Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Возрастная динамика резистенстности и ее регуляция у телят разных пород

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Возрастная динамика резистенстности и ее регуляция у телят разных пород"

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ імені С.З. ГЖИЦЬКОГО

ВІКОВА ДИНАМІКА РЕЗИСТЕНТНОСТІ ТА її РЕГУЛЯЦІЯ У ТЕЛИЦЬ РІЗНИХ ПОРІД

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

о»

Андрій Володимирович

ВЕНГРИИ

УДК: 636.2 : 612.015.3

ЛЬВІВ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту землеробства і біології тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: -

доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України| Стояновський Степан | І Васильович І. Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, професор кафедри фізіології тварин.

Офіційні опоненти: -

доктор біологічних наук, професор Терек Василь Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри дрібного тваринниціва.

- кандидат ветеринарних наук, доцент Тарасевич Вадим Леонідович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної і патологічної фізіології сільськогосподарських тварин.

Провідна установа: Інститут тваринництва УААН (м. Харків)

Захист відбудеться “1і”Аиимд 2000 року о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини іменіС.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів -10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “Я ” 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук, доцент

Головач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному веденні тваринництва виникла гостра потреба в певних наукових підходах щодо вивчення резистентності в організмі тварин. Саме тому, важливими факторами, які впливають на інтенсивне ведення скотарства є нормоване функціонування організму тварин залежно від їх розведення з високим генетичним потенціалом. До того ж слід враховувати пристосованість їх до нових умов утримання і експлуатації, стійких до захворювань та впливу несприятливих факторів навколишнього середовища (ХоминС.П., 1985, Забродин В.А., 1989, БуркатВ.П., Плященко С.І., 1992, Високос М.П., Рубан Ю.Д., Зубець М.В., 1995, Смолянінов Б.В.,1996, Винничук Д.Т., Зверева Г.В., 1997 та інші).

Відомо, що одним із головних шляхів підвищення резистентності та продуктивності тварин і ефективного використання кормів є повноцінна годівля і введення в раціони біологічно-активних речовин. Останні активують процеси засвоєння поживних елементів кормів і обміну речовин їх в організмі (Бугаков A.B., 1989, Високос М.П., 1989, Чумаченко В.Ю., Стояновський C.B., 1989, Коваль М.П., 1992, Янович В.Г., Кравців Р.И., 1997, та інші). .

Подальше збільшення поголів’я худоби, підвищення її продуктивності багато в чому залежить від направленого розведегаїя і вирощування молодняку і корів, поєднуючих високу молочну продуктивність із стійкістю їх організму до захворювань. Основою цього є добра адаптація тварин до умов промислової технології. До того ж ураховують особливості функціонування організму та процесів обміну речовин за умов збалансованої повноцінної годівлі, і оптимальних обставин утримання. Властиво для реалізації цих завдань потрібно володіти інформацією про захисні реакції організму на різних етапах індивідуального розвитку (АбовянІО.Г., 1989, ДемчукМ.В., 1995, Маслянко Р.П., 1999 та інші).

Виходячи з актуальності проблеми збереження поголів’я високопродуктивних тварин, ми вивчали окремі механізми і особливості становлення природноїрезистентності у ремонтних телиць основних планових порід худоби, які розводять у західному регіоні України.

З’ясування міжпородннх відмінностей формування захисних процесів у динаміці постнатального періоду дозволило розробити нові наукові підходи до підвищення імунобіологічної реактивності цих тварин та підвищення продуктивності новостворених вітчизняних порід молочної худоби.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планам», темами.

Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту землеробства і біології тварин УААН (реєстраційний номер ДР UA 0196 U 024421).

Мета і задачі дослідження. Вивчити особливості формування імунобіологічної реактивності у телиць української чорно- і червоно-рябої молочної та

чорно-рябої і симентальської порід, виявити міжпородні відмінності у процесі формування природної резистентності та подальшої продуктивності у ремошнихтеличок основних планових порід молочної худоби західного регіону України, в окремі періоди вирощування.

На основі отриманих даних, розробити і вивчити вплив біологічно-активної кормової добавки (БАД) на показники резистентності, здатності до адаптації та продуктивності ремонтних теличок української чорно- і червоно-рябої молочних порід.

Наукова новизна отриманих результатів. У результаті проведених досліджень одержані нові дані щодо фізіологічних особливостей формування імунобіологічної реактивності у телиць української чорно- і червоно-рябої молочної та чорно-рябої і симентальської порід. Крім того виявлено в них міжпородні відмінності у процесі формування природної резистентності та продуктивності. Вперше у господарстві на рівних умовах утримання і годівлі дослідних порід вивчено комплекс фізіологічних показників, які характеризують міжпородні особливості росту і розвитку ремонтного молодняку в окремі технологічні періоди, природну стійкість організму до факторів зовнішнього середовища і наступну продуктивність.

Практичне значення отриманих результатів. З'ясування міжпородних відмінностей формування цих процесів в динаміці постнатального періоду дозволило розробити нові наукові підходи до підвищення імунобіологічної реактивності та продуктивності тварин новостворених вітчизняних порід молочної худоби.

Отримані результати слід використовувати в господарствах із молочним напрямком продуктивності у селекційній роботі, а також доцільно долучити в програму “Фізіологія тварин” для навчання студентів у сільськогосподарських навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувана полягає в самостійному обгрунтуванні теми дисертації, розробленні методичних підходів до вирішення поставлених задач, виконанні всього обсягу експериментальної частини дисертації, статистичному обробленні результатів, їх аналізіта інтерпретації, у підбиранні та обробленні даних літератури.

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень, доповідались і схвалені на: річних звітах аспірантів і молодших науковців Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1996, 1997), науково-практичній конференції молодих учених і аспірантів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1997), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва” (Львів, 1997).

з

Публікації: Основні положення дисертації висвітлені в 5 статтях у фахових журналах та збірниках наукових статей, які затверджені ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єкта і методів досліджень, викладення отриманих результатів та їх обговорення, висновків, проиозиційдля виробництва і списку використаних джерел (355 назв, вт.ч. 68 - іноземні). Текст викладений на 161 сторінці друку, містить 25 таблиць, 2 графіки та проілюстрований 2 малюнками.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Т АЇХ АНАЛІЗ Матеріал і методика досліджень

Дослідження проводили протягом 1996-1999 років у лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту землеробства і біологіїтварин УААН, його дослідному господарстві “Грусятичі” Жидачівського району, Львівської області. Для досліджень відібрали у 3-місячному віці, телички української чорно- і червоно-рябої молочноїта чорно-рябої і симентальської порід, аналоги за породою, віком і живою масою тіла й фізіологічним станом.

