Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Влияние длительного применения различных систем основной обработки на агрофизические свойства почвы и продуктивность звена зерносвекловичного севооборота в условиях Правобережной Лесостепи

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Влияние длительного применения различных систем основной обработки на агрофизические свойства почвы и продуктивность звена зерносвекловичного севооборота в условиях Правобережной Лесостепи"

у и

&3 ДУДЧЕНКО

Нашоиальннн аграрии» уншерситет

Володимир Мнколайовнч

УДК 631.43:631,582(477.4)

ВПЛИВ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ Р13НИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБГГКУ НА АГРОФ13ИЧШ ВЛАСТИ 1ЮСТ1 ГРУНТУ

IПРОДУКТИВШСТЬ ЛАНКИ ЗЕРН0-БУРЯК0В01 С1ВОЗМШИ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ШСОСТЕПУ УКРАШИ

06.01.01 - загалъне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата ильськогосподарських наук

Кшв-1999

Дисергащею е рукопис.

Робота виконана в Национальному аграрному ушверситеп" протягом 1996-1998 роюв.

Науковий кер^вник: доктор сшьськогосподарських наук, професор, академк АН ВШ Украши, заслужений правдвник освгга ГУДЗЬ Володнмир Павлович, Нацшнальний аграрний ушверситет, завщувач кафедрн загального землеробства

Офодши опонента: доктор альсысогосподарсысих наук, професор

МАЛСНКО Анатолш Мигрофанович, Гнститут

землеробства УААН, завщувач лабораторн обробшсу грунту 1 боротьби з бур'янами

кандидат сшьськогосподарських наук, професор

ЧЕРНШеВСЬКИЙ Микола Сергшович, Державна

агроеколопчна aкaдeмiя Укра1ни, кафедра грунтознавства 1 землеробства

Провщна оргашзацш: 1нстгаут цукрових буряшв УААН, лабораторш випробування нових технологш, м. Ки1в

Захист дисертацп вйбудеться року о 10 годиш на

засщанш спещалЬовано! вченог ради Д 26.004.10 в Нацюнальному аграрному утверсигеп за адресою: 252041, м. Кшв-41, вул. Геро!в оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ Нащонального аграрного ушверситету, вул. ГероКв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розкланий ¡^^¡^сй^.року.

Вчений секретар спещагоованоГ вчено'1 ради

Дмитрашак М.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Обробпок грушу е основною складового частиною землеробства За багатовкову кторпо обробпок грушу зазнав значних зюн: нагромаджувалися знания, досвщ, полшшувалнсь знарядця обробггку грунту, зростала енергоозброешстъ. Проте 1 тепер на процес обробггку грушу витрача-еться приблшно 40% енергетичних 1 25% трудових затрат об'ему польових ро-б1т для вирошувашм та збирання сшьськогосподарських культур. Саме тому кожний зах!Д обробтсу грушу повинен бути рацюнальним, а окупшсть затрат на його вихонання - максимальною. Дослщження за остант роки стверджу-ють, що на сучасному еташ розвитку сшьського господарстаа i за умов ринко-во1 економпда найбльш ефективною е полицево-плоскоргзна система основного обробтсу грунту, яка передбачае поеднання в Ывозмпи перюдичних поли-цевих I безполицевих, глибоких, мшких та поверхневих обробптав.

Довготривалими дослвдженнями встановлено, що обробпок ефективний лише тода, коли його проводять з урахуванням грунтових властивостей, кга-матичних 1 погодних умов, бюлопчних особливостей культур 1IX вимог до технологи в]грошування в авозмша. Ефективний вплив мехашчно! да на грунт поситоегься тодг, коли глибина, способи 1 заходи обробггку здшснтоються у кауково-обгрунговашй послщовносп та -пснш взаемодо з усша ланками сис-теми землеробства. При цьому слад враховувати, що гпд час вирошування сшьськогосподарських культур р1зш машини проходять по полю вщ 5 до 20 раз1в за сезон.

В зв'язку з цим, для умов правобережного Люостепу значний пракгачний 1 науковий штерес мае довготривалий вплив рвних систем основного обробггку на агрофгзичш властивосп грушу.

Зв'язок роботн з науковими програмами. планами, тамами. Дисерта-цшна робота е скл адовою частиною тематячно! програми дослщжень кафедри загального землеробства Нащонального аграрного ушверсигету з теми: "Роз-робка моделей нормативного землеробства при внрошувант польових культур в Лкостепу Украши." Державний реестрацшний номер 01941)001957.

Мета та завданяя дослщжень. Виявити наибшып ефективш системи основного обробтсу груту в ланщ сшозмши: конюшина на 1 угас - озима пшениця - цукров1 буряки, яю забезпечували б стабшьне зростання продуктив-носп ршп 1 розширене в1дтворення родючостг грушу з одночасним полшшен-ням водно-физичних властивостей грушу.

В задачу дослщжень входило вивчити вплив довготр ив алого застосуван-ня ршних систем основного обробтдг на основш показники родючосп грушу 1 урожайтсть сшьськогосподарських культур в лашд зерно-буряковог сЬозмши. Для реашзацЙ ще! мети в досадах вивчали настугап показники: щшьшсть ор-

ного шару, твердость, агрегатний склад, поживний режим грушу в орному ше pi грушу, запаси продуктивно! вологи, водопроникшстъ, бюлопчну актившст грунту, забур'яиешсть iiocíbíb, продукгившсть сшьськогосподарських куш тур, структуру та яюсть врожаю, енергетичну ефектившсть рЬних систем ос новного обробпку грунту.

