Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Территориальная организация жизнедеятельности населения (методология и научно-методические основы общественно-географического исследования)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Территориальная организация жизнедеятельности населения (методология и научно-методические основы общественно-географического исследования)"

л

АКАДЕМ1Я НАУК УКРАХНИ 1нститут географ-!!

На правах рукопису

ФАЩЕВСЬКИЙ Микола 1ванович

територ1альна орган13ац1я

життедшльносп населения

(методолог1я та науково-методичн1 основи суспшьно-географшного досл1дження)

II.СО.02 - економхчна I сошальна геопрафхя

Автореферат дисертацП' на здобуття вченого ступени доктора географ!чних наук

Кит 1993

Робота викоиана в IпетитуТ1 географа АН УкраТни

Офщ1ЙН1 опоненти: доктор економ1чних наук

Л. М. Корецький

доктор географТчннх наук А. В. Степаненко

Провщна оргашзащя

доктор економ1чних наук В. В. Оншенко

— КиТвськнй ушверентет 1М. Т. Г. Шевченка

Захист В1дбудеться £0, Э&сб/ПМА. _ 1993 р_ 0 годит

на заЫданш спе1иал1зовано! вчено! ради Д 016.02.03 при 1нститут1 гео-графп АН УкраТни за адресою: 252003, м. Кшв, вул. Володимнрська, 44.

3 дисертаидею можна ознайомитнея в бШлттсщ 1нституту географи АН УкраТни.

Автореферат роэклаиий /4 . 1993 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат географ!чних

наук

В. П. Нагфна

N

Актуальн1сть досл(дження. СучасниЯ стан сусп1льного розвитку Укра1ни характеризуемся глибокими як (сшили зи1нша а ус!х сферах господарства та життя людей. В!дбут,аеться активний пошук нових форм сусп!льно1 I територ!ально! орган1задН вироб-ництва, 1 наих сфер народного господарства, як1 стають базою I засобом ново1 територ!ально! орган!зац11 ус!х процес1в життя як окремо! лвдини, так I територ1альних сп!льностей людей. До-кор!нн! пол!тичн1, економИя! та соц!альн1 перетворенш! вимага-ють всеб!чного врахування 1х дН при розро0ц1 любого проекту майбутнього життя населения.

Фундаментом нин1шн1х I майбутн!х перетворень е закони I законом 1рност1 загалыюго хар<г "еру та специф1чн| тенденцП I за-лехност!, як1 складають досв!д сусп!льного розвитку людей.

На сучасному етап! розбудови народного господаре.ва республик, для якого характерна з одного боку, мсжливост! посилен-ня реально! самост!йност! рег!он!в 1 м!сцевих орган1в влади у вир1шенн! соц1ально-економ1 чних проблем територ!й, надання 1м прав власника, а з 1ншого, збережешш загальнодержавпого регу-лювання основних с^ер господарства, необх|дною е розробка 1 зд!йснення ново! рег1онально! пол!тики управл1ння ус!ма сферами сусп!льного життя.

Серед.надзвичайно складних I важливих проблем сусн1льного розвитку, як! не знайшли ще достатнього наукового вир!шення, сл1д назвати виб!р кондепц1! територ!альчо! орган!зац1! сусп!ль-ства, ус!х сфер Його функц!онування, управл1ння у простор! I час! р!зними процесами життя людей в нових умовах - становления пол1тично! та економ1чно! незалежностГ, розбудови правових стосунк1в ус!х суб"ект!в держави та ринкових економ1чних в(дно-син. Тому досл1джешш реПональних особливостей розвитку су-сп!льства, вивчення взятих в комплекс! р!зноман1тних взаемопо-в"язаних процес!в життед!яльност1 населения надзвичайно вежливо. Разом з тим сл!д в!дм!тити, що в сусп!льно-географ|чних до-сл!дженнях процеси сусп!льного життя людей в 1х едност! 1 вза-емообумовленост! досл!джувалися недостатньо. Увага науковц!в ■ була зооереджена переважно на окремих соц!ально-економ!чних про-цеоах життед1яльносг! населення - виробнич!й д!яльност1, геоде-. мограф1чн!й обстаяовц1, побутовому обслуговуванн1, розселенн1 ■ та !н. Це ви^чихало формування ц!ло! системи наукових дисцип-

лхн, виникнеиня яких продовжуеться.

■Разом з тим усе бгльио'х теорети'лох I практнчно1 щиностх набувас встеновлення мехашэму взаемодн х взасмозалежност1 сукупност1 с} .гпльних процесхв у 1'х едност, досл1дження 1х динамки по територхх. Результата таких дослздаень необх1дн1 для гиэнання закономхрпсстей теригор1ального сусального комл-лекооутворення та розробки на ц1й основ! конкретних эахсдов що-до пол1шёння життя людей. Тому для IX виявлення у сферу анал1-зу включен1 рхзнх типи територ1альних суспхльних комплекс1в,що дозволяе встановити в1дм1ниост! у характерх процес1в життед1яль-ност1 населения.

Об'Уктом досл!длення ё процеси життед1яльност1 населения в ргзних територхальних сусгильних комплексах. Конкретними об"ек~-ч тами в дан1Й робот1 були соцгалыи процеси життя людей в Укра1-Н1 в цхлому, Ки1вськоцу рег1ональноцу I агломерацхйноцу комплексах, що 4°рмуються на баз1 ядра у виглядх столичного М1ста, Вхнницькому обласноцу та районних комплексах, як1 вхдносяться до слабоурбаи1зованиних з несприятливими с дхально-екоиомхчними процесами, а також Лугансько!</ обласноцу комплекс!, який харак-теризуеться г1перурбан1зовшою системою розселення.

Предметом дослхцкення е теоретичн1 та методологхчнг основи терятор1ально'х орг-нхзац1£ життед1яльност1 населения.

Мета досл!дження - розробка теоретичних основ та науково-кетодичннх положень досл1дження територ1ально1 орган1зац11 жит-. тед1ялыюст1 населения та розвиток теор11 територ1ального сус-пхльного комплексоутворення, яка базуеться на соц1альн1й Д1яль-ност1 людей.

Для досягнення поставлено1 мети 1еобх1дно було виршити сл1-дуюч1 заедания:

розкрити суть та ознаки поняття "територ1альна орган1зац1я життед1кльност1 населения" як ц1Л1сно1 системи взаемозв"язаних процеив;

Естановити компоненту, структуру життедхяльностг населения та визначити роль р1эних компонентхв у функц1онуванн1 територг-альних сп1льностей людей;

розробити науково-методичнх основи досл1д;кення життсд!яль-

ноет! населения;

розробпти загальносоц!олог!чну концепц!ю трактовки поняття територ!альяого оуеп1льного комплекеоутворення 1 територ!аль-них сусп1льних комплекс 1в;

обгрунгуБати роль прац! як системоформуючого фактора житте-д!яльност! населения та територ!ального сусп!льного комплекеоутворення, розкрити роль д1яльност! як суттевоГ ознаки терпто-р!алыюго под!лу прац1;

розкритя суть та зм1ст екологотеограф!чних досл!джень населения;

провести анал!з сусп1льно-географ1чних особлнвостей житте-д!яльност! р1зних теригор!алтши сп!льностей лпдей;

розробити основн! напрямки оптим!зац!1 умов та иехан(зму уп-равл!ння життед!яльн!стю населения.

Ыетодолог1чноп основою роботи б}ли теоретичн1 лрац1 в1тчизня-них та зарубхжних вчених про закони 1 законом1рностг сусп1льного розвитку, територ1альну орган1зап1ю суспхльства, взаемозв"язок х вэаеморбумовленгсть сусп1льних -явищ I процес1в, хх К1лыисних I якхених характеристик. Важливу роль вхд1грали також рхшення зако-нодавчих I урядов их оргайв щодо перебудови господарського" механизму» розвитку нових форм власностх, забезпеченню пр1оритетност1 соцгальних цыей у сусгильному розвитку.

Особливо суттевсю для даного досл1дження е кондепц!! зро-стання рол! людини у соц1ально-економ1чн1й перебудов! господарського механ!зму, як! мали м!сце у рогробках пров1дних вчених у галуз! географ!I, соц1олог|1, демограф!I, економ!ки, мЮтобу-д!вництва та районно! план!ровки. Розробка теоретичяих полохень 1 аргументац1я конкретких висновк!в базувалась на реальних емп1-ричних матер!алах з використанням системного Щдходута конкрет-них метод!в - пор!вняльно-географ!чного, картограф!чного,статис-тичних метод 1в, а також класиф!кац!й, тшолог1й та !н.

Наукова новизна досл!дження м!стить сл1дуюч! положения: розроблен1 теоретичн1 основи х науково-методичн1 положения доелвдкення територ1ально1 орган1зац11 життед1яльност1 населения; - роэвинута соц1огеогра4ачна концещдя територ1ального сусп1ль-ного комплекеоутворення;

виэначена I розкрита суть та зьас.т поняття "яигтедхяльн1сть населения" т" його компонентна структура; ¿-№9 _ з _

визначена та обгрунтовала пров1диа роль трудово'1 д1яльност! населения серед соцгальних факторгв суегпльного комплексоутворен-ня, уточнено эмтст поняття "трудовиП потенциал", обгрунтовала Д1яльн1сна cyruicTb територтелышго под1лу пршд;

визначена суть та змхст еколого-географ1чних дослтджень жит-г тед1яльност1 населения;

на базх теоретико-ыетодичних основ видхлен! типи життедхяль-hoctî населения та проведене соц1ально-географ1чне районування Украпш.

Теоретичне I практичне значения та реал!зац!я результат1в досл!дяення

В результат! вкконаних досл!джень визначет принциди су-оп!льно-географ Иного досл!дження мттед!яльност1 населения, як! мояугь бути вякористак! при розробц! план!в соц1алыю-еко-ном1чного розвитку pertoulB. Вони збагачують уявлення про тери-тор!альну орган!зац1в життя сусп1льства i його форми, слукать дальшому розвитку теоретлчних основ сусп!льнп{ географП.

О^ормулюван! в робот i науков! положения I вионовки маять суттеве значения для поглибленяя теорП I вдосконалення методики досл!дження розвитку i розм!щення продуктивных сил республ!-ки в д!лому 1 окрем!— И pertonfB, для п!дготовки пропозиц1й щодо перспективного соц!ально-економ1чного розвитку областей, адм!н!стративнпх район1в, mîct, п!дготовки схем районно! план!-ровкп та in. Практичне значения заключаеться у тому, то для конкретных областей республ!ки 1В1ниицько5, Кшвсько1,Лугансько1 ), у яких детально визначено характер npoueciB життед1яльност1 населения, п1дготовлен1 I передан! для практичного використан-т конкретнi рекомендацп щодо вдосконалення управл!ння единим процесом соц!ально-економ!чного розвитку.

Результата досл!дження узагальнен1 у наукових зв!тах,вико-наних по планових темах: "Досл!дження промислових, агропромис-лових комплекс!в та систем розселення з метою вдосконалення ix територ!ально1 opraHi3ayiï i рационального природокористування 1на приклад! Ки1вського Иридн1пров"я)" ( 1Уг31-19б5 pp.); "Конст-руктивно-географ1чн! основи природокористування в Укра1нськ1й PCP (проблеми ïeopiî i методики)" ( 1986-1938 ppj; "Розробка економ!ко-географ!чних основ сусп1льно-територ!альних комплек-с!в для вдосконалення 1х структур« 1.'рац!онального природоко-

ристування" (1986-1990 рр.); "Розробка наукових основ терито-р1ально! орган!зац11 життсд1яльност1 населения" (1991-1994 рр.). Частина досл!джень виконана в рамках Державно! програми неа1д-кладних за.ход!в по л1кв|дац11 насл!дк!в авар!I на Чорнобильсь-к 1 й- АЕС" (1990 р.) та |н.

Теоретична копцепцЫ, науков! висновки 1 конкретн! нропозн-ц!1 щодо розвитку окремих соц!альних процес!в, розробки схем розвитку I розм!щення продуктивиах сил области рац1оналыюму використаншо трудових ресурс 1в та !нш| були реал1зо1?ан1 при роз-робц! наукових тем 1нституту географ!I АН УкраГнл та РЗПС Укра!-ни АН Укра!ни, п1дготовц! Схем розвитку 1 розм1щення продуктивна сил В!нницько! 1 Закарпг':ько! областей, роэдглу по вдо-сконаленню розселення населения для Схеми розвитку 1 розм1п;ешш продуктивна сил та Схеми районно! план1ровки Ки!вськэ! облает!.

Окрем! результат досл!дження аы час виконання госпдогов!р-но1 роботн по комплексн1Я оц!нц1 соц!ально-економ1чного розвитку В1шшцько1 облает! були передан! Головному планово-економ!ч-нону управл!няв облвкконкому. А'нал1з особлизсстей дшшм1ки населения Ки1всько1 ибласт! з висновкама ! пропозиц!ями передано Ки1вЩ1м1стобуд (вняцтва для обгрунтування перспектив розвитку и!ськях 1 с!льських поселзнь при п!дготозщ1 районно! плаи!ровкя облает!, результата анал!зу динам1ки чисельност! населения Киева ! роль в н!й м!грац11 передан! м!ськвиконкому для ц|дготовки рекомендац1й по вдоскокаленнв використання трудозих ресурс|в.

Бауков! результатя викор::стан1 Радою по вивченшо продуктив-них сил Укра!ня АН Укра!ни при п1дготовц1 науково! допов!д! Уряду республ!ки "Розселення населения, забезпечення рацЮиально! зайнятост! трудових ресурс!в 1 ефективне використання виробничо-го потенц1ату зони рад!ац1йного забруднення Чорнобильсько! АЕС", яка готувалась зПдно з р!шенням Каб1нету М1н!стр1в Укра!ни Я 12255/87 в!д 13.09.1930 р. тарозпорядженням ПрезидИ АН Укра1-ни й 892 в!д 30.08.1990 р.

