Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Способы усовершенствования подготовки пчелиных семей к зимовке

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Способы усовершенствования подготовки пчелиных семей к зимовке"

РГ6 од 5 / ¡¡ЮЛ 1393

ГЗРИБЗЬШ ЗЕРЗАЗШЗ ДГРіРЗІіЙ 7НШРСІШ

la щззаг рукопису ТЖНОБСЬШШ ЗяЯЧЕСДДЗ адіріЗошч

СПОСОБИ 7дСС20ІШШНЕЯ ПІІГОТОВШІ БДЮЛИЩП.

■лмея до- зимівлі

Спеяіаліінхсїь Q6.02.04- - опздіааьаа зоотехнія, технологія ^цробнндтза продукті з їиарзннішгза

13Г0РЇ4.ЇРДЇ

«асзртааіх sa здобуття- наукозого injnsал кандидата сільськогосподарських says.

із IB-139 а

Pûûcîa виконана г Егуково-досхіДЕоцу іпогигуг: сдгі£ьнш:ге£. Російське і йгедерадії.. .

Науковий керіЕНЕк - каЕДЕдат сільськогосподарських наук, сгар СИЬ ESyKCBEf- СПІЕрОбіїНИК ЯкОБЛЄЕ І.С.

Офіці£н: опоеєегп: д.с.-г.е., професор Поліщук В.П.; К.С.-Г.Е., доцєе? Еучєрук Е.Я.

йЗОБІДЕї СШГаЕІйЕЕІЯ ІЕСТЕГУ? СДЕїЛЬЕХІЕГБг УА1Е

Бахксг ДЕсєртасії хідоудетьок r1995 p0Ej

с " /0 * тсс,, ее засіданні спеціалівованої вченої ради X 120.71.0 £ Українському деріавноігу аграрному університеті sa адресок: 252Û4I, Кїіії-чі, гул. Героїь Оооронн, 15, корпус З, ауд. 68.

Просино прийняти участі- у засіданні Ради, вйо ьисдагк Ваг відгук, загвєрд£ЄЕЕ£ печатког а& адресос:

2520ЧІ, Ееіь-^і, еул. ГероіЕ Оборот, 15, сектор saxncry дисертгц

< S дисертаціє*) ііогев оЕнайоиитвсь у бібліотеці Українського державного аграрного університету,

Детореферат рсБіслаЕи£ * $/ »- 1995 року.

Вчєеее секретах? спеціалізованої,

їчєеоі ради, кандидат сільськоґос- -• « т

дздарських наук „ дасашк £.а.

і. вітальні шш£гівї2Еі рсвоїи

Лчтуалькість тегпі. Від резуліі'асіз зхухялі бдлолнЕЗЕ сіаеЗ з.адешть їх ріс? і роззето:; диском» лрсдуктизність і рентабельність "~.сік, зрсгзйьість і якість о ільськогосподарських екїоцофільяих "уль~ тур* Одна« Із гзаяязах каг.ря«хіз з розв'язку проблемноі задачі

П0ЛІП":5Ь'НЯ ЗХІ'ІЗЛЗ бДХОЛКН«Х С ІУЗП 2 7ЇДССКОК2ДЄКНЯ ОСІННІМ J*f гГО-

тезки»

Зараз далеко не позкіств розкрзті і nzr-resi cpsrstnx передзимового і зкковзго ослабленая 6дхоліі:;',:х сігіей , Вмздзняя гппхву стели /кіль кес?і бд:;ід/, vepuiніз зкродузпнзк "зкх'озкх" с-со<5їік і:а р;;?ультати. 'яшіїлі , гхзчзння якос?і oupounx зікозхх груп бдг.іл, ї>-.залості ;;; гкття, ькязлешш зплкзу об"еку і якості вуглслодххх і білкезих корніз ?.s •Мзіологічь/ підготовку (!д~1л дозволяє лопереді.-ги лега-т::;ке закінчення з;:^інлі. ■ -

' '22ЧЄЙЕЯ КІЛЬКІСНИХ І ЯКІСНИХ ЗКІК 3 5ІЦяЯХ І ТІЛІ бДЗІЯ рІЗ-

кхх 5ІК02КХ груп з лередгигголкй і sasiosnS період:: отакозкть зеля-храхтпчк::;: і теоретичний Інтерес.

:'ета і зз.гхакая досліджень; lie? зо ди:;еі‘ p~63vii було зкзчхтх тзослизост: підготовки до зхігізді, лоб грзхт :;"Г0 ІГЗДІПСІТИ її результат:-:. підзтатгк збзрзпздізть бдхіл і сіпзй а а і .топу за ооіеяьо-ііцзвкй період, з такол збільпптіЕ їх продуктивність. У звиязку з сул:: so ставлені слідуючі заг-даккя:

Зазчитя фактор:*, по зплкзаать із послаблення ciueS бдліл у пегіедг;;;:ззип і зк!іоз::~ керіодх;

і закрити і аавчи.чі кількісні і якісні zi'iva, до зідбузавть-

С-: я передзйиозкй І ЗїІІіЗЗХ'і Г.ерІОДЕ TJ бДХОЛКЕііХ СІІі!,ЯХ і тілі окре-

мих одеіл різкого зіку;

Ь, УтСЧШГГд ОЕТИіІБЛЬКІ ТЄЗЦІ КИ ЗИрОЦуЗаННЯ "ЗИМОВИХ" бДКІЛ,

Г.ДС.ТНКХ зикувати з пайкенвини зитратанн енергетичних ресурсів ор-гзьізиу;

і*. Заявити фактори, до сприяпть кзр°щуваі-:ню і збєреаекшз в

сік"ях великої иасіі иолодих, здатних до тривалого їкття бдхіл для

зимівлі;

5. Розробити прийоми вдосконалення технології підготовки сіней до зииівді <- полі useнна і'ї результатів.

