Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Тонина шерсти и ее связь с основными показателями продуктивности овец таврического типа асканийской тонкорунной породы

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Тонина шерсти и ее связь с основными показателями продуктивности овец таврического типа асканийской тонкорунной породы"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УЛАН

АНТОНИ 1Ь ОЛЕКСАНДР ГРИГОГОВИЧ

ТОНИНА ВОВНИ ТА її ЗВ’ЯЗОК з основними ПОКАЗНИКАМИ ПРОДУКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ АСКАЮЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

УДК 636.32/38.082.088.4

Харків 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії тонкорунного вівчарства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" Української академії аграрній наук

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старішій науковий співробітник Даниленко Григорій Климович,

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", завідувач лабораторії тонкорунного вівчарства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських

наук, професор Щуваєв Василь Тихонович, Дніпропетровський державний аграрний унів ерсі ітет, кафедр а розведення і генетики сільськогосподарських тварин

кандіщат сільськогосподарських наук, доцент Дерев’янко Ольга Пилипівна,

Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедрою технології дрібного тваринництва

Провідна установа: Херсонський сільськогосподарський інститут

Захист відбудеться 1998 р. о ^ годині

на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 65.356.01 при Інституті тваринництва УААН/ 312120, Харків, п'в Куліничі >

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту тваршппщтва УААН ! 312120, Харків, п'в Кутіпічі /

Автореферат розісланий

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради

1998 року

Хватов А.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Вівчарство - галузь народного господарства, яка забезпечує потреби держави у вовні, овчинах, шкурах та м'ясі. Завдяки високим технологічним та гігієнічним якостям овеча вовна є цінною сировиною для вігробшщтва тканин, трикотажу, фетрових та інших виробів.

Видатне значення тонини серед інших властивостей вовни пояснюється залежністю від цієї ознаки насамперед тонини пряжі, маси та якості вовнових виробів, в зв'язку з чим вона покладена в основу усіх класифікацій вовни та порід овець.

В зв'язку з тим, що асортимент вовнових виробів є досить великим, то для його виробництва потрібні різні сортименти вовни у певних пропорціях. У 80-90 рр. потреба легкої промисловості в сортиментах вовни складала - 70 якості у кількості 30%, 64 - 53% та 60 якості 17% (М. О. Васильєв, 1983). Проте у сучасних ринкових умовах виробництво вовни залежить від мінливості попиту на певні сортименти вовші.

Актуальність теми досліджень. Основним завданням розвитку тонкорунного вівчарства України на сучасному етапі є підвищення продуктивності тварин, покращення якісних показників вовни, зниження собівартості вовни та баранини.

У розв'язанні цього завдання, поряд з поліпшенням умов годівлі овець та впровадженням більш досконалої технології виробництва продукції вівчарства велике значення набуває покращення відбору та підбору за господарськокорисшіми ознаками, які визначають вовнову та м’ясну продуктивність.

Однією з цих ознак є тонина вовни і саме вона є основним фактором, який визначає ціну вовни на світовому ринку. Важливою вимогою до вовнової сировини є виробництво великих партій однотипної тонкої вовни, що забезпечує ефективність її реалізації та переробки. Вирішення цього питання залежить від розробки методів відбору та визначення найбільш ефективних породно-зональних типів вовни.

У період з 1979 до 1993 рр. у ведучих племзаводах асканійської тонкорунної породи з використанням баранів породи австралійський меринос був створений таврійський тіш овець, який характеризується більшим виходом і настригом митої вовші, кращими захисними властивостями жиропоту, вирівняністю вовші за довжиною га тониною на основних топографічних ділянках руна

Проте сучасне стадо ДПЗ "Асканія-Нова" має велику варіабельність

за тонзшою вовни. Так матки, крім вовші 70, 64, 60 якості, мають вовну' пониженої тоншій - 58 якості, у баранів-плідників зустрічається 56 та 50 якість. Тому закономірним постає питання про вивчення тонини вовни та її зв'язку з основними показниками продуктивності з метою визначення типу тварин з бажаною тошшою вовни. Отже з’ясування цього питання є актуальним, як з наукової, так із виробничої сторін.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дана робота входила в державний план наукових досліджень лабораторії тонкорунного вівчарства Інституту тваришшцтва степових районів ім.М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН за проектом "Вівчарство" темою 01, номер дер-жреєстрації ІА 01000980 Р.

Мета та завдання досліджень. Метою роботи є вивчення зв'язку тоншої вовші з вовновою та м'ясною продуктивністю у овець таврійського типу, виявлення характеру успадкування діаметру вовші молодняком, отриманим при різних варіантах підбору батьків за цією ознакою та визначення типу тварин з бажаною тошшою вовші.

