Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Создание высокопродуктивных сортов и гибридов арбузастолового (Citrullus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa)

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Создание высокопродуктивных сортов и гибридов арбузастолового (Citrullus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa)"

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

СТВОРЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ COPTIB I Г1БРИД1В КАВУНА СТОЛОВОГО (CitruIIus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa)

06.01.05 - селекщя та насшництво

Автореферат дисертацй на здобуття наукового ступеня доктора (пльськогосподарських наук

сич

Зеновш Деонизович

УДК 635.615:631.527

Кшв -1997

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана у в1ддт селекци та насшництва баштанних культур Дншропетровсько! дооидно! станцп 1нституту овоч1вниц-тва 1 баштанництва УААН.

Науковий консультант: доктор сьльськогосподарських наук, про-

фесор, член-кореспондент УААН, Кравченко Владислав Андршович, 1нститут овоч1вництва 1 баштанництва УААН, директор.

Офщшш опоненти: — доктор бюлопчних наук, професор Тара-

ненко Любов Калишвна, Нацюнальний аграрний ушверситет, зав1дувач кафедри генетики, селекцп та насшництва с1льсь-когосподарських культур;

— доктор с1льськогосподарських наук, професор, Влох Володимир Григорович, Льв1вський державний аграрний ушверситет, зав1дувач кафедри рослиництва 1 лугавництва;

— доктор сш,ськогосподарських наук, Ли-мар Анатолш Остапович, Херсонська се-лекцшна дослана станщя баштанництва, директор.

Пров1дна установа: Уманська сш>ськогосподарська академ!я,

м. Умань.

Захист В1дбудеться "31" жовтня 1997 р. о 10 годиш на зааданш спещал1зовано1 вчено! ради Д 01.05.07 в Нацюнальному аграрному ушверситетг за адресою: 252041, м.Кшв-41, вул. Геро1в оборони, 15, учбовий корпус 3, ауд. 65.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Нащонального аграрного ун1верситету, м. Кшв, Герош оборони 11, учбовий корпус 10.

Автореферат розшланий р.

Вчений секретар __

спещайзовано! вчено! ради Л- Лггощенко М.Ф.

"Селекц1я - це наука, мистецтво 1 певна галузь с1льськогосподарсь-кого виробництва"

М.1.Вавилов (1935)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Баштанш культури вже давно стали тра-дицшними в Украшь Серед них найб1лыну питому вагу займають площ! шд кавунами. Р1чна потреба в плодах баштанних культур 2025 кг на одну людину ниш не задотилъняеться виробництвом 1 фак-тично становить 9,7 кг.

Ефективним шляхом вирппення проблеми е створення 1 впро-вадження у виробництво нових високопродуктивних, з високими смаковими якостями сорив I гетерозисних пбриддв кавушв столо-вих. В зош ГПвтчногс степу Украши найбишне значения мають скоростиглл 1 середньостигл! сорти. В зв'язку з чим, напрямки се-лекцшно! роботи повинш бути спрямоваш в першу чергу на удо-сконалення селекцшно! технологи саме ще! групи скоростиглосп. Поки що у виробництв1 повшстю В1дсутш гетерозисш пбриди кавушв та шших баштанних культур. Хоча впровадження гетерозисних пбридДв зможе виршити проблему урожайностьякосп, скоростиглосп 1 СТШКОСП проти деяких хвороб.

Розв'язання цих проблем методами селекцп мае виключне значения для вивченнята теоретичного обгрунтування процеав мшли-вост! 1 успадкування вих1дно! генплазми, напрямюв добор1в цпших генотитв ¡з пбридних популяцш, створення моделей сорт1в I гетерозисних пбриддв, яй здатш забезпечити отримання нового патен-тоспроможного сортименту. Для виршення проблем гетерозисно! селекцп кaвyнiв необхддно термшово створити колекщю донор1В 1 лшш з р!зними типами стерильность Виходячи 13 вище зазначено-го, назш Д0сл1Дження були спрямоват на розробку селекцнших технолопй створення сорт1в 1 гетерозисних пбрид1в кавушв з комплексом господарсько-цшних ознак.

Мета I задач1 досл1дження. Мета дооиджень полягала в роз-робщ технолопй отримання патентоспроможних сорт1в I гетерозисних пбриддв кавушв столових, яю складалися б ¿з створення генофонду за основними господарсько-цшними ознаками, встановлен-ня параметр1в м1нливост! та успадкування 1'х .в умовах ГОвшчного степу Украши, метода добор1в I ознак щнних генотип ¡в, вдоскона-лення на цш основ1 метод1в селекцп та створення нового сортимен-

ту. Завданнями досмжень передбачалося створення селекцшпих технологш отримання високопродуктивних сорт!в i гетерозисних пбридДв кавун4в столових на п!дставк

- вивчення i створення нового вихущого матер1алу i донор!в pi3HHX строив достигання за основними господарсько-цшними оз-наками, на ocuoBi чого розширюються можливосп добору батыивських форм i лшш для схрещувань;

- вивчення кореляцшних взаемозв'язюв м1ж основними озна-ками, визначення !хньо! шформацшно! цшност1 та проведения кла-сифжаци вих1дного матер1алу;

- розробки системи методик комплексно! та експрес-оцшок вих1дного матер1алу;

- формування моделей copTiB, лшш i гетерозисних пбридДв.

Виявлет законом1рност1 стали основою для створення нових

високопродуктивних copTiB i гетерозисних пбрид1в кавунш р1зних строив достигання i3 високою врожайшстю, добрими смаковими якостями, транспортабельтстю, стшюстю проти хвороб, шюдниив (баигганна попелиця) та несприятливих погодних умов.

Об'ект досл1джень. Для проведения селекщйних досл1джень залучалися колекцшш сортозразки i пбриди кавуна столового Citrullus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa р1зних еколого-гео-граф1чних груп, яи отримаш з науково-досл1дних установ Украши, Pocii та насшневих ф1рм Шмеччини, ЬПдерланд1вг 1тали та Китаю. Для вщдалено! пбридизаци використовували зразки натвкультур-них африканських форм кавуна шерстистого, а саме: капську, цит-ронну i шерстисту р1зновидносп. В npoyeci безпосередньох се-лекцшно! роботи для вих1дного MaTepiaAy залучеш пбридш попу-ляци, Aim!, сорти i гетерозисш пбриди, як1 були CTBopeHi нами.

Наукова новизна. Експериментальш досл!дження, !х анал1з i теретичн! узагальнення дали змогу створити ефективну технолопю отримання нових сорт!в i гетерозисних пбридДв кавушв столових р1зних строк1в достигання.

Вперше встановлено особливосй мшливост! i успадкування господарсько-цшних ознак кавушв столових, визначена 1хня шформацшна цшшсть та взаемообумовленшсть погодними i гене-тичними факторами. Створено модел1 складних ознак, сорт1в, лшш i пбриддв та розроблено шляхи гхньо! реал1зацп. Зроблено яйсний анализ законом1рностей, яы впливали на виробництво кавушв в perioHi за 45-р1чний пер1од, що дало змогу ефективно прсгнозувати напрямки практично! селекцшно! роботи.

На основ1 встановлених кореляцшних взаемозв'язюв удоско-налено методи експертних оцнгок вих1дного матер1алу та нового сортименту на piзниx ceлeкцiйниx фонах. Створено експрес-метод оцшки продуктив н о ст! в польових умовах. Для визначення шфор-мацшно! вартост! ознак та формування моделей сорпв кавушв ви-користано методи кластерного анализу. 3 метою розширення гене-тичного потенщалу вих!дного матер1алу широко залучено дик! 1 нaпiвкyльтypнi види та р1зиовидност1 кавушв. Створено орипнальт методики оцшок генотип ¡в з пбридних популяцш з на-ступним отриманням щнних сор'пв 1 гетерозисних пбрид1в кавушв. Для захисту авторських досягнень в селекци кавушв вперше роз-роблено 1 запропоновано методи протекторно! селекци.

Практичне значения роботи полягае у створенш нового вих1дного матер1алу 1 колекцп донор1в та на гхнш осногп нових ви-сокопродуктивних сорпв 1 гетерозисних пор ид! в кавушв столових р1зних строк1в достигання:

скоростипи — ГБвшчне Сяйво, ОбршБ^; середньораннш — Ко-зачок; середньостшти — С1чеслав, ЬНкопольський, Зоряний; серед-ньошзшй — Скарб

Розширено генофонд 1 створено новий вихздний матер1ал для селекци сорт1в I батьювсъких лшш, який використовусться в науко-во-досл1ДНИх установах. Створено колекщю доноров для гетерозис-но!селекци.

Удосконалено методи синтетично! 1 гетерозисно! селекци. Роз-роблено 1 видано методики з селекци баштанних культур, як! вико-ристовуються в селекцшних програмах багатьох науково-дослгдних установ. Науков1 розробки ¿з питань статистично! обробки експери-ментальних даних висвплет в методичних працях: "Селекция бахчевых культур. Методические рекомендации ВИР" (Л., 1988), та "Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных й бахчевых культур" (Харьков, 1993).

На захист виносяться теоретичш розробки методик отриман-ня високопродуктивних сорт1в 1 гетерозисних пбриддв та впровад-женя в практику вдосконалеш методолопчш питания селекци кавушв столових:

- встановлеш особливост1 мшливост1, успадкування та взаемоо-бумовленност1 господарсько-цшних ознак кавушв столових 1 технология створення на цш основ! колекцп вих1дного матер1алу 1 до-нор1в;

- удосконалеш методи статистично! оцшки вихздного 1 се-лекщйного матер!алу на р1зних селекцшних фонах;

- розроблеш методи синтетично! 1 гетерозисно! селекци;

- розроблеш технологи отримання високопродуктивних сорт1в 1 гетерозисних пбриддв; Швшчне Сяйво, Обрш Б 1, Козачок, Сшес-лав, Нжопольський, Зоряний, Скарб.

