Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Влияние d-кетоглутарата натрия на энергообеспечениедеятельности пищеварительных желез при экстремальных нагрузках организма.

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Влияние d-кетоглутарата натрия на энергообеспечениедеятельности пищеварительных желез при экстремальных нагрузках организма."

РТБ ОА

1 1

ЛЬВГВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мек$ 1ВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

кургазт натал1я кшзда!вна

УДК 612.3:612.26:577.391

ВПЛИВ 11 - КНТОГ луг АРАТУ натр1й на шергозабезпечення Д1Я-ШЮСТ1 ТРАНШ ЗАЛ» при екстремадьнкх навантаяеиях орган

С:-.. 00.1 г-1 - Ф1з1олог1я людини 1 тварин Автореферат

дисертацдд на здобуття науксвого ступени кандидата 61олог1чних наук

ЛЬВ1В - 1996

Днсертащею е рукопис

Робота викояана на кафедр! #{з1олог!1 дмдкнк 1 тваркн Дьв1всьного державного ун1верскгету й. I.♦ранка

Науковхй кер1вю<к:

доктор медичних наук, професор, академ!к АН ВШУ

0ф1ц1йн1 опонентм:

Доктор б!олог1чних наук, професор

Доктор медичних наук, професор

Пров1дна установа - КхХвськиА иац!ональний университет 1м. Т.Г.Йевчеика, иауково-доел 1 дний 1нститут ф1зюлогп

Эахисс. дисертац! 1 в1дбудеться " »996 року в _ годин! на зас1даши спецТал1 зоааво 1 вчеиог ради К 04.04.09 а 61олог1чних каук при Льв!всько*у университет! 1кеи1 1вана Франка

Адреса: £90005, Дьв1в - 5, вул. Груоевського, 4

3 дисертац!ею мокна.ознайомитись у б^блштеш Льв1вського державного ун1верситету гмеш !вана Фран.ка

Автореферат роз1слано " 22-" ^(ОО^ОК^ээб року

Вчеккй секретар

саец1ал1аоваж» ради К 04.04.09

кандидат б1адог1ч>оа науи • ¿/"'М-*-/-***. и. Б. Града*

Востаковська 1.В.

Тимочко И.4. Яремко С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ Актуадьн1сть проблеми. Вивчення механ1вм1в регуляцп енер-гетичних процесгв п1д впливом екстремальних фактор 1 в нал ежить до актуальних проблем сучасно! ф181ологП. в орган1ам1 1снують 8воротн1 зв'язки м1ж нейрогормональними регуляторними факторами та енергетичними субстратами: введення адренад!ну стимулюе ш-тенсивне використаяня в цикл1 Кребса передус1м сукцинату, що пов'язано э активац!ею симпатоадреналового механХзму регуляцП (Горд1й та1н., 1985; ВаЬэкуеЬа!., 1990), а парентеральне введення а-кетоглутарату (КГЛ) в орган1зм приаводить до посушенного використання у цикл1 трикарбонових кислот КГЛ, на фон1 зб1лыпення в його тканинах ацетилхол1ну, зниження активност1 хсшнестераз, що засв!дчуе зб1льшення тонусу хси^нерПчно! сис-теми регуляцП (Дол1ба, 1993). Кр1м того, через активац1ю аш-нотрансфе разного шляху екзогенний КГЛ стимулюе утворения ендо-генного КГЛ як насл!док переатнування, що, на думку М.М.Конд-раяюво! (1989), забезпечуе швидке й гнтенсивне постачання субстратом циклу Кребса при гпдвгацешп життедыльность пов'язано! з патолог 1чними процесами. Одним 13 можливих шлях 1 в корекцп цих зм1н у метабол!зм1 моле бути п^двищення в орган1зм1 хол1-нерг!чного механизму регуляцП. Попередне введення тваринам хо-л1иом1метика карбохол1ну за 30 хв. до опрсшнення зм^нюе пост-радгашйне порушення процесЗв дихання та.окисного фосфорщдован-ня в мЗтохондр1ях гепато- та ентероцит1в у напрямку Ы нормал1-зацП, а такох збхльшуе в!дсоток виживання опрокинених тварин (Шостаковська та 1Н., 1993). Введення в орган!зм КГЛ гпдвкиуе його реаистен-тсть до таких екстремальних умов, як хмобШза-щйний стрес (Лол1ба, 1993) 1 плоксична Мпокспя (Абдулла Ло-кадь, 1994). Проте вплив введення КГЛ в орган1зм на його резис-тентн1сть та окрем! функцП в опромхненому орган!эм1 не вивчав-ся. У лхтерзтур! не подаються такса комплекс»! досл!дження ре-

гуляцп та вначно! корекцП еяергетичного обм!ну при введешп цього 1нтермед1ата ЦТК на ткаяини опрсм!неного орган1зму з р!в-ним р1внем рад1очу«шаост!.'

Мета 1 заздакня досл1дження. Мета полагала у досл!дженн1 особливостей мед!аторного балансу та паказник!в еяергетичного обм!ну при одноразовому введеня! ацетилхсшну, с*-кетоглутарату та сум1сного введения цих сполук. Ставилось завдання з'ясувати: а) 8М1КК активнее^ ферменг!в переш!нувачня 1 сукцинатдег!дро-генави у тварин в р1вним станом вегетативно! регуляцП, як! по-р18йоыу переносить г1покс1йний стан, та роль КМ Н-хол1норе-цептор!в у цьому продес!; б) законом рност! впливу КГД на органа травления 1 мсхшш1сть корекцП енерговайезпйчення д1яльнос-т! цих орган!в при дП такого екстремального фактора як 1он1зу-юче опром!нення.

Наукова новизна отриманих даних. ВПерше доказано, ио введения в орган1зм КГЛ поеилюз хол!нерг!чний статус орган гаму. Це говорить про синерг!чну д1» КГЛ 1 ацетилхол!ну (АХ) на секре-торн! органи травного тракту, шр проявлялося в активадП ам1-нотрансферазного шляху постачаяня субстратХв у щш Кребса при эначному обмеженн! активност! сукцинатдег1дрогенази. ВшЛшюс-т1 вих!дного функционального стану тварин а р1зним р1внеы балансу в!ддШв вегетативно! нервово! системя при введенн! КГЛ п1дда»ться фармаколог!чн1й корекцП, стимулхаочи зростання реакций переагЛнування, шр значною м!рого сприяе енергетичному аа-безпеченню потреб кл!тин при екстреыальних навантаженнях. На В1дм1ну в1д введеного АХ, ефект ДП екзогенного КГЛ пролонгова-ний у часа 1 збер1гаеться у досл1дах а парентеральним введениям 1 при хрон!чному капоюванн! тварин шш препаратом.

Встановлено, що в умовах тотального рентген!вського опром!-нення введения в орган!ем а-кетоглутарату натр1ю у перси години Шсля опромхкення дае змогу перевести гостру форму променевого

ураження в гпдгостру, що п!двщуе виживання тварин. Виражена хол1нерг1чна залехнХсть орган1аму при введенн! 1ктермед1ата НТК пов'яауеться з стимуляц!ега енергетичних процес!в у м3.тохондр1-ях, п!двшенням активносм алан!н- 1 аспартатач!нотрансферазно-го шляху постачанкя субстратгв при значному обмезпенн! сукцинат-депдрогеназно! активности в тканинах травних залов.

