Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Адаптационные реакции организма и их нейрогуморальная регуляция при радиационном воздействии в низких дозах

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Адаптационные реакции организма и их нейрогуморальная регуляция при радиационном воздействии в низких дозах"

ШЮНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ

«о , ...

IHCШУÍ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОI ПАТОЛОГИ, ОНКОЛОГИ I РАД ЮБ1 СЛОГ 11 ш. Р.е.КАВЕЦЬКОГО

На правах рукопису

штряевА

Катал 1 я Андрпвна

АДАПТАЦ1Й311 РЕАКЦ11 ОРГАШЗНУ ТА IX 1ШЙРОГУ)ЗОРАЛЫ1А РЕГУЛЯЦ1Я 111Д ВПЛШШ РАДШЦГШОГО ВИПРОЫ1НЮВАШ1Я В ШЕЗЬЮИ ДОЗАХ

03.00.08 - рад1об1олог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття паукового ступеня доктора б!олог1чних наук

Ки1в - 1995

Дисертавдею е рукопис

Роботу виконано в Харк1воькому науково-досшдному inciHTyTi меднчно! рад1ологП ШЗ Укранш.

Науковх консультант:

доктор медичних наук, професор

В. 1.Губський

доктор медичних наук, професор В.А.Барабой

0ф1вдшй опоненти:

доктор бюлогАчшк наук Ю.В.Ееэдробний

доктор б1олог1чних наук М.0.Дружина

доктор медичних наук, професор В.Н.Славнов

' Пров1дна установаг-Укра!нськш1 науковий центр рад1ацш-но! медицини АМН Укра1ни.

Захист в1дбудеться " _1995 о _ год.

на эас1дащп спевдад1зовало1 ьчено! ради Д 01.83.01 в iHCTUTyTi експеримёнтально! патодогП,

онкологи i рад1об1олог!1 iM. Р.Б.Кавецького HAH Украгни »

(252022 м. KiiIb, вул. BaciLibKiECbKa, 45).

3 дисертавдею можна ознайомнтися в б1бл1оте1Ц 1нституту експериментально! патологП, онкологИ i рад1об1ологИ iM. Р.б.Кавецького HAH Укра1ни.

Автореферат рог1сланин "У " ' > 1995 р.

Бчензш секретар спец1ал1вовано1 вчено! ради кандидат 6ioJiori4Hirc наук Г.Й.ЛвЕренчук

- i -

Загадьпа гаргкгеристика рдбост

Актуалы»1сть пооб^аки. Сьогодн! одн1ею з актуальних проблем сучасно! рад1об!ологп 1 медицини е вивчення адапта-ц!йних можливостей оргшизму,- лого систем нейрогуморально! регуляц!! п!сля впливу 1оя!зувально! рад1ацП в пор1Еняно невеликих дозах. Особливо! ваги ця проблема набула П1сля аварП на Чорнобкльськ1й АЕС. За минулий час накопичено пев-Hi BiflOMOCTi про захворюваШсть ос 16, ¡до брали участь у л!к-в!дацИ насл!дк1в аварИ (ЛНА) (В.Г. Бебешко та in., 1991; А.Е. Романенко, 1992). Виявлено, ¡до в далого контингенту де-задаптацШшй синдром е пров!дним у розвитку патологи, пе-решкодяае ефектизн1й загальноприйняий терапП ряду захворю-вань (Д. I. Нягу, 1991 ; O.A. Пятак та in., .1991; Л. 1. Симонова, 1994). Б1льшисть л1кв1датор1в перобувае у працездатному Biui, однак через дезадаптзщшп розлади тяжко долають про-феопш! та соц1ально-побутов! труднопЦ. Попгук шлях1в та за-coöiB керування процесом адаптацИ в oci6, цо зазнал» впливу низьких доз i0Hi3W340l рад!ацИ, е актуальнш, аяе разом зз цим багато в чому усклацненим через впливи комплексу пато-генних чинник!в, притаманних екстремальним ситуац1ян. В ньо-му вахко ouiниги внесок рад1ац1шюго впливу в дезадаптащй-н1 реакцП, бо механ!зыи порушень нейрогуморально! регуляцп адаптацИ срга;пг;.г/ до pisHiix екстремальних чинштв п!сля опром1нювання в низьких дозах затсплаються неэ'ясованими.

! >Адаптац1я до р1зних ушкодл/валышх чинншйв зд!йснюеть-ся на Bcix piBHflx орган1зму, але, головним чином, механ1зм 1Ь реал!зуеться за рахунок функцП г1поталаыо-г1поф1зар-но-наднирково! (ГГНС) та симпато-адреналово! систем (САС) (Н;А. Агаджанян, 1985; A.A. Bipy, 1981; Ф. I. Фурдуй, 1986; Ф.5. Ыеерсон та in., 1988). У зв'язку з цим особливо! значу-Ж0ст1 для розкриття MexaHisMiB адаптацИ орган1зму до впливу екстремальних чинник1в п!сля впливу 1он1зуючо! рад1ац!1 в

диапазон! доз, як1 не спричикявть променево1 хвороби, набу-вають дослхдження регуляторних голюостатичних систем.

Одним 1я шляхзв виявлення порушент. адаптивних мсшшпос-тей орган1зму, в тому чисуп й опрслпненого» е застосування додаткових навантанень. Застосування з ц!ею метою ф!зичного навантаження становить такси; ¿нтерес 1 з погляду розробки засоб1в п1дБ/Ецення працездатност1 опром1неного оргаШзму.

Досл1дження 8м1н м'язово! витривалост1, адаптацН до навантакень проводилося в основному п1д вшивом опром1иован-ня в д1апазон1 доз, як1 спричиняють променеве захворювання (В.Н. Ыалаховський, 1989).

Усе це зумовлюе актуальность досладаень нейрогумораль-них мехаи1ом1в адаптацН до ф1вичного навантаження п!сля впливу 1он1зуючо1 рад!ацП в малих дозах.

Мета досл1дження: вивчити порушення регуляцН нейрогу-моральних ыехан1зм!в адаптацН до ф1зичного навантаження ' п1сдя впливу 1он1зуючо1 рад1ацП у пор!вняно невеликих дозах (нижче 8а 1 Гр) для наукового обгрунтування приндап1в та розробки васоб1в корекцП дезадацтащйних розлад1в.

Ззвдаиня досл!дження:

1. Вивчити функЩональний стан ГГНС . у динамШ 1986-1993 рр! у л!кв!датор1в насл1дк1в авар11 на ЧАЕС.

2. Визначити залежн1сть р!вня кортизолу в1д дози 0,13-1,15 Гр 1 термину Шелл опром!нення в 1нтервал1 0,5-42 д1б для вибору оптимального режиму проведения експеримен-тальних досл1даень Методом математичного планування експери-менту.

3. Провести комплекснии гор!вняльний аналха впливу фрагаЦонованого рентген1вського опрсм!нювання в сумарн1й доз! (0,25 та 0,75 Гр) 1 термШв Шсля опромшення на функц!-ональний стан ГГНС 1 нейромед!аторних систем головного мозку (ам1ноэдидерг1чно1, пептидерг1чно! та моноам1ноерг1чно1).

4. Вивчити Бплив фрагадонованого рентген1вського опро-

м1нюзання в сумарних дозах 0,25 та 0,75 Гр на функщональний стан ГГНС 1 нейромед!аторних систем головного мозку при адаптацИ до ф!зичного навантаження.

5. На тдстав! аналХзу корелятивних ав'язк1в м!я нейро-мед1аторами виявити змДии структури мед1аторних взаемов1дни-шень у г1поталачус! п!сля опром!нювання в р!зних дозах та ф!зичного навантаження.

6. 0ц1нити вплив опром!гаовання на ф1зичну витривал!сть иур1в у р!зн1 терм1ни п1сля впливу.

7. Розробити принципи та засоби корекцИ дезадачтац!й-них розлад1в орган!зму, що зазнав впливу 1он!зуючо1 рад1ацП.

Наумова новизна. В результат! проведеного комплексу ба-гатор1вневого дослдаення уперше виявлено нев1доьи .'ран1ше закокшрност! пройкання адаптивних реакц!й та механ!зми нейрогушрально! 1х регуляцП тд впливом 1он1зуючо1 рад1а-ц!1 в низьких дозах. Проведено комплексне досл!дження функ-ц!онального стану ГГНС л!кв!датор!в аварП на ЧАЕС у динам 1ц! 1986-1993 рр. 1 показано активац!ю ц!е1 системи в пера! рога! п!сля аварп з наступним зниженням II резервних можли-востей.

Уперше встановлено залелшсть р!впя кортизолу в1д дози з д!апазон1 доз 0,13-1,15 Гр 1 терм1н1в 0,5-42 д!б п!сля оп-ром1нення.

Здобуто нов1 дан1 про вплив фракщонованого рентге-н1вського опром!нювання на розвиток адаптивно! стрес-реакцП ! рэзглянута роль ГГНС та нейромед!аторних систем в 1х фор-ыузаннх. Показано, цо за сп!вв!дношенням р!вн!в кортизолу, АКТГ 1 ¡з-ендорф!ну у кров! можна визначити характер в!дпо-в!дно1 реакц11 у р!зн! терм!ни п1сля опром!юовання в низы«« дозах.

Уперше виявлено розлад нормальних взаешзв'язк!в ! поя-ву нових кореляц1й м!д нейромед!аторами в г1поталачус! п!с-ля опром!нення в низьких дозах, ар вказуе на виникнення ам1-

нено1 пострад1ац!йно1 нейрох1кпчно1 1нтеграцП мозкових структур. Уперше виявлено, цо при опрсшнювашп в малих дозах змлшються парамехри огпатно! та адренергччно! рецепцП. При фракщонованому опромШенн! на тл! пострад1ацШюго г1-перкортицизму 1нтенсивн1сть процес!в термпюво! адаптацП до граничного ф1знчного навантажешш зшшуеться, про що св1д-чить характер ендокринно! реакцП 1 зниження Ф1зично1 витри-валост1 тварин. Стутнь вираженост! зм1н залежлть в1д дози 1 терм1н!в п1сля опроканення.

Новими е дан1 про еьину балансу нейромед1атор1в 1 дис-координацП 1х взаеыов1дношень, р1вня рецепцП в р!зних структурах головного мозку теля опром1нешш 1 ф1зичного на-вантження, як1 вказують не астотну перебудову процеив ней-ромед1аторно1 адаптацП п!сля опром!нення.

Синтетични?1 аналог оп1о1д!шх пептщцв (даларг1н) п!дви-цуе стресост1йк1сть onpor.fi нених тварин. Запропонован1 нов! засоби п1двищення адаптатйних моллявостей орган1зму для лшв1датор!в насл1дк1в аварП на ЧАЕС з ознакамл розладу ГГНС на п1дстав1 вастосування ашиоцену та бемтшу в поед-наннг з краМоцеребральнсю ппотерм1ею.

