Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Зависимость урожая и качества картофеля от схем посадки, норм удобрений и массы посадочных клубней в условиях Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Зависимость урожая и качества картофеля от схем посадки, норм удобрений и массы посадочных клубней в условиях Лесостепи Украины"

ШСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯК1В УКРАШСЬКО! АКАДЕМП АГРАРИЯХ НАУК

РГ 5 ОД

1 2 К^.ДР 1998 гнатюк

1гор Миколайович

УДК 635.21:631.53.048:631.8:631.543.2

ЗАЛЕЖШСТЬ УРОЖАЮ ТА ЯКОСТ1 КАРТОПЛ1 В1Д СХЕМ САДШНЯ, НОРМ ДОБРИВ I МАСИ САДИВНИХ БУЛЬБ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Специальность 06.01.09 -Рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сшьськогосподарських наук

Кшв -1997

Дисертащею е рукопис

Робота викована в 1нсппуп землеробства i тваринницгва захщного репону УААН.

Науковий кер1вник:

доктор сшьськогосподарських наук, професор, заслужений даяч науки i техниси Укршни МОЛОЦЬКИИ Михайло Якович, Бшоцеривсышй ДАУ., проректор з науково! роботе, завщуючий кафедрою селекци та насшницгва

Офццйш опоненти: доктор сшьськогосподарських наук, професор ПОГРЕБНЯК Сташслав Платонович, 1нститут цукрових буряюв УААН, зав1дувач лабораторп ¡нтенсивних технологш вирогцування

кандидат сшьськогосподарських наук ГОЛОДНИИ 1ван Максимович, Аграрний шститут НЕЮ "Агрошком", заступник директора

Провщна усганова : 1нституг картоплярства УААН, вщцш розробки технологи вирощування, с.м.т. Немппаево

Захист дисертацп вщбудеться - 24 лютого 1998 р. о 10 год. на засщанш спещашзовано1 вчено! ради Д 26.360.01 при Тнституп цукрових бурягав Украшсько! академн аграриях наук

Адреса 1нституту: 252650 ГСП, м. Ктв. 650. вул. Кттчна. 25

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ1нституту цукрових буршав УААН (другий корпус).

Автореферат розклано ачня 1998 р.

Загальна характеристика робота

Актуальшсть теми. Картопля - одна з найважлишших сшьсько-господарських культур. Бона широко використовуеться на xapчoвi, кормов1 та техшчш цш. Поживна цшшсть картоши визначаеться оптимальним стввщношенням оргатчних \ мшеральних речовин, ц бульби мютять необх1дш вггамши та бюлопчно активш сполуки.

В Украйп картоплю вирощуготь господарства р1зних форм оргашзацп виробницгва та власносп в ус1х природою - кл1матичних зонах. Однак висоы витрати на виробництво картошп та низький 1соеф1щент розмноження дикгують необхщшсть пошуку нових ршенъ що до вдосконалення прийом1в 1 способ1'в й вирощування.

Зв'язок робота з науковими програмами, планами, темами. Матер^али дисертацшно! робота входили до тематичного плану лабораторн селекцп, нaciнництвa 1 технологи вирощування картоши 1нституту землеробства 1 тваринництва захвдного регюну УААН, тема передбачена координащйним планом УААН. Номер державно! реестращША 01001633р.

Мета 1 задач! дсслщжеиня. Метою дослзджень було визначити можливоот ефективного використання р!зних за масою садивних бульб 1 розробити науково обгрунтоваш плопй та р1вш живлення рослин при 1х вирощуванш.

У завдання досладжень входило виршення наступних питань:

- уточнити особливосп росту, розвитку рослин 1 формування врожаю, залежно вщ маси садивних бульб, схем садшня та р1вшв живлення при !х вирощузанш;

- знайти оптимальне посднання маси садивних бульб, схем садшня та ргвшв живлення, при яких забезпечуеться максимальна вpoжaйнicть та вихщ насшних бульб стандартно! фракци;

- визначити стеблоутворюючу здаттсть бульб середньораннього сорту Мавка та середньостиглого сорту Луговсъка для умов регюну;

- вивчити вплив досладжуваних фактор1в на врожайшсть картошн;

- досладити змши бioxiмiчнoгo складу бульб, залежно вад агротехшчних умов вирощування;

- визначити вплив умов вирощування на уражешсть рослин вipycними хворобами;

- вивчити залежтсть м1ж коефпцентом розмноження картоши, масою бульб, схемами садшня та р1внями живлення;

- розробити науково обгрунтоваш норми садшня картоши з урахуванням р1вня живлення, маси садивних бульб, юльюсного та просторового !х розмицення на плопц для умов захвдюго Лгсостепу;

- дослщити вплив маси садивних бульб, схем садшня та норм добрив на вюад насшно! фракцп бульб у cтpyкIYpi врожаю;

- провести оцшку енергетично! ефективносп вирощування сорпв картошн р1зних труп стиглоеп, залежно вщ маси садивних бульб, схем садшня та добрив, встановити окупшсть внесених туюв.

Наукова новизна одержаних результате. В умовах захадного Люостепу вперше проведена комплексна оцшка фaIcгopiв> що впливають на урожайшсть картошн - маса садивних бульб, р1вш живлення, схеми садошя та гх взаемодгя.

Вперше в Украпн розроблено науково обгрунтоваш диференцшоват норми садшня картошп, в яких враховано взаемодоо згаданих фактор!в i можливе 1х поеднання при отриманш заданого врожаю для двох р1зних за стиппстю сорив - Мавка та Лутовська.

Визначена можливкть зростання виходу насшного матер1алу та полшшешш якосп бульб за оптимального поеднання дослвджуваних факторов.

Знайдено оптимальне сполучення фактор1в, за яких отримуемо в урожа! найвшцу оплату внесених добрив i прирост енергп.

