Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Технологические элементы и приемы выращивания новых подвидов редьки в Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.06, Овощеводство

Автореферат диссертации по теме "Технологические элементы и приемы выращивания новых подвидов редьки в Лесостепи Украины"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА

• 0

2 4 НО Я і^і?

У ЧЖЕНЬ ш

УДК: 635.17:631.5

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ НОВИХ ПІДВИДІВ РЕДЬКИ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06- овочівництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кадндата сільськогосподарських наук

Мерсфа- 1997

Дисертацією є рукопис

Роботавиконана в Харківському державному аграрному університеті ім. В.В.Докучасва - ,

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВШ України Болотських . Олександр Степанович, Харківський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою . технології сільськогосподарських продуктів і

плодоовочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Васецький Віктор Феодосійович, Кримський сільськогосподарський інститут, завідуючий кафедрою овочівництва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Вітанов Олександр Дмит-рійович, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, завідуючий лабораторією агротехніки -

Провідна установа - Уманська сільськогосподарська академія

Захист відбудеться «27» листопада 1997 р. о ІЗ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.23.03.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 312155, Харківська область, Харківський район, п/в Селекційне, ІОБ УААН, зал засідань

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ІОБ УААН, Харківська область, Харківський район, п/в Селекційне

Автореферат розісланий 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої, ради ^ І1'/' Г.І.Мірошниченко

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми . Серед овочевих рослин редька займас особливе місце як джерело вітамінів і солеіі, а також є і лікувальним продуктом. Крім того, достоїнство редьки визначається ще її високою врожайністю та лежкіспо коренеплодів.

Редька має три підвиди: європейський, китайський (лоба) та японський (дайкон). Останні два підвиди по врожайності та якості коренеплодів вищі, ніж європейський підвид. Однак в дійсний час в Україні, а також інших країнах СНД вирощують практично тільки сорти європейського підвиду.

Аналіз літератури по внвченгао редьки показує, що всебічним дослідженням цієї цінної овочевої рослини, особливо технологічних елементів та прийомів вирощування, приділяли недостатню увагу не тільки в Україні, айв інших країнах СНД, а також в Китаї.

Цінний внесок в вивчення походження, класифікації, морфологічних ознак та біологічних особливостей рослин, інтродукцію закордонних сортів редьки в високоширотні регіони Європи, а також в розробку окремих технологічних прийомів вирощування та селекцію внесли відомі вчені країн СНД Є.М.Сішська,. Л.В.Сазонова, М.Р.Рабунецй, П.Ф.Кононков, М.С.Буніп, Т.К.Горова та інші.

• Таким чином, інтродукція нових сортів китайського та японського підвидів, вивчення їх придатності для вирощування в умовах лісостепу України, розробка основних технологічних елементів та прийомів визначили актуальність досліджень.

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у відповідності з тематикою наукових досліджень кафедри технології сільськогосподарських продуктів і плодоовочівництва Харківського державного аграрного університету. Розділ 3. Державшій реєстр досліджень 01880005406. ' ,

Мста і завдання досліджень. Метою наших досліджень є комплексна розробка та освоєння основних технологічних елементів та прийомів вирощування редькн китайського і японського підвидів. Для досягнення вказаної мети були Поставлені слідуючі завдання досліджень: .

1. Вивчити морфологічні та господарські ознаки сортів редькн різних підвидів; 2. Підібрати сорти редькн різних підвидів, придатні для вирощування-в-лісостепу України; 3. Визначити кращі вихідні форми із сортів китайського підвиду для селекції і створення нового сорту (спільно з Інститутом овочівництва і баштанництва УААІІ); 4. Виявити ефективні строки сівби при вирощуваній редькн китайського пі ■¡виду; 5. Встановити оптимальні способи сівби та схеми розміщення рослин нрн внрошуЕ.лші редьки китайсько підвиду; 6. Обгрунтувати оптимальні площі живлення рослин, які відповідають визначеним способам сівби та схемам розміщення рослин; 7. Вивчити особливості росту та розвитку рослин, їх фотосинтетичні характеристики при різних умовах вирощування; 8. Визначиш рівень врожайності, товарні якості та хімічний склад плодів сортів різних підвидів редьки при вивчасмих технологічних прийомах; 9, Дати енергетичну оцінку та провести аналіз економічної ефсктиіності виробництва коренеплодів редьки в залежносіі від строків, способів сівби та схем розміщення рослин. . "

Наукова noumiin роботи. Визначені параметри основних технологічних елементіп та прийомів вирощування редьки китайського та японського підвидів в лісостепу України. Вперше проведена інтродукція перспективних сортів редьки цих підвидів. З використанням нового вихідного матеріалу створений сорт редьки лоба Трояндова. Освоєні літні стромі сівби, запропонована оптимальна площа живлення та конфігурація розміщення рослин редьки лоба.

Обгрунтовані необхідна сума ефективних температур повітря та параметри фотосинтетичних показників рослин для отримання високого врожаю. Визначені економічно ефективні прииойн технології виробництва редьки лоби, які скорочують енергетичні витрати.

Практична цінність роботи. Підібрані найбільш придатні сорти редьки лоби та дайкону дня виробництва коренеплодів і використання в якості вихідних форм селекції в лісостепу України, створений повий сорт лоби Трояндова, який характеризується високою врожайністю і якістю продукції. Розроблені ефективний строк сівби - перша декада липня, оптимальні способи та схему розміщення рослин - широкорядний по схемі 45x10 см і •стрічковий трьохрядний rio схемі (40+40+60)х10 см, які забезпечують отримання високих, стабільних та економічно вигідних врожаїв коренеплодів редьки, з гарними показниками якості. - '

Апробація роботи і публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи викладені на наукових конференціях гірофесорськовикладацького складу, співробітників та аспірантів Харківського державного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва в 1995-1997 рр., а також на науковій конференції, присвяченій 50-річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН в 1997 р. ■

По матеріалам дисертацій опубліковано 9 наукових та науково-виробничих статей в Україні та Росії.

Особистий внесок пошукувана в отримання результатів наукових досліджень, які викладені в дисертації, полягає р проведенні польових та лабораторних дослідів, аналізі та узагальненні експериментальних даних, виробничого досвіду та літературних джерел. При виконанні спільних науково-дослідних робіт особиста участь пошухувача становила 80%.