Завданням основного етапу досліджень було: вивчити окремі показники формування резистентності, здатність до адаптації і продуктивності у ремонтних телиць. Для проведення досліду було сформовано чотири групи теличок по 10 тварин у кожній. Дослід проведено за такою схемою: І група (контрольна) - телички чорно-рябої породи; II група (дослідна) - телички української чорно-рябої молочної породи; III група (контрольна) - телички симентальської породи і ІУ група (дослідна) - телички української червоно-рябої молочної породи.

Тварини всіх груп перебували в однакових умовах годівлі іі утримання, які відповідали санітарно-гігієнічним нормам, віку та продуктивності. Раціони для тварин чотирьох груп були однакові як за набором кормів, так і за їх поживністю. Балансування раціонів проводилось щомісячно згідно норм годішіі з розрахунку отримання 600 г середньодобових приростів живої маси.

Відповідно до основного етапу, проводився другий етап досліджень з метою вивчення впливу БАД, у склад якої входили: насичені жирні кислоти молочного жиру (капринова, ундецилова, лауринова), макроелементи (натрій і кальцій), мікроелементи (йод і кобальт) і вітамін ДЗ, на показники резистентності, здатності до адаптації та продуктивності телиць української чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід.

Для дослідження було сформовано чотири групи теличок по 8 тварин у кожній. Дослід проведено за такою схемою: І група (контрольна) - телички української чорно-рябої породи отримували основний раціон годівлі (ОР); II група (дослідна) - телички тієї ж породи (ОР+БАД); III група (контрольна) -телички української червоно-рябої породи (ОР); IV група (дослідна) - телички тієї ж породи (ОР+БАД). Умови утримання тварин усіх груп були однаковими

і відповідали санітарно-гігієнічним нормам, віку і продуктивності, аналогічно до першого етапу досліджень. Із 4- до 7-місячного віку тваринам дослідних груп згодовували жиро-вітаміно-мінеральну добавку, а в дальнішому -вітамінно-мінеральну, згідно схеми досліду. У 12-15-місячному віці (літній період) БАД тваринам не згодовували.

Для проведенім фізіологічних досліджень від дослідних тварин забирали проби крові у 4-, 6-, 9-, 12-, 15-і 18-місячному віці телиць, а також визначали екстер’єрні показники (проміри, зважування - щомісячно до ранкової годівлі).

У крові, отриманій з яремної вени через три години після ранкової годівлі, визначали: - вміст гемоглобіну і кількість еритроцитів еритрометрично, фагоцитарну активність нейтрофілів - мікроскопічним методом за B.C. Гостевим, (1950). У сироватці крові визначали: - білок загальний методом рефрактометрії, білкові фракції електрофоретично в агаровому гелі. Бактерицидну активність - фотонефелометричннм к’юветним методом в модифікації лабораторії зоогігієни УІЇДІСВ (lO.Ivi. Марков з співавт., 1968). Лізоцимну активність -нефелометричннм методом за В.Г. Дрофійчуком, (1974) на ФЕКу-56М. Загальну кількість імуно-глобулінів - експрес методом, за методикою В.П. Литвина і І.М. Тарабари, (1979). Активність ферментів аспартат- і аланінамінотрансферази (АсАТ і АлАТ), визначали за допомогою набору і методики науково-виробничої фірми “SimkoLtd.” -Львів.

У період росту і розвитку в 4-, 6-, 9-, 12-, 15-і 18-місячному віці визначали основні екстер’єрні проміри тіла тварин: висоту в холці, косу довжину тулуба, ширину і обхоплення грудей, ширину в сідничних горбах і маклоках, обхоплення п’ястя, а також живу масу - зважуванням до ранкової годівлі.

Функцію живої маси (ФМ) вивчали за А.М. Макаровим, (1959) і вираховували за формулою:

фм = 2 oaJb,

де В - абсолютна маса тварин в кг.

Статистичне оброблення отриманих результатів проводили за методом варіаційної статистики за I.A. Ойвіним (1960) з використанням ПЕОМ.

Дослідження показників неспецифічної резистентності у телиць залежно від вік)'

Установлено певні міжгрупові і міжпородні відмінності дослідних показників крові за періодами вирощування. Зокрема, вірогідно вищим (Р<0,001) був вміст гемоглобіну у крові теличок української чорно- і червоно-рябої молочних порід у 4-й місяці, що зумовило більш інтенсивну дихальну функцію крові у цей період (табл. 1). Така ж тенденція спостерігалась із кількістю еритроцитів у крові, що зумовило їх незаперечну перевагу в цей період вирощування.

У 6-, 9- і 12-місячному віці виявлено незначне зниження вмісту гемоглобіну у телиць ІІ-дослідної групи відповідно у віковому аспекті на - 6,1; 4,0 і 6,4% порівняно до I-контрольної, що правдоподібно зумовлено кращою стійкістю

організму телиць успадкованих від материнської породи (чорно-рябої). У той же час, вірогідно вищий (Р<0,05... .0,001) вміст гемоглобіну виявлено у крові телиць української червоно-рябої молочної породи у 6-, 9- і 15-місячному віці (табл. 1). Також установлено зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів у телиць II-і ІУ-дослідних групу віці 9- і 12-ть місяців (зимово-стійловий період вирощування) із наступним їх зростанням у крові телиць у 15-і 18-місячному віці. Зниження вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові всіх дослідних груп до 12-місячного віку телиць узгоджувалось з даними досліджень Е.В. Ейдригевича і В.В. Раєвского (1978).

Таблиця 1.

Концентрація гемоглобіну у крові телиць, г/л (М±т)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба ІІ-Д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська ІУ-д українська червоно-ряба молочна

4 99,37 ±2.12 115,62±1.0СРХ 103,25 ± 2.85 124,25±2,81ххх

6 89.25 ±3.19 83,87 ± 0.77 78.25 ± 1,64 84.00 ± 1,35х

9 81,87 ± 4.32 78.62 ± 3,78 68,37 ± 1.59 74,62 ± 2.07х

12 78,25 ± 1.98 73.25 ± 2,65 78,25 ± 1.18 68.25 ± 2,96

15 76.62 ± 1,75 78,00 ± 1.75 72.00 ± 1,02 82.75 ± 1,46°“

18 86.87 ± 1,93 92,37 ± 2.09 90,00 ± 2,63 90,57 ± 2,14

У цін і наступній таблицях ступінь вірогідності між І і II та III і ІУ

групами: х - Р<0,05; хх - Р<0,01; ххх - Р<0,001

Отже, телиці української чорно- і червоно-рябої молочних порід переважати за величиною показників, що досліджувались утелиць чорно-рябої і симентальської у ті періоди, коли основу раціонів складали корми молочні та зелені.