Практично значения одержаних результатш. Пропонуються науково обгрунтоваш диференщйоваш норми садання картошн для отримання заданого врожаю, яи грунтуються на взаемодн та конкретному поеднашй ф актор 1в - р1вш живлення, маса садивних бульб, кшыасне та нросторове 1х розмццення на плопц, особливосп сорту.

Результата досладжень пройшли виробничу перев1рку та впровадження в досладному господарств! "Радех1вське" 131Т завдного регюну УААН та селянськш спили ш. Б.Хмельницького Кам'янсько-Бузького району Льв1вськох областт

Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота виконана самоспйно. Оргашзащя та проведения досладжень, статистична обробка одержаних результата, IX анал1з 1 теоретичне обгрунтування виконувались особисто автором. Впровадження розробок у виробництво здшснювалось за його учаспо та безпосередшм кер1вництвом.

Апробащя результата дисертаци. Результата проведених досладжень доповадалися та обговорювалися на засщаннях координацшно-методично! ради з проблем картоплярства при 1нституп картоплярства УААН (Немшаево, 1991-1994 рр.), на методичнш рада з питань рослинництва 13ГГ захадного репону УААН /Обропшно, 1991-1994 рр./, науково-практичшй конференци молодих учених 1 спещалкгпв "Науков1 розробки 1 досягнення молодих учених - сшьськогосподарському виробництву" /В.Бакта,

1991 р./, науково-практичшй конференци "Проблеми украшського села i шляхи 1х виршення" /Стрий, 1992 р./, науково-практичнш конференци молодих yqemix i спещал1спв "HayKOBi розробки -агропромисловому комплексу" /Н.Ворота, 1993 р./, науковш конференци присвяченш 140-piwo Льв1всысого ДАУ /Дубляни, 1996 р./.

Пу<шкащ'£. За темою дисертаци опублшовано 5наукових прадь.

Структура дисертаци. Дисертащя викладена на 152 сторшках, включае 36 таблиць, 4 рисунки. Бона складаеться 3Í вступу, 6 роздшв, висновкш, пропозицш виробництву, до дата в. Бiблiorpaфiчний список включае 309 джерел, з них 34 - шоземш.

ОСНОВНИЙ 3MICT

У першому роздои "Огляд лгеератури" викладеш bwomoctí про вплив маси садив них бульб, площ i píbhíb живлення на picT, розвиток, урожай, садивш hkoctí та 6íoxímÍ4HHÍ1 склад бульб картошп, можливютъ регулювання параметр i в росту, розвитку та продуктивное™ рослин картошп за рахунок змши маси садивних бульб, схем 1х садшня та внесения pÍ3iwx норм добрив.

У другому роздал викладеш програма дослщжень, описаш MÍcne, умови, материал i методика проведения досладв.

Дослцркення, покладеш в основу дисертацтно! робота, проводилися протягом 1990-1993 рр. на землях десяттильно! польово! cÍB03Mi'ira лабораторп селекцп, насшниитва i технологи вирощуваиня картотп 1нституту землеробства i тваршпгиитва захщного perioHy УААН.

Польов{ досл1ди закладалися на cipoMy ошдзоленому поверхнево-оглееиому rpyirri, характерному для захщного JlicocTeny. Орний його шар характеризуемся такими агрох1м1чними показниками: bmíct гумусу - 1.6-1.8 %, рН сольово1 витяжки - 4.85.4, riдpoл¿тичнa кислотшсть 2,8-3.2 мг. екв на 100 г грушу, ступшь насичення основами - 71.5-77.3 %, легкопдрол1зованого азоту 6.77.5, доступних форм фосфору - 6.8-9.9, калио - 6.2-8.2 мг на 100 г грунту.

Експериментальна робота велась шляхом закладання трифакторного польового дослщу та проведения лабораторних анал1з1в.

Схема польового дослщу включала тага фактори.

1. Maca садивних бульб: 25-50, 51-80 i 81-150 г

2. Схеми садання: 70 х 20 см, 70 х 35 см i 70 х 50 см

3. Норми добрив: без добрив (контроль), 50 т/ га гною (фон), фон + N45P45K45, фон + N90P90K90.

Досладження проводили з оздоровлении наанним мaтepiaлoм двох сорта картошп: середньораншм - Мавка та середньосгаглим -Луговська.

Площа дшянок: I порядку (сорта) - 900 м2, П порядку (маса бульб) - 300 м2, Ш порядку (схеми садоння) - 100 м2, IV порядку (норми добрив) - 25 м2. Повторшсть вapiaнтiв досладу -чотириразова.

Мшеральш добрива у вигляд1 нпроамофоски вносили локально.

Агротехннса, боротьба з шюдниками та хворобами загалыюприйнята для зопи захщного Лкостепу Украши. Попередник - озима пшениця.

За перюд дослщжень проводили таю обл1ки, спостереження та анатзи: фенолопчш спостереження; висоту рослин встановлювали шляхом зaмipy вадсташ вщ р1вня грунту до квшсошжки стебла; товгцину стебел рослин зам1ряли на висоп 2-5 см вщ ршт грунту; масу бадилля та листя визначали ваговим методом; зрщжешсть насаджень - тдрахунком кшькосп кущ1в на дшнпи; площу лисгково! поверхш визначали методом зважування вис!чок ¿з лиcтеiв. Biзyaльнi облиси ураження рослин вгрусними хворобами проводшш за методикою В13Р; обхпк урожаю проводили ваговим методом по дшянках. Одержат дат обробляли методом диспершйного aнaлiзy для багатофакгорного дослщу за Б.А. Доспеховим (1979); структура врожаю визначалась ваговим методом при збиранш; теля збирання врожаю визначали: вмют крохмалю та сухоГ речовини - за методом Щербакова, нпраив - юноселективним штратним електродом, впамшу С - за Муррц агроххлпчний анализ грунту проводнвся зпдно 13 загальнопршшягою методикою: гумус -за Тюршим, рН сольово'! витяжки - потенщометричним методом, пдролггична кислотность - за Каппеном, азот - за К'ельдалем, рухомий фосфор - за Ч1ржовим, обмшний калш - за Йрсановим; енергетичну ефектившсть дослщжуваних фактор1в визначали за методичними рекомендащями.

