Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Возрастные особенности функциональной организации основных видов деятельности человека

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Возрастные особенности функциональной организации основных видов деятельности человека"

со

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені'ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ОРГЛШЗЛЩІ ОСНОВНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

03.00.13 фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук

Київ - 2000

Дисертація є рукопис

Робота виконана у Інституті геронтології АМН України Науковий консультант

Офіційні ошшсіпн:

доктор біологічних наук, професор Горго Юрій Павлович

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідуючий лабораторією фізіологічної кібернетики

доктор біологічних наук, професор Лих Юрій Єремійович Донецький державний медичний університет, завідуючий кафедрою медичної інформатики

доктор біологічних наук, професор Шабатура Микола Никапорович Національний педагогічний університет імені М.ІІ.Драгоманова

завідуючий кафедрою фізіології людини і тварин

Провідна установа - Інститут фізіології імені Богомольцн IIАН України

Захист відбудеться " \ " ____, ^ / 2000 р. о “ ' ” годині на засіданні

спеціалізованої вчепої раднД 26.001.38 нри ІШЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНШЕРСИ'ПІТІ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (03022, м. Київ, пр.Глушкова, 2, біологічний факультет)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (01033, Київ-33, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий11/ " ' 2000 р.

доктор медичних наук, професор ІРешспок Ариольд Леоитійович]

Інститут геронтології АМН України,

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток сучасної науки про людину на межі XX і СХІ століть відбувається на стику різних дисциплін. Результатом цього нтеграційного процесу - є створення нових наукових напрямів. Одним з аких напрямів є теорія діяльності людини.

Засновником теорії діяльності людини є Медведев В.І. [1982-1995], який юзглядає теорію діяльності людини з точки зору фізіологічних механізмів іристосування організму до різних форм діяльності.

До цього часу фізіологія діяльності людини наведена у розділах фізіології іізних форм діяльності: спортивної [Мозжухін А.С., 1982; Солодков А.С., 990; Dickhuth Н.Н., 1993], праці [Навакатікян О.О., 1998; Реніетюк А.Л., 997, Макаренко М.В., 1999], авіакосмічної [Баєвський Р.М., 1983; Газснко ).Г., 1990]. Загальним висновком багатьох досліджень є такий, що адаптація організму людини до різних видів діяльності здійснюється за допомогою агальних фізіологічних механізмів [Мєєрсон Ф.З., 1988; Айдаралієв А.А., 988; Дапидсако Д.М., 1994; Козлов А.Г., 1993; Судаков К.В., 1997]. Ця

ібставина є передумовою відокремлення фізіології діяльності людини, як нтеграційного напряму, який поєднує вивчення фізіологічних акономірностей адаптації організму, в умовах різних видів діяльності Медведев В.І., 1993].

Фізіологія діяльності людини перетинається із теорією адаптації [Мєєрсон >.3.,1987; Новосельцев В.ГІ., 1992; Козлов А.Г., 1993; Аптомопов М.Ю., 1995; iklodowski Н., 1995]. Загальні теоретичні положення розвитку адаптаційного роцесу в умовах різних видів діяльності людини, особливо фізичної, озроблені у циклі робіт Мєєрсона Ф.З. [1968-1988]. Сформульовано уявлення ро термінову та довгострокову форми адаптації у динаміці єдиного іологічного процесу.

Адаптація організму людини в умовах конкретних видів діяльності риводить до формування функціональних зв'язків між фізіологічними истемами. Дана обставина відображає взаємозв'язок між теорією діяльності юдини та теорією функціональних систем [Анохін П.К.,1968-19731. Розпиток іункціональних систем у процесі формування навичок діяльності достатньо озкрито.у працях Судакова К.В. [1983-1993], Антомонова Ю.Г. [1974-1995], Іавакатікяна О.О. [1979-1998], Макаренка М.В. [1983-1999], Чайченка Г.М. 1980-1997], Горго Ю.П. [1986-1999].

ііковий аспект теорії діяльності людини пов'язаний із фундаментальними ослідженнями механізмів старіння [Фролькіс В.В., 1968-1999; Бутенко Г.М., 980-1999], а також вивченням функціональних можливостей людей похилого

піку у нормі та патології [Коркушко О.В., 1978-1999; Решетюк А.Л. 19701997; Воита Н„ 1992-1995; Богагсі і, 1994; Неікіпеп Е., 1995].

Одним з головних завдань теорії діяльності людини є вивчення функціональної організації різних видів діяльності. Вікові зміни організму, які відбуваються у динаміці онтогенезу, особливо під час старіння, впливають на структуру функціональної організації професійної діяльності людини, знижуючи її ефективність.

Актуальність роботи, яка виконана, обумовлена необхідністю підтримання високого рівня ефективності праці з допомогою програм професійно-трудової реабілітації для робітників, особливо старших вікових груп, розроблених на основах вікових закономірностей формування та розвитку функціональної організації діяльності людини.

Ступінь досліджуваності теми. На цей час існує велика кількість робіт, присвячених вивченню вікової динаміки професійної працездатності людини. Проведено багато досліджень по вивченню вікових особливостей ефективності трудової діяльності людини в онтогенезі, які розглядають професійну діяльність як сукупність окремих самостійних видів праці. При вивченні процесу праці людини не достатньо виявлено загальні закономірності функціональної організації професійної діяльності людини із урахуванням загального рівня працездатності та стану здоров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності із планом НДР Інституту геронтології АМН України, крім того, окремі положення роботи відображені у темах НДР Інституту медицини праці АМН України, у темах НДР Мінчорнобиля України: "Вікова динаміка розумової і психомоторної працездатності" (19911992, помер держреєстрації иА0024241Р), "Розробка системи геогігієнічного моніторингу здоров'я і працездатності промислових контингентів України" (1993-1995, номер держреєстрації иА01002433Р), "Прискорене професійне старіння" (1993-1996, номер держреєстрації 0194Ш164І9), "Розробка та апробація методів тренування професійно-важливих функцій у людей похилого віку" (1995-1997, номер держреєстрації 0195Ш00738), "Розробити вдосконалені критерії оцінки санітарно-гігієнічних умов праці жінок, неповнолітніх, осіб з обмеженою працездатністю (із урахуванням психофізіологічних, вікових та інших особливостей) і атестації на цій основі робочих місць вказаних категорій працюючих" (1994-1995, номер держреєстрації 0195Ш006694), "Наукове забезпечення радіоекологічних та медико-біологічннх комплексних програм у 30-км зоні м. Славутич", підрозділ 2 "Розробка принципів, методів профілактики і оздоровчо-реабілітаційних програм для персоналу ПО ЧАЗС, жителів м. Славутича, які постраждали від наслідків Чорнобильскої катастрофи" (1992-1995), "Розробка

з

та впровадження експрес-методів ранньої діагностики і оздоровчої реабілітації персоналу зони відчуження" (1996), "Особливості стомлення при розумовій діяльності у осіб передпенсійного та пенсійного віку і розробка профілактичних заходів" (1998-1999, номер держреєстрації 0198Ш0608).

