Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Закономерности функционирования бактериопланктона и его роль в трансформации органических веществ в Днепровских водохранилищах

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Закономерности функционирования бактериопланктона и его роль в трансформации органических веществ в Днепровских водохранилищах"

РГ5 ОД

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ "( Ь 0111 ь 1 1НСТИТУТ Г1ДРОБЮЛОП1

На правах рукопису

МИХАЙЛЕНКО Людмила £вдоким<вна

ЗАК0Н0М1РН0СТ1 ФУН:СЦЮНУВАННЯ БАКТЕРЮПЛАНКТОНУ ТА ЙОГО РОЛЬ У ТРАНСФОРМАЦ»! 0РГАН1ЧН01 РЕЧОВИНИ В ДШПРОВСЬКИХ ВОДОСХОВИЩАХ

03.00.18 - I ¡дробк)лог!я

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступешо доктора бшлопчних наук

КИ1В - 1995

Дисертащя с рукопис.

Робота виконана в 1нституп пдробшлош HAH Украши

Офщшш опоненти:

Доктор бюлопчних наук, професор В.Г.Драбкова Доктор бюлопчних наук, професор С.С.Ставська Доктор бюлопчних наук, професор МЛ.Кузьменко .

Пров1дна установа: 1нститут коло'1дно'1 xiMii та xiMii води ¡м. Л.В.Думанського HAH Украши

Захист В1дбудеться Н .¿{/е/т/ъ^Мть р. 0 ' ' год. на зас1данн1 спец1ал13овано1 вченсп ради Д 01.77.01 при IticTHTyri пдробюлош HAH Украши за адресою: 254655, Ки1в-210, проспект Герош Сталинграду, 12.

3 дисертацшю можна ознайомитись в б1блютец1 1нституту г!дробюлогн HAH Украши

Автореферат роз1сланий "oOQ"SC 1995 р.

Вчений секретар спец1ал1зовапо1 ради кандидат бюлопчних наук {) Н.М.Смирнова

ЗАГМЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУЛЛ 1>1 ПСТЬ ДОСЛ1ДЖЕН Ь

Стршке згЧьшення населения Земм привело до створення у Apyrift половин! XX стор1ччя близько 30 тис. водосховищ об'смом понад 1 млн. м\ як1 стали 1стогними компонентами довиия.

В V'KpdiHi, ддя як.1 А' характерна GiAHic , водних запасов, зарегулювання с мху Д"щра було розпочатоу 1931 р. спорудхсенням rpeöAi AninporECy, а до 1973 р. епк Дшпра було зарегульовано створенчям каскаду водосховищ загальною площею водного дзеркала близько 7 тис. км'. Нгродногосподарське начення дшщ оських водосховищ ддя Украши bpaj. 1езне, ockUlkh в них збер1гаеться понгд 70% водних pecypcis нашо'1 держаги, що використовуються для питного i тел..1Чного водопостачання, зрошення пол1в на ГБвдш Укрс. и, вироблвння елсктроенергн, водноготпанспорту, рибного гс тодарства. Особл]1во сл1д пдареслити значения дшировських водосховищ у ■чбезпеченш водою ГПвдня Украш;; у результат споруджения великих водопостачальних та ¡ригацШних канал1в.

Створ- 'шя в басейш Дншра каскаду водосхов^-д при зростанш масштабу забруд-"чння води промисловими, с1льськогосподарськими i комуналыю-побутовлми скидами ириэвелм до iCTOT"nx 3Min його пдроюммнего, .ллопчноготасанпччюго режим1в. Ямсть води i бюпродуктившеть водосховищ значною ..lipon) визначаеться функцюнуванням бактер1ального населения.

Узагальнення з мжробюлогп одшп з найб1\ьшнх piBiiimHiix piK Европн до i шеля йога зарегулювання греблями пдроелектростанщй ьяерше виконала Д.З.Гак (id75). При цьому останшдосмджсння ^втора належать до 1968 р. Этого часу споруджено HOBi водосховища, зросли мае аби антропогенного пресу, сталася авария на Чоргобильшй АЕС. Уа ц1 фак ри нозначи'ися на функшонуванш f '<тер1ального населения та його рол1 в екосисгем! Дшпра.

ДоЫджеиня автора в басейш Дншра р точалися з 1960 р., а беэпосереднъо на > водосховищах дшпровського какаду — 1 19С5 р. Пропонопана робота пщготовлена на шдстаь: багатор1чних (19G5—1991) досл1джень мшробюл' !чного режиму Дншра та йоге в'"Осховищ i с частиною комплексних пдробюлопчних poöiT, виконуваних Тмститутом пдробюлогн HAH Укра'ши П1Д крр1вництвом академ^а АН УГ^Р ГсГВ.Топачевського)

(1961—1975) таакадеммНАНУкраши В.Д Романенка(з 1980 р. до сьогодш). Висловлюе.мо щнру вдячн!стъ ироф.|Я.Я.Цесбу{, який у пер1од 1960—1976 рр. безпосередньо керував комплексними пдребюлопчними досл1дженнями Дншра! систематнчло п1дтримував у них мжробюлопчн! робота.

Ильки трйвал! пдроеколопчш досл1дження, нев1д'емною компонентою яких е

|>НКрОбЮЛОПЧН1, ДОЗВОШОТЬ В|дрЬнИТИ ЦНЫЧШСТЬ природних бюЛОПЧНИХ [фСЦССЖ В|Д спрямованих змш, зуиовшшх господарською д1яльшстю людини, а також з'ясувати законом1рнсст1 функцюнувания компоненте скосистеми. Це дозволяе закласти науков! пдоалмни управления бактер1алмшм населкиняи иодних екосистем, а також прогнозувати характер в1дпов1д! бактерщ на вплив екстремальних фактор)в.

МЕТА РОБОТИ: ОцЫитн роль бактерШ у трансформацп оргашчно! речовини, зд(йснювано) планктонним угрупованням, а також з'ясувати закономерное^ функцюнування бактер!опланктону днШровських водосховищ в умовах ¡х штенсивно-го комплексного використання, токсичного та рад!оактивного забруднення, спричине-ного авар!ею на ЧАЕС.

осиовт злв/штя

ПроаналЬувати багатор1чш особливосп формування мжробюлопчного режиму оснсвних длянок Дншра 1 оцшитн значення чшшгш, як1 впливають на показникн сапрооносп водного об'екта, включаючи чинник зарвгулюваиня р1чкоаош стоку.

Визначити роль бактерш у планктон! 1 сестош дншровських водосховшц залежно В|Д якюшго складу водосростей; вивчити багатор^чну дицамжу продукц» бактерюпланктону,-його участь у трофодинамщ1 .деструкцн орган1чно1 речовинн 1 потощ енергн, зд1йснюваних планктонним угрупованням.

Досмдити особлнвосп структурно-функцюнальних характеристик бактерюпланктону в умовах дн рад1оактивного I токсичного забруднення.

Оцжити багагор1Ч1П ьпкробюлогнш показники сапробносп дшпровських водосховищ 1 з'ясувати закономфносп сукцес!! бактерюпланктону п1д дюо природних I антропо-генних чиннихш.,

ОСИОВШ ПОЛОЖЕНИЯ, ВИПЕСЕШ НА ЗАХИСТ

На постав! результат бзгаторпних (1960—1932 рр.) доелдаень одержано структур-

но-функцюнальш характеристики бактерюпланхтопу, к!льк1с;го оцшено його роль у. планктонное/ угрупованн! в процеслх продукування i деструкцч органично! речовнни, трофодшшша а та кож з'ясовано законо.'.прноеп функцюиування бактерШ та чинники, як{ ix внзначають, на рЬних етапах ¡снування та комплексно! штенснвно! сксплуатацй великих водосховищ, створсних у басснш pißHUHHo'i piKH (на приклад! Дч1прп).

З'ясовано, що дал головного водосховища дшпровського каскаду роль алохтонного бактерюпл&нктон/, як i фтопланктону, незначна: у период становления водойми середнъор1чнин добовий ириплив водоростей i бактер'й стачовив ляаю близько 2% Ix середньоргоних aanaciB, a ¡х скидання з водосховища було щс мент значимим - 0,7% дм ф)том 1,5%д\ябактер1опланкта1у.Надходженняба№рюш|.анктонузр1кДншра,Прип'ят1 i Тетерева та його скидання у нижшй б'сф Кшвсько1 ГЕС вимачасться величиною водного стоку, сягаючн максимальних значень у пер!од весняного паводку,

В1дносний bmIctу cecTOHi водосховищ його живо}фракцИ — планктону ви.значасться штенсивжстю продукцшннх процеан i не перевищус в пер'од «цвп-йшя-. води 27%. частка орган!ч1гого детриту становить 73% ваги сестону. При цьому bmict бактерий в оргашчнш pe40BHHi планктону i сестону залежить вц складу й фЫалопчнпго стяну чодоростей, з51шиуючись в Mipy старшня и вбирания ucraniiix. Сп1вь1дношекня прикр1гле;шх i в1льноплаваючих бактер1альних клщж у водосховищ! вмначасться рмпод1лом фгго планктону i його ф1зюлопчним станом.

Встаиовлено в1дмшч1сть у xapaKTepi трифоюнезу пелапам i AiTopaAi еитрофнош водосховища, що еизначаеться шеннм складом водоростей глнбокоеодних i мигозодних дшнок i Miporo заростаиия осташнх вищою водною роглиншетю. У пелапли яри домшуванш у фггопланктош енньозелених водоростей мае мкце детрнтшш живилми'Л лакцюг, в якому рацюн бактерш на 70% забозпечусться фиопланктоном. В умосах рвномаштиого яккного ск,\аду водоростей М1лгевсдних д'лянок др/rot тераси прсгелюс пасови1Цний жнпильний лаицюг.

Досл1джено роль бактерш в жйвилышх ланцюшх, за як.м частка бактерш у .киа\снн1 зоопланктону визгачаг.тьсч фнетичнич спектром водоростгч!.

З'ясопану змшу арук .: но-фунщонллышх характеристик бик-л'рмпмнхтсну я умовах дм рйдюцншоги i ti» шчго забрудненнь п результат! аворп на 4opiio6ii.aci.KHi AtC. ¡'-г.раховчна д\я Сакт» ,i доза поглииания рад^ий' при м,1кгимам,мих имчсинях

питомпТ активносп води (Кюр1/л), ;о мала м!сце шсля а. ар», та и сшвв^ношення з ЛД, да: 1 шдстави твердити, • о причиною ¿меншення бактер^альних показнимв не г Д1Я рад1ацн. З'ясоваш причини в]дпов1дних змш у бактер1альному угрупованш.

На п!дстав! анамзу багитор! :их матер^ив щодо структурно-функцюнальних характеристик бактерюльно: угрупочання (за допомогою методу перев1рки статист >.им гшотез) ^;1д1\ено чотири стадн в сукцесп бактерюпланктону. Доведено специфшнсть кожно! ста/у'!, що визна-.ас"ся конкретними к1лшс]Г!ЧИ показниками бактер1алыюго угруповання.

Встановлено визначальну роль бактерш у планктонному угрупованш при самоочи-щеттч! водосховищ, як1 1яються своею трг Ън ¡стю. Дошджено багаторг::н мкроб1а*опчш ¡|Оказники сапробносп дншровських водосховищ, як! винвилк ; стаб1\ьними дл" В1ДП0В!ДК01 стадн в сукг тн бактерюпланктону I визначаються характером антропогенного впливу.

«

ИАУКОВЛ НОВИЗНА I ТЕОРЕТИЧПь ЗНАЧЕНИЯ Р01ЮТИ

Пропонована робота е найповшшим узагальненням з особливостей сукцесп бактерюпланктону 1 його рол1 в екосист".\и пгантських р1внинних водосховищ штенсив ного комплексного використання (на приклад; дншровського каскаду). Вперие за 30-р1чний перюд дано юлькюш оцшки рол! бактер|й у трансформацй оргашчно! р'човини рмнииних водосховищ, показано и особливосп, а також з'ясовано законом1рност1 функцюнуьання бакторГ.опланктону, зумовле ! впливом природних 1 антропогенмих чшшиш..

Для поршняння зазначимо, що нашому узагаль.ьмню передували снстематичш досл1дження бактер1алышх процесш прськ::.; водосховищ -г 1ркутьского 1 Братського (протлтм 5 рош '¡х становления), Усть-Кам'яногорськко I Бухтармшського на 1ртнш1 — 10 роюв (Кожов Мамонтова, 1979; Гулая, 1975), а також р1ВН'"'иого Рибшського водосховища на Воля де протяг м 15 рок1в проводив мжробюлопчш роботи В.1.Романенко (1972).

Ьперше на ¡зних етапах ¡снуванпя дшпрова.ких водосховищ дано структурно-функцюнолыи харам ристики иактерш у планктонному угрупованш залежно в|д основ-ни> Зютччних 1 бютичних чинникт. Дм р|вни1шнх евтрофних водосх нщ встановлено

римий характер трофогенезу глибоководних 1 ммководоних акватор1й, ощнено роль бактерш у цих процесах та и зв'язок з яккиим складом водосросгей 1 заростанням м1лководь вищою водною рослиншспо.

Вперше показано особливосп сукцесН бактер1опланкто1гу дн!провських водосховищ в умовах аварн на ЧорнобильськШ А£С, э'ясовано його спйк1сть до- радЫктивного забруднення I пояснено причини зниження функцкжально! активное^ бактерШ п1д впливом токсичного забруднення. В|дзначено ¡стотну роль бактерШ у передавать штучно! рад!оактивност1 по троф1чних ланцюгах.

Вперше вивчено багатор1чиу (30 рок!в) динамку структурио-фуикцюнальниц харак-теристикик бактерюпланктону. Показано, що п1сля ¡нтенсиф1кацй бактер!альних процес!в ■ внасл1до». «ефекту залитого р1чища» настае неркэдстабЫзацй, Однак ст1йк1сть бактер1ально! системи може бути порушена екстремальними факторами, котр! залежно В|Д 1хньо1 природи I М1ри впливу можу л стимулювати чи пригшчавати ф|зюлог1чну активн1сгь бактерш. Це дало змогу вид!лити специф1чш стадн в сукцеси бактер!опмнктону, кожна э яких характср1зусться в1дпов(дними к1льк1сними значениями структурно-функцюнальних показник1в.

Вперше було вивчено багагор!чну динам'ж/ мжроб'юлопчних показниыв сапробносй дшпровських водосховищ.

Пропонована робота являс собою одне з небагатьох фундаментальних узагальнень продукцжного напрямку.

ПРЛКТИЧНЕЗНАЧЕНИЯ

Результата досл^жень автора лягли в основу розрбблених нами прогноз«, <& замовлення Укрводпроекту для Нижньодншровськрого водосховища у ТЕО «Можлнв! змши екосисгеми Дшпро-Буэького лиману в зп'язку з скороченням стоку Дшпра» (Ки:в, 1979), Кременчуцького водосховища в «Еколопчшй оцшщ заходев до збЫьшення корисно! оддач1 Кременчуцького 1 Каховського водосховищ (Кшв, 1'Ш), атакож д\я модвлювання формування чкосп води У 'пмснчуцького видосховшца (ПНПВО; Харк|в, 1956}, що пдаверлжсно в1диовц1шмг .тами.

Матср1али диссртанп .'лладеш в написаних автором роздшх монографий «Рлсп!-тельность и бактериально* селение Днепра и его водохранилищ» (1"89) та «Гидроцу-

логические последствия аварии на Чернобыльской АЭ'" (1992) викорпстовуються при читанш курсу лекцш з «Основ еколопи на xÍMino-технолпчному факультет! КП! для студенпв-еколопв (дов1дка N 14-60/7 В1Д 10.01.1994 .

АПРОБЛЦШ РОБОТИ

Me'-'plaAH дисертацп доиовщалися на П, IV i V з'Ьдах Всесоюзного пдроб!олопчного товариства (Кишин1в, 1Р"0; Кшв, 1981; Тольятт1,1986); УконфереьчиукрашськогофЫалу Всесоюзного г!дроб1олопчного това'~т'ства (Одес.!, 1987), УВсесоюзшй нарад! учасшшв МБП з вивчення продуктивное!! пркноводних водо1..-1 (Бюлог^ча станция БДУ на оз. Нароч, 1973), II i V Всесоюзних парадах л!мнолопв на Байкал! з Kpyroo6iry речовини та енергн у водой^ах (1977,1981); V Всесоюзому науковому симпоз^уг1 з сучаених проблем самоочищения i регулювання якосп води ('¡.лин, 1975); XV науковш конференц» з бшлог!чних основ рибного господарства республж Середньо! Азп та Казахстану IДушанбе, 1976); Vi VII зЪда-' Всесоюзного м.,>ро6юлппчногс 'овариства (Ереван, 1975; Алма-лта, ' 1S85); VI i VII з'йдах Украшського мжробюлолчного товариства (Донецьк, 1984; Hepuieui, 1989); V ВсесоюзнШ нарад! з саштарно!' пдробюлогй (Москва, 1976); 5-й ceci'i школи семшару «Водосховища, ix комплексне ^икористання 1 вплив на довк!лля» (Звенигород, 1989).

