Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Сравнительное изучение развития и продуктивности свинок различных генотипов в зависимости от интенсивности выращивания

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Сравнительное изучение развития и продуктивности свинок различных генотипов в зависимости от интенсивности выращивания"

і о ОД

Українська академія аграрних наук ........... Інститут свинарства УААН

УДК 636. 4. 082

СЛИНЬКО ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ

ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНОК РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ІНТЕНСИВНОСТІ

ВИРОЩУВАННЯ

дисертації на здооуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Полтава-2000

Дисертація є рукопис.

Робота виконана у відділі розведення та генетики Інституту свинарства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Рибалко Валентин Павлович,

Інститут свинарства УААН, директор.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор

Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний сільськогосподарський інститут, зав. кафедри спеціальної зоотехнії;

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Герасимов Веніамін Іванович, Харківський зооветеринарний інститут, зав. кафедри виробничого навчання.

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет, Кифиирї1 розведення.

Захист відбудеться № червня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 44.351.0і. при Інституті свинарства УААН, за адресою:

36006 м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту свинарства УААН, за адресою:

36006 м. Полтава, вул. Шведська Могила,!

Автореферат розісланий "ІЬ" травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради

кандидат біологічних наук О Підтереба

ВСТУП

Актуальність теми досліджень. Завдяки своїм біологічним особливостям свині в Україні завжди вважались джерелом прибутку і ніколи не були збитковими у дбайливого господаря. Традиційно і нині свинина відіграє значну роль у формуванні м’ясного балансу нашої країни. Цінні господарсько-корисні ознаки свиней: висока відтворна здатність, скоростиглість, оплата корму, забійний вихід та енергетичність продуктів забою гарантують їх перевагу у виробництві м’яса над іншими видами сільськогосподарських тварин.

У різних регіонах України зараз розводять більше 10 генотипів свиней, що відрізняються між собою, як за напрямком, так і за рівнем продуктивності. Важливою умовою збільшення виробництва свинини є створення нових та поліпшення існуючих порід, типів і ліній свиней, а також пошук їх ефективних кросів, які в умовах виробництва сприяли б проявленню генетично зумовленої продуктивності.

Результати численних досліджень і спостережень (Остапчук П.П., 1980, Баньковський Б.В., 1987, Рибалко В.П., Буркат В.П., Березовський М.Д., 1994, Самохвал І.О., 1995) переконливо довели, що одним із суттєвих резервів підвищення продуктивності свиней є цілеспрямоване вирощування та раціональне використання ремонтного молодняку. Актуальність цього питання особливо зростає у зв’язку із створенням нових генотипів свиней.

її зв’язку з вище наведеним, метою нашої роботи передбачалось вивчити вплив інтенсивності вирощування ремонтного молодняку великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід на наступну їх продуктивність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту свинарства УЛАН (номер державної регістрації 03. 04 - МВ/17-96).

Мета та завдання досліджень. За мету досліджень ставилось вивчення впливу різних рівнів вирощування на розвиток і продуктивність молодняку свиней великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід, а також на їх подальшу продуктивність. У зв’язку з цим були поставлені такі завдання:

-провести порівняльну оцінку енергії росту та ефективності вирощування молодняку свиней різного напрямку продуктивності;

-визначити продуктивність свиноматок залежно від інтенсивності їх росту і розвитку в період вирощування;

-оцінити забійні та м’ясо-сальні якості піддослідних тварин;

-оцінити компенсаторну можливість свиней за продуктивними і відгоді-вельними якостями;

-дати комплексну зоотехнічну та економічну оцінку різним рівням вирощування ремонтних свинок;

-підготувати пропозиції щодо організації ефективних рівнів вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід.

Наукова новизна досліджень. Новизна виконаної роботи полягає в тому, що вперше в аналогічних умовах годівлі та утримання проведено порівняльне вивчення різних рівнів вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід з наступною їх відтворною здатністю та якістю приплоду.

Практична цінність роботи. За результатами проведених досліджень, вивчено вплив різних рівнів вирощування ремонтних свинок окремих генотипів на їх подальшу продуктивність. Розроблено пропозиції щодо раціонального вирощування і використання свиней різного напрямку продуктивності в умовах виробництва.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на виробничих нарадах відділу розведення і генетики Інституту свинарства УААН (Полтава, 1996-1997), на міжнародній конференції по свинарству (Саки, 1999), міжнародній науково-практичній конференції по тваринництву (Львів, 1999).

Декларація особистої участі автора. Організація і проведення науково-господарських та лабораторних досліджень, статистична обробка експериментальних даних виконані автором особисто. Уточнення методичних підходів та теоретичних положень проведено разом з науковим керівником, доктором сільськогосподарських наук В.ГІ. Рибалком. Взагалі до 95% обсягу всіх робіт дисертації виконано безпосередньо здобувачем.

