Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Цитогенетические нарушения и линейных мышей и их связь с возрастом, сезоном исследования и хроническим низкодозовым ионизирующем излучением

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Цитогенетические нарушения и линейных мышей и их связь с возрастом, сезоном исследования и хроническим низкодозовым ионизирующем излучением"

^ УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК

ІНСТИТУТ КЛІТИННОЇ БІОЛОГІЇ ТА ГЕНЕТИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ

</

О

КОВАЛЬОВА Оксана Анатоліївна

УДК 575.224 577.21

ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ПОРУШЕННЯ У ЛІНІЙНИХ МИШЕЙ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ВІКОМ, СЕЗОНОМ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ХРОНІЧНИМ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 2000

Дисертація представляє собою рукопис

Робота виконана у відділенні агроекобіотехнології

Інституту агроекології та біотехнології УААН Науковий керівник: кандидат біологічних наук

Глазко Тетяна Теодорівна, старший науковий співробітник, зав. лаб. генетики екологічних стресів Інституту агроекології та біотехнології УААН, м. Київ.

Офіційні опоненти: професор, доктор біологічних наук

Шевцов Ігор Анатолійович, завідуючий відділом генетичних основ гетерозису Інституту фізіології рослин і генетики УНАН, м. Київ.

кандидат біологічних наук Загороднюк Ігор Володимирович, старший науковий співробітник, Інститут зоології УНАН, м. Київ.

Провідна установа: Київський національний університет ім.Тараса Шевченка

Захист дисертації відбудеться “ О / ” 2000 р. в

/4 годин

на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.202.01. в Інституті клітинної біологи та генетичної інженери НАН України за адресою: 252143, Київ-143, вул. акад. Заболотного, 148.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за адресою: 252143, Київ-143, вул. акад. Заболотного, 148

Автореферат розісланий "/$?" 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат біологічних наук г&гіо _ Тарасенко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з центральних проблем тестування мутагенної активності біотичних та абіотичних факторів є розробка об'єктивних методів кількісної оцінки їх генотоксичності для ссавців, зокрема для людини. Традиційно для цього використовують бактеріальні системи або клітини ссавців в системі in vitro (Fomenko, 1991). Результати, отримані на клітинах бактерій достатні для прогнозу мутагенної небезпеки впливу в тих випадках, коли виявляється чітка мутагенна активність. При отриманні неоднозначних даних і з врахуванням видоспецифічності відповіді на одні і ті ж генотоксичні чинники необхідні додаткові дослідження їх ефектів в клітинах ссавців (Migliore, 1997). Для цього використовують клітини периферичної крові людини або клітини кісткового мозку лабораторних тварин, в яких традиційно виконується підрахунок хромосомних аберацій і мікроядерний тест (Sato, 1995). Однак використання різних типів ци-тогенетичних аномалій з метою аналізу дестабілізації геному у відповідь на генотоксичні впливи ускладнюється тим, що механізми їх виникнення та елімінації складні і недостатньо вивчені: аномалії можуть змінюватися незалежно одна від одної; виявлення клітин - їх носіїв -залежить від статусу імунної та інших фізіологічних систем всього організму. Наприклад, при дослідженні впливу природної підвищеної радіації деяких районів Франції на різноманітні клітинні популяції від кролів та мишей лінії BALB/C виявлено хромосомні аберації в лімфоцитах кролів та їх відсутність у мишей (Leonard, 1979).

Відомо, що реакція клітини на мутагенні фактори визначається генотиповими особливостями індивідуума та залежить від ряду фізіологічних характеристик у багатоклітинних організмів. Наприклад, старіння організму супроводжується зростанням кількості мутаційних подій у соматичних клітинах тварин (і людини, зокрема) переважно у зв'язку зі зменшенням при старінні активності ферментів репарації ДНК (Dass, 1997). Крім того, з віком мутаційні пошкодження можуть накопичуватися у зв'язку з впливом чинників екзогенного походження (променева енергія, коливання температури тощо). Недостатньо дослідженою залишається також проблема успадкування генетичної нестабільності. Зокрема, у ряді праць показано, що при опроміненні батьків у їх нащадків відбувається підвищення частоти новоутворень різноманітних внутрішніх органів, підвищується чутливість до канцерогенної дії хімічних агентів (Vorobtsova, 1993), збільшується частота мутаційних подій у клітинах кісткового мозку (Luke, 1997). За іншими

даними таких змін не виявлено, а в окремих моделях відзначається навіть зниження частоти онкологічних захворювань у першій ґене-рації в людей, які є нащадками опромінених батьків (І\л/азакі, 1996). Однак досі порівняльна «чутливість» різних типів цитогенетичних аномалій до низькодозового впливу генотоксинів, залежність частоти їхньої зустрічальності від генетичних, фізіологічних і середовищних чинників залишаються недостатньо дослідженими. Це, очевидно, ускладнює інтерпретацію отриманих результатів при тестуванні генотоксичності ряду чинників в різноманітних моделях.

Зважаючи на викладене вище, для оптимізації методів цитоге-нетичного тестування мутагенних ефектів в клітинах ссавців стає очевидною необхідність вивчення ефектів чинників екзогенного і ендогенного походження на дестабілізацію каріотипу, передачі такої дестабілізації від батьків до їх нащадків, а також порівняльного вивчення «чутливості» до таких впливів окремих типів цитогенетичних аномалій.

Зв’зок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом наукових досліджень Інституту агроекології та біотехнології УААН “Вивчити генетичні наслідки екологічних стресів у різних видів тварин”, № 0196у012073; згідно з договорами між Інститутом агроекології та біотехнології УААН та Чорнобильським Науковим Центром Міжнародних Досліджень № 143 “Генетичні наслідки екологічного стресу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС” і № 13/119-99 “Мишоподібні гризуни як біоіндикатор забрудненості регіонів зони відчуження Чорнобильської АЕС», а також згідно з міжнародним договором між Україною та Росією Міністерства України у справах науки і технологій «Розробка методів вивчення молекулярно-генетичних механізмів дестабілізації каріотипу в умовах генотоксичних впливів», № 2м/96-98.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було вивчення впливу генетичної компоненти, сезону, віку, хронічного низькодозового іонізуючого опромінення на частоту зустрічальності різних типів цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку мишей трьох ліній. У зв'язку з цим було поставлено такі задачі:

1.Вивчити лінійну специфічність і частоту зустрічальності різних типів цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку мишей ліній СС57\/У/Му, С57ВІ/6 та ВАІ-В/с, які відтворюються в контрольних умовах.