Теоретике 1 прдкточпе значения робото. -Здобуго нов1 дан! про стан регуляторних систем адаптацП (нейррмед1атор-них, ГГНС) у р1зн1 термпш шеля впливу ].он1зувально1 рад1а-цП в малих дозах 1 особливостях пострадхавдйних зм1н меха-н1з1Лв нейрогуморально! регуляцП адаптацП до ф1зичного на-вантаження з оцщкою внеску р1знях ланок регуляцП.

На йдстав! виявлених факПв розроблено принципи корек-цП пострад!ац1йних дезадаптац1йних. розлад1в, як! дають змо-гу п1двищити адаптадшнх мояливост1 оргаизму л1кв1датор1в насл1дк1в аварИ на ЧАЕС.

Експериментальн1 дан1 щодо вастосування даларг1ну мають практичне значения для розробки засоб1в п1двищення адаптацП до ф!зичного навантаження 1 працездатност! п1сля опроьпню-

вання.

Особиста! вносок дпсортапта у розроб;{у иаукознж результата , ¡цо хшносяться 1!а зажют. Автором дисертац!йно1 роботи особисто розроблено програму 1 методолог!ю досл!джеиь, вико-нано рад1о1му1!олог1чн1 та рад!ооецепторн! досл!дження, са-исст1йно проведено анайз всього первинного матер!алу, сфор-мульовано положения 1 висноеки роботи.

Впровадиения результат!в досл1джаиип. Розроблений зас1б застосувашя препарзта "амнгоцен", як адаптогена в комплексному л1куванн! хрон!чного простатиту у л1кв!датор!в насл1д-к1в аварП на ЧАЕС використовуеться в Харивському обласно-му спец!ал!зовачому диспансер! раШацйного захисту населения, зас!б "Корекщя дезадаптац!йних розлаЩв орган!зму" - у в1дд!ленн1 прсф!лактики ! терапИ променево! патологИ Хар-к!вського НД1 медично! рад!ологП. Здобут1 результата, що мають теоретнчне значения, внкористовуються при читали! лек-цш у Харивському дерулвпому ун!верситет!, Харк!всы;шу державному медичному ун!верситеа'1, що шдтверджуеться актами про запровадження. Основн! результат» дсаидкень викладено в 30 лауиових працлх. Видано ^фсрмащйний лист 1 методич;п рекомендацп. е позитивне р1шення при видачу патента на ви-нах1д.

Апробац1я робатг;. Матер!али дисертацП допов1далися ! обговорювалися на Республ!канськ1н пауков 1й конфзренцП "Медичи! проблеми рад!ац!йного захнсту" (Ки1в, 1987), респубЛ1-канських наукових конференщях "Проблеыи рад!авдйно1 медици-ни" (Ки!в, 1938), "Актуалый питания рад!ацшю! чодицини" (Ки1в, 1989), "Шдсумки оц!нки медичних насл!дк!в аварП на ЧАЕС" (Ки1в, 1991), Укра1нськ1й наукого-практичн1й конферен-цп "Актуальн!' лроблеми лж^дацП медичних насл1дк1В аварП на Чорнобильськ1й АЕС" (Ки1в, 1992), кйжнародному симпоз!ум! "Ф!з!олог!я г1поф!зарно-адренокортикалыю1 * системи" (Лен1н-град, 1990), ВсесоюзШй конференцП "Ф!з!олог!я та б!ох!м!я

1»ед1аторних процес!в" (Москва, 1990), зас!данн! Науково1 ради з медично! рад1олог11 та променево! д!агностики АМН СШ3 (Харк1в, 1990), Всеукра1нському симпоз1ум1 з м!*шародною участю "Б1ох1м1я стресу 1 шляхи п!двищення ефективност! л1-кування аахворювань стресорно! природи" (Запор1жжя, 1992), X науков!й конференцП "В1дновн1 та компенсаторн1 процеси при променевих ^ратсеннях1' (Санкт-Петербург, 1992), науково-прак-тичн!й конференцП "Чорнобиль 1 здоров'я людей" (Ки1в, 1993)» рад1об!олог1чному з'1зд1 (Ки1в, .1993), науков1й конференцП "Сучасн1 досягнення медично! рад!олог1Г' (Санкт-Петербург, 1993), науково-практичн1й конференцП "Науково-ые-дичн! аспекта насл!дк!в аварП на ЧАЕС: п!дсумки 8-р!чного обстежуваиня, л!кування та ыон!торингу л!кв1датор1в аварИ ! населенна Укра1ни" (Ки!в, 1994), II з'1зд1 рад!об!олог1в Ук-ра!ни (Дн!пропетровськ, 1995). Апробац1ю дисертацП проведено 31 травня 1995 року на Вчени"1 Рад! ХНД1МР, 27 червня 1995" р. на зас1данн! в1дд!ду рад1обюлог11 1нституту експеримен-тальпо! патолог!1, онколог!! та рад!олог!1 хм. Р.б.Кавецькото Нац!онально! АН Укра1ни.

Основн! положения, що шшосяться на махист.

1. Виявлено ст1йке напрухення ГГНС у л!кв!датор!в у перш! роки п!сдя аварП на ЧАЕС 1 подальше зниження резис-тентност! 'орган!зму до стресорних чинник!в як насайдок вис-наяення його резервних можливостей п!д впливоы комплексу несприятливих чинник!в, у тому числ1 й хрон!чного рад1ац!й-ного стресу.

2. Фракщоноване рентген!вське опром1нювання в пор!вня-но невеликих догах спричиняе стрес-реакц!ю ГГНС у эалехност! в!д дози 1 терм!н!в п!сля опром1нення.

3. Шсля впливу !он!аувально1 рад!ац!1 в низьких дозах порушуеться лейромед1аторний баланс у структурах головного мозку з формуванням зм!нено! пострад!ац!йно! нейрох!м1чно! !нтеграцП мозкових структур.

4. 1нтенсивн1сть npoueciB терм!ново1 адаптацП до ;фЬ зичного навантаження знижуеться п!д впливом 1он1зувального випром1нювання .в малих дозах за даними нейроендокринно! ' ре-акцП, станом нейромед1аторних процес!в та ф1зичн1й витрива-лост1 тварин. •

5. На п1дстав! проведених досл1джень розроблено принципа й засоби корекцП дезадаптащйних розладхв i шляхи п!дви-щення стрес-ст1йкост! опром1неного организму.

Структура та обсяг дисертацП. Дисертац1я викладена на 288 стор1нках машинопису, складаеться 1з вступу, анал!тично-го огляду лхтератури, 4 роздШв власних досл1джень з обго-воренням, заключения, висновк1в i списку л1тератури, що вм1-щуе 276 джерел з яких 204 в1тчизняних та 72 1ноземних авто-piB. Текст 1люстровано 38 таблицями 1 35 рисунками.

зшсгг роботи

Матср1али i нетоди досл1д,ТО]1Ь. Обстежено в динам1ц1 1986-1993 pp. 500 чолов1к!в BiKOM 25-45 рок!в, як1 'брали участь в ЛНА на ЧАЕС у 1986 роц! (доза зовн1шнього onpoMi-нення в межах 250 мЗв за даними документ1в). Контрольну трупу стачовили 300 чолов1к1в, адекватних за BiKOM, як1 не брали участ1 в ЛНА на ЧАЕС.

Експериментальн! досл!дяення виконано на 1900 щу-рах-самцях популяцп BicTap масою 140-160 г. Тварин подавали щоденному фракц!онованому р1вно>,арному рентген1вському; опгсшиованню на апарат! РУМ-17 у режим! : напруга - 150 кВ, сила струму - 7 мА, ф1льтр - 1 мм Си + 1 мм А1, F- 150 см, потужн!сть дози 0,0105 Гр/хв, доза за 1 опром1нення - 0,125 Гр. Сумарн1 дози п!сля 2-кратного 1 6-кратного опром1нювання становили в1дпов1дно 0,25 Гр та 0,75 Гр.

. Як ф1зичне навантаження застосовували б1г тварин^ у. трет-

Сан! "до BiflKasy" (граничив навантаження) при швидкост! стр!чки третбана 40 м/хв, ф!зичне навантаження вастосовували через 1, 4 и 30 д1б nicjin сумарно! дози опроы!нення 0,25 Гр i 0,75 Гр. Швидкою декап!тац!ею щур1в забивали у день проведения ф!зичного навантаження.

Частину п1ддосл!дних щур!в адаптували до ф1зичного навантаження ьа допомогою проведения к!лькох ceaHciB 6iry у третбан! та/або курсового введения даларг1ну. Даларг1н i3 розрахунку 10 мкг/кг вводили-щодня (протягом 8 дн1в) внут-р!шньом'язово (В.1.Легеза та 1нш., 1993), починаючи з 4 доби п1сля опром!нювання в доз! 0,75 Гр. У раз! ф!зичного навантаження препарат вводили за добу вимушеного 6iry. У кожн!й груп! тварин подбирали адекватний контроль (перебування в рентген1вському каб!нет1, 6ir у третбан!, введения ф!з!оло-г!чного розчину тощо) в екв1валентному обсяз!.

У структурах головного мозку mypiB (Kopi, г1поталамус!" i стовбур!) к!льк!сне визначення ГнМК та б1огеыних моноам!-HiB виконували хроматограф!чно за методом Colin A, For М у модиф!кац!1 F.Carmona, J. Gomez, 1978. Глюкокортико1ди та Ix метабол1тн в сеч1 у л1кв1даторхв визнача-.и KiibKicuo тонко-шаровоа хроматограф!ею' на сил!кагел! (К.Д.Друклн!на, 1965). BmIct аспартату, глутамату i таурину визначали хроматогра-ф!чно на автоматичному анал1ватор! "Aminoacid analyzers Т-339" за методикой А.Сейфера (1971). .

Рад1орецепторний анал1з зв'язування м1ченого л1ганда

оп!атними рецепторами проводили на мембранн1й фракцИ мозку t

(A.M. Балашов, О.С.Брусов, 1981)', одержан!й за Simantov R. (1978), при 25°С протягом 40 хвилин. В 1 мл реакц1йно! сум!-ni м1стллося 50 мМ Tpic-HCL буфера, рН-7,7, 0,7 ил мембран-но1 суспензП (к1нцева концентрац!я б!лка 0,8-1,2 "г/мл), 50. Мкг/мл !нг!б!;ора протеаз - бацитрацину, 3,1 нм Д-А1а2-[Туг-3,5-3НЭ- енкефал!ну (Б-Д-Leu) (46 Ku/ммоль) "Amersham" Англ1я.

Величину спещ!ф1чного зв'язування mítkh з оп1атними рецептора»,и визначали як р1зницю вв'язування м!тки за в1дсут-híctí та в - присутност! 2 мкМ нем1ченого л!ганда Д-А1а2-Д-Ьеи5-енкефал1ну (DADLE) ("Serva" Герман1я). Кон-центрац1ю б!лка визначали за -меходом JIoypi (1953).

Параметри зв'язування - Кд и Сщах. - високоселективного антагон!ста «1-адренорецептор1в ^-VflMlOl у pÍ3Hnx структурах головного мозку визначали по U'Prichard D. (1977).