Результати досл!дяення передан! танож ! для використання при розробц! план!в комплексного соц1алыю-економ Иного розвитку ТерКСОП Доиецько! облает! (1987 р.), Управл1ншэ по прад! 1 соц!альнах питаниях, а також в!дд1лам охорони здоров"я та со-д!ального забезпечення В!нницького облзиконкому (1990 р.), НПО "Енергосталь" для складання ТерКСОП Лугансько! облает! (19Э1 р.) та !н.

Апробац1я роботи. Окрем! положения дисертадН допов1дались або публ1кувалися в матер1алах ка^лових конференЩй, нарад, з"1зд1в, в тому чиол1 на Ш та 1У М1жв(домчих нарадах по геогра-фП населеь.л (Перм, 1973 р.; Грозний, 1989 р.); У та У1 з'Чз-дах Географ1чного товариства Украши (С1мферополь, 1985 р.,'Оде-си, 1990 р.), всесоюзних конференц!ях - "Законом1рност1 1нтен-оиф!кац11 соц!ал1стичного в|дтворення" (Лен1нград, 1983), нау-ков1й конферендП "Демограф1чк1 аспекта прискорення соц!альыо-економ!чного розвитку" (Харк1в, 1937 р.), науков1й конференцП "Присьорення соц!ально-економ1 иного розвитку 1 системне шделю-вання народногосподарських, м!жгалузевих та територ1альних про-порц|й" (Лен1нград, 1988 р.), II) всесоюзн1й науково-практичн1й конференцП "Соц1ал1стичне м!сто як об"ект досл!дження та уп-равл1ння" (Лен1нград, 1Э88 р.), конференцП "1нтенсиф1кац1я 1 ефективн1сть соц!ал!стичного виробництва: законом1рност1 I уп-равл!ния" (Москва, 1984), науково-практичн1й конференцП "Сучас-н1 проблеми п1двищенкя продуктивное^ прац1 в промисловостГЧДо-нецьк, ¡985 р.), УШ з"1зд! Географ1чного ховарисгва СРСР (Кшв, 1985 р.), наукозо-практичн1й конференцП "Трудовий потенц1ал радяноького сусп1льства" (Москва, 1987 р.), науков!й сесН Ради ш територ1альн1й орган1зацП сусп!льства ГТ СРСР (Алма-Ата, 1989 р.), науково-техн1чн1й конференцП "Ьконом1чн1 проблема збалансованост! робочих м1сць з .ресурсами прац!" (Ки!в, 1987 р.), науков|й конференцП "Шляхи вдосконаленяя балансових метод!в ■ планування народного господарства" (Ки1в, 1983 р.); наукових конференц!ях"Проблеми вдосконалення господарського механ!зму" (Ки1в, 1984 р.); "Соц1альн1 проблеми прац!" (Хмельницький, 1989 р.), науково-практичн1й конференцП "Соц|ально-економ1чн1 проблеми використання трудових резерв!в у о1льському господар-ствГ (Полтава, 1979 р.); науков!й конференц1Г иЗдоров"я та в!д-творення населения Укра1ни" (Ки1в, 19Э1 р.), науково-практичн!й конференцП "В1дтворення укра!нського села" (Полтава, 1991 р.) та 1н.

Основн! положения дисертацП опубл!кован1 в б1лыве, н1ж 80 роботах, в тому числ! 5 колективних монограф1ях.

Обсяг та структура дисьртац!?. Обсяг дисертацП складае 412 стор!нок машинописного тексту, вона включае 17 малюнк!в та 5 таблиць. Список л!тератури нараховуе 495 найменувань. Робота складаеться з вступу, 7 глав, Щсляыови та списку л!те-

- С -

ратури.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ГА БИСШВКИ ДПСЕРТАЦ11

¡.Населения та Його тернтор1альн! сп!льно "I як пргоритетний об"ект сусп!льно-географ[чних досл!джень

Розвиток географ!чннх знань про сусп!льство та розробка науково! концепцП його територ!ально! орган!зац!1 на нин!шньо-му етап! соц!ально-економ1чного розвитху влмагають ч!ткого ви-значення об"екта I предмета досл1джень. Це обумовлзно тим, вд зараз в!дбуваються докор!нн1 перетворення вс!х процес!в су-сильного життя людей. Вквчення сучаснюс процзс!в сусп!льного розвитку показуе, то bidcIahoio методолог!чною посилкою сусп!.гь-но-географ!чного досл!дження е визначення як одиниц! спостере-ження людини, а об"екта - територ!г. ыю! сп!льност! людей.Головне завдання полягас у розробц! наукових основ тернтор1ально! ор-ган!зац11 життя людей як теоретичноГ бази формування територ!-альнкх сустльних комплекса -.структурних коьтонект(в терято-р!ально! орган(за il сусп!льства.

Оск!льки соц!огеограф!чний аспект досл!джень передбачае анал!з продес!в киття певних територ1альних си!льностей людей, то виявлення взаемозв"язк!в I взаемозалекностей р!зних 1х склэ-дових компонент!в вкмагае визначення м!сця й рол! особистост! як фактора сусп!льного розвитку.

Результата анал!зу наукових розробок р!зних асмект!в життс-д!яльност! населения св!дчать про те, цо до кедавнього часу в географ!чних досл!дженнях соц! ¡льно! сфери киття населения ле-дина розглядалася переважно як споживач, а в економ!ко-геогра-ф!чних досл!дженнях - як внробник, робоча сила.

Однак сусШльний розвиток як ц!л!сний процес охоплас вса р1зномаи1тн!сть зз"язк!в I в!дноснн людини, предстазляючи II як субяектно-обиектну суть соц!ально-економ1чних перетворень.Отже, розглядаючи сусп!льн! процеси через призму особистост!, сл!д п!дходитя до не! як до ц!л!сно1 оистемн взаемозв"язаиих в!дко-син, що охоплюють широкий спектр процес!в життед!яльност!.Взаеко-д!я людини носить багатор!вневий характер, включшочи зв"язки в географ!чиому середовнщ!, сусп!льн!, с!мейн1 в!дносини, внутр!и-н!й св1т особи. Виходячи з цього, ус! соц!ально-економ!чя! перетворення в с.,сп1льств1 повинн! мати за мету вдосконалення дих 3-503Э ? _ •

8в"язк1в I в1дноеш, що буде передумовою розвитку 1 окремо! особи, 1 сусШьства в ц!лому.

СтЕорення умов для гармон!йного роззктку населешш у зв"яз-ку з р!знома1. .тй1стю як!сцих характеристик тератор1альних сп1ль-ноотей людей вимагае диференЩйованого п1дходу до БЕзначенкя со-ц!ольних ор1ентир!в 1 иорматив!в, форы управлЫня, засоб1в I метод Iв, необх1дних Для досягнення поставлено! мети. Знания досяг-йутого р|вня та ц!лей розвитку ?еритор!альних сальностей людзй вкрай необх1днэ Аля вдосконалення структура I орган!зацЛ ус!х сусп!льнйх проЦес!в, цодолання негативных тенденд1й, прогноау-вання "1х на6л1йк|в. Загальноц1льовш напрямком досл!дження рол! населешя "в региональному сусп!лькому розвитку е визначення умов та режиму в!дтворення д1йсного життя в ц!лому, де окрем! процеси д'!яльно2т! сусп!льства (економНн!, пол!тичн! ! !н.), виступають лише Мастиками едино! сфери життед!яльност! терито-р!альних сп!льностей людеЛ. Отже, метою сусп1льних перетворень повинно бути досягнення ново! якост! життя людей ! сутн!сних властквостей IX територ1альних спЬчьностей на баз! б!льш ефек-тивно? ёконом!чн£>1 д!лльност1, посилення соц!ально! ор!ентац11 ц!е! д!яльност1 ^ II рац(опального впливу на природне I ссц!аль— не г, лрёдовище Ъит'тя. Такий п!дх!д означае зм1ну. пр1оритет!в та ц1лей розвитку суск»льства, де головну роль у систем! д!лей сусально! гев6лкдП належить людин!. Ц1й копцепцН в!дпов!дае ц!ль - через розвйток кошки людсько! особи та ц!лих територ1-йльпкх сп!лыюстей людей до розвитку сусп!льства в: ц!лому.Такий п1дх!д означае, ¡до на ус1 сусп!льн! процеси, насамперед, еконо-м!чн! I особливо виробнич1, необх!дно дивитися кр!зь призму оц!нки 1х впливу на Процеси езття те1.,1т0р!альних сп!льностей людей, де людина як зас1б ! ц!ль един!, де вона в1д1грае суб"ект-но-об"ектну ]эоль, 0ск1льки людина реал!зуе свою сутн!сть в д!-яльност!, то для II розвитку необх!дно вдосконалювати вс! види д!яльност! - зм!ст прад1, структуру потреб ! споживсння, режим в!дтворення, територ'1альну орган1зац!ю, взаемод1ю з вряродним середовищем, внутр!шн!й духовний. св!т. |4еосан!зм конкретного зд1йснення цих гавдань. бататогранний: в!н залежить в!д масшта-б!в ! реал!зустся яи-р1вн1 особи, соц!ально! або територ!аль-но! сп!льност! ладей.

Диференц!йований п!дх!д до пошуку шлях!в створення життево-го серодовища йля ¡р'!знйх са!льностей людеП у в!дпов!дност! до .

Ix потреб повинен стати принципом формувэшш централ1вовано1 пол!тики п|двищення р!вш алття, яка з1дпоа!дйла б х'!льк!снкм та як 1сним параметрам цих сп(лмгоатей населеняч, пост|йним зм1-нам процео|в !х життя.

2, Життед!яльн!оть населения як сукупн!сть СуОП1ЛЬНИХ В!ДН0СШ1. Суть i зиЮт покяття

Фуякц1онузаннл територ!глько! сп!льн.оот! людей охоплюз ба-гато аспект 1в зэагмозв"язк!в як н|лс людьми, тац t а навколшн|ц оэредозивва. В оотанш рока, ик про ця стИдчтаь анал!з л!тера-турних дяарад, еони стали арвдигтом иврокого дссл(д2ення. Су-сп!льн! науки, в тому чпся! Ч сусп!дьно-географ|чц!, виходячр з соц1ально-економ1чно! обумовленос?! процес(в нпття, вклочеють у сферу свого вкзчення то один, то {нснй процес д1ялмюст! людей. Во 1 види д(ядькост1, як! зд1йс ле лвдна, будь-то участь у вкробнячому процес(, слояивакн! матер(альн;к благ та послуг обо в!д?воренн! нових покол!нь, е, з одного боку, явдзд сусального киття, а з другого - процеся д1яльност( касоленкя. Щ про-цеси включають зм. iy стану, наярямок 1 силу зв"язн|в та в!дио-сия населения на певн1й терпторИ,

В результат внвчення взаекообумовденост! р!зчих nnoijeclB киття населения можна зробити висиовок, «о хиттед|яль.ч1сть те-рнтор!аль'но! сп!льност1 людей звляе собою складпу систему взаемо-д1й людей усередин! цIсÏ сп!льноот1, шо об"еднуе но лише вироб-ничу та соц!альну сферн життя, але й в1дтЕорення, розселещщ та геоеколог!чн! зв"язки, а також зовк!шн| взаемодП сд(льцост( з навколшн!м середовищем. Вся с,купн!сть форг< прояву киття вкдю-чае широкий спектр безносередн!х та опосередкованлх взамод!Я суб"ект1в м t я собою та з р!зноман!тнкмя компонентами середоадачч проживания.

Таким чином, якщо взята ке один якийсг» вид и!дносщ1 (хоч кожей з них - це в 1дносно самост1йяий складней комплекс причящ-о-насл!дкових залеяностей), а всю сукупн|сть ав"яз1из далей одчн з одним та з навколкшн1м соц1альним, економИнкм 1 природном се-рэдовищем, то ця оукупн1сть в ц!лому t буде о<5"ектом досл1дгея-ня сусц!льио1 географ!ï, вивченнд якого дозволят* на основ! системного пIд^оду виробити принципов! напрямкя рзг|окально! полагая, а такой перел!к, цр!оритотн!сть та чергов1ст* вднонзй-ня конкретны заход!в.

Якщо поставити мету передати одним словом всю сукупн1сть сусп}льних в1дносин ладили, то найо¡лъа придатним для цього буде поняття "жигтед1яльн!сть". Воно широко використовуеться, охоплюючи то одну, то 1ншу сторону д!яльност! населения (про-сторово-часову, соц|ально-демограф!чну 1 1н.). Однак воно не було представлене як вираз единого I взaeмoзв',язaнoгo, процесу життя людей, способу 1х 1снування у тьорпх ргзних евтор1в.

0ск1льки життед(ялыг!сть ¡¡сселения на нашу думку включае вс! взаемозв"яэки, охоплишчи р!зноман!тн!сть життевих функц!!} у певному географ!чному середовищ!, то головною суттевою влас-тив!стю цього понягтя е в|дображеяня внутр1шньо! взаемозалеж-ност! та взаемообумовленостг вс1х сусп!льних в1дносин, що вхо-дять до нього. едина система буття, що формуеться шляхом р!зно-ман!тних зв"язк!в у певиому середовищ!, надае специф!чного характеру единому процесу життя населения.

Таким чином, враховуючи вищесказане, можна сформулювати визначення сут! поняття киттед!яльност! теоитор1ально! сп!ль-ност! людей. 1иттед|яльн!сть - це складний комплекс взаемод!й територ!ально! сгПльност! людей м!ж собою та з середовшцем ово-го проживания, що в!дноситься до вс!х сфер лшдського життя I охсилюе вс1 сторонч 1снування людини як найскладн!шо1 природно-соц!ально! система..

Соц!ально-географ1чн! досл!дженш життед1яльност1 населения з ус1е1 сукупкост! процес1в буття людей вид1ляють територ!аль-ну орган1зац!ю сусального життя, тобто соц!альне функцЮнуван-ня територ!альних сп1льностай людей у час1 1 простор! (терито-р|альн! особливост1 единого процесу життя, еволюцП соц!альних процес!в, умов 1 законом!рностей !х грансформац!!).

3. Компонентна структура життедхяльност1 . населения

2иттед(яльн!сть населения виражаеться у вигляд1 р!зноман!т-них соц1ально-екоком!чних ! соц1оприродних зв"язк1в та в1дно-син, цр мають сусп!льний характер. Ц! в!дносини зд1йснюються на р1вн1 як окремо1 особи, так ! територ!альних та !шлих сп1ль-ностей, орган!зованях за певною ознакою, ( проявляться у певному род! д1яльност1.

