Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Сравнительная эффективность возделывания гречихи и проса в пожнивных посевах на поливных землях юга Украины

ВАК РФ 06.01.02, Мелиорация, рекультивация и охрана земель

Автореферат диссертации по теме "Сравнительная эффективность возделывания гречихи и проса в пожнивных посевах на поливных землях юга Украины"

Херсонський державшій аграрний університет

ОД

На празах рукопису

ЧЕРНИШ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 633.18:631.51.02:57.033

РІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ ПРОСА В ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ НА ПОЛИВНИХ ЗЕМЛЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ.

Спеціальність 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації

Автореферат

дисертації на здооуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2000

Дисертація є рукописом

Диссртадіша робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Наукові керівники - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений працівник вищої школи України, академік Української академії аграрних тук Ушкаренко Віктор Олександрович; кандидат сільськогосподарських наук доцент Авсрчев Олександр Володимирович

Офіційні опоненти:

1. доктор сільськогосподарських наук, професор, Лимар Анатолій Остапович, директор наково-дослідної селекційної станції баштанництва У А АН.

2. кандидат сільськогосподарських наук, Чехов Анатолій Васильович, Кримська державна сільськогосподарська науково-дослідна станція, старший науковий співробітник.

Провідна організація - Інститут зрошуваного землеробства У А АН

Захист дисертації відбудеться " 28 " квітня 2000 року о 10°° годині і засіданні спеціалізованої ради спеціалізованої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м.Херсон, вул.

Р.Люксембург, 23,

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету.

Автореферат розіслано ^ ^ 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наук доцент Лазер П.Н.

Актуальність теми. Раціональність використання зрошуваної ниви в качній мірі залежить від зайнятості поля сільськогосподарськими культурами , ід цього залежить і баланс органічної речовини в грунті.

Позитивний баланс органічної речовини в зрошуваному грунті в умовах раннього дефіщпу органічних добрив можливий тільки при максимальному икористанні вегетаційного періоду , тобто при вирощуванні двох-трьох урожаїв і рік на одній площі . Тот’ актуальність досліджень , спрямованих на підбір роміжних культур і удосконалення технології їх вирощування . безперечна .

Мета та завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчення орівняльної ефективності вирощування гречки і проса в проміжних посівах , досконалення технології їх вирощування .

При досягненні поставленої мети розв’язувались наступні завдання : вивчався вплив попередників ( озима пшениця , озимий ячмінь , озимий ріпак, горох і яровий ріпак ) на родючість грунту , врожай та якість насіння гречки і проса;

визначалась порівняльна ефективність поверхневого обробітку грунту , який виконувався традиційним знаряддям - БДТ-7 і комбінованим агрегатом -сівалкою-культиватором СЗС-2,1 ;

виявлявся раціональний фон живлення культу р . що вирощуються ( К45Р45 і №эоР9о ) і

установлювалася економічна та біоенергетична ефективність вирощування гречки і проса в післяжнивних посівах ;

розглядався сумарний ефект від сумісного вирощування двох ку льтур ( попередник та пожнивні - гречка і просо ) за рік на одній площі; виявлялась раціональність використання гречкою і просом в проміжних посівах тепла, грунтової вологи та добріш, що застосовуються .

Наукова новизна досліджень полягає в тому , що дві провідні круп’яні ультури - гречка і просо порівнюються в проміжному посіві в зв’язку з гротехнічним комплексом , який включає добрива , попередішки ( зернові -зима пшениця , озимий ячмінь ; зерно-бобові - горох та олійні - озимий та эовий ріпак ) і протиерозійну техніку - сівалку-культиватор СЗС-2,1 . Подібних зсліджень на зрошуваних темно-каштанових грунтах півдня України ще не було.

Практичне значення роботи. На основі проведених дослідів визначені гротехнічні комплекси , що дозволяють одержувати в післяжішвних посівах рожай гречки на рівні 15-18 , проса - 36-42 ц/га ; сумарний урожай попередника і культури , що вивчається, відповідно , коливався від 41,9 до 76,4 і від 61,6 до

і,4 зернових одішиць .

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта. Проведення ольовнх та лабораторних досліджень, аналіз отриманої інформації і эгрунтування висновків здійснено дисертантом особисто.

Апробація роботи. Основні результати роботи доповідались на наукових міференціях Херсонського сільськогосподарського інституту ( Херсон , 1996 , 997 ) , на Республіканській науково-практичній конференції “Еколого-

економічні проблемы водогосподарського комплексу” Прнчоркоморськогі району та напрямки підвшцення ефективності його розвитку ( Херсон , 1998 ), к п'ятому міжнародному з’їзді грунтознавців і агрохіліііав ( Рівне, 1998 ) .

По проблемі вирощування гречки і проса в проміжних посівах опубліковано : наукових статті, всі вони написані за темою дисертації.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робот складається із вступу , шістьох розділів , висновків і рекомендацій виробництву додатків.

Робота включає ЗО таблиць і 4 рисунка , 22 додатки . Список використано літератури складається з 370 найменувань, в тому числі 18 на іноземній мові.

МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Дослідження проводили в 1992-1994 р.р. у колгоспі імені Ленін Голоприсганського району Херсонської області , який розташовано в зон Краснознаменської зрошувальної системи.

Грунти на дослідних ділянках темно-каштанові солонцюваті середньо суглинні, пилуваті з вмістом гумусу в орному шарі 1,9 % .Середня щільніст метрового розрізу - 1,30 г/см3 , найменша вологоємність - 21 % від маси сухог грунту . Забезпеченість орного шару доступними поживними речовинам] наступна : легкогідролізуючого азоту - 1,81 мг , рухомого фосфору - 3,5 обмінного калію - 25 мг на 100 г сухого грунту . Глибина залягання грунтових во, - 2-8 м .Грунтово-ктматнчні умови проведення досліджень типові для пібдєшіог степу України.