Публікація матеріалів дисертації. За основними матеріалами дисертації підготовлено і опубліковано 4 статті в наукових і спеціальних виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, основної частини з трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел. Робота викладена на 143 сторінках машинописного тексту і містить 27 таблиць та 7 рисунків. Список використаних джерел включає 283 найменування, із них 70 на іноземних мовах.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Передбачений обсяг науково-господарських дослідів проведено за період з 1996 по 1998 роки в умовах експериментальної бази дослідного господарства та лабораторій Інституту свинарства УААН.

Для організації науково-господарського досліду згідно із затвердженою методикою досліджень було відібрано по 20 свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід живою масою 16-18кг. Піддослідних тварин за принципом аналогів розподілили на 6 груп, утримували по 2 голови в станку і вирощували в аналогічних умовах годівлі та утримання. Після закінчення підготовчого періоду, при досягненні тваринами середньої живої маси 30 кг, було розпочато дослід за методичною схемою, наведеною в таблиці 1.

Методична схема науково-господарського досліду

Таблиця 1

Породи піддос- лідних тварин Кількість свинок у 2 місяці, гол. Піддос- лідні групи Кількість свинок в підгрупі, гол. Рівень вирощування, який забезпеч-чує середньодобовий приріст, г Фізіологічні досліди в 3-х вікових періодах Забито свинок живою масою 125 кг, гол..

4 міс. 6 міс. жива маса 125 кг

велика біла 20 І 10 500-600 3 3 3 3

II 10 200-250 3 3 3 3

мирго- родська 20 III 10 500-600 3 3 3 3

IV 10 200-250 3 3 3 3

полтавська м’ясна 20 V 10 500-600 3 3 3 3

VI 10 200-250 3 3 3 <■>

Примітка: І, III, V - контрольні групи;

II, IV, VI - дослідні групи.

Інтенсивність вирощування ремонтних свинок регулювали добовою дачею корму. Тварин І, III, V груп (контрольні) годували, за існуючими нормами енергетичного і протеїнового живлення, комбікормом, виготовленим на Полтавському комбікормовому заводі за рецептом ПК=55-25 без добавки знежиреного молока. Свинки II, IV, VI груп (дослідні) одержували цей же корм, але на 50% менше разової даванки, що за поживністю було типовим для окремих господарств різних регіонів.

Годували свинок двічі на добу при вільному доступі доводи. На протязі вирощування піддослідний молодняк кожного місяця у визначений день за годину до годівлі зважували. Одночасно брали проміри: довжини тулуба, обхвату грудей, висоти в холці та обхвату п’ясті.

При досягненні тваринами, 4 і 6 місяців і живої маси 125 кг були проведені фізіологічні дослідження методом груп, зміст яких полягає у виявленні порідних розбіжностей свиней за показниками перетравності та обміну речовин при різних рівнях вирощування (за методикою М.А. Коваленка, 1977).

Інтенсивність росту та оплату корму молодняку оцінювали за такими показниками:

- середньодобовий приріст, г;

- вік досягнення тваринами живої маси 125 кг, днів;

- витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

-Від 4 свинок кожної піддослідної групи віком 2,5; 4; 6 місяців і при досягненні живої маси 125 кг брали проби крові для гематологічних досліджень (Кондрахін І. П., 1985)

Оцінку стресочутливості піддослідних тварин проводили за кількістю еозинофілів у 1 куб.мм. крові (Заболотний І.І., Сагло О.Ф., 1977), шляхом неспецифічної реакції (Кузнецов О.І., Сухазатуллін Ф.А., 1989) та ДНК-діагностичним тестом (Брем Г., Бренінг Б.,1993)

З метою оцінки м’ясної продуктивності проведено контрольний забій по З голови з кожної піддослідної групи живою масою 125 кг. Морфологічний аналіз туш визначали шляхом обвалки правої напівтуші згідно з існуючими методичними рекомендаціями.

При досягненні живої маси 125 кг всіх свинок, які залишились після проведення контрольного забою, було штучно осіменено спермою кнурів-аналогів відповідної породи.

Продуктивність свиноматок визначали за такими показниками:

- багатоплідність, гол.;

- середня маса поросят при народженні, кг;

- середня маса кожного поросяти і гнізда поросят при відлученні, кг;

- кількість поросят в гнізді при відлученні, гол.;

- збереженість приплоду,%.