Матер1алн дисертаци були представлен! на XII (Берн, Швэйцарш, 1968) i XXI (Hobí Счд, Юкхлав^я, 1979) мЬкнародних конференц1ях по вичению Дунаю;.111 (1980), IV (1986) ¡ V (1990/ >пжнародн,'х' симпозиумах з пдр^'пкробюлогн у Братиславу микиародшй конференци j питань контроля за забрудненням у басенн! Дунаю (Hobí Сад, Югослав1я, 1979).

11УШКЛЩ1

3 тем; ,исертацм надруковано 60 poGiT, у тому числ! 4 моиографп (у 1:лтавторств!).

СП'УКТУРЛ . (ШСЯГРГ'ЮГИ

Дисертащя викладена на,348 сторшках г чшшопису i складасться з вступу, 7 глав i biichobkíb. Робота метить 10Г> -аблщь i 27 piicyiiKiD. Списс- итератури представлений 301 джереламн.

3MICT РОБОТИ

У встуш коротко викладено стан вивченосп питания форм) ,иння мкробтиопчного режиму великих водосховищ р!эних ф13и,^-географ1чних зон на перюд написания депо! робота, вид1лено на"ченш вивчеш проблеми, с_.рунтопано актуальнкть теми i перерахо-вано положеш, I, що виносяться на г"хист,: короткосформульовано основн!принципи, що ни»'" керувався автор у свои дослдженнях, визначено мету 1 завдання роботи.

1. ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ

У роздЫ дано огляд cbitoboi л1тератури щодо характерних рис пдролопчного, riApOXIMiMHOrO та пдробюлопчного pfXHMiB piBHHHHHX, предпрських i ripCbKH водосховищ, а також показ?но значения основы« абютичних ' бютичних фактс>р1в середовии ч АА>10актер1альних процес!в трансформацй оргашчно! речовини. Проведений нам'. анаМэ основних мжроб1олопчннх показтюв д\я р1зних водосховищ за принципом трофност! noKi .ав, що ц1 показники можуть бути критер1ямн лш тиЫзацп водосхов'ищ.

2. МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ

Матер1алами для дисертацн стали результата сиг--»матичних „осл!дженъ автора незаре-гульованих д1лянок Дншра, а також тръох найбпмша водосховищ дшпровського каскаду, розте'цоваккху pianiix ф1зико-географ1чних i шматичних зонах, Це верхне' часкад! Ктвське водосховище (S - 922 км2, V — 3,7 к..: j, середне — Кременчуцьке (S — 2250 км5, V — 135 км1) I нижне — Коховс. .ie (S — 2150 км', V — 18,2 км'), розташоваш в1дпов1дно у noAicci, МсостеповШ 1 степовш зонах.

Було виконано 47 експедицшних peücie, а також npowoM усього вегетащйного перюду проводилися стацюнарш дошдження.

Обл1к загальнпго числа бактерш та i'x (¡язюлопчних труп пройодився за пособниками (Кузнецов, "оманекко, 1963; Родина, 1965; Кузнецов, Дубинина, 1989). KiAbidcTb бактерШ у сестош встановлювали за розробленою i апробовонаю нами методикою (Михайленко, Куликова, 1973). 1денти<1мкаЦ1Ю спороузоорюючих гетеротрос| лх бактерШ р. Bacillus виконували за визначннками (Wolf J., Barcer А., 1968; Bergy, 1974).

BaKTcpiaAbEty проду! .¡ю (як бактерюпланиону в целому, так i бактерий, що t 1ерал1зують' лабиьш сполуки, що Min-ять азот) ВИ31 'али за приростом бюмаси (чис\а) бактер1й в ¡золь4...аних пробах, води. При розрахунку користувалис. формулою Гак (1975). Ви'щаши б чктерш ф1льтраторами зоог'мнктону розраховували за формулою Войсен-Йенс^ча (Bin6epr,

1971). 1нтенсившсть смживання кисню бактериями визиачали склянковим кисневим методом. Для розрахунку рол! бактерШ у потоц! енерш через планктонне угруповання користувалися схемами, запропонованими Г.Г.1Инбергом (див. Экологическая система Нарочанских озер, 1985).

Для розрахунку ймов1рно'1 дози поглинання бактерюпланктоном в умовахдн радацшного чннника було використаяо методи Белоусово! 1 Штуккенберг (1961).

Д\я обгрунтування специфмних стадий у сукцесп бахтерюпланктону застосовували метод перев1рки сташпичних пиотез (РокицкиЛ. 1961).

3.6ЩЕР1АЛЬНЕ НАСЕЛЕНИЯ ДН1ПРА

. У цш глав1 узагалънено власш та лпературн! дай) щодо м1кробюлопчно1 характеристики основних дшшок Дншра до зарегулювання йога стоку. Показано залежшсть розвитку бактерюпланктону 1 його окремих фЫолопчних груп, атакож сапробносп р1кн за бактершъними показниками ь!д природних 1 аитропогенних чишшмв.

4. БАКТЕРЮПЛАНКТОН ШВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

42. Структура бактерюпланктону (чиселыисть, бюмаса, склад) розподм, сезонна динамка.

На ршшх етапах ¡снування Кшвського водосховища (1965—1991 рр.) дасться загал! иа характеристика чиселыюга бактерюпланктону. В перюд становления водосховища характеризуют» бактериальными процесами кругообйгу азоту, фосфору, а також аеробио! та анаеробно! деструкцн кл1тковиии, ям визиачаються високою актившстю.

Визначено, що незважаючи на изготовку р!чища водосховища (видалення деревне! та чагарнишю! рослиниосп), чйтко проявився вплив «ефекту залитого ршща». Завдяки зростаяню у вод! запаав оргашчно! речовшш, що потрапила у зону затопления, визначено не т1лыш масову вегетац!ю фот планктону, а й ¡нтенсифжащю мШробюлопчних процес18. Це знайшло воображения у максимашшх показниках загально)' чисельност! (5,8 млн.клЛм) 1 бюк?Сл (4,8 мг/л) бмтерюпииктоиу, а також бактерш, мшерал1зують биков) счачух'-: (у серздньоыу го водосхозищу 3,5 тис. кл/мл), а у плямах «цытшня» води — до 8,9—11,0 тис. г/Умл. .

У БС1 перюди ¡снування ьодосховища М1Ж розвитком бактерий 1 водоростей в1дзначався . ткннй зв'язок: пцвищсння загальног чиселыюсп бактерШ у водосховищ1 звичайио

спостер1галося в черви! п1д час змми форм фитопланктону 1 напрчкшц! серпня — на-початку верссня, в период його максимальних бюмас, коли для бактер1й створюют» -ч оптимал п троф1чш умови внаследок метаболизму фЫолог1чи > активного ф!топланктону 1 продукта мшералезацн його ведмерлих кллин. Основну масу бактер1опланкто../ (67%) становий, бактерн, прнкршлеш до частинок детриту 1.еланктонних оргактм1в. При цъому бш>шм бюмаа ф|топланктО||у В1дпов!дав 1 больший высоток прикршлених бактерШ (до 75%).

При загальшй тенденци до зменшення чисельност! бактерюпланктону теля «ефекту залитого ргшща» в Кшвському водосховищ! в1дзначено п1двшцення в перш»! половина 80-х рок!в К1ЛЬК0^;1' биокруйшвних бактерий до значе'-., як! Мали мкце в пергод становления водосховища — 3,5 тис. кл/мл в середньому по водоймищу.

43. Баланс надходжпшя (стоку бактерюгааттону в Кшвському водосховищ1

У зв'язку з головннм положениям Кшвського водосховища у каскад! дшпровських водосховищ особливого значения набувають доемдження балансу припливу бак-ер!!! за рахунок р!к, як1 в нього впадають, 1 скиданням в нижнш б'сф гребл! Кшвсько!' ГЕС, а також оцшкаддя водосховища рол! алохтонногобак!. ^юпланктону. В1дпов1дн1 доемдження були виконаш на 3-й, 7-й 1 18-й роки 'сиувайня водосховища (1967, 1971, 1982 рр.).

Остановлено, що надходження бактерюпланктону з Днепра, Прип ят11 Тетерева та його скидання визначаються величиною водного стоку 1 с ксимлльними у перюд весняного паводку. Сумариий р1чнин приплнв бактерюпланктону становив 87220, 74743 I 42447 (т) у 1967, 1971 I 1982 рр. Основна маса бактерюпланктону приноситься до водосховища з водами Дшпра 1 Прип'ят!, при цьому за |...хунок Дшпра — набагато бмьше.

Стж бактерюпланктону у нижнш б'еф гребл! Киёвсько! ГЕС доо-ть високнй, хоча ¡. мае гювну тенденцш до зниження, становлячи 86,79 174% його сумарного надходження ( |чк [идпов^но на 3-й, 7-н 1 18-й роки ¡снування водосховища.

В целому д\я Кишського водосховища роль алохтонного бактерюпланктон), як I -I И'чпанктону, позначна: у перюд становления во,V мисередньор .:пй добовинпрнплив. ; V |и1гпм"[ I бактерш стачовив лише близ) ко 2?0 середиьоречиих запаек, а < 1Даиня з -.Vч. мпшща було ще менш значннм — 0,7% д\я фгго- I 1,5% д\я бактеркш: нктону.

4.4. Biticm бахтерш у планктош i cecrnoiii водосховища

Перш! робота з визначення сестону були виконаш наприкшщ 40-х poKiB на озерах Биору.. (Винберг, Захаренков, i950; Винберг, 1 "54). Далший розвиток ui досл1дження мали напрнкшф 60-х — початку 70-х ромв: по озерах басейшв р!ки ЬПман (Винберг и др., 197'), озеру Дальньому (Павельева, 1974), рщ! Селенз1 (Тарасова, 1971). В ¡домоет! щодо оцшкн рол! сестону в екосистем! водосховищ с лише для Рибщського водосховища (3i...iHHoea, 1965), а та кож у наших працях по водосховищах Дншра (Приймаченко, Михайленхо Гусинская и др., 1974,1031).

Встановлгьо, що сумарна бюмаса планктону в комплекс! д1атомових водоростсй у Кщському водосховиии стан^чила протягом вегетацшного першду 19—60, у середньому 45 г/м'. В середньому за вегетац'ний перюд бактери i зос. '.анктон були практично одьиково (20,7 i 21,3%) представлен! у планктош, частка водоростей зр«стала до 58%. При цьому енергетична цшн^сть бактерш набагато перевищувала таку для зоопланктону — в!дпов!дно 19 i 9,6% енергн планхтону.'

Вм!ст сестону в Кшвському водосховищ! складав протягом вегетацшного перюду 20—56, в середньому 37,2 г/м!; при цьому оргашчна частина становила 80% його "аги.

Сумарний планктон не перевищував у загал пй Maci оргашчного сестону у сере,, ньому за перюд вегета1 ' 27%, решту '% становив детрит. Однак динамика цих ноказннк1в под1бна (рис. (Приймаченко, Михайленко, Гусинская и др., 1974). Це св1дчить про те, що детрит Кшвського водосховища е планктонного походження. Оск1\ьки роль алохгон-ного планктону в ньому несутгсва, сид вважати, що детрит щс!' водонми в основному автохтонннй.

Вмстбактерь /загальншwaciКшвсько водосховищанавесшстановить6,1,влшу — 4,0, восени — 11,2 %. У середньому за перюд ве) ^ .ацп BMicT бакгерш у cecTOiii складав близько 6%, що ¡стотно перевищуе нет зоопланктону, але втрич! менше за ылыисть водоростей.

45. Продущя Сштерюпланктону та йот тожитпи»ф'шьтратогниш шттиапшщ.

Д\я , ших етап1в ¡снування Кшвського водосховища в сезонному аспект! встанов-лено величини Часу генерацн (g), ix- питому продукцш (Р/В), доб~пу продукщю (р), визначено абсолю'тш значешг величини споживання бактерш (G) найпроепшими i рачками-фиьтраторами, а також BiAHoaii значения питомого виЧдання бактерий (G/B) та ефект iiiocri використання бжтер1алыю| оргашчно5 речовини нас.упннм трофшннм

К 10 6

1962 66 67 70

78 M 85 86 faа 90'

Рис. t. Bararopimm (1962—1990) динам!ча бактершпланктоиу Кшвського водосховища (липень-серпень): 1 — загальна чисельшсть бактерШ; 2 — гетерогроф.., цдо м1нерал!зують б1лки; 3 — К (коеф!щент сукцеси)

piBHCM (G/P).

. Показано, що "мтку швидмсть в1дтворення бактер1ально1 мае б1локруйнуючи> GaKTepiñ вшестеро в ища пор!вняно з загальним бактер!оплан оном; значен!' ! часу ггнерацн (а) в1дпов1дно 3,41 19,6 години. Швидк1сть оборотност1 орган!чно,- речовини бмкруйнуючих бактер1й у 35 раз!в вища, н)ж бактер1опланхтону в цаому (значения Р/В — 31,210,9). Добова продукта деструктор!в 6í\kobhx сполук, внзначена на p¡bh¡ 360 тис. кл/мл, становила на 17-й p¡K ¡сну-вання водосховища 20% в!д загалыю! бактер1ально1 продукц.1. Споживання цих бактерШ зоопланктоном не перевищувало 55% ix продукцП, що в1дпов!дае 12% загаль-ного вшдання бактерШ. Однак на илководдях ви5дання б1локруйнуючих бактерШ зростало до 75% ix продукцп (Ми-

хайленко, Голов. .,, Духовная, ЫЗ).

Зктавлення за той са:..<й перюд продукцшних характеристик бактер1опланктону на р1зних етапах ¡снувашш водосу чища св!дчить про ¡стотне збльшення швидкост! розмно-жешш бактсрюпланхтону на 17—21-й роки (середина 80-х ромв) життя водосховища; К — 0,05; г| — 20,0. Прискорення вдтворення бактер1ально! бюмаси с одним з бюлопчних показннш евтрофування водосховищ.

1стотним фактором у регулюванш чнселыюсп бактер!й с вн'цання. М|ра спожнвапнт мродукованся бактерйямн оргашчноЧ ргчовшш (С/Р) у перюд становления водосховища дпрпшювала 1,0; у 70-х роках — 0,ЬУ, на початку 80-х — 1.

Ш. /'а») (юкчи'рш у деструкцп ор/ашчш речовмш

Tpw|>i4iia роль бактерш, що полягас у передач! eneprii eiicpni через бактершышй ■ т..'К B¡.\ пгриюпродуцпти воднн.м тпарг im, с одним з аспект самоочнсн Í здатносп

водойм. 1ншим аспектом ,.лттед!яльност! бактерш, що лежить в основ! самоочищения водойм, е имя здатн!сть роэкладати в процеа дихання практично будь-ям оргашчш речовг ч.

К!лък!сн! характеристики бактер!ально1 деструкцп органично! речовини наявш для водосховищ Волги I Дону (Кузнецов, 1970; Кудрявцев, 1971; Романенко, 1973; Марголкна, 1989). Для дшпровсьхих водосховищ так дан! вперше одержан! >ими.

Добов! витрати г.; дихання бактерш у Кшвському водосховищ! становили навесш, вл!тку I воссни вцпов!дно 1,48, 2,11 il, 4, у середньому 1,88 г О/м1. В^носне значения бактерШ у деструкцн оргашчно! речовини, здшспюванш планктонним угрупован: лм, змшрвалось в¡д 40 fi до 79,2% з мппмальним значениям вл!тку i максималышм восени. В серсдньому за перюд вегетаци час .а бактерш перевищувала СУ0 споживаного планктоном кисню. Для пор1вняння вкажемо, що значения фтэ- i зоопланктону (з урахуванням (фузорШ) були менщкми — в!дпов1дно 30 i 20% в1д загального споживання кисню планктонним угрупованням за вегетацшний перюд (Приймаченкп Михайленко, Жданова и др., 1973). При цьому найб1льш1 витрати кисню на дихання водоростей i безхребетних припадали на лшнй пеошд.

1 аким чином, отриман1 дан! св!дчать про те, оактерйям належить визначальна роль у самоочищенш водой».