За сукупністю основних метеорологічних показників роки проведенн досліджень були: 1992 - вологим, 1993 - сухим, 1994 - середньо-сухим.

З метою вивчення впливу агротехнічних факторів на продуктивність гречки проса в післяжнивних посівах протягом трьох років проводили трьохфакторв польові досліди за наступною схемою:

Перший фактор (А) - попередники : озимий ріпак , озимий ячмінь , озим пшениця, горох, яровий ріпак.

Другій фактор (В) - прийом основного обробітку грунту : обробіток грунту поверхневий , здійснюється БДТ на глибину’ 8-10 см ; прямий посів в стерню бе обробітку , що проводився комбінованим агрегатом сівалкою-культиваторо: СЗС-2,1, глибина розпушування 8-10 см.

Третій фактор - фон живлення: без добрив, К45Р45, ^оРяо.

Повторність дослідів - чотирьохкратна , площа ділянки третього порядк 220, облікової 100 м2. Методи досліджень - польозий та лабораторний . Пр закладці і проведеіші польових дослідів дотримувались вимог загальноприйняте методики для даної зони і типу грунтів / Горянський М.М. , 1979 / . Проведенн польових дослідів супроводжувалося необхідними спостереженнями та аналізам! Дисперсійний аналіз результатів трьохфакторного польового досліду’ проводивс за методшсою академіка Ушкаренко В.А. (1988 р.)

В польових дослідах застосовувалась загальноприйнята для зрошу ваші умов півдня України агротехніка вирощування озимої пшеннці, озимого ячменю

зішого та ярового ріпаку і горох}'. Попередники скошували у фазі ловкої шглості зерна роздільним способом .

Після збиранім попередників вносили мінеральні добріша ( амофос та міачпу селітру) за схемою досліду зерповою сів&ткою С3-3,6 . Потім проводили бробіток дисковою бороною БДТ-7 на глибину 8-10 см.

Слідом за дискувапням обов’язковим агроприйомом була передпосівна ультнвація КПС-4 на глибину загортання 4-6 см.

Другим прийомом , що вивчається, був посів агрегатом СЗС-2,1 на глибину -10 см, без попереднього обробітку, шар грунту в борозні над насінням був іісож 4-6 см.

Вегетаційні поливи проводили машиною ДДА-100МА при зниженні ологості грунту в активному шарі 0-50 см до 75-80% НВ.

Збирання урожаю гречки і проса в післяжнивному посіві проводили оздільним способом, при дозріванні 75% рослин, комбайном “Єшсей-1200”.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Водно-фізнчні властивості грунту на посівах гречкп і проса.

Розглядаються результати вивчення водно-фізичних властивостей грунту під осівами гречки і проса в залежності від агротехнічних умов їх вирощування.

Щільність складання грушу визначалася пошарово в дпнаміці у варіантах з ізшшн способами обробітку. Обидва способи обробітку на початку вегетації ібезиечували у поверхневому шарі 0-10 см оптимальну для гречки і проса (ільність складання грунту - 1,17-1,22 г/см3.

Після обробітку грунту щільність шару 0-20 см була однаковою. В с дальшому незначно вищою вона була у варіанті обробітку' агрегатом СЗС-2,1, ут щільність складання 0-20 сантиметрового шару грунту коливалась у межах ,23-1,46 г/см3. На ділянках з обробітком грушу дисковою бороною вона була гкілька нижчою і змінювалась у межах 1,17-1,45 г/см3.

Вегетаційні поливи, знаряддя для обробітку та машини, а також самі клини сприяли ущільненню грунту , що і підтверджується експерішеїпальнтш анимн, одержаними у фазу бутонізації гречки та фазу цвітіння у проса.

Щільність складання в указані фази збільшувалася в залежності від □робітку грушу від 0,04 до 0,12 г/см3. До збирання щільність продовжувала Зільшуватися, а відмінності за варіантами передпосівного обробітку грушу уіеншувалися.

У середньому, за роки досліджень, найбільш пухкіш до кінця вегетації був гар 0-10 см. Його щільність на ділянках обробітку агрегатом СЗС-2,1 складала ,22, а дисковою бороною - 1,17 г/см3 . У шарі 10-20 см також відбувається щільиепня грунту.

На основі даних , що одержані по щільності складання грушу та величини ого питомої ваги, була розрахована шпаруватість його різних шарів.

За даними наших досліджень в період посіву в посівному шарі грунт має исоку шпаруватість в обох варіантах обробітку . У варіанті з дискувакням па -10 см шпаруватість грушу 55,0% , а при обробітку агрегатом - 53,1%, що також

є добріаі показником.

Пошарове визначення шпаруватості грунту ствердило висновок про те, щ; спосіб обробітку грунту’ також впливає на цей показник.

Так, у шарі 0-10 см після обробітку грунту найвищий показшн шпаруватості - 55,0% було відзначено при дискуванні, а у шарі 10-20 с,\ шпаруватість грунту склала вже 47,3%, але цей показник був декілька вищим, ніл у варіанті з обробітком агрегатом СЗС-2,1 - 43,8% в тому самому шарі, відразу я після обробітку.

До кінця вегетації культур шпаруватість на обох варіантах зменшилася. ^ варіаіггі дискувашш цей показник у шарі 0-20 см зменшується на 8,5%, а прі обробітку агрегатом СЗС-2,1 - на 7,4%.

Водопроникність грунту на посівах гречки і проса залежала від способу йогс обробітку’.

