Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Территориальная структура рекреационной системы Черниговской области Украины

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Территориальная структура рекреационной системы Черниговской области Украины"

РГ6 од

- 7 111011 ДОЗ

АКАДШІЯ 1ІАУ1С УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГШГРАФІЇ

На правах рукопису

СЫАЛЬ Ігор Вікторович

ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТШИ ЧЕРНІГШСЬКОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ

11,00.02 - економічна і соціальна географія

АВТО І' В Ф іі Р А Т дисертації на здобуття наукового отупеня кандидата ідеографічних наук

КИЇВ - 1993

і

Робота виконана в Київському державному педагогічному інституті ім. М. П. Драгоманова

Науковиіі корівник - доктор економічних наук, професор

Л. М. Коредькиіі

Офіційні опоненти: доктор географічних наук

B. І. Нудельман

кандидат географічних наук

C. М. Проценко

Провідна організація - Київський цешсавиий університет

Захист дисертації відбудеться "10" червня 1993 року

о 13 30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 016,02.03 Інституту географії ЛН України за адресою: 252003, м. Київ-3, вул. Володимирська, 44,

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту географії All України.

Автореферат розіслано " ^ "

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат географічних наук

■ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І СТРУКТУРА РОБОТИ

Актуальність дослідження* Поступовий перехід до ринкових відносин і корінна зміна суспільно-політичного ~иття в нашій країні ві, агао забезпечення збалансованого соціального і економічного розвитку територіальних систем продуктивних сил різних іарархічних рівнів, створення реальних умов для реалізації матеріальних та духовних потреб людини, в тому чи^лі і потреб по' відновленню психофізичної анергії. На новогу етапі розвитку нашого суспЗльсті з, поряд з іншими, мав вирішуватися і проблема ліквідації днспропорціГ в умовах і рівнях рекреаційного обслуговування, що передбачав наявність повного набору послуг та відповідної якості їх надання в розрізі окремих регіонів. Це дозволить знизити надмірні навантаження на природні комплекси традиційних рекреаційних, територій і залучити певну частину населення до ефективного відпочинку й оздоровлення в меках звичної для них місцевості.

Потреби у вирішенні цих проблем активізують пошук закономірностей формування та особливостей функціонування рекреаційних систем (далі в тексті - РС) всіх рангів у їх'взаємозв'язку з господарськими комплексами і системами, що дозволяє науково обгрунтувати перспективи подальшого розвою рекреаційної діяльності - однієї з динамічних сфер діяльності суспільства. Разом з тим, досліджень проблем рекреаційної географії, науки досить молодої, в Україні відносно мало. Доцільним і актуальним є виявлення ресурсів та можливостей організації рекреаційної діяльності в межах адміністративної області - важливої ланки в комплексному плануванні й управлінні соціально-економічним розвитком території. При дослідженні РС такого рівня можливий глибокиіі науковий аналіз і пізнання проблем відпочинку, які знаходяться на меді ряду наук: економіки, економічної та фізичної географії, психології, соціології та ін., що обумовлює використання системного підходу. Це і спричинило вибір теми дисертаційното дослідження та визначило основні напрями його проведення на основі системної методології.

Розробці теоретичних, методологічних і методичних основ рекреаційних досліджень присвячені праці таких вчених як 1). І. Азар, Ю. А. ІЗеденін, І. В. Зорін, Є. А. Котляров,

Ь. М. Ліханов, М, С. Мироненко, Л. А. Мухіна, І. 1. Пирожник,

Б. С. Преображенський, С. Т. ПриТула, І. Я. Таран, Ю. Б. Хромов, П. Г. Царфіо. На Україні рекреаційній тематиці присвячують сгої дослідженії' Л, А. Багрова, 0. 0. Беіідик, Іі. В. їїук,

0. М. агнатонко, М. II. Крачило, 0. 0. Мазуркевнч, 11. -3. Ііеда-піківсіка, М. С. Нижник В. 1. Нуцельман, Л. І. Полкова, •

Я. Т. Тарас, 1. Т. Твердоллебов. Вивчення територіальної структури (далі в тексті - ТС) - пиралосл на науковий доробок Л. І, Василеве\кого, 3. Е. Дзакіса, Л. М. Корч’.цькоі'о, 1. М. Ма-ергойза, М. М. Паламарчука, 0, М. Паламарчука, М. Д. Пістуна,

II, М. Поляна, К. 0, Тащука, 0. Г. Толчіева та інших вчених України і колишнього Радянського Союзу.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження в ши- . рокому розумінні є теоретичні, методологічні і методичні проблеми економіко- і соціально-географічного дослідження, зокрема в рекреаційній географії, які розкриваються на конкретному об’єкті - дослідженні територіально-рекреаційної системи Чернігівської області. На вибір Чернігівської області та її РС як об’єкту дослідження вилинули, з одного боку, наявність значних природних і культурно-історичних ресурсів, з другого -недостатня вивченість рекреаційних можливостей староосчоєних середньоурбанізоваиих територій України. Важливою є і та обставина, що РС Чернігівщини функціонує в межах двох фізико-географічних зон, а в своєму розвитку відчуває вплив столичного регіону. ■

Мета дослідження - виявити особливості і закономірності розвою обласної РС через пізнання її окремих структур, проаналізувати напрями подальшого функціонування системи. У відповідності із цим вирішувалися конкретні проблеми і завдання, а саме:

- формулювання і розкриття наукової сутності РС взагалі

і РС адміністративної області в тому числі, що дозволить доповнити існуючі теоретичні основи дослідження рекреаційних процесів;

- обгрунтування і подальший розвиток системи методів дослідження рекреаційних процесів на території адміністративної області;

- виявлення і аналіз впливу на функціонування РС обласного рівня різноманітних факторів (чинників), дослідження меха-

з

нізму їх ції;

- розчленування РС на окремі часткові структури (функціональну, територіальну, компонентну, управлінську), ідо передбачав застосування структурною аналізу;

- встановлення типів і видів між- і внутрішньосистемних зв'язків як основи існування і розвитку обласної РС;

- дослідження сучасного рівня рекреаційноі'о використання

території області, створення прогнозної концепції подальшого розвитку РС Чернігівщини. .