Апробащя 1 публжацн результате досл1джень. Основш положения дисертацп обговорювалися на науково-методичних нарадах з селекци баштанних культур (Кубань, 1986; Днтропетровськ, 1987; Леншград 1989; Гола Пристань, 1996; Мерефа, 1996), на Л/1-их з'Ьдах Всесоюзного 1 Украшського товариств генетигав 1 селекцюнер!в 1м.М.1.Вавилопа (Полтава, 1992; Мшськ, 1992), на конференщях з штродукцп ЦБС Украши (Ктв, 1990; 1994), на пленумах Держкомшп Украши з випробування та охорош сорт в рослин (Ки1в, 1988-1996), на обласних агроном1чних нарадах (Днтропетровськ, 1986-1996).

За темою дисертацп опублжовано 33 роботи. За результатами районування отримано авторськ1 свхдоцтва на сорт С1чеслав 1 гете-розисний ибрид Обрш Рг За розробку експрес-метода оцшки про-дуктивносп отримано авторське св1доцтво на винах1д. Методичш розробки ввшшли до двох вищеназваних методичних рекомен-дацш з селекци баштанних культур (1988, 1993) 1 книги "Мандр1вка за сортом" (1992).

Об'ем 1 структура дисертацп. Дисертацшна робота викладена на 251 сторшщ машинописного тексту 1 складаеться 1з вступу, 5 глав, висновгав, рекоменддащш науково-досл1дним установам 1 виробництву, списку використаних джерел 1 додатюв. Текст ¡люст-ровано 33 таблицями, 22 малюнками. Перелж посилань включае 361 найменування, в т.ч. 52 - заруб1жних автор1в. Додаток м!стить 7 най-менувань.

Особистий внесок здобувача полягае в самостшнш розробщ програм, методики та практичному виконанш експериментальних досладжень, узагальненш отриманих результата. Частка учасп ди-сертанта в одержанш експериментальних даних, надрукованих у ствавторств! складае 75%. Посилання на щ роботи е в дисертацп. Дисертант висловлюе подяку селекцюнерам: Галщ О.Т., Книш Г.1. — за отримання в1д них вих1Дного матер!алу; Сич 1.М. — за проведения оцшок на шфекцшному фош; Пол1Вод1 Л.1. — за бюх!м1чну оцшку нових сорт!в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН БАШТАННИЦТВА ТА ПРОБЛЕМИ СЕЛЕКЦН

Географ1чне розмщення Дншропетровсько! обласп сприяе ви-рощуванню баштанних культур. Середня урожайшсть кавун ¡в за остант 45 роив складае 6-7 т/га. Поавш плогщ шд культурою в ос-танш роки займали 9-10 тис.га. Досидженнями динаничних ряд2В урожайност1 кавутв встановлено, що перюдичшсть коливань ста-новить 22 роки.

Для селекцюнера важливо мати певний прогноз фактор!в, яю впливають на усшшне вирощування кавушв в зош. Серед 1хнього р!зномашття найбиьш важливим для ще! культури е температурний режим. Дншропетровська область розмнцена в зош, де забезпе-чешсть теплом для вирощування кавушв становить 70-80% в1д оптимального. Анализом лггератури встановлено, що в наступш 30-40 рогав прогнозуеться ймов1рне зниження температури земно! атмо-сфери (Коваленко В.Д., Кизим Л.Д. та шип, 1987). Це дае нам змогу стверджувати про важлив!сть селекцп кавушв проти таких хвороб, як фузарюзне в'янення, антракноз 1 бактерюз. Збь\ьшиться попит в регют на, скоростигл! та середньостигл! сорти 1 гетерозисш пбри-ди. Аналаз вихздного матер1алу кавутв столових св^чить про важ-ливютъ використання в селекцшних програмах мюцевих 1 старих селекцшних сорт1В, яи пройшли природний доб^р протягом тривалого часу р1знополярно1 дд1 Сонячно! активность Так, стар1 сорти Туман дншропетровський, Мелшшольський 60, Роза Юго-Востока та шпп В1дзначаються шдвищеною стаб1льшстю урожайность Використання таких сорта в селекцп дасть змогу на 1хнш основ1 отримувати пластичш сорти, стшга проти р1зких змш умов вирощування.

ГИдвищення ефективност1 селекцшних технологш з кавунами вимагае всеб!чного вивчення 1 створення нового вих1дного ма-тер1алу 1 донор1в за комплексом господарсько-цшних ознак. Найб1льш важливим завданням для селёкцюнер1в е збглыпення урожайность яка в умовах виробництва р1дко бувае вище 10 т/га, що становить 25-30% В1Д потенщшгах можливостей культури. Низь-кою залишаеться товаршсть плоддв, що не перевищуе 70-80% в!д за-гально! урожайность Найб1\ьшо1 шкоди рослинам кавушв завда-ють хвороби 1 шюдники: фузарюзне в'янення, анракноз, бактерюз 1 попелиця, проти яких ще не розроблеш ефективш методи надан-ня стшкосп селекцшним шляхом.

В умовах ринково! економ1КИ авторська захищеншсть в!тчиз-

няних сортчв дуже низька. Безконтрольне розмноження сорт1в приводить до зниження сортових i поовних якостей насшня та урожайность Проблема авторського захисту селекцшних досягнень у багатьох крашах свпу вирипена шляхом створення гетерозисних пбрщцв. Деяю перспективи в цьому плаш мае, розроблена нами технология протекторно! селекци.

Поставлен! перед селекцюнерами прблеми неможливо виршш-ти без удосконалення методик еколопчного випробування пбриддв i copTiB на раннхх етапах селекци, вивчення расового складу хвороб, встановлення законом1рностей м1нливост1 i успадкування ознак, створення колекцш вих!дного матер1алу i допор!в. Ефективн!сть ге-терозисного насшництва кавушв буде залежати В1Д наявност1 мате-ринських лшш з р1зними типами стерильность

КЛ1МАТИЧН1УМОВИI МЕТОДИКА ДОСМДЖЕНЬ

Експериментальна частина дослгджень виконана протягом 1985-1996 роюв на Дншропетровськш доацднш станцп 1нституту овоч!вництва i баштанництва УААН у в1дпов1дност1 з планом НДР, державний реестр UA № 01001692Р. Дослгдна станщя знаходиться на сх1днш околищ м. Дншропетровська в зош р1знотравно-типча-ково-ковильного степу. Роки проведения досл1джень icTOTHo р1зни-лися за погодними умовами, що дозволило всеб!чно вивчити мшлив1сть за основними господарсько-цшними ознаками. Найбглын сприятливими умовами за ствв1дношенням оптимально! температури i шлькост! опад1В був вегетацшний перюд в 1987, 1988, 1995 i 1996 роках. Поеднання високо! температури повпря з низь-кою волопстю повпря в 1989, 1992, 1993, 1994 роках привело до штенсивного розмноження попелищ. Щор!чно поширювалися тага хвороби, як фузаршз, альтернарюз i справжня борошниста роса. Досл1дженням погодних фактор!в встановлено, що на урожайшсть кавушв найб1\ыпе впливали сума активних температур, тривал^сть сонячного аяння (показник хмарнос-п) i сума опаддв протягом веге-тацшного перюду та !хня забезпеченшсть на pi3Hnx етапах росту i розвитку. В загальнш дисперсн урожайносп вплив суми активних температур пов!тря, суми опаддв i тривалост1 сонячного с1яння в1дпов1дно становив 29,1; 14,5; 8,4%. Найб1\ыц критичними для росту рослин кавушв в perioHi були погодш умови в травщ-червш.

Bei досл^дження i фенолопчш спостереження проводили в1дпов1дно i3 "Мегодичними вказ1вками з селекци баштанних культур" (1979,1988, 1989). Для створення нового селекцшного матер1алу

застосовували миксортову пбридизащю з наступним шдив1дуаль-ним I родинно-груповим добором. При добор1 пар для пбридизацн дотримувалися основного правила, а саме: батыавсыи форми по-виннi мати менше негативних ознак, а ознака за якою ведеться се-лекщя — виражена найкраще. Для залучення у пбридизащю диких 1 нашвкультурних р1зновидностей кавугав використовували метод багаторазових насичуючих схрещувань кращими столовими сортами. Пбридолопчний анализ пбридних популяцш зддйснювали за методиками Серебровського А.С. (1970) 1 Тихомирово! М.М. (1990).

Стшкость проти хвороб оцшювали за методиками ВАСГН1Л (1970, 1980, 1981). Доб1р на стшгасть проти фузарюзу проводили на шфекцшному фот за методикою ВАСГН1Л (1981).

Оцшку якост1 плод1в в польових умовах проводили орга-нолштично 1 за допомогою рефрактометра УРЛ-1. В лаборатори ма-сових анал1з1в визначали вмлст цукр1в за методикою 1.К. Мурр1, за-гально! кислотносп, пектину за "Методикою ф1зюлог1чних досл!жень в овоч1вництв1 1 баштанництвГ (1970) 1 вм1ст штрат1в юнометричним методом (ГОСТ 26951-86). Статистичну обробку одержаних даних проводили за методиками Б.А. Доспехова (1979), Г.Ф. Лакша (1980), З.Д. Сича (1993). Конкурсне випробування нових сор™ зддйснювали за методикою державного сортовипробування (1975). Для виявлення законом1рностей мшливосп 1 успадкування використовували методи вар1ацшно! статистики, кореляца, рег-реси, дисиерсшний 1 багатом1рний анал1з.

ТЕХНОЛОГ1Я СТВОРЕННЯ СОРТ1В

Технолопя отримання нового патентоспроможного сортименту кавушв столових перебачае:

- вивчення вих1дного матер1алу за основними господарсько-цшними ознаками 1 проведения методами кластерного аналгзу кла-сифшацп ознак 1 вихдаого матер1алу;

- розширення вих1дного матер] алу методами в1ддалено'1 пбри-дизаци;

оцшку новоствореного селекцшного матер1алу на стабь\ъшсть 1 пластичшсть в раншх поколшнях;

- оцшку селекцшного матер1алу на р1зних шфекцшних фонах;

- вдосконалення та використання експрес-оцшок продуктивное^ 1 вмкту сухо! розчинно! речовини.

