Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Агробиоценотические основы регуляции численности листоверток в плодовых насаждениях Лесостепи Украины и прогноз динамики их популяций путем моделирования

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Агробиоценотические основы регуляции численности листоверток в плодовых насаждениях Лесостепи Украины и прогноз динамики их популяций путем моделирования"

Нацюнальний аграрний ушверситет

РГБ ОД н .

На правах рухопису

о п П':Т

^ ? » V I I I '

ШЕЛЕСТОВА ВАЛЕНТИНА СЕРГЙВНА ^¿¿¿¿¿/

АГРОБГОЦЕНОТИЧН1 ОСНОВИ РЕГУЛЯЩТ ЧИСЕЛЬНОСПЛИСТОКРУТОК В ПЛОДОВИХ НАСАДЖЕННЯХ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ I ПРОГНОЗ ДИНАМ1КИIX ПОПУЛЯЦ1Й ШЛЯХОМ МОДЕЛЮВАННЯ

06, 01И

Спец1алыисть: 06.00.22 - ентомолопя

Автореферат дисертацп на мдабутт* наукового ступеня доктора альськогосподарськнх наук

КиТв-1995

Дисертацкю е рукопчс.

Робота внконана в Нацюкальному аграрному ушверситет!

Науковий консультант - доктор бюлопчних наук, професор ДЯДЕЧКО МикоЛа Пяатонозич,

Офщшш опокенти;

доктор бюлопчннх наук, профееор БШЕЦЬКИЙ Свген Миколайэвич

доктор сшьеькогосподгрськнх наук, професор ПИСАРЕНКО В|ктор Микитович

доктор бюлопчних наук, професер ОЛЬХХВСЬКА-БУРКОВА Ангонша Кузьмгена

Провщна установа - Укра'1нський ¡нетитут захисту росяны УААН «

Махист дисертаци вщбудетьея _ 1995 ролу

в " гсдиш на зааданш СпещалЬованО! зчено') ради Д.01.05.11 в

Нашональному аграрному ушверситеп за адресом: 252041, Кн'ш-41, вул. Герои оборони, 15, учбовнй корпус 3, аудитория 68.

Просимо взяти участь в обговоренш дноертацц при и зихнсп! або виелати Ваш вдоук на автореферат у двох приьмрииках-, зав1реннй печаткою за лдресою : 252041, Кшб-41, вул. Герош оборони, 15, Сектор захисту дисерт£ц\й. 3 дисерташао можна ознайомитися у бШлютеш Национального аграрного университету.

Автореферат роз!Сланий . " " 11(90 [7А 1995 р.

Вчений сехрйтгр ■ Спешашзовано! вчено! ради, кандидат бюлопчних наук, доцент

ВСТУП

Актуален 1сть пробяеми. Не дивяячись на значн! досягненкя в захкст! плодово-яг t дних культур 8 УкраШ» втрати !х spoxao. висок 1 С23-30'/. цор!чно5. Значних збитк!в завдасть листокрутки (lepidoptera, Tortricidae)» ях! при в!дсутностГзаХисних заход1в здатн! пошкодити 73-90*4 плод «в. Сучасн! засоби захисту роолин повинн! грунтуватись на принцип? максимального збереження 1 ефективного використаннй прйродних регулюпчих фактор!в на гЛ дет ав1 п! знания закоком1рностей динам!кн чисёлькост i окремих вид1в комах, прогнозування 1х шк1дливоет). Зокрема, Набувае ваги зивчений фактор!в, як J обмеяувть розмножекня а;<1дник*в, розробка та оптим!зац1я прийом1вс як1 зменшуоть 1х шк!длнв1С7ь, вйкористання a шею ustod природних популяцГй зоофагtв та ентокопатоген|в.

Стая проблами та з4влання досл!джень. У эахкст» рослин акцентуеться увага на ъявченн! ефективност! б!олог!чно активних речовин, як! приваблюють коках, впливають на тх 1ндив(дуальний розвигок, порушупть взаемозв'язок nix статями, популяциями ado видами та зв'язой з корковйкк рослинами.

рек!льки структурно-функцIональн1 стосунки Mix орган1змами в плодово-яг!дних агробЮцекозах присадибних д!яянок 1 кояехтивних сад!в, де мешкае, за Попередн1ииданими, <51ля 12 тис.. вид!в, особливо складн1 i в!др1знях>ться . в!д д1г>чих в польових с(возм1ках, вивчення npou,ectB саморегуляцЦ Mix ними заслуговуе на особливу увагу.

Досл1дниками зроблено. багато, проте способа бЮценотичного управл!ння процесами саморегулввання тако] поширеноТ групп

- г -

uxtKHHK^ як плодов! дистокрутки зивчен! ¡не недостатньо. Уточнения Гх видового складу J ак!дливоот!, рсороблг прогнозування чисельностI 1 сигнал!sanII строкtв проведения захисних заход !в, вивчення рол! природних популяц1й корисних орган1зм!в 1 сприяння íx впливу стало ой'ектом наших досл1дзшнь.

Меток було п! знания еколого-ф!з!отог!чних основ процес!в саморегуляц! í чисеяьнбгт! яистокрутох-ф1лофаг!в 1 . яблуневог плодожерки, розрсбка метод!в прогнозування 1хпоширеннк ка фон» застосування ¡бЮлагГчно' активких речовин, б!олог!чних преяарат5в, активJзад 1 я д!ялькос'г1 природних популяцМ корисних орган1зм!в i позук. . способ 1в збагачення садових агроб1оценоз1в видами зоофаг!в та патоген1в, яках дракус. .

Досл1дженкя вклвчало напряыки: .визкачення видового складу 1 господарсько! рол! найб!льш поширених вид1в л^стокруток, законом1ркостеЙ динам!ки . 1х чисельност! I фактор1в, як! обмеауоть розмнохення; удосконалення кетод1в довгострокового { короткострокового прогноз I в розшгахення J ик!дливост! яблунево! плодожерки та листохруток-ф1лофаг1в; установления в!дносноТ ст1йхост! яблун5 до пошкодхень ними; розкркття рол» природних пояуляц!й зоофаг1в I ентомопатогеннизс м1кроорган!зм!в; розробку заход!в, як1 еприявть процесов! саыорегулсвання чиеёльносг! вид!в у плодових arpad1оценозах.

Наукова новизна основних результатов досл1дхень, Застосувавши снстемний п!дх1д та виходячи. з концепц 11 максимального використаняя природних регуляторних механ!зм!в у захист! рослин, уточнен! законом!рност1 динам!ки чисельност! основних вид!в листокруток, вивчена фенолог!я льоту 1 приваблив!сть р!эних препаративних фор ы синтетичних статевих феромон{в СССФ); розраблена система прогнозування чисельност! 1 .шк!дливост!

ябдунево* илодокерки в умоаах /Исостепу Укради на ochosI вихорксзання катематичних моделей; допомогов ССФ встановленI sxohomJvhJ пороги шк.1дяивост1 СЕПШ) для дистокруток 1 уточнен! для ясГлунево! пяодохерки; з метоя зкиквння чксельйост{ я<5лукево1 плодоаеркмв вперие празекеке вкутр!а;кьоареал:ьне переселения нематоди Steinernem carpecapsae та зивчена ефегсгивнЗсть ргэних форм Trichogramma dendroliai; встанозяеня найбтльш раа'Юнаяьн! способа вихоркотаная яйцепарагета. зробяена оц(нкг. посднання його випуеку г мИкроб1огог|чяиш препаратами f :?1мИнкми засобаюз захисту ляодовзм? я&садяень; дослужена п!сяяд1я б5оло?5чних препарат^ (боаерину. леп!доциду- ia !н.), зд!йснзна пор!внялъна оц|як& ет!йк©ст! деяких сорт ¡в яблуя! до яблукево! пледохсерки J розакозо! лястокрутка. . Доповнен! тееретичн! положения ..аоде контрольного фактора динам!ки популяц!й листокрутох. Ветановлеаа И залелн1сть вJд ф!з!олог!чкого стану як ф!тофаг!в, так ! екто.чофаг5в, а не якц;е в!д т1яьност! перших i етуг.екя специф'чкоэт'; других, ао будо вихиним принципом в роботах Школьсона, 31ктороза,"1еленга.

ГТрактичне значения робота. Полягаз у здосконалекн) мето$1в сигнал1зац1 Т строк 1в проведения захиеяих эа*ед|в лратм яблунезоИ плодоаерки» запропонозан! метод« т'шт яиттзэдат.чост! деяких популяц!й шк!дника та предиктори сезонного прогнозу уисельногт! йога другого похолШня. Рвксмзхд«»аа1 феноирогяоегачяt р1вияння та хаяеядар! зизйгчевня строкз1дрожхвннд гусеница 'вериогр похол5кня ябдунево* дяодохерки для застосуванкя » АСУ аахастом росяик за допомогов ЕОМ.' Удосжодаяен.} способа «Лоценотичяозго регу.товання чисельнеет'. яблуневэ I шюдохерки V яисто,чруток-ф1яо5аг?з (трахограма дендрол.Ш! +' м!кробЮлсг}чн! препарати, "самцевий вакуум", мЕкроб.!олог1чи1 препарати.

внутр1шньоареальне переселения нематода неоапдектани тощо), ко в результат! забезпечила п!дввдення врояайност! ябяун3 до 67ц/га ( зниження соб1вартост! продукт I.

Запропонован! форми ССФ э метос визначення оптимаяьних строк!® застосузання захксних заход 1в, ¡цо знижуе витрати на обстехешш насадхень у 8 раз!$.

На захиет виноеяться ссновна положения дисертаицйноЕ роботи: -методк уточнения за допомого» С® видового складу комплексу .лйегокруток-ф1лофаг1в. 1 визначення хх дошнуючих видЬв в плодово-яг&дних наеадхешях Псостепу УкраКни; - законом!ркоет$ динаиЗки чисельяост! популяц1й ткиник1в; -технологи прогнозувакня розмноаення ! шк1дяиввет(г яблунево? плодохеркй 3 листокруток-ф1лофаг1в, особливост} динам1ки льоту I способи його передбачення; назначения строк!в застосування захясних заход!в на основ« прогнозувакня шк1длквост'1 першого покоя!нкя; эиявлекня критичних пер!од!вг у розвитку яблунево? плодохеркй I прогнозувакня ступеня розвитку другого XI поколения та моделювання динам!кк чисеяьност! популяцЩ; показники морфо-ф!з!олог 1 чного стану плодохеркй для використання прк прогнозуванн! П чисельностI; обгрунтування системн I тактики захисту яблун! в!д них шк(дник!в; -технолог¡я гарактованого СИоценотичного регулсвання чисельност! листокруток-ф I лофаг I! в; . Публ1кац1я результатов досл1джекь- .

На тему дисертац1йно! роботи опубл!ковано 47 наукових праць С13,5 друкованих аркуш1в), в тому числ1 18 - без еп1вавторства. Це оубл!кац11 та методична рекомендац!I, статт! у всесоюзних I республ!кансышх куриалах, зб!рниках наукових праць УСГА, тези допов1дей на всесоюзних I республ!канських з'кздах ентомолог!в, конференШях.

Структура 1 обсяг дисертацдЯно! роботи.

Дисертац1йна робота викладена на 473 стор)нках машинопису I включае вступ, п'ять глав з 16 тематичними розд1лами, висновки, пропозицП .зиробнкцтву, список викорястаног л1терагури. Робота 1люстрованг 169 таблицами, 50 малюнаами. Список викориетано! л!тератури включае 339 джерел, в- тому числ! 52 на Iназемник мовах.

эм1ст роботи

М1сце та методика проведения досл1дзг.ень.

Робота виконана протягок 1969-1993 рр. в Нац1ональному аграрному ун!верситет!, його досл!дних сганц1ях, радгоспах" КиКвськоГ, ЖитомирськоГ, В1нницько1, Черкасько! областей Укра1ня шляхом лабораториях, лаборагорно-лольових, польових ! виробничях досл!д!в автора.

Б!олог1чн1 особливост! яблунево!' плодохерки I листокруток-ф!лофаг1в вивчалися шляхом слостередень в садках та !золяторах I паралельно на обл!кових деревах зг1дно з "Методикою виявлення, прогнозу розвитку 1 сигнал!эац!X строк!в боротьби э ажIдниками плодового саду" (Дядечтш, Деттярьова, Шелестова та 1н., 1969). Тривал1сть життя, парування, ллодюч!сть самиць, шк1длив1сть яблуневог плодожерки ! листокруток-ф1лофаг!в вивчалися в марлевих !зо.ляторах С30х70 ем!) на г1лках обп!кових дерев,в лабораторних умовах - в скляних емкостях р!зного рб'ему.

При вивченн1 видового складу листокруток, осодяивостви >'х розвитку використовували ССФ 1 пастки типу "Атракон-А" з клеем "Пестиф1кс"' за методикою Приставко, Черн)й та 1нш. (1976), видоспециф!чн!сть ССФ - за методикою. Комарове!, Гаврилово!, Куд1но? С1983).

Вшшв агрокл!матичних предиктор!в (середньопер!одна

температура - СНГ, ГТК, СЕТ» опади том) на розвкток та вижизан!сть р!зяих фаз . яблунево* плодожерки 1 листокруток-ф! лофаг I в встакозлввався э 1 стаыэккям даних спостерехекь за шк1дкихсм в природких умозах з метеоролог 1чниш покаэнкками, одерганнмк в5д споетерехкого пункту АДС УСГА та наукеЕО-досл1дного !иституту гидрометеорологи АН Украши.

Роль б 1 отичнюг фактор!® Спаразитк, хизаки, аНсроарган!зюс} в эниженн) чисельност! листокруток ■■' визначалася зг!дно з ■ загалыюприйнятими методиками (ТряпЗцин, ШаШро, Шег.ет!льн1кова, 1963; бвлахоза, Швецоза» 1965).

Визначенкя паразйт»в за ! маг дальними фазами проведено. Кудель (УШЗр), Дядечке <1, Эеровоэ С31Н АНУ), нематода БСешегпета еагроеарБае - Веремчук.

' Вивчекнк мор§о-§5з!олог8чнкх показник!в (ширина головне! капсуяк, • зава маса особин, плодюч!е?ь, стан гемол!мфи, вм!ст жиру то&о) зд!йснавалося за' кетодиками Кояанчикова £19570, Теленги та.Сирот!но1 С1949), Приставко С1987). • Ефектавн ¡сть ь!!кррб!ояог!чник препарат!ь листокруток зизиачали за методикою Дегтярьово!, ШелестовоХ С1962), сезоико! колон!зац!5 трихогракк зПдко з "Руководством по массовом;/ разведение а применению чрихограмш" . С1979); внутр1ынъаареалъного переселения сагрееарэае - за методиков Дядечкой,

Статистична обробка даних проводилася методом дисперс1йногс, кореляц!йнаго ! регресШгого анал!з!в, математичн! моде л! розроблялася з копоыогоа ЕОМ. КонсультаЩI з питань математлчкого моделювання надавалйся доцентом кафедра економ!чко1 к!бернетики НАУ I..1.Глаголевой, як!й автор висловлюе щиру подяку.

Законом 1риост1 дикаШки чкселыюст! лкстокруток а гсдодозо-яНдкжс яасадженнях УкраТни

Як ев1дчагь л1тературн1 дкерела С Олъховська-Буркова. 1971, 1972; Косток, 1680, 1988; Савковський, 1965; 1883; Кузнецов, 1б29 та !н.), в .зыюдово-яПдних насадяеннях Л1состепу Укра?ни эустр1чгеться 60 зид!в лкстохруток. Наш шляхом застосування С1883-1991 рр..) 37 препаративних форм СС<5 тут виявлено 53 вид1в листокруток, а якизг 33 пошкоджуить яблуню, 20 - декоративнГ дереве! та 8ш1 рослини Скал. 1).