В програму досліджень входило:

- провести науково-господарські ш дослід по спаровуванню баранів та маток у різних варіантах підбору за тошшою їхньої вовші і вивчити їхні продуктивні якості;

- визначити відтворювальні здатності магок в залежності від цієї ознаки;

- встановиш особливості росту, розвитку, вовнову і м'ясну продуктивність отриманого молодняка в залежності від успадкованої тоюши вовші;

- визначити фізико-технічні властивості вовни підцослідшк овець з урахуванням тонини їхньої вовші;

- визначити кореляції між тошшою вовші та основними селекційними ознаками у маток та піддослідного молодняка;

- визначити характер успадкування середнього діаметру вовші у піддослідного молодняка та виявити кращі варіанти підбору батьків для отримання нащадків з бажаною тошшою вовни;

- встановити економічну ефективність вирощування ярок з різною тошшою вовші;

- обгрунтувати тип овець з бажаною тошшою вовші.

Наукова новизна роботи. Еііерше на вівця:-: таврійського типу' ас-канійської тонкорунної породи вивчена вовнова та м’ясна продуктивність, особливості екстер'єру у молодняка овець з урахуванням тоші-

нп їхньої вовші. Встановлено, що пониження тошши вовші від 70 до 64 та 60 якості забезпечує підвищення продуктивності маток і молодняка.

Практичне значения одержаних результатів. Отримані дані дозволяють більш точно прогнозувати продуктігвність та селекційні показники у молодняка з різного тошшою вовші. Виявлені оптимальні варіанти підбору батьківських пар за якими можна отримувати потрібні сортименти вовни.

Основні положення роботи, що виносяться на захист:

1. Особливості росту; розвитку, вовнова та м’ясна продуктивність молодняка асканійської тонкорунної породи з різною тошшою вовші.

2. Фізико-технічні властивості вовші різної тошши.

3. Успадкування діаметру вовнових волокон у молодняка в залежності від варіантів підбору батьків.

4. Економічна ефективність вирощування ярок, які мають різну" тошшу вовші.

5. Обгрунтування типу овець з бажаною тошшою вовші.

Особистий внесок дисертанта. Схеми та методика досліджень складені разом з науковим керівником. Дисертантом організовані та особисто проведені досліди, отриманий експериментальний матеріал, проведені лабораторні, дослідження. Зроблена статистична обробка отриманих даних та економічний аналіз, сформовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація роботи. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданнях наукової ради Інституту' ’’Асканія-Нова" в 1994-95 pp.; на конференціях "Актуальные вопросы обеспечешія АПК" (Херсон, 1993) та "Селекційно-біотехнологічні методи використання генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин" (Київ, 1994).

Публікації результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 5 статей та 4 тези.

Об'см і структура роботи. Матеріали дисертації викладені на 145 сторінках машинописного тексту' і включають 45 таблиць та 2 малюнки. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, методики і результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву', додатків, списку' літератури, що включає 157 найменувань, у тому' числі З іноземними мовами.

2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.

Роботу’ проводили в 1992-1994 p.p. в племзаводі "Асканія-Нова’’ Херсонської області. Лабораторні дослідження проводили в лнборато-

ріях тонкорунного вівчарства, вовнознавства та агроекології Інституту " Асканія-Нова".

Робота виконувалась по слідуючій схемі:

Схема досліду

барани-

плідники (64) (бО)

з вовною, х X

якість ./•''О матки з (70) (64) (60) (58) вовною,

якість

(58)

X

70) (64) (60) (58)

Приплід від різних варіантів підбору

Об’єктом досліджень були елітні барани-плідшпаї та матки таврійського тппу асканійської тонкорунної породи з різною тониною вовни, а також молодняк, отриманий від шк в результаті різннх варіантів підбору батьків за цією ознакою.

До груп маток з вовною 70, 64, 60 та 58 якості були підібрані барани- плідники з вовною 64, 60 та 58 якості, закріплення маток проводили пропорційно їхньої кількості. Парування маток проводили методом штучного осіменіння, відбиття ягнят від маток проводили у 3-місячному віці.

Піддослідні маїки знаходилися в однакових умовах утримання та годівлі, яка проводилася згідно деталізованих норм, розроблених відділом годівлі Інституту "Асканія-Нова".

Вирощування піддослідного молодняка проводилося згідно "Зоотехнічних та ветеринарних правил вирощування племінних ремонтних баранців і ярок" (Київ, 1993).

Відтворювальну’ здатність маток оцінювали шляхом визначення плодючості та ділового виходу- ягнят при відбитті.

Ріст і розвиток вивчали шляхом індивідуального зважування усього молодняка при народженні та у віці 3 місяців. В подальшому ярок зважували у віці 12 та 15 місяців, а баранців у' віці 15 місяців з подальшим обчисленням їхніх середньодобових приростів та відносної швидкості росту.

У 25 ярок-одиначок з різною тонішою вовни визначали основні проміри тіла, які вимірювати на 2 день життя, у віці 3 місяців та після стриження у віці 16-17 місяців. Для більш повної характеристики росту та ступеню розвитку' окремих статей у цих ярок обчислювали індекси будови тіла.

При стриженні у маток і молодняка індивідуально ураховували настриг немитої вовни та брали зразки воьші для визначення виходу мп-того волокна. Настриг чистої вовни визначали розрахунковим шляхом у всіх ігіддослідшк овець.