У третьему роздал викладеш результата дослщжень щодо вивчення особливостей росту та розвитку рослин картошп, залежно вщ маси садивних бульб, схем садання та удобрения. Наводяться експериментальш даш, яю свщчатъ про те, що збшьшення маси садивних бульб сприяе подовженню вегетацшного перюду досладжуваних сорпв картошп.

Гнш, внесений у нopмi 50 т/га, пор1вняно до неудобреного контролю, подовжував вегетащю обох досладжуваних сорпв на два дш, поеднане внесения гною та мшеральних добрив у норм1 К45Р45К45 вело до зростання тривалосп вегетацй на 4-8 дшв, а шдвищена норма мшеральних добрив (^оРвоКад) - на 6-10 дшв.

Вивчення бюметричних показшшв виявило, гцо при дослщжуваних нормах добрив 1 схемах садшня висота рослин зростала ¡з збшьшенням маси садивних бульб. Внесения добрив теж приводило до збшыпення висоти рослин, незалежно В1д маси садивних бульб 1 схем садшня, щ вцщшносп спостер1галися в обох досгаджуваних сорив. Р1ст плопн живлення рослин картогш в1в до зменшення висотп рослин.

Товщина стебла рослини картошп зростала з1 збшьшенням маси садивних бульб, р1втв 1 площ живлення. Найбшьшу товщину стебла - 1.08 11.09 см, вщповщно по сортах Мавка та Луговська, одержано при садшш бульб масою 81-150 г, схем1 70 х 50 см I внесенш 50 т/га

ГНОЮ + ^оРэдКэд.

Аналопчну законолпршсть, у р1зних за стиппстю сортах картошп в5д\пчено i при вивченш маси надземно! часгини та маси листя одше!' рослини.

Продуктивнють картогап залежить вщ розм1ру фотосинтезуючого апарату рослин. Дослщження показують, що площа листковоГ поверхш збшьшувалася з ростом маси насшних бульб, площ 1 р1вшв живлення (табл. 1).

Таблиця 1

Залежтсть площг листково! поверхш куща картогш вщ факгор1в, що вивчалися в досл1дах, м2, середне за 1991-1993 рр._

Схеми садшня та норми добрив Мавка Луговська

маса садивних бульб, г

25-50 51-80 81150 25-50 51-80 81150

70 х 20 см

Без добрив 0.30 0.39 0.42 0.18 0.31 0.38

50 т/га гною (фон) 0.32 0.47 0.48 0.21 0.33 0.43

Фон + Н45Р45К45 0.35 0.51 0.64 0.30 0.39 0.50

Фон + МзоРэдКэд 0.52 0.63 0.76 0.40 0.43 0.61

70 х 35 см

Без добрив 0.30 0.43 0.52 0.21 0.38 0.43

50 т/га гною (фон) 0.35 0.51 0.59 0.26 0.40 0.48

Фон + ^5Р45К45 0.46 0.60 0.84 0.33 0.44 0.55

Фон + ^оРэдКзд 0.59 0.83 1.00 0.45 0.48 0.67

70 X 50 см

Без добрив 0.33 0.47 0.58 0.27 0.40 0.49

50 т/га гною (фон) 0.39 0.58 0.67 0.32 0.43 0.55

ФОН + Ы45Р45К45 0.48 0.68 0.93 0.38 0.52 0.59

Фон + Ы9оР9оК.9о 0.71 0.94 1.26 0.54 0.65 0.78

За розрщженого вирощування (70 х 50 см) площа листтсового апарату куща сорту Мавка збшыпувалась на 40 1 сорту Луговська -на 32 %, пор^вняно 1з загущениям (70 х 20см). Збшыпення маси материнських бульб з 25-50 до 81-150 г приводило до зростання плоил листково! поверхш, незалежно вад схем садшня та норм добрив.

Внесения 50 т/га гною приводило до росту листково? поверхш куща по сорту Мавка - на 14-20, по сорту Луговська - на 10-12 %, вщносно до контролю. Поеднане внесения оргашчних 1 мшералышх добрив у одинаршй норм1 сприяло росту фотосинтезуючого апарату на 35-52 i 28-38 %, а подвшна норма мшдобрив на 73-111 1 56-69 %, вцщовщно по сортах.

Найбшьша продуктиввисть агроф1тоценозу не зав жди зб1гаеться ¿з найвгацою продуктившепо окремих рослин, яю його формують. У зв'язку з{ зменшенням густота насаджеяь за розрщженого садшня (70 х 50 см) сумарна площа асимшяцшного апарату на гекгар1 була меншою, тж за загущеного - 70 х 20 см, тобто по сорту Мавка - на 73, по сорту Луговська - бшып шж вдв1ч1.

Асимшяцшна поверхня листя, яка забезпечила максимальну продукгивтсть дослщжуваних сортов була одержана при садшта бульб масою 81-150 г, схем1 садання 70 х 20 см 1 внесенш 50 т/га гною + К90Р90К90.

За рахунок кращо! циркуляци повпря, освшгеност1, зниження ймов1рносп контшсшого перезараження рослин в1русними хворобами як через бадилля, так 1 кореневу систему у вар1антах розрщженого садшня складалася бшып сприятлива фгапатолопчна ситуавд. Так, ступшь ураження картопл! сорту Мавка зменшувався з 22-33 % - за схеми садшня 70 х 20 см до 17-28 % - за схеми 70 х 50 см. Под1бна тендешщ спостер1галася 1 по сорту Луговська.