Мета і задачі дослідження. Виявити вікові закономірності формування функціональної організації основних видів діяльності людини.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

1. Проаналізувати фізіологічні основи професійної діяльності людини.

2. Виявити вікові особливості фізичної, психомоторної та розумової працездатності людини.

3. Вивчити вікові особливості формування функціональної організації основних видів професійної діяльності людини.

4. Провести аналіз часової організації фізичної та розумової діяльності людини.

5. Вивчити вікові особливості переробки зовнішньої інформації в умовах психомоторної та розумової діяльності людини.

6. Розробити методологічні підходи до фізіологічного нормування навантажень.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Сформульовано та обгрунтовано концепцію функціональної організації професійної діяльності людини, в залежності від вікових характеристик, які враховують особливості основних видів професійної працездатності.

2. Розроблено експрес-методики визначення функціонального віку та темпу фізичного розвитку організму підлітків, а також визначення функціонального віку та темпу старіння організму дорослої людини.

3. Виявлено закономірності взаємозв'язку темпів фізичного розвитку

підлітків та старіння дорослих із рівнем фізичної працездатності.

4. Показано фізіологічні механізми компенсації вікового зниження рівня працездатності фізичної, психомоторної та розумової діяльності у людей середнього та старшого віку.

5. Розроблено математичні моделі динаміки ступеню напруженості

регуляторних систем організму у режимах безперервної фізичної та

розумової діяльності людини.

6. Встановлено вікові особливості динаміки часової організації розумової діяльності людини, як процесу засвоєння та переробки інформації.

7. Виявлено особливості структури і організації системи переробки зовнішньої інформації в умовах психомоторної і розумової діяльності у людей різного віку.

8. Розроблено методичні підходи до фізіологічного нормування

навантажень у різних віково-статевих групах.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість роботи полягає у тому, що: розроблена концепція системи функціональної організації діяльності дозволяє поширити уявлення про вікові закономірності професійної діяльності людини, виявлені фізіологічні механізми та сформована на їх основі схема формування працездатності основних видів діяльності людини можуть бути використані для вивчення різних станів адаптації організму людини, виявлена та обгрунтована закономірність експоненціального зростання напруження системи регуляції фізіологічних функцій в умовах безперервної професійної діяльності дає основу для дослідження різних станів організму, які виникають у процесі праці. Практична значимість роботи полягає у тому, що на основі вивчених фізіологічних механізмів та виявлених закономірностей функціональної організації професійної діяльності людини у різних віково-статевих групах, стає можливим застосовувати індивідуальний підхід до контролю за станом організму робітників, особливо середнього і старшого віку, з метою максимального використання професійного досвіду та підвищення ефективності праці, а також розробка фізіологічно оптимальних програм професійної діяльності із урахуванням індивідуального рівня працездатності.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці та обгрунтуванні концепції системи функціональної організації діяльності людини. Розроблено інформаційні підходи до оцінки функціональної організації основних видів професійної діяльності людини, а також визначення функціонального віку і темпів фізичного розвитку у підлітків, та функціонального віку і темпів старіння організму дорослої людини. Проведено натурні дослідження по вивченню професійної працездатності та виявлені вікових особливостей формування функціональної організації діяльності людини.

Результати дисертаційної роботи впроваджені: у наказі Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми", реєстрація Міністерства юстиції України від 17.04.96 N 15-193, у 4 методичних рекомендаціях, виданих МОЗ України, у Інституті медицини праці АМН України для визначення темпів старіння організму обстежуємих під час проведення науково-дослідних робіт, використовуються при читанні лекцій за курсом фізіології людини на кафедрі основ біології людини в Українському державному університеті фізичного виховання і спорту, на кафедрі анатомії та фізіології людини і тварин Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького під час проведення лекцій по курсу вікової фізіології та валеології.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на таких конференціях: на науково-

фактичній конференції "Актуальные вопросы гигиены и экологии ранспорта, Іллічевськ, 1992; IX Українській конференції "Біоніка-92", Івано-Франківськ, 1992; науково-практичній конференції "Актуальные проблемы іедициньї транспорта",Одеса, 1993; наукових конференціях молодих вчених нституту геронтології АМН України, Київ, 1993, 1995; 1997, 1999, 2000; на іершому Українсько-Німецькому Симпозіумі з геронтології і геріатрії ", 993; міжнародній конференції "Состояние здоровья пожилых и старых :юдей и их потребность в медико-социальной помощи", Київ, 1994; на II Іаціональному Конгресі геронтологів і геріатрів України, Київ, 1994; [ауково-практичній конференції "Актуальные вопросы гигиены труда и ірофпатологии в промышленности, Кривий Ріг, 1995; на IX міжнародній конференції Європейського товариства психології здоров'я, Берген Норвегія), 1995; міжнародній науково-практичній конференції Демографічна ситуація у Карпатському регіоні: реальність, проблеми,

ірогноз на XXI століття", Чернівці, 1996; науковій конференції Українського іержавного університету фізичного виховання і спорту, Київ, 1996; науковій юнференції Інституту геронтології АМН України, Київ, 1996; на засіданнях іаукових семінарів "Управління у біології та медицині" Наукової ради з юмплексної проблеми “Кібернетика” НАН України (1992-1997); па ііжнародному учбовому семінарі з питань медицини поведінки, Вінделн Швеція), 1996; на Міжнародній конференції з питань психології здоров'я, Іаршава (Польща), 1997; на Міжнародній конференції з превентивної ардіології, Монтреаль (Канада), 1997; на Науковій конференції: Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна ;іяльність". Черкаси,1997; на науковому семінарі кафедри фізіології людини і варин Київського Університету імені Тараса Шевченка. Київ, 1998; на III Міжнародному симпозіумі "Біологічні механізми старіння". Харків,1998, па Міжнародній конференції "Гигиена и безопасность труда и гигиена кружающей среды в сельском хозяйстве на рубеже двух тысячелетий". ліїв,1998, на II та III Українських конференціях з проблем психопатологій. [иїв, 1998, 1999; на 20 науковій конференції Міжнародного товариства з итань стресу, Краків (Польща), 1999; на науковому симпозіумі "Особливості юрмування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі". [еркаси,1999. .

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 57 наукових праць, з их самостійний розділ в монографії, 25 статей, три патенти. Результати исертаційної роботи викладено у 8 звітах НДР лабораторії профссійно-рудової реабілітації Інституту геронтології АМН України (1991-1999 рр.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, дев'яти озділів, висновків та списку літератури, викладена на 354 сторінках,

ілюстрована 16 малюнками, має 83 таблиці, містить 206 найменувань вітчизняних та 51 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали та методи дослідження.

У роботі використовувались методи вивчення вікових закономірностей функціональної організації професійної діяльності людини.