- ч -

/ Наукова новина. Вперше розкриті й вивчені деякі ¿актори і причини, цо спричиняють послаблення і загибель бдаолиних сіней в осінньо-зимовий період. Одерзані нозі дані, до уточнить оптимальні терпіни вирощування -'даіл осіннього покоління в умовах центральних областей Кечернозем"я Рості» Виявлені і вивчені деякі особливості зміни їізіологічного стану бдзіл з осені до весни з урахуванням їх віку, сили сіней, результат”, зимівлі та інших ¿акторів. На основі ць^го вперше виділені для характеристики /тестування/ підготовленості *цаід до зииівлі показники, цо безпосеред..ьо впливагсгь на стан зимусчкх огебин і результати зимі елі с-імей. Доведено, цо підготовленість бдзіл, о”не і тривалість їх аиття в зимовий період,визначається силов сімей, в яких вони проходять передзимову підготовку, починисчн з першого дня імагінальної стадії, термінами їх вирощування, і залегать від кількості.якості кормових запасів в гніздах сімей. Встановлений ряд важливих кор-релядійних зв"язкіз, які визначають результати зииівлі бдгіл.

Практична цінність ообот.и. Тема дисертації входить в галузеву програну О.С.а. іі8 Еауково-дослідних робіт ЕХ І бдаіяькицтва на- І985-І992 рр. за завданням 02.0І.Н /номер дергавноі реєстації ■ 0166013223 6/. -

Одс-; ::-:і результати дос..іД2вкь дозволили розробити систему заходів( „одо поліпшення підготовки бдхоликах сіней до зииівлі, і„=дяки чому скорочується загибель сімей а осінньо-зимозий періед, зменшується відхід бдііл де весни, підвищується продуктивність і рентабельність пасік. Розроблені приломи випробувані на практиці /ОПа "Ходикіно"/ і рекомендовані для влровадгеккя у виробництво.

Виділені і вивчені показники фізіологічного стану бда;л, де аизкачагть іх підготовленість до зими і результати зимівлі, які дропокуїть використання в розробці тестів на зим ест іикість.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційних дссліддень заслухані і схвалені ученою радої' гЦі бдаільництва на закличному звіті до аспірантській роботі /Рибне, 1967/, на Всесоюзній конференції молодих учених /Рибне, НІІП, 1987/, свілейнік конференції, присвяченій ІСО-річчв з дня народження М.І.Вавілова /Москва, ЇС-А, 2967/, на об'єднаному засіданні відділів інституту бдаількицтза /Рибне, 1951/, на науково-зиробкичій конференції, присвяченій проблемам зимівлі бджіл /Рибне, ІШ£ ІИБ, ІЬіО/, на спільному засіданні кафедр: бджільництва, свинарства, розведеная і утримання сдліл Укр. НДТІ бджільництва /їаів, 1^2/.

Рекомендовані заходи по підготовці бдг-КЕпх civeL до зкаївлі впровадаені Еа виробничій пасіаі ОПЇ мХодкеіз2п Рязанські області, де одержані позитивні результати, оботз зяклгдена на 142 стооіе-ках машинописного тексту, виііугє 27 таблиць і .1 цалсккіз. Дисертація складається із зсхупу і аналізу одержаних результатів, висновків, рекомендацій виробництву і спкска літератури, цо 2к.лшас 153 дгерела, з яких 33 - на іноземних позах.

2. НАТЕРШИ 1 МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота проводилась в 1985-1989 pp. у відділі технології зк-роОництза продуктів бджільництва НДІБ /м.Ркбкз/ з стаціонарних і польових умовах, в лабораторії, на дослідних і виробничих пасіках.

Об"єктои досліджень були сіа"І бдкіл, групи бджіл різкого віку і окремі бдаолк. .

Дослідні і контрольні груші форцузалк аетодои під;:?ру сімей -аналогів, різних за кількістю бдніл, печатного розплоду, корму, за походженням і віком маток, üacy сімей означали зважуванням бджіл без вуликів і вощин. Кількість печатного розплоду визначали рамкою-сіткою з квадратами 5x5 см або 100 бджолиних чарукок. Запаси кори із у гнізда;: сімей визначали зважуванням кожного стільника. .

Поведінку бдділ і тривалість їх яиття вивчали на у;~ -;:х з перших днів життя робочих особинах, яких номінал;' з рівносначкі і нерівнозначні /за окремими параметрами/ ciu"i, а гг.ксн з енто^о-логічкі садки. В сері! Д0СЛІД13 для чистоти проведе.ЧЬЯ ДОСЛІДіСКЬ використовували цінених 6деіл, одерканих. від од.чі маткі;.

Збереженість1відхід бдкіл визначали на конкретну дату за різнииеи 'і масі сі цей і кількістю «ічеках особин, ’¿о зберегли-;-’, еляхом підрахунку на койкому гніздовому стільнику і стінках -у;.:,;::;.

Результати зимівлі бджолиних ciuw ,та?х продуктивність 5СГ:.-ЕОвлЕвалп за методиксе, затвердхенов ВАСГНІЛ /Таракоз Г.;.,І»7І/. Кількість бдаіл оцінгзади за вологою і сухою иасоі. тіла, кількістю загальної води 2 иргаиізіп. зиістои сирого ниру і загального азоту," розвитком supo'"'■ ~'~>г і глоткових зі..-з, вмістом глзко-зи та глікогену ь c'w..- > ■ !.кі тіла Одділ. ¿іро‘-:и, відібрані лл** ізіологічних досліджень, змі:.узали по 30-50 £дг.іл, однорідних

- б -

зг віком, а в окремих випадках, і споріднених матці.