Середній діаметр вовнових волокон у молодняка визначали при відбитті (2,5-3,5 міс.) та бонітуванні' (14-15 міс.) за зразками вовни, що були взяті з боку. У ярок-одиначок відбирали зразки вовни дня визначення істинної довжини, міиності, кількості жиру та поту, густоти, діаметру' вовни з стегна.

Фізико-технічні властивості вовни визначали згідно "Методичних рекомендацій по вивченню якості вовни" (Москва, 19S5).

Оплату корму приростом живої маси вивчали на групах ярок з вовною 80, 70 та 64 якості, які були поставлені на вирощування у віці 7 місяців за загальнопрішнятою методикою (Ставрополь, 1980).

КГясну продуктивність, морфологічний склад, туш та хімічний склад м’яса вивчали на цих яркач у віці 9 місяців за методикою ВІТ (1978) шляхом забою 3 ярок yf кожній групі.

Кореляційні зв'язки між тониною вовни та основними селекційними ознаками визначали у маток, ярок та баранців.

Характер успадкування діаметру' вовни у молодняка вивчати шляхом порівняння середніх показників цієї ознаки по групам батьків та їх нащадків.

Економічну ефективність вирощування ярок з різною тониною вовни розраховувати за виходом продутацї (вовна, приріст живої маси) та за витратами на їх утримання.

Цифровий матеріал, огримашгіі в експерименті, опрацьовувати методами варіаційної статистики (’МО.Птохінський, 1969) у лабораторії популяційної генетики Інституту "Асканія-Нова".

' 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

3. 1. Продуктивні якості піддослідних баранів і маток.

За основними селекційними ознаками барани-нлідники і матки у досліді відповідати класу еліта і були тітовплпі для заводського стада. У баранів з вовною 64, 60 та 58 якості жива маса становила 111, 123 та 120 кг, настриг митої вовни 7,23; 7,45 та 7,39 кг, довжина вовни

11,0; 10,5 та 11,0 см.

Матки у досліді мати тонину вовни 70, 64, 60 та 5S якості. Відповідно групам тоншої жива маса становила 68,0; 66,9; 69,0 та 71,5 кг, настриг чистої вовни 3,74; 3,91; 4,05 та 4,15 кг, довжина вовни 11,0; 10,6; 10,6 та 10.5 см.

ПіДіі’ѻёїі/Тм1 .Чііі'ііО'І лЛрйКГсС'їі';'} в.1-''ПС'і Д'.л.ірКчГи гйДЇЬОУ^гОЬі:ЬіоіггіІі\Пі -і СгіїїО'ОТ.'і^хГІ І ' ійО./і. і ).

ІиО.'йІіХ/і і

ЬІ/і;іВОрЮі.‘5ьЬІЬЇіІ іДаІІ-ІООі'і ічіаіОЬ: у ДОСЛІДІ

1оннна ‘ ОсіМо 1 Об ЛГ- 1 '.'ІШЇ.ШД- Огри- Пло- і Від- ; Збере-

вовки. і т. ЄНО і ш їлось : нюьа- мано дю- : бито . ження

ЛІііГОІС і МЙГОК. ; ність, і ягнят чість. ; лгняі\ . ягнят,

якість 1 голів І ГОЛІВ ; Я о : ІОШВ % ( го;пв ; ГО.ЛІБ

70 ; 42 і 37 і 88.1 і 54 145.9 47 ; 87.0

64 : 121 і 104 і 86,0 і 158 151,9 147 ! 93.0

60 1 111 ! 92 ! 82,9 і 147 159.8 136 ! 92.5

58 І 54 і 40 ! 74,1 і 53 132.5 52 1 98.1

! 328 , 273 і 83.2 ! 412 • 150.9 382 і 92.7

Кращими показниками по загоаднюваності. плодючості та збереженні ягнят до відбиття відзначишіся маїки з вовною 64 та 60 якості.

3.2. Ріст та розвиток молодняка.

Результати вивчення росіу та розвитку показали, що ярки з вовною 64 та 60 якості були більш крупними і переважаєш за рядом основних промірів тулуба чрок з вовною 7*' якості Суттєвої різнипі за індексами будови тіла у них не встановлено, хоча ярки з вовною 60 якості мата дещо більші показники індексів роляїнутості, грудного та меншин - високонотості.

Динаміка живо/ .маси молодняка наведена в таблиці 2.

В усі наведені вікові періоди яркп з вовною 60 якості мати перевагу за живою масою імд ровесницями з вовною 70 та 64 якості, у віці 1415 місяців вона була вірогідною в обох випадках По групі баранців перевага тварин, з вовною 60 якості над ровесниками з вовною 70 та 64 якості складача 29-11.9% у віш 2.5-3,5 місяців та ];5-0:]% у віяі 14-15 місяшв, проте вона була недостовірною

Перевага за живою масою ярок з вовною 60 якості перед ровесницями з вовною 70 іа 64 якості підіверджусться динамікою середньодобових приростів. У ярок з вовною 60 якосіі від народження до 3-місячного віку' вони становили 284.7 г, а за весь період впрошування 132,6 г. що перевішувало прирости ровесниць з вовною 70 та 64 якості

на 12,9-12,8% та на 4,9-1,5%.