Фізична діяльність моделювалась двома видами навантажень: підійманням та переміщенням до відмови від роботи. Вага вантажу визначалась від 1/8 індивідуального значення максимальної станової м’язової сили. За результатами досліджень визначалась фізична працездатність. Крім того, у обстежених визначали м’язову силу правої і лівої руки, станову м’язову силу і м’язову витривалість. Визначались антропометричні показники, які лімітують рівень фізичної працездатності: довжину і масу тіла, об'єм талії і товщу жирової складки. Третій вид фізичної діяльності моделювався велоергометричним навантаженням у вигляді безперервного зростання потужності фізичного навантаження з 20 Вт на 20 Вт кожну послідовну хвилину до відмови від роботи. Для вивчення часової організації фізичної діяльності людини використовувалась автоматизована система реєстрації та аналізу кардіоінтервалів, розроблена В.А.Решетюком [1995].

Психомоторна діяльність моделювалась модифікованим комп'ютерним тестом Бушке. Завданням обстеженого було визначення відсутньої цифри. Прості психомоторні реакції вивчалися за допомогою латентного періоду простої зорово-моторної реакції та тепінг-тесту.

Розумова діяльність моделювалась двома видами комбінаторних тестів на комп'ютері. Завданням обстеженого було відрахування послідовності цифр у порядку зростання (перший тест) чи у порядку спадання (другий тест). За результатами тестів обчислювались: середній час, надійність виконання тестового завдання, коефіцієнт варіації середнього часу виконання тестового завдання, та працездатність психомоторної і розумової діяльності. Вивчалось сприйняття часу за модифікованим тестом НаІЬе^ [1973] з відтворенням часового інтервалу у ЗО секунд. Для вивчення функції пам'яті використовувався тест на визначення обсягу короткострокової пам'яті за кількістю правильно відтворених двозначних цифр (із 12 цифр, які подаються дослідженому на екран дисплею протягом ЗО секунд). Тести, які використовувались для дослідження психомоторної та розумової діяльності, є частиною автоматизованої системи психофізіологічної діагностики операторської працездатності, розробленої за участю с.н.с., к.т.н. О.Ю.Бурова [1993].

Для дослідження часової організації розумової діяльності людини вивчались амплітудні та частотні складові латентного часу вирішення тестового завдання за допомогою періодограманалізу. Для вивчення часової організації розумової діяльності людини в умовах навчання та перенавчання використовувались комбінаторні тести із зміною алгоритму діяльності. Для вивчення часової організації розумової діяльності в умовах навчання та перенавчання використовувались показники статистичного аналізу серцевого ритму: середня тривалість Я-Я інтервалів ЕКГ, варіаційний розмах і вегетативний показник ритму серця, які реєструвались у стані відносного спокою і під час тестування, реєструвались систолічний та діастолічний тиск. Для визначення темпу фізичного розвитку і функціонального віку організму підлітків використана методика, розроблена разом із А.Л.Решетюком і

А.Н.Каракаш'ян [1997]. Для урахування функціональних міжіндивідуальних відмінностей використовувалась методика визначення функціонального віку та темпу старіння організму дорослої людини, розроблена разом із

О.А.Поляковим [1996].

Для вивчення вікових особливостей часової організації розумової діяльності людини використовувався інформаційний підхід, заснований на визначенні ентропії, як характеристики рівня організації функціональної системи в організмі людини С.8Ьаппоп.[1948]. Визначався показник міру функціональної організації системи по оцінці її відносної організації [В.М.Глушковим, 1978; Ю.Г.Антомонов, 1983:

Я

Я = 1-

Нт

(1)

це К - міра організації системи,

Н - поточна ентропія,

Нт - максимальна ентропія.

Матеріали досліджень оброблені статистичними методами, з

використанням кореляційного аналізу і регресійного моделювання, за допомогою статистичного пакету "8іаІ§гарЬісз","5іаІЇ5І;іса та ряду авторських статистичних програм, розроблених математиком-програмістом, н.с. 1.1. Білою.

Вивчення вікових особливостей фізичної, психомоторної та розумової працездатності, а також механізмів компенсації вікового зниження працездатності, здійснювалось у семи вікових групах: 13-14, 15-16, 17-18, 1929, 30-39, 40-49, 50-60 років. Серед досліджених 90 жінок і 60 чоловіків, а також 65 підлітків-хлопчаків і 60 підлітків-дівчат, всього 275 обстежених.

Для вивчення часової організації фізичної діяльності обстежено 65 практично здорових волонтерів, віком 19-25 років, студентів і аспірантів Українського державного університету фізичного виховання і спорту. Для вивчення часової організації розумової діяльності обстежено 60 операторів віком 22-60 років (28 операторів Зміївської ГРЭС Харківської області (обстеження виконувались разом із О.Ю.Буровим і О.А.Поляковим), 32 -оператори ЧАЕС).

У процесі вивчення часової, організації процесу навчання і перенавчання обстежено 2 групи: перша - 30 чоловік, віком 26-34 років, друга - 16 чоловік, віком 40-54 років. Перша група - студенти, аспіранти і викладачі Українського державного університету фізичного виховання і спорту. Друга група -пацієнти (реконвалесценти) відділення реабілітації поліклініки Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України (зав. відділенням

В.М.Чайковський, обстеження виконувались разом із О.А.Поляковим.).

Для вивчення особливостей переробки зовнішньої інформації в умовах психомоторної та розумової діяльності обстежено 120 наукових співробітників Інститут геронтології АМН України у відповідних вікових групах 19-29,30-39,40-49, 50-60 років.

Результати дослідження та їх обговорення.

У ході роботи розроблено концепцію функціональної організації діяльності людини у віковому аспекті. Запропоновано та обгрунтовано класифікацію видів діяльності людини. При розгляді людини як соціальної системи, свідому діяльність можна класифікувати на: побутову, професійну та соціальну. У свою чергу, професійна діяльність за структурою залучання функціональних систем організму у процес забезпечення кінцевого результату можна поділити на фізичну, психомоторну та розумову. Запропонована класифікація професійної діяльності є умовною і основана на співвідношенні фізичного і психічного компонентів у реалізації результатів діяльності.

Функціональна організація фізичної діяльності об'єднує три рівня функціонування організму: початковий, робочий та резервний

(максимальний). Початковий рівень функціонування організму людини є результатом довгострокової адаптації до фізичної діяльності. Процес переходу від початкового до робочого рівня функціонування супроводжується витрачанням функціональних резервів організму. Мобілізація функціональних резервів відбувається на робочому рівні функціонування. Мобілізація функціональних резервів організму виявляється у ступені напруження регуляції фізіологічних функцій, які відповідають за адаптацію до фізичної діяльності. Резервний рівень функціонування відображає максимальне

проявлення фізичної працездатності людини. Зростання функціонального резерву організму можливо двома шляхами. Перший здійснюється механізмами термінової адаптації, за рахунок зростання резервного рівня функціонування організму, другий - механізмами довгострокової адаптації, за рахунок зниження початкового рівня функціонування.

