Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Вредная и полезная фауна в разных типах насажденийяблони и обоснование природоохранных защитных мероприятий в условиях Донецкой области

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Вредная и полезная фауна в разных типах насажденийяблони и обоснование природоохранных защитных мероприятий в условиях Донецкой области"

Гб од

I ОНТ ^35

«с

, НА'ЛОНАЛЫШЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕГ

На правах рукопису ШЕВЧУК 1гор Васильевич

ШШИЗА I КСГИСНА ФАУНА В РПНИХ ШАХ НАСАНЕНЬ ЯБЛУН1 ТА ОЕГРУНТКВАННЯ ПРЙРСЛООХОРОННИХ ЗАХИСНИХ ЗАХ0Д1В В УМОВ АХ ДОНЕЦЬКО! ОБЛАСП

01 жш'

Спеи1альк1стъ -■СО. 00.22 - енто«сл:г1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП'на здобуття (лукового ступенл каидадпта гЛг.ьсъкогоспсларськлх наук

Хи1в 1995

Дисертац1я е рукопис

РоОота викснана в 1нстатут1 захисту рослин УЛАН Нэдкоеий кер1вник: кандидат С1олог1чних нау::

Гродський Вадим Аполлонович 0ф1Щйн1 опоненти: Литвинов Еорис Митрофанович.

доктор б1олог1чних наук, професор • Дрозда Валентин Федорович, кандидат С1олог1чних наук ПроэШа орган1зац1я: Уманська с1льськогосподарська акаден1я

3ахнет дисертацП в1дбудеться "Л" У 1995 р. О годин} вд зас1д^шн1 Спец1ал1зовано1 ради: д.01.05.И в Нац1ональ-«ону аграрному ун1вероитет1 (корпус 3, аудитория 68).

Просимо прийняти участь у засЦанн! Ради або прислать р!дгук На автореферат у двох прим1рниках. заверений печаткою за адресою: £52041, Ки1в-41. вул. Геро!в Оборони. 3 5,- сектор захисту днсер^ацШ.

3 дизертаЩею можна ознайомитися у б]бл1отец1 НацЮрального аграрного ун1верситету.

Автореферат роз1сланий " @3 1995 р. .

рчеш:й сэкрегар Спец1ыЦ зовам; ради кандидат 61олог1чних раук Канджул В.

лч1 у дл 1>исуг г'-'.ни. Рац(оплл1зац1я систем х1мЬного з;1хисту яблуШ г Iл ¡Jkl.nniu-.U- м напрямку обмекення пикорис~ишя ПП.'ох1м1-к.'1г1в мае ! ажлгв',' зиачпння I особливо актуальна для садови:-: культур. до шор (чип обробллються токсичними речовннами одя1' а т1 к ТОр.'П'Ср!!. У Л1ШЖГМН1 чиселыюст1 ! шкодочшшост! ик!дливих оргл-!11зм;г- гн'лику роль Ill.llrp.4R ЗЛСТОСУВаННЯ добро В1Л0МИХ агропрпйо-м1г 'лгт:ип нп оС;>1зка. счистка кори да штампах тп 1нш1), як! практично не використовуються на -виробнИцтвК

7./Ы усШшнэ! боротьбп 1з шк1дниками яблун1 необх1лм) леталь-н1 стосошю розвктку. поширення та школочик;юст1 комах-М-

тофчНв 1 пл')Доних кл1;ц!в у р1знов1ковмх посадках, при р1зних схемах садПчгл д^р- в. Яосл1дження такого характеру п Укра!н1 У! по проводились. Тому вииикла неС5х1дн1сть поглибдглшого. вив-чонг.я ц;!>: та багатьох Нших питань стратеги .та тактики захисту саду в зон1 Степу Украпш.

Тема лисертаи1йно1 роботи с частиною державно I тематики 3.02, юмер деркрссстрацН \'А001002956р.

Мета 1 завданчя досл1дження.: Метою дослШень було иипчення осоОт.ивостей агро51оценозу плодового саду в умовах тривало! 1и-тенгчФ1кац11 галуз1 сад1вни1пва 1 на ц1й основ1 Вдисксналити систему захиоту ..аду для умов-Степу Укра1ци. ...

Еиконания поставлен"! мети здМснювалось вир1.ше:;Чям таких завдань:

. 1. Визначити ридовий склад шк1дник1в яблун1 в ум о в ах Стану ,. Украпш. ' .. ,

2. ДослШти динач1ку чисел!-яост1 яблунеет! плодожерк» у р1зних типах плолобих насаджень. '.

3. ВИВЧИ'М просторору структуру РОЗПОД1ЛУ 1МЛГР ОСНОРШ'.С шкШик 1е яблун! та пошкодкень вегетативних 1 генг.ративних органа.

4. вивчити осоОливост! формування полуляц1й кориск'э! ентоио-Фауни у р1зних типах садозих насаджень.

5. Провести моШторинг шкодочинност1 комах-Ф1тофаг!в 1 чи-сельност! ллодових кл1ш1в в залеяюсП В1д схеми по:адка 1 в1ку дер»в.-

6. ощнити вплив рцни;; систем, догляду за садом на змепшення ШК0Д0ЧИНК0СТ1 ГОЛОВНИХ 3;-С1ДНИК1В Я0.1УН1-

7. Визначити б1олог1чну е^ктшЦсть ног.их х1м1<Г|П>' прспзра-'

т1в.

8. Проанал1зувати показники величин викорисшшя препарат . 1з р1зних груп х1м1ч!шх сполук, а -такой встаионйти динам1ку за-лиш1с1в !х у плодах урожаю та гр;нт1.

Наукову нонтну д^олШень визначають так1 положения:

Вперше для Степу Укра!нн висчен! особливост1 агроиянозу про-нислових на:шсень яблун1. цо дало змогу розробити Biixlz.nl крите-рИ еколог1чного стану плодового саду. як1 стали основою, або своер1дним його паспортом при оц1нц1 величини техногенного наелн-таження. Нз ц!й основ1 розрсблена класиф!кац1я промисливич сад1в • с^хсду Укра?ни, за якою складено еколог1чн1 карти-схемм кот'ретних сад1в з викоркстанням ориг1нально1 шкали за такими иоказниками як чисельн!Сть корисно! та шк1дливо! ентомофауни, оптимальне.засто-сування пестицил1в з врахуванням залит1в ,препарлт1в у плодах 1 Грунт!.

'Експериментально обгрунтован! к1льк!сн1 показники в1длову,у феромонн1 пастки самц1в яблунева плодожерки з метою встановлеаня динам1ки льоту. строк1в боротьСи та доЩльност1 проведен.чя захио-НйХ заход1в. Встановлен1 показники залежкэсп М1ж чисельн1стю та цошкоджен1стю листя 1 плод1в яблун1 такими трупами ф1тофаг1в як рослино!дн1 кл1щ1, листокрутки, мол!-м1нери.'

Вперше для сад1вничо! галуз!-сходу Укра!ни встановлена1 мож-лив1сть використанкя-топэграф1чних трквим1рних комп'ютерних моделей для ОЦ1НКИ просторового розпод!ленняквартал! саду плодовнх КЛЩ1в. листом1нувчих молей та листокрутки всеШо!.

Г'рунтуючнсь на викориоташ! сучасних промислових технолор1й догляду за . садом запропонована ориг!нальна 61олог1чна та госпо-дарсьвд оц1нка поширених агротеШчних та 1нших заход1в догляду за садок з метою радикального зменшення витрати пестицид1в.'

