Водопотребление режим и способы орошения капусты белокочанной позднеспелых сортов в Степи и Лесостепи Украины

Чернецкий, Василий Михайлович

Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему
Водопотребление режим и способы орошения капусты белокочанной позднеспелых сортов в Степи и Лесостепи Украины
ВАК РФ 06.01.06, Овощеводство

Автореферат диссертации по теме "Водопотребление режим и способы орошения капусты белокочанной позднеспелых сортов в Степи и Лесостепи Украины"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Р Г Б О Д на пРавах рукопису

1 5 ДЕК 1С.

ЧЕРНЕЦЬКИЙ Василь Михайлович

ВОДОСПОЖИВАННЯ, РЕЖИМ I СПОСОБИ ЗРОШЕННЯ КАПУСТИ Б1Л0Г0Л0В01 ГНЗНЬОСТИГЛИХ СОРТ1В В СТЕПУ I Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Спещалыпсть 06.0,(|.0б - овоч1вннцтво

А В ТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступеня доктора сиьськогосподарських наук

Ктв-1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нститут1 зрошуваного землеробства УААН 1 В1нницькому державному слльськогосподарському 1нститут1

Науковий консультант:

акадеьик ВШ Украши, доктор с1льськогосподарських наук, професор О.С.Болотських

Пров1дна установа - Уманська с1льськогосподарська акадеьая

на зас1дант спещал1зовано1 вчено'1 ради Д.01.05.01 в Национальному аграрному ун1верситет1.

Просимо взяти участь в робот! спец1ал1зовано1 вчено'1 ради або над1слати Ваш В1дгук на автореферат дисертацп у двох прим1рниках, зав1рених печаткою, за адресою:

3 дисертащею модна ознайомитись в ОЮлютещ Нащональ-ного аграрного утверситету.

0фщ1йн1 опоненти:

доктор с1льськогосподарських наук, професор

Л.М. Шульгина А.0. Лиыар О.Я. Жук

доктор с1льськогосподарських наук доктор с1льськогосподарських наук

252041, Кшв-41,вул. Геро1в оборони, 15, сектор захисту дисертащй.

Автореферат роз1Сланш ". ''^^^¿У/^^Й996 року.

Вчений секретар спеща!'' ^гтяипч вчено'1 ради, кандидит с господарських наук, доь

В.С. ХШ1ЕВИЧ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

Актуальшсть. Основним завдавнням галуз! своч1зництза в зб1лыдення урожайности овочевих культур, уоунення сегснност! псстачання та тдзицення якос?! сродукцИ. Значна рель в йога вирашешп наделить капусг1 61логолов1й, тому в Укра'1н1 1Й належить лровд.дне мхеце - 58-74 тис.га або 20" в!д ус1в1 плещх овочевих культур, але р1вень урожао, негзажакчи на по-разняно великий дссв1д вирощуваннл, не н1дпоз1даб вимогам сучаснсго с1льськогосподарськсго виробництвз.

Основний резерв гпдвищення продуктивное^ напусти б!ло-голово! - розыЛщення 11 на поливних землях. Для цього б мо-дишв1сть, тоглу що в Украан1 значна частина роднзчих земель облэднана зрошуэалыкмо мережею. Овоч! на поливних землях за-ймають 170 тис.га, гобто 49% В1д загально"1 плопд овочевих культур, в т.ч. у Сгепу зрошуються 74Ж, Л1состепу - £2%, 1 на Пол1сс1 - понад 5%.

Рег1они УкраЗни р1зняться за грунтово-кламагичними умо-вами, ргвнем випаровування вологи. Капуста б1логслова чутли-ва до зм1н фактор!в зовн1шнього середовица, особливо реагуе до нестач! вологи, тому при вирощуваша на поливних землях з першу чергу необх1дно визначити нижшй р1вень оптимального зволоження на р1зних типах грунт1Е, розробити науково об-грунтован1 режими зрошення, що залобагзе непродуктивна ви-трай води. Важливим для зроиувального оЕоч1вництва в впро-вадження ефективних способгв поливу, Естановлення оптималь-них строив С1вби 1 сад!ння розсади у в1дкритий грунт, густоты стояния рослин. Зазначен! питания визначили направлении» досл!джень 1 актуальн1сть днсертаЩйно! роботи.

ДослЛдження виконувались В1дпоз1дно до завдання 02.02 республ1кансько"1 програми РН 51.04, координащ иного плану 1нституту овоч1вницгва, баштанництва УААН за темою 09 з номером державно! реБстрацП 01828031778 1 теми 1 Вхнницького державного с1льськогоспсдарського ¿нституту.

Мета I завдання досладаень. Основна мета дссл!джень -встановити р1вень водоспоживання, законсм1рн1сгь формування врожаю, розробити 1 вдосконалити заходи йДЕШцення продуктивное^ капусти б1лсголово"1 пхзньостиглих соргхв на зрошу-ваних землях п1вденного, центрального Степу 1 центрального' „Псостепу УкраЗни. Для зиршення вдв'1 мети були поставлен!

i «зла tfi

1. Досл1диги нижяю межу оптимального звсложенкя грунту, як впливаз pisHîîû рхвень водезабезпечеяня рослин на pior розвиток, формування врожаю га його структуру i як1сть4 во. дсспоживання в pisHiix грунтово-клхматичних зона;-;.

2. Вивчити залежнхсть м1кробхолог1чннх процесхв грунту, Mi-крокл!мату поля, зайнягого капустою пхзньостнглсю в!д режи.

MiВ 11 ЗрОывННЯ.

3. Дослхдити $isio5ori4Hi показникп рослин залежно в!д во-логостх грунту, строив визначення протягом дня, ïx BiKy т; сс-рту.

4. 3 ' ясувати характер росту, роззитку надземнох маси, росту й розповсюдження по горизонтах грунту коренево! систем; при разнхй водозабеэпеченостх рослин.

5. Обгрунтувати методи встановлення сгрокхв поливiв та ефе-KTHBHicTb застосування р1эних способхв поливу.

6. Встановити оптимальну густоту стояния рослпн, и вплиз на водоспоживання, розвиток рослин, урогкайнхсть i якхся продукцП.

7. Виэначиги опгимальн! строки с1вби нас1ння при безроесад-ному вирощувашй i сад1ння розсади у вхдкритии грунт, до. сл1дити ïx вплив на строки дозр!вання, водоспоживання.

8. Провести розрахунки бюенергетично! овднки i економ1чно' ефективностг технолог!чних заход1в, що ставшись на дослхд. ження.

Наукова новизна роботи.Впэрше в умовах пхздекного Степу i центрального Лхсостепу УкраЗни встановлений нигкнхй pi-зёнь оптимального зволоження для середньосуглинкового грунт; i легкосугл;шкового у центральному Степу, р!вень водоспоживання капусти пхзньостиглоЗ. Вивчеш в динам1Щ розвиток pi-зних груп MiKpoopraHi3MiB в грунт! та м!кракя1мат поля зале; но вхд peauaiiB зрошення капусти п1зньостигло"1. Встановлен корелящйкий зз'язок Mi« фхг!олог!чними показниками рослин волог!стю грунту та параметри цих показкикхв при piaHi-ix pis-нях вологост1 грунту. Дослздаений вплив рхвня водозабезпече: ня в pi3Hi перюди вегетацх'! дослано! куль тури на формування листкового апарагу, розвиток i розповсюдження коренево' системи. Доведена можливють ефективного застосування ОЮфх-зичного методу для розрахунку витрати води полем. Вотановле-на оптимальна густота стояния рослин середньопХзнхх i nia

ньсстпглих сор~1з напусти б1логолово1, досл1джен;п1 зплиз строыз с1зби насз.нкя 1 сад!нкн розсади ка форыування вр-сжаи, його яктоть ,строки догр!занкя, водсспсдашанял. Удосксналена методика оЩнки зодозабезпеченост! вегетащйного пер!оду капусти п1эньостигло1 за псказниками г!дротэрм1чного каефхц!-бнта. Зд1йснея1 розрахунки б1оенергетячно1 оц1нки технологи зирощування, еяергетичного анализу врожао, ксеф!ц1знт13 энергетичних екз1залент1з зиробництва капуст п1зньостигло1 при р1зних режимах зродкння, способах поливу, густота;-; стояния рослин, строках с1вби нас!ння 1 зисаджузання розсади у в1дкритий грунт.

Практична щшпсть робоги.Рсзроблея! агрозаходи зирсб-ництза капусти п1зкьостигло1 в умонах зрошення:

режимл зрошення для умов твденного, центрального Степу 1 центрального Лхсостепу Укра'ть Впрсвадхення оптимального поливного режиму у п1вденному 1 центральному Степу збьтьшуЕ товарну урожайность залежно в!д сорту на 34-48 т/га, у центральному Дюостепу в пом!рно вологз., зслог1 1 надлизл-ково волог1 роки - на 58-46 %, посушив 1 роки - на 127 % 1 дав модшшсть отримати найвшц. чистий прибуток, ровень рентабельное^ 1 коо®1Шенти енергетичних ектвалентхв;

проведения поливов по борознах дае можлив1сть отрпму-вати товарну урожайность вще на 5,2-5,3 г/га в пор!знянн1 з поливами короткоструминними апаратами 1 на 11,4-12,1 т/га, нож при застосуЕанн1 оередньоструминних апарат!в. Енергоза-трати на вирощування при поливах по борознах скорочуються з поровнянно 1з заотосуванням полив1в ДКШ-64 "Волжанка" на 17

з пор!зняши з допгузанням агрегатом ДЦА-100М - на 31 Енергозатрати на експлуатац1ю трактор!з скорочуються на 5,1 1 180%, на эксплуатацию сольськогосподарських дМашин - на 384 1 215 % з1дповхдно;

вирощування рослин з оптимальною густотою стояния Шд-впшуе тозарну урожажпсть середньопозн1х сортоз на 3,2-3,4 т/га (5,2-6,0 %), позньостиглих - на 3,4-10,1 т/га, створюе умови для отримання найвищрго виходу сухо! речозини 1 енергетичних екв1валенПв - 1,11-1,26 1 1,21-1,28 з!дпоз1дно;

добором строк!з совбп 1 сад1ння розсади у в1дкритий грунт можна регулювати строю! дозровання капусти позньостиг-ло'1, ¡до дае можлиз1сть планузатп збирання повнсц1нно1 про-дукцП в ранно строга! _ з середини серпня 1 сптимальн! стро-

кя для закладакня на хрквале зСер!гакня;

застосуаання для встановлекня строк:з пслкв!в б:сф1-зичного методу 1 за ф1з1алсг1чнимп показниками зм&ншув мате-р1альв1 затрат:! на 45-53 в пор1знянн! з зизначенням налегает 1 грунту термсстагнс-заговим методом.

Значения для теор11 полагав з тему, ¡до сбгрунтована за-КОНОМ1рН!СТЬ росту Й розвктку нздзеыно! МЗОН, КОреНЭЕО! сис-теми, формузання врожаю капуста 5!лсгсдсво1 п!зньостигла1 за-лелщо з!д р1вня зодезабезпеченяя рсслин, способ!з поливу,густота сгсяння, строев с1зби 1 садхння розсади та впливу цих агрозаход!в на водоспожлвання, строки дозр1вання, товартсть 1 як!сгь продукт 1, економг-ш! пеказнпкп 1 енергетичт затрата. Доведений кореляц!йний взавмозв'язок ф!з1олог1чних показ-ник!в - концентратI юл тинного соку, СИСН01 сили листк!в в!д водозабезпеченост1 рослин, встанозлена эалажяють !нтен-сивност! розвитку м1крооргак1зм1в в!д полагает! грунту, маж-ливхсть застооування для- розрахутйв витрати води полем по-казникав середньодобово! температуря 1 в!дносно"1 вологост1 пов!тря.

Апробащя роботн 1 публшацП. Теоретичн! матер1али 1 рекомендащI щодо впровадження технолотчних заход1в вироб-ництва капуоти б!логолово1 тзньостигло! на зрошуваних землях Украхни розглядались, схзалюзались 1 затверджувалисъ на вчених радах ¡зэ (1969-1983 рр.), республ1какських псив, 1970-1993ВР. ) 1 всесоюзных (МОЛД ШЛО. 1971.1972»».). КООр-динатйних радах з питань науково-досл1дницько1 роботи в овоч1вництв1, обласних науково-практичних конференщях "Про-гресивк! технолог!'1 вирощування высоких врожахв с1л>ськогсс-подарських культур на зрошунанъних землях» (Херсон, 1969, 1871, 1972 рр.; МикОлаЗв, 1970-1373 рр.; Одеса, 1970. 1971, 1974 юр.; Запср1ЖКЯ, 1573, 1976, 1979 рр.; ДШпропетрсвськ, 1971. 1974, 1982. 1934 ;ор. ; ДОНвЦЬК, 1376. 1982 рр.); раЙОН-них науково-практичних конференщях »Наука - виробництьу» загначеюк областей, 1 Кременчуцького району Полтавсько! облает и заседаниях кафедри ллод1зництва, овоч1зницхва, технологи гбер!гакня 1 переробки с.-г. продукт 1 ВДСГ1, 153''_ 1933 рр.