Вступаючи у взаешзв"язок з компонентами середовшда, р!зн! сп1льност! людей знаходяться при цьому у певних в1дносинах до .

засосИв вирсбшщтва., иззть р! зн I сфзрп прикладаняя прац1,П р1зн! свозившим I гобробуту, орган1га-ц!п гсйу-г?, йоз2|лзл, унозл а1д73ореяня аиття !;шш1д!в та !х с0ц|глышх ян0ст8й, ваяемод1ю з природою 1 таьй 1ПЕЗ. Усе цэ створас для кожно! сп!льрост1 специф1чний спос1б гшття як су-купн!оть способ1в прояву р!знис процес|в гиттед1яльност1. В ДЕсертац1йн1Й робот! сбгруитовуеться '.'еза про те, що бои спа-цефПи!сть характеристик процсс 1э гщттед1ялы1сст| тот чп 1нздх сп!лыюстей людей когда звеста до гГята зид!в, 1нтегрувчи кон-кретн! прояви цих в I днссин за !х рояли у гдгт! .ллгма. Вони включаоть трудову д1яльл!сть, спошЕзаияя, з1дтзарзгшя, розса-лонля (ек!с-ткку) тэ соц1оприоодку д!яльн!сть. Сукупн1сть цюс процес1в являе собоо соц 1 ально-екоксм■ чкэ функц1онуваы-

гя населения як фор'^у !снування терятор!алш>1 сп!льнос?1 ладей. В дпсертацИ даеться характера- гика кожного виду д1ялы:ос-

4 1 .

1.Пров1днш систеыоформувчкм видом д!яльност1, ир э!д!грае осиовополокну роль у бс!й сивтём1 с у сп! ль них ^!дкосин,я:< це об-грунтозуеться у д.^ертацИ, с праця. Бона е стрижей лвдського буття, наяколо якого об"еднуються вс! 1на1 процеся життед1яль-ност! населения.

Трудова д1яльн!сть населения - необх!дна умова Його !сну-вання. В процес! ц!е! д!ялыюст1 люди эяробляють' матер 1альи! блага I псслуги для задоволення своТх зйттсбо ззеглнвих пстрэб. Разом з тим праця-впливас на 1нтелектуальяэ, . ф!зична, ду-ховпе, 1 морально вдосконалення. Бона фор'^ус сути!сн| силя людяяа, II потреби, забезпечую.н 1й на" лгав е"оком!чну основу ф!зачного 1сяуваши, але й розвиток гд!бюстей, таорчого потзн-ц!алу. В процес 1 трудовоГ д!яльност! проявляеться суб"с!ш:о-об"ектна роль людииа, яка, з одного боку, с руа!ем трудового процесу, а з другого - гЛкцевою мзтсю, заради я::о 5 досягаеться весь результат.

2.Для п I дгрнмашш пост!йно1 здатност! до працГ, так само як 1 для зд1й5неяня |нпих функцШ у сусп!льств!, лвдша ссоаивае р!зноман!тн1 матзр!'сльн! блага й послуги, зд!йсшэшчи такгн чн-ко!! спояивчу д|яльн|сть.

Сяозшвання матер!альних, соц!альних ! духоших благ е не-в1д"еино» фошою 1снування населения, забезпзчуичи в!дтворе.»шя I розвиток його ф1зичних I духовних якостей, фок?ування соц!аль-4-5069 _ тт _

них рис особи.

Споживання виступае як процес задоиолення особистях t ко- ' лективних потпеб. При цьому суто 61олоГ1Чн1 потреби людини, обумоБлеи! oomIhom речовин, в1дносио стаб!льн1, 1 мова про п!дввдення ступеня 1х задоволенил пря досягненя1 к1льк1оних аараыетр1в може йти липе в план! структурного I як!ского вдо-сконалення. В той же час соц!альн! потреби як окремо! особи, так 1 р1з!шх сп!льностеЙ населения дуге диие1!|чя! 1 пост1йно зм!ксються а ход! соц!ально-економ!чшго розвктку. У ав"язку з цол мокна констатувати, що б!олог(чн1 потреби маать межу,а со-гЛальн! - безмежн!, оск!льки 1х вшцим проявом е самовиявлення лидини, реал!зац!я II духовного I творчого потеяд1алу.

З.Особливе м!сце в структур! процес1в життед!яльност1 населения пос1дае його в|дтворпватьна д1яльн!сть. Бона полягае у народженя1 та вихованн! д!?ей, що забезпечуе зм!ну покол!нь 1 безп8рервн1сть диття територ1альних сп!льностей людей 1 су-сп1льотэа в ц!лому. Р!вн1 иароджуваност!, сгертност!, середнкп тривалост! хиття, що склалнсл, ( демограф!чн1 показники детерм1нован! соц1ально-економ1чними ушвами в кожному рег!он1, в тому числ! особливостями трудово! д!яльност1 ! р1внем споии-

еэннл.

В!дтворення населения озиачае не лиле ф!зичне за.и!щення одних покол!нь новими. В покяття в!дтворення входить також в!днов-лзння соц1альнах характеристик ! властивостей населения - здо-ров"я, ф1зично1 працездатност!, осв!тньо1 та профес!йно! п!дго-товки ! т.д. При цьому сои1альн! параметри корелюють з вимога-ми до якост! населения, що пост1Ёно рмПисаться.

4.Жяттед!ялън!сть населения завжди зд!йснюеться на певн!й територП, в певному м!сц! проживания. Населений пункт с!льсь-кого або MicbKoro типу, як м1сце проживания, для переважно1 б!лкаост1 населения е одночасно I м1сцем його трудово!, спожив-чо! та в!дтворювально! д!яльност1.

Таким чином, населений пункт стае середовищем прояву р!зних форм життед!яльност1 людей. Спос1б прояву р1зних процесiв життед1-яльност! ладей охошше, як правило, не один, а дек1лька насе-лених пункт!в. Так формуеться ареал населених пункт1в, пов"яза-них едн1стю функц!онування процес!в життя, що базуються як на просторово-часов!й взаемозз"язаност! поселень, так 1 на взаемо-

обумовленост! !шлх*гфоцес!в ;»итхя.

Саме взаемозв"язок р1знях процесхв життсдтгльносп населения в межах певно1 територП створю® одинкй цЫскиЗ спос1б життя територ!альних сальностей ладей у вигляд1 по^лення, ареалу, зони, району, рег1ону х т.д.Ек!стичяа д|яльн|сть. ио забезпе-чуе вШаорення поселонсько! мере;?.! тз П структури ! воображав виб1р населениям м!сця проживания, о базою розвитку р1энях територ1альннх форм орган!зацII сусы1льства.

, 5.В систем! взаемозв"язаних яроцес!в лгигтя населения ездлило м!сце зай.мас соц1опоиоодна д!яльч|сть, гр з|добра*ае взаемо-д!п людини з навкслишиьоа природою. Ця взаеиод!я р1з11оплановэ, але в загально.1!у вигляд! вот моте бутк представлена як пряродо-коркстулаиня, тобто використання лидкною р1зних кокпзнен?!в лрл-родного езредовнця через трудову, сггодкичу або розсе.-енську д!яльн!сть. 0кр1м прямоI взаемодП ...лдиня з природним середови-щем, пов"язано1 з перетворенням ресурс|в та умов середовища в зручну форму ссожизання, 1снус 1ш;а форма взаемодП1! - вялю за-кон!в природи на д)ялыИсть лю.Циня нззалежно в!д !1 г,ол!.

В сусп1льно-г(..1граф1чних досл1джэннях най5!дыаий 1нтерес представляе пераа форма соц!оприродно1 д!яльност!. Це пов"язз»о з тим, да приснорене залучення до господарського об!гу природних ресурс!в при невисок! Л ефективност! заход!в нейтрал!зац1I шк!д-ливого вплшзу на природне середовяце через недосконал!сть технолог 1чних продес!в, форм ( метод1в господарювання, низьку культуру споживання природних благ, в!дсутнгсть достатн!х науковкх знань про взаемозз"язан!сть природних процес1в 1 !нш! причини, обумовило дискомфортя1сть природних умов проживания людей, яка в окремих рег!онах мае катастрофIчн1 насл!дкн для .тадани. В цих рег!онах зм!нен! властивост! природного середовита негативно впливають на саму природу людини, П генофонд, здоров"я,а зз!д-си на працездатн!сть, режим в!дтворенкя ! !нш! сторона киттед!-яльност!.

Стан природного середовища стае першерядним фактором, що вплизае на ц!лий ряд соц!алыга-еконо,>л1чнюс процес!в - гзростанкя виробнкцтЕа, розвиток поселенсько! мереж!, динам!ку природного та механ1чного руху населения I 1н.

При досл!дженн! ес!х зазначених процес!в яиттед1яльност! населения (трупових, споживчих, в|дтворавальншс, екЮтичннх 1 со-ц!оприроднюО в !х едност!, в дисертацП обгрунтовуеться 1х т!с-** . - 13 - ' .

на.взаемозалежн1сть. В кокяому з них лэдина виохупае як суб"ект I об"ект, являачись, з одного боку, творцем даних в1дносин,а з другого - 1х оезультатом.

Таким чином, життед1яльн1сть населения створюе едину непо-д!льну систему сусп1льних в!дносин, вс! форми яких. т!ско взасмо-зв"язан! I не (снують 1зольовано одна в!д одно1.

4. Територ1алыш орган!эац1я аиттед!яльюст1 населения

Пояяття "територ1альна орган1зац1я" широко використовуеться в географ!чн1й л1тератур1 1 розглядаеться головним чином як уст-р!й фунхц1оиуючих елемент1в. В реальн!й д1йсност! в процес! взаемодП перетворюються сом1 елемента, тобто вопк ко е статич-нша, нззи1ннши частинами ц!лого, а являать собою динам1чн! ед-вост! структур, а» змПнкться, з м!нливими зв"язками I залехнос-тямз м!ж властиэостями елгмект1Б, со пост1йно трансфо рваться.

В дисертацП обгруитовуеться теза про те, цо територ!альну орган!зац1ю сл!д розглядати як процес, якии в1добрааае зм!ну стану, стад1й розвитку ц!лого 1 частии. '^акий п!дх1д дозволяе д!йти вксновку, цо територ!альна орган1зац1я - це процес упорядкування про'<;гор'|В«х геогреф1чних процес1в.В1н передбачае управл!ння(пря-ме чи опооередковане) устроен циого, узгоджен1сть взаемодП Кого частия, надання ц!лсму такого виду злагодаеност!, при яко-му сукудн!сть зоаемозв"язк1в м!г частинами забезпечувала 6 ус-п!пше його функц!онувашш.

Територ1альна орган1зац1я життед!яльност1 населения вюшчае насамперед всю сукушИсть процес 1в по Шлеспрямованону впорядку-ваняэ поселенських в!дносин на <5удь-як!й територН, узгодхенню функц!ональних взаеь:од1й м1ж окремими поселениями або 1х в1днос-но автономиями частинами, а також упорядкування 1нших прсцес1в киттед1яльност1 територ!альних сп1льностей ладей.

Так, якщо територ1альна орган!зац!я населения, тобто розсе-лення людей, охоплюе визначеняя ¡х пост!йного м!сця проживания, територ!альну комлозиц1ю поселень, 1х види 1 функц1ональне значения, то друга група процес!в, що в1дносяться до територ!аль-но! оргая1зацП Елтхед|яльностI, включае просторово-часову взаекозв"язан1сть м!сць проживания та р1вних компонент!в середо-всща життя лвдей (ы!сць прикладання прац!, в1дпочинку, задово-леняя потреб у р!зних послугах I т.д.). Третя група процес1в ха-

- М-

рактеризуе орга.ч1зац1ю у простор! функц!онувак)1Я процес In хит-тя. Зокрема, гона охоплюе орган!зац!ю по територП р1зномьи1т-них внд!в трудово1 д!ялыюст1, спояиваяня, демов!дтворения, ц!стопланувальну структуризац!», взаеиод!» з сриродним середо-вшцеш. Таким чиной, терятор!алька орган!зац!я життед1яльност! населения - це сукупн1сть процес!? оргаи1эац!1 хэття людей у певному psrloiU, 00 охоплке вз| аспекта його д!ялыюст!. Бона в!добразас тагсе впорядкувания д!ялыюст! територ!ально! сп!ль-ност| лядей як ц!л!сио1 систенл у прог.тор! (по тератор!!), при якому забезпечуегься усталвниЛ процес в!дтворе;;!:д яиттл цte I сп!лы:ост! ладей.

5. 1нтеграц1Яи1 прсцеси ак основа фоп.чузання територ1альнпх сусп!льнкх комплекс ! в

Вих!дяим принципом досл!джеши зйгально1ктеграц1йних прсце-с1в е визнання взаемозв"язаност! га пзаемоооумовленост! вс!х сусп!льннх явищ як база ! джерела кондлексування. Ввходячц з такого розум!яня 1нтеграц11, в .дисертацП анал!зуеться тератор!-ально-виробниче коиплексування, пов"язанс насамперед s зиробня-чою д!яльн!стю, щэ утворве територ!ально-виробнич! кашщекси, та соц1ально-економ1чне, пов"язане з1 споживанням иатер1альнкх благ ! послуг, в1дтворенням населения, його розселеншш.взасио-д!еи з природним середовищем.

■ При досл!дзенн! територ!альних !нтеграц!йних прсцес!в ваали-ву роль в!д!грають а!дносини з приводу використання робочо! силы з урахуваияяа П статево-в(нового складу. Таким чинон} зв*Я9'-ки ! в1дносини е категор!ямп, \цр в1добрамють 1нтеграц1Ин! Езаз-ыод11 Mis геооб'ектами.