Практична Шнн1сл> робота полагав в тому, що викорилтання

■ розроблених рекомендаШй забезпечуе над1йнкй захист урскак в1д пошкодкень шкШиками. При* цьому суттево зиеншуеться витрата пестицид^ та накопнчення залишк1в 1х у плодах, що зводить до м1н1-цуму негативн! екслопчн1 насл!дки в1д використання х!м1чнцх. препарата. Едасконаден1окрем1 елементй системи захисту яблун1 в уморах сх1дно1 Укра$ии. Вперив для Донецького рег1ону обгрунгова-цо, доц1лыасть застосування 1нсектоакарицид1в новою поколщщ. / вмсоксафектаьшх г.роти клиц!в. ыолей-м!нер1в, листокруток. Фероу

■ ыоннив исшторинг га 1нш1 метода обл1ху членистоногих саду дозва-

< '- шгпы1з,\Т}а1и використання х1к1'Шога методу з високсь ефек-.

'ппчЦск;. птримчна ШформаШп стосотю ;тдового складу ф1тофаг1о. 1х 'Ш'.тлщ|>г;:1 та пошкоджоностГ листя I плод1в я^лун! с пснстоо ксми"ют'Ч'нсго банку даних для поСудови екыюг1чних карт-сх"н аг-роц'Чтзу гиюдсвого саду з нанупною розробксю Рлок1в систем за-хио'.-у в 1 д шдлиьтх орган!зн1в.

Г':-;.'11аац1я результат 1р досл1дйрнь. Идосконалена система заход! ь :-1хис1у 1!.\)до!!осни>: яблуневих сад1в в!д шк1дник1в апробова-на в радгосШ "октябрь" Велико-Новос1-лк1всьного району 1 колгосп1 1мсм!1 ЧУй партз'1зду ТелъмаШвського району Донецько! облаот1 На загмт ¡1.чищ1 до 500 1а."

Апробац!я роботи. Основн1 результат дсл1дже;1ь допг в1дались на заседаниях Вче»о1 ради 13Р 199Э-1УЭ4 рр,. на V а' 1эд1 УСТ . ларк!в,' 1392».' Всерос1йськ1й науково-виробничШ нарад1 Краснодар." 1Э94>. По тем! дксертзцП опубл!ковано 5 роб'т.

ДскдарзЩя особнстого вр°ску. Дисертант осЧрсто пл&ну»зв та проводив вептаШПно-пильоо! досл1ди. виконував вс! технолс.Пчн! операнд'. обл!ки. спостереження на Вар1антах експорнменПв, проводив анал!2 всГх досл1дних даних, розробку вдаскеналених систем захисту. 1х виробничу перев1рку 1.впровадяенчя у пиробництео. •

На захист виноситься обгрунтування еколоПчногс монИорингу агроценозу ги'сдово/'о саду з н'асгупним його картуванням. оптимально I (ентомоло'Пчно!) счеми розм1ще;-шя дерев та система захисту яблун! з д.чдагковими агролрлйомами 1-з використанням но?их И'сек-тоакарицид1в.

Обсяг та структура роботи. Лисертац!я оиконана, на 145 сторонах машинописного тексту 1 склаяаеться 1з вотуму. 5-ти експе-риментальйих глав. вксновк!в 1 р^комендац1й виребництву Робота мютить '¿5 таЧпиь. 10 ркеунк!в, додатк!в. Список вкксркстакс* л1терагурк включае ¿17 джьрил. з них 34 1ноземнкх автор;а.

, . Методика- досл1джань '

Ехспериментальн! роботи про'водилиея в 1992-19Э4 рр. методом постановки польових дсслШй у промислових садах р.дгоегту "Октябрь" Велтаэ-КэзосШГзсысго району Донеиько! облает!.

Вивчення- чисельносл ллодових кл!щ.в. коряс.чо1 жтомофаутт га лошкодже.чня лигтя 1 1Год1в яблун.! комплексом листокруток, и1-)уюч;;ми молями проводилось в яблуневих садах посадки '.972-1987 эр." Повт:рн1сть доол!д!в десятурчзовз (дерево - повтсрнЮтьк На

кохному дер^в1 в1дбирали по 100 листгЛв (1з чл'ирюх оок!в у трь-ох ярусах крони дерева). об.п1ковуючи чиселылсть плодоннх кл1Щв (п1д 01нокуляром МБС-9) 1 корисьо! фауни та пошкодження IX гус1н-ню садових листокруток 1 молями-м!мерами. Для облШв гюшкодже-ност! шюд1в урожаи яблук. илпдожеркою та Шшими видами листокруток продивлллися середню пробу 1з 200 яблук. зЮраних по 50 шт. 1з чотирьох бок)в крони. ДинамЗку льоту металикЗв-самтв яблуне-ио! плодожерки 1 листокрутки всешю! вивчали за допомигою феро-монних пзсток, до складу яких входили ентомолог1чний клий "Лести-ф1кс" та фороыо1ш1 припади в капсулах. в1дпов!дно СР-МК 1 АО-81.

ВипроОування нових Шсекголкарицидзв у рольовнх дрЮнод1лян-кових досл1дах проводили з допомогою ранцевого обприскувача з нормою витрати робочого розчину 3 л/дерево. ПовторнЮть доСл!ду -п'ятиразова. Анал1зи плод1в та грунту на вм1ст залишк1в пестицида проводились в лабораторП анал1тичног х1мП пестицшцв 1нсги-туту захисту рослин методом тонкошаровох хроматограф!I. 0ц1нку захисту яСлун1 В1д яблунево! плодожерки проводили по 1х Ь1олог1ч-н1й, господарськ1й 1 економ1чн1й ефективносП за стандартною методикою (Васильев и др.. 1939). Експернмеатальн! дан! введен 1 в комп'ютер 1 оброблен! методом диспереШиого 1 кореляцЫ'шсга ана-л1эу (Доспехов. 19Ь5).

Результат» дослШ&ь

1. ДннамЖа чисельност! метелиу!в яблунево} плодожерки у V! У ЗАИК рлояових насадто^. В умовах Донецько* облаот1 вста-ноллена еисока ефективн1сть. надЩЦсть викориитання та 1нформа-Т1шн1си> феромонгого мастерингу. Це особлцьо помЗтно при пор1в-иянн1 плсаз1.ик1в терм1ну льоту плодожерки в залекност! ь1д суми ефективних температур. Встановлено. що початок льоту весняного цаколШни плодожерки проходив при сум! температур 105-110° С, але р1н не б уз стаб1льшш по роках. Ваалйвии показанном у тактиц! за-кнсних заход1в с установления строк1в маеового льоту метелик1в. За результатами спостерекенЬ виявлена строкат1:ть настанмя терм!-ну масового льоту метелик1в першого 1 другого покол!нь по роках, ца обуковлсно р1зким юливанням Идротершчних умов, як1 були ви7> р!шальной причиной у цьому процес1. •

. Ь науксеШ л1тератур! на виявльно всеМчно! оЩньи рол1 анг-' р^агешшх ФакторIв ца осоСливост! онтогенезу яблунево! падожер-

ки. Торчаючиеь 1,1сI ваяишш проблеми було простужено динам 1ку льоту ¡ионш^-.ки з грахуианням р1зних схем садыня дерев. Зоире-мч, у садах, м'.салдонпх за схем?» 8x4- м. остановлено.' .еда к1ль- : к1сть в1лл:л!л>:иих на феромоши ластки метеликш за весь с о зон за^жди гнльша. н1»с у саду ¡з.схемою сад!ння 10x5 м. Цей показник складаь <).-!■ 0.2 ехз./паегку (табл. 1).