Об’єм і структура роббти. Дисертаційна, робота викладена ііа 156 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 7 розділів, основних висновків, рекомендацій виробництву. В роботі приведен? 32 таблиці, 22 рисунки (з них 12 фотографій), 2 додатки. Список використаної літератури налічує 172 найменування, в тому числі 48 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в 1994-1996 рр. в учбовому господарстві Харківського державного аграрного університету їм. В.ВДокучаєва. Воно відноситься до південної частини лісостепу України, яка характеризується помірно континентальним кліматом.

Грунт дослідної д|лякки - могутній чорнозем середіїьосуглшшстого тііпу. Вміст гумусу в шарі 0-60 см: 4.82-4.97%; азотуМ(Х6-12.9 мг на 100 г сухого грунту; фосфору: 265.5403.9 мг/100 г; калію: 118.0-229.6 мг/100 г. Реакція грунтового розчину близька до нейтраль-

з

ної (pH - 6.3-6.5). Найменша иологоеммість (НВ) грунту в шарі 0-60 см становила 21.5-24.9% від маси абсолютно сухого грунту.

Метеорологічні умови вегетаційних періодів в роки досліджень були різними. 1994 р. характеризувався прохолодною та затяжною весною, спскотлнвим засушливим літом і теплою осінню. Середня температура повітря та сума ефективних температур (вище +5° С) становили 16.4° С та 2090° С. Опадів випапо 209 мм. 1995 та 1996 рр. характеризувались теплою весною, спекотливим засушливим літом, прохолодною та дощовою осінню. Середня температура повітря та сума ефективних температур дорівнювали відповідно 16.9 і 2190° С та 16.3 і 2073° С. Кількість опадів в 1995 р. становила 263 мм, в 1996 -326 мм.

В дослід по вивченню придатності сортів редьки для вирощування в лісостепу України були включені 20 сортів з європейського, китайського та японського підвидів. При визначенні ефективних строків сівби редьки вивчали три строки: пізньовесінній (25.055.06), літній перший (4.07-7.07) та літній другий (18.07-29.07). При визначенні оптимальних способів сівби та схем розміщення рослин вивчали два способи (широкорядний та стрічковий) та 8 схем (70x20, 70x10, 60*20, 60x10, 45x20, 45x10, (55+55+70)х10 та (40+40+60)х10 см). Повторність варіантів була трьох-чотирьохкратною. Площа сівбовнх ділянок в досліді по вивченню сортів становила 4.3 м2 , в дослідах по строкам, способам сівби та схемам розміщення рослин - 19 м2. Площа облікових ділянок відповідно дорівнювала 2.9 м2 та 10 м2.

Попередниками п дослідах були огірок і патісон. Після збирання попередника проводили осінню оранку фунту на глибину 25-27 см. Навесні перед сівбою - культивацію дослідної ділянки на глибину 10-15 см. Насіння висівали по запланопаїшм строкам, способам сівби та схемам розміщення рослин. Догляд за рослинами здійснювали за загальноприйнятою технологією вирощування.

В дослідах проводили такі спостереження, підрахунки та аналізи:

1. Агрохімічна та воднофізична характеристика грунту: ьміст гумусу в шарі 0-60 см визначали по 1.В. Тюріну, вміст елементів азоту, фосфорута калію - за В.М.Кудіяровою, реакцію середовища (pH) методом, викладеним в книзі Є.В.Арінушкіної, найменшу вологоємність - методом заливу водою ділянок 2x2 м, вологість грунту - ваговим методом сушіння зразків при температурі +106° С до постійної маси; 2. Фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин; 3. Облік густоти рослин по всім варіантам і повторностям в фазі 4-5 листків та перед збиранням врожаю; 4. Біометричні виміри рослин іа підрахунки;

5. Площу листя визначали методом коефіцієнтів за М.К.Поляковіш (1959), фотосинтетичні показник» рослий (фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу та коефіцієнт господарської ефективно::--!) - за методикою, викладеною в роботі О.О.Ничнноровича та ін. (1961), накопичення та “приріст сухої речовини листя, коренеплоду і всієї рослини за вегетаційний період; 6. Визначали морфологічні та господарські ознаки рослин і коренеплодів; 7. Облік урожаю при настанні технічної стиглості коренеплодів проводили суцільним методом по всім повторностям, визначали їх хімічний склад: суху речовину - методом висушування при температурі +80° С до постійної маси, цукор - шіанідішм методом, аскорбінову кислоту - за методом О.В.Ссдової та ін., азог

нітратний - за Грандвіль-Лажем; 8. Статистичну обробку дослідних даних провели на ЕОМ дисперсіошшм аналізом, а також визначили кореляційну і регресіПну залежність методами, викладеними в кинзі Б.О.Досисхова (1985): 9. Біоенергетичну оцінку здійснили-за методикою ВАСГЇІ1Л (1980, 1981), економічну ефективність розрахували на підставі аналізу чистого прибутку, собівартості одиниці продукції та рівня рентабельності за методикою «Визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій» (1986), а також методикою В.П.Март’янова (1996).

ПРИДАТНІСТЬ СОРТІВ РЕДЬКИ РІЗНИХ ПІДВИДІВ для ВИРОЩУВАННЯ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Фенологічні фази росту та розвитку рослші редьки. Сходи внвчаемих сортів з’явились через 5-7 діб після сівби. При подальшому рості та розвитку рослин в залежності від генотипу сорту довжина міжфазних періодів була неоднаковою. Різні фенофази сортів лоби та дайкону наставали на 3-5 діб раніше, Ніж сорту Сквнрська чорна зимова. Після сходів через 60-75 діб у всіх сортів наставала технічна стиглість. -.

Морфологічні ознаки сортів редьки. Сорти лоби Ван Чжаохун і Сян Тоуцин характеризуються розкидистою розеткою листя з кількістю листків - 15.2-15.3 шт на одну рослину, а сорти лоби Мн-нун-цзаошен і Сіао-ін-цзи-лобу - иапівпрямо та прямостоячою кількістю листків 26.0-28.8 шт. У сортів дайкону (ТаіЬуо Мто\уазе та Мотоуата) листова розетка напівпрямостоячакількістю листків 24.1-24.8 шт на одну рослину; а у сортів Сквнрська біла зимова та Сквнрська чорна зимова розетка - розкидиста :з, кількістю лчетків 11.8-11.9 шт. Пластинка листків у різних підвидів редьки, а також в підвидах по сортам була різної форми, розміру і забарвлешія. Відносно велика площа листя на одній росліші (0.53-0.73 м) відзначена у сортів лоби і дайкону, за винятком сорту Сіао-ін-цзи-лобу, а відносно мала (0.31-0.39 м2) - у сортів європейського підвиду.