Наукова новизна проведения дослыягеиь полягае в тому, що вперше з умов неспйкого зволожевня правобережного Jlicocreny Украши була доел джена динампса агрофцичних властивостей чернозему типового малогумус ного легкосуглинкового при довготр ив алому застосуванш ргзних систем ос новного обробтгку грушу в ланщ зерно-буряково! cíbo3míhk. Вивчено довге тривалий поеднаний вплив cnoco6ÍB полицевого i безполицевого обробтеу в cíbo3mÍhí на елеменги родючосп грунту i забур'яненосп hocíbíb. Проведен поршняльна оцшка енергетично! ефективносп ргзних систем основного обре бпку грушу в лашц с!возмши.

Практичне знамения одепжяних результатов. Результата дослщжен запроваджеш в КСП ¡¡м. Т.Г.Шевченка Черкаського району Черкасько! облает та в господарствах АДС НАУ. Виробнича переварка в умовах правобережног Jlicocreny Украши полицев о-пло скор Í3 но! системи основного обробпку груш в зерно-бурякових с1возмшах гпдгвердила íi позшивний вплив на тдвищенн родючосп грунту, високу ефектившсть контролю за бур'янами, зниженн енергетичних витрат та високу продуктившетъ ланки ивозмши.

Особнстий внссок здобувача. Прийыав безпосередню участь в заклада i проведенш доелвдв. Проводив польов! i лабораторш анашзи, обробку дани результата дослцркень в умовах ArpoHOMÍ4HOÍ¡ дослщно1 станци та на вироб ницта.

Апробашя роботн. Результата дослщжень доповадались на наукови конференцюх професорсько-викладацького складу, наукових ствробпнию та асшранпв НАУ в 1997-1999 роках, на микнародному симпозиум! "Агроекс лопчш i економ!чш проблеми х1М1зацп АПК Украши" (м. Умань, 1997 р.) Рс бота розглянута i рекомендована до захисту на розширеному засщант кафедр загального землеробства НАУ.

Публмгади. Основа положения дисертаци вихладет в чотирьох друкс ваних наукових працях.

Об*см та структура роботн. Дисертаци викладена на 148 сторшках мг шннописного тексту, включае 35 таблиць i 4 рисунки. Текстова частина склг даеться Í3 вступу, семи роздшв, висновив, списку лттератури, який мкттп 274 джерела, серед них 13 шоземних автор1в. Додатки дисертаци Ьш^зютъс з 8 таблиць.

3MICT РОБОТИ 1. ОГЛЯД ЛГГЕРАТУРИ

У роздга коротко розглянуто icropiio розвитку землеробства, битъш детально поданий огляд лггератури з питань сучасного стану систем основного обробпку грунту. Висвилено всеб1чний вплив рвних систем основного обро-бггку та агрофгзичш властивосп грушу, на головш. елеменги його родючосп, забур'янетсть nocieiB та урожайшсть одьськогосподарських культур.

2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛЩЖЕНЬ

Клшат району пошрно континенталышй. Середньоргана температура повпря в рш становить 6,5-7 °С, кшьмстъ опадо -540-560 мм, за вегетацшний перюд - блшько 65% pinnol кшькосп. Тривалютъ перюду з температурою ви-ще +5°С становить 210-215 доив, а з температурою вшце -1-10сС -155-180 дшв.

За пдротерм1чними умовами вегетацшний перюд (квп-ень-вересень) 1996 року був близьким до багаторгано! норми, ГТК=1,35 (KI-+0.56), 1997 року - ГТК-1,40 (Ki=+0,62), 1998 року - вологим, ГТК=1,63 (Ki=+1,25) при нормативному К>±1. В середньому за дослщний перюд ГТК становив 1,46 (К=0,23), що засвщчуе типовклъ метеоролопчних умов.

Територк досл1дно1 станцй входить до складу Бшоцерывського агрогру-нгового району. Грунт досадно! дшянки - чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий. Вмкт в орному mapi 1умусу (за Тюршим) 4,6%, рухомого фосфору (за Мачигшим) - 3,3-3,4 мг, обмшного кално -10,3 мг /100 г грушу.

Експериментальна частина робота виконувалась протягом 1996-1998 роыв в стащонарному доелвд по вивченню р1зних систем основного обробггку грушу в типовш для зони Шсостепу десятигальнш зерно-буряковш авозмии з наступним чергуванням культур: конюшина на один уыс - озима пшениця -цукров! буряки -кукурудза на силос - озима пшениця - кукурудза на зерно - горох -озима пшениця - цукров1 буряки - ячм1нь з годовом конюпшни.

Вплив рЬних систем основного обробггку на агрофцичт показники грушу, а також на показники грунговоГ родючоетт, врожайшеть i яюсть вивчали в ланц1 авозмши: конюшина на один уис - озима пшениця - цукров! буряки.

Площа nocjBHo'i дшянки - 280 м2, облЬсово? -240 м2. Повторшстъ дослщу -чотириразова.