1. ''исельнЮгь метелик1в яблунеио! ллоложерки при р)зних схемах посадки, у р1знов1кових насадженнях ' (1992 - 199-1 рр.)

Вар1анти дос.пШв

|К1льк1сть метелик1в-самц1в яблуневп! |илодожерки на феромонну паотку

1 ■ 1 1 ' 199?. 1 1 ■ 1 1 1 1 1 1993 1 1 г »994 1 п...... ..... I середне 1

8 х 4 м-(312 дереь/га) 10 х б'м (<С0 дерев/га) 6.2 6.5 . 5,6 4.1 4.8 • 4.4 5.5 5.0

3. - V рок [в 8-12 рол!в > 13 рок1в 4.4 8.0 7,0 2.9 ' •3.5 ' 5.5 3. 7 ' 4.6 5.9 3.6 5,3 6.1

ОШнюочи динамку. льоту метелик1в яблунево! плодонерки у,. р1знов1кових насадженнях. встановлено, що у садах, в!к яких пере-вищуо ,13 рок1в. чисельн!.сть вшовлених феромоннимй листками осо-бНн у 2 рази б1льша. н!ж у молодих 3-7-р1чних садах (га^л, 1). У плодоеих насадкелнях, що вступили у так зване промислове плодонс • шення (8-12 рок1з). °исельк1с:ть 1маго яблунево! плодожорки Оула б1лыпок. н!н! у садах в!кок 3-7 рок!В 1 знаходилась на р!вн1 вар1-анту з в1ком 13 1 01льше рок1в. . '

планування | проведения захисних з?.ход1в неможлиее -6(3 прогнозу эмнт ареалу 1 чксельност! ек1дник1в у динам й знакь про роз-ч1щення IX по. плоц1 насг/:ле>">. ■ ■.

Спсстереження за пс-т/ллтев пглдпву.х клШа дозволило вста-10вити волшщз заселения шк1днкками доаИджумясго казргалу езду [рис. 1). На лиотках дерев, роо.ч'.агних п,центр!, ил ваявлядй поо-

s

5

1 б

Ш . 3ï

ci пн

Рис. I. Топограф1чна модель просторово) структури розп<?дшення ' павупшних клише

диноких кл1щ1и - в1д 0.04 до 1 ркз. /листок. . На кр.п'ПИх рядах за-сяЛ'ППсть к.И'.пми :<;Мльшунлласл до 2.(5 екз./листок. Максимальну чирельнР:?'. • 4. 1 -0. »'> ек:.*./листок заф1ксоиапо на деревах. розм1-. щених И.1 крпР.н1х рядах а г,псиного боку.

!лжокнл структура популяп!1 лускокрилих шк1лник1в 1 рос-линолших кл1щ1в та гошюлження ними листя 1 пяол1в яблуи! показал'.. то 1.кшч чпселыПст.1» 1маго 1 б1льшии процент пошкоджеиих пО-л-;.л спостнри-аься на п^риФери плодового салу. _ Одержат дан! заг,-Шдчуггь. «о анал1з регультатШ улов 1 в феромонних пасток 1 визна-чсинч чиссльиост! та а.;солочинност1 Ф1гоФаг1в методом то!:огра<Мч-ннх м-'д>.'ЛРй. а но злгздьчоирийнятими Ьтатистичш'М усоредненням дозгодяс е!Л1,Ш еф(ЛС7ИШ(0 ОЩКЛТИ структуру Щ1ЛЬНО".Т! популя'.Цй ;;:к1дник1в 1 гюшкодлень, я<1 вони эавдають 1 робнти. лмснонки про псг.-?д1шс;-' популяцП в агроценсз!.

луляц!! .корирно i

|вс.ддкень яолун 1. в результат! дослЦжень нами встааовлсна лначна роль глрпсних вил1в комах. Иайбиьше практичне значения нали так1 види: золо'хочки, соньчко 7-крапкове. стеюрус. Золотоочки (Кеи-гортга. родина С!1г1зор1(1ае) - чисельн1 й помирен! ентокофаги. 'До .переиективних ентомофяг!в в ус1х агроиенозах 1 в р:з;ш природных зончх Укрдпш в1дн<.1сяться жуки коровки або поиелицев! корсаки 1 (ряд Со 1еор1егз. род»;на СссстепШае). Серед кокцинел!д в уновах " Донецько! облает! масовс гчп:шрено сонччко 7-крапкове' ((;осс1пе11а зер1ешрип'Ча(,а I.) та стегорус (ряд Со!еор1ега. родина с.осс1пв111-сЗае. 31е1огиз рипсЦКит) - спсцЗал!зованиГ: акарифаг.

Нав!ть досить нег.овиий анал1з стану досл1д»ань цодо рол! та значения Корисних еид1в. членистоногих плодового саду показав 1х практичне значения. кр1м того, в!дсутня ои1нка впливу сузи езд!"-ня та в1ку дерев на чисел-лИсть пспуляЩй ентомофаПв.

I Заселен !сть дереь я'.лун! ксрисноо фауною при р!зних схемах садання воображена в таблиц! 2.. Всгангвлеко. що найб1лыв чисе.п,-ними Сули золотооч;си при схпм! 10x5 м. Пром1жне м1сце за поулзни-ком чксельност! займае сонечко 7-крапкове, вонс^перевахало -у р1д-ких насадяеннях (10x5 м). Максимальну чисельн1сть стеторус-". в1д-м1чзли п'.:и схем! посадки 8x4 м. ,

ЧисельнЮть ентомоиунк у р1знов1кових насаджешмх ролг;од1-лялаез таким чкном. Най-Мльш чисельними були золотоочки у старку. садах. Сонечко- 7-крапкове б!лыие траллялзся у чплси/х часяджен-нях, во'г.эв'язако !з наявнКт»; котзяоео'. сззи - пепелищ» ! листсб-

2. ЧисельШсть та видовий склад корпело! интомофауни в залежност! в1д схем посадки. в1коьих осоОливг.гтей яблун1

(радгосп "Октябрь" Донеиько! област1, 1992-1994 pp.) -----[--:-( ;

IClirysopa ср.. iCnccinella sep- IStet.orus кр. Вар1анти доод1д1в I (lMaro+flfliw+flH-ltempunctata |(1наго).

Iчинки),екз./100! (1маго+лич!ШК10. |екз./100 лис-' - |листк1в |екз./100 jiuctkIbItkIb _!_!_j_L-1——----

а х 4 м

(312 дерев/га) 2,6 0.6 0,1 .