Пщвшцення ршня живлення також приводило до зменшення ураженосп рослин в1русними хворобами в явнш форм1, по сорту Мавка - на 10-11 1 по сорту Луговська - на 10-12 %, вщносно до контролю.

У четвертому роздш "Урожайшсть, структура та коефкцент розмноження кapтoплi, залежно вщ фактор1в, що вивчалися в дослщах" наведеш результата дослщжень щодо вивчення процесу формування врожаю бульб картошп за р1зних способ1в и вирощування.

Встановлено, що кшыасть стебел одше! рослини зростала з1 збшыненням маси садивних бульб. Так, по сорту Мавка кшькцлъ стебел одше! рослини зростала на 45-79 % при збшыденш маси садивних бульб з 25-50 до 81-150 г.

Встановлено, що кшьюсть стебел одше! рослини зростата 31' збщыненням маси садивних бульб. Так, по сорту Мавка ылыасть стебел одн1С1 рослгага зростала на 45-79 % при збшыненш маси садивних бульб з 25-50 до 81-150 г.

Застосування гною та мшеральних добрив, а також дослщжуваш схеми садшня картогш не справляли ¡стотного впливу на кшьгасть стебел одше! рослини. По сорту Луговська вiдмiчeнo таку саму законом1ршсть, проте стеблоутворююча здатшсть й бульб була меншою.

Бульбоутворююча здатшсть стебел картошп зростала з шдвищенням норм внесених добрив, незалежно вщ маси садивних бульб 1 схем садшня. ГнШ збшыпував бульбоутворюючу здатшсть стебел картошн сорту Мавка, пор1вняно з контролем, на 6-38, сорту Луговська - на 9-32 %. Внесения гною та одинарно! норми мшдобрив сприяло зростанню бульбоутворюючо! здатносп сорту Мавка на 31-69, сорту Луговська - на 14-44 %, а подвшна норма мшеральних добрив (КдоРдоКм) вщповщно на 44-69, 1 30-84 %, вдаосно контролю (табл.2).

Спостер1гаетъся тенденщя до збшьшення бульбоутворюючо! здатносп стебел картогон при зростанш площ живлення.

Результата дослщжень свщчать, що маса врожаю бульб на одне стебло значною мгрою залежала вщ плопц живлення рослин. В умовах розрщжених насаджень, цей показник ютотно зростав: по сорту Мавка - на 89, по сорту Луговська - на 84 %, вдассно загущених. При зростанш р1вня живлення також спостерЬалася тенденцк до шдвищення маси бульб, яка припадае на стебло картоши.

Найвищий урожай сорта Мавка та Луговська (вщповщю 354 1 412 ц/га) одержано при використанш бульб масою 81-150 г, схеми садшня 70 х 20 см I внесенш 50 т/га гною + ЫдаРяоКзд (табл. 3).

Дисперсшний анал1з результата багатофакторного польового дослцху вказуе на те, що найбшыпий вплив на прщнст урожаю мали добрива. По сорту Мавка внесения 50 т/га гною сприяло збшыненню врожаю на 23-32 ц/га, пор1вняно до контролю, по сорту Луговська цей прир1ст становив - 23-50 ц/га.

Сумкне внесения 50 т/га гною 1 Ы45?45К45 забезпечило прирют урожаю сорту Мавка - 62-80, сорту Луговська - 83-128 ц/га, а внесения подвшно! норми туюв (ТЧадРооКоо) - на 96-121 1 131-198 ц/га вщповщно.

Таблиця 2

Кшыисть стебел в купи картошй та 1х бульбоутворююча здатшсть залежно В1д дослщжуваних фактсдов, ___шт., середнеза 1991-1993 рр.______

Схеми садшпя та норми добрив Маса садивних бульб, г

25-50 51-80 81-150

Мавка Луговеька Мавка | Луговеька Мавка | Луговеька

стебел на кущ бульб на стебло стебел на кущ бульб на стебло стебел на кущ бульб на стебло стебел на кущ бульб на стебло стебел на кущ бульб на стебло стебел на кущ бульб на стебло

70x20 см

Зез добрив 4,0 1,8 2,2 2,5 4,9 1,6 3,1 2,1 6,8 1,3 4,0 2,0

>0 т/га гною (фон) 4,4 1,9 2,2 3,1 5,1 1,8 3,4 2.3 6,4 1,6 4,0 2,2 оо

РОН + N45? 45К45 4.3 2.1 2.5 3.2 5.4 2.1 3.3 2.7 7.1 1.7 4.4 2.3

Рон + КдоРздКот 4,2______ 2,4 26 3,7 5,0 2,4 3,6 3,0 6,6 2,0 4,5 2,6

70x35 см

>ез добрив 4,4 1,6 2,3 2,5 5,4 1,5 3,4 2,0 6,6 1,3 4,2 2,0

>0 т/га гною (фон) 4,0 2,2 2,4 2,9 4,9 "1,9 3,5 2,3 6,4 1,7 4,1 2,2

Рон + ^5Р45К45 3.9 2.7 2.3 3.5 4.9 2.4 3.5 2.5 6.6 1.9 4.3 2.4

Рон + ИдоРмКво 4,3 2,7 2,5 3,9 5,2 2,4 3,6 3,1 6,4 2,1 4,3 2,8

70x50 см

>ез добрив 4,1 1,9 2,4 2,5 5,4 1,6 3,3 2,2 6,9 1,4 2,1

>0 т/га гною (фон) 3,9 2,0 2,3 3,3 4,8 2,0 3,5 2,4 6,5 1,7 4,4 2,3

РОН + N45? 45К45 4.2 2.6 2.3 3.6 5.2 2.6 3.5 2.6 6.3 2 1 4.2 2.4

РОН + №оР9оК90 3,8 2,6 2,1 4,6 5,1 2,6 3,3 3,3 6,7 2,2 4,0 3,0

Таблиця 3

Урожайшсть картогш, залежно ввд маси садивних бульб, _ схем садшня та норм добрив_

Схеми Норми Мавка, середне Луговська, середне

садшня, добрив за 1990-1993 рр. за 1991-1993 рр.