Цей показник визначався нами двічі - перед першим поливом і останнім Результати спостереження за водопроникністю грунту та швидкістю убираній води свідчать про те, що серед двох варіантів обробітку груїпу кращим з відношенні водопроникності є дискувашш на глибину 8-10 см . Але , як доводяті рад дослідників, застосувати підвищених доз мінеральних добрив знижуч вимогливість рослин до об’ємної маси та інших водно-фізичних властивосте і Грунту.

Тому обов’язковою умовою заміни оранки під гречку і просо поверхневт обробітком є застосування добрив

РІСТ, РОЗВИТОК РОСЛИН КУЛЬТУР , ЩО ВИРОЩУЮТЬСЯ, в ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ І ЇХ ЗАСМІЧЕНІСТЬ .

Величина урожаю залежить не тільки від фотосинтетичної активност: листків, але і від розміру асимілюючої поверхні та вмісту’ хлорофілу' в листках Причому, прямий зв’язок між урожаєм і площею листкової поверхи спостерігається тільки при сприятливих умовах в період росту та розвитку'.

При сприятливих умовах на гілках першого порядку розвішаються гілкі другого, третього і наступного порядків.

Найбільше розгалужування у рослин гречки спостерігалось при обробітку агрегатом СЗС-2,1 і на фоні КуоР90. Ступінь розгалуження рослин при цьому способі посіву на 10-15% був вищим, ніж у варіанті з дискуванням на 8-10 см.

При обробітку агрегатом озернешеть рослин була також вищою, зерен ге одну’ рослину було більше від 20 до 30 %, ніж при дискуванні.

Спостереження за висотою рослин показали , що їх ріст збільшувався н; удобреному фоні при обох вивчених способах обробітку грунту .

Приріст висоти рослин від дози добріш у порівнянні з неудобрєним фонол складав у залежності від інших факторів від 10 до 21% : іайбільша висота рослш спостерігалась при посіві сівалкою-культиватором СЗС-2,1 на удобреному фон живлення . У варіанті оптимального поєднання факторів висота рослин гречкі досягала 110 см.

Площа листкової поверхні культури залежала від усіх факторів, ще

їлвчаються. На всіх варіантах з дпскуванням вона була на 9-12% менше, ніж при гбробітку агрегатом СЗС-2,1. Підвищення дози дсбрпв від до МдоРдо

фнводшіо до збільшення площі листкової поверхні від 2,3 до 7,5%.

На основі внщевнкладених даних приходили до висновку, що кращим ігротехнічним комплексом вирощування гречки в ггісляжнивпому посіві є ібробіток грунту агрегатом СЗС-2,1 на фоні застосування N9^90.

Загальна маса та пошаровий вміст коренів змінювались у залежності від ібробітку грунту та добріш.

Найбільш оптимальні умови розвитку кореневої системи створюються при ©єднанні обробітку агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см та застосування добріш.

При цьому обробітку трушу маса кореневої системи гречки у шарі 0-50 см !ула на 18% більшою, ніж при дискуванні.

Ріст та розвиток проса у досліді залежали від комплексу' агроприйомів , які астосовувалнся на його посігах . Щоб виявити вплив факторів , що вивчаються, а формування наземної маси і кореневої системи культури визначали ущистість, висоту, площу листків і розподіл кореневої системи в грунті.

Спостереження за культурою у фазі кущіння показали, що обробіток грунту лотно не впливає на кущистість післяжнивного проса. Ліпне у варіанті искування на фоні И^Рм процент продуктивної кущистості склав 1,0, що більше порівнянні з неудобреіпім фоном живлення, де цей показник дорівнював 0,8.

При обробітку грунту агрегатом СЗС-2,1 ці показники складали відповідно ,9 і 0,7.

Вихід зерна з одного волотка в залежності від факторів, що вивчаються, иітовався незначно і був практично однаковим для обох варіантів, які ивчаються - 4,6 г при обробітку агрегатом і 4,7 г для дискуваиня .

Спостереження за висотою рослин показали , що їх ріст збільшувався на добреному фоні живлення при обох обробітках грунту , що вивчаються . [айбільшу висоту мали рослини, які вирощені по мілкому обробітку грунту БДТ-з внесенням N«^90 •

Цей комплекс факторів , що вивчається , сприяв і розвитку максимальної псткової поверхні рослин проса в післяжнивному посіві , яка склала 18,1 [іс./м2/га

Загальна маса та пошаровий склад коренів проса змінювалися у залежності ід обробітку грунту та добрив , що застосовуються . Найбільша маса коренів озташовується у верхніх шарах грунту 0-10 та 10-20 см і складає основну масу :ієї кореневої системи . Добрива, що застосовувалися , мали істотний вплив на ззташуваїшя коренів у грунтових шарах : так, на удобреному фоні процентний : вміст збільшувався вглиб у порівнянпі з неудобреним фоном. Проведеш зслідження показали , що при поверхневих способах обробітку грунту основна аса коренів ( від 47,5 до 54,9%) розміщується у верхньому шарі грунту.

Загальна маса коренів виявилася більшою у варіанті з дискуванням, що і ндчлть про здатність проса розвішати достатньо кореневу систему у верхніх , ільш пухкпх шарах грунту, добре змішаних з післяжнивними залишками.

Засміченість посівів культур , що вирощуються , в значній мірі залежить від іособу обробітку грунту та фону живлення ; добрива активізують провокування

насіння бур'янів, що підтверджується більшим числом їх на удобрених фонах живлення; між обробітком грунту та засміченістю посівів гречки і проса просліджу ється взаємозв’язок у варіанті дискування грунту, у фазі розгалужування у гречки та викидання волотка у проса засміченість вища, ніж у варіаігтах з обробітком агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см; перед збиранням культур відзначена тенденція зменшення засміченості посівів гречки і проса.