10 х 5 м

(200 дерев/га) 0.4 0.2

3-7 рок1а 3.8 1.1 ' 0,1

0-12 рок1в 1.7 0.5 0. Г:

> 13 рок!в 3,9 0.7 0. 1

л1шок. як1 с основниыи !;ого живителями. ЧисельнШш був стеторус. у. Ыльш старих насадненнях. що пов'язано 1з великою к1льк1стю У ШЯ груп1 насадженъ. 4, Мон!торцнг пошкодкенос.т! комахачи'-ф^тофагауи дрт(<1в 1 рлод!в яРлун! та..чисельност1 п.юдових у-П^р в залеросп р!д в1- . 1<у та схем сад!ння дерев. Садов! листокрутки. пошкоджують ус1 плодов! дерева. ОсташЦм часом найб1льших втрат промисловим яблу-• невим садам Донецького регЮну завдають листокрутки. На кожному погонному метр1 сквлетних г и.ок 1 штаыб1в дерев нараховували 51ля 10-15 яйцекладок ;юзаново1 листокрутки при економ1чному порозЛ ; ок1дливг:Ст1 - 1 яйцекладка на 2 м погонних. ■ Пошкоджеа1сть листя 1 плод1в гус1нню листокруток вивчалася в досл1дах з 1992 по 1994 рр.' Насадкення я5лун1 оброблялися пестицидами' прати яблунево! плодожерки за рекомендованими для зони системами. Як видно 1з даких таблищ 3. виявлена 1стотна р!з>гщя . нЦ вар1&нтами у пошкэдженш лнстк1в я б лун 1 гус1нню листо:;руток , при р1зних схемах сад1ння дерев. На вар1аит1 з б1льш щ1льним роз-^ Ищеннан дерев (8x4 и) пошкодхеШсть листк1в зб!льшлася на 4,4%, / повксджеш-;я Ш1од1в урожаю - на 756. ■ ■

Лошкодження листя 1 плод!в яблуь! гус!нню с1тчасто!, сморо- ; даагао!. крнвовусо!. розаново!. строкатозалотисто!, все!дно1 лис-

- И -

?. цчщкодж.мня листя 1 пл0д1в яблун1 комплексе.i листокруток ü¡ и р'лних схемах сад 1шт 1 у ¡Лзнов1кобих. насадяетт Л'Чн о (¡ллгосп "Октябрь" Донеиько! облает!, 1992-ÍU рр.)

!гадов i листокрутки 1Яблуиева плодожерка! Урожай-

. ' .ipiJHTH f---- I---- -1--1 hlctb,

.'ж л 1 л i f i (ггошкод- 1 по шкод- 1 пош/сод- 1к1льк1сть| т/га

1 жено 1 же>.о 1 .жено ikokolllb, |

1 листк!с-, 1 плод1й. I ПЛ0Д1В, |екз./лов-|

1 % 1 1 1 % I % |чий пояс I 1 1

8 х •) м

{')[?. днрев/гд) 13 10 5,6 0,9 12,3

1и S м

(L'0'J дерьа/га) . 0, 'i 3 0.8 0. 1 11,5

ШРоъ , 2.3 3.0 1.0 0,3 0.9

3-7 t'OKÍD 2.7 8.8 И 1,7 1.9-

8-12 poKlß •1,1 1, 1 18 .}.:) 1.6 '

13 í б 1 льне

рок 1в И з.; 5 5.5 е.б

KI Р * 05 1.0 2. 1 • 4.2 3.4

i

tok¡ уток находилось у трям1п зале:кност1 в1д в1ку пло/.свих деров, Одцжано стагисгичнз,до'Лсв1рне знхження пошкоджикь л1Гот.-г у моло-дих садах на ь'1дмшу в!д отарих ( табл. 3). У моллдому елду к1лн-к1стьг лошкод»ених плсд1в ./Лльаувалася у 2,6 раз,! у пор'.энянн! з1 старим.

Максимальна :юакод:кен1сть плод1в урожаю, гусIhhd яблунего! плодожорки В1дм1чеаз в саллх з1 схемав сад Мня дерев '.0x6 и (табл. 3). Це можна пояснит;; там, що на даному, квартал 1 Сув низь-кий урожай пло.д1з. Наш1 лан1 узгсдкуються з л1тер-ггурчими в тому, ■до при. н'гаисокому урожэ! ггекодженкя яблук зШльшуеться (Свчдеть-яноа, 1916: Уугунин, 19'Э;. При схем! сгд1ння 8x4 н огримано урожай плодis на 0.9 r/ra н1<г. .три схем! 10x5 и. Однак у посадках 1з загдон.чм дере'востсем стьоргвться кра;г1 бкглаг!чн1 уио~ ви для рмвитху 1 розмнижекня г.лсдоаерки, про т эдсв1:»чують показ-

ники улов1в метелик1в феромонними пастками. При ьо1льшенн1 щ1ль-кост1 популяцИ шк1дника Шдвищусться пошкоджеШсть плод1в. Хоча при густ1шому роэм1щенн1 дерев сдержано б1лыдий ьрожай. але вих1д стандартно! продукцП Сув меншим внасл1док оиьшо! пошкодженост1 ПДОД1В гус1нню нлодоаерхи в пор1внянн1 з р1дшим розмЩенням яблу-К1.

Законом1рною була досить висока чисельн1сть д1апаугуючих гу-оениць ябдунево! плодокерки на вар1ант1 з1 схемою сад1ння 8x4 м '(табл. 3).

У шюдових насадженнях р1зного в1ку проводили аналсг1чн1 досл1дження, як1 показали, що пошкодкення плод1в ' урокаю було. . б1льшим у молодих садах на в1дм1ну в1д старих (табл. 3), що зу' мовлено неншою к1льк1ств х1мобробок 1 нижчою урокайн1стю ;дерев. К1льк1сть гусениць. як1 п1шли на залялъковування у ловильн! пояси була наШлыиою (5.5 екз. /довильний пояс) у старих садах.

Вивчення впливу фактора щ1льност1 дерев яблун1 на пошкодкення листк1в молями-мШерами показало, цо к1льк1сть.м1н ишшьобоко-ро1 мол1 була у г рази б1льшою на вар1ант1 8x4 м, н1ж при схем1 10x5 м. Верхньобокова м1ль однаково шкодила при обох схемах са-д1ння дерев (табл. 4).

' Встановлено достов1рну р1зницв у пошкодшенн! листк1б яблун! Моляни-м1нерами м1к р1знов1ковими трупами насаджень. 3 даних Табл. 4 видно, що менша к1льк1сть м!н нна&ьобоково! мод! виявлена ■ у середн1х за вАком (8-12 рок1в) садах на в1дн!ну б1д старих. Ащиюг1чна картина вШ1чена й по в1дношеннв до верхньобоково! ' ИОЛ1.

. За нашими даьими (Власова, Шевчук. 1995) в садовому агроце-ноэ1 радгоспу "Октябрь" дом1нуе популяц1я глодового кл1ща, яка склздае 90-<735 в1д загального акарокомллексу. 4-5% займае черво-ний пдодоаий кл1щ. ЗЖ - бурий плодовйй 1 на долю звичайного паву-тиннсго кп1ща приходиться<1-2%. Досл1джекнями встановлено. що при схем! сад1ння 8x4 N чисельн1оть кл1щ1в була в 3 рази вищою в по' р1внянн1 з схемою 10x5 м (табл. 4). Б саду 1з щ1льн1шим розм1щен-ДОМ дерев погане пров1трювання Й Прые осв1тлення через загущенья црон слрияе наростанш чисельност! кл1щ1в.

Заселенна кл1щани плодовнх насаджень знаходиться у прямей залед^юст! в1д в1ку дерев, Чисельн1сть дано! групи шк1дник1в у 15 I 7 раз1в була б1львсю в1дпов!дно у старих 1 середн1х за в1ко& улцх ва .В1дм1лу в!д молодих.

4. ПРи.киджсчМоть Л11стк1в молями-м 1нерами 1 чиселыисть павутин-них к л 1 ш 1 з при риних схемах посадки 1 у р1зж>в'кових трупах дерев (радгосп "октябрь" Лонецько! област1. 1992-94 рр.)

-1-----1-1-:-:--

Е дршгм |!С1льк1сть м1н на 100 листк1в |Павутинн1 кл1щ1, Д0Л!1л!в I---1-1 Цмаго+личинки).'