см (фактор (фактор Уро- Прир1ст Уро- Прир1ст по

В) С) жай- по факторах, жай- факторах,

шсть, ц/га шсть, ц/га

ц/га ц/га

А в с А в с

Маса садивних бульб 25-50 г (фактор А)

1 184 - 51 0 120 - 35 0

70x20 2 216 - 60 32 170_ - 58 50

3 263 - 60 79 248 - 80 128

4 303 - 67 119 318 - 102 198

1 159 - 26 0 93 - 8 0

70x35 ** X. 183 - 27 24 132 - 20 39

3 234 - 31 75 203 - 35 110

4 264 - 28 105 255 - 39 162

1 133 - - 0 85 - - 0

70x50 2 156 - - 23 112 - - 27

3 203 - - 70 168 - - 83

4 236 - - 103 216 - - 131

51-80 г

1 217 33 49 0 144 24 33 0

70x20 2 248 32 50 31 180 10 46 36

3 297 34 67 80 272 24 55 128

4 338 35 74 121 339 21 56 195

1 194 35 26 0 113 20 2 0

70x35 2 220 37 22 26 144 12 10 31

3 260 26 30 66 206 3 11 93

4 297 33 33 103 286 31 13 173

1 168 35 - 0 111 26 - 0

70x50 Л 198 42 - 30 134 22 - 23

3 230 27 - 62 217 49 - 106

4 264 28 - 96 273 57 - 162

81-150 г

1 244 60 57 0 236 116 82 0

70x20 2 270 54 56 26 265 95 68 29

3 309 46 52 65 361 113 95 125

4 354 51 64 110 412 94 96 176

1 209 50 22 0 183 90 29 0

70x35 2 234 51 20 25 218 86 21 35

3 274 40 17 65 286 83 20 103

4 314 50 24 105 348 93 32 165

1 187 54 - 0 154 69 - 0

70x50 г 214 58 - 27 197 85 - 43

3 257 54 - 70 266 98 - 112

4 290 54 - 103 316 100 - 162

ШРо, 9.6 9.6 11.1 12.9 12.9 15,0

Гстотний вплив на врожайшсть картошп справляли також маса садивних бульб 1 площа живлення. При збшыпенш маси насшних бульб з 25-50 до 51-80 г урожайшсть сорту Мавка зросла на 26-42, сорту Луговська - на 3-57 ц/га.

Садшня бульбами масою 81-150 г забезпечило приркт урожаю, пор1вняно до фракцп 25-50 г, сорту Мавка - 40-60, сорту Луговська -69-116 ц/га. Збшыпення плопц живлення рослин зменшувало врожайшсть картопл! по обох дослщжуваних сортах незалежно вщ маси садивних бульб 1 добрив.

У наших доашдженнях збшыпення плопц живлення приводило до зменшення виходу стандартно! фракци садивних бульб сорту Мавка з 58.3 % - за схеми садшня 70 х 20 см до 54.8 % - за схеми 70 х 50 см. Одночасно в урожах зростае кшьшсть бульб масою понад 81 г, а також загальна товаршсть.

Збшыпення маси садивних бульб з 25-50 до 81-150 г, навпаки, вело до зростання кшьхосп стандарта их насшних бульб в урожа! сорту Мавка. 3 ростом маси садивного матер1алу, кшыасть великих бульб зменшувалася з 35.0 до 30.0 %, др1бних бульб (до 25 г) -зростала з 10.2 до 11.6 %, а товаршсть незначно зменшувалася.

Як свщчать результата наших дослгджень, ваговий коефадент розмноження сорту Мавка за схеми вирощування 70 х 50 см становив 1:11.0, сорту Луговська - 1:10.3, що вщповщно в 1.7 1 1.8 рази бшьше, пор1вняно з насадженнями 70 х 20 см.

Пщвшцення р1вня живлення збшынувало коефвдент розмноження як середньораннього сорту Мавка, так i середньостиглого сорту Луговська. Збитьшення маси садивних бульб, без сумшву, вело до зростання кшькосп висадженого садивного матер1алу, що в свою чергу позначилося зменшенням вагового коефвдента розмноження.

У щлому по сортах ваговий коефвдент розмноження сорту Мавка був дещо вищим 1 становив 1:8.8, проти 1:8.0 - у Луговсько1.

За розрщженого садшня сорта Мавка та Луговська утворювали шд кущем в 1.2-1.1 рази бшьше бульб, включаючи 1 насшну фракцно (рис. 1).

Не виявлено впливу добрив на частку садивних бульб у загальнш гх кшькосп. Проте у зв язку з там, що загальна кшыасть бульб у гшзда зростала з1 збшыненням р1вшв живлення, законом1рно збшьшувалась 1 юльюсть садивних бульб. Частка насшно! фракци бульб в урожа1 була вищою у сорту Луговська 1 становила 60.5, проти 56.7 %-у сорту Мавка.

Схеми садмнч, см

Рисунок 1 - Вплив агротехшчних умов вирошування картопл1 сорту А - Мавка; В - Луговська на утворення бульб

* Норми добрив: 1-без добрив (контроль); 2-50 т/га гною; 3 - фон N45P45K45 4 - фон N90P90K90 **Маса бульб: I - 25 - 50 г; П - 51 - 80 г; III - 81 - 150г.

Враховуючи наявний дефщит енергп та економзчт труднопц виробника картошп, а також р1зний р1вень урожайносп, який йому шд силу одержати, ми

диференцповали норми садання картогш залежно вщ можливостей взаемозамши фактор1в, з там, щоб забезпечити необхщний урожай.