2. Оцінити лінійну специфічність вікових ефектів на харак-теристики цитогенетичної мінливості в клітинах кісткового мозку у мишей різних вікових груп ліній СС57\Л//Му, С57ВІ/6 та ВАІ_В/с.

3. Дослідити сезонні особливості частоти зустрічальності різних типів цитогенетичних аномалій і оцінити їх лінійну специфічність у мишей ліній СС57\Л//Му, С57ВІ/6 та ВАІ-В/с.

4. Оцінити специфіку відповіді кожної з ліній на хронічне низькодо-зове іонізуюче опромінення, враховуючи генетичні, фізіологічні і середові особливості цитогенетичної мінливості мишей лінії СС57\Л//Му, С57ВІ/6 та ВАІ-В/с.

5. Провести аналіз успадковування дестабілізації різних цитогенетичних параметрів у мишей лінії СС57УУ/Му в 10-ти Генераціях, які відтворюються в умовах хронічного впливу низькодозового іонізуючого опромінення.

6. Оцінити «чутливість» окремих типів цитогенетичних аномалій до різних ендогенних і екзогенних чинників, виявити цитогенетичні характеристики, що є найбільш чутливими до генотоксичної дії хронічного низькодозового іонізуючого опромінення.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що різні типи цитогенетичних аномалій змінюються під впливом ряду досліджених екзо- та ендогенних факторів незалежно один від другого. Встановлено, що за середніми значеннями найменш мінливими характеристиками з 9 досліджених у лініях С57ВІ/6 і ВАІ-В/с були частоти зустрічальності хромосомних аберацій (традиційний показник наявності генотоксичного впливу) і асинхронність розщеплення центромерних районів хромосом. Найбільш мінливими були: у мишей лінії ВАІ-В/с - частка одноядерних лімфоцитів з мікроядрами, у мишей лінії С57ВІ-/6 - частка анеуплоїдних клітин, а у мишей лінії СС57\Л//Му - частка поліплоїдних клітин. Вперше з'ясовано, що відповідь на одні і ті ж впливи має лінійну специфічність у зв'язку з наявністю у кожної лінії мишей власного поєднання цитогенетичних аномалій. Вперше показано, що в ґенераціях мишей, які відтворюються в умовах хронічного низькодозового іонізуючого опромі-нення, зміни окремих характеристик дестабілізації каріотипу мають складну динаміку, специфічну для кожної конкретної ознаки. Виявлено, що поєднання збільшення числа двоядерних лімфоцитів та одноядерних лімфоцитів з мікроядрами є типовим для відповіді на низькодозове хронічне іонізуюче опромінення і не має лінійної специфічності.

Науково-практична цінність роботи. Вперше одержано дані про низьку чутливість традиційного тесту за хромосомними абераціями до хронічного низькодозового генотоксичного впливу. Зокрема, у мишей ліній С57ВІ/6 та BALB/c частота хромосомних аберацій -найменш мінлива цитогенетична характеристика з 9 досліджуваних. З цього виникає необхідність комплексного тестування з використанням різних цитогенетичних параметрів у практичній роботі з цито-генетичного моніторингу. Результати проведених досліджень свідчать про те, що частота зустрічальності хромосомних аберацій є ознакою, яка залежить від генетичної компоненти, (зокрема в нашій роботі), - від належності мишей до певної лінії. На підставі одержаних даних пропонується для оцінки низькодозового генотоксичного впливу використовувати менш трудомісткий і такий, що не вимагає високої кваліфікації підхід до оцінки мінливості комплексу цитогенетичних параметрів, а саме за частотою зустрічальності двоядерних лімфоцитів та одноядерних лімфоцитів з мікроядрами. За цими показниками у виконаних експериментах ми спостерігали подібну відповідь у різних ліній мишей на ефекти радіонуклідного забруднення.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на: Міжнародній конференції «Агробіотех-нології рослин і тварин» (Київ, 1997); 3-тій Міжнародній Конференції «Проблеми індустріальних регіонів: менеджмент і екологія» (Запоріжжя, 1998); на Міжнародній Конференції «XXI ilth Genetic days» (Ческе-Будейовіце, 1998); на науково-практичному семінарі (Чабани, 1999), на 3-тій Міжнародній Конференції «Молекулярно-генетичні маркери тварин» (Київ, 1999); на Міжнародній конференції «Cytogenetics and cell genetics” (Відень, 1999); на звітній сесії Інституту агроекології та біотехнології УААН (1998), на засіданнях відділення агроеко-біотехнології і вченої ради Інституту агроекології та біотехнології.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 5 статтях у наукових журналах і 8 тезах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, З основних розділів (огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень та їх обговорення) і висновків. Результати досліджень узагальнено наведено у 32 таблицях. Ілюстративний матеріал складається з 3 малюнків. Список літератури містить 207 праць, у тому числі 175 зарубіжних.

ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконували на мишах ліній ВА1_В/с, СС57ВІ_/6 та СС57\І\ІІШ двох вікових груп, котрих було взято до експерименту в різні сезони року (зима, літо, осінь). Тварин утримували у віварії Інституту експериментальної та клінічної онкології, у віварії Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБІГ). Для роботи використовували також тварини із спецвіварію ІМБІГ в 30-км зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Миші лінії СС57\Л//Му були виведені з потомства від

ЛІНИ Кількість тварин Кількість клітин Кількість метафаз

ВАІ-В/с 57 118810 1810

СС57В176 54 75 549 1549

СС57\А//Му 71 76 370 5370

Для аналізу частоти зустрічальності цитогенетичних аномалій у лінійних мишей в ґенераціях в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України засновано дві експериментальні лінії мишей СС57\ММу - чорнобильська (Ч - спецвіварій в 30-км зоні впливу ЧАЕС) і контрольна (К - віварій в м. Києві). Досліджували препарати кісткового мозку мишей першої і другої ґенерації київської популяції (К-1, К-2) та першої, другої, п'ятої, сьомої і десятої ґенерацій чорнобильської популяції (4-1, 4-2, 4-5, 4-7 і 4-10), які відтворюються в 30км зоні ЧАЕС. Ч-тварин брали в експеримент через 3-5 діб після закінчення експозиції в Чорнобилі.