Таким чином, очищенню посівів гречки і проса від бур’янів у дослідженнях, що проводилися, сприяв обробіток грунту агрегатом СЗС-2,1, а застосування добрив і мілкіш обробіток грунту, навпаки, підвищенню засміченості полів.

УРОЖАЙ , ЯКІСТЬ НАСІННЯ КУЛЬТУ Р , ЩО ВИРОЩУЮТЬСЯ, У ЗВ’ЯЗКУ З ФАКТОРАМИ , ЯКІ ВИВЧАЮТЬСЯ .

Урожай зерна гречки змінювався у залежності від факторів , які вивчаються , в широких межах - від 4,5 до 17,8 ц/га (табл.1.).

Максимальний урожай зерна гречки в проміжних посівах , в середньому за 1992-1994 роїш , було одержано при поєднанні обробітку агрегатом СЗС-2,1-на 810 см , застосуванні мінеральних добрив ИдоРад . Близький до нього урожай -14,7 ц/га досягнуто при такому самому поєднанні факторів , але на одинарному фош добріш - Ы45Р45 , після гороху на зерно . Найбільш слабкий вплив на урожай насіння гречки мав яровий ріпак - 14 ц/га . На неудобреному фоні найвищий урожай насіння гречки формується по горосі на зерно - 7,8 ц/га .

На формування урожаю насіння культури істотний вплив мав і обробіток грушу . Так , за всі роки досліджень , значніш вплив на урожай насіння мав обробіток агрегатом СЗС-2,1.

НСР05 в роки досліджень для обробітку грунту змінювалась від 0,12 до 0,43 ; для добрив - бід 0,15 до 0,52 ; для попередників - від 0,19 до 0,67 ; для сумісної дії факторів - від 0,21 до 0,95 ; а для їх комплексної дії - від 0,47 до 1,65 ц/га .

Декілька нижчим урожай насіння гречки був при мілкому обробітку грунту на фоні N9(^90 -14,2 ц/га.

Одним із діючих факторів, що вивчаються, виявились мінеральні добрива. Найбільша надбавка до урожаю зерна гречки від їх застосування була при обробітку грунту агрегатом СЗС-2,1 по горосі на зерно для Н,5Р45 -6,9, а ЙэоРэо-Ю н/га.

Результати технологічного аналізу зерна гречки свідчать про відповідність його вимогам ГОСТу до якості насіння круп’яних культур .

Якість зерна в залежності від способу обробітку грунту змінюватась слабо . Суттєва різниця була відзначена тільки по крупності зерна . При обробітку агрегатом СЗС-2,1 вона була вищою на 0,5-6,2% у порівнянні з дискуванням .

Урожайність проса змінювалась у залежності від умов вирощування в широких межах (табл.2 ).

У наших дослідах по удобреним попередникам одержано найвищий урожай проса після озимої пшениці на фоні мінерального живлення КэоРэо - 42,3 ц/га.

Добріш удобреним попередником виявився і горох - 40,3 ц/га. На відмін}’ від гречки більш чутливо, ніж удобрений попередник, проявив себе яровий ріпак урожайність на указаному попередникові склала 37,8 ц/га.

Попередник культури, А Фон живлення С

Обробіток грунту, Б без добрив N45P45 N90P90

Озимий ріпак агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 8,5 11,8 14,2

дискування на 8-10 см 5,6 10,0 13,2

Озимий ячмінь агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 7,3 12,8 14,9

дискування на 8-10 см 6,0 11,0 13,4

Озима агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 6,0 12,2 13,7

£ іііЦЛ дискування на 8-10 см 6,3 10,7 12,6

Горох агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 7,8 14,7 17,8

дискування на 8-10 см 5,9 11,8 14,2

Яровий ріпак агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 5,8 10,0 11,9

дискування на 8-10 см 4,5 8,6 10,5

При внесенні половинної дози мінерального добрива И^Р^ урожайність їоса декілька знизилася, але все ж таки була достатньо високою, що стало здатковим підтвердженням того, як чутливо просо на добрива. Найвища южайність культури була відзначена після озимої пшениці - 37,0 та гороху -

5,5 ц/га

На урожайність післяжнивного проса мав позитивний вплив і обробіток уугпу. Найкращим його варіантом для культури, що вивчається, виявилось існування на 8-10 см з внесения;,і мінерального добрива N9(^90 після озимої легаті, урожай зерпа прн цьому склав 42,8 и/га

НСР05 в роки досліджень для обробітку грунту змінювалась від 0,26 до 0,58; ія добріш - від 0,31 до 0,71; для попередників - від 0,40 до 0,82; для сумісної дії акторів - від 0,44 до 1,59; а для їх комплексної дії - від 0.99 до 2,25 ц/га.

При обробітку грушу агрегатом СЗС-2,1 урожайність проса була нижчою і слала 37,0 ц/га.

Зерно проса, вирощеного в післяжнивному посіві, відповідало вимогам ОСТу щодо якості урожаю круп’яних культур. Якість зерна в залежності від акторів, що вивчаються, широких відмінностей не мало і всі показники були ракитою на одному рівні.

Попередник культури, А Обробіток грунту, Б Фон живлення,С

без добрив N45P45 N90P90

Озимий ріпак агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 12,0 й7о 23,2 2бЗ 31,0

дискування на 8-10 см 31,0

Озимий ячмінь агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 14,7 27,0 ЗІД 30,8

дискування на 8-10 см 16,3 36,0

Озима пшениця агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 11,7 16^2 26,7 ЗбГ9 30,4

дискування на 8-10 см 42,8

Горох агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 14,2 14~9 32,3 36^3 36,3

дискування на 8-10 см 40,2

Яровий ріпак агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см 11,7 13^2 28,2 ззЗ 31,3

дискування на 8-10 см 37,7

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ГРЕЧКИ І ПРОСА В ПРОМІЖНИХ ПОСІВАХ

За даними таблиці видно, що обробіток грунту агрегатом СЗС-2,1 забезпечував одержання високого чистого прибутку . У цьому варіанті одержана і найвища урожайність гречки. Внесення мінеральних добрив у дозах N4,^45 та ИсадРію збільшує виробішчі витрати на вирощування гречки в післяжнивних посівах, але вони окупаються підвищенням урожайності, а, відповідно , і чистим прибутком.

