яльност! з грунт!, або у гальмуванн! траксформацП орган1чно1 речозкнн. . В досл1д! в!ды!чено до 50% р!внозначко1 д!1 на розвиток (Лкрофлори грунту !нтексизних ! ззичаиних технолог iv: зкродування зерновкх культур, до 602 коли к!лзьк!сть к!кроорган!з-м!з перёгаяала при сцадллз!?: систем! захисту рсслик ! , до 4DT. -при !ятекслзп!й. . ; : .

BuiCT-загальЕого гумусу, в.оряону;шар! грунту пр:: ергако-м!-

веральних системах удобрения i при внесеши PK добрив в "запас" становиз Слизько 2.87. айо п!дзищувався проти вих1дних зразк1в ка 0.092, тод1 як при "б!олог!чн!й" систем! удобренкя - 0.162, щэ св1дчить про перспективнЮть аадучення вториино! продукт I рас-линяицгва в продеси грунтоутворекня. К1льк1сть водоровчкзкого гумусу в шар! 60-80 см на !кгэнс;шео удобрения Еар1акмх н!а' удв1ч1 перевизузала контроль (без добриз).

S. Вягаристання в с!еовмШ органа-м1керашжх 1 розд!льшсс систем удобрения оабеапэчклэ в роки проведения досл!д»екь па кра-цих вар1антах досл!ду врсжзп зерна гороху до 4* a/va, верна оги-uo'i пе<?ниц1 при сцадлив!й систем: захисту до Е2, при 1нтекс51вя!й до 63 ц/ra, коре к 1а цукрових бурякЛв до 660 ц/га. Пркр!ст врокаа зерна озимо! гшёниц: в!д 1нтексквкого захгкту становив ка контроле (Саз добрив) - 13.4 ц/га, при гож!рн!й органо-м!нэрадьк!й - 20.4, "б!олог!чн!й" - 13.7 ц/га. Бкесення PK добрив в "запас" зн!Еелзваяо застосування !нтенсизно1 технологи енхетуу рослкн 1 с клало 0.1 ц/'га, цо св!дч1.ть про певну вахяску роль shscshhä фос-форних i кагййнкх добрив. ■';■.,

9. При пом1рнмх ! касиченях 0рГ£Е0-м!неральни< скотемох удобрения, одержано практично одязкозу Ер0дуктизн!сть• 'ланки cl-EOSMiHii, шр становить 58 ц/га зерновик одикюь I овЦпадь про gs-доц!льн1оть внесения високих доз м!нердльких добрив по фоку 12 т/га гною,. при ^Шмальни! оргако-м!н5ральк1й .1 б!олог!'-:а!й 47-43 ц/га s.o., або на 18Х шдаче Е1д пошредв!х, кр слхд пояснит;: вес-, гздеа м1нерального кивлення .1 порушаякц. сп1вй1дкйзенвям С:Н при ■ викоркстанн! вторинно! продукцП росдиннввдва (1:53 при ; оптимум!

В с!возм!н! 1:11-15).

10. Застосування у ланц! с!еозм!ни р1зних систем удобрения I вахисту росши вабезпечксо. сдержання зиськкх як!сшй показнкк!в

основно! продукцП. (зерна, ксрвн!а Суряк1з) 1 не привело до наг-ромадженкя в я1й важких метал!в 1 эалишкових к!льксстей пестиии-

д1н.

11. Баланс пожизнкх речовия на р1зксудобренкх вар!антах був дефЛцитнкы. по азоту 1 станозив б1льпе 807» лиш при наскчея!й ор-гано-м!неральн1й 1 "б!олог1чн1й" системах удобрення. 1нтенсив-н!сть балансу по фосфору 1 кзл1ю перевияувала переважно 100% за виняткш "61олог1чно1" системи по фосфору 1 м1нералько! по кал!ю, щ св!дчить про необх!дн1сть вр1зяоаа*гйня м!нерадъного жявлення при таких системах удобрення.