4.7. Струхтурно-фунщоиамиа характеристика батерюпланктоиу в умоеах di< радщшного чишшка

Ог;нка продукцшних характеристик гетеротрофних бактерш, як! мшерал!зук>ть б!лков! сполуки, в л!тн!й перюд 1987—1988 pp. засв^чйла зменшмшя ïx добово! nf \укцн в!д 300 тис.кл/млу 1981 р. до 87 тис.кл/млу 1987—1988 pp.; при цьому величина продукцн досидженнх гетеротрофш у загальн!й продукцн бактер!опланктону в1дпов1дно зменши-лась В1Д 20 до 7,0%. При зннженн! абсолютного значения вшдання цих бактер!й зоопланктоном — в!дп081дни 204,7 ! 20тис.кл/млу 1981 та 1987—Г38pp. В1дуг на величинацього показникг щодо продукцн дослуженнх гетеротроф1в (G/P) аросла В1Д S0 до 70%, що й позначилось на зннжьнш ïxtiboï чнсельност! (у 1981 р. — близько 3,0 тис.кл/мл, у 1987 i 1988 pp. — в1дпов|дно 1,2 ! 0,75 тис.кл/мл).

Для встановлення можливост! впливу радтцшного чинника на структурш характе-ристи1' бактерюпланктону бу ") виконано'зютавлення методом перс, рки стат»стичних

гшотез 6aKTcpiaAbimx показннш у перинй половши 80-х рош (до аверм) з тимн самими-характеристиками у другш половши 80-х pokíb (теля аварн) за той самий м1сяць—липень.

31ставл<мшя чисельносп бактерий за 1981 и 198S рр. показало, що р!зниця середтх значень х, та х3 за ц1 роки статистичио недостовфна — за KpnTepiíM Стьюдента (Р »0,999). При цьому i'x вибфков1 днсперсП (n, i гц) в1др1зняються також недостов1рно. Виходячи з цього, дан! за 1981 i 1985 рр. дощльно об'еднати в одну виберку з числом вимфювань п +1^=22, X (чиселыпсть) = 2,0, о=0,40; Б(бюмаса)«*0.62; о=0,10.

Анллопчг.е з1ставлення чисельносп бактерюпланктону в1S86I1987 рр. загв1дчило Ictothí bíamíhhoctí cepoaüix значень х, та х, (за критерием Стьюдента Р=0,9Э). Зв1дси випливае, що об'еднувати чисельшсть бактерюпланктону в 1986 i 1987 рр. в одну виб1рку не Ыд i зштаалення цих показшшв з вцпйвЦушми даиими у 1981 i 1985 рр. необх1дно виконувати незалетао.

Зкпв\ення чисельносп бактерюпланктону в 1986 (2,38 млн.кл/ил з в1дпов!дкими показчиками 1981 1 1985 рр. (в середкьому 2,00 млн.кл/мл) показало, що в!Дмшност1 середн!х значень чисельносп бактерш у Кшвському водосховшщ за щ перюди неютотн! з достов1рн!стю, що дор1внюс 0,98. Справд!, |tM(P=0,98) = 2,48; тим часом, як 1^ = 2,48].

При зютавленш чисельпогп бактерюпланктону у 1987 р. (1,5 млн.кл/мл] з його значениям у 1981 i 1985 рр. встановлено, що в1дмшн1сть у б!к зменшенмя цих показнито ¡стогна з AOCTOBÍpmcno 0,999 ЦИ(Р=0,999) = 3,65; ^=3,83). Ще ¡стотнПце знижоння чисельносп (у 2,6 раза) i бюмаси (1,8 раза) бактерюпланктону було ведзначено в 19.88 р. nopienEHO з першою половиною 80-х poKÍB.

АнаЛ13 продукщйних характеристик бактерюпланктону в 1987—1988 рр. поревняно з першою половиною 80-х роив засв1дчиз зниження темпу резмноження бактерш та íx добовоТ продукцн. Справд!, з\ставлення величин за часом геиерац!? (д) свудсть про можлив!сть об'еднати даш за 1987—1988 рр. в одну внб1рку з числом вимфювань п( + 14, g ^=32^7,23. Зктьвлення цих значень з вщповдаими результатами початку 80-х poKis показало супт.ве значения збиьшення часу генераци з BiporiAHiCTio 0,95 |t|9|P=0,95) = 2,09; в тон час, як

3 вксоким ступеней BÍporÍAHOcii — 0,99 встановлено зменшечня добово! проджукцЯ в1д 1,9 до 1,0 мли.кл/мл за перюд з 1981 р. по I987--1988 рр. |1|!(Р=0,99) = 2,86): в тон час, як ^ЛИТ 3,11]. ^

Таким чином, змеи 'синя структурно-функцшнальннх характеристик бактерюпланктону Кншськс ьодосхопшца шеля авари на ЧАЕС доведене статистичио i не викликае cyMiiioin. ' • .

Дад з'ясувамня crpyt жо-фуикцюнальних характеристик бактерюпланктону в умовах дп рад1ац1йного ч. .шика було розраховано ймомрпу дозу опромшкчапия

бактер1опланктону (рад'добу1) за методикою, запропонованою Белоусовою 1 Штуккен-берг (1661): Р=5,12 • 104 • С • де С — питома концентршуя радюнуклдов у тканин!, Кюр!/кг; Е—середня енерпя викидуваних )зотопом частинок, Мев (мч-га-електрон-вольт).

Радюакттшють Кшвського водосховища у 1987—1988 рр. зумовлювалася в основно! гу наявшстю ¡зстошв стронцш ("5г) 1 цезш ('"Се). Розрахунок ймсшрно! дози поглшшння (¡актерюпланктоном внконувався нами за ыаксималышми значениями питомо! активное« Ьоди (Кюр|/л), що дор1внювал11 протягом вегетацшного пертду 1987—1988 рр.: для "Бг — 4,3-10" ¡1987); Для '"Се — 7,5•10" (1988).

Штегральна ймешрна доза Поглннання бактерюпланктоном (Р) = РкБг + Р'37Св = 1,6 «101 + 1,2-10' = 1,72-105 Грей/добу1.

ЛД^, (теоретична доза в рад чи Грей, що спрнчинюе загибель 50% особин розгляду-вано! популяцп через певний и )ро.ч!жок часу) для бактерш змшюсться в ммежах 45—7350 Грен (СЫртап, 1972).

Як вишшвас, навйть якщо прийняти найменше значения ЛД,., для бактер|й, що дортшое 45 Грей, за часу генерацн бактерюпланктону в 1987—1988 рр. — 32 год ймов1рна доза поглинання (1,72 • 101 Грей 'Добу') у 26 • 10' раз!в нижча за ЛДМ.

Так.шчином, як було встановлено, радюактившеть Кшвського водосховища у 1987 11988 рр. була не в змоз1 позначитися на зниженш функцюнально! активное» 1 змеишенш. загально1 чисельност! бактер!опланктону. При цьому знача! к.н. радШ13отоп!в бактершми дають пцетави припускатн, що баи эра, можуть являти небезпеку передання штучно! радюактивносп но живилыюму ланцюгу.

4,8. Багатар1чна динамка структурно-фуикцшальиих особливостей бактерюпланктону

Багйтор^шшй (1965—1990 рр.) анал!з структурио-функфналших характеристик бактерюпланктону дозволив за допомогою методу переварки с-лтистичниХ г!потез встано-вити 4 стада у розвитку бактерашюго угруиовання, кожшй з яшх притаманна певна специф!чшсть (рис. 1 ¡2).

Перчи стиыя (три роки) характеризуемся штенсифжащеюбактер^алышх процеав впаЫдок кефекгу залитого ручища».

Юлъюсиим показником стад» сукцеси бактершышго угруповання е коефщ1ент сухцесй (К), що я,1Ляе собою »¡дношення ?агалыю5 чиселыюсп бактерп до и складово!, що

мшерал1зуелаб1\ын оргашчн! речови- k(tVi0"j) ни (Завзрзин, 1976). Низький К свдонть про збмьшення к1лькост! мпфоиргашэмш, як1 активно спожива-ють жипилш речовини, що характерце для початкових етатв сукцесп, для молодих екосистрм. У перюд становления Кшвського водосховища К доршював 1,8—2,0 i практично не Р!др|зиявся в1д в1дпЬв1дних його зна-чень до зарегулювання стоку по дашй д1лы!иц1 piitu (рис. 1).

Друга стад!я у сукцесИ бактер1алыюго угруповання "'летала через 3—4 роки шеля становления водосховища 1 трнвала 10—11 poKiu. Цей перюдхарактерпуеться зменшен-ням • темп1в розмноження. бактерюпланктону, його добово! продукцп i споживання ф1льтраторами зоопланктону (рис. 2).

Cnpau,\i, вадзначено значуще (у 2—2,5 раза) эбкьшемня часу генерацн бактерш до 40—60 год. В1дпов1дно зменшнласьз досгсдаршстю 0,999 |tJJ(P=0,999) = 3,64; ^„=5,4"! до 1,1 ±0,24 млн.кл/мл за добу i бактер1альна продукфя. Наприкшщ 70-х рок!в спостер1гаюся зниження до 1,16±0,65 з достов1ршстю 0.98 [ур=0,98) = 2,49; t+OT = 2,49] споживання эактерш зоопланктерами. У nepuii роки ¡снуиання водосховища цей ноказннк становив 1,7 млн.кл/млза добу. Ефсктношсть викорнстанпя бактерж зобиланктоном не перевищу-¡ала 50—60% створюваио! ^актср1алыш'| пррдукцй.

У 70-i роки загальнеч ло бактерш скоротнлось до 3,0 млн., кишеть гсторотрофннх WKTepiS — 0,6тис.кл/мл, ::;< 5уло в1дпов1дноу 2 i 6 разш нижче порштшо до прршо!стад» юзвнткубактер1ального 'упования.

Характерно, що зпач : ня ксфщента cyxu,ecii (К • 10') зросло oi,\ 1,8 (.'lepmi тт. н роки

Рис. 2. Багатор1чна (1965—1980) динам!ка продукцШних характеристик бактерюпланктону Кишського водосховища (липень): 1 —константа швидкосп росту; 2 — добова бактер\альна продукцш; 3 — добове споживання бактерш зоопланктоном

до 6,0 1 4,5 в)дпов1дно на початку 1 в кшц1 70-х роюв, що у 3,3—2,5 раза перевищуе значения К П1Д час становления водосховища. Така тенденция св1дчить про " зменшення у бактер1алыюму угрупованш рол! швидкозростаючнх бактерш, що питверджуеться збш.шенням часу генерацн бактер!й у 2,5 раза (60 год) поршняно з перюдом становления водосховища, коли цей показник не перевнщував 24 годин.

Третя стал1я у сукцесп бактер!опланктону ирипадас на першу половину 60-х рокйв ! характеризуется ¡нтенсифкащею бактер!ального жнгтя. Темп розмноження бактерш зрю у 2,5 раза, показни! ом чого с скорочення часу генерацн з 50±2,2 (1970—1978 рр.) до 20±4,8 годнни. В!дпов!дно збмьшилась до 1,9±0,44 мли.кл/мл за добу ! бактер!альна продукц!я з достов!ршстю 0,999 ¡у Р=0,999)=3,75; I = 5,35]. Суттеве п^вищення швидкост! розмноження бактерш с одним з показниив антропогенного впливу на водосхонище. Це П1дтвердкуеться ! значимим — 2,5 тис.кл/мл в середньому збьшиенням киькост! гетеротрофних б!локруйнуючих бактерш, що сум!рне з в|апов1Дними показниками за перин роки кнування водосховища (2,8 тис.кл/мл). Характерно, що у першш половин! 80-х рок!п у Кшвськоиу водосховищ! у 2 рази збиышшся имкт оргашчного фосфору — . 0,05-0,1 мг/л у 1978 р. 1 у 1981-1985 рр.

■ Би!дання бактер!алыю1 орга»пчно'! речовини зросло в м^й перюд у 2,3 раза — в!д 0,7В±0,32 до 1,75*0,61 млн.кл/мл, що становило 95% В1Д продуковано'( бактер!альн01 бюмаси.

У цих умовах «¡дзначено ¡стотне зниження (до 0,8) коеф!ц!снта сукцесн, що е показником «омоХоджування» бактг;р!алыю! систем,! (рис. 1).

Четверта стал'я (1986—1988 рр.) характеризуемся зниженням функцюнально! активност! бактерЬпланктону (рис. 2)..

350

| 100 й

В 230

3 200

о

В 150 100 50

□ 1981 р.

□ 1987 р. ЁЭ 1988 р.

ы

•й

.Рис. 3. Продукцшш характеристики биокруйнуючну бактерш в Китському водосхсшищ! (80-1 роки). Л - продукщя (Р); Б — чиселынсть (X)

Змеишилась за цей nepioA В1Д 360 до В7 тпс.кл/м\) i продукщя б1локруйиуючих бакттрш. При цьому часткадослдауьаних бактцр!й в эагалмпй прсдукщ'/бактерюшинктагу схоротилася а)д 20 до 7,5% (рис. 3). В|дпов1дно У 1987—1988 pp. було зареестровано эмсншення до 0,60^-0,4 млн.кл/мл (практично BAniqi) виЧдання бактерп пор1вняно з початком 80-х рок!в, коли цей показник стансвив 1,75±0.6 млн.кл/мл. -

Чегверта счадя (1986—1S38 pp.) в сукцесп бактерюпланктону харлкгер1зуеться шдвнщеннямдо 1,! косфпцента сукцесп, зниженнямдо 1,38—0,73тис.хл/млб1локруйнуючих бактерш, а тахож гншмалышми —1,5±0,3 ¡0,76±0,1 млч.кл/ил в1дпэв],\но у 19В7 i 1988 рр, значениям чисельносп бактер1ального угруповання.

5. БАКГЕРЮПЛАНКТОН КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

5.2. Структура бактер<опланктопу (чиседыиапь, бюмаса, склад), розпод'л, сежчиа дииалпка

Вданачено р1зке зростаьья гетеротрофних бактерп"!, що мшерал!зують оргашчн! сполуки азе ту й фосфору, в1дпов1дно до 32 i 18 тис.кл/мл вже в piK зьновнення водосховища. При цьому максимально значения бактерюпланктону — 10,4 млн.кл/мл рееструвалося лише на третш р!к.

Сумарна бюмаса планктону y.nepuii 3 роки ¡снування водогхвища становила 24,6 г/м1, у тому чиш 31%.— водоросл, 37% — бачтерп i 32% — зоопланктон. За бактерюлоичними показникачи Кременчуцьке водосховище характеризовалося а цен перюдяк полярофнаводой>га:середне значения бактер1эшшШомасивл1тшйперюдбуло 7,7 г/м\ До 1963 р. бюмаса бактерш i зоопланктону у плангтош скоротилася туг у 3 рази, при цьому суттеио (до 70%) зрссло взносив значения водиростей, у склад! яких домщ;. \лн сииьозеши Microcystis aeruginosa (Гйк, 1975).

Вцзначеце Ticnim зв'язок у розвнтку бактерю- i фггопланктону. V поверхневш «плйвцй цвтпня» (10 см), що харлктер!зусться пданцеиою концентрацию смнимлених водорострй, прикргалеш бактерй становилн 63% ix загальноЧ б1омаси, виьнспла&аю-п — 37%. До глпбини5—7 мце сшввдаошсниязалишглсся на корпеть прихр'нлепнх бактерШ, на глибиш ;к 10—13 м, , авпаки, мльмсть вЬльнэпласаючнх Кр.кгеpia.".biiifх клтан. збльшуволась до 65% ¡х з : \liioio BMiciy.

У Кременчуцькому клоосховипц, як i в КнУвському,- спостгр|'га\ася тенденцш до зниження загелыю! чнса -..¡эсп бактерш у багаторпмо.чу дспекть Пр': цьому в nepiuift полонии! 80-х рикш В1Д31 - юно ~б1\ьшення «¡лскруйнуючих балтрш до значень, яы

спостер1галися П1Д час «ефехту затопления», що свдчить про посилення антропогенного виливу.

53. Вмкт бактерш у плаштот 1 сестом одосхшща

У роки, що характеризувалися високим р1внем евтрофування (1968—1071) концентрация сестону Кременчуцького водосховища за сухою органичною речовиною (С<~?) становила 20—СГЩ г/м3; при зниженн1 ргвня евтрофуваш.л (1972) переважнмш концентрашямь .сестону були 10—50 г/м]. На деяких диянках (Ада.\нвська бу"~а, Тясминська, ЦибульницьшСульська затоки, Жовнинсьмострови, пригребельнадшшка) в результат! нагшних явищ концентращя сестону могла п1дш.чатися до 2—5 кг/м'. Влетку в зонах «цвтння» у поверхневому метровому шар1 мютилося —80% к1лькосп сестону, що перебував у товщ1 води под 1 м' (Приймаченко, Михайленко, Гусинская и др., 1981).

За умови переваження у планктон! синьозелених водоростей сумарна бюмаса планктону в середньому за вегетацшнйй перюд становила 1,54 г/м' у СОР сестону, що в^пс-да 27%. Ре'чту 73% становив оргашчний детрит. Еюмасу бактерш визн&чено на р!вн! 0,84 г/м1 в середньому, що становить 54,5% ваги планктону 1 14,7% ваги сестг-у (за СОР).