ВИКОРИСТАННЯ М1НЛИВОСТ1ГОСПОДАРСЬКО-ЦШНИХ ОЗНАК СЕЛЕКЦ11 НА ПРОДУКТИВШСТЬ

В основ1 селекцшних технологш завжди лежать мшлив1сть, спадков1сть 1 доб1р. Вища ступшь мшливосп визначае б1лыпу ймов1ршсть добору з пбридно! комбшаци цшпо! для селекцц фор-ми. В наших досл1дженнях ми вивчали м!жсортову мшливкть ознак в межах виду кавуна столового 1 сортову — в межах окремих сорта 1 пбридних популяцш.

В результат! анатизу отриманих даних встановлено, що основш ознаки ¿снуючих сорт1в кавун!в столових мають широкий спектр м1нливосп. Доказано, що незначна мшливють (коефнцент вар1аци менше 10%) характерна для ознак вегетацшного перюду, розм!ру чолов1чих кв1ток 1 вмлсху сухо! розчинно! речовини (табл. 1). Висо-кий р1вень м1нливост1 (коефщент вар1аци бглыпе 20%) встановлено для маси 1000 насшин, К1лькост1 м1жвузль до першо! жшочо! кви'ки, довжини плодон1жки, середньо! маси плода, юлькосп плоддв на ро-слиш 1 продуктивность 1шш ознаки, що вивчалися, характеризуются середшм ступенем мшливосп.

Для кожно! ознаки нами встановлено мппмальну 1 максимальну гранищ видово! мшливосп сорттв кавун в столових. Для створення моделей сорта 1 гетерозисних пбриддв найважливппе значения мае вив-чення та використання успадкування ознак насшня, довжини огуди-ни, вегетацшного перюду, продуктивносп 1 х!м1чного складу плодДв.

Miнливicть ознак насшрш. В селекщйшй практищ найбхлыи важливими ознаками насшня, як! повинш враховуватися в селекцшних моделях е розм1р, форма, кол1р 1 характер поверхш. Вия-вилося, що др1бне насшня властиве для сучасних заруб1жних сорт1в I гетерозисних пбриддв. Др1бне насшня (довжина менше 5 мм) характерна для вих1Дного матергалу Защдно! европи (к-4375, к-4744, к-4769), ГПвшчно! Америки (к-3854, к-4596, к-4686, к-4790) 1 перева-жно'1 б1лыност1 китайських та японських сортов.

Вивченням кореляцшних законом1рностей встановлено, що маса 1000 насшин пор1вняно сильно впливае на розм1ри ам'ядольних лиспив (г=+0,70±0,06), товщину гшокотиля (г = +0,55±0,08), галькклъдтвв1дсходдв до початкуутворення огудини (г= —0,45±0,09), довжину огудини (г=+0,40±0,09) 1 розм1р листов (г= + 0,44=^0,09). Зв'язок ще! ознаки з продуктившстю 1 вмютом сухо! розчинно! речовини був значно меншим (г= +0,23±0,10; г= +0,25±0,09).

Таблиця 1 - М1жсортова мшливють господарсько-цшних ознак ка-вушв столових (1987-1988 pp.)

alft/t Гранищ míhahboctí Середне значения, Koeфiцieнт вар!аци, v%

ij.j 11/ u\il min max

Maca 1000 насшин, г 27 144 86,3±30,4 35,2

Довжина насшня, мм 7,1 16,3 10,9±1,9 17,1

Ширина насшня, мм 3,9 9,6 6,8±1,4 21,0

Довжина ам'ядольного листка, мм 18 67 34,9±7,3 21,0

Ширина ам'ядольного листка, мм 13 38 22,7±4,1 18,1

Довжина гшокотиля, мм 26 87 68,4±8,7 12,7

Товщина гшокотиля, мм 2,6 4,8 3,7±0,5 12,7

Д1аметр чолов1чих kbítok, мм 25 40 32,0±2,9 8,9

Д1аметр ж1ночих kbítok, мм 30 48 38,6±4,5 11,6

Д1аметр завязь мм 6 17 12,2±2,3 18,5

KiAbKicTb дшв В1Д масових сходдв до:

утворення огудини 16 27 21,0±1,8 8,5

цвтння перших 40A0BÍ4nx kbítok 34 43 38,5±2,1 5,4

цвтння перших жшочих kbítok 38 57 45,1±4,1 9,2

Кшюс1ьвузл1вдоперш01жшач01 кепки 6,4 22,0 13,7=5=3,3 24,3

Довжина 10-ого мiжвyзля1 см 7,0 12,0 9,5±1,2 12,9

Довжина листка, см 16,0 25,0 19,6 ±2,0 10,2

Ширина основи листка, см 17,0 28,0 23,3±3,1 13,4

Довжина огудини, м 2,9 6,2 4,5 ±0,8 17,5

Довжина плодошжки, см 4,0 18,0 10,4±3,2 30,4

Середня маса плода, кг 0,85 3,67 2,32±0,60 25,8

KiAbKicTb плод1в на рослит 1,19 3,80 2,37 ±0,61 37,3

Продуктившсть рослин, кг 2,15 8,23 5,33±1,35 39,6

Bmíct cyxo'i розчинно! речовини, 7,0 11,5 9,4±0,9 9,9

В сучасних селекщйних технолопях св!ту сгюстор1гасться тенденция не ть\ьки до зменшення розм1ру насшня, а також його KiyvbKocTi в плодах. Високо цшуються на св1товому ринку гетеро-зисш безнасшш триплохдш пбриди кавушв: Jupiter, Laurel (Япотя), Tiffany (США), Hybrid seedlees N 2 (Китай).

Виходячи з цього, в сучасних моделях нового конкурентоспро-можного сортименту перспективним е створення сор™ i гетерози-сних пбриддв кавушв з apîôhhm насшням i невеликою к1\ъкютго йо-

го в плодах. Для цього рекомендуемо вводити в селекцшт програ-ми японсьи, китайсыи, европейськ! i американсыа сортозразкк з др1бним насшням.

MiHAHBicTb довжини огудини. Вирощування сорта кавушв з довгою огудиною утруднюе застосування штенсивних технологш в баштанництвь Проблемою селекци copTiB кавушв на зменшення довжини огудини займаються пор2вняно недавно.

Цшш карликов! зразки виявлеш серед вюадного материалу з Кубансько! дослтдно'! станцп BIP (селекщя Г.А.Техановича) та i3 США (сорти Bush Desert King, Iced Honey), довжина огудини яких контролюеться рецесивними генами dw— 1 i dw —2. На ochobî цих AOHopiB кущовосп шляхом циклу схрещувань i добор1в створено cepiio кущових лшш для гетерозисно'1 селекци. Серед вих^дного ма-TepiaAy з довгою огудиною, пор1вняно коротку огудину формують украшсыи сорти Огоньок, Скоростлка харшвська, Стоке кшвський, Борчанський, Чорнонасшний, Красень, Голопристансь-кий та майже Bci японсыа i китайсьга сорти i reTepo3HCHi пбриди. Сортозразки з Середньо! Азп, Афганистану, 1ндн i нашвкультурш pi3HOBHAHOCTi з Африки мають довгу огудину.

Довжина огудини значно залежить в1д погодних умов веге-тацшного перюду i тому пор1вняно слабо повязана кореляцшними залежностями з шшими ознаками. Выявлено, що довжина огудини мае найб1\ып вагомий вплив на продуктившеть i скоростиглштъ. Так, у rpyni украшських copTiB збтьшення довжини огудини сприяе зростанню продуктивное^ (г= В1Д + 0,24 до + 0,80), але водночас це подовжуе вегетацшний перюд (r= bîa + 0,35 до + 0,70) (табл.2). Поддбш тенденцн вдопчено у зразках заруб1жно'1' селекци, особливо у сортимеьт з США.

Анал1з отриманих даних показав наявшегь двох систем успадку-вання довжини огудини. Домшантно-рецесивна система cnocrepira-лася у пбриддв мж кущовими формами (рецесивними) i довгоплети-стими (домшантними). У першому поколшш довжина огудини набли-жалася до довгоплетисто1 батьшвсько1 форми, а в другому — спо-стерпали розщеплення bîa довгоплетистих до карликових форм у cniBBiAHonieHHi 3:1. Друга система проявлялася у схерещуваннях м1ж собою зразив з довгою огудиною, генетична природа яких юльгасна i контролюеться значною гальюстю reHiB. Про це еввдчить промЬкний характер успадкування з асиметр1ею в сторону батьювсько'] форми з биын довгою огудиною. В другому поколшш часто з'являлися транс-гресивт форми з коротшою i довшою огудиною, що дало змогу видшгги високопродуктивш форми 3 ргзною довжиною огудини.

Таблиця 2 - Кореляцшш зв'язки М1Ж довжиною головно! огудини i продуктившстю (1986-1988 рр.)

Еколого-географйш групи сортозразюв Коефщюнти кореляцп

1986 1987 1988

Росшська екогрупа + 0,56* + 0,62* +0,17

в т.ч. украшсый сорти + 0,24 + 0,80* + 0,44

росшсыц сорти + 0,58* + 0,56* + 0,03

Американська екогрупа + 0,90* + 0,74* + 0,66*

Сх1дноаз1атська екогрупа - + 0,47 + 0,28

Примггка. * — достокпршстъ на 5% piBHi значимосп

MiiiAiiBicTb довжини вегетацшного перюду. В моделях ново-створюваних сортгв i гетерозисних пбрид1в центральне мюце повинен займати контроль за довжиною вегетацшного перюду. За нашими даними в селекцшних технолопях довжина вегетацшного перюду поддлялася на три складов! частини: к!лькост1 дшв в1д сход1в до початку утворення огудини, до початку цвшння першо! жшочоТ квггки i до достигання першого плоду. Встановлено, що пайбьлыний вплив на тривалДсть вегетацшного перюду мае температура повггря зовшшнього середовища i грунту на глибит 5 см. Причому, вплив середньодобово! температури повггря 6iAbiu суттевий (г= -0,98±0,10), в1д температурного режиму грунту (г— -0,73±0,12).

Довжина вегетацшного перюду Ticuo корелюе з номером мДжвузля на головшй огудиш в якому формуеться перша жшоча KBinca. Так, у скоростиглих copTiB вона формуеться шсля 4-6 м1жвузля, а у гпзньостиглих — шсля 15-18.