і £ІОЛііЦ>і

ХІДШЙ_М1Кс1 Л\1і_ЬОІ ЛЫСН І\10-їоД1ІУ0^еі з різною ГОЮГНОЮ ВОВНИ

і Тонина ■ вовшц якість : п і Жива маса. ит

і при на-; [ РОЛ ЖЄННІ ; Р ; 2,5-3,5 ! Р і МІСЯЦІВ і і 11,5-12.5 | Р місяців , Ы-15 і р ; місяців і ;

Я р к п і

7м і 7 / і 4.16т0,07 ; і ; 28.13тО,73 і : і 55,60^0.65 ! 3 59,92+0,77 ; 4 ;

61 ; 44 ! 4,20+0,09 і 1 ; 28,86+0,71 | 1 | 56.42-0.75 ; 1 62,05-0,89 ! 2 |

60 12 ! 4,28+0,14 ! І 31.33+1,61 | ! 59.70^-2.30 ^ 65.83+2.12 . 1

Баранці !

70 ! 34 ■ 4.53т0,1П і і ! 33.85+0.87 . 1 1 - і 77.50+1.45 і 1 \

64 ! 44 ; 4,62+0.10 і і і 32.50+0.74 і 1 і “ і 77,80т 1,27 і 1 ;

60 ; 8 і д ''5+0 "*9 ! і 36.38^-2,19 : і * ’ "?8.6344,35 : ;

І - Р<0 о- ~> р'0.9: 3 - Р>< 195 4 - Р~:0.9Р

Незначна перевага за живою масою у баранців з вовною 60 якості перед ровесниками з вовною 70 та 64 якості підтверджуються середньодобовими пріфосітпі від народження до 3-місячкого віку, яи складали 299.2; 297,Б' та 275 г, пріфости за весь період віфощування різниці не мати - 164.4; 164,5 та 3 63,9 г.

На відміну бід ярок, суттєвої різниці за середньодобовими прпрос-тамп живої маси зз весь період впрошування у баранців з різною тониною вовни не встановлено, шо можна пояснит віфівшшетю останніх за розвитком при доборі у групу ремонта.

З’ молодняка таврійського типу при пониженні тсгапш вовни від 70 до 60 якості спостерігаються зміни в скоростиглості тварин, що дозволяє в перспективі вести селекцію на отримання овець з комбінованою иродуктивніс-ПО.

3.3. Вовнова продуктивність піддослідного молодняка.

Настриг чистої вовни с головною ознакою, що визначає вовнову иродутісвність тонкорунних овець. Аналіз вовнової продуктивності молодняка з різкою тониною вовни показав певну закономірність (таблЗ).

Збільшення показників вовнової продуктивності по мірі зниження тоншш вовни встановлено як по ярках, так і по баранцях. Настриг чистої вовни у ярок з еоеною 60 якості перевищував показники ровесниць з вовною 70 та 64 якості на 21 та 14,4% (р>0,99; р>0,99)

Шйегяшгй настрій чистої вовни був у баранціЕ з вовною 60 якості і

ВІН нерсьишуьа& ПОКСІЗШШГ рОЕЄСЯІіКШ З ВОВНОЮ 70 їй 64 ЯКОСТІ 1-Ій 14.5 іа 11.3“о іі.! 'Xі1. р<0,9».

А йОЛЇіДлі. Л

Вовнова продуї'ливнісіь молодняка

! Тонгата : ; 7^0Ь»лчіТНсІ Насїриг | Вихід пасгриг Коефид-

! ВОВНІІ. . П , ВОВНИ. НСМІІ ТОЇ : ЧНСЇОі чистої СНІ ВОЬ-

; якість ■ ; СЧГ • ЬОВНІІ. і ЬОЕШІ, вовни. НОьОСіі

, ! • КГ І СУи КХ' Г-КГ

І Я р к я

! 70 І 77 і 14Л+0Л7 7.1-0.13 і 58, бтО, 75 4.14+0,09 69.1

і 64 І 44 ! 14.7+0.20 7.5-0,17 ! 58.7-0.88 4.38+0.11 70,6

і 60 і 12 і 15.0+0,60 8.0-0,36 і 62.9-2.12 5.01+0.24 76.1

І Баранці.

: 7 и і 34 і 14.1-0,22 8,11-0,25 і 56.0і-1.01 4.49^-0.12 57.9

■ 64 ; 44 • 14,4-0,2! 8.4-г0.27 ■ 55.3+0.82 4.62-гО. 12 59,4

: (50 і & І 14.ivru.70 8.6-0.64 • 59.2+2.53 5.14—0.33 65.4

Яркії та баранпі з вовною 60 якості такоя» мали перевагу за довжиною штапелю, настригом немитої та виходом чистої вовни, коефіцієнтом вовновості у порівкяїо-а з ровесниками з вовною 70 та 64 якості.

3.4. Фіїнко-тєхнічні властивості вовни різної тоїшни.