Експериментальний цифровий матеріал оброблено методами варіаційної статистики (М.А. Плохинський, 1969; O.K. Меркур’єва, 1983) з використанням персонального комп’ютера Pentium - 200 MMX.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Ріст і розвиток піддослідних свинок. Проведеними дослідженнями встановлено, що тварини різних рівнів вирощування мали різну енергію росту і живу масу в окремі вікові періоди.

Різниця в живій масі дослідних тварин мала місце вже через місяць від початку досліду. Чотиримісячні свинки 1, III і V піддослідних груп, тварини оптимального рівня вирощування, перевершували своїх ровесниць II, IV і VI груп екстенсивного вирощування відповідно по породах: велика біла - на 8,7 кг, миргородська - на 7,5 кг і полтавська м’ясна - на 10,4 кг. У 9-місячному віці ця різниця відповідно становила: 60,7; 57,0 та 63,8 кг (табл. 2), при Р > 0,999.

Найбільш повно характеризують розвиток організму ремонтних свинок показники абсолютного та відносного приросту. За одержаними даними, абсолютний приріст їх з віком збільшувався. Максимальною була різниця між аналогами контрольних та дослідних груп віком 8 місяців, а саме: велика біла -11,9 кг. миргородська - 10,2 кг і полтавська м’ясна - 11,6 кг.

Стосовно відносного приросту тварин можна зазначити, що з віком він зменшувався. Це показник загального прояву закономірності вікових змін відносних приростів живої маси у тварин. У 3 місячному віці він був у ремонтних свинок контрольних груп у межах 71,8-78,5%, а в дослідних - 75,0-80,0%, в кіпці вирощування цей показник становив відповідно: 14,6-15%, 11,4-11,9%.

Дослідження індексів будови тіла показало, що свинки оптимального рівня вирощування мали вищі показники в порівнянні із аналогами екстенсивного рівня вирощування. У віці 8 місяців тварини І і III груп характеризувалися найбільшими показниками індексів масивності та збитосгі, при визначенні яких враховується промір обхвату грудей за лопатками. Це вказувало на те, що осалювання тварин великої білої та миргородської порід проходило дещо раніше аналогів полтавської м’ясної породи.

За результатами наших досліджень було встановлено, що ремонтні свинки оптимального рівня вирощування швидше досягли живої маси 125 кг. Так, свинки полтавської м’ясної породи такої живої маси досягли за 250,6 днів, або за 8,6 місяців при середньодобових приростах 581 г і витраті 5,34 корм. од. корму на 1 кг приросту. Свинки великої білої і миргородської порід - за 260 і 269 днів при середньодобових приростах відповідно: 576 та 563 г і витратах корму на І кг приросту - 5.39 та 5,51 корм. од. Тварини великої білої породи екстенсивного рівня вирощування живої маси 125 кг досягли тільки

* пз

■ 2

ПЭ |

Л я

я §

о ё

СО

* о

* ^ * *

• Р

43 2 V *

■Р 8

40 §

43

§

р

Я тз £

5.

н’

я р

:а

і» •§ 2 3 I

о §

із 0\ о с* сг ^ * » р я

■ я О

О ‘Я

“О Р

О ї3

б Я р

< < £3 < а Піддослідні групи

пм 2 !ВБ і ПМ 2 ВБ | Порода

екстенсив- ний оптималь- ний Мвень вирощування

К) 1+ р 40 * и» 1+ р К) * 1+ р 00 * 17,4+0,13 17,2±0,23 1 17,3±0,21 ю Вік тварин, місяці

30,1±0,54 31,5±0,40 30,8+0,80 29,9+0,46 30.7±0,33 30,6±0,60 и>

36,0±0,39 38,1+0,54 36,9±0,71 46,4±0,54 45,6±0,45 45,6±0,65

43,5+0,50 45,3+0,63 43,9±0,78 1 61,9±0,54 62,1±0,46 62,1 ±0,73 і/і

49,7±0,59 и> К) и> 1+ о 04 и> 1 51,2±0,63 79,5±0,43 80,9±0,41 80,1 ±0,85 о

56,1 ±0,38 60,2+0,61 58,2+0,61 98,4+0,56 40 -Л ОО 1+ о V 40 97,2±0,92 -о

Оч и> О І+- о 04 * * 67,4+0,54** 0\ С/1 1+ О оо * * о\ чО Й V) ы 115,2±0,42 04 Ъ\ 00 00

70,2+0,81 75,1 ±0,60 73,5±0,93 134,0±0,63 132,2±0,56 134,2±0,96 чо

2

В

Я

О

о

£э

Е*

я

а

х

о

со

к

я

о

рг

*<

)э

Я

Я

р

2

тз

о

'<

£

Сї

Я

я

Л

КЗ

у віці 480 днів (16 місяців), миргородської- за 514 днів (17,3 місяця) та полтавської м’ясної - за 485 днів (16,2 місяця), або пізніше своїх ровесниць І, 111 і V груп відповідно: на 220, 245 і 234,4 дня. Середньодобові прирости молодняку великої білої породи становили 246 г, миргородської - 231 г і полтавської м’ясної - 243 г при витратах корму на 1 кг приросту відповідно: 6,30; 6,70 і 6,38 корм, од., що на 0,91; 1,19 і 1,04 корм, од., або на 16,88%, 21,59%, 19,47% більше, ніж у свшюк-апалогів контрольних груп (табл. 3).