Методологічна основа, методи дослідження і використані матеріали. Теоретичною основою пропонованого дослідження є діалектичній матеріалізм, а вся система иринципів і способів організації та побудови теоретичного і практичного пізнаїшя РС була орієнтована на існуючі наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, що працюють над рекреаційною тематикою. Дослідження обласної РС було здійснене за допомогою системи загальнона-укових і вузькоспеціальних методів. Застосовувалися системний підхід, структурний аналіз, такі спеціальні методи як картографічний, порівняльно-географічний, галузеве та інтегральне районування, класифікація і типізація явищ, статистичні й математичні методи, соціологічне анкетування в поєднанні з експедиційним методом та ін.

В роботі використані першоджерела - звіти окремих підприємств і установ, матеріали Чернігівського обласного управління статистики, Головного планово-економічного управління, територіально-виробничо і’о об’єднання "Чорнігівтурист", Ніжинського бюро подорожей та екскурсій, філіалу бюро молодіжного туризму "Супутник" в Чернігові, обласного комітету по охороні природи. Аналіз повсякденного відпочинку населення проводився на основі результатів соціологічного опитування проведеного в містах Чернігові, Ніжині і Прилуках.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

- розвинуті теоретико-методичні основи пізнання особливостей формування та функціонування обласної БС в цілому і, зокрема, її ТС; узагальнено і висунуто ряд теоретичних положень щодо сутності обласної РС через розкриття її семантичного наповнення й будови у взаємозв’язку з іншими господарськими си-

стемами і комплексами; виділено типи іі види горизонтальних та вертикальних зв’язків, досліджено їх системоутворюючу дію;

- поглиблено наукову уяву про будову РС обласного рівня, яка уявляється взаємопов’язаною сукупністю окремих структур: а) функціональної, складовими частинами якої є економ іко-гео-графічні утворення (підсистеми), що різняться між собою формою вияву і здійсненням основної функції - відновлення, психофізичної енергії, це - індустріально-рекреаційні, аграрно-рекреаційні та культурно-інформаційні підсистеми; б) компонентної, еле-мзнтами котрої є окремі рекреаційні заклади.як результат дії специфічного для конкретної території набору видів рекреаційної діяльності і самі види відпочинку й оздоровлення, їх просторово-часові інтеграції; в) територіальної - склад і взаємне розташування різних просторових форм зосередження елементів функціональної, компонентної та управлінської структур, їх співвідношення між собою; г) управлінської - ієрархічно підпорядкованої сукупності органів управління рекреаційними процесами;

' - створено модель ТС, вичленувано і проаналізовано її елемента - рекреаційні пункти, центри, вузли, локальні іі низові рекреаційні системи, внутрішньообласні рекреаційні райони та зони;

- застосовано формалізований піпхід до виділення дискретних елементів ТС РС (пункт, центр, вузол) і визначення культурно-інформаційного потенціалу території;

- розвинуто методику аналізу і характеристики культурно-історичних рекреаційних ресурсів; введено в науковий обіг ряд нових термінів: "культурно-інформаційна система","культурно-інформаційна місцевість", "культурно-інформаційний потенціал", "суспільно-географічне рекреаційне поле";

- обгрунтовано концепцію основних напрямів розвитку та удосконалення функціонування РС Чернігівської області та її ТС; розроблено рекомендації щодо подальшого розвою системи рекреаційного обслуговувань населення.

Практичне значення і реалізація результатів дослідження.

Запропоновані науково-методичні підходи до дослідження РС обласного рівня можуть бути реалізовані при вивченні РС інших областей України з подібними із Чернігівщиною умова.и і]ормувп-

ніш і розвитку рекреаційних процесів, рівнем розвитку продуктивних см, демографічною ситуацією. Конкретні результати дисертаційного дослідження (графічні, знаков*, картографічні моделі, розргхунки, висновки, рекомендації) передані в Комітет економіки та ринку Чернігівської обласної державної адміністрації "'пя використання при розробці перспективних планів просторової організації продуктивних сил області, можуть бути основою для прийняття управлінських рігаонь при організації оздоровлення, відпочинку і туризму на території Чернігівщини та ознайомленні з її культурно-і сторичною спадщиною.

Матеріали дослідження були використані в на^кгво-дослід-нііі роботі кафедри географії Ніжинського педагогічного інституту по темі "йтолого-географічні проблеми раціонального при-, родокористування Чернігівської облаот’". Розробки, положення і висновки дослідження використовуються таї >ж в навчальному процесі Ніжинського педінституту в курсі "Краєзнавство з основами туризму".