Відмінною ознакою психомоторної діяльності є те, що реалізація програми результату діяльності відбувається із урахуванням однотипного алгоритму, у результаті чого відсутній основний елемент розумової діяльності

- прийняття рішення. Психомоторна діяльність людини являє собою інтегральний результат взаємодії моторної та центральної нервової систем. Згідно запропонованої концепції, загальний вид функціональної організації психомоторної діяльності людини являє собою три структурні блоки: моторну програму, компоненти психомоторної діяльності (моторний і сенсорний) та результат діяльності..

Запропоновано і розглянуто структуру розумової діяльності людини як таку, що має чотири складові: інтелектуальну, емоційну, персональну та мотиваційну. Інтелектуальна складова об'єднує пізнавальну форму діяльності людини. Сприйняття із активацією уваги сприяє надходженню відповідної інформації у мозкові відділи пам'яті та її запам'ятовуванню. Отримана інформація звіряється із переліком інструкцій поведінки - актуалізує з підсистеми короткострокової чи довгострокової пам'яті необхідний образ. Процес сприйняття інформації відбувається з активною участю оперативної пам'яті. На основі запропонованої нами концепції функціональної організації розумової діяльності розглянуто процес навчання, як формування навиків за двома шляхами. Перший - формування навиків розумової діяльності за участю оперативної пам'яті, другий шлях - формування і закріплення навиків розумової діяльності на рівні короткострокової чи довгострокової пам'яті. При цьому, корекція сенсорного сприйняття відбувається вже із урахуванням підсистем короткострокової чи довгострокової пам'яті, у яких при повторенні інформативного сигналу формуються його моделі. Пам'ять виступає як основа вищого психічного процесу інтелектуальної діяльності людини - мислення.

Як критерій об'єктивного стану функціональної системи може бути використаний функціональний (біологічний) вік людини. Розглянуті концептуальні положення до визначення функціонального віку і темпів фізичного розвитку у підлітків та функціонального віку і темпів старіння дорослої людини. Запропоновані формули для визначення функціонального віку організму людини.

Аналіз фізичної діяльності в умовах підіймання та переміщення вантажу, проведений у різних вікових групах, свідчить, що обстежені вікової групи 40-49 років, внаслідок професійної адаптації, здатні виконувати більший

обсяг фізичної роботи, у порівнянні із молодими, за рахунок більшого часу роботи.

V У ході досліджень встановлено, що рівень фізичної працездатності є відображенням результату процесу функціональної організації фізичної діяльності людини. Рівень фізичної працездатності залежить від стану фізіологічних систем організму, які лімітують фізичну працездатність.

Результат співставлення значень фізичної працездатності із показниками темпу фізичного розвитку у підлітків і темпу старіння організму у дорослих свідчать про взаємозв'язок функціонального віку і фізичної працездатності (табл. 1).

Таблиця 1

Фізична працездатність чоловіків і жінок в умовах підіймання та переміщення вантажу при розподілі за календарним та функціональним

віком, Вт

Вікова група Підіймання вантажу Переміщення вантажу

Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки

Календарний вік

13-14 37,6+8,9 20,7+2,3 181,9+9,9 86,9+8,8

15-16 63,017,9** 28,8±2,0* 209,8±14,2 Ю7,2±6,4*

17-18 75,4+6,5* 23,5+1,9* 248,9±17,6*х 87,5±6,7

19-29 47,2+7,7*’' 23,9±1,8 212,9+18,4* 112,5±6,8**

30-39 50,7±8,0* 23,5±2,3 241,2+34,3* Ю0,7±6,1*

40-49 50,5±6,3* 24,4±2,1 257,8±23,6* Ю3,4±6,5*

50-60 56,5±7,8* 19,1±1,2* 223,5±19,5* 80,7+3,7*

Функціональний вік

13-14 35,8+7,2 21,4±5,7 193,3±10,4 92,3±7,3

15-16 47,3+5,8 2б,7±б,1 236,5±13,5* 112,5+4,6*

17-18 54,6+3,6* 29,4+2,3* 250,7+12,6** 120,4±7,1*

19-29 63,7+8,9** 36,3±3,2*х 294,9±12,9** 148,4+13,6**

30-39 55,4+9,5 26,2+3,3 278,4±17,8* І21,3±12,6*х

40-49 47,9±8,6 22,8+4,0 245,9±18,5* 118,3±12,7*

50-60 46,4+3,5* 22,1±7,6 218,8±10,2* 104,5+14,8*

Примітки:

1. * - р < 0,05 порівняно із віковою групою 13-14 років,

2. х - р < 0,05 порівняно із попередньою віковою групою.

Зростання темпу фізичного розвитку та функціонального віку підлітків сарактеризує підвищену біологічну зрілість організму, що у свою чергу )бумовлює підвищенні значення фізичної працездатності. Зростання темпу :таріння організму людини, внаслідок погіршення функціонування фізіологічних систем, приводить до зниження рівня фізичної працездатності. Збереження рівня працездатності можливо за умов підключення сомпенсаторних механізмів, внаслідок мобілізації функціональних резервів фганізму.

. У процесі дослідження встановлено, що працездатність психомоторної ііяльності у значній мірі залежить від швидкості переробки інформації.

Вивчення вікових особливостей психомоторної діяльності серед різних іікових груп свідчить, що кращі показники працездатності спостерігаються у юловіків вікової групи 30-39 років. Це пов'язано із зростанням швидкості іереробки інформації і підвищенням надійності психомоторної діяльності. Іниження психомоторної працездатності у чоловіків вікової групи 40-49 років ібумовлено погіршенням швидкісних характеристик.

Вивчення вікових особливостей розумової діяльності у різних вікових рупах свідчить про зниження надійності і працездатності у . підлітків наслідок недостатньої уваги. Кращі значення розумової працездатності у іковій групі чоловіків 30-39 років обумовлені зростанням швидкості іереробки інформації на фоні високої надійності розумової діяльності. У іковій групі 50-60 років відбувається зниження розумової працездатності, за ахунок зниження швидкості і якості переробки інформації.

Для вивчення вікових особливостей формування функціональної рганізації основних видів професійної діяльності людини, розроблено і бгрунтовано математичні моделі працездатності основних видів професійної іяльності у людей різного віку.

Аналіз одержаних регресійних моделей свідчить, що формування іункціональної організації фізичної діяльності, в умовах підіймання та ереміщення вантажу, у підлітків 13-18 років характеризується домінування^ роцесу біологічного розвитку організму. У віковій групі 30-39 років постерігається початковий етап вікового зниження окремих показників іізичної працездатності, на фоні вікового зниження інших. У віковій групі 409 років відбувається скорочення діапазону компенсаторних можливостей ункціональної системи в умовах фізичної діяльності.