Концентрація білка крові в дослідних тварин також змінювавсь, а саме білок загальний крові у 4-місячному віці був найвищим (73,17 і 70,19 г/л) у телят II і ІУ груп. У той же час, у телят І і III груп у цей період був найнижчим

(66,17 і 66,20 г/л) (табл. 2). Це узгоджується з даними експериментів Н.М.

Федак (1993). Однак, при визначенні білка загального у теличок 6- і 9-місячного віку суттєвих міжгрупових різниць не виявлено. На підставі власних досліджень і даних літератури, ми вважаємо, що зниження вмісту білка загачьного у тварин усіх груп у даний період досліджень було сповільнення його синтезу в організмі, що напевно пов’язано з годівлею. У 12-ть місяців установлено вірогідно вищий вміст білка загального (Р<0,05) у теличок II групи (73,02 г/л) порівняно до І-контрольної групи (68,35 г/л). Також виявлено тенденцію до підвищення вмісту білка загального у тварин ІУ групи, порівняно

з тваринами ІІІ-контрольної (на - 1,26%). У наступний період дослідження, суттєвих міжгрупових різниць у кількості загального білка крові не виявлено, за винятком теличок II групи дослідної, у яких установлено вірогідно вищий (Р<0,05) вміст загального білка порівняно з теличками І-контрольної групи у віці 18-ть місяців (табл. 2).

Таблпця2.

Вміст білка загального в сироватці крові теличок, г/л (М±ш)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба ІІ-Д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

4 66,17 ± 1,64 73.17±0,79 “ 66.20 ± 1.81 70.19 ± 0,7!“

6 65.75 ± 0,93 61,11 ± 1.28 59,26 ± 1,27 59,94 ± 0.97

9 67,96 ± 0.80 68.56 ± 0,84 63,40 ± 1.83 63,17 ± 1.40

12 68.35 ± 0,66 73.02 ± 1,98х 68,31 ± 1,12 69.17 ± 0,96

15 72.46 ± 1.01 71,01 ± 1.28 69.61 ± 1,30 71,67 ± 1,78

18 68.16 ± 0,89 71,27 ± 0,88х 68,45 ± 1,07 70,39 ± 0.75

Вивчаючи фракцію альбумінів білків крові встановлено, що в дослідні періоди суттєвої різниці між групами не виявлено (табл. 3). При дослідженні концентрації глобулінів у сироватці крові дослідних тварин установлено, що у 4-місячннх теличок української чорно-рябої молочної породи, порівняно з їх ровесницями чорно-рябої, виявлено вищий вміст альфа-глобулінів на - 21,0% (Р<0,01), бета-глобулінівна -18,5% (Р<0,02) і в той же час нижчий вміст гамма-глобулінів на - 30,6% (Р<0,01). У твари III і IV груп у відношенні до кількості фракцій білків у цей же період досліджень суттєвих змін не виявлено, за винятком гамма-глобулінів, вміст яких підвищився на - 5,0% (Р<0,05) у теличок ІУ групи. У теличок 6- і 9-місячного віку зміни фракцій білків сироватки крові несуттєві. В той час як, у віці 12-ть місяців виявлено підвищення гамма-глобулінів на - 15,4%(Р<0,05)утелицьІІ групи порівняно з І-контрольною. З віком, як це видно з даних таблиці 3, концентрація білка в сироватці крові зростала. Так, у 15-місячному віці виявлено вірогідно вищий (Р<0,05) вміст бета-глобулінів у телиць ІУ-дослідної групи порівняно до ІІІ-контрольної і становив відповідно 18,4 проти 15,9%. При цьому виявлено зниження альбумінів (табл. 3).

Отже, нерівномірні зміни між фракціями білків крові дослідних тварин не дозволяють зробити однозначних висновків. Можна лише констатувати, що у дослідні періоди у всіх групах тварин альбуміно-глобуліновий коефіцієнт був у межах норми (0,4-0,7%), і змінювався залежно від годівлі (чи сезону).

Таблиця 3.

Динаміка фракцій білків у сироватці крові телиць, % (М±т)

Вік, місяців тТІА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба ІІ-Д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

альбуміни

4 35.54 ± 1,22 38.00 ± 1,40” 33.22 ± 1,46 31.64 ± 1,43

6 40.74 ± 1,54 39,70 ± 3.28 32.62 ± 1,31 33,94 ± 0,59

9 29.72 ± 1,13 28,52 ± 0.59 30.40 ± 1.20 29,18 ± 0.24

12 39.04 ± 0,49 36,76 ± 2.36 32,80 ± 0.29 33,38 ± 0.45

15 35,62 ± 0.42 35.84 ± 2,58 34,02 ± 0.66 32,00 ± 0,44

18 32,10 ± 0.84 30.44 ±1,15 31,58 ± 1.19 32.37 ± 0,80

альфа-глобуліни

4 18.96 ± 0.14 22,94 ± 0.78ххл 21.30 ± 3,19 20.08 ± 1,23

6 17.32 ± 0,68 17.12 ± 0.71 16,88 ± 0,49 17,08 ± 0,36

9 16,54 ± 0,66 16.32 ± 0.31 17,48 ± 0,30 18,04 ± 0.32

12 16,02 ± 0.57 15.72 ± 0,69 17,54 ± 0.44 16,92 ± 0.34

15 17,54 ± 0.28 16.72 ± 0,96 17,74 ± 0.61 17.52 ± 0,50

18 17,74 ± 0.20 15,44 ± 1,48 16.00 ± 0,46 16.37 ± 1,41

бега-глобуліші

4 15.20 ± 0,24 18,02 ± 0.87< 18,36 ± 0,28 19,10 ± 0,81

6 16.84 ± 0,37 16,06 ± 0.69 16,80 ± 0,43 16,84 ± 0.46

9 18,32 ± 1,06 18,78 ± 1.08 16,62 ± 0,40 16,78 ± 0.39

12 18,26 ± 0.49 16.74 ± 0,35' 18,02 ± 0.30 17,60 ± 0.61

15 16,74 ± 0.49 16.44 ± 0,64 15.88 ± 0,43 18.38 ± 0,79'