Забарвлення коренеплодів сортів лобн було червоним (Ван Чжаохун), рожевим (Сіао-ін-цзи-лобу), зеленим (Сян Тоуцин) та білим (Мн-нун-цзаошен); у сортів данкону - білим, а у європейського підвиду - білилі та чорним (Сквнрська чорна зимова). Форма коренеплодів у сортів лоби спостерігалася округла з індексом 0.93 (Ван Чжаохун), овальна з індексом 1.65 (Сіао-ін-цзи-лобу), циліндрична та видовжено-циліндрична з індексом 2.81-3.11 (Сян Тоуцин і Ми-нун-цзаошен); у сортів дайкону - циліндрична та видовжено-циліндрична з індексом 2.43-5.15; а у європейського підвиду - ‘плоско-округла з індексом 0.78-0.32. Повністю' занурені в грунт коренеплоди сортів європейського підвиду і сорту дайкону Мотоуата. Коренеплодігрешти сортів занурені в грунт ва 1/4 -3/4 довжини. ‘

При сівбі з кінці липня та на початку серпня найбільше рослин застеблувалося у сортів лоби Сіао-падзи-лобу (14.3%) і дайкону Мотоуата (10.5%). У 'сортів європейського підвиду, а також дайкону ТаіЬуо Мшоу/азе стеблування у всі роки досліджень не спостерігали. Дуже мало рослин стеблувалося у сортів лоби Ван Чжаохун, Сян Тоуцин, Ми-нун-цзаошен (3.8-5.5%). ■ ■ .

• Господарські ознаки рослші редьки. Маса рослішії і коренеплоду сортів лоби і даґікоиу, за винятком сорту лоби Сіао-ін-цзн-лобу, відповідно коливалися від 723 до 829 г та від 458 до 578 г, що приблизно в 2 рази більше, ніж у сортів європейського підвиду. Встановлена позитивна лінійна кореляційна залежність між масою коренеплодів і рослин (г =0.99і0.І5; 1фаііТ = 16.5; 1Іеорст= 2.45), масою коренеплодів і листя (г=-0.94±0.34; Іфакт=6.71; Ігеорет- 2.45).

Врожайність та якість товарних коренеплодів. Більш висока (50.3-57.6 т/га) врожайність отримана по сортам лоби Мн-пуп-вдаошеп, Ван Чжаохун, Сян Тоуцпн, а також дайкону ТаіЬуо Міпоугазс та Мотоуата, що па 70-90% пише, ніж по сортам європейського підвиду (табл.1).

Таблиця 1

Врожайність товарних коренеплодів в залежності від сортів редьки різних, підпндів, т/га

Сорт Врожайність товарних коренеплодів Різниця у врожайності

1991 р. 1995 р. 1995 р. серед- нє 199'! р. 1995 р. 1995 р. серед- нє

Сквирська чорна зимова /контроль/ 31,3 29,8 29,6 30,2 ... ...

Сквирська біла зимова ' 33,0 28,S 26,6 29,5 1,7 -1,0 -3,0 -0,7

Мп-нун-цзаоїцсн 57,2 53,2. 62,4 57,6 25,9 23,4 32,8 27,4

Сір.о-іи-іпи-лобу 20,8 ... 19,5 20,2 -10,5 ... -10,1 10,0

Вап Чжаохун 52,8 45,5 53,3 50,5 . 25,1 15,7 23,7 20,3

Сян Тоуцин 54,0 48,9 .59,7 54,2 22,7 19,1 30,1 24,0

ТаіЬуо Minowase 49,4 . 47,1 56,6 51,0 18,1 17,3 27,0 20,8

Мотоуата 50,7 ... 49,8 50,3 19,4 ... 20,2 20,1

НІР os, т/га ± ' 4,7 5,9 7,5

Коренеплоди сортів лоби та данкшу ігі;:с ггш.'і, Біт!;' сачні, сітчні, між сорти європейського підвиду. За загальною органолептичною оцінкою г; шй результати (4.0-4.9 бали) отримані по сортам лобп Пан Чжаохун і Сян Тоуцші, а також дайкону ТаіЬуо Міпспукс н Мотоуата, у порівнянні з сортами європейського підвиду (2.9-3.9 ЇЗзлп). По сортам європейського підвиду, а також лоби Ван Чжаохун і Сян Тоуцин вміст сухої речовини коливався від 7.9 до 9.6%; загального цукру - 3.1-3.8%; аекбрбіпової кислоти - 25.3-34.9 мг/100 г. У решти сортів ці показники були нижчими. Відносно низький вміст нітратів (1017-1106 мг/кг) спостерігали по сортам лоби Ван Чжаохун, Сяп Тоуцин і даикопу ТаіЬуо Міпои/азе, а також європейського підвиду Сквирська чорна зимова та Сквирська біла зимова: ' '

Отже, .перспективними для виробництва коренеплодів в лісостепу Україні! та в якості вихідного матеріалу для селекції редьки можуть буги сорти лоби Ван Чжаохун і Сян Тоуцин, а також даґікону ТаіЬуо Minowase.

В результаті спільної роботи з ЮБ УААН (доктором сільськогосподарських наук Т.К.Горовою) створений новий сорт лоби Трояндова, який переданий D держсортовішробування. Сорт характеризується врожайністю товарних коренеплодів до 65.6 т/га, масою близько 700 г. Форма коренеплоду овальна з індексом 0.92; забарвлення -рожево-червоне. Вміст сухої речовини - 11.3%; загального цукру - 4.2%; аскорбінової кислоти - 29.6 мг/100 г; нітратів-1084 мг/кг. Вегетаційний період становить 80-82 доби.

ЕФЕКТИВНІ СТРОКИ СІВБИ РЕДЬКИ

Гіст і розвиток рослин. При всіх строках сівби сходи з’явились через S-7 діб після неї. В подальшому спостерігати! суттєву різницю в залежності від поюдних умов, що створювалися в певний час. По сорту Ван Чжаохун вегетаційний період при сівбі в третій декаді травня - першій червня становив 57-65 діб, в першій декаді лишія - 80-90 діб, а в третій декаді липня - 60-88 діб. Довжина періоду наростання коренеплодів була відповідно 31-45,38-66,45-49 діб. Аналогічні результати отримані і по сорту Сквирська чорна зимова.