За даними регулярних вимірювань радіаційний фон у приміщенні чорнобильського спецвіварію складав 40-80 мкР/год, а у приміщенні київського - 5-10 мкР/год. Внутрішнє радіаційне навантаження у тварин з Чорнобильської експериментальної популяції (Ч) створювалося за рахунок радіонуклідів, що надходили до організму мишей інгаляційним та перкунтанним шляхами, а також з харчовими додатками. Склад харчового раціону в обох віваріях не відрізнявся за винятком зеленої маси кормів (паростки злаків), яку тварини (Ч) отримували з Прип'ятьського тепличного господарства. Сумарна концентрація (визначали радіометром типу КРК-1-01) бета-активних ізотопів в паростках злаків та тушках мишей в чорнобильській експериментальній популяції перевищувала контрольний рівень на 2 порядки і складала 4,0x10 Бк/кг та 2,4x10 Бк/кг. Ізотопний склад радіонуклідів, які мали гама-активність, вимірювали за допомогою багатоканального аналізатора АРОЯА І.Р4900 В "Мокіа" (Фінляндія). Питома активність основних радіонуклідів (Сз-137, ІЧа-

226, Th-232, K-40) в зеленій масі кормів та тушках тварин з чорнобильського віварія не відрізнялась від контрольних показників.

Як молекулярно-генетичні маркери для оцінки «чистоти» ліній виконували аналіз поліморфізму локусів трансферину, рецептора до вітаміну Д, альфа1-бета-глікопротеїну і посттрансферину 2. Електрофоретичний розподіл білків плазми крові виконували у вертикальному поліакриламідному гелі (PAGE) за модифікованою методикою (Gahne, 1977). Поліморфізм окремих ферментів (глюкоза-6-фос-фат ізомераза, фосфоглкжомутаза) оцінювали у зразках з печінки, електрофоретичне дослідження проводили методом горизонтального електрофорезу в 13%-ному крохмальному гелі з наступним гістохімічним фарбуванням за звичайними методиками (Harris, 1976).

Для оцінки «чистоти» лінії використано також інший варіант молекулярно-генетичних маркерів - ISSR-PCR (Inter-Space Simple Repeats (ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція)), з наступним порівнянням результатів ампліфікації з використанням праймера (GC) 9Т (як маркер молекулярних вагів використовували Promega).

Для цитогенетичного аналізу розглядали такі характеристики дестабілізації генетичного апарату: анеуплоїдія в двох варіантах (А-І, з числом хромосом 35-46 і А-ІІ, з числом хромосом 39-41), поліплоїдія (ПП), хромосомні аберації (ХА) (хромосомні, хроматидні розриви, фрагменти, кільцеві хромосоми), асинхронність розщеплення цент-ромерних районів хромосом (АРЦХ), міжхромосомні асоціації за типом робертсонівських транслокацій (MARb). Мітотичний індекс (МІ) і частоту зустрічальності двоядерних лімфоцитів (ДЛ) розраховували на 1000 клітин, мікроядра в одноядерних лімфоцитах (МЯ) - за числом лімфоцитів з мікроядрами на 1000 одноядерних лімфоцитів.

Статистичні відмінності оцінювали за критерієм Ст’юдента та комп’ютерною програмою ANOVA-MANOVA (пакет STATISTICA).

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Генетична гомогенність лінійних мишей Дослідження генетичної компоненти в мінливості окремих характеристик дестабілізації каріотипу в їхніх взаємозв'язках неможливі без наявності гарантованої генетичної гомогенності груп тварин, що розглядаються. В наших дослідженнях було виконано аналіз ліній BALB/c і С57ВІ/6 з використанням електрофоретичних методів розподілу білків в поліакриламідних та крохмальних гелях з наступним гістохімічним фарбуванням, а також зіставлення результатів ампліфікації з використанням праймера (GC) 9Т (ISSR-PCR).

В результаті виконаних досліджень одержано такі дані. На елек-трофореграмах в поліакриламідних гелях доступними для аналізу були такі біохімічні системи плазми крові мишей - альбумін, посталь-бумін-1 (рецептор до вітаміну Д), постальбумін-2, альфа-1-бета-гліко-протеїн та трансферин. Окрім цього, в крохмальному гелі розглядався ще поліморфізм ферменту ізоцитратдегідрогенази. Досліджено 17 мишей лінії ВАІВ/с та 18 мишей лінії С57ВІ/6. В жодному з випадків не виявлено носіїв гетерозигот або внутрішньолінійної гетерогенності за електрофоретичною рухливістю вищенаведених систем.

Також було виконано аналіз спектру продуктів ампліфікації при використанні праймера (СС)9Т. У досліджених тварин у спектрі ампліконів спостерігали 9 найбільш інтенсивно забарвлених смуг з молекулярною масою від 1500 до 450 п.н. Індивідуальну мінливість за цими зонами не спостерігали. Крім того, порівняльний аналіз спектрів продуктів ампліфікації об'єднаних ДНК проб п'яти тварин кожної лінії свідчив також про відсутність і міжпінійних відмінностей. При трикратних повторних дослідженнях спостерігалася однакова картина внутрішньо- та міжлінійних продуктів ампліфікації зазначеної молекулярної маси. Тобто використання цього типу маркерів свідчить про відсутність виразної індивідуальної і навіть міжлінійної мінливості за цими продуктами ампліфікації. Отже, дослідження, проведені з використанням праймера (ЄС) 9Т, не є зручним методом для оцінки «чистоти» ліній.

Цитогенетичні характеристики мишей лінії ВАІ-В/с Вікова мінливість. Вірогідні відмінності проявляються у зменшенні частки метафаз з МАІЗЬ при старінні в зимовий період (Р<0,05) МЯ також частіше зустрічаються у молодих тварин у порівнянні зі старими (Р<0,001) (Табл. 1).