Параметри зв'язування 3Н-диг1дроалпренолола в-адреноре-цепторачи структур головного.мозку визначали за Bylund D.B., Snyder S.H. (1976).

Результати експершент1в обробляли з використанням гра-ф!к!в Скетчарда (1949) за розробленою нами програчою "JI1-ганд" для ЕОМ.

Рецепторне зв'язування меченого С1,2,6,7-3Н]-кортикос-терону (ф1рми "Серпам", Англ i я з активн1стю 3,478 ТБк/ммоль) у гомогенатах кори i г!поталамусу вивчали за Л. С.Бассалик та 1н. (1987).'

Bmíct й-ендорф!ну та енкефал1н1в у тканинах i плазм! кров! визначали рад!о!мунолог!чно за дспомогою набор1в ф!рмы "Inmino Nuclear Corporation", ОБА (Miller R.ï. et.al., 1978; Guillemin et.al., 1977).

Концентрацш АКТГ, кортизолу та 1нсул!ну визначали !з застосуванням стандартних набор!в реактив1в ф1рми "Cea-Ir е-Sor in" (ФранЩя), Стерон-К-1251-М, pio-IKC-nr125I (iHCTHTyт 6ioopraHi4Kol xiMil, ¿1ларусь) в!дпов1дно.

PaflioaKTHBHiCTb досл!джуваних проб вишряли на л1чиль-никах "Бета-2" та "Гамма-1" у сцинтиляц1йн!й Р1дин1 ЙС-8. Ефективн1сть л1чби - 60 7..

Статистичну обробку результат1в проводили на ЕОМ !з застосуванням в1дпов1дних програл для кореляц1йного анал!зу i t-Kpirrepiio Стьюдента. • ■

Для визначення функц!ональних молшивостей ГГНС у ЛНА на

Т1АЕС застосовували !нсул!нову пробу та велоергометр!» (ВЕМ). 1нсул1н вводили п!дшк!рно в доз1 0,1 ед/Кг маси т1ла. Вм1ст гормон!в (АКТГ та кортизолу) визначали натощак 1 через 30, 60 1 120 хвилин п!сля введения 1нсул1ну (В.М.Славнов, 1988). Велоергометр1ю проводили на велоергометр! ВЕ-02 у положены! сидячи 8 одночасною реестращею ЕКГ ! АТ. Навантаження .'зб!льшували ступ!нчас?то, починаючи .з 50 Вт (тривал1сть кожного 1нтервалу 4 хвилини), 1 припиняли п!сля досягнення субмаксимально!.

РЕЗУЛЬТАТ« Д0СЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

1. Функц1оналышй стан ГО1С у ЛНА на ЧАЕС у динаи1ц! 1986-1993 рр. У перший рж п!сля аварИ у 70 % обстежених виявлено п1двищення. базальних р1вн!в кортизолу (в 2,5 раза) 1 АКТГ (в 1,5 раза) в пор!внянн1 з контролем та значне зни-~ ження р!вня в-ендорф1ну (стрес-л1м!туючого компонента), що св!дчить про вначне напруження ГГНС у цей пер1од у б!льшост! обстежуваних.

Для вивчення динаШки 8м!н вм!сту гормон!в протягом 1986-1993 рр. було проведено досиидження в труп! ос!б !з п!двищеним р!внем кортизолу 1 АКТГ, виявлених при первинном обстеженн!' (рис. 1).

Встановлено, щр в перш! 3 роки п!сля авар!! у 60 X л!к-в1датор!в мав м!сце сИйкий г1перкортицизм на тл1 зниження р!вня 0-ендорф!ну° (В 7 раз!в нихче норми). Через 6 рок!в п!сля аварИ у бишпюст! обстежених р!вень кортизолу норма-л1зувався,' а вм!ст АКТГ виявляв перв!сне його п1двищення, а пот!м зниження, починаючи з 2-го року п!сля аварИ, тобто не спостер!гадося синхронних тимчасових зм!н , у концентрацИ "гормон1в г1п&51варно-надшфково1 ос!, що моде св!дчити про порушення внутр!щньосистемного ыехан!зму зворотнього зв'язку на р1вн1 г1поталамо-г!поф!зарно-наднирковогр комплексу. За

НМППЬ

л "л"

1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993

роки

Рис. 1. Дннамп<а вмкту кортизолу (1), АКТГ (2) у л1кв!датор1в насл1дк1В азарп на ЧАЕС По осп ординат — концентрашя гормот'в

дапими досл1джень в 1993-1994 рр., у 20 % обстежених р!вэнь кортизолу став в1рог1дно нижче з1д «онтрольаих величин, що може св1дчити про тенденщю до висна^екня наднирок.

Одним 13 покавшпив функщоналыюго ста!гу ГГНС е екс-крэцьт 1э сечею глюкокортшопдав, 1х попередннгав та метаболии. Дай про вм1ст глюкокорти1со1д1в та 1х нетабол1т1в у ЛНА, обстежених у 1985 рощ, представлено в табл. 1.

Добова, екскрепдя сумзрно! фрзгап! глюкокортико1д1Е яз сечею залишалася в них у межах норми. Проте вм!ст окремих фрзкцш (кортизолу, тетраНдро-11-дезоксикортизолу) був вх-рог1дно зб1льшеним. Величина коефщ1ент1в Р/е, ТНР/тне. яь:з св1дчить про порушелня мэтаболгэму кортизолу в кортизон, эа-лишагзся в менах ф1з1олог1чно1 норми, тобто у обстежених ос1б метабол1ем глюкокортико!д1в нэ порушено.

Для оц1нки функщональьих мояливостей ГГНС через 6 ро-к1в п1сля аварП вивчали активнють вде! системи п1д впливом ¿нсул1 нового навзнтахення та велоергометрП. На в1дм1ну в!д здорових людей, у котрих у норм1 у в1дповз.дь на введения 1н-сул1ну на 60-й хвилшп в!дзначаетьоя максимальна концентра-ц1я кортизолу 1 АКТГ, в 2-1,5 раза 1 3-3,5 раза в1дпов!дно перевищувала вих1дний р!вень, у б1льшост! обстежених нами

ос!б спостер1гаеться згладжування в!дпов!д! (рис. 2), зде-б1льшого в .ос!б !з г!перкортикозелем!ею, виявленою в перш! роки п!сля авар!1. Це св1дчить про прихован! функц!ональн1 порушення, зниження резервних можливостей ГГНС, що обмежують адаптац!ю орган1зму до зм!н навколшнього середовища.

Таблидя 1

BMicT глюкокортико!д!в та ix иетабол!т!в (мкмоль/доба) у сеч! л!кв!датор!в насл!дк1в аварИ на ЧАЕС

1 1 1 Група |К1ль- |обстежених|к!сть 1 1 1 1 1 1 | TPF 1 ■ 1 1 . | THE 1 | 1 F THS 1 1 1 Е 1 t 1 1 |Сума | |фрак-| |Шй | | I

|Контрольна 150 2,34± 5,24+ 0,бб± 0,17± 0,64± 1 9,05±|

0,14 0,31 0,03 0,03 0,06 0.42 | 1

|Л!кв1датори°460 1,86± 3,10± 1,57±* 1,17±* 1,22± 1 9,15±|

0,11 0,17 0,12 0,09 0,11 0,54 | |

„ »

Прим1тка : - в1дм!нносг1 в1рог1дн! (Р<0,05) у пор1внянн1 з контролем.

Велоергометричне навантаження у эдорових людей спричи-няе виражене п!двищення р!вня кортизолу, тобто активац!ю ГГНС. У ЛНА через 6 рок!в п1сля ai pli велоергометричне на-вантаження не призводить до. тагам зм!н, що вказуе на початок вкснаження кори наднирок ! дае можлив!сть в!явити недостат-н!сть наявного р!вня -натренованост1 ГГНС (табл. 2).

нмоль л

1000

600

800

400

О

30

60

120 хвилини

Рис.2. Концентрацт кортизолу в пернфер^нш кров1 у л!кв1датор1в насл1дк!в аварм на ЧАЕС в динамщ1 теля введения ¡нсулшу 1 — контроль, 2 — лив1даторн

По ос1 абсцис — термш теля введения ¡нсулшу; по ос1 ординат — концентрашя гормону

Отже, якщо у б!льшост1 обстежених у перш! роки п!сля авари було виявлено ст1йк!й г!перкортнцизм на тл1 зниження р!вня 0-ендорф1ну, то через 6 рок1в також у б1льшост! мае м!сце нормал!зац!я показник1в. Разом !з тим п!д впливом функц!ональнчх проб у цих ос1б виявлено порушення резервних мешшвостей ГГНС, як1 обмежують адаптац1ю до зм1н внутрШто-го середовища. Можливо, ц! порушення е своер!дноя "платою" за надм!рне ! тривале напруження функц!оналыю!' актнвност! системи в перш! роки п1сля авар!!.

'у зв'язку з вищевикладеним здаеться доц!льним вид!ляти для подальшого спостереження групп п!двщеного ризику з дез-адаптац!йними розладами ГТНС,. виявлечими не т!льки в спо-ко!, а й при фхзичному навантажешп, оск!льки дезадаптац!йн! розлади лежать в основ! розвитку серцево-судинио1, невроло-Пчно! патолог!!, вегетативно! дисфункцП, а також знижують ефективн!сть терап!! хрон!чних захворювань, а також працез-датн!сть (Ф.З.Меерсон, 1984, 1994).

У даний час не е можливим к!льк!сно овднити причинний

Таблица 2

Вм!ст кортизолу (нмоль/л) у плазм! кров1 л1кв1дато-Р1В насл1дк!в аварП на ЧАЕС на мп проведения велоергометричного навантаження

| Група | обСтежених 1 • |К!ль-|к1сть 1 об-них I 1 Вспоено навантаження |

1 ' До | 1 1 Шсля |

IЗдоров! особи 100 341,72+70,40 1 841,70±61,50*|

| (контроль) 1

|Л!кв!датори | 150 407,69+72,70 415,00±121,30| 1

Прим1тка: * - Р1дм1нност1 в1рог1дн1 (Р<0,05) у пор1в) '1 з контролем.

зв'язок.м!ж виявленими зм1нами ендокринно! ададгащйно! систем и 1 впливом !он!зувально1 рад1ацп або всьго комплексу патогенних чшшик!в, притаманних екстремакьним ситуащям. Тич часом ГГНС, безумовно, в1дреагувала на- рад1ац1йний вплив, 1 характер ц1е1 реакцИ еиявився затяжним, бо просте-жуеться протягом к1лькох рок1в.

Таким чином, не можна не зваглти на 1стотн1й внесок ю-н!зувально1 рад!ацП в рее'строван! функщональн! порушен«я ГГНС у л1кв1датор1в насл1дк1в аварП на ЧАЕС. Однак, т1ль-.. в експеримент! можливо. з'ясувати, чи е порушення в нейрогу-мораяьн1й регуляц!! адаптивних процесав насл1дком безпосе-реднъого впливу !он1зувальних випром1нювань чи переважно !н-ших чиннйк1в, що супроводять опром!нення.