Дм пор1вняння зазначимо, що в комплекс! д1атомових водростей ккьккть бактер1й у планктон! й сестсш була у 2,7! 2,5 раза нижчою — ь^повдао 20! 6%, що можна пояснити менш сприятливим для бактерш хиичним складом д!атомових водростей поршняно з синьозеленими.

П( жватори Ксеменчуцькогоо водосховища юльюсть планктону зм!нювалася в р!зш сезони в межах 1,1—2,1 г/м3, сестону — 3,а—7,9 г/м3 (серед>г за сезон даш з. СОР), сягаючи максималышх значеиь вл!тку. При цьому частка бактерш у планктош становила 64% навесш, 23% влггку! 32% восени, в .сестон! вона в!дпов1дно зменшилась до 25,7 ! 11%. У лгшьо-осшшй пер!оду жив1и фракцп сестону вданачено иереважання водоростей; вмкт безхребетних протнгом вегетацн завжди мнммалышй.

В|дк на частка водоростей у се'стош змнюеться залежно вц '!х ф1зтлог>чного стану, змепшуючись в м1ру стар!ння й в!дм!рання. При цьому р1зко зр^стають кьиисть ! в&посний вм!ст бактерш ь сгашчшй частшп сестону Так, СОР сестону в м!сцях природно! концентрацп ф!з!олопчно активного ф!топланктону в Кременчуцькому водо-схов!' ! станов!ш 493 г/м', 1:0 всш акваторп за пом!рного «цвгш...я» — 86,5 г/м1, у

напшшх масах вЦмираючих синьоэелених водоростей вона зростае до 6150 г/м'. При цьому середшй BMiCT бактерш в cyxifi ваз! сестону становив 0,8, 3,6, 37,5%.

К:" ьмсть бактерий, прикршлених до частинок детриту ' планктонних opraimMiß, по водосховшцу в щломупцчас його «цвтння» становила55%, унагшнихмасахв1д>.ч,раючого фггоплинктону частка цих бактерий зросла до 90% в одиннщ об'сму водно! товщ!.

Середшй BMicT бактерш-деструкторш б ¡лив, як i всього бактерюпланктону, в сестон! Кременчуцького водогховища на порядок перевищував такий у грунтах водойми 1 обчислювався миьйонами i десятками ммыюшв клшш на 1 г сестону, сягаючн на окрем . д!лянках (затока Жовшнських ocTponie) 140,4 млн.кл/г (Мнхайленко, Кулн' пв?, 1973). Зазначимо, що высоким - 81 млн. кл/г був BMiCT досмджрн'Л гетеротроф1в у cecTOHi, де'. водоросп в основном, булн представлен! молодили колошями Microcystis. Очевидно, ui бактерп використовують г чжиттсв! внд1\ення водоростей.

5.4. До питпшш аяааютдношепь бактерш та мдоростсй

Важливе мюце в poooTi прид1\ен питанию мзасмовцносин бактерш ¡водоростг" Як ' в!домо, на антагошстнчш в!дносг и Mi» активно вегетуючнми синьозеленими • "доростя-ми i сапрофтшми бактер1мми вказують робота Разумова (1948), Новожилово'1 (1957), Гасилшо5 (1963), Гаухмана i Рябова (1965). шцевич i Сахарово! (1971, 1974) та inrni.

Протилежно! думки дотримуються багато шших вчених, як1 вважають, що продукта життадяльноси водоростей с джерелом живлення для бактер1Й, а сам' клгпша водростёй являс собой субстрат д\я ^икршлення бактерш (Ворошилова, Дианова, 1937; Гусева, 1951; Штина, Юнг1963; Перминоьа, 1964; Михайлова, 1968; Горбенко, Кучсюва, 1964; Waksmn" et al., 1933; Waksman, 1934; Zobell, 1946). Б1м.ше того, e в1домосп про взасмний благотвор- , ний вплив 6aKTepii"i i синьозелених водоростей, при якому бактерп споживають оргашчну речовину, котру видииють водоросп, а останш використовують СОг, якнй утворюеться в npoueci метаболюму бактерш (Келлер, 1948; Бершова, Коптева, Танцюренко, 1968; Рубенчик, Бершова, Кордюм и др., 1972; Хайлов, 1.71; Коптева, 19. j; Bunt, 1961; Bjaltve, 1962; Ilolm-IIansen. 19G6; Lange, W: Safferman, 1967; Kucntzel, 1969).

Отжп, аналп спещальноЧ л1торатури i результат власних доЫджень дозволяють д;щц иисновку, щоосновна роль водоростей v PKOciicTeMi водосховнщполягае ус ..opeiiiii ¡'f <ерну жшшльпих рсчовнн, i, ncpe,\yciM, д\я 6af-"piü. Oprdiii'iiii рсчовнпи, що надходятъ \ г.пдш' середивище в результат метаио.мзму водоростей, а також ix постле льно? м!ш-ра\пацй i автмзу, в1дпоь|дают1, тро., еишм потребам Сактер!й.

55 Продмцт бстермтнктоиу, його споживання фштраторами зоопланктону i роль у ёетрукцП upiaukmi речшти

Зштавлешш продукцыних характеристик бактерий (липень) в phui перюдн ¡снуван-im Кременчуцького годосховшца показало, що на 8-й p¡k його ¡снування (19С8) n¡a час ¡нгенсивного цдашня» синьозеленими водоростями час генерацн бактерюпланктону стансвив 30 юд, його добоил нродуктившсть — 1,44 яг/л, з яко! 90% споживав зоопланктон (Гак, 1975). На 12-й piK шсля створення водосхоаища (1972), коли «ефект затопления» внаЫдок вилуговуванни оргашчних i бюгенних речовин з залитого ложа не позначався, ш виднеть размножения бактерм знизилась ¡ 'ix час генерацй apic до 70 год. В1дпав1дн0 зменшилась питома й добова бактер1альпа продукц!я. Однак прес ф|'льтратор1э зоопланктону був ¡стотним í пигомв вн^дання бактерш виявилося сумрним з ix питомою продукшею. В щлому в лггшй перюд фш.трагьри зоопланктону спожинали всю продуко-вану Сактер1ями оргашчну речовину.

На 21-у i 25-у роках ¡снування Кременчуцького водосховища темп розмноження бактершпланктону i його питома продукщя зросли nopieimno з початком 70-х рокш (1972); час ifcHepanií Jg) сягнув 17,5 i 23 год когфйцент (Р/В) —1,2 i 1,3. Це може бути зумовлене поыпшенням трофгших умов для бактерш за рахунок посилення антропогенного впливу на водойыу. У 1981—1905 pp. зоопланктери вляку споживали в середньому 65—70% ств0рюван01 бактериями продукцп, на деяких диянках цей показник пдапмався до 90-100%.

Питома продукцш гетеротрофннх бактерш, як! мшер^шують 6íakobí сполукн, була у 5,3 раза вищою поршняно з bíai¡obíahmmh показниками д\я всього бактерюпланктону. . Добоса продукц!я доаиджених гетеротроф1в, регульована витаниям, станоанла 0,3 % добово! продукцц тотального бактерюиланктоиу. При цьому шьысть гетеротрофннх бактерий у ьодосховищ! не реревищувала на початку 80-х po,..¿ 0,11% загального числа-бахтерш

Споживання кисню на днхання бактерш в перюд штенсивного «цвтннн» Кременчуцького водосховища становило Haecciii, влггку i восени 3,6, 4,5 i 2,0 г 02/м2, в середньому 55% día споживання кисню планктонним угрунованням за вегетацшнки перюд. При цьому водоросп витрачалн б,\изько 30%, зоопланктон з урахуванням шфузорм —15% (Прийма-ченко, Михайленко, Гусинская, Небрат,• 1978). Шйбшлш витрати кисню на обмш

водоростсй i безхребетннх припадали на лтш перюд.

Портняльна оценка бактер1ально1 деструкцн на 12-у i 2' \ -ках ¡снування водоос-ховища (початок 70-х i 80-х poniii) засв1дчила зннжешш затрат кнснга на днхання бактереопланктону, що зумовлене змепшенням чисельносп бактер1ального угруповання

— BwioBiAHfl 3,7 i 2,0 млн.кл/мл. При цьому питом1 показникн бактср1алыю( деструкцй' зросли i становили в середньому за вегетацшнии перюд 0,6 i 0,77.

. Отже функцюнльш характеристики бактер!Й на pi3H ix етаиах ¡снування Кремен-чуцького, як i Кешського водосховища, були неоднаковнми. Встановлено високу функцюнальну актившсть б1\окруйнуючих бактер1й. Показано, що зоопланктон с одним з ¡стопшх бштнчни* чинниюв, який визначае чнселыМсть бактерШ евтрофного водосхо- ' вища. Споживання одшм троф1чно! ланки шшою (бактер1й зоопланктоном) эменшус. ■ чисельн!сть oprani3MiB, ям виёдаються, але водночас стнмулюе \'х розмноженнл. Встановлено визначальну роль бакуерш у десгрукцп оргашчно! речошши Кременчуцького водосховища, здшснюван!й планктошшм угруповаиням. * ■•

5.6. Го.7!i (юктсрш у потощ снср/ii через пшктонне угруповання i ocoG.nueocmi ix трофогенезу в ne.iaiic.ri i nimprvti Крежпчуцьхого водосховища.

Проведено оцшку рол1 бактерш у потощ снергн через планктонне угруповання евтрофного водосховища за pi3HOro флористичного спектру водоростей (на приклад1 Кременчуцького водосховища на початку 70-х i 80-х рош).

На 12-у роц! ¡снування водосховища (1972) у склад1 фпопланктону превалювалн |у л!ткьо-осшшй перюд — до 70%) колошалып енньозелеш — Microcystis aeruginosa Kuelz, М. pulvcrea (Wood G Forli emend Elcnkl, Aphanizomenon llos-aquao_ (L.) Rail's, McLjira granulata (Ehr.) Raits, Melosira italica (Ehr.) Kuetz i протококов' подоросп. Mi: виходили з постулату, що зрЬ.ин детрит i стшка розчинена оргашчиа речовина (воднпй гумус) — то иезасвосначастинарацюну бактерш. Цсдало нам шдстави прнйнятн засвоспу бактериями протягом вегетацшного перюду'¡жу (А=3-130 ккал/.м:) за 0,3 рацюну (Винберг, 1985). Тодд рац1ои бактерш за цей ж перюд становнтнме 4350 ккал/м5. Ьнергстпчш ресурс» екосистеми Крсменчуцько-.' юдосховтца забезпечували pauion Сактерн! прнбмппо на 85%, з гких 70% приптдало ч ¡итопланктон i прнжнггев1 продукт нот мстаболиму i 1.5%

— па вимермн"! зоопланет : а його фскалП. Отже, джерчлом нрдостэтшх 1о% енрргегич* них речовнн у рацюш билгер1Й була алохтонна оргашчиа речовина (Прпймаченко,

■ 22

Михайленко, Гусинская, Небрат, 1978).

• Протягом дошджуваиого перюду продукована бактеркши бюмаса циковито переходила на наступит! трофпшш pieem — продукщя бактерШ (Р) дор^анювала ïx нпданню (G), що становить 930 ккал/м!. У рацюш шфузорш та фштруючих ракопод1бних-

1370 ккал/м' (дан! НеСрат, Гусинсько)'; дит. за Приймаченко и др., 1978) частка бактерш дор!внюе 70%. Решта 30% рацюну фш,тратор№ ¡440 кхал/м!) поповшовались за рахунок ■ ф1топланктону, шо станогило 13% кого ефектияно! продукц».

Фиыратори зоопланктону здатш дробити колонн д1атомових, протококових, а також деяких синьозе\ених (Oscillatoria, Ansbaena, Gloeccapsa minuta (Kuelz.), G. túrgida (Kuetz.) Hollerh. Однак не спостеркалося дроблшпя koaohíü Microcystis aeruginosa, M. pulverea, Aphanizomenon fios-açuae (Крючкова, 1904), яы послали домшуюче становище у склад1 фшшанктону Кременчуцькою водосховища у 60-i — першу половину 70-х роюв. Сане за цих умов у рацюш фгльтратор^з 70% становнли бактерп'.

На початку 80-х рош у Кременчуцькому ьодосхови!щ змекшилась кишеть : колошалышх форм синьозелених i протококових i зросла юльмсть д1атомового фитопланктону, а також шрофтових та евгленоьих водоростей (Щербак, 1986). За цих умов частка ба:стйрш у рацюш фиьтратор1в зоопланктону зменшилась до 55%, в^пов'1дно зросла ' (до 45%) KÏAbKiCTb фпоплзиктону.

Одержан) результата шдтверднли наявш в Abep¡vrypi дат (Nauweik, 1963; Gliwich, ■ 1969; Гис, 1975) про те, що вевтрофш.х водоймах продукщя зоопланктону большою Mipoio залежить В1д продукцн бактер|й, шж bía порвинно! продукцп ф^опланктнну.

Уперше .(на прнклад1 Кременчуцького водосховища) було зроб\ене пор1внялыгу оцшку компонентного складу планктону глпбоководно'! та мЦководно')' акв-nopiï евтрофно! водоймк, що дозволило виявити B¡AMÍHiiocTÍ у xapaKTepi трофогенезу цих 6iOTOniB (Michaylenko, Choroschich, 1987).

• У доайджувашш перюд частка водоростей, бактерш . безхребет^шх н загальшй 6ionac¡ бактерюплапктопу (10 r/м3) пелапал1 Крименчуцького водосховища в1\повЦно дор;внюва\а 58,5, 28,1 та 13,4% у середньому за перюд вегетаци (початок (70-х рош). При цьому в пеллпал! bí,\ продуковано') фгйшланктоном бюмаси — 3500 ккал/м1, половину яко1 в Л!Тньо-ссйшШ перюд представляли синьозелеш юдорость лише 13% безпосередньо споживани базхребетш. Решту 8?% цй бюмаси niew вымирания i у вигляд! прижиттегих

'" видиеш. оргашчно']' рочозини трансформують бактерп, ш детритпнм живилышмланцю-

гом передавать enepriio першопродуценш водким тварниам (Прнймаченко, Михайлеико, Гусинская, Небрат, 1973),

Загальпа бюмаса планктону в цей же nepioA на л1торалышх дкянках Кременчуцького водссхошица у 2,5 ра ¡а псревшцувала бтмасу планктону в пелапал! i становила 24,6 г/м\ ; При цьому 50% йомасн планктону припадало на подорост!, 12 — бактср!й I ЗС% — безхребсших.

BiicoKi (до 40%) бюмаси безхребетних у планктон! характерж для дом'нування пасовпщного жирилыюго лакцюга, при «кому фшшланктон безпосередньо спожшиють зоопланкртри. Наявшсть пасочищного цивильного ланцюга на дьишках другатераси поряд з бисохг.ми бюмасами зоопланктэр1в п^дтверджуютъ пизш (2%) похазникн питомо- '. го шндалня (G/3) бактерш безхребетними. Характерно, що тут синьозелеш, зокрема Microcystis, на В1дмшу в!д пелапаД на вдаграе визначально! роль Однокл!тш1ш й ценоб!альш форми д!атомови.„ вольвоксозих, золотистих, п!роф!товнх, wi розвиваються тут, як ведомо, охоче споживаються зоопланктерами. ;

Таким чином, компонентшш склад планктону neAariaAi i л!торал! евтрофчого водо-схош!Шйепоказ:шкомв1дчшност1ухарактер1трсфоге11езуцихбютоыв. Бмьш одноманйний яысний ск.\адф1топланктону пелапам з аисокими бюмасами синьозслсних i протококом' i водоростейвизначасдетритнийжнвилышйлапцюг. На миководних дшшках зризномантшм ямси'им складом фитопланктону, да не домшують колошалыи форми, моешсце гасовищ-ний жчвплышй ланцюг, покаэникэч якого е вг.сом OiOMdcn фиьтруючих ракопод1бних у планктон! i низьм значения питомого вшдання бактер.й.

5.7. ВагаторЫиа дшшмка структурпо-фучщпнатшх характеристик бактерюплаиктоиу

Ana.\i3 6araTopi4Hiix дан их щодо структурно-функцюнальнич характеристик бактерюплаиктоиу Кременчуцького водосховища В1д пер!оду його становления (1901) до катастроф» на ЧАЕС засЫдчив певну стадшшсть функцюнування 6dKTepia.uiioro >гр) новация (рис. 4).