Еологу, суху ц'асу тіла бджіл і масу задніх кнкок із вмістом /"авантаження/ визначали зважуванням ка аналітичних вагах, кількість води в тілі бджіл за різницею в масі до і після висушування •проб при температурі 102° С. протягом Чд годин, кількість жиру в організмі бджіл за методикою екстрагування проб ефіром в апараті Сокслета; зміст загального азота за мікрометодом К"єльдаля, для чого використовували наважки масою 39,9-¿*0,I мг з добре високих і подрібнених бджіл. Кількість глюкози і глікогену з тілі бджіл вии.ач:..^ актроиоЕйіі способом /Иєскова К.П., Сєвєрін С.Є,, 1979/ за вдосконаленою і впровадженою нами методикою, застосова-EOD.для Гіпологічних досліджень у бджільництві, ¿ля цього добре подрібнені і висушені наважки бджіл касою по 40 мг, вміщували в пробірки, де відбувалось вилуговування -цукрів розчлнбц КОН протягом 20 хвилин. Після цього вміст пробірок фільтрувала і розводили водою до йб"єиу 10 ил. По 2-3 мл одержаного розчину вміцуза-г ли з центрабужні пробірки, доливали по 3 ил спирту-ректи£ікату і центрифугували пра 3 тис. обертів за хвилину. Глікоген, ї? вапаз в осад-,аідсуаузали, a потій розчиняла в 2,5 ил води з наступним додаванням антрону. Після 10-х.впликноі експозиції з кии"ячій зодї'-ній бані розчин фотометрузалл при 520 нм. За кількістю глскоза, визначеній на за допомогою калібрувального графіка і перезідк! го коефіцієнта з глюкози в глікоген - 1,11 розраховували зміст ГЛЮКОЗИ В сухій М2СІ бджіл.

Стан гіпофар<.нге>алькнх. залоз оцінювали за 4-^ба.:ькоь дкало^ Гесса, а живого тіла - за 5-бальнос системою / iíaypiuío А..1955/.

За час роботи було проведено понад 1200 обліків стану сіазч, шміченй близько 100 тис. бджіл, досліджено під мікроскопом за морфологічними показниками Зтис. препаратів бджіл, виконано понад 1000 аналізів.

Цифровий матеріал оброблений методом ааріаиіР.ноі статисти;;:: за 1іеркур"євою Є.2., Шангінии-Еерезовським £,К. /1982/' із застосуванням програмування на мікрокалькуляторі LÍK-52.

. . ■- 7 - .

З. Евагдьши ДОСШШЬ ТА íi • СГ’ОЗОРЕННЯ

Послаблення бдеоликйх сімей ь осінній та аицовиЕ петЛодн. Основний кри: грієм з оцінці результатів зииі-влі 6дїоливїіх сімє . вважається їх'сила, яка знаходиться в оберненій-залеЕнасті від осінньо-зимового відходу бдаіл.

Нами виявлено, що послаблення сімей в період міг збирані..:м гнізд і -встановленням вуликів у зимівник становить від 25 до 39 % від загальної, кількості бдгіл, які були на день осіннього збирання гнізд. Основну масу відходу в цей період-, як виявлено, становлять бДЕСЛИ, вирощені з кінця липня і пізнісе, тобто особини, які могли б зимувати.

Частина передзимової загибелі бдгіл, яка пов ’язана з підготовко» сіней до зимівлі, переЕиіщла полов-і "у загального відходу за зесь осінньо-зимовий період /1986-1968 рр/. '] цього вип-ї цо результати зимівлі задевать більш ніг ка пс.-.о^-.ну від аідго-•.озленості до зими.

Вивчення ЯКІСНИХ ЗМІН З ТІЛІ бДЕІД. ТЬО.ЧЛЇі•£ГТЬ результати si-i мі влі. Перевити зиму здатні бдїолк, організм яких з достатній кількості забезпечений аиттєво-вазливини органічними речовинами, використовували як резерв при екстсемальних для і'х еиття умоіах. Тому дуае вааливо знати, які зміни відбуваються в зимовий період Е організмі бдііл і за рахунок чого збільшується зимостійкість Одаолиних сімей.

¿ослідження показали, ао показник сирої миси бдгіл в сім"ях, со доОре перезимували, за зиму практично не змінився /ізбл. І/, тоді як в сім"ях. шо погано перезимували, маса тіла бд:-*.: до весни десо змінилась, цо можливо пов"язано з накопиченню вод.і

В І л ТІЛІ.

Зміст сухих речовин В ТІЛІ Одїіл з осені до весні: зберігся ка одному рівні: 22,1-22,2 мг - в сім"ях, ї,о добре перезимували; 21,7-22,4 мг - в сім"ях, го погано перезнцурали.

Відсутність достовірних змін в масі тіла бд;ііл з 'осені-до весни і суттєвої різниці на початку весни у бджіл із сімей -з протилежними результатами зимівлі свідча::. про'-те, цо вказані показники не взаем. '. •.•ікі із зимостійкіств сімей і-ве мое;, ь визначати результатів іх зимівлі.

І. ПОКАЗНІШІ ІАРАіСЕРИСТУХ БіііД ІЗ СІІІЕІі З РІЗКІШ РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗІШЩ1

Показника

: _ _ _Сш_2_я_ йдзіл

: добре

¡перези^угали

погано церезинували

Різниця

Сира маса, иг: восени - на (77.10 навесні - на 20.03 Зміни за зиму.

63,1 ¿ 0,74 56,1 ¿.0,53

67,7 7 0,51 69,9 + 0,70

0,6 + 0,90 3,6 +0,94

Суха иаса, їіг • восени - на 07,10 назескі - на, 20.03 Зміни за зииу

22.1 ^ 0,35 21,7 + 0,32

22.2 + 0,21 . ¿2,4*0,25

0,1 * 0,45 0,7 і- 0,40

2,7 + 0,56 1,2 + а.Ьс

й, £ ^ X ,

^ І ^ ^ ^ V * + 0, ос

0,4 + 0, 60

йііісг загального азстуу тілі одділ, %

восени - на 29.10 І2,7о + 0,075 12,79 + 0,053 0,03 + С.09І

навесні - на 20.03 12,78 + 0,075 12,30 + 0,058 0.46 + 0,202

Зіііші за здцу 0,02 * 0,Ї07 0,49 + 0,065 _

Стан гіЕС'і.аихлг'і-альния. зало?, 5ал::