2. Розробка оптимально! модел1 фракщонованого опром1-¡:с;;:;я д сунаринк дозах 0.13 - 1,15 Гр методом математичного

плануваяня енопернменту. Вважалося за доц1льне експеримен-

тально вивчити безпосередн!й вплив !он!зувального випром1ню-вання в низьких дозах у ранн1 терм!ни п!сля опром1нення на реакцш ГГНС. 3 метою вибору оптимальних умов проведения ра-д1об1олог!чного експерименту розроблено модель фракц!оновано-го рентген!вського опргаанення тварин в сумарних дозах 0,13 - 1,15 Гр в 1нтервал1 терм1н!в 0,5 - 42 д!б методом матема-тичного планування експерименту, який дае можлив!сть прогно-вувати залежн!сть. р1вня кортизолу в1д дози 1 термШв п1сля опром!нення.

Встановлено, що залелшсть р1вня кортизолу в1д дози 1 тривалост! пер!оду п!сля опром1нення е складною функц1ею. В 1нтервал1 термШв 0,5-10 д1б в указаному д!апазон1 доз оп-ром1нення едино! залежност! р1вня кортизолу в1д дози не ви-явлено, а в !нтервал! 18-42 д!б спостер1га8ться едина змен-шувача фунгаця р!вня кортизолу в!д дози.

У в1дп0в1дн0ст1 з установленою залежн!стю р1вня кортизолу в1д дози ! терм1н!в П1сля опром1нення обрано умови експерименту: дозн опром!нення - 0,25 та 0,75 Гр (середня доза в досл1джуваному д!апазон! - 0,5 Гр) ! терм!ни п!сля опром!-шовання (1, 4 1 30 д!б). Зг1дно з розробленим прогнозом, у цих умовах уявляеться можливим найповн!ше вивчити вплив щодо невеликих доз ю^зувально! радиацП на один з центральних показник!в ГГНС - р1вень кортизолу.

3. Динам1ка вм!сту норгизолу, АКТГ и 0-е»дорц>игу а плазиГ ¡;ров! щур1п в р!зн! терц!»и п1сля $рзкц1оновзисго реттен1всьиого опром!неиня в сумэршя дозах 0,25 1 0,75 Гр.

При рад1ац!йному стрес1, спричиненому фракц!онованим опреснениям в сумарн!й доз! 0,75 Гр, мае м!сце тривалий г1перкор-тицизм, а в доз! 0,25 Гр - короткочасне п1дняття р1вня кортизолу на 4 добу (рис. 3).

Вм!ст АКТГ та а-ендорф!ну теля опром!нення в 'р1зних дозах показано на рис. 4, 5. Через м!сяць пгсля опром!нення

Рис. 3. Змжи ртня кортизолу у плазм! кроги щурт

в р1зт термши шсля опромшення в дозах 0,25, 0,75 Гр. —£3— доза 0,75Гр —Ф— доза 0,25Гр Гч^ норма

30 25 20 15 10

30

Доба

Рис. 4. Змши р1вня р-ендорфшу у плазм1 кров1 щутв

в р13Н1 термжи теля олрони'нення в дозах 0,25, 0,75 Гр.

доза 0,25Гр

> доза 0,75Гр г\\хч норма

нг л 350

300

250

200

150

100

50

0

30

Доба

Рис. 5. Зм|'ни рIвня АКТГ у плазм! кров! щур1В

в р'зш терм1'ни гпсля опромшення в дозах 0,25, 0,75 Гр.

доза 0,25Гр

доза 0,75Гр норма

в доз! 0,75 Гр спостер1гаеться поруиення внутр1щньосистемчо-го мехашзму зворотного зв'язку на р!вн! г1поф!сарно-надш1р-кового комплексу, Аналог!чную ¡картину простежували у л!кв1-датор!в нахтдмв авар!1 на ЧАЕС, починэючи з 2 року п!сля авар!!. Виявлене зшкення р!вш. з-ендорф!ну на 30-ту добу, на тл! г!перкортицизму, св1дчить про розлад захисно-присто-сувалып1х систем.

Отде, П1сля опром1нення в доз1 0,25 Гр стрес-реакидя була виявлена на 4-ту добу, опром1нення в доз! 0,75 Гр спри-чиняе виракену тривалу стрес-реаквдю, яка проявляемся ! черев 30 д!б п1сля рад1ац!йного впливу - у знижеша концентра-цН А-ендорф1ну (стрес-л1м1туючо! ланки) 1 п1двгаценн1 р!вчя кортизолу (стрес-реал1зуючо1 ланки). Спостережувана дискоор-динац!я нейроендокринних механ!зм1в регуляцН мохе спричини-ти дезадаптащши розлади, перех!д в1д еустресу до дистресу.

4. 1!аГгоонод1пторн1 енсте!и у струдтурзк головного '1!ур1в гпсля $рак?иотавзпоге епро'шгди?'?; п

сумаршпг ло;заж 0,25 1 0.75 Гр. В робот! вивчено иьаст б!о-гевних змнив, оп1о1дних пептид1в, компо«ент1в сисгеш ГАМК, нейронед1аторних аи1яокислог 1 парамэтри здренерг!чно1, оп!-атно! та кортикостеро!дно1 рецепцП у корь г1поталамус1 ! стовбур1 пасля опроьинення.

Проведен! дослдаешщ показали, що розподы б1огенних 2«1]пв у головному мозку тварин контрольно! групи ! опром!-иених 'олнаковий. У п1,п,досл!дник !Цур1в макснмалъний вм!с? НА, ДА та серотонану виявлено в г1поталамус1, а мШмалышй - в кор!. Адренал1ну (А) в головному мозку не знайдено. При оп-ром1ненн1 в р1зних дозах (0,25 ! 0,75 Гр) встановлено р!з-носпрямован1 зм!ни вм1сту норадренаШну (НА). Опрсшнелня в доз! 0,25 Гр п1днесло цей показник практично у вс1х досл1д-жуваних структурах головного мозку в пор1внянн1 з !нтактни-

ми тваринами; при доз1 0,75 Гр р!вень НА в г!поталамусп зни-дений в ус! досл!докуван! терм1ни, у стовбур! - на 36 X на 30-ту добу, в кор! - на 28 7. на 4-ту.

Вм!ст лей-енкефалШв у г!поталамус! Шсля опром!нення (рис. 6) вростав у 1-у добу 1 знижувався на 4-ту добу (0,25 Гр), на 4-ту 1 30-ту добу (0,75 Гр). Динам1ка розпод1лу ГАМК у структурах мовку опром1нених тварин обох труп е р!эною (рис. 7).

Результата анал1зу функц!онального стану адренорецепто-р!в п1сля опром!юовання мохна представити таким чином. При доз! 0,75 Гр характерно : п!двщена спор1днен1сть в л!гандом «1-адренорецептор!в обох пул!в на 4-ту ! ЭО-ту добу; менша к!льк!сть «1-адренорецептор!в низькоаф1нного пулу на 1-у 1 4-ту добу 1 б!льша к!льк!сть рецептор!в високоаф1иного пулу на 30-ту в кор1. Шсля опром1нення в доз! 0,25 Гр ам!ни од-носпрямован! ! виражен! лише на 4-ту добу. •

Отже, опром!нен! т'варини в рхзн! терм!ни п1сля впливу розр1зняються параметрами зв'язування адренорецептор!в, простежуеться певна односпрямован!сть 8м!н у кор! та г!пота-ламус!, б1льша виражен!сть 1 тривал!стк зм!н при опром!ню-ванн! в доз! 0,75 Гр."

Зв'язування оп1атних рецептор1в головного мозку щур!в !в Д-А1а- '(Туг- 3,5 3Н) енкефал!ном п!сля опром!нення в доз1 0,75 Гр зростае, а к!льк1сть рецептор1в зб!льшуеться.

Досл!джування вв'язування глюкокортико!дних рецептор!в у кор! та г1поталамус! головного мозку опром!нених щур!в показало, що п!сля опром!нення в доз! 0,75 Гр в!дзначаеться аниження рецепторно! емкост! на 40 X на 4-ту ! на 30 7. на 30-ту добу. Шсля опром!нення в доз! 0,25 Гр в!рог!дн1 зм1ни не спостер1галися.

Таким чином, виявлено значн1 ! ст1йк! зм1ни адренерг!ч-но1, амшоацидерПчно! та пептидерг1чно1 регуляторних систем головного мозку п1сля впливу пор!вняно невеликих доз !он!зу-

*

1 "вир —, ( 30

-шшш

•

% 0,25 Гр

140

120 ................ ^ ...........................

100 —■■■■■■■■■■■■■■■■■■ ". —I Доба

80 60 40 20 О

% 0,75 Гр

140

120

100 .................ШММШШ/!ш "V- —" Доба

80 60 40 20 0

Рис. 6. Вм!ст лей-емкефалЬив (в % в!д контролю) ( гЬюталамуЫ щур1в теля опромження . _ .

»'>1ЛЫ1ИНОСТ1 в1рог1дн! (Р<0,05) у пор»внянн1 а, 1.нтактними тваринами.

вально! радаацИ, як1 залежать в1д дози 1 термгтв п1сля оп-ромшення.

3 метою виявлення порушэнь балансу М1к мед1аторними системами оц1нювали 1нфраструктуру комплексу кореляцай мш досл1джуваними показннками нейромед1атор1в у г1поталамус! п!слэ опром1нення в р1эн1 тершни та р1зних дозах 1 пор1в-ню^али 1х а картиной у 1нтактнвд тварин.

Встановлено, що для 1нфраструктури 1нформац1йних показ-ник1в контрольно! групи тварин характерна наявн1сть 11 силь-них зв'яэюв !э коеф1ц!ентом кореляцП, б1льшим за 0,70 1 17 пом!рних ав*язк1в з коеф1ц1ентом кореляцН . 61лыпим 0,30' 1 меншим 0,70. Додержуеться баланс гальм1вних 1 збудмуючих нейромед!атор1в.

- го -

Рис. 7. Дияалпка вм"|сту ГАМК (в % в1д контролю) у структурах головного мозку щур!в в р>зн1 термши П1сля опромшення

....... »«¡ст ГАМК а кор| -вмкт ГАМК I ппоталаиуа--нпст ГАМК в стовбур!

* — ,а 1яи1 нност! в-1 рог 1 дн 1 (Р<0,05) у пор1внянн1 9 Штоктниып твариноин.

Шсля опром1 названия в даа1 0,25 Гр в 1-у добу виявлено 10 сильних 1 20 пом1рних 8в'яэк1в, на 4- ту - 6 сильних и 22 покарних, 1, нарешт!, на 30-ту добу - 13 сильних 1 16 пом1р-них. Шсля опром1нення в доз1 0,75 Гр характеристика кореля-ц11 була такой: 1-'а доба - 9 сильних 1 16 шшрних; 4-а - 10 сильних 1 17 пом1рних; 30-та - 15 сильних 1 24 пом!рних.