1нтеграц!йн! дроцеси в соц!альш>-економ1чи1й сфер1 вирага-ються у зосередяенн! соц!о!нфраструктурних елемент!в в'особла-вих.„. територ!альяах сдностях. Це обушвлюсться взае1юзв"язап1-стю процес1 в жигтед!яльиост1 населения, во вкиагаить для забез-печення свого функц!овування певно1 сукупност1 уыов. Територ!-альна 1х концентрац1я, в свои чергу, стае фактором подальшкх 1н-теграц!йних процвс!в. Так, наприклад, територ!альна концентра-ц1я населения та поселень сприяе розвитку соц!алыю-економ!чннх 1нтзграц1йяпх процес!в. В той же час певний р!вень зосередзхэняя соц!ально-!нфраструктурних та внробничих об"ект!в сеи стае фактором подаль„о1 1нтеграц11 населения. Прикладом прояву lirrerpa-S-5CAS - 15 - '

ц1йиих процес1в е територ!альна ко!гт|г«трац1я населения 1 посе-лень, е такоя виробшгзнх об"ект1в у крупних м1стах та кавколо них, вздовж "чзекншс та ьодних трансдорт.чкх маг(стралей.Тут же зосереджена в кайб1льа(й м{р1 сфера трудово1 д|яльност1, в тому чссл 1 I внасл!док терятор1алыю1 розсередженост! м!сць проживания та м!сць прмкладання працЬ Про це св1дчкть I перева-жання доцентрово1 каправленост1 м1грац1йних процес!в, зосередхе-н!сть послуг, особливо ун1кальннх, та 1н.

Взаемоэалежн1сть соц1ально-еконоы]чних лроцес)£ характеризуе 1х ц!л1си1сть, яка через поеднання фушщ1й онреыих складових елеь:еат1в забезпечус стаб(льне функц1онувак;ш: система. Терито-р!альн1 1нтеграцП1Ш соц1алы:о-економ!чн! пронеси е фактором формування територ1альних сусц1льних систем, де вс; процеси 1 сфери дЬчльност! людей взаемообумоЕлен!. Ця обусловлен! сть м1нли-ва 1 реал1зуеться через сусп!льн! в1дшсини на кожно-

му вторичному етап1 роавитку в конкретному рег!он1.

Характер сусп!льних з1дносин для кожно--) рег1оиу своср1днпй, тому рехЧональна соц1ально-територ1альна структура мае коикрет-ну вкрахеШсть эагсл1.косоц1олог1чних процес1в, специф!чцу форму 1х переб(гу. 1нтеграц1Я соц1алыю~економ1чнкх процес!в реал!зу-стьея у р!зних ти: х теретор1альиих сусп!льних комплекс1в. Катер ¡альиов основой 1х с населен! пункта 1 система населених м1сць. В них проявляемся Ееттед1яльн1сть у ес1х зв"язках 1 за-лежностях.

У фуакц!онуванн1 територ!альаях ся1льностей ладей базисном е економ!чна д!яльн!сть. На д!й основ 1 формуеться своер!дие со-ц!альпе середовпце сусп!льного жаття^ соц!альна сп1льн!сть населения взагал!.

Таким чином, система 1нтеграц|йних сусп!льнпх (соц!альних, економ!чних, демограф1чних I 1н.) процес!в, а також соц!оприрод-них та поселенських в1дносин с суттевим фактором територ1ально-го сусального комплексоутворення.

6. Загальносоц1олэг1чна суть територ!альних сусп1льних комплекс1в I роль населения в 1х формуванн!

Роль соц!альних фактор!в 1 насамперед населения в сусальному комплексоутворекн! вквчена недостатньо. Хоча в науков!й л1те-

ратур! соц!альц| аередуновп рэзглядаються як когути!й зас!б пряскорення екоясм!члого зростання, одкак роль npaui, споуиван-пл, в!дтворення населения i 1кпях процес!в, пов"язаних з хитте-д1яльн1ста ладей, ца повн!с?в ^е розкрита. 3 ¿...сертац! I обгрун-товуеться необх!дн!сть истаноклення структурних особлгаостей населения та 1х вплкву ни pi 3i!ona;il гн t прэцеси сусп1лыюго коми-дзкссутиореякя, тобто арздстазлзнця сукудност! валяв!в населения як сястемз зв"язк!в I в1дносип.

Для Бкрпгення цього завдания в дкоартацИ сбгрунтовусться вахлиз!сть детального апал!зу, по-перше, иехпн1зну комплексуван-ня, I по-друге, арпта.\'аннях територ1альн!!м су с я ¡льикм утвореыням загальносоц!олог1чних Еяастг^остей сусп!льства.

Ко"плехсува!1ня формуеться систскоз Бзаемозв"язк1п ufa гез-сбпсктами. Досл!дгешш в повнсму обслз! взаемозв"язк,в населения дозволяс характеризузатн всю сук,.:н!сть Coro иластшзостсй та 1х вплиз на процеси комплексоутворення.

Соц!ологи визначаать сусп!льстзо як сукуппЮть фора суспхль-но! д1яльнозт! дпдей, гэ 1сторйчмо склалися, як тин соц!ально! систоми або певну *орму сусп1лыга л1дчосян. Структура цих в!д-носкн BUtíranc структуру сусШлько! д!ялькэст1. Сусп!льн1 в1днэ-сини прясутн! в pÍ3H¡ix сферах сусп!льного киття - як в екокоШч-н!Я, так ' в соц!альн!й, вклшоячи с1и"в, сферу побуту t т.д.

Хоч характер сусп!льних (матер1альиих 1 ссц!альнях) з!дно-сян формуеться на р 1бн í сусп!льства, одчак в конкретному геогра-ф1чнсму середовищ! в1н .мае cboí особлквост1. Цг обумовлветься д!ялья1ста населения, в основ! яко! лепить коикретне для дано-го раг!она катер 1альне, природа I соц!алыю-еконоы!чке середо-вгда. Сусп!лья! в!дносини в конкретнкх уковах набувпать аевно1 формд прояву ! вкрахаються у в1ди1;шостях прсцео1в гаитед!яль-ност1. ОсташИ 1 в!дбивчвться на ссобливостях Лормування р!зних тип!в територгальнюс сусягльних комплекс1з.

В сусп1льно-геогрзф!чнас досл!дженнях зосередгено узагу го-ловнем чином на тих соц1альклх 1 еконсмИднх в1днос1шах,як1 в1-д!грають проз!дну роль в терятор1альи!й орган!зад!! сусп!льст-ва. Це т! 2|дносинк, як! безпосередньо пов"язак1 s особлгаостя-Ш1 трудово! д!ялькост1 населения, в1дтворенням людського яиттл, формуяанням соц!альнлх рис особи 1 !н. Саке вони 1 скледапть блок соц!аль'Ю-децограф1чних фактор!в сусп1льного комплексоутворення. Суть кого Еиражаеться в систем! в!дносин, пр характери-

зують фунлц!онування 1 орган!зац1ю населения, Лого зв"язкн з ыатер!альниы, соц!алы1им 1 природним середовищем. Цей блок мае взаемозЕ"язки з 1ншиш1 елементами комплексу через д|яльн!сть лвдей.

Сукугоисть видхв дхяльностх населения, об"еднана у п"ять труп (трудова д(яльн1сть, спояиванкя, в!дтворення населен-, ня, ек!стичйа та соц!оприродна д!яльн!сть), визначае й основи! аспекти досл!дженыя вплыву соц1ально-демогоаф!чних процес!ь на сусп!льне комплексоутворення.

Таким чином, активкий 1 багатогранний вплив населения на форму вання територ1альних сусп!льних комплекс 1в здЦ!снюеться через рхэноманти процеси «иттед1яльностх територхальних сп1льностей людей.

В дисергацН розкриваеться роль територ1альних процесхв китте-д!яльност1 населения в утворенн1 територ1альнкх сусп!льнкх комплекс^. Територ! алыю диференц!йована пол!ткка соц!ально-екоио-м1чного розвитку обумовша р(зноман!тн!сть прояв!в процес!в жит-тед1яльност1 населения 1 формування на ц!й основ! територ !&чьних сусп1льких комплекс!в. Взаемозв"язки м1ж процесами життед!яль-ност-1 територ¡алыкм сп!льност! людей визначають П ц!л!сн1сть, ство^ачи певний сиг^Ю життя. Р1зноман!тн1сть прояв!в процес!в ж1!Гтсд1яльиост! населения у сво!й сукупност! створюе ц!лком ре-альну едн!сть, формувчи територ!альн! сп1льност! лвдей з особли-бими параметрами хлттед1яльност1. Це 1 дозволяе тип!зувати тери-тор1альн! сп!льност1 людей за особливостяыи життед!яльност!.

Вкявлення ! оц!нка процес»в гкттед!яльност! територ!ально! сп!льност1 людей з позиц1й сусального в1дтворювального процесу е науковсю основою розробки план!в соц1ально-економ1чного розвитку .

7. Праця як системоформуючий фактор глттсдIяльност1 населешш

Праця, д|яльн!сть людшш мае багатоаспектннй характер. Це джсрело задоводешш ф1з1олог1Чних потреб, зас!б соц!ального са-мовкявлглня, прпродна потреба житгед!яльност!, джерело саыороз-витху, позааагер!альна ц!ни!сть. то дозволяе розкрити 1 реал!зу-вата вшд! людськ! властьвост!.

Праця зд!йснюеться вляхоа взаемод!I ы!ж природоа I людиною

в найзагальнйздку пираз!. Механ!зм niеi взаемодП закладений у продуктивных силах. За дспсмогои знарядь пращ лед и на ьплтаас на природн! т!ла асо лыдяну. В дисертацП обгрунтозуеться теза про те, ¡до техногенна частина продуктивных си.- повинна не пра-гн1чувати, а посшповати працездатн!сть лидиня, II творч!сть як ф!з!олог!чний стан, прояв одн!е! з сил природи. Зв1дси й розу-м1ння розвитку продуктиэних сил вклелдс роззиток д|сздч1н0ст1 лзздини, вдоскояаленкя д!ялыгаст!. СоцIальними та екоиомИничи насл!дками нев!дпов!дносг! Mis: речовиик еленентычи продуктивнее сил та лвданоп е знккеняя трудового пстенц1алу населения, пору-сения демограф1чно1 оскови в1дтьорювалького процесу i 1н. От/.е, праця в1д!грае загливу скстемофорщючу роль, икзначаачи структуру 1 сп1вв1днсгеш;я елеке; 1в продуктавних сил.

Кр1м цього, важлкве значения прац! обумовлюеться формою су-сп!льних в!днооия. Так, в!дкосинн з-чсност! в!д!граю:ь 1стотну роль у характер) та масштабах прац!. Зокрема, розвиток форм приватно! власност! зб!лькуе а окремих галузях спокквання матер!-альнях благ, несбх!дних для реаА!зацП труд (вникши свое! сутнос-т! власнкка.

Ваглкве комялекссформувче значения прац! 1 л тому, ко задо-волення pi3hom3hith¡tx потреб населения здП!снветься шляхом р1з~ них вид!в трудово! д!яльност1 з ксглочу perlón!. 3 цими видами д!яльност! пов"язаний розвиток ! р!зних галузей господарства ви-робничого 1 незиробдичого характеру. Оаильки (снування лвдшш можлпве лиие у форл! певноТ терктор!алы:э! сп!льност1, то роль прац! виражаеться у формуванн! насамперед матер1ально1 основи трудово! д!яльност!. При цьоку для р!зних сп!льностей вола не-однакоза. Але в ц!лому системоформуюча роль II полягае в тому, 150 сукупн!сть вид!в трудово! д!ялыюст!, р!вель 1х розвитку по-вшш1 спркяти вдосконаленнв к!льк1сних I як 1с::их характеристик сукупност! суб"скт!ь трудового процесу.

Таким чином,' процес яиття людини, шо проявляеться в II трудов!й д1яльност!, формуе систему взаемопов"язаних процес!в життед!ялыюст! населения, спркяичи шляхом прац1 стаб1лыюму ф1зичному, псих Иному, !нтелектуалькому ! моральному вдоскона-ленню.

Розвиток сусп1льства реал1зусться в певних територ1альних сусп1льних ' системах, де трудова д|яльн!сть е стртаяевгм ви-

e-s'Ca _ хэ _

дом людського буттй. Праця забезпеч;, , функц!онування 1 в!дтво-рення територ!ально! сц1льност! людей шляхом ствсрення умов для 1х ф1зич1. со 1снувакня 1 сод!ального розвитку. Важливям фактором сусШльного розвитку е територ!альний под!л прад! 1 тери-тор!альна орган1зац1я власне трудово1 д!яльност1.

8. Територ1альн| особливост! функц!онування трудового потенЩалу

Тип трудово! д!яльност! населения у р!зних сферах народного господарства мае т!сний зв"язок з розселенням. Особливост! трудового процесу в!дбиваються на р1вы{ територ1вльно1 концентра-цП населения, функц!онуванн1 мерег1 населених м1сць та 1х люд-ност!. Особлквост! трудово! д!яльност! населения у двох наЯкруд-н!ших сферах - с!льськогосподарському та промисловому виробницт-б! - справили вир!шальний вплив на розселення с!льського 1 м!сь-кого населения, особливост1 та функц!онування мереж! с!льських 1 м!ських поселень. Сп!Бв!дношення зай( 'тпми аграрною та 1н-дустр!альною трудовою д!яльн!стю е важяивов п!дставою для визна-чення типу населеного пункта.

Закливиы фактором.розселення населения до тепер!шнього часу була його Еиробнич_ д!яльн|сть як головна сфера зайнятост! тру-дових ресурс!в. Територ1адьна орган(зац!я виробництва впливае на осоОливост! розселення людей, концентруючи в одному поселен-я! м!сця прикладання прад! ! м!сця проживания.

Однак надлишок чи брак м!сцевих грудових ресурс!в вплинув I на територ1альну орган!-ад!ю виробничо! та невиробнича! сфер народного господарства. Завдяки розе тку засоб!в транспорту I зв"язку став иожливим територ!альний розркв м!сць проживания людей ! прикладання ¡х прац!. Так переплелися два процеси терито-р!ально! орган!зад!I - виробницгва ! населения, виявлявчи вир!-тальиий впллв на утворешш р!зних територ1альних форм орган !за-ц!1 господарсько! д!яльност! I життя людей..