Лабораторні дослідження середнього діаметру вовни іюказа-ш, ідо інтенсивність зміни даного показника з віком знаходиться у прямій залежності від діаметру волокон при ві збита і'табл. 4;

Таб.иахя 4

Діаметр вовнових волокон у дослідного молодняка, мкм

і Тони: на ! ВОВНИ. ; якість Ярки 1 ьараніп

п ; 2.5-3,5 ; міс. : 14-15 міс. ! п і і ; 2.5-3.5 ; міс. : 14-15 міс.

і 70 77 : 18,2+1,56 ; 19,4+0,69 І 34! 17,9+1,17 : 19,4+0*. 76

: 64 ЛЛ і 18.9+1.60 : 21,5-0,66 ! 44: 19,0+1.14 ; 21,6-0,67

: 60 і іо І 20,7-1,24 . 24. Іі-0.58 ! 8 : 19 7 2.0-і | 23,7+0,53

; Усього і 133 і 18,7"’ 15 і 20.5-0.14 і 8-6 і 18.6—0.15 і 20.9+0,17

Так, за період від 3 до 15 місяців середній діаметр вовнових волокон .збільшився у ярок з діаметром вовни 18,24 мкм на 1,33 мкм; з 18,95 мкм

- на 2.59 мкм; ? 20,74 мкм - на 3,33 мкм.

За аналогічний період середній діаметр вовноью: волокон збільшився у баранців з діаметром воьші з 17,86 мкм на 1,56 мкм: з 18,96 мкм - на 2,60 мкм; з 18.59 мкм - на 4,71 мкм.

У піддослідній маток з вовною 70, 64. 60 і а 5в якості фактичні середні квадратичні відхилення тонини (65.0-83,4% від допустимих пара-ме ірів) іа її коефіцієнти варіації (66,3-84.9% від допустимих параметрів) СВІДЧаїЬ ТфО ДОбру ВІїрІТШШІСТЬ вовші за юшною.

У шталелях вовші 70, 64 іа 60 якості фактспші середні квадратичні відхилення тонини (у баранців 77.4-77,8?у ярок 75,1-78,7% від допустимих параметрів) та її коефіцієнти варіації (у баранців 81.4-83.8%, у ярок 80-83,3? о від допустимих параметрів) свідчать про добру вн-рівняність вовни за тониною.

Різниця в середніх діаметрах вовші з стегна та боку становила у ярок з вовною 70 якості т-2,55 мкм. у ярок .з вовною 64 іа 60 якості вона була не такою значною і склала відповідно -0,95 та <-0,72 мкм. Різницю між тоннною вовни з сіегна і боку, яка перевищувала одну якість, внявлено у 2 .ярок (з 15) з вовною 70 якості. Таким чином, у нашому досліді у ярок при пониженні тоншш вовни від 70 до 60 якості поліпшується вирівняність тоншш вовші по рут-’.

У ярок з вовною 70, 64 та 60 якості суттєвої різниці як за природ-ньою, так і за істинною довжиною вовші не встановлено, що підтверджується величинами співвідношень між ними, які дорівнюють відповідно 116.98; 115,74 та 118,83? о. Густота вовші закономірно збі;іьшуєгься з 4042 вовнових волокон у ярок з вовною 60 якості до 4328 та 5248 волокон на 1 квадратний сантиметр у ярок з вовною 64 та 70 якості.

Характеристику міцності та складу немитої вовни різної гонини наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Міцність та склад немитої воьші різної гонини

1 Ярки з IV Шдаіегь і Склад немитої вовни. %

і вовною п ! вовші, ІШ. 1 чиста івовно- і і органічні та

І якість ! Розривної і вовна ! вий і гаг і мінеральні

і 1 довжини і ; жир і домішки

: 70 6 і 7,95-0.33 ) 59,43 і 8.67 ■ 17,54 і 14.36

і 64 6 1 7.35+0.29 і 55.01 ; 9.74 і 19,64 і 15.61

! бо л і 7.79+0.47 і 61.24 1 12.20 ! 15.56 : 11,00

Таким чином, вовна дослідних ярок характеризується комплексом добрих фізітко-технічщіх властивостей.

3.5. Оплата корму приростом живої .маси у ярок і рЬною го-мііною вовни.

Найбшьішш середньодобовий приріст мів о і маси за період впрошування малі яркн з вовною 64 якості - 111,5 г. Це перевищувало аналогічний показник у ровесниць з вовною 80 та 70 якості на 85,5 та 22,3 °Ь (р>0,999; р:-0,9У а тю всіх дослідних ярках огредіїьодобовий приріст живої маси склав 85,5 г.

Найменші витрати кормів на 1 кт приросту живої масті були у ярок з вовною 64 якості - 10,4 корм.од., а в їхніх ровесниць з вовною 64 та 80 якості цей показник становив відповідно 11,2 та 15,6 корм. од.

3.6. М'ясна продуктивність.

Більш високу масу парної туші та забійної маси у нашому досліді мати ярки з вовною 70 якості (табл Є).