18 16,82 ± 0.51 19,10 ± 1,14 20.70 ± 0,85 19.07 ± 0,57

гамма-глобуліші

4 30.30 ± 1,32 21,04 ± 0.97 27.14 ± 0.37 28,58 ± 0,49х

6 25.08 ± 1,07 27,12 ± 3.11 33,70 ± 1,29 32,14 ± 0.66

9 33,42 ± 1.50 36.38 ± 0,92 35,50 ±1.23 36,00 ± 0.81

12 26,68 ± 0.64 30.78 ± 1,77і 31,64 ± 0.40 32,10 ± 0,72

15 30,10 ± 0.93 31,00 ± 1,43 32.36 ± 0,50 32,10 ± 0,66

18 33.34 ± 0,98 35,02 ± 1.49 31.72 ± 0,75 32.17 ± 1,64

Установлено, що показники гуморальної і клітинної ланок імунітету також відзначились певною своєрідністю. Телички української чорно- і червоно-рябої порід молочних у 4-місячному віці мали вищу бактрицндну, лізоцимну і фагоцитарну активність крові, відповідно на -19,2 і 24,3%; 29,9 і 35,6%; 13,7 і 16,5%, порівняно із своїми ровесницями чорно-рябої і симентальської породи (табл. 4-6).

Таблиця 4.

Бактерицидна активність сироватки крові (НБ А) у телиць залежно від віку,% (М±т)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба ІІ-Д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

4 40,62 ± 1.31 48.37 ± 1,19« 42,87 ± 1,86 53,25 ± 1.90“

6 41.75 ± 1,87 38,62 ± 0,62 36.25 ± 0,86 39.75 ± 0,99х*

9 44,19 ± 2,15 39,94 ± 1,24 41,49 ± 1,77 35,56 ± 2,16

12 47,25 ± 1.33 49.70 ± 0,78 51,24 ± 1.55 49,76 ± 1.35

15 56,65 ± 1.34 57.04 ±1,22 55,70 ± 1,24 57.60 ± 0,89

18 61.79 ± 1,92 66.85 ±0,99* 63.97 ± 1,23 66,31 ±1.19

Таблиця 5.

Лізоцшша активність сироватки крові у телиць залежно від віку, % (М±т)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба И-д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

4 15,50 ± 0.78 22.00 ± 0,93мз 17.50 ± 0.91 23,62 ± 0,92"

6 14.25 ± 0,84 12,62 ± 0,32 11.25 ± 0,37 12.87 ± 0,58х

9 17,40 ± 1,05 17,10 ± 0,82 15,04 ± 0,43 15,89 ± 0,41

12 54,62 ± 0.50 54.37 ± 0,84 49,87 ± 1.02 51.37 ± 0,70

15 35,00 ± 0,63 35.75 ± 0,67 35.62 ± 0,56 36.50 ± 0,91

18 31,37 ± 0,96 33,87 ± 0.87 31.50 ± 1,03 34,29 ± 0,94

При порівнянні одержаних даних із вивчення імунітету в дослідних тварин у віковому аспекті встановлено, що у теличок 6-місячного віку української

червоно-рябої молочної породи виявлено вищу бактерицидну, лізоцимну та фагоцитарну активності крові відповідно на - 8,8; 12,6 і 5,9%, порівняно з теличками симентальської материнської породи. Порівнюючи ці показники міжтеличками контрольної і дослідних груп у період з 9- до 18-ти місяців, то за цими показниками не встановлено сутгєвоїрізниці. В той часяк, у теличок II-дослідної групи порівняно з теличками І-контрольної виявлено у віці 18-ть місяців вірогідно вищу (Р<0,05) бактерицидну активність сироватки крові, що відповідно становило (66,85 проти 61,79%) (табл. 4).

Таблиця 6.

Фагоцитарна активність нейтрофілів у крові телиць залежно від віку, % (М±ш)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба И-д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

4 55,62 ± 1.28 63.25 ± 1,13“ 58,25 ±2.10 67,75 ± 1,90ХІ

6 54.62 ± 1.55 51,75 ± 0.49 49.62 ± 0,70 52.75 ± 0.92х

9 59.04 ± 2,79 53,34 ± 1.55 55,57 ±2,17 47,22 ± 2.53

12 57,87 ± 1.29 59.12 ± 1,29 58,87 ± 1.42 61,50 ± 1,57

15 59,50 ± 1.60 63.12 ± 1,49 61.50 ± 1.56 66.00 ± 1,52

18 61.12 ± 1,53 64,37 ± 1.94 62.12 ± 1,68 65,29 ± 1,63

Отже, у телиць новостворених порід наступило підвищення показників клітинного і гуморального імунітету лише за умов нормальної годівлі та забезпеченні оптимального режиму утримання.

Досліджуючи вміст імуноглобулінів (У, - і У2-глобулінів) у крові теличок у віковому аспекті встановлено, що він був вищим, як і переважна більшість інших показників, у тварин дослідних груп. Зокрема, у ІУ-дослідній групі, порівняно до ІІІ-коіггрольної групи виявлено вірогідно вищий (Р<0,002) вміст імуноглобулінів у 4-й місяці на - 30,8%. Тим часом, у теличок ІІ-дослідної групи, порівняно до І-контрольної, віивлено вірогідно вищий (Р<0,025) вміст імуноглобулінів у 9-ть місяців на - 43,6%. А у теличок 12-місячного віку загальний вміст імуноглобулінів виявився вірогідно вищим (Р<0,01. ...0,002) у II- і ІУ-дослідних груп на - 33,0 і 53,2% відповідно. В наступні періоди досліджень загальної кількості імуноглобулінів у крові теличок суттєвої різниці між групами не встановлено. Варто відзначити, що рівень імуноглобулінів у крові дослідних тварин із віком підвищувався (табл.7).

Таблиця 7.