12. Енергетичн1 1 економ1чн! розрахунки ефективност1 р1зких систем удобрення 1 захисту рослия засв1дчшш, що кайб1льш еколо-Пчн1 вар!анти досл!ду в!дпоз1давть 1 найб1ль2им економ!чнкм 1н-тересам виропуЕанкя с!льськогосподарсько1 продукцИ. Застосування' засоб!в :<1м1зац11 в землеробстз! з указах економ1чно1 кризи з ви-г1днш 1 економхчнд доц1льним. '

ПРОПОЗЙЩ* ВЕРОИШГВУ

Для п1двиш,екня продуктивносИ 1 астзновлекня р1Еноваги в зерно-просапних с!Еозмхнах Швн1чкого ЛЮостелу Укра!ня дод!льним е сум1сне застосування пом1рнкх доз орган!чних 1 мХнеральних доб-риз, що становлять 10-12 т гнел на 1 га р!лл! 1 260 кг/га КРК при проведенн! 1нтенсизного захкету зеркозня культур.

Перспективном напрямком е введення елекект!в "б1олог1зацН" гемдеробстза з скроким залучеккям Етсрккко1 продукцП рссликкицт-за ( подр1бнен! содома 1 стебла кукурудзи, гичка Суряйг 1 т.д.) при дотркманн! - оптимального сп1вз1днозекня С: К, яке повинно ста-ковити не виде як 1:20-30.'

СПИСОК РОЗIX, ОШШЦКОВАЮа ПО ТЕШ ДКСЕРТАЦХ1

1. Дегодюк С.Э. Влияние различных систем земледелия на миграцию нитратов и тяжелых металлов по профили почвы под озимой пшеницей // Вклад молодых ученых в интенсификацию сельского хозяйства УССР - Тез.док.конф.молод, ученых и специалистов УКИКЗ, ' Чабаны: 1991. - С.16.

2. Калмикова Н.О., Дегодюк С.Е. Вплив систем удобрения 1 за-хисту рослин на сззонну динам!ку мхкрофлори грунту при.вирощуван-ai озимо! пшениц1. // СШськэ господарство УкраТни - проблеми, сучасне, майбутнв. - Тез. доп. конф. молод, вчених и спеЩал1ст1в. 1нститут землеробства УЛАН, Чабани: 1633. - С.45.

3. Дегодюк С.Е. М1грац1я макро- 1 м1кроелемент1в .при р1зних системах удобрения в пэльов1й cIbobmIhI. ff Gl ль саке господарство Укра$ни ~ проблеми, сучасне, мзйбутне. - Тез. доп. кокф. молод, вчених и спец1ад1ст1в. Iпетитут аемлероботва УААН, Чабани: 1S93., - С.84. •

4. Дегодюк С.Е. АгроеколоПчний монИоринг в 1нтенскзн1й аг-роекосистем! // , Науков1 сснови Еедення- а!льського госводарства УкраХни в сучасних умозах. - Тез. доп.конф.молод.вчених та спец1-ал1ст1в, ¡нститут землеробстза'УААН, Чабанй: 1934. - С.68. ,

5. Калмикова И.О., Депдак С.Е. Вйлиа р!зних систем удобрен-ня на родачють 1 ы1кроб1олог1чку акти2н1сть грунту // Наукоз1 основи ведения с!льського госиодарства Укра1ни в оучасних умовах. -Тез. доп. конф. молод, вчених и спец1ад1ст1в. 1нститут землеробства УААН, Чабани; 1394. - С.69. .

6. С1шко А.О., Дегодак С.Е., Чумачекко Л.А. Вивчення "б1оло-

riasiiii" землеробстза в дошйдах з беэп!дстилковим гноем // Зем-леройство. - 1994. - еип.6Э. - C.G9-93.