Половину кожно! делянки обробляли гербщидами за кригер1ем еколого-економ1чного nopoiy забур'яненосп, шша половина - була контролем. Техно-

лот вирошування культур авозмиш була загальноприйнятою для зони.

Схема досшду:

1. Полицевий обробшж - оранха на 20-22 см шд озиму пшеницю 1 на 28 30 см шд цукров1 буряки (контроль).

2. Пиоскорвний обробшж на 20-22 см гад озиму гапеницю та на 28-3< см шд цукров! буряки.

3. Полицево-плоскор^зний обробшж: шд озиму пшеницю теля коню шини на один уюс плоскорвом на 20-22 см, гид цукров1 буряки плугом на 28 30 см.

4. Поверхневий обробшж тд вci культури дисковими зиаряддами на 8

10 см.

Полицевий обробшж проводили плугом ПЛН-5-35, плоскоргзний - плос корцом КПГ-250, поверхневий - важкою дисковою бороною БДТ-7.

В дослцц виывали конюшину сорту Червона лучна, озиму пшеницю сор ту Мирошвська 61, цукров1 буряки сорту Ялтушювський однонасшний 30.

Програмою доелджень передбачалося вивчення таких показниюв.

1. Об'емна маса 1 загальна пориспсть визначалась в шарах грушу 0-10 10-20, 20-30 см перед збиранням попередника, на час посшу культур, в основн перюди розвитку та перед збиранням урожаю.

2. Твердють грушу облшовувалась в шарах 0-10,10-20,20-30 см.

3. Агрегатний склад грунту $ водотривисть агрегата - в шарах грушу 0 10,10-20,20-30 см.

4. Запаси продуктивно! вологи - в шарах грушу 0-10, 0-30, 0-100 см в ц ж строки, що 1 в п. 1.

5. Водопроникшстъ грушу визначалася перед входом в зиму озимо пшениид та змикання рядив цукрових буряюв.

6. Динамжа поживних речовин - в шарах грушу 0-10,10-20,20-30 см в т ж перюди, що 1 щшьшеть грушу.

7. Бюлопчна активность грушу вивчалася на глибиш 0-10, 10-20, 20-3( см на початку виходу рослин в трубку.

8. Перший юлыасний облпе бур'яшв проводили на час внесения гербщи дав по сходах, другий - кшыасно-ваговий - перед збиранням урожаю.

Волопсть грушу визначали термостатяо-ваговим методом. Грунт да аналЬу вщбирали на постшних площадках за загально прийнятою методикок в шар! до 40 см через кожи 10 см, глибше - через 20 см. Агрегатний склад гру ту визначали за методом НЛ.Саввшова, водотривюсть агрегатов ГМ.Бакшеева, об'емну масу - цилшдрами Н.А.Качииського, твердость грунт твердомером Ревякина, водопрониктстъ грунту на прилада ПВН-00 за Несте ровим. Нпратний азот визначали за методом Грандваль-Ляжу з допомогою да сульфофенолово! кислота, рухош форми фосфору - за Мачипним, кално - н;

полум'яному фотометр!. Бюлопчну акгившсть грушу визначали шляхом роз-кладу лляного полотна (метод Мнпустша, Вострова, Петрово'О у триразовш noBTopiiocri. Облж бур'яшв проводили на пловд 0,25 м2 у чотириразовй по-вторносп.

Урожайность облако вували методом суцшьного обмолоту з кожного ва-piaHTa окремо з урахуванням вологосп i засм1ченост! зерна.

Статистичний аналгз експеримешальних даних проводили за загально прийнятшш методиками на персональному комп'ютер1 класу Pentium И.

Яюсть продукцп оцшювали згщно стандарта: озимо! пшенищ - ДСГУ 2422-94; цукрових буряюв ГОСТ 17421-82. Енергетичну ефектившстъ р1зних систем основного обробпку грунту визначали за методикою О.К.Медведовського та П.Мваненка.

3. ВПЛИВ СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБПКУ НА АГРОФ13ИЧН1ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТУ

Узагальненою характеристикою фвичного стану орного шару грушу е об'емна маса. Вона серед цих показниюв ф1зичмого стану грунту найбшып п'с-но пов'язана з урожайшстю. В залежносп вгд способов i глибини основного об-po6iTicy пцльшсть орного шару грушу теля збирання попередника озимо} пшенищ коливалася в межах вщ 1,14 до 1,32 г/см3, тобто була в межах ршно-важно! щшьностг для чорнозешв малогумусних.

На час nociBy культур ланки Ывозмши шар груету 0-30 см теля оранки був бшьш рихлим, тж при безполицевому обробпку, Так, на гош озимо? пшенищ по оранщ об'емна маса грушу в mapi 0-10 i 10-20 си була вщповщно 0,97 i 1,08 г/см3, в той час як при плоскорвному обробггку вона складала 0,99 i 1,12 г/см3, а теля поверхневого o6po6iiKy вщповщно 1,01 i 1,22 г/см3.

Протягом вегетацд рослин щшьшеть орного шару зростала, але вшцою залишалася на Bapiamax безполицевого обробггку. Щд час збирання врожаю щшьтсть орного шару по Bcix вариантах вщйвшовалася i була найвшцою в mapi грушу 20-30 см на Bapiamax з безполицевим обробтеом i становила по озимш пшенищ вщповщно 1,28-1,30 г/см3 i цукрових буряках -1,32-1,33 г/см .