I шшньобокова I верхньобокоса |екз./100 листк1в I м1ль | -м1ль I . а_:----1_ ' ____•

в х м

(312 дерев/га) о. 2 1.0 2.5

10 х 5 м

'200 дерев/га) 3.4- 1.7 0.8

"1Р0 5 2.9 0, 8

3-7 рсж1в 0.8 . 0.2

8-12 рок!В '2.4 1,6 1.5

13 1 51льше

рок'в 7.5 1.7 3.0 '

"1Р05 - 2.Р 0.7

5. Застосуванкя агротехншних елемент!в догляду за плолоност

ним садом. Для управлгння.екосистемаМи ваяливе значения мають аг-ротехн1чн1 й механ!чн! ме-.оди догляду за яблунея. Використоння агротехн1чнсго методу базусться ка взаемовЮТосинах м!я навколий-н1М середовищ'.ч. рсслинамя 1 шкшгиками. На протяз! триьалого ч.,_-су з зв'язку 1з роз-.йтком х1м1чного методу, обсяги мехлн1чних та агротехн1чних заход!з в системах боротьби 1з 1£к1дяикэми зчачно зменшилися. а в багатьох випадках не проводилися як енерго- 1 трудом 1стк1. Прете, через небаяан1 насл1дки вик.'ристання х!м1чнп-го методу у боротьб1 з1 шк1дниками багато досл1дник1в пропонують використовувати . в 1нтегрован!й . систем1 захнету са*1в додатков! агротехн.'чк! :ггркйоми (Гродский, 1907; Болдырев. 1Э35; .Славгсродс-кая-Курпиевэ: 1969;. Иатв:еь;ький та 1н.. 1991).

Використання в поЕкаму обсяз1 Я в рекомендован! строки таких агроприйом1в як зачистка штамб1в 1 скелетних г1лок в!д старо! в1дмерло1 кори. зб!р та зкищенн.ч росли лих репггк'в (тдалиц! ллс-

д!в, опалого листя) та бур'ян1в, перекопка аСо кехан1зоьанй рпх-лиШ1Я Фрезою присговбурних круПв, накладання лоыинлшх гюяст на попервдньо очищен; в1д кори штаПи дерев 1 зшщення гусениць пло-доаерок, як: там ааляльковуються, 1нтенсивна омолоджувальна об-р1эка крони дер.ев (один раз у три роки), видалення зиму^чих гшзд 1 яйцекладок шк1днш<1в та мум1Ф1кованнх плод1в. застосузання Фе-ромонних пасток для встановлення початку 1 масового льочу яб'луке-вэ! плодожорки дозволило зменшити к1льк1сть х1мобробок 3 5 до 3 та норми витрати пестицид!в на №%. Останнс е одним з алмэрна-тивних напрлми1з еколог1зацП галуз1 сад!вництва.

■ Лор1вняльна оц!нка б1олог1чно! ефективност! р1зних систем . догляду за плодоносним садом показала, що на еталонному вар1ант1 чисельшсть'кл1щ1в Вула в 1.8 рази вищов, н1к на доел1дному (табл. 5). Пошкодиен1сть листк1в яблун1 молями-Шнерами пом1тно (ц 2.5 рази) зшшувалося на досл1дному вар1ант1. На виявлено д )с-: тов1рно1 . р1зниц! в уллзах фероюнними пастками метелик1в яблуне-во! плодокерки в залгакност! в1д системн догляду. Отримаго в1ро-Г1дн1.дан1 по к1лькост1 гусениць плодокерки, як! йдуть на зим1влю .в ловильн1 пояси У досл1дн1й систем! при накладанн1 лоеильних. . пояс1в на попередкы) очишен1 штаиэи дерев виявлено у ? раз1в б1льше гусениць у пор1внянн! з неочищеними штамбами.' В!дм1чёно б1льше пошкодженого листя 1 суцв1тьгсадовкми листокрутками на еталон!. Зниження к1лькост! х!моьробок'на досл1дн1й систем! не вплилуло на цШицення пошкэдженост1 плод1в гус!ншо лиотокруток, р тому числ1 яблуневою плодожеркою.

Застосування додаткових агрозаход!в на фон1 т-рьох х!м!чних рбробок дозволило знизити чнсельнють шк1дливих кл1щ1в, поыкоднсе-нДсть лнотя та плид1в комахами-ф1тофагами й отриматк вищий ррожаП яблук.

6. ЕколоПчн) карти-схеми насаджень яблун! радгоолу "Ог-. ■у^брь* Раненько! оЬласт!. Охорона навколилнього середовища. рациональна використання природних реоурс!в. забезлечення еколог1чно! бйзпекн людей - нзв1д'емна умова еколог1чнсго 1 сощального роз-витку Укра1нн. В наш1й держав1 д1е Закон "Про ачорону навколиикь-ого соредовища". який передбачае створення системи державного мо • ;, ^торингу навколишньо! природн й ведении еколог1чних паспорт1в. // &стака'.дав коиплекс обов'язксвих норм, правил, умоз охорони, ме-у'; ^ода контролю стену основних локазник1в еколоПчних .стандартов. ■ Б^лдачи а вии1^'Закону. ножна гиьорнтл. що ооновнишг зав.^аннями

- 10 - •

5. ЧисилмИсть та посжоджеШсть головними шк1дниками еегота« • тнышх тз генеративна* оргаШв яблун1 при р!зних системах догляду (радгосп "Октябрь" Допепи'М облпст!, 1092-94 рр.)

-------- ■) ...... "" .....7............. !

|Снстчма !з I Стандартна 1

Показчики | додатп'.вим и | система 1 0 5

¡елементамн ¡догляду |

|агрогехн1Ки| 1 1 1 ■ 1

К1лък1сть "Лмобробок 3 '5

Чясельн1о':^ кл1ш.1в (!маго+

личинки). екз. /листок. 5.0 9,0 2,4

Листом'нуюч1 мол!.

МШ/100 ЛИСТК1В 4.0 '. 10,2 . 2, а

Ыдлорлено метелите. яблуневоЗ -

плодожеии:. екз. /феромонну пастку 5,0 7.0 4,2

К1льк1сть кокон1в нблуиеио! ■

плодожерки. екз. /лезильиий пояс 72.0 10,0 23,0 .

Пошксднення листк1в лисгокрут-

ками, % , " " . 6,0 10. 0 ■ 3,0

Пошкодження плод1в урожаю

яблунсвсв плодояеркою, % ■ 5,0 9.0 3,6

кздження плод1в уротая

листокрутками. % 4,0 8.0 2,2

Урожай яблук. г/га 5.0 '4.0 0.3

на почат новому етап1 робота по виргиенн» еколоПчних проблем Сули;

1. Проведения первинио! еколоЛчнох експерткзи й визначення ситуацП. яка склалася в агроценоз! багатор1чних «асаджень.

2. Складання еколоПчних карт саду 1 ведения еколоПчногс ' 'паспорту господарства (кожного кварталу). :

3. Кл--сиф1'каЦ1я сад!в за ступеней еколопчного стану на; а) еталсти, тоОто т1. як!.зкаходяться на р1вн1 .течатковога ценозу;-/' б) територИ. на яких почалкся негатаенг зм1нг.. оонопнях екомопч-них показник1в;, в) територИ, на яких активно проходить иегатиннЛ . змяш; г) '¡ер.чтор.1. н; г,ких р1вень эабрулнекня перевищуьс гранично допустим! Р1ЕН1. , •

4. На основ! р-ззу.'ътапв 'екепергизи й кяасиЩкадЦ иасадхеиь !• дати сСгруитуеаннд Я. рексчендацЦ ,вироб«ш'|тву кода вщяанШнх

природоохоронних систем, таш: як х1м1зацН. агротехн1ки. opranl-заЩйно-госпадарських, сан1тарио-с1г1ен!чних заход1в.