. Більш могутню наземну частину рослин спостерігали при сівбі в першій та третій декадах липня. При цьому по сорту Ван Чжаохун сира маса надземної частіш рослин була 241-255 г, а по Сквнрській чорній зимовій ■* 164-172 г, що відповідно на 125-139 г і 61-69 г більше, ніж при сівбі в третій декаді травня - першій червня.

У сорту Ван Чжаохун найбільша кількість рослин застеблувалася яри сівбі в третій декаді травня - першій червня. При цьому, через 60 діб після сходів, їх було 76%. При сівбі в першій декаді липня через 60 діб стеблування рослин становило 10.9%, а при сівбі в третій декаді липня воно не спостерігалось. У сорту Сквирська чорна зимова проявилася висока стійкість до стеблування. .

Фотосинтетичні особливості рослин. Велика площа листя та індекс листової поверхні спостерігали при двох літніх строках сівби. По сорту Ван Чжаохун вони становили відповідно 0.46-0.54 м2 на одну рослину, 34.5-41,'5 тис.. м*/га та 3.8-4.S; по сорту Сквирська чорна зимова - 0.28-0.29 м:; 22.8-23.4 -тис. м 2 /га та 0.23-0.24. Високий фотосинтетичний потенціал (0.86-1.17 млн. и1 • добу /га і 0.71-0.74 млн, м2 • гябу/га) відзначений також при цих строхах.

При сівбі в третій декаді травня- першій червня та в першій липия отримали більш ' високу продуктивність фотосинтезу (5.7-6.0 r/м2 "добу по сорту. Ван Чжаохун і 7.1-7.3 г/м2

• добу по сорту Сквирська чорна зимова). Однак найбільше накопичення сухої речовини рослинами (0.14 т/га • добу по сорту Ван Чжаохун’ і 0.11 т/га • добу по соріу Сквирська чорна зимова) і коренеплодами (відповідно 0.10 та 0.09 т/га?* добу) відзначене при сівбі в першій декаді липня. . Л.. '

Пр» сівбі в першій декаді липня інтенсивний приріст сухої речовини листя почався через 30 діб після сходів, а коренеплоду - на 10-20 діб пізніше. В залежності від зміни сухої

маси листя та коренеплоду дішаміка приросту сухої речовини рослішії виражена формой «S», тобто типічною ростового кривою. Приріст.сухої речовини листя, коренеплоду і всієї росліши продовжувався до збирання врожаю і на цеіі час досягав максимуму. Прн цьому по сорту Ван 'ЬіСаохун цей показник становив відповідно 18-28; 36-51 та 54-79 г, а по сорту Сквирська чорна зимова - 16.3-І6.4; 38.2-41.2 та 54.5-57.2 г (рис. 1).

Врожайність товарних коренеплодів. Найбільша врожайність товарних коренеплодів (26.3-35.1 т/га по сорту Ван Чжаохун і 22.6-27.8 т/га по сорту Сквирська чорна зимова) відзначена прн сівбі в першій декаді липня (табл. 2). При цьому по сорту Ван Чжаохун вона в 4 рази, а по сорту Сквирська чорна зимова - 1.5 рази більша, ніж при сівбі в іретій декаді травня - першій червня. Прн сівбі в першій і третій декадах липня врожайність товарних коренеплодів сорту Ван Чжаохун була вищою tía 6.4-10.0 т/га, ніж сорту Сквирська чорна зимова. Однак, прн ¿івбі в третій декаді травня - першій червня врожайність товарних коренеплодів першого па 7.3 т/га нижча ніж останнього.

Встановлено, що для отримання найвищої врожайності товарних коренеплодів вегетаційний період повинен становити 80-90 діб, а довжина періоду наростання коренеплодів - 54-66 діб. Це дозволяє накопичувати суму ефективних температур (вище +5° С) повітря в вегетаційний період 977-1208° С, в тому числі в фазі-наростання коренеплодів - 547-971° С.

' Таблиця 2

Врожайність товпріпіх коренеплодів редьки в залежності від строків сівби та сортів

Строк сівби, (декада, місяць) (фактор А) Сорт (фактор Б) Врожайність товарних 'коренеплодів, т/га

' 1994 р. 1995 р. 1996 р. 1 срсдис

Пізіїьовесіїшій (3,05-1,06) /контроль/ Сквирська чорна зимова /контроль/ 17,8 12,7 15,3

Ван Чжаохун 0 16,4 7,7 8,0

Літшй’першнй (1,07) Сквирська чорна знмеза . _ 27,8 22,6 25,2

Ван Чжаохун 34,3 26,3 35,1 31,9

Літній другий (3,07) Сквирська чорна, зимова ... 19,1 13,0 16,1

Ван Чжаохун 27,8 22,5 28,1 26,1

Н1Ро5, т/га± фактор А 3,4 1,2 1,6

фактор Б — 1,3 1,3

Найбільша маса товарних коренеплодів (440 г по сорту Ван Чжаохун і 384 г по сорту Сквирська чорна зимова), а також товарність коренеплодів (відповідно 96.2 і 95.4 %) відзначені прн сівбі в першій декаді липня. При літніх строках сівби в коренеплодах сорту Ван Чжаохун • вміщувалось сухої речовини 8.8-8.9%; загального цукру - 3.9-4.3%;

Сорт Ван Чжаохун

ПІСПЯ сходів, діб

-Ряд! -Ряд2 -Ряд З

-•-Ред^ —в— Ряд2 —А—Ряд З

після сходів, діб

Сорт Сквирська чорна зимова

. Рис. 1 Динаміка накопичення-єухої речовини лрй літньому строкові сівби 1 ряд - листя, 2 ряд - коренеплод, 3 ряд - вся рослина

аскорбінової кислоти - 21.5-28.0 мг/100 г; нітратів - 1017-1110 мг/хг. У сорту Сквирська чорна зимова хімічний склад в незначній мірі кращій.

Таким чином, встановлено, що ефективним строком сівби є перша декада липня. При Цьому итркмана-найвища товарність коренеплодів з гарною якістю.