Така динамжа не е сутгевою осилыси об'емна маса грушу не виходить за меяа оптимального доапазону.

Твердасть грушу, на вадмшу вщ щшьносп, бшьше впливае на фвико-мехашчш властивосп грушу. За результатами дослщжень наймешш коли-вання м1ж вариантами обробтеу були у верхньому mapi (0-10 см) щд цукрови-ми бураками, що пов'язано з неодяоразовим рихленням мЬкрядь при догляда за пос1вами. При довготривалому поверхневому обробггку на 8-10 в шарах грунту 10-20 та 20-30 см в пор1внянш з контролем твердить трушу шд культурами

на час посшу була вдаювщно на 3,3 1 на 11,4 г/см2 вшцою. Необидно також вщмлиги, що з часу поаву 1 до збирання врожаю культур шар 0-30 см гасля оранки залишався бшьш рихлим, шж при шших обробпках. 3 глибиною орно-го шару по усхх варгангах твердють грушу зростала. Незалежно в1д способу обробтав 1 строив спостережень показники ц протагом вегетацц в шap¿ 20-30 см залишались вшцими, нк в шар! 0-10 см. Найбшьш чтсо це виглядас при довготрив алому застосуванш поверхневого оброб^тку в сЬозмш.

У сучасному землеробств1 структура грушу розглядаеться як своерщний регулятор процесЬ, що проходять у грутт. Найбшьш цшш в агроном1чному вщношент агрегата, що мають розм1р вад 10 до 0,25 мм, в орному шар1 грушу складаюгь вщ 65 до 78 %.

Найбшьша юлыасть структур них агрега-пв розм1ром 10-0,25 мм спосте-рналася в пол1 багатор1чних трав.

Вар1анти основного обробггку грушу впливали на утворення структур-них агрегат таким чином: в поршнянт з оранкою при поверхневому обробгг-ку в шар10-10 см '¿х було менше на 5 %, а 20-30 см - на 3 %; юлыасть часточок менше 0,25 мм вщповщно по поверхневому обробггку в шар1 0-10 см збшьшувалась на 55 % {по плоскорйному - на 27%.

Водотривюстъ агрегат найвшцою була у варгангах з полицевим та по-лицево-плоскориним обробтсом. Особливо це помшго у верхшх (0-10 см) шарах грушу (61,8-62,6 %). 3 глибиною обробнху юлыасть водотривких агрегат збшьшуеться. ГИд дою осшньо-зимових опадав, а також фЬичних дш на грунт юлыасть водотривких агрегата на час С1вби зменшувалась по в«х вар1а-нтах.

Добр! агрофиичш властивосп грушу сприяють максимальному погли-нанню атмосферних опадав ] накопичення в кореневмкному шар1 грушу знач-них запасш доступно! рослинам волош. Водопроникнють грунту змшюеться в залежносп вщ глнбини 1 систем основного обробпку. Найбшьша водопроннк-шсть у перпп 5 хвилин вдайчалась у вар1анп полицевого обробтсу i станови-ла гад озимою гаценицею 22,3 мм, гад цукровими буряками - 25,7 мм, тода як теля плоскорЬного обробтсу вона знижувалась: пщ озимою пшеницею вщповщно до 14,8 мм, цукровими буряками - 19,5 мм, а при поверхневому обробпку становила лише 12,8112,5 мм.

Через 60 хвилин облйсу водопроникшегь змшювалась таким чином: найбшьша фшьтращя спостерн-алась у вар1анп поверхневого обробпку, де вода вбиралась ¡з швидистю 2,0 мм/хв. - шд озимою пшеницею, 1,8 мм/хв. - шд цукровими буряками, тода як на оранщ вщповщно - 1,6 мм/хвл 1,5 мм/хв., що пов'язано з наявтепо плужжи шдошви, яка уповигьнюе поглинання води бшьш глибокими шарами грушу. Пщвищення водопроникносп при поверхневому обробтсу проходить завдяки густи сто ходав дощових черв'яшв, ям не

руйнувались обробгпсом в нижгах шарах (10-30 см).

Обробггок грунту завжди сприяе виршенню проблема бшьш ефективно-го використання вологи. Вад пер ¿оду збираншг попередника г до С1вби озимо! пшенгац найбшьше вологи накопичувалось на вариантах з плоскорЬним 1 по-верхневим обробшюм грунту, що пов'язано Ь створенням на цих вар1ангах мульчуючого шару, який зменшуе випаровування вологи. В наслщок цього в перюд поЫву озимо! пшенищ у вapiaнти з поверхневим обробгпсом на 8-10 см в пормнянш з контролем вологи в орному шар1 було бшьше на 9,7 %.

На час вщновлення весняно! вегетацй рослин, коли насичетсть грушу вологою була найбшьшою, вщмшностей мгж вариантами ие спостер1галось. Тшьки при полицевому обробггку вологи в метровому шapi грушу було бшьше на 2,2 %, шж при поверхневому обробггку. В другщ половит вегетацй рослин краще зберн-алась волога на фот безполвдевих обробггив.