В нин!пш1х уыовах докор!нна трансформац!я сусп!льних, насш-перед, виробнячих в!дносин та широке розповсюдженяя нових форм орган¡зад!I трудово! д!яльност! з р!зноман!тними формами влас-ност1 В1дзначиться на територ!альн!й орган!зац!1 населення.ево-люцП поселенсько! мереж!.

Особлквост! трудово! д1яльиост1 населения 1 його розселен- . ня в значи!й и1р! визначаються рег!ональними в!дм!нностями фор- 20 -

мування трудового потенц1алу. 1 хоча тривавть дкскуоН з приводу: сут! та змЮту цього поняття, вонэ вхе набуло великого поширенпя, оск!льки дозволяе датя важливу характеристику хкво! прац! та П hocIIb. Певна р1ч, це поняття.т!сг^ поз"язане з! спор1дненими соц1ально-екоиои1чнгми категор!ями (трудовими ресурсами, робочов силой 1 1н.) 1 м!стить у певн1й'форм! 1х окре-м! елементи, але разом з тим в кьсму м1стяться як!сно нов) характеристики специф!чшос властивостей прац!. Зм1стом цього поняття е, на нашу думку, к!льк1сно I як!ско. лизначен1 маси сукуп-но! сусп!льно! прац! територ!ально! сп!льност! ладей, со вклача-ютьф!зичн1, !нтелектуальн! та духовн! иогливост! населения,як1 формуються п!д впливом трудових в1дносин особи, сусп1льно1 ком-б1нац!1 трудового процесу тг. територ1ально! орган1зац!1 трудо-во! д1яльност! даних сп!льностей людей.'

ТрудоЕий потенц!ал багаго в чом» визначае характир трудово! д1яльност( 1 таким чином впливае на галузеву 1 тзритор1альну структуру народного господарства. Територ1альн1 особливост! фор-мування та викоркстання трудовбго поте!!ц1алу мають вахливе значения для вдоскон" тения ?еритор1альш1 орган1зац!1 виробництва 1 населения. В дисертацП пропонуеться розр!зняти трудовий по-тенц!ал будь-якого рег!оиу як можлив!сть продуктивноI д|яльнос-т1 (теоретичний потекц:ал) 1 як реальн!сть, д1йсна продуктив-н1сть д!яльност1, або реальний потенц!ал. Реальний трудовий по-тенц!ал оц1нюеться фактичною продуктивя!стю д!яльност1 в галуз!' економ!чного I соц!ального розвитку. Розгляд трудового потенц1а-лу у д1яльност! як реальному вираз! поТенц1й кайб1льи об"ектив-но в1добрахае наявний потенц1ач.

Взаемозв"язок Mis трудовкм потекц1алом 1 трудовою Д1яльн1с-тю багато в чому залехить в!д соц1ально-економ!чних процес1в,що в1дбуваються в сусп!льств1. Так, розаирення форм пласност1, но-вих форм орган1зац11 прац1, розвиток ршшових в!диосия повиня! спряяти рац1онал!зац1I трудоспохивання передус1м за рахунон по-силення стимул1в до ефективно! прац1. Забезпече!шя зайнятост1 робочо1 сили, вд вив!льняеться, потребуе внутр!- або м1жгалузе-вого, а можлпво,.! територ!альпого II перерозпод!лу, про$ес1й-но1 переор1ентац11 та переп1дготовки. Кр1ы того важливим е вдо-сконалення виробничих в!дносин у кожному perloHl, етапн!сть впровадженяя риикових в1дносин I зм1н форм власност!, при якпх

- 21 -

6*

головням напряыом перетворень було с створення унов для високо-оргак|зовано! продуктивно! ирац!, эасиовано! на сучасн1й техн!-ц1 1 технолог!", рац!ональн!й терьтор!альн1й орган!зац|! вироб-ництва 1 трудового процесу.

9. Територ1альний под!л прац!: трудова д!яльн!сть як основна його суттева ознака

М1ж трудовим поте!щ!алоы, трудовой д!яльн!стю 1 територ!аль-ним под!лом прац! (снуе т!сний взпемозв"язок. В дисертацП об-груитовуеться нове розум!ння територ!ального под1лу прац1,засно-взно на пенятtí д1яльност1.

Предметио-^уикц1ональн1 форми npanl. В основ! (¡ормуваиня í функц!онування територ!ольних сШльщстеН населения лежить до-ц!лыш д!Я1ьн1сгь лидей, праця. И-дпсертацП розгля.чуто дв! форми прац! - предметну 1 фучкц;анальну, тобто працю представлану у форм! предмета i у форм1 процесу.

В географ!чних 1 соц!ально-економ1чних ^сботах досить повно розкрита суть I зм!ст предметного виразу прац!, особливо в роз-робках, присвячених II сусп!льному 1 територ1альному под!лу. Це пов"язане з ткм, и» речоьим виразом прац1 е р!зноман!тн1 предмета, як! мають спож ч! властивост! 1 задовольняють особист! 1 сусп!льн1 потреби. В продуктах прац! матер!ал!зуеться людська д!яльн!сть, 1 таким чином праця набувае речово! форми. В ц!й форк! вона надходить на ринок, бере участь у зв"язках ! в!дноси-нах м!ж р!зними рег!онами, стае товаром.

Однак речове бутгя npaui лише частково розкривае П зм!ст, бо вочо характеризуе минулу працю, результат д!яльност1, причо-му л кие той, яхий задовольняе потреби !нших рег!он!в ! бере участь таким чином в територ!альному o6míhí результатами прац!.

В дисертац!! в1дзначаеться, що для кожного 1ндив!да, як ! для сп!льност! людей, праця - це насамперед доц1льна д!яльн!сть, процес. Певний вид тако! д!яльност! ! е та загальна форма прац!, яка впливае на все людське буття незалежно в!д того, мае воно матер!альний чи нематер!альний вираз. Д!яльн!сть, функц!онуваа-ня суб"ект1в прац! - це ix природний стан, який формуеться в за-лежност! в!д виду д!яльност!. Отже, як! види прац!, так! й люди - !х потреби, здсроз"я, 1нтелектуальнии розвиток 1 !н.3в1дси ¡.южна зробити висновок, цо загальною 1 д!йсною формою прац1 е

форма процесу, що виражаеться у пенному вид! ладсько! д1яльнос-

ш )

* 1 •

Особливост! под1лу прац! та його форми. Вся сусп!льно-корис-аа д1яльн!сть людей являе собою сукупн!сть спецкф!чних, В1Докре-!-левах бид!в прац!. Саме з едност! р1зпомаи!тнкх ввд!в д|яльност! складаеться сусп1льня праця. 1накше каг.учи, суспЬтьпа прзця яв-ляе собою сукупн!сть р!зних зяд!в д!ялькост!.

Досл!даення лод!лу лраЩ в сусд!льстз1 на в!докремлгя! влди можна проводити з р!зних позиц!й - д!ялькост1, предметност!. со-ц!ально! значущост!, взаемозв"язк1з 1 т.д. В географ|чн1й I соц1-ально-економ!чн1й л1тератур! найб!льса увага прид1ляеться теки/. видам под!.чу прац1 як сусп!лший, територ!альний, галузевка, лро-фэс!йнкй, под!л прац! м1ж м1стом ! селом.

При досл!дженн! проблем територ1ально! орган1зац!1 госаодар-ства ! сусп!льства в ц!лому найб1льяий !нтерес являс територ!аль-ний под!л прац!. По пире на в л!тератур! думка, зг!дно з якоя тери--тор!альний под!л прац! - це закр!плеиня певних галузей або ¿и-робнщтв за певними районами, дозводяе розкрити становлеяая ! розвиток товарних в!дносии 1 товарного виробництза. В даному вкладку праця предстазлека з I! иредметн!й, речоз1й товарн!й форм!.

Однак дредметний зм!ст прац!, особливо в П тог.арнП! форм!, з сво1й глибинн!й сут! вжс не е безпосередн!м виразом д|яльнос-т!, а в!дображае П сусп!льний характер, тобто сбстиактний характер прац! як суси!льне в1дноиешш. Отже, територ!алышй лод!л прац!, яка розглядаеться як джерело рзчових результат!в, янляе собою систему товарного в!дтворювального процесу. В1к вираласть-ся в закрШленн! за територ1Ями виробництва товарно! продукцН пенного виду. Зв!дси випливае, то б!льш точно визначае це яввде поняття не територ)ального под!лу пращ, а територ!ального под!-лу виробництза тозар!з. Очевидно, прав! т1 досл1днаки, як! роз-мековують два поняття - под1л виробництва 1 под1л прац!. йкда под 1л виробництва свщчнть про виробництао товар!в, то под!л пра-ц! характеризус вида трудово! д!яльност! населения, показуе за-кр!плен!сть населения за ними. Трудоза д!ядьн1сть не характеризус сам1 товари, а лише труден! процеси !х виробництва, тобто роль особи у процес1 стверенид товнр1в.

Яка» в процес! под!лу прац! передбзчаеться обов"язкова участь само! людини, то територ!алышй под 1л зиробництвз пов"я-

заний з великою сукупн!стю фактор !в матер!ально-речового зм!с-ту -' наявн1стю сироззинних peoypciB, енерг!!, води тосо. Под 1л прац! визнзчаеться власткз1стю трудових ресурс1в - ix статевим та bIkobkm складом,кьал1ф!кац1ею i 1н. Завданням удосконалення подЧлу прац! в perloHl е забезпечення реал!зад11 трудового по. тенц!алу населения, розкв!ту ф!зячних 1 духовних снл.людини.От-ке, терк?ор!альний под1л прац! в1дбивае територ!альн1 особливо от i трудово! д1яльност1 людей.

Встановлення ь[дм!нностей в сут! под1лу npayl 1 под1лу ви-робпгцтва вахчкье, бо зв1дси випливае кове розум1ння р!зних со-■ ц1альяих процес1в. Так, впробнкцтво все ков их товаров для задо-вэлення потреб, цо зростають, не завзди сл!д зд1йснавати за до-покогов нового виду працi. Це пов"язане з тим, то багато вкд!в . ■ прац! irosyTb згубно валивати на психоф1зюлог1чний стан людини, 51 роззиток. Значить розпоД1Л по територП виробнвдтва в самому зародку повинен эд1йснзваткся з урахуванням людських можлизос-тей, рол! працi та И Епливу на прац1вника при виробництв1 ново! продукцН.

Досл!дження рег!ональних особлквостей под!лу прац!, р1зно-маа!тшст! II вкд1з, енерго- i маякноозброеност! того мае вели-■ке значения для п!дзищення продуктивно! сили живо! прац!. Цьо- . ыу сприятше i прогноз кожливоГ зм!ни структури трудово! д1яль-пост1, сЕосчасна п!дготовка спец!ал1ст1в з нових вид!в прац!.

Трудова д!яльн!сть населения як сутнтсна властив!сть терито-р!ального под!лу прац!. Вивчення територ1ального под!лу прац! яд просторово! дкференц!ац!i д!яльност! людей мае важлкве зна-. чення в географ!чнях досл!дженнях. Природна форма пращ як "1-■яльност! i суся1льна li форма у взгляд! в!дносиы яеляе собою едину форму трудового процесу. В даному випадку праця виступае не липе як прояв творчих сил лэдени, але й як ь:эхан!зм реал!за-ц!1 I! природних сил у пеьнкх соц!альних формах орган!зацII.Су-сп!лья1 процеси яе повинн! Бступати у протир!ччя з природнимя для людини як природно! 1стоти, з одного боку, а з другого,природном властивостям лэдиыи повинна в!дпов1дати сусп1льна орга-к!зац!я II трудовоI д!яльност!.

Под 1л npaul, ¡I трансформация мають IctothI соц1альн! наслан для тернтор!альних сШлькостей твдей, бо вони означавть 1х закр1плоння за певвили видами д|яльносг1, пов"язаними з май- 24 -

повнм ! соц!альним'станом, характером реал1зац!1 ф}зкчких 1 1н-телектуальних зд!бностэй, р!внем та структурою споживання.спе-циф!чними демограф!чними процэсами, тобто, своер!дною формою життед!яльност! людей.

Под 1л прац! розр!зняеться за факторами (джерелами) його як!сно! визначеност! - природная, обумовленйй природними власти-востями людннн (статтю, в!ком, зд!бностями товд), набутай шляхом засвоення досв!ду попередн1х покол1нь через навчання,. а та-кож етнограф1чний, обумовленйй етн!чними особлигостяма, що 1сто-рично склалися в р!знах рег!онах в!дпоз!дно до 1х природних умов, ресурс1в, географгчного положения, соц1ально-економ!чнкх факто-р!в ! моральних традиЩй, як! формувалися протягом стор1ч.

Таким чином, при досл1дженн1 територ!альиого под!лу прац! в П матер!альному вт^ленн! розглядасться не зласне праця, а П результаты, ! не просто продукты трудово! д!яльност1, а лаае та ¡х частяна, яка бере участь в-тератор:альному обм!н1, тобто то-варна частина продукт!в прац1.

Отже, товари в!дображають особливу як!сть прац! у злгляд! сусп!льних в!дносин. В товар! власне праця е лиаз часткною його вартост!. Зв1дси вшливае, цо процес охогшое под!л по територИ вкробництва товарко! продукцП. . .

Конкретна ж праця на в 1дм!ну в!д речового II виразу, безпо-середньо пов"язана з людиною ! впливае на II ф!зячний, пспх!ч-ний, 1нтелектуальниЯ стая. Значить, в даному випадку нова Йдо про под1л прац!.

10. Науково-методнчн! основи географ!чного досл!дження життед!яльност1 населения

Вих!дн1 загалькометодолог1чн! пгтнципи. Головним загально-методолог!чниы принципом дослияеиня хиттед!яльност! населения та П територ!ально! орган!зац!1 е д!алектичний, що базуеться на законах д!алектики - едност! та боротьби протилежностей, переходу к!льк!сних зм!я у як!сн!, заперечення заперечення.взаемо-обумовленост1 явшд та процес¡в. Вони дозволяють вктвити нероз-ривнай зв"язок вс!х стор!н коеного ява^а, просл!дкувати единый процес розвитку.