Ащюбація роботи і публікації. Основні иолокення і резул» тати дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних чегіональних та міжвузівських конференціях: "Проблеми підготовки вчителів в умовах перебудови середньої і вищої школи” -Київ, 1990; "Экология: Проблеми образования и воспитания" - Не— реяслив-Хмельницький, 19Э0; "Проблемы исследования рационального использования природных ресурсов Сумщини и их изуче то в школе" - Суми, 1990; "Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля" - Тернопіль,

1990; "Література та культура Полісся" - Ніжин, 1991; "Человек. Общество. Актуальные проблемы" - Санкт-Петербург, 199'Л По темі дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 1.0 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатку. У вступі обгрунтовано актуальність теми, вибір об’єкту і предмету дослідження, визначено мету (і завдання, наукову новизну та практичне значення роботи, викладено основні положення, то виносяться на захист. В першому розділі подано теоряти-ко-методолорічні основи системного дослідження рекреаційної ді-

яльності та основні методи дослідження РС обласною рівня. Акцентовано увагу на особливостях економ іко-^єографічного вивчення функціональної і територіальної структури РС. Другий розділ присвячено дослідженню основній природно-, суспільно- і сколо-го-геогоафічних факто1 ів4 від яких залежить розпиток і функціонування РС Чернігівської області. До третього розділу ввіі!и'пи результати аналізу структур РС (компонентної, тер; горіальної, управлінської), що дозькь .їло розкрити повії і аоіі'зкти функціонування об'єкту дослідження і виділити основні напрями перспективного розвою РС Чернігівщини. У висновках неї дано логічні підсумки результатів проведеного дослідження. .

Дисертаційна робота викладена па 162 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 26 малюнками, містить 29 додатків. Список використано і літератури включає 108 найменувань, із яких 4 - на польській мові.

ОСНОВНІ ШЛОЗШШЯ і ВИСІЮ БІСИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дослідження РС обласного рівня і вивчення її ТС е складним поетапним процесом, який передбачає застосування різноманітних методів та прийомів. В найзагальнішему вигляді мета дослідження ТС РС - пошук оптимальної просторової організації рекреаційної діяльності в межах певної території, в даному випадку - в межа;- адміністративної області. Сам процес дослідження умошю моіш_ розділити на декілька етаїпв, Перший з них - етап створення теоретичної концепції охоплює пізнання гутності РС, структурний аналіз системи обласного рівня і розробку методичних підходів до вивчення об’єкту дослідження. Другий етап включає виділення і характеристику основних чинників, ь,о впливають на функціонування РС. Наступний етап передбачає дослідження ТС РС Чернігівщини у взаємозв’язку з іншими структурам:! системи. Останній етан - етап створення прогнозної концепції розвою РС області і визначення шляхів оптшізації її ТС.

2. Рекреаційна діяльність вбирає в себе елементи різного походження: природного, соціального, культурно-історичного, технічного та ін. Ке призводить до концентрації в одній просторовій системі найсуттєвіших внутрішніх властивостей і зв’язків, які притаманні для кожної складової частини. Відбувається їх трансформація і формування внутрішньосистемних (горизонталь-

них) зв'язків, оскільки для первинних складових вони вже будуть відігравати роль міжсистемпих (вертикальних' зв'язків. Об'єктивна необхідність взаємоув’язки хпризонтальних і вертикальних зв'язків органічно привела до застосування системного підходу при вивченні РС. .

Вся сукупність економ іко-гсографічіїих зв'язків РС формується шляхом взаємодії ..і і ж складовими частинами самої системи і компонентами господарського комплексу,в межах якого юна розвивається. Безпосередньо рекреаційні зв’язки виникають між населенням (системою розселення) і РС, а реалізуються в межах самої РС. Насиченість вертикальних зв’язків, до яких належать відтво-рювальні (виробничі зв'язки нетехтологічіюго характеру, які забезпечують неперервність рекреаційного процесу), розподільчі (потоки кінцевих споживчих послуг до рекреантів), природно-господарські (взаємодія суспільства і природи під час рекреаційного освоєння території), інформаційно-управлінські та трудові, залежить від рівня розпитку господарського комплексу області і його окремих складових - промисловості, сільського господарства, транспорту, невиробничої сфери матеріального виробництва. Горизонтальні зв'язки виникають між рекреантами, природними й культурно-історичними комплексами та соціальною (рекреаційною) інфраструктурою, що веде до виділення туристично-, оздоровчо-, лікувально-, аграрно-, промислово-рє..роаційних та кул. гурно-іиформаціііиих зв’язків, виділення окремих типів горизонтальних зв'язків дещо розширює тлумачення категорії "рекреаційні зв’язки" і з досі .тньоїс повністю вказує, що це - циклічна взасмо-ція л>- щііг.і ь її природним, культурним, соціальнім оточенням і віЦ-ооніщтвом, яка спрямована на відновлення психофізичної енергії і підвищення загальнокультурного рівня.

3. РС в шщхжому [юзум іми і це - складна, динамічна, ієрархічно підпорядкована і взаємопов'язана сукупність компонентів, функціонування та еволюція яких спрямована на вдоволення потреб людиг.;~і суспільства у відновленні психофізичної енергії та сп ілкур.чпіь. з культурним надбанням людства. У вузькому розум і-ніп, РС с окупністю рекреаційних утворень, які локалізовані в межах певної території (в нашому випадку - в межах ідміністра-тивної області) з наявними функціональними зв’язками, що дозволяє шзглядатн таку сукупність як систему. Компонентну базу об-

в

ласної І’О складають: відпочиваючі або рекреанти; природні та культурно-історичні комплекси, тобто рекреаційні ресурси, що використовуються на даному етапі розвитку ГС; підсистема обслуговування або рекреаційна інфраструктура - технічні об’єкти і обслуговуючий персонал; управлінська підсистема. Елементом ГС обласного рівня е окреме рекреаційне утворений - зона із і дно чинку, рекреаційний заклад, дачна ділянка або дачне поселення - незалежно від його величини, функціонального призначення і сезонності дії.