В цшому можна зробюи висновок, що полицев1 1 безполицев1 способи обробпку грушу для накопичення вологи практично ргвнощнш. При безполи-цевих обробггках спостеркаетъся лише краще збереження вологи в груни

4. ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБПКУ НА БЮЛОГ1ЧНУ АКТНВШСТЬIПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ГРУНТУ ТА ЗАБУР'ЯНЕШСТЬ ПОС1В1В

Основний обробггок ¡стотно впливае на чисельшстъ \ активгасть мшро-флори грушу. Найвища бюлопчна актившстъ в орному шар! грушу ланки сь возмши спостери-алась иа вариантах з полицевим 1 полицево-плоскор^зним обробгпсом. При риноглибинному плоскориному обробггку пггенсившсть роз-кладання лляного полотна в середньому по ланщ С1возмши була на 4 %, а при поверхневому обробтгку дискового бороною иа 11 % нижче в пор1вняиш з контролем. При застосувашп полицевого оброб1тку мшробюлопчш процеси у орному щapi проходять маиже з однаковою ¡нтенсивмстю, з незначною тенденцию до шдвшцення в горизонт! 10-20 см 1 зниження - в горизонп 20-30 см, при безполицевих обробпках в поршнянш з полицевими вгецою бшлопчна актившстъ була у шар1 грунту 0-10 см 1 знижувалась до горизонт 10-20 120-30 см.

Поживний режим грушу гид впливом основного обробггку регулюегься шляхом покращання якоси заробки тсляжнивних решгок 1 добрив, створення оппшальних умов дня жигтя корисно! мпсрофлори, яка перетворюе важкороз-чиши форми пожив них речовин в доступш рослинам, фжсуклъ атмосферний азот. Найбшыпа юльюсть ттратного азоту спостер^галась на вариантах засто-сування безполицевого обробггку в шapi грушу 0-10 см з рйким знижениям в шар1 грунту 20-30 см. При оранщ ж вмкт штратного азоту в шар! грушу 20-30

см був на 31 % вшце, шж у верхньому шар1. Однак основний обробдток грунту не мав помтюго впливу на вм1ст рухомого фосфору. Яюцо при полицевому оброб^тку спостеркалось бшьш р1ввом1рне його розподшення по всш товщ! орного шару грушу, то при безполицевих обробтсах вш коыцентрувався г шар! 0-10 см 1вмют його з глибиною зменшувався.

Вм1ст обмшного катю мае аналога чну залежшсхь, як 1 рухомому фосфоРУ-

Отже, довготривале застосування безполицевих обробгпов приводить да диференщацд орного шару за р1внем родючос-п.

В умовах Шсостепу Украши захист поов1в вщ бур'яшв е одним 13 важ-ливих умов шдвищеши продуктивное!! землеробства.

Найвишу ефекггившеть в боротьб1 з бур'янами на початку вегетаци ешь-ськогосподарських культур мали вар1анти в застосуванням полицево-готоскорцного обробггку грунту. В середньоыу по латав авозмши млыасть бур'яшв на цьому вариант! була меншою в пор1внянш з контролем на 18-19 % . При тостшних безполицевих обробггках з використанням плоскороних та ди-скових знарядь, кшыасть бур'яшв в середаьому по ланщ сшозмши була вшцою вщ контролю по гербщидному £ безгербщидному фонах при плоскорЬному обробпку вщповццю на 16125 % товерхневому - на 41152 %.

В цшому по ланд! ствозиши найвишу ефектившеть в боротьб] з бур'янами мала полицево-плоскорина система основного обробтеу. Кшыасть 1 маса бур'яшв на цьому вар1анп була меншою в пор1внянш з контролем на 14 13 %по безгербщидному та на 31 1 35 % по гербщидному фонах. На вар1антах безполицевого обробтеу кшыасть 1 маса бур'яшв була вища вад контролю вад-повщно - по безгербщидному 1 гербщидному фонах на 16 161 %, на 121 32 % при плоскориному 1 вадповщно на 34 \ 114 % 1 на 34 142 % при поверхневому обробтсах,

Тривале застосування плоскорЬного 1 поверхневого обробгпов грунту веде до помтюго збшыпення кшькосп бур'яшв.

5. ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ НА НРОДУК ГИ ВШСТЬ КУЛЬТУР ЛАНКИ СШОЗМШИ

1нтегральним показником, що акумулюе дао факторов, що вивчалися в доелвд, е врожайшетъ сшьськогосподарських культур, яка була найвищою в ланщ сгвозмши при застосуванш шлицево-плоскоршного обробпку грунту.

В пор1Внянш з контроль ним полицевим обробтеом в цьому вар1аш1 отримана ¿стотна прибавка врожайноетт (табл. 1).

Таблиц* 1 - Вплив систем основного обробпку грушу на врожайшсть культур ланки зерно-буряково'1 С1Возм1ни, ц/га {середне за 1996-1998роки)