Таблиця З

Показники інтенсивності розвитку та витрат кормів __________________на 1 кг приросту.___________________________

Піддослідні групи Кількість тварин у групі, гол. Рівень вирощу- вання Вік досягнення живої маси 125 кг, дні Середньодобовий приріст, г Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.

І 10 оптималь- ний 260+3,21 576120,27 5,39

III 10 269±2,46 563121,11 5,51

V 10 250,6±2,61 581117,28 5,34

II 10 екстенсив- ний 480+4,82 24617,18 6,30

IV 10 514±4,53 23116,33 6,70

VI 10 485+2,94 243126,05 6,38

Статева зрілість тварнн. Результати проведених нами спостережень показали, що раніше почали проявляти ознаки тічки свинки із груп оптимального рівння вирощування. Перші статеві цикли у них зафіксованні раніше в середньому по породах: велика біла на 32,4; миргородська - 31,1 і полтавська м’ясна-23,8 днів.

Середній вік встанновлення статевих циклів у свинок І, III і V груп склав 206,8-211,8 днів, що раніше на 30,6-31,5 днів у тварин-аналогів II, IV, VI груп.

Стресочутливість піддослідних поросят. У досліді визначення стресо-чутливості свиней здійснювалось методоми:

- неспецифічної реакції, що грунтується на введенні внутрішньо шкірно в середину зовнішньої поверхні вушної раковини безголковим ін’єктором скипидару 0,1 мл;

- за кількістю еозинофілів в 1 куб. мл. крові;

- ДНК-діагіюстикою, що ґрунтується на визначенні мутантного (п) та нормального (14) алеля РУРІ - гена, який включає виділення ДНК із крові.

Результати досліджень показали, що тварини оптимального рівня вирощування були більш стресостійкими за всіма тестами визначення стресчутли-вості. Найбільш стресочутливими виявилися свинки полтавської мясної породи (VI група).

Отже, результати наших досліджень свідчать, що свинки м’ясних порід є найбільш стресочутливими в порівнянні із тваринами інших напрямків продуктивності, що співпадає з повідомленнями інших авторів.

Гематологічні дослідження. Аналізуючи одержані дані гематологічних досліджень, слід зазначити, що всі показники знаходилися в межах фізіологічної норми тварин для кожного вікового періоду. Вищими були показники кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну у свинок інтенсивного рівня вирощування. Заданими проведених досліджень, різниця в складі крові була достовірною в 4-місячному віці(Р > 0,95). У свинок 1,111 і V груп кількість еритроцитів та гемоглобіну по породах склала: ВБ - 4,95 мли/мм3 і 10,42г%, М - 4,80 млн/мм3 і П,55г%, ПМ - 5,12млн/мм3 та 10,47г%.

Найвищі показники кількості гемоглобіну та вмісту еритроцитів виявилися у свиней полтавської м’ясної породи (V група). Це свідчить про те, що окислювально-відновні процеси в їх організмі протікали більш активно.

Вміст загального білка в сироватці крові був найвищим (7,25 г%) у свиней І групи оптимального рівня вирощування, дещо нижчий він виявився у свинок V групи (7,10 г%). Різниця за загальним білком у свинок різних рівнів вирощування по породах склала: ВБ - 1,41; М - 1,18 і ГІМ - 1,6 г%. Кількість загального білка зростала у тварин до 6-місячного віку, а потім залишалась майже на одному рівні.

Перетравність поживних речовин та баланс аіоту. Результати фізіологічних досліджень, проведених у трьох вікових періодах, свідчать про те, що перетравність поживних речовин тваринами була достатньо високою, незважаючи на різний рівень їх вирощування. У свинок всіх порід оптимального вирощування в 4-місячному віці перетравність протеїну була в межах 76,09-76,74%, у їх аналогів екстенсивного рівня цей показник виявився дещо вищим, що пояснюється дефіцитом цієї речовини в раціонах і більш повним її засвоєнням. Така ж сама тенденція спостерігається і щодо засвоєння жиру та безазотистих екстрактивних речовин.