Другий найважлавПппй методолог!чнкй принцип - обумовлея!сть сусп!льних процес!в способом виробництва. В1н дозволяе розкрктя

обу.-.-Елл^с?;. соц1ал:->них, пол!ткчнкх 1 1нсих процес!в ектгя розвкком продуктлвнкх сил 1 в и роб с цчкх в1дноскн.

Трет!й принцип - функц1оняяыгий. Поиирений у соц(ально-опо-ьои;ч.ч1й географ!с покомлоненткий принцип доел 1дкешш хоч 2 дозволяе вквчит;; розвиток окремкх процес!в, однак функц1ональ-кки и1дх1д дяе г.:ох.ч;1е!сть розглкдаги будь-яке явпце як едиляй црецге 1:ого фушад!оьуьа;и1к, до охоп/лс во1 сторонн 1 сфери лэд-оького ггття.

Се;х-д сгодвих загальиояаухолих принцип1в досл!д*ення дит-

■гедЬич-иост! населения колка вяд1лити так|.

1.1лол!ко1'.ц;онентк5сть, пр в(дображае наяач1сть сиотеки 1нди-кагср1в, аа доиоыогов якшс мо^ша розглянути багато компонентов

предосу.

?.,£дн!сть (цШсн!сть), со показуе функц1ональний взаеиэ-зв"язок ко^штс компонента процесу з 1ншш.

5.1срарх1чк!сть, ко иередоачае визнання вир1шально1 рол1 у в1дтворгГ;алы:ому процес! в цьюму 1 в р!зних Його формах субор-диш-! I.

4.Д;1кал:1чя|сть, яка показуе, що фуикц1онува1шя територ!аль-но1 сп!лыюст1 ,&деЯ - це пост! ¡'.на II зм!на в1д зародивши ча-рез рогвиток до докорИшого перчгворення.

5.Ссц)альну пр1ордтетн1с?ь,1::о в1добрахас перевагу, яка нода-сться соц1алы!1й1 пр!оритетам.

ъ.Дкфсршч^.оЕан ¡сть, ко розкривае рсал(зац1ю соц1альних пр1орктет!в в залежност! в!д соц 1 аг.ьннх,етнIчних,надIональних 1 !нсих особливостей територ1альних сп1лькостей ладей.

7.0б"ектн1ст*>, !цэ дае обгруктуваннк вгз.чачення та ь/^ор" за об"ект досл!дхаш>г такого складного сусп 1.ть;юго утворення у вя-гляд! територ1алько1 сп1льност! лвдей як соц!уы.

в.Просторово-часову едн!сть, яка показуе,со сусп1льн! проца-си в1дбуза»/гься в рамках пгвкого часу 1 простору.

Э.6дн1сть анал!зу ( синтезу, яка вкчзуе на те, вр сума энаиь про переб!г когшого окремого процесу жяття теригор1ально! си!ль~ ноет 1 ладей ¡цу не дае повно! характеристики ц1е! сп(льшст!. Току процес п( знания погинен заве'рауватися синтезом, во охошшс ^ункц!онуван;ш ас!х елемент1в у 1х взаеыозв"язаност| та взаеш-залежност!.

10.Сод!оеколог1чни;; п!дх1д, в» вЦ^брахас еколоПчн! ушвк функц|окуванкя р!зних тератор1альних сп!льностей ладей.

II. Типология яиттед<яяыгост| на о еле шея та соц!альпо-геогроф1чнэ районування Укра1нл

Зазданняы ооц!альяо-географ!чного досл!дження хиттгдЬи»-ностI територ!альних сп1льносте2 людей е знзиачещш ооиовних папряцк!в удосконамння II умоз ! результат^. Це виаагае пев-них узагальяень, як! козла отршеатл зляхом недолог!I р!эаах торатор!альних еусп!льнах явзд та ссц!8льно-географ!чного яуваяня, що зд!2скяеться ка осноз! тилологП ярсцео1в мггтяд!-ядькост! людей.

Вся хггтед1яльи!сть являе собою нерсзрквниЗ звмкпенкй цдкл взаекообушвленях язшц 1 процес1в, цо складачть систему чпелон-дах зз"язк!в "фактор - результат". Заэдання полягас в тому.цоб на основ! тилологП :нгггед!яльяост1 виязсти 1 оц1нити ц! заявки.

Принципове значения пря зд!2сненн! тилологП злттед^ы'ос-т1 мае взб!р ознакя групуванкл. Головка вишга волягае в тепу, £50б ця ознака була суттевою з точка зору як фактор 1в, так . результат 1в гиттед1яльност1, тобто акумулэвала я соб! у прямому або опосередкованому взгляд I найЕэхлкв1п1 характеристики якост| життя населения.

Сиитеткчаил показяикси, яяий в яайб!лыз позя!й м1р! 1нт9-груг уковз I результати р!зних процес!з хиттей!яльност! касе-лекня, Кого гатер!ально-рочове жаття та сусп1льн! зШюояпд в праця - трудова спец|ал1зац!я людей. Цо пояснюсться ВЕзлачаль-иоа роллю трудово! д!яльност! для во1х !ю!шс процес!з хлттсд!-яльност1 населенкя.

В найб1лыа узагадьненому зигляд! трудозу слец!аж!зац1п лхь дей в!добрадае галугева структура эайаятост! населения,а сп1н-з1днопення прац!вник |в окремих сфер вкзяапае лер^агггючий яяд трудовоI спец!ал!зацИ лрацвючих.

' В капому досл!дяеян! за базову тнпологИлу озпаку ашттед!-яльаост! населения ззято сп!вв!дЕог1ення зайнятнх проклеловою ! с!льськогосподарсько» лраце». Цей вкб!р обгруятогаго двоиа аргументами. По-перз:е, назван! зиди прац! перевазавть у структур! зайиятост! в республ!ц1, зосереджуючи бяиэько подозшш во!х прзд!Бци?!в народного господзрства. По-друге, ц| видя прац! за сво!и характером, реакмом, уковакп. вимогамд до якюяого складу прац!вняк!в та !шз?ма параметрам! е вязваяальнгма для зели-

ко! к|лькоог! лвкоЛ, $«рмуючя !с?огн! в!до1иност1 не ляаз у с$ср! прац!, еле й у побут-1, в!дпочинку, декограф|чя1Е позо-;;!щ!, С50£033:ш1, отосупках з прцродщзд сере дои щей.

Взгйксвкьел пряди як визначасьяу тидолог 1 чну озг.аку соц1-сльнис грецео1в есття ладей, кохша серг£ти до одного з вид!в соц1алы»-геогра$!чяого районувапня Укра1ни, сокдавян в I! оо-кову трудову спец!ал!зац!о людей (мал.1). Цч !нтегративаа оэ-яахл с пркйаятюа г,тя кайвквдго таксоном !чр.о го стуне-

т соц! алчного рсйонуваняя як генерал 1зую"а !на! соц1ельн1 процесс. Др!йн1и1 таксополИн! р1вн! розиаряють коло конкретпих О^.ЧЙК.

. Соц!альяэ-гсогра$1чпс районування Укра1Еи за базовой озка-глэ - трудовою спад!ал1сац!сэ ладей з урахуваняям сукупност! .локг.рзаяоувчкх г;рсц-';с}з - в!дтворення, спохивзнид, рогселандя ш,селения с, до еут!, соц(ально-географ1чякы раЕоцуванюш за твттзлш гкхтсхЛяльност! населения, оск1лькг тут охослек! о сков-к1 0С'Ц1алх,а1 процесс еиття людей в 1х взаемообу«овленост1.

Бнутр!расл>0'л!каксьяе райойувакнд за трудовою спец!ал1воц{-сс I стано:.: г,4;1.сгс:ч:о;г"язанях процесс гаттед1ялп<ост1 лддс2(т£-аоы *.йттсд|ялиюсг1) дозволило вкд!лити цЫсн! частпнг республик, гк1 В2ксыую™ь певн! фунжц!! ь терктор!альн1й орган!зад!I сусп!льнсго лжтя населения держава.

Таксонами скостереження еього отупейз ра£онуьання булн сди1-и1сгративн1 облает!.

Для вачначения типу гпттед!ялькосг'1 населения к!льк1сн! характер но теки трудово! спец1ал!зац!1 та 1шгкх найважлгв^ЕХ II вроцес|и пор1£я*ьалкея з гагаяыюрзсиубл !каагы:кци. Останн! бу-Х2 критер!ем для як!сыо! оц1ккк тшу територ!адьнкх елеаоит!®. Яаго подазши. базового арсцееу (трудово! спец1ад!зацШ буь ваше середнього для республик, то тератор1альь:1 елементи такого тел у в!дноселкся до таких, як! за стаааа процес!в гяттед!ялькос-?1 взагялксь вксокорозышути^а. Якшо ж в!н був лигче серодаього, то г од! ьонг в1дносцл;:ся до слаборозвияутях, а якщ> в1и був 6лезьк£.д-; да сгрсдиього, то територ1адь.ч! вхеи&птв такого теку в1дг.осцлиск до -¿га, «о характеризуются середш.ароввкпуги1 станса грешней &>.гт£.в1яльксс*.М населения.

Пор!в<и«шш з!даог1дках нокьэнагЛв ч С8редк1ия р1внямя 1 яз-

гначгло к5сц& тератор!альикх слеиекИв в ¡х ¡срарх!чн1й стру;;-

Typt.

. Едеменгама тератор 1 алыто! структур-! пря ра^о.'г/геян! принято районя. Це обуксвлено тлм, ио яиттед!ял^и!сть рсэг~яда-еться як еднний процес жеття з плеокоупорядкогапин;! t Езаеио-сбуковленгаи структурами, тз рол! якех виступпить рЬн! проц.'ся днттед1яльност1 1 як( ззбэзпетувг.ь сгаб1д5ле фукхЦоиувмпл та-рЕТОрЮлЬНИХ CU iЛЬНОСТОЗ ЛИДвЙ.

Ввходячз з зазначеного вяяе, ссц1ально-географ1чпе раЗону-ваиял УкраТна включало тра ткза ра2сш1в - з слабо-, осредам- S вксоксроэЕИяутжд процессия хиттсд1яльност1 населения. Пря зх-д1ледн{ тяп1п внзначальну роль в!д!гравзло значена': Са?оио1 оз-лакя - трудовоI спец|ал1зац11 людей. У перксг«у райо.ч!з р!зко переважае аграрпа трудова д1яльи1сть, для другого назначив.. перевага зайнятихпромисловою'працею.а для трст.ього - ннач-не перевалами !ндустр!ально! прац! над аграрной, тобто пзрзщй тип обиеднуе аграрн!, другяЗ - шдустргально-эграрнх f rpcrJS -1пдустр!альн! района. Кожний район, в1дяесеи2й до того чи 1нзо-го типу, мае в!дпов'дя! йо.го суттсв! раса, тобто р!вепь ро^ват-ку як базево! озпахя, так 1 !нэах продес!в гггттсд!яльпост1 поселения.

Дзрший тип терктор!альяях.елемеят!в включас райони з слабо-розванутши процес ами ддттед!яльност! населепяя. До його скледу входять Черн!г!вський, Волянсьхий, Псд1льсько-К1роЕоградсьг.ай та Херсонськай района.

?|Евнь розватку основных процес1в жнття населения в районах цього типу нютай в|д середлхореспубл1каяського I харахтеразу-еться переважанням аграрио! трудово! д!яльност1, наЗпажчюея серед !нших тип!в район!в ресдубл1ки заселеп!стю тераторЛ, урба-н!зац1ею, епожявэнням товар!в та послуг з державного сектора, ■найб1льт глибохов деаопуляц!ев, цаймевшши вклада?« пк!длавих речовнн в атмосферу,

1.Черн!г!вськай (Черн!г!вська сбл.) ра£оя иге иайяяжчу ое-ред район 1з цього типу ! в Укра!н! а ц1ло^ зайнятЮть населен-ня промисловою працею, заселен iсть територИ, ьайб!льш глибоку депопуляц!ю, нижчу в!д середяього талу зайнятЮть населения у народному господарстз!, а такоя споитания пос.чуг, зижди в атмосферу ск!длавнх речозлн.

2.Водяноький (Волинсьха обл.) район маз нижч! в!д середнього для район!в даного'типу р!вепь зайнятост! прочислово» працес.за-

Мал. I. Соцхально-географ1чне районування Украхни /19Э1 р./.

A. Комплексна характеристика тюпв райок1в: I - з перезажанняы аграрно! тртудовог спец1алхзац11 i слаборозвинутими процесами жит?едхяльнос'Г1 населения; 2 - з 1ндйгстр1ально-аграрнои трудозоа спецга-Л1зац1ею i середньорозвкнутими процесами життед1яльностх населения; 3 - з перевгжанняы 1ндустрхаль- • hoi трудовох спец1ал1зац11 i сильнорозвинутими процесами ¡¡¡иттед1яльностх населення.

Б. Розвиток процесхв життедгкльноетх а районах вказаних типхв: 4 - найыенши.Я; 5 - середн1й; 6 - най-бгльший.

B. Соц1ально-географхчн! райони: I - Чернхгхвський /Черн1гхвська область/; И -Волкнський /Волинсь-ка область/; III - Подхльсько-К'-гавоградський /Вхнницька, Кхровоградсъка, Тернопхльська, Хиельницька областх/; iv- Херсонський Дерсонська область/; v - Одесько-Кримський /Республ1ка Крим, Миколахв-■ ська х Одеська областх/; VI - Р1вненсько-Житокирський /йитомирська i Рхвненська областх/;

vii - Черкасько-Суыський/Полтавська, Оумська, Черкаська областх/; viii - Черн1вецький /Черн1вецька область/; IX - Прикарпатський /Закарпатська, 1вшю-Франк1вська| Льв1сська облает!/; х - Столичний /Кигвська область/; XI - Донецько-Приднхпровський /Донецька, Днхпропетровська, Запорхзька, Луганська, Харк1вська областх/.

Л Загальна кхльк1сть населення /по ссцхально-географхчних районах,млн.чол./, у тоцу числ1, а - м1сь-кого, б - с1льсы:ого.