Як відомо, з віком послабляються міжсистемні взаємодії, спостерігаються е тільки кількісні, але і якісні зміни між різними рівнями регуляції функцій рганізму [Фролькіс В.В.]. Результат формування якісно нових іаємовідношень між різними рівнями регуляції відображається у :обливостях функціональної організації фізичної діяльності людини. При

цьому, на фоні вікового зниження рівня фізичної працездатності, у віці 40-49 років спостерігається уповільнення темпів зменшення значень окремих показників, наприклад, м’язової сили.

Формування функціональної організації психомоторної діяльності, у віковій групі підлітків, відбувається за допомогою різних показників. У юнаків, на фоні високих швидкісних якостей, спостерігається зростання кількості помилок та зниження надійності психомоторної діяльності. У дівчат, навпаки, внаслідок зростання надійності та зниження кількості помилок, відбувається підвищення працездатності психомоторної діяльності. У віковій групі 19-29 років спостерігається зростання швидкості переробки інформації з одночасним зниженням кількості помилок та підвищенням надійності виконуваної діяльності. У віковій групі 30-39 років статеві особливості формування функціональної організації проявляються у чоловіків зниженням, а у жінок збільшенням коефіцієнту варіації середнього часу вирішення тестового завдання.У віковій групі 40-49 років формування функціональної організації відбувається за рахунок зменшення варіативності середнього часу вирішення тестового завдання. У віковій групі у чоловіків 50-60 років спостерігається зростання варіативності середнього часу вирішення тестового завдання, в жінок виявляється зниження варіативності середнього часу вирішення тестового завдання.

Особливості функціональної організації психомоторної діяльності людини виявляються у двох формах: зниженні та зростанні варіативності середнього часу вирішення тестового завдання. У першому випадку спостерігається зростання, а у другому - зменшення напруженості психомоторної регуляції. У випадку зростання напруженості психомоторно: регуляції спостерігається збільшення швидкості переробки інформації, а у випадку зниження - підвищення надійності виконуваного завдання.

Формування функціональної організації розумової діяльності у підліткії обумовлено більш низькими значеннями обсягу короткострокової пам'яті, ще приводить до зниження працездатності (рис. 1). У той же час, зростання варіативності середнього часу вирішення тестового завдання (рис. 1), приводить до зростання швидкості переробки інформації та зменшення кількості помилок. Функціональна організація розумової діяльності, у віковіі групі чоловіків 19-29 років, характеризується більш низькими значеннями (порівняно із групою 30-39 років) обсягу короткострокової пам'яті : варіативності середнього часу вирішення тестового завдання (рис. 1). Це обумовлює вірогідно низьке значення розумової працездатності (порівняно к групою 30-39 років, р < 0,01). У жінок високі значення обсягу короткострокової пам'яті та варіативності середнього часу вирішенні тестового завдання обумовлюють високі значення розумової працездатност

Обсяг короткострокової пам'яті та СУ, | Обсяг короткострокової пам'яті та СУ»

Чоловіки

14 ~ о ? § 12 і і 1015.

з і І* 5

а а

« Я

років років років років років років років ..уу- і Обсяг короткострокової пам’яті

...і Коефіцієнт варіації середнього часу вирішення тестового завдання (СУ)

-о—Рззумова працездатність в- •• Середній час вирішення тестового завдання

Жінки

років

років

років

років

років

років

років

~ о

З о

§1 *

і * і

п и о '

& 8 3 ге у

31

8 і О. о

ЕГЗ Обсяг короткострокової пам'яті, %

і »Коефіцієнт варіації середнього часу вирішення тестового завдання (СУ) —О— Рззумова працездатність

Середній час вирішення тестового завдання

Рис.1. Показники розумової працездатності в різних статево-вікових групах

(рис. 1). Наявність високого рівня розумової працездатності у чоловіків і у жінок, вікової групи 30-39 років, обумовлено зростанням обсягу короткострокової пам'яті із одночасним збільшенням варіативності середнього часу вирішення тестового завдання (рис. 1), і як наслідок -зростанням швидкості переробки інформації. Ускладнення тестового завдання, приводить у жінок, вікової групи 30-39 років, до зниження надійності розумової діяльності. Формування функціональної організації розумової діяльності у чоловіків вікової групи 40-49 років, відображається у зниженні обсягу короткострокової пам'яті, зростанні варіативності середнього часу вирішення тестового завдання та у збільшенні швидкості переробки інформації (рис. 1).

Зростання варіативності середнього часу вирішення тестового завдання вказує на стохастичність системи функціональної організації розумової діяльності, яка формується із переважною участю оперативної пам'яті. В умовах ускладнення тестового завдання у чоловіків, групи 40-49 років, спостерігається зниження швидкості переробки інформації. Стохастичність організації відображає психофізіологічний механізм запобігання значної втрати працездатності, внаслідок появлення можливостей пошуку оптимального результату функціональної системи в умовах вікових змін в організмі. У жінок, вікової групи 40-49 років, функціональна організація розумової діяльності формується . за рахунок підвищення обсягу короткострокової пам'яті, зниження варіативності середнього часу вирішення тестового завдання і зростання надійності (рис. 1).

Особливість функціональної організації розумової діяльності вікової групи 50-60 років проявляється у зниженні кількості помилок, на фоні погіршення функцій сприйняття та переробки зовнішньої інформації, за рахунок високих значень варіативності середнього часу вирішення тестового завдання (рис. 1). Цей факт запобігає значному збитку розумової працездатності, за принципом стохастичності системи функціональної організації.

Результати вивчення часової організації фізичної і розумової діяльності людини наведено у рис. 2. На рис. 2 (А) наведена регресійна модель експоненціальної залежності дисперсії кардіоінтервалів від зростаючої потужності фізичного навантаження. Динаміка адаптаційних реакцій під впливом фізичної безперервної діяльності описується за класифікацією функціональних станів організму по ступеню напруження регуляторних систем [Баєвський Р.М., 1986], яка має чотири шкали: стан часткової адаптації, стан функціонального напруження, стан перенапруження, стан зриву механізмів адаптації. Стан функціонального напруження характеризується ступенем мобілізації функціонального резерву організму.

пт . (*100)

Рис. 2.Реіресійні моделі: А) залежності дисперсії кардіоінтервалів (О) від зростаючої потужності фізичного навантаження СЮ;

Б) залежності латентного часу вирішення тестового задания (ТЬТ) від послідовності завдань (Ы).

Примітки: по осі абсцис: А) потужність навантаження (Вт),

Б) послідовність завдань; по осі ординат: А) дисперсія кардіоінтервалів (с2), Б) латентний час вирішення тестового завдання (мс).

Адаптація людини до фізичного навантаження приводить до підвищення рівня мобілізації функціонального резерву організму.

На рис. 2 (Б) наведена регресійна модель експоненціального виду, яка отримана за результатами вивчення часової організації розумової діяльності і відображає залежність латентного часу вирішення тестового завдання від послідовності завдань. Згідно рис. 2 (Б), часова організація розумової діяльності залежить від швидкості переробки інформації, яка відбувається за експоненціальним зростанням ступеня напруженості психофізіологічної регуляції.