0пром1нювання спричиняе розлад нормальних взаемозв'яз-к1в шж досладхувашаш параметрами, порушення балансу нейро-мед1атор1в. На цьому тл1 виразно видно появу "нових" кореля-ц1й, як1 можуть дати певну в1дпов1дь на питания про механ1з-ми нейрох1м1чних врушень, виявлених л1сля оироьанюванкя 2 пор1вняно невеликих дозах.

- 21 -

Повного в!дновлення 1нфраструктури корелятивних зв'яз-kîb до 30-oi доб1 п1сля опром1нюванння не спостер1гаеться.

Найб!лыи! зм!ни в к1лькост1 зв*язк!в мають м!сце п!сля опром!нювання в доз! 0,25 Гр на 4-ту добу ! в доз! 0,75 Гр -на 30-ту добу.'тобто в пер!од. нсйвиражетио! пострад1ац!йно1 стрес-реакцП.

Як!сна ощнка взаемов!дношень м!ж нейромедзаторами та-чож дае змогу в!др1знити опром!нених тварин в!д контрольно! групп.

Очевидно, рад!ащйннй стрес створюе нову нейрох1м1чну iHTerpayira мозкових структур завдяки bmIhî структурних зв'язк!в, як! в!дворюють взаемод!ю нейромед!аторних систем.

Для в!дпов!д1 на питания, за яко! дози i в який терм!н одержана !нфраструктура корелятивних зв'язк!в нейромед!ато-р!в в1дтворюе дезадапгац1йн1 розлади, вивчено порупгення адаптивних можливостей опром1неного оргашзму в умовах функ-щонального ф!зичного навантаження.

5. Динаы1ка suicTy ropitonis i р-еидорк|>1иу в плазм!'иро-я! щур!в теля i|paitnio:!QTia!iQro ремтгс)|!ись!;ого опрс;>ш;е;шя п сумаршга дозак 0,25 i 0,75 Гр i $1зичного иавантатення. Шсля ф1зич]юго навантаження в кров! 1нтактних щур!в р!вень кортизолу зб!лыпуеться в 17 pasiB у nopiBHHHHi з вих!дним, у опром1нених щур1в - також п!двищувався, проте ступ!нь акти-вац!1 кори наднирок на ф1зичне навантаження був зниженим при опром!нюванн! в доз1 0,75 Гр в \ci досл!джуван! терм!ни, а в доз! 0,25 Гр - на 4-ту добу (рис. 8).

Ф!зичне навантаження супроводилося зб!льшенням вм1сту АКТГ у 1,8 раза i п1двищення р!вня 0-ендорф!ну у плазм! кров! в 6,9 раза, що в!дпов!дае впливу стресу на активн1сть ен-догенно! оп1о!дно! системи (G.B.Makara et.al\, 1980). У оп-ром!нених тварин виявлено в!рог!дне п!двищення р!вня в-ен-дорф!ну п!сля ф!зичного навантаження в ус! терм!ни п1сля оп-

нмоль л

Рис. 8. Вплив рад1ацжного опромження \ фйзичного навантаження • на р1вень кортизолу у плазм! кров! щур1в

ром!ыовання в доз! 0,75 Гр 1 на 4-ту добу в доз! 0,25 Гр.

Р1вень АКТГ Шсля опроканювання в доэ1 0,75 Гр 1 ф1зич-•ного навантаження в 1-у добу зростав в 1,5 раза, при доз! 0,25 Гр ! ф!зичному навантаженн1 - в 1,6 раза.

Таким чином, вплив другого стресорного чинника (ф1зич-

ного навантаження) на тл1 незавершено! адаптацИ сдсля впли->

ву !он!зувалгно! радхацП (г1перкортидизм при опром!нюванн! в доз! 0,75 Гр в ус1 терм!ни, при 0,25 Гр - на 4-ту добу) спричиняе зм1ни в^ адаптивн!й реакц!! организму. Знижуеться реакц1я наднирок-'на ф!зичне навантаження в пор1внянн! з 1н-тактними тваринами гпсля дози 0,75 Гр в ус! досл!джуван1 терм1ни, п1сля 0,25 Гр - на 4-ту добу. Ильки оп1о!ди реагу-ють на суму обох стресор!в, у в!дпов1д1 АКТГ ! кортизолу простежуеться гальм1вний вплив першого стресора на ефект другого.

Проте зайва активн1сть ендоген'но! опю!дно! системи на тл1 недостатчьо! реакц!! г!поф!зарно-наднирково! ланки ГГНС

обмежують переносилсть стресу, эншуе адаптаЩйний потешц-ал организму, що тдтверджуе гмениення фтгчно! витризалост! опром1нених тварин, продемонстроване в наступних роздыач.

У роэвитку 61лылосг1 адаптациших реакцш простэжуються два етапи, а саме: терщново!, але негадов1льно! та гацо-в1льно! довгочасно! адаптацП (Ф.З. Меерсон та !н. ,198?). Активами гормонально-гуморально! ланки регуляцП на етап1 терм1ново1 адаптацП до ф1зичного навантаження в1д1грае важ-ливу роль у рэализацП не т!льки цього, а й у формуванн1 наступного еталу адаптацП - тривало! адаптацП чи тренова-ност1. У цьому зв'язку анал!з здобутих даних св1дчить про те, цо П1сля опром1нювання в дозх 0,25 Гр на 4-ту добу 1 в доз! 0,75 Гр в ус1 досл!джуван1 тершни, особливо у п!здн1, через 30 д1б, в1дС7ваеться перебудова гормонально-гумор-ль-но! регуляцП, котра гнилее стрес-реакцгв на граничив фхзич--не навантаження на етап1 тррм1ново! адаптацП.

Отже, стрес-реакщя складае кеобх!дку ланку адаптацП. Зб!й на початковому етап1 адаптац!! призводить до того, що ефективнз функциональна система в орган1зм1 та системний структурний "сл1д" у нш не формуеться або'формуеться непов-ноц1нно, !з запзненням.

ЗдобуП реаультати св!дчать- про те, що радхацпта д1я в низьких дозах впливае на нейроендокринн! мехашзми адаптив-них реькщй при гострому вплив1 стрес-фактора (ф1зичне навантаження) .

6. Нейромед!аторнх системи в структурах головного мозку ЦУР1П п1сля фракщонованого рентгапвського опраи!нения в сумарнкх дозах 0.25 1 0,75 Гр 1 ф1зичного навантаження. Анз-л1з зм!ни параметр1в адренерг1чно! рецепг.П показуе, що для тварин, я как подавали ф!эичному нэванттеняю, у пор1внянн! з !нтактними, характерно: пгдвицення споряднекост! з л1га»-дом й-адренорец9птор1в та зменшення !х галькосН в кор! !

г1поталамус1.

Шсля опрсшнення в доз1 0,25 Гр та ф!зичного навантаження для параметр!в зв'язування «-адренорецептор1в у пор!в-нянн! з 1нтактними тваринами характерно: знижена спор1дне-н!сть з лЧгандом нмзькоаф1иного пулу в ус1 досл1джуван! термин'в кор1; б1льша к!льк1сть рецептор1в двох пул1в в кор1; п1двтцена спор1днен!сгь рецептор!в високоаф1нного пулу в гипоталамус! в 1-у 1 30-у добу; менша к1льк!сть рецептор1в ви-сокоаф1нного пулу' в г!поталамус! в 1-у 1 4-у добу; менша к1льк1сть рецептор1в низькоаф!иного пулу в г1поталамус1 в 1-у 1 4-у добу 1 б1лыпа - на 30-ту добу. Шсля опром1нення в доз1 0,75 Гр 1 ф1зичного навантаження параметрам зв'язування а-адренорецептор!в у пор1внянн! з 1нтактними тваринами при-таманно: знижена спор1днен1сть з л1гандом низькоаф1нного пулу в ус! обстежуван! терм1ни в кор1; п1двищена к1льк!сть ре-цептор1в високоаф!нного "пулу у 1-у та 4-ту добу в кор1; п1д-вищена спор1днен!сть з чигандом рецептор!в високоаф1нного пулу, в г1поталамус1 в ус1 подальш1 терм!ни; менша к1льк1сть рецептор1в обох пул1в в 1-у та 4-ту добу 1 б1льша - на 30-ту добу в г!поталамус!. Шсля опром1нення 1 ф1зичного навантаження зм!нювались також параметри о-адренорецептор!в.

Шсля ф1зичного навантаження виявлено активацш р1вня оп1атно! рецепцИ, та зменшення р!вня глюкокортико!дно1 ре-цепцП в г1поталамус1. Шсля опро).иненна та ф1зичного навантаження виявлено зниження р!вня оп1атно1 рецепцП, зниження к!лькост1 глюкокортико1дннх рецептор1в в ус1 досл1джуван1 терм!ни п1сля опром1нення в доз! 0,75 Гр на тл! зб1лыиення спор1дненост1 з л!гандом рецептор!в цього типу на 4-ту 1 30-ту добу. При доз1 0,25 Гр 1 ф!эичному навантаженн! в г!-поталамус1 спостер1гали зниження к1лькост1 рецептор1в у 1-у та 4-ту добу на тл1 п!двищенно1 спор1дненост1 з лхгандом кортикостерс'дних рецептор1в.

Ф1зичне навантаження у 1нтактних Т'-арин спричиняло п!д-

вщэння plBHiB б1огенних моноам!н1в практично в ycix структурах головного мозку (за винятком серотон!ну в г!поталаму-. ci), оп!о!дних пептид!в, а такси зниження ГМК I Глу в ньо-му, п!двии;енню Асп у стовбур!; р!вень Tay лишився незм!нним (рис.9). При цьому виявлено 10 сильних 1 14 пом1рних зв'яз-к1в м1ж нейромед!аторами. Баланс нейромед1атор!в, п;о склався в структурах головного мозку на тл! п!двищеного вм1сту кор-тизолу, АКТГ та в-ендорф1ну в периферичн!й кров!, певно, за-безпечуе максимальну ф1зичну витривал!сть тварин.

Шсля опром!нення ! ф!зичного навантаження незалежно в!д дози опром!нення в кор1 та г'!поталамус! виявлено активацию збудливих нейромед1атор!в - Асп, Глу (рис.10.11), зм!ну р!вня гальм!вного мед1атора Tay.

Таким чином, п!сля ойром!нення до реачцП на ф!ьичне навантаження в мозку тварин.залучен! додатков! нейромед!а?о- • ри. В опром1нених тварин зм1нтеться такох вм!ст НА, ГАМК, оп!о1дних пептид1в та серотон!ну. Характер зм1н залежить в!д дози опром!нення, терм!н!в. п!сля нього та досл!джувано1 струстури головного мозку. Все це св1дчить по принципове значення стану окремих мед1аторних систем га характеру 1х В8аемов!дношень для формування адаптивних перебудов.

У в!дпов!дь на ф!зичне навантаження й!сля опроШнення характер зв'язк!в м!ж нейрсмед!аторами зм!нюеться, со св!д-члть про зм!ни п1сля оиром!нення взаемод!! мед!аторних систем.