Використання пастох э СС4> дозволило уточните строки дьоту. Встановяено, що яистохрутки нанссять шкоду на протяз! всПез вегетацП яблун 1 ! строки появи та особлкзостЬ роззитку окремях вид1в кеоднаков!.

РанНае !нишх вид!в розпочинаотъся. л57 свинцеао-смугастог (14-16.03), на 2-3 дн! п!з'н1ше Шдкоровог I шгодозо! м}ндооГ лкстокруток, на 4 дн1,п1зн1ше - с!тчасто1, зербово! хривовусо5( всетдно! С20.05). Масовий л1т сами!в з1дм1чагться з х!яька строк{В. Причкноо е з!дм(ки в (ЯояогП окремих вкд!в, а такох добов! коливання теитератури, опади, в!тер. В. персоли мгсового. льоту чисельШсть самц!в досягала 18-45 екз/паетку за 5 дн!ь. Масовий л!т яблукевог шгадбжерки та 1нших листокруток сп!впадавть.

ВсеТдна, с!тчаста, смородинова кривовуса та вербова кривовуса яистокрутки масть два покоя 1кня. .'нтервал льотш першого ! другого покоЛ!нь досягае у с!тчасто1 листохрутки 15-30 дн!в, у смородиново! кривовусо!вербово» кривовусо! та все!дно5 - 30-45 дн!з. Першими у другому яокол1нн! з'язлявгься метелики сгтчастоГ Ск!нець липня - серпень)., через 10-15 дн1в Шсля не! - все'дноЬ через 10-18 дн5в (початок вересня) - зербово: кривовусо* листокруток. При несприятливих метеоролог!чних умозах- друге

Умовт' познлчення--

I i Я&А,ПЛОДОЖЕРКА Едзд Слибобд плодож. шшшБмоплямиста

ичшщ илод.р/знобарвна оебердцмчатл в5ш смород.kphb0byc а шшпэвере>о&а kphbobvca ¡тзз.РоаАновд ЕШЗ'мш! ШШИБруиькова [ШЕЗЗСвииц.сиугаста ш2£е£}п1 дкоров а

Е23Е| Л/ОДОВА mímhba

BFHF3 ВСЕ1ДНД ЕНЮС/ТЧАСГА

АлЛВнДОВИИ СКЛАД ¡ЧИСЕЛШСТЬ АЙСТОКРУТОК в ПЛОЛОВИХ

нйоадженнях Aicocrenv Укражи,Т9В5-1991 рр.

покол1ння íx маяочисельнв I зааначена посл1довн!сть льоту не простежуеться. 11т п!дкорово$ листокрутки резпочинався в к1нд! травнй, масовий - а х!нц1 иипкя - на початку серпку, а припинявся в середин3 серляя J п!зн!ше. ЛÍT <31лоплямисто1 листокругкн сяоетер}газся з nepuoí декади липня I тривав до перко! декади серпня, глодоьо! - з к!нця травня до першо! декади серлня. Плоска {ржава листокрутка розвиваеться за одне покол!ння.

Листокруткаы притаканний продромальний тип <5агатор1чно1 СциклИно!) динам1кк з пер1одичними п1дйомами чисельноет! екремих вид!в в межах певних насаджень. Тривал1еть пер!оду м!х nlüüouam ! спадами 1х чисельноет! етановить в середньому 3-7 pesie.

Яблукева плодожерка CCarpoeapsa ропопеНаЗе дом!нуочкм видом комплексу садових листокруток, I орган1зацДя захиету ^блун!

- я -

повинна визначатися, в першу чергу, особливостями його розвитку. Масозе розмноження цього шк!дника в умовах Л!состепу УкраПш в1дбуваеться 1-2 рази за 10-р1чний пер!од у теплозабезпечен! роки, коли е умови для розвитку двох покол!нь. В окремих господарствах простежуеться вогницевий характер динам!ки чисельност! листокруток. Наш! досл!дхення ев1дчать„ ¡до ■коливання чисельност! популяц!й листокруток залежить в!д модиф!купчих ! регулюючих фактор1в. До перших належить кл!мат, обумовлений сонячног) активн!стю: Особливе м!сце в динам!ц! чисельност! листокруток займавть кормоз! фактори, як! з!дносять до сИотичних. Mix там, рослина-хивитель як энергетична основа агроб!оценозу, з!д!грае важливу самост1йну роль у формуванн! особливостей популяций шк!дник1в. Так, нами встанозлено, ао пров!дну роль у визначенн! сезонно! динам¡ки листокруток в!д1гра1эть сортов! С як Ich!) особливост! та шговд живлэкня рослини-живителя Сяблун1). На нест!Пких до впливу р1зних шк!дник!в сортах для ф|то$аг!в створгшться сприятлив! умови для розвитку та розмноження.

Регулссчимл факторами е внутр!шньо- 1 м1жвидоз! в!дноеини тобто активн!сть !нших орган!зм!в СзоофаПв, м!кроорган1зм!в тощо). Вплив Ix на ц!льн1сть популяц!й листокруток в!дбуваеться за принципом а, обернено! эалежност! СВ!кторов, 1976); це вони стаб!л!зувть чисельн!сть на певному р1вн!.

Спец!ал!зован! зоофаги, яким властива чисельна реакц!я, Елявлясть регулвсчу д!п в б!льш широких межах (Теленга, 1950). Граничним фактором, що обмехуе використання дсступних ресурс!в агроб1сценооу 1 розвиток стресових реакц!й, е внутр!шньвидова конкуренц!я. 3 динаы1ков чисельност! пов'язан! розпод!л листокруток по стаа1ях, структура схрещувань, м!грац!1.

Але об'ективна характеристика популяц! I неыоетива, якцо вплив Модиф!купч! фактори

Сонячна актива1сть

С а6!отичн13,незалежн! в!д чисельност! виду

К1льк1сть корму СсПйк! сорта ! г<й'риди)

Контроль за р!внем житте-здатност! популяц !й С прогноза - довгостра-коеий, сеэоняий, ф1э1олог1чний, шкгдливост!)

Морфо-ф!з!олог!чний стан

Просторова

структура

популяц!!

Г Р А Ц I I

УправлШня взаемов^носинами вид!в в пяодових насадженнях

Ство- Застооу-

рення вання

самце- гормо-

вого кальних

вакуу- препара-

му т!в,

тощо промене-

во i 1

x1ui4hoi

стерал1-

з!ц!1

Г

Регулююч! фактори

См!жвидов! ! внут-рШньовидов! взае-мов!дносини mJx видами в-агроб!оцена-з1 плодового наса-дхення)

Прийоми зберекення I атоияння корпсн!й д1яльност| природ-нях популяц1и енто-мо-% акарифаг?в, . г!пердаразиг!в та ентсшопатагекних м1кроорган!зм!в бактер1офаг!в; роз-рсбка РЕЕ

I

УправлШня па-вед i нкою, роз-виткоы ! роз-множенням к<шах

Уастосування ентомопатогекних м1кроорган!зм!в: м!кроб!опрепара-тЗв створення штучник вогнищ захворовань тощо

бактер!офаги

Ирийоми поповнення агробЮценоз I в недос таючими видами корме них оргаи!зм!в .

РадТо-нальне застосу-вання

xtutmhkx засоб|в

X

СпеШальн! агротех-h14hí прийоми Скв1ту-члй конвейер, створення ентомозапов1д-

1шк1в тощо)

X

Уастосу-вання паразит!в i хижак(в

Пперхи-жацтво, rlnepna-разитизм

Бйкорис-- .__.

тання . ГСезонна ко- |Внутр1ш- i нтро-

троф!чного лощзащя спе- ньоаре- дукц!я 1

бактору - ц1ал1зовани:{ . адьне акл!ма-

ст!йк! . взд!в S $орм пеоеселен- тизац!я

сорти, ' трихограми ' ня'корис- корисних

гЗбгади -:- них вид!в орган1з-

та шй! ——--[pite

Мал. 2. вхаыа зв"язк!в ©сновнюь 'фаютор1в, як! обумовлшть

морфоф!зЮлог1чний стан I просторову- структуру популяц(й

листокруток у агробЮценоз! яблуневого саду ! управ.иння взаешЫдкосинаш! вид!в.

еколог1чних фактор1в враховупть лише через зм!ни II щ1льност1. Велике значения в регуляцП чисельност! популяц!Я листокруток мае IX генетична р1знояк1сн!сть, притаманна виду, пеэШй популяцП, тобто р!вень життездатност! ado морфо-ф1з!олог1чний 1х стан .

Життездатн!сть популяц1й визначае плодюч1сть самиць, вижива^н 1сть потомства, ulrpaull 1 просторову . структуру популяцП (мал. 2).

1Пк1длив1сгь листокруток

Визначення ЕПШ шк!дник!в с-г, культур залишаеться одн!сп' з складнях проблем сучасно! прикладноГ ентоколсгП СТанськкЯ (1984, 1988), Васильев С19875„ АрешиИсоа (1837, .1989), Поляков, -Сшфнов та 1н. (1984), Омелвта та 5н. С1986) та 1ишО.

Максимально скорочёння втрат в!д шк!дливих оргги1зм1в в значн!й м!р! •залегать в!д рац!онального природоохорониого заетосування х!ы!чних засоб!в, особливо в агротехиИному комплекс! плодо-яПдних культур. Листокрутки, за нашими даними, можуть знкщувати в!д 34,2 до 50,9% листя та в!д 0,75 до 71,9% плод!в. За характером поакоджень переважав тип "пл!д-лист", який становив 26,7-51,9% в!д загалько! к'лькост! врахованих плод!в та листк!в, пот 1м тип "пл1д" - 34,4-39,3% та "лист-лист" - 9,7%. Пошкоджен!сть плод!в листокрутками у врожаI становила 4,2-35,4% 1 6,3-27,2% яблудевою плодожеркою; в падалиц! в!дпов!дно 12,8-33,6% 1. 10,9-71,4%.

ЕПШ листокруток, як правило, встановлюоть за чисельн'стп зимусчих гусениць, яйцекладок. Наш заяропоновано обчислсзати ЕПШ листокруток-ф!лофаг!в за к!льк!стю сазд!в, в!дловлених 'на пастки з ССФ. Суиарним ЕПШ е 8,0-9,0 екз./пастку на протяз! 5-7 дн]в.

о

Статистичний анал!з результат 1 в показав залехнЮть шк1дливост! листокруток в'д в!дносно! вологост! пов!тря ! максимально! сереньодойово! темлератури, При чому у посушлив1 роки на шк!длив!сть сИльше впливае в{дкосна волог!сть пов!гря, а у волог! - максимальна середньодойова температура пов5тря в пер!од масового льоту самц!з.

Ступ1нь пошкодження йруньок, листк!в, суцв!ть, плод!в варlee по рока}:, залежить в!д видового- складу листокруток, íx чксельност!, соргозих особливостей плодових насаджень, наявнсст! кв!тучо! рослинност!, агротехн!ки вирощування тощо. Сорт1в, як1 б зовс!м не пошкоДхуЬалися, кемае. Але в!дносно ст!йк! сорти в!д!грасть певку роль у зяиженн' шк!дливост! листокруток. Так, у сорту Ренет Симиренка к!льх!сть пошкодженик плод!в була у 2,5 рази сЛлыаа, н!ж у сорту Каяьв!ль сн!говий, ! зони втркч! б4льше пошкоджувалиск листокрутками на д!лянках з низьким р1вкем агротехн!ки. Досить. ч!тко простежуеться позитивний вплив KBiTy40í рсслинност! ка Д1яльн1сть природних популяшй SGOÍar¡в ! ониження, и!к!дливост! листокруток. Аналог! чн! результат!! .одержан! на р!зних сортах сливи, груш! та черешн!.

Прогнозування розвитку X шкЕдливост! аблуневоТ плодожерки та листокруток-ф! лофаПв Оск!льки лйлунева плодожерка с дом!нантним видом серед , шк1дник1в основной плодово! культури Л!состепу - KdnyHÍ. стратег!я орган!зац!1 захисту сад1в повинна внзначатигя у першу чергу станом популяШй ! прогнозу . И чисельност!. В такому напряюсу в!дом! прац.! Васильева (1940, 1955), КорольавоГ (1943, 1954), Болдирева (1977, 1978), Матв1евськсго (1977) Л1вшиця 1 Петрушово! (1979) та !нших. . -

Для удосконалення !снусчоТ системи. прогнозу щ|льност<

полуляцП яблуневоГ плодохерки на протяэ 1 року та к1льк1сиоГ оц1нки фактор!в, як! П визначають, о'уло несбх!дно встановити: -з'аяежнЮть м!х чисельн!сто акШтака в з'1шувч1й фаз! иожливим

• ступеней пошкоджеяня плод!в першим його покол1 пням; систему агроб!олог1ч1шх показншс!в, як! об'ективно характеризують ззлежнЮть н!ж чисеяьн!ст» плодохерки та ступеней пошкодяения. плод!в; роль ф!з1олог!чного стану популяцШ при прогнозуванк!

• чисельност! шк!дника; ЕПШ листокруток^

-уточнити фактори, як! вшначасть розвиток другого покол!ння ик!дника I дати к!льк!ску характеристику 1х; ЕПШ яблунево! плодохерки;

.-дати оц!нку Юиупчих ! розробити нов! способи прямого 1 непрямого визначення-- початку левних фаз у розвитку яблуиево! плодохерки для обгрунтувашя оптимально строк 1 в застосування влнищувальних ! проф!лактичних заход!в захисту саду в!д цього шя1дника;. ;

-р'озробити методику прогнозування 1нтенсивност! розмноження яблунево! плодохерки.

Фактор», як! обумовлюють чисепьи!сть ' яб луне во? плодожорки п 1 спя перезишвл!. ЧиселыНсть першого покол!пня плодогерки в значнш м!р! залежить з!д умоз, в яких перебуваяи гусениц! в пер!од зим!вл! СКорольова, 1367; Матв'.евський, 1977). .

Наш1 спостереження св!дчать, до осиовна частика гусениць зимуе п!д корой штамб 1а Сб!ля 94,5%), менша - в розгалуженнях скелетних г!лок, п!д рослишшми рештками та в грунт! С0,7-30%), залежно в!д агротехнIчного стану, в!ку плодового насадження та метеоролог1чних фактор!в п!д час вегетацП. . Под!бний розпод!л особин зимусчого запасу цк!дника обумовлюе

- и -

йоге виживання, тому до гусениц! можуть витримуеати температуру -20'С СШеяьшасва, 19573. В умовах Лгсостепу УкраГни температура по^!тря взимяу лише в окрем! роки досягае цього р!вня i основною причиною загкбеп! зимуючих гусениць в цей пер!од е знацн! коливання температуря та к!пькост! опадав, w еприяе и смертщост? ®1д $$ороб, есойривр грибкови?.. В деяк^ posy* взимку гусениць гине б!.ля 22-32% Ссприятлив!) та 70% I б!льше Су несприятлив!).