Сезонна мінливість. Статистичне збільшення (Р<0,05) А-2 виявлено між групами молодих мишей - влітку частота зустрічаль-ності анеуплоїдних клітин була вищою, ніж взимку (Табл. 1), в той час як МЯ і ДЛ при однаковій мітотичній активності частіше зустрічаються взимку, ніж влітку (Р<0,001, Р<0,05), тобто виявляється певне прискорення проходження клітинного поділу в літній період. Можна очікувати, що таке прискорення супроводжується певною дестабілізацією хромосомного апарату за рядом цитогенетичних характеристик і відносно підвищеною частотою загибелі МЯ.

Мінливість в умовах зони ЧАЕС. В умовах хронічного низькодозового іонізуючого опромінення відмінності виявляються за

числом ПП клітин і А-ІІ у молодих мишей у порівнянні з контролем (Р<0,05, Р<0,05) (Табл. 1), за частотою зустрічальності ДЛ (Р<0,001) і за частотою МЯ у порівнянні з контрольними тваринами (Р<0,001). Тобто вплив хронічного низькодозового іонізуючого опромінення у цієї лінії мишей викликає уповільнення темпів клітинного поділу (судячи із зміни співвідношення кількості мітозів і ДЛ на 1000 клітин). Необхідно відзначити, що підвищення частини ПП та ДЛ в цих умовах може бути зумовлено не лише уповільненням темпів клітинного поділу, але і міжклітинними злиттями, оскільки в літературі є дані про індукцію високої частоти міжклітинного злиття внаслідок іонізуючого опромінення (Каїепсіо, 1994).

Таблиця 1.

Цитогенетичні порушення у мишей лінії ВАНЗ/с у зв'язку з віком, сезоном дослідження і наявністю хронічного низькодозового

Частота на 1000 клітин Частота анеуплоїдів (%) Част. ПП (%) Частота метафаз з (%) кіл- ть ме- таф.

мітоз. | МЯ ДП | апопт А-1 А-2 МАггь АРЦХ ХА

2-3 місяці (липень)

5±0,5 1 3±1,0* 3±0,5* | 1+0,3 | 24+3,0 І 12+1,5 3±1,0 13±2,0 5+1,0 8±0,9 471

2-3 місяці (березень-квітень)

5±1,0 | 8±1,0 6±1,0 | - 23+2,0 | 512,0 1±1,0 9±1.0 6±1,0 5±2,0 640

12-18 місяців (січень-квітень)

3±1,0 | 4±0,5* 4±0,6 | 2+0,3 | 27+5,0 | 9+2,5* 5±2,0 6±1,0* 4±1,0 6±1,0 483

Чорнобиль, 2-3 місяці (березень-квітень)

6+1 | 15+1,0* 13±1,0* | - 30±3,0 | 11 ±2,0 4+1,0* 8±1,0 8±1,0 6±1,0 500

*- вірогідні значення за критерієм Фішера (10% рівень значимості) у порівнянні з молодими тваринами весняної виборки (березень-квітень).

Цитогенетичні характеристики мишей лінії С57ВІ/6 Вікова мінливість. На відміну від тварин лінії ВАІ_В/с у тварин лінії С57ВІ/6 статистично достовірно збільшувались частоти зустрічальності А-І і метафаз з ХА у старих тварин відносно молодих (Р<0,05, Р<0,05)(Табл. 2).

Сезонна мінливість. У мишей лінії С57ВІ/6, на відміну від мишей лінії ВАІ-В/с, виявлено статистично вірогідне збільшення частот зустрічальності А-1 (Р<0,001), МАЯЬ (Р<0,001) і А-2 (Р<0,01) влітку у порівнянні з зимовим періодом у молодих мишей (Табл.2).

Мінливість в умовах зони ЧАЕС. Статистично вірогідне збільшення частоти А-1 виявлено в групі чорнобильських тварин - мишей

лінії С57ВІ/6. у порівнянні з контролем (Р<0,01). За частотою зустрі-чальності А-2 також спостерігали статистично вірогідне збільшення в групі чорнобильських тварин (Р<0,05) (Табл. 2). Підвищення частоти МАЯЬ (Р<0,01), МЯ (Р<0,05) і ДЛ (Р<0,01) виявлено в чорнобильській групі у порівнянні з контрольною. Частота клітинних поділів вірогідно нижча у чорнобильської групи відносно контролю (Р<0, 01) (Табл. 2.).

Таблиця 2.

Цитогенетичні порушення у мишей лінії С57ВІ/6 у зв'язку з віком, сезоном дослідження і дією хронічного низькодозового іонізуючого опромінення (середні значення)

Частота на 1000 клітин Частота анеуплоїдів (%) Част. ПП (%) Частота метафаз з (%) кіл-ть Мета- фаз

мітоз. МЯ ДЛ А-1 А-2 МАРІЬ АРЦХ ХА

2-3 місяці (липень)

6±0,6 3±0,8* 2+0,7 31+1,6* 12±1,0* 1*0,3* 10+1,0* 6±1,0* 2±0,6 231

2-3 місяці (березень-квітень)

8+1,0 5±1,0 3+1,0 13±2,0 4+2,0 3+1,0 6+1,0 4±0,3 | 3±1,0 410

12-18 місяців (січень-квітень)

2 + 1,0 4,5+1,0 1,5+0,7 30±6,0* 13±4,0 13±6,0 8+1,0 5+2.0* 8+3,0 119

Чорнобиль, 2-3 місяці (березень-квітень)

5±1,0 12+2,0* 9±2,0* 23+2,0* 8±1,0 2±1,0 9±1,0* 3±1,0 4±1,0 789

*- вірогідні значення за критерієм Фішера (10% рівень значимості) у порівнянні з молодими тваринами весняної виборки (березень-квітень).

Цитогенетичні характеристики мишей лінії СС57\Л//Му Вікова мінливість. Миші лінії СС57\ММу у порівнянні з двома іншими лініями виявилися найбільш реактивними при старінні. Частота ПП і метафаз з АРЦХ і ХА в контрольних групах старих мишей статистично вірогідно вища, ніж у молодих (Р<0,1 для всіх характеристик). Частота А-2, навпаки, помітно нижча в групі старих мишей контрольної популяції у порівнянні з молодими (Р<0,001) (Табл. 3). В контрольних групах у молодих тварин статистично вірогідно вища МІ і нижча частота зустрічальності МЯ (Р<0,05) у порівнянні зі старими мишами (Табл. 3).