Основними властивостями, які впливають па функціонування ГС області та її розвиток е територіальи ість, структури і сть, цілісність, взаємонов’язаність, динамічність, керованість, цільова поведінка, інерціііність.

4. Структурний характер ГС передбачав можливість її розчленування на окремі структури, які відображають різні аспекти функціонування об’єкту дослідження.

_ Найбільша увага приділялася вивченню ТС, результатом чого с виділення її основних елементів: рекреаційних пунктів, центрів, вузлів, локальних і низових ГС, рекреаційних районів і зон. При виділенні дискретних елементів ТС (пункт, центр, вузол) був застосований формалізований підхід:

а б в ' г д

К„ = ( - + - і- - + - + е, де

с А Б Б Г Д

Кс - узагальнюючий показник, коефіцієнт структурності; а - кількість рекреаційних закладів, які розміщені в поселенні або в безпосередній близькості від нього; б - місткість рекреаційних закладів; в - середньорічна кількість рекреантів (в середньому за останні 4-5 років); г - кількість зайнятих в рекреаційних закладах, що розміщені в поселенні; д - чисельність населення, що мешкає в поселенні; А, Б, В, Г, Д - аналогічні показники по області; е - кількість показників. Це дозволило оперувати кількісними показниками. При цьому до рекреаційних пунктів віднесені поселення, цс діє один або декілька закладів відпочинку чи оздоровлення, а значення коефіцієнту структурності не перевищуе 0,025. Коефіцієнт структурності центрів, це функціонує декілька рекреаційних об’єктів об’єднаних спільним використання!'., в і дію-

відтіх ресурсів і виробничої інфраструктури, коливається від

0,0'Л) до 0,125. Декілька рекреаційних пунктів або центрів, що компактно розташовані на обмеженій території, об'єднані функціональними зв’язками, мають достатні ресурси для ефективного вдоволення рекреаційних потреб і коефіцієнт структурності вищий ‘від 0,125, утворюють рекреаційний вузол.

Виділенії)!' цонтргчних територіально-рекреаційних мікроструктур, які об’єднують центри зародження і центри реалізації рекреаційних потреб населення б об'єктивною основою для виділення локальних і низових РС. Локальні РС мають моноцентричну мікроструктуру, тобто - взаємодія одного центру зародження і одного центру реачізації рекреаційних потреб. Існування між ними тісних трудових, відтворювальних, управлінських і рекреаційних зв'язків дозволяє розглядати гано економіко-географічне утворення лк систему. Низові РС мають голіцентричну'мікроструктуру - взаємодія декількох центрів, де зароджуються рекреаційні потреби і декі іькох' центрів, де ці потреби реалізуються, Локальні та низові системи .о своєрідним каркасом для вичлеиенпя інтегральних елементів ТС РС обласного рівня - районів і зон. ’

Принципами виділення рекреаційних внутрішпьообласішх районів стали територіальні відмінності в дії основних • шпиків, що впливають на розвиток РС, просторова спрямованість та інтенсивність системоутворюючих зв’язків. У відповідності з наявними статистичними матеріалами рекреаційне районування було проведене в >т>зрізі адміністративно-територіальних одиниць, на основі застосування 22 показників, котрі відображають як загальний рівень розвитку господарства області взагалі, так і сфери відпочинку в тому числі, а такоя якість оточуючого середовища, його сьогоднішній стлі і потенціал рекреаційних ресурсів Чернігівщини.

Врахування інтенсивності рекреаційних процесів, що відбуваються на території області дозволило підійти до виділення рекреаційних зон.

5. Формування і розвиток РС області залежить від мії трьох груп загальних факторів до яких віднесені науково-технічні, полі тико-око помічні і географічні чинники. Виходячи із специфіки

дослідження, часткові фактори, від яких належить функціонування РС, були виділені лише для географічних чинників. Це - природно-, суспільно- та еколого-географічні фактори.

Науково-технічні чинники, окрім -впровадження останніх досягнень науки й техніки в практику рекреаційного господарства, впливають на розвиток РС опосередковано, через інтенсифікацію виробництва, що вимагає збілі"іеішя вільноіч) часу та організації системи спеціалізованих закладів для відновлення психофізичної енергії людини. Політичні фактори тісїіо иов’язакі з економічними, оскільки від політики-держави, особливо економічної і соціальної, залежить пріорітетність та інтенсивність формування РС, а рівень розвитку продуктивних сил суспільства забезпечує їх матеріальне існування. При переході економіки країни до Г’шкових відносин саме ця група чинників набуває відчутної ваги. Від географічних (регіональних) факторів залежать конкретні особливості процесу функціонування, структура та рівень завершеності територіальних. РС. * -