У другому фізіологічному досліді, який було проведено на тваринах 6-місячного віку, всі показники перетравності істотно не змінилися. Перетравність протеїну у тварин І, III і V груп при нормованій годівлі склала: 75,69; 76,21 і 75,85%, а при зниженому рівні годівлі у свинок II, IV і VI груп була відповідно: 74,25; 74,22 і 74,80%. Перетравність жиру по породах дорівнювала: ВБ

- 85,97%, М - 79,88% і ПМ - 79,85%, а при зменшенні рівня годівлі на 50% цей показник відповідно становив: 81,31; 84,84 і 77,59%.

У третьому фізіологічному досліді, при досягненні тваринами живої маси 125 кг, спостерігалося фізіологічно обгрунтоване вікове зниження перетравності поживних речовин у всіх піддослідних тварин. Так, у свинок оптимального рівня вирощування перетравність протеїну по породах склала: ВБ - 74,49, М -

73,71 і ІІМ - 74,73%, а у свииок-аїшюпв екстенсивного рівня вирощування -67,22; 70,50 і 66,30%.

Проведений баланс азогу показав таку ж саму тенденцію до зниження відкладення його рівня в тілі тварин залежно під віку. Найбільше відкладення азоту спостерігалося у свинок полтавської м’ясної породи (V група) - 51,81%.

Таким чином, проведені фізіологічні дослідження по вивченню обміну речовин і балансу азоту у свиней великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід у різні вікові періоди при різних рівнях вирощування показати, що, не зважаючи на рівень годівлі, організм фізіологічно здорових тварин завжди намагається повністю використати поживні речовини корму. Такий висновок підтверджується нашими дослідженнями за перетравністю протеїну, жиру та балансу азоту.

Анатомо-морфологічні якості піддослідних свиней. Контрольний забій тварин показав, що свинки оптимального рівня вирощування за забійними і м’ясними якостями дещо перевершували своїх аналогів екстенсивного рівня вирощування (габл. 4). Тварини І, III і V груп мати кращі показники довжини туші, товщини шпику та площі “м’язового вічка”.

Вихід м’яса у тушах свинок оптимального рівня вирощування був у межах 54,45-58,45%, а у свинок екстенсивного - дорівнював: 55,30-59,85%. Зниження рівня годівлі сприяло зменшенню жировідкладення і в процентному відношенні підвищувало вихід м’яса в тушах. Площа “м’язового вічка” у тварин І, III, V груп склата - 32,68; 29,45 і 3,15 см2, а у їх аналогів відповідно: 32,05; 30,20; 32,75 см2. Найвища площа “м’язового вічка” була відмічена у свинок опти-мачьного рівня вирощування полтавської м’ясної породи - 33,15см2. Аналогічна тенденція спостерігалася і при вивченні внутрішніх органів піддослідних тварин. Так, маса печінки свинок оптимального рівня вирощування по породах склала: ВБ - 1,470 кг, М - 1,437 кг і ПМ - 1,482 кг. Цей показник у свинок-аналогів відповідно дорівнював: 1,435; 1,393 і 1,323 кг. Маса легень у свинок контрольних груп становила: І - 0,547; III - 0,557 і V - 0,580 кг, що на 0,44;

0,34; 0,60 г більше, ніж у аналогів дослідних груп. За масою серця, селезінки і нирок також встановлено перевагу за тваринами оптимального рівня вирощування.

Одержані дані про розвиток статевих органів свинок різних порід залежно від віку та різного рівня вирощування свідчать про те, що вони знаходились в межах фізіологічної норми. У свинок екстенсивного рівня вирощування одержані, дещо нижчі показники, як за масою, так і за промірами статевого апарату. Це свідчить про меншу активність обмінних процесів в організмі тварин, зниження їх функцій та продуктивності у свиноматок дослідних груп.

Оцінка репродуктивних якостей свиноматок. Показники продуктивності свиноматок оптимального рівня вирощування виявились вищими в порівнянні із матками дослідних груп (габл. 5). Так, за багатоплідністю від свинома-

ток 1, III і V груп одержано: 11,2; 10,2 і 10,8 поросяти, що перевищувало своїх аналогів відповідної породи на: 5,36; 3,92 та 3,70% (Р < 0,95).

Середня жива маса гнізда поросят у 2-місячному віці у свиноматок контрольних груп по породах склала: ВБ - 165,9; М - 147,32 і ГІМ - 162,3 кг при кількості відлучених поросят на одну свиноматку відповідно: 9,3; 8,4; 9,1 голови. У маток дослідних груп ці показники відповідно склали: 135,4; 119,48 і 132,48 кг. Відлучених поросят при цьому було менше на: 1,1; 0,8 і 0,9 голови.