Загальна кількість Ьіуноглобуліііш у крові теличок залежно від віку, г/л (М±пі)

Вік. місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба ІІ-Д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська IV-д українська червоно-ряба молочна

4 1.94 ± 0,08 2,20 ±0.10 1.85 ± 0,09 2,42 ± 0.10 х*

6 1,87 ± 0,20 1.27 ± 0,18 1,16 ± 0,21 1,46 ± 0,23

9 2,41 ± 0.16 3,46 ± 0.33х 3,02 ± 0,23 2.71 ± 0,15

12 2.36 ± 0,09 3,14 ± 0.28хх 3.14 ± 0,28 4.81 ± 0,27 хх

15 5.20 ± 0,08 4,99 ±0,13 4.86 ± 0.20 4,89 ± О.ІЗ

18 5,39 ± 0.06 5.46 ± 0,05 5,40 ± 0.05 5,47 ± 0,04

Активність ферментів иереаміиування АсАТ і АлАТ сироватки крові у телиць із віком змінювалась нерівномірно: від 4- до 9-місячиого віку дослідження виникло зниження показників з наступним підвищенням активності АсАТ до 15-місячного віку і незначне її зниження у телиць у 18-ть місяців, а активність АлАТ - підвищенням у крові телиць у 12-ть місяців із наступним її зниженням до 18-місячного віку. Порівнюючи одержані показники активності АсАТ і АлАТ між породами встановлено, що вони були вищими у телиць дослідних груп порівняно з телицями контрольних, що свідчить про їх кращі продуктивні якості.

Отже, телиці української чорно- і червоно-рябої молочної породи переважали телиць чорно-рябої і симентальської за величиною імунобіоло-гічних показників їх крові, яка в свою чергу проявляється в умовах нормованої годівлі і забезпеченні оптимального режиму утримання.

Дослідження показників росту, розвитку та продуктивності телиць залежно від віку

Установлено певні закономірності за основними промірами статей екстер’єру, зокрема телиці української чорно- і червоно-рябої молочної породи переважали над такими ж показниками у телиць чорно-рябої і симентальської породи у всі вікові періоди. Телички української чорно- і червоно-рябої молочної породи мали кращі показники за екстер’єром, які характеризувалися більшою висотою в холці, шириною і глибиною грудей, порівняно з телицями чорно-рябої і симентальської порід, що свідчить про формування у телиць І- і

ІІІ-контрольної групи травного (м’ясо-молочного) типу тварин, а в телиць II і

ІУ групи- дихального (молочного) типу.

Отже, ремонтні телички новостворених порід переважали за основними промірами екстер’ єру телиць материнських порід.

Таблиця 8.

Збільшення живої маси телиць дослідних, кг (М±т; п=10).

Вік місяців ГРУПИ ТВАРИН

І контрольна П дослідна Різниця між групами Ш конірольна IV дхлізиа Ріішшдміж іртаами

ьг % кг %

3 65,1 ±1,97 84,3 ±4,71 192 29,49 71,4 ±3,29 84,1 ±3,73 12,7 17,79

4 79,8 ±1,93 102,5 ±4,02 22,7 28,45 86,3 ±3,72 106,6 ±3,94 203 23,52

5 96,8 ±2,44 119,0 ±3,95 22Д 22,93 103,9 ±434 125,4 ±4,29 21Д 20,69

6 113,5 ± 224 134,8 ±4,06 213 18,77 119,7 ±4,96 141,1 ±4,26 21,4 17,88

9 162,7 ±4,14 183,4 ±4,96 20,7 12,72 162,9 ±5,49 195,5 ±4,33 32,6 20,01

12 195,7 ±4,34 209,5 ±5,33 13,8 7,05 206,1 ±5,43 217,9 ±4,34 113 5,72

В 214,1 ±4,60 228,1 ±5,84 14,0 6,54 229,2 ±5,74 2313 ± 4,18 21 0,92

15 251,9 ±6,02 272,5 ±5,12 20,6 8,18 269,2 ±4,62 281,1 ±4,55 Ш 4,42

18 311,7 ±5,94 338,4 ±4,52 26,7 8,57 324,8 ±4,55 347,2 ±5,37 22,4 6,90

З дашіх таблиці 8 видно, що інтенсивність росту тварин у перші 4-й місяці (молочний період вирощування) була вища у II і ІУ групі, порівняно з тваринами І і III групи. Після чого вона поступово знижувалась і почала знову підвищуватись із 15-місячного віку. У 6-місячному віці телички II і ІУ дослідних груп переважали за цими показниками телиць І і III груп контрольних на - 21,3 і 21,4 кг - відповідно. У 12-місячному віці ця різниця зменшилась до 13,8 і 11,8 кг. Тим часом, у 18-місячному віці за цими показниками ця різниця знову переважала і вона збільшилась у телиць української чорно- і червоно-рябої молочних порід, і виражалась значною перевагою над теличками чорно-рябої і симентальської порід до 26,7 і 22,4 кг відповідно, як це видно з приведених даних у таблиці 8.

Отже, встановлена вища енергія росту і розвитку теличок української чорно-і червоно-рябої молочних порід у певні періоди досліджень, коли основу раціонів становили корми молочні та зелені, що підтверджується основними промірами за екстер’єром

■ Аналізуючи експериментальні дані за період вирощування (490 днів) з 3-до 19-місячного віку телиць дослідних установлено, що середньодобові прирости живої маси становили по групах: І - 543 г, II - 553 г, III - 556 г, ІУ -573 г (табл. 9).

Таблиця 9.

Середньодобовий приріст живої маси телиць, г (М±т)

Вік, місяців ГРУПА ТА ПОРОДА ТВАРИН

І-к чорно-ряба И-д українська чорно-ряба молочна ІІІ-к симентальська ІУ-д українська червоно-ряба молочна

4 474 ± 26,83 587 ± 43,76х 481 ± 34,16 726 ± 38.50

5 567 ± 31.85 550 ± 18,11 587 ± 52,35 627 ± 19,75

6 522 ± 38.06 494 ± 39.24 494 ± 55.32 491 ± 22,82

9 541 ± 28,07 534 ± 31.36 475 ± 36,03 572 ± 10.12х

12 363 ± 09,79 287 ± 15.16 474 ± 15,84 246 ± 10.85

13 557 ± 22.70 564 ± 29,69 706 ± 33.85 407 ±21,99

15 630 ± 49.71 740 ± 33.42 667 ± 61.17 829 ± 49,46х

18 657 ± 19,73 697 ± 13.85 610 ± 17,68 726 ± 20.94й

19 650 ± 31,91 652 ± 16,76 643 ± 14,11 648 ± 16,83

Середнє іа. 490 днів вирощування 543±11,18 553±5,54 556±7,58 573±8.21

Виявлено, що умови годівлі та сезону року суттєво впливають на середньодобові прирости телиць і мають вирішальне значення.