Сезонна мінливість. На відміну від інших ліній у мишей лінії СС57У\//Му в контрольних групах молодих тварин в літній період частота зустрічальності ПП клітин вірогідно вища, ніж в зимовий (Р<0,001) (Табл.З).

Мінливість в зоні ЧАЕС. У молодих тварин чорнобильської групи виявлено статистично вірогідне підвищення клітин з цитогене-

тичними характеристиками, що є характерними лише для тварин цієї лінії: ХА (Р<0,01) і АРЦХ (Р<0,001), а також загальним для всіх ліній -одночасне збільшення частоти, МЯ (Р<0,05) і виявлений блок цитокі-незу - накопичення ДЛ (Р<0,01) (Табл. 3). Однак для старих тварин чорнобильської групи в цих умовах доля клітин з МЯ та ДЛ нижча, ніж у молодих контрольних тварин, а МЯ - нижча у порівнянні зі старими тваринами з контрольної популяції. Можна припустити, що каріотипова стабільність у старих мишей на умови спецвіварію в зоні ЧАЕС може бути зумовлена індукцією цими умовами клітинної проліферації і інтенсифікацією клітинного поновлення.

Таблиця 3.

Цитогенетичні порушення у мишей лінії СС57\Л//Му у зв'язку з віком, сезоном дослідження і дією хронічного низькодозового іонізуючого опромінення (середні значення) ______________________________________

Частота на 1000 клітин Частота анеуплоїдів (%) Частота ПП (%) Частота метафаз з (%) Кіл-ть Мет.

мітоз. | МЯ ДЛ А-1 | А-2 МАІЧЬ | АРЦХ | ХА

2-3 місяці червень

7±0,6 | 510,4 5±0,5* 23±1,0 | 1011,0 811,0* 10±1,0 | 0,7±0,1 | 0,910,2* 638

2-3 місяці (січень-квітень)

610,4 | 610,5 610,3 2715,0 | 1011,0 411,0 913,0 | 211,0 | 210,1 634

12-18 місяців (січень-квітень)

4+0,7* | 911,2 611,0 3415,0 | 411,0* 25+4,0* 6±2,0 | 713,0* | 912,0* 343

Чорнобиль, 2-3 місяці (січень-квітень)

711,0 | 1412,0* 10+1,0* 3012,0 І 12+1,0 412,0 1113,0 | 511,0* | 612,0 284

Чорнобиль, 12-18 місяців (січень-квітень)

7+1,0 | 510,8 610,8 2813,0 | 513,0 9+2,0 8+2,0 | 711,0 | 6+3,0 280

*- вірогідні значення за критерієм Фішера (10% рівень значимості) у порівнянні з молодими тваринами зимово-весняної виборки (січень-квітень).

Міжлінійні відмінності

Лінія СС57У\ІІШ, у порівнянні з двома іншими лініями, виявилася найменш реактивною щодо сезону досліджень, мінливості за частотою А клітин і МА(ЧЬ і найбільш реактивною - щодо змін частот зустрічальності метафаз з ХА і ПП клітин. Ця лінія була найбільш реактивною на вік - змінювалося водночас 5 типів аномалій, а у обох батьківських ліній - по 2, причому різні.

Найбільш реактивною на умови утримання в Чорнобильській зоні виявилася лінія С57ВІ_/6 - у неї змінювалося водночас 5 типів цитогенетичних аномалій, а у двох інших ліній - по 4 типи (різних у

різних ліній, за винятком ДЛ і МЯ, що збільшувались у всіх ліній); у мишей лінії ВАІ-В/с - А-ІІ типу, ПП; у мишей лінії СС57\Д7Му - частота зустрічальності ХА і АРЦХ; а у С57В176 - А-І, МАИЬ, а також зменшення кількості метафаз.

Найбільш реактивною до сезону дослідження виявилася лінія ВАІ-В/с - у неї влітку у порівнянні з зимою достовірно змінювалися З характеристики (А-ІІ, ДЛ, МЯ і спостерігалася тенденція до підвищення ПП клітин), тоді як у лінії С57Виб змінювалися МАІЧЬ, А, а у лінії СС57У\ІІШ - тільки ПП.

Аналіз мінливості микроядер в еритроцитах мишей лінії С57ШШ

Підрахунок мікроядер в еритроцитах широко використовується в останній час для оцінки генотоксичної дії різних факторів. Основними перевагами методу вважаються простота аналізу (на мазках клітин периферичної крові) і можливість відносно швидкої оцінки великої кількості клітин (\Л/ийке, 1993).

Однак виникає складність при оцінці отриманих результатів у зв'язку з рядом факторів, які впливають на появу мікроядер, зокрема, в процесі старіння. На першому етапі цього дослідження було розглянуто частоти мікроядер в еритроцитах в групах старих мишей всіх трьох ліній. Отримані дані представлені в таблиці 4. Видно, що істотних міжлінійних відмінностей за цією дослідженою характеристикою не спостерігалося. Далі ми більш докладно розглянули мінливість частот зустрічальності еритроцитів з мікроядрами у мишей лінії СС57\Л//Му (Табл. 4.).

Таблиця 4.

Частота зустрічальності МЯ у периферійній крові мишей ліній ВАІ-В/с (а), С57ВІ./6 (б) і лінії СС57\А//Му різного віку з чорнобильської (Ч) і київської (К) популяцій в залежності від сезону отримання препаратів

Контроль (Київ) Чорнобиль

Сезон 2,5-3,5 міс. 14-1 бміс. 2,5-3,5 міс. 14-1 бміс.