Вперше показано, що посялення окисления у м1тохоядр1ях КГЛ при ачтивацП гтарасиыпатично! ланки вегетативно! нервово! сис-теми введениям в органам КГЛ п!сля опрсм1нення призводить до аростання спряженост! дихання 1 фосфорилювання та ефективност! використання кисню для синтезу макроерг1в, Такий ефект надэви-чайно ватливий для повноц1нного енергетичного забезлечення продев репарацП та в!дновлекня ушкоджених систем орган!ему при дП 1он18уючо1 рад1ацП.

Науково-практика ц1нн!сть робота. Одердан! дан! эначно роэширюють уяалення про кеяаМзм дП АХ i КГЛ на енергетичн! пронеси. Виявлен! особливостх впливу КГЛ на енергетичний обм!н при 1онгзуячому опром1ненн! мокутъ стати теоретичним обгрун-тувнням для розробю! метод!в корекцП енергетичного обм1ну оп-ром!неного оргии ему в ранн1 терм!ни п1сляпрокеневого ураження. Перспектива використання природних для орган1эму ыадотоксичнкх 1 високоефективних субстрат 1 в для корекцП функц1оналыюго стану його'систем, що зазнали зкаодого екстремального впливу, надзвичайно широка. Це дасть змогу при значннх навантаженнях, що межують з патолог 1 ею, шляхом' точного вианачення оптимального моменту позитивного впливу КГЛ втручатися у роботу найватушв1-ших регуляторних центр1в орган!зму.

Апробащя роботи,' Беручи аа основу матер1аяи дисертацН, автор зробила доповад! на: ' 1-му Всесоюзному рад!об1олог1чному з'1вд! (Москва, 21-27 серпня 1989 р., м. Пущино), XIII а'Тзд! УкраИнського ф1э1олог1чного товариства 1м. I.Ц.Павлова (Харк1в,

17-21 вересня 1990 р.), И 8'!зд1 ф1з!олог!в Зах1дного региону Укра'ши (1993 р., Льв1в); на 1-му з'1зд! Украшського б1оф1зич-ного товариства (1994 р., Ки!в), на XIV з'!зд! Укра!нського ф!-зюлоПчного товариства (1994 р., Льв!в-Ки'!в), щор1чних науко-вих конферешиях Льв1вського ун!верситету (1992-1995 рр. , Ль-в!в), аасхданн! кафедри ф1810Л0г11 лвдини 1 тварин Льв1вського ун1верситету в жовтн! 1994 р.

Матер1али дисертацН висв!тлен1 у дванадцяти публ!кашях.

Структура дисертацИ. Дисертац1я складаеться з1 вступу, ог-ляду л!тератури, опису метод!в досл!джень та отриманих результат, 1х обговорення, висновк1в 1 списку лхтератури (374 назв). Праця мае 204 сторшки, 19 таблиць та дев'ять машшв.

Декларац1я осоОистого внеску дисертанта. Досд!дження вико-нане дисертантом повнЮтю 1 самост!йно. Анал1з одержан их результате проведено сп!льно з науиовим кер1вником.

МАТЕРIАЛИ I МЕТОДИ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Досл1ди проведен! на б1лих лабораторних щурах - самцях ма-сою 200 г. 3 метою активацП хол!нерг1чних вплив!в у оргашзм! вводили ацетилхолхн внутр1аньочеревно в доз! 50 мкг/100 г маси. а-кетоглутарат натрш вводили у доз1 20 мг / 100 г. Час ди ацетилхол!ну та а-кетогдутарату. становив 30 хвилин. Контрольним тваринам вводили р!внг об'еми (1мл) 0,92-го розчину N301. Кр^ьг !н'екц!й, окрем! групи тварин напоювали роэчином КГЛ впродовж трьох' 1 п'яти д1б до досягнення сумарно! дози 90 I 120 мг/100 г маси тварини в1дпов1дно.

Сер!я дослШв проведена на тваринах з р1зним станом вегетативно! регуляци (Вадаюк, 1983). Перед експериментами тварин роздгляли на дв! групи - високо- (ВР) ! низькорезистентних (НР) до г!поксП за В.Я.Березовським (1975 р.). Обидвом трупам тварин вводили аналог!чно а-кетоглутарат, а також а-кетоглутарат на фон1 атроп1ну (0.5 мг/100 г маси), чи атроп!ну та

- 5 -

бенэогексоя!» (0,5 мг/100 г мзси).

Скрема cepia експериментдв проведена на щурах, ягах onponi-нввачи тотально рентген1вськими промекями на апарат! РУМ-17 у мтмально леталыий дсз1 1000 Р або 259 мКд/кг. Умовм опром1-н^ння: напруга - 180 kV, сила струму - 11 мА, ф1льтр - Cu+AL, влядаль в!д джерела опром1неннз - 55 см, потузкн1сть дози - 20 Р/хв, час опром1нення - 50 хв. Вплив КГЛ оц;нщвався ва Шдсот-ком виг.иеишя спрсыненнх тггрин при введешп препарату за 2, 0,5 год до опром!нення i через 1, 2, 3 год п1сля опромгнення. В ксктй cepi'i досл!д1в контролем були: твариии неопром1нек1, яким вводили адекватний об'ем 0,9%-ro NaCL, та опром1нен! тва-рини, яким вводили зам1стьКГЛ ф1зрозчин. Спостереження за тва-риначи п1сля опрохинення проводились впродовж 30 дн1в. Особлива у ваг а зверталася на кл!и1чн1 прояри прсксгтевого уракенкя. Дека-niTfiUiKi "ерег 1, 2,5, -1, 24 1 год пХсля лг^дезня

опром!яеним тьаринам КГЛ.

М:тохон»рП пе'г.кки ьидШли методом диференц1ального цеитриФугуваквя з урахуванням модиф!кад1й, то еобезпечують катима сть iaoiiboeamix м1тохондр!й (Кондраюва, Григорекко, 19S5). Дихакня штохондрай рееструвалк полярограф!чним методом з допсмогою закрытого електрода Кларка. Як субстрата окисления використовували ot-кетогдутарат I сукцякат, В),ilex б!лка визнача-ли га ЛоурЗ i сп. (Lowry et al., 1051); активн1с?ь сукцинатде-гЦрогенази - спектрофотометричним методом (Ещенко, Вольский, 1982); активн!сть алан!н-1 аспартатачiнотраисферази - за методикою СОсадча, 1982); концентратю ац9Г/лхсл1ку i хо-л1нестераз-ну актиыпеть досдЦжуваних тканин - методом (Hsstrin , 1949) у моди^акацП Локальд! (McDonald et al., 1955); концентращю ад-penasinv i иорадренаЛку - аа диференцШга флюоресцентной методикою (Осинская, 1355). Результата досл!даень аная1зувази методом вар1ац1йно! статистики (Деркач та iH., 1977). Ступ1нь спря-

женост! ы!ж окремими досл!джуваними показниками 1 спрямован!сть 1снушого ы!х ними зв'язку визначали ва коеф!ц!ентом кореляцИ.