За результатами досмджень складено агрометеоролопчну характеристику вих1дного матер1алу кавушв столових на основ1 коре-ляцшних зв'языв М1ж тривалютю довжини перюду в'1д cxoalb до цвтння перших жшочих KBiTOK i середньодобово! температури повпря (табл. 3). Цей зв'язок виражаеться прямолшшним р1внян-ням perpecii: у=а*х + в. Для селекцн рекомендуемо використовува-ти вих1дний материал з найнижчими абсолютними значениями ко-еф1щента perpecii "а", тобто такий генотип, який найменше реагуе на змши температури. До таких в^дносяться сорти Туман дшпропе-тровський, Сиб1ряк, Волгар.

Для здшснення селекцшних програм на скоростштисть нами рекомендовано найб1лып цшний вих1дний матерхал серед ук-рашських сорт1в - Огоньок, Скоросгалка харивсыса, Борчанський, Славутич, Димок, Дншропетровський 3, Борисфен, Голопристансь-кий, Орфей, Серьоженька, Стоке кихвський. Високу цшшеть мають також сортозразки з Японп 1 Китаю.

Таблиця 3 -Вих1дний матер1ал кавутв столових для селекци на хо-лодостшюсть (1985-1988,1993 роки)

Сортозразки Залежшсть довжини перюду В1Д сход1в до цвгпння перших жшочих кяпок 1 середиьодобово'1 темиератури повпря

г^Бг у = а"х+Ь

Скоростиглх:

Огоньок /стандарт/ — 0,82 ±0,33

Сиб1ряк -0,82±0,33

Скоросшлха харгавська —0,88±0,27 Тюльпан -0,96±0,16

Середньосттти:

Роза-Юго-Востока (стандарт) — 0,88±0,27 Болгар —0,84±0,31

Туман дншропетровський — 0,44±0,50 Бодрость — 0,89±0,26

Кр1мсон евгг /США/ -0,80±0,34

Примака. г±Бг — коефщ1ент кореляци 1 його стандартна по-

милка; у — тривалкть довжини перюду в!д сходдв до цвтння пер-шо1 жшочо! квггки; х — середньодобова температура повиря; а, Ь — коефщДенти регресп.

у = - 3,37 х+ 114,1 у = -2,07 х + 81,5 у= -2,91 х+104,6 у= -2,79 х+ 105,2

у= -2,88 х+105,7 у= -1,73 х + 80,9 у= —1,47 х + 75,4 у= -2,49х+102,1 у= —2,62 х+101,1

Ефектившсть селекци значно п!двищусться якщо на початко-вих етапах росту проводите доб]р за ознаками ювешлышх рослин на с кор о сти глх сть, продуктивтеть Д ямсть плодхв. Доказом цього були виявлет та використат для створення нових сорт1в кореляцшш зв'язки М!ж ознаками ювешльних х дорослих рослин . Таи зв'язки юнують м1ж товщиною гшокотиля, трива/истю довжини перюду в1д сход1в до утворення огудини та продуктившетю (табл.4). Коре-ляцшних зв'язюв м1ж ознаками ювешльних рослин 1 яюстю плод1в не виявлено.

Таблиця 4 -Кореляцшт зв'язки м1ж деякими ознаками ювен!льних рослин кавушв 1 продуктившстю (1985-1988 рр.)

Ознаки ювеншьних рослин Продуктившсть Елементи продуктивное!!

маса плода юльюсть гслдадв

Розмгр с1м'ядолей + 0,18 + 0,19 + 0,02

Товщина гшокотиля + 0,31* + 0,24* + 0,07

Тривалють довжини перюду

в]д сходдв до утворепня огудини -0,33* -0,01 -0,29*

Кглькють м1жвузль до першо'1

жшочо! квтш + 0,22* -0,08 + 0,34*

Довжина листкового

черешка на 10-ому м1жвузл1 -0,30* -0,31* + 0,11

Примггка. * — достов!ршсть на 5% р1вш значимость

Нашими досмженнями встановлено, що довжина вегетацшно-го перюду контролюеться генетично. Так, у 70% пбридних комбшащй ми спостерггали гетерозисний ефект в сторону скоро-стиглосп; у 25% — в межах батьгавських форм; у 5% — гетерозис в сторону шзньостиглость

Мшлив1сть продуктивное™ рослин. Урожайшсть кавушв е ос-новним показником який визначае господарську цшшсть нового сорту. Кавуни столов! в^дносяться до культур з високою по-тенцшною продуктившстю. При сприятливому сшвпадашп факторов зовшшнього середовища в регюш урожайшсть у виробничих умовах може сягати больше 30 т/га.

Методи селекцн на урожайшсть ускладнет 1 визначаються полненною системою контролю. Для полегшення процесу селекцн на урожайшсть нами розроблено п модель, яка складаеться з окре-мих модул1В, серед яких найважлив1шим е "продуктившсть" з двома простими ознаками: середня маса плода та Ьсня юльюсть на рослиш.

Встановлено, що для селекцн складних ознак дощльно викори-стовувати статистичний метод "пшшв Райта". Використовуючи цей метод, виявлено, що доля детермшацц загально! дисперсп про-дуктивносп в1д середньоТ маси плода в межах виду СИтПш 1апа1:и5 становить 38% 1 в1д к1лькост1 плод1в на рослиш — 23%. Це св1дчить про те, що для зб1лынення урожайносп столових сорта кавушв не-обх1дно вести селекцпо в першу чергу на величину плода. Цшний

вих]дний материал з високою долею впливу середньо! маси плоду на продуктивтсть — Астраханський, Ювиейний 72, Биковський 22, Волгар, Бодрость, Любимець Краснодара 1 кш>гастю плоддв на рослиш - Огоньок, Олександр1ець, Мел1топольський 60, Сшжок, Цель-нолистний 215, Ярило, Камизякський.

Багатор1чш досл1дження показали, що продуктившсть кавун1в взноситься до надзвичайно мшливих ознак, тому що зумовлюеться штегральною д1ею р1зномаштних факторов. Ось чому, в умовах регюну важливе значения мае правильний доб1р вих1дного ма-тер1алу з врахуванням еколопчно! стаб1\ьносп1 пластично! ознаки. Встановлено дощльшсть оцшки еколопчно! стаб!льност1! пластич-ност! на рангах етапах селекцп за методикою В.З.Пакуддна, Л.М.Ло-патшо! (1984), починаючи з Еколопчним фактором для цього ви-користовуються р1зш роки випробувань. Використовуючи таку оцшку, створено новий вих!дний пбридний матер!ал з високою пластичшстю — (АстраханськийхШугар Бейб1), (Чарлестон грейхКрупноплодний 174/175), (Мелггопольський бОхШугар Бейб1), (ОгоньокхАстраханський), (ЧорнонасшнийхВосход) та ба-гато шших (табл.5). Ц! пбридш комб!нацГ! цшш для створення висо-ко!нтенсивних сорт1в 1 використаш нами для отримання сорт1в Ко-зачок, Зоряний, Шкопольський.

Проведен! досл!ження св!дчать про те, що створення еколопчно стаб!льних ! пластичних сорив залежить в1д батыивських форм, яга використовуються в пбридизацп. Так, використання в се-лекцшних технолопях пбридних популяцш з сортами Астраханський 1 Восход давало змогу устшшше вадбрати форми з середн1ми рДвнями пластичносп та стабильность Частота таких пбридних популяцш в наших дооиженнях з названими сортами складала 42 ! 57% вс1х пбриддв. Тод1 як, пбриди з кущовою лппею (ЦЛ 752хКущо-вий 820) ] сортом Мел!топольський 60 у 75% випадюв в!дзначалися високою стабмьшстю.

В селекцшних програмах важливе мюце повинш знайти використання генетичних кореляцш, яй недостатньо вивчен! у кавушв та !нших баштанних культур. Анализом генетичних кореляц!й ьпж батыавськими формами! р1зними поколениями пбридних популяцш за ознаками компонента продуктивност! "маса плода" 1 "к1льк!сть плоддв на рослиш" встановлено, що исшцн кореляцшш зв'язки м!ж материнською формою Д пбридами Р,-Р3 спостердгалися за ознакою "маса плода" (г — +0,37... 4-0,54), тодд як чолов1чою 1 пбридами — за ознакою "юлькюгь плоддв на рослиш" (г = + 0,28... + 0,39).

Таблиця 5 - Пбридт комбшаци з високою еколопчною стабтьтстю та пластичтстю (1990-1992 рр.)

Координата графика Зона

Пбридна комбшащя розпод1лу пбриддв

розпод1лу

а к пбрид1в

Стандарты сорти:

Огоньок 0,07 3,72 И

Мелггопольський 60 0,46 1,12 11

Пбриди з високою стабиьтстю:

Муравльовський 140хСмена -1,05 1,09 Ш

ФакелхАстраханський -0,03 0,04 Ш

МшазахАстраханський -0,57 0,33 Ш

Св1т КаршвалхАстраханський -0,18 0,01 Ш

Подарок ХолодовахВосход -0,70 2,31 Ш

Пбриди з високою пластичтстю:

АстраханськийхШугар Бейб1 0,11 0,03 1

Чарлестон Грейх

Крупноплодний 174/175 0,25 0,03 1

Мелггопольський 60 х

Шугар Бейб! 0,40 0,20 1

ОгоньокхАстрахансысий 0,19 0,04 1

ЧорнонасшнийхВосход 0,34 0,15 1

Примггка. 1ндекси еколопчних умов (1]) складали: в 1990 рощ + 0,29; в 1991 р. +0,54; в 1992 р. -0,83.

Таким чином, в селекцшних технолопях на високу уро-жайтсть ми рекомендуемо вести селекщю за б1лып простими озна-ками модуля "продуктившсть", а саме: середня маса плода 1 юлыисть плод1в на рослию. Починаючи з другого-третього по-колшь проводити оцшку пбридних популяцш на еколопчну стабиуьшсть 1 пластичтсть. Створення високоурожайних сортпз 1 пбриддв, найбшьш ймов1рне, якщо в селекщйних програмах брати материнську форму ¿з крупними плодами, а батьювську — бага-тошадну.