Фенолог!я ябяукевоГ плодокерки в умовах Д1состепу УкраГни

б

3 фактор!в зовн!шнього середовиаа най1льше значения мають т!, як! забезпечують максимальну плодюч!сть виду та П реал!зац1ю. Початок заияльхуваннж навесн! I його тривал!сть залежать в!д характеру прогр!вання ы!сць зим!вл1. У теплоэабезпечен! роки (1979, 19813 воно тривае 39-49 дн!в ССПТ=18,2*С; ГТК=0,3-0.8). При таких утовах швидко проходить розвитск не т!льки лялечок, а й nepedir наступних. фаз. У прохолоди! роки (СПТ=15,3-16,6°С; .'ТТК=1,6-2,3) залялькування тривае ыайже три м!Сяц! (69-84 дн!). Розвиток лялечок I покол!ння в и.!лому упов!льнюеться.

Л!т метелик!в яблунево! плодожерки роэпочинаеться через 9-30 дн!в я!еля залялькування ! тривае 51-88 дн!в залежно в1д агрохл!матично! ситуацП. Досл!дниками запропоновано . к!лька спасоб!в ррагнозування ц!el фази: в!дловлввання на кормов! принади СвЦвар св!жих або сухих фрукт!в; шумуюча патока); використання св!тлових пасток; спостереження за вшЦтанням метелик!в виду у садах; обл!.к екзувПв на штамбах та скелетних г!лка>; дерев; застрсування пасток з ССФ самиць плодожерки. 3 непряшх способ!в запропонован1 метод сум ефективних температур ССЕТ) (Васильев, 1953; Мегалов, 1957; Талетеако, 198.1).

Наш! елаетереження показали, то кожеи спес!й мае сьа!

. - 15 -

переваги, аяе найменш трудом!стким 1 точним е викориетання феромонних пасток типу "Атракон-А" з препаративною формой -ССФ -СР-МК Г клеем "Пестиф!кс", а також о<5л!к' екзувИв на штамбах та. скелетних г!лках кодельних дерев. Спостереження сл!д розпочинати при СЕТ 70-80°С Cnoplr +10°С), ado через ' 6-8 дн!в л!сля виявлення перших лялечок, чи за два тижн! . до середнъобагатор i чного строку початку льоту плодожерки.

Визначення строк!в застосування захисних заход!в проти яблунево! плодожерки Початок та ыасовий л!т метепик1в плодожерки може' використовуватися як сигнал для застосування проти нет яеякия засоб!в захисту саду. Дезор1ентац!ю, "самцезий вакуум",. застосовують до початку ыасового льоту. Mia початком ! випускск трихограми повинен бути перIод 4-6 1 б!лъшл дн!э, едой'випуск сп!впадав э початком в|дкладання Ек1дни:гом яець. 2-нсектицида ! м!кроб!олог1чн! препарата застосовують на .1 cm га у масового в!дродження гусениць.

0ск!льки настання окремих фаз 1 теши розвитку комах т!ено пов'язан! з Ч зовн!шнього середовища, для передбачення часу' настання скремих фаз Í генерац1й яблуиевсI плодожерки ми користувалися терм!чними критер!ями: СПТ, СЕТ, ГТК, сумою середньодекадних температур тощо.

Гусениц! плодожерки найб!льш вразлив! в перюд в!д-в!дродження до проникнення в яблуко, тому застосування захисних заход!в приурочувть сама до ШеТ фази розвитку. Похибка у 4-5 дн!в спричинюе зкиження IX ефективност!.

Нами встановлено, но тривалЮть пер!оду в1д вил1тання метеяик!в до початку в!дкладання яець вчзначаяася, г першу чергу/t пов!тря та к!дьк!сто опад!в. При СПТ вши!й 17-19°£ 1

менш!й к!лькост! опад!в (ГТК 0-0,9) в!н становив 3-7, а при 13,4°С ! ГТК 1,4 - 14 ДН1в. .

За десятир!ччя лише в 1976 та 1984 роках фактична дата Ыдродження гусеннць яблукево! плодожерки в природних умовах сплвпадала з СЕТ 230°С. В 1нш£ роки похиока стаковила 5-9 дн!в. М1нлив1сть цих показник!в . обумовлена такох фазою динаШки чисельност!, умовами погоди в попередк! лер!оди роэвитку шк!дника, особливо на ранн!х етапах,' коли формуються основа! ■властивост! популяцИГ. Погода зимового пер(оду, х!д СПТ для багатьох вид!в мае суттеве значения. ГркзаяЮть перюду в!д початку льоту меТелйк!в до в1дродження гусещ;ць яблунево* плодожерки коливалась в значних межах. Б середнъоыу за 10 рок!в в умовах АДС НАУ вона становила 17 дн.'в.

У зв'язку з м!нлив!стс СЕТ нами були проведен! дося1дхекня по удосконаяеннв. метод1в сигнал ¡зацН строк!в в!дродженкя гусеккць яблунево! плодожерки -з метою використання в короткостроконому урогнозуванн! при переход! на АСУ захистом рослик (к!льк!сне прогнозування).

При к!льк!сному прогн-озуваши вид!ляоть лог!чне ! математнчне прогнозування. Вкзкачення доа!льност! ьастосуваккя захисних заход!в складнНае в!д прогнозування строк!в IX проведения. Завчасн1сть. останнього становить 40-50 дн!в, а модель доцЛльност! - не б!льше двох тижн!в.

Схема лог!чного прогнозування показана на мал. 3. Погода (1°, опади тоцо) входить у модель як незалежний фактор.

Наведена схема .1 мод ел! прогнозування мохугь бути у словесному (альтернативному) вираз1. При накопиченн! данях . тх .можна подати у вигляд! бальних оц!нок I математлчних моделей,- для розрахунку яких можна використовувати £0М, цо найагато прискорюе 1 п!двищуе точн!сть прогнозування.

- £лов Ц. ¡ SporHôi trporu

; f.SHiuy ядроджеиня I f^eHutíb Í-fO tuf

I j7e*.?eparyp!»Q-$e«6ficri4*i

í~ji»o*ürpa**

jiepoxQKNi паеTÍ* * -j jpefpecii*4 модсдъ

Об«»свеикя СЕ Г 9 jpaxp ' sa NN* к Aöociii ишнль-KQi i MKUmmitoi температур

Cflocïepeieimn в (no > my»im иа пвь&урз* U*0)

jrerpsciwBè яодепь початку »il* ¡pcjicHM» ffce**uk рБлунеес* jMoiatepi»

К t

1, Сяо&ет.

2. Binmi citíHKii»

Формула прогнозу

3. йате«т«цщ ркняинй

Намио* 3. Изгонял с*е*а прагмозубания строк is sa юцшисс?! засхссушия incsfct*u>tAi® «а сскеы да>«* po^f* то«: сиодов«« гулыур (efipjmj^ onçiozesm, лиаии» ii «/сепизси u wem* apota».

Система прогнозування строк!в в!дродження гусекиць яблунево! плОдожерки-Блок А :

Метод темпер"атурко-$енолог1чних номограм, (ТФН). Застосовуегься для прогнозу появи шк!дливих фаз колорадсьхого жука, американського 61лого метелика, шк1дник1в овочевих культур СПодольсышА, 1974; Арапова, 1981). Полягае у граф1чному з!ставлекн! потреби орган!эму шк!дник1в в тепл! t фактичного эайезлечения тепловими ресурсами району. Потреба шк(днвка в тепл! характеризуемся заяежн1ств тривалЮтв роавитку ! середньою V за цей же перЮд.

ТривалЮть периоду - не строк м!к оч(куваниы моментом i будь-яким фенолог! чшш явищем, яке йому передуе i мае легко визначатися (наприклад, дата переходу через noplr розвитку +10°C). К!нець пер 1 оду - в1дредження гусеншц. яблунево! плодожерки Сярогнозована фаза). Тривал!<сть нер!од!в, як! розулядаоться, т!сно пов'язака э t°, 1 перебувае э не» • в оберненШ залежност!. Наносячи одержан! дан! за к!лька рок ¡в Сне менше 7) на граф!к, встаноалрвть цей зв'язок. Д!н!я, яка його характеризуе, е температурной кривою об'екта. Граф!чно з1ставля1зчи назван! показники, . одержуемо

температурно-фенолог1чну номограму, на основ1 яко1 складаеыо прогноз.

При розробц! ТФН для трьох район!в Китвсько! облает 1 нами використовувалася фенолог!я яблунево! плодожерки в!дпов!дних пункт!» д!агностики та прогноз!в з 1965 ■ по 1980 pp. Метеоролог!чн! дан1 для розрахунк!в теплових ресурс1в район 1в були одержанI в державнШ обсерваторП при НД1 г!дрометеоролог!1 Укра1ни. На- п!дстав! цих иатер1ал!в були розроблен! також прагностичн! календар! визначення дата початку в!дродженкя гусениць яблунево! плодожерки. Використовуочи ТФН, неойх!дно

складати два прогкози: перший - на початку пер I оду I без

врахування температурных аномал1й; другий - з уточнениям'через

10-20 дн!в, враховувчи при цьому температурку аномал In в!д

багатор!чног норми за частину пер(оду, яка прогнозуеться.

• Прогностична модель на основi сум' середньодекадних температур.

На основ! прийом1в, эапропонованих Сергеевим та 1ев!ною

С1978), нами були розроблен! модел! зизначення яояви шк!длиеаТ

фази яблуневрТ плодожерки у форм! р!внянь регресЦ з

використанням результат1б фенолог1чних спостережень пункт!в

д!агностики I прогнозу, метеослужби тощо.

Показником, що прогнозуеться, була дата печатку- в!дродження

гусениць яблунево! плодожерки; фактором, який впяивае на нього,-

сума середньодекадних температур пов!тря sa -цей же пер!од зг!дно

з синоптичним прогнозом. Характеристики являли . собою

формал(зован! дан! пункт!» сигнал|зац!г !. прогноз!в КиТвськоТ,

В!нницьадТ I ЧеркаськрТ областей за 1965-1978 pp.

Були запропонован[ р!вняння л1н!йно* perpecli для прогнозу

початку в!дродження гусениць яблунево} плодожерки в пунктах: Мирон1зський - У=-2,33+0,71Х; Бариш!вський - У=-11,9+0,883Х; Погребищенський - У=-5,92+0,83Х; Шполянськлй - У=-5,12+0,765Х; Золотон1ський - У=-5,32+0,776Х; Черн!вецький - У=-1,12+0,655Х; Кан!вський - У=-0,935+0,660Х; Крижоп1льський - У=-8,32+0,883Х; Бершадський - у=-0,789+0,671Х.

Роэходження м!ж фактичним 1 п^огнозованим строком зПдно з

перев!ркос )979, 198Qi ! 1983 рр."'етановило 0-7 дн!в, тобто

точн!сть р!внянь висока, там б1льше, що завчасн1сть прогнозу'

може доеягати 30 дн!в ! б!льше.

Метод сул ефективних температур ССЕТ).

Одн!еп з причин розб!хност1 фактичних строк!в розвитку окремих фаз шк!дник1в з розрахован-им за СЕТ с недообл!к ефектиеного тепла, осойливо у весняний пер!од. lie можна усунути

ш'яяхоы визначення ефективно? 1° з врахуванням добових м!н!мально! 1 максимально! температур.

Обчислення СЕТ сл!д роэпочинати, коли максимальна добова температура вша порога розвигку СТо). В1дхилення строку, то прогнозуеться, в!д фактично! дати в!дродження гусениць яблунево! плодожерки становили у середньому 0,6 дня при обчисленн! СЕТ з врахуванням м(к!мальних 1 максимальних температур I 3,3 дня при обчисленн1 традиц!йним способом.

Прогностична модель строку в!дродження гусениць яблунево! плодожерки на основ 1 вккористання феромонних расток £ сбредньопер1одно! ' температур-/ за синоптичним передбаченняи. Строки льоту яблунево! плодожерки визначають, використовуючи феромонн1 пастки. Використавши пастки з ССФ, ми встановлювали гючаток льоту самц!в яблунево! плодожерки, а початок в!дродження гусениць* - за прогностичним р1внянням, яке мае вигляд: У=62,587-2,6712Х СУ - тривал!сть пер!оду в!д початку льоту самц1в на ССФ до в!дродження гусениць; X - СПТ за синоптичним прогнозом на пер!од п!.сля в!длову перших самц!в на ССФ).

Прогноз ування ишдливост! першогр. поколения яблунево! илбдбжеркй■ Шк!длив1сгь яблунево! плодожерки т1сно пов'язана э ш.!льн!стю И популяЩй, яка пом!тно зм!нюеться п!д внливаы р!зних фактор1в. Головними вважають чисельн!еть шк!дника в зимуюц1й фаз! та метеоролог!чн! умови л(тн(х м!сяШв СКорольова, 1855; Васильев, 1951, 1958; Васильев, Л!вшиць, 1958, 1986 та 1н.).

Вивчення шк!дливост! яблунево! плодожерки . в лабораторно-польових умовах показало, то одна гуеениця першого покол1н11Я пошкоджуе 1-3,3 плода I може завдавати до 2^5 поьерхневих пошкеджень у процес1 проникнення в пл!д. Найб!льиа паакодг.е1Цать пяод!в спосгер<! галаея при сп!вв!днешенн! к1лько£Т!'

- -

гусениць 1 плод! в 1:5 та 1:6, то п1дкреслсе залежнЮть шк!дливост1 плодожерки в!д врожайност!. При проникненн! в- один пл1д з 2-3 гусениць зак1нчуе розвиток лише одна. Аналог!чн! дан! одержан! такоа в прирояних уковах. Середня к1льк!сть пошкоджених плод!в на одну гусеницп, ао перезимувала, становила 35-50. При сп!вв!дно1аенн1 самц1в I самиць 1:1 С одна гусениця 1-го покол!ння пошкоджуе в середньому 3-5 плод!в), ця к!льк!сть в!дпов1дае середн1й чиоельност! потомства одн1с! самиц!, яке вижияо. Одна самиця весняного покол1ння з!дкладас в середньому в!д 20 до 75 яець. Частика IX залишаеться безпл!дними: до 20% I сИлыие яець та гусениць та гусениць першого з!ку гинуть до проникнення з пл!д в 1д р!зних причин (1°, опади, паразит«, хижаки тозд).

Порогову чиселыПсть гусениць, то перезимувала, обчислсють за формуле»: Тга--3-~—, до Тга - к!льк!сть гусениць на 1 га; а -загальна к!льх!сть гивих гусениць плодожерки, знайдених при обстеженн!; к - ¡с!льк!сть сбстежених дерев СБолдирев, 1933). Нага доведено, що точн!шу характеристику эимуючого запасу шк!дника дао сума к!лысост! гусениць, знайдених на надземних частиках дерева, коренев1й шийц! та у грунт! на глибин! яо 7-10. см. Для. характеристики щ!лыюст1 популяЩй яблунево! плодожерки зам!сть показника "к!льк!сть гусениць на одне дерево" ми пропонуемо "н!льк1сть гусениць на 1 га", а роэм!ру шкоди - в кг. або ц з одннпц! плоц1.

Встановлено, що динам!ка льоту яблунево! плодожерки нер!вном1рна. Тому для прогиозування Шлыюст! П популяц1й. лотр1бний в!длов самц!в за б1льш тривалий пер!од ! з!н мае бути б!олог1чно р!внозначним для р!зних за еколоПчнш.ш умовами сезон!в. Таким пер!одом ввахаемо лер!од в!д початку льоту М9телик1в до печатку в!дродхення гусениць. На цей пер!сд припадае в середньому 25-37,7 кг пешкоажених плод!в, ! к!льк!сть

в!дловлених на його протяз! са:щ!в може

використовуватися для прогнозування шкодочинност! плодожерки 1 виэначення доЩльност! застосування вшшщувальних заход!в.