Таблиця б Результати контрольного забою ярок

І ПокажЕшн | Одиниці! Ярки з вовною, якість

і і , виміру ; 80 і 70 ; 64

! Кількість тварин і гол. ! 3 ! з ; ч

і Передзабійна маса і КГ і 40,7-0.67 1 42,3-1-0,67 ! 41.7тО,бО

І Маса парної туші ! КТ ! 15.2-НХ44 і 16,3+0.40 і 15,5+0,26

і Забійна маса І КГ І 16,5+43.53 ! 17.7+0,51 і 17.0+0.32

і Забійний вихід і °/о 1 40.70+0.66 ! 41.74-t0.67 ! 40.73+0.24

Так. за масою парної туші перевага становила 7,7 та 5,3% (р<0,9), по забійній масі відповідно 6,8 та 4,1% (р<0,9і в порівнянні з ровесницями з вовною 80 та 64 якості.

Ярки з вовною 70 якості мали перевагу перед ровесницями з вовною 80 та 64 якості за забійним виходом на 1.04 та 1,01°/а (р<0,9; р--0,9).

Різниця в показниках маси внутрішшх органів у ярок з вовною 8и. 70 та 64 якості незначна і статистично недостовірна.

За морімологі чним складом півтуді перевага була на боці ярок з вовною 64 якості, у яких коефіцієнт м'ясності становіте 3,42 проти 3,18 та 3,30 у ярок з вовною 80 та 70 якості.

Краше співвідношення білок . жир було у ярок з вовною 70 якості, воно становило 0,88:1 преш 0,62:1 та 0.61:1 у ярок з вовною 80 та 64 якості. В дослідженні встановлено тенденцію збільшення якісного білкового показника від 4,87 у ярок з вовною 80 якості до 4,93 та 5,51 у

ярок з вовною 70 та 64 якості.

3.7. Киреляншниіі і&'нгок тоншої вовни і селекційними віниками.

Між тоншою вовни та осноьшгші селекціігніхми ознаками у молодняка таврійського тішу встановлені незначні лолтшні кореляції, ьелшнши яких коливається у ярок від +0,144 до +0,281 (табл. 7).

Таблиця 7

Коефіцієнти кореляції між тошшою воьгаї іа седеигііінтш ознаками у ярок

1 і | Селекційна ознака Тонинн вовни, якість Середнє і по групі І

70 64 60

і Кількість голів 77 44 12 ; І^-"» І

: Жива маса -0.012 -0,079 +0.295 +0.244 і

і Довжина вовни “-0,040 -0.115 --■0.570 т 0.203

і Наетрпг пешпої вовнл -0,115 -0,065 +0.526 -0,228 !

; Вихід ЧИСТОЇ ВОВІШ -0,029 +0,095 і -0.113 +0, і-1-І -

і Настриг чистої вовнч -ОД 14 -0,124 і -0 43'5 +і.) 28] |

По бараіацш отримані аналогічні за напрямком, але .значно .менші коефіцієнти кореляцій, вели1 піна яких знаходиться в межах від -0.028 до -КІ», 150. При ігоннжеїші тонинії вовни від 70 до 60 жості у ярок зростав пльтсість і веллчіта позппюннх кореляцій.

3.8. Успадкування діаметру вовнових волокон у дослідного молодняка.

Тоннна і'ОВШ! досвідного молодняк V ріці 14-15 місяців наведена V таблиці У.

Проведенннми доеліджегажш встановлено, шо діаметр вовнових волокон у молодняка таврійського тішу має проміжний хяряктер успод-і^вантгя з тенденцією повернення до характерного для породи показника тоншій вовні і '.70 та 64 якості». Гіри пониженні тоншаї вовни у ба-ранів-плідннків у групах підбору від 64 до 58 якості зменшується кількість баранців з вовною 70 якості від 56 до 31“ о і відповідно збільшується кількість баранців з вовною 60 якості від 4 до 17.2% . В цих же групах підбору кількість ярок з вовною 7() якості зменшується від 77,3 до 47,5%, відповідно кількість ярок з вовною 60 якості зростає з 4.5 до 15,2%.

Таблиця 8

Розподіл баранчиків та ярок за тоншюю вовни у віці 14-15 місяців, %

Підбір за тоші-ною вовни,якість Баранш Ярочки

Баранів ' Маток п тошша вовни,якість п тонина вовни.яіасть '

70 64 60 70 64 60

64 70 Л 100 9 100 .

64 64 12 50 41.7 8,3 15 80 20 -

64 60 8 50 50 - 15 60 33,3 6,7

64 58 2 50 50 - 5 80 - 20

Середнє ПО ГОУПІ 25 56 40 4 44 77.3 18,2 4.5

60 64 16 25 68,8 6.2 14 71,4 28,6 -

60 60 о 55,6 33,3 Ш 13 30,8 53,8 15,5

60 58 7 28.6 71.4 - 3 33,3 66,7 -

Середнє по групі 32 34.4 59.3 6.3 зо 50 43.3 6,7

58 70 6 67/7 32.3 9 44,4 44,4 11,2

58 64 10 20 50 ЗО 21 66,7 33,3

58 60 11 9,1 72,7 18,2 22 36,4 31.8 31,8

58 58 2 100 _ ■ 7 28,6 57,1 14,3

Середнє по групі 29 31 51,8 17,2 59 47,5 37.3 15,2

Середнє по і

групах 86 39,5 51.2 9.3 133 57,9 33.1 о

3.9. Економічна ефективність вирощування ярок з різною тониною вовни.