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1Д2ЕНБ Зм!ни вм!сту мед1аторних речовин у тканин! печ!вки 1 ц!льн1й кров! при введенн! «-кетогдутарату натр1ю Введения щурам КГЛ вкутр!шньочеревно у доз!'20 мг/100 г маси черев 30 хв. викликадо зростання вм!сту АХ на 60,32 (р<0,05) 1 8НЮК8ННЯ концентрацП як АД до 862 (р<0,05), так 1 НА до 82% (р<0,05) у тканин! печ!нки. Зростання вм!сту АХ суп-роводжуваяося еростанняы активност! хол!нестерази впродовж ЭО хв у тканин! печ1нки на 1082 (р<0,01) в!д контролю. Водночас зазначено достов!рне зростання концентрацП АХ у кров! (до 1362, р<0,05), 8нихення вм!сту в н1й катехоламШв: АД до 582 (р<0,01) НА до 342 (р<0,01) пор!вняно в контролем. Значка зни-жуваяася хол!нестеразна активность ц1дьно1 кровг: в!д 4,98 мкМ АХ/кд /хв до 2,26 мкМ АХ/ыл/хв, шр становить 45,42 контролю. Отже, вначне 8б1льаення вм!сту ацетилхол!ну на фон! достов!рко-го зменшення. концентрацП катехолатн!в, призводять до актива-ц!1 хол!нерг!чнйх механ!зы!в 1 аниження впливу симпатично! ланки регуляцП енергетичного обм!ну в цьому орган!. 1дентичн1 эм!ни вм1сту АХ, АД 1 НА в кров! васв!дчують посилення хол!нер-Пчного статусу в усьому орган!вм!.

Зы!ни активност! фермент! в переем! нування 1 сукцинат-деПдрогенази у тканинах травних залоз при одноразовому введенн! а-кетогдутарату 1 ацетилхол!ну.

Валив КГЛ пов'язаний 1з посиленням ам!нотраисферазного шляху постачання субстраИв у МХ, показаний у процесах АДФ-сти-мульованого дихаиня при введенн! !нтермед1ата (Мугика, 1992). Нами встановлено, що введения щурам КГЛ викликае через 30 хв у тканин! печенки зростання активност! фермент!в переам!нування:

активн!сть АлАт зростае на 49%, а АсАТ - на 33%. АналоПчн! змхни при введенн! еквогенного АХ через 30 хв: активнхсть АлАТ п1двищуеться до 110,9%, а АсА? - до 109%, проте вказан1 ам!ни не статистично достовхрнь Для тканини п1дшлунково1 залови дхя КГЛ на активн!сть фермент!з переам!нування вирахена сильн!ше, бо супроводжуеться значним зростанням активност! як АлАТ (на 33%. р<0,05), так 1 АсАТ (на 572, рс0,001). Для тканини сдизо-во1 оболонкк тонгаЛ киаки введения КГЛ призводило до врост&чня активност1 АлАТ на 23% (р<0,05) та АсАТ на 342 (р<0,05). Однак п1д впливом АХ активнхсть обох агЛнотрансфераз ашгасувадась, це, зокрема, значно проявлялось для АсАТ. Отже, при 1зольованому введенн! АХ 1 ИГЛ зб1лъшуютъ активн1сть фермент!в переам1нуван-ня, однак ефект КГЛ вищий.

При введенн! КГЛ через 30 хв встановлено зниження активксс-т1 СДГ тканини печ!нки до 86% (р<0,01). Для тканини лхдшлунко-во! галози зшскення СЛГ при веедеки! АХ у цей же пер!сд значно силън1ше, оск1льки при цьоыу актквн1сть дегхдрогенази сукцинату змешнуеться майисе вдв!чх 1 стачовить 50,1% (р<0,01) контрольного рдвня. Хоча введения АХ та КГЛ для кожного а названих органов тразлення мае специф1ку, проте вм1на активност1 СДГ через 30 хв Шсля 1зольовано! д1х КГЛ 1 АХ мае-едину законом!рн1сть. КГЛ у вс1х трьох виладках !нг!буе СДГ-ну актизн1сть, под!бно д!е 1 АХ, за винятком слизово! оболонки тонко! кишки, де активнхсть СЛГ мае тенденц!» до п1двмцення, проте не була статистично достсв1рною. Ймов1рно, що в!дм1нн1сть реакцП активност1 СДГ у слизов1й оболони! тонко! кшки з!добракае мекшу галежн!сть ц1е! тканини в!д регуляторного вплиэу парасимпатично! нервово! системи (Разенков, 1948).

Вплив тривалого введения в орган!зм я-кетоглутарату натр!в на ам!нотрансферазну 1 сукцинатдег!дрогенаау активнхсть та нейромед!аторний баланс у тканинах травних зааоз

Для тканини печ1нки порхвняно 8 ^.ншими тканинами встанов-лено тривалий вплив КГЛ на енергетичний обм!н, передус!м пов'я-еаний 13 вниженням .симпатично! та посиленням парасимпатично! ланки регуляцП, що виявляеться у зростанн1 вм!сту АХ, дефШит! катехоламШв, обмеженн! актива«!! пов'язаного з ними зг!дно з мед1аторно-субстратно-нуклеотидною системою (Бабский и др., 1985) сукцинату, пролонгованого в чась Зм1ни вмхсту холхнер-г1чного мед!атора корелювали (г - - 0,876) в вираженим високо-достов1рним зниженням активност! СДГ, що становила 43,9% (р<0,001) значень у контроль них тварин, як! не вживали КГЛ. Впродовя двох пер!од!в визначень активн1сть ХЕ ц1льно! кров! внижувалася до 78% (р<0,05) та 72% (р<0,05) пор1вняно з контролем. Такий вплив виявляеться краще на систем! з вираженою пара-симпатичною валекн1ств, наприклад, п1дшлункова залоза, осюльки саме в цьому орган1 виявлено значне достов!рне зростання активност! АлАТ ! АсАТ при одночасному статистично достов1рному эни-жешп актиЕност! деМдрогенаэи сукцинату.

Вплив одноразового введения КГЛ на вм!ст ацетилхол!ну 1 катехоламШв у тканин! печ!нки та хол!нестеразну активн!сть ц1льно! кров! у тварин а р!зною ст!йк1сто

до г1поксично! г!покс!1 Введения КГЛ викликае неоднозначну реакц!ю хол!нерг!чних механ!зм1в у ц!льн!й кров! при переважанн! в орган1вм! холхнер-г^чних або адренерг!чних регуляторних вплив!в: у ВР-них ХЕ-на ага,ивн!сть знизилася до 78% (р<0,01) пор1вняно з контролем, а для НР-них падхння активност! фермента було виражене сильнаше -до 49% (р<0,001).