Фактор А (система основного обробггку грунгу) Фактор В Середне фактору А Р13НИЦЯ

Без гербщидав Гербщиди

Коюошина лучна

Полицева (контроль) 1 313 330 322 -

ПлоскорЬна 2 316 337 327 5

Полицево-плоскорвна 3 349 360 354 33

Поверхнева 4 309 321 315 -6

Середне фактору В 322 337

Р13НИЦЯ - 15

Н1Рм загальнэ 27 фактору А 19 фактору В 14

Озима пшениця

Полицева (контроль 1 45,9 47,4 46,7 -

Плоскорхзна 2 44,7 45,8 45,2 -1,4

Полицево-шгоскор1зна 3 48,9 50,3 49,6 2,9

Поверхнева 4 44,9 45,5 45,2 -1,5

Середне фактору В 46,1 47,2

Рвниця - 1,2

Н1Ро1 загзльма 1,9 фактору А 1.3 фактору В 0,9

Цукров! бурякн

Полицева (контроль 1 416 439 427 -

Плоскор13на 2 385 419 402 -25

Полицево-плоскорвна 3 434 456 445 18

Поверхнева 4 381 400 391 -37

Середне фактору В 404 429

РЬниця - 25

Н1Ро5 загальна 17 фактору А 12 фактору В 9

Плоскор13на \ поверхнева системи не мали суттевого негативного впливу на врожайшсть лише конюшини лупим. Озима пшениця 1 особливо цукров!

буряки дуже негативно реагували на щ способи обробпку грушу.

При застосуванш вздх систем основного oбpoбiткy грушу ¿стотау прибавку забезпечувалн гербщиди. Найвшций ефект гербщидав був на посевах цук-рових буряюв.

Ефектившстъ да систем основного обробггку грушу залежигь також вц погодних умов рожу, стану поля, часу виконашм робгг тощо. Залежшстъ ефек-тивносп до факгор1в вщ вшшву погодних умов за роки дослщжень розглянемс на приклада найбшьш чуйних до них культур - озимо! пшенищ 1 цукрових бу-рямв (Рис. 112).

Рис. 1. Вшив систем обробггку грушу 1 гербизиддв на врожайистъ озимо! пшенищ

Часта впливу фахтор!в:

16.9*. 5,6*

74,9%

□ Обробггак аГерЯчцяи

□ ГЪгодм! умови 0 Ш

Рис. 2. Вплив систем обробггку грушу I гербщидш на врожайшсть цукрових бурягав

Р!вень врожайносп озимо! пшенищ залежав вад системи основного обробтеу на 10,8%, застосування гербнщщв - на 1,1%, погодних умов - на 85,7% та шших фактор1в - на 2,4%, а цукрових бурягав - на 16,9%, 5,6 , 74,9 1 2,5%.

Системы основного обробпку грушу суттево не змшювали яюсш покзз-ники врожаю. Проте спостериаетъся теиденцш до покращання яюсних показ-ниив у вар1антах з полицево-плоскорЬним обробтсом. Таю показники як натура зерна, маса 1000 зерен, вмют бшку I клейковини, а також хшбопекарсью якосп (об'ем хтба, сила борошна) були вшцими при полицевому 1 полицево-плоскорцному основному обробптсу грушу.

Сисгеми основного обробггку грушу практично не вплинули на цукрис-■псть та доброягасшсть очищеного соку цукрових бурякш. Проте при застосу-вашп поверхневого та плоскорЬного обробгпав утворюеться значна юлыасть деформованих коренеплодав (укорочених, розгалужених 1 т. 1.), яких у цих ва-р1ангах було на 7-9 % бшьше, шж на контроле

6. ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБ1ТКУ ГРУНТУ

Анал13 енергетично1 саджи показав, що найвище значения коефшдента енергетично1 ефективносп в ланщ тозмнш було на вapiaшi з полицево-плоскор1зним основним обробпком. В залежносп вад культур вш станов ив на безгербщвдному 1 гербщвдному фонах вщповщно 1,97-8,87 та 1,81-8,30. Нижним енергетичним ефектом характергоувапись постши безполицев1 сисгеми основного обробггку грунту (табл. 2).

Таблица 2 - Вплив систем основного обробпку грушу на коефкцент енергетично! ефективносп вирощування сшьськогосподарських культур

Вар1анти основного обробггку грушу Фон(* Ланка ивозмши

Кошошина на один угас Озима пшеница Цукров1 буряки

Полицевий Г 7,86 2,15 1,73

(контроль) Бг 8,13 2,13 1,82

Плоскоршний Г 8,09 2,08 1,64

Бг 8,32 2,09 1,67

Полицево- Г 8,30 2,29 1,81

плоскоршнии Бг 8,87 2,28 1,97

Поверхневнй Г 7,53 2,09 1,59

Бг 8,24 2,12 1,68

*}Г - гербщвдний фон; Бг - безгербщидний фон

Перспектившсть будь-якого заходу або системи oбpoбiткy грунту визна-чаеться в юнцевому результат! економ1чною ефектившстю його застосування, тобто затратами копгпв 1 пращ на вирощування сшьськогосподарсько1 продук-цп, coбiвapтocтi i окутаосп витрат.

Оцшка економ1чно5 ефекгавносп р!зних систем обробггку грунту показала перевагу полицево-плоскор1зног системи в лашд с1возм1ни (табл. 3).

Таблица 3 - Економ1чна ефектившсть систем основного обробггку грунту в ла-нщ сшозм1ни: конюшина на один уюс-озима пшениця-цукров1 буряки (середне по ланщу розрахунку на 100 га)

Системи основного обробггку грушу Витрата на основний обробиок грунту: Вартють валовоГ продукций грн. Витрати на обро-бггок в соб1 вар-тосп 1 т продук-цд, грн.