Проведеш дослщження дозволили встановити залежшсть урожайностт картой вщ piвнiв живлення, маси садивних бульб, просторового та юльюсного 1х розмицення на плоил, (табл. 4).

3 таблищ видно, гцо, залежно вщ можливостей господаря, урожайшсть в 200-250 ц/га можна одержати при сад!шп бульб масою 25-50 г у кшькосп 28 тис.шт./га (70 х 50 см) за нормою 11 ц/га та внесенш 50 т/га гною + ЫдоРэдКго, або 41 тис.шт./га (70 х 35 см), 15 ц/га, 50 т/га гною + або 71 тис.шт./га (70 х 20 см),

27 ц/га 1 лише 50 т/га гною.

Але 200-250 ц/га можна також одержати, використовуючи бульби масою 51-80г. При цьому за садшня 28 тис.шт./га (19 ц/га) i 50 т/га шою+К9оР9оК9о; 41 тис.шт./га (27 ц/га), 50 т/га гною без мшеральних добрив i 71 тис.шт./га (46 ц/га) зовЫм без добрив. I, нapeштi, при використанш великих садивних бульб (81-150 г) -

Таблиця4

Диференцшоваш норми садшня картошп сорту Мавка, залежно

вщ маси садивних бульб, píbhíb живлення та врожайносп

Садивна норма Maca садивних Бульб, г Внесения добрив, т/га, кг д.р./га Урожашпстц ц/га

тис.шт./г а ц/га

28 И 25-50 50+N,(«90 200-250

28 19 51-80 50 + МогДоКэд 200-250

28 33 81-150 50 + К45Р45К45 200-250

41 15 25-50 50 + М45Р45К45 200-250

41 15 25-50 50 + МадРздКю 250-300

41 27 51-80 50 200-250

41 27 51-80 50 + Ы,оР9оК9о 250-300

41 47 81-150 0-50 200-250

41 47 81-150 50 + Н45Р45К45 250-300

41 47 81-150 50 + К5оР9ОК9О 300-350

71 27 25-50 50 200-250

71 27 25-50 50 + ^оРадКад 250-300

71 46 51-80 50 + ИиРЛо 250-300

71 82 81-150 0 200-250

71 82 81-150 50 + Ы45Р45К45 250-300

71 82 81-150 50 + N^,0 300-350

за садшня 28 тис.шт./га (33 ц/га) - 50 т/га гною + Ы45Р45К45; 41 тис.шт./га (47 ц/га) - 0-50 т/га гною 1 71 тис.шт./га (82 ц/га) - без добрив.

Таке саме вариовання можливе при одержанш 250-300 1 300-350 ц/га бульб. Аналопчш можливосп маемо 1 по сорту Луговська.

Проте е 1 сортов! вщмшносп. Яюцо сорт Мавка не забезпечував за caдiння 28 тис.шт./га врожайшсть 250-300 ц/га бульбами вЫх фракщй, то вщ сорту Луговська таку врожайнкть отримали за садшня бульб масою 51-80 1 81-150 г при внесенш 50 т/га гною + М9оР9оК9о 150 т/га гною + ^Р^К^ вщповщно.

У п ятому роздт наведеш результата вивчення впливу маси садивних бульб, плопд та р1вня живлення на яюсш показники бульб картсгоп.

У наших дослщженнях вмют крохмалю насамперед залежав вщ бюлопчннх особливостей сорту. При вирощувашп в однакових умовах 1 застосуванш одних 1 тих самих технолопчних прийом!в потенцию можливосп нагромадження крохмалю сортом Мавка е дещо вшцими. Середшй вмгст крохмалю в його бульбах становив 16.6 %, тод1 яку сорту Луговська -15.2 % (табл. 5).

1стотний вплив на вм1ст крохмалю справляли добрива. Спостер1галася чггка тгнденц1я до зменшення крохмалистост! бульб ¿з збтыпенням piвня живлення.

Встановлено, що хоча мшералып добрива зменшували вмют крохмалю та сухоГ речовини в бульбах картогоп, вюид !х з гектар но! плоил по обох дослщжуваних сортах зростав при збшыпенш piвня живлення 1 незалежно вщ схем садшня, що поясшоеться вшцою врожайшстю картошп.

Загущения насаджень приводило до збшьшення вмюту крохмалю та сухо! речовини в бульбах 1 загального 1х виходу з одинищ плопц.

Збшьшення норм добрив с прияло нагромадженню нпрата у бульбах обох дослщжуваних сор™. Зростання плопц жи влети картошп також вело до збшьшення вмкту штрат у бульбах, по сорту Мавка - з 66.9 мг/кг сиро! маси за схеми садшня 70 х 20 см до 75.0 мг/кг за схеми 70 х 50 см. По сорту Луговська, вдаговщю - з 68.0 до 88.1мг/кг сиро} маси. За однакових умов вирощування, сорт Луговська нагромаджував нпрапв - 75.9, а сорт Мавка - 70.6 мг/кг сиро! маси.

Таблиця 5

Bmíct крохмалю в бульбах картошп, залежно вщ норм добрив i _схем садання, %_

Норми добрив Мавка, середнеза 1990-1993 рр. Луговська, середнеза 1991-1993 рр.

схеми садання, см

70x20 70x35 70x50 70x20 70x35 70x50

Без добрив 17.7 17.2 17.4 16.2 16.2 15.8

50 т/га гною (фон) 17.5 16.8 16.8 15.5 15.7 15.2

Фон + К4;Р45К45 16.4 16.3 15.8 15.1 15.0 14.4

Фон + ЫэоРадКад 15.8 15.7 15.4 14.3 14.6 14.1

Maca садивних бульб не справляла вираженого впливу на bmíct крохмалю, cyxoi речовини та нирата у бульбах картошп теля i'x збирання.