Зима 1993 2,5±0,7 2,7±0,9 10,0+1,0 4,0±1,0 А (3,0+,0 5) В (3,7±0, 8)

Літо 1994 3,010, 8 3,2±0, 7 6,5±1, 0 3,8+0, 3

Осінь 1993 - 1,9±. 0.5 3,3±0, 5 -

Зима 1994 3,0+0,5 - 8,8+0, 8 -

А - дані щодо лінії ВАІ-В/с, В - дані щодо лінії С57ВІ/6;

Так, в усіх контрольних групах молодих і старих тварин в різні сезони отримання матеріалу достовірних відмінностей за цією характеристикою не спостерігали. Проте у чорнобильських молодих тварин взимку 1993, 1994 років і влітку 1994 року частота зуст-річальності мікроядер була істотно вищою, ніж у старих тварин. Результати цих досліджень дозволяють припустити, що вік може впливати на чутливість еритробластів до індукції формування мікроядер пошкоджуючими агентами, і з віком вона зменшується, а у молодих тварин може коливатися. Причини такої мінливості невідомі, можна тільки припустити, що вони пов'язані з сезонними і віковими особливостями мінливості гемопоезу, ніж власне з індукцією генотоксичного впливу цитогенетичних аномалій. Отже, підрахунок мікроядер в еритроцитах є складною характеристикою, що залежить від ряду факторів, в тому числі фізіологічних.

Цитогенетичні пошкодження у мишей лінії СС57УУ/Му в поколіннях в умовах хронічного низькодозового іонізуючого

опромінення

Далі нами проведено дослідження частот зустрічальності цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку мишей лінії СС57\Л//Му і їхні зміни в Генераціях мишей цієї лінії, які відтворюються в спецвіварії 30-км зони Чорнобильської АЕС.

Миші контрольних груп двох ґенерацій були відносно однаковими за такими характеристикам, як А-І і А-ІІ, МАКЬ, АРЦХ і ХА, за частотою ДЛ, МЯ і кількості мітозів. Поліплоїдія у першої Генерації контрольних тварин (К-1) була вдвічі вищою, ніж у тварин другого покоління (К-2) (статистично вірогідно Р<0,001: Табл. 5). Причини такої мінливості пов'язані з сезоном дослідження, оскільки кістковий мозок був взятий до аналізу у К-1-а в червні, а у К-2-в у січні.

Тварини 4-1 відрізнялися від тварин К-1 підвищеним числом метафаз з А-І (Р<0,05), АРЦХ (Р<0,01), ХА (Р<0,05), а також збільшеною часткою ДЛ (Р<0,05) і МЯ (Р<0,001) (Табл. 5).

При порівнянні чорнобильських тварин перших двох ґенерацій достовірних відмінностей за такими характеристиками як А-1, МАІЗЬ, ХА і АРЦХ не відзначено. Однак, частота зустрічальності клітин з А-2 (Р<0,05), ДЛ (Р<0,05) і МЯ (Р<0,01) у чорнобильських тварин першого покоління була істотно вищою (Табл. 5). До п'ятої Генерації відзначено зниження частоти зустрічальності клітин з МАР?Ь (Р<0, 05), АРЦХ (Р<0,001) і ХА (Р<0,05) у порівнянні з Ч-2-а, а також зменшення частоти ПП клітин (Р<0,5) (Табл. 5). Однак, до сьомої Генерації частота

метафаз з МАРЬ, АРЦХ і ХА статистично вірогідно підвищувалася відносно Ч-5-а (Р<0,001, Р<0,01 і Р<0,001 відповідно) (Табл. 5). До десятої Генерації частота зустрічальності метафаз з МАІЗЬ, а також з А-І і А-ІІ статистично вірогідно знижувалася відносно Ч-7-а (Р<0,001 для всіх характеристик) (Табл. 5).

Таблиця 5.

Цитогенетичні порушення у мишей лінії CC57V\//Mv в Генераціях, які відтворюються в умовах спецвіварію ЧАЕС (середні значення)___________

Пок Частота на 1000 клітин Частота Час- Частота метафаз з (%) КІЛ.

ол. анеуплоїдів (%) таПП. Ме

мітоз. МЯ ДЛ А-1 А-2 (%) МАРЇЬ АРЦХ ХА т.

К-1 6і0,7 6+0,6 610,7 23± 1,0 10±1,0 8±|,0 10±1,0 0,910,4 0,7±0,3 638

К-2 7+0,6 5+0,5 5+0,4 27+5,0 10+1,0 4+1,0* 9±3,0 2±0,1 2+1,0* 634

4-1 7±1,0 10±1,5* 14+2,0* 30+2,0* 12+1,0 412,0 11±3,0 6±2,0* 5±1,0* 267

4-2 7+1,0 5±0,9* 6+1,0* 28+3.0 5±3,0* 9±2,0* 8+2,0 6±3,0 7+1,0 280

4-5 8±1,0 7±0,4 6±0,4* 34±5,0 5±1,0 4±1,0* 3±1,0* 0,5±0,2* 1+1,0* 630

4-7 7+0,7 8+1,0 5±2,0 35±2,0 7±1,0 2+1,0 8±1,0* 4±І,0* 4±1,0* 522

4-10 6+0,7* 7±1,0 5±0,4 20±2,0* 3±0,3* 310,5 110,2* 4,5±1,0 2,5 ±0,4 500

*- вірогідні значення за критерієм Фішера (10% рівень значимості) у порівнянні з попередньою генерацією.

Розглянуті характеристики можна умовно поділити на дві групи: одні, такі як МАРЬ, ХА, АРЦХ, пов'язані безпосередньо з внутрішньо-хромосомними пошкодженнями, інші, такі як А-2, МЯ, ДЛ, пов'язані з пошкодженнями структур цитоскелету та веретена поділу. Дані свідчать, що для ряду Генерацій чорнобильських тварин характерне зниження числа характеристик першої групи до Р5, підвищення до Р7, а для МАЯЬ зниження і до Р10. Для характеристик другої групи характерне підвищення їх числа тільки в Я1 чорнобильських мишей.

Слід відзначити, що дестабілізація генетичного матеріалу є складною характеристикою і залежить від безлічі факторів. Умовно можна виділити, принаймні, два: один, пов'язаний з внутрішньохро-мосомними пошкодженнями і їхньою репарацією, інший - зміни стану цитоскелету, веретена поділу і інших внутрішньоклітинних компонентів, що беруть участь у захисті і стабілізації ядра і функції клітинного поділу. Очевидно, що ці два аспекти внутрішньоклітинного контролю генетичної стабільності можуть варіювати незалежно один від одного. Можна очікувати, що деякі особливості цитогенетичної мінливості в Генераціях Чорнобильських мишей безпосередньо пов'язані з різною відповіддю цих чинників на хронічне низькодозове опромінення. Отримані дані свідчать про те, що передача в Генераціях ге-

нетичної нестабільності в умовах хронічного низькодозового опромінення - ознака поліфакторна, яка має різноманітні механізми прояву у нащадків. Тому для повного аналізу впливу генотоксичності середовища необхідно аналізувати комплекс характеристик, які виявляють нестабільність як хромосомного апарату, так і цитоскелету.