За материалами дпсертацИ опубликовано 44 науков! робота. 3 метав пропаганд.': передовик технолог!чиж; заход!в зи-робництвз капусти на зрошуваних землях опубл!Ковано 22 стат-

т! з обласних 1 ранснних газетах. Дисертац!йна робота розг-лянута 1 рекомендована до зэхисту на розширенсму засгданнх кафедри шюд!знкцтзз, овоч!вництзз, технолога: збер1гзння 1 переробки с.-г. продукцзЛ Вдел (1995 р.). аас1даНи1 кафедри технологи виробнндтва плод1в 1 овоч!з Нацаонального аграрного университету (1995 р.).

Реал1защя результат¿в досл1джень. Результат дослхд-жень зпровадженМ в господарсгвзх поденного, центрального, Степу 1 центрального ЛЗ.состепу Украгни, вони узагадьнен! 1 включен! з так! зидання: Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области. - Днепропетровск, 1982. Зро-шуване овоч1вництво. - К. Урожай, 1983. Капуста. - В1нниця. 1996. 0вочев1 рослини групи капуст.- В1нниця, 1дэб.

РекомендацП - "Метсдичн! рекомендац!'! по освоению земель П1Д зрошення та техн!ц! поливу с!льськогосподарських культур". - Полтава,1976. "Методические рекомендации по прогрессивной технологии выращивания высоких урожаев сельскохозяйственных культур на орошаемые землях Днепропетровской области". - Днепропетровск, 1982. "Методические рекомендации по программированию урожаев сельскохозяйственных культур на орошаемых землях Днепропетровской области".- Днепропетровск, 1984. "Технолог1я вирощування капуста белоголово! п1зньо-стиглих сорт1в". - Вшниця, 1996. "Технолог1я вирощування капусти бътоголово!". - В1нниця,199б.

Розробки здобуззча включен! в програму лабораторних 1 лекщйних занять студент!в агрономачного факультету Херсон-ського, Дн1пропетровського. Ванницького с!льськогосподар-оышх 1нститут1в з дисциллани "0воч1вництво". РекомевдашЛ ! методики, цо розроблен! на основа матер1ал1в дисертац!! виксристовуються студентами для проведения досл!д!в з метою виконання дипломних робз.т.

Декларац1я особистого вкладу. Наукова досд!дження здо_ бузач проводив особисто, виконував анал!тичн! роботи, а такод роботи, щр пов'язан1 з технолог!ею вирощування, спо-стереження, сбробку ! анал!з досл1дних дан®;, зд!йснюваз ви-робничу переварку розроблених заход1в та ах впровадження з сьтьськогосподарське виробництво.

Структура 1 обсяг дисертацп. Дисергацая викладеяа на 246 сторонах машинописного тексту, вмащув 71 таблицю, 25 рисунк1в. Складазться !з вступу, дев'яти глав. висновк!в,

препозиций виробництву, списку лгтератури 1з 382 наймену-вань. в тему числ! 41 робота 1.ноземних автор1в, 64 додатк!з.

НА ЗАХИСГ ЕИНОСЯТЬСЯ ТАК1 ОСНОБНI ПОЛОЖЕНИЯ

1. Водоспоживання, режим зрошення капусти б1логолово! п!зньостиглих сорт!в з умовах ивденного, центрального Степу 1 центрального Л1состепу Укра1ни.

2. Вплив регшм!з зрошення на м!крокл1мат поля, эайнято-го капустою ш.знъосгш\лоя, розвиток ьакрофлори грунту.

3. Ф1з1олог1чк1 показники рослин, обгрунтування 1х за-лежност1 в1д водозабезпечення 1 можливост! використання для призначення строив поливхв.

4. Задежшсгь розвитку надземно! маси, коренево! систе-ми, величини активного шару грунту в!д його вологост!.

5. Обгрунтування ефективност1 використання для встанов-лення строк1в полив1в б1оф1зичного методу.

6. Водоспоживання, урожайнхеть та П якхсть залежно в1д спосоС1в поливу, густоти стояння рослин.

7. Строки С1вби 1 сад!ння роасади у в1дкритий грунт, 1х вплив на водоспоживання, строки дозр1вання, урожзшпеть та II як1сть.

8. Б1оенергетична 1 економачна ощнка технолог1чних заходгв, що ставились на досл1дження.

2. М1СЦЕ, УМОВИ I МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕНИЯ Д0СЛ1Д1ЕНЬ

Досл1дження проводили в таких грунтово-кл1матичних зонах:

Швденному Степу (1968-1971рр.). Грунт темно-каштано-вии, середньосуглинковии. К1льк1сгь гумусу в орному шзр1 складав 2,721, Р^О -39, К„0 - 2,43 мг/100 г. Найменша воло-

гоемн1сть 0,5 м шару 23,2%, об'емна маез 1,5 г/см", коефщг-внт в'янення 11,4% з!д абсолютно-сухого грунту або 49% НВ.

Центральному Степу (1981-1983рр.). Грунт звичайний мз_ логумусний чорнозем, легкосуглинковий. Гумусу в орному шарх моститься 2,41%, Ро0 - 18,2, Ко0 - 12,6 мг/100г. Найменша во-

логоемнють 0,5 ы шару 19,5», об'емна маса 1,32 г/см^, кое-ф1ц1внт в'янення 7,5 % в1д абсолютно сухого грунту або 391 НВ.

Центральному Лхсестепу г1567-I993pp.). Грунт чернозем оп;дзоленпй, середньссугдпнказлй. К1льк1сть гумусу з срнсму кар: окищав 2,7%, Р9Ор- 16,44, Ко0 - ц,2 мг. 1CG г. Наймен-иа зологсемнгсть 3,5 м" пару £1%, объемна маеа 1,4 г'см? зо-лсг!сть з'янення 5,8" з!д абсолютно сухого грунту або 4НЕ, За забезпеченхетю зегетад1лнсгс периоду капустп п!зньо-етнгло! опадав!, грунтово-кл1.чатлчн! зонл значно р!гаятася Mix собою. За пскагнжами г1дротерм1чного ксеф!ц1знта 1969-1971, 1931-1933 рр.(п1вденний i центральний Степ) в!д-носятьоя до посушзивжс, 1987-1993 рр. (центральний Л1состеп) - з!д нздишкозо вслоги;-; до посуиливих. Досл1дженяя проводили з1дпоз1дно до методик досл1дно! справи (Доспехов Б.Л., 1965, 1972, 1979; Бвл1к З.Ф., Бондаренко Г.Л., 1979; Ушкаренко

B. А., СкрипнИсов О. Я., 1983; Мо1сейченко З.Ф., 1988) i мето-длчкх ВК33130К М.М. Горянського (1965, 1970) з проведения польових досл!д1в на зрошуваних землях. В yeix грунтозс-кл1-матичних зонах, де проводили досл1диення , поля сбладнан: зрошувальною системою закритого типу.

При проЕеденн! досл!д1в вегетащйний перюд капустл

п13ньоотигло1 под i ля ли на три перюди: I - Macosi сходи -

эав'язування головки ; II - зав'язування головки - початок

дозр1вання; III - початок дозр1Еання - масове дозр1вання.

Досл1дження поливного режиму вели шляхом встанозлення нижнь-

ого р1вня оптимального зволеження грунту за перходами росту

й розвитку рослин з роэрахунковому шар! 0,5 м. В основу ва-

piaHTiB piSHi-K noporiB передполивно! вологост1 грунту взяли

волог1сть в'янення в процентах в1д найменшо'1 вологое.мност1 i

понад не! 10,20,3-0,402 з р!зними значениями за периодами

розвитку рослин.

Дьтянки е П1вденнсму Степу розм!щували перпендикулярно

до трубопрсзод1в. Плеща посхвно'! д!лянки 112, обл1ково! 30 -ъ

42 м'. У центральному Степу - паралельно до консол!з агрегату. Плоша nociBHoi д!лянки 1С00, обл1ково! S0-42 м~. У центральному Ласостепу - паралельно до трубопроводу (Хусейн

C.К., Перевезенцев A.A., Коваленко В. I., 1976). Пло1да nocia-

Hoi Д1лянки 2646, обл1ксзо1 - 30 м Г 3 1нших дссл!дах плеща

nociBHoi д!лянки складала 69-392, обл1козо1 - 21-30 м . Д1-лянки роэм1шугали систематично в един або дез лруси, повтер-н1сть дссл!д1з чотириразова. Водсзабезпечен1сть зегетац!йно-го nepiefly дослано! куль тури оцгнюваяи за пехазниками Пд-ротерм!чного коеф1ц15нта (ГТК), який розраховузали за мето-

диксю М.Ф. KyaiKOBol (1951). Водно-ф1эиадй властизост! грунту визначали в кожному 10-ги см aapi на глибину 0-150 см: найменшу зологоеынз.сть - методом заливных майданчик1в, еб'-вмну масу - методом вир1вального к1льця, еолог!сть в'янення - методом npopocTKiB. Волог1сть грунту - термостагно-ваговим методом: Mi» поливами - на глибину 0,5 м, на початку, в KiH-Щ вегетацП i за периодами розвитку рослин - на 1,5 м. Ио-ливну норму, запаси вологи в грунт: розраховували за загаль-ноприйнятою формулою, сумарне i середньодобове водоспожизан-ня - балансовим методом.

Мжрокимат досл!джували за методикою Головна! ф1зично! обсерваторзл i Херсснсько! агрометеорологinmi станцП, фг-з1олог1чн! показники - 1нстигуту ф1з1ологп рослин та 1нсти-гуту зрошуваного землеробства УААН (Салтиков I.I., 1971). В досл1д1 вивчення cnocoSis призначення ctpokie поливав sapi-анти i3 застосуванняы б!оф1зичного методу роеробляли за методикою 1нституту зрошуваного землеробства УААН (Штойко Д.А., 1974, 1975; Штойко Д.А., Писаренко В.А., 1967; Штойко Д.А., 1974, 1975). Грунтову мхкрофлору досл1джувади: загаль-ну к1льк1сть i амон1факатори - на ЫПА, н1триф1катори - на вилугуваноыу arapi з аыон1йно-магн1ввою с!ллю, азотобактер -на агаризованому середовипц. Em6i.

Плошу лиотк1в визначали ваговим, кореневу систему -траншейним методами (Тарановська М.К., 1957) за nepiодами розвитку рослин. Для вагового обл!ку i розрахунку активного шару грунту Bifliбрали шнол!ти з кожного 10-ти см шару на глибину проникнвння корен1в, перед цим на стхшд траншей 'ix в1дмивали, зарисовували, фотографували.

Для облхку врожаю головки зрХаали з yois'i д1лянки, подняли ix нафракци: товарищ недорозвинеш, пошкоджен! хворобами i що розтр!скулиоь,- зпдраховували i зважували. Уро-жаши дана обробляли методом дисперс1йного аналхзу (Доспвхов Б.А., Ушкаренко В.А., Скригопков О.Я., 1983). Розрахунок економ1чно1 ефективност1 виробництва зд1йснювали в1дпов!дно до методик i рекомендаций (Горянський М.М., 1965, 1970; Петров Е.Г., 1955; Петров Ю.М., 1973; Удовенко Е.А., ВовкВ.Е., Омедьченко O.E., Смоленский Е.А., 1980). В1оенергетичну ощнку технологачних заходiB вели вз.дпов1дно до методики 0.К.Медведовського, П.I.1ваненко (1988).

- 9 -

GCHQEHI РЕЗУЛЬТАТА ДССЛ1Д1ЕНЬ

3. РЕЖИМ ЗРОШЕННЯ КАПУСТИ Б1Л0Г0Л0В01 П13НЬ0СТИГЛ01

Елемен-ra режимin зрошення, водний баланс грунту, водоспоживання. Строга! проведения лсдпз1в, 'ix кХлььисть, врсау-зальна норма, зодоспсживання залелать з!д значно: кхльксст! фактсрхз. Спершу зХдзначпмо ix залежн!сть зхд золотеет! грунту. Чим ягекчш р!вень його передполизно! зодогост!, тим менше зитрачзвться вологя до настуянсго поливу. 3 зв'лзку з дим потр1Сна менша к!льк!сть поливно! води, щоб довести золотеть грунту до верхнього р1зня оптимального зволоження, !П,0, в свою чергу, приводить до збШлення :-йлькостХ полиз!з, зрешузально! норми. Наприклад, у п!вденному Степу на зархач-Ti з наймендгою передполивною волог!стю грунту - 50-60-60% НВ - контроль, проведено в роки дослхджень 3-4 поливи , на за-pi-aHTi - 70-70-70% HB - 5-6, на варХачт! 80-30-30,% НВ - 3-10 поливiв (табл.1). Шдвщення передполизно! зологостх грунту до 90% НВ лише в другому nepiofli розвитку рослин - зав'язу-зання головки - початок дозр1вання - викликало необх1дн1сть проведения трьох-чотирьох додаткових поливiв i, як з'ясува-лось, непрсдуктивних.

Зрошувальна норма зб1льшилась з 2020-2520 контрольного з

вар1анта до 2320-3670 ы /га на вар!ант! 1з схемою полиз!з 80-80-80% НВ, а сумарне водоспоживання !з 0-150 см шару грунту - з 4828 до 5411 м3/га або на 800-1150 i 583 м'3/га з1дповхдно. Така я залежнгстъ кхльксст! поливis, зрошуваль-Ho'i норми, водоспоживання вхд передполизно! вологост! грунту спостерхгаеться i в iHnnix грунтово-клхыатичних зонах, де проводились досл1дження.