Обробіток грунту має значний вплив на чистий прибуток з одного гектара . Кращим обробітком , що забезпечує максимальний чистий прибуток з 1 га при вирощуванні гречки в проміжних посівах , був обробіток агрегатом СЗС-2,1 та застосування добрив з розрахунку Ь'ууРуо після збирання гороху (табл.З).

Таблиця З

їистий прибуток з 1га посіву культур , що вирощуються, в зв’язку з факторами,

які вивчаються, гривень ___________________________________________________Середнє за 1992-1994 р.р.

Попередник культури Обробіток грунту і фон живлення

Агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см Дискування БДТ-7 на 8-10 см

Без добрив N45P45 N90P9O Без добрив N45P45 N90P90

г речка

Озимий ріпак 183,7 260,1 192.8 26.3 159,7 248,7

Озимий ячмінь 122,4 312.8 328,4 46.7 211,4 242,3

Озима пшениця 72,5 281,4 266,1 62,1 195,3 201,9

Горох 148,2 411,2 478,4 48,3 252,2 284,2

Яровий ріпак 44,1 168,8 173,2 30,2 87,1 93,3

Просо

Озимий ріпак 39.9 195,2 276,8 55,3 258,5 269,9

Озимий ячмінь 100,0 280,6 272,1 126,7 365,6 381,5

Озима пшениця 32,6 274,3 263,2 126,8 495,3 534,1

Горох 88,8 399,5 396,7 97,9 482,5 475,4

Яровий ріпак 32,6 308,0 283,3 59,3 421,4 420,1

Най ні кеча собівартість одного центнера зерна гречки була досягнута при 5робітку агрегатом СЗС-2,1 на фоні застосування М,15Р,55 після гороху’ і склала

І,74 грн. Обробіток агрегатом забезпечував зниження собівартості одного аггнера зерна гречки за всіма варіантами досліду на відміну від дискування, яке ірияло збільшенню даного показника .

Найвищий рівень рентабельності вирощування гречки в проміжних посівах дзначеио при обробітку агрегатом СЗС-2,1, а найбільш низький - у варіанті з «жуванням грунту БДТ-7.

У кращому' варіанті рівень рентабельності в залежності від факторів, що івчаються , змінювався від 79,4 до 85,4% - після гороху при обробітку агрегатом ЗС-2,1. Застосування добрив приводило до підвищення рівня рентабельності, ідвищення дози добрив до НэдРэо знижувало рівень рентабельності за всіма іріантами досліду (табл. 4).

Не всі варіанти досліду’ по вирощувашпо гречки в проміжних посівах іябилися енергозаощаджуваними, що пояснюється низькою урожайністю 'льтури, але майже в половині варіантів енергетичний коефіцієнт був вищим від шниці. Найбільший приріст валової енергії - 29,67 тис.мДж/га було одержано сля обробітку’ агрегатом СЗС-2,1 на фоні N^90, після гороху' на зерно.

Вигідність вирощування післяжнивного проса, як і гречки, багато в чому ізначається економічною доцільністю агротехнічного комплексу, який

застосовується.

Розрахунки економічної ефективності показали , що при мілкому обробітку грунту витрати грошових коштів нижчі , ніж при обробітку СЗС-2,1, а вартість урожаю з 1 гектара вища.

Кращим обробітком, що забезпечує максимальний чистий прибуток з 1 га при вирощуванні проса в пожнивних посівах, було дискувашія на глибину 8-10 см.

Мінеральні добрива в дозах Ї^Р^ та NэoP9й збільшували втрати коштів на вирощування проса в проміжних посівах, але еони окупалися ростом урожайності культури, а тому і більш високим чистим прибутком. Найвищий чистиіі прибуток з 1 га одержано при поєднанні лущіння та застосування після озимої

пшениці.

Собівартість 1 центнера зерна залежала від усіх факторів, що Бїшчаються. Найнижча собівартість одного центнера зерна одержана при дискуванні на фоні застосування N45^45 після озимої пшениці.

Застосування добрив за нормою ІЧ.45Р45 у всіх варіантах досліду забезпечувало зниження собівартості 1 ц зерна проса. Підвищення норми добріш до ЙдоРдо приводило до збільшення собівартості продукції.

Найвищий рівень рентабельності вирощування проса в післяжнивних посівах відзначено у варіанті мілкого обробітку грунту після озимої пшениці на фоні застосування Н45Р45. Рівень рентабельності в залежності від факторів, що вивчаються, змінювався від 43,0 до 92,1%.

З енергетичної точки зору всі агрокомплекси виробництва проса, що вивчаються, є енергозаощаджуваїшми. Без внесення добріш затрата сукупної енергії на 1 га нижчі, ніж при їх внесенні.

Прибуток енергії, нагромадженої в зерні проса при внесенні добрив збільшувався, причому найбільше збільшення забезпечувало поєднання азотно-фосфорних добріш у дозі N^90 , дискуванні на 8-10 см після озимої ппзешщі.

Серед двох культур, що вивчаються, в проміжних посівах на поливних землях півдня Україїш, судячи з усіх показників економічної та біоенергетичної оцінок їх вирощування, більш доцільніш є просо.