восени -» на <±? • 10 2,7 +_ 0,23 ¿, ■ * 0,24

навесні - на 20і.СЗ 2,6 + 0,23 2,7 * 0,15 0,

Зіпни за зииу С.І ♦ С,ЗС С 0,

Ступінь розвитку гізхоіарсагеалінах залоз, і гіпсг азоту ь тілі, сс піїяи з зиму (Здїіл, з результатом зиііізл: аайге не кора-лг^ть. Виявлено, зо весною кількість загального азоту у Сдділ с: цей, що нормально перезимували, залишилась такос 2, чх і зосйнн, і лише з сім"ях, £0 погано перезимували вона злекаялась на 0,^9; Незначне зиенсеннії азоту з організмі Сідаіл із сслаолеках до весь сіией зідбузається анаслідок вирощування ща а другій полозин: зима розплоду, який відсутні?, в цей час з сім'ях, зо добре зааузалл. -

^ТсІН Гі ПОі-*»ар і КГ^іЛлНЯХ ЗЗ-ІОЗ

;і£

и иСдхі ¿1 мС¡р і О.^ і

хсг маЛае ез зміназся. Проте стан гіяо£аріяп2адні;-. залоз : зап зого азоту з тіл: ¿дділ з занозиЛ період зализалась практичне •зез заін, значить зона но Орала участь з ц^А час з сЗііій: ~-і'

- s - -

лиn іенергії» сцряиовінїи на підвивання "сті^чіи і блгіі до не-спркят газах зимових jiros, і о?ге, не иогуть .‘.йрактеврзузгтг пииостіккість сінеЕ. їх ііоннз розг. ядагк тільки як показники потенційної тривалості гкття а иосяивос»і зиго^ вувавая розплоду 2ЄСНСГ-.

Отак ¿ипозого тіла за зину досто-вірно зиінизся /F=0,9Ь/

І особливо З СІУ"ЯХ, ПО погано ЗИЕ^ВСЛН, де ЙОГО розиірц 31UJ-■лілись ка чі,^, тоді як у бдліл із сі-иєй, цо перезимували кор— аальнОг ліїеє кв 25,2¿ /таблс 2/-.

2.. ПС2ДЗВИЕ2. ЩС 5ЯЗНШ0ГЬ ПІЛГСТОБЛЕКІСТЬ Б22ІД 10 ЗЕІИ І ЗЕВОЙІЙШГЬ СІи£2

: Gilí": бдгіл ’

*:С ICS 3 ПКПГ. " ДибІТ£ тісгаио Різкіше. д

: згреэннувалк гперезїінувалі:

гсззііто:: плрсвого

" - utUIil ".

soesнп - на S.10.87 3,0 + 0,15 с, 2 * 0,21 г , W

навесні- ва 20.03,Ь5 2,2 + 0,15 і 0,09 15,8

El: і ні: за suiiy С.З -Г 0,15 1.3 t 0. 23 36,5

сіїдогс л;:р:;',

восенз - нв ¿г,І0.87 2,9 5 г 0,052 2,57 * С, Очі? X ,7-

::_::еск:- кг. 20.CS.¿S 1,31* - С. 07~ Т * ^ т 0,094 15,7

іи:ст .с- - . . • ", У-~ ! с,:о-

гл-і:озя, кт . -і- .. L, Ох^ w.Af - і. , U£. ■ . ^ , W

гл :::оГ'с:і: , ¿r U • — w , ¿4, . , W

5schc¿ súpose гілс суло Сіль- розвкнзпш у Олпл з сіие'Д,

:::. пьтзезі'.ігузал::, і отпивалось £,1-2,2 оалгггіс, тоді як у

crsrs:-., по дЬгако петзезиаувалк. ласе 1,5-1,9 Сала.

Нзій*. встановлень пр<ша кореляційна залежність ихі ви:стек rrpcro г.”р” в тілі одгід socsші ; результатами зиїіізл: /-=0,5:'/.

-і/; і. част xa нплкву перзоі азне-кк иа еллу cine?, bscecü ста:-::— 2\:ть -Cu. CL КІЛЬКІСТЬ ::іігу Г ТІЛІ Сдгіл ІОСТС-Ьхрко зиен^.-.-

лг^сь : 1.96 -с. 1. ¿Ь мг ? сîям, s: добре пег'їьлаували, : 1,5"

до 1,12 нг в послаблених сім"ях. Ьгісцов вніс? аиру в тілі бдзіл із сіисаі, що добр- перезимували, був вищий иаіі-ае на 13% порізня— го з бдаолаїш із сі~ея, по погано перезимували.. Одеркані дані показують, що гир, ячи>л є в тілі бджіл, бере участь в зимовий час в обміні речовин і еЕєргі і, за рахунок якого зростає резистентність організму до несприятливих умов і підвищуєтьс- збереженість, бджіл. .

Одночасно із змінов кількості сирого £И£У в тілі бджіл в зимовий період качіпається тенденція збільшення вмісту води,. П—т ' розчеплені жиру у бджіл, як і одиночних кедах, які впадають в оціленіння, як кінцевий продукт розпаду утворюється вода, накопичення якої залежить, від повітрообміну в клубі і активності бдхіл, утепленості Г .ПДЕЗ, і. вологос/і зовнішнього повітря.

Крій того.,, показано, що запаси гліжози і глікогену а організмі бдаіл із сімей, ідо добре перезимували, веснах були з'ідповідно ка 70,5 і 23,8,« більаі, ні-г в особин з послаблених сімей і тих, цо погано перезимували.

Таким чином, одерхаці дані свідчать про те, цо накопичені восени в аироаоиу тілі длри і вуглеводи, використовуються зимос як резервні речовини, ао підвицувть стійкість, зиаиааккя і збереженість бджіл, а отіє і зимостійкість сіией.