Змши у баланс! мед!атор!в тканини печ!нки при введенш КГЛ тваринам показали, що у ВР-них тварин, у яких переважають хол1-нерг!чн! регуляторн: впливи при введенн! КГЛ, активащя хол1-■нертко! ланки регуляц15 пов'язана з накопиченням АХ ! знижен-

иям ЕХ'Лсту КА; виключення М- 1 Н-хол1норецептор1э за цих умов нгвелое ефект АХ на мед!агорний баланс дослхджуваного органу. Для НР-них тварин стимуляц1я хол!нерг1чних механ1зьав введениям КГЛ иризводить 1 до зкиження хол!нерг!чно! ланки, 1 до ослабления адренерг!чно!, оск!льки супроводжуеться зниженням вм1сту як АХ, так 1 КА для тканини печ1нки. Внасл1док цього у тварин створюеться дефицит хол1нерг1чного 1 адренерПчного мед!атсра в орган).

Впдиз а-кетоглутарату на активн!сть ам1нотраясфераз травних залоз у тварин з р1зною ст!йк1стю до г!поксично! г!поксП

При збереженн1 адекватних ф1э1олог1чних умов у тварин з р1зним станом вегетативною регуляцП встановлено неоднакову ак-тивн1сть ферыенИв перевм!нування. Тобто, у ВР-них тварин ак-тивн1сть АлАТ та АсАТ-аа у контрол! достов!рно була видом, у груп! НР-них 1 в тканин! печ!нки, 1 в п1дшлунков1й залов! та слизав 1й оболони* тонко! кишки (табл.1), що засв!дчуе неоднакову потухнуть ам!нотрансфераз у тварин з р1аною резистентн!стя до ппоксп 1 впливае на енергэтичне аабезпечення субстратами циклу Кребса.

Введения КГЛ ВР-ним тваринам зумовлювало деяке знихення АлАТ-! активное?!, що мохе сприяти утилазацП п1рувату (Нилова, 1973).Водночас у НР-них тварин спостер!галося вростаяня актив-ност! Еказаного фермента на 22% (р<0,05) пор1вняно а контрольною групою ВР-них тварин. Активн1сть АсАТ в обох випадках була Шдвищеною (1232 1 129% , р<0,05).

Органом, на якому вплив введеного КГЛ проявляБться сидыг!!-ше пор!вняно з печ1нкою, була тканина п1дшлукково! залоги. Вве-дення препарату призводкло до зб1льшення трансашназно! активное? 1 в обох трупах тварин. Проте у груп! НР-них ца активашя проявлялалась на злачно вгагэму процентному р1вн1. Так, эростзн-ня АлА7-зи становило 1422 (р<0,01) при 1352 у ВР особин, а

AcAT-hoí активност! - 173% (р<0,01) при 110% у груп! ВР щур1в. Ц! результата 8асв1дчузотъ, шр еквогенний КГЛ Шдввдуе низький р1вень ам!котрансферазно! активност! в НР-них щур!в, наближуючи активнiсть АлАТ i АсАТ до р1вня ВР-них оргач1зм!з. Значнии в!д-соток вростання активност! АлАТ отримано в груп! НР тварин при введены! КГЛ (до 185% контрольна еначенъ, р<0,01) у тканин! слизово! оболонки тонко! кишки.' Водночас у груп! ВР щур!в цей показник становив лише 146% (р<0,05). Проведен! досл!дження показали органну специф!чн!сть стимулаочого ефекту КГЛ на актив-н!сть ам1нотрансфераз в ВР i НР до г!покс!1 тварин, що засз!д-чуе р!вну силу впливу парасимпатично! дшки регуляцП на проце-си переач!нування. Блокада М- Í К-ход!корецептор!в н!велювала smíhh активност! АлА? i АсАТ, викликан! КГЛ, у р1зних трупах тварин.

Аяад!з впливу а-кетоглутарату на актива!сть СДГ opraaia травного тракту високо- 1 низькоревистентних до г1п6ксП иур!в Активад!я ам!нотра#сферазного механ!аму перетворення ендо-генного КГЛ при введевн! еквогенного КГЛ супроводжуеться значком м!рою зниженням активност1 СДР. Встановлено, т У печ!нц! ВР-них тварин цей шлях обм!ну сукцинату (СК) на 15,1% виций, н!ж у НР-них щур!в (табл.1). Введения КГЛ зумовило зниження ак-тавностд вказаного фермента в тканян! печ!нки в обох -досд!дау-ваних трупах, проте якщр в ВР-них щур!в активнiсть СДГ внизи-лась до 88,2% (р<0,01), а в НР-КЮ? - до 81,6% (р<0,01). Для тканини п!дшлунково1 валози введения КГЛ внизило р1вень СДГ майхе в 2 рази у ВР-них щур!в пор!вняно а контролем, шр стано-вило 45,5% (р<0,01) ! до 34,2% (р<0,01) у НР. У тканин! слизово! оболонки тонко! кишки пор!вняно а тканиною печ!нки i п!дш--дунково! валози введения КГЛ ВР-ним тваринам призводило до виражного зниження активност1 деПдрогенази сукцинату. Одкак, якао у ВР-них щур!в це зниження становило до 33% (р<0,01), то

1. Актив;;icTb алан!к- i аспартатам1нотрзисфераз (мкмодь п1рувату Ка /г /год) та сукцинатдег1дрогенази (кыоль сугашнату На/ мг б!лка/хв) у високо- та • низькорезкстентши до rinoiici'i тварин (п-5)

Умови досл1ду Ам1нотрансферазна ектнвн1сть Сукщшатдег1дрогеназиа ективн!сть

АлАТ ДсАТ

BP HP бр HP BP HP

Печ1шса ВР/НР, % Р 356 * 19 148,5 <0,01. 650 ± 17 765 ± 14 111,7 <0,01 035 ± 10 13,16 ± 0,27 118 <0,01 11,15 ± 0,16

Шдшлуккова завоза ВР/НР, 7. Р £30 ± 22 125,5 <0,05 263 ± 4 308 ± 6,5 163,9 <0,01 225 ± 7,5 4.54 ± 0,85 157,6 <0,05 2,88 ± 0,52

Слизова обо-лоика т/к ВР/НР, 7. Р 157 ± 12 142,4 <0,01 И7,з±1,е 197 ± £6 ' 132,3 >0,05 119 ± 31 5,02 ± 1,25 150,3 >0,05 3,34 ± 0,71

Прим1тка: ЕР,- високорезистентн! до rinoKci'i тварини, HP - ниэъкорезистентш.

для друго! грулй тварин - лише 89%, щр вказуе на р!зну ступШ обмеженвя активацП СЩГ у двох трупах тварин. Введения КГЛ на фон1 блокади ХР атрогйном та атроп!ном 1 бензогексон1ем зумови-ло зростання активност! СЩГ до р!вня контрольно! групи у ВР-них 1 НР шур1в.

Було встановлено, во ы!к еростанняи активност1 хол1нерг!ч-но! ланки регуляцП орган1зму при введенн! КГЛ двом трупам щу-р!в 1 8м1нами в евергетичному обмШ 1снувтасний в1д'ешшй ко-реляцШий зв'язок. Так, коеф1ц1ент кореляцИ становить г --0,954 м!ж накопиченяяы вм1сту АХ 1 зниженням активност! СЩГ для групи ВР-них тварин, для НР-них тварин - г - - 0,871.