Це дозволило уточните ЕШ, який в пер]од розвитку першго покол!ння станозить 7,0, а Шд час другого - 4,0 самц!в/цастку ¡за- 5-7 дн!а. На ц!й п!дстав! була обгрунтована ло'Пчна модель прогнозування щк!дяивост1 першого покол!ння яблунево! плодожерки. Використовувалися дан!: - сп1вв!дкошення статей 1:1; понад 10% самиць безпл1дн1; середня плодг>ч1сть самиць - 55 яець;' до 26-60% яець та мояодих гусениць до проникнення в пл!д гине в!д'несприятливих умой; в!дловлпвання одного самця в середньаму на 1 пастку типу "Атракон А" э ССФ СР-МК за пер 1 од "вил!т-в1дродження" в1дпов!дае пошкодженню 35-40 кг плод!в з 1 га; середня маса плоду 100 г.

Модель надае шхлнв!сть з!ставити щ1льн!сть по пуляц!Г плодожерки п1сля перезим!вл! з ррзм!ром можливого пошкодження плод!в в абсолютних показниках Сит. ! кг на 1 га) ! в!дноских С'/.) при р1зних р!внях урожайность Доркстуючиеь не», можна вианачити пороговий р1вень пошкодкеност! за чисельШстю гусениць, то перезимувапи, ! за к!льк!сто в!дловлених на пастку самд1в.

Прогнозування . розвитку другого покол1ння .яблунево! плодожерки. Важливим показникоы, ио визначае шк1дяив!сть яблуневоГ плодожерки, е ступ!нь розвитку другого покол1ння. Бона в Л!состепов!й зон! мае. одне повне ! частково (до 50-70%) друге

ПОКОЛ1ННЯ.

Переведения ' ' довгострокового прогнозування за агрометеоролог !чниш предикторами обумовлюе пост!йний контроль за ф!.тосан!тарн1Ши обставинами на . значн!£1 територП. Довгострокове прогнозування грунтуеться на поетапн1й оц!нц!

- -а ~

еколог1чно1 ЬитуацП п!д час основних критичних пер!од!в киттевого циклу яблунево* плодохерки. Восени поточного- року встановлспть настанкя фазн онтогенезу шк1дннка на к!нець

I

вегетзц!йного сезону за показникама вих!дного стану популяцп ! значениям метеоролог !чних даних, як1 впли'ваить в пер! од припинення активно! д!ялы:ост!. Для цього використовували результат» спостережень за розповсвдкенням 1 • морфо-ф1з!олог1чниш ознаками першого поколМшя, яке повн!сти завершуе св!й роззиток у поточному рощ. Пот 1м розробдяють уточнювч! сезонн! прогноза.

Для розробки прогнозу динам!кк чисельност! другого поколения яблунево! плодожерки 1 його оптиШзацП-нами було вид!леио у I! розвнтку в!с1м пер!од!в. йс предиктори були взят! СТП С °С), опади С мм), СЕТ та ГТК. . .

Найб!льший вплив на розвиток другого поколПшя плодожерки масть критичн1 пер!оди: перший - "стШсий перех!д середньодобово* температуря через пор!г розвнтку +10°С - масове заяялькування" I четвертой - "масове в!дродження гусениць -масовий вих!д на заяялькування". Основними предикторами були СТП Сперший) 1 ГТК та СЕТ (четвертей).

В моделях використовувалися так! умовн! позначення: У -к!лыс1сть гусениць, що залялькувалася. У.; Х1 - СГТЮ; Хг - СТП,.

Хэ - сума опад!в, мм; Х^ - сума ефективних температур, °С; Хо - тривал!сть пер!оду, дн1в.

0ск1льки 1нод1 но вдаеться в!дразу прийти.до багатофакторноГ модел!, нами запропонований поетапний метод побудови ступ1нчастих моделей для оЩнки впливу фактор!в посл!довна.

■ Вериф!кац!я моделей, показала адекватность фактичним ситуац !я:,( в насадкеннях . !. можлив! сть викорнстання в

прогноэуванн!. Еисока значим!сть кл!матичних фактор!в у динам1ц)

чисельност! шк!дника обгрунтована статистично.

Коеф!ц!енти

Вих!дний

стан популяц!Т восени

Плода, заселена гусеницями, V,

середня на деревах екз/дер У грунт!, 6кз/1г екз/га

Максимальна чисельн!сть,

на деревах екз/дер у грунт!, екз/ьг екз/га

Морфо-ф!э1олог!чний стан популяцП Ссередня маса гусениць,мг; чисельнIсть гусениць масов менше 40 мг, '/.; к!льк!сть хворих I паразитованих гусениць $;яець, у раже них яй-цетдами, У, _

Предиктори довгостроково-го прогнозу

Стан популяцП за агроме-теоролоПчниыи предикторами пер!оду "масове в!дроджен-ня гусениць - масовий пере-х!д на залялькування": ГТК, СЕТ,к!льк!сть опад!в, три-вал!сть пер!оду__

Фаза дина-м!ки чисе льност! • популяц!I, то п!шла на зим!влю

Предиктори першого уточнюсчого прогнозу

ЬагиОель гусениць в мЮцях зим! вл 1, %; характеристика стану по вищенаведених по-казниках вих!дного стану

Стан популяцП за агроке-теоролоПчними предикторами пер!оду "ст!йкий перех!д температури ^ерез пор!г розвитку +10 С - масове залялькування"_______

Фаза дина-м(ки чи-сельност 1' популяц!!, що лерези-мувала (1 покол!н-ня)

Предиктори другого уточнссчого прогнозу

Стан популяцII та шк!дли-в!сть за агрометеоролог!ч-ними показниками пер!оду: "масове в1дродження гусениць - масовий перех!д на залялькування"______

Фаза дина-м!ки

чисельност! 2-го поко-л!ння

Мал. 4. Блок-схема моде л! прогнозу фази динам!ки популяц1й яблунево! плодохерки.

кореляцН Mis агрокл!матичними умовами критичних пер1од1в I наступним станом популяц!й шк!дника в межах 0,83-0,99, тобто за показниками погоди в ц! пер1оди можна 'передбачити в1рог!дний р!вень розмноження плодожерки з точн!стю 80-85% I б!льше. Перел1к необх!дно! для схладання прогноз!в за' даними моделями. !нформац!! подано на мал. 4.

Показники морфо-ф1з1олог1чного стану та ix використання в прогноэувакн1 чисельност1 яблунево i плодожерки В1 домоет1, що характеризуешь показники морфо-ф!э!олог1чного стану яблунево! плодожерки I листокруток-ф!лофаг1в, в л1тературних джерелах практично в1дсутн!.

Вважаючи, як I бIлыи!сть досл1дник!в, основним показником життездатност! виду живу масу т!ла, ми вивчали взаемозалежн!сть деяких ознак в!д маси гусениць яблунево! плодожерки в м!сцях коконування та зим!вл! ! можливЮть використання них даних у практиц! прогнозування. Визначали живу масу гусениць, вм!ст в т!л! комах жиру та води, загального б!лка, стан гемол!мфи, плодюч!сть, виживан1сть, сприйнятлив!сть до ентомопатоген!в за загальнсприйнятими методиками. •

Результата досл1джень св!дчать про в!дм!ни м!ж популяц1ями яблунево! плодожерки за масоо особин по перI одах розвитку I роках спостережень. Так, виявлена залежнЮть виживання гусениць . в пер!од зим1вл! в!д живо! !х маси. В п!ддосл)дних популяц!ях жива маса самиць була вищою н1ж у самц1в. У формуванн! життездатност! I шк!дливост! популяц!й яблунево! плодожерки, кр!м кл!матичних умов, велику роль в!д1грае як!сть корму, тобто сорт яблун!. Так, на сорт! Ренет Симиренка сформувалася б!льш життездатна популяц!я, жива маса гусениць яко! по роках дссл!джень коливалася в межах 49,8-58,8 мг, на сорт! Джонатан в!дм!чалася малочисельна ! ф!з!олог!чно слабка популяШя.

В1дм!ни у життездатност1 п1ддосл!дних популяц1й обумовили р!зну Загибель гусениць. п!д час зим!вл1 в!д несприятливих погодних умов, заражения паразитоТдами та збудниками хвороб. Про об'ективн{сть показяика живоГ маси гусениць як критер!я життездатност!- св!дчать зниження останньо! п!д впливом 1нсбктицид[в 1 боверину.

ПлодочЮТь яблунево! плодожерки коливаеться по роках I зростас при эб!льшенн! паси зимувчих гусениць, при чому основну чисеяьн!сть потомства забезпечувть самиц 1 з масов 40-60 мг, перевищення' XI не сприяе зб!льшеннв плодвчост! I чиселыюст! виду. Простежуетьбя ' наявн<!сгь зв'яэку м!ж масов гусениць плодожерки I к1льк1ств стершгьних самиць. Встановлена пряма залежн1сть ширина головно! капсули та довжини т1ла гусениц! в!д ii маси. Ширина головно! капсули самиць б!льша, н1ж у самц!в.

' Гусениц!• плодожерки з б!льшов ширинов головно! капсули в межах в!ку мавть б!льшу масу т!ла 1 краишй морфо-ф!з!олог!чний стан, в П.I лому.

Багато досл!дник!в в!дм!чавть значку роль у пГдвищенн! життездатност1 комах жирового о'бм!ну (Беяаковський, 1936; Ларченко, 1953; Ушатська, 1949; Федотов, 1946). В наших досШдженнях простежуеться залежн1сть цього показника в!д сгат! ! маси особин, зменшення його п!д впливом 1нсеягии.ид1в 1 боверину (на 6-й день п!сля обробки на 29,4%).

Було ьстановлено, то пост!йними елементами гемол!мфи окремих популяЩй плодожерки е макро- та м!кронуклеоцити, фагоциги. аноцито1ди, пролейкоцити, еозиноф1ли, мертв! та патолог!чн! клГтини. П1двищёна к!льк!сть патолог!чнях та мертвих кл1тки в гемол1мф!, наявн!сть дегенеративних зм1н у ядр! ! протоплазм! гемоцит1в Сб1льше 10%) вважалося нами локазншдам ослаблена го стаау гусениць.

Виявлена певна р!зниця м!ж популяц!ями плодожерки за с'п1вв1дношенням окремих форм гемоцит 1 в С'/.), х!льк1ств мертаих та патолоПчних кл!тин в гемол!мф!. Зокрема, у зимуочих гусениць Ки!всько1 популяц!! спостер1галося б!дьше пролейкоцит!в,' м!кронуклеоцит!в та еозиноф!л!в ! еноцитоШв. В умовно хворих гуоениць Донецько! популяц!I в!дм!чалося знижекня к!лькост! молодих кл!тин - макронуклеоцит!в, м1кронуклеоцит!в, п!движений вм!ст фагоцит!в, мертвих та патолоПчних кл1тин. К1льк!сть мертвих кл!тин в ц1й популяц! I досягала <31 льше 20%, а патолоПчних - до 15-40'/.. Такий стан гемол1мфи гусениць обумовив прогноз ф1з!олог!чного стану uleï популяц!7 як незадов!льний, що п!дтвердилося весняним анал!эом перезим1вл! ! подальшим ïï розвитком, найменшои плодюч1стю.

П!сля обробки гусениць яблунево! плодожерки 1нсектицидами 1 боверином вхе через добу в 1х гемол!мф1 зменшилася к!льк!сть пролейкоцит!в ! зб!льшилася к1льк!сть акгивних фагоцит!в. Була встановлена р!зна сприйнятлив!сть популяц!й яблунеьо! плодожерки до дП ентомопатогенного гриба Beauyeria bassiana Bals. Гусениц! ослаблено! Донецько! популяц!! виявилися б!льш сприйнятливими до 1нфекц1! н!ж Кам'янська I загибель !х на 6, 10, 14-Й дн! п!сля обробки грибом становила, в!дпов1дно, 40; 92,5 ! 100% та 9.9; 23,1 ! 73,3%.

Як параметр життездатност! яблунево! плодожерки нами вивчався показник рН гемол!мфи в динамШ!. Виявлена залежн!сть величини рН в!д маси гусениць. У самиць при б1льш!й мае! показник рН гемол!мфи був вищим н!ж у самц!в.

!71д впливом несприятливих умов !снування спостер!гаегься тенденц!я .швидкого п!двицення рН гемол1мфи. 1нсектициди ! обробка боверином викликали ыайже однаков! коливання цього показника, але у досл!джуваних популяШях плодожерки в!н îctotho

не в1др1знявся. Виявлену динам1чн!сть покаэника необх!дно враховувати при оЩнц! життездатностI популяЩй. ■ Була доведена можлив!сть розведення гемол1мфи дистильованов водою до сп!вв1дношення 1:100 без впливу на величину рН; тобто проводити анал!зи окремих особин при бисокоеостозIрних результатах,

Визначенням загального б!лка в гемол1мф!^имуючих гусениць . яблунево! плодожерки виявили обернену залежн!сть м!ж ним показником 1 масою як у самиць, так 1 у самц1в. У самиць найменший його вм!ст спостер!гався у особин з масою 50 мг (43,3 мг/мл), найвищий у "гусениць масов до 40 мг (76,36 мг/мл).

Показники морфо-ф1з1олопчного стану розаково): листокруткя. Киттездатн1сть популяц1й розановоТ листокрутки оц!нсвали за тимн 'ж параметрами, що I у яблунево! плодожерки. Результати спостережень показали, ио. гемограма здорових гусениць розаново! листокрутки 1 сп!вв!дношення р!зних форм гемоцит!в майже так1, як у яблунево! плодожерки, Спостер1гаеться такок залежн!сть ф!з1олоПчного стану цж!дника в!д якост1 корму (сорт яблунО. ' В1дм1чено значний вплив на плодвч!сть розановог листокрутки сп!вв!дношення статей. В тих вар1антах, де на одного самця припадало дв! 1 б!льше самиць, знижувалася к!льк!сть в)дкладених I зб!льшувалося стерильних яець.

Несприятлив1 умови живлення гусениць розаново! листокрутки на в!дносно ст1йких сортах Джонатан та Кальв1ль сн1говкй обумовлюе низьку виживан1сть гусениць 1 зииження чисельяост! лялечок I 1маго, зм!ни статевого 1ндексу в б!к п!движения чисельност! самц1в.

БЮценотичне регулрвання чисельност! листокруток • в плодово.-яг1дних насадженнях Природн! ентомофаги i. шляхи Шдвищення Гх рол1 в обмеженн1 чисельносп листокруток

Використання природних ворог!в шк1дник!в е ¡стотним складовим элементом 1нтегрованих систем захисту плодових культур.- Зг!дно з л!тературними джерелами СГаприндашв!л1, Новицька, ' 1967; Элатанова, 1978 та !н.) , на листокрутках в Палеарктиц! розвиваеться понад 130 вид1в паразит!в , хижак!в 1 ентомофаг!в, в тому числ! 40 вид!в в Укра1н!. За нашими даними (1970-1992 pp.), в Л!состепу виявлено 30 вид1в паразит!в, хихак!в та ентомофаг1в, в !д яких гнне в!д 3,5 до 17,2% гусениць яблунево! плодожерки. ■ :, -

Значку роль в динам 1ц! чиселыюст! листркруток в!д!грають яйцеТди з роду Trichogramma. Наш! досл1дження засв!дчнли, цо прнродна популяц!я трихограми дендрол1м1 мешкае, головним чИном(, на присадибних д!лянкйх I колективних садах,- Бона, як правило, зимус на задери!лих д!лянках, де не проводили обробки !нсектицидаш1, ! з них розселюеться в насадхення 'з високоо агротехШков вирощування. Обробки -1 нсектицидами, особливо там, де вони застссовувалися дв!ч!, негативно впливають на чисельн1сть природно! трихограми. Там, де застосовувалася обробка грунту навколо штамб!в, обр!зка, компостування рослинних решток, вносилися орган!чн! та м1неральш добрива, !нсектициди, вона майке не зустр!чаеться. При висок!Я агротехнЩ! вирсдуваиня ! двократн1й обробц! саду дендробацнл1ном у поеднанн! я природное трихограмзд ефект був таким, як при двократн!й обробц! !нсектицидгми.