Строки вирощування "зимових" бдзіл і підготовка до зимівлі. Кількість робочих особин певного віку, С.0 ДО.ІИЛИ ДО ЗИМИ і ПІ СІЛИ в неї, виражена в процентах від початкової кількості бдзіл, які були вироіені,’запропоновано іменувати коефіцієнтом збереженості бділл ка початок зимівлі.

Дані обліків в кінці жовтня за ІУбб і І9«3 роки показали /табл. З/, цо величина'коефіцієнта збереженості уічеких бдзіл, які народауї/гься в кінці серпня, була кайшїчос і становила близько І/З від початкової їх маси. Бдаіл, які зийали з чарунок з се-редені серпня післо в зиму більше половини від вирощено І ІХ КІЛЬКОСТІ, тобто Ь5-6%' - в сильних, 59-6із^ - а середніх і в слабких сім"ях. Найбільший коефіцієнт збереженості був у бджіл, які з'явились в сім^ях з другої половини серпня до 16-21 вереси.

В сильних сім"ях він становить 9І-93Д. Збереженість канмелоддих бдгід, які вивелись 3' третій декаді вересня, в сильних і середніх сім"ях не перевищувала 33-3^2, а з некондиційних - 7^.

3. ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ 533ІД. ПЗР2Й ЗІШЗЛ2В /НА КШІЬ ДСВТНЯ/ З ЗАЛЕЖНОСТІ Від. СТРОКІВ IX НАРОДЖЕННЯ, # /1906 - 1987 рр./

Дата народз.ення

ІЖ ІД

: Всильних. ; з середніх- : В слабких /не-

:сіи."ях /2,3- : сі”"ях /1,8* : кондиційних/

' 2,.5 кг бдзіл/ : 2Д кг бдзіл/ : сіи"ях /0,9-,

: ■ : : 1,4 кг бдііл/

2 5 серпня 31-39 22-43 26-34

14-15 серпня ¿5-65 59-юЗ 49-58

25 серпня зі 59 76

7-3 вересня 53-*35 S8-9I 73-33

16-20 зересня 93«96 ■ 91-93 сО-93

23 зетзесня ' ' 33 34 74

Збереженість бдзіл у осінній період. ззадшзпов"язана з інтен-сйзністе) зиросузання розплоду, підтриманням аіярохдіиату гнізд яа зідпозіднону різні з фізіологічним станом бджіл.

¿зб більа глибоко розкрата і зрозуаіта 'прачана неоднакової

зотяднсст:

’тя і збереженості ода ід як восени, так і зяи.оп.

бул.і прозелені дослідження, напрямлені на вивчання змін аізіолс-гічнсго стану ОД5ІЛ з розрізі декількох ВІКОВИХ поколінь.

Зилзлено, ~о назантааення задньої кишка у підгмовлгних де з::ц:злі -д-:л обернене поз"язане з їх зіхом. Гак, найбільша паса

к з

Ці Д03ТНЯ V.

üo cd. згла з на.-імслодзіх

•гсослн, ::-:і на?слались з другій половині вересня, відповідно ¿7,2 і ”г. На;", старіші бдгела; які з"язились на початку серпня, аа-

лл на.:иексз кззантззекая казка - 12,1 і 9,2 аг.

Кількість сухих речовин з тілі підгетозлених ДО ЗИМІВЛІ ЗДЩЛ з ;/с:х вікових групах /на кінець зозтня/ достовірно збільшилась з порівнянні.з початковий зиістои їх у бджіл добозего віку.

НаЯиенгаГ: зміст сухих речовая до початку зимівлі пали найстаріші і каЛмолодзі бдзол'.і, які з'явились з с ііі"ях на початку серпня і з кінці вересня - 21,9 і 21,4 иг на одні' особину /тзбл.4/, палоільїгин-зирсцені з середена серпня до початку вересня - ¿2,1-

Бількісїь бодє 2 " ілі одеілр по готуються до зааг., як пок*-гал/ лапі за ряд років, аалксалась стабільної; у порхЕканні 5 її' зигзтоь- 7 дкх еє бдпіл лобового віку, Рівніші за пий показником у осоокв різни?, генерації*, такон не було виявлено.

показник виісту сирого виру 2 організиі одеіл, які готувтг-оя ю зник, протягсятрьох сезонів такол зиінввався:'у одгіл одних 2;ховхх груп на початок листопада вік збільшувався, і ванне - змев-луьався. Однозначно цокка сказати, цо якісно краше підготовленими ло зкце за ции показником півли бдволк5 виполені в другій полозки з серпня і перших двох декадах вересня. ї‘ак,.за даккш: 1987 року /табл. V, кайОільши вціст акру - І,75-І,ЄІ ііг відміченні: в тілі олліл, які вийшли б чарунок з 2а серпня по сО-вареоЕЛг

ОСОШБОСТІ якісної піїгоговленосї: еіеіп РІЗНОГО Е2ЕУ ПЕРЕ! ЗИМІВЛЕЮ /па кіезсь

ПОЕТля 19Вї ь./

лата народ- : Виіст в тілі_олпіл, lt_____________: _Сгек в оалах

еєнвя одеіл : сухих : скосго“: "загально-:аїровогс“:глотковий

_____________їїєчовйн _:_'Eü£y________:го__а_?оту_:__ тіла___:_Еало:~___

5 серпня ¿,¡*0,Б2~ Ї,7^о7об: Z,75±0. ОчІ І. 6+С,2 2 Л+С. 12 '

17 серпня 22Д+0,І6 1,79+0,067 2,82+0,029 S,LrC,I7 2fi.^_v.Ii'

вересЕЯ 22,7+0,50 1,31+0,1 03 2,92^0,057 Б, ^0,77

ІЬ вересня 2I,Sv0,0£ 1,75+0,069 2,75*0,012 2,*т+0,25 2.Ї-С.ІІ

¿S вересня. 21,¿*+0,25 1,35+0,055 2, 65+0,0Б7 2,1^0,11 2,^0,51

Баииенпе його оуло в какислодпих осоокі; - 1,55 иг, ne ut перевищувало 77,від середнього показника пс. всіх інших групах.