Д. Процеси життсд1ялыюст1 населення /по соц1ально-географ1чних районах/: 7-9 - Трудова дхяльнгсть,. у тому числ1, зайнятхеть населення: V - в промисловостх /на 1000 зайнятих у схльськоцу господарствх/; в - в народному господарствх /в процентах до населення/; 9 - спец1алхстхв з еищою i середньою спо-цхальноо осв1тою /на 1000 зайнятих у народному господарствх/. 10 - Розселення населення /чол./кн2/. II—12 - вадтворення населения, у тому числ1, IX - природний npnpicT /чол. на 1000 жител1в/; 12 - ке-хан1чний прир1ст /чол. на 1000 жител1в/. 13-14 - Спокивання населениям, у то!.у числх, 13 - товархв з державно1 i кооперативно! торгхвлх /тис.крб. на дуну населения/; 14 - платних послуг /крб. на душу населення/. 15-16 - Антропогенний шлив на компонентн природи, у тоьу числх,' 15 - загальнх викиди в атмосферу /т/км2/; 16 - загально скидання забруднених стокхв у поверхнев1 водоймица /м3/км2/. 17 - Показники вище середньорсспубл!канських; 18 - Httwi ¿ередньорсспубл1канських.

оелев1оть, еозетнвеий прпродндй пргр1ст, шзкй р1вень слоягвая-пя товар {е, пле яихчнй р1вега саозшзанпя послу г, акзьккй р!вокь 2^нед!в в атмосферу.

З.Под!л1,сь5:о-К1роБоградський (В11шяцы>а, К1рогогрэдсш:, Терме 1льська I Х^альпидька обл.)'район характеризуешься трохя вьгяма с а р{1'.неы середи!х дгя дадого ткну £айоя1в зайзяткта прокнслсьоз працеэ, засолен!ста, ка2кичЕли в цьонзу тип! ра£о-н¡в т:.азш«г.али зайиятост! ъ народному господарств I, спо^изекяя топора, депопуляц!ев, найб Шпаш эакздааш ея!длявях

рачовяя в атмосферу.

4ДерсонеькЕЙ (Хорсонська обл.) район характеризуемся яай-ы^цоз вор!ькяяо з середньою для перзого тяпу район!в зайяят1сто врокисловоэ працев, малою заселен!стю, позя'.'кзни, ала пезькеу .ирирэдягы прг.роотсм, вайвяЕцз» в даноиу тип! ра£он!в спсицЕваняды товар\г> та гуслуг, ыехаи!чяш приростов населения, досить знач-шащ плсгдЕ^г; в ашэсф'-ру шкЦущзях речовин.

Лругяй тет територ!аяьних елемент!в вклачае райони з середки; ррозвятяу процес!е £лттед!ялы:ост1 населения. До його складу ьхсдгж Р!»яеисько-1ятс:л2рський, Чаркасько-Суьгськяй, Одесьхо-Крнмсьдяй та Чсря!вецькиГ. ра£они.

Р!вень розигтку осиовких процес!в £яттед1яяьност! населения в районах того типу характеризуешься 1кдустр1ально-8грарной д!-ялыПсго населения, трохя ипхчимя ъ 1д серодиюреспубл!кансьпого р!вня показнккаки ззселекост!, урбаы!зац|1, викид!в шк!ддкакх речовш; в атмосферу; на р!вя! середн!х для республ!ки показнида-ця дспопулэдП, трохи шкчою зайядт1сго населения у народному господарств), дещо ьящшя в!д ргекубл!г.ансь;'ого р!вкя показ кй-ии споаивакня послуг та яигчеми середнъого р!вкя показнехадя споаиваяня товар!в.

За р!внем розвитку процес!в хяттед1ялькост1 населения района того, як I пераого та трстього тяп1в( в !ерарх!чн!й отрукту-р! район!!. Укра1на йдуть у порядку нарост а кня !итенсизност! иро-цее!ь.

Ь.Р!виеп-ько-Ектокирськяй (Р1внексь::а ! Еитоизрська сбл.) район кее пяхчу пор¡ваяно з середньою для даяого типу ра£оя!в вэйьат!сть и&селекы яромисдотою працем, кайнмчу 8аселзя1сть, спояи^аяя то!:^п 1 в ! яоедуг, викедь в '-шосферу ЕяЦдатпх рзад-вяя, досить »иачний для район!в цього гету взгэтявявЗ првродшй

пргз>1ст населения. ■

. б.Черкасько-Суяський (Черкаська, Полтавська, Сумоька области район мае блязьху до оередньо1 для цього тсту район!в, але вицу, и!ж у попередньсиу район!, зайпят1сть населения арокисло-еов працев, заселен!сть тераторИ, однак в1н характеризуемая глубокой депопуляц!сп, вегц'и серед раСон!в тклу р!вне:| зайнятсс-т! в народному господарств1, нижчзм спокгаадияи тсвар1з та поо-луг. в юти в!д середнього по типу р!зкеа викяд!в в атиссферу их!дливих речовин.

7.0десько-Крагткий (Одеська, Республ1ка Крга, Иетола!всь-ка обл.) район характеризуемся незначним перезяценням середаьо-го для ткпу район!з р !вяем зайяятост! лромкелово» прецев.впцоп се'редньо! по типу район^ заселен!стю, незначнид пр-фодню.1 приростом населения, кайвпзил серед район!» типу нехан!чяи-с зр::рос-тои.микчога середньогопо даному типу зайнят!стю в народному г-ос-подарстз!, найзаэдм спозгвакням товар!в та послуг, викидакд в ат?лосферу ик!дливих речовин.

8.Черн!вецькаЯ (Черн!вецьха обл.) район мае найзад! пороняно з !не2мя районами р!зень зайяятост! населения прокислозсп працеы, заселен!сть гзриторП та прароднай прар!ст населз-шя;най-нижчу зайнят!сть в народному господарств!, нажч! середн!х по типу споживаиня тов'ар!в та послуг, вицу в!д середн!х по теп? показ-ники вшсад!в в атмосферу пд!длавях речовин.

Трет!й тип тератор!альнах елемент!в вклпчае района з високо роззияутими процесамз 2-лттед1яльност! населения. До його складу сходять Пракарпатсь^чй, Столетний ! Донецько-Придн1провсьхкй " района.

Р!вень розвитку основних процес!в життед1яльпост! яаседвпяя з районах цього тнлу характеризуеться переважанняи !цдустр1аль-ш! трудово! д!яльност! населения, найвящкки еор!вняео э попе-редн!ми типами район!в заселен!ст», урбан!зац!ео, заЗнятЮта в народному господарств!г споживаяням товар!в, викздаия в отьюсфэ-ру шсЦшших речовин, найнютоп депопуляд!ев.

Э.ПрикарпатськиЙ (Закзрлатська, 1вано-Оранк1вська та.1*в!в-ська обл.) район мае йайяидч| серед райоя:1в цього типу показня-кл зайяятост! населення промисловов предаю, зэсяленост! тернто-р!1, урбан!зац|1, спозизанвя товар!в та послуг, викид1в в атаос-фэру ся!дливкх речовия, але весокяй пр2родя!3 лрир!ст населения.

10.Столетие?. (Ки1всьу.а сйж.) район характеризуемся вгзо-коп серед раГон!в'типу аайвят!сти населения 1ЕДустр1альщ>ю 0ра-цев, вщо оередньо! для даного ткду ра£он1в заседеи1сти терпто-рП, трохи бедов зайнят!стю населения в народному господаротв1, шёеюехлщ саред районiE типу р|выеи спогкваяхя товар)в I послу г, ЕЕгяпм середпього по телу pafioaîu plcnsa lhki^Ub d атмосферу lisittsEDSx речовка.

П.Донецько-ПрЕДа!Еровсьгчп5 (Доизцы;а, Дкiпропетровоька,За-ncptrtxa, Луганська I Харх!вська'облает!) район ыае кайвкц! ое-род ра£ое!в vaerxox-o тяну I в Укра1п1 б ц!лому зайнят!сть наос-лсака ¡¡ч".усг-р!ая;,[:оэ працеа та урбаа1з£ц!ю,БЕщ! в|д середн1х длк цього sety раСок!в коказнянк деаопуляцН, вайыятост! в ац-годшему гооЕодерзтз!, спогивання товар!в, трохи нкул! серода1х по fzsiy покаилtzz заседекост! та спохяванкя послуг, naCci^i соред pafoult цього типу 1 республ!ки в ц!дому показнкхя вш:ед|в в откосфзру ш;!днкзех речовяя.

Бстадовлси! рег!ональн! та структуры! особливост! Енттед!-ядьност! plsnwc тератор1альних сШльиостей людей даззть ц1ип! ва-seplas:: Для 1Ефор«ац1Иного забезпечгння ааад!тичпо1 робота ргг¡опального планування, вкребленкя стратег!I ! тактик К01Л-дексюго соц1ал1но-езсояоа1чного роззитку терктор!й.

12. Пробхеми теор!1 та методолог!! еколого-географ1чнкх дсол!дагекь £аттед!яльност! населения

Загроао еко.'.ог ¡»uioî крази в глобальному иаезтаб! та реальд! оеолог!чн! катастрофа вииагають величезних зускль ! plev4ex д|й, сдряазваагх на гал!пзенкя середовЕда агття ладей. Каукогей досуг, выходу з ц !eï кризово! ситуацП приз£!в г,о сгрокого вшорез-такая еколог1члсго с!дходу, що розкркзае £иттсд1яльн1сть суб'ек-та через £эго взасыод!ю з середовшцем.

В двсертацН розкриваеться суть геоеколог! иного п!дходу в Л0сл1дхеннях'х2ттед1яльн0ст! населения,

Бкявлгння арпкц;ш1в оргая!зац!1 та функц1онування соц!уа!з як певнг:х сп!дъноотей дадей ь cncreui Езасмообуиопленлх эв"яз-к!в ! хПдшсгш с првродньии та соц!аинк.:а коА'хэнежтекв xtarps-ф|здого середовада i визллчае суть сксдоИчаого п!дга';у в соц!-альпо-гсзграфiчидэсл!дг,сшшх. Дли т го, ерб суб"вк^(соц1уа) • фуикц1сауваз, кокпонеити середовица поваан! е!д2се!дюй вззкец пара^етрш;. Через kjxaaiuî вгкоркстанна kdiuioi'.chïJd середовиуа"

i эд1йснюеться фушпдонування суб"ект1в.

Еколог1я людики або соц!уму - це середовище fioío взаеио-д!й. Структура цих взаекод1й включае планетарну сферу, сферу сусп!львд1 орган1зац!1, сферу власае "будинку життя" (терито-р!альна са!льн!сть, колектив, с!м"я) та духовно-моральну сферу внутр1шяього св!ту лгдини I соц!уму.

При антропоеколог!чному п!дход1, таким чином, розглядаеть-ся вся сукупн1сть з[дносин соц1уму з ус1ма мохливими елемента-ии середовища - компонентами природа, соц1ально! сфери, су-сп!льних в1дносин тощо. Бее, що якось стосуеться життя соц!уму (лдцини), формування його в ¡дносин з навколишн!м (близькнм i далеким) cbítom, i складае його еколог!ю. Кохний соц!ум,етнос, нац!я, сусп1льство в ц i лому характеризуются своею, властивою. лиие йому приотосован1Стю до середовища життя. Соц1ум (лидияа) е одночасно i творцем свого середовища життя, J його продуктом. Середовища забезпечуе ф!зичну основу життя i робить можливим 1нтелектуалышй та духовний розвиток соц!уму.

Таке розумтня еколого-ггогрзфНного Шдходу дозволяе вста-новити структуру самих npoueciB яиття та структурн! компоненти середовища, з якима пов"язая! р£зн1 процеси життед1ялъност1 со-ц!уму. Це важливо, tío стае мояливим визначення впливу компонен-т|в середовища на Ti процеси, як| е вир1шальнши для життед!-яльност1 couiyny.

Структуризац1я процес!в життя i визначення 1х функц1й в за-безпеченн! життед!яльност! населения, а такоа компонент^ середовища, пов"язаних з nepe6iroM цих процес!в, дае змогу нам!ти-ти шляхи вир1шення проблем взаемов!дношень соц!уму I середовища його ¡знування. Позитивний ефект в1д 3míh, ¡до в1дбуваються в середовшц! життя соц!уму i викликан! його д1яльн!стю, повинен перекривати Ti негативн! насл!дки, до яких прмзводять ц! зм1ни.

. Таким чином, екологИний п(дх1д дозволяе не лише визначити зм1ну в!дноспн míjk суб"ектом i. середовищем, апе й дати ouiHKy розвитку i накреслити заходи по 1х опмвпзацП шляхом обмежен-ня споживання якихось елемент!в середовища, зм1ни соц!альних ор|ентир1в розвитку соц1уму I 1н. Цей п1дх[д дозволяе зор!енту-ватися у вибор! ц!лей сусп!льного розвитку для кояного етапу життя сусп!льства i окремих couiyMiB, а також засоб!в 1х досяг-нення.

В робот! розгляяут! конкретн! приклади взаемодН населения з р!зними компонентами природного середовища в республ!ц1 в ц!лому, в крупному столичному perloul та г!перурбан!зовакому perioiii.

13. Вдосконалення умов 1 механ!зму управл!ння Екттсд1яльк1отю населения

Er.6ip прииципових ¡шпрямк1в i конкретнпх шлях!в досягнення rapMoHiïinocTi ncix процес!в жяттед!яльност! населения залежигь в1д концепцП соц1ально-економ1чвдго розвитку сусп1льства. Comf1)1Ы1 f парамехри попереднып модел! розвитку сусШльства визнача-лися методом залишку, тобто лЦптувалися сумою pecypciB, що за-л!Шйлися п1слд задоволення потреб виробництва. В розподШ на-ц1оналыюго доходу частка фонду нагромадженля була п1двищеною, а фонду споживання - зниженош. В результат! оплата прац1 була ор1ЕНТоь'аною на нрожитковий мППмум, а сусп1льн! фонди спохиван-нд були pospaxoEaHi на задоволення м!н1ыалы1их соц!альних потреб.

На початку 80-х рок!в стало очевидно, що закладений у ц|й. шдел! потеиц!ал еконошчного зростання вичерпав себе. Це пояс-нюеться не лше нестачеш pecypciB для подольшого розвитку на екстенснЕнЫ основ!, але в першу чергу ниэькою ефч2ктивн!сти функц!окування головно! продуктивно! сили - людини.