Аналіз дзше< таблиці 9 показує, що найбільший прибуток та більш

Таблиця 9

Економічна ефективність вирощування ярок (в цінах 1994 р.)

Показники Ярки з вовною, якість

70 64 60

Валова продукція, тис.крб. 1179,2 1227,4 1340,7

б.т.ч. приріст живої маси 815,2 845.8 900,2

вовни 364,0 381,6 440,5

Витрати на утримання, тис.крб. 772,9 772,9 772,9

Чистіш прибуток, тис.крб. 406,3 454,5 567.8

Рівень рентабельності, “о 52,57 58.80 73.46

високий рівень рентабельності був отриманий від вирощування ярок з вовною 60 якості, які перевищували своїх ровесниць З ЮНІШОЮ вовни 70 та 64 якості на 39,7 та 24,9% за прибутком, та на 20,9 іа 14,79о в абсолютному відношенні за рівнем рентабельності.

ЗЛ 0 Обгрунтування типу тварин з бажаною то іншою вовни.

Аналіз показників живої маси, вовнової продуктивності, фізнко-технічних властивостей вовни, оплати корму приростом живої маси, економічної ефективності показав перевагу' молодняка овець з вовною 64 та 60 якості у порівнянні з ровесниками з еовною 70 якості. Враховуючи кращі показники за відіворювальниші здатностями, які мали матки з вовною 64 та 60 якості, селекцію овець таврійського тлу треба спрямувати на накопичення у стаді тварин з бажаною тониною вовіш 64 та 60 якості.

ВИСНОВКИ

1. Вівці таврійського внутріпородного типу' мають цілий ряд переваг у порівнянні з тваринами асканійської тонкорунної породи, враховуючи підвищену вовнову продуктивність та якісні показники вовни. Одночасно, характеризуючи різноманітність стада ДПВ "Асканія-Нова" за тониною вовни, встановлено закономірний взаємозв’язок між го-ниною вовни та більшістю основних ознак продуктішносгі.

2. Бараші-ппіднпкі г і матки нового таврійського типу' дають високі на-стршн вовни (6,8-8 кг та 3,5-3,8 кг на 1 голову') з білим та світлокремовим кольором жиропоту і високими захистшіми власти-востялш. Основною тониною вовни маток у досліді є 64 та 60 якість (41 та 32%), вовну-’ 70 та 58 якості має 12 іа 15% тварин.

3. Матки таврійського тішу ДПЗ "Асканія-Нова'1 з вовною 70, 64, 60 та 58 якості характеризувавсь добрими відгворюваяьними здатностями. країні показники по запліднюваності (86 та 82,9%). плодючості (151,9 та 159,8%) та збереженні ягнят до відбиття ('93 та 92.5%) мали матки з вовною 64 та 60 якості.

4. Молодняк таврійського внутріпородного тішу асканійськпх тонкорунних овень ДПЗ "Асканія-Нова” характеризувався високими показниками росту та розвитку. У віці 15 місяців ярки мати живу масу 61,2 кг, а баранці 77,7 кг. При цьому ярки та баранці з вовною 60 якості перевищували за живою масою ровесників з вовною 70 та 64 якості на 9,9-3,6% (р>0,99; р>0,9) та на 1,5-0,1% (р<0,9; р<0,9). Суттєвої різниці у будові тіла ярок з вовною 70, 64 та 60 якості в різні вікові періоди не встановлено.

5. Гіддослідюіп молодняк вдало поєднував крупну величину з високок ВОВНОВОЮ ГфОДуКТИВШСТЮ. У ВІЦІ 15 МІСЯЦІВ настриг ЧИСТОЇ вовш становив у ярок у середньому 4,3 кг, а у баранців 4.6 кг. Ярки та баранці з вовною 60 якості перевищували своїх ровесників з вовною 7( та 64 якості за настригом чистої вовни на 21% (р>0.999) і 14,4°/. (р>0,999) та на 14,5% (р>0,9) і 11,3% (р<0,9).

6. Вовна ярок характеризувалась доброю густотою, міцністю, ви-рівняністю як по руні, так і в штапелі. Суттєвої різниці в показниках прігроднвої та істішної довжини вовни 70, 64 та 60 якості ш встановлено.

7. Ярки з вовною 64 якості перевищують своїх ровесниць за оплаток корму приростом живої маси - 10,4 корм. од. на 1 кг приросту проти 15,6 та 11,2 корм. од. у ровесниць з тониною вовни 80 та 7С якості.

&\ За м'ясною продуктивністю ярки з вовною 80, 70 та 64 якості суттєвої різниці не маюіь, але встановлена тенденція підвищення коефіцієнта м’ясності з 3,18 до 3,42 по мірі пониження тонинп вовни.