6, Серед природно-географічних виділені кліматотерапевтич-ііі, геолого-геоморфологічні, фяоро-фаупістичні, гідрологічні, грунтові та ландшафтні чинники. їх вивчення-показало, що для території Чернігівщини притаманна складна просторова диференціація фізико-географічних умов. Клімат, рельеф, поверхневі і підземні води, росл.ашиіі та тваринний світ, грунти, перебуьаг- . чи між собою у тісному взаємозв’язку, утшрмо'і'і різно ран і'оці природні комплекси, ЯКІ с -грмують природну основу Проход; еішя рекреаційних процесів. Використання шрфо-генетичної юаоифі-кації ландшафі.в та просторова локалізація рекрсаціинп;: потоків в межах області дозволило виділити три ступені сприятливості природних комплексів для відпочинку. Перший - наіііцрилтли-в і ший - приурочений до лісових і лучно-болотшіх ланцша ьні, си-льнорозчлвнованкх схилів з дібровами на сірих і темно-оіріїх лісових грунт, х, терасових піщаних то йяшішіьно-запдровнт рівнин з дерново-підзолистими грунтами, борами й суборами. Ці .щп'чодиі комплекси розташовані близько від водойм, ыайжо тю розорані і ...ожуть використовувана для організації численних ьидів рекреаційних занять. Лруі'рМ ступінь - сприятливим для рекреаційного використання. - терагзаі піїда і рівнина з дирново-підзолис-шіие т. тр^іи-^бо^згзиАШі чрунтаї», с у борти і борами, низовинні

слаборозчленовані лесов і рівнини з с і ріши і темпо-сірими грунтами та давні прохідні долини. В межах цих комплексів можна розвивати окремі види туризму і загальнооздоровчий відпочинок. Моренно-зандрові слабохвилясті рівнини з дерново-середньонідзо-листими грунтами, прохідні шганодреноваиі долини з дерново-підзолистими глейовими грунтами, низовинними болотами і вільховій,і рідколіссш, а.також зандрові рівнини з низовинними болотами формують третііі ступінь сприятливості природних комплексів для рекреаційної діяльності - вибірково придатний для відпочинку. Дані території можуть бути рекомендовані дл-і оргаїпза-ції любительських промислів та розвитку окремих видів туризму.

Проведений аналіз природних комплексів області вказує, що для рекреаційного використання придатні маііжо 1196 тис. га. Це .становит- 38$ від території всієї Чернігівщини. В розрахунку на одного мешканця області припадає 0,47 га територій придатних для відпочинку (без врахування садово-городніх і дачних ділянок).

7. Важливим етапом дослідження РС а аналіз с^опільно-гео-графічних факторів як сукупності передумов соціально-економічного характеру. Територіальні поєднання суспільно-географічних факторів разом з чинниками природно-географічного характеру обумовлюють просторову диференціацію рекреаційного процеоу, формування РС різних ієрархічних рівнів.

С/купніоть суспільно-географічних факторів об’єднує чинники різною походження, що обумо.люе виділення окремих груп рушійній сил рекреаційнош процосу: економі» -географічних (рівень розвитку, структура та характер розміщення виробництва; економіко- і транспортно-географічне положення; рівень розвитку транспортної інфраструктура; уроанізованість; щільність населення), соціально-демограф.’іНііх (природний приріст; соціальна і вікова структура; освітній і матеріальний рівень життя; величина віл’нош часу оіїромікс соціальних груп населення) та ку.’.-уурпо-істор^чних (структура культурно-історичних рекреа-ціііних гесурсіа, культурно-інформацііі: їй потенціал),

8. Чернігівщина належить до областей із середнім рівнем економічного ]<озвитку. Проведений же в ході даного дослідження аналіз рекреаційного господарства даз підстави говорити про

т нижчий від середньореспубліканського рівень його розвитку в Че-

нігівськііі області.

Порайонні відмінності в рівнях економічного розвитку цоз-воллють виділити райони, економ і чниіі потенціал яких, сприяє розвитку рекреаційної інфраструктури на своїй або суміжних територіях. н першу чергу, цс - Чернігівськії», Ніжинський та Прилуцький раііоїш. .

За впливом на розвиток РС окремі г;иіузі промислового вщю-бництва господарського, комплексу області розділені на чотири групи: галузі, що мають вирішальне значення для розвою РС; галузі, що сприяють розвитку РС; галузі, які безпосередньо не впливають- на функціонувати! РС; галузі, що гальмують розвиток РС. Пропоноване групування проведено з урахуванням віцновлюва-льних, технологічних, розподільчих і виробничо-екологічних зв’язків.

Однією з першопричин розвитку рекреаційної діяльності е потреби міського населення у відновленні психофізичної енергії, тому урбанізованість території виступав значніш фактором,,якніі стимулює розвиток РС області. Розрахунки потреб міського населення Чернігівщини у відпочинку в літній вихідний день дозволили об’єднати міські поселення області в чотири групи': перша -з незначними потребами (з населенням до 15 тис. чоловік); друга - з низькими (15 - 50 тис. чоловік); третя - з середніми (50 - 100 тис. чоловік) і четверта' - з вищими від середніх потребами населення у відпочинку (більше 100 тис. чоловік).

9. Потреби населення у відпочинку і способи їх реалізації вміщують у собі як особливе, індивідуальне, так і загальне, соціально-типове. Спробі виявлення певної специфіки останнього через пізнання першого присвячене соціологічне дослідження "Недільний відпочинок", яке проводоне.в трьох найбільших містах області - Чернігові, Ніжині, Прилуках. Аналіз результатів анкетування та їх проекція на всю сукупність населення Чернігівщини, особливо міського, дозволяє, в певній мірі, дослідити основні тенденції впливу соціально-демографічних факторів на розвиток РС області. До вибіркового анкетування залучено 1020 мешканців міст. Повернення анкет склало 71,8$, що і сформувало групу респондентів - 732 особи, з- них чернігівчани складають 47,3%, ніжинці - 27,5$ і прилучали - 25,2$.