Виб1рка результат!? досл!джень за принципом найб1льиого в1дхилення у б!к вм!сту мед!атор!в у г!поталамус! дае мохли-BicTb виявити розбалансован!сть активност! мед1аторних систем залежно в!д дози ! терм!н!в п!сля onpoMiнення на тл1 зичного навантаження. П!сля опроМ1нення в доз! 0,75 Гр i фЬ зичного навантаження у 1-у i 30-у добу сцостер1гаРться. дисбаланс гальмованих ! збудливих нейромед1атор!в.

Найнесприятлив!ше для адаптац!йних перебудов складаоть-

200 180 160 140 12С • 100 80 60 40 20

ifc

Ii Ii

ig

: &

1

Кора Ппоталамус . Стовбур

Рис. 9. BMicT нейромед!атор1в в структурах головного мозку luypiß теля ф1зичь}.ого навантажения (в % до контролю)

П - Гамх ЕЗ- Глутамат EJ- Аспарт&т Q- Лей-енк □ -НА О-ДофамЫ □• Серотонш □■ Мет-енк

ся взаемовадношення, коли ргвень галылвних мед!атор1в (С, Tay', oniolflHi пепгади) знижуеться, а збудливих (Асп, Глу) зростае. Ii* е сигнал висначенна та зм!ни ненромед1ацП, що з pisHoxj внражен1стю проявляеться п!сля опром!нення в floai 0,75 Гр i ф1гичн'ого навантажения, особливо в г1поталамус! 1 стовбур1. Найяскрав1пе й найповнше дисбаланс проявляеться на 20-ту добу П1сля дИ. Шсля опром1нення в доз1.п,75 Гр i ф1"ичнсго навантажения вм1ст серотон1ну та оп1о!дних пептвд1ь в rinoTajiai.f/ci энижуеться (що вкаауе на нейромед1аторн1, дезадаптации! роздали).

У 1-у добу п1сля опроканення в доз! 0,25 Гр 1 фгзичного навантажения, незвалзючи на зьанену реакщю систем головного моэку, ¡¡ейромед^аторна адаптац1я, мабуть, забеапечуеться . завдяки вгаемов1дношённям галиивних i збудливих ненромед1а-

КОРА

зоо

275 250 225

175 150 125 100 75 50 25 О

200 175 150 125

а

в

i

0=

-Щ

1-а до6а

4-я добя

ЗО-а добв

ППОТАЛАМУС

ЕЕГ

1-а доба

4-« доба

ЗО-а доб«

СТОВБУР

Рис. 10. Динамжа вмкту нейромед1атор1в

в структурах головного мозку щур1в

" ",25 Гр •

гисля опромшення в доз1 О ¡,ф1зичного навантаження (в % до контролю)

О - Гамк О- НА

0- Глутамат - 0- Дофаинн

□ - Аспартат О - ТаурЫ

□ - Серотожн

И- Лей-енк Мет-енк

Рис.. 11. Динам! к а см ¡с ту нейромед'|атор1в

у структурах головного мозку шур1в в рЫп терм'ши теля опромшення в доз1 0,75 Гр \ (¡лзичного наваптажеинл

(в % до контролю)

□ • Гамк ЕЗ- Глутамат ЕЗ-Лспартат □ - Таурш

□ •НА Е- Дофамш Серотожн

□ - Лей-енк. □- Мет-енк.

тор1в, тобто нового 1х балансу. Особливу роль в1д1грають мпоши пептиди, р!вень яких значно збдлывуеться в гйотала-мусь Дбказом адаптацП е гривалЮть часу б1гу тварин з третбан! та ендокринна реакщя оргашзму. На 4-ту добу в г1-поталамус1 нейромед!аторний баланс порушуеться.' Картина на-гадуе реакщю на ф1зичне навантаження п1сля опром1нення в доз1 0,75 Гр, тобто знижуюгься гальм1вн1 мед1атори на тл1 невелико! активацП збудливих, ступ1нь вираженост1 зм1н мен-гшй через активн1сть оп1о!дних пептид1в. Адаптад1я знижуеть-ся - зменшуеться тривал!сть б1гу тварин. На 30 ту добу пз.сля опром!нення в доз1 0,25 Гр нейромед1аторна адаптащя досяга-еться, очевидно, завдяки активацП оп1о!дних пептид1в. Шх ними 1 стрес-реал!зуючпми нейромед!аторами, р!вень яких не зм1нюеться, встзноелюються сильн1 зв'язки, котр1 наСлижагсть-ся у випадку НА-з-ендорф1н (г - 0,952) до функц1ональких.

и

Таким чином, анал!з результат1в показуе, що П1сля фрак-цюнованого опром1нення у в1дп0в1дь на фгзичне навантаження порушуеться баланс мед1аторних процейв, як!, очевидно, т!с-но пов'язан! з ендокоинною реакщею 1 сприяють зниженню ф1-зично! витривалост1 тварин.

7. Оцпта ¿Нзнчно! шггр:1валост1 щур ¿в у упзи! тери11ш п1слл опро;анення. Ф1зична витривапсть шур1в, ко вим!ряеть-ся тривалютю б1гу в третбан! "до в1дказу", знижуеться на 1-у, 4-у 1 30-ту добу п!сля фракц!онованого опром!неня в су-марн!й доз1 0,75 Гр на 30 , 50 , 50 7. у пор1внянн1 з витрива-л1спо 1нтактних тварин, а при доз1 0,25 Гр - на 20, 30 1 10 7..

Б1г "до в1дказу", застосований нами як експерименталь.че ФН, в1ДТворюе ситуащю, в як1й поряд 1з Лзичним напруженням присутн1 й елементи емоц1ййого стресу. -За ¡поденного повторения цього навантаження протягом .7 д!б в!дбуваеться ф!зичиа та емощйна адаптац!я до навантажень. За показних адаптащй-

них мозшшостей орган!зму було обрано критер!й тривалост! б1гу в третбан1 до повно! стомленост! теля тренувального режиму.

Вплив тренувань на витривал1сть до б1гу здорових тварин виявився у подовженн! його тривалост!: з 12,00 ± 3,10 до 30,5Й ± 4,80 хвилин (Р<0,01), тобто до 254 7. щодо вих!дно! вёличини. Таким чином, регулярне ФН п!сля зак1нченя пер1оду, який можна оц1нювати як тренувальний, сприяло пШищенню витривалост1 б!льш; н1ж удв!ч1.

За аналог1чних умов працездатн!сть опром1нених тварин не т1лъки не зростала, а нав1ть мала тенденцш до зниження п!сля опром!нення в доз! 0,75 Гр, ягацо тренування починали через 1 1. 4 доби п!сля'опром1нення. При початку тренувань через 30 дшв триваяЮть б!гу до к1нця тренування практично не зм1нювалася.

Очевидно, в основ!" Снижения прадездатност1 в постпроме-невому перюд! п1д внлийзм пор1вняно невеликих доз !он!зу-валыю! рад!ацП лежать дезадаптащйн! розлади регуляторних систем. Це робигь необх!дним пошук додаткових шлях1в ! засо-б!в стимуляц!! ф!з!олог!чних систем оргшйзму, як! дають змогу, в одного боку, мобШзувати резерви, не реал1зован1 у процес1'ф1зичного навантаження, а з другого - справити за-хисний вплив у раз1 перенапруження.

С. Корекц1я дезадаптац1йиих розлад!в п1сля опромИшння.

У опром!нених тварин ф!зичне навантаження спртиняло збШ-вення коеф!ц!ента напруження, вираженого в1дношенням корти-зол/1нсул!н (к/1). Чим вищий коефащент, тим менший резерв компенсаторних можливостей орган1зму 1 тим загрозлившим з погляду прогнозу компенсацП функц!й е стан напруження (Л.е.Пан!н, 1983). Такого стану у опром!нених тварин досяг-нуто завдяки зниженню р!вня !нсул1ну ! чезна'...юго п!двищення р!вня кортизолу п!сля ф1зичного навант'а-ення.

- 31 -

Курсове введения опром1неним щурам даларг1ну дало змогу знизити коеф1ц1ент напрухення п1сля стресу (гостре ф1зичне навангаження). Р1вень 1нсул1иу п!сля введения даларг!ну у 3,5 раза перевицував р1вень тих, хто не д1ставав адаптогену. 1 Под1бн1 змхни активное?! шсулярного апарату 1 практично незм1нний р1вень кортизолу спричиняли суттеве значения 1н-дексу к/1, зростання вмюту бгльшост1 визначуваних оп1о!дних пептид1в у структурах головного ыозку, що св1дчило про п!д-вищення компенсаторних резерв1в орган!зму. Внасладок впливу адаптогену тривал!сть б1гу опром1нених тварин зросла з 6,04 ± 1,05 до 35,40 ± 4,70 хвилин. '

Зг1дно 1з здобутши даними про функцюнальний стан ГГНС у л1кв1датор1в у р1зн1 терм!ни п1сля аварП пропонутоться шляхи корекп.П деьаптац1йних розлад1в у залезнюст! В1д 1нди-в1дуальних особливостей реактивкост1 систему У табл.3 наве-• дено схему вибору засоб1в корекцП дезадаптадхйних розлад1в, що дае змогу обрати патогенетично обгрунтовану коригуючу те-раиш в кожному конкретному . випадку 1з врахуванням стану адалтивних регулятогших систем организму.

Для кореиц! дезадаптац1йних розлад1в у л1кв1датор1в насл1дк1в аварП на ЧАЕС з ознаками виснаження заХисно-пркс-тосувальних систем на тл1 статево! дпсфункцП розроблено за-с!б застосування препарату амн1оцен як адаптогену в комплексному л!куванн1 хрон1чного простатиту.

Здобут1 дат св1дчать про позитивну динам1ку зм1ьи функцП ендокринно! системи п!сля л1кування ачнюценом. При низькому вих1дному р1вн! гормон1в виявлено значне п1двкщення вм!сту кортизолу, пролактину 1 тестостерону, ар не виходить, проте, за меж! ф!з1олог1чних коливакь.

Функщоналън! молиивосг! або реакт;^н1сть ГГНС оц!ковали за зм1ною р1вня кортизолу п1сля велоергометрп на початку 1 наприк!нц1 л1кування амн1оценом. У здоровкх людей у в1д~о-в!дь на ф1зичне навантаження спостер1гаеться п1двтцення р1в-

Таблица .3

Корекщя дегадаптац1ннкх рйзлад1в у л1кв!датор1в

Функщонзльний стан ГГНС

Фармаколог1чний вгшга,

Застосовування специфичного та неспецифгч-ного тренування

Механизм| впливу-

--1

Обмежен-| ня стрес| -реакцП|

Актива-

вдйна

терап1я

У СП0К01

1. Надэвичайне напру-ження (виражений П-пэркортициэм, эниження рхвня в-ендорф1ну.

2. Внснаження (виражений гхпокортицигм ).