Аналіз репродуктивних якостей маток показав, що незважаючи на однакові умови годівлі, догляду та утримання, вони мали різні показники продуктивності. Свиноматки екстенсивного рівня вирощування були не в змозі компенсувати не тільки одержання кращого приплоду, але й на багато затримували строки першого повноцінного запліднення та опоросу.

Економічна ефективність. Розрахунок економічної ефективності вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід оптимального і екстенсивного рівнів вирощування базувався на різній інтенсивності росту тварин та неоднаковій витраті кормів на одиницю продукції.

Економічні розрахунки проводились на основі бухгалтерського обліку дослідного господарства, використання первинної зоотехнічної інформації науково-господарського досліду та загальноприйнятих методів визначення економічної ефективності.

Одержані дані свідчать, що при вирощуванні до 125кг, тварини оптимального рівня перевищували своїх ровесниць з груп екстенсивного вирощування за всіма показниками, які визначалися. За середньодобовими приростами тварини із груп оптимального рівня вирощування мали перевагу по породах ВБ

- на 330 г, М - на 332 г і ПМ - на 338 г, а витрати кормів у II, IV і VI групах були вищими відповідно на 0,91; 1,19; 0,64 корм, од., ніж у І, III і V піддослідних групах.

За одержаними даними собівартість 1 ц свинини в живій масі у свинок оптимального рівня вирощування склала: 212,50; 215,40 і 209,60 грн., що на 34,9; 47,00 і 40,76 грн. менше, ніж у свинок-аналогів. А це зумовило підвищення рентабельності відгодівлі тварин І, III і V груп. Чистий прибуток від реалізацій 1 ц свинини у свинок І, III і V груп склав 28,5; 25,6 і 31,4 грн., а у свинок-аналогів спостерігався збиток продукції.

Отже, розрахунок економічної ефективності різного рівня вирощування свинок, незалежно від їх породи, дає можливість зробити висновок, що найбільш вигідним виявився оптимальний рівень вирощування ремонтних свинок, і особливо полтавської м’ясної породи.

< < я < 5 Піддослідні групи

пм 2 03 01 ПМ 2 со от Порода

екстенсив- : ний оптималь- ний Рівень вирощування

и> и> и> Кількість тнарин, гол.

93,0011,53 92,3311,45 94,0011,64 104,6611,45 о оо со !± Оч 106,3312,66 Довжина пів-туші, см

26,66Ю,88 и) и> и» !± о 4*. 27,3311,20 29,0010,57 33,6611,45 и» и> !± 1о о Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями, мм

32,7511,87 30,2010,92 32,05+1,79 33,1511,17 29,4511,69 и> ю С\ оо 1+ Площа “м’язового вічка”, см2

10,83+0,29 1+ О V] чо 10,9010,32 11,3610,62 12,5210,52 11,9510,30 Маса окосту, кг

59,85 55,30 00 о 58,45 54,45 57,30 м’яса Вихід, %

28,30 33,15 СО Р иі 29,65 34,65 31,60 сапа

11,85 11,55 | 11,65 і 11,90 10,90 11,10 кісток

и

М’ясо-сальні якості піддослідних тварин _______________при забої в 125 кг._

< < К С —н - ПІДДОСЛІДНІ групи

пм О) 01 пм СО от Порода

*>4 Кількість маток в групі, гол.

и» и» 0\ и» СЛ Кількість запліднених маток, гол.

10,4± 0,51 9,8+ 0,20 10,6± 0,40 10,8± 0,31 10,2+ 0,37 11,2+ 0,39 всього Кількість поросят при народженні, гол.

О Ъ\ О О О О % О - мертво- народже- ІІИХ

¡9,8+ 0,58 і 9,4± ! 0,24 10,0± 0,32 10,3± 0,33 9,8+ 0,37 10,9± 0,37 залишилося під матками

1,11± 0,07 1,12± 0,09 1,10+ 0,05 1,18± 0,05 1,20+ 0,08 1,15± 0,06 Великоплід-ність, кг

47,2± 0,67 47,0±^ 0,70 46,5± 0,83 48,6+ 0,98 — * 40 о V м І+ 48,0± 0,96 Молочність, кг

132,5± 9,52 119,5± 1 6,29 135,4+ 11,89 162,3± 6,13 147,0+ 11,26 165,9+ 3,70 Маса гнізда поросят у 2-мїс. віці, кг

00 КЗ £ оо 0\ !+ О ъ* ОО КЗ 1+ о ІЛ 00 40 Ї+ О из 8,4+0,50 9,3+0,24 Кількість відлучених поросят на 1 свиноматку, гол

09‘0 +Ґ9І 15,8+ ? 0,41 16,5± 0,62 17,7± 0,26 17,5+ 0,53 17,8± 0,42 Середня жива маса поросяти в 2-міс. віці, кг

83,67 ^4 40 ОО 00 К) о о 88,35 85,71 85,32 Збереженість поросят,%

Таблиця 5

висновки

Результати проведених досліджень, їх аналіз та статистична обробка дали можливість зробити такі висновки:

1. Різний рівень (оптимальний та екстенсивний) вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід істотно впливає на їх розвиток та подальшу продуктивність.