ВИСНОВКИ

1. Вперше виявлено міжлінійні відмінності між мишами ліній ВАІ_В/с, С57ВІ/6, СС57\Л//Му: в зимовий період за всіма типами цитогене-тичних аномалій, окрім ХА, а в літній період - за всіма типами, окрім МАИЬ та А-ІІ. Сукупність частот зустрічальності різних цитоге-нетичних аномалій має виражену лінійну специфічність, що свідчить про відмінності в генетичному контролі стабільності каріотипу за різними ознаками між генетично гомогенними лініями мишей.

2. Накопичування цитогенетичних аномалій з віком має виражену лінійну специфічність і, відповідно, генетичну обумовленість: у лінії СС57\Л//Му збільшується ПП, частота клітин з ХА і МЯ, у лінії С57ВІ/6 - частота зустрічальності А і метафаз з ХА, а у лінії ВА1_В/с - вікових змін не виявлено.

3. Вперше доведено наявність лінійної специфічності зростання цитогенетичних аномалій у мишей у відповідь на дію хронічного низькодозового опромінення за А, ХА, ПП. Збільшення частоти зустрічальності ДП і МЯ спостерігали у мишей всіх ліній, що може бути використано при оцінці низькодозових іонізуючих ефектів у генетично гетерогенних груп ссавців.

4. Для кожної лінії мишей виявляється свій тип цитогенетичних аномалій, який найбільш частіше залучається в міжгрупові відмінності частот зустрічальності: для С57ВІ/6 характерна найбільша міжгру-пова мінливість А, для лінії ВАІ-В/с - МЯ, для лінії СС57\Л//Му - ХА.

5. Виявляється лінійна специфічність (генетична обумовленість) не тільки за стабільністю різних каріотипічних характеристик у мишей в умовно контрольних групах, але і за їх дестабілізацією у відповідь на сезон дослідження, вік та дію хронічного низькодозового іонізуючого опромінення.

6. У лінії мишей СС57\Л//Му у порівнянні з двома іншими лініями змінювалася найбільша кількість цитогенетичних характеристик під впливом різних факторів, що може бути використано при доборі лінії мишей для індикації низькодозових генотоксичних впливів.

7. У мишей лінії СС57У\ІІШ в 10 Генераціях, які відтворюються в умовах дії хронічного низькодозового іонізуючого опромінення виявле-

ні коливання (збільшення-зменшення) частот зустрічальності цито-генетичних аномалій між ґенераціями. Спостерігаються певні відмінності такої динаміки в Генераціях для груп цитогенетичних аномалій різного типу: пов'язаних з внутрішньохромосомними пошкодженнями (ХА, МАКЬ, АРЦХ) і такими, як анеуплоїдія і ПП. СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКУВАЛИСЯ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А., Ковалева О.А., Столина М.Р, Соломко А.П., Глазко В.И., Малюта С.С. Возрастная изменчивость некоторых характеристик дестабилизации кариотипа мышей линии СС57\/\//Му //Доклады АН Украины, 1995, №9, с.132-136

2. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А., Ковалева О.А. Цитогенетическая изменчивость в поколениях мышей линии СС57УУ/М7 в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Тез. докладов межд.конф. «Агробиотехнологии растений и животных», Киев, 1997, с.116-117.

3. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А., Ковалева О.А., Костенко С.А., Глазко Г.В. Цитогенетический анализ разных видов млекопитающих воспроизводящихся в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Тез. тре-тьей меж. конф. по устойчивому развитию. «Проблемы индустриальных регионов: менеджмент и экология», Запорожье, 1998, с.82-84.

4. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А., Ковалева О.А., Костенко С.А. Динамика встречаемости цитогенетических аномалий в поколениях мышей линии СС57\А//Му в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС // Тез. третьей межд. конф. по устойчивому развитию. «Проблемы индустриальных регионов: менеджмент и экология»,. Запорожье, 1998, с.84-85.

5. Глазко Т.Т., Сафонова Н.А., Ковалева О.А., Глазко Г.В., Костенко С.А.. Цитогенетическая изменчивость у разных линий мышей в 30км зоне Чернобыльской АЭС // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН,Київ,1998, Випуск 1, с.294-301.

6. Глазко Т.Т., Ковалева О.А., Сафонова Н.А., Глазко Г.В. Цитогенетическая изменчивость в поколениях мышей линии СС57У\//М\/, воспроизводящихся в условиях хронического низкодозового ионизирующего облучения // «Агроекологія та біотехнологія» Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН, Київ,1998, Випуск 2, с.406-415.

7. Глазко Т.Т., Бунтова Е.Г., Костенко С.А., Сафонова Н.А., Ковалева О.А., Глазко Г.В. Цитогенетическая нестабильность у представителей диких видов грызунов, воспроизводящихся в зоне отчуждения

ЧАЭС // «Агроекологія та біотехнологія» Збірник наукових праць Інституту агроекології та біотехнології УААН, Київ,1998, Випуск 2, с.347-359.

8. Glazko Т.Т., Safonova N.A., Kovalova О.А., Kostenko S.O. The breed specificity of karyotype instability in some cattle breeds//«XXIIIth Genetic days« South Bohemian University, 1998, p. 120.

9. Ковалева O.A., Глазко T.T., Придатко O.E. Генетические и средовые факторы цитогенетической изменчивости у мышей линий BALB/c и С57В1/6//Тез. докладов III Межд. конференции «Молекулярно-генетические маркеры животных».-1999.-с.94-96.

10. Настюкова В.В., Ковалева О.А., Баронова Е.В., Глазко Т.Т. Генетические аспекты дестабилизации кариотипа в условиях хронического низкодозового воздействия ионизирующего облучения // Тез. докладов III Межд. конференции «Молекулярногенетические маркеры животных».-1999.-с.58-59.

11.Ковалева О.А., Глазко Т.Т., Придатко О.Е. Цитогенетические характеристики и их изменчивость у мышей линий BALB/c и C57BI/6 // Доповіді національної академії наук України, 1999,№10, с.191-196.