\

В контексті нашого дослідження аналіз вікових відмінностей між респондентами допоміг виявити пе’їні відмінності в рекреаційних уподобаннях представників різних вікових груп. При цьоі«у, віком до 25 років було опитано 160 чоловік {?Л ,2% від загального >шсла респондентів), у віковому інтервалі 26-40 років - 302 чоловіки (41,1$), віком від 41 до 55 років - 238 чоловік (32,5 %), старіших за 55 р^ків - 32 чоловіки (4,3$). Отримані результати вказують па існування певних закономірностей в організації свого відпочинку представниками різних вікових груп: а) поступове затухання рекреаційної активності від молодших до старішій вікових груп, що пов'язано з біологічним старінням організму людини і зміною соціальних орієнтирів на окремих відрізках життя; б) домінування на сьогодні і, можливо, в найближчій перспективі, одного виду відпочинку - дачного, який переважає в більшості вікових і’руп і є основою існування аграрно-рекреаційних зв’язків; в) існування "рекреаційної апатії” серед респондентів всіх вікових груп при виборі місця відпочинку, яка пов’язана з практичною відсутністю в області сучасно обладнаних зон відпочинку і заклпців короткочасної рекреації; г) поступова заміна з віком, «ктивно-пізнавадьних ({юрм рекреації на пасивні, "господарські" вищі відпочинку; д) існування певних труднощів у вдоволенні потреб спілкування з культурним надбанням людства в старіших вікових групах, що, на иімиу думку, залежні* від рольової поведінки людей похилого віку у нашому суспільстві.

Всі опитані були розділені на три соціальні групи: робітники, службовці та учнівська молодь - відповідно Н1, 30 і 11$ від загальної кількості респондентів. Для кожної з виділених, груп була отримана інформація про особливості проведення повсякденного відпочинку.

Проекція результатів соціологічного опитування на сукупність- міського населення області дозволяє зробити висновок, що серєдньостатпстичний мешканець міста на Чернігівщині декілька разів на.рік використовує вихідні дні для відпочинку на природі і при і..ому віддає перевагу відпочинку на садово-городній діляї'ці або дачі, річці чи озері. На дорогу в громадському транспорті він витрачає в середньому 60 хвилин. Обладнання місця відпочинку суттєвої ролі не відіграс. Зрідка міський житель відвідує культурно-і сторичні об’єкти. Просторова локалізація рекреаційних ЗВ’ЯЗКІВ дозволяє виділити території з найбільшим ре-

крепціііним іп зантажонням. !'.е - прирічкові коніїлокси річок Дес-, па, Остер, Удай та сільські поселення, які розташовані на віддалі км ніл. міста.

10. Результатом вивчення та аналізу налину культурно-і сторичних чинник і і) на (|ор:.іупаннн і функціонування ГС Чернігівської області стало вид’лення основних типів культурно-інформаційних місцевостей: історико-архсологічний (У/{ від загальної кількості виділених місц шстеіі), арх ітектурно-громадський ((>%), турпо-культовпіі (о'$), ГО рр ї КО-рО ПОЛКИ і. і ІІII11ІІ ( Н)/Ь ) , НауКОіН'-ИІЗ-нянпльнг.іі (17%Г, літературний (о$), природно-точковий \\і%), природно-антропогенний (о$) та комплексний (П%)~

Основним чинником від якого залежить інтенсивність рекреа-ціііного процесу, особливо екскурсійної діяльності, с культурпо-інформаційнніі потенціал території1. Аналіз розрахунків нроведе-них в розрізі адміністративних районів Чернігівщини, вказус па існування істотних розбіжностей в цьому показнику. Він змінюється від 15 хвилин в Куликіпському до 410 - в Чернігівському районі, при середньому значенні по області - 13И хвилини. Даний показник дозволяє виділити райони з потужним культурно-інформаційним потенціалом і рекомендувати їх для першочергового екскурсійного ОСВОЄННЯ. Це - ІчііЯПСЬКИІІ, Козелецькніі, мСПСЬКИІІ, Ніжинський, Повгород-Сіверський, Прилуцький, Сосшщькиіі -та Чернігівський райони. •

11. Дослідження екологічної ситуації в Чернігівській області і її вплив на розвиток РС проводився в декількох напрямах: господарський вплив на довкілля (вплив ііромпслошго і сільсько-•господарського виробництва, транспорту); територіальні відміп-ності в рівнях захворюваності населення, які в тій або іншій мірі залежать від стану навколишнього ссредовпща (алергійні захворювання, злоякісні новоутвореная і т.її.). Результатом такого

■\

Культурно-інформаційний потенціал визначається як сума добутків пізнавальної та інформаційної цінності: ‘

Пкі = 0,5 21-, + 0,7 Ііг, + 1 І і3, це

Пкі - культурно-і"фонаційний потенціал раііону; Ц, ід, ід -

час огляду об’єктів місцевого, національного і міжнаціонального рівнів пізнавальної цінності відповідно; 0,5, 0,7 і 1 - числові коефіцієнти. -

вивчення'стало еколо.,.-з-рекреаційнв раііон^зшшл території свласті. Критеріями Йот проведення стати: багна оцінка стг"у навколишнього середовища та розрахунки індексів локалізації антропогенною навантаження в розрізі адміністративних районів.