2. При середньодобових приростах на вирощуванні 500-600 г ремонтні свинки великої білої породи живої маси 125 кг досягли за 260 днів, миргородської за 269 і полтавської м’ясної - 250,6 днів, при витраті кормів на 1кг приросту: 5,39; 5,51 і 5,34 корм. од. їх аналоги, при вирощуванні на рівні 200-250 г даної вагової кондиції, досягли відповідно: за 480,0; 514,0 і 485,0 днів та витраті 6,30; 6,70; 6,38 корм. од. корму.

3. Свинки всіх порід при оптимальному вирощуванні визначались масивністю та округлістю форм, а при екстенсивному були порівняно кутастими і ви-соконогими.

4. Гематологічними дослідженнями встановлено більш низький рівень гемоглобіну та еритроцитів у тварин екстенсивного рівня вирощування порівнянно з їх аналогами, яких вирощувати на ріпні 500-600 г середньодобових приростів.

5. У результаті фізіологічних дослідів, проведених на свинках 4, 6 місяців і при досягненні 125 кг, одержані високі показники перетравності поживних речовин і балансу азоту тваринами всіх порід не тільки при оптимальному рівні вирощування, але і у їх аналогів, яких утримували зі зниженим рівнем годівлі.

6. При визначенні стресочутливості тварин за різними тестами було встановлено, що свинки полтавської м’ясної породи були найбільш стресочутливи-ми, менший рівень мали тварини великої білої і найнижчий - миргородської породи.

7. За площею “м’язового вічка” та виходом м’яса спостерігалась перевага у свинок полтавської м’ясної породи: 32,75-33,15 см2 та 58,45-59,85%, у миргородської породи були більшими вихід сала і товщина шпику - 33,15-34,65% та 31,33-33,66 мм.

8. Парувальної кондиції 125 кг свинки різних порід досягали при опти-мапьному вирощуванні за 260,269 і 250,6 днів, а при екстенсивному -480, 514 і 485, або на 220,245, 234,4 дні пізніше.

9. При оптимальному вирощуванні свиноматки великої білої породи приводили за опорос 11,2 поросяти при масі гнізда в 2-х місячному віці 165,90 кг, а миргородської і полтавської м’ясної відповідно: 10,2 гол. і 147,32 кг та 10,8 гол. і 162,30 кг. їх аналоги при екстенсивному вирощуванні ці показники мали менші: по великій білій породі на 0,6 гол. і 30,50 кг, по миргородській на 0,4 гол. і 24,84 кг та по полтавській м’ясній па 0,4 гол. і 29,82 кг.

10. Період від дня народження до одержання першого опоросу у свинок при оптимальному вирощуванні по великій білій породі склав 375 днів, по миргородській 384 і полтавській м’ясній 366 днів, а при екстенсивному вирощуванні відповідно: 595, 629 і 600 днів.

11. За зоотехнічними та економічними показниками кращими результатами характеризувались свинки оптимального рівня вирощування. Собівартість 1 ц приросту тут була нижчою по великій білій породі на 34,90; миргородській

- 46,60 і полтавській м’ясній на 34,96 гривні. Рівень рентабельності у свинок І, III і V груп становив: 11,80; 10,62 і 13,03%, у свинок аналогів цей показник виявився від’ємним: -2,6; -8,7 і -3,8%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою виробництва високоякісної свинини, ширше використовувати в усіх категоріях господарств свиней великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід.

2. Для більш ефективного використання потенціальної можливості цих генотипів за продуктивними якостями доцільно вирощувати ремонтних свинок в умовах господарств до 125 кг на рівні 500-600 г середньодобового приросту.

3. З мстою прогнозування і відбору для подальшого розведення високопродуктивних та стресостійких ремонтних свинок широко використовувати методи визначення стресочутливості у тварин племінних і товарних репродукторів.

Основні положення дисертації викладені в наступних працях:

1. Слинько В.Г. Інтенсивність вирощування ремонтних свинок різних генотипів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.

- 1999. - № 3. - С. 28-29.

2. Слинько В.Г. Рост и продуктивності, свинок разной интенсивности вьі-раїцивания // Зоотехния. - 1999. - № 10. - С. 10.

3. Слинько В.Г. Перетравність поживних речовин корму та баланс азоту у свиней різних порід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. І'жицького. - 1999. - Вип. - 3, (частина -2). - С. 8991.