12.Ковалева О.А., Настюкова В.В, Баронова Е.В. Конститутивные цитогенетические аномалии и хроническое низкодозовое воздействие ионизирующего облучения //Матер, наук.-практ семін. Чабани.-1999.-С.288-289.

13. Glazko Т.Т., Buntova Е.Н., Kostenko S.A., Kovaleva O.A., Safonova N.A. Cytogenetic variability in populations of small rodents in zone of Chernobyl’s accident // II European Cytogen. Conference «Cytogenetics and cell genetics",-1999.-p.100.

АНОТАЦІЯ

Ковальова O.A. Цитогенетичні порушення у лінійних мишей та їх зв’язок з віком, сезоном дослідження та хронічним низькодозовим іонізуючим опроміненням.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15. - генетика, Інститут

клітинної біології та генетичної інженерії УНАН, Київ, 2000.

Захищається дисертаційна робота, яка містить дані про вивчення впливу генетичної компоненти, сезону, віку, хронічного низькодозового іонізуючого опромінення на частоту зустрічальності різноманітних цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку

мишей ліній СС57У\//Му, С57ВІ/6 та ВАІ-В/с. Було показано, що різні цитогенетичні аномалії варіюють під впливом ряду досліджених екзота ендогенних факторів незалежно одна від одної. Отримані дані про низьку чутливість традиційного тесту за хромосомними абераціям до хронічного низькодозового генотоксичного впливу. Вперше показано, що в ґенераціях мишей, які відтворюються в умовах хронічного низькодозового іонізуючого опромінення, підвищення числа окремих цитогенетичних параметрів має складну динаміку, специфічну для кожної конкретної ознаки. Виявлено, що поєднання збільшення числа двуядерних лімфоцитів та одноядерних лімфоцитів з мікроядрами типово для відповіді на низькодозове хронічне іонізуюче опромінення і не має лінійної специфічності.

Ключові слова: хронічне низькодозове опромінення,

цитогенетична мінливість, вік, сезон, генерація, лінійні миші.

АННОТАЦИЯ

Ковалева О.А. Цитогенетические повреждения у линейных мышей и их связь с возрастом, сезоном исследования и хроническим низкодозовым ионизирующим облучением.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15. - генетика, Институт клеточной биологии и генетической инженерии УНАН, Киев, 2000.

Защищается диссертационная работа, которая содержит данные о влиянии генетической компоненты, сезона, возраста, хронического низкодозового ионизирующего облучения на частоты встречаемости цитогенетических аномалий в клетках костного мозга мышей линий СС57\ЛШу, С57ВІ/6 и ВАІ-В/с. Обнаружена линейная специфичность сочетаний частот встречаемости различных типов цитогенетических аномалий в контрольных условиях, и при воспроизводстве мышей в условиях повышенного радионуклидного загрязнения. Показано, что частоты встречаемости различных типов цитогенетических аномалий увеличиваются независимо друг от друга в связи с изменениями таких факторов, как возраст животных, сезон и хроническое низкодозовое ионизирующее облучение. Обнаружена индивидуальная для каждой линии величина вклада внутрихромосомных повреждений в общий спектр цитогенетических аномалий, а также межлинейные отличия по коррелятивным взаимоотношениям между частотами встречаемости цитогенетических аномалий различных типов. Получены данные об

отсутствии выраженного увеличения частот встречаемости хромосомных аберраций (традиционный показатель генотоксических эффектов) в условиях радионуклидного загрязнения. Более того, у линий BALB/c, частота встречаемости хромосомных аберраций оказалась наименее изменчивой цитогенетической характеристикой из 9 исследованных. Обнаружено влияние возраста животных и сезона исследования на частоты встречаемости различных цитогенетических аномалий у всех исследованных линий мышей, наблюдали линейную специфичность таких эффектов. Оценена специфика цитогенетического ответа на хроническое низкодозовое ионизирующее облучение с учетом возраста животных и сезона исследований у мышей линий CC57W/Mv, C57BI/6 и BALB/c. Обнаружено, что сочетание увеличения числа двуядерных

лимфоцитов и одноядерных лимфоцитов с микроядрами типично для ответа на низкодозовое хроническое ионизирующее облучение и не имеет линейной специфичности.

Впервые показано, что в 10-ти поколениях мышей, воспроизводящихся в условиях хронического низкодозового ионизирующего облучения, динамика частот встречаемости отдельных типов цитогене-тических аномалий имеет нелинейный характер,

специфичный для каждого конкретного признака. Полученные

данные позволяют предполагать дестабилизацию генетического

материала в условиях действия низкодозового хронического облучения, полифакторную природу такой дестабилизации и наличие разных механизмов ее проявления в потомстве.

Ключевые слова: хроническое низкодозовое облучение,

цитогенетическая изменчивость, возраст, сезон, поколение, линии мышей.

SUMMARY

Kovalova О.А. Cytogenetical damages in bone marrow cells of linear mice and their connection with age, season of research and chronical low-dose ionizing irradiation.-Manuscript.

Thesis for competition on scientific degree of the candidate of biological sciences on the speciality 03.00.15. - genetics, Institute of Cell Biology and Genetical Engineering NASU, Kiyv, 2000.

The thesis includes the analysis of the Influences of genetical, seasonal, age components and the effects of chronic low-dose ionizing irradiation for variability of the frequencies of different cytogenetic

anomalies in the bone marrow cells of mice lines CC57W/MV, C57BI/6, BALB/c. The different types of cytogenetic anomalies varied independently one from anothers under influences of investigated factors. The obtaining data demonstrated the absence of the increase of the chromosome aberration frequency (the traditional indicator of genotoxic effects) under influences of chronic low-dose ionizing irradiation. The combination of the increasing frequencies of the binucleated lymphocytes and mononucleated lymphocytes with micronuclei was the typical answer to the low-dose chronic ionizing irradiation for all investigated mice lines. The complex dynamics of the separate cytogenetic characteristic variability during 10 generations of mice reproducting under influence of ionizing were revealed. The specific traits of the variability in generations of each type of cytogenetic anomalies were observed.

Key words: chronic low-dose ionizing irradiation, cytogenetic variability, age, season, generation, line of mice.