Bmíct аскорбшово! кислоти в бульбах в основному залежав вад бюлопчних особливостей сорту та píbhíb живлення.

У шостому роздШ викладено анал1з енергетично1 ефективносп вирощування картошп та OKynHOCTÍ витрат, залежно ввд схем садання, норм добрив i маси садивних бульб. При анашз1 енерговиграт були складеш схеми енергетичного балансу всього технолопчного процесу.

Найбшыпа окушпеть 1 т гною урожаем картопт одержана при садили бульб масою 25-50 г за схемою 70 х 20 см. Окушпеть мшеральних добрив була вшцою при BHeceHHÍ ix у hopmí N45P45K45. Оплата 1 кг д.р. мшеральних добрив урожаем бульб по сорту Мавка становила 31, по сорту Луговська - 53 кг. На одну тонну гною при вирощуванш сорту Мавка прирнгг урожайносп становив - 54, сорту Луговська - 70 кг бульб.

Витрати енергн на вирощування картошп BwpÍ3®uniCH3 залежно вщ досл1джуваних агротехшчних захода. Зокрема, використання гною та pÍ3HHX норм мшеральних добрив, на виробництво та внесения яких витрачаеться значна кшьюсть енергн, íctotho збшынуе енерговитрати на вирощування картопл1 фактори, що впливали на рют урожайносп - оргашчш та MÍHepanbHÍ добрива, загущення насаджень, велша садивш бульби сприяли збшьшенню KÚibKocTi eHeprii нагромаджено! врожаем.

На вирощування картошп дослщжуваних сорив витрачено по 46.9 тис.МДж; енерпя, нагромаджена урожаем сорту Мавка становила 83.1, сорту Луговська - 75.0 тис.МДж. Висока ефекгившеть виявилась в обох сорт, але крапп показники мав сорт Мавка.

Коефпдент ефективностл енерговитрат при вирощуватпп сорту Мавка становив 3.5, проти 3.1 - у сорту Луговська.

ВИСНОВКИ

1. Висота рослин зростала зi збшьшенням маси садизних бульб та норм внесених добрив. Ц1 законом1рност1 вiдмiчaлиcя по обох дослщжуваних сортах. Рют плопц живлення в1в до зменшення висоти рослин на 9 % як по сорту Мавка, так 1 по сорту Луговська.

2. За розрщженого вирощування (70 х 50 см) площа листкового апарату одного куща сорту Мавка зростала на 40 1 сорту Луговська -на 32 %, пор1вняно до загущеного (70 х 20 см). Одяак, у зв'язку з меншою кшьюстю купив на гекгарнш площ|,за умов розрщженого садшня, сумарна асимшяцшна поверхня, пор^вняно до загущеного, була меншою по сорту Мавка на 73, по сорту Луговська - 111 %. За збшыпення маси материнських бульб з 25-50 до 81-150 г та шдвищення piвня живлення площа листково! поверхш зростала, незалежно вщ схем садшня та норм добрив.

3. Розрщження насаджень веде до полшшення 1х ффтосанпарного стану. Так, ступшь ураження в1русними хворобами сорту Мавка зменшувався з 22-33 % - за схеми сад1ння 70 х 20 см до 17-28 % - за схеми 70 х 50 см. По сорту Луговська вдапчено аналопчш тенденди.

4. Велим садивш бульби сорту Мавка масою 81-150 г вщмзняються вщ др1бних (25-50 г) кращою стеблоутворюючою здатшстю - на 45-79 %. Подобие Бiдмiчaлocя i по сорту Луговська. Застосування добрив, а також досл1джуваш схеми садшня картошй не справляли ¡стотного впливу на кшыасть стебел у купи.

5. Бульбоутворююча здаттсть стебел зростала з гадвшценням норм внесених добрив, незалежно вщ маси садивнкх бульб 1 схем садання. Вщм1чена також тенденщя до збшыиення бульбоутворюючох здатносп стебел картошп при зростанш площ живлення. Збшьшення маси садивних бульб зменшувало юльюсть бульб, що припадали на одне стебло.

6. Найвищу врожайшсть бульб у середньому за роки дослщжень по сортах Мавка 1 Луговська (354 1 412 ц/га вщповщно) одержано при садшн! бульб масою 81-150 г за схемою 70 х20 см 1 внесенш 50 т/га гною + ^оРадКад.

7. Дисперсшний апаш результата багатофакторного доеладу вказуе на те, що найбшыпий вплив на приркт урожаю справляли добрива - 42.2 % по сорту Мавка та 54.7 % по сорту Луговська; маса садивних бульб - 14.5 1 19.6 % та схеми садшня - 17.7 1 10.5 %, вщповщно по сортах.

8. Вивчення взаемодн та можливого поеднання факторгв (píbhí живлення, маса садивних бульб, ix просторове та кшыасне розмнцення) дозволило визначити диференщйоваш норми садшня для одержання заданого врожаю в захцщому Jlicocreny Украши.

9. Сорти Мавка i Луговська мають однакову реакщю на дослщжуваш умови вирощування, але останнш бтын продукгавншгай, що дае мoжливicть отримати вщ нього певний р1вень урожайносп за менших норм добрив i густота насаджень.

Ю.Найбшьший вшшв на bmíct крохмалю, сухо! речовини, аскор-6ÍH0B01 кислота i нагромадження нпрапв у бульбах картошп справляли добрива та бюлопчш особливосп сорта. ЬНдапчеш тенденцн до збигьшення вмкту крохмалю при загущенш насаджень картошп, а нпрата - за ix розрщженностт

Il.OKynHicTb мшеральних добрив урожаем картошп була вшцою при внесенн1 i'x у HopMi N45P45K45. Оплата 1 кг д.р. урожаем бульб по сорту Мавка становила 31, по сорту Луговська - 53 кг.