Кхлькхсть полиз1в, зрошуватьна норма, водоспоживання затежать i в!д грунтово-клхматично! зони, цо пов'язанс з кл1матичними умовами. Для пор1вняння використавмо зар!ант, передполлвна золог1сть грунту якого виша на 30% в!д коефхц!-знта в'янення (п1зденний Степ, центральний Л1состеп -80-80-80% НВ, центральний Степ - 70-70-701 НВ). У пхзденному i центральному Степу на цьому BapiaHTi провели практично од-накову к1льк!сть поливi3 - 8-10 i 8-9. Значно менше рзз1в знижузалась вслогхсть грунту до передпсливно! у центральному Л1состепу - грунтозоклхматичнХй зон!, яка вхдзначаеться б!льпюю к!льк1стю опадхв, нгасчими температурами ! вашею з!д-

- 10 -

1. Елементи режимХв зрсшення, капусти бХлсголсвсх п!з-ньостиглох залежно е1д рхвня передполизно! вслогсст! грунту

Вархант %нв Кхлькхсть Зрсшувальна норма, Сумарке водсспо-

за пер1одами роззитку полив1в м'"Уга живання 1з 0-150 см шару грунту, м'"/га

I |п III

Швденнпп Степ, 1969-1971 рр.

60 60 60

(контроль) 3-4 2020-2520 4828

70 70 70 5-6 2650-2680 5102

70 30 60 6-7 2520-2690 5050

70 80 70 6-8 2430-3190 5200

80 80 70 8-10 2950-3800 5320

80 80 80 3-10 2820-3670 5411

80 90 80 11-14 2660-3510 5400

Центральний Степ, 1981-1983 рр.

60 60 60

(контроль) 4-5 2060-3510 4499

70 70 70 8-9 3110-3560 5415

70 80 70 12-13 3610-3750 5522

Центральний «Псосгеп, 1987-1989 рр.

60 60 60

(контроль) 1-2 590-1190 4617

70 70 70 2-3 920-1290 4799

80 80 80 3-4 920-1230 4931

Ценгральний Л1состел, 1990-1993 рр.

EaItCO.lt - 3-7 900-2160 4277

с хии

носною вологХстю пов1тря, п!ж н пхвденному 1 центральному Степу. В 1987-1983 рр. провели 3-4 поливи, що менше на 5-6, н1ж в Степсв1й частгаи. Виняткоы був тхльки 1992 рхк, який за забезпеченхстю опадами Еегетац1йного перходу капусти п!з-ньостигло: зХдноситъся до посушшвих. В цьому роц! вслог1сть до передполивнох знижузалась сам раз!з, ст1льки ж полив1в було проведено.

Величина поливно'! корми залежить вхд р1вня передполивнох вологостх х водно-ф1зичних властивостей грунту. Показни-ки зрошувальних норм, водоспоживання у пХЕденнсму 1 центральному Степу практично не вхдр1зкявться мхж собою, а у центральному „Иссстепу вони злачно мент. Каприклад, на

BfipisHTi is схемою полизав 8050-80? ИВ, у 1987-1989 pp. грс-

пузэльна норма складае 920-1220 м' /га, ¡до менше з ncpiSHHHHi

з цим заргантом у п1зденнсму Степу на 1900-2440 м /га,

Зрснузальн! нсрми разняться за роками в окремо взятпх

грунтово-кл1матичнпх зека;-;, здо залежить з!д метеорологачних

фактор13. У 1971 р. (гадрстермачяий коефащвнт 0,52} на поли-

зи затратили 3570 м'"7га, а у 1970 р. (г1дротерм1чяий ксеф!-

HiSHT 0,95) - 2320 м"/га. Отже зниження г!дротерм1чного ксе-

ф1щента на 0,44 падвищило зрошувадьну норму на 850 м°/га.

Така я задежюсть спостер1гаеться у центральному Степу i

центральному Л1состепу. Однак в останнхй зон! зрошувальн!

норми коливаються в значних межах у зв'язку i3 эначними ко-

лизаннями к!лькоста опад!з. Так, в надлишково вологому 1989

р. зреэувальна норма складае 920, а посуиливому 1992 р.

я ^

2160 м~Уга, що больше на 1240 м" води на га або в 2,5 рази.

Таким чином, чим бальше опадав, нижча температура пов!тря i грунту, вшца з1дносна волог!сть позатря, тим менша витрата води на транешращю i випаровування з грунту, що эменшув к1льк1сть полив1в, зрошувальну норму. Це дав можливЮть по-будувати гранки, за допомогою яких ыожна визначити зрошувальну норму в pisHHx грунтово-шпматичних зонах залежно в1д г1дротерм1чного коеф1ц1ента, що важливо при проектузанн! режимов зрошення. Сумарна витрата вологи, як i к1льк!сть поли-BiB та зрошузальна норма, зростаз з тдвкценням передполив-Hoi вологоот1 грунту, витрата is запасав грунту тпм б!лыаа, чим менше забезпечен1 рсслини водою.

Складов! частики сумзрного водоспоживання капусти ni3-ньостигло! в piBHiix грунтово-клхматичних зонах неоднаков!. Для характеристики використаемо BapiaHT, в якому понад воло-ricTb в'янення взяли 30'i НВ. У посушливих зонах ооновна доля у сумарному водоспаживанш належигь поливам. Так, у пхвден-ному i центральному Степу зрошузальна норма займав 59-51", опади - 31%, волога is aanaciB грунту - 9-10%. У центральному Люостелу - в!дповадно 28,65 i 6%. НайбШше водоспоживання капусти п1зньостигло1, як сумарне, так i середньодобо-ве у другому лер!од1 розвитку (зав'язування головки - початок дозр1вання).

Вплив режим!в зрошення капусти п1зньостигло! на микроклимат поля, грунтову мнфофлору. Досл1дження, що проводились в pisHHX грунтово-кл1матичних зонах показали, що при вирощузаннх капусти п1зньостигло'1 зрошення з значн!й Mipi

вшшвае на ы1крокл!мат поля. Нав!ть на полизних д1лянках, алэ при р1зних режимах зрошення, спостер1гавться р1зниця м!ж р1внями температуря на висот! рссдин, на псверхн! грунту i в рхзних його глибинах, величина!«! bíahochoí вологост! по-в1тря, показниками кьтькост! дн1в з сухсв!ями. Приведено приклзди впливу режим!в зрошення на елементи м!крокл1мату, цо отриман1 в умовах твденного Степу при спостереженн! в ляшй-серпн!. Так, температура пов!тря на bucotí рослин на BapiaHTi 1э схемою поливхз 30-80-80 % НВ, тобто де полней проводили частое i б!льшсю зрошувальною нормою, була нижча залежно в1д строку визначення ni-сля поливу о 9 год на 0,81,2 , о 13 год - на 0,4-2,3°С в nopiBHHHHi г Еар!антом най-меншого зодозабезпечення - 60-60-60% НВ (контроль). Ргзниця Mi« piBHHMii температуря спостерхгазться до наступного поливу, аде найбьтьша вона в nepmi дк1 п1сля його проведения i скла-дае: через 1-3 доби - 1,6-2,3°С, через 4-5 д1б - 0,8-1,9°С, через 6-7 дхб - 0,66-1,3°С, через 8-10 д!б - 0,5-1,1°С, через 11-14 д1б - 0,4-0,6°С. Така ж спостер1габться залежн1сть впливу режим1в зрошення на максимальну температуру на поверх-н! грунту, а також на його температуру на р1зних глибинах - 5, 10, 20 см.

В1дзначений значний вплив режиьйв зрошення на в1дносну волог1сть повiтря на bj-icotí рослин. У зв'язку з тим, що Í3 зб1льшенням водозабезпечення зменшуеться температура грунту i пов1тря, пхдвищувться вхдносна волог!сть повХтря, на цих д1лянкак зменшуеться шлькють суховхйних дн1в.

Такх ж результата впливу режитв зрошення на мхкрокл1-мат поля, зайнятого капустою п1зньостиглою, отримат у центральному Степу i досушливх роки в центральному JlicocTeny. В noMipHo волог1, волог! i надлишксво волог1 роки в останн1й грунтова-кд1магичн1й зон! тхльки в окрем1 пер1оди, коли встановлювались висок! температуря i не було опад1в.

Розвиток м1кроорган!змхв в грунт! залежить в1д його ео-логост1 та nepiofliB розвитку капусти п1зньостигло!. 1нтен-ci-iBHinie розвивались доол1джуван1 групи м1крофлори на вархан-tí достатнього водозабезпечення рослин - 80-80-80» НВ. Така закономхрн3.сть спостер1гаеться в шар1 грунту 0-20 i 20-40 см, однак в горизонт! 20-40 см чисельн1сть MiKpoopraHiSMiB, як на вар!антах р!зного водозабезпечення, так i за периодами розвитку рослин менша, hí» в горизонт! 0-20 см. Чисельн1сть загально! м1крофлори в пер1од зав'яэузання головок сягнула в

шар! грунту 0-20 см нз д!лянц! ?Лн!мальнсго водоззбеэпеченнл

- 30-60-30'; НЕ - контроль 540 млн/г, нз початку цэзр1наяня 570 млн/г, з пер!од матового дсврхззкнл 460 млн/г ?уул~/, нз ззр!ант1 наибольшего зсдсзабезпечекня - 20-50-80% НЕ м!:-:рс-сргзн!зм!з Суде 51льие з зазначен1 п*р1одя рззвктку рослин на 120,220.! 330 млн/г грунту. Р!зниця м!ж псказнпками цих ззр1знт!в э Espi грунту 20-40 см складав 80, 55,4,i 5.5 млн/г грунту з:дпсз!дно.

Цикл перетзорень сполук, до зм!шують ззет, т!енс псв'-язанш з д!яльн!отю 2МСН1ф1куШПХ i HlТрИф!куЮЧИХ MiKpoopra-His.MiB (Андреюк S. I., 1ут:шська Г.О., Дульгероз u.M., 1588). Максимального роззитку амон1ф!ватсри i н1гриф!кзтсри с-ягнулн з пер!од зав' язузання голозок. Разниш м!ж калькхотю -змсн!-ф!куючих MiKpacpraai3Mi2 в niapi 0-20 см в цей пер1од м!ж вариантами MiHiMaibHoro i максимального водезабэепечення енз-ла 21,2 млн з перход початку догр!вання - 17,5, в пер!од массного дозр1вання - 4,7 млн/г грунту, в шар! 20-40 см -44,4, 54,4, 5,6 млн/г грунту. Нiтриф1ватopiв: в isapi 0-20 см -9,2, 8,3, 10,3 тис., в mapi грунту 20-40 см - 5,5, 8,8, 4,7 тис./г грунту в1дпов!дно до зазначенлх nepioflia розвитку. Чисельн!сть азотобактера на BapiaHTi з передполизнсю волс-ricTm грунту 80% HB була б1лыюю в aapi грунту 0-20 см з пе-р1од зизначень на 5,D-1,1 тис., з mapi грунту 20-40 см - на 2,0-0,7 тис./г грунту з nopiBHHHHi з Еар1антом з передполизнсю волог!стю грунту 60« НЕ.

Зодозабезпеченiсть рослин i ix $1зшлог1ч1и показники. Концентрация кл!тинного соку i сисна сила листк12 капуоти п!зньостиглс! залежзть з!д забезпеченост! рослин водою; чпм вица зслог!оть грунту, тим вони нижч!, ! наЕпаки. В середньс-му з багаторазових зизначень об 11-1й год в 1968-1970 рр. кенцентращя кя!тинного соку npcrpiTicc проб листк!з при зо-легоот! грунту 302 HB еклзла 5,55, при 80% HB -5,9%, при 70" НЕ - 6,8% ! при зологост! грунту 60% HB - 8,3%. Концентрация кл!тинного соку черетйв мала мени! величини при одн!п ! т!й же зологост! грунту, н!ж концентрац1я кйтянного соку прог-piTiix проб листк1з, Г! показники TSKi: 3,3, 4,4, 5,3, 5,9% з1дпоз!дно заэначеним порогам зологост! грунту. Сисна сила листк!з при зологост! грунту 30% HB складав 4,48 атм, 30% ИВ

- 4,67 атм, 70% HB - 6,52 атм, 60% HB - 9,52 атм. Так! ж результат отрималп у центральному Степу ! центральному Л!сс-

степ у. Шж какцентрзц1БЮ Mi тинного соку, сисною силою лист-юз i золоПст® грунту 1снуе високз обернена корелящйна заделал сть .

PicT, розвиток рослин залежно в!д ix водозабезпеченос-обгрунтування активного шару грунту. Ка ростов! процеси знзчно вшшвае р!вень забеэпеченост! рослин водо:-с: прир1ст листков i головок б'/Е iHreHCHBHimKM на вар!акта-: б1лыпого водозабезпечення, знаслодок чого листкова поверхня i маса ГОЛОВОК булп 61ДЬШШИ 3 nopiBHHHHi з рослинами, що росли при недостатки забезпеченост! всдсв. PicT, характер posMi-¡цення i розповсюдження кореневоо системи також залежать з!д Еодозабезпеченост! рослин напусти п1зньостигло1. При нес-тач1 вологи корен! проникають глибие, але "ix загальна маса менша в пор1внянн! з кореневою системою рослин,як! росли при достатки KiabKocTi вологи. Така оооблив1сть шаатна уже в самому молодому Bin,i рослин (з фази дзох справжнох листков) . В KiHiji вегетац1йного nepiofly в середньому за роки дослоджень в Мвденному i центральному Степу корен! рослин sapiaHiy найменшого водозабезпечення проростали на глибину 150-160 см, з на BapiaHTi найб!льшого водозабезпечення - на 140 см. У центральному JlicocTeny на BapiaHTi без зрошення-до 150 см, на BapiaHTi 80-80-80% НВ - на 130см.