Ступ!нь заражения листокруток ! виживання паразит!в залехить в!д р!вня життеэдатност! та захисних реакц!й популяц!й.

Ослаблен! популяц!! !нтенсивн!ше эаселяються паразитами, яйця чи личинки яких в т!лах гусениць киттездатних популяц!й !нкапсулюються ado розчиняються.

Заселен1сть яйцекладок листокруток природное трихограмою коливалася по роках в!дпов!дно до чисельност! живителя: у роэаново! листокрутки в!д 53 С1988 р.) до 13,3% (1991 р.), глодово! - 50,3% С1988 р.), 9,5% С1991 р. 3, строкато-золотистог - поодиноко С1988 р.) ! до 50% С1991 р.).

Ефективн1сть поповнення плодово-яг1дних агроб!оценоз1в спец1ал1зованими видами i формами трихограми

В фаун! СНД виявлено I описано 13 вид!в трихограми ССорок1на, 1976). У практиц! захисту рослин найб!льший !нтерес представлять види Тг. cacoecidae Marsch С= Тг. dendrolimi Nuts), безсамцева Тг. embryophagum Hlg. та п!нто! Тг. pintoi Сеупрокт1д!с), яку до 1975 р. вважали одШес з форм Тг. evanescens.

Стосовно можливосг! використання трихограми проти яблунево! плодожерки в Л1состепу Укра1ни, де вона мае факультативне друге покол!ння, даних в л!тератур1 недостатньо, Э метою розробки тактики застосування трихограми в яблуневих насадженнях ^вйвчалися норми, кратн!сть випуску, поеднання випуск1в трихограми э обробками насаджень б1олог!чними ! х!м!чними препаратами, проти яблунево! плодожерки ! листокруток-ф1лофаг1в. Трихограму одержували з Черн!вецько! . та Полтавсько! б!олаборатор1й. При комплексному метод] першу обробку насаджень в!дпов!дним препаратом зд!йснсвали в пер1од виредження гусениць, а через 10-12 дн!в вранЩ випускали вручну яйце!да. Ефективк1сть визначали за загальноп пошкоджен!стю плод]в Спадалиця+урожай) та уражен!стю яець листокруток.

Результата досл!джень св!дчать про значне заражения яець

живителя природное трихограмов С до 8,5-28,5%). Вплив яйцетда стае пом!тним у друг1й половин1 л1та.

3 досл1джуваних норм випуску <5! льш ефективними виявилиоя 250-500 тис. самиць/га. Пошкоджен1сть плод!в поливалась: на сорт! Кальв!ль сн!говий становила 11,3'/. проти 19,3 в контрол!; на сорт! Джонатан пошкоджен!сть плод (в - 7,5%, б!олог!чна ефективн!сть - 94,8%; щ!льн1сть гусениць - 13,6 екз./дер. проти 17-31,1% пошкоджених плод!в ! щ!льност! гусениць восени 31,6 екз./дер,- в контрол!. При поеднанн! застосування трихограми э двократнов одробкоъ яблун! леп1доцидом та дендробацил1ном на початку в!дродження гусениць пошкоджен!сть плод!в складала 0,97-1,2%.

Обробки !нсектицидами в перЮд в!дродження гусеницу з наступними випусками трихограми також сприяяи п!двиш,ещт ефективност! використання яйцетда. В посушлиаих умовах С1979, 1981 рр.) ефективн!сть жовто! трихограми знижувалася (мал. 5)1

Заражен!сть яблунево! плодожерки трихограмов за роки спостерекень не перевиаувала 32,7-48,5% в вар!антах, да випускалася лише трихограма. В !нших вар1антах вона становила 7,1-18,5% проти 8,5-8,7% заражених яець в контрольному вар!ант|, Спостер1галося Шдвищення заражения трихограмов при эб1льшенн! щ!льност! яець живителя. Одной з причин незадов Шьно! ефективност! трихограми е низька життездатн!сть деяких П партГй. В зв'язку з ими п!двиаення якост! трихограми шляхои розведення IГ на яйЦях листокруток е суттевим.

Досл!дження, ефективност! ситотрожкоТ 1 листокрутково! форы трихограми С1989 та 1990 рр.) виявили, ко використання першо! економ!чн!ше на присадибних д!лянках ! в колективних садах. Яйця плодожерки в!д метелик!в з низьков життездатн!ств эаселялися обома формами трихограми, хоча листокрутковов йдв1ч! б!льше

д: s: =c

«с '7=, CD

ci ° О CO X

о

x zc re

з: о. i— >- и •с; CS .о

-О Оч -с

ь = ^ h- -П

ZC о «с

со о. «s;

te --w_ <с

ULI е- UJJ S t L_

O C-J о Ч >-

iri з:

^ < ÜU

=c а. uj ol —l

s: -4

3 • S ■ $ s

/ш ws+mw V Учи/ wVovu тшэ^ошоц

С68%), к!ж ситотрожкоп С33%). Яйця шк!дника популяЩй високот життеэдатност1 эаселялися в 5 раз!в менше трих'ограмою денрол!м! яисгохрутково! C12,S%) ! майхе зове 1м не эаселялися ситотрожноj С 1,2%) форми.

Виявияося, що в плазм! живителя високожиттездатних'популяЩй

яйця трихограми розчинялися через 3-4 години, чого не спостер!гали в ослаблен 1й популяцП.

При застосуванн! трихограми дендрол!м! обох форм одночасно. проти популяцП плодожерки з високим р!внем життездатност1 перший випуск нав!ть при сп!вв!дношенн! 1:1 за ефйктивн!стс не перевищив 4'/.. ПошкодженЮть плод!в плодож.еркою на них вар 1 антах була в 3 рази менше н!ж в контрол!, заражен'»сть яець досягала 72,7% (20.06), а в к!на! л!та 100% (29.09).

1нсектициди, як! застосовусться проти яблунево? плодожерки, справляють десить значний вплив на в!!живан1сть яйцеГда. Трихограма гинула п!сля обробки насаджень нав!ть через 14-18 д1б (рогор, Б1-58, фосфам1д), ! через 5 д!б Самбуш, цимбуш, сум!цид!н).

Випуск ситотрожно! форми не дае ефекту. п!с.ля в!дродзення доч!рнього покол!ння (зже листокрутково! форм'л). Трихограыування энижувало чисельн!сть популяц!Т яблуневоI плодожерки на 60-70% ! ефективн!ше в роки з. п низькою чисеяьн!стю, тому сеэонну колон!зац!с сл!д поеднувати з застосуванням м!кроб!олог!чних засоб!в.

Регуляц1я розмноження листокруток шляхом застосування • М1кроб1олог1чних препарат1в

{дея м1кроб!олог!чного захисту належить !.¡.Мечн!кову С1879). Застосування проти шк!дник!в м!кроорган!зм!в, як! викликають !х хвороби I загибель, мае значн! переваги перед 1ншими-методами, х!м1чними зокрема, ко дуже важливо в зв'язку з одержанням еколоПчно чисто! продукцП. Опубл!кован! дан! про використання методу проти яблунево! плодожерки та 1нших вид!в листокруток суперечяив1. Тому наш! досл!дження передбачаяи вивчення ефективиост! проти яблунево! плодожерки та дисгокругок-ф!лофаг1в м!кроб!одог!чних препарат!е: а) у чистому вигляд!; б) у сум!ш!

П: з 1 нсектицидами; в) сум!ш! б!олог!чних препарат!в I г) в ИОеданн! б!опрепарат!в з випусками трихограми дендрол1м!; визначення м!сця м!кроб!ояог!чних препарат!в в 1нтегрован!й систем! захисту сад!в в!д яблунево! плодокерки 1 иистокруток-ф 1 лофагIв, розробка тактики IX застосування.

Наш! досл!дження проводилися з 1976 року в умовах - агроном!чно! доел!дно! станц!! УСГА, радгоспу "Калии 1еський" та Русан1всысого масиву на сортах Кальв1ль сн!говий, Джонатан тощо. Ефективн1сть застосування препарат!в визначалася за пошкоджен!стю плод!в в падалиц! та врожа!, чисельн!ств гусениць в ловильних поясах, к!льк1сти заражених трихограмою яець.

Була доведена кестаб1льн!сть насл!дк1в застосування б!опрепарат!в проти яблунево! ■ плодожерки ! загальна законом !рн! сть ви'до! IX ефективност1 у волог! роки при незначному розвитку другого покол!ння шк!дника I в залежност1 в!д життездатност1 п!ддосл1дних його популяц!й. У виробничих умовах обробки проти яблунево! плодожерки ! листокруток-ф!лофаг1в леп!доцид стабШзований ! концентрований (5-2,5 кг/га) забезпечуе б!олог!чну ефективШсть 62,5-85,7% ! эниження пошкодження плод!в у 2-5 раэ1в пор!вняно з контролем. Б!токсибацил1н, дендробацил!н СЗ-5 кг/га), гомел!н (2 кг/га) забезпечують зниження пошкодження плод!в в 2-3 рази I б!олог!чну ефективн!сть на р1вн1 60-70%. За ефективнIсто б!опрепарати не поступалися х!м1чним засобам (фозалон, рогор, децис тоцо). Боверин (3.0 кг/га) д!яв Прше бактер!альних препарат!в, але в поеднанн1 1з зменшеними нормами витрати !нсектицид!в забезпечував зниганяя пошкоджеких плод!в у 2,5-3 рази.

При еикористанн! бактер!альних, грибних та б1олог!чних препарат!в проги плодожерки в .чистому -вигляд! 1 разом э! эмештами нормами витрати 1нсектицид!в епостерIгалася п 1 слядIя,

яка проявлялася у зниженн! жнттеэдатност! та п1двииеи1п загибел! гусениць в м!сцях зим!вл!, эменшенн! маси гусениць та лялечок, эниженн! Гх вижявання, плодючост! самиць, та 1х чисеяьност1 в популяц!ях,; зб!льшенн1 к!лькост1 стерильных яець тощо. Проти !ншнх листокруток ефективн!сть б!олоПчних препарат^ вияВилась дещо вищою. Пошкоджен1сть плод¡в листокрутками становила 1,4-3,7% проти 4,7-13,5% у контрол!. Б1олог1чна ефективн!сть IX коливалася з межах 62-84%, а при використанн! лешдоциду стаб!л!зованого була нав!ть витою н!ж в1д застосувакня х!м1чних препарат! в.

3 виробничих умовах проти комплексу. листохруток була проведена обробка яблун! б!олог!чними препаратами п!д час фенофази в!докремлення бутон!в С5.05). Б!олог!чна ефектнвн1сть на 14-Я день п!сля обробки становила яря використаннI леп!доциду 78% ! Б1-53 - 43% (мал. 6).

Випробування ефективност! сум!ш! б!опрепарат!в показало, поеднання леп!доциду з б1токскбацил!ном та дендробацил!ну з леп!доц«дом ефективн'се. Б!олсг!чна ефективн1сть ¡х становила 80,7; 86,9; 67,8% проти 68,7% у вар!антг з заетоеуван.чям система х!м!чного эахисту.

Обприскування саду ов!цидами сл!д эд!йснювати до розпускання бруньок, якщо чисельн!сть розаново'1, строкато-золотистб!; глодово! листокруток вища ЕПШ. Для зниження чисельност! гусениць цо перезимували Сс!тчасто1, все1дноТ та 1нших) у фаз! гусениць 2-3 в!ку та що в!дроджуються (рвзансво!, стр6като-золотисто1, гдодовоТ), обробку зд!йснюють у фенофаз! в<докрешшияя <бутон!и Яблун!. При температур! пев!тря 14"С \ няжче Зйскгсуваппл <51опрепарат!в недоц!льке.

Л|тн!й оброб!ток насаджекь проти лястскруток-ф!лофаг!в са'впадае !з строками захисту проти ябпуиеов! плодожерки.

МкЛ.б.ефективж'сгь ш'олопчиик преплрап'в проти яодуневоТ плодожерки I ЛИСТОКР7Т0К,радгосп „калижвсьш"ктвсько!обл.,1990Р.

О -10 20 50 АО 50 60 70 80 до

Показмики

ПошК"од?шцсть плод1в,7-

Контроль ^

в'юляср-гь

Аешдоцщ ¿ГА-^цсголруШМ НИ III1111 5М13.,™грЮО

млрд.сцор/г Леш'ДО^ЧДЮО» йгакаблЦч»!« тцгр45гядрд.с/г АенЦоцнд-ЮоменАУоеА!!

бТгоксц ба-

ЦИДЖ.ТИГР

45 млрд.

СПОР/г

Деидробдц.60

Б'ол.е^Р-ть _

ЛцСго^рут. цшшщ

/ып'аоцил №0 ярлмшож

х1м.к0нтр д11г15 л чсгокрут._шш 25?.к.е:.^ос<рак ява-п^одож.

Б од ■ еч>-т&

Ш1

умоьш позиач.ения: шш}л«егодруг*л-

ми

/1 упав о/о

Б~/ОЛОГ/т теть

Застосування б1олог1чно активних речовин проти листокруток. Перевагоп еколог1чно безпечних засоб!в захисту рослин, зокрема, регулятор!в росту 1. розвитку комах, е впсока ефективн!сть проти вид!в, ао набули ст!йкост! до !исектицид1в, обробкк якими «лодових насадкень у ряд! рег!он!в досягають 5-7 ! б!льше за сгэон. Влкориетання препарат!в з ковлм мехаШзмом дП Срегуляц!я повчд!нки. пронес!в линяния, метаморфозу комах.) потребуе оШнки гх у р1эких Ариродно-кл!матичних зонах.

- з? -

Серед регулятор!в росту ! розвитку комах перспективн! проти садових лускокрилих !нг1б!тори х!тину - дим!л!н, алсистин, наыолт, каскад та свеноХд 1ясегар.

Нами був випробуваний за певною схемой в 1988-1989 рр. проти яблунево! плодожерки та те 8 вид1в листокруток дим!л1н [ларгоа, ТН-60-40; д!фтор-бензурон-1-(4-хлорфен!л)-3-(2,6 д!фторбензохл) - сечовинаЗ. На оброблених деревах в!дродилося 61,5% гусениць в!д к1лькост! яець. Через 2 дн! вс1 вони загинули. У контрол! в1дродилося 89,5% особин, з них перейшло у другий в(к 92%. При анал1з! було виявлено 6 яйцекладок семикрапковох 1 4 яйцекладки двокрапково? кор1вок. На 5-й день 1з загальнох к!лькост1 (475) яець в!дродилося 306 личинок кор!вок, як! через 2 дн1 загинули, 71 яйце (14,9%) було стерильним.

Гусениц! бруньково! 1 плодово! листокруток, золотогуза, к

б!лана жилуватого, ао перезимували, п!сля обробки дим!л!ном загинули через 5 д1б, в тому числ! I заражен! паразитами.