9. Між тониною вовни та основними селекційнішді ознаками молодняка

встановлені слабкі позитивні взаємозв'язки, величина яких коливається V ярок від +0.144 до +0,281, у баранців від +0,028 до +0,150. '

10. Діаметр вовнових волокон у молодняка таврійського типу має проміжний характер успадкування з тенденцією повернення до середнього, характерного для породи показника тонини (70 та 64 якості) вовни.

11.Найбільшу окупність продукції мали ярки з вовною 60 якості. Так, рівень рентабельності їх вирощування становив 73,46% проти 52,57 та 58,80% у’ ровесниць з вовною 70 та 64 якості.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Внести корективи у параметри відбору овець таврійського внут-ріпородного типу з метою отримання тварин з тониною вовни 64 та 60 якості. З цією метою більш широко використовувати баранів-плідників з вовною 60 та 58 якості, що забезпечують підвищення настригу чистої вовші у нащадків на 0,3-0,4 кг.

2. Бажану тошшу вовші по породі (64 та 60 якість) можна отримати ь результаті підбору-' баранів-плідшпав з вовною 64 та 60 якості до маток з вовною 64 та 60 якості та баранів-плідників з вовною 58 якості до маток з вовною 70 та 64 якості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антонець О.Г. Тошша вовші і селекційні ознаки // Тваринництво України.- 1995.-М1. с. 10.

2. Антонець О.Г. Взаємозв'язок тошіші вовші з основними селек-

ційнтш ознаками вівцематок асканійської тонкорунної породи // Вівчарство. Мжвід. тем. наук. зб. віш. 28. - ІС : Аграрна наука 1995. с. 59-62. '

3. Антонец А. Г. Взаимосвязь между тониной шерсти и основными показателями! продуктивности у овец таврического типа // Вівчарство. Мжвід. тем. наук. зб. вип. 30-К: Аграрна наука. 1998. с. 136-138.

4. Даниленко Г.К, Антонець О.Г. Продуктивність овець таврійського

внутріпородного тішу залежно від тонини вовші // Наук. вироб. бюл. "Селекція", ч.III., К,-1996. с. 174-176. '

5. Антонець О.Г. Успадкування середнього діаметру вовші в овець таврійського типу /■' Наук. вироб. бюл. "Селекція'', ч. IV..-1997. с. 172175.

Антонець О.Г.

Тошша вовші та її зв’язок з основними показниками продуктивності овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи (рукопис).

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата сільсько-

господарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення і селекція тваріш. Інститут тваринництва УААН, Харків, 1997 р.

Вивчений теоретичний та практичний матеріал по тонині вовші та її зв'язку з основними показниками продуктивності овець таврійського тип}- асканійської тонкорунної породи. Встановлено, що пониження тонини вовші у молодняка овець супроводжується збільшенням живої маси, довжини вовші, настрига немитої та митої вовші, виходу чистої вовші. Визначені характер успадкування середнього діаметру вовші, фізико-технічні властивості вовіпі різної тонини та економічна ефективність розведення овець з різною тониною вовші.

Ключові слова: таврійський тіш, вовна, тошша, середній діаметр, продуктивність, фізико-технічні властивості.

Антонец А.Г.

Тошша шерсти и ее связь с основными показателями продуктивности овец таврического типа аскашшской тонкорунной породы ( рукопись). Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяй-

ственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Институт животноводства УААН, Харьков, 1997.

Изучен теоретический и практический материал по тонине шерста и ее связи с основными показателями продуктивности овец таврического типа асканийской тонкорунной породы. Установлено, что понижение тонины шерсти у молодняка овец сопровождается увеличением живой массы, длины шерсш, настрига немытой и мытой шерсти, выхода чистой шерсти. Определены характер наследования среднего диаметра шерсти, физико-технические свойства шерсти разной тонины и экономическая эффективность разьедения овец с разной тониной шерсти.

Ключевые слова: таврический тип, шерсть, тошша, средний диа-

метр, продуктивность, физико-технические качества.

Antonets A. G. .

Wool Fineness and Its Relation to the Basic Indices of Productivity in Sheep of the Taurian Type of the Askanian Fine-Wool Breed. Manuscript.

A dissertation for the degree of candidate of agricultural sciences in speciality 06.02.01 - breeding and selection of farm animals. The Institute of Animal Breeding of the UAAS, Kharkiv, 1997.

Theoretical and practical material on wool fineness and its relation to the basic indices of productivity in sheep of the Taurian type of the Askanian fine wool has been studied. It has been found that decreasing of wool fineness in young sheep is accompanied by increasing of live mass, wool length, greasy and washed wool clip and wool yield. Character of inheritance of the average diameter of wool fibres, physical and technical properties of wool of various fineness and commercial efficiency of breeding sheep with wool of v arious fineness have been established.

Key words: Taurian type, wool, fineness, average diameter,

productivity', physical and technical properties.

Biдпов!дальний за випу’ск Ш/ваев В. Т.

ГЪдписано до друку 1998 р.

Обсяг 1.0 д а. Тираж 100 екз. Замовдення JS2 Надруковано у ТОВ «Nova News», 10-68-08, 10-68-10.