Нин!шня кондепц!к сод1ально-економ!чного розвитку характеризуется докср1нною зною иайсуттев!ших, базисную основ функц!о-нування сусп!льства. Передбачаеться, що через ринков! механ!з-ыи господарювання будуть створен! умови для воеб1чного розвк.ку особи, територ!альних сусп!льних систем 1 сусп!льства в ц!лоыу.

Лвдкна реал!зуе свою сутн1сть в д!яльност!. Тому передумо-во» П Bce6i4fioro розвитку е вдосконалення вс!х форм I вид!в д!яльност!.

Якщо еиходкти з соц1ально1 opienraulï суоп!лыю1 пол!гккп, то черео е!дм1шюст! в р1внях соц1ально-економ!чного розвит!(у те-ритор!альних сп1льностей людей потр!бен ! дкферекц!йова:-шй п!д-х!д до внэначения соц!ал1.них opleiiïHpiB 1 норматкв!в, форм упражняя, зассб!в та ме?од1в, пеобх1дних дпг. досягнення постас-лено! мети.

В сфор1 спояквання найважлив!шим капрямком його удосконалея-

1Ш е опткм!зац!я обсягу та структура спохкзэння, наближення 1х до потреб конкретно! територ!алыюI сп!льност!. людей. В сфер! в!дтворення населения важливою частиною соц!ально! про-' грамп е розширення заход!в по актив!зац11 демограф!чно1 лол!-тики, яка визначае параметра к!льк!сного ! як!ского в!дтрорен-ня р!зних територ1альних сп!льностей людей, гармон!йного роз-витку особи в р!зних соц!алг.них трупах, рег!онах, м!ськ!й та с1льськ!й м!сцевост!. Активна демосоц!альна пол!тика в майбут-ньому, змПиючи коккретн! завдзння, повинна у час! 1 простор! в!дпов!дати дикам!чност! розвитку сусп!льства.

В сфер! трудово1 д!яльност! найважлкв!ш:1м напрямком удоско-налення с насамперед забезпечення зайнятост! для вс!х Оазавчих прзцовати у п!дходящ!й для кожного сфер! д!яльност1 та надання кожн!й трудоактившй лодин1 можлквост! в!льяого забору виду прац!. Другим важливкм завданням е пол^паення умов прад!, яке може забезпечити значний соц!альний та економ!чний ефект, що виражаеться у зм1циенн! здоровья трудящих, зростанн! продуткв-ност! прац!, зниженн1 зтрат робочого часу ! плянност! ладр!В, зменшенн! вятрат на комленсац!в за роботу в шк!ддлвих умовах ! т.д.

В сфер! взаемоэ ¡дноснн з природ ним середовщем головшм напрямком е вдосконаленяя механ!зму природокористува1!ня. Насамперед в!н повинен бути нац!лений на всеб!чну оц!нку результпт!в ! насл!дк!в використання р1зних компонент1в-природного середо-ВЕща, визначения соц!альних I економ1чяих пр!орятет!в цього використання як для теоитор1аль.чо1 сп!льност! людей, так ! для сусп!льства в ц!лому. Другий напрямок удосконалення вплазу на природие середовшде полягае в розробц! ефеятивних заход!в по р!зкому зниженни його забруднеяня, насильницькоI руйнацП !сную-чих екосистем, зм!ни ф1экко-х1м1чнпх вдастивостей компонента середовища та !х негативного вплаву на б!оту, людииу I матер!-альне середовище II жяття. Повинн! бути розроблея1 ефективп! економ!чн! 1 правов! заходи захисту та попередженил шк!длизого вплизу зм!неного середовища на здоров"я людини ! територ!альнах сп!льностей людей.

В сфер! управл1ння розселенням населения стратег¡чна л!н!я на наступний пер!од полягае в удосконаленн! форм .територ!аль-но! орган!зац!1 населе1шя. Територ!альна орган!зац!я сусп!льст-

ва, ii;o включае широку сукушПсть суспиьних в1дносин, реал!зу-еться и р!зномаШтних територ1альних сальностях лвдей як но-с!ях суоп1льно! органiзад 11 життя на територП. Розоелення населения, таким чином, постае як результат теригор!ального розыску сусп!льства i база його подальшого вдосконалення. В основу механ1зму унравл!ння розселенням населения повшша бути по-кладена концепция життец1яльност1 населения; конкретними фор-Maita И реал!зацН ыожуть стати територ!альн[ сусп!льн1 система.

Зд1йснення на практкц! приндия1в еконо::1чного суверен!тету I господарськоТ caMOCTiitoocTi територ1й, посилення рол! М1сце-вкх Рад передбачае використання економ1чн:1х 1 1шиих важел!в для niдвижения сусШльно! ефективност! вс!х процес!в життед1яльнос-т! населения, ставить людину, територ1альну сп!льн1сть лвдей в центр Bciei соц1ально-економ!чно1 пол!тики, головним принципом яко1 е той, що при ирийняттi будь-яких господарських р!шень пр(оритетним повинно бути забезпечення здорового i повноц1нно-l-o життя людей.

OciioBHi публ1кацП по тем! дясертацП

Розд1ли в колекткзних монограф1Ях та брошури

1.Факторы формирования функциональной структуры /И.АЛрлен-ко, В.П.Жаоицкая, Н.П.Процко //Теоретические основы функциональной структуры промышленного комплекса экономического района. -Киев: Наук.думка, 1972. - С.70-8?.

2.Расселение населения и природопользование /А.Г.Старостен-ко //Конструктивно-географические основы рационального приридо-пользованля в Украинской ССР: Киевское Приднепровье. - Киев: Наук.думка, 1988. - С. 148-155.

3.География населения и проблемы природопользования /А.Г.Ста-ростенко, М.П.Немченко //Конструктивно-географические основы рационального природопользования. - Киев: Наук.дуй:а, 19Э0. -

С.98-108.

4.Социальные и экономическиз проблемы экологии и состояния здоровья населения /Т.М.Палий, Т.А.Кркцук, 0:Б.?.:арун. - К.:Укр-НКИНТИ Госплана УССР, 199I. - 44 с.

5.Территориальная организация шшидеятельности населения /Т.М.Палий, Ы.П.Немченко, Л.Г.Старосгенко. - Киев: Наук, дуыка,

1992. - 136с.

6.Теоретические предпосылки исследования территориальной организации жизнедеятельности населения /А.М.Паламарчук, Т.М.Палий, А.Г.Старостенко, М.П.Немчекко, Т.В.Булычева. - Киев:

ИГ АН Украины. - 99 с. Деп. в УкрИНТЭИ 07.05.92, № 6эО-Ук,92.

Статт!, тези допов1дей

7.Влияние населения на развитие я размещение производства //Вопросы территориальной организации производства. - Киев:С0ПС УССР АН УССР, 1970. - С.63-68.

8.Размещение населения и формирование промышленности городов Подольского Приднепровья //Экономическая география. Респ. межвед.сб. - № 13. - Киев: Наук.думка, 1972. - С.19-25.

9.Расселение и формирование структуры районного промышленного комплекса /М.М.Паламарчук //Ученые записки Пермского госуниверситета. - 1973. - Вып.307. - С.6-7.

10.Вопросы развития продайтенного комплекса и рационального " использования трудовых ресурсов Юго-Западного экономического

района СССР //Проблемы географической науки в Украинской ССР. -Киев: Наук.думка, 1975. - Вып.З. - С.17-20.

I¡.Основные проблемы использования трудовых ресурсов Украинской ССР /И.В.Белоконь //Проблемы использования трудовых ресурсов. - Киев: СОПС УССР АН УССР, 1975. - С.119-136.

12.0собеняости формирования и использования трудовых ресурсов в городской и сельской местности , /И.В.Белоконь //Экономика регионов и расселение. - Киев: СОПС УССР АН УССР, 1981.

13.Общие закономерности развития регионов /Ф.Д.Заставный, Р.И.Литвинеяко //Размещение производительных сил Украинской ССР на период до 2000 года. - Киев: СОПС УССР АН УССР, 1931.

14.К вопросу формирования территориальных производственных комплексов //Формирование и развитие территориально-производственных комплексов. Сб.науч.тр. - Киев: СОПС УССР АН УССР,1984.-С.17-25.

15.Региональные особенности.формирования я использования трудового потенциала //Трудовой потенциал Советского общества. -Тез.докл.и выступл.Всесоюзной науч.-практ.конф. Т.5. - К'.: ИЭ

АН СССР, 1987. - С. 108-111.

16.Особенности сбалансированности структура рабочих мест и их трудообеспеченности в регионе //Экономические проблемы сбалан-

- ЗЭ -

сированности'рабочих мест с ресурсами труда. Тез.докл. респ. науч.тех.конф. Часть I. - Киев: ЭШИ Госплана УССР, 1387. -С.61-63.

17.Соверсепствование. управления развитием территориально-производственных комплексов и систем расселения /М.П.Немченко //Ускоренно социально-экономического развития и системное моделирование народнохозяйственных, межотраслевых и территориальных пропорций. Тез,докл.Всесоюзной науч.конф. Серия 2. - Ленинград: Издание ЛФИ, 1938. - С.1&-167.

13.Совершенствование формирования агломерационных социально-экономических систем /М.П.Немченко //Тенденции и проблемы развития крупных городов как центров социально-экономических комплексов. Тез.докл.Ш Всесоюзн.науч.-практ.конф. "Социалистический город как объект исследования и управления". Секция 2. - Ленинград: Издание ИСЭП АН СССР, 1388. - С.5-7.

19.Особенности демографических процессов в столичной региональной системе расселения /А.Г.Старостенко, М.П.Немченко.//Демографические исследования: Вып.13. Респ.межвед.сб.науч.тр. -Киев: Наук.думка, 1939. - С.Во-93.

20.Научно-методические основы исследования социально-демографических условий формирования общественно-территориальных комплексов /М.П.Немченко, А.Г.Старостенко //Методические основн географических исследований природных и общественных территориальных комплексов. - Киев: Наук.думка, 1939. - С.54-58.

21.Географ1я населения //Географ1чна енциклопед1я Укра!ни:

В 3-х т.-К.: "Украиюька Радяноька Ьнциклопед1я", 1989. - Т.1. -С.251.

22.Густота населения /В.В.Загороди 1й //Географ1чна енцикло-пед!я Укра1шГ. В 3-х т.-К.: "Украиюька Радянська Еяцихлопед!я", 1989. - Т.1. - С.304-305.

23.Исследование географии населения Украинской ССР /Е.И.Пттю-ренко, А.Г.Старостенко //Развитие демографической науки в УССР. Сб.ГО УССР. - К.: Наук.думка, 1Ь69.

24.Совершенствование управления формированием материальной основы территориальных общественных комплексов /Л.В.Немченко, М.П.Немченко, А.Г.Старостенко //Теоретико-методологические проблемы территориальной организации общее..«а: Материалы Ш науч.сессии Совета по территориальной организации общества. - Алма-Ата!

- АО -

Наука, 1989. - С.85-87.

25.Влияние геодемографических процессов на социально-экономическое развитие регионов /Т.М.Палий, А.Г.Старостенко //Активизация роли человеческого фактора в условиях перестройки хозяйственного механизма. Тез»докл.региональной науч.-прахт.конференция-Винница; ИзД.ВПИ, 1989. -С.9-10.

26.Социальные проблемы труда в сельской местности //Социальные проблемы труда. Тез.докл.респ.науч.-практ.конф. Секция 3. -К.: СОПС УССР АН УССР, 1989. - С.81-83.

27.Антропогенное влияние на природную среду и здоровье населения в Украинской ССР /Т.М.Палий, М.П.Немченко, А.Г.Старостенко //Экология - народонаселение - расселение. Тезисы докл. У1 Всёсоюзн.совещания по проблемам теории и практики взаимодействия экологии, народонаселения и расселения. - Л.: Изд.П) СССР, 1989. - С.174-175.

28.Геодемографические процессы в условиях стабильного уменьшения численности населения (на примере Винницкой области1 /А.Г.Старостенко //Экономическая география.Респ.меквед.сб. -Вып.42. - Киев: Изд.КГУ, 1990. - С.46-49.

29.Совершенствование механизма управления расселением населения //География и природные ресурсы.-гё 3.-1991.

30.Сравнительный анализ условий жизнедеятельности населения областей Украины /Т.М.Палий, Ы.П.Немчеако, А.Г.Старостенко//Эко-номика Советской Украины,-* Ю«-1991,-С.71-76.

31.Забруднення навколишнього середовища й здороз"я населения Укра!яи /Т.Ы.Пал'Я, М.П.Немченко, Г.Г.Старостенко //Здоров"я та в1дтворення народу Укра1ни. Мат.наук.конф. - Ки1в: Здоров"я, 1991. - С.76-79.

32.Методические подходы к демографическому анализу локачь-ных систем расселения /А.Г.Старостенко /Демографические исследования. Вып.15.-К.: Наук.думка, 1991. - С. 118-126.

33.Територ1альн1 особлявост! соц1ального в!дродження села /■ В1дродхення укра!нського села: Матер!ал.наук.-практ.конф. -К.: Урожай, 1992. - С.82-35.

34.Эволюция взаимосвязей урбанизации и миграции населения /М.П.Немченко А.Г.Старостенко //Миграция и урбанизация населения (на материалах Украины и Польши). Сб.науч.тр. - К.: Наук.думка, 1992.

35.Ниттед1яльн1сть населения в локальних сусп1льних системах /Т.М.Пал1й, М.П.Немченко, Г.Г.Старостенко //В1сник Ки!всько-го ун-ту, Вшх.З.-К,: ЛибШ>, 1991. - С.68-74.

36.Геодеыографический фактор'в разработке ТерКСОП /М.П.Немченко, АЛ'.Старостенко //Ф1зячна географ1я I геоморфолог1я.Вип. 39. - К.: Либ1дь, 1992, - С.80-88.

37.Расселенческий фактор в разработке региональных комплексных программ охраны природы /М.П^Немченко, А.Г.Старостенко //География и природные ресурсы, # 3," 1992. - С.70-76.