12.По сорту Мавка найвшций прирют енерпх при вирощуванн1 картопл1 (55.2 тис. МДж) одержано при садшн1 бульбами масою 5180 г за схемою 70 х 20 см, при внесенш 50 т/га гною + NjoPgoKgfi- По сорту Луговська цей показник був бшыпим (72.5 тис. МДж) за використання садивних бульб масою 81-150 г, схеми садшня 70 х 20 см i внесенш 50 т/га гною + N90PS0K90. Сгаввщношення енерги, нагромаджено! урожаем KapTomii, до витраченох на ií виробництво становило по сортах Мавка - 3.9, Луговська - 3.7.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

Пропонуються науково обгрунтоваш диференщйоваш норми садшня KapTomii для отримання заданого врожаю, ям грунтуються на взаемодо та конкретному поеднанш фактор1в - р1вня живлення, маси садивних бульб, юлыасного та просторового ix розмщення на площ1, особливосп сорту:добрива застосовують В1д 0 до 50 т/га гною + N90P90K90, садивш бульби вщ 25 до 150 г, висаджуючи др1бш бшьш загущено за вшцих доз, а велша - розрщжено без добрив або за мало! ix кшькосп.

СПИСОК ОПУБЛПСОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Вшшв агротехшчних прийомхв вирощування картоши на врожай бульб та нагромадження у них штра-пв /Л.А.1льчук, М.Д.Огородник, 1.М.Гнатюк, В.А.1льчук/ Картоплярство: М1жвщ. темат. наук. зб. -К.: Урожай, 1993. - Вип.24.- С.53-56.

2. Молоцький М.Я., Гнатюк 1.М. ГКдвшцення ефективпосп вирощування картошп в зашдному Лкостепу Украши //Вгсн. Бшоцерювського ДАУ: 36. наук, праць. - Бша Церква: Правда Ярославшпв, 1997. -Вип. 2, ч.2. -С.69-75.

3. Гнатюк 1.М. Продуктивтсть та деяи яшсш показники картошп залежно тмд маси насшних бульб, площ 1 р1вшв живлення //Мджвщ. зб. наук. робп-: Вчет аграрншси - сшьськогосподарському виробництву: - Черншцг Прут, 1993. - С.142-144.

4. Гнатюк 1.М. Продукгившсгь картошп сорту Мавка, залежно в(д маси насшних бульб, площ живлення та р1вня удобрения /Шроблеми укра'шського села 1 шляхи 1х вирнпення. - Стрий. - 1992. -С.73.

5. Гнатюк 1.М. Урожайшсть картошп, залежно В1'д маси насшних бульб, площ 1 р1вшв живлення // Тези наук.конф., присвяч. 140-р1ччто заснування Льв1в. держ.с.-г. ш-ту: Проблеми агропромислового комплексу Украши: стан 1 перспективи. -Дубляни, 1996. - С.70-71.

АНОТАЦ1Я

Гнатюк Г.М. Затежшсть урожаю та якосп картогш ввд схем садшня, норм добрив 1 маси садивних бульб в умовах захвдного Люостепу Украши. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового сгупеня кандидата сш>ськогосподарських наук за спещальшстю 06.01.09 рослхшництво. - 1нстипут цукрових бурягав УААН, Ки1в, 1997. Дисертащю присвячено питаниям ефективного використання piзниx за масою садивних бульб 1 розробщ науково обгрунтованих площ 1 ргвшв живлення рослин при \х вирощувант. У робот! вивчено особливосп росту, розвитку рослин, формування врожаю та змши бюхьшчного складу, залежно вщ маси садивних бульб, схем садшня та удобрения. Встановлено окупшсть урожаем внесених добрив. Проведено оцшку енергетично! ефекгивносп вирощування сорта картошп р1зних труп стиглосп. Вперше в У крапп запропоновано ди-ференцшоваш норми садшня картошп, в яких враховано взаемодпо та можливе поеднання факщлв при отриманн! заданого врожаю р(зних за стиглютю сорт.

Ключов1 слова: картопля, урожай, ягасть бульб, маса садивних бульб, схеми садшня, норми добрив, сорт, енергетична ефекгившсть.

Гнатюк И.Н. Зависимость урожая и качества картофеля от схем посадки, норм удобрений и массы посадочных клубней в условиях Лесостепи Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 растениеводство.

Диссертация посвящена вопросам эффективного использования различных по массе посадочных клубней и разработке научно обоснованных площадей и уровней питания растений при их выращивании. В работе изучены особенности роста, развития растений, формирования урожая и изменения биохимического состава в зависимости от массы посадочных клубней, схем посадки и удобрений. Установлена окупаемость урожаем внесенных удобрений.

Проведена оценка эффективности выращивания сортов картофеля различных групп спелости. Впервые в Украине предложены дифференцированные нормы посадки картофеля, в которых учитывается взаимодействие и возможное сочетание факторов при получении заданного урожая различных по спелости сортов

Gnatyuk I. The dependence of the yields and quality of potato on fertilizer norms and seed potato weight under condition of the West Foreststeppes of Ukraine.

This is for searching a scientific degree of agricultural sciences candidate, specialty 06.01.09 - plant growing. The Sugar Beet Institute of UASA, Kyiv, 1997.

The searching is devoted to the problem of the effective usage with different weight potato to seeds and developing of scientifically substantiated squares and nutritious levels of plants, while their growing. In this publication the peculiarities of growth, developing of plants, the formation of yields has been studied, and dependence of biochemical structure of the seed potato weight.

The recompensation of fertilisers by the yield has been established. The estimation of energetic effectiveness of potato of different ripen groups has been worked out. For the first time the new differentiated norms of potato planing cousidering the interaction and possible combining while obtaining yield of different matuaring potato variety. Key words: potato, yield, seed quality, seed potato weight, planting chemise, fertilisers norms, sort, energetic effectiveness.