PiBeHb водозабезпеченоото рослин впливав i на величину активного шару грунту, тобто шару, в якому розмощена основна маса KopeHis (90% в1д загально! ю.лькост1). У п1вденному i центральному Степу активний шар грунту при недостатньому зволожен! складае 0,8-0,9 м, у центральному Jlicocreny на вариант! без эрошення - 0,7 ы. При доотатньому эволсжено основна маса коренево! системи концентрувться в inapi грунту 0,5 м в ycix грунтово-кл!матичних зонач.

Урожайн1с1ь, структура, як1сть залежно в1д режим!в зрешения i коефщ!ент водоспоживання. Формування врожаю, його TOEapHiCTb i якЮть залежать в1д реж1ш!в зрошення. При зб!льшенн! передполивно! вологост! грунту, к!лькосто поливiB (до певного р1вня), зрошувальноо норми, урожайность та товарность падвищуються. У п!Еденному Степу п!двшдення передполивно! вологост1 грунту на 10% НВ з!д коефощента з'янення ( 60-50-60% НВ - контроль), зб1лыаило загатьну урожайность сорту Амагер 811 на 6,9 т/га, а на 20% НВ - на 29,1 т/га, сорту Новочеркасска 20 - на 10,2 i 40,3 т/га в1дпов!дно. Ще

(тяГттт.

Так, гпдвищення передполизно! зологоот: грунту в

2. Урсжашпсть тсварних головок капустн бхлоголозо'! п!з-ньосгигло! залеяно з1д режим1з зрсшення. Середнв за реки дссл!джень

йархант, %НВ за пер!одами розвитку Сорт Аматер 511 | сорт Харк1воька зимова

т/га прир1ст.|товар- ! т/га т/га |н!стьД| прир1ст, т/га тозар-г-потьД

I II III

Швденний Степ, 1959-1571 рр.

60 50 60

(контроль) 21, 3 64 29, ,6 67

70 70 70 30, , 9 9, 6 77 40, г> / 11. ,1 75

70 80 60 35, 19 14, 6 75 47, 11 17, ,5 77

70 80 70 39, ,6 18, ,3 79 53, ,1 23, » О 79

80 80 70 52, ,5 31, ** 38 67, 1 37, 88

80 80 80 55, ,8 34, ,5 89 77, ,7 48, Л > 92

80 90 80 54, |9 ТЭ 1 ,6 87 77, ,5 47, ,9 93

Н1Р05> т/га 3,7

Центральной Степ, 1981-1983 рр.

50 60 60

(контроль)

70 70 70

70 80 70

Н1РП=1 т/га иь

Без полив1а

41,0 56,5 54,5 3,8

•15,5 13,5

86 92 90

49,9 66,8 65,4

16,9 15,5

Центральний Лз.состеп, 1987-1989 рр.

Без палив13 (контроль)

Е =51(0,11^-

Н1ЕС , т/га иь

Центральний Л1соотеп, 1990-1993 рр.

87 30.9

28 3 100 3,4

) 45,0

91 95 93

(контроль) 31, ,8 92 40, 9 94

60 60 60 35, ,0 3, 94 45, ,1 4,9 95

70 70 70 43, ,5 11, ,7 96 56, . л- 16,0 96

80 80 80 48, У-1 , ( 16, ,9 95 65, ,4 25.2 97

Н1Р-_, т/га 3,0

24,4

Примхтка. У пхвденному Степу - сорти Аматер 511 1 Новочеркаська 20

зазначенхй зон! з 60 до 70% НВ, сприяло з61дыпэнкю врожай-нсст1 сорту Аматер 611 на 9,6 г, до 50' НВ - на 34,5 т/га; сорту Нсвочеркаеька 20 - на 11,1 1 48,1 т/га з!дпое1дно.

Шдвищення переддолизнод эологоот1 грунту у другому пе-р1од1 розвитку рослин (период! критичному по В1дносенню до вологи) до 90% НВ, не сприяло зростанню врожаю , а проведения полив!в при вслогост! грунту нижчхй 80% НЕ в першому або третьему периодах розвитку рослин, суттево зменшувало урожайность дссл!дно1 куль тури. Така залежк!сть спостер1гаеться нав1ть на вар1антах з однаковими зрошувальною нормою ! к1ль-:-:1г-тю полив!в, але з р1знимп схемами зрошення. Напркклад, на Еар1ант! 80-80-70% НВ урожайн1сть сорту Аматер 611 нижча на 3,3 т/га, сорту Новочеркаська 20 - на 10,6 т/га в пор1внянн1 з вар1антом 80-80-80% НВ. Це пояснюеться тим, що розпод!л полив 1 в на останньому заргант! ращоналышй, а волоПсть грунту до 70% НВ в третьему пер1од1 розвитку рослин знизи-лась значно л1зшлпе, н1ж до 80% НВ. Тому цей полив не вико-ристаний на формування врожаю. Ще нижчу урожайность в по-р1внянно з вароантом 80-80-80% НВ отримали на долянках !з схемами полив!в 70-80-70 1 70-80-60% НВ.

Така ж залежн1сть впливу режимов зрошення на урожай-теть спостер1газться у центральному Степу ! центральному Л1состепу. Слод в1дзначити особлив!сть формування врожаю в останнной грунтово-кломатичной зон!. В ной бугають роки р!з-номан1тн1 за забезпеченютю опадами - в1д надлишково вологи;-: до посушливих, але в ус1 роки застосування полив!в суттево зб!льшувало урожайн1сть. Однак залежно в!д опадгв, ефектиг-н1сть полив1в в р!зн! реки неоднакова. Так, в посушливому 1992 р. прир1сг врожаю в!д зрошення при 80-80-80% НВ складае в середньсму за сортами 127%, в псм!рно еолог! ! волог! -49%, надлишково волог1 роки 46%.

Режим зрошення впливав не т!льки на урожайность, а й на П товарн!сть, коеф1ц1ент водсспо;«ивання,як!сть продукц1!. Товарность врожаю тим менша, чим менша водозабезпечен1сть рослин за рахунок головок недорозвинених, пошкоджених хворобами ! тих, щр розтр1снулись. При достатньому звележенн! грунту показники коефовдента водоспоживання м1н!мальн! в зв'язку з тим, що при таких умовах отриманий найвиций урожай. 1з покращенням водозабезпеченост1 рослин вм!ст продук-цП сухо'1 речовини, загального цукру, золи зменауеться, а

зотамхну 0 зрсстаз. Практично сднакова на зс!х зароантах кислотность, ал? псл-птна тендешия гниження П 1э зб1лыпен-ням колькост! пслнз1з : зрошувальнсо нормп.

Таким чином, оптимальн! умови для росту о розвлтку ка-пусти пхзньостигло!, фсрмування зрожаю та забезпечення най-випю: П товарност! в умсвах пхзденнсго,центрального Степу та центрального Лосостепу стзсрюються за умов, коли поливи прозсдять протягом всього зегетац1лного перходу при зсло-гссто грунту, що виде на 30% з!д коефщхзнта з'янення.

4. СПОСОБИ ПОЛИВУ ХАПУСТИ Б1Л0ГаЛ0В01 П13НЬ0СТИГЛ01

Режим зрошення, баланс вологи грунту, водоспоживання.

Реж:ш зрошення капуоти п!зньостлглс!, як за пер! одами роз-витку, так х за вегетац!йнпй пер!од був практично однаковий на р!зних вархантач способ1з поливу. Лише з окремх перооди булл випадки, коли сроки полив 1з на рхзних вар1антах не совпадали. Мож ними була р!зниця в 1-2 доби. В 1969-1971 рр. за вегетац!йний пер1од роолини полили 8-10 разов. Зрошу-вальна норма на контрольному вар1ант1 (полив середньостру-минними апаратами склада 3010-3770 мЭ/га, при проведено по-лие!в короткоструминними апаратами - 2970-3840 м"/га о на вар!ант1, де рослини поливали по борознах - 2820-3670 м'"7га. Отже, м1ж зрошувальними нормами максимальна розниця складаз 160-170 м^/га. Не в1др!знялись режими зрошення Mi.it вар!анта-ми р!зних споссб1в поливу i у центральному Л1состепу. Так, 1990-1993 рр. за вегетащйний пер!од капусту поливали 3-7 раз1в. Зрошувальна норма на вархант!, де поливи проводили сэредньоструминними апаратами складав 900-2100 м'~'/гз, по борознах - 910-2220 м3/гз.

Сумарна зитрата золоти в пезн!й моро залежить з!д способу поливу. У твденному Степу при поливах коротксструмин-нлми апаратами к!льк1сть зоди, що зитрачена 1з 0-150 см щару грунту менша на 200 м'"7га з пор!зняннх 1з зархантсм, з яксму поливали середньсструминними апаратами - контроль (5740 1 5540 м' /га). Найменше сумарне водоспоживання заф!ксозане на зар!ант1, де псллви зд!йснвзали по бсрознах - 5310 м'"7га, що менше на в!д контрольного варианта. В центральному Л1сос-тепу в оередкьсму за 1990-1593 рр. сумарна зитрата зоди на вар1ант! зрошення середньсструминними апаратами складав 4275 м-', з на зерхелт!, де яэдямзи рсоякни по берегла" - 415?

- -1а -

М /ГЗ. иДНЗК В ПОСУиШйВОЫу хз'ял р. р!ЗНИЦЯ М1Ж ПОКаЗНИКЗЫП сумарного водоспоживання складае на зазначенпх вар1антах 370 м'"7га.

Вплив спосоС1в поливу на грунтову мшрофлору, розвиток рослин. Способы поливу впливаоть на розвиток грунтозо: м1к-рсфлсри. Найменшз '1х чисельн1сть вадзначена на дьтянках, де поливал!! росяики середньоструминниыи апаратами. Пром1жне мхсце належкть вар1ан?у, де для полив!е заотссовували корот-костр-уминн! апарати. Найб1лыз антенсиЕний розвиток м!крофло-ри зхдбузався в грунт1 д1лянок, де поливали рослини по борознах. Така залежн1сть спостер1галась в ус! роки 1 в ус! пер1оди розвитку рослин. Наприклад, на початку дозр1вання головок загальна чисельнхсть м1кроорган1зм1в в шар1 грунту 0-30 см на зар!ант! проведения полизхз середньоструминними апаратами складав 699 млн на г грунту, при застосузанн! ко-роткоструминних апарат!в - 760 млн/г 1 на вархант1, де поливали по борознах - 770 млн/г. Аыон1ф1катор1в було в!дпов1дно до зазначених вар!ант!в 112,9, 125,1 1 129,3 ши в 1 г грунту, н1триф1куючих бактер1й - 18,7, 22,0, 23,1 тис., азотобактера - 2,9, 3,5 1 3,9 тис. в 1 г грунту.

ЕИдзначений вплив способ!в поливу на розвиток надземно! маси 1 коренево! систеыи калустн Мзньостигло!. Як-в степо-в!Й, так 1 Л1состепов1й грунтово-кл!матичних зонах рослини 1нтенсивн1ше розвивались на дз.лянках, де проводились поливи по борознах. При поливах дощуванням крадц умови для рослин стЕорювались при застосуванн1 короткоструминних апарат1в, тж середньоструминних. Глибина проникнення коренево! систе-ми практично однакова на вар1антач р1зних способ1в поливу, зле спостер1гаеться суттева рхзниця формугання маси корен1в. В умовах твденного Степу в период масового дсгр!вання головок одна рослина сорту Амагер 611 на вар1антх проведения поливав середньоструминними апаратами сформувала 28,92 г по-в1тряносухих корен1в, на вар!ант1, де застосовувались корот-коструминн! апарати - 29,12 г, на вар1ант! проведения поли-в1в по борознах - 30,6£ г. Плошд лис-тково! поверхн! одн18! рослини складав з1дпов!дно 1,1, 1,2, 1,34 м". В перерахунку на 1 га: маса корен1з - 688,33, 693,1, 729 кг, площз листко-

301 поверхн! - 26,2, 28,5, 31,3 тис м". Така ж залежн1сть розвитку рослин з1д способ!в поливу спостер1гавться 1 у центральному Лхсостепу.

Урожайгпсть, структура, якхсть, коеф!ц1ент водсспокиван-

ня. Доведено знпження урсжайноотх при прсзеденнХ поливов дс-¡яуванням з пор:знянн1 з поливами по борсзнах, ал? в бхлыпХп Mipl це проявилось при застосузанн! сербдньоотруминних апа-рат!з (табл.З), Tai-:, на цьому зархантх (контроль) з пхзденного Степу товарка урожайность сорту Аматер 611 склада 44,4 т/га, на sapiaHTi застссузання ксроткострушшних anaparis - 49,7 т/га i на вар!ант1, де полней проводили по борсзнах - 55,8 т/га, шр виде на 5,3 i 11,4 т/га або на 11,9* i 25,7% в пор1внянн1 з кснтрсльннм зар1антсм. Р1вень приросту врожаю сорту Новочеркасска 20 складае 5,2 т/га (65,6т/га i 70,8т/га) i 12,1 т/га (65,5 т/га о 77,7 т/га), або 7,9% 1 18,4%.