Мшлив1сть х1м1чного складу плод1в. Поряд з урожайшстю важливою ознакою плод ¡в кавушв столових е смаков1 якосп, якх зу-мовлюються вм1стом сухо!' розчинно! речовини, що на 85-88% скла-даеться 1з сахарози, глюкози I фруктози.

Таблиця 6 - Комбшацшна здатшсть copTiB кавушв за ознакою "вмкт cyxoi розчинно! речовини" (в %)

Материнсьи Aim! Сорти-тестери Середне для Л1НШ ЗКЗ для лшш

Таврш-ський Б1рючеку-тський Астраха-нський Мел1тополь-ський 142 Холодок ЮвЦей-ний 72 Файер-факс

Лп11Я 1 6,33 8,50 8,90 7,00 7,43 6,17 7,57 7,41 -0,68

Лнпя 2 8,33 8,00 8,60 6,68 8,10 6,50 7,70 7,69 -0,40

Ainin 3 8,77 8,80 9,43 9,67 7,80 9,00 9,00 8,92 + 0,82

Лш]я 4 7,47 9,10 8,53 7,60 8,47 9,20 8,17 8,37 + 0,26

Середне для тестер1в 7,73 8,60 8,86 7,72 7,95 7,72 8,11

ЗКЗ для тестер1в -0,37 + 0,50 + 0,77 -0,37 -0,14 -0,36 + 0,01

HIP os для попарного пор!вняння лшш -0,69% Н1Р05 для попарного пор1внянн TecTepiB - 0,91%

В процесс багатор1чно! селекцшно! роботи з кавунами столови-ми виявлено щнний вих]дний матер1ал з високим вмютом сухо! розчинно! речовини. За цим показником видиуялися сорти укра'шсько! 1 росшсько! селекцп: Туман дншропетровський, Чорнонасшний, Ювтейний 72, Сшжок, Тавршський, Ярило 1 Астраханський. Нами встановлено, що джерелом ознаки можуть бути середньостигм сорти, так як вони накопичують найбмьше сухо"! розчинно! речовини.

Анал1з кореляц1йних залежностей м1ж складовими сухо! розчинно! речовини показав незалежну !х мшливють. Так, в р1зт роки коефиценти кореляцп М1ж компонентами сухо! розчинно! речовини були неоднаковими, як за абсолютними величинами, так 1 за на-прямками зв'язив. Стаб1льшсть спостерталася лише у взасмозв'яз-ках м1ж вмютом сухо! розчинно! речовини 1 узагальненим показником солодкосп (г = в1д +0,31 до +0,98).Взв'язкузчим, ми рекомендуемо визначати якють плод!в в першу черту за показником "вмют сухо! розчинно! речовини".

Аналаз отриманих даних показав, що вмют сухо! розчинно! речовини успадковуеться за пром1ЖНим типом. Це св1дчить про те, що для створення гетерозисних пбридхв треба добирати вих!дш батыивсью. лши з високими смаковими якостями. Одночасно з тим в селекцп нових сорт1в важливе значения мае пошук донор1в-по-кращувач1в. 3 метою виявлення таких зразюв серед нового сортименту вивчено донорсыи особливосп за ознакою "вмют сухо! розчинно! речовини" з допомогою метод!в дослгдження комбшацшно! здатност! (табл.6).

Перше м!сце серед вивчених сорт1в-тестер1в за вмютом сухо! розчинно! речовини зайняв сорт Астраханський, загальна комбшацшна здатшсть якого була найвищою 1 становила +0,77. Роль материнських Д чолов1Чих компоненпв в пбридах була р!зною 1 проявлялася головним чином через вплив материнських форм (Ь\ = 0,637), тодт як для чолов!чих значно менше (Ь2Д = 0,145).

На формування х1м1чного складу плод!в кавушв в межах попу-ляцп значний вплив здшснюе матрикальна неоднор1дтсть, яка е результатом неодночасного галуження, цвтння та достигання плод!в в межах одте! рослини. Перпп плоди крупниш 1 накопичують б!льше сухо! розчинно! речовини. Це затруднюе процес добору плод1в з високими смаковими якостями. Виходячи з цього, розроб-лено методику поправок для проведения добору на вмют сухо! розчинно! речовини. Для цього вс1 шдив^дуалыю в1дДбраш плоди з

пбридно! популяцп нумерутоть, переважують, визначають вмют сухо! розчинно! речовини i теля регресшного анализу проводить добо-ри, керуючись принципом, що кожнш Maci плоду в1дров1дае певний BMicT сухо! розчинно! речовини. Добирають плоди, у яких вм1ст сухо! розчинно! речовини лежить вище достсдарно! меж1 лшп perpeeii.

КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА СЕЛЕКЦШНОГО МАТЕР1АЛУ

В процес1 створення нових сорт1в i гетерозисних пбрид1в ка-вушв доводиться одночасно ощнювати велику К1льйсть вих!Дного матер1алу, за значною к1льистю ознак, на р1зних фонах, що усклад-нюе проведения оцшок i добор1в. Для спрощення селекцшного про-цесу нами розроблеш методи комплексно! оцшки, яю дають мож-лив1сть ефективно скорочувати шформацшний масив в се-лекцшних технолопях.

Для цього, шеля вивчення мшливосп кожно! ознаки зокрема проводять кластерний анал1з всього комплексу ознак з видгленням д1агностичного набору ознак, доб1р за якими приводить до зб]лыиення урожайност1 та якост! нлоддв кавун1в. Нами проведена оцшка вих!дного матер1алу сорт1в кавушв за 49-ти ознаками. В результат! досл1джень встановлено, що найб^льш шформацшними ознаками в кавушв столових були розм1ри ам'ядольних листк1в на 10-ий день теля сход!в, як! характеризували систему ознак ювешлышх рослин, к1льюсть дшв в1д сходдв до цвтння першо! жшочо! кв1тки, довжини головно! огудини, товарна продуктившеть, товщина кори плоду i bmIct сухо! розчинно! речовини. Bei iniiii ознаки, через кореляцшш зв'язки в певнш Mipi повторювали шфор-мацшнь Наприклад, кластер "якосп плод1в" об'еднав ознаки вмшту сухо! розчинно! речовини з стшюстю проти фузарюзу i хвороб листав (6aKTepio3, антракноз, борошниста роса) та показав, що BHpiniHTH проблему якосп можна в першу чергу через створення стшких сортш проти хвороб.

Для проведения апробацп насшницьких nocißiB кавушв з ycie'i системи вивчених ознак зростае шформацшшеть яюсних ознак -статевий тип жшочих квггок, розм1ри листк!в та ixuix долей, Bi3epy-нок на поверхн1 i товщина кори плод!в, забарвлення м'якуша i насшня та !хшй po3Mip.

Проведения кластерного аналазу дозволило вибрати найб1льш шформацшш ознаки для селекцн на високу проуктившеть i розро-бити на цш основ! експрес-метод ii оцшки. Суть методу полягае в тому, що товарна продуктившеть зумовлена сумкним впливом ма-

си найбшллого плоду на облжовш д1лянщ 1 юлькосп товарних плода (Ку.х1х2 = 0,91 ±0,05). Це дае можливють без зважування вох плод1в на облжовш дълянц! швидко визначити товарну продук-тившсть I оцшювати селекцшний матер1ал в!дносно стандартного сорту за р1внянням регресп: у=0,35Х1 + 2,60(Х2/1М) —1,16

де: у - товарна продуктивтсть зразка, в кг;

X, - маса одного найб1лылого плода на облжовш дишнщ, в кг;

Х2 - гальгасть товарних плод1в, в шт; N - к1\ьюсть облжових ро-слин, в шт.

Новизна розробленого експрес-методу п1дтвержена авторсь-ким св!доцтвом на винахлд (И 1630706; Прюр. 31.03.89).

Наступним етапом в селекщйнш технологи е класифжащя виххдного материалу на основ! шформацшних ознак з метою добору батьгавських пар для схрещувань. Сучасне св1тове р1зноман1ття сорт!п 1 зразюв столових кавушв розддлене на основ! екологогео-граф1чного принцииу на 10 екогруп. 1снуюча класифжаидя не вра-ховуе генетично! спор1дненосэт чи в]ддаленост! сорта М1ж собою.

Проведениям класифжаци вих1дного материалу на основ! вид!лених шформацшних ознак методами кластерного анал!зу (м1рою в!ддаленост! м!ж зразками була Евклидова в^дстань) встано-влено, що вих!дний матер1ал групуеться в пять кластер1в незалежно в!д географ1чного походження (рис. 1). Головною ознакою, яка об'еднала зразки в один кластер, стала тривамсть довжини веге-тац!йного перюду.

В перший кластер попали скоростигл! сорти — Огоньок, Голо-пристанський. В другий! трет!й кластери вв!йшли середньоранн! — Борчанський, Роза Юго-Востока { середньостигл1 — Астрахансь-кий, Тавр!йський. Четвертой кластер об'едназ тзньостигл1 сорти, яи проявляли сво1 потенцшш можливост! в умовах П!вшчного степу Украши лише в сприятлив! тепл! роки (Мелшшольський 60, Юв!лейний 72, Лотос).

Середньоаз!атсьга, афгансьй, !ндшсьга та деяк! зразки Повол-жя стоять далеко В1Д основних кластер!в ! в умовах репону р1дко проявляють сво! можливост!. Поряд з описаними кластерами юну-ють сортозразки, яга не входять в них, а утворюють своер!дн1 кла-стери-солггери, основною в!дм!нн!стю яких стае уже не веге-тац1йний перюд, а цши ознаки (наприклад, форма плода). До таких сорта з цилшдричними плодами в!дносяться американськ! сорти Чарлестон Грей, Файерфакс, Юв1лей, Конго.

Центр розаювання генетичних програм

я И

II Ш IV V

Кластери

Рис. 1 - Дендрит кластер1в еколопчних труп сорта кавушв столових. Кластери: 1 - скорости™, II - середньорашп та середньостигм, III -середньостигл! та середньошзш, IV- шзпьостигль V - сорти Середньо! Азп

Використання в селекцшних програмах тзльки одних столових сорта мае сво! меж!, особливо це стосуеться тдвищення стшкосп проти хвороб 1 днидниюв. Тому, ми рекомендуемо ширше залучати в селекцшш технологи натвкультурт 1 дика африкансыи р1зновид-носп кавуна шерстистого — капська, кафрська, цитронна, кордо-фанська та ипш. Встановлено, що вс1 натвкультурш форми кавуна в]дзначалися шзньостипмстю, штенсивним ростом в довжину огу-дини, великошидшстю, мщшстю кори плод1в, низьким вмкггом сухо! розчинно! речовини 1 високим — пектину та високою стшгастю проти хвороб 1 шгадниюв (бапгганна попелиця).