ОПТИМАЛЬНІ СПОСОБИ СІВБИ ТА СХЕМИ РОЗМІЩЕННЯ РОСЛИН РЕДЬКИ Ріст і розвиток рослин. Способи сівби та схеми розміщення рослин не завдали суттєвого впливу на і'х ріст та розвиток. Вегетаційний період коливався від 70 до 89 діб, а довжина періоду наростання коренеплодів - від 39 до 52 діб. По сорту Сян Тоуціш найбільша кількість лнсткіЬ в розетці (12.9-13.0 шт на одну рослину), а також її діаметр (62.2-62.8 см) і маса листя (280.4-288.2 г) відзначені при широкорядному способі сівби по схемам 60x20 та 70x20 см. Могутній ріст надземної частіш рослин спостерігали по схемам з великою плоїцсю живлення росліш. По сорту Сквирська чорна зимова ріст надземної частішії теж був таким як по сорту Сян Тоуцнн. Розмір (довжина і діаметр) коренеплодів також тісно пов’язані з площею живлення рослин. По мірі її збільшення довжина і діаметр коренеплодіз підвищувались.

Фотосинтетичні особливості рослин. Площа листя та індекс листової поверхні в основному залежать від схем розміщення росліш, тобто від площі живлення або густоти. При збільшенні площі живлення від 0.05 до 0.14 м2 площа листя на одну рослішу підвищувалась від 0.45 до 0.53 м2 :ю сорту Сян Тоуцнн і від 0.25 до 0.28 м2 по сорту Сквирська чорна зимова. Однак, індекс листової поверхні знижувався відповідно від 9.9 до 3.8 та від 5.6 до 2.0. Найбільша площа листя на 1 га (81.3-84.6 тне. м2 у сорту Сян Тоуцнн і 46.6-51.4 тне. м2 у сорту Сквирська чорна знмовз) була відзначена при широкорядному способі сівби по схемі _ 45x10 см та стрічковому трьсхрядному по схемі (40+40^0)хЮ см, у яких була найбільша густота росліш (184-206 тис. шт/га). ' '

Найвища чиста продуктивність фотосинтезу (6.8-7.0 г/м2 • добу по сорту Сян Тоуцнн і 9.5-9.9 \/м2 • добу по сорту Сквирська чорна зимова) отримана при широкорядному способі сіг,бі! по схемам 60x20 та 70x20 см, а саме висси накопичення сухої речовини (по сорту Сян Тоуціш 0.27-0.31 т/га • добу в рослинах і 0.17-0.21 т/га » добу в коренеплодах; по сорту Сквирська чорна лімова відповідно 0.27-0.31 і З.'3-0.21 т/га • добу) відзначене при широкорядному способі сівби по схемам 45x10 то 60x10 см, а також при стрічковому трьохрядному по схемі (40+40+60)х10 см.

Врожайність те ізкість товарних коренеплодів. Кращі результати у всі роки досліджень отримали при широкорядному способі сівби по схемі 45x10 см та стрічковому трьохрядному по схемі (4С»40+60)х10 см, при. яких площа живлення рослин найменша (0.05 м ). При цьому найвища врожайність товарних коренеплодів становила 67.1-68.9 т/га (сорт Сян Тоуціш) і 40.9-42-9 т/га (сорт Сквирська чорна зимова) (табл. 3). Між врожайністю товарних коренеплодів та густотою рослин встановлена позитивна лінейна-кореляційна залежність (дая сорту Сян Тоуціїн: г=0.99±0.15; (ф,,,“ 16.48; “2.45; для сор-

ту Сквирська чорна зимова: г=0.99і0.09; Іф,гг"16.6; (гс>(<г =2.45). Найвища товарність корсие-ішодів‘(96% по соріу Сян Тоуціш і 95% по сорту Сквирська чорна зимова) отримана при

Спосіб сівби Схема розміщенні рослин, см (фактор А) Сорт (фактор Б) Врожайність товарних коренеплодів, т/га '

1994 р. 1995 р. 1996 р. середнє

Широкорядний 70 х 20 Сквирська чорна зимова — 22,4 18,5 20,5 ‘

- ' . ' ' • /контроль/ Сян Тоуцин 36,4 30,3 28,8 31,8

і Те ж саме 60x20 Сквирська чорна зимова — 25,2 21;8 23,5

Сян Тоуцин 42,9 31,9 31,7 35,5

45x20 Сквирська чорна зимова — 31,1 22,2 26,7

‘ ■ '• - Сян Тоуцин 54,0 34,0 39,4 45,5

. -//- . 70x10 Сквирська чорна зимова — 30,0 30,4 30,3

Сян Тоуцин 68,7 38,8 47,1 51,5

-//- , . 60x10. Сквирська чорна зимова — 38,6 33,7 36,2

■ • ' Сян Тоуцин 71,3 43,8 53,0 56,0

. ' 45 х 10 Сквирська чорна зимова — 43,3 42,4 42,9

Сян Тоуцин ’ . 90,5 47,3 63,5 67,1

Стрічковий трьохрадний (55+55+70) х 10 Сквирська чорна зимова - • — 34,9 33,3 34,1

Сян Тоуцин ■ 66,5 37,2 49,3 51,0

Те ж саме (40+40+60) х 10 Сквирська чорна зимова — 39,2 42,5 40,9

Сян Тоуцин 94,9 49,3 62,9 68,9'

НІРо5, т/га ± фактор А фактор Б

3,9 3,6 3,5

— 1,8 . 1,7

широкорядному способі сівби по схемі 70x20 см, а найменша (відповідно 93 і 91%) - при широкорядному по схемі 45x10 см.

Дня сорту Сян Тоуцин найбільша маса товарних коренеплодів (552 г) відзначена при широкорядному способі сівби по схемі 70x20 см, а найменша (389 г) - при широкорядному по схемі 45x10 см. Для сорту Сквирська чорна зимова спостерігалась аналогічна закономірність. Між масою товарних коренеплодів і площею живлення рослин існує позитив- • на кореляційна залежність ( по сорту Сян Тоуцин: г=0.97±0.26; Цап ~9.11; tieopCT =2.45; по сорту Сквирська чорна зимова: г=0.9б±0.28;1фа«= 8.5; treoper= 2.45). '

Вміст сухої речовини, загального цукру та аскорбінової кислоти в коренеплодах по варіантам практично не змінювався. Для сорту Сян Тоуцип ці показники,становили відповідно 7.8-8.3%; 3.2-3.9% та 30.8-34.0 мг/100 г, а для сорту Сквирська чорна зимова були дещо вищими. Вміст нітратів по сорту С^н Тоуцин коливався від 853 до 1755 мг/кг, а по сорту Сквирська чорна зимова - від 428 до 1268 мг/кг. '

БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ТА ЕКОНОМІЧНА . ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА КОРЕНЕПЛОДІВ

При різних строках сівбіі витрати сукупної енергії на 1га практично не відрізнялись. Однак, максимальний вміст енергії у врожаї (по сорту Ван Чжаохун - 39677 МДж/ra Та Сквирська чорна зимова - 36187 МДж/га), отже найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (відповідно 0.73 і 0.67Хотрнмані при сівбі в першій декаді липня (табл. 4).