Попередник культури Обробіток грунту і ( юн живлення

Агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см Дискувашія БДТ-7 ка 8-10 см

Без добрив N45P45 N90P90 Без добрив

Озимий ріпак 55,1 57.3 51,3 18,1

Озимий ячмінь 38,1 67,4 57,1 14,8

Озима пшениця 23,6 61,4 47,0 19.4

Горох 45,6 85.4 79,4 13.3

Яровий ріпак 14,4 38,3 31.6 10,0

Просо

Озимий ріпак 13.5 43,1 46,8 17,9

Озимий ячмінь 32,1 59,1 46 Д 39,5

Озима пшениця 11.0 57,9 44,7 38,7

Горох 28,7 79,2 63,7 30.6

Яровий ріпак 11,1 63.9 47,7 19.1

РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ГРЕЧКОЮ, ПРОСОМ ТЕПЛА, ГРУНТОВОЇ ВОЛОГИ, ДОБРИВ, ЗРОШУВАНОЇ ЗЕМЛІ

Продуктивність використання сонячної енергії в промЬкннх посівах гречки в їіежиості від умов її вирощування визначали по виходу' зерна з розрахунку на 1° їла.

Найбільш раціонально використовується тегсіо рослинами гречки в :ляжнивннх посівах при наступному поєднанні агротехнічних факторів : передник - горох . що вирощується на зерно , обробіток грунту агрегатом СЗС-1 на глибину 8-10 см та застосування добріш з розрахунку НуРео .

На один градус позитивних температур у цьому варіанті одержано 0,85 кг рна гречки . Окупність тепла , дякуючи добривам на фоні , що розглядався , ільпшлася в 2-3 рази . Приріст урожаю зерна на всіх фонах живлення , що вчаються , обробітку грунту та попередниках коливався від 0,29 до 0,46 кг на ин градус позитивних температур .

Важливою ланкою у розробці комплексу агротехнічних прийомів є ворення таких умов, при яких забезпечується найбільш економна витрата води.

У наших досліджеїшях сумарне водоспоживання гречки коливалось від 1530 1767 м3/га . Це пояснюється тни , що гречку висівати у другій половині липня і

о водили 2-3 полива .

При внесенні мінеральних добрив сумарне водоспоживання незначно інювалося. По обробітку грунту не спостерігалось істотних змін цього казтшка. Найбільше сумарне водоспоживання гречки відзначено у варіанті ;скування на 8-10 см після гороху на фоні мінерального живлення ИдоРэо . А ймеїшіа величина сумарного водоспоживання на неудобреному фоні відзначена

прк обробітку агрегатом СЗС-2Д по озимому ріпаку і склала 1530 м3/га.

По сумарному водоспоживанню не можна судити наскільки продуктнвн витрачається волога при різних агротехнічних прийомах вирощування гречки так ж більша величина названого показника може бути поєднана з високії; урожаєм , а низька, навпаки, з недостатнім рівнем урожайності культури.

Про доцільність витрати води полем гречки у різних варіантах дослід судили по її кількості, яка приходилася на одиницю одержаного урожаю , тобті по коефіцієнту водоспоживання . Цей показник істотно змінюється в залежності від факторів, що вивчаються ( табл.5 ). Найбільше його значення було н неудобреному фоні живлення і склало по мілкому обробітку БДТ-7 після яровог ріпаку - 373 м3, що свідчить про раціональну витрату вода. Найбільш економні витрата води рослинами гречки відзначена при обробітку агрегатом СЗС-2,1 післ гороху у варіанті внесення мінеральних добрив.

Найбільша окупність застосування добріш для гречки була на фоні Н45Р4 при обробітку після гороху агрегатом СЗС-2,1. При підвищенні дози добріш у ! рази, окупність їх знижувалась незалежно від обробітку грунту та попередника; всіх варіантах досліду'.

Інтенсивність використання землі у ланці сівозміни з вирощуванням гречи проміжних посівів оцінювали за виходом продукції за два урожаї ( попередник гречка ). максимальний сумарний вихід зернових одиниць - 76,4 ц/га за середнім] даними, відзначений на підвищеному удобреному фоні живлення N90^90 прі обробітку агрегатом СЗС-2,1 після озимого ріпаку .

Просо, дякуючи пониженій реакції на строки посіву, при наявності волога ; грунті та здатності скорочувати довготривалість вегетації в післяжнивнії; посівах-єдина злакова культура , яка може забезпечувати добрі додаткові урожа зерна.

Оптимальні умови продуктивного використання сонячної енергії культуро» проса складались прп дискувашгі на підсиленому фоні живлення по попередшгсу озима пшениця.

Способи і глибина обробітку грунту неістотно впливали на нродуктітніст] вшеористання тепла культурою проса На фоні обробітку' агрегатом СЗС-2, одержано в середньому 0,59, а при дискуванні - 0,67 кг зерна проса на один градуі позитивних температур. При внесенні добрив продуктивність використання тепл; збільшувалася на 33-37 %.

Сумарне водоспоживання післялстівного проса у залежності від факторів що вивчаються, коливалось у широких межах - від 1682 до 1884 м/га Найменший коефіцієнт водоспоживання одержано у варіанті з дискуванням п; 8-10 см після гороху та застосуванні ЫзоРэо, найбільший - 134 м3/ц на удобреном; фоні, по мілкому обробітку* грунту' після ярового ріпаку' (табл. 5).

Таблиця 5

Коефіцієнт водоспоживання культур , що вирощуються, у зв’язку з факторами ,

я и вішчаються, м3/ц ______________________________.____________________Середнє за 1992-1994 p.p.