Основним методом залучення диких форм кавушв в селекцшш технологи е метод насичуючих схрещувань. В результат! досиджень встановлено складний характер успадкування р1зних

ознак при ву\даленш пбридизацп. Таю ознаки, як тривалкть дов-жини вегетащйного перюду, продуктившсть, довжина головно! огудини, маса 1000 насшин та вмкт сухо! розчинно! речовини мали пролйжний тип успадкування.

Для залучения диких форм в пбридизащю сл1Д враховувати темпи доместикацп (окультуреиня) за господарсько-цшними озна-ками. Швидке окультуреиня в1дбувалося насиченням сортами Огоньок (Украша), Лайко (Чех1я), Шугар Бейб1 (США). Там сорти ми назвали доместикаторами, але водночас ¡з окультуренням вони швидко знижували стшюсть проти хвороб. Тому, бь\ын дощльно використовувати тай сорти, як Астраханський, Цельнолист-ний 215, Юв1лейний 72. В процеа доместикацп доцьльно чергувати насичення з добором на ятасть 1 стшюсть проти хвороб.

Таблиця 7 - Коефпценти конкордаци (Ш) ознак кавушв столових при !хнш паралельнш оцшщ на двох фонах (1985-1987 рр.)

Ознака/Роки досгиджень 1985 1986 1987

Юлыисть дшв В1Д поаву до

сходдв: поодиноких 0,90 0,84 0,92

масових 0,42 0,53 0,45

К1\ьюсть дшв В1д сход1в до:

утворення огудини 0,81 0,88 0,84

цвшння жшочих квп'ок 0,90 0,93 0,95

Розповсюдження фузарюзу у фази:

сходи — утворення огудини 0,54 0,38 0,55

утворення огудини —

достигання плоддв 0,71 0,74 0,73

Продуктившсть 0,51 0,65 0,79

К1\ьгасть плод1в на рослиш 0,53 0,65 0,68

Середня маса плода 0,48 0,62 0,60

Довжина огудини 0,87 0,80 0,92

Стушньураженнялисггав бактерюзом 0,85 0,77 0,60

В селекцшних технолопях юнуе постшна потреба в оцшщ вих)дного 1 селекцшного матерхалу на ргзних фонах. Досл1дження-ми встановлено, що найкращим показником, який характеризуе синхронний (адекватний) характер мшливосп ознак на р!зних фонах с непараметричний коефщ1ент конкордацн W. Алгоритм його

Таблица 8 -Характеристика нових сорт1в кавуна за господарсько-цшними ознаками.

Сорт Роки Вегетащй-ний перюд Середня урожай- HiCTb Maca товарного плода Bmíct cyxoí розчинно! речовини Дегуста-цшна оцшка Гптенси- вниь гширегата фузаркхзу

ahí т/га кг % бал %

Скоростиглг.

Огоньок- стандарт 1995 -96 74 28,5 1,9 9,7 3,5 -

ГИвшчне Сяйво 1995-96 62 24,5 1,3 9,8 4,0 -

Огоньок - стандарт 1991-93 82 9,5 1,2 8,8 4,1 80,5

Козачок 1991-93 85 10,6 1,3 9,2 4,1 77,0

Середньостигл1 г середньотзт:

Роза Юго-Востока - стандарт 1989-91 83 12,0 1,2 9,4 4,1 41,0

СМчеслав 1989-91 85 17,3 1,8 9,1 4,2 29,0

Мелпопольський 60 - стандарт 1995-96 90 27,6 2,5 10,2 4,2 4,0

Нщопольський 1995-96 84 32,2 2,7 10,6 4,2 3,7

Зоряний 1995-96 78 43,0 2,9 10,2 4,2 4,4

Мелггопольський 60 - стандарт 1993-95 90 35,3 2,0 8,9 4,2 12,0

Скарб 1993-95 92 42,2 2,1 9,4 4,4 5,2

визначення висвгглено в наших "Методичних вказ^вках статистич-но! оцшки селекцшного матер1алу" (Харкав: ЮБ, 1993).

Використання запропоновано! методики дало можлив!сть в процесд селекци вибрати серед фошв найб1льш ефективш1 одноча-сно скоротити к1льк1сть ознак за якими в1вся обл1к. Наближення коефщ1ента конкордаци до 1,0 (в межах вгд 0,75 до 1,00) св1дчить про адекватну оцшку ознаки на двох фонах 1 дае можливють прово-дити оцшку лише на одному з них. Так, оцшка вегетацшного пер1оду 1 довжини огудини на двох фонах була адекватною (табл.7). Оцшка стшкоси проти фузарюзу найб1льш ефективною була у фазу "сходи — утворення огудини", в пор1внянш з фазою "утворення огудини — достигання плод!в".

МЕТОДИ СТВОРЕННЯ НОВИХ РАЙОНОВАНИХ

ПЕРСПЕКТИВНИХ СОРТ1В ТА ГЕТЕРОЗИСНИХ Г1БРИД1В

Напп розробки дали можлившть вдосконалити технолопю селекцшного процесу в результат! чого отримано 1 передано в дер-жавне сортовипробування нов1 сорти кавун1в столових - Швтчне Сяйво, Козачок, Очеслав, Нжопольський, Зоряний, Скарб 1 гетеро-зисний пбрид Обрш Рг Середньостиглий сорт С1чеслав 1 ранньо-стиглий пбрид Обрш занесений до Реестру сорта р о един Ук-раши в 1995 рощ. Середнъошзшй сорт Скарб визнано перспектив-ним на 1997 рщ.

Аналаз зведених даних за основними господарсько-щнними оз-наками св^дчить, що вс1 нов1 сорти ктотно перевищували в1дпов1дш стандарта (табл.8). Ультраскоростиглий сорт ГПвтчне Сяйво пере-важае сорт Огоньок своею скоростипистю; Козачок - своУми смако-вими якостями. У груш середньо- 1 середньотзшх сорта вс1 нов! сорти перевищували стандарта за урожайшетю, яюстю плоддв 1 стшгастю проти фузарюзного в'янення.

Для створення сорта ГБвшчне Сяйво ! Козачок використана методика селекци на скоростиглкть; С1чеслав, Нйсопольський 1 Зо-ряний-на продуктившеть ; Скарб - на стшюсть проти хвороб шляхом залучення в селекцшний процес нашвкультурних р1зновидно-стей кавуна шерстистого.

ТЕХНОЛОГ1Я СТВОРЕННЯ ГЕТЕРОЗИСНИХ Г1БРИД1В

Технолопя створення гетерозисних пбрид ¡в кавуна включае:

- формування моделей вих1дних лшш для гетерозисних пбридДв 1 створення на цш основ! колекцп донор1в;

- оцшка комбшацшно! здатност! лшш;

- створення стерильних аналопв материнських лшш;

- налагодження насшництва лшш для гетерозисних пбрид1в на фертильнш 1 стерильнш ocнoвi.

Багатор!чну роботу над створенням донор1в проведено на основ! колекци вих1дного матер1алу. Висока конкурентоспро-можшсть гетерозисних пбрид1в кавушв прямо залежить в1д вели-чини 1 якосп ознак ¡з колекцп донор1в. Виявлено донори гешв ядерно! стерильносп (Лш1я тз-2, ВНД13Б, Рос1я), карликовости (гени dw—1, dw—2), нерозс!ченихлистк!в (ген п1), свггло-зелених плод1в (ген д), б ¡лого насшня (ген ш), на основ! яких отримаш власш лшп.

Ми розробили модел! материнсько!! чолов!чо! лшш гетерозисних пбрид!в як на фертильнш так! на стерильнш основ! з комплексом домшантних, або рецесивних ознак. Домшантна модель пере-дбачае використання материнсько! лшп з дом1нантними ознаками, як! характеризують господарсько-цшш ознаки (розс!чен!сть листюв, забарвлення кори плода, насшня, м'якуша, тощо).

Друга модель материнсько! лшп передбачае використання рецесивних ознак, яи виконують роль сигнальних. Чолов!ча линя, при цьому, мае комплекс домшантних ознак. Ця модель дае мож-лив!сть добиватися 100% ибридност!, шляхом вибракування рослин з сигнальними ознаками в товарному поовь Вона б1лып тру-дом!стка ! вимагае ч!тких рекомендацш виробничникам, яю купу-ватимуть пбридне насшня.

Шсля створення лшш проводили вивчення комбшацшно! здатност!. Материнсыи лшй, яи створеш на основ! Форми 4 (ВНД1СНОК, Рос!я), мають сигнальну ознаку "нерозс!чений листок" ! проявляють високий гетерозисний ефект за скоростипллстю. Цю линю використано для отримання пбрида Обр!й Лши, яи створен! з допомогою сорту Астраханський, дають гетерозисний ефект за продуктившстю! яистю плод1в.

Стерильн1 аналоги кращих лшш, рекомендуемо створювати на основ! гешв ядерно! стерильност! (тэ). Використання таких лшш здшснюеться в два етапи. На першому еташ розмножують таку лшио, збираючи насшня лише з в!дм1чених стерильних рослин. Це дае мож-ливють п!дтримувати сгерильтсть на максимально високому 50% ршга. На другому еташ, для створеня гетерозисного пбрида в розсад-нику пбридизацп на початку цвтння вибраковують фертильш рос-лини, забезпечуючи тим самим високий р1вень ибридность

ТЕХНОЛОГ1Я ПРОТЕКТОРНО? CEAEKIJIÍ

Враховуючи незначну юридичну захищеншсть coptíb кавушв в1д безконтрольного розмноження, розроблено технолопю протекторно! селекцн. Методика ц полягае в тому, що з допомогою лшп — протектора захищаеться промисловий сорт та припиняеться його розмноження. Згуцю з нашими розробками лння-протектор в пер-шому поколшш не повинна змшювати апробащйш ознаки сорту, а в другому — в результат! розщеплення о знак максимально засмигу-вати популяцио домшжами з рецесивними ознаками, що робить сорт непридатним для товарного використання. Для спрощення технологи захисгу л1шя-протектор повинна в!др!знятися ría сорту лише 1-2 рецесивними ознаками. Г! створюють паралельно ¡з ство-ренням нового сорту, коли bcí рецесивн! форми переводять в ко-лекцпо AOfiopÍB.