I Метаболии стрес-л!м1-¡туючо! система, синте-|тичн1 аналоги: -ГОМК, ¡триптофан, даларгхн; | антиокснданти - за по-¡каззнням. I

|Адаптогени (нейротро-¡тн,ачн1оцен, та 1н), ¡актопротектори (бем1-|тил та 1н) I I

Адаптавдя до повторник стресових вплив1в; кра-нхоцеребральна г1потер-м1я; магн1тне поле тощо ф1зичне навантаження (дозоване)

пк; ФУНКЦЮНАЛЬНИХ НА- | ВАНТАКЕННЯХ,(Е1ДПОБ1ДЬ)\ 1. Нормальна , \

2. Зайва

3. Недостатня

|Метабол!ти стрес-л1м1-¡туючо! системн. |Адаптогени, актопроте-|ктори

Адаптац1я до повторних стресових впливхв Адаптавдя до поеторних стресових вплие1в

-гэга кортизолу. До л!кування у б1лыпост! обстежених велоерго-метричне навантаження не призводило до зм!ни вьйсту гормона, що вказуе на приховане порушення резервних можливостей кори наднирок 1 дае змогу виявити недостатн1сть наяЕного р1внял тренованост1 ГГНС.

У л!кв!датор1в насл1дк!в авар!! на ЧАЕС з розладом адаптьвних систем регуляцН в комплексному л1куванн1 дисцир-куляторно! енцефалопат!! 1-П стад!й застосовували адапто- . генну поеднану д!ю бем!тилу 1 кран!оцеребрально г!потерм11 (КЦГ). Курсове введения бем!тилу на тл1 .КЦГ у ос1б з перв1с-но напруженою компенсаторною системою Шдвишуе переносгойсть , орган1змом стресу (велоергометр1я).

Таким чином, одним !з перспективних п!дход!в до ко'рек-ц!1 ' дезадалтащйнчх розлад1в п!сля опром!нення, е застосу-вання метод1в 1 засоб!в спрямовано! регуляцН процес1в адап-тацП за допомогою виб!ркового чи комплексного впливу па функц!ю ланок нейрогуморально1 регуляцН 1з врахуванням .характеру рад!ац!йно! дП 1 функц!онального впливу адаптивних регуляторнлх систем, насамлеред ГГНС.

заключения

Як показало вивчення фуякц1онального стану ГГНС у ЛНА на ЧАЕС у динам1ц! 1986-1993 рр, в багатьох з них спостер!-гаеться певна перебудов'а адаптац1йно! системи, пю проявляемся в 11 напруженн! в перш! роки, у зменпенн1 адалтац1й-них резерв!в 1 зниженн! ревистентност1 до екстремальних чия-ник1в у наступили п'ер1од. У даний час не уявляетьсй можливим висловитися щодо зв'язку виявлених зм!н 1з впливом лише ра-д1ац11 або всього комплексу несприятлшчи чинник!в, прита-манних катастроф!. Разом 1з тим ясно, .що ГГНС в1дреагувала на рад!ац!йний вплив, ! ця реакц!я була Еираженою 1"вельми

тривалою. Експерименталыи дскшдження, виконат на щу-рах-самцях, виявили характерцу динашку вм1сту гормон1в (коргизолу, АКТГ) та 0-ендорф1ну у кров1 на тл! значно! пе-ребудови нейромед1аторних взаемстдношень у р1зннх структурах головного мозку л1д впливом фракщонованого рентген1всь-кого 6яром!нення в сумарних дозах 0,25 1 0,75 Гр.

• Залежно В1Д дози 1 термШв теля низькодозового опро-м1нення виражено р1зн1 типи реакцИ ГГНС, проте в ус1х ви-падках мае ьасце тперкортицизм.

Вплив додаткового стресорного чинника (граничив ф1зичне навантаження) виявляе зниження реакцИ ГГНС на ф1зичне на-вантаження, пригтчення стрес-реакцП 1 зменшення ф1зично1 витривалост1, тобто порушення терм!ново! адаптацП.

Нейрох!м1чною основою формування пострад1ац1йного деза-далтозу е, очевидно, виратсений дисбаланс нейромед1аторш;х систем.

Таким чином, 1он1зуваяьна рад!ац!я в низьких дозах справляе значний еплив на нейрогуморальну регуляцш адаптив-них реакц1й орган1зму. Цей факт необх1дно враховувати, оц1-юоючи вкесок !он!зувально! рад1ац11 в комплекс несприятливих чинник1з, притаманних Чоркобильськ1й катастроф!.

У зв'язку з викладеним фармаколог!уна кореквдя дезацап-тац1кних розлад!в мусить проводитися 1в врахуванням функцш-нального стачу ГГНС та необх1дност1 тдвищення неспешкЯчно! резистентност! оргатзму га допомогою р!зних адаптоген1в.

Курсове вьедення опром1неним щурам далартну дало мож-лив!сть знизити коеф1щент напруження п1сля стресу (граничного ф1зичного навантаження) внасл1док змнш вшюшення кор-тизолу та 1нсул1ну, то св!дчить про зб!льшешш компенсатор-них можливостей оргатзму, 1 пдеищнти ем1ст у структурах головного мозку оп1о!дних пептид!в, якЛ мають важливе значения для захисного ефькту адаптацП при стресових ситуац!-ях.| •

- 35 -висковки

1. Доел!длення динам1ки (1986-1993 рр) функШонального стану ГГНС у ЛНА на ЧАЕС виявило у б1льшост1 обстежуваних у1 перни три роки п!сля аварП надзвичайне напруження ц!е! сис-теми; через 6 рок1в спостер1галася нормал!зац1я псказник!в ГГНС у стан1 покою та зниження П'реактивност!, яка обмежуе адаптац!ю до функц1ональних навантажень (1нсул1нова проба 1 велоергометр1я). Уявляеться доц1льним вид1ляти групи п1дви--щеного ризику з розладом ГГНС для диспансерного спостережен-ня. '

2. Розроблено модель фракц1онованого рентген1вського опром1нення тварин у д1апазон! доз 0,13-^,15 Гр в 1нтервал1 термШв 0,5-42 д!б. В 1нтервал1 термШв 0,5-10 д!б в заг-наченому д1апазон1 доз опрм!нення едино! залежност! р!вня. кортизолу не виявлено, а в 1нтервал! 18-42 д!б спостер!га-еться едина зменшувана функц!я р!вня кортизолу в!д дози.•

3. Фракц!оновйне рентген!вське опром1нення. тварин у су-марних дозах 0,25 ! 0,75 Гр спричьняе активац!ю ГГНС, особ-ливост! яко! эумовлен1 дозою 1 терм1ном п!сля впливу. При опром!ненн! л доз! 0,25 Гр стрес-реакц!я (яб!льпення кортизолу, АКТГ 1 в-ендорф!ну) вираяена лише на 4-ту'- добу; при доз! 0,75 Гр - в ус! терм!ни, але на 30-ту виявлено функц!о-нальне роз'еднання ланок ГГНС (гиперкортицизм на тл! знижен-ня 0-ендорф1ну). Стан ГГНС (сп!вв!дношення р1вн1в кортизолу, АКТГ та в-ендорф!ну) - 1нффмативний ! чутливий критер!й оц!нки б!олог!чного впливу !он1зувального випром!нювання в низьких дозах. . . '

4. Шсля фргкц!онованого опром1нення в сумарних дозах 0,25 ! 0,75 Гр фазово порушаюгься не1фомед!аторний баланс та р!вень рецепц!1 в р!зних структурах головного мозку цур!в у залежност! в!д дози 1 терм!н!в п1сля впливу. В доз! 0,25,Гр зм1ну параметр!в кортикостеро!дно1 та адренерг!чпз! р^спцП

в1дзначено лише на 4-ту добу; в доз1 0,75 Гр зниження адре-нерг1чно! та кортикостеро!дно! рецепцП на тл1 активацП оп!ат1зЛ виявлено в ус1 досл1джуван1 терм1ни.

5. Виявлено зм1ну мед!аторних взаемов1дношень, розлад нормаль них взаемозв'язк!в 1 появу нових корелявдй у Ппота-ламус1 при опром!неша в.дозах 0,25 1 0,75 Гр в ус1 дослзд-жуван! терм!ни, що характеризуе виникнення ново! нейрох1м!ч-но! 1нтеграцП мозкових структур в у.мовах низькодозового ра-д1ац1йного впливу. ■

6. Процес терьиново! адаптацП до граничного ф1зичного навантаження, який ощнюеться за реакщею ГГНС, пригн!чуеть-ся п1д впливом попередньо! ратцащйно! дП: на 4-ту добу п!сля дози 0,25 Гр 1 в ус1 терм1ни п!сля 0,75 Гр.

7. Вплив ф1зичного навантаження на тл! г1перкортицизму, спричиненого низькодозовим опромпгенням, зумовлюе набагато слабкшу активац1ю ГГНС, Тмк у неопром1нених тварин.

8. Опром1нення в дозах 0,25 га 0,75 Гр 1 подальше ф1-.зичне. навантаження виявили ст1йк1 й суттев! дозозалежн1 зм1-ни нейромед1аторних механ!зм1в адачтацП - балансу нейроме-д1атор1в та равня рецепцП в головному мозку: зм1юоеться вм1стиейромед1атор1в (НА, ГА),Ж, С та отоадних пептид!в), а також - Асп, Глу (збудливих) 1 Тау (гальм!вних), знижуеться р1векь оп1атно1, кортикостеро1дно! 1 эм1нюються параметрп адренерпчно! рецепцП.

9. Дискоорд1шац1я нейромед!аторних взаемов1дношень при доз! 0,75 Гр 1 фхзичному навантаженн1 зумовлена зниженням вм!сту гальм1вних 1 зб!лыиенням р1вня збудливих нейромед1а-тор1в, 1з максимумом на 30-ту добу. При доз1 0,25 Гр 1 ф1-зичному навантаженн1 дисбаланс слабо виражено на 4-ту добу завдяки активност1 стрес-л1м1туючо1 ланки - оп!о1дних пепти-Д1в.

10. Адаг:ац1йн1 можливост1 щур1в, за даними гранично!

трквалост1 б!гу, на тл! опром1нювання знижуються, максимально при доз1 0,25 Гр на 4-ту добу, при 0,75 Гр - на 4-ту i 30-ту.

11. Показано високу адалтивну ефективн1сть синтетичного'' аналога оп1о1дних пептид1в (даларг1ну) при граничному ф1зич-ному навантаженн! у опром1нених тварин: зростання вм(сту оп1о!дних пептид!в у кор! та гипоталамус!, зниження сп!вв1д-ношення кортизол/1нсул1н 1 п1двшцення ф1зично1 витривалост!.

12. Розроблено й ycnimHo апробовано засоби п1двгацення адаптацшннх можливостей л!кв1датор1в ■ насл1дк1в аварП на ЧАЕС з ознаками розлад1в захисно-пристосувальних систем. Ко-рекц1я дезадаптац!йних рсзлад!в мусить проводитися з враху-ванням i пад контролем функц!онального стану ГГНС.

сш'сох posit, опувлишлиих зл т,т д!:сеевдп

1. Адаптация дезадаптация при малых дозах облучения. Аннотированный научно-вспомогательный указатель отечественных и зарубежных публикаций за 1981-1994 гг.- Харьков, 1994.- 43 с. (соавт. Артамонова Н.О., Бакай Т.О.).