Гусениц1, що в!дродилися з яець яблунево! плодохерки,обробленихдим!л!ном,гинули протягем 12 д!б. Плоди на оброблених деревах були поыкоджен1 гусеницями листокруток на 0,24%, в падалиц! - на 0,37% проти 13,5% на контрол!. Отже, констатовано високий захисний ефект застосування дим!л1ну, але внасл!док його впливу на супутнс фауну мало м!сце порушення в плодових агреб!оценозах процес!в саморегуляцИ.

Захист в1д листокруток на основ! управления хх псвед1нкеж> за допомогор феромонов

Спроби захисту саду в!д яблунево! плодожерки шляхом в!длову самц 1 в пастками з синтетичними статевими феромонами в Канад!, Франц!X, США, Швейцар!I були усп!шними. Вважаоть, ио зменшення ыДдьност! популяцп яблунево! плодожерки з результатом в!длову самц!в фердаокними щетками, ш,о обумовлве эм!ну сп!вв!днешення

етатей на користь самиць та зниження ix плодючост1 внасл1дох парування з самцями, ¡цо копу л »вали.

Наш була зд1йснена спроба застосування в!длову самц1в в системах захисту пладових насаджень проти с!тчасто! листокрутки за методикою Войняка (1S88). Використовували феромон с(тчасто! листокрутки А0-1А. Масовий в!дяов сама!в с!тчасто! листокрутки забезпечив б!олог1чну ефективШсть 73,7%, зниження пошкодження плод (в у 1,6 1 листя в 1,2 разн. Тобто "самцевий вакуум" ыоже використовуватися для пркгк!чення чисельност! листокруток як один з елемент!в !нтегрованого захисту яблуневих насаджень. Внутр1шньоареальне переселения ентомопатогенно! нематоди Steinernema C=Neoaplectana) carpocapsae Welser) як cnociö регуляц1l чисельност1 листокруток в плодово-ягхдних агроб1оценозах

Вперше • ця нематода була використана . проти яблунево! плодожерки в 60-х роках ССандлер, 1974). Нами на п1вдн1 Русан!вського масиву в 1988 р. було виявлено вогните кематоди на плое,1 2 га. При обл1ках в падалиц 1 було з1брано I препароване? 1200 гусениць плодожерки, у 776 з них були виявлен! нематоди-личинки 2-га в1ку 1 5маго (р!дко).

На протяз! 1988-1989 р. було проведено внутр1шньоареальне переселения нематоди í запропонозана його методика. Результати досл1джень показали, ¡цо швидке розповссдження нематоди спостер(галося в п1вн1чному, сх1дному ! заХ(1дному вогнищах 1 поступове згасання початкового Сп1вденного) вогнища, при значке,вннженн* пошкодження з'емного врожаю плодожеркою в нових вогнкцах неоаплектани.

В 1990 р. була зд!йснена спроба сезонно* колон|зацП нематоди шляхогл od ройки яблунь суспенз!ес з роздрЬбленик заражения Свологих) гусениць, то збереглися у ловильних поясах-, з!браних

восени 1989 р.Обприскування насадження зд!$$снювалося у фазу "роязвий • бутон". Ефективн!сть обприскування нематодное суспенз!ес визначалася через 18 д!б. При облГку встановлена загибель в!д нематода 88% гусениць. На контрольному вар1ант| загабелъ гусениць з!д кекатод на епосгер!гаяася.

Аналог1чн4 досл1дкенкя булк здАйснеи! у колективному саду "Осокорки" на яблунях 14-18-я!тньогс з!ку сорт!в Ренет Сймиренка та Бойкен.

При досл!дженн! ефектзганост! внутр!шньоареальног<а переселения нематоди з старих, згасапчих, до нових вогниш, яке проводять восени чи ранньоп вескоп, в к!нц{ серпня зн!мали ловильн! пояеи з дерев, зв!льняли гусениць яблунево! пладокерки з кокон!в 1 розм1щували у чашках Петр). Гусениць препарували. В ц1 ж чашки розм1щували гусениць (40 шт.), з!браних на безнематодних д!лянках. Через 2-3 ян! 5х переносили в цеяофанов! м!шки з ловильними поясами, ях! розв)шували на деревах.

Таким чином, метод накопичення та переносу нематодно! 1нфекц11 зручн!ший ! економ!Чн!ший в лор(вня«н-1 з методом ©держания 1нф1кованих особин на штучних середэвищах абе гусеницях возднно! мол}.

Вогнища неоаплектани !скувть 2-3 реяи. ггасання 1х пев'язане !э зб!льшенням щ! льност! бактер1 ? - симб!онт?1 АсКгоя1.оЬае1ег пета^орЬИиэ в т!л1 нематод. Тому доц!льно кожен р!к створювати нов! П вогнища.

В!домастей про внутрIшньоареальне переселения неоаплектани як. у в!тч»знян!й, так 1 заруб! жн1Д-л!Гератур! нами не, знайдено.

ВИСНОБКИ

На Шдстар! вивчення регулюючих фактор!в динам!ки чисельност! ( ф!з1олог!чного стану листокруток 1 тортрицидофаг1в, як! ми вважаемо основним надрямком подальшого розвитку оахисту росли«, розроблен! сгюсоби вплкву на пронеси • саморегуляцП м!ж популяц!ями, система прогнозування 1х розмноження ! шк!дливост! в плодсво-яг!дних агроСЯоценозах Псостепу УкраКни на основ! використання математичних моделей. Запропонована система грунтуеться на даних про вих!дний стан популяцП восени Спросторова структура, морфо-ф1з!олог!чний стан) та етан популяцП за агрометеоролог] чними предикторами (ГТК, середньопер!одна температура, СЕТ, к!льк1еть опад!в, тривал!сть критичних пер!одIв розвитку яблунево! плодожерки).

Базою для цього послужили положения, одержан! нами в лабораторних, лабораторно-польавих ( псшьових досл!дженнях 1568-1993 р. р. :

1. За допомогою синтетичних статевих феромон!в виявлено, то на с!м'ячкових та к!сточкових розмножуються 35. на декоративних деревних породах 20 вид!в листокруток. Найчаст!ше зусгр!чаються ! наносять в!дчутно! .шкоди: с!тчаста, все!дна, плодова багатокольорова, б!лоплямиста, брунькова, розанова, п1дкорова, смородинова кривовуса, вербова криеавуса, етрокато-золотиста, свиицево-смугаста, яблунева та сливова плодожерки.

Яблунева плодожерка в роки споетережень в!д1гравала роль дом!нантного виду комплексу еадових листокруток. РаЩональний Вйб!р найб!льш доц!пьного вар!анту л!тн!х захксних заход!в з застосуванням б!олог!чних засоб!в можливий лише • на основ! прогнозу чисельност1 I шк1дливаст! еаме цього виду.

2. У формуванн! р!вня життездатнест! окремих популяЩй ц!ет

групи ше1дник!$ важливе значения мае троф1чний фактор 1,

зокрема. як!еть корму Сеорт насадження). Впровадження <горт!в.

як! депрееують масове розмноження ш«!днин!в, обумовлюе

багатор1чний ефект пол)пшення ф1тосан1тарнрго стану плодових

наеаджень. На цьому фон! п!двиш.уетьея роль ириродних шиулщ1й

°гттзмэ4»г!е, Тх сезонно! кодон1зацП. а також ефектквн!сть

О Ю.ЯЭП ИЧ!'Т

эасгосовуваних протк листокруток 'препарат!8 ! б!олог1чно активяих речовин.

3. Динам>ка чисельност! листокруток характеризуется м!«яйб1стю тх т!льност! як сезонное, протагок вегетапП нзсадкень, так ! багаторНков, щв визначаеться аб1втичними Iтемпература, опади-, волоПсть иов1тря,- сонячна активн!сть

тощо), троф1чними (врожайн!сть, сорт) та !ншими регулюючиш! факторам: Сзоофаги, патогенн! м1кроорган!зми тощо).

4. УпразлIння взаемоз!днссингш в складному ллодово-яг!дному агробЮценоз! вимагае контролп за р!внем життездатност! окремих попудяц!й„ доказншш стану яко! («аса особин, плодючЮть, стан гемол1мфи, зм!ст хиру тос;о) с сигнальнйми при обгрунтуванн! дои,!лькостI ! вибору оптимального вар!анта захисних заход1в проти пк Шика. .

5. Структура 8заамозв'язх!в листокруток з !ншими компонентами агрсб!оденозу залеякть в!д оссбливсстей агротехн!ки плодових насадяень. Пров1дну роль у визначэнн! сезокко! дикам1ки льоту листокруток в!д!.грапть сортов! та в!коз! особливост!, плеща ' аквленяя та порожний склад оточуочях насаджень.

S сезокн!й динамШ! пспуляц!й листокруток-ф! лофаг1в ; слсстер!таиться дза-три пер!оди !нтенсивногэ Гх льоту: перший Ч-' в!дпов!даз у.ассзоу.у льоту вид!в, як! зимусть у фаз! гусениць 2-3. в!ку (середина черзня - перша декада липня); другий - масовому льоту вид!в, ко зкмуить у фаз! яйця; третщ - масозому льоту* другого покоя!ння б!вэльтинних вид!в Ск!нець серпня - вересень).

S. 3 садах, до б!льае арсодять моковольтаня1 види, до зимуоть . у фаз! гусек инь 2-3 в!ку, 1 бзвольтинн!, ооновнйм отроком.; прозедення захксних заход!з s пер!од розпускання бруньок. (золений конус), ¡до сл 1 впадае з захистом насадгень в!д ; довгоносих-Ib та ¡кия«: лястогрхзучих шк!дкик!в. Насаджекня, де":. переважасть даксволетшнЗ зиди, но зимувть в фаз! ,яйця Сроэакоза, глодсва, строхато-золотаста тсщо), ньобх!ддо захиеати.-' п!д час в!докремлеяня бутон!s. Вл!тку заходи захисту р.ротя листокруток-ф1лофаг!в сц!ваадавть э такими для яйлунево! ' плодохерки. .•■■■■„

7. Сумарнкй економ!чний пор!г шк!дливост! (ЕПШ) комплексу листс>круток-ф1дофаг1в, встанозлений за данкми про в!длов, самц!в : у фероконн! пастки навесн! ! на початку л1та (червень-лиг.ень), становить 8-12 сащ1в на 1 пастку за 5-7 дн!в. Така чисельн1с?Ь.. обумозлсс пошкодження до 25'/. листовоï поверхн! дереза. ЕПШ а период достигання плод!в станозить 3-4 саад!/пастку за S-7 дн1в, : тобто майхе такий, як у яблукево! плодохерки. • /Дй

8. Фенопрогностичн! регрес!йн!. модел!, фенопрогностичн!' кглендар!, суми ефективних температур, обчислен! а врахуванням добово! максимально! та м!н!мально! температур, та perpeciSna. модель, то включае реестрац!с початку льоту. встановленого за

допомогою феромонних пастох ! температури, оч!кувано! за синоптичним прогнозом в пер!од "вилIт-в!дродження", забезпечують з достатньою точн!сто (1-3 дн!) визначення 1 сигнал1зац1о строку в1дродження гусениць яблунево! плодожерки.

Визначивши за одн!ею з вказаних методик дату початку найсЯяьш вразливо! фази розвитку шк!дника, сл1д провести в цей перЮд обстеження рослин-живител!в: встановити чисельн!сть ф!тофага 1, скориставшись розробленими моделями, дати фенопрогностичн1 рекомендацП подо проведения захисних заход!в проти нього.

9. Б)олог1чнос основой запропоновано! методики прогнозу. шк!дливост1, яка обгрунтовуе доц!льн!сть 1 оптимальну систему управл1ння чисельн!стс яблунево! плодожерки, сл!д вважати дан! про:

а) залежн!сть м1ж чисельн!стю гусениць, що перезимували, к1льк!стю самц!в, ш,о в!дловлюються у пер1од "вил!т-в1дродження", з можливим ступеней пошкодження плод!в першими покол!ннями шк!дника; б) к1льк!сну характеристику фактор!в, що визначають ступ!нь розвитку другого покол!ння яблунево! плодожерки; в) показники эв'язку пошкодження плод!в Першим покол!нням та шк!дливост1 другого при р!зному ступен1 безд1апаузного розвитку гусениць першо! генерацП; г) залежн!сть м!ж максимальним тижневим в 1 дловом саыц!в ! пошкодкенЮтв плод)в. ■

10. В розвитку яблунево! плодожерки вид1лен! критичн! пер!оди, як! визначають чисельн!сть другого покол!ння 1 щ!льн!сть гусениць в м!сцях зим!вл!: перший "ст!йкий перех!д середньодобово! температури через +10°С - масове залялькування"; другий (основний) - "масове в!дродження гусениць' - масовий перех!д на залялькування"; третей - „перех!д середньодобово! температури через +10®С - перех!д гусениць 1-го поколЛшя на залялькування". Математичн! модел! для визначення чисельност! другого покол!ння СУ, гусениць, ш.о залялькувапися) для пер!од!в так!: ■'•.■-.

першого -

У=-212,84+18,42Х +17.68Х +0,00029Х -О.ЗЗОХ,+0.0073Х ;

1 2 3 4 9

другого (основного) - -

У=1726,23-148,699Х -79.05Х +72.384Х +2.225Х -26.619Х ;

1.2 . 3 ... 4 8

третього -

' Т.^213,93-41,217Х -14,527Хг+0,г814Х5+0,343Х4-2,035Хя; для. всфневлення чисельност! гусениць в' м!сцях зим!вл! ($кз. /дер.) така -

У=-69,6-32,ЗХ -7,6Х +0.25Х +0.67Х -4Д6Х .

' 1 г з * я

Критичний пер 1од, що визначае пошкоджен1сть плод!в С/О -"масове в!дродження гусенкць - масовий перех!д на залялькування", I математична модель для нього мае вигляд:

У=168,8-42,13Х -4.72Х +0.36Х +0.68Х -5.01Х .

11. Агрометеоролог !чн! предиктори, за }чкими сл!д визначати особливост! розвитку { чисельн!сть яблунево3 плодожерки, такI: тривал!сть пер!оду роэвитку, середньопер}сдна температура, к{льк(сть опад!в та ГТК, сума ефектизник температур.

Коеф!ц1енти кореляцП м1я агрокл 1мэ,тичними предикторами розвитку ф1тофага ! наступним станом його популяШй в межах 0,83-0,99, що дозволяе передбашти а!ррг!дний р!вень розвитку шк!дника до 80-85% I вице.

12. Базовими складовими частинами довгострокового прогнозу е систематичний контроль просторово! структур« та р!вня життездатност! конкретних популяц!й впд|з за фазами, що д!апаузувть, ! агрокл Шатичними предикторами. Використання в прогноз! розвитку яблунево! плодожерки запропонованих математичних моделей забезпечить завчасн!сть !>нформац! г (за 60 дн!в) про стан популяцII при використашН ЁОМ, що важливо для введение автоматизованог системи управления захистом рослин С АСУ ЗР).

13. Основними предикторам морфо-ф!з1олог Иного стану яблунево!. плодожерки ! листокруток-ф!яофаг!в сл!д вважати: еп>вв!дношення статей, всоблива к!льк!сть самицй, !х живу масу та к!льк!еть в популяцII особин з оптимальной масою (40-60 мг), яка обумовлюе високу плодсч!еть I чисельн1еть виду.