Тана ж закономхрнхсть впливу cnccoöiB поливу на урожай-н1сть капусти позньостигло! спсстерХгаеться у центральналу Лосостепу, одна-: розниця м1ж ровнями врожаю менш вагсма, н!ж у твденному Степу. Прир1ст врожаю сорту Амзгер 611 на sapi-aHTi поливов по борознах в пор1внянно is варХантом, де поли-

3. Урожайшсть товарних головок залежно в1д cnocoöia поливу капусти бьтоголово! тзньостигло!

В а р i а н т Сорт Аматер 611 Сорт НоЕочеркаська-20

т/га прирост, т/га т/га прирхст, т/га

ПХвденний Степ, 1969-1971 рр. Дошузання середньо-струминними аларатами

(контроль) 44,4 65,6

Дощування короткостру-

минними аларатами 49,7 5,3 70,8

По борознач 55,8 11,4 77,7

Н1Р„_, т/га 4,1 5,2

0о

Дентральний Л1ссстеп, 1990-1993 рр Дощування оередньо-струминними апаратами (контроль) 45,0

По борознах 50,7 5,7

R 9

-* I

■19 и

55. 3 61,4

HIP,

05'

Т/РЭг

3,7

6.4 4,0

Прим1тка. У центральному Лосостепу - сорти Аматер 611 о Хар-к1вська замова

ваш: середнъсструмпнн;шп апаратамл склацае 5,'' т/га, сорту Харковська зимова - 6,1 т/га. Сл!д з!дзначитп неоднаксвий вплив способу поливу в остайной грунтовс-кл!матичн!й зон! на урожайность з р!зн! за забезпеченостю вегетащйного перорду опадами, тобто !з зниженням к!лькост! опад!в урожайность зрсстае при проведенн! полив!з по Сорознах. Це п!дтзерджу-вться показниками урожайнсст! сбох ссрт!в, що впкористан! в дослодах.

Коеф1ц!внт зодоспсжпвання, як у п!зденнсму Степу, так ! у центральному Л!состепу неоднаковий на вароантах р!зних способ1в поливу, ¡до залежить з!д сумарного всдоспоживання ! урожайност!. Так, при проведенн! полив!в у повденному Степу середньсструминними апаратами коеф!ц!внт водоспоживання сорту Аматер 511 складае 113,9 и /т, а при проведенн! полив1в по борознач - 84,7 м /т, у центральному Л!состепу - 89,2 ! 77,9 м'"7г з!дпов1дно.

ййсть продукц!! в незначних межах коливаеться в!д способу поливу, але при характеристшц окремих складових частин спостер!гаеться законсм1рн!сть зм1ни ох вмосту в головках капусти за Езр1антами досл!ду, а саме: к1льк!сть сухо! речо-вини, в1там1ну С ! загального цукру менша при застосуванн! короткоструминних 1 оередньострумикних апарат!в, н1ж при проведенн о поливов по борознач.

Б. МЕТОДИ ВСТАНОВЛЕННЯ СТР0К1В ПОЛИВIВ

Клементи режимов зрошення, баланс вологи грунту, водоспоживання. Колькость поливов, зрошувальн! норми при викорис-танн! б1ой1знчного методу встановлення строгав полиз1в зале-жать в1д того, як1 використозуються формули для розрахунку витрати води полем, зайнятого капустою позньостиглрю. Так, при застосуванн! формули 1

Е ^ V ^

протягом всьсго вегетацойного перооду, режим зрошення в 1969-1971 рр. (повденнш Степ) 1 з 1987-1989 рр. (централь-ний Степ) практично однакозий з пор!внянн! 1з режимом зрошення, де строки полив1в пркзнзчали за показниками зологост! грунту ! проводили !х при 80% НВ. В 1969 ! 1970 рр. на цих вар!антах проведено по 10 полив!в ! т1льки в 1971 р. на

варианта призначення сгрокхв полив1в га б1сф1зпчним методсм - на один полив бiлье?.

Застосування фсрмули 2

Е =Г- C0,lto+i - ^

в другому пер10д1 розвитку рос лин Зб1ДЬЛ1ЛЛО к1льк1сгь поли-е1з з nopiBHHHHi з контрольним вар i антом в ус: роки проведения дссл1д!з: 1969 i 1970 рр. на 2, 1971 р.- на 3. Додатков: подизи не продуктизн1 у зв'язку з тим, 'до урсжажпсть доагпджузаних сортов в!д них не гпдеищилзсь. Тому з наступи! роки зар1ант з зикористанням друго! фсрмули з досл1д не включали.

В умовах центрального Лаоостепу не було суттево! pisHHiíi mí« режимами зрсшення на вар1антак з р1зннми методами призначення otpokíb поливíb. Т!льки в 1939 р. при розра-хунку otpokíb поливíв за 61оф1эичним методом рсслини полили на один раз бхлыяе з пораэнянн! ia призначенням строказ полив i з за показнкками зологост1 грунту.

Зрошувальн! норми на варгантах встановлення otpokíb по-лив1в за вологютю грунту i за бюф1зичним методом з зикористанням тальки першоа формули практично однакоз1, okpím тих pokíb, в hkí на останньому провели додатковий полив. На д1лянках призначення otpokíb полив1в за б!оф1зичним методом í3 використанням 1 i 2 формул зрсшувальна норма зростае за ракунок додагкових полив1в. В 1969 р. зона б1льша на 940, 1970 р. - на 680, в 1971 р. - на 945 м3/га в пор1внянна з контрольним BapiaHTOM, тобто де поливи призначали за воло-rícCT грунту i прозсдили IX при 80% НВ. Сумарне зодоспсжи-зання також зростае !з зб1льшенням KiJibKocrí поливiв i зро-шувально! норми.

Урожайтсть, структура í коеф1щент водоспоживання. Ме-тоди рсзрахунку ctpokíb поливíв не в гначн1й Mipi зплинули на продуктивн1сть капусти б!логолово! п!зньостиглих есрт!з (табл.4).

Загальна i товарна урокашпсть, як у п!вденному Степу, так i центральному JIícocTeny сднакоза на зар1антзх призначення стрскхз полив i в за вологЮтю грунту i за б1оф1зичнкм методсм з зикористанням лершоа формули, а призначення CTPCKÍ3 поливав за б1сфазичннм методсм з зикористанням перше: i друго! формул с 1969-1971 рр.епрняло приросту загаль-Hoi урсжайност! сорту Аматер 611 на 3,5 т/га, але товарна

зменшплась на 2,5 т/га за рахунск голове:-;, п;с розтр!снул:юь. Тому 1 товарность врожаю на цьоыу заразит! зазначеного сорту найнижча.

Найбьтьпе води на формування одинин! врожаю витрачено 4. Урожайн!сть капусти бхлсгслоЕО! йзньсстиглоо залежно вод метод1в призначення строк!в поливов

Метод призначення полив!в за пероо-дами розвитку Сорт Аматер 611 Ссрт Харковська зимова

т/га! Р i ЗНИЦЙ! +,-,т/га товав-j н!сть,! т/га р1зниця> +,-,т/га товар-Hi сть ,

I | II | III

Швденний Степ, 1969-197'! рр.

За вологоотю грунту, % НВ

80 80 30

(контроль) 55,8 . 39 77,7

Б!оф!зичний, формула

1 1 1 56,5 0,7 94 78,1 0,4

Б!оф!зичний, формула

•1 2 1 53,3 -2,5 81 76,1 -1,6

Н1Р , т/га 3,34 3,2

Дентракьний Л1состеп, 1987-1989 рр.

За волог^тю грунту, % НВ

80 80 80

(контроль) 48,7 96 65,4

Б1оф1втн1т, формула

1 1 1 47,7 -1,0 89 64,3 -1,1

Н1Р , т/га 3,2 3,4

92 92 90

Примотка. У твденному Степу сорти Аматер 611 i Ноео-

O^'ICulCi'ка РО.

при призначенно строк1в полив1в за б1сф!зичним методом, де застосовувались для встановлення строк!в полив!в 112 фор-мули, тобто на Езр1ант1 найб!льшого водопостачання. В се-редньему за 1969-1971 рр. (повденний Степ> коеф!ц1бнт водос-поживання за сортом Аматер 611 складае 89,4 м", за сортом Но-

вочеркаоька 20 - 69,9 м /т, на вар!ант1 призначення строкав

полив!в за волог!стю грунту - 36,6 ! 64,3 м'"7т. Щодо вар1ан-та призначення строк!в полив1в за б1оф1зичним методом з ви-користанням тольки першо! формула, то ксеф!ц!ент водоепожи-вання практично однаковий, а у центральному ЛЪсостепу (1987-1989 рр.) нижчий у пор!внянн! !з вар1антом, де строга-!

полиз1з зстаксзлювзлп за золсг:сгв грунту.

Таким чинсм, б!оф1зичя:ш метод призначення стрск!з яс-лп313 33 формулою 1

~ сп " - а 1

- '-0'х "с 100 прстягсм зсьсгэ зегетацхйногс перюду капусти пхзньсстпгло! р!знсзначний за ефектизн!стю методу призначення отрок!з пс-лиз1з за волоПстю грунту, що зшца на 20% в1д коеф1ц1внта в'лнення.

6. ГУСТОТА СТОЯНИЯ КАПУСТИ Б1Л0Г0Л0В01 П13НЬ0СТИГЛ01 ПРИ ЗР0ШЕНН1

PicT, розвиток надаемно! маси, коренево! системи, во-доспсживання. Густота стояния зпливав на рЮт i розЕиток рослин капусти бьтсголово! п!зньостигло1. 3 п:дзищенням ьплькост! рослин на единиц! плезд. дхаметр, маса головки i листк1з, площа листково! поверхн! зменшуються. В перерахунку на 1 га площа листково! поверхн! збьтьшуеться is зб1льшенням к1лькоот1 рослин, а маса коренево! системи зростае до певно! гуототи.

Сумарне зодоспоживання зрсстаБ is зб1лыпенням к1лькост1 рослин на площ1 (табл.5). Сл1д зазначити, що суттвве зб1ль-шення витрати води спостер1гаеться до певнего загущения рослин. Наприклад, в iHTepBani в!д 25 до 30 тис/га сумарне вс-доспоживання !з 0-150 см шару грунту сорту Брауншвейзька зб1лыпилось на 9%, в!д 25 до 35 тис/га - на 18 %, а з1д 35 до 40 тис/га - TijibKii на 1%. Така законсм1рн1сть спостер1га-вТЬСЯ ЩОДО 1НШИХ сорт!з.

Урожайи1сть, структура i коефщ!внт водоспошвання. Як загальна, так i товарна урожайн!сть тдвищувться !з збхлыпен-ням густоти рослин, але до певно! к1льксст! на одиниц1 плошд, пicля чого накопичення продуктивно'! частини рослин змеяшувтзея (табл.5). Це спостер1габться на вс!;< сортах, але 'ix реакц1я на загущения неоднакова, що залежить згд мерфо-лог1чних особливостей сорту, тобто сорти, що розвпвають невелик1/ надземну масу, фермують б1льшу урежайн1сть при 61льш1й ryeTOTi стояния, Hi« iani сорти. Так, середньолйзнь-сго Подарок i п1зньостнглого Аматер 611, максимальний npupiCT товарного зрожаю отримали при густот! стояния рослин

55 т;:с, s п:зньестиглж codtíb Х=рк:згька глмоЕа, rixocHisKS i зер"?дкьол:зк;стс Ерауншгейзька - 30 т::е/гз.

Товарность урожаю, хоч : не з значн:й Mipi, зле зменшу-бТЪСЯ 13 36i3b2ë8iUl}.i ГуСТОТИ СТОЯНИЯ pCCJZœ. KÍJttKüCTb голс-

5. Водоспожпеакня iâ c-i5o см шару грунту, уреяайн!с?ь капуста б1логслозо! оередньмпзн!;-: i п1зньсстлглил оср?1з за-лежно н!д густотп стояния рсолин. Середкз за 1951-1933 pp.

Сорт (■Фактор А;

Густота, тле./га

¡Ъактсй Б)

Есдоспсжи-зання су-

марне. м"/га:

; Урожайность товарка;] Товзр-'ÍHÍ075,

С1 ЗНИЦЯ

-, -, т/гай

Подарок

{контроль} 4316 53,0 95

30 4691 53,5 0,5 92

35 5049 56,2 3,2 92

40 5179 53,0 93

Брзуншвей- 25

зькз (КОНТРОЛЬ) 4440 64,8 96

30 4867 68,2 3,4 94

35 5400 65,8 1,0 93

40 5460 63,2 -1,6 91

Харклвська 25

зимовз fКОНТРОЛЬ) 4840 63,9 97

30 5390 67,3 3,4 96

35 5940 64,9 1,0 96

40 5950 59,2 -4,7 95

Б1лосн1жка 25

(Контроль 4840 62,1 96

30 53SO "0,6 8,5 96

35 5940 65,2 4,1 96

40 5950 64,9 2,8 94

Аматер olí 25

(КОНТРОЛЬ) 4600 50,7 94

30 5000 54,4 <3 Г> 93

35 5500 60,3 10,1 91

40 5550 55,4 4,7 90

HIP , т/'гз: Сортiз А 1,9

Густсти 3 2,3

БзззмодП АЕ 2,7

век недерезвинених, пешкеджених хворобами 1 що резтрсснулнсь зб1льшувться 1з збхлыпенням к1льксст1 рослин на одиншц

плодц .