Перша стзлм (3—4 ро' . I херактеризусться спалахсму ро-вптку бакторилвднкюпу внаемдок «ефекту затоплег! ! i >. Гетеротрофн; бактерн, що мшерлизушть C-LiKoni сполуки, сигали вперший piKiciiynaКременчуцького подосхсыпца (1951) Слнзько32iiicx\/m\. що у 8,5 раза переважас Bi, , jni,v,; значения в piui (рис. 4). Однак спела?: у родентчу цих

бактерШ був короткочасним i рееструвався лише протягом одного року. Максимальний розвиток всього бактерийного населения, як i в Кишськоиу водосховищ!, було вцзначено яа третш piK п!сля залита ложа (1963) — 10,4±2,1 млн.кл/мл i 9,1±1,7 r/nJ. Шйменш! шачення — 0,17 коефЩента сукцесн зареестровано в перюд затопления ложа (1961). ' Друга стал!я, що настала шеля перюду становлишя водосховнщатриваладо 15 poKia (початок 60-х рош). Цей перюд характер1зуеться стабшзащею бактер1&льно! системи i зменшеиням у шй рол1 швидкозростаючих кл1тии, як1 активно споживають субстрат (переважш значения коефщ1ента сукцесн К дор1внювали 5,2—4,3). KpiM того, в1дзначено зниження значень структурно-функщопалышх хар актеристпк бактерюпланктону в циому.

Третя стал1я охоплюс 20-й—25-й роки ¡снуваннл водосховища (перша половина 80-х роив) i характер1.эусться, як i в Кшвському ВОДОСХОВИЩ!, штенсифжащсю бактер1ального жит-тя. Показниксм цього с п1двнщення чнселыюст! бактерш-деструктор1В 61ЛК0ВИХ сполук до 5 тис.кл/мл, що у 2,5 раза перевищувало Е1дпов1дш значения на третьому poi;i ¡снування водо-схо .ища. До того ж у першш половин! 80-х ропв сутгсво зросли функцюнальш характеристики бактерюпланктону та його споживання зоопланктерами.

Cnpai3,\i, пор1вняння часу гене-рацп бактерш у 70-i роки зв1дп0в1дними величинами на початку 80-х евдаить про абсол; . ше зниження uie'i величи-!ш В1д70 до 16 год. Зетавлення добовоё бактер1ально'1 продукцп за В1дпов1дний nepioA покг-зуе, що в 1981 р. було вцзначено и збш>шешш до 2,43±0,80 з достов!ршстю 0,999 |уР=0,999)=3,75; 1^=5,69).

Зростания пресу зоопланктону на бактерй' в nepuiiii половши 80-х рок!в не сприало збпшйнню )х за"ально) чиселыюстг. 70% наявно! бюмаси бактерш споживали зоопланкте-ри.

Оактсршпланктону Кременчуцького водосховища (липень—серпень): 1 — за-гальна чисельшсть бактерШ; 2 — гете-.ротрофи, що мшерал1зують бики; 3 —• К (коефщ!еит сукцесй)

Акпшзащя бактериального життя у 1981—1985 рр., що знаменуе третю стадю в сукцесн бактер1ального угруповання, зумовлена посиленням антропогенного ва\иву на водосховище, показником чого е зросташш майже у 3 рази оргашчного фосфору поршняно з 70-ми роками.

6. КАХОБСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ

6.2. Структура бактсрюппапктопу (чиселыистъ, бюмаса, склад), поширення, сезонна динамка

Виршалышй вплнв на пдрох1м1чний 1 пдролопчний режим Каховського еодосхови-ща справило створення в 1961 рощ на середньому Дншр1 регулюючого Кременчуцького водосховища.

У перюд становления (1958—1960 рр.) лаховського водосхоьища, котре замикало каскад, коли визначальним для бактер1альних процессе був «ефект затопления», загальне число бактерш вотку дор1внювало 4,5 млн.кл/мл, а '¡х бюмаса — 5,5 г/'м5. У цей пер!од бактер1альш клтши характернзувалнсь великими роз>прами — до 1,22 мк3. Кш>к;сть гетеротрофних бактерш-деструктоднв блковнх сполук пЦшмалася вляку. 1959 р. до 7 тис.кл/мл в середньому по во'осховшцу, сягеючи на окремих длянках (Васимвська затока) 56 тис. кл/мл, чому сприяла висока — 164 г/м' бюмаса вщмираючих синьозелених водоростей (Гак, 1975).

Максимально — 11,3 млн.кл/мл 1 7,8 г/м3 показники бактер1опланктону було в1дзначено вл1тку 1963 р., коли визначальним у бактер1альному жнгп водосховшда був чинник каскадносп. К1\ьк1сть бактери"!, як! мшерал!зують органофосфати, сягала в цей перюд 1470 кл/мл. П1дшицення загалыю! чиселыгосп бактерюпланктону Каховського водосховища було зумовлепе створенням розташованих вище Кременчуцького (1960) 1 Д,шпродзержинського (1963) водосховшц, яы в цей перюд внас.мдок вилуговування з залнтих грунта оргашчних 1 бюгешшх речовин характеризувалися штенсившстю бактер1а\ьних процес^в.

В м1ру становления пдробюлопчного режиму Каховського водосховища чисельшсть бактерШ-деструктар1в бикових сполук знижувалась 1 у 1968 р. не перевищувала 960, а деструктор1в оргашчних сполук фосфору — 750 кл/мл.

3 80-х ромв нашстотшший вплив на мшробюлопчш процеси почав справляти

антропогенний чинник. Юльисть 1 леротрофних бьюкруй 1уючих бактерий змшювалась протягсм вегетац1йного перюду 1981—19В5рр. Б1д0,02до 40,3 гис.к^'мл. Вл1тку сностср;га,\ося. стшхе п!двищення на один-два порядки чисельносп цих бактирш пор!вшшо з в1сняпо-осшшми г.ерыдами,

63. Продукция бактер'югмштопу та його споживання фиьтраторами зоопланктону

Пзрцп дат щодо продукцп.них характеристик бактерюпланхтону Каховського водосховища належать до 1668 р. (Гак, 1975). ¡нтенсившсть бактер1альнчх продаст у Каховському водосховшщ в цей период значною м!рою внзначалаа становлениям пдробюлспчного режиму (1963—1967) розташованого вице Дшпродзержинськсго водосховища, в якому в Т1 роки час генерацй бактерюпланктону влму знижугався до 10 годна.

Щииднсть розмножеиня бактерий на 11 -у рощ (1968) ¡снування Каховського вОдосхо-вица була дасить васокою: час '¡х генеращи' в середньому за сегетацшний перюд становна 37 годин, зменшуючись вл1тку до 26 годин. На 23-у рощ (1981) ¡снування Каховського водосховища вЦзначено певне зниженнятемшв розмножеиня бактер;ального угрурован-ня — час генерацй в середньому за перюд вегетащ! зр!с до 54 год. Найшвидше роз.чножувалися бактери кавесш, коли час 1х генерацй знижувався до 32 год. Добова ба^тер1альна продуиця стаиовила 0,35 г/м! за перюд вегетаци, наьеии и значения п1дшмалося до 0,45 г/м3.

Споживання бактерий зоопланктерамн в середньо>гу за всгеташйний перюд стано-вило 0,27 г/м1. При цьому 70—90% створювано! бактериями продукци епоживали кормой безхреиетш. Характерно, що на 23-у рощ ¡снування водосховища зр;с прес фш>траюр1в на бактери пор1вьяно з 11-м роком ¡снування-. в1дп0в'1дне'значения б/Р у 19311 в 1968 рр. д/л песни — 0,8 1 0,6; для лпа — 1,0 1 0,7.

Швидклсть розм::оження гетеротрофиих б1\о руйнуючих баперш становила з

середньому за вегетацшний перюд 9 год що в 6 ра310 биьше, нмс для тотального

бактерюпланктону; питома продукщя — 9,1 перевищувала у 28 разев »¡дпсвуушй показник д\я всього би«ер1алыюго угруповання. Добова продукщя цих бакгер1Й —

11,4 тис.кл/мл в середньому за вегетацш — не перевшцувала 1,6% добово! продукцп

всього бактерюплачктону.

Добове споживання гетеротрофних иактерй з'оопланктерамн сягало 5,7 тнс.кл/мл,

що не переЕищувало 1,8% в1д е.чмшацп всього оактер1алъного угрупованпя. Ефектившсть сикористанпя продукцн гетеротрофних бактерий (С/Р) кормовими безхребетнкми дор1внювала 40%.

Уперше для дншровських водосховищ наведено пор1внял',ну характеристику продукцшних показниш гетеротрофних бактерШ, яи мшерал1зують бюх1м1чно лабкып оргашчш рсчовчнн (табл. 1).

Анаш мжробюлопчного режиму Каховського водосховища показав, що на 23-й рж його ¡снування (1981) в його Еерхшй частиш зареестровано збпьшення до 15,2 тис.кл/мл к1Л1косп бактерш-деструктор1в бшсових сполук, скорочення ;о 20 гсд часу генерацц бактерюпланктону 1 збкьшення до 1,0 Йсго питомо! продукци, що е иоказником иосилення опыту на водойму господарсьш ,уяльносп.

Характерно, що фупкцюналып отказники бактерий 1 '¡х споживання зоопланктоном у Каховському водосховкиц були нижчь н1ж за аналопчний перюд у'Кшвському та Кремемчуцькому водосховищах (табл. 2), що зумовлене потужшшим антропогенним вплнвоч на ньсго — надходження промислових 1 побутових стоив Запор!жжг., Нжополя, Енергодара, Марганця та шших м^ст, а тжож впливом спчних вод великих промислових мст (Дм1пропетрорська, Днепродзержинска та ¡н.), розташовамнх вище Кахоьського водосховища.

Одсржаш результат!! висугають на порядок дешшй питания про необхщшсть вико11а11няспещальн1!хдоа\дае!1ьвпливугосподарсько)'д1яль1!ост1л1од11нинаф)4!кц1о11альн1 • показннки бютн зележно »¡д природи 1 концептраца забруднювача.

1. Прсдукцшн1 характеристики гетеротрофних бактер1й у дтпровських водосховшцач (1981, липень)

Водосховшце Пк ¡сну- ЕйННЯ СС 9 год >: р с тнс.кл/мл до бу Р/Х„ С/Х С/Р

Кшвське п 7 17-Й 24,0 3,4 17,В 360 204,3 31,2 14,3 0,55

Кременчуцьке п = 11 21-11 22,6 1С,0 2,0 6,9 1,45 7,6 1,77 0,16

Каховське п = 7 23-Й 24,1 12,0 2,3 4,6 2,36 2,5 0,7 0,16

Умовн! пизначсння: д — трнвглхть гщ.ердцп; X — чмсельшсть; Р — нридукц:я; и — итданн;! бактер!й зооплмктоним • •

6.4. Багаторгчна динамЬс структурпо-фуикиюнальпих характеристик батерюгианктону

Багатор1чш (вц перюду становления Каховського водосховища до авар:"1' на ЧАЕС) даш щодо бактерюпланктску дозволяють бидшии, аналопчно Кшвському та Кременчудь-кому водосховищам, спедиф1чш стадп в сукдеси бактер!ального угруповання.

Перта пимя характер1зуеться штенсифкацгсю бактер1алыюго жнття внаслдох «ефекту затопления»; загальие число бактерш становнло в перш1 два роки ¡снувания водосховища 4,6±1,3 млн.кл/мл, '¡х бюмаса — 5,5±1,4 г/м3, шьмсть биокруйнуючих бактерш — 7,0 тнс.кл/мл. .

Значения коефщента сукдеси но перевшцувало в цей иерюд 0,6.

Характерною рисою Кахова ки; о водосховища на в1дмшу В1д Кшвського та Кремен-чуцького е набагато шзшше настали другоХ стадн (через 7 роив). Це зумовлене чшшиком кас^адногсп в результат надходження до Каховського водосховища оргашчних речов.ш 1 мжрофлори при спрацювуванш створених вище Кременчудького (1961) Ч Дншродзержинського (1963) водосховищ, ям в перюд становления характеризувалися 111'.'енсиф1кац1сю баю ;альних продеав.

За дих умов на 6-й рж (1963) ¡снування Каховського водосховища загальне число бактерш у 2,5 раза перевищувало В1дпов1дний показник у перюд становления водосховища (1953—1960), сягаючи 11,3±4,3 млн.кл/мл.

2. Пор1вняльна оцшка продукцЬших характеристик бактерюпланктона дншрсчських водосховищ (80-1 рр.)

ВодОСхоЕшце X млн.кл/мл 3 час Р в Р/Х й/Х в

млн.кл/мл на добу С/Р Х + Р

Кшчське

п = 7 2.2±0,7 20±4,8 1,9±0,4 1,8±0,6 0,9 0,8 0,9 0,4

Крекенчуцьке

п — 11 1,8*0,4 16±2,9 2,4±0,8 1,8 ±0,7 1.4 1,0 0,7 0,4

Каховське

п~8 1,8—0,4 Сл±3,2 0,7±0,3 0,6±0,3 0,4 0,3 0,8 0,2

В середш.ому 1,9 32 1,7 1,4 0,9 0,7 0,8 0,3

Прнмггка. X — чисельшсть, д — трньалки, генграцн, р — продукцш, С — спожиьання бактерш зоопланктоном

Друга гтачя — перюд стабЬшацп ьнкробюлопчного режиму припадае на другу половину 60-х 1 70-1 роки 1 охоплюе 8-й — 23-й роки (15 рокго) ¡снувакня Каховсиого водосхсвитца. У цей перюд назначено максималын — 6,6—3,0 значения коефщшита сукцесн, а також змгншення эначень структурннх характеристик бактер!Й: загально'1 чисельносп до 3,6±1,4 млн.кл/мл, бюмасн — 1,7±0,6 г/м\ деструктор1в бшкових сиолук — 1,0 тнс.кл/мл.

Зштаалсння структурних характеристик бактерш 11II стадш засв^чило абсолютне зменшення загально! чнслелыюсп бактерюяланктону в перйд II стади у 3,1, бтмаси — у 4,6 \ досмдженпх гетеротрофяих бактерш — в 1,8 раза. Застосув^чня критер1я Стьюдента показало достсдаршстъ в^йниосп за чисельшстю 1 бюмасою з ймов1ршстю 0,909, бо •М(Р = 0,999) = 3,60; там часок, як ^„для чисельноеп 1 бюмаси. бцпов^но дор1внюе 6,70 1 4,98. . ■ •

Третя стал!я в сукцесн бактер1алыюго угруповання охоплюе 23гй -28-й роки ¡снування водосховшца (перша половина 80-х ромв) 1 характеризусться акпшзац1ею бактер!ального жнття, про що св1дчить зменшешм коефщента сукцесн до 1,0 (1981) 10,2 (1985). На та зннження загальшн чисельноеп бактерюпланктону, зу.човленого зростання- ' ми пресу зоопланктону на бактерм, було зареестровано зростання бЦокруйнуючих бактер1й, як1 у 1985 р. сягали 7 * тис.кл/мл, що у 7,5 раза переиищувало в1дчов1дш показчики у перюд стабшзацп бактер1ально') системи 1 було сумцщим (7,' тнс.кл/мл) з чиселыистю бшжруйнуючих бакгорш в перюд становления водосховища.

Таким чином, аншз в Каховському водосховищ1 багатор1чних структурно-функцюналышхпоказшшв бактерийного угруповання дозволив видшгги у його сукцесн специфиш стади, що узгоджуються з такими у Киыському та Кременчуцькому ьодосхо-вии,ах.

7. ДИНАМ1КА М1КРОБЮЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В САПРОБНОСП ДШПРОВСЬКИХ •

ВОДОСХОБИЩ

Дли оцшки ступени сапробносп дшпроваких водосховтц застосовували шдекс Романенка (1971), заякимрозр1зняють 4 ступеняградацц чистота води: «особливо чиста«, «ч^ста», «брудна», ^особливо брудна». Парал^шю з шдексом Романенка сапрабтстъ досуджуваних ьодосховищ оцшювали у ь1дпоп1д1шст1 з еколого-саштарною класифжшусга мкост! поьерхновнх вод суходолу (1993),

■ Бактер1альна деструкщя, що,г жить в основ! самоо .сно! здатносп иодойм, за период дс идження Кшвського '1906—1990) I Кроменчуцького (1961—1990) водосховищ змшювались у межах 0,12—0,70 1 0,20—2,18 мг С,/л на добу „¡дповдао. При цьому максималын значения бакгерк ,но5 деструцн було вщзначено в перюд становлении водосховищ в уловах ¡нтенсигто!' мшерамзацй оргашчно!' речовини залитого ложа. Вщносж зисоким — 0,8—0,6 мг О/л добу було споживання кисню бактер1ями 1 в перюд штенсивного «цвтнши Кременчуцького водосховтца синьозеленими водоростями (1968-1973 рр.).