У кавушв столових такими зручними рецесивними ознаками може бути нерозс!ченийлисток (ген ni), бЬ\о забарвлення поверхт плода (ген д), б1ле нас!ння (ген w), кущовий ra6iTyc рослин (гени dw). В процес! розробки технологи створено под1бш лшп. Насшня сорту з протекторним захистом ми пропонуемо позначати латинсь-кими буквами GP (в1д англ. gene protection - генетичний захист). Наприклад, Огоньок (GP), Тавр1йський (GP), Очеслав (GP), Астра-ханський (GP). Це дасть змогу в1др1знити !х в1д справжн1х гетерози-сних пбри/цв першого поколения i сортгв.

Зпдно наших розробок система насшництва в протекторной селекцн не В1др1знясться в1д схеми отримання пбридного насшня на ochobí сигнальних ознак. Лише на ш'дмшу в1д не! лiнiя-пpoтeктop з рецесивною ознакою використовуеться в рол1 запилювача. Розроб-лену технолопю ми апробували для захисту сорту Огоньок, створивши для цього aíhíio з нерозаченими листками.

ВИСНОВКИ

На ochobí проведено! експериментально! селекцшно! роботи з кавунами столовими в умовах niBHÍ4Horo степу Украши можна зро-бити наступш висновки:

1. Найбш>ш суттеву роль míhahboctí в урожайност1 кавушв вносить сума активних температур вище +20 °С . Критичним перюдом в онтогенез! рослин кавушв е перюд в]д cxoaíe до цвтння. Виявлено, що динамша урожайност! баштанних культур мае 22-х р1чну цикл1Ч1Псть. Аналгз динам!чних ряд1в дав змогу прогнозувати

зростання урожайносп кавушв з 2000 до 2010 року.

2. На основ1 наявносп йсних кореляцшних зв'язшв м1ж ознака-ми ювешльних рослин - юлыисть дшв в1д сход1в до початку цвтння жшочих кшток 1 к1лькост1 м1жвузль до першо! жшочо! кв1тки 1 три-ватистю вегетацшного перюду (г=в1д+0,80 до +0,90) розроблено методику добору на скоростиглкяъ. Для цього, на початкових ета-пах росту загущують селекцшш поави в 5-7 раз1в 1 проводить три цикли добор1в: перший - за величиною проростюв, другий - за датою утворення огудини 1 третш — за датою цвтння перших жшо-чих кв1ток та мшцю м1жвузля з першою жшочою квггкою.

3. В селекцшних технолопях важливе М1сце повинно займати вивчення законом1рностей мшливост1 та успадкування довжини огудини. Виявлено, що ця ознака позитивно корелюе з продук-тившстю (г = в1д + 0,56 до +0,62). Встановлено дв! генетичш систе-ми успадкування довжини огудини — полтснна для довгоплетис-них та моногенна (рецесивна) для карликових. Карликов! (кущош) форми дають гетерозисиий ефект за продуктившстю та ягастю плодДв в пбридах з довгоплетистими сортами.

4. Створено модель детермшацн урожайное^, яка дае мож-лив1сть ефективно вести селекцшну роботу за П компонентами — илыастю плод1в \ середньою масою плода. В технолог1ях отриман-ня високопродуктивних сорта 1 гетерозисних пбрид1в рекомендуемо створювати материнську лшпо з крупними плодами, а чо-лов1чу -¡з значною 1х кшжктю. Для реалдзацп селекцшних моделей доц!льно використовувати донори з високою еколопчною пла-стичщстю 1 стаб!льшстю (сорти Восход, Астраханський).

5. Доведено, що компоненти сухо!' розчинно! речовини варпоють незалежно 1 в значнш М1р1 залежать в^д погодних умов ве-гетацшного пер!оду. Для створення високопродуктивних ! високо-ягасних сорта погр1бно враховувати виявлену законом1ршсть: велим плоди бьльш цукрисп. Показано, що для створення високо-ягасного сорту \ гетерозисного пбриду материнська форма повинна бути з високим вмютом сухо! розчинно! речовини.

6. Системний аналаз в селекцшних програмах методами кластерного анал1зу дав можливють виддлити найбглып шформацшш ознаки, на основ1 яких створено методику прискорено! ощнки про-дуктивносп вих1дного матер1алу. На цей метод отримано авторське св1доцтво навинах!д (И 1630706; СРСР; Прюр. 31.03.1989).

7. В технолопях отримання високоурожайних ! високоягасних сорта важливе мкце займае використання шфекцшних фошв. Вста-

новлено, що експертна оцшка на шфекцшних фонах найб1льш ефе-ктивна за трьома ознаками: шлыасть дшв в1д поаву до масових сходдв, розповсюдження фузарюзу у фазу взд сходав до утворення огудини 1 продуктивность. Оцшка за шшими ознаками е адекватною.

8. Розроблена методика отримання нових сорт1в дозволила створити ш!сть нових сорт1в кавушв столових: ультраскоростиг-лий — ГИвшчне Сяйво, середньораннш — Козачок, середньостигл! — Ншопольський, Зоряний, Очеслав 1 середньошзнш — Скарб. 3 них сорт С1чеслав занесено в Реестр сорт!в рослин Украши на 1995 рш ! сорт Скарб визнано перспективним на 1997 рж. Пбрид Обрш Р4 районовано на 1998 рис.

9. Розроблено методику створення гетерозисних пбридт на фертильшй 1 стерильнш основ! материнських лшш. В батыивських формах використовують лши з сигнальними ознаками - нерозс1че-ний листок (ген п1), карликовий габ!тус рослин (гени 1, dw — 2), моноцшний тип жшочо1 кв1тки (ген А), плоди з б!лим забарвленням кори (ген д) 1 насшня (ген л«). Для створення гетерозисних пбрцаДв на стерильнш основ! використовують лши з ядерною стерильшстю (ген тэ).

10. Для створення сорт!в кавушв з високою урожайшстю 1 стшгастю проти хвороб необх!дно використовувати дик! ! нашвкультурт '¿х р1зновиность Для доместикацп використовують найкращ! столов! сорти, чергуючи 1х в процеа бекросування з на-ступним добором на р!зних фонах. В результат! використання тако!" методики створено сорт Скарб з потенцшною урожайшстю 40 т/га.

11. Розроблено методику авторського захисту сорив в!д без-контрольного розмноження з допомогою лшш-протектор1в !з сигнальними ознаками -нерозс1чений листок (ген п1), бь\е насшня (ген w), кущовий габ1тус рослин (ген dw— 1, dw—2). Линя-протектор на першому рощ теля схрещування не змшюе апробацшт ознаки сорту, а на другому - сприяе значному розщепленню за маркерни-ми ознаками. Запропоновано позначати так! сорти символом СР (генетичний захист).

РЕКОМЕНДАЩК НАУКОВО-ДОСЛГДНИМ УСТАНОВАМ ТА ВИРОБНИЦТВУ

1. Для створення високопроуктивних та пластичних сорт!в кавушв рекомендуемо використовувати в селекцшних технолопях вид1леш сортозразки з р!зних еколого-географ!чних груп -Тавр!йський, Восход, Ярило, Астраханський, Ювглейний 72, Чарле-

стон Грей, Файерфакс.

2. Для отримання високоурожайних сорпв оцшку i Aoöip проводите за компонентами модуля "продуктившсть" - окремо за ма-сою плода та гхньою юлыастю на рослиш, використовуючи стати-стичний метод "шлях!в Райта".

3. Aoöip плоддв в пбридних популящях 3 ВИСОКИМ BMiCTOM сухо! розчинно! речовини проводите за допомогою розроблено! методики. В схрещуваннях використовувати сорт, який ефективно покра-щуе яюсть м'якуша плоддв в пбридах -Астраханський.

4. Описування та оцшку селекцшного матер1алу кавушв проводите в pi3Hi фази за шформащйними ознаками, використовуючи законом1рност1, як! встановлеш нами i описан1 в "Методических указаниях по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур" (Харьков, 1993).

5. Експрес-ощнку селекцшного матер!алу за товарною продук-тившстю проводити з використанням розробленого "Способу оцшки товарно! продуктивное™ селекцшного матер1алу кавуна" (A.C. 1630706; Прюр. 31.03.1989).

6. Для шдвищення продуктивное^ i стшкост1 проти хвороб використовувати в схрещуваннях дик1 р1зновидносп кавушв з оцшкою пбридних популяцш на шфекцшних та природних фонах.

7. Рекомендувати для впровадження у виробництво високоуро-жайний, в1дносно стшкий проти фузарюзу середньостиглий сорт кавуна С1чеслав. А також перспективш сорта: середньорашпй Ко-зачок; середньостит — Нжопольський, Зоряний i середньошзнш — Скарб.

8. Застосовувати для отримання ранньо! продукцп, особливо в несприятливих умовах, скоростиглий гетерозисний пбрид кавуна столового Oöpiii Fr

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЙ

1. Сич З.Д. Мандр1вка за сортом. - Кшв.: Урожай, 1992.-240 с.

2. Сыч З.Д., Сыч И.М. Информативная ценность признаков арбуза столового в условиях Северной степи Украины //Цитология и генетика. - 1990. -т. 24.-К 4,- С. 32-36.

3. Варава В.В., Колесник I.I., Сич З.Д. Кущогп сорте кормових гарбуз1в //В1сник аграрное науки, 1994,- № 2,- С.28

4. Сыч З.Д., Сыч И.М. Оценка инфекционных фонов при селекции арбуза на устойчивость к фузариозу //Овощеводство и бахчеводство.- К.: Урожай, 1990. - Вып. 35.- С.80-81.