7. ЗАЛЕЖНГСТЬ ВОДОСПОЖИВАННЯ, ПРОДУКТИВНОСТI КАПУСТИ П13НЬ0СТИГЛ01 В1Д СТР0К1В С1ВВИ НАС1ННЯ I САД1ННЯ РОЗСАДИ У В1ДКРИТИЙ ГРУНТ

Р1ст, розвиток надземно! маси, кореневси системи, водо-споживання. Строга! с!зби нао!ння у в1дкритий грунт впливаить на тривал1сть з*явления сход1з, що затежить з1д факторов зовншнього середовища 1, в першу чергу, температуря. Щодо приживания розсади, то перюд в1д 11 висаджузання до прижигания зб1лыпу5ться з пХдвшценням температуря грунту 1 пов1тря, тобто при раннох строках садоння рослини прижива-ються швидше. Тривайсть скремих пер1одов роззитку залежать не т1льки в1д строив совби 1 садгння, але й вод периоду розвитку рослин: на початку вегетацП вони тим коротпп, чим п1зн!ше вио1яне нас1ння або висаджена розсада, в подальшому - навпаки. Чим ранше вис1яне насшня або висаджена розсада, тим ранше дозр!взють головки, в1дповодно скорочувться три-вал!сть вегетавдйного пер1оду.

Прир1ст листтв 1 головок, кореневоо системи :штен-сивн1ше водбувавться при рашпх строках сгвби 1 сад1ння. Це пов'язано з тим, що при раюпх строках вирошування рослини роотуть 1 розвиваються триватоший период при сприятливих факторах зовношнього середовища. 3 подальшому подвищувться температура пов!тря 1 грунту, знижуеться з!дносна зологость позз.тря, що негативно позначаеться на формування рослин.

1нтенсивн1сть витрати води рослинами 1 полем залежить в1д строк!в созби 1 сад1ння, що пов'язано, голозним чином, з погодними умовами 1, з першу чергу, температурою. 3 подви-щенням оуми температур витрата вологи збьтынуеться, що приводить до зболыпення зропт/зально! норми, а в1дтак, водоспо-живання.

Урожайн1сть, структура, яюсть 1 коерщент водоспояи-вання. Як у п1вденнсму Степу, так 1 центральному Лосостепу найвища урожайность формувться на долянках рашпх отроков с!зби 1 садоння. Так, з середньсму за 1968-1970 рр. на зар!ант1 першого строку созби (I декада кв1тня-контроль)

3i6pami 49,8 т/га товарник головок сорту Аматер 511, а при совб! з II, III декадах ке!тня i I, II, III декада;', травня -менше на 3,3, 5,8, 5,2, 11,9, 23,4 т/га з!дпоз1дно.

Ще в б1лыл!й Mipi, н!ж строки с!вби, впливають на урс-дайн!сть строга-! садоння. Особливо piэкий спад формування головок в1дзначений на долянках останн!х строк!в сац!ння - I ! II декада:-; липня - на 18,4 i 28,1 т/га сорту Амагер 611 i на 12,3 i 35 т/га сорту Новочеркаська 20 в1дповодно в лоровняшп is контрольHi"i вариантом - садоння в III декад! травня. Товарность врожаю при п!зн!х строках с!вби i сад!ння зменшувться за рахунок недороззинених головок. Така л закономерность формування урожайнсстЗ. залежно в!д строив с!вби i oafliHHH назначена в умовах центрального Л!состепу.

Коеф1ц1ент водоспоживання в ycix грунтово-кл1матичних зонах, де проводились досл1дження, змЮТбться за вароантами досл1ду, що залежить Bifl р1вня урожайност!, тобто в!н тим б1льший, чим niBHime вис!янэ нас!ння або висаджена розсада у в1дкритий грунт.

МШмальний BMicT сухо! речовини, загального цукру, BiTaMiHy С в продукцП, що вирощена на д1лянка\ першого i останнього строк!в с1вби i сад1ння. Практично однакова за вар!антами досл!ду кислотность.

Таким чином, строки с1вби i сад!ння впливають на три-вал1сть вегегац1йного пер!оду, строки доэр!вання головок, р!вень урожайност1. Тому при добор1 строк1в с!вби i сад1ння сл!д враховувати для яко! мети i в HKi строки буде викорис-гана капуста пёзньостигла.

8. Б10ЕНЕРГЕТИЧНА 0Ц1НКА I ЕК0Н0М1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЬ ТЕХНОЛОИЧНИХ ЗАХОД IB

3 Шдвгаценням передполивно! еологост! грунту, в1дпов!д-но колькост! поливiв i зрошувально! норми, затрата непоноЕ-лено! енергы зростають. Це пов'язано з зитратами на паливо, воду та Ii енерговмнёстю, а також вбираниям i транспортуван-ням додаткоЕого врожаи.В умовах п1зденного Степу в середнь-ому за 1969-1971 pp. загальн! затрата на BapiaHTi 60-60-60% HB - контроль складають 59724 МДж, на EapiaHTi 70-70-702 HB - 65910 i на BapiaHTi 80-80-80* HB - 81361 ЭДж на га. Однак i ефективн1сть зрошення зростае з пёдвищенням передполивно!

золсге;~1 грунту за рахунск ^льпсгс зрелая 1 енерго!. щс вм!щу:-сться з ньему. Не подтзерджуеться показнпкачи ке-ефол.1~нта енергетичннх екзозатентОз ;Ке?). Еодпезодно дс зазлаченлх зар!антоз лоте розень енлэлав 0.,25, 0.33 1 1,15.

Така х заледенеть ефектизнсет! ре?шм1з зрешення назначена з онплх грунтозо-кл!матлчни>: зона;:, еднак у централь нему Лоссстепу вена залежпть з!д ровня забеапеченосто зеге-тац1лноге леросду спадам:!. В середньему за 1987-1989 рр., яко воднееятьея дс лсм!рно вслоглх, зелегих 1 надлишкезе зо-леглх, Кее на вароант! без зрешення зкгэлзб - 0,95, на зар!ант! 20-50-50" КБ - 0,91. При подальшому п!дзш?нн1 зс-дозабезпеченост! ефектизн!сть зрешення зрсстае. При схем! поливоз 70-70-701 НЕ Кее п!двищ5!згя до 0,97, а 80-50-80% Н2 - до 1,02.3 песушлпз! рога Кее з!д зрешення зростав до 1,77. У п!вденному, центральному Степу 1 центральному Лосостепу налвишлй чпетлп прлбуток 1 р!зень рентабельности отримали на зар1ант1 з передполлвною волсПстю грунту, до ззпца на 30% НВ.

Налменпо затрата на зирощування напусти позньостигло! вкладено при застосуванн1 поливов «в борознах гкентрель) -34315 Щж/га, що менше, де поливали рослини ДКШ-64 "Волжанка" на 5999 1 на 1С660 Щж/га з пор1знянно з вар1антом зико-ристання ДДА-100 М або на 17,4 1 31% в1дпов1дно. В1дносно структури затрат сл!д в1дзначити, шо на екоплуатац!ю трак-тор1з вони майе однаковх на зар1ант! полив1з по борознах 1 де поливали рослини ДКШ-64 "Волжанка" - 1577 1 1500 Щж/га. При виксристанн! для полив1з ДДА-1С0 М - 4421 Щж/гз, що больше на 2344 Щж або на 180% в!д контрольного зар1анта. Затрати на експлуатащю с.-г. машин таксж м1номатьн1 при полива: по борознах - 1415 Щж/га, до менше в перознянн! оз гастосузанням для поливов ДКШ-64 "Волжанка" на 215% о на 384% оз застосузанням ДЦА-100 М. В структур! затрат тольки на зрешення енергепгано затрати пращ, на експлуатац!ю тракторов, с.-г. машин спостерогаеться тача ж заоежность, як о при затратах в цолому на зирощування.

Еастосузачкя для встансвлензя стрск!в пслив!з б!офозич-нсго методу о за ф1зоологочш!ми пекззникамл зменшуе мзтеро-атьн! затрати на 48-56% в пор1знянн! з зизначенням стрск!з поливов за волсПстю грунту термостатне-заговлм методом. Енергетлчно затрати при зиксрпстанн! останнього методу зишо на 26"' 1 £92 Щи/га з перовнянно оз двема першими вОдповодно.

- 28 -

оЗ.ГЗЛЬН1 ЗИТраТИ 9Н5рГ11 ЗрОСтаЮТЬ 13 Зб1ЛЬШеННЯМ Гу'С — тети стояния рослпн, але до певного р!вня - оптимально! к!лькост! на единиц! пловц, шр поз'лзано !з додатковими затратами на формування густоти, збиракня ! транспертування до-датксвого Ерожаю. Наприклад, при впрощузакн! сорту Харк!зсь-ка зимова, максималып витрати на зиробництво на вар!акт! з густотою 30 тис./га, тебто, де отримали максимальний вих!д сухо! речовлни - 6,47 т ! енерг!: - 102370 Щж/га, але й на цьому вар!ант! отримали найзг-шдй Кее - 1,25. Тзк1 ж результат отримали при вирошуванн! !нших п!зньостиглих ! оередкь-оп!зн1;-: сорт1в капусти б!логолсво!.

Затрати енерП! на вирощування тим б!льш1, чш п1зн!ше зис!яне нас!ння або висаджена розсада у в!дкритий грунт, що пов'язачо !з проведениям додаткових полив!в ! оброб!тк1Е грунту. На оптимальному вар!ант1 с!вби в умовах п1вденного Степу з метою закладання продукц!! на доЕГочасне збер1гання загальн! затрати енерг!I окладають залежно в!д сорту 80836-80742 ЭДж/га, Кее - 1,16-1,18, а сад!ння - 96134-95870 А'Щж/га, Кее - 0,94-0,35. У центральному Л1состепу -73305-73870 МДж/га, 1,03-1,11 ! 77305-79030 МДж/га, 0,89-0,91 в!дпов!дно.

9. ВИРОЕНИЧА ЛЕРЕВ1РКА I ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТIВ Д0СЛ1ДМЕНБ

3 метою перев!рки результат!в досл!джень проведен! ви-робнич! досл!ди в с.-г. п!дпри5мствах:

"Молода Гвард!я" Хорсонсько! обдаст! - сажм.! звопгання, способа призначвняя строшв полные (1970-1371рр.). Оптиыаль-ний ражим зрсшвння на темно-каштановому серадньосуглинковому грунт 1 - провадення подиви при еслогосп грунту, що вище на ЭО % В1Д коефхахента в'ян&ння - 30 % НВ. Вхн забаэпачив Формування товарной урожайност! сорту Амагер 611 - 36,7 т/га, сорту Новочеркасска 20 -57>1- т/га 1 стримання налвииих кое-зятенив^нергетичних акв 1 валйнг 1 в - 1, 04 1 !,1.

?а»ш арошення при приэначбнн1 строев поливгв за водо-лог!Стю грунту при 30 % НВ, за концентрацзею кл*тинного соку черашкгв 4, 4 % об 11 год 1 за б1о®13Ичшш методом з виксрис-танням зормули 1

Е (0'1 V !55>

лсстягзм acscro 2ьг<5тац;Г:него лав юлу практично Н9 разнились mix соёсю, дс забезлачило сдкаксгу тсзарну ypoxanxiCTb: с ту яыаггр 6И - 35,7, 25, 24,3 т-'ra, секту Ковсчйскаелка 2С-57,1, 54,2 1 56,2 т/га 21дпсв1лнс. Mi к:малья! эатратн на зп-робництгс калусти л:экьсстнгло! зкладезп. дв пелтаи лриэна-чаая га vvsHiisaTsaui«» клгтккксг1 секу рен-

табелькост! тут склаг 1С5 на aasiантi лрнэначбння стрсх.13 поливi3 за бклчзичнк.! м&тсдсм - 102% : при лри2начьнн1 строев полив 12 эа 2елог:етв грунту - Q3

"Няжньсдн^ровський " Дя!прспэтровсько! облает: _ Р5хим авешэкня i1582-1532 рр.j; "Дружба", !м.М!чур!ка В!нницько: Облает!- слоссйи эирешуэання, ргжтм эрешаккя (1986-1083рр.);

1м.и.'евчанка BiHHimbKCi eejiacTi - строки ciaen i садтня (iS89-i9Slpp.). Результата переварки тдтзердили ссноэк; a:ic-НС2КИ, отриман-: в досл1дах наукозих устаноз. Доведена до-ц1льн1сть застосузання зроаення капусти шэньсстигло- з ni3-денному, центральному Степу i центральному Л1ооотепу укради з pisHi за за6езпечен1стю вегетащйного пер!сду опадачи роки-Дооладжен1 i nepesipeHi технолог1чн1 заходи зпроваджен! у виробництво: в Херсонськш обдаст!., 1972-1974 рр,; Микода!в-ObKifi обл., 1975-1979 рр.; Одесьий обл., 1974-1975РР.; Дн1-пропетрозсьый обл., 1975-1980 PD.; Донецьклй обл., {Мзр'1Н_ оькпй р-Н), 1976-1978 рр.; Запор!зьк!й обл., 1980-1982 рр.; Пслтазськхй обл. ,'К.ременчуцький район), 1971-1973 рр.; В!н-ницькай обл., 1990-1993 рр., то в^дэкачено актами.

0CH0BHI висновки

1. Водоспсживання капуоти (Ялогодозо! п!зньостз1глс: залегать з!д равня передполизно! золотеет! грунту, грунтовс-кл!матично1 зони ! погодних умов з пер!од !: вирсиг/ззння. Максимальна затрата води ц!ею рсслиною задбузазться в пер!од зав'язузання головки - початск дсзр!зання. цей пер!сд з кри-тпчним по зхднеленню до золегп.