Вплив парентерального введения «-кетоглутарату на ревистентн1сть шур1в до 1он18уючого опром!нення Введения. КГЛ за 2 год та 30 хв до опром1нення пог1ршувало переб!г променевого ураяення тварин п1с;ля рентген1Вського опро-ы!нення мШмально легальней дозою 1 аб1льшувало в!дсоток 1х загибел!. Пор1вняно в опром1кенням без введения тваринам КГЛ ц! результата не мали високого р1вня достовдрност! (мал.1). Пльки введения КГЛ у раня! терм1ни Шсля опроы1нення при наявн1й ви-б1рц! достов!рно 8б1льшувало виашвання опром!нених тварин п1сля д11 1он1вуючих промен!в. . Найкращ! результата виживання иур!в давало парентеральне введения КГЛ тваринам через 1 год. п!сля опром1нення 1 найб!льше анижувало ознаки шлунково-кишкового синдрому.

юо?——-—"' 'ЬЧ' *а>Г—

Мал. 1. Виживання щурхв при тотальному рентген1вському оп-

ром1иенн! в мШмадьно летальн1й доз! (I) га в зал ела ост i в1д терм i ну парентерального введения а-кетоглутарату Na: до опрош-нення - за 2 год (II), за 0,5 год (III); я1сля олром1нення: IV-через 1 год, V- через 2 год, Vi- через 3 год.

Д1я аведеного в организм через 1 год п1сля 1он1ауючого опром1нення а-кетоглутаоату нато!ю на хоЛнестеразну

актквн1сть npoal 1 тканин трааних задов Використовуючи отриманий досл!дяий матерная про значне Шдвшцення КГЛ резистентност1 опром1неного орган!зму при вве-денн! препарату саые через 1 год п1сля реятген1вського onpoHi-нення у м1н!мально летальн!й доа1, ми намагалися з'ясувати стан хсшнерПчно! системи регуляцП за smího» хе-т активност! у KpoBi й р!зних тканинах шлунково-киековсго тракту, неоднакоаои mi рою чутливкх до дП 1он1зуочо1 paaiayi'í. Встановлено, ао оп-pomihenhh зумовлюе значне зростаяня активнее?! ХЕ шльноч' kdceü в ус i терм i ни досл1джень: на 1 год гпсля введения ф!зрсзчину гена становить 1472, на 2.5 год - 1462 (р<0,05), через 4 год -2472 (pcO.Ol), на 24 год - 1992 i 135,32 на 72 год пор1Вкяно з неопром1неним контролем. Введения КГЛ опрсм!неним тваринам г.ризводить до статистично достов!рного знгасення активност 1 хе Шльно! кров1 пор!вняно з спрс«!неням контролем в1д 48,3% до 68,92 при р<0,05 у ввдевказанi термйм порхвняно з onpoMiнениям, зокрема у пера! години, коли активн!сть ХЕ стала нижчою, н!ж у неопром!нених тварин.

В печ!нц!, 5so • вважаеться найб1лыз рад1ореэистентним органом, опромьчення викликае достов1рне зростання активност1 дано-го фермента. У п!дшлунксв!й залоз! при опром!неши ХЕ-на активность pi3K0 знияуеться впродов» 72 год спсстережень i, зокрема, найб1льше - в neprai 3,5 год п1сля опром1нення i 2,5 год п!сля введения 1 мл фгзрозчину. В слизов!й оболонц! тонко! кишки ХЕ-на активн!сть через 1 год п!сля опром1нення анизилась майже

у 2 рави, аде. в наступи! пер1оди хвидеподЮно поступово ерос-тае, наблияаючись до р!вня кеопром1неного контролю наприк1нц1 третьо! доби. Введения КГЛ череэ 1 год nicsa олроы!нення вумов-люе аниження ХЕ-1 активност! у тканинах досд!дяуваних орган!в не т!дьки в nepai години пострад!ац1йного периоду, а й сприяе прогресутоау пад1яка активносг! цього ферменту калрик!нц! спостерекення. В!домо, еэ на трети добу при дан1й доз! onpoai-нення р!ако вбШиуютъся деструктквн1 процеси у слизов1й, спос-тер1га»ться ознаки "оголенна ворсинок" (Расина и др., 1977). Це один а ведучкх фактор1в роэвитку шунково-кишкового синдрому (Quast1er et al., 1951).

Вплив введения а-кетоглутарату иатр!ю через 1 год п!сдя опромЗнення иур!в на smihh' у в1ставленн! ыед!аторних речовин у тканин! печ!нки Опрсшнення тваркн в дов! 259 мКл/кг викдикае майже в ус! терм!ни досл1дхень статистично достов!рке вростання концентра-ц!1 АХ у тканин! печ!нки - орган!, во наиб!дьш вдатна до !нак-тивацИ АХ. Це вростання «as хвилепод1бний характер, проте най-вище воно через 72 год п!сля введения ф18разчину опром!неним тварннам, коли в«1ст АХ аб!дъаився майяе в 2 рази. Введения КГЛ опром1нениы щурам суттево smihxs характер пострад!аи!йних коли-вань концентрацП АХ у тканин! печ!кки: cnocrepiraewo достовip-не ш,ё вначШше вростання концентрацП АХ у цьсму орган!, особливо на 1-ау год п!сдя опроьйиеиия до 247Х ! налрик!нц! nepmoï доби досл!давкь до 2522 пор!вняно s неолроы!нени!4 контролем. Поряд в п!двкщенвяы вы!сту АХ у пострад!ац1кний пер1од спосте-р1галось вирахене екиження концентрацП АД ! НА, до поглиблюва-лося при введенн! КГЛ.

Зниження активност! ХЕ тканини печ!нки корелзое !в наступним аростанням вм1сту АХ (г - - 0,626) та снижениям концектраиП АД (г - 0,051) ! НА (г - 0,009).' Деф!цит катехоламШв на фон1

пригн1чення х сл!нее? еразн о I активност1 та вростання вм!сту АХ при зведенн! КГЛ пролонгуе реакШю хол!нерг1Чних механ1еа1в, щ,о мата виконувати вакливу роль у корекцИ метабол 1чних процес!в орган!зму в р&чн! терм!ни пострад1ац!йного пер!оду.

Вплив сг-кетоглутарату, введекого черев 1 год п!сля рентген!вського опром!.че;шя шур!а у м!и!>хзльно летальн!й Д081 на дихаяня 1 окисне фосфорилю8зяня в м!тохондр!ях печ!нки При дссл1дле;ш1 ваанву КГЛ ч^жв I год п!сля опромгнеяня за енергетичн! процеси у !<Х як субстрати окисления зикористовували сс-кетоглутарат (1мМ) 1 сукцииат (0,35 мМ), оск!льки окисления саме цих субстрат!в зм1шовалося в МХ печ!нки п!д д!еа АХ (Шсс-таковская и др., 1986), структурного аналога АХ - карбохол!ну при опром1ненн! тварин у доз! 259 мКл/кг (Долиба, Кургалюк и др., 1989; Шостаковська та !н., 1993).