Експериментальгл частина досл1джень з ule i проблеми була ви-конана г пер!од 1992-94 рр. на культур1 яблун1 р1зних сорт1ь, схои сад1ння, р1зного В1ку в типовому плодово-яг!диому радгосп1 "Октябрь" Донецько! облает!.

3 врахуванням вищеназваних приниип1в i вимог для д.-осл1джень був вибраний комплекс комах-шк!дник;г, клЩ1в 1 ентомофагШ. як1 е дом!нуючими за останн1 роки в perloHl: листокрутки. в т.ч. яс-лунева плодожерка, дистом1нуюч1 мол!i шкшшв1 кл!щ1 й корисн1 види: комплекс золотоочок, стеторус, сонечко 7-крапкове. Поперед-нШ анал1з асортилопту х!м1чних препарат'.в 1 груп сполуь. як! найб1льш 1нтенсивно здстосовуються" в садах Донбасу за останн! Ю рок1в, дае п1дставу на проведения еколог1чно! експертизи i в!дпо-в1дного картуваНня по двох основних трупах.: фосфорооргаШчн! г.по-луки та п1ретрохди. Об'сктами досл!джень в цьому питанн! пули• грунт сад1в (орний шар .10-15 см) i плоди яблун! зр!г.ого врожаю. Показники еколоПчно! експертизи промислового саду. 11ор1внювалися з аналог]чними показнйкаии еталонно! д!лянки. За еталонну д!лянку був взятий сад площего 45 га. розм1щений в под!бних природно-кл!-матичних умовах «ус.1дньо1 Запор1зько1 облапт!. Сад риз^ишепий на схилах прир1чно1 пойми р1кк Б1лоз1рка. м1жряддя його знаходяться п!д природн1м зад'лрн!нням. На протяз1 останШх 25 рок!в на Шй територП не проводили господарськкх, агротехн1чних заход!?, в т.ч. обробок пестицидами, не вносились добрива. Найближчий касив промислових са/!.в розм!щений в1д нього на в!дстан1.7 км.

Одержан1 дан1 покладен! в основу карт-схем еколоПчнего стану промислового саду типового для умов Донбасу плодово-ягЦн'ого господарства, де на протлз1 останн1х тридцлти рок1в 1нтенсив:и> застосозували х1м1чи1 препарата за рекомендованими для зони тех:>о-лог1ями. Лор!внюючи середн1 багатор1чн! дан1 за дев'ятьма основ-ними критер1ями можна зробити висновок. що за двома показникамл -чиселькост! гусен1 листокруток й одобин золотоочок агроценоз плодового саду по запропонован1й класиф!кац1! знаходиться на р1сн! еталону - категор1я "А": близьк! до них показниклв дан1 по листо-Шнуючкм «олям 1 сснечку 7-крапксвому - кагегор1я "Б". Лсказиш! 1нших 1ндекс!в еколог!чного стану були так1:' плодов! кл!щ1 й стеторус займають лром1»;е положения - в межах категорШ "В" ! "Г". За ними двоцА показниками. а такоас по 1ндексу яблунево!. плсдожер-

ки можна говорити про негативну ситуации, яка склалася в багатр-plчмнх насадженнлх.

Результат« анал1з1в залишк1в пестицид1в в плодах зриюго врсжаю показали, що 1з фосфороорган1чних препарат Id був виявлеиий дурсбан •■ 0.008-0,07 мг/к.п Í карбофос -- 0,01-0.05 мг/кг; в пробах грунту заф1ксовано дурсбан - 0.07 мг/кг. Мэтафос н1 в плодах, н1 в грунт! не виявлений. 1з групи ШретроШв в плодах знайдений карате -■ 0,001-0,015 мг/кг i децис - 0,04 мг/кг: в грунП В1дм1-чено наявнють карате - о. 02-0, 06 мг/кг i децису (т1льки в одн!й проб;) - 0,! мг/кг. Таистар в пробах плод!в 1 грунту не виявлений. Максимальн! показчики по цих препаратах ф!ксуються в старих садах, , де застосування ix особливо 1нтенсявне за осгаиЦ роки.

7. ЕФективн!сть застосуванн-ч нових препярат!в проти комплексу щЩадкЩ На ярлуЩ ,з вц^ор,истаннШ£.ШШШ1ШйГ.о_ПШР.1:'Х_-ШШг лиеост!. Вивчалася б1олог1чна ефективн1сть сучасних препарат1в: !нсектицид!в сонет 10% 'к.е. 1 фастак 10% к.е. та акарициду дем!-тан 20% с. к. Найвишу 1нсектицидиу активн!сть проти г'усекиць садо-вих листокруток проявив сонет з нормою витрати 1,25 л/га. Сонет I л/га показав ефективн1сть на. plBHl еталону - нурелл-Д. Анал!з результат! в досл1джень показуе, .що сонет з нормою витрати 1,25 fra був' Еисокоефективним проти яблунево! плодожерки. К1льк!сть пош-коджених плод!в на даноиу вар1ант! ьничсувалася у 7,5 раз!в в по-р!внянн! з эталоном 1 у 27 раз!в в пор!внянк! з контролем. ¡«ÍH1-мальну пошкоджеЩсть плод1в урожаю садовими листокрутками в!дм1-чено на BapiaHTi сонет 1,25 л/га. Найжшча норма витрати' 0,75 л/га Сула не ефективною проти комплексу листокруток, як! пошкод-нукть плоди. • ■ ■

Вивчення б!олог!чно1 ефективност! фастаку в боротьб! з лис-токрутк'ами на яблун! показало, що одноразова обробка препаратом з нормоп витрати 0,2 л/га в систем! захисних заход!в забезлечуе одержайня як!сно! продукц11 й зниження пошкодкеност11плод1в гу-;. с!ннй листокруток. в т.ч. яблуневою плодожеркою нияче економ1чно~-го порогу шх!дливост1. Математична обробка даних виявила 1стогну р1зницю у яошкодаеносП плэд1в урожаю комплексом листокруток Mis контролем 1 вар1антами фастак та метафос. Вивчення динам1ки роз-1аду д1ючо! речовини Фестана (альфаметрину) з ярлуках ! грунт! гаказуе, цо -¡ксектицид згатний ивидко розкладатися в рослиннШ гканин1 та грунт1. До збирання врожав в пробах нлод1в в1н не ви-' ¡в/эний. t грунт! до цього часу максимальней bmIcv Гюго' не пере-

вищував 0,007 мг/кг.

Бипробування акарициду демГган проти нэнутишшх кл1щ1в проводили в липи! 1994 року, коли чнселыг1сть попудш'.П досягала п1-кового р!вня. Наиоиъш ефшливиим проти тетраи1х1д був доШтач з нормою витрати 0.625 л'га по препарату: на п'ятий д>нь п1сля оСл>-рискування чиседьнЮть кп!щ!в знижувалася г I в пср1п:>янн1 з контролем, а у влр1аит1 з еталоном - на 84.?. Лом 1 тан в к'ис.тль-н1й норм! витрати збер!гав токсичн 1сть до 3-х тижн!п. Внсокий р1-вень ефективност1 спосг-гМгався при ьменшеш11 норм .до 0,5 1 0,375 л/га. такий режим застосування препарату стримував наростшшл чн-. сельност! кл1й1в до 10 дн1в. в той час як ом.Шт Рун спреиожний стабШзуватл ч'исе ыцсгь лише 5 д1б.