2. Нижн:й р!зень оптимального ззолслення грунту капусти 5!логолсзо! п!зньсстигло1 на середньосугллнксзих ! легкссуг-линксвих за механхчним складом грунтах у п!зденнсму, центральному Сгепу, центральному Л1состелу Укра:ни е понад золс-г1сть в'янення 30% наймекшо! волсговмност!. Передполизнз золотеть на грунтах, у яких зологаоть з'янення 50% HB, станс-

- so -

вить 30% HB, у яких золоПсга з'янення 40% - 70% HB. Шдтрк-мання таксгс р1вня яередпсдизно! вслогост! грунту створив умови для отримання найвищр! урсжайясст!, чистого прибутку i р1вня рентабельност!. Зниження передполизно! вологсст! грунту з будь-який пероод розвнтку рослин знижув урожайность, товарность i як1сть продукц!!, а подвшиення П в!д зазначе-ного р1вня, приводить до зб!льшення к!лькост! поливов, зро-аузальяо! норми i, таким чином, непродуктивно! витрати води у зв'язку з тим, чо урожайн1сть в!д них не зрсстав.

3. Застосузання зрошенкя при вирошуванн! капустн п!з-ньсстиглоо ефектпвне в п1Еденнсму, центральному Степу о Центральному Лосостепу Укра!ни. У п!вденному ! центральному Степу зоно в вир!шальним i забезпечув при оптимальному режимо зрсшеняя товарну урожашпсть залежно з!д сорту 55,8 - 77,4 т/га, а такш наивищий ксеййщвнт енергетичних ев1валент!в -1,18 - 1,19 i pisenb рентабельност! - 144 - 192%. У центрально.1,^ Л1састепу зрошэння суттвво тдвищуе урожайн1сть. Однак piseHb "i'i приросту залежить в!д забезпеченост! вегета-вдйного пер!оду опадами. В середньоволог!. волог1 i надлиш-ково волог! роки урожайн!сть товарних головок п!двищувться на 52%, а р!вень рентабельност! - на 58% (93 i 151%) в по-сушливо роки - на 127%, р!вень рентабельност! - на 152% (4 i 156 %) в nopiEHHHHi з неполивними рослинами.

4. Затрати на зрошення в технолог!чному npoueci вироб-ництва капусти п!зньостигло! складають у йвденнсму i центральному Степу 12-15%, у центральному Лосостепу з пом!рно волог i, Bojiori i надлииково волог i роки - 7%, в посушлив! роки - 16%.

5. Опткмальн! умови для розвитку рослин ! формування врожаю капусти бологоловоо позньсстиглоо стзорюються при проведенн! поливов по борознах. Полней дощуванням коротко-струминними апаратами знижують товарну урожашпсть з умозах п!вденного Степу на 5,2-5,3 т, середньоструминннми апаратами - на 11,4-12,1 т/га. Р!знипя м1ж величинами урожаю залежно в!д cnccoöiB поливу в умовах центратьного Л1состепу залежить в1д забезпеченост! вегетац1йного пер1оду опадами: у вс-лог! i n0MipH0 волог! роки npi-ipiCT товарно! урожайност! при про-зеденно поливов по борознах складав 3,8-4,1 т/га, в посушли-зо - 10,2- 11,4 т/га з пор1внянно з поливами середньостру-минними апаратами.

- i3! -

3. Найменип енергетичн! затрата на вирощування кзпусти бьтсголово! пхзньостиглс! - при про2еденн1 поливёз по бороз-нах за допсмогсю переносного трубопроводу - 34315 Щж/гз, що мение, н1ж при ззстосувзшп для поливёз оередньоструминно! дошувально! мзшини ДКШ-54 "Волжанка" на 5999 ЭДж/га i нз 10660 МДж/га(1 на 10660 Щж/гз}при використанн! ДДА-IOGM або на 17 i 31%. Енергозатраги нз експлуатащю трачтор1з скоро-чуються на 5,1 i 130%, а на експлуатацш сьтьськогосподар-ських машин - на 384 i 215 % в1дпов1дно.

7. Зрошеняя вплпвае на мткроклёмат поля, зайнятого ка-пустсю шзньостиглою: знижуе температуру приземного шару пс-з!тря i грунту, зменшуе к1льк1сть сухсвхйних днёз, пёдвищув в1дносну волог1сть повётря, до позитивно зпливае на рёст, розвиток рослин i формування врожао. Mis вариантами оптимального i недсстатньсго зодозабезпечення р1зниця м!ж показ-никами зазнзчених метеоролог!чних елементёз характеризуеться такими показнкками: температура повётря на висот! рослин о Э-1Й год. яижча на 1,2-0,8°, о 13-1Й годин! - на 2,3-0,4°0. Темперптура грунту, максимальна температура нз nosepxHi грунту також нища на д1лянках оптимального зодозабезпечення. Так, на глибинё 10 см о 13-1Й год - на 4,5-0,5 , на глибшп 20 см - нз 2,8-0,5 С, максимальна температура на поверхнё грунту о 9-1Й год - на 6,0 -1,1°, о 13-1Й год - 6,8-2,5°0. В1дносна вологёсть повётря, навпаки, вшца на BapiaHri оптимального водоззбезпечення: о 9-1й год.- на 9-5, о 13-1Й год - на 16-3%. Изниця м1ж показниками метеорологёчних елемен-TiB спостерёгавться до наступного поливу. У центральному Лх— состепу T3KÎ ж результати впливу зрошення нз мёкроклёмзт за-ф1ксозан1 з посушлиз! реки, в псмёрно волог1 1 надлшпково волог1 - тёльки в окрем1 пер!оди, коли встановлюються висок1 температури i в!дсутн1 опади.

8. Найбёлып ачтивний розвиток м1кроорган1зм!в в грунт! в1дзначений при оптимально водозабезпеченост! рослин, тоб-то, коли подиви прозодяться при зологост! грунту, ш,о нище на 30% в1д Kce$i4iSHTa в'янення. Така законом!рн1сть cnocTepi-гзеться протягом вс-ього вегетзщйнсго перёоду капусти п!знь-остигло!. При визначенн! в перёод зав'язування головки, на початку дозр1вання i в кд.нЩ вегеташйного перёоду загатана кз.льк1сть MiKpoopraHiSMiB в aapi грунту 0-20 см на EapiaHTi оптимального зодозабезпечення бьтьша на 22-33%, амсн!ф!като-piB - на 16-25, н!троф1куючих бактер1й - на 20-239, азота-

- зг -

бактера - на 51-51% в пср!знянн! з зар!ачтом найменпого зо-дозабезпечення (лередполивна вслогость грунту вища на 10% вод коеф!ц!ента з'янення).

9. Р1ст 1 роззиток рослин капусти п!эньостигло: залетать з!д !х всдозабезпечекссто. При недостатной ьплькост! вс-лсги з грунт! зменаувться прирост листкозо! поверхно 1 коре-нов. Кр!м цьсто, коренева система при нестач! зслоги проникав на б!лыпу глибину - 150-160 см, тсд1 як при достатньому зодозабезпеченн!- на 130-140 см. Де зплизае на величину шару грунту, в якому сконцентрована основна масса корен!з, тобто ачтивнин шар грунту, якил складаэ в!дпов1дно 0,7 1 0,5 м.

10. Концентрад1я шптинного соку 1 сисна сила листк1з капусти шзньсстигло! знаходятъся з прям1й заяежност! е!д вологост! грунту. Чим вида волог1сгь грунту, там !х значения менш1, 1 навпаки.

11. Ф1з1одог1чн1 показники не пост1йно протягом дня: найменпц вранц!, в подальшому зростають. Концентрац!я кл!-тинного соку прогр1тих листк1в мае. найбольпи величини в пе-р1од з 14 до 15 год., черешк!в - з 15 до 16 год., сисна сила листк1в - з 15 до 16 год. Концентрация геИтинного соку 1 сисна сила листшв, що визначаиться в пробах другого яруса листк1в, не зм1кюються в1д в!ку рослин 1 сорту.

12. М1ж волог1стю грунту, концентрац1ею кл1тинного соку, сисною силою листк1в 1снуБ висока обернена кореляцойна затежн1сть: концентравдбю кл1тинного соку прогротпх листк1в - м!нус 0,81-0,82, концентрац1ею кл!тинного соку черешков -мз.нус 0,83-0,85, сисною с!лою листков - мгнус 0,83 -0,88. Таким чином, зазначен! ф1з1олоПчн1 показники межуть бути зикористан1 для призначення строк1в полив!в капусти позньостигло'! .

13. У технолог!I зирощування капусти шзньостиглоо в умовах зрошення п1вденного, центрального Степу ! центрального Л!состепу, об'ективним поряд з призначенням строк!в поли-в1в за волог!стю грунту, е б!сф!зичний метод, що розроблен-ний в 1нститут1 зрошуваного землеробства УААН, який базувть-ся на викоркстанн! показчиков середньодобовох температури ! в!дносно! вологост! псв1тря. Одна: ел1д врахувати б!слог!чн1 сооблизост! щв! культури, тобто зона не повн!стю пригоняв поверхню грунту, тому розрачунок зитрати зоди полем сл!д вести за .формулою:

Е =2 t(0,lt - ^r)

з 100'

протягом всьсто з?г??ац1йного лер!оду. Це забезлечув опти-мальпй режим зрсшення, який передбзчзв проведения полпв1в при золсгсст! грунту, що вида на 30* В1Д золсгсст! в'янення.

14. Густота стояния рослин впливае на урожайность се-редньоп!зн1х i п!зньсстпглпх ccpTiB капусти белоголово'!. Ре-акц1я рссллн на загущения затежпть в!д морфолог1чнпх ознак сорту. Оптимальна густота стояния для ссрт!з, ¡до рсзвивають

невелик*/ надземну ыаоу - середньотзньсго Подарок i п!знь-

остиглого Амагео 511 - 35 тис. (плода живленкя 0,23 м' ), а п!зньости шоза, Б1лоск1жка i середньо-

речовини i коеф1щенти енергетпчнпх екз1валент1з: сорту Подарок - 1,11, Аматер 511 - 1,21, Харк1зськз зимова - 1,25, Ерауншвейзька - 1,25, В1лосн!жка - 1,27'.

15. У п1вденному Степу i центральному Шсостепу строки с1зби нэс1ння i висаджування рсзсади у з1дкритий грунт впли-взють на строки дозр!вання i урожайность капусти б1логолово1 п1зньостигло1. Раин! строга с1вби i сад1ння даять можливють отримувати саму високу врожзйтсть придатну для опоживання, i почати П збирання з II декади оерпня при безрозсадному 1 з III декади серпня- при розсадному способ! зирошування. За-значен1 строки дозр1зання не характера для капусти позньо-стигло1 тому, шр продугацю ще рала ззкладати на довготривале збер!гання, але зона меже бути виксристана для спсживання ! як сирозина для кснсервно! промисловост!.

15. Оптимальний строк с!вби наоЛння у в1дкритий грунт з метсю закладання продукцп на довгочаоне збер!гання у п!з-денному Степу - II декада тразня, сад!ння розезди - III де-кздз червня, у центральном;/ Л!состепу - III декада кзотня -I декада травня i III декада тразня - I декада червня з!дпо-з!дно.

п!знього „ „ £

рослин на га(плота живлення

0,33 м~ ). При цих густота-; отримали напб!лыд!й вих!д сухо!

РЕК0МЕНДАД1I ВИРОЕНИЦТВУ

При проектуванно режиму зрешення капусти 5!логолово! п!зньостиглих copri3 на середньссуглннкових грунтах, у яких коеф!д!внт з'янення знаходитьоя на pi3Hi 50% HB , передпо-

лнвна золог!сть грунту скяадае 80*, на легкосуглинко-пх грунтах, у яких коеф!ц1ент в'янення 401-70%. КВ. для пёдтри-мання зазначено: передпсливно! волсгое-т! грунту несбх1дно:

В умозах п!зденного Степу провести 3-10, центрального Степу 3-9 полизав з таким ix розподёлсм: 3 в пер!од з!д початку вегетацП до зав'ягузання голоеки, 4-5 з!д заз'"язузан-ня головки до початку дозр!ваяня i '1-2 в останнхй пер!сд роззитку рослин. Зрошузальна норма складаз 2SC0-3500 мА''га; з умозах центрального Лёсссгепу в роки волог!, пом1рно золо-гi i надлишково волог! провести 3-4 поливи: перший з пер!од в:д початку вегетацП до зав'явузання головки, др'/ГИй i тре-Tiii в!д зав'язування головки до початку дозразання. Зрошу-вальна норма - 950-1250 м" /га. В пссушлив! роки провести с!м пслив1в: два в перход вёд початку вегетацП до зав'язування

головки, п'ять в1д заз'язування головки до початку дозр1Еан-

ня. Зрошувальна норма - 22D0 м /га. Поливна норма залежно

Е1Д водно-фёзичних властивосгей грунту складзе 310-380 м /га.

При проектуванн1 режиму зрошення i розрачунку поливно! норми для капусти п1зньостигло! активний шар грунту необхёд-но браги 0,5 м.

Використовуючи для визначення строгав поливёЕ ф1з!оло-ri4Hi показники рослин капусти п1зньостигло!, полней призна-чати Е перёод, коли концентрация клётинного соку nporpimx проб листков сягас 5,9 Z, черешкёв - 4,4%, сисна сила лист!в 4,67 атмосфери при ix визначешп об 11-iü годинь Ц1 величи-ни в!дпов1дають оптимальнёй передполивнёй вологост! грунту.