Попередник культури Обробіток грунту і фон живлення

Агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см ; Дискуваїшя БДТ-7 на 8-10 см

Без добріш N45P45 N90P90 Без добрив N45P45 N90P90

Озимий ріпак 239 133 121 304 170 153

Озимий ячмінь 209 129 115 290 155 134

Озима пшениця 269 134 123 257 155 134

Горох 211 113 96 286 145 126

Яровий ріпак 295 169 147 372 198 166

П зосо

Озимий ріпак 142 74 70 130 68 60

Озимий ячмінь 113 63 56 108 67 52

Озима пшениця 151 70 60 127 47 42

Горох 128 56 51 121 52 46

Яровий ріпак 157 63 58 134 54 49

Просо є культурою найбільш вимогливою до добріш , тому і формує більш [сокі врожаї зерна. Найвищу окупність 1 кг д.р. добріш урожаєм зерна безпечував варіант обробітку грунту БДТ-7 на глибину 8-10 см після збирання нмої пшениці на зерно , фон живлення М^Р.^ .

Показник окупності у зазначеному варіанті складав 15,9, а по горосі -15,6 кг рна на одіш кілограм добрив , що застосовуються .

Інтенсивність використання поливної землі оцінювали по виходу продукції два урожаї (попередник, просо). Високий загальний збір зернових одиниць дзначався після озимого ріпаку у варіанті з лущінням на удобреному фоні ;шлення Н90Р90, тут одержано максимальний сумарний урожай зернових [иішць у досліді - 84,4 ц/га.

ОСНОВНІВИСНОВКИ

Важливим резервом збільшеная валового збору зерна в умовах зрошеїпія є післяжнивні посіви гречки і проса . При оптимальних умовах вони дозволяють одержати 35-40 ц/га зерна попередньої культури , 14,9-17.8 ц/га зерна гречки , 36-42 ц/га зерна проса з сумарним виходом продукції 76,4-84,4 зернових одиниць.

В післяжнивних посівах рослини гречки і проса під впливом високих температур і при достатньому водоспоживанні значно скорочують як міжфазні

періоди, так і період вегетації в ділом}7.

3. Прийоми обробітку грунту мають істотний вплив па його водно-фізичн властивості . Обробіток агрегатом СЗС-2,1 і дискувапня БДГ-7 на глибину 8 10 см не забезпечують оптимальну щільність складашія кореневозаселеноп шару грунту , знижують його шпаруватість і водопроникність .

4. У засушливих степових районах півдня України вирішальне значення да росту та розвитку рослин , одержання високих і стійких врожаїв зерна гречкі і проса в післяжнивних посівах мають передпосівні поливи . Вош забезпечують необхідний запас вологи в грунті у перший період росту т; розвитку рослин, дозволяють добре підготувати грунт до сіе6и т: забезпечують своєчасні дружні сходи при будь-яких, навіть дуже засушливії: умовах літа.

5. Післяжнивні посіви гречки і проса є ефективним засобом боротьби : бур’янами, особливо при обробітку грушу сівалкою-культиватором СЗС-2,1 На ділянках, де був застосований цей прийом, засміченість посівів гречки проса до кінця вегетації культур знизилась у 3 разн.

6. Раціональною нормою застосування мінеральних добрив під проміжні посіві гречки і проса на темно-каштанових середньо-суглинних грунтах є М45Р45 Підвищення дози добріш, що застосовуються, до N^90 збільшує урожай зерн; культур, що вирощуються, на 1,5-2,5 ц/га, але майже у 2 рази знижує окупніст: туків.

7. При підготовці грушу під післяжнивні посіви гречки кращі результати да обробіток сівалкою-культішатором СЗС-2,1. Обробіток дисковою боронок БДТ-7 знижує урожай культури. Під післяжнивне просо, навпаки, кращш обробітком є лущіння з наступною передпосівною культивацією. Замін дискування на обробіток агрегатом СЗС-2,1 приводить до значного зниженії урожаю.

8. Кращими серед попередників, що вивчаються, під культури є: для гречки горох; для проса - озима пшениця, після яких одержано найвищий урожа зерна на фоні N^0.

9. Найкращі показники якості зерна гречки забезпечують сумісну дію добрив обробітку агрегатом СЗС-2,1 та попередника - горох на зерно; а для проса поєднання добріш з днекувашіям після озимої пшениці.

10. Результати досліджень за сумарним водоспоживаншш та раціональністі використання поливної води показали, що найбільш оптимальна витрату вод забезпечили : для гречки - обробіток грушу агрегатом СЗС-2,1 на 8-10 см застосування гороху ; для проса - лущіння БДТ-7 на 8-10 см, доза добрії N9(^90, попередник - озима пшениця.

11. Вирощувати гречку і просо в післяжнивних посівах економічно вигідно. При оптимальному поєднанні факторів, що вивчаються, рентабельність виробництва гречки досягає 85,4%, приріст валової енергії - 29,67 тис.мДж/га , енергетичний коефіцієнт - 1,24 ; для проса - рентабельність досягає - 92,1%, приріст валової енергії - 72,51 тис.мДж/га, енергетичний коефіцієнт - 2,2 .

12. На основі результатів польових дослідів і з метою одержання урожаю зерн гречки в післяжнивному посіві на рівні 15-18 ц/га в зрошуваних умова

південних регіонів України рекомендуємо господарствам застосовувати наступний агротехнічний комплекс: Вслід за збиранням кращих попередників-гороху на зерно та озимого ячменю, вносити добрива з розрахунку N45P45, проводити обробіток грунт}’, сівбу в стершо сівалкою-культиватором СЗС-2,1, вслід за цим виконувати полив, який викликає сходи, нормою 350 м3/га.

До сівби рекомендуємо приступати в середині липня.

З метою одержання 36-42 ц/га зерна проса в післяжнивних посівах гкомепдуємо вслід за збиранням кращих попередників - озггма пшениця та горох а зерно вносити добрива з розрахунку N45P45, обробіток грушу проводити исковою бороною БДТ-7 на глибину 8-10 см.