7. Дегодак С.Э. Экологическое обоснование интенсивной и альтернативной' систем применейия удобрений и зациты- растений // Проблемы использования землй з условиях реформирования сельскохозяйственного производства и проведения аег/гедькой реформы. - Тез. докл. международной научно-практической кокф. - Киев . - . Чабаны: ■1995..- С. 190-191.

. .8. Дегодпк С.Е. ' Вплиз засобхз xiniaaqi'i на вм!ст важких ме-тал1в в лучко-чорноземному грунт! // Наалхдки нзукогих пошук!в молодих зчених-аграрнгейз в умовах реформування АПК. - Матер1али м!хнеродно! наукоЕО-гграктична! конф. мододих зченкх та спец!ад!с-т!зз. - 4.1. - Чебаки. - 1995. - С.91. ".'■.'

АННОТАЦИЯ

Дегодюк С.Э. Агрозкологические аспекты применения средств химизации и бяолсгизацшг в земледелии Северной Лесостепи Украины

Диссертация на соискание ученой степени кандидата се^скохо-зяйсгвенньк каук по спецпадькости 06.00.01. - общее земледелие. Институт земледелия УААН, Киев, 19Э6. Диссертацией является руко-^сь.

В длительном кногофакторном опыте на лугово-черногемной легкосуглинистой почве, изучено комплексное влияние органо-минераль-ных умеренных и насыщеных и минеральных систем, в т.ч. по созданию искусственных фонов РК при дадядай и интенсивной системах ва-щиты растений. Определены круговороты а агролаядшафтах макро-, микро- и ультрамикроэлементов, а также тяжелых металлов, исследовано влияние средств химизации на микробиологическую деятельность почвенной микрофлоры, трансформации органического вещества и соединений азота и фосфора в почве, а такие на формирование урожая и его качества, расчитака экономическая к биоэнергетическая эффективность средств химизации.

Установлено, что для формирования высокого урожая и.качества сельскохозяйственной продукции наиболее приемлема интенсивная технология, при условии ресурсо- и энергосбережения, а также биологическая система земледелия при обеспечении оптимальных параметров применения средств химизации.

Кдшов! слова: с1возм1на, родюч1сть, кат1онний обм!н. С1огенн1 елементи, м1кроелементи, важк1 метали, удьтрам1кро-елемэнти, грунтова м!крофлора, м1грац!я, навксшшне середовище, урожай о1льськогосподарсъких культур, як!сть, ефекгивн1ть. ; .

Abstract

Degcdjuck S.E. The sgroecological aspects of application of chemicalization and biologicalization means at the agriculture at the North forest-steppe of Ukraine.

Thesis for a Candidate of Science (Agriculture) on the speciality 05.00.01 - general farming. Institute of Agriculture of UAAS, Kiev, 1995. The thesis is a typescript.'

At the many-years multifactory experiment on the light-loamy meadow chernozem there was a study of composite influence of combined manure and mineral fertilizing moderate and intensive systems and mineral fertilizing systems, including the creation of artificial phosphorus and potassium levels at the conservative and intensive systems of plant protection. The circulation of macro-, trace- and ultra-trace elements and heavy metals in the cgToler.dscspes are established, the influence of chemicalization is studied at. the microbiological activity,of soil microflora and at the organic matter and compounds of nitrogen and phosphorus transformation in the soil and at the formation of yield arid its quality. The economical and bioenergetic efficiency of chemicalization means were calculated.

There was ascertained the most acceptable intensive technology for the formation of high-level yield and quality of agricultural production on condition that resource and energy saving provided and also the biological system of farming at the guarantee of optimal paramétrés of chemicalization means using.

Key words: orop rotation, soil fertility, cation exchange, life -necessary elements, trace- and ultratrace elements, heavy metals, soil microflora, migration, environment', yield of crops, quality, efficiency.

HMitiopMarpcnpoM, 1S9S 3a<aj ¿ffi/T-Mx IOO