вартють технолопчних операций, грн. Витрати пращ, людино,-годин Пально-го, кг

Полицева (контроль) 1277 1,44 2423 125590 1,33

ПлоскорЬна 1140 1,50 2126 118970 1,18

Полицево-плоскорвна 1029 1,30 1926 132727 1,06

Поверхнева 592,8 0,72 1116 118044 0,60

Вартють технолопчних операцш при основному обробггку грунту стано-вила 10,3 гривен на один гектар, що на 19,4 % менше пор^вняно з полицевйм обробггком. Витрата пращ при полицево-шюскорЬнш систем! обробггку грунту зменшуютъся на 10%, паливно-мастильних матер1ал1в на 21 % в пор1внянш з полицевою.

висновки

Результата проведение дослщжень дають можливгсть зробити наступит висновки.

1. Довгогривале застосування в сшозмш одше\' системи основного обробггку грушу гвд ус1 культури призводить до появи бшьш стшкого його агроф!-зичного стану з певним типом динамиш агрофпичних 1 агрономгчних процеав. При довготривалому поверхневому 1 плоскориному обробпках вщбуваетъея шдвищення об'емно! маси { твердосп грунту та зниження загалыкй щшьносп грушу. При довготривалому застосуванш поверхневого обробгпсу на глибину 8-10 см об'емна маса нижшх горизонта знаходиться в межах р1вноважно! щшьносп для даних грунтш протягом всього вегетацшного першду культур.

2. Змиш агрофоичних показниив грушу за рахунок ущшьнюючо! да грунгооброблювальних знарядь на вщповшних глибинах призводить до шдвищення щшьносп вшце 1,30 г/см3, знижуе водопроникшетъ при поверхневому обробггку на 5,2 мм шд озимою пшеницею та на 21,6 мм шд цукровими бу-ряками за перпп 20 хвилин спостереження. Наступш 60 хвилин спостереження штенсившсть поглинання води при полицевому обробггку знижусться, а на ва-р1антах з безполицевим обробтеом темпи фшьтраци залишаються пракпгше без змш.

3. Систематичне застосування дисково! борони доя обробггку грушу призводить до розпилення струюури грунта в верхньому шар! збшьшуючи ча-стку агрегата рстпром менше 0,25 мм на 4,5 % по конюпшш на один уюс 1 на 10,4 % по озимш пшенищ.

4. При плоскорвнш 1 поверхневш системах основного обробггку грушу в пор1вшшт з полидевою оранкою внаслщок угворення мульчуючого шару на поверхш грунту покращуються накопичення 1 збереження вологи як в орному, так х в поавному шарах.

5. Довгогривале застосування рвних систем основного обробггку грушу в зерно-буряковш Ывозмип впливае на стушнь диференщацп орного шару за родючктю. Безполицев1 способи обробшеу ведуть до помтшх змш пошарово-го вм!сту елемента мшерального живлення рослин {гумусу в напрямку IX 361-льшення в шар! 0-10 см £ зменшення в бшьш глибоких шарах. Одночасно при цих обробггках гадвищуеться бюлопчна актив теть орного шару за рахуноя конценграцц в ньому основшм маси оргашчних речовин, добрив та шеляжнив-них решгив. Найбшьш спрштпш умови поживного режиму створюються при полицево-плоскорвнш систем! основного обробггку в авозмпп.

6. Застосування системи безполидевого основного обробггку грушу призводить до шдвищення забур'яненосп посшв в залежносп вщ культури в 1,52,5 раз.

Серед культур ланки авозмши найбшьш спйкою проти бур'яюв була коню шина лучна, потам - озима пшениця i незнатною стшгастю видшялися цукров! буряки, що необхдаю враховувати при визначенм системи основного обробпку грушу. Найбшьш ефективною проти бур'яшв була полицево-штоскорвна система обробтсу грунгу в сшозмпп.

7. На яшсть врожаю озимо! шпеншд i цукрових буряюв системи основного обробтсу грушу достагньо помпного впливу не виявляють. Проте без-полицев1 обробтси шдвищуюгь частку деформованих коренеплодов до 10 %.

8. Урожайгасть озимо! пшенищ i конюшини не залежитъ взд систем основного o6po6irKy грушу. Безполицев1 системи обробпку грунту негативно впливають на формування врожаю цукрових буряюв та загальну продуктив-шстъ ланки с1возм1ни. Найвищу продуктившсть ланки авозмти конюшина -озима пшенищ -цукровг буряки забезпечуе запровадженяя полицево- плоско-рЬно! системи обробтсу грушу.

9. Розрахуяки енергетично! i економгшо! ефекгавяосп систем основного оброб1тку грунту стверджуютъ, .що найбшьшою ресурсо- i енергозбережною здатшспо харакгеризуеться полицево- плоскорЬна система обробтсу грунту. Вона зменшуе витрата пращ на основний обробтж гругпу на 10% , витрати пальногоиа21%.

10. В умовах Правобережного Jlicocreny Укра!ни на чорноземах типових малогумусних в ланщ зерно-буряковох авозмши найбшьш ефективною системою основного обробтсу е полицево-плоскорвна, яка забезпечуе формування оптимального агрофЬичного i агрох1шчного стану оброблюваного шару при довготривалому застосувант рвних систем основного обробтсу грушу. Пщ тд покривну культуру конюшини - ячмшь i озиму тппеницю теля конюпшни на 1 уюс вона передбачае плоскорЬний обробтж на глибину 20-22 см, а тд цукров1 буряки - глибоку орапку на 28-30 см.