Після посіву здійснювати полив, що викликає сходи, нормою 350 м3/га. егегаційні поливи здійснювати при зниженні вологості активного шару )-50 см) до 75-80 % найменшої вологоємності.

З метою підвищення раціональності використання зрошуваної ниви гречку і росо в післяжштннх посівах рекомендуємо розміщувати і після озимого та рового ріпаку; при добрій забезпеченості господарства мінеральними добривами озу їх застосування можна збільшувати до N90P90.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

. Ушкаренко В.О., Аверчев О.В., Чершіш М.О. Водоспоживання проса і раціональність використання зрошувальної води // Таврійський науковий віснпк. Віт. 5. Тепматичшш збірник матеріалів республіканської науково-практичній конфереції "Еколого-економічні проблеми водогосподарського комплексу..." 25-27 листопада 1997 р. Херсонський сільськогосподарський інститут. - Херсон, 1997. - с. 81-83 (Приймав участі» в проведенні досліджень обробці і узагальненню аналітичпих даних).

Ушкаренко В.О., Аверчев О.В., Чорниш М.О. Агротехнічні умови одержання високих урожаїв гречки післяжнивних посівах// Агрохімія і грунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спеціальний випуск до V з’їзду УТГА (6-10 лішпя 1998 р. м.Рівне). Частіша 3. - Харків, 1998 -с.177.

(Проведепі спостереження, дослідження).

Черниш М.О. Вплив умов вирощування на врожай проса // Таврійській іуковий вісник. Випуск 11, Частіша 1. Присвячується урочистій події - 125 іччю університету, - Херсон, 1999 р. - с.77-79

Апотація

Черниш М.О. Порівняльна ефективність вирощування гречки і проса в ісляжгагопих посівах на поливних землях півдня України (рукопис).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських іук за спеціальністю 06.01.02 меліорація та зрошуване землеробство, ерсоиськпй державний аграрний університет, Херсон, 1999.

У дослідженнях, проведених у 1992-1994 p.p. у Херсонському державном сільськогосподарському інституті, вивчено вплив попередників (озима пшениця озимий ячмінь, озимий ріпак, горох, яровий ріпак ) на родючість грушу, врожаї та якість зерна гречки і проса.

Визначена порівняльна ефективність поверхневого обробітку грунту виконана традиційним знаряддям - БДГ-7 і комбінованим агрегатом - сівалкою культиватором СЗС-2,1.

Запроваджені шляхи раціонального використання гречкою і просом проміжних посівах тепла, грунтової вологи та добрив, що застосовуються.

Ключові слова: гречка, просо, попередники, добрива, дискування, агрега СЗС-2,1.

Аннотация

Черныш М. А. Сравнительная эффективность возделывания гречихи и проса в пожнивных посевах на поливных землях юга Украины (рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02. - мелиорация и орошаемое земледелие , Херсонский государственный аграрный университет , Херсон , 1999 .

В исследованиях , проведенных в 1992-1994 гг. В Херсонском государственном сельскохозяйственном институте изучено влияние предшественников ( озимая пшеница, озимый ячмень, озимый рапс, горох , яровой рапс) на плодородие почвы, урожай и качество зерна гречихи и проса .

Определена сравшггельная эффективность поверхностной обработки почвы выполненная традиционным орудием - БД Т-7 и комбинированным агрегатом сеялкой-культиватором СЗС-2,1.

Преобладание этой обработки наблюдалась на всех фонах питания. Этот способ обработки почвы при выращивании гречихи обеспечивает максимальную прибавку урожая.

Для проса лучший способ обработки почвы, дискування на 8-10 см.

Для получения в производстве максимального урожая зерна гречихи и проса к сохранения при этом плодородия почвы (при низкой обеспеченности ее азотом, средней, подвижным фосфором) необходимо вносить минеральное удобрение N45P45 при поверхностной обработке почвы на 8-10 см.

Установлено, что комплекс агротехнических приемов, который способен увеличить урожай зерна гречихи и проса, является в той или иной степени фактором улучшения качества зерна.

Выход валовой энергии с одного гектара и энергетический коэффициент при возделывании проса выше чем у гречихи. Просо является наиболее целесообразным среди этих двух культур в пожнивных посевах, учитывая все показатели энергетической и биоэнергетической оценки.

Установлено, что на величину суммарного водопотребления изучаемые факторы имеют малозаметное влияние, наиболее полным показателем, который указывает на экономный расход воды, является коэффициент водопотребления.

Изучены кроме этого пути рационального использования гречихой и просом

i промежуточных посевах тепла, почвенной влаги и применяемых удобрений .

Ключевые слова: гречиха, просо, предшественники, дозы минеральных добрений, дискование, обработка почвы, водопотребление, урожай, качество.

Synopsis

Zhemysh М. A, The comparative efficiency of cultivation of buckwheat and millet in the stubble sowing at the areas requiring irrigation of Kherson region

(typescript).

"he Dissertation for the degree of Candidate of Agriculture in specialty 06.01.02 -lelioration and irrigation farming, the Kherson State Agrarian Institute, Kherson, 1999.

I the researches, conducted in 1992 - 1994 at the Kherson State Agricultural Institute, те effect of foregoing crops (winter wheat, winter barley, winter rape, peas, spring ipe) on fertile soil, harvest and quality of buckwheat and millet grain was studied.

Ъе comparative efficiency of surface tillage of soil with a traditional implement -ДГ - 7 and a combined cultivating drill C3C - 2,1 has been determined.

Tie effective ways of using heat, soil moisture and used fertilizers by buckwheat and lillet at the intermediate sowing have been established.

he key words are buckwheat, millet, foregoing crops, rate of mineral fertilizers, niffling, combined cultivating drill C3C - 2,1.