2. Симпато-адреналова система у л!кв1датор!в * насл1дк1в аварП на ЧАЕС в р1зн! терм!ни п1сля аварП '/ Укра1нськкй рад1олог1чний журнал.- 1993.- N 3.- С. 157-159 ' (сп!вавтори Бакай i.e., Губський В.I.).

3. Досл1дження р1вня ко'ртмзолу при д11 ioHi3yxi4oro вип-ром1нювання у малих дозах на етап1 складання та 1дентиф!ка-ц!1 математично! модел1 // Укра1нський рад!олог!чний журнал.- 1993.- N. 4,- С. 274-276 (сп!вавтори 1шханова М.А., Ан1пко О.Б., Губський В. I.').

4. Пострадиационные изменения струтуры плазматических мембран тимоцитов и лимфоцитов при фракционированном облучении крыс // Радиационная биология и радиоэкология.- 1G94--Т. 34, N 6.- С. 763-768 (соавт. Губский В.И., Др:валь В.И.,

- 38 -

Ишханова М.А., Яновская Л.Г.?.

Б. Використання амнхоцену для пдаищення адрнтмвних ыожлшмстей оргащзму у ос!б, як1 брали участь у л1кв1дац!1 аварЛ на ЧАЕС // Укра1нський рад!олог1чний журнал.- 1995.-

Губський В. I.

та

N 1.-<>С. 34-39 (сп!вавтори 1шхановаМ.А.. шн,).

6. Адаптивн1 системи регуляцН у л1кв1датор1в насл!дк1в аварИ на ЧАЕС (за даними 7-р1чного спостереження) // Ук-ра1нський рад1олог1чний журнал.- 1995.- N 3.- С. 213-218

, Бакай Т.С.).

(сяпвавтори 1шханова М.А.,

Губський В. I.

7. Нейромед1аторна регуляц1я адаптацН до ф1зичного навантаження п!сля рад1ац1йно1 дИ у низьких дозах // Укр. ра-д1ол. журнал.- 1995.- N й.- С. 253-255.

8. Поеднана д1я у в1Д1^рсно низьких дозах 1он18увально1 рад1ац!1 та ф!эичного навантаження на деяк1 показники регу-ляторних систем межуточного обм!ну // Укр. рад1ол. журн.-1995.- N 4.--С. 315-321 (сп1вавтори 1шханова М.А., Никитчен-

ко Ю.В.

Губський В.I.

)

9. Оценка некоторых нейроэндокринных показателей у лиц. участвовавших в ликвидации аварии на ЧАЭС // В сб.: Проблемь рад. медицины, 1988.- С. 19-23 (соавт. Владимирова А.Ф., Симонова Л.И. и др.).

10; Показатели гипофизарно-надпочечниковой, системы й протеолитической активности крови при формировании клинического 'синдрома у лиц, участвовавших в ликвидации аварии на ЧАХ // В сб.: Медицинские проблемы радиационной ээциты.-Киев, 1987,- С. 306-309 (соавт. Владимирова А.Ф., Кондратьева О.Г. и др.).

11. Гормональная регуляция- функционального состояния .генетического аппарата- лейкоцитов периферической крови у

лиц, участвовавших в ликвидации аварии на ЧАЭС // В сб.: Актуальные вопросы радиационной медицины.- Киев, 1989.- С. 193-196 (соавт. Бакай Т.е., Френкель Л.А. и др.).

12. Показатели нейроэндокринной системы регуляции адап--1 тивной реакции у лиц, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Влияние малых уровней радиации на организм человека и животных: Тез. докл. Научного Совета по мед. радиологии и луч. диагностике АМН СССР.- Киев, 1991.-С. 26-29 (соавт. Губский В.И., Ишханова А.М. и др.).

13. Cnociö корекцИ дезадаптац1йних розлад1в организму.- Заява на винах1д N 95041722 в1д 17.04.95 р., ршення про видачу патенту в!д 11.08.95 р. (сп1вавтори 1шханова М. А., БуркоМ.Ю., Баб1йчук Г.А.).

14. Спос1б 1кдикац11 променевого д!яння.- Заява на ви-нах1д N 95041721 в!д 17.04.95 р. (сп1вазтори 1шханова М.А.;• Ан1пко O.E.).

15. Опиоидные пептиды в головном мозге, надпочечниках, гормоны гипофизарно-адренокортикальной системы при воздействии .небольших доз ионизирующей радиации // Физиология гипофизарно-адренокортикальной системы: Тез.докл.Международной 'конф., Ленинград, 1-4 октября 1990 г.- Ленинград," 1990.- С. 83 (соавт. Губский В.И., Ишханова М.А., Ширяев A.B.).

16. Содержание катехоламинов и их взаимодействие с сина-птосомами в некоторых областях головного мозга при экстремальных воздействиях в разные сроки // Физиология и биохимия медиаторных процессов.: Тез. докл. V Всесоюзн. конф.- М, 1990.- С. 198 (соавт. Митряев A.B.).

17. Резервные возможности адаптивных систем у лиц, принимавши участие в ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Итоги оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЗС .: Тез. докл. научно-прзктич. конф..-Киев, 1991.- С. 147-148 (соавт. Бакай Т.С., Губский В.И.)_

18. Особенности некоторых адаптационных регуляторных систем у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствии ала-

рии на Чернобыльской АЭС.: Тез. докл. Укр. научно-практич. конф. 21-23 апреля 1992 г.- Киев, 1992.- С. 148 (соавт. Ба-кай Т.е., Губский В.И. и др.).

19. Нейромедиаторные процессы в структурах головного мозга крыс при радиационном стрессе // Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы. : Тез. докл. Всеукраинского симпозиума с международным участием,- Запорожье, 1992.- С. 27 (соавт. Ишханова H.A., Бакай Т.С., и'др.).

20. Характеристика некоторых адаптивных регуляторних систем у ликвидаторов в разные сроки после аварии на ЧАЗС // Чернобыль и здоровье людей.: Тез. дою1. научно-практич. конф. 20-22 апреля 1993 г.- Киев, 1993.- С. 89 (соавт. Губский В.К., Ишханова М.А., Бакай Т.С.).

21. Нейромедиаторные. процессы в структурах головного мозга после воздействия малых доз ионизирующей радиации // Тез. докл. радиобиол. съезда, Киев, 20-25 сентября 1933 г.Киев, 1993,- С. 670-671 (соавт. Ииханова М.А., Губский В.И. И др. ).

22. Особенности нейроэндокршшой регуляции некоторых компенсаторных адаптивных процессов у участников ликвидации последствий аЕарии на ЧАЭС // Восстановительные и компенсаторные процессы при лучевых "поражениях.: Тез.докл. X научной конф,- Санкт-Петербург, 1992.-С. 138 (соавт. Бакай Т.С., Ишханова М.А., Губский В.И.).

23. Особенности биологического действия малых доз ионизирующей радиации на нейромедиаторную регуляцию гипотала-мо-гипофизарно-надпочечниковой системы // Современные достижения медицинской радиологии.: Тез. докл. научной конф.-Санкт-Петербург, 1993.- С. 84 (соавт. Губский В.И., Бакай Т.С.).

24.Розроика шлях1в 1 3aco6iB оптшЛзацП адаптивних лроцес1в у л1кв1датор1в насл1дк1в asapil на ЧАЕС а дезадап-тац!йними ррзладами // Медичн! насл1дки аварП на ЧАЕС: Тез.

допов1дей науково-практич.конф., Харюв, 30-31 травпя 1994 р.- Харрпв, 1994,- С. 72.

25. Особенности и условия формирования адаптационных реакций прп действии факторов, связанных с последствия аварии на ЧАЭС // Медичи! насл1дки аварИ на ЧАЕС.: Тез. докл. науково-прат. конф.- Харкав, 30-31 травня 1994 р.- Харк1в, 1994,- С. 33 (соавт. Губский В.И.)'.

26. Влияние малых доз ионизирующей радиации на нейрогу-моральную регуляцию адаптации к физической нагрузке // Тез. докл. II съезда радиобиологов. Украины, Днепропетровск, 22-24 сентября 1995 г.- Днепропетровск, 1995.- С. 94 (соавт. Бакай

Т.С., Ишханова М. А.,

Губский В.И.

27. Пути коррекции дезадаптационных расцтройств некчэ--гуморальной регуляции у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Тез. докл. II съезда радиобиологов Украины, Днепропетровск, 22 - 24 сентября, 1995 г.- Днепропетровск, 1995.-С. 83 (соавт. Бакай Т.С., Ипханова A.M.).

28. Прогнозирование параметров низкоинтзнсивного облучения по уровню кортизола // Тез.докл. II съезда,радиобиологов Украины, Днепропетровск, 22-24 сентября 1995 г.- Днепропетровск, 1995.- С. 85 (соавт. Ишханова М. А., Анипко О.Б..).

29. Баэисна патогенетично обгрунтована TcpaniH судинних розлад!в у ос!б, як! брали участь у лн^дацП ■ насл!дк1в аварП на ЧАЕС: Методичн1 рекомендац!!.- XapKiB, 1994,- 17 с. (сп!вавтори Симонова JI. I., Тайщйн В. I. ташн.).

30. Применение препарата "Амниоцен1' как адаптогена в комплексном лечении хронического простатита у . ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АХ : Информац. письмо.-Киев, 1994,- 2 с. (соавт. Губский В.И., "Терещук С.К. и др.).

Митряева H.А. Адаптационные реакции организма и их нейрогумо-ральная регуляция при радиационном воздействии в низких дозах (рукопись».

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.08 - радиобиология. Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им.Р.Е.Кавецкого НАН Украины.- Киев, 1995.

Защищается 28 научных работ и 1 изобретение, которые содержат данные о нейрогуморальной регуляции адаптивных реакций у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС и животных под влиянием радиационного воздействия в низких дозах. Показано, что снижение срочной адаптации к физической нагрузке после радиационного облучения в низких дозах связано с угнетением активности гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой системы (ГГНС) и нарушением нейромедиаторного баланса в головном мозге животных. Получены новые данные о динамике функциональной состояния системы ГГНС у ликвидаторов.

Mitryayeva N.A. Adaptive responses of organism and their neurohumoral regulation after» low-doses radiation exposure (manuscript).

Doctor of Biological Sciences Dissertation (Speciality 03.00.08 - radiobiology, R.E.Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology of Ukrainian National Academy Sciences, Kiev, 1995.

The defence covers 28 scientific publications and 1 patent which contain data about neurohumoral regulation of adaptive responses In persons who took part in elimination of the Chor-nobyl accident aftereffects and animals after low-dose radiation exposuse. It has been shown that the diminishing of rapid adaptation under radiative effect in low-doses is accompanied by t'.ie inhibition activity of hypothalamohypophysioadrenal (HHAS) and neuromediator imbalance in the brain of animals. We received new data about dynamics of functional state of HHAS in liquidators.

Ключов! слова : низьк1 дози рад!ац11, ф1зичне навантажен-ня, адаптац1я, регулящя, г1поталамо-г1поф1еагю-надниркова, нейромед!аторн1 системи.