Отже, на основі експериментальних даних проведених лами досліджень імунобіологічшіх реакцій та продуктивності ремонтних теличок дають підставу вважати, що тварини новосгворених порід худоби, таких як української чорно-і червоно-рябої молочної, порівняно з породами базовими материнськими -чорно-рябої і симентальської, переважають за величиною цих показників, яка в свою чергу проявляється в умовах нормованої годівлі і забезпечення оптимального режиму утримання, на що такожвказують Зубець М.В., Місостов Т.О., Рубан Ю.Д., 1995 та інші.

Вплив БАД па показники резистентності та продуктивності у телиць української чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід

Установлено, що біологічно-активні речовини кормової добавки позитивно впливають на організм тварин, підвищуючи окремі показники природної резистентності. Зокрема, вміст гемоглобіну в крові телиць Н- і IV-

дослідних груп у 6-місячному віці виявився вірогідно вищим (Р<0,05___0,01)

порівняно з тваринами І- і ІІІ-контрольшіх груп, і становив 92,62 і 92,87 проти 83,87 і 84,0 тіл - відповідно, що зумовило його незаперечну перевагу в цей період вирощування. У 9- і 12-місячному віці суттєвих міжгрупових різниць не виявлено, і спостерігалось поступове зниження гемоглобіну в крові. Телиці II-і ІУ-дослідних груп у 15-ть місяців знову переважали телиць із контрольних з

вірогідно вищим (Р<0,05____0,01) вмістом гемоглобіну в їх крові, і становив

85,37 і 88,14 проти 78,0 і 82,71 г/л - відповідно. Варто зауважити, що з 15-місячного віку телиць, вміст гемоглобіну в їх крові поступово почав підвищуватись.

Найбільшу кількість еритроцитів у крові телиць виявлено у II- і IV-дослідних групах, у всі вікові періоди, але суттєвих міжгрупових різниць не встановлено.

Концентрація білка крові у дослідних тварин також змінювалась, а саме незначне підвищення його вмісту в крові у телиць II- і ІУ-дослідних груп упродовж усього періоду досліджень. Досліджуючи фракцію альбумінів білків крові виявлено вірогідне (Р<0,05) їх збільшення у телиць І\'-дослідної групи у 6-і 12-місячному віці, порівняно до тварин ІІІ-контрольної, і становило 36,36 і 35,24 проти 33,94 і 33,38% відповідно. Концентрація глобулінів у сироватці крові дослідних тварин, у 9-місячному віці телички ІУ-дослідної групи переважали своїх ровесшщь ІІІ-контрольної звірогідно вищим (Р<0,05) вмістом гамма-глобулінів на - 9,2%. У12-місячному віці виявлено їх же вірогідно вищий вміст бета-глобулінів на -15,4%. А в 15-місячному віці у телиць ІІ-дослідної групи над тваринами І-контрольної, був вірогідно вищий (Р<0,05) вміст бета-глобулінів на - 12,4%. Що ж стосується альфа-глобулінової фракції білків крові, то у періоди досліджень суттєвих міжгруповіьх різниць не виявлено.

Показніші гуморальної і клітинної ланок імунітету також відзначились певною своєрідністю. Так, у телиць ІІ-дослідної групи, порівняно з I-

контрольною, виявлено вірогідно вищу (Р<0,05________0,001) бактерицидну

активність сироватки крові у віці 6-, 12- і 15-ть місяців на - 6,8, 18,2 і 7,2% відповідно. Телиці І V-дослідноїгрупи.також переважали за цим показником своїх ровесниць ІІІ-контрольної групи у 9-ть на - 20,7% (Р<0,01). Потрібно відзначити, що показники бактерицидної активності крові у телиць із віком підвищувалась.

Телички II- і IV-дослідних груп переважали тварин І- і ІІІ-контрольної за показниками лізоцимної активності їх крові у 6-ть місяців на - 22,8 і 18,5%

(Р<0,05___0,01) відповідно. У 9- і 12-місячному віці за цим показником

переважали телички ІУ-дослідної групи над тваринами ІІІ-контрольної на -11,7 і 6,3% (Р<0,05) відповідно.

При порівнянні показників фагоцитарної активності нейтрофілів у крові телиць залежно від віку встановлено, вірогідно вищий (Р<0,05) вмісту телиць

IV-дослідної групи порівняно з тваринами ІІІ-контрольної у 9- і 15-ть місяців на -14,1 і 6,1% відповідно. Що ж стосується цього показника у крові телиць І і II груп, то між ними суттєвих різниць не виявлено.

Досліджуючи вміст імуноглобулінів ( Y, - і Y2 -глобулінів) у крові телиць у віковому аспекті, виявлено, що він був вищим як і переважна більшість інших показників, у тварин дослідних груп. Зокрема, у IV-досліднійгрупі, порівняно до ІІІ-контрольної, встановлено вірогідно вищий (Р<0,05) вміст імуноглобулінів у крові у віці 9- і 12-ть місяців на - 19,9 і 6,6% відповідно. Потрібно відзначити, що із віком телиць вміст імуноглобулінів у їх крові постійно збільшувався.

Отже, згодовування БАД позитивно вплинуло на організм, покращило біохімічні процеси, підвищило показники природної резистентності та імунобіологічноїреактивності тварин.

Аналіз оцінки теличок за екстер”єром показав певну залежність за основними промірами тіла. Так, телиці II- і ІУ-дослідних груп, яким згодовували БАД, мали кращі показники за основними промірами статей екстер”єру, ніж телиці 1-і ІІІ-контрольних груп, хоча і не виявлено суттєвих різниць.

За період досліджень (з 4-х до 19-ти місяців), за позитивного впливу БАД на організм тварин перевага за інтенсивністю росту належала телицям II- і IY-дослідних груп порівняно з тваринами І- і ІІІ-контрольної, що становила 26,12 і 20,15 кг. відповідно.

Аналізуючи експериментальні дані за період досліджень (490 днів) телиць дослідних установлено, що середньодобові прирости живої маси становили по групах: І-551г.; II - 594г.; III - 585г.; IV - 641г.

Отже, згодовування БАД телицям новостворених порід худоби молочної вплинуло на підвищення їх середньодобових приростів і мало вирішальне значення за впливу несприятливих умов годівлі та сезону року. Потрібно

зауважити, що отримані нами результати вказують на вищу енергію росту, розвитку та продуктивних якостей ремонтних теличок молочних порід худоби, які отримували додатково до основного раціону годівлі - БАД, що підтверджується основними показниками екстер”єру.