Результати досліджень, проведених разом із О.А.Поляковим, свідчать, що вікове погіршення здатності до засвоєння та переробки інформації людиною виявляється у зміщенні часового періоду латентного часу вирішення тестового завдання (з 30-120 с) в діапазон повільних та надповільних коливань (до 200-360 с). Виявлені періоди коливань латентного часу вирішення тестового завдання вказують на те, що у операторів, які мають високу ефективність розумової діяльності спостерігаються коливання другого порядку, які відображають активність альфаподібних хвиль мозкових структур [Ілюхіна В.А, Карпенко О.В.]. У той же час низька ефективність розумової діяльності операторів відповідає коливанням третього порядку.

Вивчення часової організації розумової діяльності, в умовах навчання і перенавчання (дослідження проведено разом із О.А.Поляковим) виявило, що успішність у навчанні серед обстежених молодої вікової групи залежить від швидкості переробки інформації. У динаміці вегетативних показників виявлено, що зниження ефективності функціонування психофізіологічних функцій негативно впливає на системи вегетативного забезпечення.

Вивчення вікових особливостей часової організації виявило дві стратегії переробки зорової інформації, які узгоджуються із двома шляхами формування функціональної організації розумової діяльності: послідовним зрівнянням елементів множення, які сховані у короткостроковій пам'яті, із тестовим стимулом шляхом вичерпуваного пошуку, і переробки інформації шляхом самозакінченого пошуку, при якому зрівняння елементів множення, які сховані у короткостроковій пам'яті, із тестовим стимулом відбувається до відповідності одного з елементів ряду тестовому стимулу. З віком спостерігається зниження детермінізму психофізіологічної організації, за рахунок збільшення тривалості однократно реалізованих операцій, (табл.2).

Зниження детермінізму системи переробки інформації в умовах вікової інволюції, яке супроводжується зміною стратегії організації відповіді, відображає принцип стохастичності. Отримані дані узгоджуються із адаптаційною теорією старіння, розробленою В.В.Фролькісом [1983-1999].

Таблиця 2

Значення міри організації системи переробки зовнішньої інформації (Я) в умовах психомоторної і розумової _______діяльності в різних вікових і статевих групах_________

Вікова група Психомоторна діяльність Розумова діяльність

Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки

13-14 0,83+0,03 0,96±0,05 0,40±0,04* 0,72±0,03*

15-16 0,85±0,02 0,89±0,03 0,63±0,05* 0,75±0,04*

17-18 0,90±0,01 0,96±0,02 0,74±0,04* 0,52±0,02*х

19-29 0,91 ±0,06 0,92±0,03 0,71±0,07* 0,74±0,05*

30-39 0,98±0,01 0,91 ±0,03 0,75±0,08* 0,78±0,05*

40-49 0,89+0,04 0,87±0,05 0,78±0,07* 0,64±0,05*

50-60 0,92±0,04 0,74±0,07 0,39±0,06*х 0,44±0,06*х

Примітки:

1. * - р < 0,05 порівняно із психомоторною діяльністю;

2. х - р < 0,05 порівняно із попередньою віковою групою

Вивчення особливостей переробки зовнішньої інформації в умовах психомоторної і розумової діяльності показало принципові відмінності між цими видами діяльності не тільки за складністю, але й за структурою переробки інформації, що виявляється у зростанні тривалості формування відповіді при розумовій діяльності. Виявлено більш детерміновану психофізіологічну організацію системи переробки зовнішньої інформації в умовах психомоторної діяльності, порівняно із розумовою, (габл. 2). Детермінованість організації переробки інформації вказує на наявність автоматизму психомоторної діяльності, при якому скорочується час за рахунок спрощення структури переробки інформації.

На основі встановлених вікових особливостей функціональної організації фізичної діяльності людини розроблені методологічні підходи до фізіологічного нормування фізичних і розумових навантажень для різних вікових і статевих груп. За результатами проведеного аналізу, встановлено формули визначення оптимальних значень навантаження для підлітків та дорослих у відповідних статево-вікових групах.

У заключенні розглядаються загальні висновки результатів дисертаційної роботи. Запропоновано схему формування працездатності основних видів

Рис. З.Схема формування працездатності основних видів професійної діяльності людини

професійної діяльності людини (рис. 3). Функціональна організація діяльності тюдини є адаптивною багатокритеріальною системою, яка цілеспрямована на штимізацію діяльності. Фактором, який утворює систему, у формуванні функціональної організації діяльності людини є проявлення відповідного зівня працездатності. Працездатність залежить від підсистем: виду діяльності функціонального віку як інтегрального відображення потенційних вікових імін у організмі людини. Формування працездатності основних видів ірофесійної діяльності людини утворюється на основі багатокритеріальної щінки. У результаті формування системи функціональної організації серед Загатьох критеріїв фізіологічних механізмів забезпечення діяльності, шкористовуються лише необхідні для реалізації результату конкретного виду ііяльності. Цей принцип проявляється у взаємозв'язку параметрів, які шзначають рівень працездатності відповідного виду діяльності людини, з 'частю акцептора результату діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Особливістю функціональної організації діяльності людини в умовах іікових змін фізіологічних функцій є адаптивний перерозподіл чи іідключення нових елементів функціональної системи забезпечення ірацездатності відповідного виду діяльності.

2. Рівень фізичної працездатності підлітків прямо пропорційно пов’язан із емпом фізичного розвитку організму, у той час, як у дорослих зворотній в'язок фізичної працездатності із темпом старіння організму спостерігається іише у чоловіків вікових груп 19-29 і 30-39 років.

3. Збільшення функціонального резерву організму в умовах фізичної ;іяльності відбувається двома шляхами адаптації до м’язового навантаження: іеханізмами термінової адаптації і механізмами довгострокової адаптації. Іерший забезпечується зростанням резервного рівня функціонування рганізму, другий - зниженням початкового рівня функціонування організму.

4. Більш уповільнене вікове зниження фізичної працездатності в умовах ікової інволюції спостерігається за рахунок уповільнення темпів зниження кремих показників, які забезпечують фізичну працездатність, зокрема оказників м’язової сили.

5. Відмінності між психомоторною і розумовою видами діяльності иявляються не тільки у спрощенні структури, але й у більш детермінованій сихофізіологічній організації системи переробки зовнішньої інформації за ахунок автоматизму.

6. Формування функціональної організації розумової діяльності ібезпечується двома шляхами, за принципом стохастичності. Перший - за ахунок підвищення стохастичності системи психофізіологічної організації,

за участю оперативної пам'яті, із одночасним зростанням швидкості переробки інформації; другий - за рахунок зростання детермінованості системи психофізіологічної організації, із переважною участю короткострокової чи довгострокової пам'яті, на фоні підвищення надійності розумової діяльності. .