5. Сыч 3. Д. Результаты изучения исходного селекционного материала арбуза //Овощеводство и бахчеводство.- К.: Урожай, 1990.-Вып.35,- С. 67-69.

6. Сыч З.Д., Сыч И.М., Кныш А.И. Использование метода экспертной оценки при определении целесообразности параллельного учета на различных фонах //Овощеводство и бахчеводство.- К.: Урожай, 1991,- Вып.36.- С. 23-25.

7. Сич З.Д. Комбшацшна здатшсть сорпв кавуна столового за ознакою BMicT cyxoi розчинно! речовини //Овоч1вництво i баштан-ництво.- К.: Урожай, 1993,- Вип. 38.- С.25-28.

8. Варава B.C., Сич З.Д. Тенденцп розвитку баштанництва у Дншропетровськш област1 //Овоч1вництво i баштанництво. - К.: Урожай, 1993,- Вип.38.- С. 42-45.

9. Сич З.Д. Ощнка еколопчнох пластичност1 i стабь\ьност1 пбридних популяцш кавуна столового з сортом Восход //Баштанництво в Украйн.- К.: Аграрна наука, 1994.-С. 49-53.

10. Сич З.Д, Сич 1.М. Результата окультурення дикорослоУ капсько! р13новидност1 кавуна //Овоч1вництво i баштанництво.- К.: Урожай, 1994,- Вип.39.- С. 36-40.

11. Сич З.Д. Роль клдматичних фактор!в у формуванш врожай-KOCTi баштанних культур //Овоч1вництво i баштанництво, 1995.-Вип.40.- С. 62-65.

12. Сич З.Д. Диференщащя еколого-географ1чних груп кавушв столових в Швшчному степу Украши //Овоч1вництво i баштанництво, 1996.- С. 13-15.

13. Сич З.Д., Томасон Р.Ю. Вих1дний матер1ал для створення ультраскоростиглих copTiB i пбрид1в кавуна i дшп //Матер1али м1Жнародно'1 науково! конференцп "Селекщя i технолопя вирощу-вання баштанних культур. Херсонська селекцшна доемдна станщя баштанництва, 20-21 лютого 1996,- Гола Пристань, 1996,- С. 37-39.

14. Сич З.Д. Особливосп гетерозисно! селекцп кавуна на фер-тильнш основ! //Там же.- С. 48-50.

15. Колесник I.I., Сич З.Д. Багатонасшний гарбуз — перспективна олшна культура для Украши //Там же,- С. 44-46.

16. Сич З.Д. Селекцшна школа баштанних культур Дншропет-ровсько! дослано! станцн //HayKOBi пращ по овоч1Вництву i баш-танництву/ ЮБ УААН,- Харгав, 1997,- С. 64-68.

17. Авторське св1Доцтво № 1630706 на cnoci6 ощнки товар но! продуктивносп селекцшного матер1алу кавуна; Прюр. 31 березня 1989 р.

18. Авторське св1доцтво № 320 на сорт кавуна столового Очес-лав, видане Державною K0Miciei0 Украши по випробуванню та охо-poHi copTiB рослин.

19. Авторське семдоцтво № 561 на гетерозисний пбрид кавуна столового Обрш Fj, видане Державною Koiviicieio Украши по випробуванню та oxopoHi сорт1в рослин.

20. Селекция бахчевых культур. Методические рекоменации ВИР.- Л.: ВИР, 1988.- 78 с. (В соавторстве с Дютиным К.Е., Фур-сою Т.Б., Галкою А.Т. и др.)

21. Варава В.В., Бойко Г.Н., Щепак B.C., Сыч З.Д. и др. Выращивание овощных, бахчевых культур и картофеля //Научно-обоснованная система земледеления Днепропетровской области.-Днепро-петровск, 1988.- С. 162-169.

22. Сыч З.Д. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур.-Харьков: ИОБ, 1993.- 72 с.

23. Сич З.Д. ГЦвшчне баштанництво //Фазенда, 1996. - М 5.

24. Сыч З.Д.Сыч И.М. Сорта-доместикаторы при вовлечении в селекцию диких сородичей на примере арбуза шерстистого //Тезисы докладов Республиканской науч.-произв. конференции. ЦРБС АН Украины,- Киев, 1990.-С. 61-62.

25. Сыч З.Д., Сыч И.М. Доместикация диких разновидностей арбуза при их насыщении столовыми сортами //Материалы VI съезда общества генетиков и селекционеров им. Н.И,Вавилова.-Минск, 1992. - Часть II. - С. 149.

26. Сыч З.Д., Сыч И.М., Томасон Р.Ю. Скорость окультуривания диких разновидностей арбуза при беккроссировании столовыми сортами //Материалы VI съезда Украинского общества генетиков и селекционеров им.Н.И.Вавилова, Полтава, 1992,- T.II1. - С. 60.

27. Сич З.Д., Сич 1.М. Селекцшна щншсть малопоширених на-швкультурних разновидностей кавуна звичайного //Матер^али на-уково! конференцп, ЦБС АН Украши.- Ки1в, 1994.-С. 186-187.

28. Сыч З.Д. Влияние Солнца на суммы активных температур вегетационных периодов // Материалы международной конференции/ Институт этнологии и антропологии РАН.-Москва, 1994,-С. 118-119.

29. Сич З.Д., Сич I.M. Оцшка вих1дного матер¿алу кавуна столового для створення лшш з сигнальними ознаками //Проблеми i перспективи селекцп та насшництва овочевих i баштанних куль-

тур/ Ктвська досмдна станция,- Борова, 1995,- С. 41-42.

30. Сич З.Д., Сич I.M., Лебедева А.Т. Гетерозисний пбрид кавуна столового Обрш //Тези допов1дей м1жнародно! науково! конфе-ренцп "Селекщя овочевих i баштанних культур на гетерозис". -Харюв. ЮБ, 1996.- С. 55-56.

31. Сич З.Д. Протекторна селекц1я - один з шлях1в до авторсько-го захисту сорта //Там же,- С. 53-55.

32. Сич З.Д. Фенотишчна мн!лив1сть ознак кавуна // Тези до-пов!дей науково! конференцп, присвячено! 50-р1ччю шституту / ЮБ УААН- Харюв, 1997,- С. 61.

33. Попик B.C., Коптев В.Д., Сыч З.Д. Опыт внедрения интенсивной технологии выращивания бахчевых культур в колхозе им. Орджоникидзе Никопольского р-на Днепропетровской области //Информационный листок № 22. Госагропром Украины, 1989.

АНОТАЦШ

Сич З.Д. Створення високопродуктивних сорта i пбридДв кавуна столового (Citrullus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa. — Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора алъсъкого-сподарських наук за спещальшстю 06.01. 05 — селекщя i насшниц-тво. — Нацюнальний аграрний ушверситет, Ки!в, 1997.

Дисертацйо присвячено проблемам мшливосп, успадкування, еколопчно'{ пластичност! i стабь\ытосп господарсько-цшних ознак кавуна столового, вивчення нового в их ¡дно го мате pi аду у вигляд1 генетичних джерел та донор1в з комплексом ознак, удосконалення методдв синтетично! i гетерозисно! селекцп. Вдосконалено стати-стичш методи оцшки вих^ного матер1алу з допомогою кластерного анал1зу i "шлях1в Райта". Залучено в селекцшш технологи натвкультурш р1зновидносп кавутв. Розроблено технолога створення високопродуктивних сорта i гетерозисних пбрид1в, як! ви-користано для отримання нових патентоспроможних copTiB: скоро-стиглих — Швшчне Сяйво, Козачок; середньостиглих — Очеслав, Ншополъський, Зоряний; середньошзнього — Скарб i скоростигло-го гетерозисного пбрида Обрш Fr Розроблено технологию протекторно! селекцп, яка дозволяе контролювати розмноження сорту.

Ключов1 слова: сорт, пбрид, вих1дний матер1ал, донори, пбри-дизащя, доб1р, мшливють, успадкування, статистичш методи, гетерозис.

Сыч З.Д. Создание высокопродуктивных сортов и гибридов арбуза столового (Citrullus lanatus var. vulgaris (Schrad.) Fursa).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 — селекция и семеноводство. — Национальный аграрный университет, Киев, 1997.

Диссертация посвящена проблемам изменчивости, наследования, экологической пластичности и стабильности хозяйственно-ценных признаков арбуза столового, изучения и создания нового исходного материала в виде генетических источников и доноров с комплексом признаков, усовершенствования методов синтетической и гетерозисной селекции. Усовершенствованы статистические методы оценки исходного материала с помощью кластерного анализа и "путей Райта". Разработаны методы селекционного использования полукультурных разновидностей арбуза. Созданы технологии получения высокопродуктивных сортов и гетерозисных гибридов, которые использованы при создании новых патентоспособных сортов: скороспелых — Пивничне Сяйво, Казачок; среднеспелых -Сичеслав, Никопольский, Зоряный; среднепозднего — Скарб и скороспелого гетерозисного гибрида Обрий Fj. Разработана технология протекторной селекции, которая позволяет контролировать размножение сорта.

Ключевые слова: сорт, гибрид, исходный материал, доноры, гибридизация, отбор, изменчивость, наследование, статистические методы, гетерозис.

Sytch Z. D. Creation of the watermelon's varieties and hybrids for high productivity (Citrulluslanatusvai. vulgaris (Schrad.) Fursa). — Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 06.01.05 — breeding and seed growing. — National Agrarian University, Kyiv, 1997.

Thesis presents the problems and is contained the results of the investigations of the peculiarities of the variability, heritability, ecological stability and adaptability of watermelon's genofond and creation of new genetic sourses and donors of economic traits and quality, improvement of methods of synthetic and heterosis breeding.

There were worked out the statistical methods of initial material estimation by means of the claster and path analyses. It was found the new utilisation of the wild species in the domestication.

The new breeding technology of the watermelon's varieties and hybrids creation was used for the creation of patentcapable varieties: early — Pivnichne syajvo, Kozachok, middle — Sycheslav, Nicopolsky, Zoryany, middle-late — Scarb and early hybrid Obryi Fr There was worked the protection breeding technology with reproduction's control.

Key words: variety, hybrid, initial material, donors, hybridization, selection, variablity, heritability, statistical methods, heterosis.