ВИСНОВКИ

1. Установлено, що фізіологічний стан організму телиць залежав від функціонування їх імунної системи, а саме бактерицидної, лізоцимної та фагоцитарної активності крові, рівня загального білка і його фракцій, вмісту гемоглобіну і еритроцитів, а також імуноглобулінів. Проведені дослідження дозволили повніше оцінити стан захисних пристосувань телиць різних порід до нових екологічно-господарських умов.

2. У крові теличок української чорно- і червоно-рябої молочних порід у 4-місячному віці виявлено вірогідно вищий рівень гемоглобіну, підвищення бактерицидної, лізоцимної і фагоцитарної активності, порівняно з ровесницями чорно-рябої і симентальської порід.

3. У телиць української чорно-рябої породи у 4-місячному віці виявлено вірогідне збільшення вмісту загального білка, альфа- і бета-глобулінів і зниження гамма-глобулінів, а в телиць української червоно-рябої молочної породи-збільшення кількості еритроцитів і гамма-глобулінів.

4. У крові телиць української чорно- і червоно-рябої молочних порід у 9-місячному віці встановлено зниження бактерицидної та фагоцитарної активності, а в 12-місячному віці - вищий вміст загальних імуноглобулінів порівняно з ровесницями чорно-рябої і симентальської порід. Крім цього, у телиць української чорно-рябої молочної породи, порівняно з телицями чорно-рябої, виявлено значно вищип рівень гамма-глобулінів, і нижчий - бета-глобулінів.

5. У телиць української червоно-рябої молочної породив 15-місячному віці встановлено вірогідне збільшення вмісту гемоглобіну, бета-глобулінів і зниження альбумінів, а у телиць української чорно-рябої молочної породи у 18-місячному віці-підвищення бактерицидної активності та зниження атьфа-глобулінів крові.

6. Телиці української чорно- і червоно-рябої молочної породи переважали своїх ровесниць чорно-рябої і симентальської порід за основними промірами екстер’єру: висотою в холці, косою довжиною тулуба, глибиною і обхопленням грудей, шириною в горбах сідничних і маклоках у всі вікові періоди.

. 7. Телички української чорно- і червоно-рябої молочних порід мали вищу

інтенсивність росту в молочний період вирощування, порівняно з тваринами чорно-рябої і симентальської порід, на - 21,3 1 21,4 кг. у 6-ть місяців, на -13,8 і 11,8 кг. у 12-ть і на - 26,7 і 22,4 кг. у 18-ть місяців.

8. Телиці української чорно- і червоно-рябої молочної породи мали вищі середньодобові прирости живої маси, окрім як у зимово-стійловий період (від 6- до 12-місячного віку) - значно нижчий ніж у тварин контрольних груп.

9. Телички новостворених порід української чорно- і червоно-рябої молочної відзначаються високими показниками імунобіологічної резистентності та продуктивності ніж телички чорно-рябої і симентальської, які в свою чергу проявляються в умовах нормованої годівлі та забезпеченні оптимального режиму утримання.

10. Використання біологічно-активних речовин кормової добавки до основного раціону годівлі телиць новостворених (у країнської чорно- і червоно-рябої молочних) порід, свідчить про позитивний її вплив на організм: покращувало біохімічні процеси, підвищувало показники природної резистентності та імунобіологічної реактивності, особливо відчутно це за несприятливих умов утримання та годівлі тварин.

11. Біологічно-активні речовини кормової добавки також позитивно вплинули на підвищення показників росту, розвитку та продуктивності теличок новостворених порід худоби молочної, що підтверджується основними показниками екстер”єру.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Оцінку функцій організму до адаптації теличок різних порід до нових природно-господарських умов середовища необхідно здійснювати на підставі комплексного вивчення. При формуванні стад ремонтних телиць важливо враховувати фізіологічні, імунологічні та породні властивості продуктивних якостей їх організму на різних етапах росту і розвитку. При цьому важливо зважати на високу інформативність імунобіологічнпх показників, зокрема: бактерицидну, лізоцимну і фагоцитарну активності крові, загальну кількість імуноглобулінів, а також основних екстер’єрних показників.

2. Господарствам при доборі ремонтних телиць різних порід (генотипів), для формування високопродуктивних стад худоби молочної, важливо враховувати породні особливості тварин, які вимагають певних підходів до нових технологічних умов їх годівлі і утримання залежно від віку.

3. Спеціалістам господарств, у яких вирощують ремонтних теличок, потрібно враховувати їх породні особливості із віком, наприклад, тварини української чорно- і червоно-рябої породи молочної, відзначаються високими показниками імунобіологічної резистентності та продуктивності лише за умов збалансованої годівлі та забезпеченні оптимальних умов утримання. При недотриманні цих умов у тварин новостворених порід худоби молочної знижуються захисні властивості організму, а відтак і їх продуктивність, що проявляється у зимово-стійловий період вирощування.

4. Для підвищення захисних функцій організму та продуктивних якостей тварин потрібно застосовувати біологічно-активні речовини (мікро- і макроелементи, вітаміни) як кормові добавки до основного раціону годівлі тварин.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Венгрин A.B. Вплив біологічно-активної добавки на резистентність та продуктивність ремонтних теличок новостворених порід// 36. стат. міжнарод. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінжснерії та технологій продуктів тваринництва” - Львів, 1997. -С. 339341.

2. Венгрнн A.B. Міжпородні особливості енергії росту і формування природної резистентності ремонтних теличок у молочний період вирощування // 36. стат. міжнарод. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженеріїта технологій продуктів тваринництва”

- Львів, 1997,- С. 460-461.

3. Венгрнн A.B. Підвищення резистентності і продуктивності у ремонтних теличок новостворених порід//Сільський господар. - 1998. -№7-8. -С. 12.

4. Венгрнн A.B. Природна резистентність, адаптаційна здатність та продуктивність у телиць чорно- і червоно-рябої української та чорно-рябої і симентальської порід // Наук. вісн. Львів, держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького.-Львів, 1998, Внп. 1.-С. 72-75.

5. Венгрин A.B. Динаміка показників обміну білків у ремонтних телиць різних порід залежно від віку // Наук. вісн. Львів, держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - Львів, 1999, Т.1.(4) - С. 158-161

Венгрнн A.B. Вікова динаміка резистентності та її регуляція у телиць різних порід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Львів, 2000.