4. Слинько В.Г., Оксинюк А.Н., Балацький В.М., Метлицька О.І. Стрес-чутливість ремонтних свинок різних генотипів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 1999. - № 5. - С. 25-27.

5. Слинько В.Г. Вплив інтенсивності вирощування на фізико-хімічні показники м’яса і сала свинок різних генотипів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2000. - № 1. - С. 87-88.

Слинько В.Г. Порівняльне вивчення розвитку та продуктивності свинок різних генотипів залежно від інтенсивності вирощування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.

- Інститут свинарства УААН. Полтава, 2000.

ІЗ дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал по проведенню порівняльного вивчення різних рівнів вирощування ремонтних свинок великої білої, миргородської та полтавської м’ясної порід на їх подальшу продуктивність.

Одержані дані комплексної оцінки молодняку різних генотипів в залежності від рівнів його вирощування. Встановлено, що свинки екстенсивного рівня вирощування мали гірший розвиток і продуктивність, затримувалися з одержанням першого опоросу на 220, 245 і 234,4 дні. Тварини, які відстали в розвитку, уже будучи матками не п змозі були компенсувати розвиток репродуктивних органів, а отже свою продуктивність.

Ключові слова: порода, рівень вирощування, ремонтні свинки, оптимальний, екстенсивний, розвиток, продуктивність.

Слинько В.Г. Сравнительное изучение развития и продуктивности свинок различных генотипов в зависимости от интенсивности выращивании. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Институт свиноводства УААН. Полтава, 2000.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по проведению сравнительного изучения влияния разхных уровней выращивания ремонтных свинок крупной белой, миргородской и полтавской мясной пород на их дальнейшую продуктивность.

В результате експериментов установлено, что при изучении массы тела и линейных промеров в возрастной динамике лучшие показатели были у животных оптимального уровня выращивания. Их живая масса в 8-месячном возрасте составляла в среднем 116,2, что на 43,76% больше живой массы екстенсивного уровня выращивания.

Животные контрольных фуп случной кондициии 125 кг достигли за 250-269 дней, что на 220 и 245 раньше их аналогов с груп екстенсивного выри-щивания, при меньших затратах корма на единицу продукции на 0,91-1,19 корм, единицы.

При изучении стрессчувствительности подопытных поросят, было обнаружено, что наиболее стойкими оказались свинки миргородской и крупной

белой пород. Животные полтавской мясной породы были более восприимчивы к стрессовым факторам.

Анализируя данные гематологических исследований и учитывая породную принадлежность животных, следует отметить, что все показатели находились в пределах физиологических норм для каждого возрастного периода. Что касается изменений показателей гемоглобина и еритроцитов с возрастом животных, то во всех подопытных трупах они повышались до 6-месячного возраста. Высшими эти показатели оказались у свинок полтавской мясной породы, что по-видимому связано с большей активностью окислитслыю-востановительных процессов в их организме.

Результаты физиологических опытов, проведенных в трьох вековых периодах показали высокую переваримость питательных веществ и баланс азота у животных всех подопытных групп, независимо от уровня их выращивания.

По результатам опороса получены лучшие показатели у свиноматок оптимального уровня выращивания. Так по многоплодию показатель был выше у свиноматок контрольных груп на 4,08-5,36%, по массе гнезда в 2-х месячном возрасте на 18,37-18,87%.

Анализ репродуктивных качеств маток показал, что несмотря на одинаковые условия кормления и содержания они имели разную продуктивность. Свиноматки екстенсивного уровня выращивания были не в состоянии компенсировать получения лучшего приплода, но и на много времени задержали сроки первого полноценного осеменения и опороса.

Таким образом, учитывая комплекс показателей: скороспелость животных, оплату корма, убойные и мясо-сальные качества и репродуктивные способности, наиболее рационально и економически выгодно проводить выращивание на уровне среднесуточных привесов 500-600 г.

Ключевые слова: порода, уровень выращивания, ремонтные свинки, оптимальный, экстенсивный, развитие, продуктивность.

Slynko V. G. The comparative study of growth and development of pigs of different genotypes depending on their breeding intensity.

The thesis for the Candidate of Agriculture science degree in the speciality 06.02.01

- animal breeding and selection. - The UAAS Pig - breeding Institute, Poltava, 2000.

The theoretical and practical data are presented concerning the comparative study of the intensive and extensive methods of breeding the sows of the Poltava meat, Big white and Mirgorodskaya breeds.

In an outcome of the carried out researches it was established, that, studying the body mass and linear measurement in age dynamics, the better indexes were of the intensive breed sows.

Key words: breed, level of growth, repairerl sows, extensive, intensive, development, productivity.