Про ослаблен1сть популяцII лиетокруток ев!дчить зб!льшення мертвих ! патолог!чних кл!тин у гемоя!мф1, зниження виживаноет! особин в окрем! фази розвитку, порушення сп!вв!дношення статей, специф1чнога для певного виду, ш.о обумовлюе зменшення к!лькоет! потомства. Ця законом1рн!сть е п|дставос для ефективного застосування проти цих шк!дник!в б1олог!чно-активних речовин, що порушують взаемозв'язки- м!х особинами в популяц! I - способ!в деэор!ситгц11 та "самцевого вакууму" Смасовий в!длов).

14. На листокрутках нами виявлено б!лыле 30 вид!в паразит!в, хижак!в ! збудник!в захворБвань. Вплив кожного агента визначаетьея р!внем життездатност! популяц!й того чи !ншого виду лиетокруток, Гх щ!льн!ств, а також р1внем кормово! спец!ал!зац'Н орган1зму, який регулсе !х чис§льн!еть, та ступеней захиених

реакц1й шк!дника.

15. Б1оценотичне регупсванкя чисельност! листокруток необх!днб зд1йснввати шляхом актив!зац!1 природних популяШй тортрицидофаг1в: рац1ональшм використанням х!м!чпих засоб!в, спец!аяьними агротехн!чними заходами Скв!тучай конвейер), впровадження у виробкицтво ст1йких сорт!в плодових культур, поповненням агроекосистеш саду в!дсутн!ми видами (спсд1ал!зованими формами трихограми девдрол!м!), застосуванням м 1 крой! олог! чних препарат! в, б!олог1чно-активних речовин та 1нших б!отехн1чиих засоб!в СССФ, масове в!дловлювання самШв).

16. Рекомендований нами спос16 поетапного застосування спец!ал!зованоГ форми трихограми дендрол!м! грунтуеться на особливостях динам!ки ф!з1олог!чного стану листокруток ! забезпечуе зниження чисельност! цих шк!дник!в в межах 57-73%, а в роки з низьким р!внем Гх життездатност! - до 87%.

Сезонну колон!зац1в 'Гг. с!епс1гоПпй доЩльно зд1йснювати шляхом насичення плодових насаджень яйце!дом на початку в!дкладання яець Сперший випуск). Повторний випуск трихограми сл!д проводит-через 7 д1б у випадку, якщо заселен!сть нес яець буде меншов З'А. Коли на початку яйцекладки природной трихограмо» заселено б1льше 3% яець листокруток, випуск яйце!да недоц!льний. 3 метою п!двшиення ефективност1 раЩонально поеднувати випуск Тг. бепбгоПпи з 1-2 обробками насаджень м!кроб!олог!чними препаратам! Слеп!доцид, дендробацил!н товд).

17. Запропонований спос!б внутр1шньоареалыюго переселения нематоди 51. саграсарэае забезпечуе зниження чисельност! яблунево! плодожерки ! Лйс.токруток-ф!яо$аг!в до 80%- I дозволяе зменшити витрати в 72 рази в пор!внянн! з сезонной колон!зац!ев. Штучно створен! . вогшща !нфекцп збер1гаються 3-4 роки. 1х згасання обумовлветься зб!льшекням щ!льност! популяц!й бактерП АсЬгога. пета1орШ1Б в т!л1 нематод.

18. Захисний ефект м!кроб!олог!чних засоб!в проти листокруток-ф1лофаг!в 1 яблунево! плодожерки досягае 62,5-85,7%. Застосування сум1ш! б!олог!чних. препарат1в С леи! доцид б!токсибацил!н) в половинних нормах витрати кожного на 1 га забезпечуе ефектизШсть на р!вн1 80%, а у поеднашИ э! зменшеними норма»® витрати !нсектицид!в захисний ефект п!двищуеться в 2,5-3 рази.

Явите п1сляд!1 (зб!льшення загибел! гусениць в м!сцях зим!вл! та к!лькост! стерильних яець; зниження маси особин, !х

зикивання, к!лькост1 та плодичост! самиць) проявг.яетъся при застосуванн! вс!х б1олог1чних препарат !в, чим п! двидуеться захисний ефект останн!х. Поповнення агроб|оценозу саду збудниками захворювань листокруток прозокуе д!яльн{сть збудник!в scix шк(дникових хвороб, ао перебувають в латентному стан!.

19. При гахист! саду з>д е*тма«го! .тастокрутки перспективна застосування б!олог!чно-активних речовин Сстатевих феромон!в) для масезого .в!длозу самц!в ("самцевий вакуум"). Дим!л!н, забезпечувчк эисокий ефект, •здночй.сно зд!йснюе в плодовому насад7.енн{ загальний негативная вялив на пронеси самзрегуляцП орган!зм!в вс!х р!вк>з. Тому застосування препарат!в такого типу для захисту саду мае бути сбмехенкк.

РЕКОМЕНДАЦП ВИРОБНШВУ 1.Для мон!торингу за сезонной динам!коп льоту листокруток застосовуватк так! синтетичн' статев! ферсмокк (ССФ): с!тчасто{ - А0-1А, А0-1А1; все!дно! - АО-82. АР-21; яяодово! м!кливо1 -ХН-411; пгдкорозоИ - ЕА-61, ЕА-91; сзинаево-вмугасгог - АС-НА; зелено! дубово! - ТВ-71; бруньково? - АУ-71; гледовоГ - РН-531, РН-5300; строкато-золотнсто? - АХ-31; розгнозо! - АР-11А, АР-ПАСЕ); вербово! кркзовусо! - РР-1.21 А, РР-121; димчасто» -АО-52; 6J лоплямистоi - AÖ-61; плсдозо! багзтокояьорсво! -РН-531; сливов«? плодожерки - SC-ETOKAP-CS; ясГяунево! гяояожерхи '- СР-МК.

2. Пасгки з ССФ типу "Атрахок-А" розташовувати в плодових насаяженнях л!д час цв!т!ння з розрахунку i пастка' на S га в промисловях S Г ластка на 0,5-1 га а хслехтмЕчих садах. 0бл1ки «¡дловлених комах зд!йснювати кожн! 3-5 дн!в. Якцо з насадженнях переважавть вкди листокруток-ф1лофаг!в, як! зимувть в фаз! гусениць 2-3 в!ку, виницувальн! заходи навесн! ол!д зд1йснювати з пе?1од розпускання бруньок ! у фазу ролевого бутона Спочатох кв!ткування), якце поширен! види, но зимувть у фай 1 яйця. При температур1 18-г0оС застосовувати м!кроб!олог!чн1 препарата Слеп!доцид, дендробацил!н, гомел!н тощо) з нормою витрати 2-2,5 кг/га. В л!тн!й пер!од захисн1 заходи зд!йснювати при сумарному в!длов! комплексу листокруток 8-10 самц!в/пастку в середньому за 5 дн1в.

Застосовувчи сум!ш1 м!кроб!олог!чних препарат!в, IX сл!д використозувати в яоловинних нормах витрати Слеп!доцид-100, стабШзоеаиий, 1,5 кг/та, д'!токсибаиил1н - 2,5 кг/га).

3, Спец!ал!стам пункт!в д!агностики та прогнозу довгостроковий I сезонн! Суточншч!) прогнози фази динам1ки чисельност1 яблунево! плодожерки складатн на даних визначення: а) вих!дного стану популяц!! за показниками - плаща, заселена зимуючими фазами в м!сцях зим!вл! i'A в!д обстежеио!), середньозважека, максимальна I м1н!мальна щ!лы:1сгь гусениць у вогнищах масового розмноження (екз./га); б) морфо-ф 1 з 1 олог!чного стану-- к!яьк!сть яець, заражених паразитами С'/.)» хворих ! заракених паразитами в н!сцях зим!вл1 С%), середня маса т!ла, к!льк1сть гусениць-самиць масов менше 40 мг, стан геыол!мфи тоню; в) визначення ступеня розвитку другого покол1 ння за к!льк1стю гусениць первого покол!ння, то залялькувалися, за перЮд "ст!йкий перех!д середньодобово! температур» через noplr розвитку - масове залялькування" за агрометеоролог 1чними предикторами С ГТК, середньоперЮдна температура, СЕТ, сума опад!в, тривал!сть пер!оду); г) шк!дливост1 - за пер!од "масове в!дродження гусениць першого покол!ння - масовий переход ■ на залялькування" С за агрометеоролог!чними предикторами, перерахованими вшце); д) чисельност! гусениць ъ м!сцях зим1вд1 восени в пер!од "масове в!дродження гусениць йэршого покол!ння - масовий перех1д на залялькування" за тиьш а предикторами. Стан популяц! I оШнювати в балах.

4. 8 залеяност! в1д агрокл!матично! ситуацИ, просторово!-структури, р!вня життездатност! популяц!й яблунево! плодожерки застосовувати диференЩйован! системи захисту плодових насаджень:

Система 1. Яюцо навесн! в м!сцях зим!вл! виявлено не б!лыле 50-55 гус./га, р1к холодний 1 вологий СГТК за Критичн! перюди розвитку плодожерки 1,5 1 вище/ середня температура пер1од!в Щ°С I менше, СЕТ 115-350-650), друге покол!ння невелико! чиаельност! Сзалялькувалося до 10'/. гусениць першого покол!пня), то доц!льно проти 1 . поколIння к!льк!сть обробок плодових ласаджень скоротити до одн!е! або не планувати ix зовс1м. Проводит»! обробку в пер1од ■ в!дродження гусениць за сигнал!зац!ею. Повтори! обприскування проводиться при потреб!• Бакане максимальна застосування б!олог!чних засоб!в захисту. Яеобх!дн!сть першо! обробки визначаеться за: ЕПШ - 7-8 метелик!в а Середньому на феромбнку пастку за пер 1 срд "вил!т-в!дродження" абэ макового яьоту пяодокеркк. . .

Система 2. Навесн! виявлено 56-100 гусениць в м!сцях зим!вд!.

I ■

Друге покол!ння яблуневоГ плодожерки середньо! чисельност!.заляльковуеться 10-20% гусениць першого покол!ння (ГТК у критичн! перЮди менше 1,5, середньоперЮдна температура 16-18°С,. СЕТ 120-350-700°), выловлено 8-11 самЩв/пастку за перюд "вил 1 т-в!дродшшя" ado масового льоту першого покол!ння. Обов'яэковим е проведения 1-2 обробок.

Система 3. Навеснь у мгсцях эим!вл! виявлено 100 ! б!льше гус./га. Р!к сприятливий для розвитку шк!днлка (ГТК 0,6-1,0, середньоперЮдна температура за критичн! перЮди 19-20°С ! вище, СЕТ 150-500-900°), заляльковуеться 50% I б!льше гусениць першого поколишя. За перЮд "вйл1т-в!дродження" або масового льоту першого поколишя в!дловл»еться 12 самщв/пастку ! б!льше. Плануеться проведения обрабок у повному обсяз! Счотирьохкратне).

Система 4, При дуже низькгй чисельност! яблунево! плодожерки Сживих гусениць до 55 екз./га) обробкк насаджень проводять при досягненн! ЕПШ.

5. Шдсияювати роль природного комплексу тортрицидофаПв шляхом шкоркстання агротехн1чних прийом!в, як! знижують р!®ень життездатност! популШй; насиченням агробЮцеиозу конвейером кв!тучих роелин (вика, гречка, р!пак, фацел!я, кр!п) ! створенням садоэахисних смуг, збагачених кв1туючнм п1дл!ском, принаджуванням птах!в I ntдживленням !х у зимовий перюд, рацюнальшш заетосуванням х!м!чних засоб!в.

6. Застосування спец!ал1зовано? Слистокрутково!) форми трихограми зд!йснювати на початку вцкяадання яець листоярутками та яблуневов плодожерков, В насадженнях, де переважаать види листокруток, -до зимують у фаз! яйця (розанова, глодова тощо), основний строк випуску яйцегда сшвпадае з перЮдом розпускання бруньок (фаза "зелений конус"); в садах, де в мае! рсзмножувться види, як! зимувть в фаз! гусениць 2-3 в!ку,- в перЮд початку цв!т!ння (фаза "рожевий бутон") при сп1вв!дношекн! одна, самлця трихограми на одно яйце живителя в популяция з високим р!вием життездатност! I одна самнця трихограми • на 5 яець кивктеля в популяц!ях шк!дника ф!з!олог!чно слабкцх. Другкй випуск эд1Йснпвати через 7 дid пюля першого, якао заселен!сть ней. яець буде меншо» 3%. 3 насадженнях, де природной трихограмо» на початку в!дкяадания яець листокруткаин заселено б!льше 3% яець, Еипуск XX недетшышй. При застосуванн! для захисту сад!в системних !нсектицид!в трихограму «л)д випускати через 10-12 д!б Шсля ©бробки. п!ретро!дами - через 5 дid пюля обро<5ки першими.

7. Для п1двтееш1Я ефектнвноет! Тг. dendrolimi сл!д поеднувати

И випуски з б!олог!чними препаратами С леШдоцид, дендробацил!н тоао), обробкн якими насаджень необх!дно эд!йснювати через S-10 ДН1В п1сяя випуску яйце!да.

3 метов п!двивдння якост! трихограми потр!бно спец!ал1эувати частику б!олог1чних лаборатор!й для масового виробництва жовто! або безсамцево! трихограми та удосконалювати технолог!I I г насового розведення.

8. При використанн i прилад1в для визначення рН гемол!мфи комах застосовувати розведення гемол!мфи дистильованог) водою у СП!вв1дноше1ш! 1:100.

9. Внутр!шньоареальне иереселення Steinernema carpocapsae зд!йснсва7и шляхом накладання ловильних пояс!в в к1нц! червня -на початку липня з постПдуичим 1х збер!ганням в природних умовах I перенесениям пояс!в в нов! насадхення навесн!. Вогнища нематоди мохна створювати також шляхом обприскування насаджень нематодное суспенз!сс. Накопичувати нематоду могла розмноженням U ь чашках Петр!, розташовуочи в них препарованих заражених 1 здорових гусениць. Через 2-3 дн! перенести гусениць в ловильн! Пряси, як! збер!гатк в целофанових ' м1шках. 0станн1 в ранньовесняний 1 весняний пер!оди розв!шувати на деревах. В зв'язку з тим, що вогнища !нфекц1Г збер1гаються 3-4 роки, Тх необх1дно регулярно поновлсвати.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, 0ПУБЛ1К08АНИХ ПО ТЕМ! ДИСЕРТАЦП

1. Шелестова B.C. Биологические особенности сливовой, грушевой и яблонной плодожорок и обоснование химических мер борьбы с ними для степной зоны УССР. Автореф. дис. канд биол. иаук/УСХА. - Киев, 1953.- 24 с.

2. Шелестова В. С. Химические средства борьбы со сливовой плодожоркой/Л'езисы докл. "Химический метод борьбы с вредителями, болезнями и сорняками", - К. - I960. - С. 121,

3. Шелестова B.C. Плодожорки на юге СССР//Зашта растений от вредителей. - 1961. - Н 5. - С. 29-30.

4. Дегтярева А.С., Мейсахович Я.А., Шелестова B.C., Минасян Г.Д., Чиж И.А. Применение опрыскивателя ОПВ для низкообьемного опрыскивания садов//Зашита растений.- 1961.- К 7.- С. 20-22.

5. Дегтярьоза А.С. , Шелестова B.C. Нов! !нсектицнди , для боротьби з плодожерками // Х!м!чна пром-сть,- 1962.- N3.- С. 47.

6. Дегтярева А.С., Шелестова B.C. Грушевая пяодозсоржа//Эа1!Шта растений от в-редителей и болезней. - 19S3. - N 12. - С. 47.