7. Віковою особливістю компенсації низького рівня розумової працездатності, на фоні зниження обсягу короткострокової пам'яті, є зростання варіативності часу вирішення тестового завдання в період розвитку рухових навиків у підлітків та в період інволюції функцій сприйняття те переробки зовнішньої інформації у людей середнього і старшого віку.

8. Експоненціальне зростання напруженості регуляторних систем організму характеризує часову організацію фізичної і розумової діяльност людини.

9. Вікове погіршення здатності до засвоєння та переробки інформації людиною виявляється у зміщенні часового періоду латентного часу вирішенш тестового завдання в діапазон повільних та надповільних коливань.

10. Зниження ефективності функціонування психофізіологічних функції негативно впливає на системи вегетативного забезпечення.

11. Розроблені методологічні підходи до фізіологічного нормуванню навантажень можуть бути використані для розробки оптимальних програм, професійної діяльності, із урахуванням індивідуального рівня працездатності.

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коробейников Г.В. Использование комплекса информативных возраст зависимых показателей для оценки состояния биосистемы при разработкі программ управления и контроля за эффективностью ОР в условия: санатория // Медико-биологические аспекты системы оздоровительно! реабилитации ликвидаторов и лиц, пострадавших от аварии ні Чернобыльской АЭС.- Киев.: Медэкол УкрРНПФ "Медицина-экология" 1996,- С. 144-149.

2. Коробейніков Г.В. Визначення реактивності системи регуляції ритм; серця на фізичне навантаження // Физиологический журнал.- 1993.- Т. 39 N 1.- С. 10-14.

3. Коробейніков Г.В. Дослідження перехідних процесів регуляції ритм; серця у людини за умов напруженої м’язової діяльності // Фізіологічни журнал.- 1994. - Т. 40, N 2.- С. 38-42.

4. Поляков А.А., Коробейников Г.В. Функциональное состояние организм и умственная трудоспособность лиц разного возраста И Проблемі старения и долголетия.- 1994,- Т. 4, N 3-4,- С.356-364.

5. Tkachuk V.G., Luk'yanova O.N., Korobeinikov G.V. Adaptive processes of biosystem under conditions of intensive muscular activity // Cybernetics and Computing Technology Ergatic Control System.- 1994.- N 96.- P. 101-104.

5. Поляков A.A., Буров А.Ю., Коробейников Г.В. Функциональная организация умственной деятельности у людей разного возраста // Физиология человека.- 1995.- Т. 21, N 2.- С. 37-43.

7. Коробейников Г.В. Физиологические механизмы мобилизации функциональных резервов организма человека при напряженной мышечной деятельности // Физиология человека.- 1995.- Т. 21, N З.-С. 8186.

8. Коробейніков Г.В. Особливості переробки зорової інформації у людей різного віку // Фізіологічний журнал.- 1996.- Т. 42, N 1-2.- С. 99-103.

9. Поляков А.А., Коробейников Г.В. Возрастные особенности обучения и переобучения работе на компьютере // Физиология человека.- 1996,- Т. 22 N 6,- С. 60-65.

10. Коробейников Г.В. Физическая. работоспособность и тепм старения человека // Проблемы старения и долголетия.- 1996.- Т. 6, N 1-2.- С. 3640.

11. Korobeinikov G.V. Temporal organization of human continuous physical and mental activity // Cybernetics and Computing Technology Medical Cybernetics.- 1998.-N 110.- P. 64-68.

12. Reshetuk A.L., Belaya I.I. Minaeva V.P.,Korobeinikov G.V., Polyakov A.A., Karakashyan, and T. Yu. Martynovskaya Influence of solar activity on biological age of adolescents // Cybernetics and Computing Technology Medical Cybernetics.-1998,- N 110. - P. 69-75.

13. Коробейников Г.В. Исследование особенностей умственной работоспособности у людей разного возраста // Проблемы старения и долголетия,- 1998.-Т. 7, N 2.- С. 113-118.

14. Коробейников Г.В. Возрастные особенности психомоторной и умственной деятельности подростков // Биологический вестник.- 1998.- Т.

2, №2,- С.63-66.

15. Коробейников Г.В. Возрастные особенности формирования функциональной организации умственной деятельности человека работоспособности у людей разного возраста // Проблемы старения и долголетия.- 1999.- Т. 8, N 1,- 1999,- С. 9-15.

16. Коробейніков Г.В. Вікові особливості розумової працездатності людини // Фізіологічний журнал.- 1999.- Т. 45, N 5,- С. 107-111.

17. Коробейников Г.В. Особенности физиологического нормирования трудовых нагрузок для людей разного возраста // Проблемы старения и долголетия.- 1999.- Т. 8, N 3,- С. 233-240.

18. Коробейніков Г.В., Харковлюк Н.В. Особливості вегетативної регуляції у людей з різним рівнем розумової працездатності II Фізіологічний журнал,- 2000,- Т. 46, N 1.- С. 82-88.

19. Коробейников Г.В., Буров А.Ю., Поляков А.А., Четверня Ю.В. Автоматизированная компьютерная система психодиагностики операторской деятельности // Физиологическая и медицинская кибернетика.- К: ИК АНУССР им. В.М.Глушкова.- 1993.- С. 87-91.

20. Лукьянова О.Н., Поляков А.А. Коробейников Г.В. Безмедикаментозная психофизиологическая регуляция нервно-эмоционального состояния h Медицинские информационные технологии,- К: ИК АНУССР им.

B.М.Глушкова,- 1994. - С. 82-87.

21. Коробейніков Г.В. Вікові особливості психофізіологічної організації розумової діяльності людини // Вісник Черкаського державного університету: Актуальні проблеми фізіології (випуск II).- Черкаси.- 1998.-

C. 61-66.

22. Коробейников Г.В. Подход к формированию оптимальной системы управления профессиональной деятельностью человека // Кибернетика и вычислительная техника.- 1998.-Т.120.- С. 93-96.

23. Korobeiynikov G.V. Occupational stress of workers in different age // Ergonomic Practice and its Theory, Proceedings Japan, Edited by Organizing Committee of the 5th PPCOE, 1998.- P.26-28.

24. Коробейников Г.В. Субъективное представление целостности и удовлетворенности жизнью как отражение тревожных состояний человека II Таврический журнал психиатрии,- 1999.- Т.З, N 1 -2.- С. 132134.

25. Решетюк А., Каракашян А., Мартиновська Т., Яворська О., Коробейніков Г. Норми підіймання та переміщення вантажів для неповнолітніх // Охорона праці.- 1999.- Т. 8 (62).- С. 42-43

26. Пат. 10090 А. Україна, МКИ 5 А 61 N 2/02. Спосіб підвищення фізичної працездатності людини / Коробейніков Г.В., Лук'янова О.М.- N 93006728; Заявл. 11.08.93; Опубл. 30.09.96, Бюл. N 3,- 6 с.

27. Пат. 10681 А. Україна, МКИ 5 А 61 В5/00. Спосіб визначення допущеного часу роботи людини при різній температурі навколишнього середовища / Коробейніков Г.В., Поляков О.А., Синельников В.Я. - N 94062742; Заявл. 06.06.94; Опубл. 25.12.96, Бюл. N 4.- 6 с.