Значения ¡ндексу сапробносп в перюд дослцукення зми звалось у Кшвському водосховищ! в межах 0,02- -0,15; у Кременчуцькому й Каховсько.му—0,02—0,60. Найб1" • щ! г. • чзникищй' зличини було заресстровано в перюд становления ь досхо. .щ—0,610,15 в! ■ »¡дно у Кременчуцькому! Каховському водосховищах, а також в умовах посилення впливу господарсько! д!яльносп (1981—'485) — 0,15, 0,4 ! 0,6у "ч'шському, Кг менчуць-кому ! Каховсь^о.../ водосховищах в!дпо: ,но. Як було зачначено ран!ше, у першш половин! 80-х рош у дшпровських водосховищах у 2—3 рази зр!с вм!ст оргашчного фосфору - до 0,1—0,12 мг/л.

Характерно, що в Кшвському в.^осховшщ в црр!од його становления значонн. ¡идексу сапробносп (0,05) було ¡стотно нижчим, н!ж у Кременчуцькому ! Каховському водосховищах, чому, безперечно, сприяло видалення деревно'!! чагарниково! рос ,шносп майбутнього ложа.

Друга половина рок!в в еволюцй д .провес, . водосховищ пов'язана з'д!сю рад:оактивного ! хЬпчного забруднення внашдок потрапляння радюнуклвдв Чорно-бильсько! АЕС, а також з надходке! ям до водосховищ /¡»¡чких рсмгенпв, пов'язаних з дезактивац!йними заходами. У цег ">ер!од вкачено певне зниження лабшно! оргашчно! речовини. Пе може бути результатом штенсифжацп'и окисления внасл!докфотох!м!чних ! радкданчних прицсав за рахунск п'едвищення шсоляци в результат! шт\ чного розс!ювання хмар, о також за рахунок пщ. цення концентрацп рад!оактивного йоду.

Значения шдексу сапробност! в цей пср!од становнло для Кшвського ! Кремен1- ць-кого водосховищ 0,03; Каховського — 0,05, що характернее воду як «чисту» I «мало забруднену».

0'''чка якост! «сдн доЫджеинх дн!провських водосховищ за еколопчною клисифжацюю м-осп ио„н поверхирви. вод сух -.олу п!дтпсрджус оцшк за ¡ндексом

сапробносп. Так, у перюд становления яысть води в Кшвськиму, Кременчуцькому 1 Каховському водосховищах характеризувс.ась як а-мезосапробна зона, клас 4 — «забруд-нена», розряд4а—4^ '1пом1рно забруднена» — .лльно забруднена». Через 3—4 роки шсля паповнення ло. а до початку 80-х р'".1в (пор)од стабшзацп бактер1ально1 системи) яшсть вод'- полшшувалась до р-мезосапробно5 зони, класу 3 «задовьльно! чистоти», розряд1в 36—За «слабо забрудн'-ча» — «достатньо чиста». До сереь .ни 80-х рок1в було в1дзначено попршення якосп ь.ди до мезосапробноЧ зони, класу 4 «забруднена», розряду 4а «тшрно забруднена».

У друпй половин' 40-х ропв в1дпов]д:га додано! системи, як 1 за ¡ндексом са.,робно<гг!, реестровано змшу ступеню сапробност;, яка у 1990 р. у Кшвськиму 11 _ еменчуцьком/ водосховищах характеризувалось як а-ол. капробна зона, клас 2 «чиста», розряд 26 «ц1лком чиста»; у Кшвському в 1990—1991 рр. — р-мезосапробна зона, клас 3 «задов1льно1 чисюти», ризряд За «достатньо чиста».

На приклад! Кшвського водосховища показано '(О фактор зарегулювання ;лричи-нюе лише '"мчасове пог1ршення якосп води в рщ1 внаслдок кту затопления». За 2—4 роки ямок води в1дновлюеться до «достатньо чистм». Вище Кшвського водосховищ на кезарегульованш Д1лянц1 верхнього Дшпра Е1Д витоку до м. Лоева теля маловодних л1ту 1962, 1969, 1985 . р. яысть води була г,ршою («сишю забруднена») пор1вняно з такою в перюд становления во,,^сховища.

На окремих.Д1лянках д1..,1ровських водосховищ як'ть води може пс ршуватись до Р-пол1сапробно'| зони в л1тн1й перю- в результат! самозабруднення водосховищ при 5х «цвггшш», атакож незалежно вц сезону внаьчдок надходження до водосховища промпс-лових 1 комунальн). стоив.

На м^.ководдях дншрс :ьких водосховищ ямсть води ви: ачаеться географ1чним положениям во; сховища, його р1вневим режимом, м1рою 1 характером заростання вшцою водною рослиншстю.

Для полшшення як^сп води дшпровськпх водосховищ основн! заходг мають бути' спрямоваш на максимальне оч».щення пг -шслових I господарсько-побугових сшних вод в¡д аилук азоту й фосфору, запровадження методов, ЯК1 з>и ншують вимиванн;' ¡¡нералып... ро.човин ¡3грунта; створеш:: прибрежнихводоохоронних зон.Вокремих випг чахможна рекомендувати вилучення мулових в1дклад1в з подаль' им '¡х вик(,ристаниям як добрив у

смьському господйрстш. Для полн..лення кисиевого режиму I у застшних зонах доцшио застосовувати штучну аерацто (Рябов, Сиренко, 1982). На мКководдях МЯ нолшшеиня газового режиму рокомендують б!олопчну й техшчну мелюрацпо; вселення рослино1диих риб I створення протнно-остр1вно'1 системи (Зимбалевскач и др., 1984).

Викладене вище показус, що роль водосховищ у формуванш якосп води двояка. 3 одного боку, ведами велика роль процеав седиментацй, выстою, розбавления, деструкцн оргашчнс! речовини. 3 ¡ншсго боку, особливосп водосховищ — таю, як уповмьнення водообмшу та явищатерм1чно11 киснево! стратифжацп сприяють посиленню ептрофуван-ня 1 попршеннга якосп води в тому разь коли ¡статно збкьшуються обся! и спчних вод 1 знижуетьсн япсть '¡х очистки.

Оставления якосп води двох найбиьших рж Свропи — Дшпра (до аварй на НАЕС) 1 Дунаю показало, що вон;, харагтеризуеться переважно .чк р-мезосапробна зона, клас 3 «задов!льно1 чнстоти», розряд За «достатньо чиста» — а;мезосапробна зона, клас 4 «забруднена», розряд 4с «помфио забруднена», попршуючись виааидок самозабруднен-ня чи надходження комунальних спчпих вод до разряду 46 «сильно забруднеиа». При цьому твердження про те, що забруднення нижньо! диянки Дунаю на територй Укра'щи завжди в1дбуваеться за рахунск краш, розташованих вище по течи ржи, не завжди справе/ушве. Найбмьше оргашчне забруднення в перюд мЬкнародноЧ г1дробюлопчно1 експедицм по Дунаю (1988) Суло зафксовано на украшсьмй дь\янщ р1кн бьля м. 1зма!ла — а-мезосапробна зона, розряд 46 «дуже забруднеиа».

8. СТАД1ЙШСТЬ У СУКЦЕСП БАКТЕРЮПЛАНКТОНУ.

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТОВ

Узагальнення матер1алш з вивчення багатор1чио1'динамжи структурно-функц'оналышх характеристик бактерюплакктолудшпровських зодоишвищв1дперюду1х.ггановленпядо 1992 р. засв1Дчило певну стадшшсть " розвигку 6актер1ального угруповання, доскдаршсть ЯК01 було обфунтовано з допомогою методу перев1рки статистичних гшотез.

Порта стам (3—4 рок * характеризует),сл спалахом у розвитку бактер1опланктону внас.идок «ефекту затопления» ложа. Так, уже в перший рж ¡снування Кременчуцького (1951) 1 Кахогського (1958) водосховищ чг.гьлыпеть ^¡локруйнуючнх бактерий сягала 32,0 1 7,5 тис.кл/мл ь1дпов1дно. V мгсцях скупчення в|дмираючих аыьозвленнх водоростей 1

зз .

зелених нитчастих тьюсть цих бактерш могла пдшматися до 11,0 1 56 тис.кл/мл у Кшвському 1 Каховському водосховищах.

Вмшт гетеротрофннх бактер1й у перюд становления Кременчуцького 1 Кшвського водосховищ у 8,5 12 рази перевищував кшжють цих бактерШ в р'щ1 до и зарегулювання на цих дшшках. Перни роки ¡снування дшпровських водосховищ характеризуются високою актившстю бактер1'альних процепв аэлфнксацн, мобшзацн фосфору ¡деструкцп

кл1тковини.

Махсималъний розвиток всього бактериального населения дшпровських юдосховищ зазвичай вцбуваеться на 3-й — 4-й рис теля заливания ложа.

Для перюду становления характерш низш значения коефщ1ента сукцеси К — 0,17; 0,611,8 — в1дпов1Дпо у Кременчуцькому, Каховському 1 Кшвському водосховищах, що або не вдазнялося, або було меншим за вадшв^дш значения до заре1улювання стоку, Там значения К св^чать про домшування у водосховищах у перин роки лаб1\ьних оргашчних речовин, а у бактер1алынй систем! — швидко зростаючих популящй, ¡ин активно споживають субстрат.

Перша стадия сукцеси бактер1алытго угруповання характеризуется бнсокими функциональными показниками' швпъ у пайшвшчшшому Кшвському водосхо;1ищ1, дв перед заливанням спирально оброблялося ложе, бактерюпланктон вдоначався високими темпами розмноження (д = 24±5,2 год), атакож великою добовою й питомою продукцию — 1,7±0,4 млн.кл/мл I 0,4.

Перин роки ¡снування водосховищ характерш високим пресом ф1льтратор1в на бактер1оплаиктон, колиефект1шн1Стьвикориста!1нябактер1альноиис11наступнимтроф''"шм ршнемС/Р = 1 (ляшдаш).

Тривалють першо! стадй в сукцеси бактерюпланктону не<'Днакова 1 залежнть Б1Д антропогенного впливу: У Кшвському й Кременчуцькому водосховищах вона рееструвалася 3—4 роки, у Каховському — 6—7 рокш. Внасл1док чншшка каскадност! у Каховському водосховищ! на 6-й р!к ¡снування структурш показники бактерюпланктону переважали у' 2,5—3,0 раза в5дпов1дн1 значения навта у перюд заливания ложа, що було зумовлене впливом споруджених вшце Кременчуцького ! Дшпродзержинського водосховищ, як) в перюд становления характеризусалися актив1зац1сю бактер1альних процесс.

Друга стал!я сукцеси бактер1алыюго населения настала шсля перюду становления

дшпровськнх водосховищ 1 трнЕоЛа 10—15 роив 1 бш,ше, що визначаеться ф(зико-географ!чними особливостями водосховища, його »иецем у каскадь об'емом, морфо.четр1ш, типом п1дстиляючих грунтов, илшстю й яюстю води приток, характером гсстодарського використаннл водних 1 б'олопчних ресурсов водосховищ.

Цей перюм У сукцеси бактер1ального угруповання характерний стабшзащао бактср1ально1 систем« 1 зменшенням у шй рол1 штин, яы активно споживають субстрат, про що св1дчить шдвищення значения коеф1щента сукцеси К—у Кишському водосховину в 3,3—2,5, у Кременчуцькому — у 30,5—25,3, у Каховському — 11—5 разш в!дповцно на кшець пер1оду становления 1 початок 80-х роив. Значения К для водосховищ змпновались у цей перюд в межах 6,6—3,0, що св1дчить про вступ бактер1ально1 системи у стад1ю «зриост», а також про завершения м:нерал1зацп оргатчних речовин ложа.

Стад:я стзбшзацн зпаменуеться зменшенням його структурно-функцюнашшх характеристик: загального числа бактерий, фшологгашх груп; ям мшерал1зують оргашчн! сполуки азоту 1 фосфору, а також швидкосп розмноження, ¿обовоЧ й питомо! продукцИ.

У перюд стабшзаца бактер1ально'/ системи було в1дзначено зниження пресу зооплан-к л>ну на бактерн, що знайшло вияв у зменшенш значень абсолютного 1 питомого ви'^ання бактер!альних кл!тин фш.траторами.

,. Третя стал1я сукцеси бактерюпланктону припадае на першу половину 80-х рош 1 зумовлеча посиленням антропогенного впливу на водосхоиища. На тм зб1\ьшення у 2—3 . рази (до 0,1—0,15 мг/л) у першш половин! 80-х рок1в оргашчного фосфору було вцзначеио збиьшекня значень функцюналышх характеристик бактерий 1 клькосп '¡х ф1зюлопЧних груп, я.;1 мшераЫзують лабиьш оргашчш сполуки, до значень, зареестрованнх у перюд становления водосховищ. Так, у першш половига 80-х роив час геперацп бактерюпланктону скоротився до 20±4,8 год у Кшвському 116±2,7 у Кременчуцькому водосховищах, його добова 1 питома продукция зроии в1дпов|^\но до 1,9± ),4 \ 2,4±0,8 мля.кл/мл та 0,9 1 0,4. В1дпов1дш показники у Каховському водосхзвипр в цей пер1од були дещо нижчимн, що

МОГЛО ЗуМОВЛЮВаТИСЯ ЙОГО СИЛЫШМ ТОКСИЧ1ШМ ЗОбруДНЕННЯМ.

На 1Л! пгвноЧ тенденци в першШ пологиш 80-х роив до змеишеиня загально! чиселыюсп бактйрюаланктону, чому сприяло посилеиня вшдання бактер1й зоопланкло-ном (значения пмтомаго ви(дання — С/\ зросло в цпй перюд у 3,0—3,7 раза) у вс1Х водосховшцах було зареестровано збь\ьшення чиселыюсп бактер1п-деструк7орт бикових

сполук. Максималышх значень щ бактерй досягли влггку: 3,0—7,5 тис.кл/мл в с( редньому по водойм1, що було сум\рне або переваж&ло вдаоввдй показники в nepmi роки ¡снування водосховища. При цьому в Каховському водосховшщ бия мют Шкополя i Запор1жжя чиселынсть биокруйнуючих бактерш навггь у жовтш могла сягати 5,0 ¡11,5 тис.кл/мл в1дпов1дно, у трави1 нижче Запор1жжя — 15 тис.кл/мл.

Про збшлиення у nepmiii пол! вшп 80-х роыв у дшпрсвських водосховищах оргашчио! речовини i в1дпов1а,ного числа гетеротрофних бактерШ, як1 спричиняють П деструкщю, свцчить i зниження коефвдента сухцесн до 0,6—0,7; до 1985 р. цей покаэннк стану бактер1алыю! системи у Кременчуцькому й Каховському мдосховшцах зменшився до 0,2.

Четверта стадш розвитку бактер1ального угруповання у дшпровськйх водосховищах ирипадас на другу половину 80-х роыв i поврана з радюактивним i токоичним забруд-пениям. Перше зумовлене потраплянням радюнукодв Чорнобильско) АЕС, друге — надходженням до водосховища ximwhhx реагента, застосовуваннх для прндушення зруйнованого реактора (свинець, цинк, бор) та ддя дезактивацп (катшнактивш СПАР).

У Кшвському водосховшщ, яке прийняло на себе осномшй удар ЧорнобильскоУ аварн, було в^зиачено зниженн темшв розмножеиня бактерюпланктону та його продукций зокрема стосовио бшжруйнуючих 6aKTepi;i. Так, згставлеиня величини продукца бактер!й-деструктор1в биковкх сполук у першш половши 80-х роюв з в!дпов1дними величинами в умовах дп рад1ацшного чинника засвцчило н зниження bia 360 до 87 тис.кл/мл, а значения uie'i величини в загальнш продукци бактерюнланктону — вЦ 20 АО 7%.

Характерно, що загальначисельшсть бактерш у 1987—1988 pp. внявилась мйпмальною — 1,5—0,76 млн.кл/мл за перюд 19G5—1988 pp. При цьому зменшення чиселыюсп й бюмаси бактер1Й не було зумовлене збцьшенням пресу фшлраторт зоопланктону. Розрахунок ймовфно! дозн поглинання бактерюпланктоном за максиуальних значень1 питомо'е активности води (Кюр1/л) эасв^чив спйысгь бактер1йльного населения проти дп рад1ацшого чинника; доза поглинання бактерюпланктоном внявилась у 2,5 млн. нижчою за ЛД^. При цьому через значш к.н. радю13отошв бактерн являють небезпеку передач1 штучно! рад!оактивност1 по живильному ланцюгу.

Зниження структурно-функшональних характеристик бактерюпланктону в умовах A¡i paAiaqiíiHoro фактора е результатом як. опосередковано! — через фдопланктон, так i безпосередный дн на бактерц поверхнево-активних речовин, як! широко застосовувалися для дезактивацн в перюд катастрофи на Чорнобильскш АЕС. Анал1з лггератури (Lewis, Hamm, 1986; Nyberg, 1988; Ставская, 1990) дозвг^с дшти висновку, що чутливпъ фпх)планктону до СПАР, безперечно, сприяла в пер'оддйрад^цшного чншшка зниженшо у 2,5—4,0 раза (до 9,0—29,0 мг/л) концентраци хлорофиу «а» пор1вняно з величиною дього показника у 1981—1985 рр (Снренко, Курейиевич, 1992). Зменшення бюмаси фпопланктону, який с троф1чною базою жтттодяльносп бактерш, пгзначилссь на зниженш 'ix структурно-фуккщлнальних характеристик.