Кількість протеїну в тілі одгід, по характеризується віііс-ML азоту, І- ПІДГОТОВЧЕ і- ло зими період достовірно зоїльпується. ЬвЕиільЕе зростання зігісту загального азоту спостерігалось х сі— ганізкі одгіл, які г”явплась в сім'ях з середини серпня ло середини вересня. Причому, ле зростання в J9S5-J9S' pp. станозклс ІС,5-он,К віх показника, дослідсуигНЕх осоокі; і дооової:;- вік;. ї каизтар ішпх і еі-ісцололепх одліл кількість загального азоту до пзчатпу зпнівл: зросли лисі. на £,5-Г5,і‘-. ІшіїС хльакі. ви хет азот; і тіл: лілгстовлс.е:-::,: ::о опкг одлїл с;л виявлєни*. т оссзкь. цс

народились з другій половині серпня і дердій - зерзсзя /таил.-4/.

Найкраяаи CT3KQU знрозого тіла' і глоткових ..алоз дерзд за-чізяев виділялась такоа бджола, до зиязплнсь з сга"я:* з другій половині серпня і першій зерескя.

Зиачагчи зплнз сили сіней на підгото. .су одзіл до зимізлі, нами встановлено, що маса тіла осооин /як сира,так і суха/, до знаходяться з периого дня ааття а сильних сш"ях, напередодні зиаізлі була значно Зільзоз, яіа у одзіл, які знаходились з слао— :с: по салі сіа"ях. ¿ільхість сирого зару з організмі Здаіл, до

готувтьсг до зиші з середніх і снльнах сіц"ях, збільшилась із кінця зозтня з 1,53 /з добозоиу візі/ до 1,75—1,07 аг. 7 Одділ з нвкоядядійзнх сіней, зазнала лоаітилась ївндешія ¿аиязная зіпсту диру, кількість якого до кі ндя зозтня нз пзрезааузалз 1,50 аг. Біііст загального азоту, з тілі підготованих оссопн іа сальвах і сзсезаіх за салоз сіизй аиязазся на 5—7% запз. зід з злайзах оіи"ях.

За : аза ал асхазашіаьЯ, до завчалася, бдзсля із садьзих і ззредзіх сіаей до силі, аврвзааида споріДЕЗянх їй і од ;ахозсг~ зіку Здзіл /С2СТ23/, ля і проходила ¡ядготсзау з слайді...

: дрсаила з антоцологічних салках на 9 дніз ado на 40;' :ззпе.

з-зсаа заицензе додало баз ід /дід кількосїі та:.. 521 лізла з заиу/, зародзннх ла початку сзрпзя, і осоолад--: .’зх, :д: гстузалась дз :ауи з слаокзх з із "я:-:. Лрактзчио де зг.глзшісо;» до зесна здділ, зазезеаих з кінаї зерзсзя. зезалзаао дід гзгт. і яках сіа!,ах з з на утал-ллись.

лайкрадим «кіснли ;гаяоа зесяоз з ідрі знялась дєз-їд о со с /. зо пареза лузала. ідасла. заронені з друга í полезна:; іязанл - .о :=рздана зезгсая.

Здазлсчалзння аза яси і а і саоооО із аідготз;::: : псзаодіанах зіаал до замл. Зідоио, аіо для зародузаная зосеая здзіві ¿дас.іа дзтр:Ояо оіласззго аорну значно більаз. зіз зесзоз ¿оо здітт;. . Наїіа дзхазааз, дз з:а:,і лк: здезлузала аеда-аалкозу дгдгсдізла ; : дз ІЗ вересня, гестз з аеріед. кола зізло заороталось надсад де нал ; зудака ззізсгз аалау, за аза осдіза здрзегалз дт: -

а а ззаддеду аа 1-і-,3.^ і;льде, контрольні з уда.v.-.. го яз •*

і гзудд з:аен з з;л::сзоз дідгодізлес заасз загяяула здгд

сії:“Я, £ групі ОЄ£ ПІДГОДІВЛІ — дві. Сік"і, по виростили ВОСЄЕК '-'іліпс розплоду, перезимували 2 мєееим відходом і мали б квіте: ьь ~, 27 »С, ІЗ 5 кг більше бдгіл /?=0,95/, ніг сімИі, що не отриму-в серпні білкову підкорцку. Ба три весняних облік* сіи"ї дослідної груш: виростили ло 132+12,1 соте! молодих бдгіл, шо на

2і,7л більше, НІЖ КОНТРОЛЬНІ.

завдяки нарощуване бдгіл до .зимівлі в оптимальні строки і а застосуванням білкової підгодівлі приріст продукції в досліднії; груд: сімей /п-І2/ становив 96 умовних медових одиниць, а екоко-ілчпг ефективність досягла 73^. '

В період нарощування бдгіл для зимівлі вивчався вшиїв забеь-иечекосї-і иіиек вуглеводними кормовими запасами. •

Б І9Б7 році 8е два обліки, проведених -з середени серпня, сіь:"і г ІЗ кг меду в гніздах виростили по 70 сотень, а в 1986 ропі по 43 сотні чарунок розплоду, то на 31,4- і 4б,3£ менше, ніе г си,,,:я>: екормозапасами в 20 кг і більше.

Встановлений прямий достатньо високий кореляційний взаємозв'язок ніб кількістю вирощеного розплоду в серпні і забезпеченістю вирощеного розплоду в серпкі і забезпеченістю в цей час сі-меї. иедои /Т- 1987=0,59; у 1968=0,62 при Р->0,95/. •

Сііі"х бдаіл, що мають в гніздах по 20 кг меду і підвезені з початку серпня до масиву конюшини, то цвіте, виростили на 16 сотень чарунок розплоду або на 20 % /?=0,95/ більше, ніе сім"і з такою £ ::ормозабезпеченістю, але без підтримуючого медозбору і • на 53 сотні чарунок або 120/- /Р=0,999/ ніе в малозабезпечених /по ІЗ кг/ медом сім"ях, де принесення нектару завершилось в кінні липня. .