Таблиця 4

Енергетична ефективність внробницгва коренеплодів редьки в залежності від строків сівби (середнє за 1995-1996 рр.)

Строк сівби, (декада,місяць) Сорт Врожайність товарних коренеплодів, т/га • Витрати сукупної енергії, МДж/га Вміст • енергії .у врожаї, МДж/га Коефіцієнт енергетичної ефективності,

Пізиьовесенній Сквирська '¿орна

(3,05-1,06) зимова . 15,3 52190 21971 0,42

/контроль/ /контроль/

Ван Чжаохун 12,1 51635 15638 0,30

Літній перший Сквирська чорна

(1,07) зимова •25,2 53668 • 36187 0,67

. Ван Чжаохун ■ 30,7 . ‘54499 39677 0,73

Літній другий Сквирська чорна

(3,07) зимова ' 16,0 52282 ,22976 0,44

_ . Ван Чжаохун 25,3 • 53668 32698 0,61

При різних способах сівби та схемах розміщення рослин найвищі витрати енергії відзначені при широкорядному способі сівби по схемі 45 х 10 см, а також стрічковому трьох-рядному по схемі (40+40+60)х10 см (табл. 5). Оскільки врожайність товарних коренеплодів на цих варіантах була найбільшою, отримали максимальний вміст енергії у врожаї (6364364448 МДж/ra по сорту Сян Тоуцнн і 58732-61604 МДж/ra по сорту Сквирська чорна зимова), а також найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (відповідно 0.91-0.93 і 0.87-0.9).

. При сівбі в першій декаді липня отримали максимальний виробничий прибуток (4540 гри/га по сорту Ван Чжаохун, 2213 грн/га по сорту Сквирська чорна зимова) і найменшу собівартість продукції (відповідно 52 і 62 грн/т). При цьому рівень рентабельності був' найбільшим (284% для сорту Ван Чжаохун і 141% для сорту Сквирська чорна зимова) (табл. 6). , .

При різних способах сівби та схемах розміщення рослин максимальний виробничий прибуток (9200 - 9342 грн/га по сорту"~Сян Тоуцнн і 4361- 4642 грн/га по сорту Сквирська чорна зимова), а також найвищий рівень рентабельності (відповідно 489-497% та 246-259%) забезпечили широкорядний спосіб сівби по схемі 45x10 см та стрічковий трьох-рядний по схемі (40+40+60)х10 см (табл. 7).

ВНРОБПИЧА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

В 1996 р. в радгоспі "Харківська овочева фабрика" (м.Харків) проводили виробничу перевірку результатів досліджень по сортам, строкам, способам сівби і схемам розміщання рослин. При цьому вирощували сорти лоби Ван Чжаохун, Сян Тоуцнн і європейської редьки Сквирська чорна зимова (контроль) широкорядним способом сівби по схемі 45x10 см .

Попередником був кріп. Сівбу провели 28 липня нормою 7 кг/гв сівалкою СО-4.2 в агрегаті з трактором Т-70 СМ, на глибину 3-4 см. Після сівби ділянку коткували котками КГ-3.6 в агрегаті з трактором МТЗ-80. По догляду за рослинами провели проривку в фазі 3-5 дійсних листків, культивацію міжрядь на глибину 5 см культиваторе,'.? КОР-4.2 в ггрегаті з трактором МТЗ-80, полив в фазі 5-6 дійсних листків в розрахунку 200 м3 води па 1 га дощувальною машиною ДКШ-64 "Волжанка". Для захисту рослин від шкідників опрнскувалн їх нрицепішм штанговим оприскувачем ОПШ-15 в агрегйт з трактором МТЗ-82. Застосували пестицид фпстак в концентрації 0.01% в фазах 2 та 5-6 дійсних листків. Збирали врожай в другій декаді жовтня.

Врожайність товарних коренеплодів по сорту Ван Чжаохун становила 62.5 т/ra, серед-н» маса коренеплоду - 356 г, по сорту Сян Тоуцнн - 70.3 т/га тч 366 г, що відповіднона 21.4 т/іа і 98 г і а 26.5 т/га і 108 г більше, ніж по сорту Сквирська чорна зимова. При цьому виробничий прибуток і рівень рентабельності по сорту Ван Чжаохун дорівнювали відповідно 11160 і рц/( л і 593%, по сорту Сян Тоуцнн - 12180 грн/га і 647%, а по сорту Сквирська чорна пішим в 2.30.6 раш та на 330-380 пунктів нижче. ' *

Спосіб сівби . f Схема розміщення рослин, CM » Сорт > Врожайність товарних коренеплодів, 1 т/га Витрати сукупної енергії, МДж/га Вміст енергії у врожаї, МДж/га Коефіцієнт енергетичної ефективності

Широкорядний 70 X 20 • Сквирська чорна зимова 20,5 51851 29438 0,57

/контроль/ Сян Тоуцин 29,6 53237 34004 0,64

Те ж саме 60x20 Сквирська чорна зимова 23,5 53384 33746 0,63

Сян Тоуцин 31,8 54684 • 36532 0,67

-II- • 45x20 Сквирська чорна зимова 26,7 56250 38341 0,68

Сян Тоуцин 36,7 57737 42161 0,73

-II- 70x10 Сквирська чорна зимова 30,2 59466 43367 0,73

Сян Тоуцин 42,9 61498 49283 0,80

' -//- 60x10 Сквирська чорна зимова ЗбД 62421 51933 0,83

Сян Тоуцин 48,4 64372 55602 0,86

-II- 45x10 Сквирська чорна зимова ■ 42,9 68215 61604 0.90

Сян Тоуцин 55,4 70075 63643 0,91

Стрічковий (55+55+70)х 10 Сквирська чорна зимова 34,1 62137 , 48368 0,79

' трьохрядний Сян Тоуцин ' 43,3 63541 49743 0,78

Те ж саме (40+4(Н-60)х 10 Сквирська чорна зимове 40,9 67200 58732 0,87

Сян Тоуцин 56,1 69621 64448 0,13

' Таблиця б

Економічна ефективність виробництва коренеплодів редьки в залежності від строків сівби (середас за 1995-1996 рр.)