8,..Анал1з моном .'ч-ш показникЬ систем1 захнсту яблун!...

- Ззстосувания вдосконалеши нами систем пахиог:-' плодсенх са- ■ д1в у господарствах степаво! зони Укра1ни длс можливЮть раШ^на-л1зувати зухисн! заходи к 'добитисг. значке! екоиомЦ >цм141шх за- . соб1в та прац1.

Використання р!зних систем захнсту в!д яолуневс: плодожерки' заСезпечило дос.татШР. р1вень збгреження врожаю плод1в. Протг, як засв1дчують дан! таблиц! 6, найвищу прибавку врожаю гид проведение х1кзбро5ок одержано на вар1ант1 з иолоишп посадками, вома становила 3,8 ц/га. Зростання збереженого врожаю супроьодкувалось зб1лы^снням вартост! валовэ! продукт! на 2850 ткс. крб. В даному ' розрахунку вартють продукт! ибчислена за д1ючими .7 госползрств! на 1 жовтня 1994 рэку реая1з«Шйниш! ц1нами - 7500 крб. за 1 кг плод!в. Газом з там, зростання виходу продукц!! проходило з! зб1лывеш!!0< гровоко-к&тер1альш!Х 1 труаових затрат на еироПшцтво за рахунок -зб1львейня витрат на проведения додатковнх захисних заход!в-та на збиракня збереженого врожаю. ■ Так.! витрати Оули ь 1.2 рази менхикн й в1дпсв!днс становили 894098 крб./га на вар1агг Т1 з моледнми деревами проти 1046236 крб. у б!льш старих насад-женнях. Все ко обумовнло вивдй додатксвий чистий дох!л з 1 га в 3-7-р!чних садах ! п1дви1ценця окупност! витрат на боротьбу -з1 шкШшкзми. Дгдатковнй чистий дох!д зб!льшився на 1127138 крб./га. Р!вэнь рентабельное^ вирсОнкцтва п1двйщився на !39*.

Под!6н! результат« одернан! на вар!антах, де застссовували •• систему з 5 обробок 1 систему !з додаткоьими-агрсприйомаки. Г:ро-те, внасл!док, б!льших грсшово-матер!альних витрат на проведения захиеккх зах?д!в ефектнвнЮт» першо! )г систем була нижчою. зок-

6. Економ1чна ефективШсть х1м1чних заход!в прати яблунево! цлодожнрки на яблун1 при р1зних системах захисту (радгосп "Октябрь" №нецько! облает!, 1992-1994 рр.)

-----1-г~:------

■ {Вíк 3-7 рск1в, |В1к 13 1 51лыие рок1в

Господарськ! показникн |4 обробкн (---¡-—---—

| |5 обробок|3 обробки +

1 I | додач-ков 1

1 | |агроприйоми

Г)лоща насадкень, га 36 31 23

УрожайШсть, ц/га 50 94 85

Пошкоджено плод1в урожаю

яблуневою плодожеркою, % 4,5 3 2,7

Економ1чн1 показники

Еконои1чний 1ндекс

пошкодження 2.2 1.5 1,4

ПотёнЩйн! втрати 8,8 3.2 2. 1

Зоережений урожай, ц/га 3. 8 2.5 ' 1.7

Додатковлй валовий

д0х1д, крб. 2350000 1875000 1275000

Затрата на х1мзахист. крб./га 8940Э8 1046236 455834

Додатковий чистий

дох1д, крб. /га 1955902 ' 828764 819366 1

0купн1сть затрат на

боротьбу з1 шк1дниками, % 218 ?& 180

рема, р1вень рентабельное^ складав 79%. Зб1льиения витрат Hai обприскуьання саду при рекомендован1й схем1 обробок пов'язана з)" б1льшою витратсю отрутох!м1кат1в (на 42%),. робочогр розчину (в 2i ' рази) в пор1внянн1 з системой 1з 3 обробок 1 застосуаанням додат- , кових а!роприйом1в. ' '/.

Лор1внянкя грьох систем захисту яблун1 в!д яйлунева! плодо- / аерки й анал1з економлчдех показиик1а дае моалив1сть встановити, , що впроваджанкя скорочекз! системи х!м 1Ч1Ш обприскузань 1з 'зас-тосуванняк ¿одаткових агроприйом1'в та дотрииання сггрок1& и'рове- > денчя оброьск-l заходи с економ1чно вйПдкнм. Це дte и6зелив1сть

- 20 - '

здГйсшти захисн1 заходи з пенники матер1ально-гроиюьнми нитратами.

Висковки

1. В умовах Доиопьк"! облает! постШшми '.': наПС: и и: неосз-печними иШлниками яблун! е комплекс листокрутек (розать:.\ все-1диа, яблунева плодожерка та !нш!). Iii ширен! також чол1-м1нери та рослино1дн1 кл!щ1, серел яких популяц!я глодэвого клШа перевии'./е '35%. ' ■

2. ЧисельШсть популяц! I яблунево! плс.дож -рки шшлчасться комплексно«? д!гю р .тулюючих та модифЛкуючих фактор!в. teipitMiMioo в д!я г!дротсрм 1ЧШ1Х умов (г = 0.6ЭЮ. 2). в змачн!й Mipl Boi.v. заложить також в!д схем сад1иня та BiKy дерев. Г.ошкодження плод1в урожаю гусыню яблунево! плодожорки було вищим у молодих садах (11-10%) i при cxevl сад!ння 10x5 м (6,8??).

3. Розмноження 1 розвиток листокруток в 'Денець"ому perlón! заложить в!д в!дносно! вологог.т! пов1тря (50-30?). ¡Идвицено!' томнграгурп (до 36-40"С 1 вище d липн1-серпн1). а також в 1 л н!ко-оих особливостей та схем сад!ння дерев. Пошкодження плод1в було .61ЛЫ1ПШ у молодих садах (8.8*). а ластк!в - у старих сз.дах (6л). Максимальну пошкоджеШсть плод!в (ЮЖ) та листк1в в1дм1чено при схем! сад!ння 8x4 м.

4. На розвитку листом1нуючих молей спрпятливо позначаються загущен! посадки, як1 в1др1зняються оптимальним г!дротерм1чним режимом для цих икШшк1в (температура, волог!сть, осв1тлення, менша сила 1 швидк1сть в1тру). В1дм!чено зростання пошкедження лис.тк1б иолями-м!нерами у.старих плодових насадженнях. ■ Нш:ньобог кова м1ль б!льше п'оикоджувала листя при схем! сад!иня 8x4 м (6.2 h1hh/100 листк1в), тод1 як верхньсбокова, навпакн. при схем! 1С.\5 м (1.7 mlh/100 листк!в).

5. Чисельнють кл1щ!в т.етран!х1д була б!льшою у старов!кових садах. Кращ! еколог1ЧН1 умови (каявн!сть старо! змор'жувато! кори. загущено! кропи дерев. . эменшення осв!тлення 1 пров!трювання) 1ctotho впливають на р!ст чисельност! популяШй шк!дливих кл1щ!в. ИЦлыНше розм1щення .дерев (8x4 м) сприяе наростанню чисельносП ЦИХ ШК1ДНИК1В. ' ■

6. 4>1тофаги найченше логлоджують яблуню при схем1 са/иння i0x5 ы (200 дерев/га). ...