Рентген!вське опром!нення тварин у мШмалыю легальн1й дс-з! викликае знихення процес1Е дихання ! окисного фосфорклювання V МХ печ!нки тварин через 1 год п!сля 1н'екцП ф!эрозчину 1 вс1 дослидуван! терм1ни (1, 2,5, 4 та 24 год) п!сля !он!зуючого спрсм!нення при використанн! як субстрат!в окисления «-кетоглу-тарату ! сукцинату. Ксефщ!ент АДФ/О, ио характеризуй ефектив-н!сть фосфорилювання АДФ, 1 извдк!сть фосфорилювання (АДФ/Д1) зникен! а 1-1 до 24-1 год експерименту. Особливо знижена ивад-к!сть АДФ-стимульованого дихання при окислена! КГЛ, яка на 1-зу год складала 60,2% неопром!неного контролю (р<0,05). Вдапрюван-ня дихального контролю за Чансом (Уз/У.«) вказуе на тенденц!» до зниження слряженост! процес!в дихання ! окисного фосфорилювання при опром!ненн! у дан!й доз! шпе в перш! години промекевого ураження ! становить 95,6% при окислейн! КГЛ 1 95,3% при окис-ленн1 СК. Найглибше порушення механ!вм!в окисного фосфорилювання досддаувалось на 24-ту год досл!ду.

I I

2

гп

I -У

I б 2

гхт

4-

в

I

I I

1 ^

2

Мал. 2. Валив а-кетоглутарату введеного через 1 год Шсля 1он1аутого опроы1нення на АДФ-сткмульоване дихання м1то-хонлр!й печ1нки щура через 1 (а). 2,5 (б) 1 24 (в) год п1сля введения препарату. Субстрати дихання: 1- а-кетоглутарат, 2-сукцинат. Тонка л1н1я- неопром1нений контроль, товста л1н!я -опром1иення, пунктир - опром!нення а введениям через 1 год а-кйтоглутарату.

Введения КГЛ черев 1 год п1сля опроы!нення призводить до значного эростання дда>-стимульованого дихання ( покааника Уз) в 1-1 до 24-1 год досл!дження. Напрюслад, Уз зростае як при окис-ленн! КГЛ на 35,6% (р<0,01), так 1 СК на 26% (р<0,05) пор1вняно а опро«1ненням вке на 1-шу год експерименту. Таке зростакня швидкост! АЛФ-стимульованого дихання у ц1й груШ щур!в в1дбува-еться бее роз'еднання процес!в дихання й окисного фосфорилюван-ня, адхе показ ник дихадьного контролю зб1льшуеться на 6,4% при окисленн! КГЛ 1 4,6% при окисленн! СК пор1вняно з опроы1неким контролем. Зростае такох шввдк1сть фосфорилювання додано"! АДЗ* на 13% у випадку КГЛ 1 на 56,8% (р<0,01) для СК порхвняно з оп-ром1ненням. Щ значения дихадьного контролю 1 швидкост1 фосфо-рилювання наближаються до мех неопрш1некого контролю 1 нав!ть перевищують його впродовх досл1джуваннх термШв при окисленн1 КГЛ 1 СК.,

Вплив екзогенного а-кетоглутарату ва пострад1ац1йн! 8м1ни активност! сукцинатдег1дрогенази 1 фермент!в переатнування

тканин травних аалоз п!сля 1он1ауючого опромонення тварки У лечтц активность дег1дрогенаэи сукцинату р1зко аростае впроаовл всього термину дослоджень п1д доев спром!ненкя. Водно-час V радючутливих тканинах (слнэовШ сбалонт тонко; кишки), СЛГ пЮля початкового Шдйому падае нихче р1вня неопрошненого контролю. В1домо, що р1зке зростання активност! СЛГ взсв!дчу<; онтенсирие включения СК у енергэзабезпечення 1 характерна для напружено! литтед1яльноста кл!тин п!д заливом екстремазьних фактор1в (Кондрашова, 1987, 1989). Введения КГЛ через 1 год гпсля опром!нення зменшуе пострад!ац!йну активаШ» СДГ-зи у пе-ч!нц! впродовж трьох д1С. У п!дшлунков1й залоз! 1 слизов!й оболони! тонко! кишки, як! рад1очутлив1ш1, опечатку пригн!чуе 11 активШсть нижче ровня неопрсм!некого контролю, але лалрикхнц! пераю! доСи активность СЛГ достав!рно аростае, зскремл, в сли-8081Й оболонцг тонко'! кишки. Як эасводчують результат«, вже а перших годин пострадхацгйного пер 1 оду пошкоджуються шляхи взид-кого постачання найефективн!ших субстратов дихання на Фон о де-(Ыаиту енергспостачаяня. Це найбольц ¡юакоддуе сливов о оболенки травного тракту. Парентеральне введения препарату спряяе норма-логадо'о лроцесоз, пов'язаних оз функщонуванням АлАТ ! АсАТ оп-рсмоненого оргаюзму до р1вня иеопроч1некого контролю, у вод-исско радюрезистентних оргаиач (иаприклад, печ1нц!) 1 ргуЦо-чутливих - п1дшлункова залоза ! слизова оболонка тонко! кишки, що в канцезому п!дсумку мае значения для виживання цШсного оргашэму при д!! деталь них доз опремьчення.

Корегуючий ефект екзогенного КГЛ на активацою постачання субстрат!» через траясам1назний шлях у Ц7К в опром1нених тварин заерлдчують результат» вявчення АДФ-стимульованого дихання м!-тохондр1й при наявност1 субстрат!в глутамату (3 мМ), яблучно! кислоти (2,5 мМ) 1 п1рувату (4Ш), що забезлечують !нтенсивне переамгнування, 1 призводять до значного посилення АД<£-стимулъ-

2. Виявлення рал! ам1нотрансфераз в ефект1 дЛ екзогенного а-кетоглутарату (20 мг/100 г маси) при його введенн! через 1 год опром1неннм рентген1вськими променямм тваринам у доз! 259 мКл/кг на АДФ-стимульоваме дихання (Уз) м!тохондр1й печ1нки черев 1 год п!сля введения препарату на 24-ту год досл!ду (п-5)

Уыови досл1ду нг атом 0 на 1 мг 61лка ва 1 хв Досл1д / контроль (X) р

Уз V*

Неопром1нений контроль

Опротнення в введениям ф1зрозчину 0пром1нення 8 введениям КГЛ

Неопром1нений контроль

Опрсш нення з введениям ф1зроэчину 0пром1нення э введениям КГЛ

Глутамат Э мМ + яОлучна кислота 2.5 Ш 52.11 * 7.98 16.07 ± 3,14

21,28 ± 3.10* 14,01 ± 2.35 40,84

32,44 ± 4,21" 15,23 ± 4,21 62,25

Шруват 4 мМ + глутамат 3 37,69 ± 1,78 14,13 ± 2,39

34,17 4 1,76 13,35 ± 1,45 90,66

42.4 ± 2,46*" 23,8 * 3,28 111,7

р<0,05 р<0,01

р<0,1 р<0,05

се

Прим1тка: ж - достов1рн! ампж н1х опромхненням 1 контролем;

** - те а саме м1я опром1ненням 1 введениям препарату.

ованого дихання у MX печгнки тварин п!д д!ею а-кетоглутарату, наведен! в табл. 2.