7. Шелестова B.C. Некоторые особенности биологии сливовой и грушевой пяодохорок//Труды молодых ученых Укр. с.-х. ,акад. Вопросы повышения продуктивности земледелия. - 1963.- Вып. 8.-Киев.- С. 219-225.

8. Дегтярева А.С., Шелестова В. С. Хлорофос на плодовых культурах //Защита растений от вредителей и болезней.- 1963.- № 7. - С. 25.

9. Дегтярева А.С., Шелестова В. С. Эффективность хлорофоса з борьбе с яблонной, сливовой, . грушевой плодожорками//Химичесяие средства защиты растений. - К. - 1963. - С. 123-125.

10. Шелестова B.C. Б!олог!чн! особлизост! яблунево! та грушево! плодожерох I строки ' боротьби з иимй//В!сник с.-г. науки. - 1964.- Ii 10.-С. 76-81.

11. Шелестова B.C., Примак Т.А. Вплив ф!з!олог!чного стану гусениць яблунево! югояожерки (Carpocapsa pomonella L.) на життзэдагн!сгь в пер!од эим!вл! та !х сприйнятлиз!сть до гркба б! ло! мускардини CBeauYeria bassiana (Bais) Vuiil)//HayK. прац! Укр. с.-г. акад. Досл!дження з ентомолог!! та ф!топатолог!Г. -1970.- Вип. 28. -CT 84-90. ,

12. Шелестова B.C. Биологические факторы, ограничивающие численность плодожорки в еаду//Тезисы докл. конф. "Биологическая защита плодовых и овошшх культур". - Кишинев. - 1971.- С. ИЗ.

13. Арешн!ков Б.А., Шелестова B.C. Значения розд!льного збирання озимо! пшениц! в боротьб! з клопом - ак!дливос черепашкою CEurigaster integricepts Put)//Наук, прац! Укр. с.-г. акад. Захист рослин в!д шк!дник!в 1 хвороб с.-г. культур.-1972.- Вип. 42. - С. 18-25. <

14. Шелестова B.C. О показателях прогноза численности и сигнализации сроков борьбы с яблонной плодожоркой//Тезисы респ.. науч. -техн. конф. "Прогнозирование и сигнализация сроков борьбы с вредтелями и болезнями многолетних насаждений и овощных культур. - Кишинев. - 1973. - С. 12-15.

15. Шелестова B.C. Про критер!I прогнозу чисельност! шк1дливих комах на приклад! яблунево!. ллодожерки Carpocapsa pomonella L, //Наук, прац! Укр. е.-г. - акад. Захист рослин в1д шк 1 дник!в та хвороб. - 1973,- Вип. 96. Т. 2.- С. 46-66.

16. Арешк!ков Б.А. . Ковтун {.В., Шелестова В.С. , Говтяниця 0. Г. , Мельникова Г. Л. Значения плодсчост! в динамЩ! чисельност! клопа - шк1дливо! черепашки//3ахист рослин в!д шк.!дник!в та хвороб. - Науков! прац! УСГА. - Вип. 130.- Ки!в. - 1975.- С.'11-21.

27, Толстюк A.0., Шелестова B.C. Б!олог1чн1 особливост! грушево! пжодожархк в уковах ХлТвсько! облает! та сигнал!зац1я строк!в боротьбй а кев //Захист рослщ в1д ик1дник!в та хвороб.-Наук, прац! УСГА.- Вт. 130. - КиТв. - 1975. - С. 83-90.

18. Гончаренко 0. И., Дядечко Н. П., Костяк И. И. , Шелестова В. С. Долгосрочной нрогко» дтягкякк численности и качественного состояний популяций колорадского- кука: Информ. письмо ■ К 16//УСХА, Киев. - 1975. - С. 6.

19. Васильев В. П., Дегтярьова А. С., Шелестова B.C. та !н. Захист саду в£д »х1дкик1& S хвороб. - Ки1в,. Урожай. - 1976.- 263 с.

20. Бабчук И. В. , Венгер В.М., Гончаренко. 0. И., Дядечко Н. П., Шелестова B.C. Эффективность применения агробиологических приемов борьбы с луговым мотыльком в условиях Украины: Информ. письмо Н 31, УСХА. - Киев. - 1976.- 14 с.

21. Дядечко Н.П., Шелестова B.C., Венгер В.М. Эффективность применения биологических средств борьбы с луговым мотыльком в условиях Украины//3аиита растений от вредителей и болезней: Научн. труды УСХА. - Киев. - 1978. - С. «-8.

22. Шелестова В. С., Толстюк А. А., Ольшевский К., Шопа К., Чупайда HL А. Эффективность интегрированной защиты плодовых культур от яблонной и урукаасй плодохорок//Защита растений от вредителей и болезней: Науч. труды УСХА.- Киев.- 1978,- С. 88-32. . ,

23. Дядечке Н.51.. Гончаренко О.И., Рубан М.Б., Шелестова B.C. » др. Методы сохранения и использования энтамофагов в аграценоэах//Засдата растений от вредителей и болезней: Научн. труды УСХА. - Киев. - 1979. - С. 3-7.

24. Шелестова B.C. Сигнализация и прогноз размножения вредителей с.-х. растений//Методическая разработка к лабораторным занятиям и самостоятельной работе студентов. - Киев, УСХА. - 1979. - 36 с.

25. . Дядечко Н. П., Гончаренко 0. И., Падий Н. Н. 1 Шелестова B.C.//Методические указания к лабораторным занятиям по курсу "Биологическая зашита растений". - Киев, УСХА. - 1979,- 46 с.

26. Шелестова B.C., Методы .'краткосрочного и долгосрочного прогнозов к сигнализации сроков борьбы с вредителями с. -х. ,культур//Методическая разработка кч лабораторным занятиям и 'самостоятельной работе' студентов. - Киев, УСХА. - 1980,- С. 123.

27. Шелестова В.С. Методы выявления и учета вредителей с. -х.

культур для прогнозирования кг. разуио№5к«я//Методическая разработка. - Киев. УСХА.- 1SS2. - 73 с.

28. Наджиб Абдуляа Мохамед, Шелестова B.C. Листовертки -вредители яблони и борьба с ними в Киевской сг?яасгк//Сб. кауч. трудов/"Интегрирозаннэ.п защита растехкй ог вредителей и болезней с.-х. культур", УСХА, H9S2.-C. 49-53.

29. Шелестова В. С., Сякура Н. Н. Разрабогк?. моделей прогноза целесообразности. и сроков применения закитшж : мероприятий «а примере яблонной плодохорхи и колорадского :гукг//Интегрированная защита растений от вредителей и болезней с.-х. культур: Научн. труды/УСХА.- 1983.- С. 4-13.

3Q. Шелестова B.C., Дядечко Н.ЛГ, . Падий К.К. Перспективы' применения трихограшег иа полевых и плодсввд культурах//Гез. Докл. g-ro Всесоюзного совещания по тркхограмме. Грихограмма (биология, разведение, прхкекелие). - Кииикев. ~ 1SS3. - С. 42-43.

31. Шелестова 9. С. Эффективность биологических средств в борьбе с яблонной плодожоркой а листовертками 9 условиях Лесостепа Украииы//3авдта с.-х.' культур от вредителей и болезней;: Науч. труды/УСХА. - 1986. - С. 80-9S.

32. Шелестова B.C. , Глаголева И. И. Прогноз вредоносности и целесообразности проведение мероприятий по борьбе с яблонной ялодоаоркой б плодовых насаадениях//3а;1щт£ растений в условиях янтенсифякашга с,-х. врояззодсхва/УСХА. ~ Киев.- 1987.- С. 38-69.

33. Шелестова B.C. Повышение точности краткосрочных прогнозов появления опасных фаз развития яблонной клодожеркк//Зааита с.-х. культур от вредителей и болезней: сб. научк. тр./УСХА. - Киев.-1988. - с. 76-81.

34. Шелестова В, С. Математическая модель влияния агроклиматических факторов на численность второго поколения яблонной плодожорки в услозиях Лесостепи Украины//Тез. докл. на Ш съезде УЭО.- Какев. - 1S87. - С. 226-227,

35. Шелестова B.C., Яадхиб Абдуяа Мухамед, Китастая 0.¡0. Эффективность синтетических половых феромонов листоверток и использование их в- • интегрированных системах защиты растений.'/Тез. докл. Ill сьезда УЭО. - Канев. - 1987.- С. 227-228.

3S. Шелестова З.С., Сикура Н. М. Методические рекомендации, по испольэозанию фенопрогностических уравнений и календарей для определения сроков отрождения гусениц яблонной плодожорки и колорадского жука в условиях Лесостепи Украины. - РИ0 УСХА. -Киев. - 1987. - С. 29.

37. .Шелестова B.C., Покозий Sí.Т., Наджиб Абдула Мухамед, Куднка Ж. Д. Привлекательность синтетических половых гормонов для листоверток на яблоне в Лестепи. Украины//Рефераты IV Всесоюзного симпозиума по хеморецешиш насекомых. - Вильнюс, 1988. - С. 44.

38. Шелестова В. С, Плодожорка сливовая - Grapholitha funebrana Тр.//Вредители с.-х. хультур к лесных насаждений. -Киев, Урожай. - 1988. - С.' 245-247.

39. Дядечко Н.П., Падий М. М., Шелестова B.C., Дегтярьов р. Г. Основи сИолаПчного методу эахисту росяин. - Ки1в: Урожай, 1990.-С. 268. • _ ■■:■■•

' 40, Шелестова В.С. Плодожерка грушевая - Laspereysia pyrivora. Dan.//Зредители с.-х. культур и лесных насаждений.: Киев, Урожай, 1988.- С. 257-239. 7

41. Шелестова B. C., Абдул ' Хаким í/.охамед, Наджиб Абдула. Особенности динамики лета листоверток в плодовых насаждениях Северной Лесостепи Украины//Технология защиты с. -х. культур от вредителей, болезней и сорняков: Сб. научн. тр./УСХА.- Киев. -1991. - С. S0-105.

42. Шелестова В. С. , Дядечко Н. П., Абдуя Хаким Мохамед. Эффективность применения грихограммы кацеции в снижении численности листоверток в яблоневых .насаждениях Центральной Лесостепи Украины//Тез, докл. III Всесоюзного совещания по трихограмме. - Кишинев. - 19Ö1. - С. 145-148.

43. Шелестова B.C. Эффективность применения феромонов листоверток в плодовых насаждениях Северной Лесостепи Украины//3ашдта полевых и плодовых культур от вредителей, болезней и сорняков: Сб. научн. тр./УСХА.- 1992.- С. 143-150.

44. Шелестова B.C., Мохамед Абдул Хаким. Эффективность применения биологических средств в борьбе с садовыми иистовертками//Агроэкологические основы защиты урожая от вредных органиэмов/Сб. научн. тр. /УСХА.- Киев.- 1992.- С. 143-150.

45. Шелестова В. С. Эффективность применения феромонов листоверток в плодовых насаждениях Лесостепи Украины//Коммуникация насекомых и современные методы защиты растений; Тез. докл. международного симпозиума 22-25 марта 1994. - Харьков, 1994.-С. 131.

46. Шелестова B.C., Дядечко Н.П. Поповнення плодово-яг!дних агроб!оценоз1в видами трихограмл та ' 1нших ентомофаПв I ентомопатоген1в//Проблеми агропромислового комплексу: пошук,

- 3.3 -

досягнення. Теэи допов!дей наук. конф. професорсько-викл. окладу та асШранПв. - Ки?в, 1993. - С. 49.

47. Шелестова В. С. Кнтегрмровгяная защита сада от яблонноЯ плодожорки//Применение тришграммы в защите с. -к. -растений//Тез. докл. 1-го Всесоюзного совещаний,- Кишинев, 1978. - С. 88-90.

Аннотация

Шелестова В. С. Агробиоцеиотические основы регуляции численности листоверток в плодовых насаждениях•Лесостепи Украины и прогноз динамики их популяций яутем моделирования.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.и - завдта растений от вредителей и болезней, Нац. аграрн. ун-т, Киев, 1994.

Защищается 47 научных работ, содержащих результаты эколого-физиологических исследований оенов регуляции численности листоверток в плодово-ягодных насаждениях Лесостепной эоиы Украины.

Реализован системный подход в предложенном комплекса регуляции численности яблонной плодожорки и листаверток-филофагов., а также метод моделирования с использованием АСУ сезонного и долгосрочного прогнозов динамики этих популяций Сна основании исследований 1968-1993 гг.). . Осуществлен экспериментальный поиск необходимых для этого параметров С предикторы численности и физиологического состояния популяций). Установлены видовой соетав лиетоверток-филофагов и роль комплекса природных популяций энтомофагов и энтомопатогенов в их динамике. Доказана целесообразность усиления процессов саморегуляции, максимального использования природных. регуляторов чиеленноети вредителей в интегрированных системах защиты плодово-ягодных культур. Испытано 57 форм синтетических половых феромонов, установлена возможность их использования для массового отлова самцов. Разработаны методики выпуска трихограммы дендролими ' и его . сочетание е- применением микробиологических препаратов, а также внутриареального переселения нематоды 84. сагросарзае.

Верификация прогностических уравнений осуществлена в пунктах диагностики и прогнозов трех, областей Украины, производственная проверка эффективности биологических средств защиты в плодовых

насахдениях осуществлялась на агрономической опытной станции УСХА в 1976-1984 гг.

Клечоз! слова. Агрой¡оцекоз, б!опреаарати»

лкстокрутки-ф1лофаги, моделювання, нематода St. carposapsao, предикторк, прогноз, саморегуляЩя, трихограма дендрол£м£, феромони, яблунева плодожерка. еистемний п!дх)д.

Abstract

Shslestova V.S. Ecological and morpho-phisiological base for regulation of number of tortricid in fruit plantings of forsst-steppe'of Ukraine and prognosis of their dynamics through-modelling.

Thesis for scientific degree of doctor in agriculture at the speciality 03.01.1} - plant protection from pests and diseases, National agrarian university,. Kiev, 1995, .

It is maintained 47 scientific . papers, containing investigations results of ecological-physiological base for the regulation of шаЬег of tortricid in fruit-berry plants of forest-steppe zona of Ukraine.

System approach, was realized in suggested complex for regulation of number of apple seedworra and tortric^d-phyllophagous. Also the simulation method using •automatic^ control system was obtained for seasonal and long-tern prognosis of dynamics of the population Con the base of investigations in 1968-1933 yy.). The experimental search, of necessary parameters' (predictors of »amber and physiological stats of the population) was implemented. It was deterrained tortricid-phyllophagous species' structure and the role of the complex' of .nature population of entoaophagsus and entomopathogenes in their dynamics. It was proved the advisability of the strengthening of. selfregulation processes, maximum using of nature regulators of the number of pesis in integrated protection systems for fruit-berry crops. 57 fores Of synthetic sexual pheromones were tested, the ability of their using for mass oal© cat.ching was .verified. It is elaborated the method, of emission of tr.ichogramma dendrolimy and its combination 'With using microbiological preparation and' intraareal ffioving of the nematode ST. carpocapsae.

The prognosis equations verification was made in the diagnostic points in three regions of Ukraine, industrial

. 55 -

examination of the efficiency of biological protection tools in the fruit plants was made in agronomic experiment station yAA in 1973-1984.

Key- ' words: agrobiocoanunity, biopreparation,

tortricid-phyllophagous, nodeiling, nematode St. earpcapsae, predictor, prognosis, selfregulation, trichogramma dendrolitny, pheromones, apple seedworm, system approach.

jfbk hay 3am & 268-1oo-1095 r.