Це пзволило виділити п’ять еколого-рек[ надійних районів, характеристико яких подана в роботі. В цілому по області сор.д еігалого-географі’піих чинників, які впливають на проведення відпочинку, виділяються активація території і забруднення атмосфери стаціонарними і пересувними .джерелами. Просторова лс ;аліза-ція антропогенного навантаження на довкілля призвела до фактичною вилучення із рекреаційного використання окремих територій, але в цілому Чернігівська область має значні потеї.атг можливості для вдоволення потреб у відновленні психофізичної енергії місцевого населення і рекреантів із-за меж області. •

12, Аналіз компонентної структури РС Чернігівської області дозволяє виділити ряд її особливостей:

- в структурі переважають оздоровчо-рекреаційні заклади, які обслуговують більше половини рекреантів, що дозволяє зробити висновок про спеціалізацію Чернігівської РС на оздоровчому відпочинку;

- оз .оровчб-рекреаційні заклади концентруються вздовж р. Десни, що має певний негативний вплив на екологічну ситуацію - надмірна концентрація закладів відпочинку веде до деградації прирічкових природних комплексів;

- функціонування більшості рекреаційних об’єктів иоси'.'ь сезонний характер, г,о пов’язано з недостатнім розвитком інфраструк-турної бази і як наслідок - падас престижність відпочинку в подібних закладах;

- рівномірність розміщення притаманна лікувально-рекр^'аціі'шш об’єктам, ~ле їх сучасна місткість недостатня для вдоволення потреб населення області у наданні відповідних послуг; .

- спостерігається кількісне зменшення елементів компонентне'і структури, яке обумовлене складністю екологічної ситуації на окремих, територіях - ліквідовано бази відпочинку в селах Ладин-

1 індекси локалізації розраховувалися за формулою:

Ьі “ 'Ч ’• гі •

ка, Губичі, Дніпровське, Неданчичі та Смолин загальною місткістю 4Ь0 місць;

- якісні зміни в компонентній структурі пов’язані з переходом до ринкових відносин - турбази "Остор" та "Десна" припиняють своє функціонування і, швидше всього, стануть базами відпочинку ПрОМИСЛОВИХ підприємств.

13.■Впровадження широкою комплексу науково-практпчних заходів, які б сприяли вдоволенню потреб людніш у відпочинку неможливе без пізнання управлінської структури - ієрархічно впорядкованої системи органів управління рекроаційною діяльністю. Об’єктом управління с рекреаційна система обласною рівня по відношенню до якої спрямовані управлінські імпульси з боку суб’єкту управління. В господарсь зму комплексі країни рекреаційне господарство по розглядається як єдина галузь, що при: ієло до існування ряду суб’єктів управління як на загальнодержавному, так і на обласному рівні. Складність сучасних проблем розвитку рекреації вимагав створення якісно нової системи управління не з керуючими, а дорадчими, координаційними і, в певній мірі, контролюючими функціями, оскільки перехід до ринкових відносин і приватизація рекреаційних закладів повністю зруйнує існуюче полі суб’єктне управління рекреаційним господарством.

Прн цьому необхідно мати па увазі, що управління соціально-економічними об'єктами, до яких належить і обласна РС, має ряд особливостей. По-перше, ці об’єкти ііе лише схильні до зовнішніх впливів і відкриті для них, а й є суб’єктами власного функціонування зі своєю орієнтацією, своїми потребами і критеріями оцінок. Наслідком такої властивості є певна вибіркова реакція об’єкту управління па зовнішній вплив. По-друге, складність об’єкту, ііого принципова невідповідність окреміш елементам, що стає однією з причин інсрціііності поведінки і ускладнює передбачення поведінки об’єкту. Наслідком перерахованих особливостей є проблемність і конфліктність функціонування РС, потреба розробки поліваріантпих програм перепекти» її розвою. Тому слід

1^ - індекс локалізації |-го явища в межах району; т^ - інтенсивність прояву |-го явища на території району; - інтенсивність піюяву |-то явища в межах області. '

врахувати, що ці евши можуть стати лише ті управлінські імпульси, які змінюють внутрішній стан системи, в поршу чергу, мотивації і поведінку її центрального компоненту - людини під час відпочинку. Слід вилучити з практики управління спроби ізольованого впливу на окремі компоненти і поступово перейти до прийняття комплексних рішень.

14. Аналіз та оцінка окремих структур РС е основою для створення киїшспції удосконалення ТС Чернігівської РС, перспективи функціонування якої визначаються загальними завданнями соціально-економічного розвою України. Оптимізація ТС РС повинна здійснюватися з врахуванням зародження і розвитку ринкових відносин в економіці країни, що передбачає виникнення нових форм рекреаційного обслуговування, його децентралізацію, удосконалення існуючих і створення нових елементів окремих структур системи.