Отже, ачтиваШя ашнотрансферазиих реакц1й екзогенним КГЛ у MX опром!нених тварин сприяе значному утворенню ендсгеинсго КГЛ. Це п!двииуе енергетичне аабезпечення циклу Кребса загалсм. Ведомо, що окисления КГЛ у дихалъному ланцогу спрядвне з гене-рац!ею 3 молекул АТФ ! субстратним фосфорилюванням з утворенням ГТФ (Olsen, Allgyer, 1972), значения якого для аяабешчних в1д-новлзовальних процес!в у опром1неному орган!sui значяо зростае.

ВИСН08КИ

1. Введения в орган1зы а-кетоглутарату натр!с (20 мг/100 г маси) викликае достов!рне зб!льшенкя у ц!льн1й кров! й тканинах

орган!в травного тракту вм!сту ацетилхоя!ну при значному досгс-BipHOMy змекаенн1 концентрац!] катехад&чцнхв на фонА аниженкя активности хсхгпнестерази цЫьно! кровь Це засв!дчуе тдвишення впливу хеш Hepri чного механизму регуляцп.

2. Однсразове введения в орган!зм а-кетоглутарату натрш (20 мг/100 г маси) зумовлюе зм1ни енергетичного сбм1ну, пов'я-aaHi а п1двищенням активност! фермент!в переам^нування на фон! знидення активност1 сукцинатдег!дрогенази в тканинах травних залоэ, що маять р!зну радшчутлив1сть (печхнка, п1дшлункова залога, слизова оболонка тонко! кишки).

3. Ефект одноразового введения а-кетоглутарату на активность вказаних фермент1в эначно сильн!вий, н!а при введение за цих умов ацетилхол!ну (50 мкг/100г) або при Ix cni-чьному вае-деин! в орган1зм.

4. Ефект екзогенного а-кетоглутарату натр!» корелюе i3 значною активащею у тканинах алан1н-1 аспатртатаманотрансфераз на фон! вираженого аниження сукцинатдег!дрогенази i збер!гаеть-ся при повторному введенн! в орган1зм цього препарату на мед!а-.

торний бадане 1 показники енергетичного обм] .чу в досл1джуваних органах травления. Такий вплив проявляется сильнзше на органах а вираженою парасимпатичнов залегипстю - тканина гидшлунково! задози, слизова оболонка тонко! кишки пор!вняно з печ1нкою.

5. На тваринах а р!вним станом вегетативно!" регуляцП, то в!др1вняються за ст!йк!стю до г!поксично! rinoKcü, встановле-ио: у високорезистентних до г!поксП тварин активШсть фериен-т!в переаы!нування i сукцинатдег!дрогеиази значно вкща, к1ж у груп! ниаькорезистентних. Введения сскетоглутарату натр!» тва-ринам з ниаько» ст!йк!стю до г!покс!1 призводить до зб1льшення активност! ферментiв переам!нування до р!вня високорезистентних у KOKTpcusi. iifi 1игерыед1ата НТК зумовлзое Шдыздення концентра-ц!1 аиетклхаИну од почасно !з акиденкям ви!сту катеходам!н!в для групи еисокореакстектких до г!покс11 тварин, а для низько-ре^кстентних за цих умов супроводжуеться зниженням концентрат! як хсшиерг!чного, так ! адренерг!чного ыед!атор!в.

6. Ефект д!1 в Беленого в орган isu ct-кетоглутарату натрш ка енергетичний обм1н у тканинах з р!зною парасимпатичною еа-лежн!стю у тЕврин, SKi piSHQss Mipao переносять rinoKcifmi про-цеси, усуваеться блокадою М-! Н-ход!норецептор!в, до вказуе на опоссредкован!сть дП a-кетоглутарату натр1ю через ц! рецептори ефееторних кл!тик.

7. Одноразове введения a-кетогяутарату натр!» до слром!-нення в мШкшьно летальной дог! 259 мКл/кг noripиуьало пере-б!г променевого ураження тварин i зб!льшувало в!дсоток Ix загибал!; введения препарату в ус! тери!ни п!сля опром!нення збхль-шувало процент виживання тварин. Найкраш! результата вихивення иур1в 1 зниження .виявлених ознак шлункоео-шокового синдрому спостер!гаяися при введенн1 ä-кетоглутарату натр!ю через 1 год и!сля опром!нення.

8. Встановлений ефект п!двидення вккивання тварин в умовах

тотального рентген1вського опромхнення у м1н!ыально летальной доэ1 та при зведенн1 а-кетсглутарату натр!» через 1 год теля опром1нення пов'яэуеться з1 зростанням хол1нерг!чного статусу опромгнених тварин. Це засв1дчують зм1ни мед!зтсрного балансу: зб1льщення концентраш 1 ацетклхолгну, зниження вьпсту катехола-м1н1в та зниження активност! хол1нестераз тканин травних залов 1 ц!ЛЬН01 КрОВ1.

9. У м1тохондр1ях леч1.чки лЗсля тотального рентген 1зського опрсьпнення у мШмадьно летальн1й доз! аначно знижуються показ-ники АДФ-стимульованого дихання, його ефективн1сть. Виникае роз'еднання процес1в дихання 1 окисного фосфорилювання. Введения а-кетоглутарату натр!ю через 1 год п1сля опрсм!нення норма-л1эуе процеси АДФ-стимульованого дихання, п!двиауе ефективн1сть використання кисню для таких субстрат!в, як <*-кетогл7?ара? 1 сукцинат, зн1мае п1сляпроменеве розспрядення процес1в дихання й окисного фосфорилювання.

10. Встачсвлен1 зн1ни енергетичного обм!ну в тканинах травних залоз а р1зним р1внем радюрезистентност1 засв1дчують значне ураження ¡псля опрсм1нення амгнотрансферазного шляху постачання субстрат 1 в у цикл трикарбонових кислот на фон! акти-вацП сукцинатдег1дрогенази. Введения а-кетоглутарату натр!ю через 1 год п!сля опром!нення нормал!зуе актквн1сть ала.ч!н-1 аспартаташнотрансфераз на фон1 зниження активност1 сукцинатде-г1дрогенази.

Список. публ!кац!й за темою дисертацП:

1. Абдулла Лакаль, Дол1ба М.М., бмчик Н.М., Кургалюк Н.М. Роль «-кетоглутассво! кислоти в попередженн1 постстресорних зм1н енергетичного сбм!ну в м1юхондр1ях м!окарду /ЛПсн. Льв1в. ун-ту. Сер. 610л.- 1994. Вип. 23. - С.74-78.

2. Дол^Са М.М., Кургашок Н.М., Горинь О.В., Абдулла Лакаль, Му-зика Ф.В., Ватаманюк М.З. Роль !он!в кальц!» в механ!вм! д!1 холхнотропних речовин на енергетичний обм!н в м1тохондр1ях //Науково-методичн! аспекти ф!э!ологП: а'1зд зах!дно-репо-

ваяъного в1дд!лення Укр. ф1в1од. т-ва. - Льв1в, 1993.- 4.1.-С.-27-28.