Результати весняного розвитку сімей та :х продуктивність в наступному роді показали, що приріст додаткової продукції, одержаної в групі сімей» що підвозились у серпні до пізніх медоносів, перевищив суму в 740 крб. /ціни 1969 р./„ а у сім"ях, . забезпечених в серпкі такими ■£ за-пасамк корму /по 20,5 кг/, але оез підтримуючого медозбору, - 'більше 580 крб., В порівнянні 5 контролем, сім"і якого не -перевозились в серпні до пізніх иедо-ессіе, а їх кормові запаси стан’ов^или в середньому 13,3 кг меду.

Цркріст продукції, е переріахунку на когну сім"ю з обох дослідних груп, становить відповідно 50 і 40 крб. '

.Іля підсилення бзаояїнях сімей взимку на пасіках часта проводять об"зднпння або підсилення їх за рахунок інс::х сіней. Однак волив строків об"єднаная бдзолиюгх сіаай ца результати зимівлі залишився ке зйзчєііиіі. Досліди, проведені нами з другій полозині літа дали такі результати. Здпла з об'єднаних сіа"ях у другій половині серпня готуються до злаізлі фізіологічно краде, кіз з сіи"ях, об'єднаних пізніше - в перзіл

покійні вересня. Б групі сімей, об"єднання яких відбувалось у серпні,вміст сухоГ речовини,' сирого гиру і загального азоту ;:а день обліку /кінець вересня/ перевищувало ці з показники з сі:/.": утворених з результаті об'єднання слабких сінзЛск на початку вересня, відповідно на 1,4+0,38 аг; 0,50+0,187 иг. і 0,14^0,04.1 Різниця суттєза і достовірна. _

Результати весняно! ревізії показали, цо сій'*" із дослідної групи, об'єднання яких проводилось ¿2. серпня замувгл;; знач-

Б2 C E C Б IL il

ЕопгекгргяіЕ сирових речозин, вуглеводів в організмі бдділ перед зимівлею та її: часткове використання в зимовий період як резервних енергетичних речовин, а таког зміна стану еи-рового тіла е ці періоди є процесами фізіологічної адаптації організму медоносних бдаіл до екстремальних умов зимівлі. Механізм адаптації певною пірог запозиченні,та успадкований алголами е процесі еволюції від одкночно-зимуючнх комах, має свсГ особливості і відіграв ваглнву роль у підвищенні зимостійкості бдголинкх сімей. ,

Піц ВМІСТОМ сирого Ейру у підготовлених ДО ЗПМІЕЛІ бДЕІЛ і. результатами зимівлі установлений позитивний кореляційний зв"яаок /г- «-0,65/, його частка впливу становить понад kZ*. Едеслк з сімей, що добре перезакували, навесні містять в органі зц: сирого виру на 11-12* більпе порівняно з ососинамк з сiueïi-що зииувалк неблагополучно. .

Високий вміст вуглеводів у тканинах підготовлених до зимівлі бдгіл сприяє кращій зимівлі, підвищеному їх зберіганню і еит-тездатності навесні. Мій кількістю глюкози в ирганізмі бдгіл, ще перезимували, і силою сімей навесні спостерігається пряна залежність,г = +0,76.

Mit зміною стану розвитку вирового тіла з листопада по квітень і кількістю робочих сіней, що збереглися до весни існує зворотній E3aeU03B"H30K,<2Î = 0,15. іирове ТІЛО бДЕІЛ 2 сіней,‘ що погано зимували, до весни регресує значно більке, ніг ■ в сім"ях що зимували добре.

Показники сирої иаси тіла, вмісту загальної води, азоту і стану гіпофар*нггальних залоз в осінньо-зимовий період залишаються без змін і помітно не впливають на збереженість і дкттездатність бдеіл, шо зимують..- а такої результати зимівлі сімей. Проте розвиток, гіпоіарішч'альних залоз і вміст азоту характеризують потенційну здатність бдгіл вигодовувати розплід весною.

¿ля визначення якості підготовленості сімей до зими, прогнозування результатів зимівлі і удосконалення иетодіь £;доору сді;і.: на зимостійкість необхідно проводити тестування ка вміст £иру, глюкози1і глікогену е тілі бдгіл, стану розвитку їх сирового тіла і нававтагеність задньої кисни. Тестування сімеі-

з осені за якісними показниками на зимостійкість дає зисгу прискорити селекційну роботу з цьсау напрані і п: закпити їх еіектнзність.

Еаіїзааіій коефіцієнт зберезенкя бдяіл /' ¿C3S / перед зиаізлею з увозах Нечорнозем"я Росі і характере^ для генерації бдзіл, захід яке! з розплоду відбувається з другої полозини серпня до другої половини вересня /до 9цй/. Uі бддолл практично не беруть участі: восени у зиродувані розплоду та ізпих зуликозих і позгзулллозих роботах; Найиенве додизае до зими і зииус особин, до народилися яа початку серпня і в кінці вересня /КЗБ не язрезипує.34л/. Низька збереженість бдділ згаданих поколінь пояснгєтося 'іх Зізіояогічнои старістз та непідготовленістю по злиЛJ

Попра ісаусчоі дуак2,сіи”і, до ідуть з зину, неоднорідні як за зіхоа. так і як'іств бдзіл. Робочі особини, зо народдудться з другої декада серпня до середини вересня, характеризується перед зиаізлге краде роззинутиші лирозиа тілоа та гіпоіариі-адьниа:: залозами, накопичують більше сухої речезлнн, сухого д.іру, загального азоту і зуглеаодіз порівняно з бдзелаал, до уродилися на початку ззрпня і сстзлзі’Л декаді зерзсня.