Строк сівби, (декада, місяць) Сорт Врожайність товарних коренеплодів, т/га Вартість врожай- ності, грк/га Виробничі витрати, грн/га Собівар- тість продукції, грн/т Виробничий прибуток, . грн/га Рівень рентабель- ності, %

Пізньовесінній Сквирська чорна зимова 153 2295 1510 99 785 52

(3,05-1,06) /контроль/ /контроль/

ВанЧжаохун 12,1 2420 1488 123 932 63

Літній першій Сквирська чорна зимова 25,2 3780 1567 62 2213 . 141

(1,07) ВанЧжаохун

30,7 6140 1600 52 4540 284

Літній другий Сквирська чорна зимова 16,0 2400 1513 95 887 59

(3.07) Ван Чжаохун я

253 5060 1567 62 ' 3493 223

Примітка: Середня ціна реалізації коренеплодів сорту ВанЧжаохун - 200 грн/т, а сорту Сквирська чорна зимова - 150 грн/т

Спосіб сівби . Схема розміщення рослин, см Сорт Врожайність товарних коренеплодів, т/га і Вартість врожай- ності, грн/га Виробничі витрати, грн/га Собівартість продукції, грн/т Виробни- чий прибуток, грн/га Рівень рентабе- • льності, %

Широкорядний 70 х 20 Сквирська черпа зимова 20,5 3075 1531 75 1544 101

/контроль/ Сян Тоуцин 29,6 5920 1585 54 4335 273

Те ж саме 60x20 Сквирська черна зимова 23,5 3525 1556 66 1969 126

Сян Тоуцин 31,8 6360 1617 51 4748 294

-//- 45 х 20 Сквирська чорна зимова 26,7 4005 1559 ■ 58 2446 157

Сяа Тоуцин 36,7 7340 1667 45 5673 340

-//- 70x10 Сквирська чорна зимова 30,2 4530 1666 55. 2864 172

Сян Тоуцин 42,9 8580 1746 . 41 6834 391

-//- 60 х 10 Сквирська чорна зимова 36,2 5430 1717 47 3713 216

Сян Тоуцин 48,4 9640 1803 37 7837 435

. *//_- •45x10 Сквирська чорна зимова 42,9 6435 1793 42 4642 259

Сян Тоуцин 55,4 11080 1880 34 9200 489

Стрічковий (55+55+70) х 10 Сквирська чорна зимова 34,1 5115 1706 50 3409 200

трьохрядний Сян Тоуцин 43,3 8660 1770 41 6890 389

■Те ж саме (40+40+60) х 10 Сквирська чорназдмова 40,9 6135 1774 43 4361 246

Сян Тоуцин 56,1 11220 1878 38 9342 497

Примітка: Середня піна реалізації коренеплодів сорту Син Тоуцин - 200 грн/т, а сорту Сквирська чорна зіімова - 150гря/т

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. В лісостепу України здійснена інтродукція нового китайського підвиду редьки добо. Перспективними сортами с Ван Чжаохун, Сян Тоуцнн та виведений нами спільно з Інститутом овочівництва і баштанництва УААН сорт Трояндова, який прийнятий в дер-жсорговнпробуванпя в 1997 р. Поряд з цим в даній грунтово-кліматичній зоні можна вирощувати сорт японського підвиду ТаіЬуо Міпожаве.

2. Врожайність сортів китайського та японського підвидів редьки досягає 59.5-65.5 т/га, що в 1.7-2.2 рази вище, ніж сортів європейського підвиду. При цьому площа листя рослин досягає 56.1-61.8 тис. м2/га, маса рослшш - 761-781 г і коренеплоду- 458-700 г. Ці сорти мають ніжну, соковиту та смачну м'якоть.

3. Ефективним строком сівби нріі вирощуванні редьки є перша декада липня. Сівба

цін декаді забезпечує більш оптимальний ріст та розвиток рослин, більшу чисту продуктивність фотосинтезу (5.7-7.3 г/м2 х добу), найвищий приріст сухої речовими (0.11-0.14 т/га х добу). При цьому по сорту лоби Ван Чжаохун отримана врожайність товарних коренеплодів 31.9 т/га з їх масою 440 г, що на 5.8-23.9 т/га та 63-205 г вище, ніж при сівбі в третій декаді травня - першій червня та в третій декаді липня. По .сорту Сквнрська чорна зимова спостерігається зниження врожайності товарних коренеплодів на 6.7 т/га та їх маси на 92 г.

, 4. При сівбі в першій декаді липня довжина вегетаційного періоду становить 80-50 діб,

а фази наростання коренеплодів - 54-66 діб, що дозволяє накопичувати достатню для формування високого врожаю суму ефективних температур повітря за весь період 977-1208°. С, в тому числі за фазу наростання коренеплодів - 547-971° С.

5. Оптимальними способами сівби є широкорядний з схемою'розміщення рослш; 45x10 см та стрічковий трьохрядіиш з схемою (40+40+60)х10. см. Кращі умори для отримання писокої врожайності товарних коренеплодів з гарною якістю створюються при площі живлення рослин 0,05 м2, що забезпечує необхідну густоту 190-200 тис. шт/га. Це дозволяє отримані найбільше накопичення сухої речовини рослинами (0.27-0.31 т/га хдобу) і коренеплодами (0.18-0.21 т/га х добу). Врожайність товарних коренеплодів становить 67.1- 68.9 т/га, що в 1.2-2.1 рази вище, ніж при інших способах сівби та схемах розміщення рослин. По сорту Сян Тоуцнн врожайність , товарних корепепдрдів па, 24.2 - т/га та їх маса па 124-140 і више, ніж по сорту Сквнрська чорна зимова.

6. 11 зменшенням площі живлення рослин від 0.14 до 0.05 м2 врожайність товарних коренеплодів по соргу Сян Тоуцнн підвищувалась від 31.8 до ’67.1 /га,~‘ а по -сгорту-Гмнірська. чорна зимова - від 20.5 до 42.9 т/га. Однак, їх маса знижувалась відповідно від 522 до ЗБ9 г та від 36Б до 256 г. Між врожайністю товарних коренеплодів і густотою рослин, а також між їх масою та площею живлення встановлена позитивна лінспна кореляційна залежність.