Так само, як i стосовно фитопланктону, вданачено що найбкьшу бактеридидну дда справляють KäTioHHi ПАР (Mueler, Seeley, 1951; Wang, Рек, 1975; Ставская, 1981). 3 допомогою електронно-чшроскошчних зшммв показано, що-зв'язуючись з комплексами цитоплазматично! мембран», ПАР порушують Vi нашвпроАихшсть, внаЫдок чого.з kaítiihh в довколкшне середовище видшпоться низькомолекулярш метаболии (Saltón, 1951; Okuda, Tacoda, 1963; Могилевич, Ставская, 1972; Тукмачев и др., 1977,1979).

Даш спец!альноштератури впливу ПАР на бактерн дае п1дстави вважати, що широко використовуваш в перюд авари на ЧАЕС дня дезактивацп рад!Онукл1д1в ПАР i стали одним з визначальних чинниш зниження структурно-фу/кцюналышх характеристик 6aKTepiaAbnoro угрупованпя.

Отже вивчення б&гаторпно! дииамжк бактерюпланктону дншреаських водосховищ показало, що його структурно-функцюнальш характеристики не е незмшними, а вкзна-чаютъся ьпливом пр; родних i антропогенниг чинниш, здатних як стимулювати, так i шг1б1рувйти 6aKTcpiaAi.ni процеси. При цьому «ефект затопления!, чшшик каскадносп, а також надходження до водосховчща 3Í станими водами бюгипшх i оргашчних речовип стимулювали функцюнальну. актившсть 6aKTepiñ i в результат — пдоищешш ix структур-них показниш. Д1я. ангропогеного чишшка в результат аварн на ЧАЕС спричинила зниження структурно-фуикщоналышх характеристик бактерий.

Встановлення законо>прностей функцюнувашш бактер!алыюго угрупоьання i чкнник1в, hkí спрпчинюють ni закономфноси t основою np0i'h03íb реакщй бактерш у BiAnoBiAb за p¡3HHX ситуац)й.

37

ВИСНОВКИ

1.- На п1дстав1 результата б . ггор1чних (1960—1992 рр.) досмджень одержано структурно-функц^лальш характеристики бактерюпл лктону, визначено киькшш п :аз-ники його учасп в процесах плодукування й деструкцй оргашчно! речовини планк—чшого угруновання, з'ясовано законом1рносп розвитку бактер1й на р!зних етапах ¡снування великих ¡внинних водосховищ п1, шливом природних 1 антрогогенних чинниив (на приклад Дшпра).

2. Мжробюлопчний режим верхшх незарегульованих . ¿лянок р1ки визначасться пдрометеоролопчними умовами та н пд^олопчними характеристиками, а також об'емом 1 > рактером забруднень громисловими й побутовими сшними водами; загальне число бактерий визначас перший чинник, г' -ьистьбактерш, щом1нерал1зуютьлабКьнуоргашчну реч'-чину, 1 значения колиндексу — другий. '

Зниження м:»робюлопчних показшшь забруднення ржи зазвичай ресструсться при задегулювашн розташовоно'1 вище дмянхи внасидок осадження у водосховипн зависли* частинок з концентрованими на I х бактер1альшг ч Ытинами, що було показано на приклад середнього Дн1пра шсля створення Ки' ::ького водосховища. Пол1"шенню якосп води сприяс також створення очисних спор"\-

3. УголовномуподосховипнДшпровського аскадунадходження бактерюпланктону з рж-живителт — Дншра, Прип'ят1 Тетерева та його скиданпя у нижшй б'сф гребл! Кишсько!' ГРНС не залежать В1д в1ку водосховища 1 визна'-еться величиною водного стоку, сягаючи максимальних величин у ь.рюд весняно'1 пове!Й.

В ьпру ¡снування водосховища сумарннй р1чний приплив ' ктерюпланктону з рж-живите.мв мае тенденц;ю до зниження: 87220, 74743 1 42447 т на 3-й, 7-й ! 18-й г^ки ¡снуваання водойми, а його скидання у нижшй б'еф водосховища, маючи тенденщю до зниження, продовжувало залишашся досить високих - 86, 79 1 74% вщповщно.

Загалом для головного водосховища роль алохтонного бактерюпланктону незначна^ у перюд становления воАойми середньор!чний добовий при"\ив бактер!Й обновив лише близько 2% його середньормшх запасш, а його скидання з водосховища було ще менга значущн' — 1,5%.

4. Чисельшсть 1 бюмаса бактерюпланктон ча р1зних етапах ¡снування дмпровських водосховищ (вщперюду створення до аварн на Чорнобильскш ЛЕС) протягом вегетацшного

перюду змшювались (за середнь. ..псячнимн даними) у досить близьких межах: Кишське ( ворене у 1965 р.) — 1,2—5,8 млн.кл/мл ¡ 0,5—4,5 г/м3; Кременчуцьке (створене v 1961 р.) — 1,3—10,4 млн.кл/мл ¡ 0,8—9,0 г/м3; Каховське (оиорене у 1955 р.) — 1,2—11,3 млн.кл/мл i 0,6—7,8 V.

Юлыись гетеро офних биокруйнуючих бактерш, становлячи 0,002—1,3 ó bía бактер^планктрну, змшювались у p¡3H¡ сезони року — у Кшвському и,15—5,0, Кремен-чуцькому 0,1—32,0 i iva;;, зському 0,2—16,8 тис.кл' м. Вл1тку шымсть цих бактер1й зб1льшувалась на один-два порядк.. пор1вняно з весняно-осшшм перюдами; у bcí сезони року В1дзначалася 'ix вертикальна страпфкащя з пдаищеиням ч. :ельносп у поворхневих шарах водно! товщь

5. Ствв1,\ношення прикршлених i вь\ьно плаваючих бактерк .ьних к .¡тин у водосхо-n«4¡ визначасться розп'\1лом ф1топла,нктону та його фшолопчним станом. У перюд ¡нтенсивного «цвтння» Кременчудькс-о водосховнща kw>k¡c" прикршлеш бактерш у М1сцях концентради водосростей станов! а 65%. ¿менше!'чя по вертикал1 чисельнрсп фтопланктону супроводжувалось зменшенням числа прикршлених бактерш, як1 на глибиш 13—15 м не перевищували 35% В1д загально! чиигльносп бактерюпланктону. В сёредньому по всш воднш товцц в перюд «цвтн"ч» 50—55% бактер4альних kaít,.,i зосередж ю начастинках детриту i планктонннх оргазмах. /нагшних масах В1дмираючих водоростей кмьмсть прикр1плених бактерш може перевищувати 90% в1д ix загально?

KÍ\bKOCTÍ.

6. В1,мосний вми.ту cecTOiii р1внинних. .досховищ його живо! фракцн — планктону ь .шачасться штенсившстю продукцшиих npoyecie i не перевшдус в перюд «цвтння» 27%, на детрит припадас 73% вь и сестону. Частки 6aKTepifi „ оргашчшй речовшн планктону i сестону залежить в'-- складу водоростей: у комплекс! синьозслених 6¡OMaca бактериЧ (.5,0 г/м') становить 54% ваг» план-'-ону i 15% ваги сестону (за СОР); у комплекс! Д1атомош!х 6io.%,jca бактерш (1,7 г/м') вцпов1дно у 2,7 i 2,5 р, i зменшусться i не переи;нцуе 20 i b?¿, що зумс шне менш сприятливим для бактерШ складом д1атомових водоростей nopiBiWHO з синьозелепимн.

7. Устаноьлено познтшший кореляцшпип зв'язок бактерюпланктону з орашчною речовиною сестону i детритом. Абсолютна й ыдносна шьмсть бактерш у сестош поряд З/iKÍci м складом фггопланктону визначасться i його фЫолопчнимп.но.м, збь\ыпуючись

в . лру старшня 1 вбирания останееього. Частка бактерей в сухи. аз! сестону комплексу синьозе\еешх варное у широких межах • В1Д 0,8% у месцях концентрацн ф1зюлопчно активного ф1топланктону до 38% у нагшиих мае х. ведмираючих водоростей. У середньому и ус!Й вод]пй Т! ещ (примером, у Кр^ченчуцькому водосховище) в перюд його «цвтння» частка бактерш у сестоеи дор.внювала 3,6%.

Келькють деструктор1в бшеових сполук у сестош кс .плексу синьозелених водоростей становилав сере,,.еьому V 2 млн.кл/гсироёваги, щонеперевищувало0,01% эагельноё чисельносп бактерюплаиктоиу.

8. Швидюсть ву-чорення бактерюпланктону, показником якоё е час геь_рацн (д), зм1нювалась в1д перюду створения водосховищ до ав^рн на ЧАЕС в м ;ах 17—70 год протягом вегетацшного перюду з максима' ними значениями влтеу чи навесн1. Добова бактер1альна продукщя (Р) становила 0,3—1,4 г/м3; питома продукта (Р/Хо) — 0,2—1,2.

Час гь.,ерацн бактерш-деструкторш бркових чЮлук змшювався в лтнй перюду дшпровських вод^сховищах у межах 3,4—12 год; \г. \обова бактер1а\ьна продукцея — 46—360 тис.кл/мл 1 питома продукщя — 2,5—31,2 у 5—35 раэ1в перевищувалн В1дп0п1дш показникг дя тотального бактерюплаиктоиу.

9. В умовах дн рададшного чинника (1986—1988 рр.) було вдоначеино зниження структурно-фу| дональних характер.естик иактерюпланктону внаследок опосередкова-Н011 прямо! дй набакте, л поверхнево-активних речовин, яы широки застосовувались ддя дезактивацп в перюд каткст]. ,фи на Чорнобильськш АрС.

Так, у Киёвському водосховище загальне число бактерш у 1987—1988 рр. вмявилось найменшим — 1,5—0,76 млн.кл/мл за весь доЫджуваний перюд (1365—1988 рр.); предукщя бактерш еструкторев белкових сполук скоротилась в1д 360 до 87 тис.кл/мл, а значения цесе величини в заг шй продукцн бактерш — Б1д 20 до 7% в!дпов1дно у першш половши 80-х ро'":в 1 ¡сля аварп '!988 р.).

При цьому розрахунок ймов1рноё дози поглннання бактерюплапктоиом при макси-малышх значениях нпто^ое активност1 поди показав сташстъ бактер1альног~ населения' проти дн радацншого чншшы. Однак '"-рез значен к.н. радю1зотошв бактерн являють небез..оку передач! радюактивноич по живильному лап ч.огу.

10. В евтрофешх вод -ховишах продукепя пелапчного зоопланктону ^ереважно визначаеться бактер1алышм живлмшям. При цьому гчтимальнг шачення водоростей 1

бактерш в рацюн! фш>тратор1в з^ .ежить bía флористичиого спектра фггопланктону. За дс .¡нування у флопланкт 4i колошальних синьозелених i протококових частка волоро-стей i бактерШ у рацюш зоопланктону розподмялась в1дпов!дно >ц; 30 i 70 %. Зб!льшення значения в як!сному склад1 ^¡то .анктону о,г'окл!тишшх форм динофггових ¡евгленовил зб!льшуе в цьому сшв:'.:дношен"' частку водо( тей — 45 i 55%.

KL^KicTb споживаного фггопланктону становила на 12-у i 21-у рок^х жнття водосхо-вища в1дпов1дно 13 i 20/0 bí\ його продукцн.

' 11. BiAMÍHHiCTb у характер! трь.^огенезу пелапал! i лшрал! евтрофного водосховища визначасться складоя водосростей глнбоководних i мкководгнх д!лянок i ступенем зэростання останшх вшг'ю-водною рослиншстю.

За умов ts м!нування у фтзпланхтош синьозелених водоросте.. мав .це детритний живильний ланцюг, при яг му рацюн бактерш (прим!ром, 4350 ккал/м'у Кременчуцькому водосховищ!) на 70% забезпечуеться ф''-опланктоном. За умор "нзномаштно' ' якюного

л

складу водоростей па м^лководних дшшках \>уго! тьраси преЧвлюс пасовищний живильний ландюг, про що св!дчать висою бюмаси у планктон! ф1\ьтратор!в (до 40%) i низьм (до 2%) пока ики пито.мого виЧдання бактер!й. Заростання м_.ководних дьлянок затоплено! заплави вищою водною рослинн!стю, що с джерелом детриту, визначас i детритни. живильни" ланцюг, що пдоверджуеться зростанням до 70% О/В.

12. Чисельшсть бактер!опланктону в екосистемах евтрофних р!внинних во, сховищ набагато нижча за потенщальну (мождиву за даних кормових pecypcis) внасл!док !х споживання найпроспшими! рачками-фиьтра-. ¿ами, ям яв иноть собою сутгевий бютичний чг 'лик, що регулюе концентращю бактер!н. ВиЧдання бактер!й в середньому за вегетац!ю становить75-{00%бактериально! продукцн (G/P), або 1-—40% bíaЧ ларно! величини цгс! продукцн i наявно! б!омаси (G/P ' В).

13. Споживання кисню надихання бактерж CTai.jBHAO в Кшвськом^! Кременчуцькому водосховищ j( протягом вегетадшного nepioAy 1,5-4,5 г Ог/м2, що «¡дповцае 40,6—80% спожиг.ання кисню планктош м угруч.ованням. Найменшими -40,fi i 45,3% щ показники були для Кшвського i Кременчуцького водосховищ вл1тку, коли домшуючи.чи у бгчаа планктону стаю ib водорость

В середньому за вегетацпо частка OaKrepifi у деструкци оргашчно! речовини стинов:: а 52 i 55% для Кшвського i Кременчуцького водосховищ, що пс, евнщус в1дпов!дн1

жазники для водоростей (30%) I зоопланктону з урахуванням шфузорш (20!15%).

14. В!дзначено нижч! показники функцшнальних характеристик бактер!опланктону зменшення його троф|чного значения для зоопланктону в Каховському водосховищ! )р1вняно з Кшвським I Кременчуцьким. Це зумовлене б!лыи токсичним забрудненням аховского водосховища.

15. Встановлено 4 стадн у сукцесн бактерюпланктону.

:фекту затопления» 1 знаменуеться низькнми значениями коефщ!ента сукцесП К: 0,17, 5 1 1,8 — в1\пов1дно для Кременчуцького, Каховського 1 Кшвського водосховищ, що лдчить про превалювання в них лабильно! оргашчно! речовини, а в бактер!алыпй систем! ■ швидко зростаючих популяцш, що активно споживають субстрат. .

Друга стал!я (10—15 ромв 1 б цыпе) — перюд стабшзацн бактер1ф\ьно! снстеми [рактеризуеться зменшенням загально! чисельност! бактерий, ф!з1олог1чних груп, що нерешзують оргашчн! сполуки азоту й фосфору, а також швидкосп рогмножени» 1Ктер1опланктону, його добово! 1 питомо! продукцн.

Третя стал!я охоплюс першу половину 80-х рокш 1 зумовлена посиленням антропо-нного впливу на водосховища, тро що св^чнть збЦьшення у 2—3 раза оргашчного осфору. Цен перюд характеризуется пЦвищенням значень функцюналышх показншв чисельност! бактерШ, як) чшерал1зують лаб!льш оргашчш сполуки, до значень, реестрованих п)д час першо! стадн. Показником шдвищения в бактер!альшй систем! рол! видно зростаючих популяций с зниження в цей пер!од значения К до 0,6—0,7; у 1985 р. я Кременчуцького ! Каховського водосховищ воно зменшилось до 0,2.

Четверта ста/ия (друга половина 80-х рок!в) пов'язана з радшцшним 1 токсичним брудненням дншровських водосховищ. Цей перюд зарактеризуеться зниженням струк-рно-функцюналышх показник!в бактерюпланктону внасл!док бактерицидно! дн повер-юво-активних речовин, вихористозузэчих д/я дез?ктг??и.г1 територн в перюд аварн на 5.ЕС. Змечгое!"** Р'онве фяоплантеву и ч*г уьт спри яло також зниженню структур- 1 (-фуяа^эчамккз «рлм?»»«*" ^•'•'«.•'•этмрлчну.

15. М!кроб:С;?М-'-:; по?5:чь-щ <тог/я*сг- (г-у-Лгг-г А»шровських водосховищ [ рших етапах !'х ¡снування були неоднаков! I визначалися характером антропогенного 1ливу.