Публжациза темою дисертащ?

1. Гудзь В.П., Цюк O.A., Дудченко В.М. Основний обробтж грушу i за-оур'янешетъ nocißiB озимо! пшенищ // Захист рослин.-1997.-№5-7с. (проведено облкзабур'яненоста nociBiB озимо! пшенищ).

2. Гудзь В.П, 1ванюк М.Ф., Дудченко В.М., Цюк О.А Забур'янешстъ по-sieiB цукрових буряив при рЬних системах основного обробггку грушу в умо-sax Правобережного Шсостепу Укра!ни // Зб1рник наукових праць Умансько! ильськогосподарськох академи.-К., 1997, С.53-56. (Ввзначено вплив забур'яне-roeri на урожайшетъ цукрових буряыв при довготривалому застосувант систем основного обробтсу грунту).

3. Гудзь В.П., Цюк O.A., Дудченко В.М. Обработка почвы и предшест-

венники озимой пшеницы // Земледелие.-1998.-№2-22 с. (Визначено агрофви-чш показники грушу в шш озимо! пшениц! теля конюшини на один уюс). 4. Мирошник I А, 1ванюк М.Ф., Дудченко В.М. Вплив довготривалош за-стосування ршних систем зяблевого обробггку на водно-фЬичш властивост грушу та продуктивюсть цукрових буряюв // 36. наук. пр. Науковий вюнии НАУ.-К.Д998.-№4.-С.42-48. (Визначено водно-фЬичш властивосп грушу тг урожайшеть цукрових буряюв).

Дудченко В.М. Вплив довготривалого застосування риних систем основного обробту на агроф!зичш властивосгп грунту 1 продуктнвисть ланки зе-рно-буряково! авозмши в умовах Правобережного Лкостепу. - Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеню кандидата сшьськогоспо-дарських наук за спещальтстю 06.01.01. - загальне землеробство. Нацюналь-шш аграрний ушверситет. Кшв, 1999.

Дисертацк присвячена вивченню довготривалого вшшву р1зних систем основного обробггку на водно-ф13ичю властивосп грушу, на диферешдашс 1руитово1 родючос-п, забур'яненосп пос1в1в 1 урожайшеть сшьськогосподар-ських культур та показншав енергетично! ефективносп.

Ключов1 слова: обробтж грушу, родкгасть, яюсть, озима пшениця, цу-кров1 буряки, ивозмша.

Дудченко ВН. Влияние длительного применения различных систем основной обработки на агрофизические свойства почвы и продуктивность звенг зерносвекловичного севооборота в условиях Правобережной Лесостепи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01. - общее земледелие. Национальны! аграрный университет. Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению длительного влияния различны? систем основной обработки на водно-физические свойства почвы на дифференциацию почвенного плодородия, засоренности посевов и урожайносп сельскохозяйственных культур, а также показатели энергетической эффективности.

Установлено, что длительное применение различных систем основшм обработки почвы не приводило к существенным изменениям физическю свойств почвы. Вместе с тем отмечена существенная дифференциация плотности сложения в слоях 0-10 и 10-20 см, что на глубине 10 см создавало резки* переход от рыхлого к уплотненному сложению почвы при поверхностной системе обработки почвы.

Огвально-плоскорезная система обработки почвы благоприятствует улучшению агрофизических свойств. В отличие от безотвальных систем она снижает твердость почвы в нижних горизонтах пахотного слоя и тем самым снижает затраты энергии растений на развитие корневой системы, улучшает структурно-агрегатный состав почвы в плане снижения глыбистой фракции и фракции пыли. При этой системе создается хорошая водопроницаемость почвы, а это значит, что почвой хорошо поглощаются атмосферные осадки и улучшается водный режим почвы.

Необходимо отметить, что отвальная и безотвальная системы основной обработки почвы практически равноценны в накоплении влаги. Отмечалось более эффективное сохранение влаги в почве при безотвальных системах обработки.

При длительном применении безотвальных систем основной обработки почвы происходит дифференциация почвы по плодородию. Верхние горизонты пахотного слоя отличались высоким содержанием NPK и высокой биологической активностью, чем нижние. При отвальной и отвально-плоскорезной системе пахотный слой был более однородный по плодородию.

Огвально-плоскорезная система основной обработки почвы отличается от других систем высокой эффективностью в борьбе с сорняками, позволяет получить устойчивый урожай сельскохозяйственных культур звена зерно-пропашного севооборота с невысокими энергетическими затратами на его проведение в сравнении с отвальной обработкой почвы.

Ключевые слова: обработка почвы, плодородие, качество, озимая пшеница, сахарная свекла, севооборот.

Dudchenko V.N. Influence of long-term application of various systems of the basic processing on agrophysical characteristics of the soil and efficiency of seed and beet crop rotation in conditions of Right bank forest-steppe. - Manuscript

This thesis is for taking a scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences on the specialty 06.01.01. — General agriculture. — National Agrarian University. Kiev, 1999.

The thesis is dedicated to the study of long-term influence of various systems of the basic processing on water-physical properties of the soil, on differentiation of soil fertility, contamination of crops and productivity of agricultural crops, and also on parameters of power efficiency.

Key words: processing of the soil, fertility, quality, winter wheat, sugar beet, crop rotation.