7. Найвищії вміст енергії у врожаї (39677 МДж/га) і коефіцієнт енергетичної* сфек-іищідеп ((> 73) по соргу Ван ЧжаОхуіі спостерігались при сівбі в першій декаді липня, що відйаішто на 349(1 МДж'га і 0.06 більше, ніж сорту Сквнрська чорна зимова. При ши-

Ч>і>кер)і(ШСму способі сівбп по схемі 45x10 см та сі річковому, л рьохря дирму ію-схем і

(40r+40+60)x 10 см по сорту Сян Тоущш вміст енергії у' врожаї та коефіцієнт енергетичної ефективності становлять відповідно 63643 - 6444S МДж/га та 0.91-0.93, що на 20395715 МДж/га та 0.01-0.06 вище, ніж по сорту Сквпрська чорна зимова. .

8. Сіпба в першій декаді липня широкорядним способом по схемі 45x10 см, а також стрічковим трьохрядішм по схемі (40-Н0+60)х10 см дозволяють отримати максимальний виробничий прибуток (4540- 9200 грн/га) і найвищий рівень рентабельності (284-489%).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання високих, стабільних і економічно вигідних, з гарною товарною якістю, врожаїв коренеплодів редьки в лісостепу України рекомендується використовувати сорти лоби Ван Чжаохуи, Сян Тоуцин, Трояндова .та дайкона Taibyo Minowase. Сівбу проводити а першій декаді липня широкорядним способом по схемі 45x10 см або стрічковим трьохрядішм по схемі (40+40+60)х10 см з площею живлення 0.05 м2 та забезпечувати густоту рослин 190-200 тис. шт/га.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Болотскнх A.C., У Чжень. Площадь питания растении іштродукцироваиного нового китайского подвида редьки в Украине // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 5. - С.25-30.

2.У Чжень. Наилучшие способы посева и схемы размещения растений редьки // Кар-

тофельи овощи. - 1996 . -№ 5. - С. 12. . '

3.У Чжень, Болотскнх О.С., Горова Т.К., Гончарова С.А. Визначення сортів редьок лобо та дайкон з високою адаптивною здатністю та стабільністю врожаю // Наукові праці по овочівництву і баштанництву. - Т.П. - Харків.- 1997. С.59-64.

4.Болотскнх A.C., У Чжень. Лоба - перспективный овощ для Украины //“Сільський

журнал. - 1995.-№ 7. - С.18. .

5. У Чжень. Когда сеять редьку//Сільський журнал. - 1997,- №6.- С.26.

6. У Чжень. Редька лоба - добра і без меду// Азбука добрих господарів. - 1997. - № 2-

3.-С.48-50. ' : : ■

7.Болотских A.C., У Чже;іь. Производство лобо в лесостепи Украины// Тези доповідей

наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН. -Харків.- 1997.-С.7-8. . -

8.Болотских A.C., У Чжень. Основные технологические приемы выращивания лобо //

Матеріали наукової конференції. Харківський державний аграрний університет ім.Докучасва. - Харків.-1996. -С.21. " • '

9.Болотских A.C.,'У Чжень. Эффективность разных сроков посева при выращивании

редьки в лесостепи Украины // Информлисток. № 81-96,- Харьков:Изд.ХАРПНТЭИ,- 1996. -Зс. ' -

АНОТАЦІЯ

У Чжень. Технологічні елемента та прийоми вирощування нових підвидів редьки в лісостепу України. - Рукопис. .

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності 06.00.06 - овочівництво. Інститут овочівництва і баштанництва Української акакдемії аграрних наук. Харків, 1997.

• Захищається рукопис дисертації, яка вміщує результати досліджень, що направлені на вивчення придатності сортів редьки різних підвидів для вирощування в лісостепу України, встановлення ефективних строків сівби, визначення оптимальних способів сівби та схем розміщення рослин. В умовах лісостепу України перспективними сортами редьки е Ван Чжаохун, Сян Тоуцнн, Трояндова та Taibyo Minowase. Ефективні їм строком сівби прн вирощуванні редьки с перша декада липня. Оптимальними способами сівби є широкорядний по схемі 45x10 см та стрічковий трьохрядний по схемі (40+40+60)х10 см.

Ключові слова: редька, придатність, строк сівби, спосіб сівби, схема розміщення рослин, площа живлення, густота рослин.

У Чжень. Технологические элементы и приемы выращивания новых подвидов редьки в лесостепи Украины. - Рукопись. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидита сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.06 - овощеводство. Институт овощеводства и бахчеводства Украинской академии аграрных наук. Харьков, 1997.

Защищается рукопись диссертации, содержащая результаты исследовании, направленных на изучение пригодности сортов редьки разных подо идо и для выращивания в лесостепи Украины, установление эффективных сроков посева, определение оптимальных способов посева и схем размещения растений. В условиях лссостепіі Украины перспективными сортами редьки являются Сан Чжаохун, Сян Тоуцнн, Трояндова и Taibyo Minowase. Эффективным сроком посева прн выращивании редьки является первая декада июля. Оптимальными способам» посева являются широкорядный по схеме 45x10 см и ленточный трехрядный по схеме (40 * 40 )-60)х 10 см.

Ключевые слова: редька, пригодность, срок посева, способ посева, схема размещения растений, площадь питания, густота растений.

Wu Zhcn. Technological elements and methods of new radish subspecies growing., in Ukrainian forest-steppe.- Manscript. -

Thesis Гог a Master's of agriculture degree on the spcsiality-06.00.06 - vegetable growing. Vegetable, melon and gourd grouwing Institute of Ukrainian Academy of Agrarian Scianccs. Kharkov, 1997.

The manuscript of the-thesis containing results of investigations on the study of radish va-riotiis fitness of different subspecies for growing in Ukrainian forest-steppe, determination of the dVocliv c dales of sowing and optimum methods and schemes of plants distribution is defended. Undo» the conditions of Ukrainian furest-steppe the inost perspective variétés are Van Clizhaohun,

Syan Toutsin, Troyandowa and Taibyo Minowase. For radish growing the first ten-day period of July is determined is the effective date of sowing. The optimum methods of sowing are the wide-row one according to the scheme ofj-iants distribution 45x10 cm and the tape three-row method by the scheme (40H0+C0)xlQ cm.

Key words: radish,fitness, date of sowing, method of sowing, scheme of plants distribution, nutrition area, density of plants.