3. Дод1ба U.M., Кургалюк Н.М., МузикаФ.В., Шостаковська I.B., Кондрашова М.М. Синерг1вм дП а-кетоглутарату 1 ацетидхол1ну на енергетичний oOwiH в м1тохсндр!ях //Физиол. журн.- 1993. -Т. 39, N5-6. - С. 65 - 70.

4. Доляба Н.М., Кургалюк H.H., Романкк О.В., Шостаковская И. В. Влияние карбохсшша на пострадиационные изменения и окислительное фосфорилирование в митохондриях гепато- и энтероцитов //Тез. докл. 1-го Всесоюзн. радиобиол. сьеада. Москва, 21-27 авг. 1989 г.- В 5 т.- Пушимо, 1989, Т.5.- С.1026.

5. Дол1ба М.М., Лакаль Абдулла, Кургалюк Н.Ы., Ватаманюк М.З. Шдвищення спряженост1 дихання та окисного фосфорилювання м1то~ хондр1й аа д11 ацетидхол1ну //Матер1али 1-го вПзду Укр. б1оф1-еичн. т-ва. 20-24 черв. 1994 р. - Ки!в, 1994.- С.88-89.

6. Кургалюк K.M. Вплив екзогенного ct-кетоглутарату на пострад1-ац!йн! зш ни ам1нотраксферазно]. активност1 в органах травного тракту п!сля onpowiкення щур!в в летальн1й дов! //Експеримен-тальна та клШчна ф1в1олог1я. 36. наук, праць.- Льв1в.- 1995. - С.203-204.

7. Кургалюк Н.Ы., Старостюк Г.К., Шостаковська I.B. В1дм1нност1 покаэник1в енергетнчиого обм1ну у тварин в pi зною резистентного до rlnoKcil // XIV з'1зд Укр. ф1з1ол. т-ва, м.Ки!в, 1-4 листоп. 1994 р. : Tee. доп. - Ки1в, 1994. - С. 143 -144.

8. Кургалюк Н.Ы.. Шостаковська I.B., Горд1й С.К. Вплив «-кегог-дутарово! кислоти на хол1нерг1чну ланку регуляцП опром!нених в летальн1й доз1 иур1в //Медико-б1олог1чн1 проблеми ацаптацП в сучасних умовах 1снуванна орган1зму: Матер1али наук.-практ. се-м1нару - симппоз1уму 14 - 16 берез. 1995 р., м. Кузнецовськ. -Льв1в, 1995.-С.20.

9. МузикаФ.В., Долоба U.U., Кургалюк Н.М. Синерг1чна д1я ацетил* ол! ну 1 а-кетоглутарату на енергетичн1 процеси в мгтоховд-р1ях пеШнки //Теэ. доп. XIII э'Твду Укр. ф1з!ол. т-ва iM. I.П.Павлова, Харк1в, 17-21 верес. 1Ö90 р. - У 3 т. -К.: Наук, думка, 1990 - Т. 2.- С. 35-36.

10. Шостаковська I.B., Кургалюк H.H. Вплив а-кетоглутарату, введеного Шсля рентген 1вського опром1нення щур1в в летальн1й доз! на дихання 1 окисне фосфорилювання в м1тохондр!ях печ!нки //Експериментальна та кд1н!чна ф1з1олог!я. 36. наук, праць.-Льв1в.- 1995.- С.350-351.

11. Шостаковська I.В., Кургалюк Н.М., Бергтраум ДЛ. Ходiномi-метична коре rail я енергетичного обм1ну у тваркн а ¡псляпромене-

вим введениям ct-кетоглутарату натр1ю //Експерименталъна та кл1-н1чна ф1з!олог1я. 36. наук, праць.- JbeiB. - 1995.- С.352.

12. Шостаковська I.B., Кургалюк Н.М. Вплив ег-кетсглутарату нат-piw на ачтивн1сть фермент1в гсереамгнуванння i сукхшнатлег1дро-генази мюкарда у aypiB э р1зною реэистентяЮтю до гчясксП // XIV э'Чзд Укр. ф1а1ол. т-ва, м.Ки'1в, 1-4 листогк 1994 р.: Тей. доп. - С. 144 -145.

Кургалюк Н.Н. Влияние «-кетоглутарата натрия на энергообеспечение деятельности пищеварительных желез при экстремальных нагрузках организма. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Установлено, что парентеральное введение альфа-кетоглутарата натрия крысам приводит к повыаени» влияния в их организме холинергического механизма регуляции и ув-личения аминотрансферазной активности на Фене снижения сук-цинатдегидрогеназной в ■ ткани печени, подделулочкой железы и слизистой тонкой киаки. Альфа-кетоглуг арат повышает холинэрги-ческий тонус у животных, лмеихих низку» стойкость к гипсксичес-кой гипоксии, повышал одновременно их резистентность. Одноразовое введение препарата (20 >.<г/100 г маеси) через I ч после ионизирующего облучения з дозе £59 мКл/кг достоверно увеличивает процент выливания животных. Одновременно увеличивается их хзли-нэргический статус, нормализуется аланин- и аспартатаминотранс-феразный путь поставки знергосубстратов в ЦТК при снижении активности сукцинатдегидрогеназы и повышении процессов АДФ-стимулируемого дыхания, эффективности и спрялекности окислительного фосфорилирования при окислении альфа-кетоглутарата и сукцината.

Kurgaluk N.M. Effect of sodium a-ketoglutarate on the energy support of digestive gland's functioning under the extremal loading of the organism.

Thesis for Ph.D. degree in biological sciences by speciality: 03.00.13 - Man and Animals Physiology. Ivan Franko University, Lviv, 1995. The intraperitoneal «-ketoglutarate injection results in increasing of the cholinergic' regulation mechanism influence. It • also results In Increasing of aminotransferase activity on the background of decreasing of

succinatedehydrogenase activity in liver and pancreas tissues and small intestines muscous. a-ketoglutarate increases the cholinergic tone of animals with low slableness to hypobarical hypoxia and simultaneously increases their resistance. One injection (20 mg/lOOg body weight) of the preparation made 1 hour after ionizing radiation treatment (259 mKl/kg) results in trustworthy increasing of percentage survival rate of rats. It is accanpanied with increasing of cholinergic status of their organisms, normalisation of the aspartate- and alanineaminotransferase ways of citric acid cycle energetical substrates provision together with limitation of succinatedehydrogenase activity. Also it is accompanied with increasing of ADP-stimulated respiration, its efficieny and makes phosphorylation more couple to oxidation during the a-ketoglutarate and succinate oxidation.

КлючOBi слова: а-кетоглутарат, ацетилхол!н, хол1нестераза, кагехсшшни, ам1нотрансферази, сукцинатдег1дрогеназа, 1он1зую-ча радtaula. печ1нка, п1дшлункова валоаа, сдизова оболонка тонко! юшки, м!тохондр11, окисне фосфоридювання.

Зам,* ЮЗ. П1даисаио до друку /i! CAJS3£ 1 p. fibpua» 60*84 I/I6. Уи.друк.арк. I,^ "frpa* 100 пр.

Ротапринт Дьв1веысо1 науковоХ «Яблхотеки Ы.В.Стефаника НЙН Укра1ни, вуа.Лермонтова, 15.