28. Пат. 21851 А. Україна, МКИ 5 А 61 В5/00. Спосіб визначення темпу старіння і функціонального віку організму людини / Поляков О.А.,Коробейніков Г.В. - N 95020586; Заявл. 09.02.95; Опубл. 30.04.98, Бюл. N 2.- 6 с.

!9. Решетюк А.Л., Буров О.Ю., Поляков О.А., Четверня Ю.В., Коробейніков Г.В. Автоматизація експерименту під час психофізіологічних досліджень у фізіології праці // Методичні рекомендації.- К.: МОЗ України, 1993.- 11 с.

Ю. Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В. Ненозологічні критерії ефективності медичної реабілітації // Методичні рекомендації,- К.: МОЗ України, 1993,- 9 с.

11. Решетюк А.Л., Поляков О.А., Коробейніков Г.В. Визначення функціонального віку та темпів старіння людини // Методичі рекомендації.- К.: МОЗ України, 1996.- 8 с.

12. Решетюк А.Л., Каракаш'ян А.Н.., Коробейніков Г.В., Мартиновська Фізіологічне нормування вантажу для підлітків // Методичі рекомендації.- К.: МОЗ України, 1998.- 15 с.

!а матеріалами дисертації опубліковано також 25 тез доповідей на ііжнародних і вітчизняних конгресах, Конференціях та симпозіумах.

АНОТАЦІЇ

Коробейніков Г.В. Вікові особливості функціональної організації ІСНОВНИХ видів діяльності людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за пеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.- Київський національний ніверситет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено теоретичному обгрунтуванню

кспериментальних досліджень вікових особливостей функціональної рганізації професійної діяльності людини: фізичної, психомоторної та озумової. Показано, що формування системи функціональної організації рофесійної діяльності людини відбувається загальними механізмами егуляції фізіологічних функцій організму за принципом багатокритеріальної птимізації. Виявлено, що відмінності між психомоторною і розумовою идами діяльності виявляються не тільки у спрощенні структури, але й у ільш детермінованій психофізіологічній організації системи переробки овнішньої інформації за рахунок автоматизму. Встановлені фізіологічні іеханізми часової організації професійної діяльності людини.

Ключові слова: функціональна організація, професійна діяльність, асова організація, адаптація.

Korobeiynikov G.V. Aging peculiarities of functional organization of the basic kinds of human activity. - Manuscript.

Thesis submits for the Doctor's of Biological Degree of the speciality 03.00.13

- physiological of human and animals.-Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to theoretical generalized of experimental investigation in aging peculiarities of functional organization of the professional activity of human in general types: physical, psychomotorical and mental are defended. The systems evolution of functional organization of the professional activity of human was realized by general regulatory mechanisms of physiological functions of organism by multitude optimization. The differences among psychomotorical and mental activities are determined of structure and organization of informational, processing. The functional mechanisms of time’s organization of human professional ability are elaborated.

Key words: functional organization, professional activity, time's organization, adaptation.

Коробейников Г.В. Возрастные особенности функциональной организации основных видов деятельности человека. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных.-Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению экспериментальных исследований возрастных особенностей функциональной организации

профессиональной деятельности человека: физической, психомоторной и умственной. Представлена концепция функциональной организации

деятельности человека. В рамках данной концепции разработана

классификация профессиональной деятельности человека по соотношению

физической и психической компонентов, включающая физический,

психомоторный и умственный виды деятельности. Выявлено, что физическая работоспособность находится в зависимости от темпа физического развития у подростков и темпа старения у взрослых людей. Возрастные особенности функциональной организации физической деятельности проявляются в том, что поддержание уровня работоспособности возможно путем включения физиологических механизмов компенсации в организме. При этом более плавное снижение физической работоспособности в возрасте 40-49 лет возможно за счет замедления темпов снижения отдельных показателей, определяющих физическую работоспособность, в частности показателей мышечной силы. В процессе изучения функциональной организации

психомоторной деятельности изучены две формы ее формирования. Первая отражается в снижении вариативности времени решения задания, вторая - в его росте. Первая форма функциональной организации психомоторной деятельности связана с ростом степени напряжения психомоторной регуляции, а вторая - с ее снижением. При изучении умственной деятельности выявлены два пути формирования функциональной организации умственной деятельности. Первый путь формирования функциональной организации умственной деятельности характеризуется стохастичн остыо психофизиологической организации, за счет преимущественного участия оперативной памяти. При этом результат деятельности формируется путем однократного сопоставления поступившей внешней информации с имеющимся эталоном, в результате чего возрастает скорость переработки информации. Второй путь формирования функциональной организации умственной деятельности характеризуется повышением детерминированности психофизиологической организации, на фоне увеличения объема кратковременной памяти, за счет концентрации внимания на узком поле деятельности- с отсечением маловероятных моделей деятельности. Формирование результата деятельности при этом происходит путем сопоставления и анализа поступившей внешней информации с акцептором результата деятельности. Это негативно влияет на скорость переработки информации, однако приводит к повышению надежности умственной деятельности. В результате проведенной работы выявлено, что возрастной особенностью формирования психофизиологических функций у подростков в возрасте 15-16 лет является рост вариативности времени решения тестовой задачи, в то же время, в период инволюции функций восприятия и переработки внешней информации у людей среднего и старшего возраста рост вариативности времени решения тестовой задачи характеризует физиологический механизм, предотвращающий значительную потерю умственной работоспособности. Выявлено, что различия между психомоторной и умственной видами деятельности проявляются не только в упрощении структуры, айв более детерминированной психофизиологической организации системы переработки внешней информации за счет наличия автоматизма. Изучение временной организации выявило экспоненциальный рост напряжения регуляторных систем организма человека в условия непрерывной физической и умственной деятельности. Выявлено, что возрастное ухудшение способности к усвоению и переработке информации человеком проявляется в смещение временного периода латентного времени решения тестовой задачи в область медленных и сверхмедленных колебаний. Показано, что функциональная организация деятельности человека представляет собой адаптивную многокритериальную систему, направленную за оптимизацию деятельности. Системообразующим фактором формирования

функциональной организации деятельности человека является проявленш определенного уровня работоспособности. Работоспособность определяется видом деятельности и функциональным возрастом, как интегрального отражения возрастных изменений в организме человека. Формирование работоспособности основных видов профессиональной деятельности человеке осуществляется на основе многокритериальной оценки. В результате формирования системы функциональной организации среди множеств; критериев, отражающих физиологические механизмы обеспечен^ деятельности, используются лишь необходимые для конкретного ВИДЕ деятельности. Этот принцип проявляется во взаимодействии параметров, определяющих уровень работоспособности определенного вида деятельности человека, с участием акцептора результата деятельности.

Ключевые слова: функциональная организация, профессиональная

деятельность, временная организация, адаптация.