характеризусться активизацию бактер!альних процес!в внаслщнс

Збиьшення з&бруднымя юдосховищ органичною речовиною вдувалось у период а Синювлення (I стад1я), а також у першш половин! 60-х рок!в в умовах посилення на них антропогенного впливу (IIIстад!я[ коли як!стьвод" характеризувалась яка-мезосапробна зона, клас 4 «забруднена», Пол!пшення якос-п води до р-мезосапробно! зони, клас 3 «задов!льно'1 чистоти» реестрували в першд стабшзаци бактер|алыю[ системи (II стады), а також в умовах д!1 рад1ац1йного эа^уднення (IV свдя) внашдок (нтенсивного окниення орган1чно|, .човини при фотох1м)чних I радюх!мгших процесах.

У 1990 ' 991 рр. Каховське водосхоиище характеризовалось як р-мезосапробна зона, клас 3 «задов1лЪ|Ю'1' чистоти»; Кшвське I Кременчуцьке у 1990 р. як ачшгосапробна зона, клас 2 «чиста»,

17. Чинник зарегулювання рйки спричииюс лише тимчасове погашения икоса води ВнаЫдок «ефекту затопления», що в^дновлюстъся до «достатньо чисто!» при рацюналыюму використанн! водосховищ. На незарегульовашй д!лянц! верхнього Дншра в!д витоку до м. Доев® -'¡сля маловодних л!т як!сть води попршувалась до «дуже забруднено», що не спостер!галось у Кшвському водосховищ! навт у перюд його становления.

18. Встановлен! закономерности ф/нкцюнуваннл бактерюпланктону I чинники, що¡\ визначають, с основою,. л розробле. .х нами прогноз1в на завдання Укрводпроекту для Нижньодншровського водосховища (Кию, 1979), Кременчуцького водосховища - (Кшв, 1991), а також для моделювання формування якосп води Кременчуцького водосховища (ВНД1ВО; Харк!в, 1986), що п!дтверджують в1дпое!д1|1 акти.

Осими роботы, як! опубтоати по тел/ дисертаци:

1. Багниж В.М.....Михайленко Л.Е. и др. Киевское водохранилище. Гидрохимия,

биология, продуктивность / Под ред. ЦеебаЯ.Я., Майстренко Ю.Г.— Киев, Наукова думка, 1972.- 45Ю.

5. Маляревская А.Я...... Михайленко Л.Е. и др. ГЬгчктон и бе-*тос днепровских

;одохранил»'ц как кормовая база // Ред. [идробиол. жури,— Киев, 1986,— Деп. в ВИНИТИ № 5881-В36 - 216 с.

3. Сиренко Л.Д., Кореляг'ва ИЛ., Михайленко Л.Е. и до. Растительность и бактериальное население Днепра и его водохранилищ / Под. ред. Кондратьевой Н.В.— Киев, Наук. д\-чка, 1989,— 230 с.

4. Евтушенко Н.Ю...... Михайленко Л.Е. и др. Гидрозкологическна последствия.

аварии на Чернобыльской АЭС / Под. ред. Гродзиинского ДМ.— Киев, Наук, думк» 1992 - ?с7 с.

5. Михайленко Л.Е. К экологии анаэробных азотфиксаторов родо Clostri! ium в водоемах реднего Днепра // Гидробиол. жури. — ¡''56, № 3,— С. 31—41.

6. Михайленко Л.Е. Содержание анаэробных азотфиксаторов рода Clostridium в различных водоемах среднего Днепра и окисдительно-восстанокительные условия среды II Микробиол. журн—1967,— 36, № 2.— С. 332-335.

7. Михайленко Л.Е. Численность и азотфиксирующая активность Clo. .idium в зависимости от oki мйтельно-восстановительных условий /' (дробиол. журн.->- 1969,— № 4,- С. 31-40

8. Михайленко Л.Е. А.ютфиксирую;' я активность анаэробов p. Clostridium в вг< \оемах среднего Днепра // Проблемы микробиологии внутренних в^д. Сб. памяти проф. А.Г.Родиной — Тр. ВГБО.— 1971—Т. XV].— С. 90—99. '

9. Михайленко Л.Е. Особенн"гти биологии водных форм CI. pasteurianurr Ч Там же — С. 99-105.

10. Прнймаченко А.Д., Михайленко Л Поступление, сток и запасы фито- и бактериопланктона в Киевском водохранилище // Гидробиол. жури,— 1971.— 7, № 2.— С. 39-48.

И. Михайленко Л.Е., луликова И.Я. К вопросу о взаимоотношениях бактерий и синезеленых Еодорослей // Гидробиол. жури,— 1973,— 10, Ns 2,— С. 52—60.

12. Прнймаченко А.Д., Михайленко Л.Е., Гусинская С.Л. Сестон Киевского водохранилища и количественное соотношение его компонентов // Гидробиол. журн.— 1974.— 10, N° 3 — С. 13-19.

13. Михайленко Л.Е., Хороших Л.А:, Духовная "\И. Мнкробис эгический режим Киевского водохранилища (шестой-седьмой годы его существования) II Гидробиол. журн - 1977,- 13, № 2.— С. 45-50.

14 Прнймаченко А.Д., Михайленко Л Е., Гусинская СЛ., Небрат АЛ Прод,«тив-н п. танктонных сообществ на различных тро !ическнх урок: ix в Кременчугском _ ы д.лрапнлище II Гидробиол. журн — 1978 — 14, № 4,— С. 3—12.

11. Михайленко Л.Е., Фтомов А.С. Сапптар'йо-микробтиогпчсская характеристика

водоемов северо-западного Причерноморья // Гидробиол. жури— 1979,— 15, № 3.-С. 18-24.

16. Приймачеико А.Д., Михайлленко Л.Е., Гусинская С.Л., Фуксман Я.1 Сестон Кременчугского водохранилища и количественные соотношения его компс нентов // Вод. ресурсы,— 1981.— № 2— С. 1Г4-143.

17. Михайленко Л.Е., Головко Т.В., Д;ховная Э.И. Микробиологическа) характеристика Киевского водохранилища (13—14 годы его существования // Таи же,— 1983,- 19, № 2.- С. 29- 40.

18. Михайленко Л.Е. Многолетняя динамика бактериопланктоиа н его трофическая роль в продуктивности евтрофного водохранилища // Докл. АН УССР.— 1984,— Сер. Б, N 12,- С. 67-70.

19. Михайленко Л.Е. Микробиологическая характеристика Цыбульникского залива Кременчугского водохранилища а связи с исследованием мелиоративной роли белого толстолобика И Гидробиол. исслед. пресных вод.—' Киев, Наук, думка, 1985,— С. 22-27:

20. Ротмистров М.Н., Михайленко Л.Е., Антипчук А.Ф. Микрофлора водоемов и микробиология очистки воды II Развитие биологии на Украине. Т. 11.— Киев, Наук, думка, 1985,— С. 370-380.

21. Михайкенко Л.Е. Ро\ь бактерш у продуктивное» 1 самоочлщенш дншровських водоймищ // Весник АН УРСР.— 1986,— № 2.— С. 46—54.

22. Михайленко Л.Е., Башмакова И.Х., Якушин В.М. Сфуктурно-фуикци-ональнзд характеристика бактериопланктоиа II Мат. Первой Междунар. экспедиции по изучению Aj лая (март 1988) // Гидрсбиол. жури — Киев, 1989,— С. 135—159.— До.п. в ВИНИТИ 08.01.89, № 209-В-89.

23. Михайленко Л.С., Якушин В.М., Коднер Е.1. Бактершплацктон та його структурно-функцюнальш характеристики в pi'ini Дунай // Доп. АН УРСР,— 1991,- Сер. А,- 1- С. 131—13ч.

24. Михайленко Л.К., Потапова H.A., Ленчиил Л.Г., Хороших Л.А. Микробиологические исследования поверхностны;, вод Украины (некоторые итоги и перспективы) // Развитие гидробиологических исследований на Украине,— Киев: Наук, думка, 1993 - С. 104-124.

25. Mikhailenko L.E., Yakushin V.M., Kodier E.I. Baclerioplank»"n and ils productive haracteristics in the Danube in spring // Water pollution control In the basin of river Danube -lovi Sail, Yugoslavia, 1989,— P. 385—391.

26. Michajlenko L.E., Baschmakowa I.Ch., Jakuschin W.M. Die funktionelle Struktur des ¡akterioplanktons der Donau // Ergebnissee der Donauuxpedition 1988,— Wien, Eidenverlag er IAD, 1990,— S. 273-279.

27. Михайленко ' E„ Хороших A.A., Багнюк Л.И. и др. Микробиологическая арактеристика верхнего /мепра // Водные ресурсы.— 1995— № 5 (в печати).

28. Приймаченко А.Д., Михайленко Л.Е., Жданова Г.А., ТулубчукЮ.М. Соотношение биомасса И pOsiD в деструкции органического веществ водорослей, бактерий и

животного планктона Киевского водохранилища // Продукционно-биологические иссле- -ования экосистем пресных вод. Матер. ci..,m.— Минск, БГУ, 1973 — С. 175—178.

29. М"хайленко Л.Е. Бактериальная деструкция органического вещества как фактор амоочищения водоемов // Саннтарно-биологические аспекты качест : воды водоемчч и одотоков: Матер. V Всесозн. си"и. по совр. проблемам самоочищ. и регул, ачества оды — Таллин, 1975 - С. 172-174.

30. Михайленко Л.Е., Духовная Э.И. Продуцирование бактериальной биомассы и ее отреблоние зоопланктоном в зарегулированных водоемах // Биологические основы ыбного хозяйства Средней Азии и Казахстана: Матер. XV научн. конф.— Душанбе, 976,- С. 115-117.

31. Приймаченко А.Д., Михайленко A.F., Гусинская С.Л. и др. Продуктивность и нергетический баланс планктона Кременчугского водохранилища // Круговорот веществ энергии в водоемах: Матер. IV Всесоюзн. совещ.— 'четвеннчное на Байкале, 1977.— :. 53-58.

32. Приймаченко АД, Михайленко Л.Е., Де. ¡сова А.И. и др. Сравнительная арактеристика пелагических сообществ разнотипных водохранилищ днепровского ,i к,1д,1 по их структуре и трофическим отношениям // Круговорот вещества и энергии нодоемо. Элементы биологического круговор^-а. Матер. V Всесоюзн. совещ.— Иркутск, IM - С. 30-32.

П. Михайленко Л.Е. Хороших Л А. Закономерности функционирования С ;териоп-¡ПК ища и' особенности его трофогенсза в пелагиали и литорали днепровских одохрани-

лищ в условиях антропогенного г здействия // Гидробис логические исследования на Украине в XI пятилетке, V конф. УФ БГБО.— Киев, 1987,- С. 114-116.

34. Michaylenko LE. Die vieljahrigo Baklerioplanklondynamic in eulrophen DneprStauseen und ihre rolle in der Ernährung von Wassertieren // Ш International hydromicrob. Symp., Bratislava, 1901 —S, 139—142 (Referate/.

35. Michaylenko L.E., Сhoroschidi L. Struclurelle und funktionale Rolle der Bakterien im Pelagial • und Litoralplanklon eines eulrophen Stausees und die Werdengesatzmässigkeiten seines mikrobiologischen Regimes // IV Internationales Hydromicrob. Symp., Bratislawa, 1S87.-S. 125-129.

36. Michaylenko L., AndreyevA, Die vieljahrigen Bakterioplanktons— und Wasserguteuntersuchungen in den Bedingungen der Stromregelung im oberen Dnjepr // V Internationales Hydromicrob. Symp., Bratislawa, 1990.— S. 147—152.

37. Michaylenko L.E, Biochemische piozessc der anaeroben Stickstoff-Bindung in don

4 ,

Bodenablagerunden der Stauseen Im Zusammenhang mit ihren Oxydations- Reduclions-Verhallnissen // XII International Tagung für die Erforschung der Donau und ihrer Nebenflusse vom 23—29, Septembei.— Bern — 1968,— S. 1—5.

/ 33. Michaylenko I.E., FtomovS.S. Vergleichende sanitatsmiicrobiologische avswertung der .mundungsgebiele von dem Dnepr, Dnestr, und der Donau // XXI Arbeitstagung 9 bis 16. September 1979. Wissenschaftliche Kurzreferate, Kovi Sad, 5,FR Jugoslawien.—S. 562—570.

39. Михайленко Л.Е., Головко T.B. Роль бактерий в деструкции органического вещества водоемов // Экология микроорганизмов. Тез. докл. V съезда ВМО.— Ереван, 1975,- С. 120-121.

40. Михайленкг Л.Е. Закономерности функционирования бактерионланктона в звтрофных водохранилищах в условиях возрастающего антропогенного воздействия II Экология, геохимическая деятельность микроорганизмов и охрана окружающей среды: Тез. докл. VII съезда ВМО, т. 6.- Алма-Ата, Наука, 1985,— С. 121.

41. Михайленко Л.Е., Багнюк РМ. Бактериальные процессы круговорота азота и гумуса в Киевском водохранилище в период е;\> с-чновлмшя // Биологические процессы в морских, и континентальных зодоемах: Тез. Ii пезда ВГБО,— Кишинев, 1970 — С. 268. .

42. Принмаченко АД., Михайленко Л!:, !уп.,некая СЛ. и др. Пелагические биоценозы днепровских водохранилищ ¡структур'-. распределение, трофические связи) /

f IV съезд ВГБО. Ч. 4: Тез. докл.- Киев, 1981. С. 148-149

43. Маляревская А.Я......Михайленко Л.Е. и др. Закономерности формирования

биологической продуктивности Кременчугского водохранилища и ее рациональное использование // V съезд ВГБО, ч. 2: Тез. докл.— Тольятти, 1986,— С. (00-101.

44. Михайленко Л.Е. Закономерности становления микробиологического режима Киевского водохранилища // VI съезд украинского микробиол. об-ва., ч. 2: Тез. докл.— Киев, 1984,- С. 31-32.

45. Михайленко Л.Е., Коднер Э.И., Тронько Н И. Бактериопланктон днепровских водохранилищ. // VII съезд украинского мнкробио*. об ва. Ч. 1; Tej. докл.— Киев—Черновцы, 1989,— С. 153.

Annotation

Michaylenko L.E The regularities of bacterioplankton functioning and Из part in organic matter transformation m Dnieper reservoirs.

Dissertation (manuscript) for sc ientific degree Doctor of biological sc iences on the spec iality 03.00.18 — hydrobiology. Institute of Hydroblology of NAS of Ukraine, Kiev, 1995.

60 sc ientific works, which contain the information on regularities of functioning of bacterial community in huge plain reservoirs of Dnieper cascade of Intensive complex use are presented for defence. Received by author long-term (30 years) the materials on structure-functional characteristics of bacterioplankton have allowed to establish its specific succession stages determined by particular natural and anthropogenic factors.

Quantitative valuation of participation of bacteria in transformation of organic matter in production and destruction processes, food chains and flow of energy realized by plankton community at various stages of reservoir existence is given. Features of bacterioplankton functioning under conditions of radioactive and toxic pollution of water environment are established. Long-term valuation of saprobic ity of' Dnieper reservoirs on microbiological parameters is given.

The results of author's researches have formed the basis of developed by the order of Ukrvodproekt the forecasts of a microbiological mode of Nizhnedneprovsk (Kiev, 1979) and Kremenchug (Kiev, 1991) reservoirs, as well as modelling of water

quality formation in Kremenchug reservoir (VNIIVO, Kharkov, 1986), that i confirmed by the appropriate sertlficates.

Аннотация

Михайленко Д.Е. Закономерности функционирования бактериопланктон и ею роль в трансформации органического вещества в днепровских водохрани ли'"ах

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора биологичес ких наук по специальности 03.00.18 • гидробиология, Институт гидробиологт HAH Украины, Киев, 1995 г.

Защищаете» 60 научных работ, которые содержат "«формацию о законо мерностях функционирования бактериального сообщества в гигантских равнинных водохранилищах днепровского каскада интенсивного комплексное использования. Полученные автором многолетние (30 лет) материалы по струк-турно-функционтльным характеристикам бактериопланктона позволили установить специфические стадии в его сукцессии, определяемые конкретными . природными и антропогенными факторами.

На Различных этапах существования водохранилищ дана количественная оценка участия бактерий в трансформации органического вещества в продук-ционно-деструкционных процессах, трофических цепях и потоке энергии, осуществляемого планктонным сообществом. Установлены особеик :ти функционирования блктериопланктона s ус • ^виях радиоактивного и токсического загрязнения водной среды. Дана многолетняя оценка сапробности днепривских водохранилищ по микробиологи .оским показателям.

Рел>'льтаты исследований автора положены в основу разработанни. по заказу Укрводпроекта прогнозов микробиологического режима Нижнеднепровского С'тев, 1979) и Кременчугскс о (Киев, Ь91) водохранилищ, а также моделирования фр чирования качества воды Кременчугского водохрани/ ща (ВНИИВО, Харьков, 1986), что подтверждено соответствующими актами.

Ключов! слова: бакте^.опланктог, трансф^пм^дш, продукция, дструкцш, трофодинамжа, сукцесЫ, структура, функция, водосховище.