7. Виявлена тенденц1я зм1ни чисельност! ентомофаПв у р1зннх типах оадових насллкень. Комплекс золотоочок домЩував у старих садзх 1 при схем! сад1ння 10x5 м; сонечко 7-крапкг,ье переважало у молодих пьсадженнях 1 при схем1 сад1ння 10x5 м; отеторус максимально заселяв дерева у старов1кових посадках 1 при схем1 сад1ння 8X4 м.

8. Основою оц1нки еко-Ги.Пчного стану агроценозу промисловсго саду с паспорт даних ! карта-схеми заселеност! шкШшками й г-нто-мофагами та наявн!сть залгшк1в агрох1м!кат!в в продукт Г врожаю й елементах ьдвколишнього передовика.

9. ?нл.кення обс.яг1в застосування пестицид;» на яблун! на 25-40% досягаеться використгьням додаткових .заход1в: очищения штамб!в 5 скелетних г1лок в1д старо! в!дмерло1 кори, зО!р 1 зни-щення падалиц1 та опалого листя, перекопка пристовбурних круг!в, детальна обр!зка кропи дерев, накладання лавнльних пояс1в, вив!-шування феромонних пасток. Цей комплекс заход!в акгивгзуе регули-ючу роль ентомо- й акари}аг1в, як1 знижують чисельнЮть мШуючнх мелей та рослиноадийх кл!щ!в. ПомШо зменшусться (в 2-3 рази) витрата иестидашв на одиницю площ!. При цьому в плодах та групп ' !х зажшки не выявлен!. Отримано статистично в1рог!дно збШих.шя врожаю яблук,

ю! Проти резистентних популящй осносних шк!дник!в яблуш необх1дно використовувати найб!льш ефективШ й еколог1чно безиеч-Щ пестицид«. Так. лроти яблунево! плодожерки та 1нших вид1в лис-токруток, листсШнуючих молей високоефективними сули сонет 108 к. е. з нормою витрати -1,25 л/га, фастак 10% к. е. з нормою витрагя 0,2 л/га. Високу акарицидну активн1сть проти популяпй плодових кл!щ1в проявив дем1тан 20% с.к. - С,0 л/га.

11. £коном!чно й еколог1чно виг1днок> с система захисту яблу-н1, яка включае три >:1м1чн! обробки 1 додатков1-агроприйоми. при ■цьому витрати на проведения х!мзахисту зменютться в 2.3 рази та.:' зб!льшуеться IX окушПсть на 101!? в пор1внянн! з рекомендовано» схемою х!м,бробок.

Рекомёндац1Г виробництву

• 1. Плэдшання 1 ¡.Шснення захисних заход1в в 1нтегроьан!й систем! нсо'Шдко правогшти на основ! виявлеиня вогни« П!лви!цекл1 '; чш ельност! ф!тофаг!в, налвноот! ентомофа;Чв 1 с.спадгннл кар- '

то-схем.

2. Для зменшення к1лькост1 х1мобробок в систен1 захисту яб-лун1 необх!дно використовувати так! агроприйоми зачистка штам-' 61B 1 пкелетних гшк в!д старо! в1дмерло! корй (Живтенъ-ллстл-пад), зо1р та знищення падалиц 1- (в пер1од вегетацП), згр1бан;;я та спалювання опалого лтетя 1 перекопка аОо мехаШ^онаке фрглу-вання пристсвбурних круг!в (п!сля збору врожаю), детальна о'р1зка крони дерев (литий - Оерезень), ¡¡чг.ладатш ловилышх иояс1в та вив!шування феромонних пасток (п1сля цв1т!ння).

3. Для х1м!чного захисту яблун1 перспективн! нов1 пестицилп: акарицид дем!тан 20Х с.к. з нормою витрати 0.6 л/га; Шсектициди сонет 10% к. е. 1 (р.гтак 1035 к. е.' в,1дпов1дни 1,25 та 0.2 л/Vj про-ти комплексу листокруток ( в т.ч. яблунево! плодожерки). мо-лей-м!нер1в, використання яких можливе п1сля ix оф1ц!йно1 реест-рацН.

Список опубл1кованих роб 1т по тем! диеертаиП

1. Шевчук I. В., -Гродський В.А. Нов1 пестицида для захисту яблун! в!д шк!дник1в. //Захист рослин. - Ки1в; Урожай, 1994. - В. 41. - С. 95-98. _ .

2. Гродський В.А..- Шевчук I.B. Нов1 гербШиди для плодлвих 1 яПдних Культур. //Захист рослин. - КШв: Урожай, 1994. - В. 41. - С. 98-100.

3. Власова.0.Г., Шеачук I.B. Формування популяц!й павутинних кл1щ1в" на яблун! в умовах Донецько! област.1. //Захист рослин. -Ки1в: Урояай, 1905. - В. 42. - С. 61-64.

4. Гродский В.А,. Шевчук И.В. Экологизация системы защитных мероприятий в агроценозе многолетних плодовых насаждений степной зоны Украины. //Экологически безопасные и беспестицидные технологии получения растениеводческой продукц-и. Мат. Всероссийского науч. -произв. сов., Краснодар, 24-26 августа 1994 г. - Пущино, 1994. - Ч. 2. - С. 68-71.

5. Гродський В. А.. Шевчук I.B. ШкролеШдоптера в плодсвих касадженнях степово! зони Украши. /Лези доп. IV з'1зд УЕО.' -Харк1в. 1992. - С. 50-51. '.

Шевчук Ц.В. Вредная и полезная фауна в разных типах насаждений яблони и обоснование природоохранных защитных мероприятий в условиях Донецкой области.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохо- ■ зяйственних наук по специальности 06.00.22 - энтомология.

Национальный аграрный университет, Киев. 1995.

Защищается кандидатская диссертация, которая содержит результаты исследований относительно вредной и полезной энтомофауни Яблонового сада, экологическому картированию агроценоза промышленных ын)голетних насаждений, а также результаты практического применения систем защита яблони с использованием агроприемоп и новых-инсектоакарицидоа на площади 402 га.

Разработана классификация экологического состояния агроценоза плодового сада, предложены показатели экологического мониторинга и проведено картирование многолетних насаждений.

Применение дополнительных агроприемов позволяет снизить на 25-10% расход пестицидов.

Исследуемые препарата - сонет 102 к.э.. фаетак 10% н.э. и демитан 20% с.к. высокоэффективны соответственно против комплекса фитофагов, включая и клещей, которые уничтожались на 95-99%.

Ключов! слЬва: 'яблуня, шк1дники, пошкоджеШсть, х1м1чний метод.. еколоПя, агроприйоми. еконои1чна ефективн1еть.

Shevchuk I.V. Harmful and useiul fauna in different kinds of apple orchards and substantiation of ecologically safe technologies îor apple protection under conditions of Donetsk region.

The dissertation is fur getting a degree of the kandldat of agricultural sciences in the speciality 06. 00. 22 ^entomology.

National Agrarian University.

Kiev. 1995.

Dissertation deals with result;; of investigations oi harmful and useful entornofauna of apple orchads, ecological mapping of productive perennual plantings agrocenosls and results uf practical applying of the system for apple protection with use of agroteclinical measures and new lnsectoacarieides at 462 ha.

Classification of ecologycal state of fruit orchard agrocenosls was developed. Indices for ecological monitoring were proposed, and mapping of perennial plantings was performed.

Using.of addltlanal agrotechnlcal measures allow to reduce, pestlcldë rate by 25-40%.

Sonet 1095 e.c., fastac 10% e.c. and deniltan 20% s.c. have high efficacy for control of complex of phytophages, including mites, which were eliminated by 95-99%.

Key words: apple, pests, damage, chemical treatments, ecology, agrotechnlcal measures, economical efficacy.