Дисертація присвячена вивченню фізіологічних особливостей формування імунобіологічної реактивності у телиць української чорно- і червоно-рябої молочної та чорно-рябої і симентальської порід та виявленню у них міжпородних відмінностей у процесі становлення природної резистентності та продуктивності. Уперше в господарстві на рівних умовах утримання і годівлі тварин дослідних порід досліджено комплекс фізіологічних показників, які характеризують міжпородні особливості росту і розвитку ремонтного молодняку в окремі технологічні періоди, природну стійкість організму до факторів зовнішнього середовища і наступну продуктивність. Установлено, що ремонтні телички новостворених порід української чорно- і червоно-рябої молочної, відзначаються високими показниками імунобіологічної резистентності та продуктивності ніж телички базових материнських - чорно-рябої і симентальської, які в свою чергу проявляються в умовах нормованої годівлі та забезпеченні оптимального режиму утримання. Отримані результати

міжпородніїх відмінностей ф ормування цих процесів в динаміці постнатального періоду дозволили розробити нові підходи до підвищення імунобіологічної реактивності та продуктивності тварин новостворених вітчизняних порід молочної худоби. Для підвищення захисних функцій організму та продуктивних якостей тварин потрібно застосовувати біологічно-активні речовини (мікро- і макроелементи, вітаміни) як кормові добавки до основного раціону годівлі трапин.

Ключові слова: фізіологічні показники, телички ремонтні, резистентність, продуктивність, утримання, годівля, ріст, розвиток.

Vengiyn A.V. The age dynamics resistance and its regulation in heifers of the different breeds. - Manuscript

Thesis presented for the scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 03.00.13human and animal physiology. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine after S.Z. Gzhytsky, Lviv, 2000.

Thesis was devoted to studing the physiology formation of immunobiology reactivity in heifers of Ukrainian Black- and Red-Spotted Dairy and Black-Spotted and Simental Breeds and was found out the interbreed Hi (Terences during the process of making the natural resistance and productivity. For the first time it was investigated the complex of physiological indices in agriculture under the same reeping and feeding conditions of investigated animals. These indices characterise the interbreed peculiarities of growth and the development of reproductivite young animal during some technological periods, natural organism resistance to factors of enviropment and the next productivity.

It was determined the reproductive heifers ofnewbred Ukrainian Black- and RedSpotted Dairy, have the high indices of immunological resistance and productivity than heifers of base and maternal - Black- Spotted and Simental, which arc shown in fixed feeding conditions and providing with optimal reeping routine. These results of interbreed forming differences of these processes in dynamic of postnatal period give the possibility to do the new approaches to increase the immunobiological reactivity and animal productivity of nevvformed home breeds of dairy cattle. For increase the protective functions of organism and the productive animal quality it is necessary to use the biological active substance (micro- and macro-elements, vitamins) as fodder addition to the main ration of animal feeding.

Key words: resistance, productivity, reproductive heifers, reeping, feeding, breed, growth, development, physiological indices.

Венгрии A.B. Возрас тая динамика резистентности и се регуляция у телок различных пород. - Рукопись.

Дисертацш на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных.- Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

Дисертация посвящена изучению физиологических особенностей формирования иммунологической реактивности у телок украинской черно- и красно-пестрой молочных а также черно-пестрой и симментальской пород, их межпородных отличий в процессе становления естественной резистентности и продуктивности. Впервые в хозяйстве, на равных условиях содержания и кормления, изучено комплекс физиологических показателей, которые характеризуют межпородные особенности роста и развития ремонтного молодняка в отдельные технологические периоды, а также естественную резистентность организма к факторам внешней среды. Установлено межпородные отличия исследуемых показателей крови по периодах выращивания. Физиологическое состояние организма ремонтных телок зависел от функционирования их иммунной системы, то есть бактерицидной, лизоцимной и фагоцитарной активности крови, уровня общего белка и белковых фракций, содержания гемоглобина и эритроцитов, а также иммуноглобулинов.

В крови ремонтных телок украинской черно- и красно-пестрой молочных пород в 4 мес. Установлено высокий уровень гемоглобина, повышение бактерицидной, лизоцимной и фагоцитарной активности, соответственно на-19,2 и 24,3%; 29,9 и 35,6%; 13,7 и 16,5% в сравнении с ровесницами чернопестрой и симментальской породы.

У телок украинской черно-пестрой молочной породы в 4 мес установлено достоверное повышение в крови общего белка, альфа- и бета-глобулинов, и одновременно - понижение гамма-глобулинов; а в телок украинской чернопестрой молочной породы - повышение количества эритроцитов и гамма-глобулинов. В ремонтных телок украинской красно-пестрой молочной породы в 15 мес установлено повышение гемоглобина, бета-глобулинов и понижение альбуминов, а в телок украинской черно-пестрой молочной породы в 18 мес. -повышение бактерицидной активности, и понижение - альфа-глобулинов крови. Телки украинской черно- и красно-пестрой молочной породы имели преимущество над ровестницами черно-пестрой и симментальской пород за основными экстеръерными данными: высотой холки, косой длиной тулуба, шириной и обхватом грудной клетки, шириной в сидалищных горбах и маклоках, а также за интенсивностью роста у все возрастные периоды исследований.

Установлено, что ремонтные телки новосозданных пород украинской черно- и красно-пестрой молочных, отличаются высокими показателями иммунитета и продуктивности оттелок материнских пород - черно-пестрой и симментальской, которые в свою очередь проявляются в условиях нормированного кормления и обеспечении оптимальных условий содержания. При не соблюдении этих условий у животных новых пород молочного скота понижаются защитные функции организма, а также и продуктивность, что наблюдается в зимний период выращивания.

Полученные результаты межпородных отличий формирования этих процессов в динамике постнаталыюго периода дает возможность к разработке новых подходов к повышению иммунологической реактивности и продуктивности животных новосозданных пород молочного скота. Для повышения защитных функций организма, а также и продуктивных качеств желатально использовать биологически-активные вещества (микро- и макроэлементы, витамины), как кормовые добавки к основному рациону кормления животных, что дяет ВОЗМОЖНОСТЬ уменьшить потерн их продуктивности.

Оценку функций организма к адаптации в ремонтных телок различных пород к новым природно-хозяйственным условиям окружающей среды нужно осущестштъ на основании комплексного изучения. При формировании стад животных нужно учитывать также и физиологические и породные возможности продуктивных качеств их организма на различных этапах развития и роста. При этом нужно учитывать высокую информативность иммунобиологических показателей.

Ключевые слова: физиологические показатели, ремонтные телки, резистентность, продуктивность, содержание, кормление, рост, развитие.