При застосувачн1 для визначення строкхв поливёв капусти п1зньоотиглп1 б1оф1з1-гчного методу 1нституту зрошуваного зем-леробства УААН, розрахунок витрзти води полем необх!дно вести за формулою 1 Es£t(0,lt - т^г) протягом всього вегетац1й-

С J.UU

ного пер!оду ц1б1 культури.

При органёзацП полизав капусти пёзньостигло! перевзгу сл!д в!ддавати способу поливу по борознах, застсоуЕання кс-роткоструминних, середньоструыинних машин i агрегат1в знижув урожайнЮть i зб1льиу5 енергоззтрати на експлуатац1ю тракто-piB, с1льськогосподзрських машин.

Густота стояния капусти бёлоголово! при зирошувзнн! '1! на зрошузаних землях повинна становити; середньоп!знього сорту Подарок, шзньостиглого Аматер 611 - 35 тис., пхзньос-тиглих copTiB Харклвська зимова, Б1лосн1жка i середньоп!знь-ого Врауншвейзька - 30 тис. рослин на га, що вёдповхдае пло-

ni живле'ння 0,23 i 0,33 м .

3 метою отримання продукц!ï капусти б!логелсвс1 п!знь-остиглих copTi3 для закладання на довготрпгале збер!гання, нао1ння при безрозсадно.чу зирощуванн! несбх!дно зжизатл у пхвденному Степу з II декад! травня, рогоаду висаджузатп з III декад! червня. У центральному ЛЮэстепу - з трет!п декад! kbïthh - I декад! травня ! з III декад! травня - I декад! червня з1дпоз!дно, ар дан можлиг!сть з1Срати ститл1 головки в II ! III декадах жовтня З1дп0в!днр до зазначених грунто-зо-кл1матячних зон.

СПИСОК ОСНОВНИХ Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Зрошуване озоч!вництво УС.П.Дудник, О.В.Антонов, В.М.Чернецьклй та !н.; за ред. С.П.Дудника. - К.:Урожай, 1983. - 168 о.

2. Чернецький В.М. Вплив режиму зрошення на роззиток ко-ренево! системи niзньоститло! капусти // Зрошуване земле-робство. - Вип. 12. - К.: Урожай, 1970. - С. 88-92.

3. Чернецький В.М. Вплив CTpOKia ciBöi-i на урожай i то-BapHiCTb nisHboï капусти на niBflHi Укра!ни // Зрошуване зем-леробстЕО. - Вип. 12. - К.: Урожай, 1971. - С. 40-43.

4. Горбатенко S.M., Чернецький В.М. Строки сгвби nisHboï капусти на п1вдн1 Укра'ши // В!сник сьтьськогосподарсь-ко! науки. - 1971. - N7. - С. 77-79.

5. Чернецкий В.М. Возделывание поздней капусты в условиях юга Украины //Метериады республиканской научной конференции "Развитие орошаемого земледелия в южных областях Украинской ССР". - К., 1973. - С. 32-33.

6- Горбатенко S.M., Чернецький В.М. Режим зрошення без-розсадно! ni3Hboï капусти на темно-каштанових слабосолонцю-затих грунтах твдня Укра1ни // Овоч!зництво i баштанництво. - Вип. 15. - К.: Урожай, 1973. - С. 21-24.

7. Горбатенко е.М., Чернецький В.М. Режим зрошення п!зньо! капусти з умсвах твдня Укра!ни // Вiсник с!льськс-господарсько! науки. - 1974. - МП. - С. 109-111.

3- Чернецький В.М., л&б1дь D.I. Вплив зрошення на м i крокл i мат поля i на врожай п!гньо! капусти на п!вдн! Укра-ïHCbKoï PCP // Своч13Ництво ! баштаництзо. - Вип. 13. - К.: Урржай, 1974. - С.19-22.

д. Чернеакй З.М. Вплиз режиму зрсшення пхзньо: капуотк на кхлхкХснлл склад мхкрсгртанхзмХз в грун?! // Зрсшузане землеробство. Еия. 15. - К.: Урожаи, 197*5. - С. 55-5?.

Ю. Чернецький 5.М. ФХзхологхчн: локазники рослин пхзньо: калустп при рхзнХл зслсгсзаЗезпеченостх /V ОзочХзнлцтво : баштачлцтво. - Вил. 20. - К.: Урожаи, 1975. - С. 53-71.

1-1. Чернецкий 2.М. Капуста на орошаемых землях // Картофель л свсщл. - 1975. - N6. - С.2Г'.

1о. Чернецький 5.М. ЕфектлвнХсть зропеннл безрозсадно; пхзньо: калустп на лХзлн! Укра'хнн / Рефератлвнлл бюлетень "Схльськсгосподзрськз 1нфсрмац1я".-1975.-N5.-К., 1975,- 3 с.

13. Черненький Б..М. ОсобллвссП зирощування озочевкх культур на зрсшуваних землях // Методичнх рекомендацХХ по осзоенню земель пхд зрошення на технХц! поливу сХльоькогсс-подзрських культур. - Полтава, 1976. - С. 22-29.

14. Чернецкий В.М. Агротехника возделывания высоких урожаев белокачанной капусты на орашаемых землях / Информационный листок ЦНТИ. - Херсон, 1978. - 3 с.

15. Горбатенко Е.М., Чернецкий В.М. Овощные культуры // Методические рекомендации по получению програмированного урожая основных сельскохозяйственных культур на орошаемых землях Запорожской области. - Запорожье, 1979. - С. 18-21.

1б- Горбатенко 5.М., Чернецький В.М., Лхпара Ю.А. Продук-тивн!сть оЕочевих культур у зв'язку з розвитком коренево'1 системи при рхзних равнях вологозабезпечення з умовах пхвдня УкраХни // ЗрошуЕане землеробство. - Вил. 25. - К.: Урожай, 1980. - С. 43-45.

17.Чернецький В.М., ЛХпара Ю.А. Вплив зодозабезпечення на тоаарнХсть 1 якхсть урожаю озочевих культур на пХздн! УРСР // Вхсник сХльськогосподарсько1 науки. - 1981. - N3. - 0. 81-82.

13. Дукьяненкс И.А., Чернецкий В.М., Кньш А.Н., Бойко Г.Н. Овощеводство открытого грунта // Научно обоснованная система земледелия Днепропетровской области //' Ответственные за выпуск Р.И.Завьялов, Г.Р.Пикуш. - Днепропетровск, 1982. -С. 164-174.

19. Чернецкий В.М. Кат/ста /'/Методические рекомендации по прогрессивкой технологии выращивания высоких урожаев сельскохозяйственных культур на срашае.мых землях Днепропетровской области/ Ответственный за выпуск Л.В.Иослфсза. - Днепро-

петровок, 1982. - С. 43-50.

2q. Чернецкий В.'Л. Технология выращивания запрсграммиро-ваннсго /500 ц/та/ урожая позднеспелой капусты // Методические рекомендации по программированию урожаев сельскохозяйственных культур на срашаемых землях Днепропетровской области/ Ответственный га выпуск Л.Е.Иосифсза. - Днепропетровск, 1984. - С. 31-34.

2i. Чернецкий В.М. Методические рекомендации по технологии выращивания овощных культур. Подразделение оперативной полиграфии Винницкого МТЦНТИ. - Винница, 1988. - 18 с.

2$>. Чернецкий В.М. Обоснование расчетного слоя почвы при разработке режимов орошения овощных культур // Сб. научных трудов Украинской сельскохозяйственной академии "Пути интенсификации овощеводства" - К.: Изд. УСХА., 1990. - С. 57-50.

23. Чернецький В.М. Б1оф1зичнин метод розрахунку строгав ПОЛИВiВ при ВИрОШуЕЗННi ШЗИЬОСТИГЛО! бЬТОГОЛОЗО! капусти // Матер1али м1жвуз1всько1 науково! конференцН. "Наука - рин-ков1й економащ", 1993 р. - Вхнниця, 1993. - 0.53.

24. Чернецький В.М. Вплив cnoco6ia поливу на урожайн1сть п1зньсстигло1 б1логолово1 капусти // Marepiann м1жвуз1всько! наукво! конференцП "Наука - ринковin економ1ц1, 1993 р. В1нниця, 1993. - С. 54.

25. Чернецький В.М. Урожашпсть copTis бълоголсво! капусти, придатних для мехашзозаного збирання в залежнсст! в1д густоти стояния // Матер1али м1жвуз1всько1 наукоЕо! конфе-ренщ! "Наука - ринков in еконоьпщ, 1993 р. - В1нниця, 1993. - С. 55.

2б- Чернецький В.М. До методики розрахунку зитрати води i строк1з полив1з с!льськсгоспсдарських культур групп капуст за метеоролог1чними показниками // Матераали Всеукрашсько! /М1жнародно1/ конференцП is проблеми "Корми i кормсвий б!лок". Ст,шаз1ум 1У. - В1нниця, 1994. - С. 245-246.

2?. Чернецький В.М. До методики роэробки схем режим1в зрошення капустяних культур // Матер1али реопубл1кансько1 коордшацхйно-методично! ради по 1нтенсиф4кац11 виробництва корм1в i б!лка в гооторопосушливому perioHi Укра!ни. В1нниця, 1994. - С. 48-49.

28- Чернецький В.М., ХаребаВ.В., 1зановський В. Т. Технолог! я вирощування капусти 61логолоео5 /Рекомендацп/. Bi-нни-ця: В!нницький ЦНТ1, 1996. - 22 с.

- 38 -

29- Чернецький В.М, Режим гропення капусти б1лсгслово! пёзньостиглих сортёз в рёзних гоунтсво-клёмзтичних зонах Ук-рзё ни.// Матерёали науксвоё конференцёё Вённицького державного о.-г. ёнституту. - Вённиця, 1996. - 120-121 о.

30. Чернецький В.М. Еплиз спссобёв вирошування на урс-*аин1сть га ефективнёсть зирсбництва капусти б!логолсво'1 пёзньостиглих сортёз -■'/ Матерёали науковоё конференцёё Вённицького державного с.-г. ёнституту. - В1ннпця, 1996. -122-123 о.

31. Черненький В.М. Строки сёвби 1 сад!ння капусти бёло-годово! пёзньостиглоё в Степу 1 Лёсостепу Украёни // Матерёали науковоё конференцёё Вённицького державного с.-г. институту. - Вённиця, 1996. - 124-126 с.

32. Черненький В.М. Технологёя вирощування капусти бёло-голово! пёзньостиглих сортёв /Рекомендацёё/. Вённиця: Вённицький ЦНТ1, 1996. - 16 с.

33. Чернецький В.М. Ефективнёсть зрошення капусти бёло-головоё пёзньостиглих сортёв в Степу ё Лёсостепу Украёни //' Вёсник аграрноё науки. - 1996. N9.0. )

34. Еолотських О.С., Чернецький В.М. До питания енерге-тичноё оцёнки виробництва продукцёё овочёвництва // Овочёвництво ё баштзництво. - Вип. - К.: Урожай, 1996. - С.

35. Чернецький В.М. Капуста. Навчапьний посёбник для сту-дентёв агрономёчного факультету вшцих сёльськогосподарських закладёв - Вённиця, 1996. - 80 с.

АННОТАЦИЯ

Чернецкий В.М. Водопотребление режим и способы орошения капусты белокзчанной позднеспелых сортов в Степи и Лесостепи Украины. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.06,- овощеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 1996.

Изложены результаты исследований по изучению аодолотреб-лбния, нижнего уровня оптимального увлажнения почвы, влияния орошения на микроклимат поля, микрофлору почвы. Исследованы возможность использования биофизического метода, физиологических показателей для назначения сроков поливов, влияние способов полива, густоты стояния, сроков посева и посадки рассады в открытый грунт на урожайность капусты поэньспелоп-

Клчг-юз! с лоз э: зсдсгХсть грунту, нэлменыа вологсвмнХсть, зсдсслсжпзання, cnociS поливу, густота отслння, ф1з1олсг:чн1 локазникл, м::-:р~ф,-сра грунту, строк:! с1вбл, садхннл, урс-жайкость, товарность, як!сть, бхсенергетлчна сц!нкг, ко-еф1ц1=нт енергетлчклл екз1вапентхз.

Chernetsky V.M, 'Water consurrpticn, condition ar.d irrigation method of late harvest white head cabbage in steppe arid partially wooded steppe of Ukraine. Dissertation typescript for Doctor's of kg. Sciences degree in specialised field 05.CO.06 - vegetable growing. Ukrainian Agrarian University. Kiyiv, 1995.

In the given summary materials, containing the results of theoretical research studying the Icwer optimal moistening soil level for late-harvest white head cabbage, studying1 the influence of irrigation on microclimate of the field, on soil microflora, on physiological data of plants, on active layer of soil are presented. Possible use of biophysical method, physiological data for irrigation timing, and also the influence of irrigation methods, crop density, sowing and planning timing, sowing in - sity timing on field capasity of the investigated crop has been studied.

Key words: soil moisture, mininum water capasity, water consumption, irrigation method, crop density, physiological data, soil microflora, sowing time, planting, field capasity, rnarketable value, quality, bicenergetic evaluation, energy equivalents coefficient.

5 U M M A

1996. Сбчислюзальнш"! центр ЕДСТI. Заказ 297. Тирад 1x0.

Информация о работе

Чернецкий, Василий Михайлович
доктора сельскохозяйственных наук
Киев, 1996
ВАК 06.01.06

Автореферат

Похожие работы