Основні положення пропонованої концепції оптимізації ТС РС полягають в такому: а) при розробці довгострокових планів розвитку області необхідно виходити з того, що Чернігівська обласна РС є важлигою ланкою в загальнодержавній системі територіальної (регіональної) організації відпочинку та оздоровлення населення і підвиї-чшя його загального культурного рівня і може включати такі моделі ТС ГС, які забезпечують оптимальні умови для відновлення психофізичної енергії людини, згладжують існуючі недоліки й диспропорції, сприяють збалансованості соціально-економічного розвитку території; б) орієнтація на створення такої системи рекреаційного обслуговування, де елементом ТС є кожне міське і велике сільське поселення (при наявності відповідних ресурсів), що необхідно для створення соціального комфорту мешканцям міста і села; в) переорієнтація основних рекреаційних потоків, що обумовлюється незадовільною екологічною ситуацією в ряді районів області і ускладнення територіальної та компонентної структури РС шляхом освоєння екологічно чистих територій і створення на них нових інфраструктури^ об'єктів для періодичного іі повсякденного відпочинку. ■

Конкретні рекомендації та пропозиції, які випливають із змісту концепції оптимізації ТС РС зводяться до таких положень:

- для ліквідації диспропорцій в існуючій ТС РС Чернігівської області першочерговому рекреаційному освоєнню підлягають тери-

торії Середнюдесняіїського, Приудайського, Ніжинського та ІЗоб-ровицького рекреаційних районів;

- створити мережу реабілітаційно-рекреаційних закладів, які б мали певний набір реабілітаційних заходів (водні процедури, фітотерапія, грязелікування, медикаментозне лікування і т.п.), яке поєднується з активним відпочинком, оскільки крім загального оздоровлення має вирішуватися ще одне завдання - виведення

з організму людніш радіонуклідів;

- переорієнтація рекреаційних потоків з Чернігова (західний і південно-західний напрямок міняється на східний і північно-східний) призведе до формування нових рекреаційних пунктів, на £Оль яких можна рекомендувати сільські поселення Стольне, Мак-саки, Уіїшя, Домішці, Бдистова (Менський район), де'можливе створення інфраструктури^ об’єктів для відпочинку;

- створення Ічнянського природного національного парку передбачає виникнення декількох рекреаційних пунктів - економ іко-гео-графічні передумови мають для цього села Хаєнки, Заудаііка, Буди, Лісові Сорочинці, де можливе створення рекреаційних об’єктів сезонної та цілорічної дії;

- перспективними центрами міжнародного туризму є міста Чернігів, Новгород-Сіверськиіі, Ніжин, селище міського типу Ьатурин, що обумовлює можливість створення в них сучасної рекреаційної інфраструктури;

- створення обласної програми приватизації рекреаційних об'єктів, яка має передбачати наявність різних форм власності, черговість приватизації і форми її проведення, незмінність профілю об'єкту на протязі певного часу;

- диверсифікація існуючих рекреаційних об’єктів;

- впровадження пільгового оподаткування і часткового звільнення від плати за землю для економічного стимулювання розвитку недержавних об’єктів відпочинку, повне або часткове звільнення від оподаткування коштів підприємств, що йтимуть на розвиток рекреаційної інфраструктури;

- комплексне використання природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів, впровадження інтенсивних форм реі.реацііі-ного природокористування;

- створення об'єктів дитячої рекреації має орієнтуватися як па активні форми відпочинку з елементами скаутизму, так і на залу-

чення ослаблених дітей і їх реабілітацію з елементами актишю-го із і дио чинку, '

Осис ні положені!" дисертаційного дослідження-знайшли відображення в таких !*,гблікаціях:

1. Экологические маршрути в система природоохранного воснита-ния^Зі'ологмл: Проблемы образования и воспитания: Те", докл. и сообщ. регион, науч.-прант. конф. - Переяслав-Хжлыпщкий, 1990. - 4. Г. - 0. 81-8...

2. Територіальна організація суслільно-гиографічного рекреаційного гкил^Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціалу Західного Поділля: Тези допов. регіон, наук. -практ, конф. - Тернопіль, 1990.,- С. 86-Б8.

3. Краєзнавчий аспект дослідження удав формування міжобласних рекреаційних систем (на прикладі Чернігівської та Сумської областей)^ Проблеми дослідження раціонального використання природних ресурсів Сумщини і їх вивчення в школі: Матер, наук.-прякт. конф. - Суми, 1990, - Ч. 2. - С. 165-170.

4. ІІпсівськиіі район ^Географічна енциклопедія України. - К., УРБ, 1990. - Т. 2. - С. 435-436.

5. Особенности применения картографических моделей#при исследовании территориально-рекреационннх систем // Экологическое картографирование на современном зтапе: Тез. докл. X Всесоюзной конф. по тематическому картографированию. - Ленинград, 1991. -Кн. 2. - С. 67-68.

6. Культурно-інформаційна.система як форма територіальної організації пізнавальної рекреації^Всономічна географія: Респ. міжв. ііаук. зб. - К., Либідь, 1991. - Еип. 43. - С. 88-91.

7. Культурно-інформаційний потенціал рекреаційної системи Чер-

нігівської області ^Література та культура Полісся. - Ніжин: НДПІ, 1991.*- ІЗип. 2. - С. 133-140. .

8. Социально-демографические фактори развития рекреационных систем ^Человек. Природа. Общество. Актуальные проблеми: Тез. докл. межвуз. конф. молодих ученых. - С.-Петербург, 1992. -

Ч. 2. - С. 40 (в соавторстве).

9. Теоретико-методичні аспекти аналізу територіальних мікрост-

ч.''ктур рекреаційних систем^ йсономічна та соціальна географія: і.ііжн. нарт. зб. - К., Либіпі,/і992. - ІЗип. 44. - С. 17-22.