З уа-зз^х центральних сбластез Езчорнозеаноі зони Російської ;едзрадіГ аарозузаяня бдзіл для зха;і з-зсОхідао дрезедити з другої декади серпня до середини ззресня. 20ілзлення кількості зхрздзних бдділ з бідьд ранні доо бідьа піз-ні отрока аегз кзгдпзка вплинути на зиа іьлв бдзолдаих схаеЛ. .

J-ілд зазначає якісну дзреаудззу ерганізау бдзхд у дс-рзд-

дер.од : підладус ;'х длттездагзість ззиаку.

Лзрхсдлчзі зуглззедпечхзлкезі лідгодізлі у серпні зпрлядть 3Í ілі-дгннг кількості лпродзнегз розплоду до кхзця літа на la;.¡ .

- ;лідг, дззззляє из.т:і чазесих наступного року сильні зі с:а-,-і і д;дд;:д.хгл ;х прсдуктазкість. Згодозузання 6ілкозоі п:дго-дидх з дллкеа або пергов зха-'яа. до закінчили зир оді" з їедя рс-сплзду, у зерезн: і пізніде не припустиме через те, зо осо-

с.іни старлі II-19-денного зіку при підготовці до зиаізлх не здатні заезовзата протеїнозиЛ кора. Ца погіршує якісний стан бдзіл і сідел, приму зу-т іх актизізузатлея і зиродузіти розплід.

Ьпоегше-ченкл сіне£ багаті: не іуглеБодг:;;і:;; коркаин - по 16-20 і;г і зідтрпщт-чку иедозборої: 5 пгріод х^хіоцузанн/* зкиобкх оеооп; . сприьс збільсгнЕО кількості /&= 0,25-0,39/ і поліпагккі' якості бдділ, по.ідугь в заиу, дозволяє зкнгигк гідхіД, зненсптк аагкбель сіі?е£ у зіа-свин період і значно збільшт-в і':-: прсдук-ткгкісгь. .

ЬконоиїЧка е йєкткенісїь оагатого серпневого кориозабе зпечзнвя сі^ек / пс 20 кг кеду прп наявнеє?і підїрккувчого игдозбору : ос,с нього/ порівняно з сіи"яи'й с 23,3 кг норну становись за підсункаш: зеігіьлі і весняного розвкгку відповідно ¿10,6 і ¿6,6 крб. д середньому на одну сіс"е /розрахункові піки 190? року/. Економічний ефект від нарощування ио ладах бдніл у знад-ї оптииалькі строки при використанні білково і підгодівлі досягає крб на сін'‘е,

Об,:єднанкї ке ПО Н Б ОЦ І Н її Е X сі не і; е середекі серпня сприяє білії; "кісеік підготовці одгіл до зниіЕлі і дозволяє цап: нагаєві на ьсс г /1,5 улочкк/ бдгіл більше, ніс у сіи"кх, об"єднаних н перші і- декаді вереск**. Щзкіпі строки о6"єДкбпея сіней не забезпечуй;!, якісної підготовки бдгіл до заїк, а більс ранні -не ДОЗЕОЛЯЕТЬ КарОСТИТИ ЗНаЧВОЇ КІЛЬКОСТІ І'.ОЛОДН;’. робочи;:

•".-ч

- ¿V -

РЕШИЗНиЦЦ. ЗЕРСБНШІГЗГ

1. їх.я нароїїЗ'зання в зиму бджіл з тривалим періодом життя, народження яккх припадає на другу декаду чєпзін - середину вересня, необхідно активізувати відкладання ясаь матками в сімиях з 25-30 липня, 3 цієе -кетов в період вигодування "зимових" бдгіл забезпечують с'ім|,'ї багатими кормами /білковими - 1,5-2,5 ; вуглеводами -- І6-20 кг/ і підтримусчим медозбором. При відсутності останнього застоссзукгь стимудс-ЕЧІ підгодівлі.

2. Б кінці серпня доцільно проводити обнегенкя 'яйцекладки маток за допомогос системи заходів.' Скорочення кількості розплоду поперєдгує участь молодих "зимових'1 бдхіл-з ?■ аго зкгадівлі. попередгує їх передчасне фізіологічне старіння і сприяє якісній підготовці бджолиних сімей до зимівлі.

3. Об'єднання і посилення ЕЄКОЕДИЦІР.НИХ сімей з метоп ЮДерЕЗН-ня повноцінних сильних сімей для зимівлі необхідно "гірсзадитк Б середині серпня. Піг-ЕІЕІ строкк не поліпшить ЯКОСТІ бдділ, ео гстуигься до зими, а більш ранні - не доз^олясть наростити значку кількість молодих осСбин.

Показники розвитку вирового тіла, вміст зиру, глекове і глікогену в організмі бджіл перед зимівлес иогна використовувати при розробці селекційних тестів на холодостійкість ОД2ІД І гиізсті&кості сімей.

„лзлолзгическлэ лзмєкєшіл у счал в д?едз;::,інніі дерлсд / / докладов дощ^рокдла .\:с дедах учена»'* л сдеяладдстсв

- С.І5І-Ї52.

¿ cz::-::¡ зьрасдззная лчел // Ячедсвсдстзо. -1967.

—-о*—0*с—w<« ,

Недгстсэра- дчелдаы? сзмзй a ycnsn-icä заново g ■'/ ііетсгг--;с:-:де 3iiv" мендадзд . dnc в. -15 6S¿c.

•Ц^едздіняя перестройка сргзнлзш•ачоя // Лчаяовсдстзо.

-19Э1.-.с £.-c.5-¿.

Дсдгсоозка к замсзне // Пчеловодство. -1391.-je 7.-с.35-36.

.. :п5яты зі-імозкі: /7 Пчедсзсдстас„-I3S2.- .»7-6.-с.8-10..

Joac3H, злу.естоііксста ачадиных семей // С'.док ладов даучно-Езои зЕсдственной конференции но дрсблеьЕМ зашвкз ДЧЄД. -í'JÍHCe.-IÍS3.-7C . .